6 ЗМІСТ Позначення Назва Сторінка Титульний аркуш 1 Підтвердження ГАПа 2 Серія АА №001645 від 21.06.2013р. Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг),пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, виданий Перегон...
Товариство з обмеженою відповідальністю
«Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну»
ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ГОСПОДАРСЬКИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД,
РОЗТАШОВАНИХ НА ТЕРИТОРІЇ ХОТЯНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ВИШГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В МЕЖАХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ С.ХОТЯНІВКА ТА С. ОСЕЩИНА
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА, ДОДАТКИ
Директор ТОВ «Центр АПЛД» X. X. Xxxxxxxxx
Головний архітектор проекту X. X. Xxxxxxx
Вишгород-2020
2
МІСТОБУДІВНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ РОЗРОБЛЕНО ВІДПОВІДНО ДО ЧИННИХ НОРМ, ПРАВИЛ ТА СТАНДАРТІВ
Головний архітектор проекту X.X. Xxxxxxx
5 АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ | |||
Відділ, в якому розроблено проект | Посада виконавця | Прізвище виконавця | Підпис |
Архітектурно планувальний | Головний архітектор | X.X. Xxxxxxx | |
Архітектурно планувальний | Архітектор | Т.С. Крило | |
СКЛАД МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ | |||
Позначення | Найменування | Примітки | |
Договір № 17-11-1 від 17.11.2020р.- ТМ | Пояснювальна записка, додатки | ||
ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ: | |||
Договір № 17-11-1 від 17.11.2020р.- ГМ1 | Схема розташування земельної ділянки у планувальній структурі населеного пункту М1:2000 | ||
Договір № 17-11-1 від 17.11.2020р.- ГМ2 | План існуючого використання території поєднаний з Опорним планом і зі Схемою планувальних обмежень М1:500 | ||
Договір № 17-11-1 від 17.11.2020р.- ГМ3 | Проектний план поєднаний з Планом червоних ліній та Схемою організації руху транспорту і пішоходів М1:500 | ||
Договір № 17-11-1 від 17.11.2020р.- ГМ4 | Креслення поперечного профілю вулиці М1:100 | ||
Договір № 17-11-1 від 17.11.2020р.- ГМ5 | Схема інженерної підготовки території та вертикального планування М1:500 | ||
Договір № 17-11-1 від 17.11.2020р - ГМ6 | Схема інженерних мереж, споруд і використання підземного простору М1:500 | ||
6 ЗМІСТ | ||
Позначення | Назва | Сторінка |
Титульний аркуш | 1 | |
Підтвердження XXXx | 2 | |
Серія АА №001645 від 21.06.2013р. | Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, виданий Перегон Xxxxx Xxxxxxxxx | 3 |
№2732 від 24.05.2019р | Свідоцтво Перегон Xxxxx Xxxxxxxxx | 4 |
Авторський колектив | 5 | |
Склад містобудівної документації | 5 | |
Зміст | 6 | |
І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА | 8 | |
ВСТУП | 9 | |
1. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ | 10 | |
1.1. Містобудівна оцінка території | 10 | |
1.2. Характеристика природнокліматичних, інженерно-будівельних, інженерно- геологічних та інженерно-гідрологічних умов | 10 | |
2. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ ТА ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВЕ РІШЕННЯ | 11 | |
2.1. Архітектурно-просторове та композиційне вирішення забудови | 11 | |
2.2. Загальні норми планування | 13 | |
2.3. Улаштування огорож | 19 | |
2.4. Організація дорожнього руху | 19 | |
3. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ | 20 | |
4. МІСТОБУДІВНІ ЗАХОДИ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА | 20 | |
5. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ | 21 | |
ІІ. ДОДАТКИ | 22 | |
№ 686-51-VII від 26.10.2020р | Рішення Хотянівської сільської ради «Про надання дозволу на розробку детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, розташованих на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області в межах населених пунктів с. Хотянівка та с. Осещина» | 23 |
7 | ||
Завдання на розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області в межах населених пунктів с.Хотянівка та с. Осещина | 24 | |
№959 від 30.09.2020р. | Договір купівлі-продажу земельної ділянки | |
Індексний номер витягу: 226194239 від 30.09.2020 | Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності | |
Заява на зміну цільового призначення земельної ділянки | 25 | |
СТ 394695 | Копія паспорта гр. Xxxxxxxxx Xxxxx Xxxxxxxxxx | |
Xxxxx картки платника податків | ||
XXX. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ | 28 | |
8
І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
9
ВСТУП
Детальний план території – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Детальний план території розроблено з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації, визначення параметрів і формування принципів планувальної організації забудови, встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови, визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами.
