7 1 2 3 ІІ. ДОДАТКИ 48 №44/14 від 25.03.2015р. Рішення Вишгородської міської ради «Про розроблення детального плану територій м. Вишгород, Київської області» 49 2019р. Завдання на розроблення детального плану території, що розташована вздовж траси...

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Головне архітектурне планувальне бюро» Код ЄДРПОУ 37868100

ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ,

ЩО РОЗТАШОВАНА ВЗДОВЖ ТРАСИ КИЇВ-ОВРУЧ ТА ЖИТЛОВОГО МАСИВУ

У м. ВИШГОРОД, КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА, ДОДАТКИ

Директор ТОВ «Головне АПБ» X. X. Xxxxxxxxx

Головний архітектор проекту X.X. Xxxxxxxx

Вишгород-2019

МІСТОБУДІВНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ РОЗРОБЛЕНО ВІДПОВІДНО ДО ЧИННИХ НОРМ, ПРАВИЛ ТА СТАНДАРТІВ

Головний архітектор проекту X.X. Xxxxxxxx

М.П.

2019р.

4 АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ
Відділ, в якому розроблено проект	Посада виконавця	Прізвище виконавця	Підпис
Архітектурно планувальний	Головний архітектор	X.X. Xxxxxxxx
Архітектурно планувальний	Спеціаліст	X.О..Xxxxxxx
СКЛАД МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Позначення		Найменування	Примітки
Договір № 12-09-1/г від 12.09.2019р.- ТМ		Пояснювальна записка, додатки
		ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ:
Договір № 12-09-1/г від 12.09.2019р.-ГМ1		Схема розташування земельної ділянки у планувальній структурі м. Вишгород М1:10000
Договір № 12-09-1/г від 12.09.2019р.- ГМ2		План існуючого використання території М1:2000 Опорний план М1:2000
Договір № 12-09-1/г від 12.09.2019р.- ГМ3		Схема існуючих планувальних обмежень М1:2000
Договір № 12-09-1/г від 12.09.2019р.- ГМ4		Проектний план поєднаний з планом червоних ліній М1:2000 Креслення поперечних профілів вулиць М 1:100
Договір № 12-09-1/г від 12.09.2019р.- ГМ5		Схема прогнозованих планувальних обмежень М1:2000
Договір № 12-09-1/г від 12.09.2019р.- ГМ6		Схема організації руху транспорту і пішоходів М 1:2000
Договір № 12-09-1/г від 12.09.2019р.- ГМ7		Схема інженерної підготовки території та вертикального планування М1:2000
Договір № 12-09-1/г від 12.09.2019р.- ГМ8		Схема інженерних мереж, споруд і використання підземного просторуМ1:2000

5 ЗМІСТ
Позначення	Назва	Стор.
1	2	3
	Титульний аркуш	1
	Підтвердження XXXx	2
Серія АА №002591 від 24.12.2015р.	Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, виданий Xxxxxxxx Xxxxxxxxx Xxxxxxxxxx	3
	Авторський колектив	4
	Склад містобудівної документації	4
	Зміст	5
	І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА	8
	ВСТУП	9
	1. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ	10
	1.1. Містобудівна оцінка території	10
	1.2. Історична довідка	11
	1.3. Характеристика природно-кліматичних, інженерно-будівельних, інженерно- геологічних та інженерно-гідрологічних умов	13
	1.4. Інженерно-будівельні умови	20
	2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАЛЬНО- ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ	21
	2.1. Архітектурно-планувальне рішення	21
	2.2. Житлова забудова	22
	2.3. Громадська забудова	22
	2.4. Виробничі території	23
	2.5. Характеристика намірів забудови об’єкта містобудування	23
	3. НАСЕЛЕННЯ	24
	3.1. Чисельність населення	24
	3.2. Щільність населення	28
	3.3. Кількість працюючих	28
	4. ЖИТЛОВИЙ ФОНД ТА УСТАНОВИ ОБСЛУГОВУВАННЯ	28
	4.1. Житловий фонд	28
	4.2. Установи обслуговування	28

6
1	2	3
	5. ВУЛИЧНА МЕРЕЖА ТА ТРАНСПОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ	29
	5.1. Вулично-дорожня мережа	29
	5.2. Організація руху транспорту та пішоходів	30
	5.3. Розміщення автостоянок	30
	6. ІНЖЕНЕРНЕ ПІДГОТОВЛЕННЯ ТА ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ	32
	6.1. Існуючий стан	32
	6.2. Проектні рішення	32
	6.3. Першочергові заходи	33
	7. КОМПЛЕКСНИЙ БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ	33
	7.1. Благоустрій та озеленення садибної забудови	33
	7.2. Благоустрій та озеленення багатоквартирної житлової забудови	34
	8. МІСТОБУДІВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА	38
	8.1. Планувальні та інженерні заходи	38
	8.2. Пропозиції щодо збереження пам’яток культурної спадщини	38
	9. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ МАГІСТРАЛЬНИХ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ, СПОРУД	38
	9.1. Водопостачання	38
	9.2. Водопровідні мережі та споруди	40
	9.3. Каналізування	40
	9.4. Каналізаційні мережі та споруди	40
	9.5. Відведення поверхневих вод	40
	9.6. Протипожежні заходи	41
	9.7. Санітарне очищення	42
	9.8. Теплопостачання	42
	9.9. Газопостачання	43
	9.10. Електропостачання	45
	9.11. Телефонізація і радіофікація	46
	10. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ	47

7
1	2	3

	ІІ. ДОДАТКИ	48
№44/14 від 25.03.2015р.	Рішення Вишгородської міської ради «Про розроблення детального плану територій м. Вишгород, Київської області»	49
2019р.	Завдання на розроблення детального плану території, що розташована вздовж траси Київ- Овруч та житлового масиву у м. Вишгород Київської області	50
	ІII. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ	51

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ВСТУП

Детальний план території – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Детальний план території розроблено з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації, визначення параметрів і формування принципів планувальної організації забудови, встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови, визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами.

Детальний план території визначає:

− принципи планувально-просторової організації забудови;

− червоні лінії та лінії регулювання забудови;

− функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї, чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами;

− містобудівні умови та обмеження;

− черговість та обсяги інженерної підготовки території;

− систему інженерних мереж;

− порядок організації транспортного та пішохідного руху;

− порядок комплексного благоустрою та озеленення;

− межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів.

Детальний план території земельної ділянки, що розташована в межах м. Вишгород Київської області розроблено ТОВ «Головне АПБ» на підставі таких даних:

− рішення Вишгородської міської ради «Про розроблення детального плану територій м. Вишгород, Київської області» №44/14 від 25.03.2015р.;

− завдання на проектування;

− топографічної основи топографо-геодезичних вишукувань, виконаних в М1:2000;

− схема поділу міста на квартали, мікрорайони, інші частини території

− натурних обстежень.

Під час розроблення документації було враховано законодавчі та нормативні документи:

− Земельний кодекс України;

− Закон «Про регулювання містобудівної діяльності»;

− Закон України «Про основи містобудування»;

− ст.31 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Під час проектування враховано вимоги:

− XXX X.2.2-12:2019 «Планування та забудова території»;

− XXX X.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;

− ДБН В.2.3-5-2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;

− ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки й гаражі для легкових автомобілів»;

− XXX X.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;

− XXX X.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»;

− «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;

− XXX X.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».

− Матеріали Генерального плану м. Вишгород (розробелний Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто” у 2008р, зі змінами у 2011р.)

1. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ

1.1. Містобудівна оцінка території

Вишгород - місто районного підпорядкування, районний центр одноіменного адміністративного району. Місто розташоване на правому березі Дніпра, в 12 км від Києва.

Транспортні зв’язки міста Вишгород з Києвом та іншими населеними пунктами Київської області забезпечує розвинута мережа автомобільних доріг.

На сьогодні в межах території зони впливу м.Вишгорода проходять автомобільні дороги державного значення (міжнародна М-07 Київ-Ковель-Ягодин, регіональна Р-02 Київ-Іванків- Овруч) та автодороги місцевого значення (територіальні, обласні). Місто Вишгород відноситься до категорії «малі міста», які посідають особливе місце в історичному розвитку України.

Згідно з генеральним планом м. Києва, Вишгород входить у приміську зону м Києва і відноситься до I поясу розселення з транспортною доступністю 30-40 хв. Вишгород знаходиться в межах територій, де найбільше проявляється вплив столичного чинника на виробничу діяльність, характер та масштаби використання земель, трудових та інших ресурсів. Між Києвом та Вишгородом існують взаємні інтереси: в м. Києві задіяна значна кількість трудових ресурсів міста. Київ створює для населення міста сприятливі умови праці для реалізації здібностей та можливостей населення. З іншого боку, територія міста є інвестиційно-привабливою з точки зору використання її для розміщення будівництва, в першу чергу житлового.

Територія, що проектується, розташована у центральній частині міста. З північно- західної та західної сторони територія обмежена автомобільною трасою регіонального значення Р02 (Київ-Овруч), з північної, північно-східної та східної сторони – автомобільної дорогою регіонального значення Р69 (Київ – Вишгород – Десна - Чернігів). З південної сторони територія проектування межую з межею м.Київ та СТ «Лісова поляна».

Межі території детального плану земельної ділянки має багатокутну форму і витягнута з північного заходу на південний схід, площею близько 36га. Більшу частину території проектування займають зелені насадження загального користування.

Рельєф території проектування з ухилом на південний схід. Перепад висот в межах території проектування складає 26,5 м між відмітками 147,00 – 173,50 м в Балтійській системі висот. Територія порізана ярами.

За матеріалами Генерального плану м. Вишгород (розроблений Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто” у 2008р, зі змінами у 2011р.), територія проектування відноситься до зелених насаджень загального користування, за прогнозами Моделі розвитку Київського регіону (приміської зони) також дана зона планується для використання під будівництво мало- та середньо поверхових житлових будинків, громадських об’єктів, інженерних споруд.

Територія проектування перебуває за межами території об’єктів культурної спадщини та їх охоронних зон.

Територія проектування перебуває за межами території об’єктів природно- заповідного фонду та їх охоронних зон.

На дану земельну ділянку розповсюджуються такі планувальні обмеження:

1. відступ від червоних ліній до забудови – від 6м.;

2. відступ від ЛЕП:

• 0,4 кВ, відступ – 2 м по обидва боки;

• 10 кВ, відступ – 10 м по обидва боки;

3 відступ від трансформаторних підстанцій – 3 м від огорожі.

1.2 Історична довідка.

Місцевість, де тепер розташований Вишгород, була заселена здавна. Тут виявлено рештки неолітичного поселення ( IV-III тисячоліття до н.е.), кургани доби бронзи ( II тисячоліття до н.е.), поселення скіфського часу (VII-V1 ст. до н.е.) та сарматські кургани. До нашого часу збереглися залишки великого Вишгородського городища IХ-ХIII ст. площа якого становила 80 га, а площа дитинця - 9 га. За своїми розмірами Вишгород на той час був великим містом.

Давній Вишгород був одним із значних міст Київської Русі, політично та економічно тісно зв’язаний з Києвом. Вперше Вишгород згадується в „Повісті времінних літ” під 946 роком як резиденція княгині Xxxxx – „Ольжич град”. Є відомості про давньоруський Вишгород і у творі візантійського імператора Xxxxxxxxxx XXX Xxxxxxxxxxxxxx „Про управління імперією”, написаного в 948-952рр. Згадування в письмових джерелах у середині Х ст.. вже існуючого давньоруського міста Вишгорода свідчить про значно раніше його виникнення. Але археологічні знахідки більш раннього часу, ніж Х ст. археологами на території Вишгорода не виявлені.

Історія Вишгорода тісно пов’язана з історією древньоруської держави. Місто основане напевне після заснування Києва. Однією з функцій його була військово- стратегічна. Вишгород, як стратегічний пункт, входив до системи оборони центральної території Київської держави і був могутньою фортецею Київської Русі, міцним форпостом Києва в боротьбі проти печенігів і половців. Місто побудоване на підвищенні дніпровського правобережжя, яке являло собою таке природне укріплення, якого не було більше ніде в усьому Подніпров’ї. Місто з півдня захищав глибокий рів, зі сходу –урвища високої тераси, а з півночі –яри. Південна частина тераси площею біля 2,5 га відома під назвою

„Ольжича гора”. Місто оточували потужні вали і рови довжиною близько 3 км із стінами та вежами над ними. Міцність оборонних споруд Вишгорода була перевірена під час тривалих бойових дій у 1173р. об’єднаного війська союзників Xxxxxx Xxxxxxxxxxxxx, які протягом дев’яти тижнів не змогли пройти крізь них. Вишгород надійно захищав Київ з півночі. До цього часу дуже добре збереглися оборонні вали Вишгорода, які на заході та південному заході від Борисоглібського собору сягають 10 м заввишки.

В часи Xxxxx і Xxxxx поруч з зі зруйнованим Нижнім валом був викопаний рів та насипаний вал довжиною 450 м, які і тепер називаються Ольжиними, а також побудований замок на Ольжиній горі – остання оборонна споруда Вишгорода.

В подальшому Вишгород залишався володінням київських стольних князів. В Х – ХIII ст. тут розміщувались Красні двори Xxxxxxxxxx Xxxxxxxxxx, Xxxxxxxxxx Xxxxxxxx, Xxxxxxxx Xxxxxxx, Xxxxxxxxx, Xxxx Xxxxxxxxxxx, Xxxxxx Xxxxxxxxxxxxx. В цей період місто мало садибно-вуличну систему панування.

Становлення Вишгорода як значного політико-культурного та економічного центру пов’язано з періодом княжіння Xxxxxxxx Xxxxxxx та його наступників.

