«Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, переміщених з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої...
Додаток до наказу по ДНМУ від 06.08.2018, № 240
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Вченої ради ДНМУ від «25» червня 2018 року, протокол №_8_
Введено в дію наказом ректора ДНМУ від «06» серпня 2018 року,
№_240_
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ДОНЕЦЬКОМУ
НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
Лиман – 2018
«Положення про організацію освітнього процесу у Донецькому національному медичному університеті» (далі – Положення) є документом, що регламентує організацію та проведення освітнього процесу у Донецькому національному медичному університеті (далі Університет).
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться в Університеті через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.
1.2. Освітня діяльність в Університеті спрямована на:
- створення умов для особистого розвитку і творчої самореалізації людини,
- формування національних та загальнолюдських цінностей,
- створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти,
- підготовки до життя і праці в сучасних умовах,
- розроблення та запровадження освітніх інноваційних технологій,
- демократизацію освіти та навчально-виховного процесу,
- розвитку безперервної освіти впродовж життя,
- інтеграцію української освіти в європейський і світовий простір,
- забезпечення соціального захисту студентів та науково-педагогічних працівників,
- відповідального ставлення до власного здоров’я, охорони навколишнього середовища,
- створення найсприятливіших умов життєдіяльності суспільства.
1.3. Освітній процес організується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від впливу будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.
Підготовка фахівців в Університеті здійснюється ступенево або безперервно за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст», «молодший бакалавр»,
«спеціаліст», «магістр», «доктор філософії» відповідно до рівня акредитації.
Освітній процес здійснюють навчальні підрозділи:
- коледж,
- інститути,
- факультети,
- кафедри,
- клінічні центри,
- університетські клініки,
- університетські лікарні,
- клінічні лікарні та ін.
Для здійснення освітнього процесу за рішенням Вченої ради Університету згідно з чинним законодавством можуть створюватись навчальні, навчально-наукові інститути, комплекси, навчально-виробничі підрозділи фахової підготовки, лабораторії, навчальні центри та інші спеціалізовані комплекси.
Навчання іноземних громадян організується підрозділами Університету (центрами, факультетами та ін.), які відповідають за підготовку іноземних студентів.
Діяльність навчальних підрозділів регламентується Положеннями, затвердженими в установленому порядку після розгляду Вченою радою Університету.
Основну відповідальність за якість освітнього процесу в Університеті несуть ректор (проректори) та керівники навчальних підрозділів (завідувачи кафедрами, керівники навчального, навчально-методичного, інформаційно-аналітичного відділів та ін.).
1.4. Університет забезпечує науково-педагогічних працівників і студентів засобами навчання (навчальною, методичною, науковою літературою, технічними та іншими засобами) відповідно до своїх матеріальних та фінансових можливостей.
1.5. Мова навчання в Університеті визначається законодавством України та Статутом Університету.
1.6. Положення про організацію освітнього процесу затверджується Вченою радою Університету відповідно до законодавства.
2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Положення розроблено на підставі чинної нормативно-правової бази:
• Конституції України.
• Законів України:
- «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII.
- «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII.
- «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, переміщених з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» від 3 листопада 2016 року № 1731-VIII.
• Указів Президента України:
- від 16.06.1995 № 451/95 «Про затвердження Положення про національний заклад (установу) України»,
- від 23.01.1996 № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів»,
- від 08.08.2000 № 963/2000 «Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України».
• Постанов Кабінету Міністрів України:
- від 05.09.1996 № 1074 «Про затвердження положення про державний вищий навчальний заклад»;
- від 07.08.1998 № 1247 "Про розроблення державних стандартів вищої освіти";
- від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково- педагогічних працівників»;
- від 09.08.2001 № 960 "Про затвердження заходів щодо виконання Концепції розвитку охорони здоров'я населення України";
- від 09.08.2001 № 978 «Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних та вищих професійних училищах»;
- від 31.03.2015 № 193 «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка»;
- від 29.04.2015 № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти».
- від 13.10.2015 № 935 «Деякі питання державних вищих навчальних закладів, переміщених з району проведення антитерористичної операції»
- від 30.12.2015 № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти»;
- від 28.12.2016 № 1045 «Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів»;
- від 28.12.2016 № 1047 «Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах»;
- від 28.12.2016 № 1050 «Деякі питання стипендіального забезпечення»;
- від 28 березня 2018 р. № 302 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я»;
- від 28 березня 2018 р. № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань “22 Охорона здоров’я”».
• Наказів Міністерства освіти і науки України:
- від 08.04.1993 № 93 «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України»;
- від 15.07.1996 № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти»;
- від 31.07.1998 № 285 «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою»;
- від 14.01.2002 № 16 «Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи»;
- від 04.06.2002 № 321 «Про встановлення нормативів витрат, пов’язаних з проведенням акредитації»;
- від 07.08.2002 № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової і організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів»;
- від 05.02.2003 № 60 «Про затвердження Примірного статуту вищого навчального закладу»;
- від 16.04.2003 № 239 "Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 "Медицина" (за спеціальностями: 7.110101 "Лікувальна справа"; 7.110104 "Педіатрія"; 7.110105 "Медико-профілактична справа");
- від 24.11.2003 № 781 "Про затвердження форми ліцензії, додатка до ліцензії на освітню діяльність та порядку їх оформлення";
- від 28.07.2003 № 504 "Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 "Медицина" (із спеціальності 7.110106 «Стоматологія»).
- від 29.07.2004 № 629 Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей 7.110201 "Фармація", 7.110202 "Технологія парфумерно- косметичних засобів", 7.110204 "Технологія фармацевтичних препаратів", 7.110206 "Клінічна фармація" напряму підготовки 1102 "Фармація" та спеціальності 6.110100 "Лабораторна діагностика" напряму підготовки 1101 "Медицина".
- від 20.10.2004 № 812 "Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу";
- від 31.05.2005 № 325 "Про затвердження Переліку вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти для здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції";
- від 02.09.2005 № 506 "Про затвердження Порядку проведення моніторингу підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції";
- від 13.07.2007 № 604 "Про порядок введення в дію переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо- кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста";
- від 18.12.2007 № 1145 "Про організацію виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2007 № 604 “Про порядок введення в дію переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах...";
- від 05.12.2008 № 1107 «Про проведення експертизи навчальних планів вищих навчальних закладів»;
- від 16.10.2009 № 943 «Про затвердження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи»;
- від 09.11.2010 № 1067 "Про введення в дію переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо- кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.10р. № 787;
- від 25.04.2013 № 466 «Положення про дистанційне навчання»;
- від 29.05.2013 № 635 "Щодо затвердження Примірного положення про академічну мобільність студентів вищих навчальних закладів України";
- від 17.06.2013 № 770 "Про координацію заходів щодо здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів";
- від 15.08.2013 № 1190/560 "Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів";
- від 30.10.2013 № 1518 «Вимоги до вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, наукових, освітньо-наукових установ, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців за акредитованими напрямами і спеціальностями»;
- від 01.11.2013 № 1541 Порядок організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 11.12.2015 № 1272)
- від 19.02.2015 №166 «Деякі питання оприлюднення інформації про діяльність вищих навчальних закладів»
- від 23.03.2015 №340 «Про внесення змін до наказу МОНУ від 19.02.2015 №166
- від 16.06.2015 №641 «Про схвалення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді»
- від 02.07.2015 № 705 «Про затвердження форм документів з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах»;
- від 05.10.2015 № 1005 «Про затвердження Рекомендацій щодо проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладання з ними трудових договорів (контрактів)»;
- від 6.11.15 № 1151 «Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266»;
- від 26.11.15 № 1230 «Про внесення змін до Рекомендацій щодо проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників, затверджених наказом МОН України від 5.10.15 №1005»;
- від 05.07.2016 № 782 «Про затвердження форм документів з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах».
• Листів Міністерства освіти і науки України:
- від 1.09.2005 №1/9-398 "Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів"4
- від 11.03.2015 №1/9-120 «Про організацію вивчення гуманітарних дисціплін»;
- від 13.03.2015 № 1/9-126 року «Щодо особливостей організації освітнього процесу та формування навчальних планів у 2015/2016 навчальному році»;
- від 25.09.2015 №1/9-454 «Щодо організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах»;
- від 21.10.2015 №1/9-495 «Щодо погодження рішень органами студентського самоврядування»;
- від 21.10.2015 №1/9-496 «Щодо фінансування органів студентського самоврядування»;
- від 21.10.2015 №1/9-497 «Деякі питання виконання статті 40 Закону України
«Про вищу освіту»»;
- від 21.10.2015 №1/9-498 «Щодо виборів до органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів».
- від 16.03.2016 № 1/9 – 131 «Щодо обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з набору іноземців на навчання в Україні»
• Наказів та листів Міністерства охорони здоров'я України:
- від 14.08.1998 № 251 "Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів "Медицина" і "Фармація" (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.09.1998 за №563/3003);
- від 15.01.1999 № 7 «Про заходи щодо виконання наказу МОЗ України від 14.08.1998 №251 «Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 10.02.1999 за №91/3384;
- від 29.11.2002 № 436 "Про підготовку до затвердження засобів діагностики якості вищої освіти, як компоненти галузевих стандартів";
- від 24.03.2004 № 152 «Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»;
- від 31.12.2004 № 685 «Про експериментальне впровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації у 2004-2010 рр»;
- від 12.10.2004 № 492 «Про внесення змін та доповнень до Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»;
- від 31.01.2005 № 53 «Про затвердження Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації за напрямом підготовки "Медицина" (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.02.2005 за № 244/10524);
- від 10.06.2005 № 262 "Про введення стандартів освіти молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів»;
- листа Міністерства охорони здоров'я України від 15.01.2014 №0801-47/10395
«Щодо затвердження інструкції оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу»;
- від 12.06.2017 №654 «Про затвердження Інструкції з організації внутрішнього контролю в апараті Міністерства охорони здоровя України, на підприємствах, у закладах, установах та організаціях, що належать до сфери управління МОЗ України, та Інструкції щодо складання адміністративних регламентів в апараті Міністерства охорони здоров'я України, на підприємствах, у закладах, установах та організаціях, що належать до сфери управління МОЗ України»;
- від 03.11.2017 №1362 «Про затвердження примірних статутів державного підприємства, державного закладу, установи, організації та закладу вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України».
• Наказу Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я України від 06.06.1996 № 191/153 «Положення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих закладах освіти».
• Наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41 «Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів»;
• Документів Донецького національного медичного університету:
- «Статуту Донецького національного медичного університету;
- «Правил внутрішнього розпорядку у Донецькому національному медичному університеті»;
- «Положення про студентське самоврядування Донецького національного медичного університету»;
- «Методичні рекомендації для підготовки до складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1», «Крок 2», «Крок 3» (для студентів, лікарів-інтернів та викладачів)» (наказ по ДНМУ від 13.10.2016, № 439);
- «Положення про відділ управління якістю освітнього процесу Донецького національного медичного університету» (наказ по ДНМУ від 26.10.2016, № 452);
- «Положення про навчальний час студента» (наказ по ДНМУ від 06.08.2018
№239);
- «Положення про права та обов’язки осіб, які навчаються у Донецькому національному медичному університеті» (наказ по ДНМУ від 06.08.2018 № 239);
- «Положення про надання академічної відпустки та повторного навчання, переведення, поновлення та відрахування, переведення з договірної на бюджетну форму навчання осіб, які навчаються у Донецькому національному медичному університеті» (наказ по ДНМУ від 06.08.2018 № 239);
- «Положення про організацію та проведення контрольних заходів, відпрацювання пропущених навчальних занять та підвищення рейтингу» (наказ по ДНМУ від 06.08.2018 № 239);
- «Положення про систему університетської атестації здобувачів вищої освіти у Донецькому національному медичному університеті» (наказ по ДНМУ від 06.08.2018 № 239);
- «Типового положення про кафедру Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України» (наказ по ДНМУ від 13.10.2016,
№439);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» кваліфікації «Лікар» за спеціальностями «лікувальна справа»,
«педіатрія» для студентів 4, 5, 6 курсів медичного факультету №1, у т.ч. для тих, котрі попередньо здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за спеціальністю «лікувальна справа» та «сестринська справа», (нормативний термін навчання – 6 років) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина» для студентів 2, 3, 4 курсів медичних факультетів (нормативний термін навчання – 6 років), які попередньо здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за спеціальністю «лікувальна справа» та «сестринська справа» у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
«Спеціаліст» кваліфікації «Лікар-стоматолог» за спеціальністю «стоматологія» для студентів 5 курсу стоматологічного факультету (нормативний термін навчання – 5 років) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
«Спеціаліст» кваліфікації «Лікар-стоматолог» за спеціальністю «стоматологія» для студентів 4 курсу стоматологічного факультету (нормативний термін навчання – 5 років) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
стоматолог» (нормативний термін навчання – 5 років) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 221
«Стоматологія» для студентів 2-5 курсів стоматологічного факультету (нормативний термін навчання – 5 років), які попередньо здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.12010104 «Стоматологія» та 5.12010106
«Стоматологія ортопедична» у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
«Спеціаліст» кваліфікації «Провізор» за спеціальністю «фармація» денної (стаціонарної) форми навчання для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету (нормативний термін навчання – 5 років) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
«Спеціаліст» кваліфікації «Провізор» за спеціальністю «фармація» денної (стаціонарної) форми навчання для студентів 4 курсу фармацевтичного факультету (нормативний термін навчання – 5 років) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
«Спеціаліст» кваліфікації «Провізор» за спеціальністю «фармація» заочної форми навчання для студентів 4-5 курсів фармацевтичного факультету (нормативний термін навчання – 4,5 роки) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров`я» за спеціальністю 226 «Фармація» кваліфікації освітньої «Магістр фармації», кваліфікації професійної «Провізор» (нормативний термін навчання – 5 років) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
- Робочого навчального плану підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 226 «Фармація» заочної форми навчання для студентів 1, 2 і 3 курсів фармацевтичного факультету (нормативний термін навчання – 4,5 роки) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання);
студентів 1 і 2 курсів медичних факультетів (нормативний термін навчання – 6 років) у Донецькому національному медичному університеті (за роками навчання).
3. ФОРМИ НАВЧАННЯ
освіти.
3.1. Навчання студентів в університеті здійснюється за такими формами:
– денна (очна);
– заочна.
Денна (очна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня вищої
Заочна форма навчання є формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного
рівня вищої освіти без відриву від виробництва.
3.2. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) фахівців певного освітньо- кваліфікаційного рівня та стандартами вищої освіти.
3.3. Організація освітнього процесу здійснюється в Університеті згідно зі стандартами вищої освіти і цим Положенням.
4. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
4.1 Графік освітнього процесу
Графік освітнього процесу структурований на:
- семестри,
- додатковий термін для ліквідації академічної заборгованісті та підвищення рейтингу,
- університетську атестацію,
- виробничу практику,
- державну атестацію,
- канікули.
Навчальний рік складає 40 тижнів та включає два семестри. Канікули встановлюються двічі на рік, їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік. Загальна тривалість канікул повинна бути не менш ніж 8 тижнів.
Графіком передбачено додатковий термін для завершення вивчення окремих модулів – 1-2 тижні після завершення навчання у семестрі.
На 3-му курсі студенти складають ліцензійний інтегрований іспит «Крок-1».
На випускному курсі студенти складають ліцензійний інтегрований іспит «Крок-2» та практично-орієнований державний іспит, якій може проводитися у формі комплексних випускних іспитів. Дисципліни, що входять до комплексних випускних іспитів, визначаються навчальними планами підготовки фахівців.
Лікарі-інтерни складають ліцензійний інтегрований іспит «Крок-3».
Ліцензійні інтегровані іспити «Крок-1», «Крок-2» і «Крок-3» є складовою частиною державної атестації.
4.2. Зміст освіти й навчання
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» розроблення змісту освіти й навчання можна представити у вигляді такої схеми (рис. 1).
Нормативні документи верхньої частини схеми (національна рамка кваліфікацій, професійні стандарти та стандарти вищої освіти) розробляються на рівні держави і
затверджуються відповідними державними органами. Документи нижньої частини схеми розробляються й затверджуються в університеті.
4.2.1. Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.
Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).
Стандарти вищої освіти з кожної спеціальності розробляє Міністерство освіти і науки України з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:
- обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої
освіти;
- перелік компетентностей випускника;
- нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований x
термінах результатів навчання;
- форми атестації здобувачів вищої освіти;
- вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;
- вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).
Рис. 1. Структура розроблення змісту освіти і навчання
4.2.2. Компетентності являють собою динамічне поєднання знань, розуміння, навичок, умінь і здатностей. Розвиток компетентностей є метою освітніх програм. Компетентності формуються в різних навчальних дисциплінах і оцінюються на різних етапах. Компетентності набуваються поступово, формуються цілою низкою навчальних дисциплін або модулів на різних етапах даної програми, і навіть можуть починати формуватися в рамках програми одного рівня вищої освіти, а закінчувати формування на іншому, вищому рівні.
Компетентності класифікуються за трьома категоріями:
1. Інструментальні (когнітивні, методологічні, технологічні та лінгвістичні здатності);
2. Міжособистісні (навички спілкування, соціальна взаємодія та співпраця);
3. Системні (поєднання розуміння, сприйнятливості та знань, здатність планування змін для удосконалення систем, розроблення нових систем).
Кінцевий варіант списку включає 30 компетентностей:
1. Інструментальні компетентності:
- здатність до аналізу і синтезу;
- здатність до організації і планування;
- базові загальні знання;
- засвоєння основ базових знань з професії;
- усне і письмове спілкування рідною мовою;
- знання другої мови;
- елементарні комп’ютерні навички;
- навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел);
- розв’язання проблем;
- прийняття рішень.
2. Міжособистісні компетентності:
- здатність до критики та самокритики;
- взаємодія (робота в команді);
- міжособистісні навички та вміння;
- здатність працювати в міждисциплінарній команді;
- здатність спілкуватися з експертами з інших галузей;
- позитивне ставлення до несхожості та інших культур;
- здатність працювати в міжнародному середовищі;
- етичні зобов’язання.
3. Системні компетентності:
- здатність застосовувати знання на практиці;
- дослідницькі навички і уміння;
- здатність до навчання;
- здатність пристосовуватись до нових ситуацій;
- здатність породжувати нові ідеї (креативність);
- лідерські якості;
- розуміння культури та звичаїв інших країн;
- здатність працювати самостійно;
- планування та управління проектами;
- ініціативність і дух підприємництва;
- турбота про якість;
- бажання досягти успіху.
освіти.
4.2.3. Освітні програми – розробляє університет на підставі стандартів вищої
Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – це система освітніх
компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності (спеціалізації), що визначає:
- вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою;
- перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення (структурно- логічна схема);
- кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми;
- очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.
Освітньо-професійна програма (ОПП) розробляється для першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти.
Освітньо-наукова програма розробляється для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
Освітня програма (ОП) використовується під час:
- проведення ліцензійної експертизи на провадження освітньої діяльності за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти, інспектуванні освітньої діяльності за спеціальністю;
- розроблення навчального плану, програм навчальних дисципліні і практик;
- розроблення засобів діагностики якості вищої освіти;
- визначення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;
- професійної орієнтації здобувачів вищої освіти.
Освітня програма у частині переліку навчальних дисциплін має дві складові – нормативну та вибіркову. За обсягом нормативна частина має складати 75-40 % від обсягу відповідної освітньої програми.
Освітня програма розробляється робочою групою випускової кафедри (міжкафедральною робочою групою), узгоджується з навчально-методичним відділом університету та ухвалюється Вченою радою університету. Освітні програми затверджує ректор.
Кредит ЄКТС – це умовна одиниця (в Європейській кредитно-трансферній системі) вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.
Результати навчання – сукупність компетентностей, що виражають знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості, які набув студент після завершення освітньої програми, або її окремого компонента (Національний освітній глосарій: вища освіта).
4.2.4. Засоби діагностики якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, а також її професійних, світоглядних та громадянських якостей.
Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для визначення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.
4.2.5. Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання визначається ОПП підготовки фахівців, а також навчальним планом, навчальними програмами дисциплін тощо.
4.2.6. Нормативна частина змісту навчання – це перелік обов’язкових навчальних дисциплін та видів практичної підготовки із зазначенням мінімального обсягу кредитів і годин, відведених на їх засвоєння. Дотримання переліку дисциплін та обсягів кредитів і годин, що складають нормативну частину змісту освіти, є обов’язковим.
4.2.7. Вибіркова частина ОПП містить цикл дисциплін за вибором навчального закладу і цикл дисциплін вільного вибору студентів. Дисципліни за вибором навчального
закладу визначаються особливостями регіональних потреб у фахівцях певної спеціальності та спеціалізації, певним досвідом підготовки фахівців у навчальному закладі, особливостями наукових шкіл.
4.2.8. Дисципліни вільного вибору студентів можуть бути орієнтовані на задоволення їх освітніх і культурних потреб, додаткову фундаментальну і спеціальну підготовку.
4.2.9. Навчальна програма дисципліни.
Навчальна програма дисципліни визначає:
– мету вивчення дисципліни у вигляді типових задач діяльності та її місце у системі підготовки фахівця;
– завдання дисципліни у вигляді системи вмінь (із зазначенням шифрів згідно з ОПП та рівня їх сформованості) і знань;
– інформаційний зміст та структурно-логічну схему вивчення;
– перелік рекомендованих практичних (лабораторних) робіт, індивідуальних завдань, а також підручників, методичних і дидактичних матеріалів;
– критерії оцінювання успішності навчання та засоби діагностики.
Навчальні програми дисциплін розробляються кафедрами згідно з вимогами відповідних ОПП підготовки фахівців.
Навчальна програма дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу і містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролів.
Навчальна програма дисципліни розробляється кафедрою, розглядається на засіданні кафедри, підписується завідувачем кафедри.
З метою забезпечення цілісності навчального матеріалу, забезпечення професійної спрямованості змісту навчання, врахування міждисциплінарних зв’язків навчальні програми розглядаються методичною комісією відповідного профілю, підписується головою цієї комісії і затверджується першим проректором з науково-педагогічної роботи Університету.
Навчальні програми дисциплін щорічно обговорюються на засіданнях кафедр. У разі необхідності до програми вносяться зміни з наступним її затвердженням.
Навчальні програми дисциплін затверджуються (перезатверджуються) не пізніше, ніж за 2 місяці до початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни.
Навчальні плани та програми дисциплін, інша навчально-методична документація кафедр є інтелектуальною власністю Університету і можуть бути використані іншим ВНЗ лише з дозволу Університету.
4.3 Робочі навчальні плани
4.3.1. Робочий навчальний план є нормативним документом навчального закладу, який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу зі спеціальності (напряму).
Робочі навчальні плани складаються окремо для кожної спеціальності, кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та за кожною формою навчання.
Робочі навчальні плани ухвалюються Вченою радою Університету та вводяться у дію наказом ректора університету. Підпис ректора скріплюється печаткою університету.
З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОЗ та МОН
України, рішень Вченої ради Університету, щорічно складається (коригується) робочий навчальний план на кожен навчальний рік.
Робочий навчальний план визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин та кредитів за видами занять у семестрах, вид семестрового контролю та державної атестації.
Робочі навчальні плани зі спеціальностей та робочий навчальний план на кожен рік розробляються навчальним відділом університету.
Розподіл кредитів і навчальних годин з дисциплін за видами занять проводиться відповідно до програм з дисциплін, затверджених Вченою радою університету.
Максимальне щотижневе аудиторне навантаження студентів, як правило, не повинно перевищувати 35 годин.
4.3.2 Індивідуальний навчальний план студента
Згідно з вимогами кредитно-трансферної системи організації навчального процесу, індивідуальний навчальний план студента є робочим документом, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань.
В індивідуальному навчальному плані студента зазначаються нормативні навчальні дисципліни, навчальні дисципліни за вибором у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Індивідуальний навчальний план формується за відповідною освітньо-професійною програмою (молодший спеціаліст, спеціаліст, магістр) і складається і затверджується в установленому порядку деканом факультету.
Зміни до індивідуального навчального плану студента можуть вноситись у порядку, що визначається вищим навчальним закладом, але не пізніше 2-х тижнів від початку навчання у поточному навчальному році (семестрі), і затверджуються деканом факультету. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років. При цьому навантаження студента повинно бути виконано в повному обсязі.
Контроль за виконанням індивідуального навчального плану студента здійснюється деканатами.
5. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
5.1. Вивчення дисципліни. Вивчення дисципліни включає семінарські, практичні й лабораторні заняття, завдання для самостійної роботи, письмові контрольні роботи тощо. Всі види робіт, що виконуються студентами, повинні бути відображені в робочій навчальній програмі дисципліни.
Перелік робіт (завдань), які студент зобов’язаний виконати за семестр/цикл, критерії їх оцінювання та розподіл балів, відведених для оцінювання поточної успішності та підсумкового контролю визначаються робочою навчальною програмою дисципліни і доводяться до відома студентів на початку семестру.
5.2. Форми освітнього процесу
Освітній процес в Університеті здійснюється у таких формах:
- навчальні заняття,
- виконання індивідуальних завдань,
- практики,
- контрольні заходи,
- самостійна робота.
Основними видами навчальних занять є:
- лекція,
- практичне, семінарське, індивідуальне заняття,
- консультація.
Відвідування навчальних занять (лекція, практичне, семінарське) студентами є обов’язковим. У разі відсутності на занятті студент повинен його відпрацювати у вільний від занять час (з платою або безкоштовно).
Кафедра зобов’язана не пізніше ніж за 3 місяці до початку навчального року подати до навчально-методичного відділу робочу програму з дисципліни, комплект індивідуальних завдань (якщо вони заплановані) та контрольні завдання для підсумкового контролю з дисципліни.
5.2.1 Лекція. Перевага віддається лекціям проблемним, оглядовим та концептуально-аналітичним. Лекція стає процесом, під час якого в студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями.
Як правило, окрема лекція є елементом курсу лекцій, що охоплює основний теоретичний матеріал однієї або декількох тем навчальної дисципліни. Тематика лекцій визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
Лекції проводяться науково-педагогічними працівниками, як правило, професорами, доцентами і старшими викладачами. До читання окремих лекцій можуть залучатись асистенти які мають вчений ступінь. На кафедрі повинні зберігатися плани та тези всіх лекцій.
Лектор, який читатиме курс лекцій вперше, повинен подати складений ним конспект лекцій.
Лектор зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми щодо тематики та змісту лекційних занять, але є вільним в інтерпретації навчального матеріалу, формах і способах його викладення.
Лекція проводиться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях, обовʼязковим є використання ілюстративного матеріалу під час лекції.
5.2.2. Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами теоретичних положень конкретної теми навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в спеціально оснащених навчальних кімнатах, лабораторіях, операційних, перев'язочних, палатах біля ліжка хворого (біля ліжка хворого кількість студентів не більше 5-ти осіб).
Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Календарний план практичних занять складається кафедрою на кожний семестр і затверджується деканом факультету.
Для проведення практичних занять кафедра створює методичні розробки для викладачів і методичні вказівки для студентів з підготовки і роботи на практичному занятті (можуть розроблятись і інші методичні документи).
Практичне заняття у разі необхідності може включати:
- перевірку початкового рівня знань (вмінь, навичок),
- постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів,
- розв'язування завдань на засвоєння матеріалу,
- завдання на самопідготовку.
Оцінки, одержані студентом на кожному практичному занятті, заносяться до журналу обліку відвідування занять та успішності студентів і враховуються під час визначення підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Частина практичного заняття – близько 20% (на молодших курсах), та до 60% (на старших курсах на клінічних кафедрах) проводиться як самостійна робота студентів під контролем викладача.
Під час вивчення базових дисциплін на 4-6 курсах (внутрішня медицина, педіатрія, хірургія, акушерство і гінекологія) на кожному практичному занятті до 80% аудиторних годин повинно проводиться самостійно під контролем викладача.
Найбільш доцільними формами самостійної роботи з врахуванням рівня навчання і характеру предмета є:
- на теоретичних кафедрах: експериментальна, лабораторна робота, аналіз їх результатів, оцінка медико-біологічних ситуацій, оцінка морфологічного субстрату, рішення нетипових навчальних задач з недостатньою чи надмірною інформацією;
- на клінічних кафедрах пропедевтичного профілю: відпрацювання навичок обстеження хворого на фантомах та манекенах, проведення досліджень, оцінка їх результатів, рішення ситуаційних задач, робота в маніпуляційній, робота в перев'язочній, гіпсовій тощо;
- на інших клінічних кафедрах: курація хворих, написання історії хвороби, розробка діагностичних, лікувальних і тактичних алгоритмів, засвоєння навичок роботи на діагностичній і лікувальній апаратурі, участь в обстеженнях, засвоєння реанімаційних заходів на тренажерах, участь в роботі бригад швидкої допомоги;
- на кафедрах хірургічного профілю додатково: робота в перев'язочній, операційній, у пологовій залі;
- на гігієнічних кафедрах: лабораторні дослідження, проведення інструментальних досліджень, аналіз їх результатів, рішення ситуаційних задач. На кафедрі загальної гігієни додатково – санітарний опис об'єкту, оцінка стану здоров'я населення, рішення ситуаційних задач, складання планів цільових програм, оцінка стану навколишнього середовища (повітря, ґрунту, води, умов праці тощо). Для кафедр епідеміології – оцінка результатів епідемічного аналізу, складання плану протиепідемічних заходів, планів вакцинації тощо.
5.2.3 Семінарське заняття – вид навчального заняття, на якому науково- педагогічний працівник організує дискусію з попередньо визначених проблем за конкретною темою.
Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах, як правило, з двома академічними групами, що повинне бути зазначене в наказі про кількість академічних груп та враховано у педагогічному навантаженні на кафедру.
На кожному семінарському занятті науково-педагогічний працівник оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність в дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Одержані студентом оцінки на семінарському занятті враховуються під час визначення модульної оцінки та семестрової, підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
5.2.4. Лабораторне заняття – форма навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні та імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з медичними та біологічними препаратами, лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, комп’ютерними програмами, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі.
Лабораторні заняття проводяться в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
Календарний план проведення лабораторних робіт розробляється кафедрою на навчальний рік і затверджується проректором з навчальної роботи. Для проведення лабораторних робіт кафедра розробляє методичні рекомендації для викладача і методичні вказівки для студентів з організації занять (можуть розроблятись і інші методичні документи).
Оцінка за лабораторну роботу виставляється в журнал обліку відвідування занять та успішності студентів і враховується під час визначення підсумкової оцінки з дисципліни.
5.2.5. Індивідуальне навчальне заняття – форма навчального заняття, яке проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей, або через необхідність відпрацювання певної кількості занять пропущених з поважної причини. Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком, затвердженим деканом та узгодженим з завідувачем кафедри, з урахуванням індивідуального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї навчальної дисципліни, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня за окремим наказом ректора за поданням декана для конкретного студента.
Проведення індивідуальних навчальних занять науково-педагогічними і педагогічними працівниками кафедри фіксується в журналі обліку індивідуальних занять науково-педагогічних працівників кафедри.
5.2.6. Консультація – форма навчального заняття, коли студент отримує від науково-педагогічного працівника відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання. Консультація може бути індивідуальною або проводитись для групи студентів. Під час підготовки до екзаменів чи підсумкових занять проводяться групові консультації.
Протягом семестру консультації з навчальних дисциплін проводяться за визначеним кафедрою розкладом із розрахунку відповідного часу, що планується на консультації з певної навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений науково- педагогічному працівнику для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається робочим навчальним планом.
5.3. Позааудиторна самостійна робота студентів
Позааудиторна самостійна робота студента є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
Позааудиторна самостійна робота студента включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань (написання історії хвороби, підготовка реферату, вирішення ситуаційних задач тощо), науково-дослідну роботу тощо.
Навчальний час, відведений на самостійну роботу студента денної форми навчання, регламентується навчальним планом і повинен складати від 1/3 до 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни, з урахуванням того, що загальне тижневе навчальне навантаження студента складає 45 годин.
Зміст самостійної роботи студента за конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками науково-педагогічного працівника.
Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичного забезпечення, передбаченою робочою навчальною програмою дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань,
комплектами індивідуальних семестрових завдань, методичними рекомендаціями з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, електронними та іншими навчально-методичними матеріалами.
Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література.
Самостійна робота студента з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проходити в Науковій бібліотеці Університету, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, лабораторіях, лікарнях, поліклініках, гуртожитках, а також в домашніх умовах.
Для забезпечення належних умов роботи студентів, у разі необхідності, ця робота здійснюється за попередньо складеним на факультеті графіком, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до необхідних дидактичних і технічних засобів загального користування. Графік доводиться до відома студентів на початку навчального семестру.
При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання, установок, інформаційних систем забезпечується можливість одержання необхідної консультації або допомоги з боку спеціалістів кафедри.
Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався під час аудиторних навчальних занять.
5.4. Індивідуальні завдання
Індивідуальні завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи, історії хвороби тощо) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.
Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються робочою навчальною програмою з дисципліни. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із одержанням необхідних консультацій з боку науково-педагогічного працівника.
Допускаються випадки виконання робіт комплексної тематики кількома студентам.
Історія хвороби з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Студент повинен написати та захистити історію хвороби викладачу з дисципліни згідно з навчальною програмою.
Реферати, аналітичні огляди тощо – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих розділів дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується, як правило, для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів. Рекомендується планувати в одному семестрі (одному студентові) не більше трьох рефератів з різних дисциплін.
На виконання реферату з дисципліни у робочій навчальній програмі передбачається не менше 10-15 годин самостійної роботи.
5.5. Практика
Практика є обов’язковим компонентом програми підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Мета практики – набуття студентами професійних навичок і вмінь для подальшого використання їх у реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Практика проводиться відповідно до діючих програм і Положення про практику у строки, передбачені навчальним планом. Практика передбачає безперервність та послідовність її проведення під час одержання необхідного обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Вона може бути виробничою чи переддипломною.
Зміст і послідовність проходження практики визначаються програмами практики, які розробляються відповідними кафедрами, відділом виробничої практики, навчальним відділом Університету, центральним методичним кабінетом з вищої освіти МОЗ України.
На кожному етапі практики програми мають рекомендації щодо видів і форм перевірки рівня знань, умінь, навичок, якими студенти повинні оволодіти. Ці вимоги об’єднуються і в наскрізній програмі на стоматологічному факультеті.
Практика студентів проводиться на університетських базах практики, які відповідають вимогам програми, а в окремих випадках за трьохсторонніми угодами в лікувально-профілактичних (фармацевтичних) закладах, які відповідають вимогам програми практики.
Відділом виробничої практики проводиться підготовча робота:
- опрацювання профільними кафедрами відповідних програм практики, форми обліку роботи студентів на практиці та форми підсумкового контролю;
- опрацювання графіка проходження практики з конкретних дисциплін (послідовність, терміни тощо);
- за узгодженням з завідувачами кафедр призначення керівників виробничої практики на базах практики (оформлення відповідним наказом ректора);
- укладення договорів з відповідними лікувально-профілактичними (фармацевтичними) закладами про проходження практики студентами медичних, стоматологічного та фармацевтичних факультетів;
- організація обстеження студентів для допуску їх до роботи в закладах охорони здоров’я чи фармацевтичних установах;
- проведення нарад з керівниками відповідних лікувально-профілактичними (фармацевтичними) закладів з питання організації і забезпечення керівництва практикою, побуту студентів;
- інструктажі з викладачами і студентами;
- до кожного студента доводиться програма виробничої практики і зразки звітних документів, зокрема шляхом розміщення їх на відповідному сайті Університету;
- поточна перевірка проходження студентами виробничої практики;
- організація підсумкового контролю виробничої практики;
- оформлення навчальної документації (відомості, залікові книжки) та передача її до відповідних деканатів;
- оформлення та передача першому проректорові звіту про результати проходження студентами виробничої практики.
Кожному іноземному студенту, від’їжджаючому на практику за місцем проживання, надаються програми і зразки документів англійською мовою.
Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечують відповідні кафедри. До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені науково- педагогічні працівники кафедр.
Загальне керівництво практикою здійснює керівник практики від Університету, який призначається наказом ректора та керівник від закладу охорони здоров’я, який
призначається цим закладом. Контроль за проведенням практики здійснює відділ виробничої практики.
Університет зобов’язаний надати лікувально-профілактичним (фармацевтичним) закладам, що визначені базами практики, за два місяці до початку практики – програму практики, а за тиждень – визначений наказом по Університету поіменний список студентів, які будуть проходити практику, та прізвища керівників практики зі складу викладачів Університету.
Крім того, протягом проходження студентами практики Університет має забезпечувати додержання ними та керівниками практики (викладачами Університету) вимог щодо трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку закладів охорони здоров’я, санітарно-протиепідемічного режиму, протипожежної безпеки приміщень, норм охорони праці та безпечної життєдіяльності тощо, а також своєчасно реагувати на повідомлення щодо їх порушення.
Комісія у складі – керівника виробничої практики від Університету та від відповідного лікувально-профілактичного (фармацевтичного) закладу, в останній день практики підводить підсумок виробничої практики за затвердженою методикою.
Керівники практики від Університету та від бази практики забезпечують високу якість її проходження згідно з програмою, приймають і перевіряють звіти студентів з практики, складають характеристику, що характеризує їх роботу на базі практики.
Департамент охорони здоров’я обласної державної адміністрації доручає головним лікарям відповідних лікувально-профілактичних закладів, а керівники стоматологічних та фармацевтичних установ відповідно до укладених договорів:
- забезпечують необхідні умови для проведення зимової та літньої виробничої практики студентів університету;
- призначають кваліфікованих спеціалістів для безпосереднього керівництва практикою, забезпечують умови для виконання програми практики у відповідності із положенням про неї;
- повідомляють навчальний заклад про всі порушення, в тому числі трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я (фармацевтичного закладу), санітарно-протиепідемічного режиму;
- взяти участь у прийомі диференційного заліку чи підсумкового контролю.
Взаємодія керівників практикою, які призначені як з боку закладів охорони здоров’я (фармацевтичного закладу), так і з боку Університету, сприяє підвищенню якості та ефективності проходження виробничої практики студентами.
Під час практики за студентами зберігається право на одержання стипендії.
Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання.
Загальна форма звітності студента за практику – письмовий звіт (щоденник практики, та цифровий звіт), підписаний і оцінений безпосереднім керівником від бази практики та керівником від Університету. Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, мати список використаної літератури тощо. Письмові звіти зберігаються у відділі виробничої практики.
Середній бал за практику вноситься в заліково-екзаменаційні відомості відділом виробничої практики і враховується стипендіальною комісією факультетів для призначення стипендії.
Студенту, який не виконав програму практики, може бути надано право проходження практики повторно в серпні місяці. Студент, який отримав негативну оцінку та не пройшов практику, – відраховується з Університету на підставах визначених чинним законодавством.
Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, Вчених радах факультетів та Університету та на ректораті протягом навчального року.
5.6. Особливості організації навчального процесу за формами навчання без відриву від виробництва.
Прийом на заочну форму навчання здійснюється згідно з Правилами прийому до Університету. Особи, які навчаються за заочною формою, мають статус студента і на них поширюються права та обов’язки, визначені чинним законодавством, Статутом Університету, положеннями, наказами та розпорядженнями, що діють в Університеті.
Відповідно до Кодексу Законів про працю, Закону України «Про відпустки» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 №634 «Про порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою формою навчання, де навчальний процес має свої особливості» для осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи і навчаються у вищих закладах освіти за заочною формою, передбачені пільги у вигляді додаткових оплачуваних відпусток і відпусток без збереження заробітної плати.
Зміст, обсяг, структура та якість знань, навичок і умінь студентів, які навчаються без відриву від виробництва, мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленим для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Тривалість навчання визначається стандартами освіти і навчальними планами.
Навчальні плани для форм навчання без відриву від виробництва за переліком дисциплін, кількістю годин та кредитів, формами підсумкового контролю повинні відповідати навчальним планам денної форми навчання. Перелік дисциплін може відрізнятися за рахунок вибіркових дисциплін і спеціалізації.
5.7. Основні принципи побудови навчального плану та організації навчального процесу.
Навчальний план будується за Європейською кредитною трансферно- накопичувальною системою, яка орієнтована на можливість визнання навчальних досягнень студентів, незалежно від місця навчання із урахуванням вимог Директиви Європейського союзу щодо визнання професійних кваліфікацій та базується на основі Галузевих стандартів вищої освіти України галузі знань.
Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) − система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікації та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на регламентації навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.
Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі − кредит ЄКТС) − одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту становить 30 годин. Навантаження одного навчального року становить 60 кредитів ЄКТС (за виключенням студентів, які попередньо здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста). Кредит ЄКТС включає усі види робіт студента: аудиторну, самостійну, підготовку до атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1» і «Крок 2», практично-орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо.
Форми організації освітнього процесу та контролю з кожної навчальної дисципліни (підсумковий контроль, екзамени, університетська атестація, диференційовані заліки, заліки тощо) визначаються самостійно Університетом за рішенням Вченої ради, що зазначено у робочому навчальному плані.
Графіком передбачено додатковий термін для завершення вивчення окремих дисциплін, підвищення рейтингу тощо – 1-2 тижні після закінчення семестру на 1-6 курсах. На кожен навчальний рік такий термін встановлюється наказом ректора університету.
При проведенні в університеті Університетської атестації (різновид екзаменаційної сесії) враховується, що тривалість теоретичного навчання впродовж періоду навчання визначається як різниця його загальної тривалості (40 тижнів на навчальний рік) та тривалості Університетської атестації (як правило, 2 тижні).
Університетська атестація, як форма підсумкового контролю, використовується для навчальних дисциплін, які є складовою інтегрованих тестових іспитів «Крок-1», «Крок-2» і «Крок-3».
Складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1» студентами, які навчаються за спеціальностями «медицина», «педіатрія» і «фармація», передбачено після повного завершення періоду навчання (40 тижнів на навчальний рік) – після завершення 6 семестру, а за спеціальністю «стоматологія» - на початку 6 семестру.
Навчальний план включає два етапи додипломної підготовки лікаря: доклінічний і клінічний. Структура навчального плану є предметно-інтегрованою і зорієнтована на дотримання логічної послідовності викладання дисциплін, які складають відповідні цикли підготовки: гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової та професійної.
Обсяги вивчення гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Університет визначає самостійно за рішенням Вченої ради вищого навчального закладу.
Навчальні заняття з фізичного виховання плануються як позакредитна дисципліна та проводяться у формі секційних занять.
Перелік та назви дисциплін робочого навчального плану базуються на ОПП підготовки фахівця (магістра/спеціаліста) галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальностями: «221 Стоматологія», «222 Медицина», «226 Фармація», «228 Педіатрія» і відповідають їх назві у навчальних планах медичних факультетів університетів Європи.
Під час вивчення дисциплін: «внутрішня медицина», «хірургія», «травматологія та ортопедія», «нейрохірургія», «епідеміологія» (5-й рік навчання), «гігієна та екологія» (3-й рік навчання) особлива увага повинна бути приділена питанням військової медицини (військової епідеміології і гігієни) та медицини надзвичайних ситуацій.
Під час складання розкладу навчальних занять в Університеті можуть бути використано таки підходи:
- принцип «одного дня»;
- «цикловий» принцип;
- «стрічковий».
При складанні розкладу навчальних занять на 1-3 курсах використовується принцип «одного дня», на 4-6 курсах – «цикловой» принцип.
Робоча навчальна програма дисциплін «внутрішня медицина», «педіатрія»,
«хірургія», «акушерство і гінекологія» на 4-6 курсах повинна передбачати вивчення найбільш поширених захворювань відповідно до ОПП за синдромним або органним принципом.
Програма повинна передбачати структуризацію дисциплін на змістові модулі, ротація яких протягом вивчення дисципліни не допускається.
6. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА НАУКОВО- МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Науково-методичне та організаційне забезпечення освітнього процесу є необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і включає:
– стандарти вищої освіти;
– навчально-організаційні документи навчально-методичного відділу, деканату і кафедр;
– інформаційне забезпечення навчального процесу (підручники і навчальні посібники, методичні матеріали, наочні посібники, комп’ютерні програми з навчальних дисципліни тощо);
– дидактичне забезпечення навчального процесу (таблиці, презентації, фільми, муляжі, фантоми, тренажери, макропрепарати, мікропрепарати тощо);
– систему контролю якості навчального процесу.
6.1. Перелік обов’язкових документів з організації освітнього процесу, наукової та лікувальної роботи.
6.1.1. Перелік обов’язкових документів з організації освітнього процесу, наукової та лікувальної роботи медичних, стоматологічного, фармацевтичного факультетів університету:
1. Накази, розпорядження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших державних органів, організацій, надіслані до відома (копії).
2. Накази та розпорядження ректора університету з основної діяльності (копії).
3. Положення про факультет.
4. Посадові інструкції співробітників деканату та кафедр.
5. Перелік кафедр факультету.
6. Накази ректора університету з руху студентів.
7. Нормативні документи університету (стандарти університету, інструкції, положення тощо).
8. Нормативні документи про призначення стипендій.
9. Протоколи засіданні стипендіальної комісії факультету.
10. Накази про призначення стипендій (копії).
11. Рішення Вченої ради університету, ректорату.
12. Плани роботи факультету на рік.
13. Плани роботи Вченої ради факультету.
14. Протоколи засідань Вченої ради факультету.
15. Документи з навчально-методичної роботи.
16. Галузеві стандарти підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями.
17. Графіки навчального процесу на навчальний рік.
18. Навчальні плани за напрямами та спеціальностями.
19. Календарно-тематичні плани кафедр.
20. Розклад занять, контрольних заходів, державної атестації.
21. Розпорядження по деканату.
22. Списки студентів за курсами та спеціальностями.
23. Списки сиріт, чорнобильців, малозабезпечених, інвалідів тощо.
24. Особові справи студентів.
25. Заліково-екзаменаційні відомості.
26. Книга видачі заліково-екзаменаційних відомостей.
27. Відомості про рух контингенту студентів (поновлення, переведення, відрахування, академічна відпустка, повторний курс навчання).
28. Журнал підсумкового контролю знань по групам за семестр (результати семестрового контролю) (зошит декана).
29. Відомості успішності та відвідування занять студентами академічних груп.
30. Виробнича практика студентів.
31. Результати державної атестації студентів (відомості державних іспитів).
32. Результати Крок 1, Крок 2. Переписка з центром тестування.
33. Протоколи засідань Державних екзаменаційних комісій.
34. Звіти голів ДЕК.
35. Журнал реєстрації видачі направлень на роботу.
36. Звіти роботи факультету за всіма напрямами діяльності за навчальний рік.
37. Відомості персонального розподілу молодих фахівців.
38. Журнал обліку видачі залікових книжок та студентських квитків.
39. Журнал реєстрації видачі академічних довідок.
40. Журнал реєстрації видачі довідок студентам.
41. Списки співробітників кафедр факультету.
42. Журнал реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції.
43. Журнал реєстрації особових справ студентів, що передані на інші факультети та в інші ВНЗ.
44. Документація з питань охорони праці.
45. Матеріали з акредитації спеціальностей факультету.
46. Навчальні картки студентів.
47. Акти передачі особових справ, справ переданих для постійного зберігання та акти на списання документів тимчасового зберігання.
48. Документи з менеджменту якості.
49. Результати анкетування з різних питань.
50. Внутрішня переписка в університеті (поточна інформація, звіти тощо).
51. Переписка з громадянами, відповіді на заяви та скарги.
52. Виховна робота зі студентами, робота громадських організацій, студентське самоврядування, студентської ради гуртожитків.
53. Копії документів, що засвідчують пільги студентами.
54. Журнал перевірки деканом кафедр.
55. Матеріали з наукової та лікувальної роботи кафедр факультету.
56. Описи справ.
57. Номенклатура справ.
6.1.2. Перелік обов’язкових документів з організації освітнього процесу, наукової та лікувальної роботи факультету інтернатури і післядипломної освіти університету:
1. Накази, розпорядження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших державних органів, організацій, надіслані до відома (копії).
2. Накази та розпорядження ректора університету з основної діяльності (копії).
3. Положення про факультет.
4. Посадові інструкції співробітників деканату та кафедр.
5. Перелік кафедр факультету.
6. Списки співробітників кафедр факультету.
7. Документація з питань охорони праці (Інструкції з охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки, Журнал інструктажів з охорони праці, техніки безпеки та
пожежної безпеки на робочих місцях).
8. Накази ректора університету з особового складу інтернів.
9. Нормативні документи університету (стандарти університету, інструкції, положення тощо).
10. Розпорядження деканату з основної діяльності.
11. Методичні вказівки та рекомендації щодо підготовки до ліцензійних іспитів (копія).
12. Рішення Вченої ради університету, ректорату.
13. Плани роботи факультету на рік.
14. Плани роботи Вченої ради факультету.
15. Протоколи засідань Вченої ради факультету.
16. Документи з навчально-методичної роботи.
17. Типові навчальні плани та програми за напрямами та спеціальностями (лікарі- інтерни, лікарі-курсанти, молодші медичні спеціалісти).
18. Робочі навчальні плани та програми за напрямами та спеціальностями (лікарі- інтерни, лікарі-курсанти, молодші медичні спеціалісти).
19. Графіки навчального процесу на навчальний рік (лікарі-інтерни, лікарі- курсанти).
21. План підвищення кваліфікації лікарів в університеті.
22. Клопотання закладів охорони здоров’я про виділення путівок підвищення кваліфікації.
23. Навчально-виробничий план на рік.
24. Календарний план циклів спеціалізації та удосконалення лікарів та молодших медичних спеціалістів.
25. Календарно-тематичні плани кафедр.
26. Розклад занять, контрольних заходів, державної атестації.
27. Накази по університету про зарахування на навчання лікарів-інтернів.
28. Накази про затвердження складу голів атестаційних комісій, про призначення викладачів по підготовці лікарів інтернів на навчальний рік, про затвердження графіку очних циклів, про проходження суміжних циклів лікарями-інтернами, про проведення атестації, присвоєння звання лікаря-спеціаліста, про відрахування лікарів-інтернів з очної частини інтернатури в зв’язку з закінченням термінів навчання в інтернатурі.
29. Журнал реєстрації наказів ректора університету з особового складу інтернів.
30. Журнали обліку лікарів-інтернів, провізорів-інтернів.
31. Залікові книжки лікарів-інтернів.
32. Особові картки лікарів-інтернів.
33. Результати Крок 3. Переписка з центром тестування.
34. Журнали реєстрації видачі сертифікатів Крок 3, сертифікатів лікарів спеціалістів, довідок про навчання в інтернатурі, путівок на очний цикл навчання.
35. Відомості результатів проходження суміжних циклів, залікові відомості річної атестації, облікові відомості відвідувань занять.
36. Протоколи засідань атестаційних комісій по випуску лікарів (провізорів)- інтернів.
37. Річні звіти про підготовку лікарів (провізорів)- інтернів.
38. Квартальні та річні звіти з кількості людино-місяців навчання в інтернатурі (для планово-фінансового відділу).
39. Накази по університету про зарахування на навчання лікарів-курсантів (на передатестаційні цикли, тематичне удосконалення, спеціалізацію та стажування), молодших медичних спеціалістів (на цикли спеціалізації та тематичного удосконалення)
40. Накази про присвоєння звання лікаря-спеціаліста.
41. Журнали обліку лікарів- курсантів, молодших медичних спеціалістів.
42. Накази по університету про створення екзаменаційної комісії по атестації лікарів-курсантів.
43. Журнали реєстрації видачі сертифікатів, свідоцтв, довідок лікарям-курсантам, молодшим медичним спеціалістам.
44. Звіти та протоколи засідань екзаменаційних комісій по атестації лікарів- курсантів.
45. Листування з центральними та місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими організаціями з питань діяльності факультету.
46. Журнал реєстрації розпоряджень деканату з основної діяльності.
47. Журнал реєстрації вхідної кореспонденції.
48. Звіти роботи факультету за всіма напрямами діяльності за навчальний рік.
49. Внутрішня переписка в університеті (поточна інформація, звіти тощо).
50. Журнал реєстрації скарг та пропозицій.
51. Переписка з громадянами, відповіді на заяви та скарги.
52. Матеріали з наукової та лікувальної роботи кафедр факультету.
53. Номенклатура справ деканату.
54. Описи справ.
6.1.3. Перелік обов’язкових документів з організації освітнього процесу, наукової та лікувальної роботи кафедр університету:
І. Загальні матеріали
1.1. Накази, розпорядження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших державних органів, організацій, надіслані до відома (копії).
1.2. Накази та розпорядження ректорату з основної діяльності та адміністративно- господарських питань (копії).
1.3. Положення про організацію освітнього процесу у Донецькому національному медичному університеті (копія).
1.4. Освітньо-професійні програми зі спеціальностей, за якими здійснюється навчання на кафедрі (копія).
1.5. «Положення про навчальний час студента» (копія).
1.6. «Положення про права та обов’язки осіб, які навчаються у Донецькому національному медичному університеті» (копія).
1.7. «Положення про надання академічної відпустки та повторного навчання, переведення, поновлення та відрахування, переведення з договірної на бюджетну форму навчання осіб, які навчаються у Донецькому національному медичному університеті» (копія).
1.8. «Положення про організацію та проведення контрольних заходів, відпрацювання пропущених навчальних занять та підвищення рейтингу» (копія).
1.9. «Положення про систему університетської атестації здобувачів вищої освіти у Донецькому національному медичному університеті» (копія).
1.10. «Методичні рекомендації для підготовки до складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1», «Крок 2», «Крок 3» (для студентів, лікарів-інтернів та викладачів)» (копія).
1.11. «Положення про організацію проведення державних випускних іспитів» (копія).
1.12. Посадові інструкції працівників (копії).
1.13. Положення про кафедру Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України.
1.14. Список співробітників кафедри, аспірантів і докторантів.
1.15. План роботи кафедри на навчальний рік, який включає розділи – навчальна, навчально-методична, наукова, впровадження нового, лікувальна робота (для клінічних кафедр), видання підручників, навчальних посібників, монографій, керівницьтв.
1.16. Індивідуальні плани роботи науково-педагогічних працівників.
1.17. План проходження курсів підвищення кваліфікації науково-педагогічний працівників з педагогіки і спеціальності та здобуття, підвищення (підтвердження) кваліфікаційної категорії співробітниками кафедри (для співробітників клінічних кафедр).
1.18. Протоколи засідання кафедри.
1.19. Протоколи оперативних нарад, комісій, робочих груп, зборів кафедр (якщо є потреба).
1.20. Паспорт клінічної кафедри (для клінічних кафедр).
1.21. Інші документи відповідно до номенклатури справ кафедри.
1.22. Номенклатура справ кафедр.
2. Навчальна і навчально-методична робота
2.1. Методичні вказівки для студентів із самостійної підготовки до практичних і семінарських занять, лабораторних робіт, виробничої практики тощо.
2.2. Методичні рекомендації для викладачів.
2.3. Графік і журнал (з рецензіями) взаємних і контрольних відвідувань лекцій і занять науково-педагогічних і педагогічних працівників кафедри.
2.4. Робочі навчальні плани зі спеціальностей, за якими здійснюється навчання на кафедрі.
2.5. Навчальні програми з кожної дисципліни і для кожної спеціальності.
2.6. Календарно-тематичні плани лекцій, практичних, семінарських занять, поза аудиторної самостійної роботи (плани СПРС – тільки для кафедр, що навчають студентів).
2.7. Розклади, плани, графіки проведення занять, заліків, іспитів, консультацій, захисту дипломних (інших кваліфікаційних) робіт, складання (перескладання) модульного контролю.
2.8. Журнали обліку відвідування занять та успішності студентів.
2.9. Відео презентації/конспекти (у т.ч. електронні) лекцій викладачів.
2.10. Питання до заліків, комплекти контрольних завдань (у т.ч. набори тестових завдань) для етапного (рубіжного) та семестрового/підсумкового модульного контролю рівнів знань студентів, екзаменаційні білети.
2.11. Списки рекомендованої навчальної та іншої літератури, аудіовізуальних посібників.
2.12. Письмові роботи студентів (індивідуальні завдання – історії хвороби, розрахунково-графічні роботи, акти обстеження, епіданаліз тощо).
2.13. Письмові роботи студентів, що навчаються заочно, та рецензії на них.
2.14. Лекційні журнали студентів-заочників.
2.15. Залікові та екзаменаційні відомості.
2.16. Відомості, журнали обліку відпрацьованих пропущених занять студентами та виправдальні документи про причини пропуску занять студентами.
2.17. Документи (програми, протоколи, рішення журі, комісій, листи) з організації та проведення виставок навчально-дослідних робіт, конкурсів, олімпіад з дисциплін чи фаху.
2.18. Документи (програми про проведення виробничої/навчальної практики, перелік практичних навичок, що підлягають засвоєнню під час практики). Для кафедр, які відповідають за проведення виробничої/навчальної практики.
2.19. Журнал обліку відвідування лекцій студентами (за умови стрічкової системи організації занять).
2.20. Звіт кафедри про виконання навчальних планів (річні, семестрові).
3. Науково-дослідницька робота
3.1. Перелік документів які повинні зберігатися на кафедрі по НДР (при плануванні або виконанні НДР):
3.1.1. Анотація НДР.
3.1.2. Експертний висновок проблемної комісії за фахом.
3.1.3. Витяг з протоколу засідання Комісії з питань етики та біоетики.
3.1.4. План-графік виконання НДР.
3.1.5. Реєстраційна картка.
3.2. Перелік документів які повинні зберігатися на кафедрі за бюджетною НДР (при плануванні або виконанні НДР):
3.2.1. Рішення вченої ради університету.
3.2.2. Експертний висновок структурного підрозділу МОЗ України.
3.2.3. Експертний висновок головного позаштатного спеціаліста МОЗ України (копія).
3.2.4. Експертний висновок експертної проблемної комісії МОЗ і НАМН України для подальшого конкурсного відбору (копія).
3.2.5. Анотований звіт про виконання перехідної НДР із зазначенням отриманих результатів, клопотання і запит на подальше виконання перехідної НДР з докладними розрахунками витрат.
3.2.6. Дані для внесення до орієнтовного плану НДР.
3.3. Перелік документів які повинні зберігатися на кафедрі з навчання аспірантів і клінічних ординаторів:
3.3.1. Індивідуальний план підготовки аспірантів.
3.3.2. Протокол засідання кафедри з планування дисертаційної роботи аспіранта.
3.3.3. Протокол міжкафедрального засідання по апробації діссертаціооной роботи аспіранта.
3.3.4. Робочі програми з навчання аспірантів.
3.3.5. Індивідуальний план підготовки лікаря в клінічній ординатурі.
4. Лікувальна робота (для клінічних кафедр)
4.1. Звіти співробітників кафедри з лікувальної роботи (квартальні, річні).
4.2. Графік проведення консультацій співробітниками кафедри (з зазначенням місця, часу, телефону реєстратури ЛПЗ чи контактної особи) – лікувальна робота.