Детальний план території в с. Осещина Вишгородського району Київської області розроблено ТОВ «Центр АПЛД» на підставі таких даних:
− Рішення Хотянівської сільської ради «Про надання дозволу на розробку детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, розташованих на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області в межах населених пунктів с. Хотянівка та с. Осещина» № 686-51-VII від 26.10.2020р.;
− завдання на проектування;
− топографічної основи топографо-геодезичних вишукувань, виконаних в М1:500;
− натурних обстежень.
Під час розроблення документації було враховано законодавчі та нормативні документи:
− Земельний кодекс України;
− Водний кодекс України;
− Закон «Про регулювання містобудівної діяльності»;
− Закон України «Про основи містобудування»;
− ст.31 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Під час проектування враховано вимоги:
− ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій";
− ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
− ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
− ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки й гаражі для легкових автомобілів»;
− ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
− ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»;
− ДБН В.2.5-75:2013. «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди»;
− ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;
− ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»;
Проект виконано на розрахунковий етап – 7 років (до 2027р.) з виділенням першого етапу – 3 роки (2023р.).
10
1. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ
1.1. Містобудівна оцінка території
Село Осещина входить до складу Хотянівської сільської ради і знаходиться за 6 км від м. Вишгород та за 24 км від Києва.
Земельна ділянка загальною площею 0.1195 га знаходяться в центральній частині села та має виїзд до автомобільної дороги регіонального значення Р69. Територія ділянки вільна від забудови.
Рельєф території проектування помірний. Перепад висот в межах території проектування складає 0,91 м між відмітками 95,09-96,0 м в Балтійській системі висот.
Транспортні зв’язки з районним центром м. Вишгород, Києвом та іншими населеними пунктами здійснюється по автомагістралі районного значення.
З південно-східної сторони територія проектування межує з проїздом, з інших сторін – з приватними ділянками інших власників.
Територія проектування перебуває за межами території об’єктів культурної спадщини та їх охоронних зон.
Територія проектування перебуває за межами території об’єктів природно- заповідного фонду та їх охоронних зон.
На дану земельну ділянку розповсюджуються такі планувальні обмеження:
1) відступ від червоних ліній житлових вулиць до забудови – від 3м.;
2) відступ від меж ділянок до житлових будинків – від 3м;
3) охоронна зона ЛЕП 0,4 кВ – 2 м;
4) охоронна зона газопроводу середнього тиску – 4м.
1.2. Характеристика природнокліматичних, інженерно-будівельних, інженерно-геологічних та інженерно-гідрологічних умов
Територія земельної ділянки знаходиться в зоні Українського Полісся. Поверхня території рівнинна.
Клімат району – помірно-континентальний.
Середньорічна температура повітря становить +6,7°С. Абсолютний мінімум температур зафіксовано в січні-лютому -33°С, абсолютний максимум – в липні +38°С. Середня тривалість без морозного періоду 180 днів.
Середньорічна кількість опадів 554 мм. У холодний період року випадає 158 мм, у теплий – 396 мм опадів. Максимальна висота снігового покриву 29 см.
Відносна середньорічна вологість повітря 77%, у теплий період переважають вітри північно-західні та західні, в холодний період - південно-східні.
Згідно з будівельними нормами, територія ділянки відноситься до ІІВ1 підрайону другого будівельно-кліматичного району. Орієнтація вікон житлових кімнат квартир і гуртожитків для даного регіону - в межах від 315° до 30° не допускається.
За агроґрунтовим районуванням дана територія відноситься до Київського Полісся.
У геологічній будові даного району беруть участь відкладення палеогенової, неогенової та четвертинної систем.
Неогенова система представлена двома лесовидними суглинками пористими карбонатами.
11
2. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ ТА ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВЕ РІШЕННЯ
2.1. Архітектурно-просторове та композиційне вирішення забудови
Територія житлової забудови передбачається для будівництва садибних та житлових будинків. Садибна забудова – забудова, що сформована індивідуальними чи зблокованими житловими будинками. Території дачного (рекреаційного) призначення використовуються для організації позаміського відпочинку громадян будівництва дачних будинків. Ведення садівництва для можливості розташування садових будинків. Усі вищеперераховані земельні ділянки можуть також використовуватись:
• вирощування плодових, ягідних, овочевих або інших сільськогосподарських культур, закладання багаторічних плодових насаджень;
• для відпочинку;
• зведення господарських будівель і споруд.
