Стаття ХАРАКТЕР ТІЛЕСНОГО УШКОДЖЕННЯ Відсоток страхової суми РОЗДІЛ I. КІСТКИ ЧЕРЕПА, ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА 1 Травматичне ушкодження центральної або периферичної нервової системи, що призвело до виникнення: а) верхнього або нижнього монопарезу...
ДОДАТКИ ДО МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ З ПРОГРАМ СТРАХУВАННЯ
Європейське страхування
з національними цінностями
ДОДАТОК №1
ТАБЛИЦЯ ВИПЛАТ
по страховому ризику «Стійка втрата загальної працездатності внаслідок нещасного випадку, що стався під час дії Договору»
Стаття | ХАРАКТЕР ТІЛЕСНОГО УШКОДЖЕННЯ | Відсоток страхової суми |
РОЗДІЛ I. КІСТКИ ЧЕРЕПА, ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА | ||
1 | Травматичне ушкодження центральної або периферичної нервової системи, що призвело до виникнення: | |
а) верхнього або нижнього монопарезу (парезу однієї верхньої або нижньої кінцівки) | 30 | |
б) гемі- або парапарезу (парезу обох верхніх або обох нижніх кінцівок, парезу правих або лівих кінцівок) | 40 | |
в) моноплегії (паралічу однієї кінцівки) | 60 | |
г) тетрапарезу (парезу верхніх і нижніх кінцівок) | 70 | |
д) гемі-, пара- або тетраплегії, афазії (втрати мови), декортикації, порушення функції тазових органів | 100 | |
Примітка: 1. Страхова виплата в зв’язку з наслідками травми центральної нервової системи, зазначеними в ст. 1, здійснюється по одному з підпунктів, що враховує найбільш важкі наслідки травми, у тому випадку, якщо вони об’єктивно встановлені лікувально- профілактичною установою не раніше ніж через 3 місяці від дня травми. 2. При зниженні гостроти зору або зниженні слуху в результаті черепно-мозкової травми страхова виплата здійснюється з урахуванням цієї травми й зазначених ускладнень по відповідних статтях шляхом підсумовування. 3. При парезах або паралічах, викликаних травматичними ушкодженнями периферичних нервів, ст. 1. не застосовується. | ||
РОЗДІЛ II. ОРГАНИ ЗОРУ | ||
2 | Травматичне ушкодження ока (одного чи двох), що спричинило зниження гостроти зору (див. таблицю страхових виплат при зниженні гостроти зору внаслідок отриманих тілесних ушкоджень) | |
Примітки: 1. Рішення про страхову виплату в зв’язку зі зниженням у результаті травми гостроти зору та інших наслідків приймається після закінчення лікування, але не раніше 3 місяців із дня травми, за результатами визначення гостроти зору лікарем-окулістом без урахування корекції. 2. Якщо дані про гостроту зору ушкодженого ока до травми відсутні, то умовно варто вважати, що вона була такою, як у неушкодженого. Однак, якщо гострота зору непошкодженого ока виявиться нижчою, ніж пошкодженого, умовно варто вважати, що гострота зору ушкодженого ока дорівнювала 1,0. 3. Якщо в результаті травми були ушкоджені обидва ока і дані про гостроту зору до травми відсутні, варто умовно вважати, що гострота зору їх складала 1,0. 4. У тому випадку, якщо в зв’язку з післятравматичним зниженням гостроти зору був імплантований штучний кришталик або застосована корегувальна лінза, страхова виплата здійснюється з урахуванням гостроти зору до операції. | ||
3 | Травматичне ушкодження, що спричинило повну фізичну втрату ока або повну втрату зору | |
одного ока | 35 | |
одного ока, за відсутності зору на другому оці | 60 | |
обох очей, що володіли зором, або єдиного ока, що володіло зором | 100 | |
РОЗДІЛ III. ОРГАНИ СЛУХУ | ||
4 | Травматичне ушкодження, яке спричинило повну втрату слуху: | |
а) на одне вухо | 15 | |
б) на одне вухо, якщо слух на інше вухо вже був втрачений до настання страхового випадку | 35 | |
в) на обидва вуха | 60 | |
РОЗДІЛ IV. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА | ||
5 | Травматичне ушкодження носа, яке спричинило повну відсутність носа (кісток та хрящів носа) | 5 |
6 | Травматичне ушкодження грудної клітки і її органів, які спричинили: | |
а) легеневу недостатність (яка виникла через 3 місяці від дня травми) | 10 | |
б) видалення частки, частини легені | 40 | |
в) видалення однієї легені | 60 | |
Примітка: При здійсненні страхової виплати за ст.6.б), 6.в) ст.6.а) не застосовується. | ||
7 | Ушкодження гортані, трахеї, під’язикової кістки, щитовидного хряща, трахеостомія, зроблена в зв’язку з травмою, які спричинили: | |
а) втрату голосу, носіння трахеостомічної трубки протягом не менш 3 місяців після травми | 15 | |
б) втрату голосу, носіння трахеостомічної трубки протягом не менш 6 місяців після травми | 25 | |
Примітка: У тому випад, якщо страховику було заявлено, що травма спричинила за собою порушення функції гортані або трахеї, необхідно отримати висновок фахівця через 3 місяці після травми. Раніше цього терміну страхова виплата не здійснюється. |
РОЗДІЛ V. СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА | ||
8 | Ушкодження серця, його оболонок і великих магістральних судин, які спричинили серцево-судинну недостатність: | |
а) I ступеню | 10 | |
б) ІІ ступеню | 20 | |
в) ІІІ ступеню | 30 | |
Примітка: Якщо в довідці лікувально-профілактичної установи не зазначений ступінь серцево-судинної недостатності, страхова виплата здійснюється за ст.8 а). | ||
9 | Ушкодження великих периферичних та магістральних судин, які спричинили судинну недостатність | 10 |
Примітки: 1. До великих магістральних судин варто відносити: аорту, легеневу, сонні артерії, безіменну вену, внутрішні яремні вени, верхню і нижню порожнисті вени, ворітну вену, а також магістральні судини, що забезпечують кровообіг внутрішніх органів. До великих периферичних судин варто відносити: підключичні, пахвові, плечові, ліктьові і променеві артерії, клубову, стегнові, підколінні, передні і задні малогомілкові і великогомілкові артерії; плечоголовний стовбур, підключичні, пахвові, стегнові і підколінні вени. 2. Якщо страховику було заявлено, що травма спричинила порушення функцій серцево-судинної системи, необхідно одержати висновок фахівця. 3. Страхова виплата за ст. 8, 9 здійснюється, якщо зазначені в цих статтях ускладнення травми будуть встановлені в лікувально- профілактичній установі після закінчення 3 місяців після травми і підтверджені довідкою цієї установи. | ||
РОЗДІЛ VІ. ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ | ||
10 | Ушкодження щелепи, яке спричинило відсутність: | |
а) частини щелепи (за винятком альвеолярного відростка) | 40 | |
б) щелепи (повне видалення щелепи) | 80 | |
11 | Ушкодження язика, яке спричинило: | |
а) відсутність кінчика язика | 10 | |
б) відсутність дистальної третини язика | 15 | |
в) відсутність язика на рівні середньої третини | 30 | |
г) відсутність язика на рівні кореня або повну відсутність язика | 60 | |
12 | Ушкодження (поранення, розрив, опік) стравоходу, яке спричинило: | |
а) рубцеве звуження стравоходу (рентгенологічний діаметр просвіту в ділянці звуження 0,3 – 0,5 см) | 40 | |
б) непрохідність стравоходу (при наявності гастростоми), а також стан після пластики стравоходу | 90 | |
Примітка: Відсоток страхової суми, що підлягає виплаті за ст.12, визначається не раніше, ніж через 6 місяців від дня травми. | ||
13 | Ушкодження (розрив, опік, поранення) органів травлення, яке спричинило: | |
а) рубцеве звуження (деформацію) шлунка, прямої кишки, вихідникового отвору | 15 | |
б) кишковий свищ, кишково-піхвовий свищ, свищ підшлункової залози | 50 | |
в) протиприродний вихідниковий отвір (колостома) | 80 | |
Примітка: При ускладненнях травми, що передбачені у підпункті а), страхова виплата виплачується за умови, що ці ускладнення наявні після закінчення 3 місяців від дня травми, а передбачені в підпунктах б) і в) – після закінчення 6 місяців від дня травми. | ||
14 | Ушкодження печінки в результаті травми, які спричинили: | |
а) підкапсульний розрив печінки, що не потребує оперативного втручання | 5 | |
б) печінкову недостатність протягом щонайменше 3 місяців після травми | 15 | |
15 | Ушкодження печінки, жовчного міхура, що спричинили: | |
а) ушивання розривів печінки або видалення жовчного міхура | 15 | |
б) ушивання розривів печінки і видалення жовчного міхура | 20 | |
в) видалення частини печінки | 25 | |
г) видалення частини печінки і жовчного міхура | 35 | |
16 | Ушкодження селезінки, які спричинили: | |
а) підкапсульний розрив селезінки, що не потребує оперативного втручання | 5 | |
б) видалення селезінки | 20 | |
17 | Ушкодження шлунка, підшлункової залози, кишечнику, брижі, що спричинили: | |
а) резекцію шлунка, кишечнику, підшлункової залози | 30 | |
б) видалення шлунка | 60 | |
РОЗДІЛ VІІ. СЕЧОВИДІЛЬНА ТА СТАТЕВА СИСТЕМИ | ||
18 | Ушкодження нирки, яке спричинило: | |
а) видалення частини нирки | 20 | |
б) видалення нирки | 50 | |
19 | Ушкодження статевої системи, які призвели до: | |
а) видалення одного яєчника, маткової труби, яєчка | 15 | |
б) видалення обох яєчників, обох маткових труб, яєчок, частини статевого члена | 30 | |
в) втрати матки у жінок у віці: | ||
до 40 років | 50 | |
від 40 до 50 років | 30 | |
50 років і більше | 15 | |
г) непрохідності сечоводу, сечівника, сечостатеві свищі | 40 | |
д) втрати статевого члена та обох яєчок | 50 | |
Примітка: Страхова виплата в зв’язку з наслідками травми, зазначеної в ст.19.г), виплачується в тому випадку, якщо ці ускладнення мають місце по закінченню 3 місяців після травми. |
20 | Ушкодження органів сечовидільної системи (нирок, сечоводів, сечового міхура, сечівника), які спричининені синдромом тривалого роздавлювання (“краш-синдром”, синдром розтрощення) | 25 |
Примітка: Страхова виплата в зв’язку з наслідками травми, зазначеної в ст.20, виплачується в тому випадку, якщо ці ускладнення мають місце по закінченню 3 місяців після травми. | ||
РОЗДІЛ VІІІ. М’ЯКІ ТКАНИНИ | ||
21 | Ушкодження м’яких тканин обличчя, передньобокової поверхні шиї, підщелепної області, вушних раковин, яке спричинило після загоєння: | |
а) значне порушення косметики (рубці довжиною 10 – 19 см або площею від 20 см2 до 40 см2) | 10 | |
б) різке порушення косметики (рубці довжиною 20 – 30 см або площею від 40 см2 до 60 см2) | 30 | |
в) спотворення (рубці довжиною 30 см та більше або площею більше 60 см2) | 50 | |
РОЗДІЛ ІХ. ВЕРХНЯ КІНЦІВКА | ||
ПЛЕЧОВИЙ СУГЛОБ | ||
22 | Ушкодження плечового пояса, які спричинили: | |
а) звичний вивих плеча | 10 | |
б) відсутність рухів у суглобі (анкілоз) | 30 | |
в) «розбовтаний» плечовий суглоб, у результаті резекції суглобових поверхонь його складових кісток | 40 | |
Примітки: 1. Страхова виплата за ст.22 здійснюється в тому випадку, якщо перераховані в цій статті ускладнення будуть встановлені лікувально-профілактичною установою після закінчення 6 місяців після травми і підтверджені довідкою цієї установи. 2. Страхова виплата при звичному вивиху плеча здійснюється в тому випадку, якщо він наступив протягом 2 років після первинного вивиху, що відбувся в період дії Договору страхування. Діагноз звичного вивиху плеча повинен бути підтверджений лікувальною установою, у якому провадилося його вправляння. При рецидивах звичного вивиху плеча страхова виплата не здійснюється. | ||
23 | Травматична фізична втрата (ампутаця) верхньої кінцівки на рівні суглобу | |
а) однієї верхньої кінцівки в результаті екзартикуляції в плечовому суглобі | 70 | |
б) з лопаткою, ключицею або їхніми частинами | 80 | |
в) єдиної верхньої кінцівки | 100 | |
ПЛЕЧЕ | ||
24 | Травматична ампутація плеча на будь-якому рівні до ліктя: | 65 |
ЛІКТЬОВИЙ СУГЛОБ | ||
25 | Ушкодження області ліктьового суглоба, яке спричинило: | |
а) відсутність рухів у суглобі (анкілоз) | 20 | |
б) «розбовтаний» ліктьовий суглоб у результаті резекції суглобових поверхонь його складових кісток | 30 | |
Примітка: | ||
Страхова виплата за ст.25 здійснюється в тому випадку, якщо порушення рухів у цьому суглобі буде встановлено лікувально- профілактичною установою після закінчення 6 місяців від дня травми. | ||
ПЕРЕДПЛІЧЧЯ | ||
26 | Травматична ампутація передпліччя на рівні або низче ліктьового суглоба: | |
а) ампутація передпліччя на рівні (екзартикуляція) або нижче ліктьового суглобу | 60 | |
б) ампутації єдиної кінцівки на рівні (екзартикуляція) або нижче ліктьового суглобу | 80 | |
ПРОМЕНЕВО-ЗАП’ЯСТКОВИЙ СУГЛОБ | ||
27 | Ушкодження області променево-зап’ясткового суглоба, що призвело до відсутності рухів (анкілозу) у цьому суглобі | 10 |
Примітка: Страхова виплата за ст.27 здійснюється в тому випадку, якщо відсутність рухів у суглобі буде встановлено лікувально- профілактичною установою після закінчення 6 місяців після травми. | ||
КИСТЬ | ||
28 | Травматична ампутація кисті: | |
а) втрату всіх пальців, ампутацію на рівні п’ясткових кісток, зап’ястку або променево-зап‛ясткового суглоба | 50 | |
б) ампутацію єдиної кисті | 60 | |
ПАЛЬЦІ КИСТІ |
перший палець
29 | Ушкодження пальця, що спричинило: | |
а) ампутацію на рівні нігтьової фаланги та міжфалангового суглоба (втрата нігтьової фаланги) | 5 | |
б) ампутацію на рівні основної фаланги, п‛ястково-фалангового суглоба | 10 | |
в) ампутацію пальця з п’ястковою кісткою або її частиною | 15 |
другий палець
30 | Ушкодження пальця, що спричинило: | |
а) ампутацію на рівні нігтьової фаланги або середньої фаланги | 2 | |
б) ампутацію на рівні основної фаланги, втрату пальця | 5 | |
в) втрату пальця з п’ястковою кісткою або її частиною | 10 |
третій, четвертий, п’ятий пальці
31 | Ушкодження пальця, що спричинило: | |
а) ампутацію на рівні нігтьової фаланги або середньої фаланги | 1 | |
б) ампутацію на рівні основної фаланги, втрату пальця | 2 | |
в) втрату пальця з п’ястковою кісткою або її частиною | 10 | |
Примітка: При ушкодженні декількох пальців кисті в період дії одного Договору страхування розмір страхової виплати визначається з урахуванням кожного ушкодження шляхом підсумовування. Однак розмір її не повинен перевищувати 50% для однієї кисті та 100% для обох кистей. |
ХРЕБЕТ | ||
32 | Переломи хребців, що спричинило стійке порушення функції будь-якого відділу хребта, крім крижового та куприкового: | |
а) помірне обмеження рухів | 5 | |
б) значне обмеження рухів | 10 | |
в) різке обмеження рухів | 20 | |
г) повна відсутність рухів | 30 | |
Примітки: 1) Страхова виплата за ст.32 здійснюється в тому випадку, якщо порушення рухів у хребті буде встановлено лікувально- профілактичною установою після закінчення 3 місяців від дня травми. 2) Страхова виплата за ст. 32 здійснюється на підставі висновку лікаря ортопеда-травматолога, за наявності опису обсягу та характеристики рухів ураженого відділу хребта, а також на підставі висновку лікаря-невролога про відсутність порушень з боку нервової системи Застрахованої особи, що могли б викликати обмеження рухів хребтового стовпа. 3) В тих випадках, коли з медичних документів вбачається наявність хворобливих змін (остеохондроз, спондильоз, спондилолістез чи т.п.) або деформації з боку хребтового стовпа, що існували до нещасного випадку, відсоток страхової суми визначається з урахуванням такої патології, що існувала до травми. Це означає, що за наявності до травми помірного обмеження рухів хребта відсоток страхової суми, визначений за ст. 32, зменшується на 5%, за наявності до травми значного обмеження рухів – на 10%, за наявності до травми різкого обмеження рухів – на 20%, за наявності до травми відсутності рухів – виплата за ст. 32 не здійснюється. При цьому, якщо за медичними документами неможливо встановити ступінь порушення функції хребта, що існувала до травми, умовно слід вважати, що функція хребта була порушена помірно. | ||
ТАЗ | ||
33 | Ушкодження таза, що спричинило відсутність рухів (анкілоз) у кульшових суглобах: | |
а) в одному суглобі | 20 | |
б) у двох суглобах | 40 | |
Примітка: Страхова виплата в зв’язку з порушенням функції кульшового суглоба (суглобів) здійснюється у тому випадку, якщо відсутність рухів у суглобі буде встановлено лікувально-профілактичною установою через 6 місяців після травми. | ||
РОЗДІЛ Х. НИЖНЯ КІНЦІВКА | ||
КУЛЬШОВИЙ СУГЛОБ | ||
34 | Ушкодження кульшового суглоба, що спричинило: | |
а) перелом, що не зрісся (несправжній суглоб), шийки стегна | 30 | |
б) «розбовтаний» суглоб у результаті резекції голівки стегна в) екзартикуляція в кульшовому суглобі | 40 80 | |
Примітка: Страхова виплата за ст. 34.а) здійснюється в тому випадку, якщо ускладнення травми буде встановлено в лікувально- профілактичній установі по закінченню 9 місяців після травми. | ||
СТЕГНО | ||
35 | Травматична фізична втрата (ампутаця) нижньої кінцівки на рівні стегна: | |
б) вище середини стегна | 70 | |
б) до середини стегна | 60 | |
в) єдиної нижньої кінцівки на будь-якому рівні стегна | 100 | |
КОЛІННИЙ СУГЛОБ | ||
36 | Ушкодження області колінного суглоба, що спричинило: | |
а) відсутність рухів у гомілковостопному суглобі (анкілоз), не раніше ніж через 6 місяців від дня травми | 20 | |
б) «розбовтаний» гомілковостопний суглоб у результаті резекції суглобних поверхонь його складових кісток | 30 | |
в) екзартикуляцію в колінному суглобі | 55 | |
ГОМІЛКА | ||
37 | Травматична фізична втрата (ампутаця) нижньої кінцівки на рівні гомілки: | |
б) на будь-якому рівні до середини гомілки | 50 | |
в) на будь-якому рівні нижче середини гомілки | 40 | |
г) єдиної кінцівки на будь-якому рівні гомілки | 70 | |
ГОМІЛКОВОСТОПНИЙ СУГЛОБ | ||
38 | Ушкодження області гомілковостопного суглоба, що спричинили: | |
а) відсутність рухів (анкілоз) у гомілковостопному суглобі, не раніше ніж через 6 місяців від дня травми | 20 | |
б) «розбовтаний» гомілковостопний суглоб у результаті резекції суглобних поверхонь його складових кісток | 30 | |
в) екзартикуляцію в гомілковостопному суглобі | 50 | |
СТОПА | ||
39 | Ушкодження стопи, що спричинили: | |
а) перелом, що не зрісся, (несправжній суглоб) однієї-двох кісток, за винятком п’яткової і таранної кісток | 5 | |
б) перелом, що не зрісся, (несправжній суглоб) трьох і більш кісток, а також таранної або п’яткової кістки | 10 | |
в) артродез підтаранного суглоба, в поперечному суглобі заплесни (Шопара) або заплесно-плесновому суглобі (Лісфранка) | 15 | |
г) ампутацію на рівні плесно-фалангових суглобів (відсутність усіх пальців стопи) | 15 | |
д) ампутацію на рівні плеснових або заплеснових кісток | 25 | |
е) ампутацію на рівні таранної, п’яткової кісток | 50 | |
Примітка: Страхова виплата в зв’язку з ускладненнями травми стопи, передбаченими ст.39.а), 39.б), 39.в), здійснюється у тому випадку, якщо вони будуть установлені лікувально-профілактичною установою по закінченні 6 місяців після травми. |
ПАЛЬЦІ СТОПИ | ||
40 | Травматична фізична втрата (ампутаця) пальців ступні | |
Першого пальця: | ||
а) на рівні нігтьової фаланги або міжфалангового суглоба пальця | 1 | |
б) на рівні основної фаланги або плесно-фалангового суглоба (втрата пальця) | 3 | |
Другого, третього, четвертого, п’ятого пальців: | ||
в) на рівні основної фаланги або плесно-фалангового суглоба (втрата пальця). | 1 | |
Примітка: | ||
Якщо в зв’язку з травмою була зроблена ампутація пальця з плесновою кісткою або її частиною, додатково виплачується 3% страхової суми одноразово. |
Таблиця страхових виплат при зниженні гостроти зору внаслідок отриманих тілесних ушкоджень
ГОСТРОТА ЗОРУ | РОЗМІР СТРАХОВОЇ ВИПЛАТИ, % ВІД СТРАХОВОЇ СУМИ | |
до нещасного випадку | після нещасного випадку | |
0,5 | 10 | |
0,4 | 10 | |
0,3 | 15 | |
1 | 0,2 | 20 |
0,1 | 30 | |
нижче 0,1 | 40 | |
0 | 50 | |
0,4 | 10 | |
0,3 | 15 | |
0,9 | 0,2 0,1 | 20 30 |
нижче 0,1 | 40 | |
0 | 45 | |
0,4 | 10 | |
0,3 | 15 | |
0,8 | 0,2 0,1 | 20 30 |
нижче 0,1 | 35 | |
0 | 40 | |
0,3 | 10 | |
0,2 | 15 | |
0,7 | 0,1 | 20 |
нижче 0,1 | 25 | |
0 | 30 | |
0,2 | 10 | |
0,6 | 0,1 нижче 0,1 | 15 20 |
0 | 25 | |
0,1 | 10 | |
0,5 | нижче 0,1 | 15 |
0 | 20 | |
0,1 | 10 | |
0.4 | нижче 0,1 | 15 |
0 | 20 | |
0,3 | нижче 0,1 | 10 |
0 | 15 | |
0,2 | 0 | 10 |
Примітки:
1. До повної сліпоти (0,0) прирівнюється гострота зору нижче за 0,01 і до світловідчуття (рахування пальців біля обличчя).
2. При видаленні в результаті травми очного яблука, що володіло до нещасного випадку зором, а також при його зморщуванні додатково виплачується 5% страхової суми одноразово.
У випадку отримання Застрахованою особою декількох ушкоджень або каліцтв, які наведені в різних розділах, розмір страхової виплати по одному розділу розраховується незалежно від розміру страхової виплати по інших розділах, якщо інше не обумовлено примітками до таких розділів.
У випадку отримання Застрахованою особою декількох ушкоджень або каліцтв, які наведені в різних статтях одного розділу, розмір страхової виплати згідно з однією статтею розраховується незалежно від розміру страхової виплати згідно інших статей, якщо інше не обумовлено примітками до таких статей. Загальний розмір страхової виплати при множинних ушкодженнях органа не може перевищувати розмір страхової виплати для повної втрати такого органа.
У тому випадку, коли в результаті однієї травми виникнуть ушкодження, перераховані в одній статті, страхова виплата здійснюється по одному з підпунктів, що враховує найбільшу страхову виплату, якщо інше не обумовлено примітками до такої статті.
У випадку одночасного травмування парних органів (або кінцівок) розмір страхової виплати визначається шляхом підсумовування розмірів страхових виплат за ушкодження кожного з таких парних органів (або кінцівок).
