Код ЄДРПОУ 39403451, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Івана Франка, 40, літ. Б, офіс 107 www.lexstatus.ua / lexstatus.go@gmail.com, +38(067) 279 89 31

Товариство з обмеженою відповідальністю

«ЛЕКСТАТУС ГРУП»

Код ЄДРПОУ 39403451, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Xxxxx Xxxxxx, 40, літ. Б, офіс 107 xxx.xxxxxxxxx.xx / xxxxxxxxx.xx@xxxxx.xxx, x00(000) 000 00 00

Замовник: Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Луганської області

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

СЕЛА ВОЄВОДІВКА СЄВЄРОДОНЕЦЬКОГО РАЙОНУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА, ДОДАДКИ, ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

ТОМ І

Товариство з обмеженою відповідальністю

«ЛЕКСТАТУС ГРУП»

Код ЄДРПОУ 39403451, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Xxxxx Xxxxxx, 40, літ. Б, офіс 107 xxx.xxxxxxxxx.xx / xxxxxxxxx.xx@xxxxx.xxx, x00(000) 000 00 00

Замовник: Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Луганської області

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

СЕЛА ВОЄВОДІВКА СЄВЄРОДОНЕЦЬКОГО РАЙОНУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА, ДОДАТКИ, ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

ТОМ І

Директор Xxxxxx X. X.

Головний архітектор проекту Xxxxxx X. О.

Київ - 2021

ЗМІСТ

Позначення	Найменування	Сторінка
	Титульний аркуш	1
	Зміст	2
	Підтвердження XXXx	5
	Авторський колектив	6
	Склад проекту	7
	I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА	8
	1. ПЕРЕДМОВА	9
	2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА	10
	2.1. Географічне розташування населеного пункту, його адміністративний статус, відомості про площу території та чисельність населення, місце в системі розселення, історична довідка, природно-кліматичні умови району	10
	2.2. Аналіз реалізації попереднього генерального плану, характеристика стану території населеного пункту та існуючих проблем її використання	12
	2.3.Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають конкурентні переваги та обмеження розвитку населеного пункту	12
	2.4. Характеристика структури та обсягів існуючого житлового фонду, об’єктів обслуговування, перелік об’єктів господарського комплексу, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерного підготовлення і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів	13
	2.5. Аналіз відомостей про стан навколишнього природного середовища	14
	2.6. Аналіз ресурсного потенціалу, тенденцій розвитку населеного пункту та прилеглих територій	15
	3. ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ	15
	3.1. Основні пріоритети та цільові показники соціального і демографічного розвитку території населеного пункту з метою формування повноцінного життєвого середовища	16
	3.2. Цільові показники і галузева структура економічної діяльності та зайнятості населення	17
	3.3. Території, які необхідні для подальшого розвитку населеного пункту, території спільних інтересів суміжних територіальних громад	17
	3.4. Пропозиції щодо зміни межі населеного пункту	18
	3.5. Характеристика територій та визначення заходів з їх освоєння	18
	3.6. Перспективна планувальна структура та функціональне зонування	19
	3.6.1 Розміщення житлового будівництва	19
	3.6.2 Формування системи громадських центрів	20
	3.6.3 Виробничі території	23
	3.6.4.Комунальні території	23
	3.6.5.Ландшафтно-рекреаційні території	23
	3.6.6 Розвиток вулично-дорожньої мережі, транспорту	24

	4. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ІНЖЕНЕРНОЇ ІНФРАСТРУКРУРИ СЕЛА	25
	4.1. Водопостачання	25
	4.2. Водопровідні мережі та споруди	26
	4.3. Протипожежні заходи	27
	4.4. Каналізування	28
	4.5. Каналізаційні мережі та споруди	28
	4.6. Каналізування поверхневих стічних вод	29
	4.7. Санітарне очищення	29
	4.8. Теплопостачання	30
	4.9. Заходи щодо енергозбереження	31
	4.10. Електропостачання	31
	4.11. Телефонізація і радіофікація	32
	4.12. Газопостачання	33
	4.13. Заходи інженерного підготовлення та захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, організації відведення поверхневих вод	34
	5. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА, ПОДОЛАННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ ВПЛИВУ ПРОЯВІВ НЕГАТИВНИХ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННИХ ФАКТОРІВ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ ЖИТТЄВОГО СЕРЕДОВИЩА	36
	5.1. Організація озеленених територій	36
	5.2.Використання водних ресурсів та земель водного фонду	37
	6. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНИ НЕРУХОМИХ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ	38
	7. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ АБО ЧЕРГОВОСТІ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ЇЇ ОКРЕМИХ ЧАСТИН ТА ДЕТАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТЕРИТОРІЙ	41
	8. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ РІШЕНЬ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ НА РОЗРАХУНКОВИЙ ЕТАП	42
	9. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ	44
	ІI. ДОДАТКИ	46
	Розпорядження керівника Сєвєродонецької МВЦА
	Завдання на розроблення генерального плану
№375 від 14.09.2021р.	Управління землеустрою, містобудування та архітектури Сєвєродонецької МВЦА
№ 35 від 21.09.2021р.	Відділ цивільного захисту, екологічної безпеки та охорони праці Сєвєродонецької МВЦА
№1495/05 від 15.09.2021р.	ДУ «Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»
№1479/1 від 16.09.2021р.	Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервіс» ВЦА
№266 від 07.09.2021р.	Комунальне підприємство «Сєвєродонецьке підприємство благоустрою та ритуальної служби»
№2097/1 09.09.2021р.	Комунальне підприємство «Сєвєродонецькводоканал»
№729 від 28.09.21р.	Управління охорони здоров’я Сєвєродонецької МВЦА

№01-21/2/193 від 30.08.2021р.	ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»
№313 від 30.09.2021р.	Відділ культури Сєвєродонецької МВЦА
№1467 від 23.09.2021р.	Управління освіти Сєвєродонецької МВЦА
№803 від 20.08.2021р.	Головне управління статистики у Луганській області
	IІI.ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
	1. Схема розташування населеного пункту в системі розселення, б/м	арк.1
	2. План існуючого використання території. Схема існуючих планувальних обмежень, М 1:5000	арк.2
	3. Модель перспективного розвитку населеного пункту, б/м	арк.3
	4. Генеральний план (основне креслення). Схема проектних планувальних обмежень, М 1:5000	арк.4
	5. Схема вулично-дорожньої мережі, сільського та зовнішнього транспорту, М 1:5000. Поперечні профілі вулиць	арк.5
	6. Схема інженерної підготовки та захисту території, М 1:5000	арк.6
	7. Схема інженерного обладнання території, М1:5000	арк.7

Містобудівну документацію розроблено відповідно до чинних норм, правил, інструкцій та державних стандартів.

Головний архітектор проекту Xxxxxx X. О.

(Сертифікат АА №002928)

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ

Підприємство, в якому розроблено проект	Посада виконавця	Прізвище виконавця	Xxxxxx
1	2	3	4
ТОВ "ЛЕКСТАТУС ГРУП"	ГАП	Харчов X. О.
	Архітектор	Xxxxxxxx X. X.

СКЛАД МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Номер тому	Позначення	Найменування	Примітка
1	2	3	4
І		ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА, ДОДАТКИ
		Графічна частина
	ГП - 1	Схема розташування населеного пункту в системі розселення, б/м
	ГП - 2	План існуючого використання території. Схема існуючих планувальних обмежень, М 1:5000
	ГП - 3	Модель перспективного розвитку населеного пункту, б/м
	ГП - 4	Генеральний план (основне креслення). Схема проектних планувальних обмежень, М 1:5000
	ГП - 5	Схема вулично-дорожньої мережі, сільського та зовнішнього транспорту, М 1:5000. Поперечні профілі вулиць
	ЗІМ-1	Схема інженерного обладнання території, М1:5000
	ГП - 6	Схема інженерної підготовки та захисту території, М 1:5000
ІІ	ІТЗ	ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА МИРНИЙ ЧАС
ІІІ	ІТЗ	ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД
ІV	СЕО	РОЗДІЛ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ
V	ПЗТ	ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. ПЕРЕДМОВА

Генеральний план є основним видом містобудівної документації, що розробляється на місцевому рівні з метою обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови населеного пункту, що покладається у поетапні стратегії соціального і економічного розвитку територіальної громади.

Генеральний план вирішує основні проблемні питання розвитку села Воєводівка:

- врахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій;

- обґрунтування майбутніх потреб і визначення переважних напрямів використання територій та зміни меж населеного пункту;

- визначення меж функціональних зон, пріоритетних і допустимих видів використання та забудови територій;

- визначення черговості і пріоритетності забудови та іншого використання територій;

- формування планувальної структури забудови нововключених територій села;

-оцінка загального стану довкілля населеного пункту, основних факторів його формування, визначення містобудівних заходів щодо поліпшення екологічного та санітарно-гігієнічного стану;

-визначення територій, які мають інженерно-будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання.

Генеральний план села Воєводівка Сєвєродонецького району Луганської області розроблено на підставі таких даних:

− Розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністарції Луганської області «Про розроблення генерального плану села Воєводівка Сєвєродонецького району Луганської області» від 01.04.2021 року №306;

− Завдання на розроблення генерального плану;

−Топографічна основа М1:2000, виконана ТОВ "ЛЕКСТАТУС ГРУП";

− Довідки;

− Натурні обстеження.

Під час розроблення документації було враховано чинні законодавчі та нормативні документи,

зокрема:

− Земельний кодекс України;

− Водний кодекс України;

− Закон України «Про основи містобудування»;

− Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

− Закон України «Про охорону культурної спадщини»;

− Закон України «Про охорону археологічної спадщини». Під час проектування враховано вимоги:

− XXX X.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;

− XXX X.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;

− Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів;

− Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

В роботі враховано державні інтереси, надані відповідними службами Луганської області.

2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

Комплексна містобудівна оцінка території, що базується на функціональному зонуванні території, оцінці проблем і потенціалів визначених функціональних зон при врахуванні їх структурної взаємодії та можливості реконструкції, визначенні технологічних процесів розвитку інфраструктури, дозволяє прийняти рішення щодо формування перспективних меж населеного пункту, розподілу територій і їх подальше використання упродовж розрахункового періоду реалізації генерального плану населеного пункту з урахуванням перспектив розвитку адміністративно-територіальної одиниці та їх впливу на місцеву систему розселення.

2.1. Географічне розташування населеного пункту, його адміністративний статус, відомості про площу території та чисельність населення, місце в системі розселення, історична довідка, природно-кліматичні умови району

Село Воєводівка знаходиться у західній частині Сєвєродонецької ОТГ, на відстані менше 1 км до центру ОТГ – м. Сєвєеродонецька.

Залізнична станція «Предмостова» наразі закрита та не використовується. Найближча діюча залізнична станція «Рубіжне» знаходиться на відстані близько 6 км у місті Рубіжне.

Територія села Воєводівка межує:

− на півночі – із землями лісогосподарського призначення;

− на сході – із територіями для індивідуального садівництва;

− на заході – із територіями житлової, комунальної та промислової забудови м.Рубіжне;

− на півдні - із землями промислової та комунальної забудови м.Сєвєродонецьк. Площа території с. Воєводівка в існуючих межах складає 103,4 га.

Населення села нараховує 479 осіб.