4.3. Журнал (журнали) обліку лікувальної роботи (оперативні втручання, клінічні обходи, консультації, консиліуми тощо).
4.4. Журнал виїзних консультативних прийомів в ЛПЗ області.
4.5. План проведення науково-практичних конференцій на рік.
4.6. Матеріали проведених науково-практичних конференцій.
4.7. План впровадження нових медичних технологій, нових методів діагностики та лікування, що використовуються в практичній діяльності.
4.8. Журнал впровадження нових медичних технологій, нових методів діагностики та лікування.
4.9. Публікації фахівців кафедри в галузевих журналах.
4.10. Інформація про міжнародне співробітництво.
4.11. Санітарно-просвітницька робота, виступи на телебаченні, радіо, публікації в
ЗМІ.
7. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА
7.1. Навчальний час визначається кількістю облікових одиниць часу, які відведені для виконання навчальних планів і програм підготовки на відповідному освітньо- кваліфікаційному рівні. Він включає:
• термін навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем,
• навчальний рік і навчальний курс,
• навчальний семестр,
• навчальний тиждень,
• навчальний день,
• навчальне заняття,
• аудиторну самостійну роботу (під контролем викладача),
• позааудиторну самостійну роботу,
• контрольні заходи (семестровий контроль, підсумковий контроль, університетську атестацію),
• консультації,
• виробничу практику,
• канікули.
7.2. Навчальний рік у Донецькому національному медичному університеті триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, університетської атестації, виробничої практики, вихідних, святкових і канікулярних днів.
7.3. Навчальний курс – період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю, екзаменаційних сесій (семестрового контролю), виробничої практики та канікул.
Протягом одного навчального року студент навчається на відповідному навчальному курсі.
Тривалість його перебування на курсі включає – осінній і весняний навчальні семестри, контрольні заходи, виробничу практику (якщо це передбачено навчальним планом) та канікули.
Закінчення навчання студента на конкретному курсі (семестрі) оформлюється наказом ректора про переведення його на наступний курс навчання (за умов повного виконання студентом навчальних планів і навчальних програм із дисциплін).
7.4. Навчальний семестр – це частина навчального року, яка закінчується семестровим контролем. Його тривалість визначається навчальним планом і графіком навчального процесу. До навчального семестру входить також виробнича практика.
7.5. Навчальний тиждень студента складається з 5 днів і включає не більше 35 аудиторних навчальних годин при ЄКТС.
Субота та неділя – вихідні дні (за винятком випадків зміни розкладу занять відповідно до наказу ректора).
7.6. Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.
Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу, який складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.
7.7. Навчальні заняття (аудиторні заняття) тривають 2 або 3 академічні години при стрічковій формі розкладу, 4-6 академічних годин, якщо форма розкладу є цикловою або «одного дня».
Самостійна аудиторна робота під наглядом викладача – тривалість для певного заняття визначається робочою програмою з дисципліни.
Самостійна позааудиторна робота становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Відпрацювання пропущених студентами занять та консультації проводяться згідно з «Положення про організацію та проведення поточного, підсумкового, семестрового контролю, університетської атестації, відпрацювання навчальних занять та підвищення рейтингу».
7.8. Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару (90 хвилин), надалі «пара».
7.9. Виробнича практика для студентів 2-3 курсів, які навчаються за ЄКТС, проводиться як навчальні заняття упродовж відповідного навчального року; для всіх інших студентів – після закінчення екзаменаційної сесії відповідно до навчальних планів і графіків навчального процесу на базах лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я і в санітарно-епідеміологічних станціях.
7.10. Канікули у Донецькому національному медичному університеті надаються двічі на рік (зимові та літні), відповідно до затвердженого навчального плану і графіку навчального процесу.
Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів.
8. ПРИЙОМ НА НАВЧАННЯ, НАДАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ВІДПУСТКИ ТА ПОВТОРНОГО НАВЧАННЯ, ПЕРЕВЕДЕННЯ, ПОНОВЛЕННЯ ТА
ВІДРАХУВАННЯ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ
8.1. ПРИЙОМ НА НАВЧАННЯ ДО УНІВЕРСИТЕТУ
Прийом на навчання до університету для підготовки фахівців усіх освітньо- кваліфікаційних рівнів проводиться відповідно до «Правил прийому на навчання до Донецького національного медичного університету», які затверджуються Вченою радою та вводяться у дію наказом ректора у відповідності до умов прийому, які затверджуються Міністерством освіти і науки України.
8.2. НАДАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ВІДПУСТКИ ТА ПОВТОРНОГО НАВЧАННЯ
8.2.1. Студент може взяти перерву в навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеним x
«Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» (наказ МОН та МОЗ України від 06.06. 1996 № 191/153).
Випадки, не передбачені даним Положенням, особливі обставини та ситуації на підставі заяви студента й обґрунтованого подання декана розглядає та вирішує ректор університету. Рішення ректора є остаточним.
8.2.2. Академічна відпустка – це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у випадку зниження працездатності внаслідок порушень функцій організму, які зумовлені:
- гострими захворюваннями, що потребують тривалого відновлювального лікування;
- загостреннями хронічних захворювань або частими захворюваннями (понад один місяць за семестр);
- анатомічними дефектами, які не дають змоги провести відновлювальне лікування під час навчання.
Академічна відпустка також може надаватися студенту на час навчання або стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав (за умови наявності відповідним чином оформленого запрошення приймаючої сторони) або у зв'язку з призовом студента денної форми навчання на строкову військову службу в разі втрати права на відстрочку від неї або за особливих причин на службу за контрактом.
Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК). За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.
Студенти, які не скаржились на стан здоров'я до початку семестрового контролю знань (екзаменаційної сесії) та отримали за результатами семестрового контролю знань незадовільні оцінки, вважаються невстигаючими та не мають права на академічну відпустку.
Максимальна тривалість академічної відпустки становить один рік. У разі необхідності тривалість академічної відпустки може бути подовжена ще на один рік.
Надання академічної відпустки на час навчання або стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав та академічної відпустки за медичними показаннями оформляється відповідним наказом ректора. У наказі зазначаються підстави надання відпустки та її термін.
Допуск до навчання студентів, які перебували в академічній відпустці за медичними показаннями, здійснюється наказом ректора університету на підставі заяви студента та висновку лікарсько-консультативної комісії про стан здоров'я.
Допуск до навчання студентів, які перебували в академічній відпустці на час навчання або стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав, здійснюється наказом ректора на підставі заяви студента та подання декана факультету.
Допуск до навчання студентів, які перебували в академічній відпустці у зв'язку з проходженням строкової військової служби, здійснюється наказом ректора на підставі заяви студента, подання декана факультету та документа про закінчення ним строкової військової служби.
Заява студента та відповідні документи подаються не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру.
Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з вищого навчального закладу як такі, що не приступили до навчання в установлений термін.
8.2.3. Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли дитина потребує домашнього
догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, надаються відповідно до чинного законодавства.
8.2.4. Повторне навчання – це повторне проходження працездатним студентом (який не має права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями) курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з поважних причин:
- через тривалі захворювання, пов'язані, зокрема, з епідеміями, часті захворювання (понад один місяць за семестр);
- довгострокові службові відрядження (понад один місяць за семестр);
- складні сімейні обставини, зокрема, необхідність догляду за членами сім'ї тощо.
Не користуються правом повторного навчання студенти першого курсу.
За весь період навчання студент може скористатися правом повторного навчання не більш як два рази.
Повторне навчання через службові відрядження можуть отримати лише студенти, які навчаються без відриву від виробництва і працюють за обраним фахом, що засвідчується довідкою з місця роботи, а також студенти-спортсмени, які є членами збірних команд України.
Повторне навчання встановлюється ректором за поданням декана факультету та за заявою студента до початку відповідного семестру і оформляється відповідним наказом.
Повторне навчання здійснюється з початку того семестру, навчальний план якого студент не виконав.
Студентам, які залишені на повторне навчання, можуть бути зараховані дисципліни, з яких за результатами семестрового контролю вони мали позитивну оцінку.
Студентам, які навчалися за кошти державного бюджету, призначається стипендія відповідно до діючого «Положення про призначення стипендії в ДНМУ» (за результатами останнього семестрового контролю) за рахунок бюджетного фінансування з часу поновлення на навчання до підведення підсумків чергової екзаменаційної сесії.
8.3. ПЕРЕВЕДЕННЯ СТУДЕНТІВ НА НАСТУПНИЙ КУРС
8.3.1. Переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст, спеціаліст і магістр, на наступний курс (на наступний рік навчання) здійснюється наказом ректора університету за поданням керівників структурних підрозділів (директора коледжу, деканів), на яких навчаються студенти за відповідними напрямами підготовки та спеціальностями. У заліковій книжці студента та навчальній картці студента робиться запис «Переведено на ....... курс навчання. Наказ від… №
................», який підтверджується підписом декана та печаткою факультету.
На наступний курс (рік навчання) переводяться студенти, які повністю виконали навчальний план поточного навчального року і склали всі передбачені навчальним планом модульні контролі, підсумкові модульні контролі, іспити та заліки.
Датою переведення є наступний день після завершення, згідно затвердженого графіку навчального процесу, виконання студентами всіх видів навчального навантаження студента (теоретичне навчання, самостійна робота, семестрового контролю, екзаменаційна сесія, навчальні та виробничі практики), запланованих на відповідний рік (курс), але не пізніше ніж дата початку нового навчального року.
8.3.2. Проект наказу про переведення (окремо за денною і заочною формами навчання) подається керівником структурного підрозділу (коледжу, факультету) не пізніше ніж через 5 днів після завершення терміну виконання останнього з передбачених навчальним планом на відповідний рік виду навчального навантаження студента (семестровий контроль, екзаменаційна сесія, навчальна та/або виробнича практика).
8.3.3. Студентам, які на момент закінчення терміну семестрового контролю чи останньої екзаменаційної сесії (на момент завершення терміну проходження практики) мають академічну заборгованість, наказом ректора встановлюється термін її ліквідації, як правило – до початку нового навчального року.
Не мають право на продовження терміну семестрового контролю студенти випускного курсу перед державними випускними екзаменами.
За наявності об’єктивних (поважних) документально підтверджених підстав (за медичними показаннями, у зв’язку із проходженням стажування тощо) наказом по Університету студенту може бути встановлений інший термін ліквідації академічної заборгованості, але, як правило, не пізніш ніж упродовж 4-х тижнів від початку нового навчального року.
Якщо цей термін є недостатнім для виконання індивідуального графіка, розглядається питання про надання академічної відпустки або повторного курсу навчання.
8.3.4. Переведення на наступний курс студентів, які мали академічну заборгованість за результатами останньої сесії, і ліквідували її у встановлений термін, здійснюється не пізніше як з дня початку нового навчального року (або після ліквідації академічної заборгованості, яка була дозволена відповідним наказом ректора), а відповідний проект наказу подається керівником структурного підрозділу на підписання упродовж 5-ти днів від дати переведення.
8.4. ВІДРАХУВАННЯ З УНІВЕРСИТЕТУ ОСІБ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ
8.4.1. Підставами для відрахування з університету осіб, які навчаються, є:
- завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;
- власне бажання;
- переведення до іншого навчального закладу;
- невиконання навчального плану;
- порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;
- грубе порушення навчальної дисципліни або Правил внутрішнього розпорядку ДНМУ (за згодою органу студентського самоврядування);
- скоєння аморального вчинку, не сумісного з продовженням навчання у студентському колективі (за згодою органу студентського самоврядування);
- інші випадки, передбачені законами України.
8.4.2. Під невиконанням навчального плану слід вважати:
- якщо студент 1-го курсу не з'явився на заняття протягом 10-ти днів від початку занять у першому навчальному семестрі та не повідомив деканат про наявність поважної причини для цього;
- якщо академічна заборгованість (без поважних причин) студента у поточному навчальному семестрі складає 120 академічних годин і більше;
- невиконання без поважних причин навчального плану протягом семестру у разі не допуску до семестрового контролю (заліків, екзаменів, підсумкових контролів) з трьох і більше навчальних дисциплін;
- отримання за результатами семестрового контролю трьох і більше незадовільних оцінок (з підсумкових контролів, заліків);
- отримання незадовільної оцінки з однієї дисципліни після трьох спроб складання підсумкового контролю, екзамену, заліку;
- отримання оцінки «не склав» після трьох спроб складання Університетської атестації;
- якщо студент не ліквідував академічну заборгованість у встановлений термін (за відсутності поважної причини);
- якщо студент виконав навчальний план, але не пройшов державної атестації (у випадку отримання незадовільної оцінки при державній атестації або неявки на державну атестацію без поважних причин);
- якщо студент не склав та не пересклав інтегрований ліцензійний іспит «Крок-1» та «Крок-2» у визначений термін.
8.4.3. Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість у встановлені терміни, відраховуються з університету. Проект наказу про відрахування подається деканом факультету на підпис ректору відразу після закінчення визначеного терміну складання академічної заборгованості.
8.4.4. Якщо з об’єктивних (поважних) причин (за медичними показаннями, у зв’язку із проходженням стажування тощо) студент не може ліквідувати академічну заборгованість упродовж 4-х тижнів від початку навчального року, йому, за наявності відповідних підстав, рішенням ректора, може бути надане право на повторне навчання.
8.4.5. Відрахування студента здійснюється, як правило, за його заявою. Відрахування студентів проводиться наказом ректора за поданням декана/директора коледжу.
Відрахування неповнолітніх студентів (які не досягли 18 років) здійснюється за погодженням зі Службою у справах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади за місцем реєстрації студента.
8.4.6. Студент підлягає відрахуванню з числа осіб, які навчаються за державним замовленням у випадках коли він протягом навчального семестру до початку поточного семестрового контролю з будь-якого навчального предмета (дисципліни) набрав меншу кількість балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання та не ліквідував академічну заборгованість у додатковий термін, який встановлений для цього графіком навчального процесу (п. 13 «Порядку призначення і виплати стипендій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 28 грудня 2016 р. № 1050).
8.4.7. Лікар-інтерн підлягає відрахуванню з числа осіб, які навчаються в університеті, у випадках коли він отримав оцінку «не склав» після трьох спроб складання Університетської атестації, а також після трьох спроб складання інтегрованого ліцензійного іспиту «Крок-3», як такий що не виконав навчального плану. У цих випадках сертифікат лікаря-спеціаліста не видається.
8.4.8. Академічна довідка.
8.4.8.1. Особам, які відраховані з університету, деканат/дирекція коледжу видає академічну довідку встановленої форми, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і набрану кількість кредитів ЄКТС та оригінали документів про попередню освіту, які зберігався в особовій справі студента.
8.4.8.2. Відомості про зараховані навчальні дисципліни (модулі) вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр із зазначенням загального обсягу у годинах і кредитах ЄКТС та результати навчання за національною шкалою та шкалою ЄКТС.
8.4.8.3. До академічної довідки не вносяться навчальні дисципліни (модулі), з яких студент одержав незадовільні оцінки.
8.4.8.4. Студентам, які вибули з першого курсу вищого навчального закладу і не мають зарахованих навчальних дисциплін, видається академічна довідка з відповідним записом.
Студентам, які вибули з першого курсу вищого закладу освіти і не складали підсумкові контролі, екзамени і заліки видається академічна довідка з записом, що студент заліків, підсумкових контролів та екзаменів не складав.
8.4.8.5. При заповненні академічної довідки студентам, які навчались без відриву від виробництва, в графі "Кількість годин за навчальним планом" ставиться кількість годин, які передбачені навчальним планом для денної форми навчання.
8.4.8.6. Студенту, який навчався в декількох вищих навчальних закладах, видається академічна довідка, до якої вносяться оцінки (за національною шкалою та шкалою ЄКТС) з навчальних дисциплін (модулів), що опановані ним під час навчання в цих закладах із зазначенням їх повних назв та обсягу (в годинах та кредитах ЄКТС).
8.4.8.7. До особової справи студента вкладаються:
- копія академічної довідки, підписаної керівником вищого закладу освіти і скріпленої гербовою печаткою;
- копії документів про попередню освіту та результати ЗНО;
- завірена деканом залікова книжка,
- студентський квиток і скріплена печаткою за підписом декана/директора навчальна картка студента з зазначенням виконання студентом навчального плану.
8.4.8.8. Реєстрація академічних довідок проводиться в спеціальній книзі, до якої заносяться такі дані:
- порядковий реєстраційний номер;
- прізвище, ім'я, по батькові особи, яка одержала академічну довідку;
- номер академічної довідки;
- дата видачі;
- підпис особи, яка одержала довідку;
- підстава видачі академічної довідки.
8.4.9. Студент, який не пройшов державної атестації, допускається до наступної державної атестації протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.
8.4.10. Здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку.
У випадку, якщо у здобувача вищої освіти виникають обставини які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо), то таким особам надається повторний курс навчання в установленому порядку.
Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.
Здобувачам вищої освіти, призваним на військову службу у зв’язку з оголошенням мобілізації, гарантується збереження місця навчання та стипендії, яка призначається після поновлення на навчання відповідно до існуючого положення.
Здобувачам вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, протягом навчання, стажування чи здійснення наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами гарантується збереження місця навчання та виплата стипендії відповідно до положення про порядок реалізації права на академічну мобільність та порядок призначення та виплату стипендії. Такі особи не відраховуються із складу здобувачів вищої освіти.
8.4.11. Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу вищого навчального закладу.
8.4.12. Студенти, яким після закінчення університету присвоєно освітньо- кваліфікаційні рівні молодшого спеціаліста, магістра, спеціаліста, відраховуються з університету згідно наказу ректора. Наказ про відрахування готує декан факультету/директор коледжу.
8.4.13. Студентам, яким після закінчення університету присвоєно освітньо-кваліфікаційні рівні магістра, спеціаліста, видаються оригінали відповідних документів про вищу освіту.
8.4.14. До особової справи особи, яка закінчила навчання в університеті, додаються такі документи: копія диплому та додатку до диплома, які підписані ректором та скріплені гербовою печаткою, залікова книжка, скріплена печаткою декана, студентський квиток, копії документів про попередню освіту (атестат чи диплом та додатки до них, результати ЗНО, характеристика за час навчання).
8.5. ПЕРЕВЕДЕННЯ І ПОНОВЛЕННЯ НА НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ
8.5.1. Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів обох вищих закладів освіти.
8.5.2. Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах університету здійснює ректор.
8.5.3. Переведення студентів, а також поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з вищих закладів освіти, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул.
8.5.4. Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.
8.5.5. Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць.
При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.
8.5.6. Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку.
Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі та за умови згоди замовників.
8.5.7. Особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі.
8.5.8. Студенти, які навчаються в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом переведення до державних вищих закладів освіти.
8.5.9. При існуванні двосторонніх угод (студент і підприємство, організація, установа), або тристоронніх (студент, заклад освіти і підприємство, організація, установа) переведення студентів з одного напрямку підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, форми на іншу, або з одного вищого закладу освіти до іншого
здійснюється за умови внесення відповідних змін до даних угод, з дотриманням вимог чинного законодавства.
8.5.10. Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти.
8.5.11. Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я ректора (директора) вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.
8.5.12. При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи.
8.5.13. Ректор вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит.
У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, навчальної картки студента, залікова книжка та всіх пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів.
8.5.14. Ректор вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.
8.5.15. Поновлення до складу студентів здійснюється ректором вищого закладу освіти незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.
8.5.16. Поновлення студентів на перший курс забороняється.
8.5.17. Ректор університету має право поновити на другий курс студента, який відрахований з першого курсу, якщо його академічна заборгованість складає, як правило, не більше трьох навчальних дисциплін, передбачених індивідуальним навчальним планом та за умови її ліквідації впродовж перших двох (чотирьох) тижнів з початку навчальних занять.
8.5.18. Академічна заборгованість виникає у разі, коли:
- протягом навчального семестру до початку поточного семестрового контролю, визначеного навчальним планом, особа з будь-якого навчального предмета (дисципліни) набрала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання;
- під час семестрового контролю з будь-якого навчального предмета (дисципліни) особа отримала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання.
8.5.19. При переведенні та поновленні на навчання студента може бути виявлена академічна різниця.
8.5.19.1. Академічна різниця – це розбіжність між навчальними планами, за яким студент навчався і за яким бажає навчатися при переведенні або поновленні на навчання.
8.5.19.2. Академічна різниця визначається деканом факультету, або відповідною комісією на підставі порівняння навчального плану університету певного напряму підготовки (спеціальності) та академічної довідки (у випадку поновлення на навчання) або витягу із залікової книжки (у випадку переведення), виданої за попереднім місцем навчання претендента.
8.5.19.3. Академічна різниця виникає у випадках, коли в академічній довідці або витягу із залікової книжки, що надає студент/претендент:
- відсутні нормативні дисципліни, що передбачені діючим навчальним планом і вивчалися на попередніх курсах відповідно до вимог галузевих стандартів;
- відсутні вибіркові дисципліни, що є базовими для здобуття певного фаху (професійного спрямування);
- дисципліна вивчалася у меншому обсязі, з меншою кількістю кредитів ЄКТС (відмінність становить більше ніж половина кредиту ЄКТС);
- наявні значні розбіжності в назві та змісті навчальної дисципліни.
- невідповідності форм підсумкового контролю з дисципліни (залік – замість екзамену або підсумкового модульного контролю; звичайний залік – замість диференційованого заліку) і відсутня оцінка за шкалою ЄКТС.
8.5.19.4. Максимально допустимий обсяг академічної різниці при поновленні або переведенні студента, як правило, не може перевищувати 10 кредитів (6 кредитів при зарахуванні на останній курс чи рік навчання).
8.5.19.5. Зміна назви дисципліни без зміни обсягу, форми підсумкового контролю і змісту за наявності мотивованого висновку відповідної кафедри академічним розходженням не вважається.
8.5.19.6. Якщо дисципліна, виведена студенту як академічна різниця, то вона заноситься до індивідуального навчального плану студента на відповідний семестр зі встановленням термінів її ліквідації.
8.5.19.7. Студент отримує завдання (опис дисципліни) на відповідній кафедрі, вивчає дисципліну за індивідуальним графіком з опрацюванням усіх видів навчальних занять, передбачених робочою програмою дисципліни, під керівництвом викладача, який веде цю дисципліну і призначений завідувачем кафедри. Підсумковий семестровий контроль приймає викладач призначений завідувачем кафедри за направленням деканату.
8.5.19.8. Ліквідація академічної різниці здійснюється, протягом семестру за індивідуальним планом узгодженим з відповідними кафедрами та затвердженим деканом (крім студентів, які поновлені на навчання на другий курс і які мають академічну заборгованість).
8.5.19.9. Академічну різницю (академічну заборгованість) для вітчизняних студентів визначає декан факультету. Індивідуальний план ліквідації академічної заборгованості вітчизняними студентами складає і затверджує декан факультету.
8.5.19.10. Академічну різницю (академічну заборгованість) для іноземних студентів (2-6 курси навчання) визначає комісія навчального відділу, яка створюється і затверджується наказом ректора університету.
Зарахування на 2-6 курси навчання іноземних студентів здійснюється відповідно до наказу ректора університету з урахуванням рекомендації комісії навчального відділу.
Граничний термін ліквідації академічної різниці, встановлюється наказом ректора або розпорядженням проректора з науково-педагогічної роботи.
Індивідуальний план ліквідації академічної заборгованості іноземним студентами складає і затверджує декан факультету.
8.5.19.11. Безпосереднє порядок ліквідації академічної заборгованості на кафедрі вирішує завідувач відповідної кафедри.
8.5.19.12. Особи, які не ліквідували академічну різницю у визначений термін, підлягають відрахуванню з університету.
8.5.20. При переведенні і поновленні на навчання студента може мати місце ситуація, коли студент в попередньому навчальному закладі атестований з деяких дисциплін, які вивчаються в поточному семестрі в університеті, до якого студент
перевівся чи поновився. У цьому разі виникає необхідність перезарахування раніше вивчених дисциплін.
8.5.21. Перезарахування навчальних дисциплін.
8.5.21.1. Перезарахування навчальних дисциплін проводиться на підставі порівняння навчального плану університету певного напряму підготовки (спеціальності) та академічної довідки.
8.5.21.2. Рішення щодо перезарахування навчальних дисциплін може бути прийнято за умов, якщо:
- назви навчальних дисциплін ідентичні або мають незначну стилістичну відмінність, але обсяги та змістова частина навчальних програм не відрізняються;
- загальний обсяг годин, відведених на вивчення дисципліни, та кількість кредитів, які може одержати студент за опанування курсу, не менший, ніж передбачений галузевим стандартом освіти;
- форми підсумкового контролю з дисциплін однакові і семестрова атестація зарахована як за національною шкалою, так і за шкалою ЄКТС.
При цьому при перезарахуванні форм підсумкового контролю з дисциплін:
- екзамен/ПК, складений у вищому закладі освіти, де навчався студент, може бути зарахований як залік з відповідною оцінкою за шкалою ЄКТС;
- залік, якщо він був оцінений за шкалою ЄКТС, може бути зарахований як іспит/ПК з відповідною оцінкою за шкалою ЄКТС та переведенням в національну шкалу.
8.5.21.3. При перезарахуванні дисципліни зберігається раніше здобута позитивна оцінка рівня знань студента. За необхідності оцінка приводиться до діючої в Університеті шкали оцінювання. Якщо оцінка з дисципліни складається з декількох оцінок за окремі семестри або з оцінок декількох модулів, то студенту/претенденту виставляється середньозважена оцінка успішності з урахуванням обсягів відповідних складових навчальної дисципліни.
8.5.21.4. Студент має право відмовитися від перезарахування дисципліни, якщо його не влаштовує отримана раніше оцінка, та складати її як академічну різницю або вивчати повторно.
8.5.21.5. При перезарахуванні навчальних дисциплін до навчальної картки студента вносяться: назва дисципліни, загальна кількість годин/кредитів, оцінка та підстава щодо перезарахування (номер академічної довідки, залікової книжки, диплома тощо).
8.5.21.6. Документи вищих навчальних закладів інших держав можуть бути враховані за наявності міжурядової угоди між Україною та відповідною державою або угоди, затвердженої у встановленому порядку між Університетом та відповідним іноземним вищим навчальним закладом (за умови підтвердження даного факту довідкою МОН України і нострифікації навчальних досягнень студента).
8.5.21.7. Перезарахування дисциплін може здійснюватись за такими варіантами:
- одноосібне рішення декана факультету;
- рішення декана факультету на підставі висновку експертної комісії (завідувача) відповідної кафедри;
- рішення декана факультету на підставі додаткової атестації студента відповідною кафедрою за окремими темами (після ліквідації академрозбіжності).
8.5.21.8. Одноосібне рішення декана факультету про перезарахування дисципліни може бути прийняте за таких умов:
- назви дисциплін збігаються повністю або мають несуттєву стилістичну відмінність;
- загальний обсяг годин (кредитів ЄКТС), відведений на вивчення нормативної дисципліни в попередньому навчальному закладі, не менший 75% обсягу дисципліни, передбаченої навчальним планом університету;
- оцінка за дисципліну виставлена за шкалою, що має не меншу кількість градацій, ніж передбачена в університеті шкалою оцінювання підсумкового контролю.
8.5.21.9. Експертна комісія.
• Експертна комісія формується у випадках, коли є певні підстави для перезарахування дисципліни, але одноосібне рішення деканом не прийнято. Експертна комісія формується у складі двох осіб: завідувача кафедри, до сфери відповідальності якої відноситься дисципліна, та одного з викладачів, який викладає ту саму або споріднену дисципліну. Експертна комісія формується деканом факультету.
• Експертна комісія розглядає заяву-направлення студента, вивчає його документи про раніше здобуту освіту, при необхідності проводить співбесіду зі студентом з метою уточнення змісту вивченої в попередньому навчальному закладі дисципліни, яку потрібно перезарахувати. Направлення має містити змістовне викладення обставин, які вказують на можливість перезарахування дисципліни (статус навчального закладу, зміст дисципліни за темами, агрегування або дезагрегування дисциплін, обсяг аудиторних годин з дисципліни, результати навчання і особливості шкали їх оцінювання).
• Експертна комісія може зробити такі мотивовані висновки:
- можливість перезарахування дисципліни:
- необхідність додаткової атестації за окремими темами;
- неможливість перезарахування дисципліни.
• Висновок експертної комісії оформлюється у вигляді протоколу, відмічається у заяві-направленні і набирає чинності після затвердження його деканом факультету. Остаточне рішення на підставі висновку експертної комісії приймає декан факультету.
• Додаткова атестація за окремими темами дисципліни може проводитись за різними формами відповідно до виду семестрового контролю, а саме: співбесіди, письмової контрольної роботи або тестування з тем, які не вивчались або не в повному обсязі вивчалися студентом раніше тощо.
8.5.22. Студенту, який поновлений (переведений) до університету, заповнюється навчальна картка відповідної форми, видається залікова книжка з виставленими перезарахованими навчальними дисциплінами (з відповідними оцінками за національною шкалою та шкалою ЄКТС), опанованими в іншому навчальному закладі та студентський квиток. Залікова книжка завіряється підписом декана.
8.5.23. До особової справи студента (переведеного з іншого вищого закладу освіти або поновленого) вкладаються: виписка з наказу про зарахування, заява, академічна довідка; документи про попередню освіту та результати ЗНО.
8.5.24. Особи, які мають документ про освіту закордонного зразка і бажають перевестися, поновитися або одержати другу вищу освіту в університеті, повинні звернутися в Комісію з нострифікації Департаменту міжнародних зв’язків МОН України для одержання документа, що засвідчує освіту, одержану за кордоном.