ДОДАТОК №2
ТАБЛИЦЯ ВИПЛАТ
по страховому ризику «Хірургічне втручання внаслідок хвороби або нещасного випадку, що стався під час дії Договору»
1. | ОПЕРАЦІЇ НА ОЧАХ | ICPM* | |
1.1. | ОПЕРАЦІЇ НА СЛІЗНИХ ЗАЛОЗАХ ТА СЛІЗНИХ ПРОТОКАХ | 5-08 | % |
1.1. 1. | Розсічення слізних залоз | 5-080 | 10 |
1.1. 2. | Висічення ураженої тканини слізної залози | 5-081 | 20 |
1.1. 3. | Розсічення слізного міхура та слізних проток | 5-084 | 20 |
1.1. 4. | Висічення ураженої тканини слізного міхура та слізних проток | 5-085 | 30 |
1.1. 5. | Дакріоцисторіностомія | 5-087 | 30 |
1.1. 6. | Кон’юнктиворіностомія | 5-088 | 30 |
1.1. 7. | Інші операції на слізних протоках | 5-089 | 10 |
1.2. | ОПЕРАЦІЇ НА ПОВІКАХ | 5-09 | % |
1.2. 1. | Розсічення ураженої повіки | 5-090 | 10 |
1.2. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини повіки | 5-091 | 10 |
1.2. 3. | Операції на кутах очної щілини та на епікантусі | 5-092 | 10 |
1.2. 4. | Корективна операція з приводу завороту повіки та ектропії | 5-093 | 10 |
1.2. 5. | Корективна операція з приводу блефароптозу | 5-094 | 10 |
1.3. | ОПЕРАЦІЇ НА КОН’ЮНКТИВІ | 5-11 | % |
1.3. 1. | Видалення стороннього тіла з кон’юнктиви | 5-110 | 10 |
1.3. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини кон’юнктиви | 5-112 | 30 |
1.3. 3. | Пластична операція на кон’юнктиві | 5-113 | 30 |
1.3. 4. | Видалення зрощення між кон’юнктивою та повікою | 5-114 | 30 |
1.4. | ОПЕРАЦІЇ НА РОГІВЦІ | 5-12 | % |
1.4. 1. | Видалення стороннього тіла з рогівки | 5-120 | 10 |
1.4. 2. | Розсічення рогівки | 5-121 | 10 |
1.4. 3. | Операції з приводу птеригії | 5-122 | 10 |
1.4. 4. | Висічення та деструкція ураженої тканини рогівки | 5-123 | 30 |
1.4. 5. | Трансплантація рогівки та кератопротез | 5-125 | 30 |
1.4. 6. | Рефракційнана кератопластика та інші види реконструкції рогівки | 5-126 | 30 |
1.4. 7. | Інші операції на рогівці | 5-129 | 10 |
1.5. | ОПЕРАЦІЇ НА РАЙДУЖНІЙ ОБОЛОНЦІ ОКА, ВІЙЧАСТОМУ ТІЛІ, ПЕРЕДНІЙ КАМЕРІ ОКА ТА СКЛЕРІ. | 5-13 | % |
1.5. 1. | Видалення стороннього тіла з передньої камери ока | 5-130 | 30 |
1.5. 2. | Редукція внутрішньоочного тиску за допомогою фільтраційної операції | 5-131 | 30 |
1.5. 3. | Редукція внутрішньоочного тиску за допомогою операції на війчастому тілі | 5-132 | 30 |
1.5. 4. | Редукція внутрішньоочного тиску за допомогою поліпшення водяної циркуляції | 5-133 | 30 |
1.5. 5. | Редукція внутрішньоочного тиску за допомогою комбінованих процедур | 5-134 | 30 |
1.5. 6. | Висічення та деструкція враженої тканини райдужної оболонки, війчастого тіла та склери | 5-135 | 30 |
1.5. 7. | Ірідектомія та ірідотомія | 5-136 | 30 |
1.5. 8. | Ірідопластика та хоріопластика | 5-137 | 30 |
1.5. 9. | Склеропластика | 5-138 | 30 |
1.5.10. | Інші операції на склері, передній камері ока, райдужній оболонці та війчастому тілі | 5-139 | 30 |
1.6. | ОПЕРАЦІЇ НА КРИШТАЛИКУ | 5-14 | % |
1.6. 1. | Видалення стороннього тіла з кришталика | 5-140 | 10 |
1.6. 2. | Лінійне вилучення кришталика | 5-141 | 30 |
1.6. 3. | Дисцизія кришталика та капсулотомія | 5-142 | 30 |
1.6. 4. | Внутрішньосуглобове вилучення кришталика | 5-143 | 30 |
1.6. 5. | Позакапсулярне вилучення кришталика | 5-144 | 30 |
1.6. 6. | Інші операції через катаракту | 5-145 | 30 |
1.6. 7. | Вторинне введення та ревізія алопластичної лінзи | 5-146 | 30 |
1.6. 8. | Інші операції на кришталику | 5-149 | 20 |
1.7. | ОПЕРАЦІЇ НА СІТКІВЦІ, СУДИННІЙ ОБОЛОНЦІ ОКА ТА СКЛОПОДІБНОМУ ТІЛІ | 5-15 | % |
1.7. 1. | Видалення стороннього тіла із задньої камери ока | 5-150 | 10 |
1.7. 2. | Фіксація сітківки (пломбування) | 5-152 | 30 |
1.7. 3. | Фіксація сітківки за допомогою серкляжу очного яблука | 5-153 | 30 |
1.7. 4. | Інші операції по фіксації сітківки | 5-154 | 30 |
1.7. 5. | Висічення та деструкція ураженої тканини сітківки та судинної оболонки | 5-155 | 30 |
1.7. 6. | Інші операції на сітківці | 5-156 | 30 |
1.7. 7. | Інші операції на судинній оболонці | 5-158 | 30 |
1.8. | ОПЕРАЦІЇ НА ОЧНИЦІ ТА ОЧНОМУ ЯБЛУЦІ | 5-16 | % |
1.8. 1. | Орбітотомія | 5-160 | 40 |
1.8. 2. | Видалення стороннього тіла з очниці та очного яблука | 5-161 | 10 |
1.8. 3. | Видалення внутрішньої мембрани очного яблука (вилучення нутрощів) | 5-162 | 30 |
1.8. 4. | Видалення очного яблука (офтальмектомія) | 5-163 | 40 |
1.8. 5. | Інші види висічення, деструкції та екзентерації очниці та основи очниці | 5-164 | 20 |
1.8. 6. | Постановка та видалення очного імплатанту | 5-165 | 40 |
1.8. 7. | Ревізія та реконструкція очниці та очного яблука | 5-166 | 40 |
1.8. 8. | Реконструкція очної стінки | 5-167 | 30 |
1.8. 9. | Операції на зоровому нерві | 5-168 | 40 |
1.8.10. | Інші операції на очниці, оці та очному яблуці | 5-169 | 30 |
2. | ОПЕРАЦІЇ НА КРОВОНОСНИХ СУДИНАХ | ||
2.1. | РОЗСІЧЕННЯ, ВИСІЧЕННЯ ТА ОКЛЮЗІЯ КРОВОНОСНИХ СУДИН | 5-38 | % |
2.1. 1. | Висічення, емболектомія та тромбоектомія кровоносних судин | 5-380 | 40 |
2.1. 2. | ендартеректомія | 5-381 | 50 |
2.1. 3. | Резекція кровоносних судин за допомогою реанастомоза | 5-382 | 40 |
2.1. 4. | Резекція та заміна (інтерпозиція) (сегментів) кровоносних судин | 5-383 | 70 |
2.1. 5. | Резекція та заміна (інтерпозиція) аорти | 5-384 | 90 |
2.1. 6. | Перев’язка, висічення та екстирпація варикозних вен | 5-385 | 40 |
2.1. 7. | Інші види висічення вражених кровоносних судин і видалення трансплантата | 5-386 | 70 |
2.1. 8. | Перев’язка та часткова оклюзія порожнистої вени | 5-387 | 60 |
2.1. 9. | Накладання швів | 5-388 | 20 |
2.1.10. | Інша хірургічна оклюзія кровоносних судин | 5-389 | 30 |
2.2. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА КРОВОНОСНИХ СУДИНАХ | 5-39 | % |
2.2. 1. | Операції шунтування між периферичною та пульмонарною циркуляцією (ліво-право бічне шунтування) | 5-390 | 90 |
2.2. 2. | Постановка внутрішньочеревного венозного шунта | 5-391 | 70 |
2.2. 3. | Постановка артеріальна венозного шунта | 5-392 | 80 |
2.2. 4. | Постановка іншого шунта та операція шунтування на кровоносних судинах | 5-393 | 80 |
2.2. 5. | Ревізія операції на кровоносних судинах | 5-394 | 50 |
2.2. 6. | Пластика шляхом накладення латки на кровоносних судинах | 5-395 | 50 |
2.2. 7. | Транспозиція кровоносних судин | 5-396 | 80 |
2.2. 8. | Інша пластична реконструкція судин | 5-397 | 60 |
2.2. 9. | Операції на каротидному тільці та на парагангліях | 5-398 | 80 |
2.2.10. | Інші операції на кровоносних судинах | 5-399 | 20 |
3. | ОПЕРАЦІЇ НА ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗАХ | ||
3.1. | ОПЕРАЦІЇ НА ЩИТОВИДНІЙ І ПАРАЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗАХ | 5-06 | % |
3.1. 1. | Розсічення ділянки щитовидної залози | 5-060 | 20 |
3.1. 2. | Гемітиреоідектомія | 5-061 | 30 |
3.1. 3. | Інша часткова резекція щитовидної залози | 5-062 | 30 |
3.1. 4. | Тироідектомія | 5-063 | 30 |
3.1. 5. | Операції на щитовидній залозі за допомогою стернотомії | 5-064 | 30 |
3.1. 6. | Висічення щитовидно-глоткового проходу | 5-065 | 20 |
3.1. 7. | Часткове висічення паращитовидної залози | 5-066 | 30 |
3.1. 8. | Паратиреоідектомія | 5-067 | 30 |
3.1. 9. | Операції на паращитовидній залозі за допомогою стернотомії | 5-068 | 30 |
3.1.10. | Інші операції на щитовидній і паращитовидній залозах | 5-069 | 30 |
3.2. | ОПЕРАЦІЇ НА ІНШИХ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗАХ | 5-07 | % |
3.2. 1. | Дослідження (області) наднирників | 5-070 | 40 |
3.2. 2. | Часткова адреналектомія | 5-071 | 40 |
3.2. 3. | Двостороння адреналектомія | 5-072 | 50 |
3.2. 4. | Інші операції на наднирниках | 5-073 | 40 |
3.2. 5. | Висічення та резекція ураженої тканини пінеальної залози | 5-074 | 50 |
3.2. 6. | Висічення та резекція ураженої тканини слизової | 5-075 | 50 |
3.2. 7. | Інші операції на слизовій | 5-076 | 50 |
3.2. 8. | Висічення та резекція тимуса (загрудинна залоза) | 5-077 | 30 |
3.2. 9. | Інші операції на тимусі (загрудинна залоза) | 5-078 | 30 |
3.2.10. | Операції на інших ендокринних залозах | 5-079 | 20 |
4. | ОПЕРАЦІЇ НА ГЛОТЦІ, ГОРТАНІ ТА ТРАХЕЇ | ||
4.1. | Операції на глотці | 5-29 | % |
4.1. 1. | Фаринготомія | 5-290 | 60 |
4.1. 2. | Операції на бронхіальних рудиментах | 5-291 | 40 |
4.1. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини глотки | 5-292 | 50 |
4.1. 4. | Фарингопластика | 5-293 | 60 |
4.1. 5. | Інші види реконструкції глотки | 5-294 | 60 |
4.1. 6. | Інші операції глотки | 5-299 | 50 |
4.2. | ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ ГОРТАНІ | 5-30 | % |
4.2. 1. | Висічення та деструкція ураженої тканини гортані | 5-300 | 60 |
4.2. 2. | Геміларингектомія | 5-301 | 60 |
4.2. 3. | Інша часткова ларингоектомія | 5-302 | 60 |
4.2. 4. | Ларингоектомія | 5-303 | 60 |
4.3. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ГОРТАНІ ТА ТРАХЕЇ | 5-31 | % |
4.3. 1. | Ін’єкції в гортань | 5-310 | 20 |
4.3. 2. | Тимчасова трахеостомія | 5-311 | 60 |
4.3. 3. | Постійна трахеостомія | 5-312 | 60 |
4.3. 4. | Висічення гортані та інші висічення трахеї | 5-313 | 30 |
4.3. 5. | Висічення, резекція та деструкція ураженої тканини трахеї | 5-314 | 40 |
4.3. 6. | Реконструкція гортані | 5-315 | 70 |
4.3. 7. | Реконструкція трахеї | 5-316 | 60 |
4.3. 8. | Інші операції гортані та трахеї | 5-319 | 30 |
5. | ОПЕРАЦІЇ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ | ||
5.1. | ОПЕРАЦІЇ НА НИРКАХ | 5-55 | % |
5.1. 1. | Підшкірна трансниркова нефротомія, видалення каменів і пієлопластика | 5-550 | 60 |
5.1. 2. | Відкрита хірургічна нефротомія, нефростомія, пієлотомія та пієлопластика | 5-551 | 60 |
5.1. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини нирки | 5-552 | 60 |
5.1. 4. | Часткова резекція нирки | 5-553 | 60 |
5.1. 5. | Нефректомія | 5-554 | 60 |
5.1. 6. | Трансплантація нирок | 5-555 | 90 |
5.1. 7. | Реконструкція нирок | 5-557 | 70 |
5.1. 8. | Інші операції на нирках | 5-559 | 30 |
5.2. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕЧОВОДІ | 5-56 | % |
5.2. 1. | Трансуретральне розширення сечоводів | 5-560 | 30 |
5.2. 2. | Розсічення, резекція та (інше) розширення входу в сечоводи | 5-561 | 30 |
5.2. 3. | Уретротомія та трансуретральне видалення каменів | 5-562 | 30 |
5.2. 4. | Резекція сечоводів і уретректомія | 5-563 | 30 |
5.2. 5. | Нашкірне відведення сечі за допомогою уретрокутанеостоми | 5-564 | 40 |
5.2. 6. | Нашкірне відведення сечі за допомогою ділянки кишки | 5-565 | 40 |
5.2. 7. | Нашкірне відведення сечі за допомогою формування кишкового резервуара | 5-566 | 40 |
5.2. 8. | Внутрішній сечовий поділ через кишку | 5-567 | 40 |
5.2. 9. | Реконструкція сечоводу | 5-568 | 40 |
5.2.10. | Інші операції на сечоводах | 5-569 | 30 |
5.3. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕЧОВОМУ МІХУРІ | 5-57 | % |
5.3. 1. | Ендоскопічне видалення каменів, сторонніх предметів і тампонад | 5-570 | 30 |
5.3. 2. | Цистотомія (надлобковий підхід) | 5-571 | 40 |
5.3. 3. | Цистостомія | 5-572 | 40 |
5.3. 4. | Трансуретральне хірургічне висічення, деструкція та резекція хворої тканини сечового міхура | 5-573 | 40 |
5.3. 5. | Відкрите хірургічне висічення та деструкція ураженої тканини сечового міхура | 5-574 | 40 |
5.3. 6. | Часткова резекція сечового міхура | 5-575 | 40 |
5.3. 7. | Цистектомія | 5-576 | 60 |
5.3. 8. | Заміна сечового міхура | 5-577 | 70 |
5.3. 9. | Інші види пластичної реконструкції сечового міхура | 5-578 | 50 |
5.3.10. | Інші операції на сечовому міхурі | 5-579 | 20 |
5.4. | ОПЕРАЦІЇ НА УРЕТРІ | 5-58 | % |
5.4. 1. | Відкрита хірургічна уретротомія та уретростомия | 5-580 | 40 |
5.4. 2. | Висічення, деструкція та резекція ураженої тканини уретри | 5-582 | 40 |
5.4. 3. | Уретректомія як окрема процедура | 5-583 | 40 |
5.4. 4. | Реконструкція уретри | 5-584 | 40 |
5.4. 5. | Трансуретральне висічення хворої тканини уретри | 5-585 | 20 |
5.4. 6. | Хірургічне розширення уретри | 5-586 | 30 |
5.4. 7. | Інші операції на уретрі та периуретральній тканині | 5-589 | 20 |
5.5. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ | 5-59 | % |
5.5. 1. | Розсічення та висічення заочеревинної тканини | 5-590 | 40 |
5.5. 2. | Розсічення та висічення навколоміхурової тканини | 5-591 | 30 |
5.5. 3. | Звуження уретровезикального стику | 5-592 | 30 |
5.5. 4. | Уретровезикальна операція | 5-593 | 30 |
5.5. 5. | Xxxxxxxxxx (уретровезикальна) операція | 5-594 | 30 |
5.5. 6. | Ретролобоква та парауретральна операція | 5-595 | 30 |
5.5. 7. | Інші операції через нетримання | 5-596 | 20 |
5.5. 8. | Процедури на штучному сфінктері міхура | 5-597 | 20 |
5.5. 9. | Інші операції ниркового тракту | 5-599 | 20 |
6. | ОПЕРАЦІЇ НА ШКІРІ ТА ПІДШКІРНІЙ ТКАНИНІ | ||
6.1. | РОЗСІЧЕННЯ ТА ВИСІЧЕННЯ ШКІРИ ТА ПІДШКІРНОЇ ТКАНИНИ | 5-89 | % |
6.1. 1. | Розсічення пилонидального синуса | 5-891 | 10 |
6.1. 2. | Інші розсічення шкіри та підшкірної тканини | 5-892 | 10 |
6.1. 3. | Хірургічна обробка рани (санація рани) і видалення ушкоджених тканин шкіри та підшкірножирової клітковини | 5-893 | 10 |
6.1. 4. | Локальне висічення ураженої шкіри та підшкірної тканини | 5-894 | 10 |
6.1. 5. | Радикальне та екстенсивне розсічення ураженої шкірної та підшкірної тканин | 5-895 | 20 |
6.1. 6. | Висічення та реконструкуція пилонидального синуса | 5-897 | 20 |
6.1. 7. | Інші висічення шкіри та підшкірної тканини | 5-899 | 10 |
6.2. | ХІРУРГІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ШКІРИ ТА ПІДШКІРНОЇ ТКАНИНИ | 5-90 | % |
6.2. 1. | Просте відновлення поверхні шкіри та підшкірної тканини | 5-900 | 10 |
6.2. 2. | Трансплантація вільного шматка шкіри, донор | 5-901 | 10 |
6.2. 3. | Трансплантація вільного шматка шкіри, реципієнт | 5-902 | 10 |
6.2. 4. | Місцева пластика шматків шкіри та підшкірної тканини | 5-903 | 20 |
6.2. 5. | Клаптева пластика шкіри та підшкірної тканини, донор | 5-904 | 20 |
6.2. 6. | Клаптева пластика шкіри та підшкірної тканини, реципієнт | 5-905 | 20 |
6.2. 7. | Комбіновані пластичні прцедури на шкірі та підшкірній тканині | 5-906 | 20 |
6.2. 8. | Ревізія пластики шкіри | 5-907 | 10 |
6.2. 9. | Пластична операція на губах і куточках рота (після ушкодження) | 5-908 | 20 |
6.2.10. | Інші види відновлення та реконструкції шкіри та підшкірної тканини | 5-909 | 10 |
6.3. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ШКІРІ ТА ПІДШКІРНІЙ ТКАНИНІ | 5-91 | % |
6.3. 1. | Хемохірургія шкіри | 5-914 | 10 |
6.3. 2. | Деструкція ураженої підшкірної та шкірної тканини | 5-915 | 10 |
7. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЦІ | ||
7.1. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЦЕВИХ КЛАПАНАХ І ПЕРЕГОРОДКАХ СЕРЦЯ | 5-35 | % |
7.1. 1. | Вальвулотомія | 5-350 | 70 |
7.1. 2. | Заміна клапанів протезами | 5-351 | 80 |
7.1. 3. | Зміна клапана | 5-352 | 80 |
7.1. 4. | Пластика клапанів серця | 5-353 | 70 |
7.1. 5. | Інші операції на серцевих клапанах | 5-354 | 70 |
7.1. 6. | Конструкція та збільшення дефекту перегородки серця | 5-355 | 70 |
7.2. | ОПЕРАЦІЇ НА КОРОНАРНИХ СУДИНАХ | 5-36 | % |
7.2. 1. | Дісоблітерація (ендартеріоектомія) коронарних артерій | 5-360 | 70 |
7.2. 2. | Постановка аортокоронарного шунта | 5-361 | 90 |
7.2. 3. | Постановка аортокоронарного шунта одночасно з іншими оперпаціями на серці | 5-362 | 90 |
7.2. 4. | Інший вид заміни кровоносних судин | 5-363 | 70 |
7.2. 5. | Інші види операцій на коронарних судинах | 5-369 | 70 |
7.3. | ОПЕРАЦІЯ ІЗ ПРИВОДУ АРИТМІЇ ТА ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЦІ ТА ПЕРИКАРДІ | 5-37 | % |
7.3. 1. | Перикардіотомія та кардіотомія | 5-370 | 40 |
7.3. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини перикарду та перикардиоектомія | 5-372 | 50 |
7.3. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини серця | 5-373 | 70 |
7.3. 4. | Реконструкція перикарду та серця | 5-374 | 70 |
7.3. 5. | Трансплантація серця та легеневого серця | 0-000 | 000 |
7.3. 6. | Імплантація та видалення серцевого пристрою, що допомагає, відкрита операція | 5-376 | 60 |
7.3. 7. | Імплантація штучного водія ритму та дефібрилятора | 5-377 | 50 |
7.3. 8. | Видалення, заміна та корекція водія ритму та дефібрилятора | 5-378 | 50 |
7.3. 9. | Інші операції на серці та перикарді | 5-379 | 40 |
7.3.10. | Високочастотна або катетерна абляція | 1-279 | 30 |
8. | ЩЕЛЕПНОЛИЦЬОВІ ОПЕРАЦІЇ | ||
8.1. | ОПЕРАЦІЯ ІЗ ПРИВОДУ ПЕРЕЛОМУ ЛИЦЬОВИХ КІСТОК | 5-76 | % |
8.1. 1. | Репозиція простих переломів середньої зони лиця | 5-760 | 20 |
8.1. 2. | Репозиція інших складних переломів середньої зони лиця (численні переломи) | 5-763 | 40 |
8.1. 3. | Репозиція перелому тіла та альвеолярного відростка нижньої щелепи | 5-764 | 30 |
8.1. 4. | Репозиція перелому гілки та альвеолярного відростка нижньої щелепи | 5-765 | 30 |
8.1. 5. | Репозиція перелому очниці | 5-766 | 30 |
8.1. 6. | Репозиція перелому стінки лобової пазухи | 5-767 | 30 |
8.2. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ З ПРИВОДУ ЛИЦЬОВИХ ТРАВМ | 5-77 | % |
8.2. 1. | Висічення (остеотомія), локальне розсічення та деструкція (ураженої тканини) лицьової кістки | 5-770 | 30 |
8.2. 2. | Часткова та повна резекція нижньої щелепи | 5-771 | 30 |
8.2. 3. | Часткова та повна резекція лицьової кістки | 5-772 | 40 |
8.2. 4. | Артропластика суглоба нижньої щелепи | 5-773 | 30 |
8.2. 5. | Пластична реконструкція верхньої щелепи | 5-774 | 30 |
8.2. 6. | Пластична реконструкція нижньої щелепи | 5-775 | 30 |
8.2. 7. | Остеотомія для заміни середньої частини лиця | 5-776 | 20 |
8.2. 8. | Остеотомія для заміни нижньої сторони лиця | 5-777 | 20 |
8.2. 9. | Реконструкція м’яких тканин лиця | 5-778 | 20 |
9. | ОПЕРАЦІЇ НА ЛЕГЕНЯХ І БРОНХАХ | ||
9.1. | ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ ЛЕГЕНІВ І БРОНХІВ | 5-32 | % |
9.1. 1. | Висічення та резекція ураженої тканини бронха | 5-320 | 50 |
9.1. 2. | Інші види висічення та резекції бронха (без висічення легеневої паренхіми) | 5-321 | 50 |
9.1. 3. | Атипічна резекція легені | 5-322 | 70 |
9.1. 4. | Сегментарна резекція легені | 5-323 | 60 |
9.1. 5. | Проста лобектомія та білобектомія легені | 5-324 | 60 |
9.1. 6. | Розширена лобектомія та білобектомія легені, однобічна | 5-325 | 70 |
9.1. 7. | Розширена лобектомія та білобектомія легені, двобічна | 5-326 | 80 |
9.1. 8. | Проста пневмонектомія | 5-327 | 50 |
9.1. 9. | Розширена пневмонектомія | 5-328 | 70 |
9.1.10. | Інші види висічення легені та бронха | 5-329 | 80 |
9.2. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ЛЕГЕНЯХ І БРОНХАХ | 5-33 | % |
9.2. 1. | Висічення бронха | 5-330 | 50 |
9.2. 2. | Висічення легені | 5-331 | 70 |
9.2. 3. | Ревізія спайок у легені та грудній стінці | 5-333 | 70 |
9.2. 4. | Реконструкція легенів і бронхів | 5-334 | 70 |
9.2. 5. | Трансплантація легенів | 0-000 | 000 |
9.2. 6. | Інші операції на легенях і бронхах | 5-339 | 70 |
9.3. | ОПЕРАЦІЇ НА ГРУДНІЙ СТІНЦІ, ПЛЕВРІ, СЕРЕДОСТІННІ ТА ДІАФРАГМІ | 5-34 | % |
9.3. 1. | Висічення грудної стінки та плеври | 5-340 | 30 |
9.3. 2. | Висічення середостіння (коміркова медіастинотомія | 5-341 | 40 |
9.3. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини середостіння | 5-342 | 40 |
9.3. 4. | Висічення та деструкція ураженої тканини грудної стінки | 5-343 | 30 |
9.3. 5. | Плевроектомія | 5-344 | 30 |
9.3. 6. | Плевродез (ін’єкція в порожнину плеври) | 5-345 | 20 |
9.3. 7. | Пластична реконструкція грудної стінки | 5-346 | 40 |
9.3. 8. | Операції на діафрагмі | 5-347 | 50 |
9.3. 9. | Інші операції на грудній клітці | 5-349 | 40 |
10. | ОПЕРАЦІЇ НА СИСТЕМІ ГЕМОПОЕЗА ТА СИСТЕМІ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН | ||
10.1. | ОПЕРАЦІЇ ЛІМФАТИЧНОЇ ТКАНИНИ | 5-40 | % |
10.1. 1. | Висічення лімфатичних вузлів і лімфатичних судин | 5-400 | 10 |
10.1. 2. | Розсічення окремих лимфовузлів і судин | 5-401 | 20 |
10.1. 3. | Місцева лімфаденктомія (видалення декількох лімфовузлів з однієї області) як самостійна процедура | 5-402 | 20 |
10.1. 4. | Радикальна шийна лімфаденектомія (диссекция шиї) | 5-403 | 30 |
10.1. 5. | Радикальна лімфаденэктомия (систематична) як окрема процедура | 5-404 | 40 |
10.1. 6. | Операції на грудній протоці | 5-405 | 30 |
10.1. 7. | Інші операції на системі лімфатичних судин | 5-408 | 20 |
10.2. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕЛЕЗІНЦІ ТА КІСТКОВОМУ МОЗКУ | 5-41 | % |
10.2. 1. | Вилучення кісткового мозку з метою трансплантації | 5-410 | 70 |
10.2. 2. | Трансплантація кісткового мозку | 0-000 | 000 |
10.2. 3. | Розсічення селезінки | 5-412 | 30 |
10.2. 4. | Спленектомія | 5-413 | 50 |
10.2. 5. | Інші операції на кістковому мозку | 5-418 | 70 |
10.2. 6. | Інші операції на селезінці | 5-419 | 50 |
11. | ОПЕРАЦІЇ НА МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ | ||
11.1. | ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ | 5-87 | % |
11.1. 1. | Часткове (органозберігаюче) висічення молочної залози та деструкція тканини молочної залози без видалення пахвових лімфатичних вузлів | 5-870 | 20 |
11.1. 2. | Часткове (органозберігаюче) висічення молочної залози та деструкція тканини молочної залози з видаленням пахвових лімфатичних вузлів | 5-871 | 30 |
11.1. 3. | Мастектомія без видалення пахвових лімфатичних вузлів | 5-872 | 30 |
11.1. 4. | Мастектомія з видаленням пахвових лімфатичних вузлів | 5-873 | 40 |
11.1. 5. | Розширена мастектомія (з резекцією великих і малих грудних м’язів) | 5-874 | 50 |
11.1. 6. | Супрарадикальна мастектомія (з резекцією грудних м›язів і лімфааденектомією) | 5-875 | 50 |
11.1. 7. | Підшкірна мастектомія | 5-876 | 20 |
11.1. 8. | Інші висічення та резекції молочної залози | 5-879 | 30 |
11.2. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ | 5-88 | % |
11.2. 1. | Висічення молочної залози | 5-881 | 10 |
11.2. 2. | Операції на соску | 5-882 | 10 |
11.2. 3. | Пластична реконструкція молочної залози зі шкірою та м’язами | 5-885 | 40 |
11.2. 4. | Інша пластична реконструкція молочної залози | 5-886 | 30 |
11.2. 5. | Інші операції на молочній залозі | 5-889 | 20 |
12. | ОПЕРАЦІЇ НА ЧОЛОВІЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНАХ | ||
12.1. | ОПЕРАЦІЇ НА ПРОСТАТІ ТА СІМ’ЯННИХ ПУХИРЦЯХ | 5-60 | % |
12.1. 1. | Розсічення простати | 5-600 | 20 |
12.1. 2. | Трансуретральне висічення та деструкція тканин простати | 5-601 | 30 |
12.1. 3. | Трансуретральна та підшкірна деструкція тканин простати | 5-602 | 30 |
12.1. 4. | Висічення та деструкція тканин простати відкритим хірургічним доступом | 5-603 | 30 |
12.1. 5. | Радикальна простатовезикулоектомія | 5-604 | 40 |
12.1. 6. | Інше висічення та резекція тканин простати | 5-605 | 30 |
12.1. 7. | Операції на сім’яних пухирцях | 5-606 | 20 |
12.1. 8. | Висічення та розсічення перипростатичних тканин | 5-607 | 10 |
12.1. 9. | Інші операції на простаті | 5-609 | 20 |
12.2. | ОПЕРАЦІЇ НА КАЛИТЦІ ТА ПІХВОВІЙ ОБОЛОНЦІ ЯЄЧКА | 5-61 | % |
12.2. 1. | Розсічення калитки та піхвової оболонки яєчка | 5-610 | 20 |
12.2. 2. | Операція із приводу водянки яєчка | 5-611 | 10 |
12.2. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканин калитки | 5-612 | 20 |
12.2. 4. | Пластична реконструкціякитиці та піхвової оболонки яєчка | 5-613 | 20 |
12.2. 5. | Інші операції на калитці та піхвовій оболонці яєчка | 5-619 | 20 |
12.3. | ОПЕРАЦІЇ НА ЯЄЧКАХ | 5-62 | % |
12.3. 1. | Розсічення яєчка | 5-620 | 10 |
12.3. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини яєчка | 5-621 | 20 |
12.3. 3. | Однобічна орхектомія | 5-622 | 20 |
12.3. 4. | Двостороння орхектомія | 5-623 | 30 |
12.3. 5. | Орхопексія | 5-624 | 20 |
12.3. 6. | Абдомінальна діагностична операція при крипторхізмі | 5-625 | 30 |
12.3. 7. | Хірургічна репозиція при абдомінальному яєчку | 5-626 | 20 |
12.3. 8. | Реконструкція яєчка | 5-627 | 20 |
12.3. 9. | Імплантація, заміна та видалення тестикулярного протеза | 5-628 | 20 |
12.3.10. | Інші операції на яєчку | 5-629 | 20 |
12.4. | ОПЕРАЦІЇ НА СІМ’ЯННОМУ КАНАТИКУ, ПРИДАТКУ ЯЄЧКА ТА СІМ’ЯВИНОСНІЙ ПРОТОЦІ | 5-63 | % |
12.4. 1. | Хірургічне лікування варикоцеле та гідроцеле сім’яного канатика | 5-630 | 20 |
12.4. 2. | Висічення в ділянці придатка яєчка | 5-631 | 10 |
12.4. 3. | Видалення придатка яєчка | 5-633 | 10 |