Стисла історична довідка

Вважається що село Воєводівка було засноване в 1707 році. Для охорони багатолюдного місця на переправі через Xxxxxxxxxx Xxxxxx та збору податку і мита, Xxxxxxxxxxx воєвода, який був представником влади в той час, організував «воєводський пост». Близько посту виникло село з назвою Воєводівка. Жили тут хлібороби і рибалки. Спочатку село розташовувалося на лівому березі річки Борової ближче до Сіверського Дінця. Потім, можливо із-за постійних повеней, жителі переселилися на правий берег ріки, який зазвичай крутіше. У 1757 році в селі було 80 дворів. Під час перепису 1778 року в селі проживало 160 чоловіків і 148 жінок. З 20 століття – в селі розвинулось городництво.

За часів УРСР село входило до складу радгоспу «Рубіжанський» Кремінського району Луганської області, потім входило до складу Кудряшевської селищної ради Кремінського району. Згідно з Постановою Верховної ради України від 25.12.1996 №648/96-ВР село Воєводівка було передано до складу Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Територія села Воєводівка суміжна з територією міста Сєвєродонецька, має з містом транспортні зв’язки, загальні об’єкти обслуговування та трудові зв’язки.

З 2021 року село Воєводівка входить до складу Сєвєродонецької міської територіальної громади з адміністративним центром – місто Сєвєродонецьк, де розміщено більшість місць працевлаштування мешканців села, наявні необхідні елементи соціальної, бюджетної та інженерної інфраструктури із забезпеченням доступності з урахуванням історично складених економічних, соціальних зв'язків.

Природно-кліматичні умови

За фізико-географічним зонуванням територія села розташована в IV зоні – степова, 4.1 підзоні

– північно-степова. За архітектурно-будівельним кліматичним районуванням територія села відноситься до району ІІ – Південно-східний.

Клімат Луганської області помірно-континентальний, з вираженими посушливо-суховійними явищами. На кліматичні особливості районів області має значний вплив рельєф. Головною водною артерією є річка Xxxxxxxxxx Xxxxxx. Велика частка річок відноситься до басейну цієї річки. Північна (лівобережна) частина області, що займає 60% території області, розташована на хвилястій рівнині. Тут складаються більш однорідні кліматичні умови. Відносна рівномірність рельєфу сприяє посиленню континентальності клімату, особливо вираженої на північному сході. На північному заході на клімат має вплив Краснооскольське водосховище, розташоване на території Донецької області.

На правобережній частині області, де значну частину території займає Донецький кряж, клімат має свої особливості. У низині південної частини області температурний фон повітря найбільш високий по області, а опадів тут випадає менше. На території Донецького кряжу континентальність клімату дещо послаблена. З підняттям над рівнем моря температура повітря знижується, а кількість опадів, навпаки, зростає.

Середня температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня −7 °C. Вітри переважно східні і південно-східні. Максимальна середньорічна кількість опадів (550 мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна. Весна – сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Xxxx xxxxx, друга половина його – помірно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.

Поверхня області являє собою хвилясту рівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Останній був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка — Xxxxxx Xxxxxxx — 367 м. Найхарактернішою рисою кряжу є чергування пагорбкуватих водороздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині річок Міус і Нагольна висота Донецького кряжу знижується, і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину.

На північ зниження проходить поступово і до Сіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег річки.

У лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір'я. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Вздовж лівого берега річки тягнеться порівняно неширока (16-18 км) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни.

Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає товщини 1 м, іноді більше. Поширені також дернові ґрунти.

Корисні копалини в районі такі: вугілля, газ, будівельна сировина, фосфати, золото, мінеральні води.

Природно-заповідний фонд області до 2000 року становив 101 об'єкт загальною площею 14,2 тис.га, в тому числі Луганський природний заповідник, 25 заказників, 52 пам'яток природи, 15 заповідних урочищ, 8 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Район знаходиться на заході області. Площа складає 2685,7 км².

На територія села знаходиться в зоні різнотравно-типчаково-ковилових степів. Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Тут зростає більше тисячі видів різноманітних рослин.

Ліси розміщені вздовж річок, на схилах долин, балок і ярів. Переважають ліси байрачного типу. Вони ростуть в балках і відзначаються істотною різноманітністю: серед них нараховується близько 50 порід дерев і кущів. Переважають такі породи — дуб, береза, ясен. Підлісок представлений жовтою акацією, кущами терену, бузини, шипшини. Ці види зустрічаються на узліссі та прогалинах.

Фауна області представлена головним чином степовими і деякими лісовими тваринами. Із хижаків зустрічаються: вовк, лисиця, куниця кам'яна, єнот, ласка та ін. Серед гризунів найбільше поширені: заєць сірий, xxxxx степовий, сліпак, xxxx xxxxxx, полівка лучна, xxxxx xxxxxxxxxx, і т. д. До рідкісних видів серед ссавців належать тушкан великий, xxxx xxxxxxx, більшість поширених в області видів кажанів і мишівок. За останні 20 років зникли такі види як хохуля, хом'як; у той самий час значно збільшили свою чисельність миша курганцева, нориця руда та ін. види, що раніше були не характерні для регіону.

Із пернатих хижаків водяться кібчики, яструби, орли-могильники. Тут мешкає чимало птахів: жайворонки, перепілки, солов'ї, дятли, стрижі, ластівки і багато інших. В річках і ставках багато різноманітної риби.

2.2. Аналіз реалізації попереднього генерального плану, характеристика стану території населеного пункту та існуючих проблем її використання

Старий генеральний план «Проект планировки и застройки села Воеводовка» був розроблений Госстрой УССР «УкрНИИпграждансельстрой» м.Київ у 1986 році.

Попередній генеральний план не відповідає існуючій забудові населеного пункту, частина території житлової забудови знаходиться за межами існуючих меж.

Метою розроблення нового генерального плану є оновлення містобудівної документації, впорядкування функціональних зон.

Територія села в існуючих межах за функціональним призначенням поділяється на сельбищну та громадську території.

Вулична мережа потребує упорядкування та благоустрою при максимально можливому збереженні планувальної структури, яка склалася.

Території житлової забудови представлені кварталами садибної забудови. Громадський центр не сформований.

Недоліком с. Воєводівка є розташоване на території села діюче кладовище, в санітарно-захисну зону яких потрапляють ділянки житлової забудови.

Новий генеральний план розробляється у зв’язку з необхідністю отримання в користування органа місцевого самоврядування містобудівної документації, яка б відповідала запитам часу.

2.3. Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають конкурентні переваги та обмеження розвитку населеного пункту

Наявність зручних транспортних зв’язків з населеними пунктами та безпосередня близькість із Сєвєродонецьком визначає інвестиційну привабливість території села для будівництва житла. Сукупність позитивних факторів створює умови для успішного розвитку території, покращення умов проживання населення.

Культурно-побутові, виробничі зв’язки с. Воєводівка склались з м. Сєвєродонецьк. Трудові зв’язки пов’язані в основному з маятниковою міграцією населення до міст.

Культурно-розважальні комплекси з наданням більш різноманітних послуг, заклади з наданням професійно-технічної, середньої спеціальної та вищої освіти розташовані в м. Сєвєродонецьк, м. Рубіжне, м. Лисичанськ.

Зв’язок села Воєводівка з містами здійснюється автобусними маршрутами.

Розвиток села Воєводівка визначає низка внутрішніх і зовнішніх чинників, що сприяють чи, навпаки, стримують цей розвиток на перспективу.

До внутрішніх чинників, що сприяють перспективному розвитку села відносяться:

• сприятливі природно-кліматичні умови

• наявність тісних побутових, виробничих та культурних зв’язків, що історично склалися, з прилеглими населеними пунктами;

• можливість містобудівного освоєння незабудованих території.

До внутрішніх чинників, що ускладнюють перспективний розвиток села, слід віднести:

• низький рівень інженерної інфраструктури;

• недостатня кількість місць прикладання праці;

• наявність санітарно-захисних, охоронних зон та прибережних захисних смуг; До зовнішніх чинників, що сприяють перспективному розвитку села належать:

• транспортне сполучення з найближчими містами завдяки проходженню автомобільної дороги;

• розташування біля межі села лісу.

До зовнішніх чинників, що ускладнюють перспективний розвиток села, можна віднести відсутність належного державного фінансування розвитку об’єктів соціального обслуговування та нестабільна політична та економічна ситуація в Україні у зв’язку із проведенням АТО.

2.4. Характеристика структури та обсягів існуючого житлового фонду, об’єктів обслуговування, перелік об’єктів господарського комплексу, інженерно-транспортної

інфраструктури, інженерного підготовлення і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів

Основні функціональні зони, які склались в селі Воєводівка - це сельбищна.

Сельбищна зона складається з територій об’єктів культурно-побутового призначення та територій житлової забудови.

Обсяги існуючого житлового фонду села Воєводівка становлять 349 дворів. Площа присадибної ділянки складає від 0,07 – 0,25 га.

Таблиця №1

Характеристика динаміки чисельності населення за останні роки, станом на 1 січня

Населений пункт	2015	2016	2017	2018	2019	2020	Кількість дворів 2020
Село Воєводівка	000	000	000	525	501	479	349

З об’єктів громадського обслуговування на території села розташовуються: два магазини змішаної торгівлі, торгівельний павільйон, Свято-Миколаївський храм-каплиця та невеличкий стадіон.

Наявність установ та підприємств обслуговування на території села не відповідають соціально

– гарантованому рівню.

Виробничі об’єкти в межах села відсутні.

З об’єктів інженерної інфраструктури на території села використовується чотири трансформаторних підстанцій.

Комунальна зона формується територією кладовища та трьома зупинками громадського транспорту.

Жителі, які проживають в садибній забудові, потреби у воді задовольняють від шахтних колодязів.

Централізована каналізація відсутня, жителі користуються дворовими вбиральнями або локальними очисними спорудами, які розміщені на власних ділянках.

Теплопостачання житлових будинків садибної забудови здійснюється від місцевих генераторів тепла, що працюють на твердому паливі, природному газі та від альтернативних відновлювальних джерел енергії.

Електропостачання споживачів електроенергії села Воєводівка здійснюється від державної енергомережі від ТП-10/0,4 кВ. По території села проходять ПЛ-0,4 кВ, ПЛ-10 кВ.

Через територію села проходить автомобільна дороги місцевого значення – регіональна дорога Р-66 «Дьоміно-Александрівка — Сватово — Лисичанськ — Сєвєродонецьк — Луганськ » протяжністю 225 км.

2.5. Аналіз відомостей про стан навколишнього природного середовища

Обстеженням населеного пункту виявлено порушення санітарно-захисних зон до житлової та громадської забудови:

–не витримана санітарно-захисна зона від існуючого (500м) кладовища, існуючі житлові будинки знаходяться на відстані від 32 м до огорожі кладовища;

–в санітарно-захисну зону від ТОВ "Новоферт" (добрива) м.Сєвєродонецьк та ТОВ ВКП "СЗТВ" м.Сєвєродонецьк (теплоізоляційні вироби) потрапляють також частина житлової забудови;

–від очисних споруд м.Рубіжне не витримана санітрано-захисна зона у 500м, також межують з ділянками житлової забудови, що не дозволяє дотримуватись вимог чинного законодавства;

–ПЛ 10 кВ проходить через земельні ділянки з цільовим призначенням «для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Загалом в межах санітарно-захисних зон знаходиться 80 садибних житлових будинків.

Згідно з п. 3.6 ДСанПіН 2.2.2.028-99 "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" у сільських населених пунктах при розташуванні кладовища вище населеного пункту стосовно потоку ґрунтових вод, які живлять джерела децентралізованого господарсько-питного водопостачання (колодязі, каптажі тощо) та у випадку гідрологічного зв'язку поверхні кладовища з водоносним горизонтом санітарно-захисна зона збільшується до 500 м.

