• Закон від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996);
Xxxxxxxxx XXXXXXXXX, юрист
ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ І ПАСАЖИРІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Нормативна база:
• Цивільний кодекс (далі – ЦК);
• Господарський кодекс (далі – ГК);
• Закон від 10.11.94 р. № 232/94-ВР «Про транспорт» (далі – Закон № 232);
• Закон від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996);
• Закон від 05.04.01 р. № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344);
• наказ Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів авто- мобільним транспортом в Україні» (далі – Наказ № 363);
• Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів і небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажи- рів і вантажів автомобільним транспортом, затверджені постановою КМУ від 02.12.15 р. № 1001 (далі – Ліцензійні умови № 1001);
• ГОСТ 4500-1:2008 «Вантажі небезпечні. Терміни і визначення», затверджений наказом Держспо- живстандарту від 16.04.08 р. № 125 (далі – ГОСТ 4500-1:2008).
Поняття і види
договору автоперевезення
Правовідносини сторін при перевезеннях авто- мобільним транспортом регулюються гл. 64 ЦК, гл. 32 ГК, Законами № 232 та № 2344, а також іншими нормативними актами.
Договір перевезення – це різновид договору про надання послуг. Серед договорів перевезення ви- діляють (ст. 908 ЦК):
• договір перевезення вантажу (ст. 909 ЦК);
• договір перевезення пасажирів і багажу (ст. 910 ЦК);
• договір перевезення пошти (ст. 908 ЦК).
У цій консультації ми розглянемо два перші до- говори: перевезення вантажів та перевезення пасажирів і багажу.
Договір перевезення вантажу
Загальні правила укладення договору перевезен- ня вантажу закріплені у ст. 909 ЦК та ч. 1 ст. 307 ГК. Згідно з такою угодою одна сторона (пере- візник) зобов'язується доставити довірений їй
іншою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу (отримувачеві). За перевезення вантажу відправник зобов'язаний заплатити перевізникові (розмір плати встанов- люється в договорі).
Договір повинен укладатися у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК). Про це ж сказано і в ст. 50 Зако- ну № 2344 (оформляється договір, транспортна накладна, квитанція тощо).
Перевезення вантажу у внутрішньому сполученні (крім небезпечних, великовантажних, велико- габаритних вантажів і пошти) також регулюються Правилами № 363. Там зазначено, що основним документом при перевезенні вантажу є товарно- транспортна накладна (далі – ТТН) (п. 11.1 Правил
№ 363).
Форма ТТН наведена в додатку 7 до Правил
№ 363). Сторонам не обов'язково дотримуватися такої форми, проте в ТТН повинні бути всі рекві- зити, обов'язкові для первинних документів (ст. 9 Закону № 996) (докладніше про оформлення ТТН читайте в «БАЛАНСІ», 2018, № 25-26, с. 32).
Істотні умови договору
Істотними умовами договору перевезення ванта- жу є (ст. 50 Закону № 2344):
• найменування і місцезнаходження сторін;
• найменування і кількість вантажу, його упа- ковки;
• умови і строки перевезення;
• місце і час навантаження і розвантаження;
• вартість перевезення;
• інші умови, які сторони договору вважають важливими.
Примірну форму такого договору див. у додат- ку 1 до Правил № 363. Сторони можуть узяти його за основу, проте це не обов'язково.
Сторони договору,
їх права та обов'язки
Сторонами договору є перевізник, вантажовід- правник (замовник) та отримувач. Перевізником може виступати юридична особа або підпри- xxxxx, а відправником і отримувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.
Зверніть увагу: при перевезенні небезпечних вантажів необхідно отримувати ліцензію (ст. 9 Закону № 222, п. 4 Ліцензійних умов № 1001). Небезпечними вважаються вантажі, які під час перевезення можуть вибухнути, спровокувати пожежу або пошкодження технічних засобів, приладів, споруд, інших об'єктів (ст. 1 Закону
№ 2344). Небезпечним уважається вантаж, який віднесено до певного класу небезпечних речовин (ГОСТ 4500-1:2008). Наприклад, отрутохімікати, радіоактивні речовини тощо.
Основні права й обов'язки замовника (вантажо- відправника) установлені у ст. 51 Закону № 2344, а перевізника вантажу – у ст. 52 Закону № 2344.
Обсяг перевезень вантажів
Сторони мають право укласти як разовий до- говір про перевезення вантажів (на одне пере- везення), так і довгостроковий договір, якщо є необхідність у систематичних перевезеннях.