8.5.25. Студенти університету можуть бути направлені на певний термін (один-два семестри) на навчання до закордонного вищого навчального закладу за умови ідентичності змісту програми навчання і наявності двосторонніх договорів між навчальними закладами.
Умови переведення студентів на короткотривале навчання до закордонного вищого навчального закладу згідно із багатосторонніми угодами регулюється окремим положенням університету.
8.5.26. Переведення на навчання студентів які навчаються на договірній основі (з оплатою за рахунок місцевих бюджетів, міністерств і відомств, юридичних та фізичних осіб), здійснюється з обов’язковим внесенням відповідних змін до умов договору (контракту).
У випадку, коли студент, що перебував на повторному навчанні або академічній відпустці, навчається на контрактній основі, після отримання допуску до навчання до діючого договору/контракту вносяться відповідні зміни (оформлюється додаткова угода про подовження терміну дії договору/контракту до дати закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем).
Якщо упродовж 10-ти днів після реєстрації наказу про поновлення на навчання (переведення, або допуск до навчання) за кошти юридичних та фізичних осіб не укладено відповідний договір (не внесені зміни до діючого договору/контракту), наказ скасовується.
8.5.27. Перелік документів, які необхідні для розгляду питань поновлень та переводів (документи подаються в деканат/директору коледжу):
8.5.27.1. Особи, які навчалися у Донецькому національному медичному університеті, були відраховані та бажають поновитися на навчання, повинні подати такі документи:
- заяву на ім'я ректора Донецького національного медичного університету з проханням про поновлення на відповідний курс та зазначенням року відрахування;
- документ про попередню освіту (атестат або диплом, результати ЗНО);
- копію паспорта громадянина України або іншої країни.
8.5.27.2. Особи, які навчалися в інших вищих медичних навчальних закладах, були відраховані та бажають поновитися на навчання до Донецького національного медичного університету, повинні подати такі документи:
- заяву на ім'я ректора Донецького національного медичного університету з проханням про зарахування на навчання на відповідний курс за певною спеціальністю;
- академічну довідку (оригінал);
- сертифікат про проходження ліцензійного іспиту "Крок" (оригінал);
- документ про попередню освіту (атестат або диплом, результати ЗНО);
- копію паспорта громадянина України або іншої країни (та пред’явити особисто), копію ідентифікаційного коду.
8.5.27.3. Особи, які навчаються в інших вищих медичних навчальних закладах та бажають перевестися на навчання до Донецького національного медичного університету, повинні подати такі документи:
- заяву на ім'я ректора вищого медичного навчального закладу, в якому навчається студент, із зазначенням причини переводу та дозволом ректора на переведення, скріплену мокрою гербовою печаткою;
- заяву на ім'я ректора Донецького національного медичного університету з проханням про переведення на відповідний курс за певною спеціальністю;
- довідка про посеместрове виконання навчального плану із завершених дисциплін та результати зарахування поточного та підсумкового модульного контролю незавершених дисциплін (завірена деканатом), або індивідуальний навчальний план студента (чи його завірена копія);
- сертифікат про проходження ліцензійного іспиту "Крок" (копію, завірену у встановленому порядку);
- документ про попередню освіту (атестат або диплом, результати ЗНО);
- копію паспорта громадянина України або іншої країни (та пред’явити особисто), копію ідентифікаційного коду.
9. ПЕРЕВЕДЕННЯ СТУДЕНТІВ З ДОГОВІРНОЇ НА БЮДЖЕТНУ ФОРМУ
НАВЧАННЯ
9.1. Особи, які навчаються в університеті на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб, можуть бути переведені на навчання на вакантні місця державного замовлення за умови згоди замовників.
9.2. Переводи здійснюються лише в період зимових або літних канікул.
9.3. Про наявність вакантних місць за державним замовленням декан факультету письмово інформує першого проректора та доводить до відома студентів відповідних курсів та спеціальностей, сповіщає дату засідання конкурсної комісії (не раніше, ніж за місяць з дня оповіщення).
9.4. Функції конкурсної комісії виконує комісія з переводів і поновлень, призначена розпорядженням декана факультету (до складу комісії обов’язково входять представники органів студентського самоврядування).
9.5. При розгляді конкретних заяв враховується:
- успішність навчання;
- матеріальне забезпечення студента;
- пільги, якими студент користується згідно з чинним законодавством (сироти, інваліди, потерпілі внаслідок аварії на ЧАЕС);
- участь у науково-дослідній роботі (участь у студентських наукових гуртках та організаціях) наявність винаходів та відкриттів, одержання патентів тощо);
- нагороди за участь у конференціях, семінарах, круглих столах;
- нагороди за участь у предметних студентських олімпіадах;
- наявність опублікованих статей, тез доповідей;
- нагороди за участь у конкурсах студентських наукових робіт;
- участь у діяльності органів студентського самоврядування;
- участь у спортивно-масовій роботі, гуртках художньої самодіяльності тощо;
- участь у громадській роботі кафедри, факультету, університету тощо.
Усі здобутки студента повинні бути підтверджені копіями відповідних документів, завіреними деканом факультету чи органів студентського самоврядування.
9.6. Студенти зобов’язані не пізніше, ніж за 2 тижні до засідання комісії пред’явити в деканат всі документи, які можуть бути підставою для переведення.
9.7. Комісія з переведення і поновлення на навчання приймає рішення щодо переведення з контрактної форми навчання на бюджетну, рішення оформлюється протоколом.
9.8. Кандидатури студентів, які подали повний пакет документів, розглядаються комісією з обов’язковою присутністю претендентів та представників органів студентського самоврядування. При однаковому рейтингу (сумі балів) перевага надається студентам напівсиротам, дітям з багатодітних та соціально-незахищених сімей тощо. Рішення про рекомендацію студента щодо його переведення на вакантне бюджетне місце приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів.
9.9. Витяг з протоколу разом із заявою студента з відповідними документами є обов'язковим додатком до наказу. Проект наказу на підставі зібраних документів готує декан факультету та подає ректору для прийняття рішення.
9.10. Для осіб, які навчаються у держаному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств чи відомств, переведення на навчання за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється за тих же умов та обов’язкової згоди замовників, що фінансують підготовку.
10. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО І СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ
10.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Конкурентоспроможність будь-якого навчального закладу залежить від його здатності та уміння готувати кваліфікованих фахівців, якість підготовки яких не тільки задовольняє вимогам споживачів і всіх зацікавлених сторін, але й перевершує їх очікування.
Якість одержаних знань характеризує ефективність спільної навчальної роботи професорсько-викладацького складу і студентів. Об'єктивне уявлення про якість знань студентів можна одержати тільки за умови систематичного, належним чином організованого контролю професорсько-викладацьким складом навчальних досягнень студентів.
Оцінка результативності підготовки студентів і випускників здійснюється за допомогою механізму контролю якості, побудованого на основі застосування системного підходу. При цьому системоутворюючим критерієм якості підготовки є рівень готовності студента до виконання майбутньої професійної діяльності.
Основними елементами механізму контролю є поточний та підсумковий контроль знань студентів, в ході яких оцінюється якість освоєння студентами освітніх програм.
Контроль навчальної роботи студентів розглядається як один з головних елементів менеджменту якості освіти. Функціонально контроль якості знань орієнтований на об'єктивний і систематичний аналіз процесу вивчення і засвоєння студентами навчального матеріалу відповідно до вимог, викладених в галузевих освітніх стандартах, навчальних планах спеціальностей і програмах дисциплін, на основі яких здійснюються заходи з підвищення якості навчального процесу.
Результати контролю навчальних досягнень студентів слід використовувати для коригування організації і змісту навчального процесу, для заохочення успішних студентів, розвитку творчих здібностей студентів, їх самостійності та ініціативи в оволодінні професійною компетенцією – професійними знаннями, уміннями і навичками.
Положення розроблене з метою удосконалення діючої в Донецькому національному медичному університеті системи контролю якості знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою трансферних кредитів (далі ЕСТS).
Положення стосується студентів, що навчаються за програмами освітньо- кваліфікаційного рівня спеціаліст і магістр.
Порядок організації поточного і підсумкового контролю знань студентів спрямований на ефективну реалізацію таких завдань:
• підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтація їх мети з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;
• систематизація знань та активне їх засвоєння впродовж навчального року;
• недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться для контролю, і змістовною частиною програми з дисципліни;
• проведення відкритого контролю, тобто ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;
• подолання елементів суб’єктивізму в оцінюванні знань, що забезпечується виконанням контрольних завдань поточного модульного контролю та перевірки знань у письмовій формі із застосуванням модульної системи оцінювання;
• забезпечення належних умов засвоєння програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом та у часі;
• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення.
10.2. РІВНІ КОНТРОЛЮ
10.2.1. За рівнями контролю розрізняють:
• самоконтроль,
• кафедральний,
• університетський,
• ректорський,
• міністерський.
10.2.2. Самоконтроль призначений для самооцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних рекомендаціях передбачаються завдання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів.
10.2.3. Кафедральний контроль проводиться з метою оцінки рівня підготовки студентів з дисципліни на різних етапах її вивчення, як правило, науково-педагогічними працівниками даної дисципліни і здійснюється у вигляді вхідного (у разі необхідності), поточного, рубіжного та підсумкового контролю.
10.2.4. Університетський контроль є обов’язковим елементом контролю рівня підготовки студентів (лікарів-інтернів) з дисциплін, які входять до «Крок-1» і «Крок-2» (для лікарів-інтернів – «Крок-3»).
10.2.5. Ректорський та міністерський контроль є різними рівнями зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості навчального процесу на кафедрах, порівняння ефективності навчання студентів.
Одним з варіантів міністерського контролю в даний час є ліцензійні інтегровані іспити «Крок 1», «Крок 2», «Крок 3», які проводить Центр тестування при МОЗ України.
10.3. ВИДИ КОНТРОЛЮ
10.3.1. У навчальному процесі використовуються такі види контролю:
- вхідний,
- поточний,
- етапний (рубіжний),
- підсумковий та відстрочений.
10.3.2. Вхідний контроль може проводитись, але не є обов’язковим, перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують освоєння цього курсу.
Вхідний контроль може проводитись на першому занятті за завданнями, що відповідають програмі попередньої дисципліни. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах та засіданнях методичних комісій спільно з науково-педагогічними працівниками, які проводять заняття з дисципліни. За результатами вхідного контролю можуть бути розроблені заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу.
10.3.3. Поточний контроль проводиться викладачами на всіх видах аудиторних занять і є обов’язковим. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи.
Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачем та студентами у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана під час поточного контролю, використовується як викладачами – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної роботи.
Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях, виступів студентів під час обговорення питань на семінарських заняттях, у формі комп’ютерного тестування тощо.
Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення модульної оцінки під час проведення заліку і враховуються викладачем для визначення підсумкової оцінки з даної дисципліни.
Знання студентів повинні бути оцінені на кожному занятті (з кожної теми).
10.3.4. Етапний (рубіжний) контроль передбачає оцінку знань, умінь і навичок студентів з вивченого матеріалу. Етапний контроль знань студентів проводиться на практичних заняттях. Підготовка до подібних занять допомагає студенту систематизувати накопичені знання і вміння за звітний період та сформувати цілісну картину того чи іншого розділу предмета. Більш того, він передбачає необхідність повторення пройденого матеріалу, а отже сприяє кращому запам'ятовуванню предмета.
Формами етапного (рубіжного) контролю знань студентів можуть бути – усне опитування, письмові контрольні роботи, комп'ютерне тестування, семінари тощо.
Етапний (рубіжний) контроль доцільно використовувати, якщо на вивчення дисципліни передбачено більше 50 аудиторних годин.
Етапний (рубіжний) контроль, як правило, повинен охоплювати не менше 4-5 пройдених тем занять. Крім того, кожний наступний етапний (рубіжний) контроль повинен включати питання (не менше 20-30% питань), які були включені в попередні етапні (рубіжні) контролі.
10.3.5. Ректорські контрольні роботи є формою поточного контролю. Результати оцінювання ректорських контрольних робіт є підставою для визначення рівня організації навчальної роботи на кафедрі.
Ректорські контрольні роботи виконують студенти 1-6 курсів кожної спеціальності.
Ректорські контрольні роботи виконуються у навчальний або поза навчальний час.
Графік проведення ректорських контрольних робіт складається навчальним відділом та відділом контролю якості освіти і затверджується першим проректором з науково-педагогічної роботи.
Студенти не пізніше, ніж за тиждень повинні бути ознайомлені з графіком проведення ректорських контрольних робіт і прикладами завдань.
За дорученням кафедри науково-педагогічні працівники розробляють не менше 5 комплектів завдань і зразків відповідей, критерії оцінювання робіт. Всі матеріали для ректорських контрольних робіт затверджуються на засіданнях кафедри та методичної комісії відповідного профілю. Зміст, обсяг, структуру та форму контрольної роботи визначає кафедра. За формою така робота може бути тестом, розгорнутою відповіддю на питання, комбінованим завданням тощо.
Кафедра надає до навчального відділу та відділу контролю якості освіти не менше
5 комплектів матеріалів для ректорської контрольної роботи в друкованому та електронному вигляді не пізніше ніж за два тижні до виконання роботи. З матеріалів, що надали кафедри, відділ контролю якості освіти формує завдання для ректорської контрольної роботи для кожного курсу за спеціальністю для кожного факультету.
Роботи виконуються на спеціальних бланках або виконується комп’ютерне тестування. Норма часу на проведення ректорської контрольної роботи складає до 2-х академічних годин.
Ректорську контрольну роботу виконують всі студенти за визначеним графіком.
Перевіряють всі контрольні роботи викладачі призначені завідувачем кафедри чи першим проректором. Оцінки за ректорську контрольну роботу виставляються за національною шкалою.
Результати ректорських контрольних робіт аналізуються відділом контролю якості освіти та інформаційно-аналітичним відділом Університету, обговорюються на засіданнях кафедр та методичних комісій.
Керівник відділу контролю якості освіти доповідає про результати на засіданні ректорату. Виконані ректорські контрольні роботи, завдання до них, зразки відповідей та критерії оцінювання зберігаються на кафедрі протягом 1 року.
10.3.6. Підсумковий контроль (ПК) – це форма контролю засвоєння студентом усього теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр або за рік, що проводиться як контрольний захід.
Підсумковий контроль складається студентами на останньому занятті згідно розкладу занять.
Студент вважається допущеним до підсумкового контролю з навчальної дисципліни, якщо він відвідав усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни та при її вивченні впродовж семестру набрав кількість балів, не меншу за мінімальну.
10.3.6. Семестровий контроль може проводитися у формах підсумкового контролю або семестрового заліку. Ці форми контролю можуть проводитися усно чи письмово, тестами та ін.
Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконаних ним певних видів робіт на практичних, семінарських, лабораторних заняттях.
Семестровий залік планується, як правило, при відсутності ПК.
Заліки виставляються викладачами, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.
Семестровий залік не передбачає обов'язкову присутність студента.
Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (підсумкового контролю, семестрового заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом та програмою на семестр з цієї навчальної дисципліни та має середній бал з дисциплін за поточну успішність не нижче «задовільно».
10.3.7. Результати складання ПК оцінюється за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліків – за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») і вносяться до екзаменаційно-залікової відомості, залікової книжки та навчальної картки студента.
Перелік дисциплін, що атестуються у формі ПК або заліку визначається навчальним планом спеціальності.
Результати семестрового контролю з усіх вивчених у семестрі дисциплін також заносяться в балах за 200-бальною шкалою, що є підставою для визначення стипендіального рейтингу.
10.3.8. Оцінювання успішності студентів, які навчаються за кредитно- трансферною системою організації навчального процесу, проводиться згідно розділу 11 цього Положення.
У залікову книжку, індивідуальний навчальний план студента та відомість, викладач кафедри записує повну кількість навчальних годин за навчальним планом (аудиторних та самостійної роботи), кількість кредитів, а також оцінку за національною та 200-бальною шкалою.
На кінець семестру (на останній день семестру за розкладом занять) студент повинен бути атестований з усіх дисциплін, які він вивчав протягом семестру (семестровий контроль).
Якщо протягом семестру вивчення дисципліни завершено, то у відомість і залікову книжку виставляється оцінка, отримана за підсумками вивченої дисципліни.
Якщо протягом семестру вивчення дисципліни не завершено, то в відомість і залікову книжку виставляється оцінка за поточну успішність за 4-х і 200 бальною шкалою, як за дисципліну, яка не передбачає ПК (таблиця 2, п. 11.3).
10.3.9. Невиконання навчального плану. До невиконання навчального плану відносяться: незадовільна оцінка при складанні підсумкового контролю, кількість балів отриманих за поточну успішність менша за мінімальну, наявність невідпрацьованих пропущених занять (практичних, семінарських, лабораторних занять, лекцій та ін.).
У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання підсумкового контролю з дисципліни допускається не більше двох разів. Перший раз ПК перескладається викладачеві кафедри, другий раз – комісії, яка створюється деканом факультету. Оцінка виставлена комісією є остаточною.
Студентам, які під час семестрового контролю одержали не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру.
Виключенням є студенти, які не атестовані з дисципліни, яка входить до Університетської атестації до початку Університетської атестації. Такі студенти відраховуються з університету, як такі що не виконали навчальний план.
Для ліквідації академічної заборгованісті наказом ректора надається додатковий термін до початку наступного семестру. До ліквідації академічної заборгованості продовження навчання у наступному семестрі забороняеться.
Кожна кафедра у цей період повинна приймати відпрацювання кожен день відповідно до заздалегідь укладеного графіка, затвердженого деканом факультету.
Для ліквідації академічної заборгованості деканат оформлює додаткову відомість/лист успішності студента, яку представник кафедри одержує в деканаті, яку кафедра повертає до деканату після її заповнення.
У разі прийому підсумкових контролів/заліків комісією, екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення додаткових відомостей визначаються деканатом факультету.
Перескладання семестрового контролю, на якому студент отримав позитивну оцінку, може бути дозволено, як виняток, ректором Університету (першим проректором з науково-педагогічної роботи) на підставі подання декана факультету з урахуванням думки органів студентського самоврядування, як правило, на 6-му курсі у тому разі, якщо студент може претендувати на диплом з відзнакою.
Присутність на підсумкових модульних контролях, заліках, екзаменах сторонніх осіб без дозволу ректора або першого проректора не допускається.
За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини тощо), що документально підтверджені, окремим студентам може встановлюватись індивідуальний графік складання ПК, заліків тривалістю, як правило, не більше двох тижнів з початку наступного навчального семестру.
10.3.10. Матеріали стосовно контрольних заходів: тестові завдання, критерії оцінювання, залікові роботи, роботи здачі підсумкового контролю зберігаються на кафедрі протягом одного року.
Результати семестрового контролю обговорюються на засіданнях кафедр, ректорату, Вчених рад факультетів та Вченої ради університету і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в університеті.
За результатами семестрового контролю (з урахуванням оцінки за виробничу практику, якщо така була в семестрі) стипендіальна комісія призначає стипендію студентам бюджетної форми навчання.
10.3.11. Університетська атестація. Система Університетської атестації (інтегрований іспит) є комплексом засобів стандартизованої діагностики рівня професійної компетентності студентів, які навчаються за спеціальностями «Медицина»,
«Педіатрія», «Стоматологія» і «Фармація», та лікарів (провізорів), які проходять первинну спеціалізацію (інтернатуру) в університеті.
Університетська атестація – є обов’язковим елементом комплексної системи оцінки рівня підготовки осіб, які навчаються і є обов’язковою для усіх студентів та лікарів- інтернів.
10.3.12. Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти за певним освітньо- кваліфікаційним рівнем. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (державні практично-орієнтовані екзамени з дисциплін, комплексний практично-орієнтований державний випускний екзамен) визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.
10.3.13. Відстрочений контроль, або контроль збереження (виживання) знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для вивчення стійкості засвоєних знань студентами, контролю якості навчального процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів.
Відстрочений контроль з певної навчальної дисципліни у формі «зрізу знань» проводиться за розпорядженням ректора, яким визначається персональний склад комісії, яка його проводить, і термін проведення (у семестрі, наступному за семестром, в якому студенти складали екзамен чи модульний контроль з цієї дисципліни).
Групи, в яких проводяться «зрізи знань», визначаються розпорядженням ректора. В одній групі «зріз знань» проводиться не більше, ніж з двох дисциплін. «Зрізи знань» проводяться у позанавчальний час за комплектами завдань підсумкового семестрового контролю (тестові завдання), що були використані під час семестрового або підсумкового модульного контролю.
Графік проведення «зрізів знань» складається навчальним відділом і затверджується першим проректором з науково-педагогічної роботи. Студенти не пізніше, ніж за три дні до проведення відстроченого контролю, повинні бути ознайомлені з графіком.
Кафедра надає до навчального відділу і відділу контролю якості комплекти матеріалів для «зрізу знань».
Роботи виконуються на спеціальних бланках або шляхом комп’ютерного тестування. Перевірку робіт здійснюють викладачі кафедри, на якій вивчалась дисципліна.
Оцінки виставляються в балах відповідно до затвердженої системи оцінювання підсумкового контролю.
Результати «зрізу знань» аналізуються комісією, на засіданнях кафедр, методичних комісій та Вчених рад.
11. КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти.
11.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
Знання студентів оцінюються як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими критеріями:
• оцінка «відмінно»: студент відмінно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
• оцінка «добре»: студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має достатні практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у викладенні теоретичного змісту або під час аналізу продемонстрованих практичних навичок;
• оцінка «задовільно»: студент в основному опанував теоретичні знання навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають у студента невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, недостатньо оцінює факти та явища, що пов’язані з його майбутньою діяльністю;
• оцінка «незадовільно»: студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.
11.2. Оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу.
Оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) організації навчального процесу визначає порядок застосування різних шкал оцінювання відповідно до принципів Європейської кредитно- трансферної системи.
Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на об’єктивність оцінок. Тому під час оцінювання необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.
За змістом необхідно оцінювати досягнення студентом визначених результатів навчання, зокрема рівень сформованості знань, вмінь, навичок та компетенцій, що визначені в Освітньо-кваліфікаційній характеристиці та зазначені у навчальній програмі відповідної навчальної дисципліни.
У вищій медичній освіті застосовуються різні види шкал оцінювання: багатобальна шкала, традиційна 4-бальна шкала та рейтингова шкала ЄКТС. Результати конвертуються із однієї шкали в іншу згідно із нижченаведеними правилами. Рекомендованою багатобальною шкалою є 200-бальна шкала. Усі приклади в цьому розділі наведені для 200-бальної шкали, застосування якої дає змогу ранжирувати студентів за шкалою ЄКТС.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу як технологія ЄКТС включає:
• вивчення навчальних дисциплін (проходження практик), структурованих на модулі як задокументовані, логічно завершені частини навчальної програми, що реалізуються за допомогою відповідних форм організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем;
• впровадження кредитів ЄКТС як одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;
Кредити (Credit) призначаються кваліфікаціям або навчальним програмам в цілому, а також їхнім навчальним (освітнім) компонентам (таким як: модулі, навчальні курси, курсова робота, виробнича практика та лабораторна робота).
Кредит включає усі види робіт студента, передбачені у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1» і «Крок 2», практично орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо. Один кредит ЄКТС становить 30 академічних годин.
• здійснення зарахування кредитів студентам зі складових навчального плану (навчальних дисциплін, практик, курсових та кваліфікаційних робіт) на підставі отримання позитивних оцінок підсумкового(-их) контролю(-ів). Зарахування кредитів студентам здійснюється у повному обсязі відповідно до кредитів, визначених навчальним планом, лише після повного їх виконання;
• відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, адже здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модуля навчальної дисципліни (поточна успішність + підсумковий модульний контроль);
• застосування декількох шкал оцінювання, включаючи рейтингову шкалу оцінювання ЄКТС, які конвертуються одна в одну за певними правилами.
11.3. Оцінювання поточної навчальної діяльності
Під час оцінювання засвоєння кожної теми дисципліни студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою та за багатобальною шкалою з використанням прийнятих в Університеті та затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.
Знання студентів повинні бути оцінені на кожному занятті (з кожної теми). При цьому на одному занятті студент може отримати кілька оцінок за різні види діяльності (усна відповідь, практичні навички та вміння, письмовий або комп'ютерний контроль тощо).
Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.
Перерахунок у бали здійснюється перед підсумковим контролем (або на останньому занятті для дисциплін, формою контролю яких є залік).
Перед підсумковим контролем на підставі оцінок за традиційною шкалою, виставлених під час вивчення дисципліни (за кожне заняття та за індивідуальне завдання), обчислюється середнє арифметичне (СА) оцінок за традиційною шкалою, округлене до 2 (двох) знаків після коми. Отримана величина конвертується у бал за багатобальною
шкалою таким чином:
Шкала | 200 балів |
Дисципліни, що завершуються ПМК | СА : 5 х120 |
Дисципліни, що завершуються заліком | СА : 5 х 200 |
Для зручності наведені таблиці перерахунку для 200-бальної шкали
Таблиця 1 Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу (для
модулів, що завершуються ПК)
4- бальна шкала | 200- бальна шкала | 4- бальна шкала | 200- бальна шкала | 4- бальна шкала | 200- бальна шкала | 4- бальна шкала | 200-бальна шкала |
5 | 120 | 4,45 | 107 | 3,91 | 94 | 3,37 | 81 |
4,95 | 119 | 4,41 | 106 | 3,87 | 93 | 3,33 | 80 |
4,91 | 118 | 4,37 | 105 | 3,83 | 92 | 3,29 | 79 |
4,87 | 117 | 4,33 | 104 | 3,79 | 91 | 3,25 | 78 |
4,83 | 116 | 4,29 | 103 | 3,74 | 90 | 3,2 | 77 |
4,79 | 115 | 4,25 | 102 | 3,7 | 89 | 3,16 | 76 |
4,75 | 114 | 4,2 | 101 | 3,66 | 88 | 3,12 | 75 |
4,7 | 113 | 4,16 | 100 | 3,62 | 87 | 3,08 | 74 |
4,66 | 112 | 4,12 | 99 | 3,58 | 86 | 3,04 | 73 |
4,62 | 111 | 4,08 | 98 | 3,54 | 85 | 3 | 72 |
4,58 | 110 | 4,04 | 97 | 3,49 | 84 | Менше 3 | Недостатньо |
4,54 | 109 | 3,99 | 96 | 3,45 | 83 | ||
4,5 | 108 | 3,95 | 95 | 3,41 | 82 |
Таблиця 2 Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу (для
дисциплін, що завершуються заліком)
4- бальна шкала | 200- бальна шкала | 4- бальна шкала | 200- бальна шкала | 4- бальна шкала | 200- бальна шкала | 4- бальна шкала | 200-бальна шкала |
5 | 200 | 4,45 | 178 | 3,92 | 157 | 3,37 | 135 |
4,97 | 199 | 4,42 | 177 | 3,89 | 156 | 3,35 | 134 |
4,95 | 198 | 4,4 | 176 | 3,87 | 155 | 3,32 | 133 |
4,92 | 197 | 4,37 | 175 | 3,84 | 154 | 3,3 | 132 |
4,9 | 196 | 4,35 | 174 | 3,82 | 153 | 3,27 | 131 |
4,87 | 195 | 4,32 | 173 | 3,79 | 152 | 3,25 | 130 |
4,85 | 194 | 4,3 | 172 | 3,77 | 151 | 3,22 | 129 |
4,82 | 193 | 4,27 | 171 | 3,74 | 150 | 3,2 | 128 |
4,8 | 192 | 4,24 | 170 | 3,72 | 149 | 3,17 | 127 |
4,77 | 191 | 4,22 | 169 | 3,7 | 148 | 3,15 | 126 |
4,75 | 190 | 4,19 | 168 | 3,67 | 147 | 3,12 | 125 |
4,72 | 189 | 4,17 | 167 | 3,65 | 146 | 3,1 | 124 |
4,7 | 188 | 4,14 | 166 | 3,62 | 145 | 3,07 | 123 |
4,67 | 187 | 4,12 | 165 | 3,57 | 143 | 3,02 | 121 |
4,65 | 186 | 4,09 | 164 | 3,55 | 142 | 3 | 120 |
4,62 | 185 | 4,07 | 163 | 3,52 | 141 | Менше 3 | Недостатньо |
4,6 | 184 | 4,04 | 162 | 3,5 | 140 | ||
4,57 | 183 | 4,02 | 161 | 3,47 | 139 | ||
4,52 | 181 | 3,99 | 160 | 3,45 | 138 | ||
4,5 | 180 | 3,97 | 159 | 3,42 | 137 | ||
4,47 | 179 | 3,94 | 158 | 3,4 | 136 |
11.4. Оцінювання індивідуальних завдань студента
Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише за умов успішного їх виконання та захисту.
Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їхнього обсягу та значимості, але не більше 10-12 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом на заняттях під час поточної навчальної діяльності. В жодному разі загальна сума балів за поточну навчальну діяльність не може перевищувати 120 балів.
11.5. Оцінювання самостійної роботи студентів
Самостійна робота студентів, яка передбачена темою заняття поряд із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, перевіряється під час підсумкового модульного контролю.
11.6. Підсумковий контроль (ПК)
Підсумковий контроль здійснюється після завершення вивчення усіх тем згідно з навчальною програмою на останньому занятті з дисципліни.
До підсумкового контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальним планом з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивчені дисципліни набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважних чи без поважних причин мав пропуски навчальних занять, дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.
Форми підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати перевірку теоретичної та практичної підготовки.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час складання підсумкового контролю, становить 80.
Підсумковий контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 60% від максимальної суми балів за ПК (тобто, не менше 48 балів).