12.4. 4. | Реконструкція сім’яного канатика | 5-634 | 20 |
12.4. 5. | Реконструкція придатку яєчка та сім›явиносної протоки | 5-637 | 20 |
12.4. 6. | Інші операції на сім›яному канатику, придатку яєчка та сім›явиносній протоці | 5-639 | 20 |
12.5. | ОПЕРАЦІЇ НА СТАТЕВОМУ ЧЛЕНІ | 5-64 | % |
12.5. 1. | Операції на крайній плоті | 5-640 | 10 |
12.5. 2. | Місцеве висічення та деструкція ураженої тканини пеніса | 5-641 | 10 |
12.5. 3. | Ампутація пеніса | 5-642 | 30 |
12.5. 4. | Пластична реконструкція пеніса | 5-643 | 30 |
12.5. 5. | Інші операції на пенісі | 5-649 | 20 |
13. | ОПЕРАЦІЇ НА РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ ТА ОБЛИЧЧІ | ||
13.1. | Операції язика | 5-25 | % |
13.1. 1. | Розсічення, висічення та деструкція ураженої тканини язика | 5-250 | 20 |
13.1. 2. | Часткова резекція язика | 5-251 | 40 |
13.1. 3. | Резекція язика | 5-252 | 60 |
13.1. 4. | Реконструкція язика | 5-253 | 30 |
13.1. 5. | Інші операції язика | 5-259 | 10 |
13.2. | ОПЕРАЦІЇ НА СЛИННИХ ЗАЛОЗАХ І СЛИННІЙ ПРОТОЦІ | 5-26 | % |
13.2. 1. | Розсічення та промивання слинної залози та слинної протоки | 5-260 | 10 |
13.2. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини слинної залози та слинної протоки | 5-261 | 20 |
13.2. 3. | Резекція слинної залози | 5-262 | 20 |
13.2. 4. | Реконструкція слинної залози та слинної протоки | 5-263 | 20 |
13.2. 5. | Інші операції на слинних залозах і слинній протоці | 5-269 | 10 |
13.3. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ ТА ЛИЦІ | 5-27 | % |
13.3. 1. | Зовнішнє розсічення та дренаж у ділянці рота, щелепи та лиця | 5-270 | 20 |
13.3. 2. | Розсічення твердого та м’якого піднебіння | 5-271 | 10 |
13.3. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини твердого та м’якого піднебіння | 5-272 | 20 |
13.3. 4. | Розсічення, висічення та деструкція в ротовій порожнині | 5-273 | 10 |
13.3. 5. | Пластична хірургія дна ротової порожнини | 5-274 | 30 |
13.3. 6. | Палатопластика | 5-275 | 30 |
13.3. 7. | Інші операції в ротовій порожнині | 5-279 | 20 |
13.4. | ОПЕРАЦІЇ НА ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИНАХ І АДЕНОІДАХ | 5-28 | % |
13.4. 1. | Трансоральне розсічення та дренаж фарингеального абсцесу | 5-280 | 20 |
13.4. 2. | Тонзилектомія без аденоідектомії | 5-281 | 20 |
13.4. 3. | Тонзилектомія з аденоідектомією | 5-282 | 30 |
13.4. 4. | Висічення та деструкція язикового мигдалика | 5-284 | 10 |
13.4. 5. | Інші операції на піднебінних мигдалинах і аденоідах | 5-289 | 10 |
14. | ОПЕРАЦІЇ НА НОСІ ТА НАЗАЛЬНИХ СИНУСАХ | ||
14.1. | ОПЕРАЦІЇ НА НОСІ | 5-21 | % |
14.1. 1. | Хірургічне лікування носової кровотечі | 5-210 | 10 |
14.1. 2. | Розсічення носа | 5-211 | 10 |
14.1. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини носа | 5-212 | 10 |
14.1. 4. | Резекція носа | 5-213 | 30 |
14.1. 5. | Підслизова резекція та пластична реконструкція перегородки носа | 5-214 | 20 |
14.1. 6. | Операції на носових раковинах | 5-215 | 10 |
14.1. 7. | Репозиція перелому носової кістки | 5-216 | 20 |
14.1. 8. | Пластична реконструкція зовнішнього носа | 5-217 | 20 |
14.1. 9. | Пластична реконструкція внутрішнього та зовнішнього носа (септоринопластика) | 5-218 | 20 |
14.1.10. | Інші операції на носі | 5-219 | 10 |
14.2. | ОПЕРАЦІЇ НА НАЗАЛЬНИХ СИНУСАХ | 5-22 | % |
14.2. 1. | Аспірація назального синуса | 5-220 | 10 |
14.2. 2. | Операція на верхньощелепному синусі | 5-221 | 20 |
14.2. 3. | Операція на пазусі ґратчастої кістки | 5-222 | 20 |
14.2. 4. | Операція на лобовому синусі | 5-223 | 30 |
14.2. 5. | Операція на декількох назальних синусах | 5-224 | 30 |
14.2. 6. | Пластична реконструкція назального синуса | 5-225 | 30 |
14.2. 7. | Інші операції на назальних синусах | 5-229 | 20 |
15. | ОПЕРАЦІЇ НА НЕРВОВІЙ СИСТЕМІ | ||
15.1. | РОЗСІЧЕННЯ (ТРЕПАНАЦІЯ) І ВИСІЧЕННЯ КІСТОК ЧЕРЕПА, ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА М’ЯКИХ МОЗКОВИХ ОБОЛОНОК | 5-01 | % |
15.1. 1. | Краніотомія | 5-010 | 30 |
15.1. 2. | Доступ через основу черепа | 5-011 | 30 |
15.1. 3. | Розсічення кісток черепа (краніотомія або кранктомія) | 5-012 | 30 |
15.1. 4. | Розсічення головного мозку та м’яких мозкових оболонок | 5-013 | 40 |
15.1. 5. | Стереотактичні операції | 5-014 | 70 |
15.1. 6. | Висічення та деструкція ураженої інтракраніальної тканини | 5-015 | 50 |
15.1. 7. | Висічення та деструкція ураженої тканини кісток черепа | 5-016 | 30 |
15.1. 8. | Розсічення, висічення та деструкція черепних нервів і гангліїв в інтракраніальній ділянці | 5-017 | 40 |
15.1. 9. | Мікроваскулярна декомпресія внутрішньочерепних нервів | 5-018 | 50 |
15.2. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА КІСТКАХ ЧЕРЕПА, ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ТА М’ЯКИХ МОЗКОВИХ ОБОЛОНКАХ | 5-02 | % |
15.2. 1. | Краніопластіка | 5-020 | 20 |
15.2. 2. | Реконструкція м’яких мозкових оболонок | 5-021 | 40 |
15.2. 3. | Розсічення системи цереброспінальної рідини | 5-022 | 50 |
15.2. 4. | Імплантація шунта (система цереброспінальної рідини) | 5-023 | 50 |
15.2. 5. | Ревізія та видалення відведень у системі цереброспінальної рідини | 5-024 | 50 |
15.2. 6. | Розсічення, висічення, деструкція та оклюзія внутрішньочерепних судин | 5-025 | 60 |
15.2. 7. | Реконструкція внутрішньочерепних судин | 5-026 | 60 |
15.2. 8. | Встановлення шунта та транспозиція внутрішньочерепних судин | 5-027 | 90 |
15.2. 9. | Функціональні процедури та інші операції на кістках черепа, головному мозку та м’яких мозкових оболонках | 5-029 | 40 |
15.3. | ОПЕРАЦІЇ НА СПИННОМУ МОЗКУ, МОЗКОВИХ ОБОЛОНКАХ І ХРЕБЕТНОМУ КАНАЛІ | 5-03 | % |
15.3. 1. | Доступ до краніоцервікальнго синапсу та шийного відділу хребта | 5-030 | 30 |
15.3. 2. | Доступ до грудного відділу хребта | 5-031 | 30 |
15.3. 3. | Доступ до поперекового та крижового відділів хребта, та куприку | 5-032 | 30 |
15.3. 4. | Розсічення хребетного каналу | 5-033 | 40 |
15.3. 5. | Розсічення спинного мозку та мозкових оболонок | 5-034 | 40 |
15.3. 6. | Висічення та деструкція ураженої тканини спинного мозку та мозкових оболонок | 5-035 | 40 |
15.3. 7. | Пластичні операції на спинному мозку та оболонках спинного мозку | 5-036 | 40 |
15.3. 8. | Операції на внутрішньоспінальних кровоносних судинах | 5-037 | 60 |
15.3. 9. | Операції на системі цереброспінальної рідини | 5-038 | 50 |
15.3.10. | Інші операції на спинному мозку, мозкових оболонках і хребетному каналі | 5-039 | 40 |
15.4. | ОПЕРАЦІЇ НА НЕРВАХ І НЕРВОВИХ ГАНГЛІЯХ | 5-04 | % |
15.4. 1. | Розсічення нерва | 5-040 | 20 |
15.4. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини нервів | 5-041 | 20 |
15.4. 3. | Висічення нерва для трансплантації | 5-042 | 20 |
15.4. 4. | Симпатектомія | 5-043 | 20 |
15.4. 5. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення, первинний | 5-044 | 20 |
15.4. 6. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення, первинний | 5-045 | 20 |
15.4. 7. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення, вторинний | 5-046 | 30 |
15.4. 8. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення, вторинний | 5-047 | 30 |
15.4. 9. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення із трансплантацією | 5-048 | 40 |
15.4.10. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення із трансплантацією | 5-049 | 40 |
15.5. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА НЕРВАХ І НЕРВОВИХ ГАНГЛІЯХ | 5-05 | % |
15.5. 1. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення із транспозицією, первинний | 5-050 | 30 |
15.5. 2. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення із транспозицією, первинний | 5-051 | 30 |
15.5. 3. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення із транспозицією, вторинний | 5-052 | 40 |
15.5. 4. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення із транспозицією, вторинний | 5-053 | 40 |
15.5. 5. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення із трансплантацією та транспозицією | 5-054 | 50 |
15.5. 6. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення із трансплантацією та транспозицією | 5-055 | 50 |
15.5. 7. | Руйнування нервової тканини та декомпресія нерва | 5-056 | 30 |
15.5. 8. | Руйнування нервової тканини та декомпресія нерва із транспозицією | 5-057 | 50 |
15.5. 9. | Інша реконструкція нерва та нервового комплексу | 5-058 | 30 |
15.5.10. | Інші операції на нервах і гангліях | 5-059 | 30 |
16. | ОПЕРАЦІЇ НА ВУХАХ | ||
16.1. | ОПЕРАЦІЇ НА ЗОВНІШНЬОМУ ВУСІ ТА ЗОВНІШНЬОМУ СЛУХОВОМУ КАНАЛІ | 5-18 | % |
16.1. 1. | Розсічення зовнішнього вуха | 5-180 | 10 |
16.1. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини зовнішнього вуха | 5-181 | 20 |
16.1. 3. | Резекція зовнішнього вуха | 5-182 | 20 |
16.1. 4. | Лікування рани зовнішнього вуха | 5-183 | 10 |
16.1. 5. | Формування та відновлення зовнішнього слухового каналу | 5-185 | 20 |
16.1. 6. | Пластична реконструкція частин зовнішнього вуха | 5-186 | 20 |
16.1. 7. | Пластична реконструкція зовнішнього вуха (у повному обсязі) | 5-187 | 30 |
16.1. 8. | Інша реконструкція зовнішнього вуха (у повному обсязі) | 5-188 | 20 |
16.1. 9. | Інші операції на зовнішньому вусі | 5-189 | 10 |
16.2. | МІКРОХІРУРГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЕДНЬОМУ ВУСІ | 5-19 | % |
16.2. 1. | Стапедотомія | 5-190 | 20 |
16.2. 2. | Стапедектомія | 5-191 | 20 |
16.2. 3. | Ревізія при стапедектомії | 5-192 | 20 |
16.2. 4. | Інші операції на слухових кісточках | 5-193 | 30 |
16.2. 5. | Мирінгопластика (Тип I тимпанопластика) | 5-194 | 20 |
16.2. 6. | Тимпанопластика (закриття перфорації барабанної перетинки та реконструкція слухових кісточок) | 5-195 | 30 |
16.2. 7. | Ревізія при тимпанопластиці | 5-196 | 20 |
16.2. 8. | Інші мікрохірургічні операції на середньому вусі | 5-199 | 20 |
16.3. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЕДНЬОМУ І ВНУТРІШНЬОМУ ВУСІ | 5-20 | % |
16.3. 1. | Парацентез (миринготомія) | 5-200 | 10 |
16.3. 2. | Видалення дренажу барабанної перетинки | 5-201 | 10 |
16.3. 3. | Розсічення шилоподібного відростка та середнього вуха | 5-202 | 20 |
16.3. 4. | Мастоидектомія | 5-203 | 20 |
16.3. 5. | Реконструкція середнього вуха | 5-204 | 30 |
16.3. 6. | Інше висічення середнього та внутрішнього вуха | 5-205 | 20 |
16.3. 7. | Фенестрація внутрішнього вуха | 5-206 | 20 |
16.3. 8. | Ревізія свищу внутрішнього вуха | 5-207 | 20 |
16.3. 9. | Розсічення (відкриття) і деструкція (видалення) внутрішнього вуха | 5-208 | 20 |
16.3.10. | Інші операції на середньому і внутрішньому вусі | 5-209 | 20 |
17. | ОПЕРАЦІЇ НА ШЛУНКОВО-КИШКОВОМУ ТРАКТІ | ||
17.1. | ОПЕРАЦІЇ НА СТРАВОХОДІ | 5-42 | % |
17.1. 1.1. | Розсічення стравоходу | 5-420 | 30 |
17.1. 1.2. | Езофагостомія як окрема операція | 5-421 | 40 |
17.1. 1.3. | Локальне висічення або деструкція із приводу захворювання тканин стравоходу | 5-422 | 50 |
17.1. 1.4. | Часткова резекція стравоходу без відновлення цілісності | 5-423 | 50 |
17.1. 1.5. | Часткова резекція стравоходу з відновленням цілісності | 5-424 | 60 |
17.1. 1.6. | Езофагоектомія (повна резекція) без відновлення цілісності | 5-425 | 80 |
17.1. 1.7. | Езофагоектомія (повна резекція) з відновленням цілісності | 5-426 | 80 |
17.1. 1.8. | Відновлення прохідності стравоходу як окрема процедура | 5-427 | 60 |
17.1. 2. | Інші операції на стравоході | 5-429 | 50 |
17.2. | РОЗСІЧЕННЯ, ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ ШЛУНКА | 5-43 | % |
17.2. 1. | Гастротомія | 5-430 | 20 |
17.2. 2. | Гастростомія | 5-431 | 30 |
17.2. 3. | Операція на пілорусі | 5-432 | 20 |
17.2. 4. | Локальне висічення та деструкція ураженої тканини шлунка | 5-433 | 30 |
17.2. 5. | Атипова часткова резекція шлунка | 5-434 | 40 |
17.2. 6. | Часткова резекція шлунка (2/3 резекція) | 5-435 | 40 |
17.2. 7. | Субтотальна часткова резекція шлунка (4/5 резекція) | 5-436 | 50 |
17.2. 8. | (Повна) гастректомія | 5-437 | 60 |
17.2. 9. | (Повна) гастректомія із субтотальною резекцією стравоходу | 5-438 | 80 |
17.3. | РОЗШИРЕНА РЕЗЕКЦІЯ ШЛУНКА ТА ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ШЛУНКУ | 5-44 | % |
17.3. 1. | Розширена субтотальна резекція шлунка без регіонарної лімфаденектомії | 5-440 | 40 |
17.3. 2. | Розширена субтотальна резекція шлунка з регіонарною лімфаденектомиєю | 5-441 | 50 |
17.3. 3. | Розширена резекція шлунка без регіонарної лімфаденектомії | 5-442 | 50 |
17.3. 4. | Розширена резекція шлунка з регіонарною лімфаденектомиєю | 5-443 | 60 |
17.3. 5. | Ваготомія | 5-444 | 30 |
17.3. 6. | Гастроентеростомія без резекції шлунка (анастомоз) | 5-445 | 30 |
17.3. 7. | Ревізія після резекції шлунка | 5-447 | 30 |
17.3. 8. | Інша реконструкція шлунка | 5-448 | 30 |
17.3. 9. | Інші операції на шлунку | 5-449 | 20 |
17.4. | РОЗСІЧЕННЯ, ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ ТА АНАСТОМОЗ ТОНКОГО ТА ТОВСТОГО КИШЕЧНИКУ | 5-45 | % |
17.4. 1. | Розсічення кишечнику | 5-450 | 20 |
17.4. 2. | Локальне висічення та деструкція ураженої тканини тонкого кишечнику | 5-451 | 30 |
17.4. 3. | Локальне висічення та деструкція ураженої тканини товстого кишечнику | 5-452 | 40 |
17.4. 4. | Висічення сегмента кишечнику як окрема процедура (напр. із двома пластичними операціями) | 5-453 | 30 |
17.4. 5. | Резекція тонкого кишечнику | 5-454 | 70 |
17.4. 6. | Часткова резекція товстого кишечнику | 5-455 | 40 |
17.4. 7. | (Повна) колектомія та проктоколектомія | 5-456 | 70 |
17.4. 8. | Розширена резекція товстої кишки з резекцією сегмента тонкого кишечнику без видалення інших сусідніх органів | 5-457 | 60 |
17.4. 9. | Розширена резекція товстої кишки з резекцією сегмента тонкого кишечнику без видалення інших сусідніх органів | 5-458 | 70 |
17.4.10. | Обхідний анастомоз кишечнику | 5-459 | 30 |
17.5. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ТОНКОМУ ТА ТОВСТОМУ КИШЕЧНИКУ | 5-46 | % |
17.5. 1. | Накладення ентеростоми, подвійна порожнина, як окрема процедура | 5-460 | 50 |
17.5. 2. | Накладення ентеростоми, кінцева частина, як окрема процедура | 5-461 | 40 |
17.5. 3. | Накладення ентеростоми (як захисна міра) з іншої причини | 5-462 | 40 |
17.5. 4. | Накладення інших ентеростом | 5-463 | 40 |
17.5. 5. | Ревізія та інші процедури на ентеростомі | 5-464 | 30 |
17.5. 6. | Ретропереміщення подвійної ентеростоми | 5-465 | 30 |
17.5. 7. | Відновлення цілісності кишечнику для термінальної ентеростоми | 5-466 | 40 |
17.5. 8. | Інші реконструкції кишечнику | 5-467 | 30 |
17.5. 9. | Інтраабдомінальна маніпуляція на кишечнику | 5-468 | 20 |
17.5.10. | Інші операції на кишечнику | 5-469 | 20 |
17.6. | ОПЕРАЦІЇ НА АПЕНДИКСІ | 5-47 | % |
17.6. 1. | Апендектомія | 5-470 | 30 |
17.6. 2. | Комбінована апендектомія | 5-471 | 20 |
17.6. 3. | Інші операції на апендиксі | 5-479 | 20 |
17.7. | ОПЕРАЦІЯ НА ПРЯМІЙ КИШЦІ | 5-48 | % |
17.7. 1. | Розсічення прямої кишки | 5-480 | 30 |
17.7. 2. | Перанальне місцеве висічення та декструкція ураженої тканини прямої кишки | 5-482 | 30 |
17.7. 3. | Ректальна резекція зі збереженням сфінктера | 5-484 | 60 |
17.7. 4. | Ректальна резекція без збереження сфінктера | 5-485 | 50 |
17.7. 5. | Реконструкція та інші операції на прямій кишці | 5-486 | 30 |
17.8. | ОПЕРАЦІЇ НА АНУСІ | 5-49 | % |
17.8. 1. | Розсічення та декструкція ураженої тканини перианальної області | 5-490 | 10 |
17.8. 2. | Хірургічне лікування анальної фістули | 5-491 | 10 |
17.8. 3. | Місцеве висічення та декструкція ураженої тканини анального каналу | 5-492 | 30 |
17.8. 4. | Хірургічне лікування геморою | 5-493 | 10 |
17.8. 5. | Розділ анального сфінктера (сфінктеротомія) | 5-494 | 10 |
17.8. 6. | Первинна пластична реконструкція анальної атрезії | 5-495 | 20 |
17.8. 7. | Реконструкція ануса та апарата сфінктера | 5-496 | 20 |
17.8. 8. | Інші операції на анусі | 5-499 | 10 |
17.9. | ОПЕРАЦІЇ НА ПЕЧІНЦІ | 5-50 | % |
17.9. 1. | Розсічення печінки | 5-500 | 40 |
17.9. 2. | Місцеве висічення та декструкция ураженої тканини печінки (атипова резекція печінки) | 5-501 | 60 |
17.9. 3. | Анатомічна (типова) резекція печінки | 5-502 | 60 |
17.9. 4. | Часткова резеція печінки та гепатектомія (для трансплантації) | 5-503 | 40 |
17.9. 5. | Трансплантація печінки | 0-000 | 000 |
17.9. 6. | Реконструкція печінки | 5-505 | 60 |
17.9. 7. | Імплантація, заміна та видалення постійного катетера в печінковій артерії та портальній вені (для хіміотерапії) | 5-506 | 40 |
17.9. 8. | Інші операції на печінці | 5-509 | 40 |
17.10. | ОПЕРАЦІЇ НА ЖОВЧНОМУ МІХУРІ ТА ЖОВЧНИХ ПРОТОКАХ | 5-51 | % |
17.10. 1. | Холецистотомія та холецистостомія | 5-510 | 30 |
17.10. 2. | Холецистектомія | 5-511 | 30 |
17.10. 3. | Печінково-кишковий анастомоз (печінкова протока, загальна жовчна протока та паренхіма печінки) | 5-512 | 40 |
17.10. 4. | Операції на жовчних протоках | 5-513 | 30 |
17.10. 5. | Висічення ураженої тканини жовчних проток | 5-515 | 50 |
17.10. 6. | Інша реконструкція жовчних проток | 5-516 | 40 |
17.10. 7. | Операції на сфінктері Xxxx та великому дуоденальному сосочку | 5-518 | 40 |
17.10. 8. | Інші операції на жовчному міхурі та жовчних протоках | 5-519 | 30 |
17.11. | ОПЕРАЦІЇ НА ПІДШЛУНКОВІЙ ЗАЛОЗІ | 5-52 | % |
17.11. 1. | Розсічення | 5-520 | 30 |
17.11. 2. | Висічення та декструкція ураженої тканини підшлункової залози | 5-521 | 60 |
17.11. 3. | Марсупіализація кисти підшлункової залози | 5-522 | 40 |
17.11. 4. | Внутрішній дренаж підшлункової залози | 5-523 | 40 |
17.11. 5. | Часткова резекція підшлункової залози | 5-524 | 60 |
17.11. 6. | (Повна) панкреаектомія | 5-525 | 80 |
17.11. 7. | Анастомоз протоки підшлункової залози | 5-527 | 50 |
17.11. 8. | Трансплантація підшлункової залози | 5-528 | 90 |
17.11. 9. | Інші операції на підшлунковій залозі | 5-529 | 40 |
17.12. | ГЕРНІОПЛАСТИКА АБДОМІНАЛЬНИХ КИЛ | 5-53 | % |
17.12. 1. | Герніопластика пахової кили | 5-530 | 30 |
17.12. 2. | Герніопластика стегнової кили | 5-531 | 30 |
17.12. 3. | Герніопластика пупкової кили | 5-534 | 30 |
17.12. 4. | Герніопластика епігастральної кили | 5-535 | 40 |
17.12. 5. | Герніопластика післяопераційної кили | 5-536 | 30 |
17.12. 6. | Герніопластика діафрагмальної кили | 5-538 | 40 |
17.12. 7. | Герніопластика інших абдомінальних кил | 5-539 | 30 |
17.13. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ АБДОМІНАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ | 5-54 | % |
17.13. 1. | Розсічення абдомінальної стінки | 5-540 | 20 |
17.13. 2. | Лапаротомія та розкриття ретроперитонеального простору | 5-541 | 20 |
17.13. 3. | Висічення та декструкція ураженої тканини абдомінальної стінки | 5-542 | 30 |
17.13. 4. | Висічення та декструкція ураженої перитонеальної тканини | 5-543 | 30 |
17.13. 5. | Відновлення абдомінальної стінки та перитонеума | 5-545 | 30 |
17.13. 6. | Інші реконструкції абдомінальної стінки та перитонеума | 5-546 | 20 |
18. | ОПЕРАЦІЇ НА ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНАХ | ||
18.1. | ОПЕРАЦІЇ НА ЯЄЧНИКУ | 5-65 | % |
18.1. 1. | Висічення яєчника | 5-650 | 10 |
18.1. 2. | Локальне висічення та деструкція тканини яєчника | 5-651 | 20 |
18.1. 3. | Овариектомія | 5-652 | 20 |
18.1. 4. | Видалення придатків матки | 5-653 | 20 |
18.1. 5. | Пластична реконструкція яєчника | 5-656 | 20 |
18.1. 6. | Розділення спайок у яєчнику та фалопієвій трубі без допомоги мікрохірургічного способу | 5-657 | 20 |
18.1. 7. | Розділення спайок у яєчнику та фалопієвій трубі за допомогою мікрохірургічного способу | 5-658 | 20 |
18.1. 8. | Інші операції на яєчнику | 5-659 | 20 |
18.2. | ОПЕРАЦІЇ НА ФАЛОПІЄВІЙ ТРУБІ | 5-66 | % |
18.2. 1. | Сальпінготомія | 5-660 | 20 |
18.2. 2. | Сальпінгектомія (повна) | 5-661 | 20 |
18.2. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини фалопієвої труби | 5-665 | 20 |
18.2. 4. | Пластична реконструкція фалопієвої труби | 5-666 | 20 |
18.2. 5. | Інсуфляція у фалопієвій труби | 5-667 | 10 |
18.2. 6. | Інші операції на фалопієвій трубі | 5-669 | 10 |
18.3. | ОПЕРАЦІЇ ШИЙКИ МАТКИ | 5-67 | % |
18.3. 1. | Розширення каналу шийки матки | 5-670 | 10 |
18.3. 2. | Конізація шийки матки | 5-671 | 10 |
18.3. 3. | Інші види висічення та деструкції хворої тканини шийки матки | 5-672 | 20 |
18.3. 4. | Ампутація шийки матки | 5-673 | 20 |
18.3. 5. | Інші види реконструкції шийки матки | 5-675 | 20 |
18.3. 6. | Інші операції шийки матки | 5-679 | 10 |
18.4. | РОЗСІЧЕННЯ, ВИСІЧЕННЯ МАТКИ ТА ВИДАЛЕННЯ МАТКИ | 5-68 | % |
18.4. 1. | Розсічення матки (метратомія) | 5-680 | 10 |
18.4. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини матки | 5-681 | 20 |
18.4. 3. | Субтотальна гістеректомія | 5-682 | 30 |
18.4. 4. | Гістеректомія | 5-683 | 30 |
18.4. 5. | Видалення кукси шийки матки | 5-684 | 30 |
18.4. 6. | Радикальна гістеректомія | 5-685 | 30 |
18.4. 7. | Радикальне видалення кукси шийки матки | 5-686 | 20 |
18.4. 8. | Екзентерація (витяг органів малого таза) | 5-687 | 30 |
18.4. 9. | Інші види розсічення та відсічення матки | 5-689 | 30 |
18.5. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ МАТКИ ТА ПАРАМЕТРІЮ | 5-69 | % |
18.5. 1. | Терапевтичне вишкрібання | 5-690 | 10 |
18.5. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини параметрію | 5-692 | 20 |
18.5. 3. | Пластична реконструкція параметрію (з позиційною корекцією матки) | 5-693 | 30 |
18.5. 4. | Денервація навколошийкової клітковини матки | 5-694 | 20 |
18.5. 5. | Реконструкція матки | 5-695 | 30 |
18.5. 6. | Інші види операцій матки та параметрію | 5-699 | 30 |
18.6. | ОПЕРАЦІЇ НА ПІХВІ ТА ДУГЛАСОВОМУ ПРОСТОРІ | 5-70 | % |
18.6. 1. | Кульдотомія | 5-700 | 10 |
18.6. 2. | Розсічення піхви | 5-701 | 10 |
18.6. 3. | Локальне висічення та деструкція хворої тканини піхви та дугласового простору | 5-702 | 10 |
18.6. 4. | Оклюзія та (не)-повне видалення піхви | 5-703 | 60 |
18.6. 5. | Вагінальна кольпорафія та пластична операція на тазовому дні | 5-704 | 30 |
18.6. 6. | Конструкція та реконструкція піхви | 5-705 | 30 |
18.6. 7. | Інші види пластичної реконструкції піхви | 5-706 | 30 |
18.6. 8. | Пластична реконструкція малого таза та дугласового простору | 5-707 | 30 |
18.7. | ОПЕРАЦІЇ НА ВУЛЬВІ | 5-71 | % |
18.7. 1. | Висічення вульви | 5-710 | 10 |
18.7. 2. | Операції на бартоліновій залозі (киста) | 5-711 | 10 |
18.7. 3. | Інші види висічення та деструкції хворої тканини вульви | 5-712 | 50 |
18.7. 4. | Операції на кліторі | 5-713 | 20 |
18.7. 5. | Вульвоектомия | 5-714 | 50 |
18.7. 6. | Радикальна вульвоектомія | 5-715 | 50 |
18.7. 7. | Конструкція та реконструкція вульви та промежини | 5-716 | 60 |
18.7. 8. | Інші операції на вульві | 5-718 | 50 |
18.7. 9. | Інші операції на жіночих статевих органах | 5-719 | 20 |
19. | ТРАВМАТОЛОГІЧНА ХІРУРГІЯ ТА ОРТОПЕДІЯ | ||
19.1. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА КІСТКАХ | 5-78 | % |
19.1. 1. | Висічення кістки, септичне та асептичне | 5-780 | 10 |
19.1. 2. | Остеотомія (корективна остеотомія) | 5-781 | 30 |
19.1. 3. | Висічення та резекція порушеної кісткової тканини | 5-782 | 50 |
19.1. 4. | Транспозиція та трансплантація кісток, вкл. експлантацію трансплантанта | 5-784 | 70 |
19.1. 5. | Імплантація алопластичного замінника кістки | 5-785 | 40 |
19.1. 6. | Операції із приводу вальгусної деформації першого пальця стопи | 5-788 | 20 |
19.2. | РЕДУКЦІЯ ПЕРЕЛОМУ ТА ВИВИХУ | 5-79 | % |
19.2. 1. | Закрита редукція перелому, вивиху або епіфізеоліза з остеосинтезом** | 5-790 | 10 |
19.2. 2. | Відкрита редукція простого перелому в районі діафіза трубчастої кістки з остеосинтезом** і відрита репозиція вивихнутого суглоба | 5-791 | 30 |
19.2. 3. | Відкрита редукція множинного перелому в районі діафіза трубчастої кістки з остеосинтезом** | 5-792 | 40 |
19.2. 4. | Відкрита редукція простого перелому в районі діафіза трубчастої кістки з остеосинтезом** і відкрита репозиція вивихнутого суглоба | 5-793 | 40 |
19.2. 5. | Відкрита редукція множинного перелому в районі діафіза трубчастої кістки з остеосинтезом** | 5-794 | 60 |
19.2. 6. | Відкрита редукція простого перелому малих костей і суглобів з остеосинтезом** і відкритою репозицією вивиху | 5-795 | 40 |