Давній Вишгород був значним церковно-релігійним осередком. Вишгородське духовенство відігравало важливу роль у боротьбі за незалежність руської церкви від Константинополя, що було важливим фактором зміцнення міжнародного становища Київської Русі. За часів князювання Xxxxxxxx Xxxxxxx у місті була збудована дерев’яна церква на вшанування перших руських святих Xxxxxx і Гліба. Замість неї князь Xxxxxxxxx Xxxxxxxxxxx у 1075 році заклав кам’яний храм Xxxxxx і Xxxxx, краса якого дивувала навіть греків.

Вишгород знали в усіх краях Руської землі і далеко за її межами. Протягом трьох століть він був одним з найкрасивіших міст Київської Русі. Вишгород являв собою значний осередок культурного життя. Вважають, що тут написані напівлегендарні „Xxxxx Xxxxxx і Xxxxx”, які є видатними пам’ятками давньоруської літератури.

З Вишгородом пов’язана боротьба за київський престол між багатьма князями- претендентами. У цій боротьбі всі князі, що хотіли оволодіти Києвом, незмінно приділяли увагу захопленню ключового до нього міста – Вишгорода. Вишгород, як добре укріплене місто на недалекій відстані від столиці Київської Русі, то мирно дрімав, чекаючи зміни влади, то ставав певним центром концентрації збройних сил тих чи інших князівських угруповань.

Однак із посиленням феодальних усобиць та водночас із занепадом Києва як центра держави Вишгород у XII ст.. почав втрачати своє значення і перетворився на другорядний уділ, а під час монголо - татарської навали у 1240 році Вишгород був вщент зруйнований і спустошений.

З 1362 і до 1569 року Вишгород перебував під владою феодальної Литви і був невеликим селом, а після Люблінської унії 1569 року Вишгород захопила шляхетська Польща. Власником його був Межигірський монастир.

В 1595 році Вишгород увійшов до складу королівських маєтностей і став центром Вишгородського староства. Польський король, надаючи Вишгороду великого військового значення як форпосту Києва, на початку XVIIст. наказав відновити тут укріплення – вал і замок з вежами.

В 1648 році Вишгород був визволений з-під влади шляхетської Польщі та увійшов до складу Київської сотні Київського полку. У 1654 році після Переяславської ради населення Вишгорода присягнуло на вірність Росії.

Вишгород поступово зростав починаючи з другої половини XIX ст. В 1900 році кількість його населення становила 1600 чоловік.

У XVIII - XIXст. Вишгород виправдав себе, як давній гончарний центр, але спочатку виробляв не глиняний посуд, а цеглу для забудови м. Києва. Сировиною для її виготовлення була чудова вишгородська глина. Цегельні виробництва у Вишгороді розташовувались на березі Дніпра, аж до самого Межигір’я. Більшість працюючих на заводах - із сусідніх губерній. У невеликій кількості працювали вишгородці і на Межигірській фаянсовій фабриці, яка діяла до 1885 р. і була відома своїм якісним фаянсом, що поставлявся навіть на імператорський стіл. 1900 р. у Вишгороді мешкало півтори тисячі чоловік в 272 подвір'ях, які займались городництвом, садівництвом, хатнім ремеслом та промислом. Виробництво цегли у Вишгороді та Межигір’ї продовжувалось і на початку XX ст., а також в післяреволюційні роки.

Історія Вишгорода в ХХ столітті сповнена подіями часів громадянської війни, становлення Радянської влади на Україні. Під час Великої Вітчизняної війни Вишгород став ареною жорстоких битв. Тут, в районі Вишгород- Лютіж відбувалось форсування Дніпра. 19 жовтня Вишгород був звільнений від німецько-фашистських окупантів.

У повоєнну епоху місто знову звелося на ноги, завдяки будівництву велетня гідроенергетики - Київської ГЄС, - однієї з найбільших на той час електростанцій Європи.

В 1975 р. в м. Вишгороді запущена в експлуатацію перша гідроакумулююча електростанція.

Вишгород спочатку став києво-комсомольським селищем енергетиків, а потім і містом, центром Вишгородського району

В 1962 році Вишгород став селищем міського типу, а в 1968 році – містом. В 1973 році йому наданий статус районного центру однойменного району Київської області.

Постановою Кабінету Міністрів України №878 від 26 липня 2001р. Вишгород віднесений до історичних міст України. В ньому розташований історико-культурний заповідник, на території якого знаходиться пам’ятка археології національного значення – городище літописного міста Вишгород.

13 1.3. Характеристика природно-кліматичних, інженерно-будівельних, інженерно- геологічних та інженерно-гідрологічних умов За фізико-географічним зонуванням територія проектування розташована в підзоні ІІ-В1 (Полісся) кліматичної зони ІІ-В, яка є сприятливою для всіх видів будівництва. Розрахункова температура для захисних конструкцій становить -21ºС. За містобудівним зонуванням на основі природно-географічних та інженерно- будівельних умов територія проектування, в цілому, належить до територій із сприятливими містобудівними умовами. Кліматичні умови За даними Тетерівської та Немішаївської метеорологічних станцій, клімат району помірно-континентальний з помірно жарким літом та помірно холодною зимою. Середньорічна температура повітря становить +6,8°С, середньорічна температура найхолоднішого місяця - січня -5,9°С, а найтеплішого +19,1°С. Найнижча абсолютна температура -36°С і максимальна +39°С вказують на можливі випадки вимерзання сільськогосподарських культур в малосніжні зими. Середньорічна кількість опадів становить 602 мм, при цьому основна їх кількість припадає на теплий період року. Середні дати переходу середньодобової температури повітря через 0°С (початок весни - кінець осені), через 5°С (початок і кінець вегетаційного періоду), через 10°С (період активної вегетації) та через 15°С (початок і кінець літа) наведені в таблиці 2. Таблиця 1
Характеристика	Температура, °С												Рік
Характеристика	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня	-5,8	-4,9	-0,2	7,7	14,8	17,9	19,6	18,6	13,9	7,6	1,4	-3,2	7,3
Абсолютний	П,1	17,3	22,4	29,1	33,1	35,0	39,4	39,3	33,6	27,9	23,2	13,4	39,4
Абсолютний мінімум	-31,1	-32,2	-24,9	-10,4	-2,4	2,4	5,8	3,3	-2,9	-17,8	-21,9	-3,0	-36
Таблиця 2
Дата	Температура, °С
Дата	-5			0			5			10			15
Початку	22.ІІ			20.ІІ			04.ІУ			22.ІУ			14.ІУ
Кінця	01.1			21.XI			28.Х			08.Х			13.ІХ
Тривалість вегетаційного періоду складає 207 днів. Перші заморозки в середньому спостерігаються в середині жовтня, останні - у кінці другої декади квітня. Тривалість безморозного періоду в днях становить: середня - 180, найменша - 146, найбільша - 215. Дати першого і останнього заморозків та тривалість безморозного періоду наведено в таблиці 3. Строки з’явлення та сходження снігового покриву в значній мірі залежать від погодних умов і з року в рік можуть дуже варіювати та відрізнятися від середніх багаторічних величин. Стійкий сніговий покрив в середньому утворюється на початку третьої декади грудня. Середнє число днів зі сніговим покривом становить 102.

Таблиця 3

Дата заморозків

Тривалість без морозного

Останнього

Першого

періоду, дні

середня

найраніша

найпізніша

середня

найраніша

найпізніша

середня

найраніша

найпізніша

18. IV

22.111

22. V

16.Х

20.ІХ

12.ХІ

180

146

215

Дати з’явлення та сходження снігового покриву, утворення і руйнування стійкого снігового покриву наведено в таблиці 4.

Відсутність стійкого снігового покриву в окремі зими пояснюється тривалими та інтенсивними відлигами.

Перший сніговий покрив зазвичай невеликий за висотою, але з установленням стійкого покриву висота його починає повільно збільшуватись. У кінці листопада висота снігового покриву складає в середньому 2 см, у кінці грудня досягає 8 см, січні - 15 см, лютому - 20 см. Взимку 1939-40 рр. у другій половині лютого спостерігалась найбільша висота снігового покриву - 75 см. Середня багаторічна висота з найбільших декадних висот снігового покриву за зиму складає 8 см.

З третьої декади лютого висота снігового покриву повільно знижується.

У першій декаді квітня сніг інтенсивно тане і на кінець декади він залишається менше, ніж на 50% території.

Таблиця 4

Кількість днів із сніговим покривом

Дата з’явлення снігового покриву

Дата утворення стійкого снігового покриву

Дата руйнування стійкого снігового покриву

Дата сходження снігового покриву

% зим з відсутністю стійкого снігового покриву

середня

найраніша

найпізніша

середня

найраніша

найпізніша

середня

найраніша

найпізніша

середня

найраніша

найпізніша

102

14.ХІ

27.ІХ

01.І

22.ХІІ

31.Х

–

09.ІІІ

–

01.ІV

30.ІІІ

28.ІІ

28.ІV

Щільність снігового покриву багато в чому залежить від режиму погоди і змінюється від 250 до 480 гк/км3. Запас води в сніговому покриві протягом холодного періоду змінюється від 9 до 16 мм, досягаючи максимуму на початок весняного танення. Середній з найбільших за зиму запасів води становить 37 мм.

Середня місячна та річна вологість повітря наведені в таблиці 6. Абсолютна середньорічна вологість повітря складає 8,8 мб, відносна - 76%, дефіцит насиченості - 4,2 мб.

Середня багаторічна кількість опадів становить 657 мм. Середньомісячні та екстремальні величини кількості опадів наведені в таблиці 6.

Близько 65% річної суми опадів випадає в теплий період року (квітень-жовтень).

Таблиця 5

Характеристика

Місяці

Рік

III

VII

VIII

XII

Абсолютна вологість, мб

3,8

4,0

4,8

7,3

10,4

13,7

15,5

15,0

11,7

8,3

6,3

4,7

8,8

Відносна вологість,

15 Таблиця 6
Характеристика	Кількість опадів, мм												Рік
Характеристика	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня	44	42	43	50	57	75	81	68	50	45	53	49	657
Мінімальна	3	5	2	1	4	7	5	5	2	1	2	5	396
Максимальна	151	124	100	154	152	251	210	232	159	154	141	116	995
З метою визначення опадів за вегетаційний період (ІV-Х) та характеру їх мінливості у багаторічній перспективі, опади за цей період були статистично оброблені, у результаті чого встановлені такі параметри кривої забезпеченості: СV=0,25, С8=2СV. Ці параметри стали основою для отримання розрахункових величин сум опадів за вегетаційний період. Суми опадів за вегетаційний період (ІV-Х), забезпеченість 50,75 та 95% (мм) наведено в таблиці 7. Таблиця 7
Норма		Забезпеченість, %
Норма		50				75				95
426		417				350				268
Розподіл опадів за місяцями в середні за водністю роки проводився за середньобагаторічним розподілом, а в маловодні – відповідно до розподілу опадів у засушливі роки. Місячні величини опадів за вегетаційний період (мм) наведено в таблиці 8. Таблиця 8
р,%	IV	V	VI		VII		VIII		IX	X		За період
50	49	57	73		76		66		49	47		417
75	22	64	77		70		61		27	29		350
95	16	48	58		52		46		20	28		268
У річному ході добового максимуму чітко простежується збільшення опадів у літній сезон внаслідок переважання в цей час зливових опадів. Середній добовий максимум опадів складає 23-25 мм. Це значно перебільшує добовий максимум опадів в інші сезони року. У червні добовий максимум опадів досягав 83 мм (15.06.1932 р.), липні - 103 мм (20.07.1902 р.), серпні -74 мм (24.08.1968 р.). Середня та максимальна добова кількість опадів за багаторічний період наведені в таблиці 9. Таблиця 9
Характеристика	Добова кількість опадів, мм												Рік
Характеристика	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня	2,8	3,0	3,3	4,1	4,6	6,1	6,2	6,0	4,9	4,2	3,7	2,8	4,3
Середня з максимальною	11	11	12	14	18	23	25	23	18	14	16	12	42
Максимальна	32	42	43	42	79	83	103	74	100	50	49	41	103
Найбільша кількість днів з опадами, а також найбільша тривалість опадів спостерігаються взимку. Але взимку при великій тривалості опадів кількість їх порівняно невелика. У цей період переважають малої інтенсивності облогові та опади у вигляді

16 мряки затяжного характеру. В окремі роки тривалість опадів щомісячно може перевищувати 300 годин. Середня та максимальна тривалість опадів наведені в таблиці 10. Таблиця 10
Характеристика	Тривалість опадів, години												Рік
	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Середня	171	147	128	73	52	39	45	44	47	69	132	179	1126
Максимальна	340	305	246	137	115	111	94	100	141	160	252	305	1539
На території, що розглядається, переважають вітри західного та північно-західного напрямків. Повторюваність напрямків вітру (%) наведено в таблиці 11, а рози вітрів - на графічних матеріалах. У теплий період року переважають вітри північно-західних румбів, у холодний - західних та південно-східних. Середньомісячна та річна швидкості вітру різної ймовірності перевищення - у таблицях 12-13. Під час переміщення атмосферних фронтів швидкість вітру може збільшуватись до ЗО м/с. Така швидкість вітру була зафіксована 28 жовтня 1969 року. Таблиця 11
Північ	Північний схід	Схід	Південний схід			Південь	Південний захід		3захід		Північний захід		Штиль
За рік
13	11	12	13			8	10		16		17		11
За період відкритого русла
13	10	11	13			10	9		15		19		5
Таблиця 12
Характеристика	Місяці													Рік
	І	II	III	IV		V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Швидкість вітру, м/с	2,9	3,1	2,9	2,8		2,5	2,3	2,2	2,1	2,1	2,5	2,7	2,7	2,6
Таблиця 13
Швидкість вітру (м/с), можливі один раз за:
рік	5 років				10 років			15 років			20 років
17	21				22			23			24
Геоморфологічна характеристика В геоморфологічному відношенні територія району розміщується у межах простеження Ниже-Тетеревська аккумулятивно аллювіально-зандрованій рівнині Київського Полісся, в межах залягання якої переважно поширені дніпровські льодовикові

та водно-льодовикові відкладення. Поверхня території рівнинна, інколи слабо хвиляста з підвищенням у північно-східній та південно-західній частинах села, окремі невисокі підвищення чергуються з низинами, що нерідко переходять у болота. Рельєф території проектування спокійний з невеликим ухилом на північний схід. Перепад висот в межах території проектування складає 1.90 м між відмітками 168,10 – 170,00 м в Балтійській системі висот. Ухили поверхні в основному не перевищують 5%.