Житлові будинки, залежно від того, на якій земельній ділянці вони розташовуються можуть мати статус:
• індивідуального житлового будинку (категорія земель житлової громадської забудови);
• садового будинку (категорія земель сільськогосподарського призначення)
• дачного будинку (категорія земель рекреаційного призначення).
Поняття житлової будови в сільській місцевості включають:
• зблокований житловий будинок – будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю;
• індивідуальний житловий будинок (садибний будинок) – житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначений для одного домогосподарства;
• дачний будинок - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання;
Xxxxxxx будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій і інженерного обладнання не відповідає нормативам, встановленими для житлових будинків.
Земельне законодавство України містить різний підхід до визначення й класифікації житлових будинків при заміському будівництві.
Будівельні норми відносять перераховані різновиди житла до поняття –
«сільський садибний будинок».
Це житловий будинок для однієї родини загальною площею до 300 м. кв., розташований на земельній ділянці в сільській місцевості разом зі спорудженнями господарського призначення, садом і городом. У площу садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель.
Існує більш розширене поняття в заміському будівництві - садиба.
Поняття садиба включає земельну ділянку з комплексом житлових, господарсько- побутових, наземних, підземних комунікацій і багаторічних насаджень.
12
Поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди. При новому будівництві на земельній ділянці житлового будинку (без урахування розміщення гаражів) слід дотримуватись розрахункових показників граничних показників параметрів забудови – 50%.
Законодавством України раніше існуючі дачні й садівничі райони дозволяється реконструювати в райони садибної забудови за умови відповідності показників соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури нормативам садибної забудови в межах міст або сільських населених пунктів.
Нормативні вимоги до планування вище зазначених земельних ділянок зі зведенням перерахованих житлових будов ідентичні й надалі будемо їх називати – ділянки для заміського будівництва.
Важливим моментом у плануванні ділянки для заміського будівництва є суворе дотримання вимог Державних нормативних документів обов'язкових при проектуванні та будівництві. Ці документи суворо регламентують санітарні й протипожежні норми будівництва, планувальні та екологічні вимоги.
Будівництво дачі доцільно при мінімальній площі ділянки 0,06 га. Цей мінімум дозволить звести на ділянці невеликий дачний будинок, господарські й інші необхідні будівлі, вирощувати плоди, ягоди й городини в обсязі річного споживання однієї родиною.
Рекреаційне житло - різновид розміщення туристів та відпочиваючих, представлений виключно приватними житловими будинками, призначеними для постійного проживання власників житла спільно з тимчасовим розміщенням обмеженої кількості відпочиваючих (менше 30 осіб) і які розміщені за межами озеленених територій загального користування.
Нормативні вимоги до рекреаційного житла:
- поверховість забудови не повинна перевищувати 4 поверхів;
- розміри земельних ділянок рекреаційного житла слід приймати з розрахунку не менше як: 23,3 м2/особи для постійного населення та 40,0 м2/особу-для відпочиваючих;
- мінімальна площа житлового приміщення для тимчасового проживання відпочиваючих повинна становити не менше як: 9 м2 при одномісному розміщенні, 12 м2 при двомісному та 16м2 при трьохмістному розміщенні.
У загальному вигляді ділянка може бути поділена на зони, призначені для розміщення на них об'єктів інфраструктури забудови.
При цьому бажано компактно розмістити в кожній зоні по можливості всі об'єкти, що тяжіють до неї по своєму призначенню.
Умовно ці зони можна розділити:
• житлова зона, на якій розташовується житловий будинок, гостьовий флігель і ін. будівлі для проживання людей;
• зона присадибних і господарських служб, з розміщенням на ній господарського блоку, льоху, гаража, літньої кухні-їдальні, колодязя питної води або шпари, туалету, компостної ями, вольєрів для утримання свійських тварин й птахів, майстерні, душу, лазні й інших приміщень необхідних для ведення господарства;
• зона відпочинку, що включає дитячий майданчик, альтанку для відпочинку, басейн, квіткарки, клумби, декоративні стінки, навіси та ін.;
13
• садово-городня зона, з розташуванням садових дерев, ягідних чагарників, городу, теплиці, парника та ін.
2.2 Загальні норми планування.