При укладенні довгострокового договору слід керуватися правилами ст. 914 ЦК. Згідно із цими правилами перевізник зобов'язується в установ-
лений строк приймати, а замовник – передавати для перевезення вантаж в узгодженому обсязі. Залежно від обсягу і характеру перевезень сторо- ни визначають типи, вантажопідйомність та інші характеристики автомобілів, на яких здійснюва- тиметься перевезення.
У довгостроковому договорі кількість вантажу, місце його навантаження/розвантаження, як пра- вило, не зазначаються. Проте такі дані наводяться в заявці на перевезення, яка є додатком до до- говору і його невід'ємною частиною.
Оплата за договором
Цей договір уважається відплатним (тобто платним), якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 916 ЦК, ст. 311 ГК). Сторони самостійно ви- значають у договорі розмір, строк і порядок опла- ти послуг перевізника. Критерієм для розрахунку провізної плати може бути вартість перевезення однієї тонни вантажу, кілометра пробігу тощо.
Розрахунок з перевізником замовник проводить на підставі рахунка, який виставляє перевізник, або інших товаротранспортних документів (ТТН, дорожні листи тощо).
Строк доставки
У договорі необхідно зазначити строк доставки вантажу до пункту призначення. Якщо ж вантаж не буде видано отримувачеві на його вимогу протягом 30 днів після закінчення строку достав- ки, тоді вантаж уважається втраченим – за умо- ви, що в договорі не встановлено більш тривалий строк (ч. 2 ст. 919 ЦК).
Цікавий нюанс! Що станеться, якщо ван- таж буде передано отримувачеві після
того, як вищезгадані строки минули?
У такому разі отримувач повинен прийняти вантаж і повернути перевізникові суму, яка була виплачена йому за втрату вантажу.
Якщо тільки сторони не передбачили в до- говорі інші умови (абзац другий ч. 2 ст. 919 ЦК).
Відповідальність сторін
Перевізник несе відповідальність у випадку (ст. 921, 923, 924 ЦК):
• ненадання транспорту для перевезення ванта- жу – згідно з умовами договору;
• прострочення доставки вантажу – у вигляді відшкодування збитків або в іншій формі, яку сторони встановили в договорі;
• втрати, недостачі, псування і пошкодження вантажу – у розмірі фактичної шкоди, якщо перевізник не доведе, що це сталося не з його вини.
Відправник вантажу (замовник) несе відповідаль- ність за ненадання вантажу або за невикористан- ня наданого перевізником транспортного засобу (далі – ТЗ) (ст. 921 ЦК).
Сторони мають право прописати в договорі від- повідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначи- ти конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.
Ця інформація варта уваги: строк по- зовної давності за вимогами, що виплива- ють з договору перевезення вантажу, ста- новить 1 рік (ч. 3 ст. 925 ЦК).
Договір перевезення пасажирів і багажу
За договором перевезення пасажирів автомо- більним транспортом одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти іншу сторону (паса- жира) до пункту призначення. А якщо пасажир здає багаж, тоді перевізник також зобов'язується доставити багаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання багажу. Пасажир, у свою чергу, зобов'язується внести встановлену плату за проїзд, а в разі здачі бага- жу – заплатити за його перевезення (ст. 910 ЦК).
Перевезення пасажирів можуть бути внутрішні та міжнародні. Вони здійснюються (ст. 9 Закону
№ 2344):
• автобусами;
• таксі;
• легковим транспортом на замовлення.
Початок дії договору
За загальним правилом договір перевезення па- сажира вважається укладеним з моменту вида- чі квитка і багажної квитанції (ч. 2 ст. 910 ЦК). Проте необхідно враховувати нюанси, установ- лені у ст. 42 Закону № 2344.
Так, договір перевезення автобусом на марш- руті загального користування вважається укладеним:
• з моменту придбання пасажиром квитка;
• якщо пасажир користується правом пільгового проїзду – з моменту посадки в автобус;
• якщо пасажир придбав електронний квиток – з моменту реєстрації електронного квитка.
Договір обслуговування легковим автомобілем на замовлення необхідно укладати у письмо- вій формі. Такий договір уважається укладеним з моменту його підписання сторонами (або з мо- менту досягнення домовленості сторін).
Права сторін договору
Права пасажира передбачені в ст. 911 ЦК та ст. 41 Закону № 2344, а обов'язки пасажира – в абзаці другому ч. 2 ст. 41 Закону № 2344.
Права й обов'язки автомобільного перевізника закріплені у ст. 30 Закону № 2344, а права й обов'язки водія перевізника – у ст. 40 Закону
№ 2344.
Припинення договору
Дія договору перевезення пасажира може бути припинена за ініціативою перевізника або водія автомобільного ТЗ, якщо пасажир порушує ви- моги закону і правила перевезень (ст. 40 Зако- ну 2344), наприклад:
• перебуває у стані алкогольного або наркотич- ного сп'яніння;
• порушує громадський порядок;
• пред'являє заборонений до перевезення багаж або багаж, який за габаритами не відповідає встановленим нормам тощо.