Тип рельєфу денудаційно-акумулятивний, що характеризується поширенням в межах моренної, слабо хвилястої рівнини верхньочетвертинного віку. На ділянках поширення цього типу рельєфу льодовикові відкладення залягають безпосередньо під сучасним ґрунтом. При цьому покривні надморенні геологічні утворення відсутні, що пов’язується з активними процесами комплексної денудації на даних ділянках територій у верхньочетвертинний період їх розвитку.

З форм рельєфу тут виділяються ерозійно-акумулятивні (долина річки Здвиж, схили балок), акумулятивні (заболочення) та техногенні (греблі).

На водорозділових площах та їх схилах ґрунтовий рослинний шар – дерново- підзолистого типу, а в межах річкової долини та яруг – дернового, лучного і болотного типу.

В геоструктурному відношенні територія району розташована на борту Дніпровсько- Донецької западини, в межах якої кристалічний фундамент глибоко занурений під товщею осадових порід віком від пермського до неогенового періоду. Потужність осадового шару збільшується у північно-східному напрямі. Товщі до антропогенового комплексу властиве моноклінальне залягання шарів та збільшення їх потужностей з заходу на схід в бік осьової частини Дніпровсько-Донецької западини. В геологічному розрізі територія району виявлена Балтійським ярусом (вапняк, піски, глини), Сеноманським ярусом (піски з прошарками піщаників), Київською світою (мергель, глина, глауконітові піски), Харківською світою (дрібнозернисті глауконітові піски та глини). Антропогенові відкладення мають алювіальне та водно-льодовикове походження. Перший від поверхні прошарок порід складений лесовими відкладеннями, другий прошарок - алювіальними та флювіогляціальними пісками.

В геотектонічному відношенні територія Вишгородського району знаходиться, в основному, в межах Дніпровсько-Донецької западини, в геологічній будові якої приймають участь відкладення палеогенової, неогенової та четвертинної систем значної потужності. Південна частина району входить до складу Українського кристалічного щита, для якого є характерним неглибоке залягання кристалічних порід докембрію. Літологічно вони складені гранітами, гранодіоритами та гнейсами.

Відкладення палеогенової системи широко розповсюджені. Сформована палеогенова система трьома відділами: канівським, бучацьким та київським. Потужність цієї системи становить близько 50 метрів. Літологічно вона складена кварцево-глауконітовими дрібно- та середньозернистими пісками, глинистими мергелями та інколи щільними пісковиками.

Гідрогеологічні умови

Територія проектування знаходиться у гідрогеологічній області Дніпровського артезіанського басейну і добре забезпечене підземними водами. Відповідно до геологічної будови набули поширення наступні водоносні горизонти:

Водоносний горизонт алювіальних відкладів. Розвинутий у заплавах і над заплавних терасах річок, днищах балок. Водовміщуючі породи – мілко- і середньозернисті піски. Достатність води алювіальних і флювіогляціальних пісків характеризується максимальним значенням у долинах р. Дніпро і Десни. Дебіти свердловин змінюються від 0,5 до 11,0 л/сек. Живлення горизонту місцеве за рахунок атмосферних опадів. Основний базис дренажу – р. Дніпро та її притоки. Води прісні, помірно жорсткі, мінералізація – 0,5- 0,6 г/л, загальна жорсткість 2-9 мг-екв. За хімічним складом – гідро карбонатного типу.

Відмічається підвищений вміст закисного заліза, кількість якого сягає 1-10 мг/л. В межах житлово-промислових агломерацій (присадибних ділянок сільських населених пунктів) відмічається підвищений вміст нітритів і азотистих сполук.

Водоносний горизонт межигірської та берекської свит олігоцену і новопетрівської свити міоцену. Глибина залягання водоносного горизонту – 10,0-30,0м. Потужність пісків складає 19,0-24,0м. Дебіти свердловин не перевищують 1-2 л/сек. при питомих дебітах 0,1- 0,8 л/сек. Водоносний горизонт є умовно захищеним і гідравлічно пов’язаний з водоносним горизонтом четвертинних відкладів.

Водоносний горизонт бучаксько-канівський відкладів. Має повсюдне поширення. Представлений мілко- і тонкозернистими пісками у нижній частині розрізу, і крупнозернистими – в середній частині, глинистими і мілко зернистими – у верхній. Глибина залягання – 40,0-90,0м. Потужність пісків 19,0-28,0м. Напори під покрівлею складають 8-10м. Дебіт свердловин 10-15 м3/годину. Води прісні, мінералізація 0,1-0,8 г/дм3. За складом води гідрокарбонатного натрієво-магнієво-кальцієвого типу. Основне живлення – за рахунок атмосферних опадів. За геологічними умовами горизонт відноситься до захищених на території розповсюдження київських мергелів і незахищених там, де київські мергелі відсутні, та містить прісні підземні води, які використовуються окремими невеликими (за об’ємом використання води) водокористувачами.

Водонсний комплекс у відкладах іваницької свити середньої і верхньої юри та загорівської, журавинської, буромської свит нижньої і верхньої крейди (сеноман- келовейський водоносний комплекс) має широке розповсюдженні і залягає в інтервалі від 93,0-128,0м до 157,0-210,0м. В покрівлі горизонту залягають відносно водотривкі мергельно-крейдяні відклади верхньої крейди потужністю 18,0-26,0 м сумісно з товщею 40м київських мергелів, що забезпечує захищеність даного горизонту від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин. Водовмісні породи представлені пісками дрібно- і тонкозернистими, донизу середньо- і крупнозернистими, місцями гравелистими, із стяжіннями кременів, лінзами зкремнілих пісковиків та з прошарками алевритів. Глибина залягання водоносного комплексу від 82,0 до 154,0м. Потужність водовмісних порід – 29,0-40,0м. Води прісні, з мінералізацією 0,11-0,21 г/дм3, які використовуються Вишгородським МКП “Водоканал” для господарсько-питних потреб. За хімічним складом гідрокарбонатна, кальцієво-натрієва. Загальна жорсткість коливається в межах 2,7-5,0 мг- екв/дм3. Вміст мікро компонентів не перевищує граничнодопустимих норм.

Водоносний горизонт у відкладах орельської свити байоського ярусу представлений континентальними відкладами – пісками різнозернистими і пісковиками з лінзами глин. Потужність горизонту 20,0-34,0м. Глибина злягання 236,0-262,0м. Горизонт напірний. Статичний рівень в свердловинах у 2005 році становив 96,8м і напір над покрівлею складає 142,0м. За матеріалами випробовування одержано дебіт 60 м3/год або 16,7 л/с по кожній свердловині при зниженні від 20,0 до 40,0м. Живлення горизонту в умовах інтенсивної експлуатації відбувається по всій площі та за її межами шляхом низхідної фільтрації. Даний горизонт перекривається потужним регіональним водотривам, представленим витриманою за потужністю і літологічним складом 70-100 метровою товщею відкладів, складених глинами і алевролітами під лужної, ніжинської і ічнянської свит бат-келовею. Підстилається водоносний горизонт тріасовими відкладами, в яких формуються прісні води, що сукупно з водами байських відкладів використовуються для централізованого водопостачання міста. Даний водоносний горизонт за гідродинамічними і літологічними ознаками є захищеним. Води байських відкладів середньої юри гідрокарбонатно-хлоридні натрієво-кальцієві, з мінералізацією 0,2-0,6 г/дм3, на водозаборі міста – 0,2-0,3 г/дм3, рН – 7,4. Води прозорі, без запаху, прісні на смак.

Водоносні горизонти сеноман-келовейського та байського ярусів достатньо захищені і є основними джерелами для централізованого водопостачання міста.

Експлуатаційні запаси по діючих водозаборах правобережжя м. Києва і його околиць затверджувались за схемою у вигляді “Великих колодязів” (ВК). Найближчий ВК до території м. Вишгород є ВК “Оболонь”, де затверджені експлуатаційні запаси ДКЗ СРСР

№6779 від 25.12.1972р. і становлять:

Ділянка водозабору	Водоносний комплекс, горизонт	Категорії запасів, тис. м3/добу
Ділянка водозабору	Водоносний комплекс, горизонт	А	В	С1	С2	А+В+С1+С2
ВК “Оболонь”	сеноман-келовейський	10,4	41,6	-	-	52,0
ВК “Оболонь”	середньоюрський	13,8	55,2	-	-	69,0
	Всього:	24,2	96,8	-	-	121,0

Існуюче водопостачання. Централізоване водопостачання міста забезпечує Вишгородський МКП “Водоканал”, яке експлуатує сеноман-келовейський та середньоюрський водоносні комплекси. Підйом води забезпечується 8 свердловинами, що розташовані на водозабірній ділянці, південно-західній околиці міста, та окремо розташованої свердловини по вул. Ватутіна 102а. Також населенням окремо експлуатуються свердловина по вул. Мазепи 4б (бювет). У 2007 р. подано води у мережу 1725,8 тис. м3 води, з них: 53,5 % населенню; 29,5 % підприємствам, установам,

організаціям на господарсько-побутові потреби; 17% на власні потреби. Із загальної кількості води що підіймається витік та невраховані витрати становлять близько 17%. Із загальної чисельності населення централізованим водопостачанням охоплено майже вся житлова забудова, за винятком: садибної забудови біля Київської ГАЕС (масив “Козяча спина”), житловий масив Дідовиця, садові товариства “Виноградар”, “Енергетик”, “Лісова поляна-1”, “Лісова поляна-2”. населення.

Проектом передбачається організація 100%-го централізованого водопостачання

Гідрологічні умови

Територія що розглядається розташована на правому березі Київського водосховища.

Правий берег характеризується розчленованим пагорбовим рельєфом, пересіченим природними ярами і балками.

У ярах в результаті сильних злив, та в період весняного розтавання снігів утворюються тимчасові водотоки.

Ґрунти

Географічно ґрунтовий покрив представлений наступним чином: більшу частину території міста на вододільних ділянках займають дерново-підзолисті супіщані неоглеєні ґрунти на суглинкових відкладах, дерново-підзолисті супіщані глеюваті та дернові глибокі супіщані ґрунти; на схилах розповсюджені дерново-підзолисті супіщані ґрунти, дерново- підзолисті глинисто-піщані різного ступеню змитості ґрунти; заплавні території представлені дерново-прихованопідзолистими піщаними ґрунтами, що, по суті, являють собою борові піски.

Дані ґрунти придатні для зеленого будівництва без обмежень.

У разі організації рельєфу треба передбачати зняття родючого шару ґрунту згідно з ГОСТ 17.5.3.06, влаштування місця для його тимчасового зберігання і захисту від забруднення. Під час проведення підсипання ґрунту на території використовують мінеральні ґрунти, а для рекультивації земель - верхні родючі шари ґрунту.

Всі роботи, пов'язані зі зняттям та перенесенням родючого шару ґрунту, треба виконувати згідно із Закону України "Про охорону земель" та Наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.01.05 № 1 "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) земельних ділянок"

1.4. Інженерно-будівельні умови

Відповідно схеми інженерно-геологічного районування України місто Вишгород, а відповідно і територія розроблення детального плану, розташоване в зоні незначної складності будівельних умов освоєння, та на територіях неглибокого природного залягання рівня ґрунтових вод. Також місто знаходиться в межах зони вірогідного сильного прояву водної площинної і струмкової ерозії та слабого прояву яружної ерозії.

В плані сейсмічної характеристики територія відноситься до несейсмічної зони – 5 балів, (Карта ОСР 2004-А Украины, ДБН В.1.1-12:2006 “Строительство в сейсмических районах Украины”). Проте, при проектування та будівництві особливо відповідальних об’єктів та споруд, що мають коефіцієнт надійності по відповідальності не менше 1,2 у відповідності з ГОСТ 27751-88, пошкодження чи руйнування яких під впливом землетрусу може призвести до надзвичайних ситуацій державного рівня, слід користуватися картою ОСР-2004-С, відповідно якої територія міста знаходиться у 6- бальній зоні.

Інженерно-будівельні умови території ускладнюються наявністю несприятливих інженерно-геологічних процесів і явищ. Круті схили балок відносяться до зсувонебезпечних. Утворення зсувів обумовлено тим, що яри при своєму розвитку прорізають високі ділянки плато у геологічній структурі якого присутні бурі і пістряві обводнені глини.

За умов складності інженерно-будівельного освоєння виділяються території:

- території сприятливі для будівництва , біля 75 % від загальної площі міста, займають найбільш підвищені ділянки що гарно дренуються, з ухилами поверхні до 8%. Ґрунтові води зустрічаються на глибині 3-10 м. Як правило, території складені лесовими різновидами (І типу просадності), потужністю 4- 5м. Умовний розрахунковий тиск на ґрунти основ фундаментів 2,0кгс/см2.;

- території малосприятливі для будівництва 10 % від загальної площі міста, займають: великі, у багатьох місцях зсувонебезпечні схили долини р. Дніпро і балок з ухилами 8-15%, з глибиною ґрунтових вод 3-5 м; та надзаплавно- терасові території з глибиною ґрунтових вод 0,2-2,5 м, що знаходяться у західній частині міста. При будівельному освоєнні територій даного типу необхідні заходи з планування поверхні і пониження рівня ґрунтових вод. Освоєння таких територій потребує додаткових капітальних затрат на інженерну підготовку території;

- території несприятливі для будівництва 15 % від загальної площі міста, це дуже круті, в багатьох місцях зсувонебезпечні схили долини р. Дніпро і балок з ухилами 15% і більше; днища балок і ярів, місцями заболочені; території в межах 1% лінії затоплення; порушені ділянки та зриті місця. При будівництві на територіях ІІІ типу необхідні відповідні заходи по захисту заплавних і надзаплавно-терасових територій від затоплення і підтоплення, а також рекультивація порушених територій і протизсувні заходи. Освоєння цих ділянок потребує суттєвих додаткових затрат на інженерну підготовку.