Згідно з листом Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» №1479/1 від 16.09.2021р. в селі Воєводівка на площі 0,15 га, з 80% фізичним зносом є стихійне сміттєзвалище твердих побутових відходів , яке відсутнє в реєстрі місць видалення відходів (МВВ).

На даній території відсутні безгосподарські артезіанські свердловини та безхазяйні непридатні хімічні засоби захисту рослин.

Заходи по оздоровленню водного басейну:

− здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволів на спеціальне водокористування;

− дотримання підприємствами-водокористувачами встановлених у дозволах на спеціальне водокористування лімітів забору та використання води, лімітів скидання та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти;

− винесення в натуру першого поясу суворого режиму зони санітарної охорони підземних джерел, встановлених прибережних захисних смуг та водоохоронних зон поверхневих водних об’єктів;

− утримання в належному стані винесених в натуру зон санітарної охорони підземних джерел, встановлених прибережних захисних смуг та водоохоронних зон поверхневих водних об’єктів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв;

− проведення ремонтних робіт усіх підземних джерел, які знаходяться в неробочому стані, а за неможливістю ремонту, здійснити їх ліквідаційний тампонаж;

− будівництво каналізаційних очисних споруд та їх систем.

Через територію села протікає річка Борова, від якої не встановлена прибережна захисна смуга. Згідно з ст. 88 Водного кодексу України прибережна захисна смуга для малої річки Борова - 25 м. Річка наразі пересихає та потребує розчищення русла, також рекомендуються утворення рекреації для відпочинку жителів села з дотриманням вимог ст. 89 Водного кодексу України.

Низинні місця біля водойм є потенційними анафелогенними ділянками, де можливе масове розмноження комарів.

Заходи по оздоровленню ґрунтів:

− розробка та затвердження схеми санітарного очищення населеного пункту;

− організація роздільного збирання корисних компонентів твердих побутових відходів;

− затвердження місцевих програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням;

− вжиття заходів для стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері поводження з відходами;

− вирішення питань щодо розміщення на своїй території об’єктів поводження з відходами.

Дані щодо перевищення рівня природного радіаційного фону і вмісту штучних та природних радіонуклідів відсутні.

Основним недоліком населеного пункту є відсутність централізованого водовідведення садибної забудови.

ПЛ 10 кВ в деяких місцях проходить по земельних ділянках садибної житлової забудови, тому на проектний період рекомендується винесення ПЛ 10 кВ за межі цих ділянок з врахуванням охоронної зони 10 кВ або перекладання в кабельними мережами.

2.6. Аналіз ресурсного потенціалу, тенденцій розвитку населеного пункту та прилеглих територій

Аналіз сучасного стану села, дані органів управління, підприємств, установ, проектні розробки в різних галузях господарського комплексу та приміської зони покладено в основу перспективного розвитку населеного пункту.

Вигідне географічне положення та наявність зручних транспортних зв’язків з Сєвєродонцьком визначає інвестиційну привабливість території села.

Територіальні ресурси для розвитку сельбищних та комунальних територій розміщені в центральній, західній та східній частинах території села, за рахунок земель громади.

3. ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В перехідний період розбудови держави, коли нові суспільні і економічні відносини докорінно змінюють життя суспільства, загострюється проблеми соціально-демографічного розвитку, а подолання демографічної кризи постає важливою ланкою внутрішньої соціально-демографічної державної політики. Для вирішення демографічних проблем відводяться додаткові ресурси соціального забезпечення населення, до яких відноситься і ведення будівельної політики, коли у

межі населених пунктів додаються території, що передбачаються під забудову, створюється відповідний клімат інвестування у розвиток територіальних громад, що у наслідок позначається на стані соціальної і житлово-комунальної сферах, призводить до зростання добробуту населення через проявлення соціальної активності, досягнення високої продуктивності праці, створення побуту нової якості, що також приведе до зміцнення родин і збільшення їх чисельності. Багатофакторність проблеми значно ускладнює її розв’язання і потребує значно більше часу через нерівномірності розселення і обумовленості чинників соціального розвитку можливостями реалізації соціальної політики держави.

3.1. Основні пріоритети та цільові показники соціального і демографічного розвитку території населеного пункту з метою формування повноцінного життєвого середовища

Основним пріоритетом в розвитку населеного пункту в проектних межах – створення повноцінного життєвого середовища, яке наповнене гармонією та балансом в задоволенні життєвих потреб населення різного віку у різних сферах життєдіяльності – навчання, домашній побут, спілкування, відпочинок, праця, які об’єднані високим рівнем культурно-побутового обслуговування, інженерного благоустрою і транспортної інфраструктури.

Чисельність населення с. Воєводівка на сьогоднішній день складає 479 чоловік.

Передбачити всі нюанси розвитку села в нових економічних умовах, які проводяться в Україні, практично неможливо, тому, враховуючи територіальні можливості, містобудівну ємність території села, чисельність населення визначається на основі існуючої та проектної кількості садибної забудови. Для розрахунку прогнозованої чисельності населення прийнятий коефіцієнт сімейності 3 чол. на одну квартиру.

Враховуючи прийняту площу садибної ділянки 0.25 га на нових територіях садибної забудови розміститься 212 садибних будинків. Розрахункове населення на нових територіях садибної забудови складатиме:

212 х 3 = 636 чоловік.

Прогнозована чисельність населення складатиме:

479+636=1115 чоловік.

Розрахункову чисельність населення приймаємо 1100 чоловік.

Обсяги існуючого житлового фонду складають 627 267 м² (349 будинків, орієнтовно по 65 м2). Також частина існуючої житлової забудови знаходиться за існуючими межами населеного пункту і складає 207 811 м².

Проектна кількість нежитлової площі на одну людину складає 40 м2, коефіцієнт сімейності – 3 особи. Обсяги проектного житлового фонду складуть:

120 м²х212 будинків=25 440 м²

Обсяги житлового фонду за генеральним планом складатимуть: проектні – 489 252 м², разом - 132,4 (561 будинок). На момент розроблення генерального плану людей, що подали заяви на отримання земельних ділянок під садибне житлове будівництво - 180 чоловік.

Ситуація, що сьогодні склалась в господарському і життєвому середовищі села в нових соціально-економічних умовах, вимагає створити на основі сталого розвитку населеного пункту високоякісні умови життєдіяльності його населення на довготривалу перспективу.

Розширення меж населеного пункту, виділення земель під житлову забудову, сприяння підведення інженерної інфраструктури до житлових кварталів, розбудова об’єктів соціальної інфраструктури дасть поштовх до механічного приросту населення села, вирівнювання демографічної ситуації (зменшення навантаження на працездатне населення, збільшення кількості дітей, тощо).

Розбудова власної соціальної інфраструктури села дасть можливість розвитку населеного пункту із забезпеченням державних будівельних норм та формування повноцінного житлового середовища.

Економічний розвиток будь-якої території в перспективі значною мірою залежить від існуючого рівня розвитку та територіальної організації населеного пункту.

Розвиток крупних та малих підприємств на перспективу вимагає формування нових промислових кварталів, забезпечення їх інженерною інфраструктурою, впровадження цілеспрямованої політики з його підтримки шляхом реалізації взаємопов’язаних заходів щодо забезпечення сприятливих правових та організаційних умов становлення та ефективного його розвитку.

3.2. Цільові показники і галузева структура економічної діяльності та зайнятості

населення

Стабілізаційні процеси, що відбувалися в національній економіці, створили умови для поступового поліпшення ситуації на ринку праці.

Зайнятість розкриває один з найважливіших аспектів соціально — економічного життя людини, пов’язаний із задоволенням її потреб у сфері праці розкриває зайнятість. Трудова зайнятість населення країни забезпечує виробництво валового національного продукту, а отже і економічну основу життя суспільства. Водночас зайнятість відображає потреби людей як в заробітку, так і в самореалізації через суспільно корисну діяльність.

В умовах розвитку ринкових відносин зайнятість населення суттєво змінюється, що вимагає перегляду деяких підходів до проблеми формування контингенту зайнятих.

Донедавна вважалось, що однією з основних в даній проблемі є наявність диспропорцій, які викликані перевищенням наявної робочої сили, у порівнянні з реальною потребою. Однак у нинішніх умовах важливим є інший аспект цієї проблеми — розбіжність структури наявної робочої сили і робочих місць, оскільки на даному етапі розвитку економіки структурні розбіжності можуть привести до виникнення інших проблем.

Показник зайнятості в умовах ринкової економіки — це такий показник, який не лише характеризує рівень використання працездатного населення у сфері суспільно корисної праці, але й виявляє ступінь економічної активності країни, її платоспроможний попит, фінансовий стан і т. ін.

Загальновідомо, що на зайнятість впливають дві протилежно спрямовані тенденції: скорочення чисельності робочої сили в результаті зростання продуктивності праці, з одного боку, і абсолютне або відносне зростання чисельності зайнятої робочої сили, що викликане розширенням відтворення, з іншого. Річ у тім, що науково — технічний прогрес сприяє скороченню чисельності працюючих на діючих підприємствах і одночасно зумовлює виникнення нових сучасних галузей і виробництв, породжує нові потреби, що веде до додаткового попиту на робочу силу.

На момент розроблення генерального плану с. Воєводівка працездатне населення працює в об’єктах культурно-побутового обслуговування магазин, торгівельний павільйон), більшість є працівниками сільськогосподарських підприємств або працює за межами населеного пункту – в м.Сєвєродонецьк.

3.3. Території, які необхідні для подальшого розвитку населеного пункту, території спільних інтересів суміжних територіальних громад

До території села, яка історично склалася, передбачається приєднати території в центральній частині села, на сході та заході.

До територій спільних інтересів можна віднести:

− рекреаційні території, створення яких передбачається вздовж водойм;

− проектні виробничі території.

До спільних інтересів відносяться підтримання благоустрою території села в належному стані, охорона річок, водойм від забруднення і засмічення, надійне транспортне сполучення, інженерне забезпечення, визначення і встановлення в натурі меж територій суміжних сільських рад та населених пунктів, земель державної, комунальної та приватної власності. Також, в зв’язку з розміщенням в селі існуючої автодороги, потрібно вжити заходи щодо зменшення потрапляння шкідливих викидів в атмосферу та ґрунт. Автодороги місцевого значення потрібно утримувати в належному стані та не допускати утворення ям, влаштовувати водовідвідні канави та, при потребі, розчищати їх.

3.4. Пропозиції щодо зміни межі населеного пункту

При збереженні наявних тенденцій у зміні орієнтирів зайнятості населення, продовження тенденцій виведення земель із сільськогосподарського обороту з подальшим їх використанням під житлову, комерційну, обслуговуючу забудову, зберігається логіка трансформації населеного пункту.

Перспективні можливості розвитку населеного пункту зумовлюють збереження позитивного сальдо міграції населення в дану місцевість та можливий демографічний приріст за рахунок народжуваності. Згідно з демографічних даних серед жителів села Воєводівка переважає частина працездатного населення.

Разом з тим необхідно відмітити низьку дохідність місцевого бюджету, що ускладнює вирішення соціальних проблем та забезпечити достатній рівень обслуговування території. Ці питання можуть бути збалансовані за рахунок розміщення нових виробничих і комерційних об’єктів, підприємств безпосередньо в селі, на територіях, що прилягають до нього після їх введення в адміністративні межі населеного пункту. Таким чином, дисбаланс між територіями житлової і виробничої (комерційної) забудови буде зменшено, а створення нових робочих місць в майбутньому поліпшить ситуацію з наповненням місцевого бюджету.