19.2. 7. | Відкрита редукція множинного перелому малих костей і суглобів з остеосинтезом** | 5-796 | 60 |
19.2. 8. | Відкрита редукція перелому таранної кістки та п’яткової кістки з остеосинтезом** і відкрита репозиція вивихнутого суглоба | 5-797 | 40 |
19.2. 9. | Відкрита редукція перелому тазового краю та тазового пояса з остеосинтезом** | 5-798 | 50 |
19.2.10. | Відкрита редукція перелому вертлужної западини та голівки стегна з остеосинтезом** і відкритою репозицією вивихнутого стегна | 5-799 | 60 |
19.3. | ВІДКРИТІ ХІРУРГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА СУГЛОБАХ | 5-80 | % |
19.3. 1. | Відкрита хірургічна ревізія суглоба | 5-800 | 30 |
19.3. 2. | Відкрита хірургічна операція на суглобових хрящах і м’язах | 5-801 | 30 |
19.3. 3. | Відкрита хірургічна рефіксація накладення швів на зв’язковий апарат колінного суглоба | 5-802 | 50 |
19.3. 4. | Відкрита хірургічна пластика зв’язувань колінного суглоба | 5-803 | 50 |
19.3. 5. | Відкрита хірургічна операція та пластика на надколіннику та зв’язковому апараті | 5-804 | 40 |
19.3. 6. | Відкрита хірургічна рефіксація та пластика на сумкових зв’язках плечового суглоба | 5-805 | 50 |
19.3. 7. | Відкрита хірургічна рефіксація та пластика на капсулярних зв’язках талокарпального суглоба | 5-806 | 50 |
19.3. 8. | Відкрита хірургічна рефіксація сумкових зв’язок суглобів | 5-807 | 50 |
19.3. 9. | Артродез плеча, стегна, коліна | 5-808 | 50 |
19.4. | АРТРОСКОПІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА СУГЛОБАХ | 5-81 | % |
19.4. 1. | Артроскопічна ревізія суглоба | 5-810 | 20 |
19.4. 2. | Артроскопічна операція на синовіальній оболонці | 5-811 | 20 |
19.4. 3. | Артроскопічна операція на суглобових хрящах і меніску | 5-812 | 40 |
19.4. 4. | Артроскопічна рефіксація та пластика на сумкових зв’язках колінного/плечового апарата | 5-813/814 | 50 |
19.4. 5. | Інші артроскопічні операції | 5-819 | 20 |
19.5. | ЗАМІНА СУГЛОБІВ І КІСТОК ЕНДОПРОТЕЗОМ | 5-82 | % |
19.5. 1. | Імплантація ендопротеза на стегновому суглобі | 5-820 | 70 |
19.5. 2. | Ревізія, заміна та видалення ендопротеза зі стегнового суглоба | 5-821 | 50 |
19.5. 3. | Імплантація ендопротеза в колінний суглоб | 5-822 | 70 |
19.5. 4. | Ревізія, заміна та видалення ендопротеза з колінного суглоба | 5-823 | 50 |
19.5. 5. | Імплантація ендопротеза в плечовий і ліктьовий суглоби | 5-824 | 70 |
19.5. 6. | Ревізія, заміна та видалення ендопротеза із плечового та ліктьового суглоба | 5-825 | 50 |
19.5. 7. | Імплантація ендопротеза в талокарпальний суглоб, щиколотку та зап’ястя | 5-826 | 70 |
19.5. 8. | Ревізія, заміна та видалення ендопротеза талокарпального суглоба, щиколотки або зап’ястя | 5-827 | 50 |
19.5. 9. | Ревізія, заміна та видалення часткової або повної заміни кістки | 5-828 | 50 |
19.6. | ОПЕРАЦІЇ НА ХРЕБТІ | 5-83 | % |
19.6. 1. | Висічення/видалення порушеної кістки та тканини суглоба хребта | 5-830/832 | 50 |
19.6. 2. | Видалення порушеної тканини міжхребцевого диска | 5-831 | 50 |
19.6. 3. | Закрита репозиція хребта із зовнішньою фіксацією | 5-833 | 50 |
19.6. 4. | Відрита репозиція хребта з остеосинтезом** | 5-834 | 70 |
19.6. 5. | Спондилодез | 5-836 | 70 |
19.6. 6. | Протезування тіла хребця та комплексна реконструкція хребта (напр., кіфоз або сколіоз) | 5-837/838 | 50 |
19.7. | ОПЕРАЦІЇ НА КИТИЦЯХ | 5-84 | % |
19.7. 1. | Операції на сухожиллях/зв’язках китиць (напр.,китичний тунельний синдром) | 5-840/841 | 30 |
19.7. 2. | Операції на фасціях китиці та пальців | 5-842 | 30 |
19.7. 3. | Операції на м’язах китиці | 5-843 | 20 |
19.7. 4. | Ревізія суглобів китиці | 5-844 | 30 |
19.7. 5. | Синовіальна ектомія суглобів китиці | 5-845 | 30 |
19.7. 6. | Артродез суглобів китиці | 5-846 | 20 |
19.7. 7. | Резекція артропластики китиці | 5-847 | 40 |
19.8. | ОПЕРАЦІЇ НА М’ЯЗАХ, СУХОЖИЛЛЯХ, ФАСЦІЯХ І СИНОВІАЛЬНІЙ СУМЦІ | 5-85 | % |
19.8. 1. | Висічення/видалення м’язу, сухожилля, фасції | 5-850/852 | 20 |
19.8. 2. | Реконструкція м’язу, сухожиль і фасцій | 5-853/854/856 | 30 |
19.8. 3. | Накладання швів і інші операції на сухожиллях і на оболонці сухожиль | 5-855 | 10 |
19.8. 4. | Пластична реконструкція місцевими шматками на м’язах і фасціях | 5-857 | 30 |
19.8. 5. | Експлантація та трансплантація з мікрокапілярним анастомозом | 5-858 | 50 |
19.9. | РЕПЛАНТАЦІЯ, ВИЧЛЕНОВУВАННЯ, АМПУТАЦІЯ КІНЦІВОК | 5-86Т | % |
19.9.1 | Реплантація верхньої кінцівки | 5-860 | 70 |
19.9.2 | Реплантація нижньої кінцівки | 5-861 | 70 |
19.9.3 | Ампутація та вичленовування верхньої кінцівки | 5-862 | 40 |
19.9.3 | Ампутація та вичленовування китиці /пальця руки | 5-863 | 40 |
19.9.3 | Ампутація та вичленовування нижньої кінцівки | 5-864 | 50 |
19.9.4 | Ампутація та вичленовування стопи/пальця ноги | 5-865 | 40 |
19.9.5 | Ревізія кукси ампутованого органа | 5-866 | 20 |
19.9.6 | Геміпельвектомія та дезартикуляція плечового суглоба з лопаткою | 5-854.0 | 70 |
* Міжнародна система класифікації медичних процедур
** вкл. видалення матеріалів остеосинтеза
ДОДАТОК №3
ТАБЛИЦЯ ВИПЛАТ
по страховому ризику «Хірургічне втручання внаслідок нещасного випадку, що стався під час дії Договору»
1. | ОПЕРАЦІЇ НА ОЧАХ | % від СС |
1.1. | ОПЕРАЦІЇ НА СЛІЗНИХ ЗАЛОЗАХ ТА СЛІЗНИХ ПРОТОКАХ | |
1.1. 1. | Висічення ураженої тканини слізної залози | 10 |
1.1. 2. | Висічення ураженої тканини слізного міхура та слізних проток | 15 |
1.1. 3. | Дакріоцисторіностомія | 15 |
1.1. 4. | Кон’юнктиворіностомія | 15 |
1.1. 5. | Інші операції на слізних протоках | 5 |
1.2. | ОПЕРАЦІЇ НА ПОВІКАХ | % |
1.2. 1. | Розсічення ураженої повіки | 5 |
1.2. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини повіки | 5 |
1.3. | ОПЕРАЦІЇ НА КОН’ЮНКТИВІ | % |
1.3. 1. | Видалення стороннього тіла з кон’юнктиви | 5 |
1.3. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини кон’юнктиви | 15 |
1.4. | ОПЕРАЦІЇ НА РОГІВЦІ | % |
1.4. 1. | Видалення стороннього тіла з рогівки | 5 |
1.4. 2. | Розсічення рогівки | 5 |
1.4. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини рогівки | 15 |
1.4. 4. | Трансплантація рогівки та кератопротез | 15 |
1.4. 5. | Інші операції на рогівці | 5 |
1.5. | ОПЕРАЦІЇ НА РАЙДУЖНІЙ ОБОЛОНЦІ ОКА, ВІЙЧАСТОМУ ТІЛІ, ПЕРЕДНІЙ КАМЕРІ ОКА ТА СКЛЕРІ. | % |
1.5. 1. | Видалення стороннього тіла з передньої камери ока | 15 |
1.5. 2. | Висічення та деструкція враженої тканини райдужної оболонки, війчастого тіла та склери | 15 |
1.5. 3. | Ірідектомія та ірідотомія | 15 |
1.5.4. | Інші операції на склері, передній камері ока, райдужній оболонці та війчастому тілі | 15 |
1.6. | ОПЕРАЦІЇ НА КРИШТАЛИКУ | |
1.6. 1. | Видалення стороннього тіла з кришталика | 5 |
1.6. 2. | Лінійне вилучення кришталика | 15 |
1.6. 3. | Дисцизія кришталика та капсулотомія | 15 |
1.6. 4. | Внутрішньосуглобове вилучення кришталика | 15 |
1.6. 5. | Позакапсулярне вилучення кришталика | 15 |
1.6. 6. | Інші операції на кришталику | 10 |
1.7. | ОПЕРАЦІЇ НА СІТКІВЦІ, СУДИННІЙ ОБОЛОНЦІ ОКА ТА СКЛОПОДІБНОМУ ТІЛІ | % |
1.7. 1. | Видалення стороннього тіла із задньої камери ока | 5 |
1.7. 2. | Фіксація сітківки (пломбування) | 15 |
1.7. 3. | Фіксація сітківки за допомогою серкляжу очного яблука | 15 |
1.7. 4. | Інші операції по фіксації сітківки | 15 |
1.7. 5. | Висічення та деструкція ураженої тканини сітківки та судинної оболонки | 15 |
1.7. 6. | Інші операції на сітківці | 15 |
1.7. 7. | Інші операції на судинній оболонці | 15 |
1.8. | ОПЕРАЦІЇ НА ОЧНИЦІ ТА ОЧНОМУ ЯБЛУЦІ | % |
1.8. 1. | Орбітотомія | 20 |
1.8. 2. | Видалення стороннього тіла з очниці та очного яблука | 5 |
1.8. 3. | Видалення внутрішньої мембрани очного яблука (вилучення нутрощів) | 15 |
1.8. 4. | Видалення очного яблука (офтальмектомія) | 20 |
1.8. 5. | Інші види висічення, деструкції та екзентерації очниці та основи очниці | 10 |
1.8. 6. | Операції на зоровому нерві | 20 |
1.8.7. | Інші операції на очниці, оці та очному яблуці | 15 |
2. | ОПЕРАЦІЇ НА КРОВОНОСНИХ СУДИНАХ | |
2.1. | РОЗСІЧЕННЯ, ВИСІЧЕННЯ ТА ОКЛЮЗІЯ КРОВОНОСНИХ СУДИН | % |
2.1.1. | Висічення, емболектомія кровоносних судин | 20 |
2.1.2. | Ендартеректомія | 25 |
2.1.3. | Резекція кровоносних судин за допомогою реанастомоза | 20 |
2.1.4. | Резекція та заміна (інтерпозиція) (сегментів) кровоносних судин | 35 |
2.1.5. | Резекція та заміна (інтерпозиція) аорти | 45 |
2.1.6. | Інші види висічення вражених кровоносних судин | 35 |
2.1.7. | Накладання швів | 10 |
2.1.8. | Інша хірургічна оклюзія кровоносних судин | 15 |
2.1. 9. | Операції на каротидному тільці та на парагангліях | 40 |
2.1.10. | Інші операції на кровоносних судинах | 10 |
3. | ОПЕРАЦІЇ НА ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗАХ | |
3.1. | ОПЕРАЦІЇ НА ЩИТОВИДНІЙ І ПАРАЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗАХ | % |
3.1. 1. | Розсічення ділянки щитовидної залози | 10 |
3.1. 2. | Гемітиреоідектомія | 15 |
3.1. 3. | Інша часткова резекція щитовидної залози | 15 |
3.1. 4. | Тироідектомія | 15 |
3.1. 5. | Операції на щитовидній залозі за допомогою стернотомії | 15 |
3.1. 6. | Часткове висічення паращитовидної залози | 15 |
3.1. 7. | Паратиреоідектомія | 15 |
3.1. 8. | Операції на паращитовидній залозі за допомогою стернотомії | 15 |
3.1.9. | Інші операції на щитовидній і паращитовидній залозах | 15 |
3.2. | ОПЕРАЦІЇ НА ІНШИХ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗАХ | % |
3.2. 1. | Часткова адреналектомія | 20 |
3.2. 2. | Двостороння адреналектомія | 25 |
3.2. 3. | Інші операції на наднирниках | 20 |
3.2. 4. | Висічення та резекція ураженої тканини пінеальної залози | 25 |
3.2. 5. | Висічення та резекція ураженої тканини слизової | 25 |
3.2. 6. | Інші операції на слизовій | 25 |
3.2. 7. | Висічення та резекція тимуса (загрудинна залоза) | 15 |
3.2. 8. | Інші операції на тимусі (загрудинна залоза) | 15 |
3.2.9. | Операції на інших ендокринних залозах | 10 |
4. | ОПЕРАЦІЇ НА ГЛОТЦІ, ГОРТАНІ ТА ТРАХЕЇ | |
4.1. | ОПЕРАЦІЇ НА ГЛОТЦІ | % |
4.1. 1. | Фаринготомія | 30 |
4.1. 2. | Операції на бронхіальних рудиментах | 20 |
4.1. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини глотки | 25 |
4.1. 4. | Інші операції глотки | 25 |
4.2. | ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ ГОРТАНІ | % |
4.2. 1. | Висічення та деструкція ураженої тканини гортані | 30 |
4.2. 2. | Геміларингектомія | 30 |
4.2. 3. | Інша часткова ларингоектомія | 30 |
4.2. 4. | Ларингоектомія | 30 |
4.3. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ГОРТАНІ ТА ТРАХЕЇ | |
4.3.1. | Тимчасова трахеостомія | 30 |
4.3.2. | Постійна трахеостомія | 30 |
4.3.3. | Висічення гортані та інші висічення трахеї | 15 |
4.3.4. | Висічення, резекція та деструкція ураженої тканини трахеї | 20 |
4.3.5. | Інші операції гортані та трахеї | 15 |
5. | ОПЕРАЦІЇ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ | |
5.1. | ОПЕРАЦІЇ НА НИРКАХ | % |
5.1. 1. | Відкрита хірургічна нефротомія або нефростомія | 30 |
5.1. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини нирки | 30 |
5.1. 3. | Часткова резекція нирки | 30 |
5.1. 4. | Нефректомія | 30 |
5.1. 5. | Інші операції на нирках | 15 |
5.2. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕЧОВОДІ | % |
5.2. 1. | Резекція сечоводів і уретректомія | 15 |
5.2.2. | Інші операції на сечоводах | 15 |
5.3. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕЧОВОМУ МІХУРІ | % |
5.3.1. | Ендоскопічне видалення сторонніх предметів | 15 |
5.3.2. | Цистотомія (надлобковий підхід) | 20 |
5.3.3. | Цистостомія | 20 |
5.3.4. | Трансуретральне хірургічне висічення, деструкція та резекція ураженої тканини сечового міхура | 20 |
5.3.5. | Відкрите хірургічне висічення та деструкція ураженої тканини сечового міхура | 20 |
5.3.6. | Часткова резекція сечового міхура | 20 |
5.3.7. | Цистектомія | 30 |
5.3.8. | Інші операції на сечовому міхурі | 10 |
5.4. | ОПЕРАЦІЇ НА УРЕТРІ | % |
5.4. 1. | Відкрита хірургічна уретротомія та уретростомия | 20 |
5.4. 2. | Висічення, деструкція та резекція ураженої тканини уретри | 20 |
5.4. 3. | Уретректомія як окрема процедура | 20 |
5.4. 4. | Трансуретральне висічення ураженої тканини уретри | 10 |
5.4. 5. | Інші операції на уретрі та периуретральній тканині | 10 |
5.5. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ | % |
5.5. 1. | Розсічення та висічення заочеревинної тканини | 20 |
5.5. 2. | Розсічення та висічення навколоміхурової тканини | 15 |
5.5. 3. | Інші операції ниркового тракту | 10 |
6. | ОПЕРАЦІЇ НА ШКІРІ ТА ПІДШКІРНІЙ ТКАНИНІ | |
6.1. | РОЗСІЧЕННЯ ТА ВИСІЧЕННЯ ШКІРИ ТА ПІДШКІРНОЇ ТКАНИНИ | % |
6.1. 1. | Розсічення пилонидального синуса | 1 |
6.1. 2. | Інші розсічення шкіри та підшкірної тканини | 1 |
6.1. 3. | Хірургічна обробка рани (санація рани) і видалення ушкоджених тканин шкіри та підшкірножирової клітковини | 1 |
6.1. 4. | Локальне висічення ураженої шкіри та підшкірної тканини | 1 |
6.1. 5. | Радикальне та екстенсивне розсічення ураженої шкірної та підшкірної тканин | 1 |
6.1. 6. | Висічення та реконструкуція пилонидального синуса | 1.5 |
6.1. 7. | Інші висічення шкіри та підшкірної тканини | 1 |
6.2. | ХІРУРГІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ШКІРИ ТА ПІДШКІРНОЇ ТКАНИНИ | % |
6.2. 1. | Просте відновлення поверхні шкіри та підшкірної тканини | 1 |
6.2. 2. | Трансплантація вільного шматка шкіри, донор | 1 |
6.2. 3. | Трансплантація вільного шматка шкіри, реципієнт | 1 |
6.2. 4. | Місцева пластика шматків шкіри та підшкірної тканини | 1.5 |
6.2. 5. | Клаптева пластика шкіри та підшкірної тканини, донор | 1.5 |
6.2. 6. | Клаптева пластика шкіри та підшкірної тканини, реципієнт | 1.5 |
6.2. 7. | Комбіновані пластичні прцедури на шкірі та підшкірній тканині | 1.5 |
6.2. 8. | Пластична операція на губах і куточках рота (після ушкодження) | 1.5 |
6.2. 9. | Інші види відновлення та реконструкції шкіри та підшкірної тканини | 1 |
6.3. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ШКІРІ ТА ПІДШКІРНІЙ ТКАНИНІ | % |
6.3. 1. | Хемохірургія шкіри | 1 |
6.3. 2. | Деструкція ураженої підшкірної та шкірної тканини | 1 |
7. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЦІ | |
7.1. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЦЕВИХ КЛАПАНАХ І ПЕРЕГОРОДКАХ СЕРЦЯ | % |
7.1. 1. | Вальвулотомія | 35 |
7.1. 2. | Інші операції на серцевих клапанах | 35 |
7.2. | ОПЕРАЦІЇ НА КОРОНАРНИХ СУДИНАХ | % |
7.2. 1. | Дісоблітерація (ендартеріоектомія) коронарних артерій | 35 |
7.2. 2. | Інші види операцій на коронарних судинах | 35 |
7.3. | ОПЕРАЦІЯ ІЗ ПРИВОДУ АРИТМІЇ ТА ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЦІ ТА ПЕРИКАРДІ | % |
7.3. 1. | Перикардіотомія та кардіотомія | 20 |
7.3. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини перикарду та перикардиоектомія | 25 |
7.3. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини серця | 35 |
7.3. 4. | Інші операції на серці та перикарді | 20 |
8. | ЩЕЛЕПНОЛИЦЬОВІ ОПЕРАЦІЇ | |
8.1. | ОПЕРАЦІЯ ІЗ ПРИВОДУ ПЕРЕЛОМУ ЛИЦЬОВИХ КІСТОК | % |
8.1. 1. | Репозиція простих переломів середньої зони лиця | 10 |
8.1. 2. | Репозиція інших складних переломів середньої зони лиця (численні переломи) | 20 |
8.1. 3. | Репозиція перелому тіла та альвеолярного відростка нижньої щелепи | 15 |
8.1. 4. | Репозиція перелому гілки та альвеолярного відростка нижньої щелепи | 15 |
8.1. 5. | Репозиція перелому очниці | 15 |
8.1. 6. | Репозиція перелому стінки лобової пазухи | 15 |
8.2. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ З ПРИВОДУ ЛИЦЬОВИХ ТРАВМ | % |
8.2. 1. | Висічення (остеотомія), локальне розсічення та деструкція (ураженої тканини) лицьової кістки | 15 |
8.2. 2. | Xxxxxxxx та повна резекція нижньої щелепи | 15 |
8.2. 3. | Часткова та повна резекція лицьової кістки | 20 |
9. | ОПЕРАЦІЇ НА ЛЕГЕНЯХ І БРОНХАХ | |
9.1. | ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ ЛЕГЕНІВ І БРОНХІВ | % |
9.1. 1. | Висічення та резекція ураженої тканини бронха | 25 |
9.1. 2. | Інші види висічення та резекції бронха (без висічення легеневої паренхіми) | 25 |
9.1. 3. | Атипічна резекція легені | 35 |
9.1. 4. | Сегментарна резекція легені | 30 |
9.1. 5. | Проста лобектомія та білобектомія легені | 30 |
9.1. 6. | Розширена лобектомія та білобектомія легені, однобічна | 35 |
9.1. 7. | Розширена лобектомія та білобектомія легені, двобічна | 40 |
9.1. 8. | Проста пневмонектомія | 25 |
9.1. 9. | Розширена пневмонектомія | 35 |
9.1.10. | Інші види висічення легені та бронха | 40 |
9.2. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ЛЕГЕНЯХ І БРОНХАХ | % |
9.2. 1. | Висічення бронха | 25 |
9.2. 2. | Висічення легені | 35 |
9.2. 3. | Інші операції на легенях і бронхах | 35 |
9.3. | ОПЕРАЦІЇ НА ГРУДНІЙ СТІНЦІ, ПЛЕВРІ, СЕРЕДОСТІННІ ТА ДІАФРАГМІ | % |
9.3. 1. | Висічення грудної стінки та плеври | 15 |
9.3. 2. | Висічення середостіння (коміркова медіастинотомія) | 20 |
9.3. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини середостіння | 20 |
9.3. 4. | Висічення та деструкція ураженої тканини грудної стінки | 15 |
9.3. 5. | Плевроектомія | 15 |
9.3. 6. | Операції на діафрагмі | 25 |
9.3. 7. | Інші операції на грудній клітці | 20 |
10. | ОПЕРАЦІЇ НА СИСТЕМІ ГЕМОПОЕЗА ТА СИСТЕМІ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН | |
10.1. | ОПЕРАЦІЇ НА СЕЛЕЗІНЦІ | % |
10.1. 1. | Розсічення селезінки | 15 |
10.1. 2. | Спленектомія | 25 |
10.1. 3. | Інші операції на селезінці | 25 |
11. | ОПЕРАЦІЇ НА МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ | |
11.1. | ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ | % |
11.1. 1. | Часткове (органозберігаюче) висічення молочної залози та деструкція тканини молочної залози без видалення пахвових лімфатичних вузлів | 10 |
11.1. 2. | Часткове (органозберігаюче) висічення молочної залози та деструкція тканини молочної залози з видаленням пахвових лімфатичних вузлів | 15 |
11.1. 3. | Мастектомія без видалення пахвових лімфатичних вузлів | 15 |
11.1. 4. | Розширена мастектомія (з резекцією великих і малих грудних м’язів) | 25 |
11.1. 5. | Підшкірна мастектомія | 10 |
11.1. 6. | Інші висічення та резекції молочної залози | 15 |
11.2. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ | % |
11.2. 1. | Операції на соску | 5 |
12. | ОПЕРАЦІЇ НА ЧОЛОВІЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНАХ | |
12.1. | ОПЕРАЦІЇ НА ПРОСТАТІ ТА СІМ’ЯННИХ ПУХИРЦЯХ | % |
12.1. 1. | Розсічення простати | 10 |
12.1. 2. | Трансуретральне висічення та деструкція уражених тканин простати | 15 |
12.1. 3. | Трансуретральна та підшкірна деструкція уражених тканин простати | 15 |
12.1. 4. | Висічення та деструкція уражених тканин простати відкритим хірургічним доступом | 15 |
12.1. 5. | Радикальна простатовезикулоектомія | 20 |
12.1. 6. | Інше висічення та резекція уражених тканин простати | 15 |
12.1. 7. | Висічення та розсічення перипростатичних тканин | 5 |
12.1. 8. | Інші операції на простаті | 10 |
12.2. | ОПЕРАЦІЇ НА КАЛИТЦІ ТА ПІХВОВІЙ ОБОЛОНЦІ ЯЄЧКА | % |
12.2. 1. | Розсічення калитки та піхвової оболонки яєчка | 10 |
12.2. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканин калитки | 10 |
12.2. 3. | Інші операції на калитці та піхвовій оболонці яєчка | 10 |
12.3. | ОПЕРАЦІЇ НА ЯЄЧКАХ | % |
12.3.1. | Розсічення яєчка | 5 |
12.3.2. | Висічення та деструкція ураженої тканини яєчка | 10 |
12.3.3. | Однобічна орхектомія | 10 |
12.3.4. | Двостороння орхектомія | 15 |
12.3.5. | Інші операції на яєчку | 10 |
12.4. | ОПЕРАЦІЇ НА СІМ’ЯННОМУ КАНАТИКУ, ПРИДАТКУ ЯЄЧКА ТА СІМ’ЯВИНОСНІЙ ПРОТОЦІ | % |
12.4. 1. | Висічення в ділянці придатка яєчка | 5 |
12.4. 2. | Видалення придатка яєчка | 5 |
12.4. 3. | Інші операції на сім›яному канатику, придатку яєчка та сім›явиносній протоці | 10 |
12.5. | ОПЕРАЦІЇ НА СТАТЕВОМУ ЧЛЕНІ | % |
12.5. 1. | Місцеве висічення та деструкція ураженої тканини пеніса | 5 |
12.5. 2. | Ампутація пеніса | 15 |
12.5. 3. | Інші операції на пенісі | 10 |
13. | ОПЕРАЦІЇ НА РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ ТА ОБЛИЧЧІ | |
13.1. | ОПЕРАЦІЇ ЯЗИКА | % |
13.1. 1. | Розсічення, висічення та деструкція ураженої тканини язика | 10 |
13.1. 2. | Часткова резекція язика | 20 |
13.1. 3. | Резекція язика | 30 |
13.1. 4. | Інші операції язика | 5 |
13.2. | ОПЕРАЦІЇ НА СЛИННИХ ЗАЛОЗАХ І СЛИННІЙ ПРОТОЦІ | % |
13.2. 1. | Розсічення слинної залози та слинної протоки | 5 |
13.2. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини слинної залози та слинної протоки | 10 |
13.2. 3. | Резекція слинної залози | 10 |
13.2. 4. | Інші операції на слинних залозах і слинній протоці | 5 |
13.3. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ ТА ЛИЦІ | % |
13.3. 1. | Розсічення твердого та м’якого піднебіння | 5 |
13.3. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини твердого та м’якого піднебіння | 10 |
13.3. 3. | Розсічення, висічення та деструкція в ротовій порожнині | 5 |
13.3. 4. | Інші операції в ротовій порожнині | 10 |
14. | ОПЕРАЦІЇ НА НОСІ ТА НАЗАЛЬНИХ СИНУСАХ | |
14.1. | ОПЕРАЦІЇ НА НОСІ | % |
14.1. 1. | Хірургічне лікування носової кровотечі | 1 |
14.1. 2. | Розсічення носа | 1 |
14.1. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини носа | 1 |
14.1. 4. | Резекція носа | 5 |
14.1. 5. | Підслизова резекція перегородки носа | 3 |
14.1. 6. | Операції на носових раковинах | 3 |
14.1. 7. | Репозиція перелому носової кістки | 3 |
14.1. 8. | Інші операції на носі | 1 |
14.2. | ОПЕРАЦІЇ НА НАЗАЛЬНИХ СИНУСАХ | % |
14.2. 1. | Операція на верхньощелепному синусі | 2 |
14.2. 2. | Операція на пазусі ґратчастої кістки | 2 |
14.2. 3. | Операція на лобовому синусі | 3 |
14.2. 4. | Операція на декількох назальних синусах | 3 |
14.2. 5. | Інші операції на назальних синусах | 2 |
15. | ОПЕРАЦІЇ НА НЕРВОВІЙ СИСТЕМІ | |
15.1. | РОЗСІЧЕННЯ (ТРЕПАНАЦІЯ) І ВИСІЧЕННЯ КІСТОК ЧЕРЕПА, ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА М’ЯКИХ МОЗКОВИХ ОБОЛОНОК | % |
15.1. 1. | Краніотомія | 15 |
15.1. 2. | Доступ через основу черепа | 15 |
15.1. 3. | Розсічення кісток черепа (краніотомія або кранктомія) | 15 |
15.1. 4. | Розсічення головного мозку та м’яких мозкових оболонок | 20 |
15.1. 5. | Висічення та деструкція ураженої інтракраніальної тканини | 25 |
15.1. 6. | Висічення та деструкція ураженої тканини кісток черепа | 15 |
15.1. 7. | Розсічення, висічення та деструкція черепних нервів і гангліїв в інтракраніальній ділянці | 20 |
15.1. 8. | Мікроваскулярна декомпресія внутрішньочерепних нервів | 25 |
15.2. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА КІСТКАХ ЧЕРЕПА, ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ТА М’ЯКИХ МОЗКОВИХ ОБОЛОНКАХ | % |
15.2. 1. | Краніопластіка | 10 |
15.2. 2. | Розсічення системи цереброспінальної рідини | 25 |
15.2. 3. | Видалення відведень у системі цереброспінальної рідини | 25 |
15.2. 4. | Розсічення, висічення, деструкція та оклюзія внутрішньочерепних судин | 30 |
15.3. | ОПЕРАЦІЇ НА СПИННОМУ МОЗКУ, МОЗКОВИХ ОБОЛОНКАХ І ХРЕБЕТНОМУ КАНАЛІ | % |
15.3. 1. | Розсічення хребетного каналу | 20 |
15.3. 2. | Розсічення спинного мозку та мозкових оболонок | 20 |
15.3. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини спинного мозку та мозкових оболонок | 20 |
15.3. 4. | Інші операції на спинному мозку, мозкових оболонках і хребетному каналі | 20 |
15.4. | ОПЕРАЦІЇ НА НЕРВАХ І НЕРВОВИХ ГАНГЛІЯХ | % |
15.4. 1. | Xxxxxxxxxx xxxxx | 00 |
15.4. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини нервів | 10 |
15.4. 3. | Симпатектомія | 10 |
15.4. 4. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення, первинний | 10 |
15.4. 5. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення, первинний | 10 |
15.4. 6. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення, вторинний | 15 |
15.4. 7. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення, вторинний | 15 |
15.4. 8. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення із трансплантацією | 20 |
15.4. 9. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення із трансплантацією | 20 |
15.5. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА НЕРВАХ І НЕРВОВИХ ГАНГЛІЯХ | % |
15.5.1. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення із транспозицією, первинний | 15 |