11.7. Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни
Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, які не мають пропусків занять і лекцій та мають мінімально необхідні бали для отримання позитивної оцінки.
Оцінка з дисципліни, формою підсумкового контролю якої є залік, визначається за результатами оцінювання поточної діяльності та виражається за двобальною шкалою:
«зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну
навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів за дисципліну (не менше 120 балів). Максимальна кількість балів дорівнює – 200.
Оцінка з дисципліни, формою контролю якої є підсумковий контроль, складається з оцінки поточної успішності та підсумкового контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліку, визначених програмою дисципліни.
Кількість балів, яку студент набрав за поточну успішність з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів, які студент отримав протягом вивчення дисципліни (практичних, семінарських, лабораторних занять тощо) - сума балів ділиться на кількість занять з дисципліни. До цієї кількості балів додаються бали за підсумковий контроль.
До кількості балів, яку студент набрав із дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали (не більше 12 балів) за посідання призових місць на міжнародних та всеукраїнських предметних олімпіадах, але у жодному разі загальна сума балів за дисципліну не може перевищити 200 балів.
Максимальна кількість балів, яку студент може набрати під час вивчення дисципліни, становить 200, у тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового контролю – 80 балів.
Таким чином, частки результатів оцінювання поточної навчальної діяльності та підсумкового контролю становлять відповідно 60% та 40%.
Якщо дисципліна вивчається протягом декількох років, то остаточну оцінку виставляє остання кафедра, на якій цю дисципліну вивчали, а оцінка за дисципліну дорівнює середньому арифметичному значенню суми балів, отриманих на різних етапах (курсах) вивчення дисципліни.
11.8. Визначення оцінки за шкалою ЄКТС та за чотирибальною (традиційною) шкалою
Бали з дисциплін незалежно конвертуються як у шкалу ЄКТС, так і у чотирибальну шкалу. Бали шкали ЄКТС у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки.
Студенти, які навчаються на одному курсі за однією спеціальністю, на основі кількості балів, набраних з дисципліни на кінець семестрового контролю (за виключенням осіб що мають заборгованість з дисципліни), ранжируються за шкалою ЄКТС таким чином:
Оцінка ЄКТС | Статистичний показник |
«А» | Найкращі 10 % студентів |
«В» | Наступні 25 % студентів |
«С» | Наступні 30 % студентів |
«D» | Наступні 25 % студентів |
«Е» | Останні 10 % студентів |
Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться деканатами для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю успішно завершили вивчення дисципліни.
Ранжування студентів – громадян іноземних держав проводиться в одному масиві зі студентами – громадянами України, які навчаються за тією ж спеціальністю.
Студенти, які одержали оцінки «FХ» та «F» («2») не вносяться до списку студентів, що ранжируються, навіть після перескладання ПК. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал «Е».
Оцінки з дисципліни «FХ», «F» («2») виставляються студентам, яким не зарахована дисципліна після завершення її вивчення.
Оцінка «FХ» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового контролю за затвердженим графіком (як правило, не пізніше початку наступного семестру). Повторне складання підсумкового контролю дозволяється не більше двох разів.
Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з дисципліни, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення дисципліни.
За дозволом ректора студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового контролю (не більше двох разів, або не більше ніж з двох дисциплін за весь період навчання).
Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, також конвертуються кафедрою у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як нижче наведено у таблиці.
Оцінка за багатобальною (200) шкалою | Оцінка за чотирибальною шкалою |
Від 180 до 200 балів | «5» |
Від 150 до 179 балів | «4» |
Від 120 до 149 балів | «3» |
Нижче 120 балів | «2» |
Оцінка ЄКТС у традиційну чотирибальну шкалу НЕ конвертується, оскільки шкала ЄКТС та чотирибальна шкала є незалежними.
Багатобальна та чотирибальна шкали характеризують фактичну успішність кожного студента із засвоєння навчальної дисципліни.
Шкала ЄКТС є відносною, порівняльною, рейтинговою, яка визначає належність студента до групи кращих чи гірших серед референтної групи однокурсників (факультет, спеціальність). Тому оцінка «А» за шкалою ЄКТС не може дорівнювати оцінці
«відмінно», а оцінка «В» – оцінці «добре» тощо. Як правило, при конвертації з багатобальної шкали межі оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» за шкалою ЄКТС не співпадають з межами оцінок «5», «4», «3» за традиційною шкалою.
11.9. Оцінювання результатів практично-орієнтованого державного випускного іспиту за кредитно-трансферною системою організації навчального процесу
Методика оцінювання результату практично-орієнтованого державного іспиту залежить від обраної форми проведення іспиту.
У разі проведення практично-орієнтованого державного випускного іспиту, що складається з декількох дисциплін, виставляються окремі оцінки з кожної дисципліни, що віднесені до державної атестації згідно з навчальним планом.
Якщо практично-орієнтований іспит проводиться у формі комплексного державного іспиту, може виставлятися одна оцінка за комплекс дисциплін або окремі оцінки з дисциплін, які входять до комплексу. Це рішення має бути затверджене Вченою радою Університету та погоджене у МОЗ України.
Результат практично-орієнтованого державного іспиту визначається за двома шкалами: у балах багатобальної шкали та в оцінках традиційної 4-бальної шкали (5 –
«відмінно», 4 – «добре», 3 – «задовільно», 2 – «незадовільно»).
За результатами державного випускного іспиту ранжирування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться деканатами.
Результат у балах багатобальної шкали також конвертується у шкалу ЄКТС.
Усі результати визначаються на основі первинних балів, зафіксованих у індивідуальних протоколах проведення та оцінювання іспиту, що затверджені наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 53 «Про затвердження Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямом підготовки «Медицина».
Первинні бали, занесені до протоколів, визначаються таким чином.
Виконання типових задач діяльності та умінь, що перевіряються під час першої частини іспиту, оцінюється балами: «1», «0,5» та «0» (виконано, виконано не повністю, не виконано). Бали вносяться до індивідуальних протоколів проведення та оцінювання першої частини іспиту.
Виконання ситуаційних задач, основних умінь і навичок, що перевіряються під час другої частини іспиту, оцінюється балами «1» та «0» (виконано, не виконано). Бали вносяться до індивідуальних протоколів проведення та оцінювання другої частини іспиту.
Бали за першу (другу) частину іспиту визначаються як середнє арифметичне усіх балів, що зафіксовані у індивідуальних протоколах проведення та оцінювання відповідної частини іспиту. Первинні бали за першу (другу) частину іспиту лежать у діапазоні від 0 до 1 і округлюються до 2 (двох) знаків після коми.
Результуючий бал за практично-орієнтований державний іспит визначається як середнє арифметичне балів першої (СА1) і другої (СА2) частин іспиту, помножене на коефіцієнт 200, округлене до цілого значення. Такий результуючий бал є оцінкою студента за 200- бальною шкалою.
Формула для перерахунку:
СА1+СА2 ⋅ 200 2
Бали за практично-орієнтований державний іспит у 200-бальній шкалі конвертуються у чотирибальну шкалу за нижче наведеними критеріями. Оцінки за багатобальною та чотирибальною шкалами заносяться до екзаменаційної відомості.
Критерії визначення оцінки за традиційною 4-бальною шкалою
Оцінка за багатобальною (200) шкалою (при застосуванні коефіцієнту конвертації «200») | Оцінка за чотирибальною шкалою |
Від 180 до 200 балів | «5» |
Від 140 до 179 балів | «4» |
Від 101 до 139 | «3» |
100 балів і менше | «2» |
Визначення оцінки за шкалою ЄКТС
Під час проведення ранжирування студентів бали із державних випускних іспитів у 200-бальній шкалі конвертуються у шкалу ЄКТС. Бали шкали ЄКТС у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки.
Ранжирування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «E» проводиться деканатами для усіх студентів одного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно склали практично-орієнтований іспит.
Критерії визначення оцінки ECTS
Оцінка ЕСТS | Статистичний показник |
«А» | Найкращі 10 % студентів |
«В» | Наступні 25 % студентів |
«С» | Наступні 30 % студентів |
«D» | Наступні 25 % студентів |
«Е» | Останні 10 % студентів |
Студенти, які одержали 100 балів і менше (оцінка «2»), не вносяться до списку студентів, що ранжируються. Ранжирування для визначення оцінки ЄКТС здійснюється деканатами за кількістю балів, набраних з практично-орієнтованого іспиту. Результати заносяться до відповідних відомостей та протоколів.
Ранжирування студентів-громадян іноземних держав проводиться в одному масиві зі студентами громадянами України.
12. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
12.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) організації навчального процесу встановлює порядок застосування різних шкал оцінювання відповідно до принципів Болонського процесу та Європейської кредитно-трансферної системи.
Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість корегування організації навчального процесу з метою поліпшення його якості, аналізу та на статистичну достовірність оцінок. Тому під час оцінювання необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.
За змістом необхідно оцінювати досягнення студентом визначених результатів навчання, зокрема рівень сформованості знань, вмінь, навичок та компетенцій, що визначені в Освітньо-професійній програмі та зазначені у навчальній програмі відповідної навчальної дисципліни.
Підсумковий контроль - це підсумкова оцінка якості засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу певної дисципліни.
Підсумковий контроль, як правило, проводиться на останньому занятті з дисципліни. Форма проведення підсумкового контролю визначаються відповідною кафедрою.
Це положення розроблене з метою вдосконалення чинної в університеті системи контролю якості знань та вмінь студентів та адаптації до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Положення унормовує організацію проведення підсумкового контролю знань студентів.
12.2. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
12.2.1. Проведення підсумкового контролю
12.2.1.1. Підсумковий контроль проводиться по завершенню вивчення всіх тем на останньому контрольному занятті за навчальним матеріалом усієї дисципліни.
12.2.1.2. Підсумковий контроль складається з двох частин:
- перша частина - контроль засвоєння практичних навичок, аналіз лабораторних/інструментальних методів діагностики, вміння провести диференційну діагностику та поставити попередній діагноз тощо;
- друга частина - письмове або комп’ютерне тестування,
12.2.1.3. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, і під час вивчення дисципліни набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
12.2.1.4. Форми підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати перевірку теоретичної та практичної підготовки.
12.2.1.5. Конкретні форми підсумкового контролю з дисципліни визначаються у робочій навчальній програмі.
12.2.1.6. Завдання для підсумкової контрольної роботи та критерії її оцінювання розробляються професорсько-викладацьким складом профільної кафедри. Викладач кафедри проводить і оцінює підсумкові контрольні роботи.
12.2.1.7. Тривалість проведення ПК становить 4 академічні години на групу: письмового або комп’ютерного тестування – не більше ніж 1-2 академічні години та усної співбесіди – не більше ніж 2-3 академічні години.
12.2.1.8. Письмові або комп’ютерні контрольні роботи зберігаються на кафедрі до кінця навчального року.
12.2.1.8. Підсумковий контроль та термін його проведення планують відповідно до графіка навчального процесу.
Для того, щоб уникнути перенавантаження студентів, проводиться не більше одного модульного контролю в групі протягом одного дня.
12.2.1.9. Упродовж семестру з усіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, проводяться підсумкові контролі, які є обов’язковими для всіх студентів.
12.2.1.10. Питання для ПК, критерії оцінювання контрольних завдань доводяться викладачем до відома студентів на початку вивчення навчальної дисципліни. На поточних заняттях викладач знайомить студентів із зразками контрольних завдань.
12.2.1.11. Питання, за якими здійснюється підсумковий контроль з навчальної дисципліни, мають бути на відповідній кафедрі, можуть розміщуватись на сайті кафедри в електронній формі і видаватись студентам на їх вимогу.
12.2.1.12. Результати підсумкового контролю доводяться до відома студентів після його звершення.
13.2.1.13. Студент, який не згоден з отриманою за результатами підсумкового контролю оцінкою, має право подати апеляцію безпосередньо після оголошення оцінки. У цьому випадку завідувач кафедри призначає апеляційну комісію, яка зобов’язана розглянути апеляцію в присутності студента. Повторне складання ПК під час апеляції не допускається.
12.2.2. Порядок перескладання підсумкового контролю
12.2.2.1. Студент, який пропустив контрольні заходи з поважних причин (документально обґрунтованих), зобов’язаний повідомити деканат про причини пропуску та в триденний строк після одужання подати довідку медичного закладу.
12.2.2.2. Студент, який з поважної причини не зміг з’явитися на ПК, за дозволом декана може складати пропущений підсумковий контроль у визначений деканатом за узгодженням з кафедрою термін.
12.2.2.3. Якщо студент не виконав усіх видів навчальних завдань, передбачених навчальним планом з дисципліни, то він не допускається до складання ПК. У такому випадку викладач в екзаменаційно-заліковій відомості робить запис «не зараховано».
12.2.2.4. У разі, якщо за підсумками ПК студент набрав менше 48 балів, тоді в екзаменаційно-заліковій відомості викладач робить запис «незадовільно».
12.2.2.5. Студент має право на два перескладання ПК, у т.ч. і у додатковий термін, який надається наказом ректора університету до початку наступного семестру.
Виключенням є студенти, які не склали ПК з дисципліни, яка входить до Університетської атестації до початку Університетської атестації. Такі студенти відраховуються з університету, як такі що не виконали навчальний план.
12.2.2.6. Студенти, які за даними екзаменаційно-залікових відомостей отримали на кінець семестру (за результатами семестрового контролю) не більше двох незадовільних оцінок або „не зараховано” допускаються до перескладання дисципліни/дисциплін.
Перескладання допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії за участю декана факультету. Оцінка другого перескладання є остаточною.
Ліквідація академічної заборгованості в цьому випадку відбувається тільки після закінчення поточного семестру, але до початку нового семестру у встановлений наказом ректора термін за додатковими відомостями. До ліквідації академічної заборгованості студенти не допускаються до навчання у наступному семестрі.
Виключенням є студенти, які не атестовані з дисципліни, яка входить до Університетської атестації до початку Університетської атестації. Такі студенти відраховуються з університету.
12.2.2.7. Студенти, які у встановлений термін не ліквідували академічну заборгованість за попередній семестр, тричи отримали незадовільні оцінки з одної дисципліни, тричи отримали оцінку «не склав» на Університетський атестації або отримали протягом семестру незадовільні оцінки з трьох і більше навчальних дисциплін (у т.ч. за результатами ПК), відраховуються із Університету, як такі що не виконали навчальний план.
12.3. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
12.3.1. При виставленні балів за підсумковий контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до програми з дисципліни.
12.3.2. Максимальна кількість балів ПК дорівнює 80.
12.3.3. Підсумковий контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 48 балів або 60% від максимальної кількості балів.
12.3.4. За ПК студент отримує дві оцінки: за першу частину - контроль засвоєння практичних навичок, аналіз лабораторних/інструментальних методів діагностики, вміння провести диференційну діагностику та виставити попередній діагноз тощо та за другу частину - письмовий або комп’ютерний тестовий контроль.
12.3.5. Оцінка за другу частину ПК (письмовий або комп’ютерний тестовий контроль) виставляється наступним чином -
▪ для студентів:
- 91 – 100% правильних відповідей – оцінка «5»;
- 81 – 90% правильних відповідей – оцінка «4»;
- 70 – 80% правильних відповідей – оцінка «3»;
- менше 70% правильних відповідей – оцінка «2»;
▪ для лікарів-інтернів:
- 94 – 100% правильних відповідей – оцінка «5»;
- 87 – 93% правильних відповідей – оцінка «4»;
- 80 – 86% правильних відповідей – оцінка «3»;
- менше 80% правильних відповідей – оцінка «2».
12.3.6. Оцінка за першу частину ПК виставляється за національною (4-х бальною) шкалою.
12.3.7. Загальна оцінка за підсумковий контроль розраховується як середнє арифметичне від оцінок першої та другої частини.
Наприклад. Співбесіда з викладачем – «5», а комп’ютерне або письмове тестування – 87% правильних відповідей дорівнює оцінці «4». Середня оцінка за ПК складає: (4 + 5) : 2 = 4,5 або 72 бали (80 х 4,5 : 5).
12.3.8. Оцінка з дисципліни складається з суми балів, яку студент отримав за поточну успішність та балів, які він отримав за ПК.
Наприклад, студент за поточну успішність отримав 110 балів, а за ПК – 72 (як у п. 3.3.7). Таким чином загальна оцінка за дисципліну становить – 110 + 72 = 182 бали, а за національною шкалою – «5».
12.3.9. Оцінка з дисципліни, яка вивчається протягом декількох років навчання (наприклад, внутрішня медицина, педіатрія, хірургія та ін.), розраховується як середнє арифметичне оцінок, які студент отримав при вивченні дисципліни на попередніх та останньому курсах.
Наприклад, Оцінка з дисципліни за 4 курс – 168 балів + Оцінка з дисципліни за 5 курс – 186 балів + Оцінка з дисципліни за 6 курс – 179 балів : 3 = 177,6 або 178 балів, що дорівнює за національною шкалою оцінці – «4».
12.3.10. Від складання ПК звільняються студенти, у яких оцінка за поточну успішність становить - 4,8-5,0.
У цих студентів оцінка за дисципліну дорівнює «5», а кількість балів - 200.
13. УНІВЕРСИТЕТСЬКА АТЕСТАЦІЯ
13.1. Система університетської атестації здобувачів вищої освіти Донецького національного медичного університету призначена визначити відповідність показників якості підготовки здобувачів на певному етапі медичної освіти вимогам державного
стандарту вищої освіти та встановити мінімальний рівень професійної компетентності, потрібний для успішного проходження державної атестації
13.2. Систему університетської атестації здобувачів вищої освіти становлять: державні стандарти вищої освіти та нормативні документи, що регламентують підготовку фахівців з вищою освітою за спеціальностями «Медицина», «Стоматологія», «Педіатрія» і
«Фармація». Організаційну структуру системи утворюють: ректорат, атестаційні комісії університету, відділ якості освіти, навчальний відділ, відділ технічного забезпечення освітньої діяльності, деканати, кафедри університету.
13.3. Університетська атестація є засобом стандартизованої діагностики рівня професійної компетентності тих, що навчаються в університеті, незалежно від напряму та рівня підготовки.
13.4. Університетська атестація - це складова частина контрольних заходів якості освітнього процесу, яка передує державній атестації студентів, які навчаються за спеціальностями «Медицина», «Педіатрія», «Стоматологія» «Фармація», та лікарів (провізорів), які проходять первинну спеціалізацію (інтернатуру).
13.5. Університетська атестація включає чотири окремі тестові екзамени у відповідності до вимог підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями.
13.6. Зміст тестових екзаменів університетської атестації затверджується щорічно першим проректором і повинен відповідати освітнім програмам, які затверджуються Вченою радою університету та змісту тестів центру тестування Міністерства охорони здоров'я України, які використовуються під час державної атестації здобувачів певного рівня вищої освіти.
13.7. Терміни, порядок та умови проведення університетської атестації затверджує ректор університету
13.8. Тестові екзамени університетської атестації проводяться атестаційними комісіями, які створюються за поданням першого проректора, склад яких затверджується ректором університету за єдиними для університету закритими тестами, за єдиною методикою, з централізованою перевіркою результатів.
13.9. Університетська атестація для студентів першого курсу визначає якість засвоєння теоретичних дисциплін та складається з тестових екзаменів з біології та гістології, які за змістом відповідають навчальному плану та програмам з цих дисциплін на першому курсі.
13.10. Університетська атестація для студентів другого курсу визначає якість засвоєння теоретичних дисциплін та складається з тестових екзаменів з мікробіології, фізіології, анатомії та біохімії, які за змістом відповідають навчальному плану та програмам з цих дисциплін на другому курсі.
13.11. Університетська атестація для студентів третього курсу визначає якість засвоєння теоретичних дисциплін та складається з тестових екзаменів з біології, гістології, мікробіології, фізіології, анатомії, біохімії, патологічній анатомії, патологічний фізіології та фармакології, які за змістом відповідають навчальному плану та програмам з цих дисциплін на всіх трьох курсах навчання.
13.12. «Університетська атестація» на 5 (стоматологія, фармація) і 6 (лікувальна справа, педіатрія, медицина) курсах є екзаменом із професійно-орієнтованих дисциплін, які за змістом відповідають освітньо-професійній програмі підготовки спеціалістів/магістрів.
13.13. Перелік навчальних дисциплін, з яких проводиться «Університетська атестація», в залежності від курсу навчання та спеціальності:
• Спеціальність «Медицина», «Педіатрія», «Лікувальна справа»:
1 курс – медична біологія, гістологія.
2 курс – фізіологія, мікробіологія, біологічна та біоорганічна хімія, анатомія людини.
3 курс – патоморфологія, патофізіологія, фармакологія, медична біологія, гістологія, фізіологія, мікробіологія, біологічна та біоорганічна хімія, анатомія людини.
6 курс – терапевтичний профіль, хірургічний профіль, педіатричний профіль, акушерство і гінекологія, гігієнічний профіль.
• Спеціальність «Медицина», «Лікувальна справа» (молодші спеціалісти):
2 курс - медична біологія, гістологія, фізіологія, анатомія людини.
3 курс - патоморфологія, патофізіологія, фармакологія, медична біологія, гістологія, фізіологія, мікробіологія, біологічна та біоорганічна хімія, анатомія людини.
6 курс – терапевтичний профіль, хірургічний профіль, педіатричний профіль, акушерство і гінекологія, гігієнічний профіль.
• Спеціальність «Стоматологія»:
1 курс - медична біологія, гістологія, анатомія людини.
2 курс – фізіологія, мікробіологія, біологічна та біоорганічна хімія, анатомія людини.
3 курс – патоморфологія, патофізіологія, фармакологія, медична біологія, гістологія, фізіологія, мікробіологія, біологічна та біоорганічна хімія, анатомія людини.
5 курс – терапевтична стоматологія, хірургічна стоматологія, ортопедична стоматологія, дитяча стоматологія, дитяча терапевтична стоматологія, дитяча хірургічна стоматологія, ортодонтія.
• Спеціальність «Стоматологія» (молодші спеціалісти):
2 курс - медична біологія, гістологія, фізіологія, анатомія людини, біологічна та біоорганічна хімія.
3 курс – патоморфологія, патофізіологія, фармакологія, медична біологія, гістологія, фізіологія, мікробіологія, біологічна та біоорганічна хімія, анатомія людини.
5 курс – терапевтична стоматологія, хірургічна стоматологія, ортопедична стоматологія, дитяча стоматологія, дитяча терапевтична стоматологія, дитяча хірургічна стоматологія, ортодонтія.
• Спеціальність «Фармація» (очна форма навчання):
2 курс – фізична та колоїдна хімія, патофізіологія, фармацевтична ботаніка, мікробіологія, органічна хімія, аналітична хімія.
3 курс - фізична та колоїдна хімія, фармацевтична ботаніка, мікробіологія, органічна хімія, аналітична хімія, біологічна хімія, фармакологія.
5 курс – фармацевтична хімія, фармакогнозія, АТЛ, ЗТЛ, ОЕФ, ММФ, клінічна фармація.
13.14. При складанні графіку навчального процесу для лікарів-інтернів передбачається термін для проведення «Університетської атестації» (2 тижні) не менше ніж за три тижні до складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-3».
13.15. Перелік навчальних дисциплін (напрямів підготовки), з яких проводиться
«Університетська атестація» у лікарів-інтернів, в залежності від спеціальності:
«Загальна лікарська підготовка»
▪ Загальні питання
▪ Невідкладні стани
▪ Організація допомоги в екстремальних ситуаціях
▪ Медична допомога в бойових умовах
▪ Терапевтичний профіль
▪ Хірургічний профіль
▪ Педіатричний профіль
▪ Акушерсько-гінекологічний профіль
▪ Інфекційний профіль
▪ Діагностика та диференційна діагностика
▪ Ведення хворого
«Стоматологія»
▪ Загальні питання
▪ Первинна профілактика стоматологічних захворювань
▪ Карієс
▪ Ускладнення карієсу
▪ Патологія пародонту
▪ Патологія губ, язика, слизової оболонки порожнини рота
▪ Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки
▪ Дефекти, що потребують протезування
▪ Зубощелепні аномалії та деформації
▪ Невідкладні стани
▪ Ускладнення, що виникають внаслідок стоматологічних втручань
13.16. До Університетської атестації не допускаються студенти (інтерни), які не атестовані з дисципліни (дисциплін), котрі включено до Університетської атестації на тому чи іншому курсі навчання.
13.17. Університетська атестація може проводитися у вигляді комп’ютерного або письмового тестування.
13.18. Завдання для підсумкової контрольної роботи розробляються професорсько- викладацьким складом профільної кафедри.
13.19. Оцінювання результатів «Університетської атестації» здійснює відділ управління якістю освітнього процесу.
Тестування під час проведення Університетської атестації становить 100-200 хвилин на групу: письмового або комп’ютерного тестування.
13.20. Письмові або комп’ютерні контрольні роботи зберігаються у відділі управління якістю освітнього процесу протягом року.
13.21. Університетську атестацію та термін її проведення планують відповідно до графіка навчального процесу.
13.22. Питання для Університетської атестації, критерії оцінювання контрольних завдань доводяться викладачем до відома студентів на початку вивчення навчальної дисципліни. На поточних заняттях викладач знайомить студентів із зразками контрольних завдань.
13.23. Схожі питання, за якими здійснюється Університетська атестація з навчальних дисциплін, мають бути на відповідній кафедрі, можуть розміщуватись на сайті кафедри в електронній формі і видаватись студентам на їх вимогу.
13.24. Результати Університетської атестації доводяться до відома студентів після його звершення.
13.25. Студент, який не згоден з отриманою за результатами підсумкового контролю оцінкою, має право подати апеляцію безпосередньо після оголошення оцінки. У цьому випадку перший проректор з науково-педагогічної роботи призначає апеляційну
комісію, яка зобов’язана розглянути апеляцію в присутності студента. Повторне складання Університетської атестації під час апеляції не допускається.
13.26. Результати складання Університетської атестації оцінюється за двобальною шкалою – «склав», «не склав» і вносяться до екзаменаційно-залікової відомості, залікової книжки та особистої справи студента.
• Спеціальність «Медицина», «Педіатрія», «Лікувальна справа»:
1 курс – 65%
2 курс – 70%
3 курс – 75%
6 курс – 75%
• Спеціальність «Медицина» (молодші спеціалісти):
2 курс – 70%
3 курс – 75%
6 курс – 75%
• Спеціальність «Стоматологія»:
1 курс – 65%
2 курс – 70%
3 курс – 75%
5 курс – 75%
• Спеціальність «Стоматологія» (молодші спеціалісти):
2 курс – 70%
3 курс – 75%
5 курс – 75%
• Спеціальність «Фармація» (очна форма навчання):
2 курс – 70%
3 курс – 75%
5 курс – 75%
• Лікарі-інтерни – 80%.
13.28. При успішному проходженні Університетської атестації студенту або інтерну надається допуск до наступної державної атестації або наступного етапу засвоєння програми відповідного рівня освіти.
13.29. Всім студентам (лікарям-інтернам), які одержали на Університетській атестації результат «не склав», дозволяється повторне складання Університетської атестації не більше двох разів до завершення терміну, який виділено на Університетську атестацію згідно графіку навчального процесу.
13.30. Графік перескладань університетської атестації створюється навчальним відділом та затверджується ректором, або за його доручення першим проректором.
13.31. У разі неперескладання Університетської атестації студент (лікар-інтерн) не допускається до наступної екзаменаційної сесії та відраховується з університету як такий, що не виконав навчальний план.
13.32. Студент (лікар-інтерн), який з поважної причини не зміг з’явитися на Університетську атестацію, за дозволом декана може складати пропущену Університетську атестацію у визначений деканатом за узгодженням з відділом контролю за якістю освіти термін.
13.33. Виключенням є студенти 3 і 6 курсу, а також лікарі-інтерни, які повинні ліквідувати академічну заборгованість до кінця терміну, який надається на Університетську атестацію.
13.34. Координацію та методичне керівництво з проведення університетської атестації здійснюють ректорат, деканати, центральна методична рада університету, атестаційні комісії, відділ якості освіти та відповідні кафедри університету, які в своїй діяльності керуються чинним законодавством, наказами Міністерства охорони здоров'я України, державними стандартами вищої освіти, а також цим Положенням.
14. ВІДПРАЦЮВУВАННЯ ПРОПУЩЕНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ ТА ПІДВИЩЕННЯ РЕЙТИНГУ СТУДЕНТАМИ
14.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
14.1.1. Положення вводиться для посилення відповідальності та координації роботи деканатів, навчального відділу, кафедр, науково-педагогічних працівників щодо контролю за навчально-виховним процесом в Донецькому національному медичному університеті з метою підвищення рівня успішності студентів, виховання у них почуття відповідальності, дисциплінованості, більш свідомого ставлення до навчання, розуміння необхідності оволодіння знаннями та вміннями.
14.1.2. Студенти Університету зобов’язані відвідувати лекції, практичні, лабораторні, семінарські та підсумкові заняття; приходити на заняття своєчасно, відповідно до розкладу занять.
14.1.3. Студентам забороняється пропускати усі види занять без поважних причин, заходити в аудиторію під час занять, передчасно виходити з аудиторії або, у випадку запізнення, приступати до заняття без дозволу викладача.
14.1.4. Відсутність студента на занятті більше однієї академічної години, вважається пропуском всього заняття.
14.1.5. Всі лекції є обов’язковими для відвідування всіма студентами. Написання тексту лекції присутніми студентами є довільним, викладачі кафедри не мають права вимагати від студента, який був присутнім на лекції, пред’явлення конспекту лекції, або проводити до нього дисциплінарні міри, такі як виставляти «нб» за дане заняття тощо.