Проектом пропонується включити до території села вільні території від забудови у центральній частині села для розміщення проектної житлової забудови. Також пропонується додати в межі Воєводівки території на сході та заході під садове будівництво з можливістю перевести їх у житлове. Також вільні від забудови території на півдні пропонується включити в межі для розвитку рекреаційної зони.

У проектних межах територія села Воєводівка складе 362,5 га.

3.5. Характеристика територій та визначення заходів з їх освоєння

Територія села характеризується зручними транспортними зв’язками з прилеглими територіями, сприятливими інженерно-будівельними умовами. Сукупність позитивних факторів створює умови для успішного розвитку території та обумовлює її привабливість як екологічного поселення, спрямованого на організацію сільського і зеленого туризму.

Проектування нових житлових, громадських, виробничих та інших зон даним генеральним планом пропонується проводити на територіях, вільних від забудови. В цілому ці території не потребують реабілітації.

Щодо заходів з освоєння територій, то згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», організацію реалізації рішень генерального плану має здійснювати спеціально уповноважений орган місцевої влади, основною функцією якого є контроль за виконанням рішень генерального плану.

Орган місцевого самоврядування та його виконавчі органи мають керуватися генеральним планом під час:

− підготовлення вихідних даних для розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці, так як відведення земельних

ділянок для нового житлового будівництва може відбуватись в існуючих межах населеного пункту;

− підготовлення вихідних даних для розроблення планів земельно-господарського устрою території населеного пункту;

− вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій;

− організації розроблення місцевих правил забудови, планів зонування території (Зонінг), детальних планів територій, зокрема розробляти містобудівну документацію на виробничі, комунально-складські території за участю територіальних організацій;

− організації проведення грошової оцінки земель;

− організації програм соціально-економічного розвитку населеного пункту;

− організації роботи з проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності на стан довкілля;

− встановлення на відповідних територіях режиму використання земель, передбачених для містобудівних потреб;

− організації схем розвитку інженерно-транспортної інфраструктури;

− вирішення питань щодо відчуження земель, обґрунтованих генеральним планом відповідно до чинного законодавства України, при цьому мають отримати попереднє погодження з їх власниками.

Передбачається завершити та ввести в процес управління селом земельний та містобудівний кадастри та розробити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно- територіальних одиниць межі села, визначеної генеральним планом.

При плануванні території села та розробці генерального плану передбачене максимальне використання особливостей природи (об’єкти водного фонду, зелені масиви, рельєф місцевості тощо), існуючої капітальної забудови, доріг, щоб зменшити витрати на будівництво, створити найсприятливіші умови для життя, праці та відпочинку людей і задоволення їх естетичних потреб.

3.6. Перспективна планувальна структура та функціональне зонування

На основі проведеного комплексного містобудівного аналізу території с. Воєводівка містобудівною документацією, як одним з основних напрямків розвитку населеного пункту, передбачається упорядкування функціональних зон − житлової, установ громадського обслуговування, комунальної, виробничої, зелених насаджень загального користування.

Територія села за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу і рекреаційні території.

До сельбищної території увійдуть території існуючої та проектної житлової та громадської забудови.

До виробничої території увійдуть території проектної комунальної забудови.

3.6.1. Розміщення житлового будівництва

Композиційне вирішення житлової зони підпорядковане планувальній структурі, що склалася, а також розташуванню визначених для нової забудови територій.

Розміщення об’єктів нового житлового будівництва передбачається на вільних територіях в центральній, східній та західній частинах с. Воєводівка.

На території нової житлової забудови передбачається також виділення ділянок для соціально- незахищених верств населення в т.ч. військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, що пропонується в центральній частині села.

Архітектурно-планувальна організація кварталів житлового будівництва буде здійснюватись з урахуванням містобудівних умов, відповідно до їх місцеположення відносно громадського центра та основних архітектурно-планувальних осей та вузлів. Існуючі житлові території зберігаються та упорядковуються, нові матимуть розвиток на землях запасу.

За типом житлової забудови на нових територіях визначених під житлову забудову передбачається забудова індивідуальними садибними будинками на земельних ділянках, орієнтовною площею 0,15-0,25 га.

Житлові квартали передбачено забудовувати житловими будинками ІІ ступеня вогнестійкості до трьох поверхів (без врахування мансардного поверху).

Ведення особистого господарства передбачається на присадибних ділянках.

3.6.2.Формування системи громадських центрів

Кількість, склад і розміщення громадських центрів у структурі населеного пункту прийнято з урахуванням його величини, функціонально-планувальної структури, історичних особливостей формування плану та ландшафтно-природних характеристик.

Генеральним планом на проектний період передбачається збереження громадських об’єктів різних рівнів обслуговування для забезпечення повсякденних і періодичних потреб населення, реконструкція існуючих об’єктів обслуговування та доведення їх показників до нормативного рівня.

Головним завданням вдосконалення існуючої мережі культурно-побутового обслуговування є:

- максимальне збереження та можливість використання в перспективі існуючих закладів обслуговування;

- доведення рівня обслуговування до нормативних показників;

- розвиток тих видів обслуговування, які на даний момент відсутні.

На підставі завдання на розроблення генерального плану населеного пункту, аналізу існуючих об’єктів соціально-культурного обслуговування та враховуючи виявлені недоліки, визначено заходи щодо вдосконалення структури обслуговування.

Згідно листа Управління освіти Сєвєродонецької МВЦА №1467 від 23.09.2021р. діти, які проживають у с.Воєводівка, відвідують заклади освіти інших населених пунктів Сєвєродонецької міської територіальної громади. Наразі у громаді функціонують такі комунальні заклади освіти:

- заклади дошкільної освіти – 16 ясел-садків + 4 дошкільних підрозділи у складі закладів загальної середньої освіти;

- заклади загальної середньої освіти – 23;

- заклади позашкільної освіти – 4 + підрозділ позашкільної освіти в Сєвєродонецькому міжшкільному ресурсному центрі.

Також до двох закладів загальної середньої освіти м. Сєвєродонецька здійснюється підвезення учнів та педагогічних працівників з с. Воєводівка:

- до середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 міста Сєвєродонецька Луганської області;

- до гімназії «Гармонія» міста Сєвєродонецька Луганської області.

Проектна житлова забудова не охоплена радіусами доступності до дитячої установи та школи, розміщення нових подібних об’єктів в цій частині є нераціональним і економічно необґрунтованим, тому для перевезення учнів до існуючої школи, дитячих дошкільних навчальних закладів та проектного дитячого садочку, необхідно передбачити курсування шкільного автобуса. Згідно листа Управління охорони здоров’я Сєвєродонецької МВЦА №729 від 28.09.2021р. населення с. Воєводівка можуть отримати первинну медичну допомогу в будь-якій амбулаторії КНП «Сєверодонецький центр первинної медико-санітарної допомоги». В селі Воєводівка будівля

амбулаторії або ФАПу відсутні.

Також із об’єктів громадської забудови передбачається проектні три магазини(торгівельні павільйони), полі-функціональний центр, універсальний спортивний майданчик, аптечний пункт та дитячий майданчик.

У східній та південно-східній частині села, на площі близько 15,9 га та 11,0 га, передбачається розміщення паркової зони із спортивно-розважальними майданчиками.

Існуючі два магазини, торгівельний павільйон, спортивний майданчик та каплиця на проектний період залишаються з необхідною модернізацією та реконструкцією.

Розрахунок установ і підприємств обслуговування за усередненими показниками наведено в таблиці № 2.

Таблиця №2

ПОТРЕБА В ЗАКЛАДАХ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Установи та організації	Одиниця виміру	Нормативна величина забезпеченості послугами, на 1000 жит.	Існуючий стан	Існуючий стан (фактичне використання)	Прийнято проектом	Площа, га
Дитячий садочок	дітей	не менше 60% - 1-2 роки, 100% - 3-7 років	У місті Сєвєродонецьк
Загальноосвітня школа I-III ступенів (початкова, основна та старша школа)	учнів	100%	У місті Сєвєродонецьк
ФАП	об’єкт	За розрахунком і завданням на проектування	У місті Сєвєродонецьк
Аптечний пункт	м2	0,0104	-	-	50	0,31
Універсальний спортивний майданчик	м2	За розрахунком і завданням на проектування	-	-	14600	1,5
Будинок культури	місць відвідування	300-500	У місті Сєвєродонецьк
Полі-функціональний центр	об’єкт	За розрахунком і завданням на проектування	-	-	150	0,55
Свято-Миколаївський храм- каплиця	місць	За розрахунком і завданням на проектування	25	25	25	0,13
Магазини змішаної торгівлі	м2 торговельної площі	20	96	96	141	0,38
Відділення зв’язку	об’єкт	0,16	Пересувне відділення			0,11
Кладовище (під закриття)	га	0,1	1,4	1,4	Під закриття

Склад громадського центру та його розташування вказано на генеральному плані села.

3.6.3. Розвиток територій виробничої забудови

Для всіх виробничих об’єктів передбачається дотримання відповідних санітарно–захисних зон згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.96 № 173, а у перспективі за можливості передбачається їх скорочення у порядку встановленому п. 5.7. та п. 5.9. ДСП-173-96.

Через близькість розташування с. Воєводівка та тісних економічних зв’язків, розташування виробничих та комунальних об’єктів недоцільне. Жителі села потреби у таких об’єктах задовольняють у м. Сєвєродонецьк.

Господарську зону кожного існуючого підприємства необхідно максимально озеленити та виконати рядову посадку дерев по периметру території.

В зв’язку з проходження по території села ліній електропередач високої напруги, як варіант, доцільно передбачити територію для розміщення альтернативних джерел енергії, зокрема сонячних електростанцій. Найбільш придатна для цього територія в північно-східній частині села.

Генеральний план розроблений з дотриманням Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 № 145 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011р. за № 457/19195.

3.6.4. Розвиток територій комунальної забудови

До існуючої комунальної території входять: трансформаторні підстанції, зупинки громадського транспорту та існуюче кладовище.

Для всіх існуючих комунальних об’єктів передбачається дотримання відповідних санітарно– захисних зон згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.96 № 173, а у перспективі за можливості передбачається їх скорочення у порядку встановленому п. 5.7. та п. 5.9. ДСП-173-96.

Передбачається закриття існуючого кладовища на території села, що своєю санітарно-захисною зоною накриває існуючі житлові будинки. Наразі мешканці села Воєводівка для поховання використовують діюче кладовище м. Сєвєродонецьк. Для кладовища передбачається зменшення СЗЗ з 300м до 50м після розроблення Проекту по зменшенню санітарно-захисної зони.

Проектним рішенням передбачається розміщення каналізаційних насосних станцій господарсько- побутових вод, проектних очисних споруд дощової каналізації, двох водонапірних веж.

Об’єкти, які передбачаються на територіях виробничої забудови в охоронних зонах від ПЛ, перед початком їх будівництва, потребують додаткового погодження щодо їх розташування відповідно до чинних норм.

Генеральний план розроблений з дотриманням Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 № 145 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011р. за № 457/19195.

3.6.5. Ландшафтно-рекреаційні території

На території села передбачається безперервна система озеленених територій, яка органічно пов’язана з планувальною системою вулиць, вкрапленнями невеликих ділянок зелених насаджень, садами та зеленими насадженнями спеціального призначення.

Зелені насадження спеціального призначення висаджуються в санітарно-захисних зонах виробничих територій.