Дані території відображені на схемі планувальних обмежень (графічні матеріали лист

№3)

У проекті детального плану фактор інженерно-будівельної оцінки визначає варіантну можливість територіального розвитку з урахуванням вартості будівельного освоєння території.

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ

2.1. Архітектурно-планувальне рішення

Детальним планом передбачено компактну організацію нових житлових кварталів багатоквартирної, садибної та громадської забудови, природно пов’язаного з існуючою житловою забудовою. Проектом визначено систему проїздів, які повинні зберегтись, запропоновано їх трасування з урахуванням існуючих умов і нормативних вимог.

Детальним планом території передбачається поділ території на черги будівництва. Перша черга передбачає формування кварталів багатоквартирної житлової забудови з об’єктами соціальної сфери (початкової школи на 60 учнів та дошкільного навчального закладу на 120 дітей), торгового центру та об’єктів інфраструктури.

Друга черга - формування кварталів багатоквартирної житлової забудови з об’єктами інфраструктури.

Третя черга - формування кварталів багатоквартирної 4-поверхової житлової забудови.

Четверта черга – будівництво котеджного містечка.

П’ята черга – формування садибної забудови з об’єктами соціальної сфери (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня на 720 учнів) та багатоквартирної житлової забудови з майданчиками для тимчасового та постійного зберігання автомобілів, та об’єктів інфраструктури, а також зону для відпочинку з майданчиками для дорослого населення та дитячих майданчиків. Значну територію займають зелені насадження спеціального користування, які розміщуються в санітарно-захисній зоні від кладовища та комунальна територія.

Планувальна структура підпорядкована існуючій містобудівній ситуації, враховує існуючу житлову та громадську забудову на суміжних територіях, рельєф ділянки та планувальні обмеження, що діють на території проектування.

Основними завданнями планувальної організації території є:

- створення впорядкованої функціонально-планувальної організації території;

- дотримання чіткого функціонального зонування території кварталів;

- створення виразної об’ємно-просторової композиції забудови;

- розвиток об’єктів соціальної інфраструктури;

- розвиток транспортної інфраструктури.

В результаті аналізу планувальної структури, вулично-дорожної мережі м.Вишгород, передбачається відповідне функціональне зонування і архітектурно-планувальна організація території. В межах території, що проектується, передбачені такі основні функціональні зони:

- зона багатоквартирної житлової забудови;

- зона садибної забудови;

- зона громадської забудови;

- зона вулично-дорожньої мережі.

Проектні рішення детального плану території спрямовані на формування нових елементів житлової забудови, створення середовища для проживання, забезпечення населення культурно-побутовими об’єктами та поліпшення соціального обслуговування та організації зручних транспортних зв’язків.

2.2. Житлова забудова

На території проектування житлові багатоквартирні та садибні будинки розташовано відповідно до чинних вимог з урахуванням санітарно-гігієнічних, протипожежних, архітектурно-композиційних та інших вимог, рівня інженерного обладнання, місцевих умов будівництва.

Садибні житлові будинки розташовано по обидва боки житлових вулиць.

Головний вхід в кожний садибний житловий будинок передбачається зі сторони вулиць. Передбачається будівництво садибних житлових будинків ІІ і ІІІ ступеня вогнестійкості до 3-х поверхів включно (не вище 9м).

Між фасадами та вікнами багатосекційних житлових будинків в 4 поверхи і більше слід приймати відстані (побутові розриви) - 20м.

При плануванні територій нових кварталів з периметральною забудовою допускається зменшувати розриви між будинками до однієї висоти вищого будинку за умов розміщення в перших поверхах приміщень громадського призначення, з дотриманням вимог пожежної безпеки, норм інсоляції та освітленості житлових приміщень.

У містах, при розміщені 9-16 поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоповерхового будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків приймається не менше 20м, а до стін найближчого садибного будинку – не менше висоти будинку, що зводиться.

При розміщені багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 до 8 поверхів суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоквартирного будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків слід приймати не менше 15м, а до стін найближчого садибного будинку – не менше висоти будинку, що зводиться.

Багатоквартирні житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць – 6м, житлових вулиць – 3м. Вбудовано-прибудовані або прибудовані (стилобатні) частини з приміщеннями громадського призначення до житлових будинків, а також окремо розташовані будівлі громадського призначення допускається розміщувати по червоній лінії вулиць згідно з містобудівною документацією.

Житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць – 6м, житлових – 3м.

2.3. Громадська забудова

На території, для якої розробляється містобудівна документація, передбачено розташування торгівельного центру. На території якого передбачається розташування:

- 2-х громадських будівель, загальною площею 7500 м2;

- Автостоянки;

- Очисних споруд стічних вод "Rainpark ПБМО-700"

На території торгівельного центру передбачається розміщення закладів повсякденного обслуговування населення (аптеки, магазини, перукарні, заклади громадського харчування та ін.)

Об’ємно-планувальна структура торгівельного центру та організація його території передбачають функціональне зонування з відокремленням потоків руху покупці, робітників, а також пішохідних і транспортних потоків, в тому числі і в громадській зоні.

Інші заклади із забезпеченням соціально-гарантованого рівня обслуговування, розташовані в межах території проектування з врахуванням зручних транспортних та пішохідних зв’язків з окремими частинами території житлової забудови та забезпечують необхідні радіуси обслуговування.

Заклади соціального обслуговування включать:

- Дошкільний навчальний заклад (прибудований до багатоквартирного житлового будинку на 120 дітей загальною площею 2 350 м2)

- Початкову школу на 60 учнів, яка прибудована до багатоквартирного житлового будинку, загальною площею 2 350 м2;

- Загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів на 720 учнів;

- Спортивно-оздоровчий центр, загальною площею 4 697,5 м2;

- Інші заклади та підприємства обслуговування населення, які розміщуються в перших поверхах багатоквартирної забудови та в будівлях, які пристроєні до багатоквартирних житлових будинків, а також в межах садибної забудови.

2.4. Виробничі території

До виробничих відносяться території підприємств, об’єктів, комунальних підприємств та об’єктів транспортної інфраструктури, складської забудови, інноваційного розвитку в складі промислових зон, промислових районів, груп підприємств або розташованих окремо.

Комунальна зона призначена для розміщення підприємств, які забезпечують обслуговування об’єктів та систем соціальної, транспортної, інженерної інфраструктури, а також житлово-комунального господарства і надають послуги мешканцям населеного пункту.

В межах комунальної зони розміщуються об’єкти та мережі інженерно-технічного забезпечення (інженерних мереж, систем або комунікацій, які безпосередньо використовуються в процесі тепло-, газо-, електро-, водопостачання та водовідведення.)

Проектом детального плану передбачено територію площею 2,2208га для розміщення споруд водопідготовки, які будуть обслуговувати не тільки територію розроблення детального плану, а й інші території міста.

2.5. Характеристика намірів забудови об’єкта містобудування

В основу функціонального зонування території проектування покладено зв'язок з первісними структурними елементами житлового середовища (збереження та розвиток системи розселення що склалося), зменшення або усунення можливого впливу несприятливих умов оточуючого середовища на нову забудову, врахування санітарно- гігієнічних та протипожежних вимог, оптимізація умов існування людей, визначення раціонального землекористування на певній території, визначення регламенту використання окремих територій, врахована взаємодія різних функціональних елементів таких як транспорт, інженерна інфраструктура та інші з точки зору прийняття рішень по можливому здешевленню будівництва, зниження можливих ризиків, екологічних втрат, комунікаційних та соціальних зв’язків.

Функціонально територія відведена під житлову забудову розділена на дві функціональні зони – зону культурно-побутового обслуговування та житлову зону. Системою внутрішніх квартальних проїздів зона культурно-побутового обслуговування

з’єднується з житловою зоною і з головною вулицею. Внутрішній простір житлової забудови вирішено камерно. На цій території розміщуються дитячі ігрові майданчики, спортивний майданчик, господарський майданчик.

Вільну від забудови територію планується озеленити, використовуючи газони звичайного типу та насадження декоративних дерев.

3. НАСЕЛЕННЯ

3.1. Чисельність населення

Містобудівною документацією передбачено розташування багатоквартирних житлових будинків різної поверховості.

В першій черзі будівництва 6 багатоквартирних житлових будинків середньої поверховості 8 поверхів.

Техніко-економічні показники наведені в таблиці 14.

Таблиця 14.

№ п.п	Найменування	Одиниці виміру	Кількість одиниць Площа
1.	Площа забудови	кв.м.	15 295
2.	Житловий будинок №1
	Загальна площа	кв.м.	29 511,8
	Загальна площа квартир	кв.м.	18 081,1
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	1 430,8
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	246
	1-кімнатні	квартира	172
	2-кімнатні	квартира	60
	3-кімнатні	квартира	14
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	14
3.	Житловий будинок №2
	Загальна площа	кв.м.	15 094,2
	Загальна площа квартир	кв.м.	14 485,6
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	608,6
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	225
	1-кімнатні	квартира	95
	2-кімнатні	квартира	121
	3-кімнатні	квартира	9
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	8
4.	Житловий будинок №3
	Загальна площа	кв.м.	6 970,3
	Загальна площа квартир	кв.м.	2 272,8
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	4697,5
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	30
	1-кімнатні	квартира	18

	2-кімнатні	квартира	6
	3-кімнатні	квартира	6
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	38
5.	Житловий будинок №4
	Загальна площа	кв.м.	6 970,3
	Загальна площа квартир	кв.м.	2 272,8
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	-
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	30
	1-кімнатні	квартира	18
	2-кімнатні	квартира	6
	3-кімнатні	квартира	6
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	38
6.	Житловий будинок №5
	Загальна площа	кв.м.	29 511,8
	Загальна площа квартир	кв.м.	18 081,1
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	1 430,8
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	246
	1-кімнатні	квартира	172
	2-кімнатні	квартира	60
	3-кімнатні	квартира	14
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	14
7.	Житловий будинок №6
	Загальна площа	кв.м.	15 094,2
	Загальна площа квартир	кв.м.	14 485,6
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	608,6
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	225
	1-кімнатні	квартира	95
	2-кімнатні	квартира	121
	3-кімнатні	квартира	9
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	8
Всього по І черзі
Загальна площа		кв.м.	103 152,6
Загальна площа квартир		кв.м.	69 679
Загальна площа нежитлових приміщень		кв.м.	8 776,3

Розрахункова чисельність населення складе:

1002*3=3006 осіб,

Де 1002 – кількість квартир, 3 – коефіцієнт сімейності

В другій черзі будівництва 4 багатоквартирних житлових будинків середньої поверховості 8 поверхів.

Техніко-економічні показники наведені в таблиці 15.

Таблиця 15.

№ п.п	Найменування	Одиниці виміру	Кількість одиниць Площа
1.	Площа забудови	кв.м.	10 375
2.	Житловий будинок №9
	Загальна площа	кв.м.	10 140,7
	Загальна площа квартир	кв.м.	7 764,1
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	2 376,6
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	166
	1-кімнатні	квартира	117
	2-кімнатні	квартира	35
	3-кімнатні	квартира	14
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	16
3.	Житловий будинок №10
	Загальна площа	кв.м.	9 757,4
	Загальна площа квартир	кв.м.	8 596,5
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	1 160,9
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	178
	1-кімнатні	квартира	122
	2-кімнатні	квартира	51
	3-кімнатні	квартира	9
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	12
4.	Житловий будинок №11
	Загальна площа	кв.м.	4 754,1
	Загальна площа квартир	кв.м.	3 658,8
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	1 095,3
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	114
	1-кімнатні	квартира	77
	2-кімнатні	квартира	37
	3-кімнатні	квартира	-
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	11
5.	Житловий будинок №12
	Загальна площа	кв.м.	10 271,6
	Загальна площа квартир	кв.м.	9 049,6
	Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	1 222,0
	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	155
	1-кімнатні	квартира	59
	2-кімнатні	квартира	68
	3-кімнатні	квартира	28
	Кількість нежитлових приміщень	приміщ.	10
Всього по ІІ черзі

Загальна площа	кв.м.	34 923,8
Загальна площа квартир	кв.м.	29 069,0
Загальна площа нежитлових приміщень	кв.м.	5 854,8

Розрахункова чисельність населення складе:

613*3=1839 осіб,

Де 613 – кількість квартир, 3 – коефіцієнт сімейності

В третій черзі будівництва 19 багатоквартирних житлових будинків середньої поверховості 4 поверха.

Техніко-економічні показники наведені в таблиці 16.

Таблиця 16.