15.5.2. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення із транспозицією, первинний | 15 |
15.5.3. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення із транспозицією, вторинний | 20 |
15.5.4. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення із транспозицією, вторинний | 20 |
15.5.5. | Епіневральний шов нерва або нервового сплетення із трансплантацією та транспозицією | 25 |
15.5.6. | Інтерфасцікулярний шов нерва або нервового сплетення із трансплантацією та транспозицією | 25 |
15.5.7. | Руйнування нервової тканини та декомпресія нерва | 15 |
15.5.8. | Руйнування нервової тканини та декомпресія нерва із транспозицією | 25 |
15.5.9. | Інші операції на нервах і гангліях | 15 |
16. | ОПЕРАЦІЇ НА ВУХАХ | |
16.1. | ОПЕРАЦІЇ НА ЗОВНІШНЬОМУ ВУСІ ТА ЗОВНІШНЬОМУ СЛУХОВОМУ КАНАЛІ | % |
16.1. 1. | Розсічення зовнішнього вуха | 5 |
16.1. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини зовнішнього вуха | 10 |
16.1. 3. | Резекція зовнішнього вуха | 10 |
16.1. 4. | Лікування рани зовнішнього вуха | 5 |
16.1. 5. | Інші операції на зовнішньому вусі | 5 |
16.2. | МІКРОХІРУРГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЕДНЬОМУ ВУСІ | % |
16.2. 1. | Стапедотомія | 10 |
16.2. 2. | Стапедектомія | 10 |
16.3. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЕДНЬОМУ І ВНУТРІШНЬОМУ ВУСІ | % |
16.3. 1. | Розсічення шилоподібного відростка та середнього вуха | 10 |
16.3. 2. | Мастоидектомія | 10 |
16.3. 3. | Інше висічення середнього та внутрішнього вуха | 10 |
16.3. 4. | Розсічення (відкриття) і деструкція (видалення) внутрішнього вуха | 10 |
16.3. 5. | Інші операції на середньому і внутрішньому вусі | 10 |
17. | ОПЕРАЦІЇ НА ШЛУНКОВО-КИШКОВОМУ ТРАКТІ | |
17.1. | ОПЕРАЦІЇ НА СТРАВОХОДІ | % |
17.1. 1. | Розсічення стравоходу | 15 |
17.1.2. | Езофагостомія як окрема операція | 20 |
17. 1.3. | Локальне висічення або деструкція із приводу ураження тканин стравоходу | 25 |
17.1.4. | Часткова резекція стравоходу без відновлення цілісності | 25 |
17.1.5. | Часткова резекція стравоходу з відновленням цілісності | 30 |
17.1.6. | Езофагоектомія (повна резекція) без відновлення цілісності | 40 |
17.1.7. | Езофагоектомія (повна резекція) з відновленням цілісності | 40 |
17.1.8. | Відновлення прохідності стравоходу як окрема процедура | 30 |
17.1. 9. | Інші операції на стравоході | 25 |
17.2. | РОЗСІЧЕННЯ, ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ ШЛУНКА | % |
17.2. 1. | Гастротомія | 10 |
17.2. 2. | Гастростомія | 15 |
17.2. 3. | Операція на пілорусі | 10 |
17.2. 4. | Локальне висічення та деструкція ураженої тканини шлунка | 15 |
17.2. 5. | Атипова часткова резекція шлунка | 20 |
17.2. 6. | Часткова резекція шлунка (2/3 резекція) | 20 |
17.2. 7. | Субтотальна часткова резекція шлунка (4/5 резекція) | 25 |
17.2. 8. | (Повна) гастректомія | 30 |
17.2. 9. | (Повна) гастректомія із субтотальною резекцією стравоходу | 40 |
17.3. | РОЗШИРЕНА РЕЗЕКЦІЯ ШЛУНКА ТА ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ШЛУНКУ | % |
17.3. 1. | Розширена субтотальна резекція шлунка без регіонарної лімфаденектомії | 20 |
17.3. 2. | Розширена резекція шлунка без регіонарної лімфаденектомії | 25 |
17.3. 3. | Гастроентеростомія без резекції шлунка (анастомоз) | 15 |
17.3. 4. | Інші операції на шлунку | 10 |
17.4. | РОЗСІЧЕННЯ, ВИСІЧЕННЯ ТА РЕЗЕКЦІЯ ТА АНАСТОМОЗ ТОНКОГО ТА ТОВСТОГО КИШЕЧНИКУ | % |
17.4. 1. | Розсічення кишечнику | 10 |
17.4. 2. | Локальне висічення та деструкція ураженої тканини тонкого кишечнику | 15 |
17.4. 3. | Локальне висічення та деструкція ураженої тканини товстого кишечнику | 20 |
17.4. 4. | Резекція тонкого кишечнику | 35 |
17.4. 5. | Часткова резекція товстого кишечнику | 20 |
17.4. 6. | (Повна) колектомія та проктоколектомія | 35 |
17.4. 7. | Розширена резекція товстої кишки з резекцією сегмента тонкого кишечнику без видалення інших сусідніх органів | 30 |
17.4. 8. | Розширена резекція товстої кишки з резекцією сегмента тонкого кишечнику без видалення інших сусідніх органів | 35 |
17.4. 9. | Обхідний анастомоз кишечнику | 15 |
17.5. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА ТОНКОМУ ТА ТОВСТОМУ КИШЕЧНИКУ | % |
17.5. 1. | Накладення ентеростоми, подвійна порожнина, як окрема процедура | 25 |
17.5. 2. | Накладення ентеростоми, кінцева частина, як окрема процедура | 20 |
17.5. 3. | Накладення ентеростоми (як захисна міра) з іншої причини | 20 |
17.5. 4. | Накладення інших ентеростом | 20 |
17.5. 5. | Ретропереміщення подвійної ентеростоми | 15 |
17.5. 6. | Відновлення цілісності кишечнику для термінальної ентеростоми | 20 |
17.5. 7. | Інші реконструкції кишечнику | 15 |
17.5. 8. | Інші операції на кишечнику | 10 |
17.6. | ОПЕРАЦІЯ НА ПРЯМІЙ КИШЦІ | % |
17.6. 1. | Розсічення прямої кишки | 15 |
17.6. 2. | Перанальне місцеве висічення та декструкція ураженої тканини прямої кишки | 15 |
17.6. 3. | Ректальна резекція зі збереженням сфінктера | 30 |
17.7. 4. | Ректальна резекція без збереження сфінктера | 25 |
17.7. | ОПЕРАЦІЇ НА АНУСІ | % |
17.7. 1. | Розсічення та декструкція ураженої тканини перианальної області | 5 |
17.7. 2. | Місцеве висічення та декструкція ураженої тканини анального каналу | 15 |
17.7. 3. | Розділ анального сфінктера (сфінктеротомія) | 5 |
17.7. 4. | Інші операції на анусі | 5 |
17.8. | ОПЕРАЦІЇ НА ПЕЧІНЦІ | % |
17.8. 1. | Розсічення печінки | 20 |
17.8. 2. | Місцеве висічення та декструкция ураженої тканини печінки (атипова резекція печінки) | 30 |
17.8. 3. | Анатомічна (типова) резекція печінки | 30 |
17.8. 4. | Часткова резеція печінки та гепатектомія (для трансплантації) | 20 |
17.8. 5. | Інші операції на печінці | 20 |
17.9. | ОПЕРАЦІЇ НА ЖОВЧНОМУ МІХУРІ ТА ЖОВЧНИХ ПРОТОКАХ | % |
17.9. 1. | Холецистотомія та холецистостомія | 15 |
17.9. 2. | Холецистектомія | 15 |
17.9. 3. | Печінково-кишковий анастомоз (печінкова протока, загальна жовчна протока та паренхіма печінки) | 20 |
17.9. 4. | Операції на жовчних протоках | 15 |
17.9. 5. | Висічення ураженої тканини жовчних проток | 25 |
17.9. 6. | Інші операції на жовчному міхурі та жовчних протоках | 15 |
17.10. | ОПЕРАЦІЇ НА ПІДШЛУНКОВІЙ ЗАЛОЗІ | % |
17.10. 1. | Розсічення | 15 |
17.10. 2. | Висічення та декструкція ураженої тканини підшлункової залози | 30 |
17.10. 3. | Часткова резекція підшлункової залози | 30 |
17.10. 4. | (Повна) панкреаектомія | 40 |
17.10. 5. | Інші операції на підшлунковій залозі | 20 |
17.11. | ГЕРНІОПЛАСТИКА АБДОМІНАЛЬНИХ КИЛ, ЩО ВИКЛИКАНІ ЗОВНІШНІМ МЕХАНІЧНИМ ВПЛИВОМ | % |
17.11. 1. | Герніопластика пахової кили | 15 |
17.11. 2. | Герніопластика стегнової кили | 15 |
17.11. 3. | Герніопластика пупкової кили | 15 |
17.11. 4. | Герніопластика епігастральної кили | 20 |
17.11. 5. | Герніопластика діафрагмальної кили | 20 |
17.11. 6. | Герніопластика інших абдомінальних кил | 15 |
17.12. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ АБДОМІНАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ | % |
17.12. 1. | Розсічення абдомінальної стінки | 10 |
17.12. 2. | Лапаротомія та розкриття ретроперитонеального простору | 10 |
17.12. 3. | Висічення та декструкція ураженої тканини абдомінальної стінки | 15 |
17.12. 4. | Висічення та декструкція ураженої перитонеальної тканини | 15 |
17.12. 5. | Інші реконструкції абдомінальної стінки та перитонеума | 10 |
18. | ОПЕРАЦІЇ НА ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНАХ | |
18.1. | ОПЕРАЦІЇ НА ЯЄЧНИКУ | % |
18.1. 1. | Висічення яєчника | 5 |
18.1. 2. | Локальне висічення та деструкція тканини яєчника | 10 |
18.1. 3. | Овариектомія | 10 |
18.1. 4. | Видалення придатків матки | 10 |
18.1. 5. | Інші операції на яєчнику | 10 |
18.2. | ОПЕРАЦІЇ НА ФАЛОПІЄВІЙ ТРУБІ | % |
18.2. 1. | Сальпінготомія | 10 |
18.2. 2. | Сальпінгектомія (повна) | 10 |
18.2. 3. | Висічення та деструкція ураженої тканини фалопієвої труби | 10 |
18.2. 4. | Інші операції на фалопієвій трубі | 5 |
18.3. | ОПЕРАЦІЇ ШИЙКИ МАТКИ | % |
18.3. 1. | Інші види висічення та деструкції ураженої тканини шийки матки | 10 |
18.3. 2. | Ампутація шийки матки | 10 |
18.3. 3. | Інші операції шийки матки | 5 |
18.4. | РОЗСІЧЕННЯ, ВИСІЧЕННЯ МАТКИ ТА ВИДАЛЕННЯ МАТКИ | % |
18.4. 1. | Розсічення матки (метратомія) | 5 |
18.4. 2. | Висічення та деструкція ураженої тканини матки | 10 |
18.4. 3. | Субтотальна гістеректомія | 15 |
18.4. 4. | Гістеректомія | 15 |
18.4. 5. | Видалення кукси шийки матки | 15 |
18.4. 6. | Радикальна гістеректомія | 15 |
18.4. 7. | Радикальне видалення кукси шийки матки | 10 |
18.4. 8. | Екзентерація (витяг органів малого таза) | 15 |
18.4. 9. | Інші види розсічення та відсічення матки | 15 |
18.5. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ МАТКИ ТА ПАРАМЕТРІЮ | % |
18.5. 1. | Висічення та деструкція ураженої тканини параметрію | 10 |
18.5. 2. | Інші види операцій матки та параметрію | 15 |
18.6. | ОПЕРАЦІЇ НА ПІХВІ ТА ДУГЛАСОВОМУ ПРОСТОРІ | % |
18.6. 1. | Кульдотомія | 5 |
18.6. 2. | Розсічення піхви | 5 |
18.6. 3. | Локальне висічення та деструкція ураженої тканини піхви та дугласового простору | 5 |
18.6. 4. | Оклюзія та (не)-повне видалення піхви | 30 |
18.7. | ОПЕРАЦІЇ НА ВУЛЬВІ | % |
18.7. 1. | Висічення вxxxxx | 0 |
18.7. 2. | Інші види висічення та деструкції ураженої тканини вxxxxx | 00 |
18.7. 3. | Операції на кліторі | 10 |
18.7. 4. | Вульвоектомия | 25 |
18.7. 5. | Радикальна вxxxxxxxxxxxx | 00 |
18.7. 6. | Інші операції на вxxxxx | 00 |
18.7. 7. | Інші операції на жіночих статевих органах | 10 |
19. | ТРАВМАТОЛОГІЧНА ХІРУРГІЯ ТА ОРТОПЕДІЯ | |
19.1. | ІНШІ ОПЕРАЦІЇ НА КІСТКАХ | % |
19.1. 1. | Висічення кістки, септичне та асептичне | 5 |
19.1. 2. | Остеотомія (корективна остеотомія) | 15 |
19.1. 3. | Висічення та резекція порушеної кісткової тканини | 25 |
19.2. | РЕДУКЦІЯ ПЕРЕЛОМУ ТА ВИВИХУ | % |
19.2. 1. | Закрита редукція перелому, вивиху або епіфізеоліза з остеосинтезом** | 1 |
19.2. 2. | Відкрита редукція простого перелому в районі дистального та проксимального метаепіфізу трубчастої кістки з остеосинтезом** і відрита репозиція вивихнутого суглоба | 15 |
19.2. 3. | Відкрита редукція множинного перелому в районі дистального та проксимального метаепіфізу трубчастої кістки трубчастої кістки з остеосинтезом** | 20 |
19.2. 4. | Відкрита редукція простого перелому в районі діафіза трубчастої кістки з остеосинтезом** і відкрита репозиція вивихнутого суглоба | 15 |
19.2. 5. | Відкрита редукція множинного перелому в районі діафіза трубчастої кістки з остеосинтезом** | 20 |
19.2. 6. | Відкрита редукція простого перелому малих костей і суглобів з остеосинтезом** і відкритою репозицією вивиху | 15 |
19.2. 7. | Відкрита редукція множинного перелому малих костей і суглобів з остеосинтезом** | 20 |
19.2. 8. | Відкрита редукція перелому таранної кістки та п’яткової кістки з остеосинтезом** і відкрита репозиція вивихнутого суглоба | 20 |
19.2. 9. | Відкрита редукція перелому тазового краю та тазового пояса з остеосинтезом** | 25 |
19.2.10. | Відкрита редукція перелому вертлужної западини та голівки стегна з остеосинтезом** і відкритою репозицією вивихнутого стегна | 30 |
19.3. | ВІДКРИТІ ХІРУРГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА СУГЛОБАХ | % |
19.3. 1. | Відкрита хірургічна ревізія суглоба | 3 |
19.3. 2. | Відкрита хірургічна операція на суглобових хрящах і м’язах | 15 |
19.3. 3. | Відкрита хірургічна рефіксація накладення швів на зв’язковий апарат колінного суглоба | 20 |
19.3. 4. | Відкрита хірургічна операція на надколіннику та зв’язковому апараті | 15 |
19.3. 5. | Відкрита хірургічна рефіксація на сумкових зв’язках плечового суглоба | 20 |
19.3. 6. | Відкрита хірургічна рефіксація на капсулярних зв’язках талокарпального суглоба | 20 |
19.3. 7. | Відкрита хірургічна рефіксація сумкових зв’язок суглобів | 20 |
19.3. 8. | Артродез плеча, стегна, коліна | 25 |
19.4. | АРТРОСКОПІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА СУГЛОБАХ | % |
19.4. 1. | Артроскопічна операція на синовіальній оболонці | 10 |
19.4. 1. | Артроскопічна операція на суглобових хрящах і меніску | 20 |
19.4. 2. | Артроскопічна рефіксація на сумкових зв’язках колінного/плечового апарата | 25 |
19.4. 4. | Інші артроскопічні операції | 10 |
19.5. | ЗАМІНА СУГЛОБІВ І КІСТОК ЕНДОПРОТЕЗОМ | % |
19.5. 1. | Імплантація ендопротеза на стегновому суглобі | 35 |
19.5. 2. | Ревізія, заміна та видалення ендопротеза зі стегнового суглоба | 25 |
19.5. 3. | Імплантація ендопротеза в колінний суглоб | 35 |
19.5. 4. | Ревізія, заміна та видалення ендопротеза з колінного суглоба | 25 |
19.5. 5. | Імплантація ендопротеза в плечовий і ліктьовий суглоби | 35 |
19.5. 6. | Ревізія, заміна та видалення ендопротеза із плечового та ліктьового суглоба | 25 |
19.5. 7. | Імплантація ендопротеза в талокарпальний суглоб, щиколотку та зап’ястя | 35 |
19.5. 8. | Ревізія, заміна та видалення ендопротеза талокарпального суглоба, щиколотки або зап’ястя | 25 |
19.5. 9. | Ревізія, заміна та видалення часткової або повної заміни кістки | 25 |
19.6. | ОПЕРАЦІЇ НА ХРЕБТІ | % |
19.6. 1. | Висічення/видалення порушеної кістки та тканини суглоба хребта | 25 |
19.6. 2. | Видалення порушеної тканини міжхребцевого диска | 25 |
19.6. 3. | Закрита репозиція хребта із зовнішньою фіксацією | 25 |
19.6. 4. | Відрита репозиція хребта з остеосинтезом** | 35 |
19.6. 5. | Спондилодез | 35 |
19.7. | ОПЕРАЦІЇ НА КИТИЦЯХ | % |
19.7. 1. | Операції на сухожиллях/зв’язках китиць (напр.,китичний тунельний синдром) | 15 |
19.7. 2. | Операції на фасціях китиці та пальців | 15 |
19.7. 3. | Операції на м’язах китиці | 10 |
19.7. 4. | Синовіальна ектомія суглобів китиці | 15 |
19.7. 5. | Артродез суглобів китиці | 20 |
19.7. 6. | Резекція артропластики китиці | 20 |
19.8. | ОПЕРАЦІЇ НА М’ЯЗАХ, СУХОЖИЛЛЯХ, ФАСЦІЯХ І СИНОВІАЛЬНІЙ СУМЦІ | % |
19.8. 1. | Висічення/видалення м’язу, сухожилля, фасції | 10 |
19.8. 2. | Накладання швів і інші операції на сухожиллях і на оболонці сухожиль | 5 |
19.9. | РЕПЛАНТАЦІЯ, ВИЧЛЕНОВУВАННЯ, АМПУТАЦІЯ КІНЦІВОК | % |
19.9. 1. | Реплантація верхньої кінцівки | 30 |
19.9. 2. | Реплантація нижньої кінцівки | 30 |
19.9. 3. | Ампутація та вичленовування верхньої кінцівки | 20 |
19.9. 4. | Ампутація та вичленовування китиці /пальця руки | 15 |
19.9. 5. | Ампутація та вичленовування нижньої кінцівки | 20 |
19.9. 6. | Ампутація та вичленовування стопи/пальця ноги | 15 |
19.9. 7. | Геміпельвектомія та дезартикуляція плечового суглоба з лопаткою | 30 |
** вкл. видалення матеріалів остеосинтеза
ДОДАТОК №4
ТАБЛИЦЯ ВИПЛАТ
по страховому ризику випадком «Тимчасова або стійка втрата загальної працездатності внаслідок нещасного випадку, що стався під час дії Договору (тілесне пошкодження, травма)»
СТАТТЯ | ХАРАКТЕР ТІЛЕСНОГО УШКОДЖЕННЯ | ВІДСОТОК СТРАХОВОЇ СУМИ |
РОЗДІЛ I. КІСТКИ ЧЕРЕПА, НЕРВОВА СИСТЕМА | ||
1 | ПЕРЕЛОМ КІСТОК ЧЕРЕПА (за винятком переломів орбіти, кісток носу, виличних кісток, щелеп, зубів): | |
а) зовнішньої пластинки кісток склепіння | 5 | |
б) склепіння | 15 | |
в) основи | 20 | |
г) склепіння і основи | 25 | |
Примітка: При відкритих переломах кісток черепа додатково виплачується 5% страхової суми одноразово. | ||
2 | ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ ТР | |
а) епідуральна | 10 | |
б) субдуральна, внутрішньомозкова | 15 | |
в) епідуральна і субдуральна; епідуральна і внутрішньомозкова | 20 | |
3 | УШКОДЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ: | |
а) струс головного мозку при терміні лікування від 5 до 13 днів включно б) струс головного мозку при терміні лікування 14 і більше днів в) забій головного мозку легкого ступеня тяжкості г) забій головного мозку середнього ступеня тяжкості, субарахноїдальний крововилив д) забій головного мозку тяжкого ступеня тяжкості е) невилучені сторонні тіла порожнини черепа (за винятком шовного і пластичного матеріалу) ж) розтрощення речовини головного мозку (без вказівки симптоматики) | 3 5 7 10 15 15 60 | |
Примітки: 1) Страхова виплата за ст. 3 здійснюється тільки у випадку стаціонарного лікування Застрахованої особи при наявності висновку лікаря-не- вролога, об’єктивних клінічних даних та результатів інструментальних та/або лабораторних досліджень, що підтверджують діагноз. 2) Якщо в зв’язку з черепно-мозковою травмою проводилися оперативні втручання на кістках черепа, головному мозку і його оболонках, додатково виплачується 3,5% страхової суми одноразово. 3) У тому випадку, коли в результаті однієї травми наступлять ушкодження, перераховані в одній статті, страхова виплата здійснюється по одному з підпунктів, що враховує найбільш важкі ушкодження. При ушкодженнях, зазначених у різних статтях, страхова виплата здійсню- ється з урахуванням кожного з них шляхом підсумовування. | ||
4 | УШКОДЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЩО ПРИЗВЕЛО ДО ВИНИКНЕННЯ: | |
а) арахноїдиту, енцефаліту, арахноенцефаліту | 10 | |
б) посттравматичної епілепсії | 15 | |
в) верхнього або нижнього монопарезу (парезу однієї верхньої або нижньої кінцівки) | 30 | |
г) гемі- або парапарезу (парезу обох верхніх або обох нижніх кінцівок, парезу правих або лівих кінцівок) | 40 | |
д) моноплегії (паралічу однієї кінцівки) | 60 | |
е) тетрапарезу (парезу верхніх і нижніх кінцівок) | 70 | |
є) гемі-, пара- або тетраплегії, афазії (втрати мови), декортикації, порушення функції тазових органів | 100 | |
Примітки: 1) Страхова виплата в зв’язку з наслідками травми нервової системи, що зазначені в ст. 4, здійснюється по одному з підпунктів, що врахо- вує найбільш важкі наслідки травми, у тому випадку, якщо вони встановлені лікувально-профілактичною установою не раніше 6 місяців із дня травми і підтверджені довідкою цієї установи. При цьому виплата здійснюється додатково до страхової виплати, здійсненої в зв’язку зі страховими подіями, що призвели до ураження нервової системи. Загальна сума виплат не може перевищувати 100%. 2) У тих випадках, коли черепно-мозкова травма спричинила зниження гостроти зору або зниження слуху, страхова виплата здійснюється з урахуванням обсягу такої черепно-мозкової травми та зазначених ускладнень за відповідними статтями шляхом підсумовування. | ||
5 | ПЕРИФЕРИЧНЕ УШКОДЖЕННЯ ОДНОГО АБО ДЕКІЛЬКОХ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ НЕРВІВ | 10 |
Примітка: Якщо ушкодження черепно-мозкових нервів мало місце при переломі кісток основи черепа, страхова виплата здійснюється за ст.1; ст.5 при цьому не застосовується. | ||
6 | УШКОДЖЕННЯ СПИННОГО МОЗКУ НА БУДЬ-ЯКОМУ РІВНІ, КІНСЬКОГО ХВОСТА, БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ СИМПТОМІВ: | |
а) струс б) забій в) здавлювання, гематомієлія г) частковий розрив спинного мозку д) повний розрив спинного мозку | 5 10 30 60 100 | |
Примітки: 1) У тому випадку, якщо страхова виплата була здійснена за ст.6.а), 6.б), 6.в), 6.г), але надалі виникли ускладнення, перераховані в ст.4 і підтверджені довідкою лікувально-профілактичної установи, страхова виплата за ст.4 здійснюється додатково до попередньої виплати. 2) Якщо в зв’язку з травмою хребта і спинного мозку проводилися оперативні втручання, додатково виплачується 3,5% страхової суми одноразово. |
7 | ТРАВМАТИЧНІ НЕВРИТИ НА ОДНІЙ КІНЦІВЦІ | 5 |
Примітка: Травматичні неврити внаслідок ушкоджень нервів на рівні стопи та кисті не дають підстав для страхової виплати. | ||
8 | УШКОДЖЕННЯ (РОЗРИВ, ПОРАНЕННЯ) ШИЙНОГО, ПЛЕЧОВОГО, ПОПЕРЕКОВОГО, КРИЖОВОГО СПЛЕТІНЬ | |
а) травматичний плексит | 10 | |
б) частковий розрив сплетення | 40 | |
в) розрив сплетення | 70 | |
Примітки: 1) Страхові виплати за статтею 8 здійснюються з вирахуванням раніше виплачених виплат за статтею 7 у зв’язку з тим самим страховим випадком. Страхові виплати за статтею 7 не здійснюються у випадку раніше здійснених страхових виплат за статтею 8 у зв’язку з тим самим страховим випадком. 2) Невралгії, невропатії, що виникли в зв’язку з травмою, не дають підстав для страхової виплати. | ||
9 | РОЗРИВ НЕРВІВ: | |
а) розрив гілки променевого, ліктьового, серединного, малогомілкового або великогомілкового (пальцьових) нервів на рівні кисті або стопи б) розрив нервів на рівні променево-зап’ясткового, гомілковоступневого суглоба | 5 10 | |
в) розрив нервів на рівні передпліччя, гомілки | 20 | |
г) розрив нервів на рівні ліктьового, колінного суглоба | 30 | |
д) розрив нервів на рівні плеча, стегна | 40 | |
РОЗДІЛ II. ОРГАНИ ЗОРУ | ||
10 | ПАРАЛІЧ АКОМОДАЦІЇ ОДНОГО ОКА | 15 |
11 | ГЕМІАНОПСІЯ (ВИПАДІННЯ ПОЛОВИНИ ПОЛЯ ЗОРУ ОДНОГО ОКА), УШКОДЖЕННЯ М’ЯЗІВ ОЧНОГО ЯБЛУКА (ТРАВМАТИЧНА КОСООКІСТЬ, ПТОЗ, ДИПЛОПІЯ) | 15 |
12 | ЗВУЖЕННЯ ПОЛЯ ЗОРУ ОДНОГО ОКА: | |
a) неконцентричне | 10 | |
б) концентричне | 15 | |
13 | ПУЛЬСУЮЧИЙ ЕКЗОФТАЛЬМ (зміщення очного яблука вперед) ОДНОГО ОКА | 10 |
14 | УШКОДЖЕННЯ ОКА, ЩО НЕ СПРИЧИНИЛО ЗНИЖЕННЯ ГОСТРОТИ ЗОРУ: | |
а) непроникаюче поранення очного яблука, гіфема | 3 | |
б) проникаюче поранення очного яблука, опіки II -III ступеню, гемофтальм (крововилив в скловидне тіло ока) | 5 | |
Примітки: 1) Опіки ока без вказівки ступеню, а також опіки ока I ступеню, що не призвели до патологічних змін, не дають підстав для стра- хової виплати. 2) У тому випадку, якщо ушкодження, перераховані в ст. 14, спричинять зниження гостроти зору, страхова виплата здійснюється за ст. 20; стаття 14 при цьому не застосовується. Якщо ж у зв›язку з пошкодженням очного яблука проводилась виплата згідно із ст.14, але травма в подальшому ускладнилась зниженням гостроти зору і це дає підставу для здійснення страхової виплати у більшому розмірі, то така більша виплата зменшується на раніше виплачену суму. 3) Поверхневі сторонні тіла на оболонках ока не дають підстави для страхової виплати. | ||
15 | УШКОДЖЕННЯ СЛЬОЗОВИДІЛЬНИХ ШЛЯХІВ ОДНОГО ОКА: | |
а) що не призвели до порушення функцій сльозовидільних шляхів | 5 | |
б) що призвели до порушення функцій сльозовидільних шляхів | 10 | |
16 | НАСЛІДКИ ТРАВМИ ОКА: | |
а) кон’юнктивіт, кератит, іридоцикліт, хоріоретиніт | 3 | |
б) дефект райдужної оболонки, зсув кришталика, зміна форми зіниці, трихіаз (неправильний ріст вій), заворот повіки, не вилучені сторонні тіла в очному яблуці і тканинах очної ямки, рубці оболонок очного яблука і повіки (за винятком рубців шкіри повіки) | 10 | |
Примітка: 1) Якщо у результаті однієї травми настане декілька патологічних змін, що перелічені у цій статі, страхова виплата здійснюється з урахуванням найтяжчого наслідку одноразово. 2) У тому випадку, якщо ушкодження, перераховані в ст. 16, спричинять зниження гостроти зору, страхова виплата здійснюється за ст. 20; стаття 16 при цьому не застосовується. Якщо ж у зв›язку з пошкодженням очного яблука проводились виплати згідно із ст.16, але травма в подальшому ускладнилась зниженням гостроти зору і це дає підставу для здійснення страхової виплати у більшому розмірі, то така більша виплата зменшується на раніше виплачену суму. | ||
17 | УШКОДЖЕННЯ ОКА (ОДНОГО ЧИ ДВОХ), ЩО СПРИЧИНИЛО ПОВНУ ВТРАТУ ЗОРУ ЄДИНОГО ОКА АБО ОБОХ ОЧЕЙ, ЩО ВОЛОДІЛИ ЗОРОМ НЕ НИЖЧЕ 0,01 | 100 |
18 | ВИДАЛЕННЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ТРАВМИ ОЧНОГО ЯБЛУКА: | |
а) Сліпого ока; б) Ока, що мало зір не нижче 0,01 | 10 40 | |
19 | ПЕРЕЛОМ ОРБІТИ | 10 |
20 | ЗНИЖЕННЯ ГОСТРОТИ ЗОРУ (див. Таблицю страхових виплат при зниженні гостроти зору внаслідок нещасного випадку) | |
Примітки: 1) Рішення про страхову виплату в зв’язку зі зниженням внаслідок травми гостроти зору та іншими наслідками приймається після закінчення лікування, але не раніше 3 місяців із дня травми. Після закінчення цього терміну Застрахована особа направля- ється до лікаря-окуліста для визначення гостроти зору обох очей (без врахування корекції) і інших наслідків перенесеного ушко- дження. У таких випадках попередньо може бути здійснена страхова виплата з урахуванням факту травми за статтями 14 – 16. 2) Якщо дані про гостроту зору ушкодженого ока до травми відсутні, то умовно варто вважати, що вона була такою, як у неуш- кодженого. Однак, якщо гострота зору непошкодженого ока виявиться нижчою, ніж пошкодженого, умовно варто вважати, що гострота зору ушкодженого ока дорівнювала 1,0. 3) Якщо в результаті травми були ушкоджені обидва ока і дані про гостроту зору до травми відсутні, варто умовно вважати, що гострота зору їх складала 1,0. 4) У тому випадку, якщо в зв’язку з післятравматичним зниженням гостроти зору був імплантований штучний кришталик або застосована корегувальна лінза, страхова виплата здійснюється з урахуванням гостроти зору до операції. | ||