При вирішенні питання забудови земельної ділянки необхідно враховувати обов’язкові норми:
• розміри (у плані й по висоті) цих об'єктів;
• відстані від цих об'єктів до червоної лінії;
• відстані між цими об'єктами;
• розташування цих об'єктів відносно один одного;
• відстані між цими об'єктами й межею ділянки;
• відстані між цими об'єктами й аналогічними об'єктами на сусідніх ділянках;
• відстані від об'єктів до зелених насаджень;
• протипожежні норми;
• санітарні норми;
Норми планування ділянок складаються з санітарних, протипожежних, екологічних та планувальних вимог.
Умовно їх можна розділити на обов'язкові й рекомендаційні вимоги.
Для того, щоб уникнути надалі проблем, обов'язкові вимоги повинні бути виконані в повному обсязі.
Відстані від межі сусідньої земельної ділянки до:
• житлового (садового, дачного) будинку — 3 м. (в кварталах забудови які історично склалися, від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менш ніж 1.0 м. Уразі розміщення будинків в північно-східній, північній та північно-західній частинах земельної ділянки відстань від межі слід встановлювати не менш 3,0 м.);
• інших будівель — 3 м;
• вольєрів з домашніми птахами і тваринами — 4 м;
• стовбурів високорослих дерев (яблунь, груш і т.п.) — 5 м;
• стовбурів середньо рослих дерев (вишні, слив й т.п.) — 2 м;
• чагарнику — 1,5 м.
14
Рекомендована схема розташування об’єктів будівництва в межах однієї земельної ділянки (схема 1):
Відстані від житлового будинку й літньої кухні до:
• господарських будов (сараїв) для худоби, свійських тварина й птаха площею до 50 м кв. – 15м;
• майданчика для компосту, двірських вбиралень, сміттєзбиральника - 15м;
• фільтруючого колодязя – 8м ( при продуктивності до 1 м куб/добу); 10м ( при продуктивності 1-3 м куб/добу);
• септика – 5м ( при продуктивності до 1 м куб/добу), 8м ( при продуктивності 1-3 м куб/добу). Ці вимоги стосуються й душу.
Відстані від питного колодязя або питної шпари до:
• господарських будов (сараїв) для худоби, свійських тварина й птаха площею до 50 м кВ – 20м;
• майданчика для компосту, двірських убиралень, сміттєзбиральника — 20м;
• осі стовбура дерева необхідно ухвалювати не менш 4 м при діаметрі крони не більш 5 м;
• для дерев з великою кроною ця відстані повинна бути збільшене до розміру, при якому крони будуть розташовуватися не ближче 1,5 м від краю проїжджої частини;
• висота чагарників при їхнім розміщенні від краю проїжджої частини на відстані від 1 до 5 м не повинна перевищувати 50 см;
• при продуктивності локальних каналізаційних очисних споруд до 3,0 м3 на добу, водозабірні споруди місцевого господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на відстані 40-50 м вниз по течії ґрунтових вод, 20-25 м вверх по течії і 25- 30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. Відстані від свердловин та
15
колодязів до окремих будівель і споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м., місце розташування водозабірних споруд повинно бути вверх по течії ґрунтових вод і вище по відношенню до розташування каналізаційних споруд. При неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки слід влаштовувати свердловину, колодязі або каптажі для групи будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від червоної лінії на 2,5-3 м, на майданчиках розміром 2,5 м*3 м із твердим покриттям та похилом не більше 40-50 %
Дерева, що висаджуються біля будинків, не повинні перешкоджати освітленості (інсоляції) житлових приміщень, а також проїзду пожежних автомашин.
Житлові будинки слід розташовувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних - не менш 6 м; житлових вулиць - не менш 3 м.
• Розміщення господарських будівель перед лінією забудови не допускається.
Рекомендована схема розташування будинку відносно вулиць та проїздів (схема 2):
16
Рекомендовані відстані від межи сусідньої земельної ділянки (схема 3):
Примітка: відстані від житлових приміщень до інших джерел забруднень встановлюються відповідними документами по кожному конкретному фактору (шум, вібрація, електромагнітні коливання, радіація, джерела забруднення повітря й інші).
Примітка: вигрібні ями двірських вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтрації фекальних стоків у ґрунт.
Зазначені відстані повинні дотримуватися як між будівлями на одній ділянці, так і між будівлями, розташованими на суміжних ділянках.