№ п.п	Найменування	Одиниці виміру	Кількість одиниць Площа
1.	Площа забудови	кв.м.	6851
2.	Загальна площа житлових будинків	кв.м.	19 183,0
3.	Кількість квартир, у т.ч.	квартира	272
	1-кімнатні	квартира	96
	2-кімнатні	квартира	96
	3-кімнатні	квартира	80
4.	Всього по ІІІ черзі	кв.м.	19 183,0

Розрахункова чисельність населення складе:

272*3=816 осіб,

Де 272 – кількість квартир, 3 – коефіцієнт сімейності

Четверта черга будівництва – це котеджне містечко, яке складається із 48 садибних будинків. Враховуючи коефіцієнт сімейності К=3,0 проектна чисельність складе:

48*3 = 144 осіб

П’ята черга будівництва – це садибна забудова, яке складається із 27 садибних будинків. Враховуючи коефіцієнт сімейності К=3,0 проектна чисельність складе:

27*3 = 81 особи,

А також багатоквартирна житлова забудова, яка складається з 9-ти поверхового будинку загальною кількістю квартир 96. Враховуючи коефіцієнт сімейності К=3,0 проектна чисельність складе:

96*3=288 осіб,

Загальна чисельність населення на території проектування складе

3006+1839+816+144+81+288 = 6174 осіб

3.2. Щільність населення

Щільність населення (брутто) визначається від чисельності жителів на 1 га території проектування і складе:

- І черга: 3006осіб : 7,5594га = 398 осіб/га

- ІІ черга: 1839осіб : 3,2497га = 566 осіб/га

- ІІІ черга: 816осіб : 3,0919га = 264 осіб/га

- ІV черга: 144осіб : 5,8873га = 24 особи/га

- V черга: 369осіб : 15,6236га = 23 особи/га

3.3. Кількість працюючих

Орієнтовна потреба в трудових ресурсах для ефективної діяльності громадських установ приблизно складає 100 осіб. Більш точна кількість працюючих буде визначена відповідно до завдання на проектування на подальших стадіях проектування.

4. ЖИТЛОВИЙ ФОНД ТА УСТАНОВИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

4.1. Житловий фонд

Обсяги нового житлового будівництва визначені виходячи із завдання на проектування, проектів житлових будинків, використаних як проекти-аналоги та рекомендованих до забудови.

По проектам наданим замовником співвідношення квартир у новому багатоквартирному житловому фонді складатиме: трикімнатні – 10% двокімнатні - 35% і однокімнатні - 55%.

Загальна кількість квартир у багатоквартирних житлових будинках – 1983 (1- кімнатних – 1074; 2-кімнатних – 697; 3-кімнатних – 212), та кількість садибних будинків – 105.

Мінімальну розрахункову площу ділянки для окремо розташованого житлового будинку необхідно приймати у відповідності з кількістю його мешканців – при поверховості 4-5 поверхів – 20,2-17,0 м2/особу, при поверховості 6-8 поверхів – 15,3-13,9 м2/особу, для 9-10 поверхів- 12,2-12,0 м2/особу. Для садибної забудови граничний розмір площі земельних ділянок має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови

Висота житлових поверхів прийнята – 3 м.

4.2. Установи обслуговування

Об’єми будівництва закладів культурно-побутового призначення прийнято з розрахунку обслуговування жителів запроектованої території, суміжних територій і наявних громадських будівель та радіусів пішохідної доступності до них.

Розрахунок потреби в установах та підприємствах обслуговування населення наведено в таблиці 17.

Таблиця 17.

Пор

.№

Назва закладів

Одиниці виміру

Розрахункова норма

Чисельність населення нової житлової забудови (чол.)

Розрахункова місткість

1.	Дитяча дошкільна установа	дітей	1-2 роки - до 60%, 3-5(6) роки – 100%	6174	120
2.	Початкова школа	учнів	100% рівень охоплення дітей до 10 років	6174	60
3.	Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів	учнів	100% рівень охоплення дітей до 15 років, 80-90 %-16-18 років	6174	720
4.	Магазини	м2
	- продовольчих	м2	95 м2 на 1 тис. осіб	6174	587
	- непродовольчих	м2	110 м2 на 1 тис. осіб	6174	680
5.	Заклади громадського харчування	місць	7 місць на 1 тис.осіб	6174	44
6.	Спортивно-оздоровчий центр	м2	30 м2 заг. площі на 1 тис. осіб	6174	186

Для розрахунків перспективної кількості дітей прийнято 10 осіб кожної вікової групи на 1 тисячу жителів.

Територія загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 24 класи (проектна) розташована з радіусом обслуговування 600 м від найбільш віддаленого житлового багатоквартирного будинку.

Дитячі дошкільні установи розташовані з радіусом обслуговування 700 м від найбільш віддаленого житлового садибного будинку.

Пожежне депо на 2 автомашини розміщено по вул. Шолуденка в промисловій зоні з радіусом обслуговування до 3 км .

5. ВУЛИЧНА МЕРЕЖА ТА ТРАНСПОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

5.1. Вулично-дорожня мережа

Вулична мережа навколо території проектування, для якої розробляється містобудівна документація, ув’язана з існуючою вулично-дорожньою мережею, яка визначена чинним генеральним планом м.Вишгород, має зручний транспортний зв'язок з територією житлової та громадської забудови, адміністративним центром міста та Києвом.

Основу структури вуличної мережі території проектування склали існуючі житлові вулиці.

Планувальну структуру нової вуличної мережі запроектовано у вигляді раціональної

схеми шляхів сполучення з урахуванням існуючих комунікацій, природних умов і перспективи розвитку, яка забезпечує:

− зручні зв'язки;

− необхідні швидкості руху;

− безпеку руху пішоходів і транспортних засобів.

5.2. Організація руху транспорту та пішоходів

Розрахункова швидкість руху транспорту по житловій вулиці 40 км/год.

Вздовж головних вулиць, як за напрямком найбільш інтенсивних транспортних і пішохідних потоків, ізольованих від цих потоків, передбачається влаштування велосипедних доріжок.

По житлових вулицях рух велосипедистів поєднується з рухом автомобільного транспорту в межах проїзної частини.

Перехрестя передбачено переважно під кутом, близьким до 90°, з радіусом заокруглень по краю проїзної частини 6 і 12 м.

Рух транспортних засобів во вулицях і проїздах регулюється за допомогою дорожніх знаків і горизонтальної розмітки проїзної частини.

Дорожні знаки І типорозміру встановлюються в зеленій зоні вулиць на відстані 0,6 м від бордюру до краю проїзної частини і на висоті 2,0м.

В місцях пішохідних переходів наноситься розмітка типу «зебра» і встановлюються відповідні дорожні знаки, при цьому необхідне обладнання перехресть пандусами-з’їздами для проїзду інвалідних колясок до відповідних громадських установ.

Організація дорожнього руху по вулицях території нової забудови передбачається відповідно до вимог ДСТУ 4100-2014 «Знаки дорожні. Загальні умови. Правила застосування», ДСТУ 8751:2017 Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні і напрямні пристрої. Правила використання. Загальні технічні вимоги, ДСТУ 2587:2010

«Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування» та ін.

Дорожня розмітка наноситься морозостійкими емалевими фарбами. На проїзну частину наноситься осьова лінія проїзду, яка розмежовує протилежні напрямки руху.

Для підвищення безпеки руху в нічні години на проїздах передбачається освітлення

ліхтарями. Освітлення проїздів виконується згідно з вимогами ДСТУ 3587-97

«Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» та ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення».

Для уникнення обледеніння проїздів у зимовий період року та підвищення безпеки руху рекомендується посипати проїзну частину спеціальними сумішами.

По автомобільній дорозі Р02 та Р69 проходять міжміські автобуси з зупинками біля території що розглядається.

Для під’їзду до будинків житлових груп, установ і підприємств обслуговування, торгових центрів слід передбачати двосмугові проїзди завширшки не менше 5,5м, а до окремо розташованих будинків – односмугові проїзди завширшки не менше 3,5м.

На односмугових проїздах треба передбачати роз’їзні майданчики завширшки 6м і завдовжки 15м на відстані не більше ніж 75м один від одного, при цьому тупикові проїзди повинні мати довжину не більше 150м. Проїзди повинні закінчуватися розворотними майданчиками не менше 12х12м, які забезпечують можливість розвороту сміттєвозів, прибиральних і пожежних машин з урахуванням їх технічних характеристик. В стислих умовах дозволяється організація Т-подібних розворотних майданчиків з розміром 12мх4м.

5.3. Розміщення автостоянок

Для території садибної житлової забудови власний автотранспорт розміщується безпосередньо на садибній ділянці за рахунок будівництва як окремих гаражів так і вбудовано-прибудованих. Гостьові автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів, враховуючи що територія проектування оточена проектними територіями садибної

житлової забудови, повинні складати 15% розрахункового парку автомобілів, які належать жителям даного району, мікрорайону (п.10.8.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території» )

Постійне зберігання власного автотранспорту жителів садибної забудови передбачено на власних земельних ділянках.

Розрахунок кількості місць зберігання легкового автотранспорту в багатоквартирній забудові проведено відповідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території» табл. 10.5. Проектом прийнято, що будинки розміщено у периферійній зоні міста.

Таблиця 18

Тип квартир	Кількість квартир	Кількість машино-місць на одну квартиру		Загальна кількість машино- місць		Всього машино -місць
Тип квартир	Кількість квартир	Постійного зберігання	Тимчасового зберігання	Постійного зберігання	Тимчасового зберігання	Всього машино -місць
І черга будівництва
1-кімнатна	570	0,5	0,15	143	43	146
2-кімнатна	374	0,5	0,15	187	56	243
3-кімнатна	58	0,5	0,15	29	9	38
Всього машино-місць				359	108	467
ІІ черга будівництва
1-кімнатна	375	0,5	0,15	94	28	122
2-кімнатна	191	0,5	0,15	96	29	125
3-кімнатна	51	0,5	0,15	26	8	34
Всього машино-місць				216	65	281
ІІІ черга будівництва
1-кімнатна	96	0,5	0,15	24	7	31
2-кімнатна	96	0,5	0,15	48	14	62
3-кімнатна	80	0,5	0,15	40	12	52
Всього машино-місць				112	33	145
V черга будівництва
1-кімнатна	33		0,5	0,15	9	1	10
2-кімнатна	36		0,5	0,15	18	6	24
3-кімнатна	27		0,5	0,15	14	4	18
Всього машино-місць				41	11	52
Примітка. Кількість машиномісць для однокімнатних квартир визначається з використанням коефіцієнта 0,5.

Для зберігання автотранспорту проектом передбачено розміщення автостоянок по території, що проектується, місткістю 945 машино-місць. Проектом передбачено влаштування гаражів, вбудованих у цокольні й підвальні поверхи багатоповерхових житлових будинків. Під житловими будинками підземні гаражі допускається розміщувати тільки для легкових автомобілів, які належать мешканцям цих житлових будинків

Гаражі та автостоянки індивідуальних автомобілів рекомендується розміщувати на периферії житлових районів і міжмагістральних територіях або у їх межах на ділянках, віддалених від місць, призначених для ігор дітей і відпочинку населення.

У житлових районах із новою багатоповерховою забудовою пріоритетним типом

гаражів для постійного зберігання індивідуальних легкових автомобілів слід передбачати окремо розташовані багатоповерхові надземні, підземні та комбіновані надземно-підземні, вбудовано-прибудовані, в тому числі і механізовані (автоматизовані), гаражі. Допускається влаштування гаражів, вбудованих в перші, цокольні й підвальні поверхи багатоповерхових житлових будинків, а також відкритих автостоянок із наступним їх перевлаштуванням у гаражі.

Розміщення боксових гаражів на території житлових кварталів, мікрорайонів багатоквартирної житлової забудови не допускається.

Під житловими будинками підземні гаражі допускається розміщувати тільки для легкових автомобілів, які належать мешканцям цих житлових будинків.

Допускається розміщення гаражів та автостоянок для постійного та тимчасового зберігання автомобілів, мотоциклів, велосипедів у підземному просторі під вулицями та площами із дотриманням державних будівельних норм, державних санітарних правил та протипожежних вимог.

6. ІНЖЕНЕРНЕ ПІДГОТОВЛЕННЯ ТА ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ

6.1. Існуючий стан

Схему інженерного підготовлення території та вертикального планування детального плану виконано на основі креслення «Проектний план» та на топографічній основі М 1:2000. Система координат – 1963 року, яка ув’язана з державною УСК 2000.

6.2. Проектні рішення

При розробці схеми інженерної підготовки території та вертикального планування за основу взято відмітки існуючої проїзної частини.

Мета інженерної підготовки території та вертикального планування – це підготовлення території для будівництва на ній багатоквартирних та садибних житлових будинків, інженерних мереж, проїздів.

Схема розроблена за принципом максимального збереження існуючого рельєфу та мінімального перетворення місцевості, враховуючи інженерні та архітектурно- планувальні вимоги.

Проектні проїзди передбачаються з асфальтобетонним покриттям. Схемою передбачається:

- забезпечення відведення поверхневих вод;

- забезпечення проектних відміток в точках перехрещення осей проїздів та в характерних місцях;

- забезпечення та дотримання нормативних поздовжніх ухилів на проїздах і тротуарах;

- забезпечення мінімального обсягу земляних робіт;

- максимальне збереження природного стану ґрунтів;

- створення безпечних умов руху транспорту, пішоходів, маломобільних груп населення;

- забезпечення відстаней видимості в плані.

Ці заходи передбачаються для створення більш сприятливого освоєння території та використання її за призначенням.

Поздовжні ухили вулиць на проектній забудові в межах від 5 ‰ до 78 ‰, відповідно до ДБН В.2.3-5-2001. В тих частинах проїзної частини, де поздовжні ухили менше 5‰ водовідведення дощових та талих вод відбувається за рахунок поперечних ухилів. Існуючі поперечні ухили проїздів 1-15‰. Проектні поперечні профілі проїздів передбачено міського типу (з влаштуванням бортового бетонного каменю) шириною проїзної частини від 6 м, та тротуарами по 1,5м, їхні поперечні ухили прийнято 20‰.

Відведення поверхневих стічних дощових та талих вод з доріг і проїздів передбачається в дощову каналізацію міста.

В межах території проектування присутні ділянки з ухилом поверхні понад 15%. Дані території не призначені для будівництва житлових будинків, тому проектом запропоновано озеленити дані території та організувати паркову зону.

Так як територія проектування має значні перепади висот, проектом запропоновано терасування її під багатоквартирні та садибні житлові будинки. Детальним планом території передбачено встановлення підпірних стінок.

6.3. Першочергові заходи

У складі першочергових робіт передбачаються наступні заходи з інженерної підготовки території:

- відведення поверхневих стічних вод;

- влаштування дощової каналізації закритого типу.