Xxxxx на увазі! Вищезгадані види діяль- ності з перевезення пасажирів підлягають ліцензуванню (ст. 9 Закону № 2344, Лі- цензійні умови № 1001).
Відповідальність перевізника
За затримку відправлення пасажира і порушення строку доставки пасажира до пункту призначен- ня перевізник несе відповідальність, передбачену ст. 922 ЦК.
ЗРАЗОК
<...>
Договір перевезення вантажу
1. Предмет Договору
1.1. Перевізник бере на себе зобов'язання отримувати ввірений йому для перевезення вантаж (хлібобулочні вироби) транспортним засобом: марка ГАЗ-2752, тип вантажний (фургон), дер- жавний номер АА 675849 АР, доставляти його до пункту призначення і видавати уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги Пере- візника.
2. Умови перевезення вантажу
2.1. Перевізник не відповідає за якість та масу нетто вантажів, які затарені, упаковані або оплом- бовані Замовником.
2.3. Водій, який виконує обов'язки експедитора, отримує багаж Замовника на підставі оформ- леної товарно-транспортної накладної, завіреної Замовником, для перевезення з матеріальною відповідальністю Перевізника.
2.4. Навантаження та розвантаження вантажів здійснюється за домовленістю сторін.
3. Обов’язки Перевізника
3.1. Перевізник зобов'язується забезпечити приймання, передачу, вивантаження, навантаження, збереження вантажу, перевіряти кількість, якість вантажу (настільки, наскільки це можливо при поверхневому огляді), складати у відповідних випадках акти нестачі, бою, ушкодження вантажу, інші подібні документи, а також виконувати інші необхідні та можливі дії, пов'язані із захистом інтересів Замовника.
3.2. За вимогою Замовника Перевізник зобов'язується надати Замовнику інформацію про марш- xxx, графік переміщення вантажу, місцезнаходження вантажу, а також іншу інформацію, пов'язану із переміщенням вантажу.
3.5. Перевізник зобов'язується забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу.
3.6. Доказом передачі вантажу є Специфікація (товарно-транспортна накладна), оформлена на- лежним чином, з підписом уповноваженої особи вантажоодержувача та прикладенням печатки, а також довіреність на отримання вантажу з посиланням на номер і загальну суму Специфікації (товарно-транспортної накладної).
4. Обов’язки Замовника
4.1. Замовник зобов'язується надати Перевізнику вантаж для навантаження в сроки і в об’ємах, указаних в Заявці (додаток 1*), що є невід'ємною частиною цього Договору).
4.2. Замовник зобов'язується оплатити надані Перевізником послуги в розмірі і в строк, указані в додатку 2 до цього Договору.
4.3. Замовник зобов'язується своєчасно оформлювати у встановленому порядку товарно- транспортні накладні, відмічати в них фактичний час прибуття та відправлення автомобіля із пунктів навантаження.
5. Порядок розрахунків
5.1. Розрахунки здійснюються в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Перевізника.
5.2. Датою отримання Перевізником безготівкових коштів є дата зарахування таких коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Перевізника.
5.3. Розмір плати за перевезення вантажів та інші операції й послуги, пов'язані з перевезенням, а також строки розрахунків визначені Сторонами у додатку 2, що є невід'ємною частиною цього Договору.
6. Відповідальність Xxxxxx
6.1. Перевізник і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором несуть взаємну матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством та умовами цього Договору.
6.2. За просрочку оплати послуг Замовник повинен сплатити Перевізнику пеню у розмірі подвій- ної облікової ставки НБУ, що діє на момент розрахунку пені, за кожен день прострочення.
6.3. Перевізник несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу від повної чи часткової втрати, псування чи ушкодження під час перевезення у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що шкоду завдано не з його вини.
7. Срок дії Договору
7.1. Цей Договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.
7.2. Договір набуває чинності з моменту його підписання Xxxxxxxxx та діє по 31.05.18 р. включно.
<...>
* Додатки не публікуються.
Xxxxxxxxx XXXXXXXXX, юрист
ДОГОВІР ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ
(АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ)
Нормативна база:
• Цивільний кодекс (далі – ЦК);
• Господарський кодекс (далі – ГК);
• Закон від 02.03.15 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – За- кон № 222);
• Закон від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996);
• Закон від 01.07.04 р. № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – За- кон № 1955);
• Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів і небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажи- рів і вантажів автомобільним транспортом, затверджені постановою КМУ від 02.12.15 р. № 1001 (далі – Ліцензійні умови № 1001).