На території населеного пункту та біля р. Борова передбачається організація зон короткочасного відпочинку населення з благоустроєм та озелененням.

Пропонується розчистити русло р. Xxxxxx.

3.6.6 Розвиток вулично-дорожньої мережі, транспорту

Через територію села проходить автомобільна дорога загального користування державного значення – регіональна дорога Р-66 «Дьоміно-Александрівка-Сватово-Лисичанськ-Сєвєрородонецьк- Луганськ» протяжністю 225 км..

Більша частина вулиць і проїздів в межах села з твердим покриттям.

Залізнична станція «Предмостова» наразі закрита та не використовується. Найближча діюча залізнична станція «Рубіжне» знаходиться на відстані близько 6 км у місті Рубіжне.

Проектом визначено систему вулиць і проїздів, які повинні зберегтись з урахуванням існуючих нормативних вимог, запроектовано відповідні профілі перерізів вулиць і червоні лінії. Дотримання цих пропозицій при реконструкції існуючої житлової забудови, яка постійно проводиться, дозволить поліпшити структуру вулично-дорожньої мережі та умови проживання на даних територіях. Розміри вулиць у червоних лініях прийнято з урахуванням можливості прокладання інженерних мереж, необхідних для комфортності проживання на даних територіях. Проектом передбачається централізоване водопостачання та каналізування житлових будинків. Існуючі квартали будуть охоплюватись централізованими мережами поетапно.

Генеральним планом запропоновано компактну архітектурно-планувальну структуру, що дозволило органічно пов’язати житлову та виробничу зони села, природні ландшафти, забезпечити найбільш зручні зв’язки житлової забудови з громадськими центрами, місцями прикладання праці та відпочинку, раціонально вирішити систему транспортно-пішохідного руху.

Розвиток вулично-дорожньої мережі села передбачається за рахунок:

− реконструкції існуючої проїзної частини вулиць і проїздів з її розширенням до 6 м, 5,5 м і 4 м відповідно;

− капітального ремонту з заміною покриття житлових вулиць і проїздів;

− збільшення ширини існуючих червоних ліній для можливості прокладання в межах поперечного профілю проектних підземних комунікацій, будівництва тротуарів;

− будівництво проектних вулиць.

Планувальна структура вуличної мережі в селі запроектована у вигляді єдиної системи з

урахуванням функціонального призначення окремих вулиць і доріг, інтенсивності транспортного, пішохідного і велосипедного руху, архітектурно-планувальної організації території і характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища, існуючих магістральних інженерних мереж і забезпечує:

− зручні зв’язки сельбищної зони з виробничими та комунальними територіями, зоною відпочинку, об’єктами зовнішнього транспорту;

− необхідні швидкості руху транспорту;

− безпеки руху пішоходів і транспортних засобів.

Розрахункова швидкість руху транспорту по основним вулицям прийнята 60 км/год, по житлових

вулицях, проїздах села швидкість руху – 40 км/год, по під’їздах - 30 км/год.

Рух транспортних засобів по вулицях регулюється за допомогою дорожніх знаків і горизонтальної розмітки проїзної частини вулиць та проїздів.

Радіуси поворотів на перехрестях вулиць прийнято 12 м по краю проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються в зеленій зоні вулиць на відстані 0,6 м від бордюру чи краю проїзної частини до краю дорожнього знаку і на висоті 2 м. В місцях пішохідних переходів на проїзну частину дороги наноситься розмітка типу «зебра» і встановлюються відповідні дорожні знаки. Дорожня розмітка

наноситься морозостійкими емалевими фарбами. На проїзну частину наноситься осьова лінія проїзної частини вулиці, яка розділяє протилежні напрямки руху. Автобусні зупинки з критими павільйонами влаштовуються через кожні 400-600 метрів по напрямку руху автобуса. Стоянки транспорту передбачено біля громадського центру, для садибної забудови – на присадибних ділянках. Обладнання вулиць технічними засобами організації дорожнього руху передбачається відповідно до чинних держаних стандартів і розробляється на наступних стадіях проектування та погоджується у відповідних службах. Внутрішнє транспортне обслуговування буде здійснюватись за допомогою автобусного транспорту та маршрутних таксомоторів. На кресленні «Схема вулично-дорожньої мережі, сільського та зовнішнього транспорту» наведено принципові схеми руху транспорту. Дані щодо курсування маршрутів громадського транспорту наведена у таблиці №3. Таблиця №3
Назва маршруту	З якими населеними пунктами сполучає	Кількість маршрутів на день	Кількість зупинок за маршрутом
Міський автобусний маршрут загального користування №110	м.Сєвєродонецьк Луганської області	28	4
4. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Розділ виконано у вигляді схеми, де подано принципові рішення щодо інженерного забезпечення села Воєводівка Сєвєродонецького району Луганської області. 4.1. Водопостачання На даний час в селі Воєводівка централізоване водопостачання відсутнє, населення житлової забудови користується шахтними колодязями згідно з листом №2097/1 від 09.09.21р., що надано КП «СЄЕВЕРОДОНЕЦЬКВОДОКАНАЛ». На розрахунковий період проектом передбачається об’єднана централізована система водопостачання на господарсько-питні та протипожежні потреби села Воєводівка з введенням водопроводу в кожну будівлю. Згідно з вимогами п.п. 6.2, 6.3 ДБН А.3.1-5-2016 будівництво зовнішньої системи господарсько- питного та протипожежного водопроводу повинно бути передбачено на етапі підготовчих робіт будівництва об’єктів містобудування. Категорія надійності системи водопостачання села – ІІ (ДБН В.2.5-74:2013 п. 8.4). Елементи системи водопостачання ІІ категорії, пошкодження яких порушує подавання води на пожежогасіння, відносяться до І категорії (кільцеві мережі з пожежними гідрантами, водонапірні вежі). Об’єми води на господарсько-питне водопостачання села Воєводівка прийнято згідно з п.11.1.3, 11.1.11 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», а також додатку А ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація». 25

Розрахункові максимальні добові витрати води на господарсько-питні потреби території житлової забудови складають:

Qдоб.

= qж × Nж ×1,1×1, 3;

1000

де qж – середньодобова (питома) норма господарсько-питного водоспоживання на одного мешканця, що враховує витрати води на потреби громадських будівель (дод. А, табл. А.1 ДБН 2.5-64:2012).

qж = 235 л/доб (дод. А, табл. А.1 ДБН 2.5-64:2012);

Nж – розрахункова кількість населення забудови;

1,1 – коефіцієнт, що враховує непередбачені витрати від господарсько-питного водоспоживання (ДБН В.2.5-74:2013 таб.1, примітка 3);

1,3 – коефіцієнт добової нерівномірності (п.6.1.2 ДБН В.2.5-74:2013).

Qдоб.

= (235л / добу ×1100ол) ×1,1×1,3 = 369, 7м3 / добу

1000

Згідно з п. 11.1.13 ДБН В.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» поливання територій, прилеглих до громадських будівель, комерційної забудови, пропонується здійснювати окремими системами поливальних водопроводів, що живляться від стаціонарних чи портативних поливальних насосних станцій, які забирають воду з шахтних колодязів або можуть використовувати очищені поверхневі води.

Тип джерела водопостачання і розрахунки витрат, по кожній системі поливального водопроводу передбачається виконувати на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»).

Згідно з ДБН В.2.5-74:2013, дод. А, табл. А2 витрати води на поливання-миття територій складуть:

Qполив.

= (50л / добу ×1100чол) × 0,8 = 44, 0м3 / добу

1000

Поливання та миття удосконалених покриттів пропонується проводити поливальними машинами. Поливання присадибних ділянок передбачається здійснювати від окремо розташованих на ділянках шахтних колодязів.

Трасування мереж поливального водопроводу, їх гідравлічні розрахунки, а також остаточний вибір джерел поливального водопостачання пропонується здійснювати на наступних стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»).

Схему водопостачання прийнято згідно з ДБН В.2.5-74 2013.

Проектом передбачається подавання води від мереж господарсько-питного водопостачання м. Сєвєродонецьк до мереж господарсько-питного водопроводу села Воєводівка та проектних водонапірних веж, згідно з листом №2097/1 від 09.09.21р., що надано КП

«СЄЕВЕРОДОНЕЦЬКВОДОКАНАЛ».

Більш детальний розрахунок необхідної кількості води для забезпечення господарсько-питних потреб і розрахункової гідравлічної схеми водопостачання села буде розроблено на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

4.2. Водопровідні мережі та споруди

Водогони та мережі господарсько-питного водопроводу прокладаються на глибині 1,8 м від поверхні землі і передбачаються з поліетиленових труб типу ПЕ-100 за ДСТУ EN 12201-2:2018.

На кільцевих водопровідних мережах села пропонується встановлювати пожежні гідранти ∅125 мм. за ГОСТ 8220-85. Відстань між пожежними гідрантами не повинна перевищувати 150 м. і буде остаточно визначена на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»)

при визначенні типу пожежних гідрантів, що будуть застосовані (п.12.16, ДБН В.2.5-74:2013).

Водопровідні колодязі в проекті приймаються із збірних залізобетонних елементів за ТП 901-09- 11.84.

4.3. Протипожежні заходи

Для забезпечення пожежної безпеки села передбачається використання існуючого 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Луганській області (м. Сєвєродонецьк) на 10 автомобілів, що обслуговує с. Воєводівка на даний момент.

Згідно з табл. 15.12, п. 15.3.12 ДБН Б.2.2-12:2019 придбання спеціальних пожежних автомобілів не передбачається.

Згідно з положеннями п.4.47. Правил пожежної безпеки в Україні до початку основних будівельних робіт на будові має бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм). Пожежні депо, пости, передбачені проектом, повинні влаштовуватись у першу чергу будівництва, використання їх під інші потреби забороняється.

Згідно з вимогами п.п. 6.2, 6.3 ДБН А.3.1-5-2016 будівництво зовнішньої системи господарсько- питного та протипожежного водопроводу повинно бути передбачено на етапі підготовчих робіт будівництва об’єктів містобудування, що передбачено генеральним планом села.

Внутрішнє пожежогасіння житлових будинків не передбачається (ДБН В.2.5-64:2012, табл. 3, п.

8.1).

Згідно з ДБН В.2.2-16:2019 (п.15.36) розрахункові витрати води на потреби внутрішнього пожежогасіння громадських будинків складають 2х2,5 л/с (полі-функціональний центр).

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння та кількість одночасних пожеж приймається згідно з ДБН В.2.5-74 2013, табл. 4 та5; і складають 15,0 л/с на 1 пожежу.

Розрахункова кількість одночасних пожеж – 1.

Розрахунковий час гасіння зовнішньої пожежі – 3 години (п.6.2.13 ДБН В.2.5-74:2013). Розрахунковий час гасіння внутрішньої пожежі – 2 години (табл. 6 ДБН В.2.5-64:2012). Необхідна кількість води на потреби внутрішнього пожежогасіння складає:

Wпож.

= Wвн.