Заборонені дії щодо інженерної підготовки

Під час проведення робіт з інженерної підготовки території передбачаються наступні заходи:

- забороняється самостійне влаштування та прокладання водо- перепускних споруд без попереднього розроблення проектної документації та погодження її у відповідних інстанціях;

- заборона зрізання та вивезення ґрунтово-рослинного шару без спеціальних дозволів чи проекту рекультивації;

- заборона влаштування несанкціонованих сміттєзвалищ;

- заборона скидання побутово-господарських, поверхневих стічних вод без попереднього їх очищення.

7. КОМПЛЕКСНИЙ БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ

7.1. Благоустрій та озеленення садибної забудови

Велике значення для здоров’я людини з санітарно-гігієнічного погляду має планування та благоустрій садиби. Правильна організація присадибної ділянки, тобто найбільш доцільне розміщення житлового будинку, господарського двору, зелених насаджень, проїздів, створення зручного зв’язку між окремими частинами садиби має також велике побутове та господарське значення.

Благоустрій садибних ділянок передбачає функціональне зонування за видами діяльності – парадна, зона тихого відпочинку.

Благоустрій садибних ділянок передбачає горизонтальне та вертикальне озеленення. Слід мати на увазі, що дерева, посаджені близько від будинку, затінюють його,

створюють зайву вологість та руйнують своїм корінням фундамент. Тому найдоцільніше

садити дерева не ближче 5-6 метрів від будинку.

34 7.2. Благоустрій та озеленення багатоквартирної житлової забудови Благоустрій території - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення (за необхідності) та озеленення території, екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Враховуючи, що зелені насадження позитивно впливають на мікроклімат території, на склад і чистоту повітря, захищають від шуму та радіації, на всій запроектованій території максимально збережені існуючі зелені насадження. Заходи з благоустрою - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання; Зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав’яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. Під час проектування благоустрою території необхідно дотримуватись протипожежних, санітарно-гігієнічних, конструктивних, технологічних вимог, спрямованих на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення На території багатоквартирної житлової забудови детальним планом передбачено опорядження прибудинкової території з влаштуванням обладнаних майданчиків. Розрахунок розмірів майданчиків для обслуговування житлових будинків прийнято відповідно до ДБН «Планування та забудова території”. Розмір майданчиків визначається від кількості мешканців будинку і приведено у таблиці 19. Таблиця 19
Майданчики	Кількість населення	Питомі розміри майданчиків кв.м. на одну людину	Розмір майданчиків
Майданчики	Кількість населення	Питомі розміри майданчиків кв.м. на одну людину	Розрахункові кв.м	Прийняті проектом кв.м
Ігрові для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку	6174	0,7	4322	4500
Для відпочинку дорослого населення	6174	0,2	1235	1300
Для занять фізкультурою	6174	0,2	1235	1300
Для збирання побутових відходів	6174	0,07	432	450
Для вигулу домашніх тварин	6174	0,3	1852	1900
Проектом багатоквартирних житлових будинків передбачено влаштування майданчиків для відпочинку населення на озеленених кришах будинків. На території з колективним користуванням прибудинковою територією (багатоквартирна забудова) треба передбачати: транспортний проїзд (проїзди), пішохідні комунікації (основні, другорядні), велодоріжки, майданчики (дитячі, спортивні, відпочинку, розміщення контейнерів для збирання побутових відходів, гостьових автостоянок, майданчики для вигулу собак), озеленення території. В усіх місцях перетину пішохідних шляхів з проїздами необхідно влаштовувати плавні переходи для зручності пересування маломобільних груп населення. Висоту бордюрів на краях пішохідних шляхів на ділянці приймають згідно з ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».

Біля будинку треба обов'язково розмежувати проїзну та пішохідну частини.

Проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки на прибудинковій території треба проектувати відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території».

Трасування внутрішньоквартальних проїздів повинне забезпечувати механізоване прибирання сміття і снігу без "мертвих зон", недоступних для спеціально обладнаних транспортних засобів, що здійснюють механізоване прибирання.

Використання майданчиків розворотів для зупинки і зберігання транспортних засобів заборонено.

Обов'язковий перелік елементів благоустрою на прибудинковій території колективного користування повинен включати: тверді види покриття проїзду, різні види покриття майданчиків, елементи сполучення поверхонь, обладнання майданчиків, озеленення, освітлювальне обладнання, урни, обладнання для паркування велосипедів.

Вимощення по периметру будівель повинне щільно примикати до цоколя будівлі.

Похил вимощення повинен бути не менше ніж 1 % і не більше ніж 10 %.

У місцях, недоступних для роботи механізмів, основу під вимощення ущільнюють уручну до уникнення відбитків від ударів трамбівки і припинення переміщень ущільненого матеріалу.

Зовнішня кромка вимощення в межах прямолінійних ділянок не повинна мати скривлення по горизонталі і вертикалі більше ніж 0,01 м. Бетонне вимощення за морозостійкістю повинно відповідати вимогам, що пред'являються до дорожнього бетону.

Озеленення прибудинкової території треба формувати між вимощенням житлового будинку і проїздом (прибудинкові смуги озеленення), між проїздом та зовнішніми межами території: на прибудинкових ділянках - квітники, клумби, рослини, що в'ються, компактні групи кущів, невисоких окремих дерев; на іншій території - вільні композиції і різноманітні прийоми озеленення. Рекомендується використання декоративних видів зелених насаджень.

Розміщення майданчиків (дитячих, спортивних, для розміщення контейнерів) на прибудинковій території, що розташована вздовж магістральних вулиць, заборонено.

Дитячі майданчики організовують у вигляді окремих майданчиків для різних вікових груп або як комплексні ігрові майданчики із зонуванням за віковими інтересами. Для підлітків (від 12 років до 16 років) організовують спортивно-ігрові комплекси.

Дитячі майданчики для дітей ясельного та дошкільного віку треба розміщувати на ділянках житлового кварталу (житлового комплексу), майданчики для дітей молодшого та середнього шкільного віку, комплексні ігрові майданчики розміщують на озеленених територіях житлового району, спортивно-ігрові комплекси - у парках житлового району.

Відстань від вікон житлових та громадських будинків до меж дитячих майданчиків треба визначати згідно з ДБНБ.2.2-12:2019 «Планування та забудова території».

Для попередження травм у разі падіння дітей дитячі ігрові майданчики обладнують ударопоглинаючим покриттям.

Покриття майданчиків для дітей ясельного та дошкільного віку треба приймати згідно з ДБН В.2.2-4:2018 «Заклади дошкільної освіти. Будинки і споруди».

На дитячому майданчику м'які види покриття (піщане, ущільнене піщане на ґрунтовій основі або гравійній крихті, м'яке гумове або м'яке синтетичне) треба передбачати у місцях розміщення ігрового обладнання та інших місцях, пов'язаних з можливим падінням дітей. На місцях встановлення лав треба влаштовувати тверді види покриття.

У разі трав'яного покриття майданчиків треба передбачати пішохідні доріжки до ігрового обладнання з твердим, м'яким або комбінованим видами покриття.

Площу дитячих майданчиків на територіях житлового середовища треба приймати згідно з ДБН «Планування і забудова території» та ДСП № 173 в залежності від кількості населення.

Обов'язковий перелік елементів благоустрою на дитячому майданчику повинен включати: м'які види покриття, елементи сполучення поверхні майданчиків з газоном, озеленення, ігрове обладнання, лави, урни, освітлювальне обладнання.

Для сполучення поверхонь майданчика і газону треба використовувати садові бортові камені зі скошеними та закругленими краями.

Місце розміщення дитячого майданчика треба обирати згідно із розрахунку інсоляції його протягом 3 год. світлового дня.

Дитячі майданчики треба озеленювати посадками дерев і кущів. Дитячі майданчики треба обсаджувати по периметру смугою зелених насаджень. Дерева із східного і північного боку майданчика треба висаджувати не ближче ніж 3 м, а з південного та західного боку - не ближче ніж 1 м від краю майданчика до осі дерева. На дитячих майданчиках заборонено висаджування дерев з колючками, а також рослин з отруйними плодами.

Освітлювальне обладнання має функціонувати у режимі освітлення території майданчика. Заборонено влаштування освітлювального обладнання на висоті менше ніж 2,5 м.

Спортивні майданчики, призначені для занять фізкультурою та спортом усіх вікових груп населення, треба проектувати у складі прибудинкових територій житлових кварталів та зон рекреаційного призначення згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території».

Обов'язковий перелік елементів благоустрою на спортивному майданчику повинен включати: м'які або газонні види покриття, спортивне обладнання, озеленення, освітлення, огородження, урни, обладнання для паркування велосипедів.

Озеленення розміщують за периметром майданчика, висаджуючи дерева, що швидко зростають, на відстані не менше ніж 2 м від краю майданчика. Не рекомендується застосовувати дерева і кущі, які мають блискуче листя, дають велику кількість летючого насіння, рясно плодоносять і рано скидають листя. Для огородження майданчика використовують вертикальне озеленення.

Майданчики треба огороджувати сітчастою огорожею заввишки від 2,5 м до 3 м, а у місцях, де спортивні майданчики примикають один до одного, - заввишки не менше ніж 1,2 м.

Відстань від фізкультурних та ігрових спортивних майданчиків до вікон найближчих житлових будинків становить від 10 м до 40 м і більше в залежності від рівнів шуму, що утворюються під час їх використання.

Окремим видом проїздів є велосипедні доріжки, які треба проектувати згідно з ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів». Обов'язковий перелік елементів комплексного благоустрою велосипедних доріжок має включати: твердий тип покриття, елементи сполучення поверхні велосипедної доріжки з прилеглими територіями, обладнання для паркування велосипедів.

Обов'язковий перелік елементів благоустрою на майданчиках для стоянки легкових автомобілів, велосипедів, мотоциклів має включати: тверді види покриття, елементи сполучення поверхонь, обладнання для паркування велосипедів, розмітку, освітлювальне обладнання, урни. Можна влаштовувати огорожі.

У процесі формування вулично-шляхової мережі треба передбачати веловізкові доріжки для переміщення людей з обмеженими фізичними можливостями. Ширина шляху руху на ділянці у разі зустрічного руху інвалідів на кріслах-колясках повинна бути не менше ніж 1,8 м з урахуванням габаритних розмірів крісел-колясок відповідно до ДБН 2.2-40:2018.

Обов'язковий перелік елементів благоустрою на території пішохідних тротуарів і доріжок має включати: тверді види покриття, елементи сполучення поверхонь, урни, освітлювальне обладнання, лави (на території об'єктів рекреації).

Елементи сполучення поверхонь не повинні мати бар'єрів (перепадів за висотою). Перша та остання сходинки сходів, які сполучають поверхні, мають бути пофарбовані у контрастний колір для безпечного пересування інвалідів з вадами зору.

На ділянках доріг, призначених для руху осіб з обмеженою здатністю до пересування, похили, горизонтальні ділянки, розмітку, рельєфні елементи треба приймати згідно з ДБН В.2.2-40.

Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються особи з обмеженою здатністю до пересування на кріслах-колясках та інші маломобільні групи населення, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширину пішохідних доріжок треба приймати не меншою ніж 1,8 м. Поздовжній їх похил не повинен перевищувати 5 %, а поперечний -1 %. У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів треба передбачати влаштування пандусів і сходів. Похил кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 8 %, а його довжина повинна бути не більшою ніж 10 м. За необхідності влаштування маршу пандуса більшої довжини треба влаштовувати горизонтальні площадки для відпочинку завдовжки не менше ніж 1,8 м. Ширина пандуса повинна бути: для одностороннього руху - не меншою ніж 1,2 м; для двостороннього руху - не меншою ніж 1,8 м. Якщо поздовжній похил перевищує зазначені межі для осіб з обмеженою здатністю до пересування, які користуються кріслами-колясками, треба передбачати спеціальні доріжки або пандуси. Краї пішохідних доріжок повинні бути позначені тактильним або контрастним покриттям. Уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля всіх перепадів висот більше

0,45 м, якими користуються маломобільні групи населення, треба встановлювати огорожу з поручнями згідно з ДБН В.2.2-40. Поручні вгорі і внизу сходів, паралельні підлозі, треба продовжувати на 300 мм далі від крайньої сходинки.

Під час розміщення зелених насаджень треба враховувати їх алергічні властивості та відстані від таких насаджень до місць скупчення людей. Зокрема, алергеном служить пилок деяких дерев та квітів - берези, клена, ліщини, сосни, тополі, амброзії, полину, а також майже всіх квітів, особливо дуже пахучих.

Загальне композиційне вирішення окремих будинків житлової групи обумовлене містобудівною ситуацією, що прогнозується рельєфом території, мережею вулиць та проїздів, що проектується, конфігурацією раніше виділених і приватизованих ділянок.

Просторове рішення обумовлено пропорціями ділянки, з дотриманням вимог діючих Державних будівельних норм.

Елементи благоустрою, які планується в подальшому використовувати на території проектування.

1. покриття, проїздів, алей, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;

2. зелені насадження в об'єктах благоустрою

3. системи збирання і вивезення відходів;

4. засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

5. споруди систем інженерного захисту території;

6. комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

7. обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

8. малі архітектурні форми (альтанки, павільйони, навіси, паркові арки (аркади) і колони (колонади), вуличні вази, вазони і амфори, декоративна та ігрова скульптура, лавки, лави, столи, сходи, огорожі, ворота, ґрати, інформаційні стенди, дошки, вивіски)

9. інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Частка площі озеленення території загального користування на 6174 жителів багатоквартирної та садибної забудови складе: 8м2х6174=49392 м2

8. МІСТОБУДІВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

8.1. Планувальні та інженерні заходи

З метою покращення стану навколишнього середовища документацією передбачається ряд планувальних та інженерних заходів, до яких відносяться:

1. Заходи, що впливають на всі компоненти середовища і в цілому покращують санітарно-гігієнічні умови:

• проведення забудови згідно з наміченим містобудівною документацією функціональним зонуванням;

• інженерне підготовлення території та вертикальне планування, благоустрій, озеленення, влаштування твердого покриття проїздів;

2. Заходи, що покращують стан повітряного басейну:

• озеленення та впорядкування зелених насаджень;

• озеленення комунальної зони;

3. Заходи, що покращують стан водного басейну:

• каналізування – централізоване;

• закрита система дощової каналізації з відведенням найбільш забоудненої частини стоку на очисні споруди, що розташовані за мжами території проектування;

• інженерний благоустрій.