При вирішенні питання забудови земельної ділянки необхідно враховувати рекомендовані:
• поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огородженню ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови залежно від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції (умов освітленості) будинків і територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій;
17
• максимальна поверховість садибної забудови (а садибна забудова найчастіше є територією, забудованої приватними будинками) не повинна перевищувати трьох поверхів;
• як правило, ширину садиби по фронту вулиці ухвалюють залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови й дотримання нормативних розривів між будівлями. Ці вимоги відображаються на схемі генерального плану забудови;
• житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщати відповідно до проекту забудови району й із установленим відступом від червоних ліній;
• найбільш раціональне розміщення функціональних зон інфраструктури залежне від рельєфу місцевості, розміру ділянки й орієнтації його сторонам світу, освітленості, напрямку переважних вітрів, основного призначення садиби (відпочинок, садово-городня діяльність, розведення свійських тварин) і ряду інших факторів;
• мінімальний розмір забудованих територій та пішохідних доріжок;
• найкоротші відстані для переміщення між будівлями;
• будинок є основним об'єктом забудови ділянки, тому розбивку ділянки слід починати з визначення місця розташування будинку, від якого буде залежати інше планування ділянки, орієнтація по сторонах світу, рельєфу місцевості, розташування будівель на сусідніх ділянках;
• як правило, господарську зону планують у глибині ділянки відносно червоних ліній;
• будівлі на ділянці бажано розташовувати так, щоб вони захищали ділянку від пануючих вітрів і не затінювали його. Найкраще розташовувати їх з північної або північно-західної сторони;
• господарські будівлі, гараж і сарай, прилягають до будинку (при мінімальних розмірах ділянки);
• гараж, сарай, теплиця, душ доцільно розміщати окремо від будинку навколо господарського майданчика (таке компонування доцільне при витягнутій ділянці);
• доцільно господарський двір з розвиненим підсобним господарством розташовувати окремо від житлової частини садиби;
• при великій ділянці з розвиненим господарством, крім під'їзду з вулиці, бажане влаштовувати спеціальний господарський під'їзд із протилежної сторони ділянки.
Рекомендації по протипожежним відстаням між будинками і спорудами.
Вогнестійкістю будівельних конструкцій називається їх здатність зберігати несучі і захисні функції в умовах пожежі.
Від ступеня займистості і межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій залежить ступінь вогнестійкості будівель і споруд. Всі будівлі і споруди за вогнестійкістю підрозділяються на вісім ступенів: I, ІІ, III, ІІІа, ІІІб, IV, IVa, V.
18
Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня вогнестійкості
Ступінь вогнестійкості | Конструктивні характеристики |
І, ІІ | Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів. |
ІІІ | Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриття дозволяється застосовувати дерев’яні конструкції, які захищені штукатуркою або мають вогнезахисну обробку. |
ІІІа | Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції - з негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем груп низької та помірної горючості. |
ІІІб | Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з деревини, яка зазнала вогнезахисну обробку. Огороджувальні конструкції піддані вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню та високих температур. |
ІV | Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості, але деревина повинна мати вогнезахисну обробку. |
ІVа | Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп середньої та підвищеної горючості. |
V | Будинки, до несучих і огороджувальних конструкцій яких не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню. |
Найбільшу межу вогнестійкості в будівлях будь-якого ступеня мають несучі конструкції, найменшу – внутрішні перегородки. Тому вогнестійкість будівлі визначається в певних діапазонах.
Мінімальні протипожежні відстані між крайніми будівлями й групами будівель на земельних ділянках повинні бути витримані в межах наведених нижче величин:
Ступінь вогнестійкості | І, ІІ | ІІІ | ІІІа, ІІІб, ІV, ІVа, V |
Відстані при ступені вогнестійкості між будинками і спорудами, на суміжних земельних ділянках, м | |||
І, ІІ | 6 | 8 | 10 |
ІІІ | 8 | 8 | 10 |
ІІІа, XXXx, ІV, ІVа, V | 10 | 10 | 15 |
19
Максимальні протипожежні розриви між житловими будинками й господарськими будівлями в межах однієї земельної ділянки не нормуються.
Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об’єднувати.
Територія, що проектується розташовується близько до лісових насаджень, тому проектними рішеннями передбачено:
− влаштування проїзду з твердим покриттям між проектними садибними, садовими ділянками та лісовим масивом (стіною лісу);
− вести забудову садибних ділянок житловими будинками і господарськими спорудами не нижче ІІ ступеня вогнестійкості;
− влаштування покрівель житлових будинків і господарських споруд з негорючих матеріалів;
− обладнання будинків системою блискавкозахисту;
− влаштування вздовж стіни лісу і підтримання у функціональному стані мінералізованої смуги шириною 6 м (мінералізована смуга - ділянка території, з якої ґрунтообробними механізмами видалені наземні горючі матеріали; ширина смуги повинна бути удвічі більше можливої висоти полум'я низової пожежі. Наказ №278 від 27.12.2004 р. «Про затвердження Правил пожежної безпеки в лісах України»;
− утримання садибних ділянок таким чином, щоб забезпечити:
o виключення можливості перекидання лісових пожеж на будинки та споруди і навпаки;
o виключення можливості зберігання сміття (опале листя, суха рослинність), а також розводити багаття та спалювати відходи на відстані менше 15 м від будівель та споруд;
2.3 Улаштування огорож.