+Wзовн. ,

м3;

де, -Wвн. – об’єм води на внутрішнє пожежогасіння;

Wзовн. – об’єм води на зовнішнє пожежогасіння;

Wпож= q x t x 3,6, м3

де, -q – витрати води на пожежогасіння, л/с; t – час гасіння однієї пожежі, год;

Wпож

= ((15, 0× 3) + (5× 2)) × 3, 6 = 198, 0

м3;

Протипожежний запас води, у об’ємі 198,0 м3, що має бути уточненим на подальших стадіях проектування, з урахуванням тригодинного гасіння однієї зовнішньої та однієї внутрішньої пожежі, при одночасній потребі води на інші витрати зберігається в двох баках проектних водонапірних веж, зі зберіганням у кожному 50% об’єму води для цілей пожежогасіння (п.13.3.3 ДБН В.2.5-74:2013). Зовнішнє пожежогасіння житлової забудови передбачається від пожежних гідрантів, встановлених на кільцевих водопровідних мережах на відстані не більше 150 метрів один від одного, більш детально відстань між пожежними гідрантами буде визначено на наступних стадіях проектування («Проект» і «Робоча документація») при визначенні типу гідрантів, які будуть застосовані. Прокладання мереж об’єднаного господарсько-питного і протипожежного водопостачання передбачається на відстані не більше ніж 2.5 м від краю проїзної частини, але не ближче ніж 5 м від стін будівель (п.12.16 ДБН В.2.5-74:2013). В місцях розташування пожежних гідрантів на опорах ЛЕП 0,4 кВ встановлюються світлові покажчики «ПГ», згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, ДСТУ ISO 6309. Конкретні місця розташування пожежних гідрантів та світлових покажчиків «ПГ» вирішуються на подальшій стадії («Проект» і «Робоча документація»).

Зовнішнє пожежогасіння та внутрішні протипожежні системи громадських об’єктів з влаштуванням автоматичного водяного пожежогасіння і систем внутрішнього водяного пожежогасіння розраховуються на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

4.4. Каналізування

Згідно з листом №2097/1 від 09.09.21р., що надано КП «СЄЕВЕРОДОНЕЦЬКВОДОКАНАЛ», централізоване каналізування в с. Воєводівка відсутнє.

Населення житлової забудови користується дворовими вбиральнями з водонепроникними вигребами. Промислові об’єкти мають власні локальні системи каналізування.

Згідно із завданням на проектування для села Воєводівка передбачається централізована мережа господарсько-побутової каналізації з відведенням стічних вод мереж господарсько-побутової каналізації м. Сєвєродонецьк з подальшим відведенням до існуючих очисних споруд міста.

Максимальна добова кількість господарсько-побутових стоків від села Воєводівка складає 369,7 м3/добу.

У залежності від рельєфу територія села поділяється на 4 басейни каналізування.

Схему каналізування прийнято таку: господарсько-побутові стоки від кожного басейну каналізування самопливними мережами господарсько-побутової каналізації надходять до КНС, що проектуються для кожного басейну окремо, звідки за допомогою однієї труби напірного колектору (п.9.1.14 ДБН В.2.5-75:2013) перекачуються до самопливних мереж наступного басейну каналізування. Остаточне визначення кількості ниток напірних колекторів передбачається виконати на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

Господарсько-побутові стоки від останнього басейну каналізування надходять до КНС, що проектується, звідки за допомогою двох труб напірного колектору (п.9.1.14 ДБН В.2.5-75:2013) перекачуються до мереж господарсько-побутової каналізації м. Сєвєродонецьк з подальшим відведенням до існуючих очисних споруд.

Для решти існуючої забудови, централізоване каналізування якої неможливе через відсутність територій для розташування КНС та неможливість прокладання трубопроводів на відстанях визначених чинними нормативними документами або як альтернативний варіант, передбачається встановлення локальних очисних споруд на кожній ділянці, які складаються з септиків, або установок глибокого біологічного очищення типу «BіoClere», «ТОПАС», «Mіcroclar», «BIOTAL» або подібних до них та фільтруючих колодязів.

Добова кількість господарсько-побутових стічних вод від одного садибного будинку без централізованого каналізування пропонується приймати 0,7 м3.

Відповідно до примітки 5 додатку И.3 ДБН В.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» санітарно-захисну зону від септиків або локальних очисних споруд пропонується приймати 5 м, від фільтруючих колодязів – 8 м.

Розміщення локальних очисних споруд на кожній ділянці, вирішується на подальшій стадії проєктування («Проєкт» і «Робоча документація»), відповідно до вимог управління Держсанепідслужби у Луганській області та управління екології та природних ресурсів Луганської області.

Розрахунок самопливних, напірних мереж, очисних споруд, КНС виконується на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

4.5. Каналізаційні мережі та споруди

Самопливна каналізаційна мережа і напірні трубопроводи відповідно передбачаються з поліетиленових труб типу ПЕ-100 за ДСТУ Б В.2.5-32:2007 та ПЕ-100 за ДСТУ EN 12201-2:2018.

Колодязі та камери на мережі передбачаються із збірних залізобетонних елементів згідно з ТПР 902- 09-22.84 та ТПР 902-09-11.84.

4.6. Каналізування поверхневих вод

Згідно із завданням на проектування та відповідно до вимог п.11.1.1, 11.1.21 ДБН В.2.2-12:2019 і п. 5.8 ДБН В.2.5-75:2013, відведення дощових та талих вод з території благоустрою доріг села Воєводівка здійснюється закритою системою каналізації поверхневих вод з відведенням найбільш забрудненої частини стоку на очисні споруди поверхневих вод, що проектуються.

У залежності від рельєфу територія села поділяється на 5 басейнів каналізування.

Схему каналізування прийнято таку: поверхневі стоки від кожного з басейнів каналізування самопливними мережами надходять до очисних споруд поверхневих вод, що проектуються, після очищення поверхневі води перекачуються до точки скидання у відкриту водойму за межами села Воєводівка, що буде визначена на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»), або використовуватись для потреб поливання.

Очисні споруди представлені водоочисною установкою ЕКМА, розробленою ПП «Екопод».

Продуктивність очисних споруд поверхневих вод, місце та розміри майданчиків для їх розташування, розміри санітарно-захисних зон та умови скидання очищених поверхневих стоків, з врахуванням вимог п.8.17 ДСП 173-96, уточнюються на подальших стадіях проектування (стадія

«Проект» і «Робоча документація»), при остаточному визначенні технології очищення, складу очисних споруд, відповідно до вимог о управління Держсанепідслужби у Луганській області та управління екології та природних ресурсів Луганської області.

Детальні розрахунки системи каналізації поверхневих вод, самопливні і напірні мережі каналізації поверхневих вод, КНС та очисні споруди розробляються на подальших стадіях проектування (стадія

«Проект» та «Робоча документація»).

Поверхневі стічні води з найбільш забруднених ділянок сельбищних зон, промислових підприємств, будівельних майданчиків, автопідприємств перед скиданням у централізовану систему дощової каналізації населеного пункту мають очищатись на локальних очисних спорудах (п.5.10 ДБН В.2.5-75:2013).

Визначення місць для розташування локальних очисних споруд для вищезгаданих територій передбачається виконувати на наступних стадіях проектування («Проект» і «Робоча документація»).

Згідно з п. 5.11 ДБН В.2.5-74:2013 для невеликих відокремлених малоповерхових територій села, на яких неможливо влаштувати відведення поверхневих стічних вод системою дощової каналізації закритого типу, передбачається влаштування відкритих водовідвідних систем зі скидом дощових вод до відкритої водойми.

Самопливна і напірні вуличні мережі дощової каналізації передбачаються з поліетиленових труб типу ПЕ-100 за ДСТУ Б В.2.5-32:2007 та ПЕ-100 за ДСТУ Б В.2.7-151:2008.

Каналізаційні колодязі, приймачі дощових вод та камери на мережах дощової каналізації передбачаються із збірних з/б елементів за ТП 902-09-22.84; ТП 902-09-46.88 та ТП 901-01-11.84.

4.7. Санітарне очищення

Для села Воєводівка приймається комбінована система санітарного очищення від твердих побутових відходів:

− планово-подвірна для громадських центрів;

− планово-квартальна для зони садибної житлової забудови.

Сухе побутове сміття, тверді побутові відходи з території садибної житлової забудови збирається

у пластикові мішки і зберігаються на спеціальному майданчику у межах ділянки. В призначений, згідно з розкладом для кожної вулиці, час спеціальний автотранспорт забирає відходи та відвозить на полігон твердих побутових відходів.

Залишки їжі та інші органічні рештки підлягають компостування на спеціальних майданчиках, або ж контейнерах в межах кожної ділянки, після їх перегнивання та знезараження використовуються як органічні добрива.

На території села Воєводівка передбачаються місця встановлення контейнерів для сміття. Містобудівною документацією пропонується передбачити окремі контейнери для скла, пластмаси, паперу, металевих банок і харчових відходів, що дасть можливість зменшити навантаження на існуюче звалище шляхом вилучення за призначенням вторинних матеріалів з подальшим їх переробленням за відповідними технологіями на спеціалізованих підприємствах.

Для періодичного вивезення відходів передбачається один сміттєвоз на день. При нормі сухих відходів – 0,35 т на 1-го жителя за рік (ДБН Б.2.2-12:2019, таб.11.2), загальна кількість сміття становить:

1100 × 0,35 = 385,0 т/рік

Площа земельної ділянки для сміттєзвалища при нормі 0,05 га на 1000 т відходів на рік (ДБН Б.2.2- 12:2019, таб.11.3) складає: 0,05 × 0,385 = 0,01925 га. Згідно з листом Комунального підприємства

«Сєвєродонецьккомунсервіс» Сєвєродонецької МВЦА Луганської області №1479/1 від 16.09.2021 р.

на території села Воєводівка по вул. Підгорна на площі 0,15 га. З 80% фізичним зносом є стихійне сміттєзвалище. Проектом пропонується розчищення сміттєзвалища та рекультивація земель.

Згідно зі «Схемою санітарної очистки та прибирання міста Сєвєродонецьк», що затверджена Рішенням Сєвєродонецької міської ради виконавчим комітетом за №03 від 04.01.2017 р., враховані очистка та прибирання міста Сєвєродонецьк та прилеглих селищ, у тому числі с. Воєводівка.

Місцезнаходження полігону твердих побутових відходів: Луганська область, Сєвєродонецький район, Смолянівський старостинський округ Сєвєродонецької міської територіальної громади,

«Будівлі та споруди №3», розташований на північному сході м. Сєвєродонецька на відстані 10,5 км.

Періодичне вивезення сміття з села Воєводівка передбачається здійснювати на цей полігон твердих побутових відходів. Місце вивезення рідких відходів до моменту будівництва централізованої мережі господарсько-побутової каналізації і будівництва очисних споруд передбачається здійснювати в місця, які погоджуються замовником з управлінням Держсанепідслужби у Луганській області та управлінням екології та природних ресурсів Луганської області.

4.8. Теплопостачання

Розрахунки теплових потоків виконано на підставі таких кліматичних характеристик:

−розрахункова температура для проектування опалення -23°С;

−середня температура найхолоднішого місяця -5,9°С;

−середня температура за опалювальний період -0,9°С;

−тривалість опалювального періоду -187 діб

Існуючий житловий фонд села Воєводівка складається з індивідуальних садибних житлових будинків.

Опалення та гаряче водопостачання садибних житлових будинків здійснюється окремо для кожного будинку від індивідуальних побутових теплогенераторів (котлів), що працюють на природньому газу, електриці або твердому паливі

Опалення та гаряче водопостачання проектних садибних житлових будинків передбачається здійснювати окремо для кожного будинку від автономних побутових теплогенераторів (котлів), які розміщуються в приміщеннях кухонь або у окремих приміщеннях відповідно до ДБН та працюють що працюють на природньому газу, електриці або твердому паливі

Гаряче водопостачання передбачається децентралізоване із застосуванням ємкісних електричних водопідігрівачів.