На території, що підлягає забудові, необхідно зняти родючий шар землі і використати його для рекультивації малоцінних в сільськогосподарському відношенні земель при створенні газонів, квітників.

8.2. Пропозиції щодо збереження пам’яток культурної спадщини

Під час проведення будь-яких земляних робіт можуть бути виявлені ознаки наявності археологічних пам’яток (уламки посуду, кістки, знаряддя, праці, зброя та ін.). Тоді, згідно зі ст. 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини», виконавець робіт зобов’язаний зупинити їхнє подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це орган охорони культурної спадщини для забезпечення відповідних заходів для вивчення та фіксації археологічних об’єктів, нанесення на карти та визначення їх охоронних зон.

Згідно зі ст. 37 роботи на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

9. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ, СПОРУД

Остаточне рішення щодо інженерного забезпечення визначити на наступних етапах проектування з урахуванням технічних умов експлуатуючих служб та проектних розрахунків.

9.1. Водопостачання

Згідно з завданням на проектування на розрахунковий період проектом передбачається централізована система водопостачання на господарсько-питні та протипожежні потреби за рахунок споруд водопідготовки, які проектуються в межах розроблення детального плану території.

Згідно з вимогами п.п. 6.2 ДБН А.3.1-5-2016 будівництво зовнішньої системи господарсько-питного та протипожежного водопроводу повинно бути передбачено на етапі підготовчих робіт будівництва об’єктів містобудування.

Категорія надійності системи водопостачання – ІІ (ДБН В.2.5-74:2013). Елементи системи водопостачання ІІ категорії, пошкодження яких порушує подавання води на пожежогасіння, відносяться до І категорії (кільцеві мережі з пожежними гідрантами).

Об’єми води на господарсько-питне водопостачання території дилерського центру прийнято згідно з табл. А.1 ДБН 2.5-64:2012

РОЗРАХУНКОВІ ВИТРАТИ ВОДИ НА ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНІ ПОТРЕБИ

Пор.

№

Споживачі

Одиниця вимірю- вання

Кількість

Норма В1,

л/добу

Коеф. нерівном.

Водоспо- живання, м³/добу

Водо- відвед, м³/добу

Примітка

Багатоквартир ний житловий будинок

1 меш.

5949

210,0

1,53

1911,41

ДБН В.2.5- 64:2012

таб.А.1

Садибний житловий будинок

1 меш.

225

210,0

1,77

83,63

ДБН В.2.5- 64:2012

таб.А.1

Супермаркет, торговий центр

1пр/20 м2

100

250

1,10

27,5

ДБН В.2.5- 64:2012

таб.А.2 п.10

Спортивний зал

1 місц.

60,0

1,17

4,2

ДБН В.2.5- 64:2012

таб.А.2 п.5

Дошкільний навчальний заклад

дитина

120

1,17

5,6

ДБН В.2.5- 64:2012

таб.А.2 п.6

Школа

учень

780

1,27

19,8

ДБН В.2.5- 64:2012

таб.А.2 п.7

Поливання покриття із трави

1 м2

36096

1,47

159,18

ДБН В .2.5- 64 :2012

таб.А.2 п.22

Разом:

2211,32

2052,14

-//-

10%

невраховані витрати

221,132

205,214

-//-

Всього:

2432,452

2257,354

Поливання зелених насаджень і твердих покриттів здійснюється окремою системою поливального водопроводу, що може використовувати очищені поверхневі води. Дане питання буде вирішено на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

Проектом детального плану передбачається розташування споруд водопідготовки на території площею 2,2208 га. Кількість свердловин, їх глибина та дебіт будуть визначені на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

9.2. Водопровідні мережі та споруди

Мережа водопроводу прокладається на глибині 1,8 м від поверхні землі і передбачаються з поліетиленових труб типу ПЕ-100 за ДСТУ Б В.2.7-151:2008.

Водопровідні колодязі на мережах передбачаються із збірних залізобетонних елементів за ТПР 901-09-11.84.

9.3. Каналізування Проектні рішення

Згідно з завданням на проектування на розрахунковий період проектом передбачається централізована система каналізування з підключення до існуючих мереж міста Вишгород.

Розрахункова добова витрата господарсько-побутових стоків складає 2257,354 м³/добу.

Схему каналізування прийнято наступну: господарсько-побутові стоки, самопливними мережами надходять до КНС, що розташовані в межах ділянки проектування, звідки за допомогою труб напірного колектора перекачуються до самопливних мереж міста з подальшим відведенням до очисних споруд згідно генерального плану міста.

Розрахунок самопливної мережі виконується на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

9.4. Каналізаційні мережі та споруди

Самопливна каналізаційна мережа передбачається з поліетиленових труб типу ПЕ- 100 за ДСТУ Б В.2.5-32:2007.

Колодязі та камери на мережі передбачаються із збірних залізобетонних елементів згідно з ТПР 902-09-22.84 та ТПР 902-09-11.84.

9.5. Відведення поверхневих вод

Відповідно до вимог п. 6.3 ДБН В.2.5-75:2013, відведення поверхневих стічних вод з території багатоквартирної житлової забудови здійснюється каналізацією поверхневих вод закритого типу, з відведенням найбільш забрудненої частини стоку на очисні споруди для цих вод, що передбачені в межах ділянки проектування.

Схему каналізування прийняту наступну: поверхневі води від території проектування самопливними мережами дощової каналізації надходять до мереж поверхневих стічних вод з подальшим відведенням до очисних споруд для цих вод, згідно генерального плану міста.

Гідравлічний розрахунок системи дощової каналізації розробляється на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

Самопливна каналізаційна мережа передбачається з поліетиленових труб типу ПЕ- 100 за ДСТУ Б В.2.5-32:2007.

Каналізаційні колодязі, приймачі дощових вод на мережах дощової каналізації передбачаються із збірних з/б елементів за ТП 902-09-22.84; ТПР 902-09-46.88 та ТПР 901- 01-11.84.

9.6. Протипожежні заходи

Для забезпечення пожежної безпеки будівель території містобудівною документацією передбачається використання пожежного депо на 2 автомашини, яке розміщено по вул. Шолуденка в промисловій зоні з радіусом обслуговування до 3 км .

Розташування існуючого пожежного депо забезпечує обслуговування виробничої зони та зони житлової і громадської забудови міста таким чином, що довжина шляху слідування по дорогах загального користування не більше ніж 3 км.

Згідно з положеннями п.4.47. Правил пожежної безпеки в Україні до початку основних будівельних робіт на будові має бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів.

Згідно з вимогами п.6.2-6.3 ДБН А.3.1-5:2016 будівництво зовнішньої системи господарсько-питного та протипожежного водопроводу повинно бути передбачено на етапі підготовчих робіт будівництва об’єктів містобудування, що передбачено генеральним планом міста.

Згідно з табл. 3 ДБН В.2.5-64:2012, розрахункові витрати води на потреби внутрішнього пожежогасіння складають 2х2,5 л/с.

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння та кількість одночасних пожеж приймаються згідно ДБН В.2.5-74 2013, табл. 3; 4 і складають 15,0 л/с на одну пожежу.

Розрахункова кількість одночасних пожеж – 1. Тривалість гасіння пожежі – 3 години.

Необхідний об’єм води на гасіння пожежі складе:

Wпож.

де, -

= Wвн.

+Wзовн. ,

м3;

Wвн. – об’єм води на внутрішнє пожежогасіння; Wзовн – об’єм води на зовнішнє пожежогасіння;

W = q × t × 3,6 , м3;

де, -

q – витрата води на пожежогасіння, л/с;

t – час гасіння пожежі;

Wпож.

= Wвн.

+ Wзовн. ,

м3;

Wвн. = 2х2,5х3х3,6 = 54,0 м3;

Wзовн = 15х3х3,6 = 162,0 м3; Wпож. = 54,0+12,0 = 216,0 м3;

Протипожежний запас води, в об’ємі 216,0 м3, з урахуванням тригодинного гасіння однієї внутрішньої і однієї зовнішньої пожеж, зберігається в двох баках, розміщення яких буде передбачене не наступних стадіях проектування, в кожному 50% об’єму води для цілей пожежогасіння (п.13.3.3,13.1.5 ДБН В.2.5-74:2013).

На другу чергу проектування недоторканий протипожежний запас води в об’ємі 216,0 м3, з урахуванням тригодинного гасіння однієї внутрішньої і однієї зовнішньої пожеж, при одночасній потребі води на інші витрати забезпечуються кільцевими водопровідними мережами міста.

Зовнішнє пожежогасіння житлової та громадської забудови передбачається від пожежних гідрантів, встановлених на кільцевих мережах протипожежного водопроводу на відстані не більше 150 метрів один від одного (п. 12.12 ДБН Б.2.4-1-94) не ближче ніж 5 від стін будівель (п.12.16 ДБН В.2.5-74:2013), більш детально відстань між пожежними гідрантами буде визначено на наступних стадіях проектування («Проект» і «Робоча документація») при визначенні типу гідрантів, які будуть застосовані. В місцях

розташування пожежних гідрантів на опорах ЛЕП 0,4 кВ встановлюються світлові покажчики «ПГ», згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309, ГОСТ 12.4.009-83. Конкретні місця розташування пожежних гідрантів та світлових покажчиків «ПГ» вирішуються на подальшій стадії («Проект» і «Робоча документація»).

9.7. Санітарне очищення

Сухе побутове сміття, тверді відходи та сміття з вулиць збирається у сміттєзбірники.

На території проектування передбачаються місця встановлення контейнерів для сміття. Проектом пропонується підземний або вакуумний спосіб збирання побутових відходів та передбачити окремі контейнери для скла, пластмаси, паперу, металевих банок та харчових відходів, що дасть можливість зменшити навантаження на існуюче звалище шляхом вилучення за призначенням вторинних матеріалів з подальшою їх переробкою за відповідними технологіями на спеціалізованих підприємствах.

На розрахунковий період, для періодичного вивезення відходів передбачається 1 сміттєвоз на день. При нормі сухих відходів – 0,35 т на 1-го жителя за рік (наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 30.07.2010р), загальна кількість сміття становить:

6174 х 0,35 = 2160,9т/рік

Площа земельної ділянки для полігону твердих побутових відходів при нормі 0,05га на 1000т відходів на рік складає:

0,05х2,1609=0,108 га

Місце для періодичного вивезення сміття, твердих побутових відходів погоджується замовником з Вишгородським управлінням ГУ Державної санітарно-епідеміологічної служби у Київській області.

9.8. Теплопостачання

Розділ теплопостачання розроблено на підставі нормативних документів:

− ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»;

− ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні»;

− ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі, будівельна кліматологія».

Розрахунки теплових потоків виконано на підставі таких кліматичних характеристик:

- розрахункова температура для проектування опалення -22°С;

- - середня температура найхолоднішого місяця -4,7°С;

- - середня температура за опалювальний період -0,1°С;

- - тривалість опалювального періоду -176 діб.

Опалення та гаряче водопостачання багатоквартирних житлових будинків передбачається поквартирно від автономних побутових двоконтурних теплогенераторів (котлів) потужністю N=18кВт, які розміщуються в приміщеннях кухонь (незалежно від наявності побутової газової плити (ПГ-4) у відповідності до ДБН та працюють на природному паливі).

Опалення та гаряче водопостачання громадських споруд передбачається від автономних побутових двоконтурних теплогенераторів (котлів) потужністю N=18кВт, які розміщуються в окремих приміщеннях у відповідності до ДБН та працюють на природному паливі.

Опалення та гаряче водопостачання садибних житлових будинків передбачається окремо для кожного будинку від автономних побутових двоконтурних теплогенераторів (котлів), які розміщуються в приміщеннях кухонь (незалежно від наявності побутової

газової плити (ПГ-4)) або в окремих приміщеннях у відповідності до ДБН та працюють на природному паливі).

Загальні теплові потоки та навантаженні будуть розраховані на наступних стадіях проектування.

9.9. Газопостачання

При виконанні розділу «Газопостачання» були використані нормативні документи:

- ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території»;

- ДБН В.2.5-20-2018 «Газопостачання»

- ДСТУ Б В.2.5.-33:2007 «Поквартирне теплопостачання житлових будинків з тепло генераторами на газовому паливі з закритою камерою згоряння з колективними димоходами і димохідними системами. Загальні технічні умови».

Проектним рішенням пропонується передбачити газопостачання житлових будинків від існуючого газопроводу, що прокладений в м.Вишгород.

Після ШРП поліетиленовий газопровід низького тиску прокладається підземно по території до споживача газу житлових та громадських будинків .

В кухнях будинків передбачається поквартирне встановлення двоконтурних газових котлів для опалення та гарячого водопостачання та побутових 4-х конфоркових газових плит для приготування їжі - ПГ-4.

На підставі виконаних розрахунків витрат природного газу рекомендовано:

- проведення перевірочного розрахунку існуючих мереж газопроводу середнього тиску (Ру≤0,3 кгс/см2) , що прокладений в м. Вишгород на пропускну спроможність з урахуванням додаткових навантажень.

Остаточний варіант газопостачання буде вибрано після отримання технічних умов від ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ».

Розрахункові годинні витрати газу визначені за сумою номінальних витрат газу газовими приладами з урахуванням коефіцієнтів одночасності їх дії ( дивитися додаток Д стор.236 ДБН В.2.5-2001 «Газопостачання»).