Улаштування огорож земельних ділянок здійснюється з урахуванням нормативних вимог щодо інсоляції територій суміжних земельних ділянок. При виборі архітектурних рішень щодо огорож повинні бути взяті до уваги такі фактори як:
• - провітрювання території
• - забезпечення необхідної інсоляції рослин
• - водовідвід з території
В загальному випадку дозволяється облаштувати огорожу висотою не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій. При цьому не менше 30% площі огорожі повинно бути світло прозорою, а глухі частини огорожі не повинні затіняти території суміжних земельних ділянок більше доцільного для росту рослин часу.
Застосування глухих огорож, а також огорож більшої висоти повинно оформлюватись відповідним проектом з врахуванням містобудівної ситуації. Проект має погоджуватись місцевим органом містобудування і архітектури.
2.4. Організація дорожнього руху
Планувальна структура проїздів на території житлової забудови передбачає під’їзд до житлового будинку. Ширина заїзду на територію приймається 5,0 м.
Також на території передбачено пішохідні зв’язки між будівлями і спорудами.
20
Місцеві проїзди – в межах відводу 10,0 м, з проїзною частиною 6 м та лінією регулювання забудови 3 м в кожну сторону.
Планувальну структуру вуличної мережі запроектовано у вигляді раціональної схеми шляхів сполучення з урахуванням існуючих комунікацій, природних умов і перспективи розвитку, яка забезпечує:
− зручні зв'язки;
− необхідні швидкості руху;
− безпеку руху пішоходів і транспортних засобів.
Основні параметри плану, поперечного та поздовжнього профілю вулиць прийнято згідно з рекомендаціями ДБН В.2.3-5-2018 «Вулиці та дороги в населених пунктах» і наданих в існуючій містобудівній документації.
Категорію вулиць призначено згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 як житлові вулиці місцевого значення. Розрахункову швидкість транспорту по вулицях прийнято 40 км/год.
Радіуси поворотів на перехрестях вулиць прийнято 6м по краю проїзної частини.
Проектом передбачено зберігання власного автотранспорту безпосередньо на присадибній ділянці за рахунок будівництва вбудовано-прибудованого гаража.
3. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Аналіз ділянки показує можливість реалізації намірів замовника та достатність земельних ресурсів для будівництва житлового будинку та споруд, об’єктів інженерного забезпечення, тощо.
Проектом передбачається:
- водопостачання – локальне, від трубчастого колодязя;
- каналізування – локальне, з відведенням господарсько-побутових стічних вод на власні очисні споруди (установки та технології для очистки стічних вод «КУБО») з санітарною зоною 5м з подальшим використанням очищених вод для поливу території;
- гаряче водопостачання та опалення від автономних генераторів тепла;
- підключення до існуючих мереж електропостачання.
4. МІСТОБУДІВНІ ЗАХОДИ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
На території, що проектується, відсутні особливо цінні землі сільськогосподарського призначення, спеціалізовані підприємства для знешкодження відходів та несанкціоновані сміттєзвалища.
Отже, рівень забруднення ґрунтового покриву та ґрунтових вод незначний та знаходиться в межах нормативу.
Основним джерелом шуму та забруднення повітряного басейну є вулична мережа. Проте враховуючи кількість та середню швидкість автотранспорту забруднення повітря та рівень шуму не перевищує нормативні показники.
Для покращення санітарно-гігієнічних характеристик стану навколишнього природного середовища проектом пропонується озеленення території, доріг та санітарно-захисних зон, влаштування твердого покриття вулиць.
21 5. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ | |||
№ п/п | Назва показника | Одиниця виміру | Показники |
1. | Площа ділянки, що проектується | га | 0,1195 |
2. | Територія під будівлями і спорудами | га | 0,0170 |
3. | Площа озеленення | га | 0,0860 |
4. | Площа проїздів і пішохідних доріжок | га | 0,0165 |
5. | Граничний відсоток забудови | % | 50 |
22
ІІ. ДОДАТКИ
23
ІІІ. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