4.9. Заходи щодо енергозбереження

Містобудівною документацією пропонуються наступні заходи щодо енергозбереження:

−використання альтернативних систем енергозабезпечення на основі відновлювальних джерел енергії;

−впровадження енергозберігаючих технологій;

−використання енергозберігаючих матеріалів;

−використання енергозберігаючих світильників;

−використання енергозберігаючих ламп;

−використання енергозберігаючих побутових приладів, які мають маркування «А».

Котли на дерев’яних гранулах (пелетах) є актуальним високотехнологічним опалювальним

устаткуванням, яке в порівнянні з іншими котлами для будівель має ряд очевидних переваг.

Ще однією із енергозберігаючих технологій стає нова система сонячних панелей.

Усі заходи, які може здійснити громадянин для покращення власного побуту за нових умов, можна розділити на чотири напрями:

1. Заощадження ресурсів: води, тепла тощо. Для цього потрібно просто відкоригувати побутові звички та здійснити прості заходи, наприклад, налагодити крани та встановити тепловідбивні екрани за радіаторами.

2. Утеплення приміщення. Наприклад, заміна чи заклеювання вікон, проведення теплоізоляції даху, модернізація системи вентиляції тощо.

3. Встановлення приладів обліку. Це дозволить платити лише за спожиті ресурси.

4. Перехід на більш сучасні, енергозберігаючі та альтернативні джерела енергії та системи комунікацій.

4.10. Електропостачання

Електропостачання споживачів електроенергії с. Воєводівка здійснюється від державної енергомережі через підстанцію.

По території с. Воєводівка проходять ПЛ-10 кВ, ПЛ-0,4 кВ.

Споживачі в межах с. Воєводівка отримують електроенергію по мережах 10 кВ та 0,4 кВ, які виконані повітряними та кабельними лініями від трансформаторних підстанцій ТП-10/0,4 кВ.

Існуючі повітряні електромережі 10 кВ та 0,4 кВ, які споруджено на залізобетонних опорах, перебувають в хорошому стані.

Споживачами електроенергії с. Воєводівка є підприємства різних галузей народного господарства: торгівля, медичне обслуговування, комунально-побутові та інші споживачі.

Розрахунок перспективного споживання електроенергії та максимальних навантажень для потреб с. Воєводівка на проектний період будівництва для комунально-побутових та господарських споживачів виконується згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 за узагальненими показниками споживання електроенергії, в яких враховується громадський та житловий сектор села, підприємства комунально-побутового обслуговування, зовнішнє освітлення, системи теплопостачання, водопостачання та водовідведення (ДБН Б.2.2-12:2019).

Закладена в містобудівній документації забезпеченість населення села житловою площею на проектний період передбачає для мешканців більший рівень комфорту ніж існуюча, що приведе до збільшення споживання потужності та електроенергії на 1 людину на рік. Зважаючи на вищезазначені фактори при розрахунку максимальних навантажень та споживання електроенергії на період існуючого стану, в містобудівній документації прийнято величину питомого електропостачання на рівні 800 кВт год/люд. на рік при річній кількості годин використання максимуму електричного навантаження 3000 годин.

Розрахунок перспективного споживання електроенергії та максимальних навантажень на проектний період виконується згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 з врахуванням досягнутого на 01.01.2021

р. споживання електроенергії та приймається 950 кВт год/люд. на рік при річній кількості годин використання максимуму навантаження 4100 годин.

Розрахунок електричних навантажень об’єктів громадсько-побутового призначення виконана за питомими нормативами згідно з ДБН В.2.5.23-2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення».

Мережі зовнішнього освітлення пропонується виконати самонесучим ізольованим проводом на опорах мережі 0,4 кВ та кабельними лініями. Як варіант зовнішнє освітлення може бути виконано автономними світильниками з сонячними батарейками. Світильники пропонуються типу ЖКУ-250 і РТУ-125 на металевих опорах. Управління зовнішнім освітленням здійснюється автоматично від щитів низької напруги існуючих і проектованих ТП. Основні положення, прийняті в розробленому проекті, повинні бути прийняті за основу під час виконання робочих креслень електропостачання села.

У зв’язку з очікуванням збільшення житлового фонду за рахунок передбаченого в генеральному плані нового будівництва житлових будинків, забезпечення більшої комфортності житла, в т.ч. за рахунок збільшення енергоозброєності житла, а також розширення мережі культурно-побутового та господарського обслуговування населення, збільшиться споживання електроенергії та потужності.

Враховуючи існуючу ситуацію в системі електропостачання села, містобудівною документацією пропонується:

• електропостачання існуючих споживачів села буде виконуватись по існуючих мережах 10 і 0,4 кВ, джерелом електропостачання від державної енергомережі через підстанцію;

• проводити поступову заміну трансформаторів на підстанціях на більшу потужність в міру збільшення електричних навантажень;

• в процесі експлуатації виконати реконструкцію існуючих трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ та мереж 10 і 0,4 кВ;

• передбачити реконструкцію трансформаторної підстанції, як перспективного джерела електропостачання села на проектний період, зі збільшенням потужності трансформаторів;

• здійснювати будівництво нових трансформаторних підстанцій 10/0,4кВ та мереж 10 і 0,4 кВ для електропостачання споживачів на проектний період. Розташування, потужність та кількість трансформаторних підстанцій вирішуються при подальшому проектуванні згідно з технічними

умовами енергопостачальної організації;

• існуючі ПЛ-10 кВ, що перетинають житлову забудову рекомендується прокласти в межах червоних ліній вулиць.

Протягом всього проектного період необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж 10 кВ та 0,4 кВ, заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології.

Підключення до електричних мереж вирішуються при подальшому проектуванні згідно з технічними умовами енергопостачальної організації.

Всі наведені у розділі параметри електричних споруд мають уточнюватись на подальших стадіях проектування.

4.11. Телефонізація і радіофікація

Згідно з завданням на розроблення генерального плану території передбачається:

− телефонізація забудови від АТС, що проектується, згідно з технічними умовам Луганської обласної дирекції ВАТ «Укртелеком» чи іншого оператора зв’язку з використанням системи проводового та мобільного зв’язку, при цьому потребу

квартирного сектору рекомендується передбачати з розрахунку один телефон на 1 сім’ю;

− радіофікація забудови від місцевого радіовузла згідно з технічними умовам Луганської обласної дирекції ВАТ «Укртелеком», при цьому розрахунки потужності

повинні враховувати потребу квартирного сектора з розрахунку 1 радіоточка на 1 сім’ю, потребу об’єктів господарської діяльності, об’єктів освіти, культури, науки, органів управління – 20% від кількості сімей, а також згасання в мережі.

На території села необхідно:

− побудувати малі архітектурні форми і встановити там розподільні шафи (РШ) з обмеженим доступом сторонніх осіб;

− прокласти телефонний кабель необхідної ємності в існуючій та проектній телефонній каналізації від АТС;

− прокласти телефонні кабелі необхідної ємності в проектній телефонній каналізації або в прохідних інженерних колекторах від РШ до будинків та споруд.

Для визначення конкретного обсягу робіт та місця підключення необхідно отримати в обласній дирекції ВАТ «Укртелеком» чи іншого оператора зв’язку технічні умови.

Потребу житлового сектору рекомендується передбачати з розрахунку один телефон на 1 сім’ю, потребу об’єктів господарської діяльності, об’єктів освіти, культури, науки, органів управління – 20% від навантаження житлового сектора.

Тзаг. розр.п. = 561 × 1,2 = 673 телефони

Місце підключення та обсяги робіт будуть визначені при отриманні технічних умов.

Розрахунки потужності повинні враховувати потребу житлового сектора з розрахунку 1 радіоточка на 1 сім’ю, потребу об’єктів господарської діяльності, об’єктів освіти, культури, науки, органів управління – 20% від навантаження житлового сектора, а також згасання в мережі.

Rзаг. п.ч. = 561 × 1,2 = 673 радіоточки

Для забезпечення телебаченням села пропонується прокладання волоконно-оптичних кабелів від

найближчого оптичного вузла. На території села у захисних шафах пропонується встановити оптичні приймачі. Побудову мережі телебачення пропонується здійснювати за допомогою радіочастотного коаксіального кабелю з використанням телевізійних підсилювачів.

Вибір вузла, траси прокладання, а також місць розташування оптичних приймачів пропонується здійснити на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»).

Для забезпечення інтернет зв’язком проектом передбачається приєднання до волоконно- оптичної лінії пропускною здатністю 100 Мб/с. Вибір провайдера пропонується здійснити на подальших стадіях проектування.

4.12. Газопостачання

На даний час село Воєводівка газифіковано. Джерелом газопостачання є газопроводи високого та середнього тиску.

Зниження тиску газу з високого та середнього до низького та дотримання його на необхідному рівні здійснюється в газорегуляторних пунктах (ГРП), шафових регуляторних пунктах (ШРП) та комбінованих будинкових регуляторах тиску газу (КБРТ).

До газопроводів середнього тиску, що прокладаються по вулицях, під’єднуються комбіновані будинкові регулятори тиску (КБРТ) та шафові регуляторні пункти (ШРП) для газопостачання індивідуальних садибних, громадських будівель та виробничих підприємств.

Після КБРТ та ШРП газопроводи низького тиску прокладаються по територіях нової забудови до споживачів.

Цей варіант прийнято для створення найбільш економічної та надійної в експлуатації системи газопостачання села.

Рекомендовано:

− проведення перевірочного розрахунку існуючих мереж газопроводів високого, середнього тиску та низького тиску на пропускну спроможність з врахуванням додаткових навантажень;

− винесення ділянок існуючих газопроводів високого та середнього тиску, які попадають в зону будівництва, в межі червоних ліній вулиць, що розташовані поруч.

Остаточний варіант газопостачання села буде вибрано після отримання технічних умов на газопостачання територій нової забудови від ПАТ «Луганськгаз».

Норми витрати природного газу на комунально-побутові потреби населення прийнято згідно з ДБН В.2.5-2018 «Газопостачання», на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання - згідно з вимогами з ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі» з врахуванням енергозберігаючих показників питомих потужностей та тепловикористання на 1 м² житлової площі.

Облік газу слід передбачати комерційний - для здійснення фінансових розрахунків між газозбутовими організаціями, які постачають газ, та кожним споживачем, а також внутрішньовиробничий (технологічний) - для контролю за ефективністю використання газу та дисципліною споживання.

Кожний споживач газу (домовласник, квартиронаймач, організація та підприємство незалежно від форми власності та напрямків діяльності) повинен бути забезпечений єдиним комерційним вузлом обліку кількості газу.

Для обліку витрат газу у кожній кухні або у окремих приміщеннях теплогенераторних індивідуальних садибних житлових будинків передбачено встановлення побутового мембранного лічильника газу.

Побутовий мембранний лічильник газу передбачено також встановлювати разом з комбінованим будинковим регулятором тиску газу (КБРТ) в металевій шафі на зовнішніх стінах газифікованих індивідуальних садибних житлових будинків не нижче III ступеня вогнестійкості або на опорах із негорючих матеріалів на територіях споживачів.

Для обліку витрат газу у кожній кухні багатоквартирних житлових будинків передбачено встановлення побутового мембранного лічильника газу.

В теплогенераторних громадських об’єктів та в котельнях виробничих підприємств передбачається встановлення єдиних комерційних вузлів обліку газу.