Студент повинен знати поданий на лекції матеріал, що є складовою частиною навчальної програми, та відповісти на питання за даною темою лекції на відповідному практичному (семінарському) занятті та підсумковому контролі.
14.1.6. Якщо студент має невідпрацьовані пропуски практичних (семінарських, лабораторних) занять і лекцій або за результатами відпрацьовування він набрав менше мінімальної кількості балів за поточну діяльність він не може бути допущеним до підсумкового контролю.
14.1.7. Поважні причини пропуску занять, запізнення на заняття повинні бути підтверджені документами:
- довідкою про хворобу студента встановленої форми;
- довідкою про запізнення рейсового транспорту, що завадило студенту вчасно прибути на заняття (видається начальником вокзалу, автостанції чи перевізником);
- довідкою про виклик до слідчих органів або до військового комісаріату;
- наказом ректора або розпорядженням по деканату про участь студента у громадських заходах Університету або факультету;
- відрядженням;
- розпорядженням по деканату вважати пропуски занять виправданими за сімейними обставинами (весілля, народження дитини, смерть близьких тощо) на підставі заяви студента, але не більше ніж на три дні;
- довідкою про донорство;
- з інших поважних причин.
14.1.8. У випадку поважної причини пропуску заняття декан може видати допуск
«без відпрацювання заняття», або з «відпрацюванням у навчальний час».
14.1.9. Пропуски занять, які не мають документального підтвердження, вважаються пропущеними без поважної причини.
14.1.10. Студенти, які мають 120 і більше годин пропущених занять без поважних причин за семестр, підлягають (за поданням декана) відрахуванню з Університету, як за невиконання навчального плану.
14.1.11. Якщо студент з поважних причин (у випадку зниження працездатності внаслідок порушень функцій організму) пропустив понад 120 годин за семестр, йому надається академічна відпустка, повторний курс навчання або відпустка по догляду за дитиною.
14.1.12. Кафедри зобов’язані до 5 числа кожного місяця подавати в деканат інформацію (за попередній місяць) про стан успішності та пропуски занять студентами з дисциплін, які викладаються.
14.1.13. Дані на останній місяць семестру про академічну заборгованість (кількість
«нб», «2», не складених ПК) подаються кафедрою в деканат протягом 3-х днів після закінчення семестру. Відповідальність за подання даної інформації покладається на завідувача кафедри.
14.1.14. Відпрацювання незадовільних оцінок за поточну діяльність під час занять
не є обов’язковим.
14.2. ПОРЯДОК ВІДПРАЦЬОВУВАННЯ ПРОПУЩЕНИХ ЗАНЯТЬ
14.2.1. Пропущені студентами практичні, семінарські, лабораторні заняття, заняття з виробничої практики та лекції підлягають відпрацюванню.
14.2.2. Відпрацювання пропущених практичних, семінарських, лабораторних занять проводяться з дозволу деканату. Документом, що надає студенту право на відпрацювання, є допуск з реєстраційним номером та підписом декана або його заступника, завіреним печаткою відповідного деканату.
Допуск є дійсним протягом 1 – 5 тижнів, залежно від кількості пропущених занять (до 3-х занять – 1 тиждень, до 10 занять – 2 тижні, більш ніж 10 занять – 5 тижнів) від дня його видачі.
Якщо студент не відпрацював заняття у встановлений термін, він повинен з’явитися в деканат та подовжити термін дії допуску на відпрацювання у декана або його заступника. У разі подовження семестру на допуску зазначається кінцевий термін його дії.
14.2.3. Відпрацювання студентами практичних, лабораторних та семінарських занять з клінічних та медико – біологічних дисциплін, що були ними пропущені без поважних причин, ліквідація студентами академічної різниці у разі їх переводів та поновлення, яка виникає внаслідок розбіжностей навчальних планів а також повторне вивчення відрахованими студентами окремих дисциплін і курсів з наступним складанням іспитів та заліків здійснюються на платній основі.
14.2.4. Студент, який допустив пропуск заняття, зобов’язаний у 3-денний термін після виходу на навчання надати в деканат інформацію щодо причин пропуску та
письмову заяву про дозвіл на відпрацювання. Якщо довідка про поважну причину надана із запізненням, причина пропуску вважається неповажною.
14.2.5. За наявності у студента поважної причини його відсутності на заняттях, декан або його заступник роблять на допуску позначку «з поважних причин», у іншому разі – роблять позначку «без поважних причин».
14.2.6. На відпрацювання пропущених занять з однієї дисципліни має бути виданий окремий допуск. У разі, якщо студент з поважної причини пропустив весь цикл або більш 50% його тривалості, то йому може бути виданий один допуск на відпрацювання пропущених занять за індивідуальним планом. У разі, якщо студент з поважної причини пропустив більш 30 годин занять з дисципліни, то йому може бути виданий один допуск на відпрацювання пропущених занять за індивідуальним графіком.
Індивідуальний графік – документ, який оформлюється в деканаті факультету після погодження з кафедрою (з дисципліни якої допущені пропуски) термінів проходження та тематики відпрацювання, підписується деканом факультету та є підставою для видання відповідного розпорядження по факультету;
Індивідуальний план – розробляється в навчальному відділі після аналізу в деканаті виконання студентом навчального плану та погодження з кафедрою (з дисципліни якої допущені пропуски) термінів проходження та тематики відпрацювання, підписується керівником навчального відділу та є підставою для видання відповідного наказу по факультету.
14.2.7. Відпрацювання пропущених занять в Університеті проводиться в робочі дні за відповідним графіком, затвердженим на кафедрі.
14.2.8. На кожній кафедрі складається графік відпрацювання пропущених занять, в якому повинна зазначатися дата прийому відпрацювань (не менш як 2 дні щотижня, а після закінчення навчальних занять – щоденно від 9.00 до 12.00 години), зазначається місце (аудиторія), час відпрацювання та прізвище викладача.
14.2.9. Відпрацювання студентами пропущених занять (лекції, практичні, семінарські заняття, лабораторні роботи, тощо) дозволяється шляхом перевірки рівня підготовленості студента до заняття, без дотримання вимоги «година за годину».
14.2.10. Декан має право видати допуск, що дозволяє відпрацювати пропущене заняття у навчальний час або за індивідуальним графіком:
– студентам – учасникам художньої самодіяльності,
– студентам, що виконують доручення деканату, профспілкового комітету та органів студентського самоврядування,
– студентам, які беруть участь у університетських спортивних заходах (за наявності відповідних клопотань),
– студентам, які мають дітей віком до 3-х років, вагітним та студентам, які за станом здоров’я не мають можливості відпрацьовувати пропущені заняття (за наявністю відповідних довідок).
14.2.11. Декан має право видати студенту допуск, що дозволяє не відпрацьовувати пропущене заняття (крім підсумкового контролю), у разі, якщо пропуск був пов’язаний з відрядженням, донорством, укладанням шлюбу, похоронах близьких родичів, участю у наукових конференціях, олімпіадах, громадських заходах, спортивних змаганнях тощо (при наявності відповідних документів).
14.2.12. Декан або його заступник на підставі пояснювальної записки студента мають з’ясувати причину відсутності студента на заняттях та видати йому відповідний допуск, зробивши на ньому позначку «з поважних причин», «без поважних причин», «у навчальний час», «за індивідуальним планом», «за індивідуальним графіком», «без відпрацювання».
14.2.13. Документи, що підтверджують поважну причину пропуску студентом заняття, зберігаються у деканаті до 1 вересня наступного навчального року. Деканат зберігає пояснювальні записки студентів, що пропустили заняття без поважних причин в їхніх особових справах протягом 3 років.
14.2.14. У разі пропуску заняття без поважної причини студент пише в деканаті відповідну заяву.
Декан або його заступник візує цю заяву, зазначає на ній кількість пропущених годин, вартість відпрацювання і спрямовує студента до оплати на відповідний рахунок університету.
Після підтвердження оплати деканат видає студенту допуск з позначкою «без поважних причин». Копія квитанції про оплату зберігається в деканаті та кафедрі. Заяви студентів на оплату відпрацювання занять, пропущених без поважних причин, зберігаються у деканаті протягом 3 років.
14.2.15. Усі видані деканатом допуски мають бути зареєстровані у відповідних журналах.
14.2.16. Деканатом щомісячно проводиться моніторинг відпрацювань студентами пропущених занять за відомостями, які надаються кафедрами.
14.2.17. Результати щомісячного моніторингу відпрацювань студентами пропущених занять надаються деканатами в навчальний відділ до 10 числа наступного місяця.
14.2.18. Відпрацювання пропущених занять студентами усіх факультетів Університету проводиться згідно кафедрального графіка відпрацювання пропущених занять, або індивідуального графіка, затвердженого деканом факультету та завідувачем кафедри.
14.2.19. Відпрацювання пропущених практичних (семінарських) занять проводяться, за попереднім записом студентів. Запис на відпрацювання проводиться безпосередньо на кафедрі в «Журналі запису на відпрацювання пропущених занять».
14.2.20. Відпрацювання окремих тем занять може проводитися організованими групами (три і більше студентів) з використанням для контролю знань студентів завдань із збірників тестів для проведення ліцензійного іспиту „Крок 1" та „Крок 2" чи комп’ютерного контролю.
14.2.21. До одного викладача в один день на відпрацювання пропущених занять з поважних причин може записатися не більше 15-20 студентів.
14.2.22. Відпрацювання пропущених занять за індивідуальним графіком проводиться з перевіркою знань та вмінь у повному обсязі у спеціально визначений навчальним доцентом кафедри час, або за кафедральним графіком відпрацювань пропущених занять, що співпадає з вільним від занять часом студента.
14.2.23. Відпрацювання пропущених занять виконується у повному обсязі згідно кафедрального графіка відпрацювань або індивідуального графіка і розпочинається у перший день виходу студента на заняття. Відпрацювання проводиться: не більше одного заняття на день, а з дозволу декана – двох занять.
14.2.24. Студентам, за їх бажанням, надається можливість перескладання незадовільних поточних оцінок протягом двотижневого терміну після отримання поточної незадовільної оцінки, але не пізніше дня проведення підсумкового контролю, під час відпрацювань практичних (семінарських) занять за графіком чергування викладачів кафедри, затвердженим розпорядженням завідувача кафедри.
14.2.25. Усі види занять, пропущені без поважних причин мають бути відпрацьовані упродовж 5-ти тижневого терміну від дати пропуску.
14.2.26. Студенту надається можливість відпрацювати у 5-ти тижневий термін пропущене лекційне заняття. Для відпрацювання пропущеного лекційного заняття студент
зобов’язаний представити лектору, чи іншій уповноваженій особі на кафедрі конспект лекції, написаний на підставі плану пропущеного лекційного заняття, отриманого у лектора, або реферат, написаний по темі пропущеного лекційного заняття та пройти співбесіду з викладачем. Результат написання реферату та співбесіди оцінюється як
«зараховано» чи «не зараховано».
14.2.27. Результати відпрацьовування та перескладань вносяться в „Журнал відпрацювань пропущених практичних занять…” і „Журнал обліку відвідувань і успішності студентів ”.
14.2.28. Допуски на відпрацювання залишаються на кафедрі та зберігаються до 1 вересня наступного навчального року для підтвердження легітимності відпрацювань.
14.2.29. Після завершення навчальних занять з дисципліни у поточному семестрі, кафедра складає для студентів додатковий графік відпрацювань пропущених занять, які тривають протягом одного робочого тижня.
14.2.30. За наявності у студента допуску з позначкою «у навчальний час» або «за індивідуальним графіком» відпрацювання проводиться під час занять з іншими групами чи під час поточних консультацій після попереднього узгодження з викладачем.
14.2.31. У разі надання студентом допуску, що дозволяє йому не відпрацьовувати пропущене заняття, оцінку ставлять при завершенні викладання певної частини дисципліни, як середньоарифметичну усіх поточних оцінок за цей термін.
14.3. ПІДВИЩЕННЯ РЕЙТИНГУ
14.3.1. Графік навчального процесу в межах семестру передбачає додатковий термін для завершення вивчення тих чи інших розділів дисципліни (їх перескладання, відпрацювання пропущених занять, підвищення рейтингу, ліквідації академічної заборгованості тощо), на всіх курсах навчання і для всіх спеціальностей - 1 тиждень до закінчення осіннього семестру і 1 тиждень до закінчення весняного семестру.
На кожен навчальний рік такий термін встановлюється наказом ректора Університету.
14.3.2. У період додаткового терміну на кожній кафедрі студент має право щоденно з 9.00 до 12.00 відпрацювати пропущені заняття (завершити вивчення того чи іншого розділу дисципліни), скласти або перескласти підсумковий контроль (якщо по ньому отримані незадовільні оцінки), а також за бажанням підвищити свій рейтинг.
14.3.3. Протягом одного тижня студент може підвищити рейтинг лише з 5 занять,
включаючи підсумковий контроль.
14.3.4. На кожній кафедрі складається графік відпрацювання пропущених занять або підвищення рейтингу, в якому зазначається місце (аудиторія), час відпрацювання та прізвище викладача. Цей графік затверджується деканом факультету та завідувачем кафедри. (п. 5.2.7; п 5.2.8; п 5.2.18; п 5.2.29)
14.3.5. Підвищення рейтингу студентами усіх факультетів Університету проводяться за попереднім записом студентів. Запис на підвищення рейтингу проводиться безпосередньо на кафедрі в «Журналі запису на відпрацювання пропущених занять» з приміткою – «підвищення рейтингу».
14.3.6. У додатковий термін кафедри зобов’язані щоденно подавати в деканат інформацію про студентів, які підвищували рейтинг.
14.3.7. Контроль за кількістю занять/ПК, за якими здійснювалося підвищення рейтингу, покладається на профільний деканат.
15. ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ
15.1. Метою державної атестації студента є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Державна атестація здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. ДЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття певного освітнього рівня, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.
15.2. До державної атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності (напряму) відповідного освітньо- кваліфікаційного рівня та не мають академічної та фінансової заборгованості.
15.3. Державна атестація випускників включає до себе:
- стандартизований тестовий державний іспит,
- практично-орієнтований державний іспит.
15.4. Ліцензійний інтегрований іспит здійснюється Державною екзаменаційною комісією Університету та Центром тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки при МОЗ України (далі – Центр тестування). Ліцензійний інтегрований іспит є стандартизованим засобом вимірювання рівня професійної компетентності фахівця.
15.5. Види тестових екзаменів.
Ліцензійний інтегрований іспит включає один, два або три окремі тестові екзамени залежно від освітньо-кваліфікаційного рівня. Майбутні фахівці рівня «спеціаліст» та
«магістр» (лікарі, лікарі-стоматологи, фармацевти), послідовно складають три екзамени –
«Крок 1», «Крок 2» та «Крок 3». Майбутні фахівці рівня «молодший спеціаліст» складають один екзамен – «Крок М». Майбутні фахівці рівня «бакалавр» послідовно складають два екзамени – «Крок М» та «Крок Б».
«Крок 1» – екзамен із загально наукових дисциплін, який складається після вивчення основних фундаментальних дисциплін, що входять до складу тестового екзамену «Крок 1». Тестовий екзамен складається на 3-му курсі (майбутні лікарі, лікарі- стоматологи) або на 4-му курсі (фармацевти, клінічні фармацевти).
Всім студентам, які одержали на тестових екзаменах «Крок 1» результат «не склав», дозволяється повторне складання екзамену «Крок 1» не більше двох разів до найближчої сесії у терміни, затверджені МОЗ України. У разі неперескладання екзамену
«Крок 1» студент не допускається до наступної екзаменаційної сесії та відраховується з Університету як такий, що не виконав навчальний план.
«Крок 2» є екзаменом із професійно-орієнтованих дисциплін, які за змістом відповідають освітньо-професійній програмі підготовки спеціалістів. «Крок 2» є складовою державної атестації студентів і складається на випускному курсі.
Всі студенти, які одержали на тестовому екзамені «Крок 2» результат «не склав», допускаються до складання державних випускних іспитів. Ці студенти не отримують сертифікат ліцензійних іспитів, вважаються такими, що не пройшли державну атестацію, не отримують диплом про закінчення вищого навчального закладу і можуть повторно скласти ліцензійний іспит за графіком Центру тестування при МОЗ України.
Студент, який не склав стандартизований тестовий державний екзамен «Крок-2», відраховується з Університету і йому видається академічна довідка встановленого зразка.
Особа, яка не склала стандартизований тестовий державний екзамен «Крок-2» повторно, не допускається до подальших перескладань без проходження повторного навчання відповідно до нормативного змісту державної атестації.
«Крок 3» є екзаменом, що базується на освітньо-професійній програмі підготовки спеціаліста за певною лікарською (провізорською) спеціальністю в інтернатурі. «Крок 3» складається під час навчання в інтернатурі.
Інтерни, які одержали на тестовому екзамені «Крок 3» результат «не склав», не допускаються до інших етапів атестації. Ці інтерни не отримують сертифікат ліцензійних іспитів і не отримують сертифікат лікаря-спеціаліста. Такі інтерни можуть повторно скласти екзамен «Крок 3» протягом трьох років в будь-який наступний термін його проведення.
«Крок М» є екзаменом із професійно-орієнтованих дисциплін, які за змістом відповідають освітньо-професійній програмі підготовки молодших спеціалістів. «Крок М», є складовою державної атестації студентів і складається на випускному курсі.
Студенти, які одержали на тестовому екзамені «Крок М» результат «не склав», допускаються до інших етапів атестації. Ці студенти не отримують сертифікат ліцензійних іспитів, вважаються такими, що не пройшли державну атестацію, і не отримують диплом про закінчення вищого навчального закладу. Такі студенти можуть повторно скласти екзамен «Крок М» не раніше, ніж через рік протягом трьох років.
«Крок Б» є екзаменом із професійно-орієнтованих дисциплін, які за змістом відповідають освітньо- професійній програмі підготовки бакалавра. «Крок Б» є складовою державної атестації студентів і складається на випускному курсі.
Студенти, які одержали на тестовому екзамені «Крок Б» результат «не склав», допускаються до інших етапів атестації. Ці студенти не отримують сертифікат ліцензійних іспитів, вважаються такими, що не пройшли державну атестацію, і не отримують диплом про закінчення вищого навчального закладу. Такі студенти можуть повторно скласти екзамен «Крок Б» не раніше, ніж через рік протягом трьох років.
15.6. Стандартизований тестовий державний іспит
15.6.1. Стандартизований тестовий державний екзамен – це ліцензійний інтегрований екзамен, який проводиться відповідно до Положення про систему ліцензійних інтегрованих екзаменів фахівців з вищою освітою і здійснюється Державною екзаменаційною комісією та Центром тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напряму підготовки «Медицина» «Стоматологія» та «Фармація» при МОЗ України. Ліцензійний інтегрований екзамен є стандартизованим засобом визначення рівня професійної компетентності фахівця.
15.6.2. Складовою частиною державної атестації випускників є тестовий екзамен "Крок 2", який визначає показники якості загальної лікарської підготовки, загальної підготовки за спеціальністю стоматологія та загальної підготовки за спеціальністю загальна фармація - фахової компоненти повної вищої освіти і визначає рівень професійної компетентності, необхідний для присвоєння кваліфікації фахівця освітньо- кваліфікаційного рівня спеціаліст.
15.7. Практично-орієнтований державний іспит
15.7.1. Практично-орієнтований державний іспит перевіряє готовність випускника здійснювати на реальному об'єкті майбутньої професіональної діяльності (людина) або на моделі такого об'єкта (фантом, муляж, ситуаційне завдання тощо) виробничі функції, які неможливо оцінити методом стандартизованого тестування.
15.7.2. Для підготовки до державного іспиту випускникам надається не менше 3-х днів, а для підготовки до комплексного державного іспиту – не менше 7-ми днів.
15.7.3. Метою практично- орієнтованого державного іспиту є оцінювання якості вирішення випускником типових задач діяльності й демонстрації відповідних умінь та навичок в умовах, що наближені до реальних.
Іспит проводиться безпосередньо «біля ліжка (крісла) хворого» та у спеціально обладнаних навчальних класах і оцінює вміння кожного випускника збирати скарги та анамнез, проводити об'єктивне обстеження хворих, складати план обстеження, оцінювати результати лабораторних та інструментальних досліджень, установлювати та обґрунтовувати попередній клінічний діагноз, визначати тактику лікування, проводити експертизу працездатності.
У випускників фармацевтичного факультету випускний іспит передбачає оцінку вирішення випускником типових задач діяльності й демонстрації відповідних умінь та навичок в умовах, що наближені до реальних.
15.7.4. Зміст практично-орієнтованого державного іспиту формується згідно з галузевим стандартом вищої освіти «Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста» (ОПП) відповідної спеціальності.
15.7.5. Переліки типових задач діяльності, умінь та навичок, що виносяться на практично-орієнтований державний іспит, ґрунтуються на вимогах ОПП.
15.7.6. Практично-орієнтований державний екзамен для всіх напрямів підготовки та спеціальностей проводиться державною екзаменаційною комісією (ДЕК) у формі державних екзаменів з окремих дисциплін для напряму підготовки «Лікувальна справа» і
«Педіатрія», у формі комплексного державного екзамену - для напрямів підготовки
«Стоматологія» та «Фармація».
15.7.7. Практично-орієнтований державний іспит проводиться з дисциплін, що зазначені у навчальному плані з відповідної спеціальності.
15.7.8. Тривалість складання студентом державного випускного екзамену з дисципліни та інтервал між екзаменами в кожній групі мають відповідати існуючій нормативній базі.
15.7.9. Практично-орієнтований державний іспит проводиться державною екзаменаційною комісією (ДЕК) університету.
15.7.10. Форма проведення практично-орієнтованого державного екзамену для студентів, які навчаються за напрямом підготовки «Медицина», складається з двох частин:
• перша частина – безпосередня робота з хворими на іспиті з клінічних дисциплін, вирішення ситуаційних задач на іспиті з гігієнічних дисциплін;
• друга частина – демонстрація основних умінь та навичок згідно з вимогами ОКХ з використанням фантомів, муляжів, навчально-наочних матеріалів, рішення ситуаційних задач.
Для студентів, які навчаються за напрямом підготовки «Стоматологія»:
• перший блок – безпосередня робота з пацієнтами на іспиті з клінічних дисциплін;
• другий блок – демонстрація основних умінь та навичок згідно з вимогами ОПП з використанням фантомів, муляжів, навчально-наочних матеріалів, вирішенням ситуаційних задач.
Для студентів, які навчаються за напрямом підготовки «Фармація»:
• перша частина екзамену передбачає контроль виконання типових задач діяльності та умінь;
• друга частина екзамену – виконання ситуаційних задач, основних умінь та навичок згідно з вимогами ОПП.
15.7.11. Перша частина державних екзаменів з клінічних медичних або стоматологічних дисциплін полягає у обстеженні на кожному екзамені хворих у
присутності екзаменаторів і членів ДЕК. При цьому оцінюються уміння та навички кожного випускника проводити опитування і об’єктивне обстеження хворих, установлювати і обґрунтовувати попередній клінічний діагноз (для спеціальності
«стоматологія» – попередній або остаточний клінічний діагноз), визначати тактику лікування (для спеціальності «стоматологія» проводити лікування) при захворюваннях згідно з ОПП.
15.7.12. Перша частина державного екзамену з гігієнічних (фармацевтичних) дисциплін полягає у вирішенні ситуаційних задач, на основі яких оцінюється виконання випускником типових задач діяльності та умінь. З гігієнічних дисциплін це полягає у плануванні і проведенні санітарно-гігієнічних, профілактичних та протиепідемічних заходів, оцінюванні впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення, обробці медичної інформації.
15.7.13. Екзаменатори і члени ДЕК оцінюють уміння та навички випускника та заносять оцінки до Протоколів проведення та оцінювання першої частини іспиту.
14.7.14. Друга частина державних екзаменів з клінічних дисциплін полягає в оцінюванні у випускника рівня сформованості умінь та навичок, яке не передбачає безпосередньої роботи з хворими. Іспит проводиться у спеціально обладнаних навчальних приміщеннях і передбачає роботу з муляжами, фантомами, навчально-наочними матеріалами та вирішення ситуаційних задач.
15.7.15. Друга частина державного екзамену з гігієнічних (фармацевтичних) дисциплін полягає у вирішенні ситуаційних задач, на основі яких оцінюються вміння кожного випускника щодо оцінювання результатів лабораторних та інструментальних досліджень, ведення медичної документації.
15.7.16. Результати складання другої частини заносяться до Протоколів проведення та оцінювання другої частини іспиту.
15.7.17. Протоколи проведення державного екзамену з кожної дисципліни розробляються профільними кафедрами та затверджуються центральною методичною радою університету.
Протоколи проведення державного екзамену повинні бути доведені до відома студентів не пізніше ніж за два місяці до початку державної атестації.
15.7.18. Оцінювання результатів практично-орієнтованого державного екзамену проводиться відповідно до критеріїв оцінювання, які розробляються профільними кафедрами та затверджуються центральною методичною радою університету.
15.7.19. Результати практично-орієнтованого державного екзамену визначаються в балах, які відповідно до встановленої МОЗ України шкали, конвертуються у традиційні оцінки: 5 - "відмінно", 4 - "добре", 3 - "задовільно", 2 - "незадовільно".
Оцінки виставляються на основі балів, зафіксованих у індивідуальних Протоколах проведення та оцінювання екзамену.
Критерії встановлення оцінки:
• 180-200 балів – «відмінно»;
• 140-179 балів – «добре»;
• 101-139 балів – «задовільно»;
• 100 балів і менше – «незадовільно».
В екзаменаційні відомості з дисципліни (форма № У-9.03 (9.04 и пр.) виноситься
традиційна оцінка і середній бал (за 200-от бальною шкалою).
Ранжирування за кожною з екзаменаційних дисциплін із присвоєнням оцінок «А»,
«В», «С», «D», «E» проводиться деканатами для усіх студентів одного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно склали практично-орієнтований іспит.
Критерії визначення оцінки ECTS
Оцінка ЕСТS | Статистичний показник |
«А» | Найкращі 10 % студентів |
«В» | Наступні 25 % студентів |
«С» | Наступні 30 % студентів |
«D» | Наступні 25 % студентів |
«Е» | Останні 10 % студентів |
Студенти, які одержали 100 балів і менше (оцінка «2»), не вносяться до списку студентів, що ранжируються.
Ранжирування студентів-громадян іноземних держав проводиться в одному масиві зі студентами громадянами України.
14.7.20. При оцінюванні результату комплексного практично-орієнтованого державного іспиту виставляються окремі оцінки з дисциплін, які входять до комплексу.
15.8. Державна екзаменаційна комісія
15.8.1. Для проведення державної атестації випускників на медичних, стоматологічному та фармацевтичному факультетах, щороку створюється державна екзаменаційна комісія, що діє протягом календарного року.
15.8.2. До складу ДЕК входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається МОЗ України з числа провідних спеціалістів (професорів, докторів наук) відповідного профілю.
15.8.3. Формування, організацію роботи та контроль за діяльністю державних комісій здійснює ректор університету.
15.8.4. Завданнями державних комісій є:
- комплексна перевірка й оцінка теоретичної та практичної фахової підготовки студентів-випускників відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня (далі - ОКР);
- прийняття рішення про присвоєння випускникам відповідної кваліфікації та щодо видачі диплома (диплома з відзнакою) з урахуванням рекомендації профільних (випускаючих) кафедр;
- розробка пропозицій щодо подальшого поліпшення якості підготовки фахівців з відповідного напряму підготовки (спеціальності).
15.8.5. Порядок комплектування державної комісії:
- державна комісія створюється щороку як єдина для усіх форм навчання у складі голови та членів державної комісії з кожного напряму підготовки (спеціальності);
- залежно від кількості випускників можливе створення декількох державних комісій з одного напряму підготовки (спеціальності) або однієї державної комісії для кількох споріднених напрямів підготовки (спеціальностей) у межах відповідної галузі знань, як правило, на одному факультеті;
- списки голів державних комісій, завірені підписом ректора університету, подаються у двох примірниках на затвердження до Міністерства охорони здоров'я України, не пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної комісії;
- головою державної комісії призначається фахівець у відповідній галузі або провідний науковець відповідного напряму наукової діяльності. Головою державної комісії може призначатись науково-педагогічний працівник з напряму підготовки (спеціальності) який не є працівником університету;
- одна й та сама особа може бути головою державної комісії не більше трьох років поспіль.
15.8.6. Голова державної комісії зобов’язаний:
- ознайомити всіх членів державної комісії з їх правами та обов’язками;
- довести до членів державної комісії основні завдання та вимоги щодо державної атестації студентів, критерії оцінювання якості підготовки випускників, розклад роботи державної комісії, особливості організації та проведення державного екзамену;
- забезпечити роботу державної комісії відповідно до затвердженого розкладу;
- обов’язково бути присутнім на проведенні державного екзамену, на засіданнях державної комісії під час обговорення результатів екзаменів, виставлення оцінок, вирішення питань про присвоєння професійної кваліфікації та прийняття рішення про видачу дипломів державного зразка;
- розглядати звернення студентів з питань складання державного екзамену та приймати відповідні рішення;
- контролювати роботу секретаря державної екзаменаційної комісії щодо підготовки необхідних документів;
- складати звіт про результати роботи державної комісії та після обговорення його на заключному засіданні подати ректору університету.
15.8.7. До складу державної комісії входять: ректор університету, перший проректор з науково-педагогічної роботи, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв'язків, декан факультету або його заступник, завідувачі кафедр, професори, доценти клінічних, фармацевтичних, медико-біологічних, гігієнічних кафедр, особи, які відповідають за організацію і проведення виробничої практики студентів.