Облік газу слід передбачати комерційний - для здійснення фінансових розрахунків між організаціями, що збувають газ та кожним споживачем.

Кожний споживач газу (квартиронаймач) незалежно від форми власності та напрямків діяльності) повинен бути забезпечений єдиним комерційним вузлом обліку кількості газу.

Для обліку витрат газу у кожній кухні будинку передбачається встановлення побутового лічильника газу.

Заходи щодо енергозбереження

Енергозбереження займає одну з ключових позицій у розвитку та економіці ринків споживчих послуг і матеріалів.

Висока надійність роботи системи енергопостачання є однією з вирішальних умов забезпечення ефективної життєдіяльності поселення.

Система газопостачання є однією з складових частин системи енергозабезпечення, яка традиційно склалась. Від її надійної і гарантованої роботи залежить ефективність роботи встановленого обладнання, що використовує газ та його коефіцієнт корисної дії.

Основними заходами з економії газу є:

− надійна і безпечна робота системи газопостачання – подавання природного газу на газові пальники у кількості і під тиском, які забезпечують максимальний ККД обладнання, що використовує газ;

− прийняття заходів із своєчасного запобігання аварій і інших порушень у роботі системи газопостачання. Це дасть можливість уникнути матеріальних витрат на ліквідацію наслідків аварії;

− введення жорсткої системи контролю за споживанням і обліком спожитого газу на кожному об’єкті;

− упровадження заходів, які сприяють зменшенню витрат газу на опалення, за рахунок зменшення витрат у будівлях шляхом застосування нових матеріалів, які зберігають тепло в будівлях та впровадження нових систем теплоізоляції;

− упровадження високо економічного газового обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії;

З метою скорочення частки природного газу в системі енергозабезпечення, пропонується:

− використання альтернативних систем енергозабезпечення на основі відновлювальних джерел енергії;

− впровадження енергозберігаючих технологій;

− використання енергозберігаючих матеріалів;

− використання енергозберігаючих світильників;

− використання енергозберігаючих ламп;

− використання енергозберігаючих побутових приладів, які мають маркування «А» чи «А+». Холодильник такого класу споживатиме на 30-50% менше електроенергії, ніж пристрій такого ж об’єму марки «В».

Доступна альтернатива газовому опаленню - це електричні котли.

Електричні котли - високотехнологічне опалювальне устаткування, яке в порівнянні з іншими котлами для будівель має ряд очевидних переваг, а саме:

− екологічні, естетичні та не потребують великого простору для встановлення;

− мають широкий діапазон потужностей та чудово задовольняють потребу в теплі;

− тиха робота гарантується за рахунок сучасних компонентів керування з низьким рівнем шуму;

− легке інтуїтивно зрозуміле керування;

− легка діагностика несправностей за кодами помилок.

Котли на дерев’яних гранулах (палетах) є актуальними високотехнологічним опалювальним устаткуванням, яке в порівняні з іншими котлами для будівель має ряд очевидних переваг, а саме:

- не залежить від центральних джерел опалювання;

- дерев’яні гранули – є екологічно чистим біопаливом;

- відрізняються досить тривалим терміном експлуатації, який складає 20 років і більше;

- автоматизовані: подавання палива, утримання необхідної температури і так далі відбувається автоматично та не вимагають участі людини;

- сервісне обслуговування є простим – необхідно лише 1 раз на місяць здійснювати очищення попелу;

- коефіцієнт корисної дії досягає 89,0%;

- порівняно з іншими опалювальними котлами є най економнішими, що обумовлене низькою вартістю палива;

- є пожежо і вибухобезпечними;

- впровадження заходів, які сприяють зменшенню втрат тепла – це застосування нових матеріалів, які зберігають тепло в будівлях та впровадження нових систем теплоізоляції.

Комбіновані котли опалення відомі тим, що можуть одночасно працювати на декількох видах палива. На сьогоднішній день можна знайти такі котли, які можуть працювати відразу на чотирьох видах палива. Але через невелику їх функціональність особливої популярності серед населення досягли комбіновані котли, що працюють на газу і дровах.

По своїй конструкції котли поділяються на настінні та підлогові.

Підлогові котли призначені для опалення великих приміщень порівняно з настінними. Тому і за габаритами вони значно перевищують свого «молодшого брата». Для котлів такого типу необхідна додаткова окрема площа.

Комбіновані котли опалення газ-дрова стали невід’ємним атрибутом майже в кожному будинку. Така популярність обумовлена тим, що котли мають ряд очевидних переваг, а саме:

- обладнані вбудованими контурами входу-виходу, з чиєю допомогою можна регулювати температуру;

- дозволяють забезпечити своєрідну автономність. Коли закінчиться газ, завжди можна перейти на дрова;

- оснащуються всіма необхідними патрубками і з’єднаннями, щоб господар легко міг приєднати звичну систему опалення будинку або конструкцію

«теплої підлоги»;

- можуть бути двоконтурними або одноконтурними. Завдяки цьому можна без проблем до них встановити бойлер для нагріву води або ж підігрівати воду проточним способом;

- оснащені автоматизованими системами. З їх допомогою здійснюється безперервна подача гарячої води та тепла.

Ще однією із енергозберігаючих технологій стає нова система сонячних панелей, які дещо відрізняються від стандартного традиційного обладнання. Дана система дозволяє встановлювати сонячні батареї безпосередньо на дах будинку. Панелі мають дизайн черепиці, яка буде чудово виглядати на даху, а також виконувати дві основні функції - захисну та енергодобувну. У «сонячну» черепицю інтегровані фотоелементи, які переробляють сонячну енергію в електрику. Важливою функцією цього обладнання є можливість скидати надлишки енергії в загальну електромережу, що дозволить значно знизити особисті витрати.

Головною перевагою сонячної черепиці є її довгий термін експлуатації. Він становить період часу від 20 до 50 років. Такий довгий термін дозволить повністю стати незалежним від центральної енергосистеми, а вартість панелей окупиться вже через 3 роки.

9.10. Електропостачання

Згідно з завданням на проектування на розрахунковий період проектом передбачається живлення житлових та громадських будівель та споруд від існуючих мереж шляхом прокладання лінії електропередачі 10кВ від існуючих ЛЕП та встановлення трансформаторної підстанції 10/04кВ з трансформатором розрахункової потужності. Розподіл електроенергії між будівлями на ділянці здійснити повітряними та кабельними мережами 0,4кВ від проектної ТП-10/0,4кВ.

Живлення трансформаторної підстанції 10/04кВ буде виконуватися відповідно до завдання на розроблення детального плану на наступних стадіях проектування за окремим договором та за технічними умовами, виданими електропостачальною організацією.

Категорія надійності електропостачання – ІІ, ІІІ. Металеві конструкції опор заземлюються.

Підключення ПЛ - 0,4 кВ виконати через щоглові рубильники типу SZ151 або SZ152, що встановлюються на першій опорі. Проектом передбачено секціонування ПЛ-0,4 кВ такими рубильниками через кожні 200-300 метрів, а також повторне заземлення нульового проводу мереж. На стороні 0,4 кВ силових трансформаторів ТП передбачено технічний облік електроенергії за допомогою електронних лічильників, які необхідно обладнати пристроями для пломбування.

Облік електроенергії громадських будівель передбачено виконати електронними лічильниками, що встановлюються у водно-розподільчих щитах вказаних об’єктів.

Живлення мереж зовнішнього освітлення передбачається від щитів 0,4 кВ ТП. Мережі 0,4 кВ передбачено виконати кабельними.

Внутрішні електромережі будинку виконуються за індивідуальним проектом.

Облік електроенергії квартир житлових будинків передбачено виконати електронними лічильниками, що встановлюються в поверхових щитах.

Облік електроенергії садибних житлових будинків передбачено виконати електронними лічильниками, що встановлюються на вводах в ГРЩ електрощитових будинку.

Облік електроенергії громадських будинків передбачається електронними лічильниками, що встановлюються у ВРП.

Мережі зовнішнього освітлення передбачається виконати кабельними.

Зовнішнє освітлення території житлового кварталу передбачається виконати з використанням енергоефективних світлодіодних світильників згідно з технічними умовами. Підключення світлових покажчиків «ПГ», що встановлюються на опорах зовнішнього освітлення, передбачаються від мережі зовнішнього освітлення.

Світильники прийняті типу РКУ-250 з натрієвими лампами. Управління зовнішнім освітленням передбачається автоматичне.

Проектом передбачається установка світлових покажчиків “ПГ” на опорах на опорах зовнішнього освітлення та на зовнішніх стінах будівель.

Всі металеві не струмопровідні частини електрообладнання підлягають зануленню шляхом приєднання до нульового проводу мережі.

Основні положення цього розділу приймаються за основу під час виконання робочих креслень електропостачання житлового кварталу.

9.11. Телефонізація і радіофікація

На території проектування детального плану не передбачається встановлення телефонів та прокладання телефонного кабелю. Передбачається використання мобільного зв’язку.

Для забезпечення телебаченням мешканців будинків проектом пропонується прокладання волоконно-оптичних кабелів від найближчого оптичного вузла. На території багатоквартирної житлової забудови у захисних шафах пропонується встановити оптичні приймачі. Побудову мережі телебачення пропонується здійснювати за допомогою радіочастотного коаксіального кабелю з використанням телевізійних підсилювачів.

Вибір вузла, траси прокладання, а також місць розташування оптичних приймачів пропонується здійснити на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «робоча документація»).

Для забезпечення інтернет зв’язком проектом передбачається приєднання до волоконно-оптичної лінії пропускною здатністю 100Мб/с. Вибір провайдера пропонується здійснити на подальших стадіях проектування.

10. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

Показники	Од. виміру	Кількість
1. Територія в межах проекту, всього	га	35,6926
в тому числі:
- садибна житлова забудова	га	7,5965
- багатоквартирна житлова забудова	га	2,8732
- громадська забудова	га	3,2923
- вулиці, проїзди, майданчики	га	12,4061
- зелені насадження загального користування	га	0,4376
- зелені насадження обмеженого користування	га	3,1720
- зелені насадження спеціального користування	га	3,6941
- комунальні території	га	2,2208
2. Населення	осіб	6174
- в садибній житлові забудові	осіб	225
- в багатоквартирній житловій забудові	осіб	5949
3. Кількість квартир	шт.	1983
- 1-кімнатних	шт.	1074
- 2-кімнатних	шт.	697
- 3-кімнатних	шт.	212
4. Кількість садибних будинків	шт.	75
5. Вулична мережа та міський пасажирський транспорт
- довжина вуличної мережі	м	5176

Document Metadata

Table of Contents

Document Metadata

ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ,

ЩО РОЗТАШОВАНА ВЗДОВЖ ТРАСИ КИЇВ-ОВРУЧ ТА ЖИТЛОВОГО МАСИВУ

У м. ВИШГОРОД, КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ВСТУП

1. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ

1.1. Містобудівна оцінка території

1.2 Історична довідка.

Гідрогеологічні умови

Гідрологічні умови

Ґрунти

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ

2.1. Архітектурно-планувальне рішення

2.2. Житлова забудова

2.3. Громадська забудова

2.4. Виробничі території

2.5. Характеристика намірів забудови об’єкта містобудування

3. НАСЕЛЕННЯ

3.1. Чисельність населення

3.2. Щільність населення

3.3. Кількість працюючих

4. ЖИТЛОВИЙ ФОНД ТА УСТАНОВИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

4.1. Житловий фонд

4.2. Установи обслуговування

5. ВУЛИЧНА МЕРЕЖА ТА ТРАНСПОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

5.1. Вулично-дорожня мережа

5.2. Організація руху транспорту та пішоходів

5.3. Розміщення автостоянок

6. ІНЖЕНЕРНЕ ПІДГОТОВЛЕННЯ ТА ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ

6.1. Існуючий стан

6.2. Проектні рішення

6.3. Першочергові заходи

Заборонені дії щодо інженерної підготовки

7. КОМПЛЕКСНИЙ БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ

7.1. Благоустрій та озеленення садибної забудови

Елементи благоустрою, які планується в подальшому використовувати на території проектування.

8. МІСТОБУДІВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

8.1. Планувальні та інженерні заходи

8.2. Пропозиції щодо збереження пам’яток культурної спадщини

9. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ, СПОРУД

9.1. Водопостачання

9.2. Водопровідні мережі та споруди

9.3. Каналізування Проектні рішення

9.4. Каналізаційні мережі та споруди

9.5. Відведення поверхневих вод

9.6. Протипожежні заходи

9.7. Санітарне очищення

9.8. Теплопостачання

9.9. Газопостачання

- ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території»;

- ДБН В.2.5-20-2018 «Газопостачання»

Заходи щодо енергозбереження

- не залежить від центральних джерел опалювання;

- дерев’яні гранули – є екологічно чистим біопаливом;

- відрізняються досить тривалим терміном експлуатації, який складає 20 років і більше;

- автоматизовані: подавання палива, утримання необхідної температури і так далі відбувається автоматично та не вимагають участі людини;

- сервісне обслуговування є простим – необхідно лише 1 раз на місяць здійснювати очищення попелу;

- коефіцієнт корисної дії досягає 89,0%;

- порівняно з іншими опалювальними котлами є най економнішими, що обумовлене низькою вартістю палива;

- є пожежо і вибухобезпечними;

- обладнані вбудованими контурами входу-виходу, з чиєю допомогою можна регулювати температуру;

- дозволяють забезпечити своєрідну автономність. Коли закінчиться газ, завжди можна перейти на дрова;

- оснащуються всіма необхідними патрубками і з’єднаннями, щоб господар легко міг приєднати звичну систему опалення будинку або конструкцію

- оснащені автоматизованими системами. З їх допомогою здійснюється безперервна подача гарячої води та тепла.

9.10. Електропостачання

9.11. Телефонізація і радіофікація

10. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

ІІ. ДОДАТКИ

ІІІ. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

Document Metadata