РОЗДІЛ III. ОРГАНИ СЛУХУ | ||
21 | УШКОДЖЕННЯ ВУШНОЇ РАКОВИНИ, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ: | |
а) перелом хряща | 2 (але не більше 200 у.о.*) | |
б) відсутність до 1/3 частини вушної раковини | 5 | |
в) відсутність 1/3-1/2 частини вушної раковини | 10 | |
г) відсутність більше ніж 1/2 частини вушної раковини | 30 | |
Примітка: Рішення про здійснення страхової виплати за ст. 21.б), 21.в), 21.г) приймається на підставі даних огляду, проведеного після загоєння ран. Якщо страхова виплата здійснена за ст. 21, то ст. 54 не застосовується. | ||
22 | УШКОДЖЕННЯ ОДНОГО ВУХА, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ ЗНИЖЕННЯ СЛУХУ: | |
а) шепітне мовлення на відстані від 1 до 3 м | 5 | |
б) шепітне мовлення на відстані до 1 м | 15 | |
в) повна глухота (розмовна мова – 0) | 25 | |
Примітки: 1) Рішення про здійснення страхової виплати в зв’язку зі зниженням слуху у результаті травми приймається після закінчення лікування, але не раніше 3 місяців від дня травми. Після закінчення цього терміну Застрахована особа направляється до ЛОР- лікаря для визначення наслідків перенесеної травми. 2) Якщо в результаті одного нещасного випадку були зроблені страхові виплати за ст.ст. 21, 23, 24, а потім виникли ускладнення, зазначені в ст. 22, то страхова виплата за ст. 22 здійснюється за відрахуванням раніше зроблених виплат за ст.ст. 21, 23, 24. | ||
23 | РОЗРИВ ОДНІЄЇ БАРАБАННОЇ ПЕРЕТИНКИ, ЩО НАСТАВ У РЕЗУЛЬТАТІ ТРАВМИ | 2 (але не більше 200 у.о.) |
Примітка: Якщо розрив барабанної перетинки відбувся в результаті перелому основи черепа (середня черепна ямка), ст. 23 не застосовується. | ||
24 | УШКОДЖЕННЯ ОДНОГО ВУХА, ЯКЕ СПРИЧИНИЛО ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ ГНІЙНИЙ ОТИТ: | |
а) гнійний | 1 | |
Примітка: 1)Виплата за ст. 24.а здійснюється на підставі висновку ЛОР-лікаря, що підтверджує діагноз «Посттравматичний гнійний отит» та містить дату травми, яка стала причиною отиту. | ||
РОЗДІЛ IV. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА | ||
25 | ПЕРЕЛОМ КІСТОК НОСА, ПЕРЕДНЬОЇ СТІНКИ ЛОБОВОЇ КІСТКИ, ГАЙМОРОВОЇ ПАЗУХИ, ҐРАТЧАСТОЇ КІСТКИ | 5 (але не більше 500 у.о.) |
Примітки: 1) Якщо в зв’язку з переломом кісток носа наступить його деформація і це буде підтверджено довідкою лікувально- профілактичної установи та результатами огляду, страхова виплата здійснюється за ст. 25 і 54 (якщо є підстави для застосування цієї статті) шляхом підсумовування. 2) Якщо було здійснено страхову виплату за ст.ст. 1 – 3, виплата за ст. 25 не здійснюється. | ||
26 | УШКОДЖЕННЯ ЛЕГЕНІВ, ЩО СПРИЧИНИЛО: ПІДШКІРНУ ЕМФІЗЕМУ, ГЕМОТОРАКС, ПНЕВМОТОРАКС, ПНЕВМОНІЮ, ЕКСУДАТИВНЫЙ ПЛЕВРИТ, СТОРОННЄ ТІЛО (ТІЛА) ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ: | |
а) з одного боку | 5 | |
б) із двох боків | 10 | |
Примітка: Пневмонія, що розвинулася в період лікування травми (за винятком ушкоджень грудної клітки й органів грудної порожнини) або після оперативного втручання, зробленого з приводу травми, не дає підстав для здійснення страхової виплати. | ||
27 | УШКОДЖЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ І ЇЇ ОРГАНІВ, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ: | |
а) легеневу недостатність (яка виникла не раніше 3 місяців від дня травми) б) видалення частки, частини легені (легенів) в) видалення однієї легені | 10 40 60 | |
Примітка: При здійсненні страхової виплати за підпунктами б) або в) цієї статті підпункт а) не застосовується. | ||
28 | ПЕРЕЛОМ ГРУДИНИ | 5 |
29 | ПЕРЕЛОМ КОЖНОГО РЕБРА | 3 (але не більше 300 у.о.) |
29 | Примітки: 1) При переломі ребер під час реанімаційних заходів страхова виплата здійснюється на загальних підставах. 2) Перелом хрящової частини ребра дає підстави для здійснення страхової виплати. 3) Якщо в довідках, отриманих з різних лікувально-профілактичних установ, буде зазначена різна кількість ушкоджених ребер, страхова виплата здійснюється з урахуванням більшого числа ребер. | |
30 | ПРОНИКАЮЧЕ ПОРАНЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ, ПРОВЕДЕННЯ З ПРИВОДУ ТРАВМИ ТОРАКОСКОПІЇ, ТОРАКОЦЕНТЕЗА, ТОРАКОТОМІЇ: | |
а) проникаюче поранення без ушкодження органів грудної порожнини, що не потребує проведення торакотомії б) торакоскопія, торакоцентез в) торакотомія при відсутності ушкоджень органів грудної порожнини г) торакотомія при ушкодженнях органів грудної порожнини д) повторні торакотомії (незалежно від ії кількості) | 5 5 10 15 10 | |
Примітки: 1) Якщо в зв’язку з ушкодженням грудної клітки і її органів було зроблене видалення легенів або їх частин (часток), страхова виплата здійснюється у відповідності із ст.27; ст.30 при цьому не застосовується. 2) Ст.30 і ст. 26 одночасно не застосовуються. 3) Повторні проведення торакоскопії й торакоцентезу не дають підстав для здійснення страхової виплати. 4) Якщо в зв’язку з травмою грудної порожнини проводилися торакоскопія, торакоцентез, торакотомія, страхова виплата здійснюється з урахуванням найбільш складного втручання одноразово. | ||
31 | УШКОДЖЕННЯ ГОРТАНІ, ТРАХЕЇ, ЩИТОВИДНОГО ХРЯЩА, ПЕРЕЛОМ ПІД’ЯЗИКОВОЇ КІСТКИ, ЯКІ НЕ СПРИЧИНИЛИ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЇ | 5 |
Примітка: Якщо в зв›язку з травмою проводилася бронхоскопія, трахеостомія (трахеотомія) або інше оперативне втручання (за винятком первинної хірургічної обробки ран, вилучення сторонніх тіл з ран) в області шиї, додатково виплачується 5% страхової суми одноразово. | ||
32 | УШКОДЖЕННЯ ГОРТАНІ, ТРАХЕЇ, ПІД’ЯЗИЧНОЇ КІСТКИ, ЩИТОВИДНОГО ХРЯЩА, ТРАХЕОСТОМІЯ, ЗРОБЛЕНА В ЗВ’ЯЗКУ З ТРАВМОЮ, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ: | |
а) втрату голосу, носіння трахеостомічної трубки протягом не менш 3 місяців після травми | 10 | |
б) втрату голосу, носіння трахеостомічної трубки протягом не менш 6 місяців після травми | 20 | |
Примітка: Страхова виплата за ст.32 здійснюється додатково до страхової виплати, здійсненої в зв’язку з травмою за ст.31. У тому випадку, якщо Сxxxxxxxxxxxx x своїй заяві вказав, що травма спричинила за собою порушення функції гортані або трахеї, необхідно одержати висновок фахівця через 3 (або 6) місяці після травми. Раніше цього терміну страхова виплата здійснюється за ст.31. | ||
РОЗДІЛ V. СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА | ||
33 | УШКОДЖЕННЯ СЕРЦЯ, ЙОГО ОБОЛОНОК І ВЕЛИКИХ МАГІСТРАЛЬНИХ СУДИН, ЯКІ НЕ СПРИЧИНИЛИ СЕРЦЕВО-СУДИННУ НЕДОСТАТНІСТЬ | 10 |
34 | УШКОДЖЕННЯ СЕРЦЯ, ЙОГО ОБОЛОНОК І ВЕЛИКИХ МАГІСТРАЛЬНИХ СУДИН, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ СЕРЦЕВО-СУДИННУ НЕДОСТАТНІСТЬ: | |
а) I ступеню б) ІІ-ІІІ ступеню | 10 25 | |
Примітка: Якщо в довідці лікувально-профілактичної установи не зазначений ступінь серцево-судинної недостатності, страхова виплата здійснюється за ст. 34а. | ||
35 | УШКОДЖЕННЯ ВЕЛИКИХ ПЕРИФЕРИЧНИХ СУДИН КІНЦІВОК (ЯКІ НЕ СПРИЧИНИЛИ ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ) НА РІВНІ: | |
а) передпліччя, гомілки б) плеча, стегна | 5 10 | |
36 | УШКОДЖЕННЯ ВЕЛИКИХ ПЕРИФЕРИЧНИХ ТА МАГІСТРАЛЬНИХ СУДИН, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ СУДИННУ НЕДОСТАТНІСТЬ | 20 |
Примітки до Розділу V: 1) До великих магістральних судин варто відносити: аорту, легеневу, сонні артерії, безіменну вену, внутрішні яремні вени, верхню і нижню порожнисті вени, ворітну вену, а також магістральні судини, що забезпечують кровообіг внутрішніх органів. До великих периферичних судин варто відносити: підключичні, пахвові, плечові, ліктьові і променеві артерії, клубові, стегнові, підколінні, передні і задні малогомілкові і великогомілкові артерії; плечоголовний стовбур, підключичні, пахвові, стегнові і підколінні вени. 2) Якщо Сxxxxxxxxxxxx x своїй заяві вказав, що травма спричинила порушення функцій серцево-судинної системи, необхідно одержати висновок фахівця. 3) Страхова виплата за ст. ст. 34, 36 здійснюється додатково, якщо зазначені в цих статтях ускладнення травми будуть встановлені в лікувально-профілактичній установі після закінчення 3 місяців після травми і підтверджені довідкою цієї установи. Раніше цього терміну виплата здійснюється за ст. ст. 33, 35. 4) Якщо в зв’язку з ушкодженням великих судин проводилися операції з метою відновлення судинного русла, додатково виплачується 10% страхової суми одноразово. | ||
РОЗДІЛ VІ. ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ | ||
37 | ПЕРЕЛОМ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ, ВИЛИЧНОЇ КІСТКИ АБО НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ, ВИВИХ ЩЕЛЕПИ: | |
а) альвеолярного відростку щелепи б) гострий вивих щелепи, за винятком звичного в) перелом однієї кістки г) перелом двох і більше кісток або подвійний перелом однієї кістки д) звичний вивих щелепи | 2 (але не більше 200 у.о.) 5 (але не більше 500 у.о.) 5 (але не більше 500 у.о.) 10 10 (але не більше 1000 у.о.) | |
Примітки: 1) При переломі щелепи, що випадково отиманий під час стоматологічних маніпуляцій, страхова виплата здійснюється на загальних підставах. 2) Перелом альвеолярного відростка, що наступив при втраті зубів, не дає підстави для страхової виплати. 3) Якщо в зв’язку з травмою щелеп, виличної кістки проводилися оперативні втручання, додатково виплачується 5% страхової суми одноразово. 4) При звичному вивиху нижньої щелепи (ст. 37д) страхова виплата здійснюється додатково до страхової виплати, виплаченої по ст.37а-г. При рецидивах звичного вивиху щелепи страхова виплата не здійснюється. |
38 | УШКОДЖЕННЯ, ЯКЕ СПРИЧИНИЛО ВІДСУТНІСТЬ: | |
а) рухів у скронево-нижньощелепному суглобі (анкілоз) б) частини щелепи (за винятком альвеолярного відростка) | 20 40 | |
в) щелепи (повне видалення щелепи) | 80 | |
Примітки: 1) При здійснені страхової виплати в зв’язку з відсутністю щелепи або її частини враховано і втрату зубів, незалежно від їхньої кількості. 2) Страхова виплата за ст.38а виплачується, якщо ускладнення будуть встановлені лікувально-профілактичною установою після закінчення 6 місяців після травми. 3) При здійснені страхової виплати за ст.38 додаткова виплата за оперативні втручання не проводиться. | ||
39 | УШКОДЖЕННЯ ЯЗИКА, ПОРОЖНИНИ РОТА (ПОРАНЕННЯ, ОПІК, ВІДМОРОЖЕННЯ), ЯКЕ СПРИЧИНИЛО УТВОРЕННЯ РУБЦІВ (НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇХНЬОГО РОЗМІРУ) | 3 |
40 | УШКОДЖЕННЯ ЯЗИКА, ЯКЕ СПРИЧИНИЛО: | |
а) відсутність кінчика язика | 10 | |
б) відсутність передньої третини язика | 15 | |
в) відсутність язика на рівні середньої третини | 30 | |
г) відсутність язика на рівні кореня або повну відсутність язика | 60 | |
41 | УШКОДЖЕННЯ ЗУБІВ, ЯКЕ СПРИЧИНИЛО: | |
а) перелом постійного зубу (коронки, шийки, кореня) б) втрату одного зуба в) втрату 2-3 зубів г) втрату 4-6 зубів д) втрату 7-9 зубів е) втрату 10 і більше зубів | 1 (але не більше 200 у.о) 3 (але не більше 300 у.о.) 5 (але не більше 500 у.о.) 10 15 20 | |
Примітки: 1) При переломі або втраті в результаті травми зубів з незмінними протезами страхова виплата здійснюється з урахуванням втра- ти тільки опорних зубів. При ушкодженні в результаті травми знімних протезів страхова виплата не здійснується. 2) Втрата 1-3 молочних зубів у дітей не є підставою для страхової виплати. При пошкодженні 4 та більше молочних зубів страхова виплата здійснюється згідно п.п. г), д), е) ст.41. але незалежно від їх кількості, не може перевищувати 200 у.о. 3) При втраті зубів і переломі щелепи розмір страхової виплати за ст.ст.37 і 41 здійснюється шляхом підсумовування. 4) Якщо вилучений у зв’язку з травмою зуб буде імплантований, страхова виплата здійснюється на загальних підставах за ст.41. У випадку видалення такого імплантованого зуба додаткова виплата не проводиться. | ||
42 | УШКОДЖЕННЯ (ПОРАНЕННЯ, РОЗРИВ, ОПІК) ГЛОТКИ, СТРАВОХОДУ, ШЛУНКУ, КИШЕЧНИКУ, А ТАКОЖ ЕЗОФАГОГАСТРОСКОПІЯ, ЗРОБЛЕНА В ЗВ’ЯЗКУ З ЦИМИ УШКОДЖЕННЯМИ АБО З МЕТОЮ ВИДАЛЕННЯ СТОРОННІХ ТІЛ СТРАВОХОДУ, ШЛУНКУ, ЩО НЕ СПРИЧИНИЛО ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ | 5 |
Примітка: Якщо в зв’язку з травмою, що зазначена в ст. 42, проведене оперативне втручання (за винятком первинної хірургічної обробки ран, вилучення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3,5% страхової суми одноразово. | ||
43 | УШКОДЖЕННЯ (ПОРАНЕННЯ, РОЗРИВ, ОПІК) СТРАВОХОДУ, ЯКЕ СПРИЧИНИЛО: | |
а) рубцеве звуження стравоходу | 40 | |
б) непрохідність стравоходу (за наявності гастростоми), а також стан після пластики стравоходу | 100 | |
Примітка: Відсоток страхової суми, що підлягає виплаті за ст.43, визначається не раніше, ніж через 6 місяців від дня травми. Раніше цього терміну страхова виплата здійснюється попередньо за ст.42 і цей відсоток відраховується при ухваленні остаточного рішення. | ||
44 | УШКОДЖЕННЯ (РОЗРИВ, ОПІК, ПОРАНЕННЯ) ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ, ВИПАДКОВЕ ГОСТРЕ ОТРУЄННЯ, ЯКЕ СПРИЧИНИЛО: | |
а) рубцеве звуження (деформацію) шлунку, кишечнику, вихідникового отвору б) спаєчну хворобу, стан після операції з приводу спаєчної непрохідності в) кишковий свищ, кишково-піхвовий свищ, свищ підшлункової залози г) протиприродний вихідниковий отвір (колостома) | 15 25 50 80 | |
Примітка: 1) При ускладненні травми, що передбачене у підпункті а), б), в) страхова виплата виплачується за умови, що це ускладнення є тільки після закінчення 3 місяців з дня травми, а передбачені в підпунктах г) – після закінчення 6 місяців з дня травми. Раніше цих термінів страхова виплата здійснюється за ст.42 і цей відсоток відраховується при ухваленні остаточного рішення. 2) Якщо в результаті однієї травми виникнуть ускладнення, перераховані в одному підпункті, страхова виплата виплачується одноразово. Однак, якщо виникли патологічні зміни, перераховані в різних підпунктах, страхова виплата виплачується з врахуванням кожного з них шляхом підсумування. | ||
45 | ГРИЖА, ЩО УТВОРИЛАСЯ НА МІСЦІ УШКОДЖЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ, ДІАФРАГМИ АБО В ОБЛАСТІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО РУБЦЯ, ЯКЩО ОПЕРАЦІЯ ПРОВОДИЛАСЬ У ЗВ’ЯЗКУ З ТРАВМОЮ | 5 |
Примітки: 1) Страхова виплата за ст.45 здійснюється додатково до страхової виплати, визначеної в зв’язку з травмою органів живота, якщо вона з’явилася як прямий наслідок цієї травми. 2) Грижі живота (пупкові, білої лінії, пахові і пахово-калиткові), що виникли внаслідок фізичних навантажень, не дають підстав для страхової виплати. | ||
46 | УШКОДЖЕННЯ ПЕЧІНКИ В РЕЗУЛЬТАТІ ТРАВМИ АБО ВИПАДКОВОГО ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ: | |
а) підкапсульний розрив печінки, що не потребує оперативного втручання, токсичний гепатит, що розвився безпосередньо в зв’язку з отруєнням б) печінкову недостатність | 5 10 |
47 | УШКОДЖЕННЯ ПЕЧІНКИ, ЖОВЧНОГО МІХУРА, ЩО СПРИЧИНИЛИ: | |
а) ушивання розривів печінки або видалення жовчного міхура | 15 | |
б) ушивання розривів печінки і видалення жовчного міхура | 20 | |
в) видалення частини печінки | 25 | |
г) видалення частини печінки і жовчного міхура | 35 | |
48 | УШКОДЖЕННЯ СЕЛЕЗІНКИ, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ: | |
а) підкапсульний розрив селезінки, що не потребує оперативного втручання | 5 | |
б) видалення селезінки | 30 | |
49 | УШКОДЖЕННЯ ШЛУНКА, ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ, КИШЕЧНИКУ, БРИЖІ, ЩО СПРИЧИНИЛИ: | |
а) проведення лапароскопії, лапароцентезу, лапаротомії без видалення внутрішніх органів або їх частин (ревізія) б) видалення 1/3 шлунку або 1/3 кишечнику або проведення лапаротомії при ушкодженні органів живота в) видалення 1/2 шлунку або 1/2 кишечнику або 1/3 підшлункової залози г) видалення 2/3 шлунку або 2/3 кишечнику або 2/3 підшлункової залоз д) повне видалення шлунку | 7 15 20 30 60 | |
Примітки: 1) У тому випадку, коли внаслідок однієї травми пошкоджені органи системи травлення, сечовидільної чи статевої системи, що виявлені при проведенні лапароскопії, лапароцентезу чи лапаротомії, але не вимагають видалення органів (частин органів) системи травлення, сечовидільної чи статевої системи, додатково здійснюється страхова виплата 5% страхової суми. 2) При повторних лапароскопіях, лапароцентезі, лапаротомії (незалежно від іх кількості) додатково виплачується 5% страхової суми одноразово. | ||
РОЗДІЛ VІІ. СЕЧОВИДІЛЬНА ТА СТАТЕВА СИСТЕМИ | ||
50 | УШКОДЖЕННЯ ОРГАНІВ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ (НИРОК, СЕЧОВОДІВ, СЕЧОВОГО МІХУРА, СЕЧІВНИКА), ЯКІ СПРИЧИНИЛИ: | |
а) забій нирки, підкапсульний розрив нирки, що не потребує оперативного втручання б) зменшення обсягу сечового міхура в) звуження сечоводу, сечівника г) видалення частини нирки, хронічну ниркову недостатність д) непрохідність сечоводу, сечівника, сечостатеві свищі е) видалення нирки | 5 15 25 30 40 60 | |
51 | УШКОДЖЕННЯ ОРГАНІВ СТАТЕВОЇ АБО СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ, ЯКІ ПРИЗВЕЛИ ДО: | |
а) поранення, розриву, опіку, відмороження, проведення цистостомії (створення штучного отвору (сто- ми) між сечовим міхуром і передньою черевною стінкою) | 5 | |
Примітка: 1) Якщо в зв’язку з травмою органів статевої або сечовидільної системи проведено оперативне втручання (за винятком первинної хірургічної обробки ран, вилучення сторонніх тіл з ран, а також операцій, що призводять до наслідків, зазначених в ст.ст. 50б) та 50в)), додатково виплачується 5% страхової суми одноразово. 2) Якщо в зв’язку з травмою органів статевої або сечовидільної системи проведені лапароскопія, лапароцентез чи лапаротомія без видалення органів або їх частин, розмір страхової виплати визначається за ст. 49.а | ||
52 | УШКОДЖЕННЯ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ, ЯКІ ПРИЗВЕЛИ ДО: | |
а) видалення одного яєчника, маткової труби, яєчка б) видалення обох яєчників, обох маткових труб, яєчок, частини статевого члена в) втрати матки у жінок у віці: до 40 років від 40 до 50 років 50 років і більше г) втрати статевого члена та обох яєчок | 15 30 50 30 15 50 | |
Примітка: 1) Страхова виплата в зв’язку з наслідками травми, зазначеної в ст.52.г), виплачується в тому випадку, якщо ці ускладнення мають місце по закінченню 3 місяців після травми. 2) Якщо до до настання наслідків травми, що зазначені в ст. 52, було проведено страхову виплату за ст. 51, то відсоток такої раніше проведеної виплати відраховується при ухваленні остаточного рішення. | ||
53 | УШКОДЖЕННЯ ОРГАНІВ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ (НИРОК, СЕЧОВОДІВ, СЕЧОВОГО МІХУРА, СЕЧІВНИКА), ЯКІ СПРИЧИНИНЕНІ СИНДРОМОМ ТРИВАЛОГО РОЗДАВЛЮВАННЯ (“КРАШ-СИНДРОМ”, СИНДРОМ РОЗТРОЩЕННЯ); | 30 |
Примітка: Страхова виплата в зв’язку з наслідками травми, зазначеної в ст.53, виплачується в тому випадку, якщо ці ускладнення мають місце по закінченню 3 місяців після травми. Раніше цього терміну страхова виплата виплачується за ст.50 або 51.а) і цей відсоток відраховується при ухваленні остаточного рішення. | ||
РОЗДІЛ VІІІ. М’ЯКІ ТКАНИНИ | ||
54 | УШКОДЖЕННЯ М`ЯКИХ ТКАНИН (КРІМ ОПІКІВ) ОБЛИЧЧЯ, ПЕРЕДНЬОБОКОВОЇ ПОВЕРХНІ ШИЇ, ПІДЩЕЛЕПНОЇ ОБЛАСТІ, ВУШНИХ РАКОВИН, ЯКЕ СПРИЧИНИЛО ПІСЛЯ ЗАГОЄННЯ: | |
а) утворення рубців або пігментних плям площею 0,5 см2 до 1,0 см2 або довжиною (або діаметром) від 3 см до 5 см | 2 (але не більше 200 у.о.) | |
б) утворення рубців або пігментних плям площею 1,0 см2 або довжиною (або діаметром) 5 см і більше лощею здійснюється лише за загоєння рубців | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
в) значне порушення косметики (рубці довжиною 10 – 19 см або площею від 20 см2 до 40 см2) | 10 |
54 | г) різке порушення косметики (рубці довжиною 20 – 30 см або площею від 40 см2 до 60 см2) | 30 |
д) спотворення (рубці довжиною 30 см та більше або площею більше 60 см2) | 50 | |
УШКОДЖЕННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН (КРІМ ОПІКІВ) ТУЛУБА, КІНЦІВОК, ЯКІ ПРИЗВЕЛИ ДО УТВОРЕННЯ ПІГМЕНТНИХ ПЛЯМ ПЛОЩЕЮ | ||
а) від 1,0% до 2,0% поверхні тіла (далі п.т.) б) від 2,0% до 10,0% п.т. в) від 10,0% до 15,0% п.т. г) від 15,0% і більше відсотків п.т. | 3 5 10 15 | |
Примітки: 1) Рішення за ст. 54 ухвалюється на підставі медичного висновку не раніше ніж через 1 місяць після нещасного випадку. 2) Рубці, що стали наслідком загоєння відкритих переломів кісток, і післяопераційні рубці не дають підстави для страхової випла- ти. | ||
55 | УШКОДЖЕННЯ (КРІМ ОПІКІВ) М›ЯКИХ ТКАНИН ВОЛОСИСТОЇ ЧАСТИНИ ГОЛОВИ, ТУЛУБА, КІНЦІВОК, З ДЕФЕКТОМ ТА УТВОРЕННЯМ ПІСЛЯ ЗАГОЄННЯ РУБЦІВ ПЛОЩЕЮ: | |
а) від 2,0 см2 до 5,0 см2 або довжиною (або діаметром) від 3 см до 6 см б) довжиною (або діаметром) від 6 см до 0,5% поверхні тіла (далі за текстом п.т.) в) від 0,5% до 2,0% п.т. г) від 2,0% до 4,0% п.т. д) від 4,0% до 6,0% п.т. е) від 6,0% до 8,0% п.т. є) від 8,0% до 10,0% п.т. ж) від 10,0% до 15,0% п.т. з) від 15,0% і більше відсотків п.т. | 2 (але не більше 500 у.о.) 5 (але не більше 500 у.о.) 10 (але не більше 1000 у.о.) 15 20 25 30 35 40 | |
Примітки: 1) 1 % поверхні тіла Застрахованої особи дорівнює площі долонної поверхні її кисті та пальців. Ця площа визначається в квадратних сантиметрах шляхом множення довжини кисті, вимірюваної від променево-зап’ясткового суглоба до верхівки нігтьової фаланги III пальця, на її ширину, що вимірюється на рівні голівок II-V п’ясткових кісток (без врахування I пальця). 2) Страхова виплата здійснюється лише за умови уточнення розмірів дефекту та його хірургічного відновлення (накладання швів). 3) При визначенні площі рубців слід враховувати також рубці, які утворились на місці взяття шкірного трансплантанта для заміщення дефекту враженої ділянки шкіри. 4) Якщо страхова виплата виплачується за оперативне втручання (при відкритих ушкодженнях, при пластиці сухожиль, зшиванні судин, нервів, травм внутрішніх органів й ін.), ст.55 не застосовується. 5) Рубці, що стали наслідком загоєння відкритих переломів кісток, і післяопераційні рубці не дають підстави для страхової виплати. 6) У випадках множинних ушкоджень м’яких тканин розміри та/або площа кожного рубця підсумовуються; відсоток страхової суми визначається відповідно до загальної площі (довжини, діаметру) рубців. 7) Загальна сума виплат по ст.54.2 та 55 не повинна перевищувати 40%. | ||
56 | ОПІКОВА ХВОРОБА, ОПІКОВИЙ ШОК | 10 |
Примітка: Страхова виплата за ст.56 виплачується додатково до страхової виплати, виплачуваної в зв’язку з опіком. Розмір страхової виплати у випадку опіків визначається за Таблицею розмірів страхової виплати при опіках. | ||
57 | УШКОДЖЕННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН, ЩО СПРИЧИНИЛИ ВИНИКНЕННЯ: | |
а) м’язової грижі, посттравматичного періоститу, гематоми, що не розсмокталася, площею не менш 2 см2, розрив м’язів б) розрив сухожилків, за винятком ахіллового та сухожилків пальців кисті, взяття аутотрансплантанта з іншого відділу опоно-рухового апарата | 3 (але не більше 300 у.о.) 5 (але не більше 500 у.о.) | |
Примітка: Страхова виплата в зв’язку з гематомою, що не розсмокталась, або посттравматичним періоститом здійснюється в тому випадку, якщо ці ускладнення травми маються місце після закінчення 1 місяця з дня травми. | ||
РОЗДІЛ ІХ. ХРЕБЕТ | ||
58 | ПЕРЕЛОМ, ПЕРЕЛОМО-ВИВИХ ТІЛ, ДУЖОК І СУГЛОБОВИХ ВІДРОСТКІВ ХРЕБЦІВ (ЗА ВИНЯТКОМ КРИЖОВОЇ КІСТКИ І КУПРИКА): | |
а) одного-двох | 20 | |
б) трьох-п’яти | 30 | |
в) шести та більше | 40 | |
59 | ПОВНИЙ РОЗРИВ МІЖХРЕБЦЕВИХ ЗВ’ЯЗОК, ВИВИХ ХРЕБЦІВ, ПІДВИВИХ ХРЕБЦІВ (КРІМ КУПРИКУ) | 5 (але не більше 500 у.о.) |
Примітка: При рецидивах підвивиху хребця страхова виплата не здійснюється | ||
60 | ПЕРЕЛОМ КОЖНОГО ПОПЕРЕЧНОГО АБО ОСТИСТОГО ВІДРОСТКА ХРЕБЦЯ (ЗА ВИНЯТКОМ КРИЖІВ ТА КУПРИКА) | 3 (але не більше 300 у.о.) |