До складу ДЕК можуть також входити головні спеціалісти департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації за погодженням.
15.8.8. Персональний склад членів державної комісії затверджується наказом ректора університету не пізніше ніж за місяць до початку роботи державної комісії.
15.8.9. За місяць до початку державної атестації навчальний відділ за участю завідувачів профільних кафедр формує список екзаменаторів з кожної дисципліни, який затверджує ректор наказом по університету.
15.8.10. Засідання державної комісії оформляються протоколами. Протоколи підписують голова та члени ДЕК, які брали участь у засіданні. Усі розділи протоколів повинні бути заповнені.
Помилки та виправлення у протоколах не допускаються.
У протоколах зазначається оцінка, отримана студентом під час державної атестації, рішення державної комісії про присвоєння студенту освітнього рівня, кваліфікації за відповідним напрямом підготовки, спеціальністю, а також інформація про видачу йому диплома (диплома з відзнакою).
15.8.11. Секретар державної комісії:
- секретар державної комісії призначається наказом ректора університету з числа працівників факультету (університету) і не є членом державної комісії;
- секретар державної комісії забезпечує правильне і своєчасне оформлення відповідних документів;
- секретар державної комісії готує бланки протоколів засідань державної комісії в необхідній кількості на кожен день державного екзамену;
- до початку роботи державної комісії секретар повинен отримати супровідні документи (накази, розпорядження, відомості про виконання студентами навчального плану і отримані оцінки, залікові книжки тощо), що необхідні для забезпечення якісної та кваліфікованої роботи державної комісії;
- під час роботи державної комісії секретар:
• доводить до відома голови і членів державної комісії інформацію, що стосується її роботи;
• веде протоколи засідань державної комісії.
- перед засіданням державної комісії щодо проведення держаного екзамену секретар отримує від випускаючої кафедри дані про результаті навчання студента з дисципліни, що винесена на державний екзамен.
- після засідання державної комісії (проведення екзамену) секретар державної комісії:
• передає декану факультету оформлений протокол (працівники деканату формують справу - зшивають окремі бланки протоколів, нумерують сторінки, підписують у ректора університету та скріплюють печаткою - відповідно до вимог інструкції з діловодства);
• повертає на профільну (випускаючу) кафедру протоколи засідання державної комісії.
15.8.12. Організація і порядок роботи державної комісії.
15.8.12.1. Державні комісії працюють у строки, визначені графіком навчального процесу на поточний навчальний рік, що розробляється на основі навчальних планів, напрямів підготовки та спеціальностей, затверджується ректором або першим проректором з науково-педагогічної роботи і доводиться до профільних (випускаючих) кафедр.
15.8.12.2. Розклад роботи кожної державної комісії, узгоджений з головою державної комісії, готується відповідною профільною (випускаючою) кафедрою, подається до навчального відділу, де складається загальний розклад роботи державних комісій, який затверджується ректором або першим проректором з науково-педагогічної роботи не пізніше ніж за місяць до початку проведення державних екзаменів.
15.8.12.3. Не пізніше ніж за один день до початку державних екзаменів відповідальним працівником деканату до державної комісії подаються:
- наказ (витяг з наказу) університету про затвердження персонального складу державної комісії з напряму підготовки (спеціальності);
- розклад роботи державної комісії;
- списки студентів за навчальними групами, допущених до складання державної атестації;
- зведена відомість (навчальні картки), завірена деканом факультету або його заступником про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з дисциплін, які передбачені начальним планом, практик тощо протягом усього строку навчання;
- залікові книжки (індивідуальні плани) студентів, допущених до складання державної атестації;
- характеристики студентів (підписані деканом), допущених до складання державної атестації;
- екзаменаційні матеріали (екзаменаційні білети, тестові завдання, комплексні завдання тощо), розроблені відповідно до програми державного (комплексного державного) екзамену.
15.8.12.4. При складанні державних екзаменів з окремих дисциплін або комплексного екзамену до державної комісії додатково подаються:
- програма державного екзамену з окремих дисциплін або комплексного екзамену;
- критерії оцінювання усних або письмових відповідей студентів;
- комплект екзаменаційних білетів, тестових завдань, комплексних завдань;
- екзаменаційні білети, варіанти завдань, перелік матеріалів та обладнання подаються голові державної комісії.
15.8.13. Складання державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу за обов’язкової присутності голови державної комісії.
14.8.14. Рішення державної комісії про оцінку результатів складання державних екзаменів, а також про видачу випускникам дипломів (дипломів з відзнакою) про закінчення університету, отримання певного рівня вищої освіти та здобуття певної кваліфікації приймається на закритому засіданні державної комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів державної комісії, які брали участь в її засіданні.
При однаковій кількості голосів голова державної комісії має вирішальний голос.
Оцінки виставляє кожен екзаменатор, а голова підсумовує їх результати по кожному студенту.
За теоретичну і практичну частини екзамену виставляється одна оцінка.
15.8.15. Тривалість засідань ДЕК не повинна перевищувати 6 академічних годин протягом дня.
15.8.16. Результати складання державних екзаменів оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.
15.8.17. Підбиття підсумків роботи державної комісії.
15.8.17.1. За підсумками діяльності ДЕК голова державної комісії складає звіт, якій затверджується на її заключному засіданні.
15.8.17.2. Протягом двох тижнів після закінчення роботи ДЕК голова кожної ДЕК подає до МОЗ України звіт (копія звіту у 2-х примірниках подається ректору університету), в якому:
- відображає рівень практичної підготовки випускників, рівень засвоєння ними умінь і навичок відповідно до вимог ОПП, навчального плану;
- проводить аналіз і дає оцінку навчально-методичній роботі в університеті, указує на недоліки у роботі, які негативно позначаються на рівні підготовки випускників;
- відображає роботу, яку провів університет, факультет, окремі кафедри, з урахуванням зауважень і побажань, зроблених попередньою ДЕК;
- дає рекомендації з питань удосконалення навчально-методичної роботи університету, факультету, окремих кафедр, спрямовані на підвищення якості підготовки випускників, добору екзаменаторів і членів ДЕК та її роботи.
15.8.17.3. Результати державних екзаменів, пропозиції та рекомендації державної комісії голова ДЕК доповідає на засіданні Вченої ради факультету. Про результати державних випускних екзаменів на факультеті декан доповідає на засіданні Вченої ради університету.
15.8.17.4. Звіти голів ДЕК до початку наступного навчального року обговорюються на засіданні профільних кафедр, Вченої Ради факультету, на підставі чого затверджується перелік конкретних заходів, спрямованих на поліпшення якості підготовки випускників, з урахуванням внесених ДЕК рекомендацій і пропозицій.
15.8.17.5. Звіти голів ДЕК до початку наступного навчального року обговорюються на засіданні центральної методичної ради університету, на підставі чого затверджується перелік конкретних заходів, спрямованих на поліпшення якості підготовки випускників з урахуванням унесених ДЕК рекомендацій і пропозицій.
15.9. Рішення державної екзаменаційної комісії
15.9.1. Рішення ДЕК про оцінку знань, умінь і навичок, виявлених під час складання державного іспиту, а також про присвоєння випускнику відповідного освітньо- кваліфікаційного рівня та видачу йому диплома приймається на закритому засіданні
комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів вирішальним є голос голови ДЕК.
15.9.2. Результати складання державних іспитів оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.
15.9.3. Студенту, який успішно виконав освітню програму на певному рівні вищої освіти та склав державні екзамени, Університет на підставі рішення ДЕК присуджує відповідний ступінь вищої освіти, присвоює відповідну кваліфікацію та видає диплом.
15.9.4. Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75% навчальних дисциплін та з виробничої практики, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін - оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно", видається диплом з відзнакою.
15.9.5. Студент, який одержав оцінку "незадовільно" при складанні стандартизованого тестового державного екзамену "Крок-2", може повторно скласти його один раз державній екзаменаційній комісії не раніше ніж через рік протягом трьох років.
Нескладання стандартизованого тестового державного екзамену "Крок-2" не є перешкодою для складання практично-орієнтованого державного екзамену.
15.9.6. Особа, яка не склала стандартизований тестовий державний екзамен "Крок- 2" повторно, не допускається до подальших перескладань без проходження повторного навчання відповідно до нормативного змісту державної атестації.
15.9.7. Студент, який під час складання державного екзамену отримав оцінку "незадовільно", відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка встановленого зразка (диплом не видається).
15.9.8. Студент, який не склав практично-орієнтований державний екзамен, допускається до повторного складання практично-орієнтованого державного екзамену один раз у наступний термін роботи ДЕК протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.
15.9.9. Особа, яка не склала практично-орієнтований державний екзамен повторно, не допускається до подальших перескладань без проходження повторного навчання відповідно до нормативного змісту державної атестації.
15.9.10. Студентам, які з поважної причини (документально підтвердженої) не складали у визначений термін державні екзамени, ректором вищого навчального закладу може бути призначена додаткова дата складання державного екзамену (дата складання стандартизованого тестового державного екзамену повинна бути узгоджена з Центром тестування) протягом терміну роботи ДЕК.
15.9.11. Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, котрі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв у рік закінчення студентом теоретичного курсу.
16. УЧАСНИКИ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Учасниками освітньо-виховного процесу в Університеті є:
– науково-педагогічні працівники;
– особи, які навчаються в Університеті;
– працівники Університету (категорійні спеціалісти, лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти тощо)
16.1. Науково-педагогічні працівники
Науково-педагогічні працівники – особи, які за основним місцем роботи в Університеті професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою, лікувально-діагностичною та науково-технічною діяльністю.
На посади науково-педагогічних працівників, обираються за конкурсом, як правило, особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також випускники магістратури, аспірантури та докторантури.
16.1.1. Права та обов’язки науково-педагогічних працівників
Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу всіх форм власності мають право:
- на академічну свободу, що реалізується в інтересах особи, суспільства та людства загалом;
- на академічну мобільність для провадження професійної діяльності;
- на захист професійної честі та гідності;
- брати участь в управлінні вищим навчальним закладом, у тому числі обирати та бути обраним до вищого органу громадського самоврядування, вченої ради вищого навчального закладу чи його структурного підрозділу;
- обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу;
- на забезпечення створення відповідних умов праці, підвищення свого професійного рівня, організацію відпочинку та побуту, встановлених законодавством, нормативними актами вищого навчального закладу, умовами індивідуального трудового договору та колективного договору;
- безоплатно користуватися бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу;
- на захист права інтелектуальної власності;
- на підвищення кваліфікації та стажування не рідше одного разу на п’ять років;
- одержувати житло, у тому числі службове, в установленому законодавством порядку;
- отримувати пільгові довгострокові кредити на будівництво (реконструкцію) і придбання житла в установленому законодавством порядку;
- брати участь в об’єднаннях громадян;
- на соціальне та пенсійне забезпечення в установленому законодавством порядку.
Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу мають також інші права, передбачені законодавством і статутом вищого навчального закладу.
На науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів поширюються всі права, передбачені законодавством для наукових працівників наукових установ.
Наукові та науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про наукову і науково- технічну діяльність".
Для клінічних кафедр:
Науково-педагогічні працівники клінічних кафедр мають право:
Брати участь у підготовці планів науково-дослідних робіт, розробці методичної документації.
Використовувати наявну апаратуру, медичне обладнання, технічні засоби навчання, наочне приладдя, медикаменти та інші засоби медичного та господарського призначення, придбані за рахунок Університету та клінічного закладу.
Публікувати навчально-методичні і наукові праці від імені Університету та клінічного закладу.
Для проведення навчально- виховного процесу і наукових досліджень госпіталізувати тематичних хворих в межах 15 відсотків від загальної кількості хворих у відділенні, що визначається угодою між клінічним закладом та Університетом.
Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу зобов’язані:
Забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю, провадити наукову діяльність (для науково-педагогічних працівників).
Підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників).
Дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України.
Розвивати в осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, самостійність, ініціативу, творчі здібності.
Дотримуватися статуту вищого навчального закладу, законів, інших нормативно- правових актів.
16.1.2 Робочий час науково-педагогічний працівника
Робочий час науково-педагогічних працівників Університету визначається обсягом їх навчальної, методичної, наукової, організаційної, лікувально-діагностичної та виховної роботи.
Навчальне навантаження науково-педагогічних працівників планується щорічно на поточний навчальний рік, виходячи із середньотижневої тривалості робочого часу 36 годин (1548 годин за рік), відображається в індивідуальних планах роботи науково- педагогічних працівників і не може перевищувати річний робочий час.
За планування навчального навантаження, а також інших видів діяльності науково- педагогічних працівників відповідає завідувач кафедри.
Обсяг роботи науково-педагогічних працівників в облікових годинах складає їх навантаження, яке визначається для конкретного науково-педагогічного працівника з урахуванням виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної, лікувально- діагностичної й виховної роботи та особливостей навчальних дисциплін, які він викладає. Це стосується також навчальних дисциплін, які лише запроваджуються і потребують від науково-педагогічного працівника значних витрат часу на розробку курсу лекцій і відповідного методичного забезпечення.
Підставою для планування навчального навантаження науково-педагогічного працівника є дані для розрахунку обсягу навчальної роботи, які навчально-методичний відділ надає на кафедри, що забезпечують викладання відповідних дисциплін.
На кафедрах виконується розподіл навчальної роботи в годинах на навчальний рік між науково-педагогічними працівниками.
Обсяг навчальної роботи кафедри і розподіл навчальної роботи між науково- педагогічними працівниками встановлюються таким чином, щоб максимальне навчальне навантаження науково-педагогічного працівника не перевищувало 600 годин на навчальний рік (на 1,0 ставку). Навчальний відділ при розрахунку педагогічного навантаження науково-педагогічних працівників дотримується цієї вимоги. Розрахунки педагогічного навантаження навчальний відділ повинен завершити до 1 травня. Розрахунки педагогічного навантаження затверджуються наказом ректора.
При складанні індивідуальних планів роботи науково-педагогічних працівників завідувач кафедри повинен враховувати особливості кожного виду роботи і забезпечувати оптимальне використання творчого потенціалу кожного науково-педагогічного працівника. Читання лекцій повинно плануватися, як правило, професорам, доцентам і старшим викладачам. За розпорядженням завідувача кафедри читання лекцій може бути доручено асистенту кафедри.
Індивідуальні плани роботи складаються всіма науково-педагогічними працівниками, розглядаються на засіданні кафедри й підписуються завідувачем кафедри, деканом факультету. Індивідуальний план завідувача кафедри підписує декан факультету та перший проректор з науково-педагогічної роботи.
Розрахунок робочого часу науково-педагогічних працівників проводиться відповідно до навчальних планів відповідних спеціальностей, затверджених МОЗ України, контингенту студентів та наказу МОН України від 07.08.2002 №450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів». Норми часу для розрахунку обсягу навчальної роботи, які затверджені наказом ректора університету, є обов’язковими, змінювати ці норми або додавати інші види навчальної роботи неприпустимо.
Навчальне навантаження розраховується, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім аудиторних занять, де академічна година (45 хвилин) зараховується як облікова година.
Методична, наукова, лікувально-діагностична, організаційна та виховна робота науково-педагогічних працівників планується у відповідних розділах індивідуального плану роботи на навчальний рік із зазначенням конкретних підсумкових результатів.
Переліки основних видів методичної, наукової, лікувальної, організаційної та виховної роботи науково-педагогічних працівників мають орієнтовний характер і за рішенням кафедри можуть доповнюватися іншими видами робіт, які ними виконуються.
На час хвороби, відрядження, відпустки, перебування на підвищенні кваліфікації науково-педагогічного працівника завідувач кафедри забезпечує його заміну науково- педагогічними працівниками кафедри, перерозподіляє його навантаження (читання лекцій, проведення семінарських, практичних, лабораторних занять, консультацій, проведення екзаменів, перевірку письмових робіт студентів тощо) та повідомляє про це відділ кадрів. Відомості про зміни навчального навантаження вносяться до індивідуальних планів науково-педагогічних працівників.
При підведенні підсумків навчального року на засіданні кафедри обговорюється питання про виконання індивідуальних планів науково-педагогічними працівниками.
Звіт про виконання навчального навантаження науково-педагогічними працівниками кафедри за навчальний рік подається до деканату факультету, до якого належить кафедра.
Викладач зобов'язаний дотримуватись встановленого йому графіка робочого часу. Графіком роботи викладача є розклад занять, та участь у всіх заходах, що проводяться на кафедрі (кафедральні засідання, конференції, семінарі тощо).
Забороняється відволікати викладачів від проведення занять, передбачених розкладом.
16. 2. Особи, які навчаються в Університеті
16.2.1. Особами, які навчаються в Університеті, є:
- здобувачі вищої освіти;
- інші особи, які навчаються в Університеті.
• Здобувачами вищої освіти є:
- студент – особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня спеціаліста, молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра;
- аспірант – особа, зарахована до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії;
- докторант – особа, зарахована або прикріплена до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора наук.
• До інших осіб, які навчаються в Університеті, належать:
- слухач – особа, яка навчається на підготовчому відділенні вищого навчального закладу, або особа, яка отримує додаткові чи окремі освітні послуги, у тому числі за програмами післядипломної освіти;
- інтерн – особа, яка має ступінь магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури;
- лікар-резидент – особа, яка має ступінь магістра медичного спрямування, навчається виключно на відповідних клінічних кафедрах з метою отримання кваліфікації лікаря певної спеціальності відповідно до переліку спеціальностей резидентури;
- клінічний ординатор – особа, яка має ступінь магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських спеціальностей і навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня компетентності лікаря-спеціаліста.
16.2.2. Статус і права осіб, які навчаються у Донецькому національному медичному університеті (ДНМУ), визначені законодавчою базою України та міжнародними договорами.
Особа, яка навчається у ДНМУ – це особа, яка в період навчання здобуває певний освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень.
ДНМУ – окремий вид установи, яка є юридичною особою публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.
Права осіб, які навчаються у ДНМУ, визначає Конституція України, Закон України
«Про вищу освіту». Відносини у процесі навчання можуть регулюватися наказами та розпорядженнями Кабінету міністрів України, Міністерством освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, а також внутрішніми нормативно – правовими актами ДНМУ. Найголовнішим нормативним актом ДНМУ є Статут, який прийнятий та зареєстрований у відповідному порядку та відповідає законодавству України.
16.2.3. Права осіб, які навчаються в університеті
16.2.3.1. Особи, які навчаються у Донецькому національному медичному університеті, мають право на:
- вибір форми навчання під час вступу до вищого навчального закладу;
- безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
- трудову діяльність у позанавчальний час;
- додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням (заочна форма навчання);
- безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу;
- безоплатне забезпечення інформацією для навчання у доступних форматах з використанням технологій, що враховують обмеження життєдіяльності, зумовлені станом здоров’я (для осіб з особливими освітніми потребами, яким за станом здоров’я не протипоказане навчання в ДНМУ);
- користування виробничою, культурно-освітньою, побутовою, оздоровчою базами вищого навчального закладу у порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу;
- забезпечення гуртожитком на строк навчання у порядку, встановленому законодавством;
- участь у науково-дослідних роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікації;
- участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;
- участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
- внесення пропозицій щодо умов і розміру плати за навчання;
- участь у громадських об’єднаннях;
- участь у діяльності органів громадського самоврядування вищого навчального закладу, інститутів, факультетів, відділень, вченої ради вищого навчального закладу, органів студентського самоврядування;
- вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу;
- навчання одночасно за декількома освітніми програмами, а також у декількох вищих навчальних закладах, за умови отримання тільки однієї вищої освіти за кожним ступенем за кошти державного (місцевого) бюджету;
- академічну мобільність, у тому числі міжнародну (у разі наявності відповідних угод між ВНЗ);
- отримання соціальної допомоги у випадках, встановлених законодавством;
- зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" періодів навчання на денній формі навчання у вищих навчальних закладах, аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі, інтернатурі, резидентурі, за умови добровільної сплати страхових внесків;
- академічну відпустку або перерву в навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, а також на поновлення навчання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
- участь у формуванні індивідуального навчального плану;
- моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі, за мистецькі та спортивні досягнення тощо;
- захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
- безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, а також на оплату праці під час виконання виробничих функцій згідно із законодавством;
- канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік;
- отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
- спеціальний навчально-реабілітаційний супровід та вільний доступ до інфраструктури вищого навчального закладу відповідно до медико-соціальних показань за наявності обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я.
16.2.3.2. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання академічних та соціальних стипендій у встановленому законодавством та Кабінетом Міністрів України порядку.
16.2.3.3. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.
15.2.3.4. Соціальні стипендії призначаються студентам (курсантам) вищого навчального закладу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Студенти вищого навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студенти вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, мають гарантоване право на отримання соціальної стипендії, у тому числі у разі отримання академічної стипендії.
Академічні стипендії призначаються особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Частка студентів, які мають право на отримання академічних стипендій, встановлюється вченою радою вищого навчального закладу у межах визначеного Кабінетом Міністрів України загального відсотка студентів, які мають право на отримання академічних стипендій, та стипендіального фонду.
Студентам вищих навчальних закладів, які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, надається один вид стипендії за їхнім вибором.
16.2.3.5. Розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
16.2.3.6. Здобувачі вищої освіти, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
16.2.3.7. Студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання студентського квитка, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
16.3. Обов’язки осіб, які навчаються в університеті
Особи, які навчаються у ДНМУ, зобов’язані:
- дотримуватися вимог законодавства, Статуту та Правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;
- виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
- виконувати вимоги освітньої (наукової) програми;
- систематично й глибоко оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, професійною майстерністю;
- виконувати в установлені терміни всі види робіт, передбачені навчальними планами та програмами з дисциплін згідно з графіком навчального процесу;
- відвідувати лекції, практичні, лабораторні та семінарські заняття;
- відвідувати заняття за обраним індивідуальним навчальним планом (елективні курси);
- вчасно інформувати керівництво закладу (декана факультету) в разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати заліки та іспити;
- дбайливо ставитись до збереження обладнання навчальних кабінетів, лабораторій, аудиторій, книжкового фонду, майна кімнат гуртожитку тощо;
- тримати в чистоті і порядку навчальні приміщення, а також дотримуватися чистоти на території Університету, не палити в його приміщеннях та на прилеглій території, не вживати спиртні напої, наркотичні та токсичні засоби, не грати в азартні ігри, не заважати навчальному процесу і роботі працівників гучними розмовами, додержуватись чинних санітарно-гігієнічних норм;
- дотримуватись моральних і етичних норм;
- постійно прагнути до духовного та фізичного вдосконалення;
- підвищувати загальнокультурний рівень, оволодівати загальнолюдськими духовними цінностями та знаннями національної культури, історії, традицій українського народу;
- оволодівати українською мовою як державною мовою;
- сприяти підвищенню авторитету університету.
16.4. Студентське самоврядування
З метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків та захисту їхніх прав і сприяння гармонійному розвиткові особистості студента, формування в нього навичок майбутнього фахівця в Університеті функціонує студентське самоврядування.
Студентське самоврядування функціонує відповідно до Положення, ухваленого вищим органом студентського самоврядування – Конференцією студентів Університету.
Органи студентського самоврядування:
- беруть участь в управлінні вищим навчальним закладом у порядку, встановленому Законом «Про вищу освіту» та Статутом ДНМУ;
- беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
- проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;
- беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;
- захищають права та інтереси студентів (курсантів), які навчаються у ДНМУ;
- делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;
- приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;
- беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;
- розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування;
- вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;
- вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази ДНМУ, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;
- мають право оголошувати акції протесту;
- виконують інші функції, передбачені Законом «Про вищу освіту» та Положенням про студентське самоврядування ДНМУ.
За погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про:
- відрахування студентів (курсантів) з ДНМУ та їх поновлення на навчання;
- переведення осіб, які навчаються у ДНМУ за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;
- переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;
- призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника ДНМУ;
- поселення осіб, які навчаються у ДНМУ, у гуртожиток і виселення їх із гуртожитку;
- затвердження правил внутрішнього розпорядку ДНМУ в частині, що стосується осіб, які навчаються;
- діяльність студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у ДНМУ.
16.5. Заохочення за успіхи в навчанні
За сумлінне ставлення до навчання, активну участь у науково-дослідній роботі та громадському житті університету особи, які навчаються у ДНМУ, морально і матеріально заохочуються шляхом:
- призначення іменних стипендій;
- оголошення подяки;
- надання грошової премії.
16.6. Відповідальність за порушення навчальної дисципліни
Порушення навчальної дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини особи, яка навчається, навчального плану, тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення.
За порушення навчальної дисципліни, порушення Правил внутрішнього розпорядку до особи, яка навчається, може бути застосований лише один з таких заходів стягнення:
- усне попередження
- догана;
- відрахування з університету.
До застосування дисциплінарного стягнення з порушниками навчальної дисципліни проводиться комплекс виховних заходів (бесіда, написання студентом пояснювальної записки стосовно певного порушення, в окремих випадках попередження батьків студента про скоєне ним правопорушення), з’ясовується причина, що призвела до порушення.
16.7. Права та обов’язки старости курсу та старости академічної групи
Староста є представником деканату для організаційного забезпечення навчального процесу на курсі та в академічній групі та для управління студентським колективом курсу та групи при залученні студентів до всіх офіційних заходів, що проводяться деканатом факультету і ректоратом або за їх дорученням.
Староста представляє інтереси студентів курсу та групи в деканаті і на кафедрах. Старостою курсу та академічної групи може бути один із успішних у навчанні студентів, який відзначається високими моральними якостями, користується авторитетом і повагою серед студентів і науково-педагогічних працівників, має позитивний вплив на колектив і володіє організаторськими здібностями.
За належне виконання своїх обов’язків староста може бути матеріально та морально заохочений адміністрацією та органами студентського самоврядування факультету та Університету.
Староста несе відповідальність за виконання обов’язків та використання прав, передбачених цим Положенням.
На першому курсі староста призначається розпорядженням декана за його згодою. У подальшому староста переобирається на зборах відповідно курсу чи академічної групи та оформлюється розпорядженням декана. Звільнення старости може здійснюватись за власним бажанням, з ініціативи адміністрації, органів студентського самоврядування або студентів відповідно курсу чи групи, якщо він не справляється з обов’язками чи втратив моральне право бути офіційним лідером студентського колективу, та оформлюється розпорядженням декана.
Староста курсу чи групи зобов’язаний:
– своєчасно інформувати студентів про розпорядження ректорату, деканату стосовно організації навчального процесу та інших офіційних заходів;
– брати участь у плануванні, організації та проведенні заходів, пов’язаних з навчально-виховним процесом курсу чи академічної групи;
– щоденно вести журнал облік відвідування занять студентами групи (староста курсу);
– стежити за станом дисципліни та поведінки студентів, за збереженням навчального обладнання та інвентарю в аудиторіях, лабораторіях, навчальних корпусах;
– забезпечувати участь студентів курсу та групи у заходах, які проводяться на факультеті та в Університеті із залученням студентів;
– оперативно інформувати деканат про зрив занять, можливі непорозуміння у розкладі занять тощо;
– оперативно інформувати органи студентського самоврядування та адміністрацію факультету про порушення прав студентів, можливі конфлікти з науково-педагогічними працівниками, інші проблеми, що є важливими для студентів;
– брати участь у зборах старост академічних груп;
– після закінчення заліків та екзаменів отримувати підсумкову інформацію про результати екзаменаційної сесії і доводити її до відома студентів;
– підводити підсумки семестрового контролю та брати участь у підготовці матеріалів на засідання стипендіальної комісії.
Староста має право:
– рекомендувати кращих студентів групи до матеріального та морального заохочення за відмінне навчання, активну участь у науково-дослідній, громадській, спортивній та культурно-масовій роботі тощо;
– вносити пропозиції щодо накладання на студентів адміністративних стягнень за порушення навчальної і трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку;
– представляти інтереси студентів під час призначення стипендій та поселення в гуртожиток;
– давати в межах своїх повноважень розпорядження студентам щодо організації навчально-виховного процесу, громадської роботи та виконання поставлених перед студентами доручень адміністрацією факультету та Університету.
17. СУБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ
Основну відповідальність за якість навчального процесу в університеті несуть ректор та керівники навчальних підрозділів.
17.1. Ректор Університету
Ректор Університету в межах наданих йому повноважень:
- організовує діяльність Університету;
- вирішує питання фінансово-господарської діяльності Університету, затверджує його структуру і штатний розпис;
- видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами Університету доручення;
- відповідає за результати діяльності Університету перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою);
- є розпорядником xxxxx і коштів;
- забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори;
- призначає на посаду та звільняє з посади працівників;
- забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;
- визначає функціональні обов’язки працівників;
- формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;
- відраховує з Університету та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти за погодженням з органами студентського самоврядування та первинними профспілковими організаціями осіб, які навчаються (якщо дана особа є членом профспілки), з підстав, визначених Законом України «Про вищу освіту»;
- забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;
- контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;
- здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;
- забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю Університету;
- сприяє та створює умови для діяльності органів студентського самоврядування, організацій профспілок працівників Університету і студентів, громадських організацій, які діють у вищому навчальному закладі відповідно до законів України;
- сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази вищого начального закладу, створює належні умови для занять масовим спортом;
- спільно з виборними органами первинних організацій профспілок працівників Університету і студентів подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування Університету правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх;
- здійснює інші передбачені статутом повноваження.
- відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.
- щороку звітує перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування Університету.
17.2. Вчена рада Університету
Вчена рада є колегіальним органом управління Університету, який утворюється строком на п’ять років, склад якого затверджується наказом ректора Університету протягом десяти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.