Примітка: Загальна сума страхових виплат, що здійснюються з приводу переломів поперекових або остистих відростків хребців, не повинна перевищувати 12%. | ||
61 | ПЕРЕЛОМ КРИЖІВ | 10 |
62 | УШКОДЖЕННЯ КУПРИКА: | |
а) підвивих куприкових хребців б) вивих куприкових хребців в) перелом куприкових хребців | 2 (але не більше 200 у.о.) 5 (але не більше 500 у.о.) 10 |
Примітки до Розділу ІХ: 1) Якщо в зв’язку з травмою хребта (у тому числі крижів і куприка) проводилися оперативні втручання (крім закритих вправлень вивихів, закритих репозицій уламків кісток, первинної хірургічної оборобки ран, вилучення сторонніх тіл з ран) , додатково ви- плачується 10% страхової суми одноразово. 2) У тому випадку, якщо перелом або вивих хребців супроводжувався ушкодженням спинного мозку, страхова виплата здійсню- ється з урахуванням обох ушкоджень шляхом підсумовування. 3) У тому випадку, якщо в результаті однієї травми відбудеться перелом тіла хребця, ушкодження зв’язок, перелом поперечних або остистих відростків, страхова виплата здійснюється по статті, що передбачає найбільшу страхову виплату, одноразово. | |
РОЗДІЛ Х. ВЕРХНЯ КІНЦІВКА. |
ЛОПАТКА І КЛЮЧИЦЯ
63 | ПЕРЕЛОМ ЛОПАТКИ, КЛЮЧИЦІ, ПОВНИЙ АБО ЧАСТКОВИЙ РОЗРИВ АКРОМІАЛЬНО-КЛЮЧИЧНОГО, ГРУДИНО-КЛЮЧИЧНОГО СПОЛУЧЕНЬ: | |
а) перелом, вивих однієї кісти, розрив одного сполучення | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) перелом двох кісток, подвійний перелом однієї кістки, розрив двох сполучень або перелом, вивих однієї кістки і розрив одного сполучення, переломо-вивих ключиці | 10 | |
в) розрив двох сполучень і перелом однієї кістки, перелом двох кісток і розрив одного сполучення | 15 | |
г) перелом, що не зрісся (несправжній суглоб) | 15 | |
Примітки: 1) У випадку, якщо в зв’язку з ушкодженнями, зазначеними в ст.63, проводилися оперативні втручання (крім закритих вправлень вивихів, закритих репозицій кісток, первинної хірургічної обробки ран, вилучення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 2,5% страхової суми одноразово. 2) Страхова виплата в зв’язку з переломом, що не зрісся (несправжній суглоб), здійснюється в тому випадку, якщо це ускладнення травми буде встановлено лікувально-профілактичною установою по закінченню 6 місяців після травми. Якщо до цього було здійснено страхові виплати за ст. 63а) – в), то страхова виплата за п. 63г) здійснюється за відрахуванням виплат, здійснених раніше. |
ПЛЕЧОВИЙ СУГЛОБ
64 | УШКОДЖЕННЯ ОБЛАСТІ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА (СУГЛОБОВОЇ ЗАПАДИНИ ЛОПАТКИ, ГОЛІВКИ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ, АНАТОМІЧНОЇ, ХІРУРГІЧНОЇ ШИЙКИ, ГОРБИКІВ, СУГЛОБОВОЇ СУМКИ): | |
а) розрив сухожилків, капсули суглоба, відрив кісткових фрагментів, у тому числі великого горбика, перелом суглобової западини лопатки, вивих плеча, крім звичного | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) перелом двох кісток, перелом лопатки і вивих плеча | 10 | |
в) перелом плеча (голівки, анатомічної, хірургічної шийки), переломо-вивих плеча | 15 | |
65 | УШКОДЖЕННЯ ПЛЕЧОВОГО ПОЯСА, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ: | |
а) звичний вивих плеча б) відсутність рухів у суглобі (анкілоз) в) «розбовтаний» плечовий суглоб, у результаті резекції суглобових поверхонь його складових кісток | 10 30 40 | |
Примітки: 1) Страхова виплата за ст.65 виплачується додатково до страхової виплати, виплаченої в зв’язку з ушкодженнями області плечового суглоба в тому випадку, якщо перераховані в цій статті ускладнення будуть встановлені лікувально-профілактичною установою після закінчення 6 місяців після травми. 2) У випадку, якщо в зв’язку з травмою плечового суглоба будуть проведені оперативні втручання (крім закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран, вилучення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3,5% страхової суми. 3) Страхова виплата при звичному вивиху плеча здійснюється в тому випадку, якщо він наступив протягом 2 років після первинного вивиху, що відбувся в період дії Договору страхування. Діагноз звичного вивиху плеча повинен бути підтверджений лікувальною установою, у якому провадилося його вправлення. При рецидивах звичного вивиху плеча страхова виплата не здійснюється. |
ПЛЕЧЕ
66 | ПЕРЕЛОМ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ: | |
а) на будь-якому рівні (верхня, середня, нижня третина) | 15 | |
б) подвійний перелом | 20 | |
в) який спричинив утворення перелому, що не зрісся (несправжнього суглобу) | 45 | |
Примітки: 1) Страхова виплата за ст.66.в) здійснюється додатково до страхової виплати, здійсненої в зв’язку з травмою плеча, якщо зазна- чені ускладнення будуть встановлені в лікувально-профілактичній установі після закінчення 9 місяців після травми. 2) Якщо в зв’язку з травмою області плеча проводилося оперативне втручання (за винятком закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран і видалення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3,5% страхової суми. | ||
67 | ТРАВМАТИЧНА АМПУТАЦІЯ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ АБО ЇЇ ВАЖКЕ УШКОДЖЕННЯ, ЩО ПРИЗВЕЛО ДО АМПУТАЦІЇ: | |
а) плеча на будь-якому рівні | 60 | |
б) з лопаткою, ключицею або їхньою частиною | 70 | |
в) єдиної кінцівки на рівні плеча | 100 | |
Примітка: Якщо страхова виплата здійснюється за ст.67, додаткова виплата за оперативне втручання не проводиться. |
ЛІКТЬОВИЙ СУГЛОБ
68
УШКОДЖЕННЯ ОБЛАСТІ ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА:
68 | а) гемартроз, підтверджений пункцією суглобу | 2 (але не більше 200 у.о.) |
б) пронаційний підвивих передпліччя | 3 (але не більше 300 у.о.) | |
в) відрив кісткових фрагментів, у тому числі надвиростків плечової кістки, перелом променевої або ліктьової кістки | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
г) перелом променевої і ліктьової кістки, вивих передпліччя | 10 | |
д) перелом плечової кістки | 15 | |
е) перелом плечової кістки з променевою і ліктьовою кістками | 20 | |
Примітка: 1) Пронаційний підвивих передпліччя у дітей віком до 4 років не дає підстав для страхової виплати. У Застрахованих осіб віком від 4 років рецидиви пронаційного підвивиху передпліччя не дають підстав для страхової виплати. 2) Якщо в зв’язку з травмою області ліктьового суглоба будуть проведені оперативні втручання (за винятком закритого вправлення вивихів, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран і видалення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3,5% страхової суми одноразово. | ||
69 | УШКОДЖЕННЯ ОБЛАСТІ ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА, ЯКЕ СПРИЧИНИЛО: | |
а) відсутність рухів у суглобі (анкілоз) | 20 | |
б) «розбовтаний» ліктьовий суглоб у результаті резекції суглобових поверхонь його складових кісток | 30 | |
Примітка: Страхова виплата за ст.69 здійснюється додатково до страхової виплати, здійсненої в зв’язку з ушкодженнями області ліктьового суглоба, у тому випадку, якщо порушення рухів у цьому суглобі, буде встановлено лікувально-профілактичною установою після закінчення 6 місяців після травми. |
ПЕРЕДПЛІЧЧЯ
70 | ПЕРЕЛОМ КІСТОК ПЕРЕДПЛІЧЧЯ НА БУДЬ-ЯКОМУ РІВНІ, ЗА ВИНЯТКОМ ОБЛАСТІ СУГЛОБІВ (ВЕРХНЯ, СЕРЕДНЯ, НИЖНЯ ТРЕТИНА): | |
а) перелом, вивих однієї кістки | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) перелом двох кісток, подвійний перелом однієї кістки | 10 | |
Примітка: Якщо в зв’язку з травмою області передпліччя проводилися оперативні втручання (за винятком закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран і видалення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3,5% страхової суми одноразово. | ||
71 | ПЕРЕЛОМ, ЩО НЕ ЗРІССЯ (НЕСПРАВЖНІЙ СУГЛОБ), КІСТОК ПЕРЕДПЛІЧЧЯ: | |
а) однієї кістки | 15 | |
б) двох кісток | 30 | |
Примітка: Страхова виплата за ст.71 здійснюється, якщо зазначене ускладнення травми буде встановлене в лікувально-профілактичній установі по закінченню 9 місяців після травми. При цьому, якщо раніше були здійснені виплати за ст.70, то страхова виплата за ст.71 здійснюється за вирахуванням виплат, здійснених раніше. | ||
72 | ТРАВМАТИЧНА АМПУТАЦІЯ АБО ВАЖКЕ УШКОДЖЕННЯ, ЩО ПРИЗВЕЛО: | |
а) до ампутації передпліччя на будь-якому рівні | 60 | |
б) до екзартикуляції в ліктьовому суглобі | 70 | |
в) до ампутації єдиної кінцівки на рівні передпліччя | 100 | |
Примітка: Якщо страхова виплата здійснюється за ст.72, додаткова виплата за оперативні втручання та післяопераційні рубці не проводиться. |
ПРОМЕНЕВО-ЗАП’ЯСТКОВИЙ СУГЛОБ
73 | УШКОДЖЕННЯ ОБЛАСТІ ПРОМЕНЕВО-ЗАП’ЯСТКОВОГО СУГЛОБА: | |
а) перелом однієї кістки передпліччя, відрив шилоподібного відростка (відростків), відрив кісткового фрагмента (фрагментів), вивих голівки ліктьової кістки б) перелом двох кісток передпліччя в) перилунарний вивих кисті | 5 10 15 | |
Примітка: Якщо в зв’язку з травмою області променево-зап’ясткового суглоба проводилися оперативні втручання (за винятком закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран і видалення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 2,5% страхової суми одноразово. | ||
74 | УШКОДЖЕННЯ ОБЛАСТІ ПРОМЕНЕВО-ЗАП’ЯСТКОВОГО СУГЛОБА, ЩО ПРИЗВЕЛО ДО ВІДСУТНОСТІ РУХІВ (АНКІЛОЗУ) У ЦЬОМУ СУГЛОБІ | 15 |
Примітка: Страхова виплата за ст.74 здійснюється додатково до страхової виплати, здійсненої в зв’язку з ушкодженням області променево- зап’ясткового суглоба в тому випадку, якщо відсутність рухів у суглобі буде встановлено лікувально-профілактичною установою після закінчення 6 місяців після травми. При цьому, якщо раніше були здійснені страхові виплати за ст.73, то страхова виплата за ст.74 здійснюється за вирахуванням раніше здійснених виплат. |
КИСТЬ | ||
75 | ПЕРЕЛОМ АБО ВИВИХ КІСТОК ЗАП’ЯСТКУ, П’ЯСТКОВИХ КІСТОК ОДНІЄЇ КИСТІ: | |
а) однієї кістки (крім човноподібної) | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) двох і більш кісток (крім човноподібної) | 10 | |
в) човноподібної кістки | 10 | |
г) вивих (крім перилунарного), переломо-вивих кисті | 15 | |
Примітка: 1) Якщо в зв›язку з травмою кисті проводилися оперативні втручання (за винятком закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран і видалення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 2,5% страхової суми одноразово. 2) При переломі (вивиху) у результаті травми кісток зап’ястя (п’ясткових кісток) і човноподібної кістки страхова виплата виплачується з врахуванням кожного пошкодження шляхом підсумовування. | ||
76 | УШКОДЖЕННЯ КИСТІ, ЯКЕ СПРИЧИНИЛО: | |
а) перелом, що не зрісся (несправжній суглоб) однієї або декількох кісток (за винятком відриву кісткових фрагментів) | 10 | |
б) втрату всіх пальців, ампутацію на рівні п’ясткових кісток зап’ястку або променево-зап’ясткового суглоба | 50 | |
в) ампутацію однієї кисті | 100 | |
г) ампутацію єдиної кисті | 100 | |
Примітки: 1) Страхова виплата в зв’язку з переломом, що не зрісся (несправжнім суглобом), кісток зап’ястку або п’ясткових кісток виплачується у випадку, якщо зазначене ускладнення травми буде встановлене лікувально-профілактичною установою через 6 місяців після травми. При цьому, якщо раніше були здійснені виплати за ст. 75, то страхова виплата за ст. 76а) здійснюється за відрахуванням раніше здійснених виплат. 2) Якщо страхова виплата здійснюється за підпунктами б), в), г) цієї статті, додаткова виплата за оперативні втручання не проводиться. |
ПАЛЬЦІ КИСТІ
перший па | лець | |
77 | УШКОДЖЕННЯ ПАЛЬЦЯ, ЩО СПРИЧИНИЛО: | |
а) повний відрив нігтьової пластинки б) розрив сухожилку розгинача пальця в) перелом фаланги (фаланг), вивих, розрив сухожилку згинача пальця г) сухожилковий, суглобовий, кістковий панарицій д) відсутність рухів в одному суглобі е) відсутність рухів у двох суглобах | 2 (але не більше 200 у.о.) 3 (але не більше 300 у.о.) 5 (але не більше 500 у.о.) 6 (але не більше 500 у.о.) 10 15 | |
Примітки: 1) Гнійне запалення навколонігтьового валика (пароніхія) не дає підстави для страхової виплати. 2) Якщо в зв’язку з ушкодженням сухожилків, переломом або вивихом фаланги (фаланг), кістковим, суглобовим, сухожильним панарицієм першого пальця кисті проводились оперативні втручання (крім закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран та вилучення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 2,5% страхової суми одноразово. 3) Страхова виплата за ст.77.д), 77.е) здійснюється у тому випадку, якщо відсутність рухів у суглобі (суглобах) пальця буде встановлено лікувально-профілактичною установою по закінченні 6 місяців після травми. | ||
78 | УШКОДЖЕННЯ ПАЛЬЦЯ, ЩО СПРИЧИНИЛО: | |
а) реампутацію (повторну ампутацію) на рівні тієї ж фаланги б) ампутацію на рівні нігтьової фаланги, втрату фаланги в) ампутацію на рівні середньої фаланги, втрату двох фаланг г) ампутацію на рівні основної фаланги, втрату пальця д) втрату пальця з п’ястковою кісткою або її частиною | 5 (але не більше 500 у.о.) 10 15 20 25 | |
Примітка: Якщо страхова виплата виплачена за ст.78, додаткова виплата за оперативні втручання та післяопераційні рубці не проводиться. |
другий, третій, четвертий, п’ятий пальці
79 | УШКОДЖЕННЯ ОДНОГО ПАЛЬЦЯ, ЩО СПРИЧИНИЛО: | |
а) повний відрив нігтьової пластинки | 2 (але не більше 200 у.о.) | |
б) розрив сухожилку розгинача пальця | 3 (але не більше 300 у.о.) | |
в) перелом фаланги (фаланг), вивих, розрив сухожилку згинача пальця | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
г) сухожильний, суглобовий, кістковий панарицій | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
д) відсутність рухів в одному суглобі (анкілоз) | 7,5 (але не більше 700 у.о.) | |
е) відсутність рухів у двох або трьох суглобах пальця | 10 | |
Примітки: 1) Гнійне запалення навколонігтьового валика (пароніхія) не дає підстав для страхової виплати. 2) Якщо в зв’язку з ушкодженням сухожилків, переломом або вивихом фаланги (фаланг), кістковим, суглобовим, сухожильним панарицієм проводилися оперативні втручання (крім закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірур- гічної обробки ран та вилучення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 5% страхової суми одноразово. 3) Страхова виплата за ст. ст.79.д), 79.е) здійснюється у тому випадку, якщо відсутність рухів у суглобі (суглобах) пальця буде встановлено лікувально-профілактичною установою по закінченні 6 місяців після травми. |
80 | УШКОДЖЕННЯ ПАЛЬЦЯ, ЩО СПРИЧИНИЛО: | |
а) реампутацію (повторну ампутацію) на рівні тієї ж фаланги а) ампутацію на рівні нігтьової фаланги, втрату фаланги б) ампутацію на рівні середньої фаланги, втрату двох фаланг в) ампутацію на рівні основної фаланги, втрату пальця г) втрату пальця з п’ястковою кісткою або її частиною | 3(але не більше 300 у.о.) 5(але не більше 500 у.о.) 10(але не більше 1000 у.о.) 15 20 | |
Примітки: 1) Якщо страхова виплата здійснюється за ст.80, додаткова виплата за оперативне втручання та післяопераційні рубці не проводиться. 2) При ушкодженні декількох пальців кисті в період дії Договору страхування страхова сума виплачується з урахуванням кожно- го ушкодження шляхом підсумовування. Однак розмір її не повинен перевищувати 65% для однієї кисті і 100% для обох кистей. | ||
РОЗДІЛ ХІ. НИЖНЯ КІНЦІВКА |
ТАЗ
81 | УШКОДЖЕННЯ ТАЗА: | |
а) перелом однієї кістки | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) перелом двох кісток або розрив одного сполучення, подвійний перелом однієї кістки | 10 | |
в) перелом трьох і більше кісток, розрив двох або трьох сполучень | 15 | |
Примітки: 1) Якщо в зв’язку з переломом кісток таза або розривами сполучень проводилися оперативні втручання, крім закритої репозиції уламків, додатково виплачується 5% страхової суми одноразово. 2) Розрив лобкового, крижово-клубового сполучення (сполучень) під час пологів дає підставу для виплати страхової суми на загальних підставах за ст.81.б) або ст.81.в). | ||
82 | УШКОДЖЕННЯ ТАЗА, ЩО СПРИЧИНИЛО ВІДСУТНІСТЬ РУХІВ У ТАЗОСТЕГНОВИХ СУГЛОБАХ: | |
а) в одному суглобі | 20 | |
б) у двох суглобах | 40 | |
Примітка: Страхова виплата в зв’язку з порушенням функції тазостегнового суглоба (суглобів) здійснюється за ст.82 додатково до страхової виплати, здійсненої в зв’язку з травмою таза, у тому випадку, якщо відсутність рухів у суглобі буде встановлено лікувально- профілактичною установою через 6 місяців після травми. При цьому, якщо раніше було здійснено страхову виплату за ст. 81, то виплата за ст. 82 здійснюється за відрахуванням раніше здійсненої страхової виплати. |
КУЛЬШОВИЙ СУГЛОБ
83 | УШКОДЖЕННЯ ТАЗОСТЕГНОВОГО СУГЛОБА: | |
а) ізольований відрив кісткового фрагмента (фрагментів); б) ізольований відрив вертлюга (вертлюгів); в) вивих стегна г) перелом голівки, шийки проксимального метафіза стегна д) відсутність рухів (анкілоз) е) перелом, що не зрісся (несправжній суглоб) шийки стегна є) «розбовтаний» суглоб у результаті резекції голівки стегна | 5 (але не більше 500 у.о.) 10 15 20 30 35 45 | |
Примітки: 1) Якщо в зв’язку з травмою тазостегнового суглоба проводилися оперативні втручання (за винятком закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран, вилучення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3,5% страхової суми однократно. 2) Страхова виплата за ст.83.д) здійснюється в тому випадку, якщо ускладнення травми буде встановлено в лікувально- профілактичній установі по закінченню 9 місяців після травми. При цьому, якщо раніше було здійснено страхову виплату за іншими підпунктами цієї статті, то виплата за підпунктом д) здійснюється за відрахуванням раніше здійсненої страхової виплати. |
СТЕГНО
84 | ПЕРЕЛОМ СТЕГНА: | |
а) на будь-якому рівні, за винятком області суглобів (верхня, середня, нижня третина) б) подвійний перелом стегна | 25 30 | |
Примітка: Якщо в зв’язку з травмою області стегна проводилися оперативні втручання (за винятком закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран і видалення сторонніх тіл ран), додатково виплачується 3,5% страхової суми одноразово. | ||
85 | ПЕРЕЛОМ СТЕГНА, ЩО СПРИЧИНИВ УТВОРЕННЯ ПЕРЕЛОМУ, ЩО НЕ ЗРІССЯ (НЕСПРАВЖНЬОГО СУГЛОБА) | 30 |
Примітка: Страхова виплата за ст.85 здійснюється додатково до страхової виплати, здійсненої в зв’язку з переломом стегна, якщо таке ускладнення буде встановлено в лікувально-профілактичній установі по закінченні 9 місяців після травми. При цьому, якщо раніше було здійснено виплати за ст. 84, то страхова виплата за ст. 85 здійснюється за відрахуванням раніше здійснених виплат. | ||
86 | ТРАВМАТИЧНА АМПУТАЦІЯ АБО ВАЖКЕ УШКОДЖЕННЯ, ЩО ПРИЗВЕЛО ДО АМПУТАЦІЇ КІНЦІВКИ НА БУДЬ-ЯКОМУ РІВНІ СТЕГНА: | |
а) однієї кінцівки | 60 | |
б) єдиної кінцівки | 100 | |
Примітка: Якщо страхова виплата здійснюється за ст.86, додаткова виплата за оперативні втручання не проводиться. |
КОЛІННИЙ | СУГЛОБ | |
87 | УШКОДЖЕННЯ ОБЛАСТІ КОЛІННОГО СУГЛОБА | |
а) гемартроз, підтверджений пункцією суглоба б) перелом надвиростка (надвиростків), ушкодження меніска, відрив міжвиросткового підвищення, розрив зв’язок колінного суглоба в) перелом: надколінка, виростків, голівки малогомілкової кістки, проксимального метафіза великогомілкової кістки г) перелом проксимального метафіза великогомілкової кістки з голівкою малогомілкової д) перелом виростків стегна, вивих гомілки е) перелом дистального метафіза стегна є) перелом дистального метафіза, виростків стегна з проксимальними відділами однієї або обох гомілкових кісток ж) відсутність рухів у суглобі (анкілоз) з) «розбовтаний» колінний суглоб в результаті резекції суглобових поверхонь його складових кісток | 2(але не більше 200 у.о.) 5(але не більше 500 у.о.) 10 15 20 25 30 20 30 | |
Примітки: 1) Якщо в зв’язку з травмою області колінного суглоба проводилися оперативні втручання (за винятком закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран, видалення сторонніх тіл з ран, діагностичної артроскопії) додатково виплачується 10% страхової суми одноразово. 2) Страхова виплата за ст.87.ж) здійснюється в тому випадку, якщо ускладнення травми буде встановлено в лікувально- профілактичній установі по закінченню 6 місяців після травми. |
ГОМІЛКА
88 | ПЕРЕЛОМ КІСТОК ГОМІЛКИ (ЗА ВИНЯТКОМ ОБЛАСТІ СУГЛОБІВ): | |
а) малогомілкової, відрив кісткових фрагментів кісток гомілки | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) великогомілкової, подвійний перелом малогомілкової | 10 | |
в) обох кісток, подвійний перелом великогомілкової | 15 | |
Примітки: 1) Страхова виплата за ст.88 визначається при: - переломах малогомілкової кісти у верхній і середній третині; - переломах діафіза великогомілкової кістки на будь-якому рівні; - переломах великогомілкової кістки в області діафіза (верхня, середня, нижня третина) і переломах малогомілкової кістки у верхній або середній третині. 2) Якщо в результаті травми наступив внутрішньосуглобовий перелом великогомілкової кістки в колінному або гомілковостопному суглобі і перелом малогомілкової кістки на рівні діафіза, страхова виплата здійснюється за ст.87 і ст. 88 або ст.91 і ст.88 шляхом підсумовування. 3) Якщо в зв’язку з травмою гомілки проводилися оперативні втручання (за винятком закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран і видалення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3,5% страхової суми одноразово. |
89 | ПЕРЕЛОМ КІСТОК ГОМІЛКИ, ЩО ПРИЗВЕЛО ДО ПЕРЕЛОМУ, ЩО НЕ ЗРІССЯ, НЕСПРАВЖНЬОГО СУГЛОБУ (ЗА ВИНЯТКОМ КІСТКОВИХ ФРАГМЕНТІВ): | |
а) малогомілкової кістки | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) великогомілкової кістки | 15 | |
в) обох кісток | 20 | |
Примітка: 1) Страхова виплата за ст.89 здійснюється, якщо такі ускладнення будуть встановлені в лікувально-профілактичній установі по закінченні 9 місяців після травми. При цьому, якщо раніше було здійснено страхові виплати за ст. 88, то страхова виплата за ст. 89 здійснюється за відрахуванням раніше здійснених виплат. 2) Якщо в зв›язку з травмою гомілки проводилися оперативні втручання (за винятком закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран і видалення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3% страхової суми одноразово. | ||
90 | ТРАВМАТИЧНА АМПУТАЦІЯ АБО ВАЖКЕ УШКОДЖЕННЯ, ЩО СПРИЧИНИЛО: | |
а) ампутації гомілки на будь-якому рівні | 50 | |
б) екзартикуляцію в колінному суглобі | 55 | |
в) ампутацію єдиної кінцівки на будь-якому рівні гомілки | 100 | |
Примітка: Якщо страхова виплата здійснюється в зв’язку з ампутацією гомілки, додаткова виплата за оперативне втручання та післяопераційні рубці не проводиться. |
ГОМІЛКОВОСТУПНЕВИЙ СУГЛОБ
91 | УШКОДЖЕННЯ ОБЛАСТІ ГОМІЛКОВОСТУПНЕВОГО СУГЛОБА: | |
а) перелом однієї кісточки, ізольований розрив міжгомілкового синдесмозу | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) перелом двох кісточок або перелом однієї щиколотки з краєм великогомілкової кістки | 10 | |
в) перелом обох кісточок із краєм великогомілкової кістки | 15 | |
Примітка: Якщо в зв’язку з травмою області гомілковоступневого суглоба проводилися оперативні втручання (за винятком закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран і видалення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3,5% страхової суми одноразово. |
92 | УШКОДЖЕННЯ ОБЛАСТІ ГОМІЛКОВОСТУПНЕВОГО СУГЛОБА, ЩО СПРИЧИНИЛИ: | |
а) відсутність рухів у гомілковостопному суглобі | 20 | |
б) «розбовтаний» гомілковостопний суглоб у результаті резекції суглобних поверхонь його складових кісток | 40 | |
в) екзартикуляцію в гомілковостопному суглобі | 50 | |
Примітки: 1) Страхова виплата за ст.92а) здійснюється, якщо такі ускладнення будуть встановлені в лікувально-профілактичній установі по закінченні 6 місяців після травми. При цьому, якщо раніше було здійснено страхові виплати за ст. 91, то страхова виплата за ст. 92а) здійснюється за відрахуванням раніше здійснених виплат. 2) Якщо страхова виплата здійснюється за підпунктом в) цієї статті, додаткова виплата за оперативне втручання не проводиться. 3) Якщо в результаті травми гомілковостопного суглоба наступили ускладненя, перераховані в с.92, страхова сума виплачується по одному з підпунктів, що враховує найбільш важкий наслідок. | ||
93 | УШКОДЖЕННЯ АХІЛОВОГО СУХОЖИЛКА: | |
а) частковий розрив сухожилка | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) повний розрив сухожилка | 15 |
СТОПА
94 | УШКОДЖЕННЯ СТОПИ | |
а) перелом, вивих однієї кістки (за винятком п’яткової і таранної) б) перелом, вивих двох кісток, перелом таранної кістки в) перелом, вивих трьох і більше кісток, перелом п’яткової кістки, підтаранний вивих стопи, вивих у поперечному суглобі заплесна (Шопара) або заплесно-плесновому суглобі (Лісфранка) | 5 (але не більше 500 у.о.) 10 15 | |
Примітки: Якщо в зв’язку з переломом або вивихом кісток або розривом зв’язок стопи проводилися оперативні втручання (за винятком закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран, вилучення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 2,5% страхової суми одноразово. | ||
УШКОДЖЕННЯ СТОПИ, ЩО СПРИЧИНИЛИ: | ||
а) перелом, що не зрісся (несправжній суглоб), однієї-двох кісток (за винятком п’яткової і таранної | ||
кісток) | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) перелом, що не зрісся (несправжній суглоб), трьох і більше кісток, а також таранної або п’яткової | ||
кістки | 15 | |
в) артродез підтаранного суглоба, в поперечному суглобі заплесна (Шопара) або заплесно-плесновому | ||
суглобі (Лісфранка) | 20 | |
ампутацію на рівні: | ||
95 | д) плеснових або заплеснових кісток | 30 |
г) плесно-фалангових суглобів (відсутність усіх пальців стопи) | 40 | |
е) таранної, п’яткової кісток (втрата стопи) | 50 | |
Примітки: | ||
1) Страхова виплата в зв’язку з ускладненнями травми стопи, передбаченими підпунктами а), б), в), здійснюється додатково | ||
до страхової виплати, здійсненої в зв’язку з травмою стопи, у тому випадку, якщо вони будуть установлені лікувально- | ||
профілактичною установою по закінченні 6 місяців після травми. | ||
2) Якщо страхова виплата здійснюється в зв’язку з ампутацією стопи, додаткова виплата за оперативні втручання не проводиться. |
ПАЛЬЦІ СТОПИ
96 | ПЕРЕЛОМ, ВИВИХ ФАЛАНГИ (ФАЛАНГ), РОЗРИВ СУХОЖИЛКУ (СУХОЖИЛКІВ): | |
а) одного пальця | 3 (але не більше 300 у.о.) | |
б) двох-трьох пальців | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
в) чотирьох-п’яти пальців | 10 (але не більше 1000 у.о.) | |
Примітка: Якщо в зв›язку з переломом, вивихом або розривом сухожиль пальця проводилися оперативні втручання (за винятком закритого вправлення вивиху, закритої репозиції уламків, первинної хірургічної обробки ран, вилучення сторонніх тіл з ран), додатково виплачується 3% страхової суми одноразово. | ||
97 | ТРАВМАТИЧНА АМПУТАЦІЯ АБО УШКОДЖЕННЯ ПАЛЬЦІВ СТОПИ, ЩО ПРИЗВЕЛО ДО АМПУТАЦІЇ: | |
Першого пальця: | ||
а) на рівні нігтьової фаланги або міжфалангового суглоба | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
б) на рівні основної фаланги або плесно-фалангового суглоба | 10 (але не більше 1000 у.о.) | |
другого, третього, четвертого, п’ятого пальців: | ||
в) одного-двох пальців на рівні нігтьових або середніх фаланг | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
г) одного-двох пальців на рівні основних фаланг або плесно-фалангових суглобів | 10 (але не більше 1000 у.о.) | |
д) трьох-чотирьох пальців на рівні нігтьових або середніх фаланг е) трьох-чотирьох пальців на рівні основних фаланг або плесно-фалангових суглобів | 15 20 | |
Примітки: 1) Якщо страхова виплата здійснюється за ст.97, додаткова виплата за оперативні втручання не проводиться. 2) Якщо ампутацію фаланг пальця проведено разом з з плесновою кісткою або її частиною, додатково виплачується 2,5% страхової суми одноразово. |
РОЗДІЛ ХІІ. ІНШІ УШКОДЖЕННЯ | ||
98 | УШКОДЖЕННЯ, ЩО СПРИЧИНИЛИ: | |
а) лімфостаз | 2(але не більше 200 у.о.) | |
б) утворення лігатурних свищів | 3(але не більше 300 у.о.) | |
в) тромбофлебіт, трофічні язви | 5(але не більше 500 у.о.) | |
г) остеомієліт, у тому числі гематогенний остеомієліт | 10 | |
Примітки: 1) Ст.98 застосовується при тромбофлебітах, лімфостазі і трофічних язвах, що настали внаслідок травми опорно-рухового апарату (за винятком ушкоджень великих периферичних судин і нервів). 2) Гнійні захворювання пальців стоп не дають підстав для страхової виплати. | ||
99 | ТРАВМАТИЧНИЙ, ГІПОВОЛЕМІЧНИЙ, АНАФІЛАКТИЧНИЙ ТА ІНШІ ВИДИ ШОКУ, ЩО РОЗВИНУЛИСЯ В ЗВ’ЯЗКУ З ТРАВМОЮ АБО ВИПАДКОВИМ ГОСТРИМ ОТРУЄННЯМ | 5 |
Примітка: Страхова виплата за ст.99 здійснюється додатково до виплат, зроблених у зв’язку з травмою. | ||
100 | ВОГНЕПАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР УШКОДЖЕНЬ БУДЬ-ЯКИХ ЧАСТИН ТІЛА : | |
а) дотичні вогнепальні ушкодження б) наскрізні або сліпі поранення без ушкодження кісток, великих або магістральних судин, внутрішніх органів в) наскрізні або сліпі поранення з ушкодженнями кісток, великих чи магістральних судин або внутрішніх органів | 3 (але не більше 300 у.о.) 5 (але не більше 500 у.о.) 10 | |
Примітка: Страхова виплата за ст.100 здійснюється додатково до виплат, зроблених у зв’язку з травмою. | ||
101 | ТРАВМАТИЧНІ УШКОДЖЕННЯ МОЛОЧНИХ (ГРУДНИХ) ЗАЛОЗ, ЩО СПРИЧИНИЛО: | |
а) втрату (видалення) однієї залози | 10 | |
б) втрату (видалення) обох залоз | 20 | |
102 | ВИПАДКОВЕ ГОСТРЕ ОТРУЄННЯ (КРІМ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ХАРЧОВОЇ ТОКСИКОІНФЕКЦІЇ, ХАРЧОВОГО ОТРУЄННЯ), УКУСИ ЗМІЙ, ОТРУЙНИХ КОМАХ, УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ АБО АТМОСФЕРНОЮ ЕЛЕКТРИКОЮ, СКАЗ, ПРАВЕЦЬ, КЛІЩОВИЙ ЕНЦЕФАЛІТ: | |
а) при стаціонарному лікуванні від 3 до 6 днів | 3 (але не більше 300 у.о.) | |
б) при стаціонарному лікуванні від 7 до 10 днів | 5 (але не більше 500 у.о.) | |
в) при стаціонарному лікуванні від 11 до 20 днів | 10 (але не більше 750 у.о.) | |
г) при стаціонарному лікуванні від 21 дня і більше | 15 | |
Примітка: Страхова виплата за ст.102 здійснюється додатково до виплат, зроблених у зв’язку з ушкодженнями конкретних органів. | ||
103 | ЯКЩО В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ, ЩО НАСТАВ У ПЕРІОД ДІЇ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ, ОТРИМАНЕ УШКОДЖЕННЯ, ЩО НЕ ПЕРЕДБАЧЕНЕ ЦІЄЮ ТАБЛИЦЕЮ, АЛЕ ПОТРЕБУЄ СТАЦІОНАРНОГО ТА/АБО АМБУЛАТОРНОГО БЕЗПЕРЕРВНОГО ЛІКУВАННЯ В ЦІЛОМУ НЕ МЕНШЕ 7 ДНІВ, ТО СТРАХОВА ВИПЛАТА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВИХОДЯЧИ ІЗ СТРОКУ БЕЗПЕРЕРВНОГО ЛІКУВАННЯ ТАКОГО УШКОДЖЕННЯ: | |
а) період безперервного амбулаторного та/або стаціонарного лікування склав від 7 до 13 календарних днів б) період безперервного амбулаторного та/або стаціонарного лікування склав від 14 до 29 календарних днів в) період безперервного амбулаторного та/або стаціонарного лікування склав від 30 календарних днів і більше | 1 (але не більше 200 у.о.) 3 (але не більше 300 у.о.) 5 (але не більше 500 у.о.) | |
Примітка: Строк стаціонарного лікування визначається за датами поступлення в стаціонар і виписки зі стаціонару, зазначеними у виписці з медичної карти стаціонарного хворого та/або листку непрацездатності. Строк безперервного амбулаторного лікування визначається за датами початку та закінчення такого лікування, зазначеними у листку непрацездатності (можливе визначення за датами, зазначеними у виписці з медичної карти амбулаторного хворого, тільки для непрацюючих Застрахованих осіб). |
Таблиця розмірів страхової виплата при опіках (у відсотках від страхової суми)
Площа опіку (% поверхні тіла) | СТУПІНЬ ОПІКУ | |||
II | IIIA | IIIБ | IY | |
від 1 до 5 | 2 | 3 | 4 | 5 |
від 5 до 10 | 7 | 8 | 9 | 10 |
від 11 до 20 | 15 | 17 | 19 | 20 |
від 21 до 30 | 20 | 25 | 27 | 30 |
від 31 до 40 | 25 | 30 | 35 | 40 |
від 41 до 50 | 30 | 40 | 45 | 50 |
від 51 до 60 | 35 | 50 | 60 | 80 |
від 61 до 70 | 45 | 60 | 80 | 100 |
від 71 до 80 | 55 | 70 | 100 | 100 |
від 81 до 90 | 70 | 80 | 100 | 100 |
більше 90 | 90 | 95 | 100 | 100 |
1% поверхні тіла потерпілого дорівнює пощі долонної поверхні його кисті. | 1) При опіках дихальних шляхів + 10%. 2) При опіках голови й (або) шиї розмір страхової виплати збільшується: -на 5% при площі опіку до 5% поверхні тіла; -на 10% при площі опіку від 5 до 10% поверхні тіла. 3) При опіках промежини розмір страхової виплати збільшується на 10%. |
ТАБЛИЦЯ СТРАХОВИХ ВИПЛАТ ПРИ ЗНИЖЕННІ ГОСТРОТИ ЗОРУ ВНАСЛІДОК НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ
ГОСТРОТА ЗОРУ | РОЗМІР СТРАХОВОЇ ВИПЛАТИ, % ВІД СТРАХОВОЇ СУМИ | 0,7 | 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 нижче 0,1 0 | 3 5 10 10 15 20 25 30 | ||
до нещасного випадку | після нещасного випадку | |||||
1 | 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 нижче 0,1 0 | 3 5 5 10 10 10 15 20 30 40 50 | ||||
0,6 | 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 нижче 0,1 0 | 5 5 10 10 15 20 25 | ||||
0,5 | 0,4 0,3 0,2 0,1 нижче 0,1 0 | 5 5 10 10 15 20 | ||||
0,9 | 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 нижче 0,1 0 | 3 5 5 10 10 15 20 30 40 45 | ||||
0.4 | 0,3 0,2 0,1 нижче 0,1 0 | 5 5 10 15 20 | ||||
0,3 | 0,2 0,1 нижче 0,1 0 | 5 5 10 20 | ||||
0,8 | 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 нижче 0,1 0 | 3 5 10 10 15 20 30 35 40 | ||||
0,2 | 0,1 нижче 0,1 0 | 5 10 20 | ||||
0,1 | нижче 0,1 0 | 5 15 | ||||
нижче 0,1 | 0 | 10 |
Примітки:
1. До повної сліпоти (0,0) прирівнюється гострота зору нижче за 0,01 і до світловідчуття (рахування пальців біля обличчя).
2. При видаленні в результаті травми очного яблука, що володіло до нещасного випадку зором, а також при його зморщуванні додатково виплачується 5% страхової суми одноразово.
У випадку отримання Застрахованою особою декількох ушкоджень або каліцтв, які наведені в різних розділах, розмір страхової виплати по одному розділу розраховується незалежно від розміру страхової виплати по інших розділах, якщо інше не обумовлено примітками до таких розділів.
У випадку отримання Застрахованою особою декількох ушкоджень або каліцтв, які наведені в різних статтях одного розділу, розмір страхової виплати згідно з однією статтею розраховується незалежно від розміру страхової виплати згідно інших статей, якщо інше не обумовлено приміткаим до таких статей. Загальний розмір страхової виплати при множинних ушкодженнях органа не може перевищувати розмір страхової виплати для повної втрати такого органа.
У тому випадку, коли в результаті однієї травми виникнуть ушкодження, перераховані в одній статті, страхова виплата здійснюється по одному з підпунктів, що враховує найбільшу страхову виплату, якщо інше не обумовлено примітками до такої статті.
У випадку одночасного травмування парних органів (або кінцівок) розмір страхової виплати визначається шляхом підсумовування розмірів страхових виплат за ушкодження кожного з таких парних органів (або кінцівок).
* у.о. – умовна одиниця, еквівалент 1 долара США за курсом НБУ на дату страхової події.
ДОДАТОК №5
ПЕРЕЛІК КРИТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВРЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НАСТАННЯМ КРИТИЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ
ІНФАРКТ МІОКАРДА
Відмирання ділянки серцевого м’язу внаслідок недостатнього кровопостачання відповідної області. Діагноз має бути підтверджений спеціалістом і відповідати наступним критеріям:
• типовий біль в центральній частині грудної клітки, який є симптомом інфаркту міокарда;
• нові стійкі зміни на електрокардіограмі, типові для інфаркту міокарда;
• діагностично вагоме збільшення специфічних серцевих маркерів, типових для інфаркту міокарда.
Із покриття виключаються:
• інфаркти міокарда із збільшенням в крові показників
• Тропоніна І або Т без зміни сегменту ST на електро кардіограмі;
• інші гострі коронарні синдроми (стабільна/нестабільна стенокардія);
• безбольовий інфаркт міокарда
ІНСУЛЬТ
Цереброваскулярні зміни, такі як внутрішньочерепний або субарахноідальний крововилив, інфаркт головного мозку або емболія позачерепного походження, що викликають стійку та необоротну неврологічну симптоматику. Діагноз має бути підтверджений лікарем - невропатологом при наявності типових стійких клінічних симптомів, а також характерних даних комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії головного мозку. Стійка неврологічна симптоматика повинна спостерігатися безперервно протягом не менше 3-х місяців.
Із покриття виключаються:
• минущі порушення мозкового кровообігу (транзиторна ішемічна атака);
• травматичні пошкодження головного мозку;
• неврологічні симптоми, що виникають як наслідок мігрені;
• лакунарні інсульти без неврологічної симптоматики.
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ
Фактично перенесена операція на відкритому серці з метою корекції або лікування однієї або більше стенозованих або закупорених коронарних артерій за допомогою обхідних шунтів. Необхідність проведення операції повинна бути підтверджена методом коронарної ангіографії, рекомендації щодо проведення і факт проведення аортокоронарного шунтування мають бути підтверджені спеціалістом.
Із покриття виключаються:
• ангіопластика;
• будь-які внутрішньоартеріальні або ендоскопічні маніпуляції;
• інші нехірургічні методи лікування, включаючи лазеротерапію.
Рішення про страхову виплату не може бути прийняте допроведення операції.
ПАРАЛІЧ
Повна і постійна втрата функцій будь-яких двох або більше кінцівок внаслідок необоротного пошкодження спинного мозку. Під кінцівкою розуміють повністю всю руку або всю ногу. Стійкість паралічу повинна бути підтверджена лікарем-невропатологом через 3 місяці після настання.
Із покриття виключаються:
• параліч при синдромі Гійєна-Барре.
РАК
Наявність злоякісного новоутворення, яке характеризується прогресуючим неконтрольованим зростанням, розповсюдженням злоякісних клітин, інвазією і деструкцією нормальних тканин і тканин, що оточують новоутворення. Позитивний діагноз раку має бути підтверджений гістопатологічним дослідженням. Дата постановки діагнозу - це дата отримання точного діагнозу за результатами гістопа - тологічного дослідження.
Із покриття виключаються:
• хвороба Xxxxxxxx та неходжкінська лімфома стадії 1 (за класифікацією Енн-Арбор);
• лейкемія (крім хронічної лімфоцитарної лейкемії) за відсутності генералізованої дисемінації лейкемічних клітин в кровотворному кістковому мозку;
• пухлини, що виявляють злоякісні зміни карциноми in situ (включаючи дисплазію шийки матки CIN-1, CIN-2 і CIN-3), або гістологічно описані як передракові захворювання;
• всі раки шкіри, за винятком тих випадків, коли є докази метастазів, або коли пухлина є злоякісною ме-ланомою з максимальною товщиною більше 1,5 мм, підтвердженою за допомогою гістологічного дослідження з використанням методу Xxxxxxx;
• незагрозливі для життя раки, такі як раки передміхурової залози, що гістологічно описані як Т1 (а, b або c) за класифікацією TNM, або мають еквівалентну чи меншу стадію за іншою класифікацією;
• папілярна мікрокарцинома щитовидної залози;
• неінвазивний папілярний рак сечового міхура, гістологічно описаний як такий, що має стадію TaN0M0 або меншу;
• хронічна лімфоцитарна лейкемія на стадії, меншій за стадію I за класифікацією RAI або стадії A-I по Бінету;
• всі новоутворення при наявності ВІЛ-інфекції або СНІДу.
ХРОНІЧНА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ
Термінальна стадія ниркової недостатності, що характеризується хронічним необоротним порушенням функції обох нирок, внаслідок якого був розпочатий регулярний діаліз (гемодіаліз або перитонеальний діаліз) або проведена трансплантація нирки. Діагноз, а також факт проведення діалізу або трансплантації повинні бути підтверджені спеціалістом.
Із покриття виключаються:
• ниркова недостатність в стадії компенсації;
• ниркова недостатність за відсутності необхідності у постійному гемодіалізі чи трансплантації нирок. Рішення про страхову виплату не може бути прийняте до проведення діалізу або трансплантації нирки.
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ АОРТИ
Фактично перенесена операція відкритим доступом в цілях лікування або коригування аневризми аорти, обструкції аорти, коарктації аорти або травматичного розриву аорти. В цьому визначенні під терміном “аорта” розглядається грудний або черевний відділ аорти, але не її гілки.
Із покриття виключаються:
• черезшкірне встановлення стентів;
• ендоваскулярне лікування.
ОПЕРУВАННЯ СЕРЦЕВИХ КЛАПАНІВ
Фактично перенесена хірургічна операція на відкритому серці в цілях заміни або відновлення функцій одного або кількох клапанів серця з приводу дефектів чи аномалій. Необхідність в проведенні хірургічної операції повинна бути встановлена лікарем – кардіологом.
Із покриття виключаються:
• операції на клапанах серця в зв’язку з їх вродженими аномаліями.
ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ЖИТТЄВО-ВАЖЛИВИХ ОРГАНІВ
Пересадка органа від людини до людини, тобто пересадка від донора Застрахованій особі одного або декількох із наступних органів: нирки, печінки, серця, легені, підшлункової залози, або трансплантація кісткового мозку. Факт проведення операції повинен бути підтверджений спеціалістом.
Із покриття виключаються:
• трансплантація будь-яких інших органів, частин органів, тканин або клітин;
• селективна трансплантація клітин Лангерганса підшлункової залози;
• операція з трансплантації, що необхідна в зв’язку з участю Застрахованої особи в якості донора в будь-якій програмі живих донорів органів (нирки, печінки, кісткового мозку і т.п.).
Рішення про страхову виплату не може бути прийняте до проведення трансплантації.
СЛІПОТА (ВТРАТА ЗОРУ)
Клінічно підтверджене стійке і необоротне зниження зору обох очей внаслідок хвороби або нещасного випадку. Коректована гострота зору, навіть при використанні допоміжних засобів (імплантат, окуляри, контактні лінзи тощо), повинна бути менше 6/60 або 20/200 при перевірці за допомогою тестів по Снеллену, або повинно бути обмеження поля зору обох очей до 20о і менше. Діагноз постійної втрати зору має бути встановлений лікарем офтальмологом не менше ніж через 6 місяців після початку конкретної хвороби або нещасного випадку.
РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ
Захворювання, при якому в білій речовині центральної нервової системи утворюються плями демієлінізації, які іноді розповсюджуються і на сіру речовину.
Остаточний діагноз «розсіяний склероз» повинен бути підтверджений лікарем–невропатологом за наступними двома критеріями:
1. наявністю у Застрахованої особи типових клінічних симптомів демієлінізації і порушень моторної та сенсорної функції:
• неврологічні порушення, що проявляються безперервно протягом не менше 6-ти місяців;
• або перенесення Застрахованою особою не менш ніж двох документально підтверджених епізодів з проміжками між вказаними епізодами не менше одного місяця;
• або перенесення Застрахованою особою одного документально підтвердженого епізоду при наявності характерних змін в цереброспінальній рідині;
2. специфічними для даного захворювання результатами магнітно-резонансної томографії.
ДОДАТОК №6
ПЕРЕЛІК ДИТЯЧИХ КРИТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВРЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НАСТАННЯМ ДИТЯЧИХ КРИТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
РАК
Рак означає присутність новоутворення із злоякісних клітин, що характеризується неконтрольованим зростанням і проліферацією в організмі, інвазією і деструкцією суміжних тканин та / або віддаленими метастазами. Це визначення також включає лейкемію, ракоподібні лімфоми і хворобу Ходжкіна. Злоякісні меланоми покриваються даним визначенням, якщо новоутворення більше або дорівнює pT1bN0M0 (вертикальної товщини по Xxxxxxx> 1 мм або з виразкою, або рівнем по Кларку IV / V).
Примітка:
Дата постановки діагнозу - це дата отримання точного діагнозу за результатами гістопатологічного обстеження. Якщо гістопатологічне дослідження неможливе з медичних причин, діагноз злоякісної пухлини має бути підтверджений лікарем-онкологом, а також такі наявні медичні причини мають бути пояснені, та злоякісна пухлина повинна бути підтверджена КТ або МРТ дослідженням.
Винятки:
• Доброякісні або передракові новоутворення
• Передінвазивні новоутворення та новоутворення на місці (Tis *)
• Цервікальна дисплазія CIN I-III
• Карцинома сечового міхура стадії Ta *
• Папілярна або фолікулярна карцинома щитовидної залози, гістологічно діагностована як T1a * (пухлина в найбільшому вимірюванні 1 см або менше), якщо немає наявності метастазів в лімфатичні вузли та / або віддалених метастазів
• Рак передміхурової залози, гістологічно діагностований як T1N0M0 *
• Хронічна лімфатична лейкемія (CLL) менш ніж стадія 3 по RAI
• Будь-які шкірні новоутворення, не згадані у визначенні
• Всі новоутворення за наявності ВІЛ-інфекції чи СНІДу *Відповідно до Міжнародної класифікації TNM
ХРОНІЧНА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ
Хронічна, необоротна кінцева стадія недостатності обох нирок, що вимагає або регулярного гемодіалізу, або перитонеального діалізу, або трансплантації нирок. Діагноз має бути встановлений лікарем-нефрологом.
ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ЖИТТЄВОВАЖЛИВИХ ОРГАНІВ
Фактично проведена операція з трансплантації життєво-важливого органу (серця, печінки, легені, нирки, тонкого кишківнику або підшлункової залози) або кісткового мозку у Застрахованої особи в якості реципієнта. Підтвердження включення Застрахованої особи в офіційний національний реєстр очікування на трансплантацію органів, зазначених у цьому визначенні, також покривається.
Винятки:
• Селективна трансплантація клітин Лангерганса підшлункової залози.
ПАРАЛІЧ
Повна та постійна втрата здатності використання будь-яких двох або більше кінцівок в результаті нещасного випадку або хвороби. Стійкість паралічу має бути підтверджена лікарем-неврологом не менш ніж через 6 місяців після настання.
СЛІПОТА (ВТРАТА ЗОРУ)
Постійна і необоротна втрата зору в тій мірі, при якій навіть при використанні допоміжних оптичних засобів показники зору складають 3/60 або нижче на кращому оці при використанні оптометричної таблиці Снеллена. Діагноз постійної втрати зору може бути встановлений не менше ніж через 6 місяців після початку конкретної хвороби або нещасного випадку. Діагноз має бути підтверджений офтальмологом.
КОМА
Несвідомий стан, що характеризується повною відсутністю реакцій на зовнішні подразники, що триває протягом щонайменше 96 годин і проявляється стійким неврологічним дефіцитом. Протягом періоду відсутності свідомості мають застосовуватись системи підтримки життя. Дані про стійкі неврологічні порушення мають бути підтверджені неврологом не раніше ніж через 3 місяці після події.
Винятки:
• Кома в результаті зловживання алкоголем та / або наркотичними препаратами.
• Xxxx, що викликається / підтримувана в цілях проведення лікування.
ГЛУХОТА (ВТРАТА СЛУХУ)
Повна і необоротна втрата слуху обох вух. Діагноз постійної втрати слуху може бути виставлений не раніше ніж через 6 місяців після виникнення конкретного захворювання або нещасного випадку. Діагноз повинен бути підтверджений аудіометрією і визначенням порогу слуху та підтверджений ЛОР-лікарем.
ЕНЦЕФАЛІТ
Важке запалення тканин головного мозку від збудників інфекцій, таких як віруси і бактерії, що призводить до значного і постійного неврологічного дефіциту. Діагноз має бути встановлений не раніше ніж через 3 місяці з початку енцефаліту лікарем-неврологом.
Винятки:
• Енцефаліт за наявності ВІЛ-інфекції.
ТЯЖКА ТРАВМА ГОЛОВИ
Травматичне ушкодження головного мозку внаслідок нещасного випадку, що призвело до значних і стійких неврологічних дефіцитів і функціонального порушення. Діагноз, включаючи стійке функціональне порушення, має бути підтверджений неврологом не раніше ніж через 4 тижні після нещасного випадку.
ІНФЕКЦІЙНИЙ МЕНІНГІТ
Запалення оболонок головного та спинного мозку від інфекційних збудників, таких як бактерії або віруси, що призводить до постійного і значного неврологічного дефіциту. Діагноз має бути встановлений лікарем- неврологом не раніше, ніж через 3 місяці від початку запалення мозкових оболонок.
Винятки:
• Інфекційний менінгіт за наявності ВІЛ-інфекції.
ДЛЯ НОТАТОК