Вчена рада Університету:
- визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності Університету;
- розробляє і подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту Університету, а також рішення про внесення змін і доповнень до нього;
- ухвалює фінансовий план і річний фінансовий звіт Університету;
- визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;
- ухвалює рішення про розміщення власних надходжень у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або в банківських установах;
- ухвалює за поданням керівника Університету рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів;
- обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій;
- затверджує освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності;
- ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу, визначає строки навчання на відповідних рівнях;
- затверджує зразок та порядок виготовлення власного документа про вищу освіту, положення про процедуру і підстави для його видачі випускникам, а також зразки, порядок виготовлення, процедуру і підстави для видачі випускникам спільних і подвійних дипломів;
- ухвалює основні напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;
- оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;
- присвоює вчені звання професора, доцента та старшого дослідника і подає відповідні рішення на затвердження до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
- приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання;
- має право вносити подання про відкликання керівника Університету з підстав, передбачених законодавством, статутом Університету, контрактом, яке розглядається вищим колегіальним органом громадського самоврядування Університету;
- розглядає інші питання діяльності Університету відповідно до його статуту.
17.3. Центральна методична рада Університету
Для планування та координації науково-методичної роботи в Університеті, обговорення проектів нормативних, навчально-методичних документів, розроблення рекомендацій з удосконалення якості навчального процесу та модернізації його науково- методичного забезпечення в Університеті створюється центральна методична рада.
До складу центральної методичної ради Університету входять проректори, декани факультетів, начальник навчального відділу, голови методичних комісій, провідні педагоги університету, які мають великий досвід педагогічної і навчально-методичної роботи, представники органів студентського самоврядування.
Головою центральної методичної ради Університету є перший проректор, а його заступником – начальник навчально-методичного відділу. Склад центральної методичної ради Університету затверджується наказом ректора.
Центральна методична рада:
- обговорює проекти нормативних, навчально-методичних документів, рекомендації з удосконалення якості навчального процесу та модернізації його науково- методичного забезпечення;
- розробляє рекомендації щодо форм і методів поточного та підсумкового контролю знань студентів, критеріїв оцінки успішності студентів;
- розробляє рекомендації щодо наукової організації праці науково-педагогічних працівників;
- рекомендує до друку методичні видання;
- вирішує комплекс питань, що відноситься до змісту освіти за напрямами підготовки, спеціальностями та правочинних заходів для реалізації змісту освіти і його постійного удосконалення;
- напрацьовує загальні рекомендації щодо принципів та правил організації методичної роботи в університеті;
- накопичує, узагальнює і розповсюджує позитивний досвід організації методичної роботи факультетів, кафедр університету та інших вітчизняних та закордонних вищих навчальних закладів;
- напрацьовує рекомендації щодо модернізації навчального процесу;
- організує науково-методичні конференції та семінари з питань науково- методичної роботи та методичного забезпечення навчально-виховного процесу, обміну досвідом роботи кафедр тощо;
- за завданням ректорату розглядає питання про організаційно-методичний рівень навчального процесу та якість його методичного забезпечення на конкретних кафедрах, та факультетах і формулює висновки про їх відповідність встановленим вимогам;
Центральна методична рада Університету працює згідно з планом роботи, який складається на навчальний рік.
Рішення центральної методичної ради приймаються відкритим голосуванням. Для прийняття рішення необхідно, щоб на засіданні ради були присутні не менше ніж 2/3 від загального складу членів центральної методичної ради і за рішення проголосувало не менше від половини від присутніх членів ради. Рішення ради фіксуються в протоколі, який веде секретар ради. Рішення центральної методичної ради з питань, що входять до її компетенції, вводяться в дію наказом ректора.
17.4. Інформаційно-аналітичний відділ Університету
Інформаційно-аналітичний відділ є самостійним структурним підрозділом, основною метою якого є покращення роботи Університету за основними напрямками шляхом проведення кількісного і якісного аналізу діяльності власних підрозділів та порівняльного аналізу з українськими та закордонними вищими медичними навчальними закладами, а також інформаційно-аналітичний супровід діяльності Університету, акредитація та ліцензування освітньої діяльності Університету. Відділ підпорядкований безпосередньо першому проректору Університету.
Завдання відділу:
- кількісний і якісний аналіз по основних напрямках діяльності університету;
- порівняльний аналіз основних показників діяльності Університету з іншими медичними університетами України;
- порівняльний аналіз основних показників діяльності з провідними медичними університетами Європи, США та Азії;
- інформаційний супровід діяльності закладу – збір, аналіз і оформлення даних про діяльність закладу, та надання звітів до державних закладів;
- аналітичне забезпечення діяльності ректора – збір, аналіз матеріалів та підготовка доповідей, звітів ректора;
- акредитація та ліцензування освітньої діяльності університету – керівництво підготовкою пакетів документів щодо ліцензування освітньої діяльності та акредитації спеціальностей, університету в цілому;
- впровадження інформаційних технологій – забезпечення мультимедійного супроводження доповідей ректора, супровід бази даних студентів першого курсу до центру інформаційних технологій.
Функції відділу:
- збір інформації, аналіз і підготовка матеріалів до щорічного рейтингового звіту в МОН України про роботу закладу з основних напрямків діяльності;
- збір інформації, аналіз і підготовка матеріалів до щорічного звіту в МОЗ України про роботу університету з основних напрямків діяльності;
- збір інформації, аналіз, підготовка та представлення до МОЗ України звіту ректора ДНМУ щодо виконання умов його контракту;
- збір інформації, аналіз, підготовка, представлення «Довідки про заклад» до МОН, МОЗ України, облдержадміністрації;
- збір інформації, аналіз і підготовка матеріалів на кафедру ЮНЕСКО та центр
UNESCO-CEPES для участі у проекті «Топ 200»;
- збір інформації, аналіз і підготовка та представлення до МОН України
«Інформаційної картки»;
- розробка і впровадження форм звітності підрозділів закладу про свою діяльність;
- збір, обробка й аналіз інформації щодо діяльності закладу з усіх напрямків і представлення її відповідно до запитів МОЗ, МОН України, інших державних установ;
- здійснення координації роботи структурних підрозділів університету щодо представлення інформації в організації в рамках статистичної й іншої звітності закладу;
- накопичення даних з основних напрямів діяльності університету;
- аналіз щорічних звітів кафедр, факультетів, методичних комісій та узагальнення передового досвіду в організації навчального процесу;
- інформаційний супровід робочих поїздок ректора на колегії МОЗ, МОН, наради облдержадміністрації, наради ректорів;
- підготовка експертних і аналітичних матеріалів з окремих показників діяльності університету за дорученням ректора;
- аналіз матеріалів, підготовка доповідей ректора на засідання вченої ради університету щодо підсумків навчального року, колегії МОЗ та ін.;
- підготовка проектів доручень ректора з питань, що належить до компетенції відділу;
- здійснення за дорученням ректора моніторингу виконання заходів;
- приймати участь у стратегічному плануванні діяльності університету, розробки Концепції розвитку університету;
- забезпечувати спільно з представниками структурних підрозділів розробку Плану заходів університету по проведенню навчального року;
- аналіз підготовки науково-педагогічних кадрів;
- отримання імпакт-факторів журналів.
- промоутінг (реєстрація у всеукраїнських та міжнародних базах даних) Університету в світі;
- розсилки інформаційно-аналітичних звітів по підрозділах;
- аналіз всеукраїнських і міжнародних рейтингів ВНЗ;
- вивчення нормативно-правових та директивних документів Кабінету Міністрів України, Державної Акредитаційної Комісії, МОН України;
- розробка інструктивних документів для структурних підрозділів Університету щодо проведення ліцензування та акредитації освітньої діяльності;
- методичне та організаційне керівництво підготовкою пакетів документів структурними підрозділами ліцензування освітньої діяльності та акредитації спеціальностей Університету;
- координація роботи підрозділів Університету з метою проведення процедур атестації, ліцензування та акредитації, а також підготовка документів для проведення самоакредитаційного аналізу університету;
- оформлення підтримки облдержадміністрації, МОЗ України щодо ліцензування та акредитації освітніх послуг;
- аналіз і прогнозування можливостей відкриття нових спеціальностей, нових освітніх послуг у закладі;
- супровід бази даних студентів першого курсу всіх факультетів до Центру інформаційних технологій МОН України для виготовлення студентських квитків;
- підготовка мультимедійних презентацій доповідей ректора;
- організація оформлення списків студентів для реєстрації на ліцензійні іспити та направлення замовлення в Центр тестування МОЗ України;
- отримання результатів ліцензійних іспитів за допомогою електронної пошти;
- отримання сертифікатів про складання ліцензійних іспитів.
Конкретні завдання, функції, відповідальність, права, а також організаційна структура інформаційно-аналітичного відділу повинні бути представлені в Положенні про інформаційно-аналітичний відділ ДНМУ, яке затверджується Вченою радою і вводиться в дію наказом ректора Університету.
17.5. Навчальний відділ Університету
Навчальний відділ є структурним підрозділом Університету, який здійснює функції з планування, організації, і контролю навчального процесу відповідно до затверджених навчальних планів напрямів підготовки/спеціальностей, програм та інших навчально- методичних матеріалів. Відділ безпосередньо підпорядкований першому проректору.
До складу навчального відділу входять:
- група організації та контролю навчального процесу,
- група моніторингу якості освіти,
- група ліцензування та акредитації.
Основними завданнями відділу є:
- розробка стратегії навчальної роботи в Університеті;
- координація роботи деканатів факультетів і кафедр у питаннях виконання державних вимог до організації навчальної роботи;
- розробка і впровадження інструктивно-методичних матеріалів стосовно виконання нормативних документів МОН і МОЗ України з організації навчальної діяльності;
- узагальнення та аналіз результатів діяльності навчальних структурних підрозділів Університету;
- внесення та редагування повних та достовірних даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти;
- надання офіційної звітності щодо навчального процесу в Університеті.
• Основними завданнями групи організації та контролю навчального процесу
є:
У сфері діяльності деканатів:
- контроль за складанням навчальних та робочих навчальних планів;
- контроль за виконанням навчальних планів;
- контроль відповідності робочих навчальних планів освітньо-професійним
програмам та відповідність розкладів занять і екзаменів робочим навчальним планам;
- складання і контроль за виконанням розкладів навчальних занять і екзаменаційних сесій;
- контроль за оформленням студентської навчальної і випускної документації, наказів про рух студентського контингенту і випуск фахівців;
- документальне оформлення організації і підсумк всіх видів практики;
- складання аналізу підсумків екзаменаційних сесій, державних екзаменів і захисту дипломних робіт;
- формування складу державних екзаменаційних комісій і контроль за їх роботою;
- складання щорічних графіків проходження практик;
- розробка пропозицій щодо доцільності використання аудиторного фонду, розподіл його для проведення навчальних занять і екзаменаційних сесій;
- розробка проектів наказів та розпоряджень з питань організації навчального
процесу;
- перевірка готовності навчальних підрозділів університету до навчального року, наявності інформаційного та методичного забезпечення дисциплін та систем діагностики знань;
- підготовка статистичних та інших матеріалів стосовно навчального процесу, які виносяться на обговорення ректоратів та Вченої ради Університету;
По сфері діяльності кафедр:
- контроль за розрахунком та виконанням навчального навантаження кафедрами;
- контроль за плануванням навчальної роботи викладачів кафедр в індивідуальних планах роботи;
- контроль та перевірка правильності заповнення відомостей на оплату погодинної роботи;
- контроль за рівнем забезпеченості напрямів та спеціальностей стандартами вищої
освіти;
- контроль за якістю освіти студентів та розробку заходів щодо її покращення;
- аналіз роботи по ліквідації академічної заборгованості;
- консультування і контроль за підготовкою кафедрами наскрізних і робочих
навчальних програм студентів;
- контроль за формуванням штатного розкладу кафедр з основного і спеціального фондів фінансування;
- візування заяви викладачів для оформлення їх на роботу в штаті, за сумісництвом, погодинно;
- аналіз навчальних планів і індивідуальних планів науково-педагогічних працівників та контроль за їх виконанням;
- контроль за відповідністю об’єктивної ділової інформації претендента для подальшого проходження конкурсу на відповідну посаду викладача.
З питань звітності:
- формування щорічних звітів щодо аналізу навчальної діяльності університету;
- складання статистичних звітів про контингент студентів;
- аналіз звітів голів ДЕК і формування заходів по покращенню підготовки фахівців;
- подання відомостей про показники діяльності університету для довідників.
З організаційної роботи:
- участь в міжвузівських і університетських науково-методичних конференціях;
- участь в роботі комісій по підготовці питань для обговорення на засіданнях ректорату і Вченої ради університету, підготовка довідок з питань навчального процесу для розгляду на їх засіданнях;
- підготовку матеріалів для семінарів – навчань керівного складу факультетів і кафедр;
- проведення організаційної роботи з акредитації університету в цілому та підготовки документів для проведення самоакредитаційного аналізу університету;
- організація університетської системи підвищення педагогічної майстерності молодих викладачів, аспірантів і наукових співробітників;
- заказ, оформлення, видача і контроль за документами сурової звітності (дипломи, студентські квитки, академічні довідки тощо).
- підготовку і проведення навчання методистів і секретарів факультетів, лаборантів кафедр.
• Основними завданнями групи моніторингу якості освіти є:
- участь у розробці та впровадженні нових методів контролю знань за денною, заочною та дистанційною формами навчання;
- участь у розробці положення про систему контролю якості навчального процесу;
- проведення аналізу методичного забезпечення освітньої діяльності;
- створення єдиного банку завдань для проведення контролю знань будь-якого
рівня;
– організація проведення вхідного контролю, розробка принципів та методики
проведення, аналіз результатів;
- організація проведення контролю остаточних знань студентів, розробка принципів та методики проведення, аналіз результатів;
- організація проведення підсумкового контролю та державної атестації, розробка принципів та методики проведення, аналіз результатів;
- контроль за плануванням навантаження науково-педагогічних працівників, участь у розробці нормативних документів університету пов’язаних з плануванням праці, методична допомога факультетам і кафедрам у плануванні;
- контроль за виконанням науково-педагогічними працівниками навантаження;
- контроль за виконанням студентами навчального плану у частині відвідування занять.
• Основними завданнями групи ліцензування та акредитації є:
- підготовка документів щодо відкриття та ліцензування нових напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців;
- здійснення комплексу підготовчих заходів щодо організації та проведення акредитації університету, напрямів (спеціальностей), з яких здійснюється підготовка фахівців;
- оформлення ліцензії про надання освітніх послуг, сертифікатів про акредитацію;
- надання інформаційно-консультативної та практичної допомоги структурним підрозділам університету у підготовці документів щодо відкриття та ліцензування нових напрямів підготовки (спеціальностей);
- забезпечення своєчасного оформлення ліцензій і сертифікатів, переоформлення у разі закінчення їх терміну дії;
- здійснення супроводу ліцензійних та акредитаційних справ напрямів підготовки (спеціальностей) Університету у Міністерстві освіти і науки України;
- вивчення змін у нормативно-правовій базі з питань ліцензування і акредитації, узагальнення отриманої інформації та інформування структурних підрозділів університету;
- аналіз, узагальнення та статистична обробка інформації щодо відповідності стану забезпечення спеціальностей акредитаційним вимогам;
- забезпечення зберігання матеріалів з ліцензійної та акредитаційної експертизи напрямів підготовки (спеціальностей) університету.
Конкретні завдання, функції, відповідальність, права, а також організаційна структура навчального відділу повинні бути представлені в Положенні про навчальний
відділ ДНМУ, яке затверджується Вченою радою і вводиться в дію наказом ректора Університету.
17.6. Навчально-методичний відділ Університету
Навчально-методичний відділ є самостійним структурним підрозділом Університету, який забезпечує інтенсифікації підготовки та покращання методичного забезпечення навчального процесу в університеті. Стратегічним завданням навчально- методичного відділу є удосконалення організації процесу підготовки фахівців відповідно до вимог державних стандартів освіти.
Основні завдання, які вирішує навчально-методичний відділ:
- проведення моніторингу навчально-методичних видань та наукове і організаційне забезпечення розвитку навчально-методичної бази освітньої діяльності Університету;
- аналіз забезпеченості навчального процесу навчально-методичною літературою, формування поточних планів видання підручників, навчальних і методичних посібників і вказівок;
- науково-методичне супроводження діяльності підрозділів університету з питань формування змісту освіти, змісту навчання, систем діагностики, технологій навчання, а також вдосконалення організації навчального процесу;
- удосконалення змісту навчальних програм та навчальних планів підготовки фахівців згідно із сучасними європейськими стандартами;
- вивчення, узагальнення, методичне і наукове забезпечення впровадження передового досвіду навчально-методичної роботи, найсучасніших прийомів і методів проведення навчальних занять і організаційних форм навчання;
- розробка нових та вдосконалення діючих нормативно-методичних матеріалів, що регламентують організацію навчального процесу;
- удосконалення «технології» проведення поточного, етапного і підсумкового контролю та формування критеріїв оцінювання знань;
- застосування сучасних технологій та інтерактивних методів навчання;
- організація роботи з розробки і використання дистанційних технологій навчання під час підготовки фахівців;
- забезпечення підвищення педагогічної майстерності викладачів;
- впровадження в навчальний процес кращого вітчизняного і зарубіжного досвіду;
- участь в організації методичної роботи в університеті на рівні, що забезпечує підготовку фахівців, які володіють основними компетенціями у певній галузі професійної діяльності;
- розробка пропозиції для ректора та Вченої ради щодо удосконалення нормативно- правової бази організації навчального процесу та системи ступеневої освіти в університеті;
- розробка проектів нормативних документів з організації та управління навчальним процесом в університеті;
- розробка заходів щодо удосконалення навчальної та науково-методичної діяльності університету;
- організація розробки та облік освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо- професійних програм підготовки спеціалістів та магістрів за всіма напрямами підготовки/спеціальностями університету;
- організація й проведення науково-методичних конференцій і конкурсів з науково- методичної діяльності;
- методичне забезпечення єдності навчального процесу і наукових досліджень;
- аналіз загальних і специфічних питань методики викладання;
- проведення науково-методичних досліджень з актуальних для університету й вищої школи проблем.
Конкретні завдання, функції, відповідальність, права, а також організаційна структура навчально-методичного відділу повинні бути представлені в Положенні про навчально-методичний відділ ДНМУ, яке затверджується Вченою радою і вводиться в дію наказом ректора Університету.
17.7. Відділ інформаційних технологій Університету
Відділ інформаційних технологій є самостійним підрозділом університету, що утворюється для поглиблення впровадження новітніх інформаційних технологій, розвитку інфраструктури інформатизації, координації цих процесів у структурних підрозділах Університету, реалізації в області державної політики у сфері інформатизації.
Основні завдання відділу:
- забезпечення інформаційної підтримки навчальної, наукової та адміністративно- господарської діяльності Університету;
- участь в розробці навчальних програм, навчально-методичних матеріалів, відео- уроків, тощо;
- створення відеофільмів з використанням найсучасніших мультимедійних технологій, які забезпечують роботу з нерухомими зображеннями і «живим» відео, анімаційною комп’ютерною графікою, текстом, мовою, високоякісним звуком;
- розробка концепції єдиного навчального простору для навчального відділу та усіх кафедр Університету;
- створення системи автоматизації навчального процесу (методичний центр).
- координація діяльності структурних підрозділів Університету щодо питань інформаційно-комп’ютерного забезпечення;
- організація в установленому порядку збору, прийому-передачі та первинної обробки інформації у електронному форматі, необхідної для забезпечення діяльності структурних підрозділів Університету;
- створення нових інформаційних ресурсів та впорядкування доступу до них;
- надання консультацій, роз’яснень, забезпечення навчання працівників структурних підрозділів Університету та студентів навичкам роботи з комп’ютерною технікою;
- інформаційно-технічна підтримка веб-сайту Університету, подальше його поліпшення для інтерактивного користування, створення веб-сайтів для усіх факультетів та кафедр, ведення діалогу з користувачами веб-сайту від імені керівництва Університету, розміщення інформації про діяльність Університету в пошукових системах;
- створення корпоративної електронної пошти для структурних підрозділів Університету, інформаційна та адміністративна підтримка електронної пошти керівництва Університету;
- розробка концепції єдиного адміністративного простору для ректорату та усіх підрозділів Університету;
- організація та технічна підтримка проведення інтернет-ректоратів, нарад, тощо;
- забезпечення раціональної організації накопичення, зберігання і ведення баз даних та інформаційних масивів, фонду електронних документів;
- впровадження засобів та систем електронного документообігу для обліку, реєстрації, обробки документів та контролю виконавчої дисципліни по зверненням громадян, юридичних осіб, громадських організацій;
- створення системи управління фінансово-економічною діяльністю Університету;
- забезпечення в межах виділених коштів засобами обчислювальної техніки та зв’язку структурні підрозділи Університету, організовує забезпечення витратними матеріалами та необхідний ремонт обчислювальної та оргтехніки;
- сприяння безперебійній роботі телекомунікаційних засобів, відомчої та інших АТС структурних підрозділів Університету, а також приймає міри по усуненню порушень, що виникають в процесі їх роботи;
- забезпечення впровадження єдиної поштової системи, системи електронного документообігу, інформаційних ресурсів, що забезпечують колективну роботу працівників структурних підрозділів Університету;
- участь та організація зустріч, нарад, конференцій, які направлені на розвиток та взаємодію між структурними підрозділами Університету та органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями та ВНЗ в частині впровадження інформаційних технологій;
- впровадження засобів та систем електронного документообігу для обліку, реєстрації, обробки документів та контролю виконавчої дисципліни по зверненням громадян, юридичних осіб, громадських організацій;
- організація функціонування автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи. Створення і підтримка електронної бібліотеки та репозитарія наукової бібліотеки Університету;
- підготовка до друку та видання оригінал-макетів різних видань: університетської газети, навчальних та методичних посібників, наукових праць, монографій, журналів, рекламних проспектів, тощо;
- всебічна підтримка в організації та роботи редакції вузівських журналів;
- тиражування оригінал-макетів невеликими партіями (до 300 прим.) з використовуванням високопродуктивних копіювальних апаратів;
- створення щотижневого відео-журналу з висвітленням важливих подій у житті Університету, ведення фото і відео щоденника;
- створення прес-служби Університету;
- створення телестудії для виробництва відеофільмів з різноманітними комп’ютерними та телевізійними ефектами для якісного навчального процесу у Університету;
- підтримка та розвиток співробітництва між ВНЗ України, ділового листування та взаємодопомоги, постійного обміну даними між Університетом та іншими навчальними та державними закладами;
- надання послуг копіювальної техніки для викладачів, працівників структурних підрозділів та студентів Університету;
- взаємодія та розповсюдження інформації про діяльність Університету на телебаченні та в засобах масової інформації;
- розсилка рекламної продукції по іншим ВНЗ, підприємствам, установам та організаціям України та інших держав.
Конкретні завдання, функції, відповідальність, права, а також організаційна структура відділу інформаційних технологій повинні бути представлені в Положенні про відділ інформаційних технологій ДНМУ, яке затверджується Вченою радою і вводиться в дію наказом ректора Університету.
17.8. Відділ управління якістю освітнього процесу
Мета діяльності відділу - менеджмент якості на основі вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015 і міжнародних стандартів ISO серії 9000, внутрішніх і зовнішніх нормативних документів ДНМУ щодо освітнього процесу, нормативно-правової документації.
Відділ є структурним підрозділом Університету.
Відділ підпорядкований безпосередньо ректору Університету.
Штатні посади відділу затверджуються наказом ректора Університету.
17.8.1. Задачі відділу
Організаційна та інноваційна діяльність - впровадження, організація, підтримка функціонування і вдосконалення системи менеджменту якості (СМЯ) в Університеті, що відповідає вимогам міжнародних стандартів якості серії ISO 9000 щодо гарантій конкурентоспроможності випускників та їх затребуваності на ринку праці.
Наглядова і контролююча діяльність - проведення внутрішніх аудитів в підрозділах Університету і постійний моніторинг якості всіх процесів в Університеті.
Методологічна діяльність - розробка стандартів і нормативних показників, які регламентують якість освітніх процесів і послуг, а також найбільш досконалих методів контролю, які передбачають організацію та автоматизацію операцій контролю, створення спеціальних засобів і комплексів.
Управлінська діяльність - розробка та подання керівництву Університету проектів управлінських рішень з питань підвищення якості основних і допоміжних процесів Університету, освітнього процесу.
Мотиваційна діяльність - розробка заходів по стимулюванню співробітників з метою заохочення до роботи в СМЯ Університету.
Консалтингова діяльність - консультування професорсько-викладацького складу, внутрішніх аудиторів та уповноважених представників СМЯ від структурних підрозділів Університету щодо питань менеджменту якості, організація і проведення курсів підвищення кваліфікації співробітників Університету в області якості.
Дослідницька діяльність - встановлення двосторонніх зворотних зв'язків з внутрішніми (абітурієнти, студенти та їх батьки) і зовнішніми (медичні установи, які працевлаштовують випускників ДНМУ) споживачами освітніх послуг і аналіз працевлаштування випускників ДНМУ.
Інформаційна діяльність - інформування керівництва, професорсько-викладацького складу, громадськості про результати діяльності відділу та досягнень Університету в галузі функціонування СМЯ.
Міжуніверситетську співпрацю - обмін досвідом з іншими ВНЗ з питань СМЯ, що також передбачає можливість проведення консалтингових послуг. Порівняння результативності СМЯ Університету з іншими кращими практиками СМЯ, впровадженими в інших ВНЗ.
Партнерська діяльність з ВНЗ та освітніми організаціями (вітчизняними, міжнародними) щодо вдосконалення процесу впровадження міжнародних стандартів якості в Університеті.
17.8.2. Функції відділу
Розробка плану заходів щодо створення та впровадження СМЯ в Університеті відповідно до міжнародних стандартів серії ISO 9000.
Розробка організаційної структури та базових документів у сфері якості відповідно до вимог міжнародних стандартів серії ISO 9000 (обов'язкове нормативне та методологічне забезпечення СМЯ в Університеті).
Визначення та контроль процедур і опису робочих процесів Університету.
Навчання професорсько-викладацького складу, уповноважених представників якості від структурних підрозділів з питань менеджменту якості у сфері освітньої діяльності та підготовка внутрішніх аудиторів з числа співробітників Університету.
Надання необхідної допомоги керівникам структурних підрозділів щодо приведення в порядок робочих процесів, визначення параметрів і характеристик якості,
методів їх вимірювання та збору інформації на етапах реалізації політики Університету в області якості.
Робота по координації діяльності факультетів, кафедр та професорсько- викладацького складу, який передбачає моніторинг якості освітніх послуг і прийняття управлінських рішень щодо вдосконалення системи менеджменту якості.
Здійснення внутрішніх аудитів системи якості Університету (навчальної, навчально-методичної, виховної діяльності факультетів і кафедр Університету.
Розробка рекомендацій щодо створення документації СМЯ у структурних підрозділах Університету. Підтримка ефективного функціонування та управління СМЯ Університету.
Забезпечення проведення зовнішніх аудитів СМЯ:
- здійснення вибору організації сертифікації, підготовка і оформлення заяв на проведення зовнішнього сертифікаційного аудиту (СА) і сертифікації;
- підготовка документації для СА;
- здійснення супроводу процедури СА, сертифікації та ресертифікації.
Розробка планів по підвищенню якості, які передбачають систему коригувальних і застережливих дій з підтримки СМЯ Університету - збереження і підвищення якості робочих процесів в Університеті.
Співпраця зі службами якості інших університетів, яка допускає обмін досвідом роботи, участь у науково-методичних і практичних конференціях з проблем якості освіти, у перспективі - надання консалтингових послуг з можливими спонсорами і партнерами щодо впровадження міжнародних стандартів якості в Університеті (міжнародні організації, які надають гранти, закордонні ВНЗ та ін.).
17.8.3. Права відділу Відділ має право:
Проводити організаційні та управлінські заходи щодо впровадження, підтримки та вдосконалення СМЯ в Університеті.
Здійснювати перевірку діяльності підрозділів з питань, які входять до компетенції відділу. Вносити на розгляд керівництва Університету пропозицій щодо вдосконалення діяльності відділу.
Вимагати від структурних підрозділів університету інформацію (матеріали) з питань, що належать до компетенції відділу.
Створювати експертні робочі групи для розробки документації системи якості, проведення внутрішнього аудиту в межах своєї компетенції.
Брати участь в обговоренні питань і бути ознайомленими з проектами рішень керівництва Університету, що стосуються діяльності відділу.
Співпрацювати з підрозділами СМЯ вітчизняних і зарубіжних ВНЗ і міжнародними організаціями.
Брати участь у вітчизняних і міжнародних конференціях, у з'їздах з проблем якості освіти, які проводяться в умовах зростаючої конкуренції і глобалізації, з метою європейської інтеграції та обміну досвідом та інноваційними технологіями в галузі освіти.
Вносити пропозиції щодо заохочення працівників відділу, які сумлінно виконують свою роботу і застосувань стягнень до порушників внутрішньої трудової дисципліни.
17.8.4. Взаємовідносини відділу з іншими підрозділами Університету
Відділ управління якістю співпрацює з іншими структурними підрозділами Університету, координуючи роботу по створенню, підтримці, матеріально-технічного, програмного, юридичного забезпечення, з питань внутрішніх аудитів та вдосконалення СМЯ Університету.
17.8.5. Конкретні завдання, функції, відповідальність, права, а також організаційна структура відділу управління якістю освітнього процесу повинні бути представлені в