4.13. Заходи інженерного підготовлення та захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, організації відведення поверхневих стічних вод Інженерна підготовка та благоустрій, захист територій від небезпечних природних та

техногенних процесів села Воєводівка здійснюється з метою підготовки території для будівництва

на ній об’єктів культурно-побутового призначення громадського обслуговування населення та житлових будинків, вулиць, проїздів, доріг, споруд.

Схема інженерної підготовки та захисту території розроблена на основі генерального плану та на матеріалах топографічного знімання. Схема розроблена за принципами максимального збереження існуючого рельєфу та мінімального перетворення місцевості, враховуючи інженерні та архітектурно-планувальні вимоги. Система висот - Балтійська, суцільні горизонталі проведені через

1.0 м .

Територія с. Воєводівка має рівнинний характер рельєфу. Річка Борова перетинає село з південного-сходу на південь.

Обстеженням населеного пункту процесів як просідання та зсувів території, несприятливих процесів як яружна ерозія, площинна ерозія на територій села не виявлено.

Вихідних матеріалів з управління водного господарства (довідкової інформації з приводу 1% паводку) не надавалося .Тому проектні роботи по затопленню не виконувалися і межу затоплення не встановлювалось.

На території населеного пункту є паводкова захисна дамба, що перетинає село із півночі на південь. Вона була побудована у радянські часи, жодна документація не зберіглась. Проектом рекомендується виконати роботи з відновлення паводкової дамби.

Існуючі проїзди вулиць мають асфальтобетонне, щебеневе та ґрунтове покриття. Всі існуючі вулиці польового профілю. Деяка частина вулиць має повздовжні ухили, що не відповідають

нормативним вимогам. Відведення поверхневих стічних вод з проїздів відбувається на прилеглі території. Каналізація поверхневих стічних вод відсутня.

Висновок:

Внаслідок вивчення та аналізу місцевих природних умов, планових та картографічних матеріалів, визначився перелік проведення заходів з захисту територій, а саме:

− проведення вертикального планування, влаштування покриття та елементів вуличної мережі;

− влаштування дощової каналізації поверхневих стічних вод;

− заходи берегоукріплення.

Вертикальне планування

Роботами з вертикального планування по існуючій забудові передбачається поліпшенням стану існуючих доріг з влаштуванням покриття із асфальтобетону. Нова вулична мережа передбачається із влаштування покриття з асфальтобетону.

Схемою передбачається:

− забезпечення відведення поверхневих стічних вод;

− забезпечення нормативних поздовжніх ухилів на вулицях, проїздах і тротуарах,

− регулювання швидкості води ухилами, виключаючи ерозію ґрунтів на прилеглі території;

− захист території від підтоплення (методом суцільної підсипки);

− забезпечення мінімального обсягу земляних робіт;

− створення безпечних умов руху транспорту, пішоходів, маломобільних груп населення; Поздовжні ухили вулиць на існуючій забудові коливаються в межах від 5 ‰ до 35‰.

Поперечні профілі вулиць

Поперечні профілі вулиць, проїздів передбачаються міського типу (з влаштуванням бортового каменю) шириною проїзної частини вулиць 6.0 м, та тротуарами 1.5 м. Поперечні ухили проїзних частин та тротуарів прийняті 20‰. Проектними рішеннями було передбачено рух транспорту , пішоходів маломобільних груп населення , велосипедний рух.

Відведення дощових та талих вод з вулиць, проїздів, автостоянок, тротуарів передбачається в дощову каналізаційну мережу.

Дощова каналізація

Проектом передбачається дощова каналізація закритого типу.

Берегоукріплення

Комплекс заходів із берегоукріплення включає в себе:

− благоустрій берегових ліній та прибережна захисна смуга;

− відновлення чіткої берегової лінії;

− поглиблення дна та розчистки русла струмка.

Данні заходи мінімізують негативний вплив річки і забезпечать стійкість схилів до розмивання.

Висновки та рекомендації:

Першочергові заходи

У складі першочергових робіт передбачаються наступні заходи з інженерної підготовки території:

− регулювання стоку дощових і сніготалих вод ;

− відведення дощових та сніготалих вод з вулиць, проїздів в понижені місця;

− влаштування дощової каналізації закритого типу;

− розчистка та берегоукріплення струмка ;

− благоустрій прибережної захисної смуги;

− підсипка та планування території для забезпечення захисту від підтоплення;

Забороняючі заходи

У складі забороняючих заходів передбачаються наступні заходи з інженерної підготовки території:

заборона влаштування несанкціонованих сміттєзвалищ (передбачається встановлення інформаційних знаків, що вказують на заборону);

заборона скидання побутових-господарських, дощових вод без попереднього їх очищення; заборона зрізання та вивезення ґрунтово-рослинного шару без спеціальних дозволів, проекту

рекультивації.

5. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА, ПОДОЛАННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ ВПЛИВУ ПРОЯВІВ

НЕГАТИВНИХ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННИХ ФАКТОРІВ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ ЖИТТЄВОГО СЕРЕДОВИЩА

Згідно п.4 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Звіт про стратегічну екологічну оцінку проекту документу державного планування "Генерального плану с. Воєводівка Сєвєродонецького району Луганської області" розроблено окремо ТОВ "ЛЕКСТАТУС ГРУП" та представлено окремим проектом, що входить до складу містобудівної документації - Том ІV.

5.1. Організація озеленених територій

Заходи щодо благоустрою і розвитку озеленених територій загального користування.

За існуючим станом зелені насадження в селі складають приватні сади на присадибних ділянках та протиерозійні насадження, якими вкриті яри.

Для формування та завершення архітектурно-художнього ансамблю забудови села передбачається встановлення малих архітектурних форм, облаштування території, її благоустрій та озеленення.

В громадському центрі та територіях загального користування встановлюються лави для відпочинку, вази з квітами, урни, світильники паркового типу. Територія перед громадськими будівлями озеленюється та облаштовується елементами благоустрою.

Для озеленення застосовуються дерева та кущі декоративних порід. В с. Воєводівка основні зелені насадження зосереджені в східній частині села та у прибережних захисних смугах вздовж р. Борова.

На головній та житлових вулицях висаджуються дерева ширококронних порід.

У зв’язку з перспективним розвитком села і його впорядкуванням генеральним планом передбачено значне збільшення кількості зелених насаджень загального користування, що створить кращі санітарно-гігієнічні умови проживання і відпочинку населення села.

Заходи щодо благоустрою і розвитку території зелених насаджень обмеженого користування.

До цієї групи віднесено зелені насадження на території житлової забудови, комунальних об’єктів, закладів культурно-побутового призначення.

На території садибної житлової забудови переважають плодові дерева та кущі, висаджені біля будівель, більша частина присадибних ділянок зайнята городами. Декоративне озеленення притаманне садибам останніх 5-10 років. Озеленені території обмеженого користування займають досить значну площу і значно впливають на якість краєвидів села.

На головній та житлових вулицях висаджуються дерева ширококронних порід.

Значна увага має приділятися декоруванню засобами озеленення огорож садиб. Повинні створюватися дендрологічні акценти з гарно квітучими деревами і кущами.

Заходи щодо благоустрою і розвитку території зелених насаджень спеціального призначення

Зелені насадження спеціального призначення висаджуються в прибережних захисних смугах вздовж ставків, струмків та в санітарно-захисних зонах від виробничих територій, на території виробничих підприємств, а також в ярах та на крутих схилах.

Зелені насадження спеціального призначення висаджуються в санітарно-захисних зонах від виробничих та комунальних територій. Для охоронних зон існуючої повітряної лінії електропередачі високої напруги прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях.

Санітарно-захисні зони на цей час неорганізовані. В першу чергу має бути організована санітарно-захисна зона від усіх кладовища.

Рішеннями генерального плану передбачені території для розміщення виробничих та комунально-складських підприємств. Рівень озеленення малих підприємств має бути не менше 20-30%.

Площа зелених насаджень (смуг) в межах червоних ліній вулиць повинна становити не менше 25%. На сьогодні зелені насадження є лише в по всій території села.

Значна увага повинна бути приділена збереженню, поновленню та додатковому закладанню зелених насаджень, які несуть на собі функцію захисту рельєфу від ерозії, на схилах.

Враховуючи багатогранну корисну функцію зелених насаджень, роботи з озеленення та благоустрою мають проводиться на належному рівні постійно і планомірно, значна увага має приділятися зеленому будівництву на нових об’єктах будівництва незалежно від призначення.

5.2. Використання водних ресурсів та земель водного фонду

З використанням та освоєнням геологічного середовища пов’язаний кожен вид господарської діяльності. До моменту здійснення проектних рішень необхідно провести оцінку стану геологічного субстрату, виявити ступінь впливу містобудівного освоєння території, відмітити очікувані негативні зміни та розробити обґрунтовані заходи для запобігання ускладнень.

Генеральним планом передбачається комплекс заходів щодо збереження водності річки, струмка і ставків та охорони їх від забруднення, а саме:

− створення прибережних захисних смуг;

− дотримання підприємствами-водокористувачами встановлених у дозволах на спеціальне водокористування лімітів забору та використання води, лімітів скидання та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти;

− здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів, а також створення для організованого відведення поверхневого стоку відповідних споруд (водостоки, перепуски тощо) під час будівництва і експлуатації шляхів та інших

інженерних комунікацій.

Згідно з Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486, водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.

До складу водоохоронних зон обов'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри. Проектним рішенням передбачається рекомендація з розробити проект землеустрою з визначення водоохоронної зони.

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та їх збереження навколо водойм в межах водоохоронних зон визначаються земельні ділянки для прибережних захисних смуг.

Прибережна захисна смуга встановлюються навколо річки уздовж урізу води (у меженний період) від малої річки Борова – 25 м.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах навколо водойм забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовлення ґрунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим.

Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

З метою охорони водності малих річок забороняється:

– змінювати рельєф басейну річки;

– зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;

– руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;

– випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня;

– розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;

– надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;

– проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок;

– здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

У межах села прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися, а саме:

– в межах окремих частин існуючих ділянок, визначених для ведення ОСГ відповідно до розробленої землевпорядної документації і які потрапляють в межі прибережної захисної смуги, передбачається один вид використання – сінокосіння;

– в межах окремих частин існуючих ділянок, визначених для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд відповідно до розробленої землевпорядної документації і які потрапляють в межі прибережної захисної смуги, рекомендується влаштовувати тверде покриття доріжок та під’їздів, а на відкритому ґрунті створювати газони із багаторічних трав з вкрапленням декоративних дерев;

– у разі виникнення потреби в межах існуючих ділянок перебудови старих або будівництва нових житлових будинків, їх розташування необхідно передбачати за межами прибережної захисної смуги.

6. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНИ НЕРУХОМИХ ПАМ’ЯТОК

КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Відповідно до листа Відділу культури Сєвєродонецької МВЦА №313 від 30.09.2021 р. в межах села Воєводівка знаходяться такі нерухомі пам’ятки культурної спадщини:

Таблиця 4

Назва об’єкту	Адреса	Характеристика будівлі	Стан будівлі	Площа ділянки
Братська могила радянських воїнів	м. Сєвєродонецьк, с.Воєводівка, вул. Підгірна	Розміри: скульптури – 3,5х1,0х0,85 м (штучний камінь) постаменту- верхній 0,2х2,8х2,7 м (бетон) середній 0,6х1,7х1,2 м нижній 0,5х2,8х2,7 м	Задовільний (згідно з актом технічного стану від 19.10.2018 р. №8)	Приблизно 69,3 м2 (7,7х9,0)
Пам’ятний знак на честь 300- річчя заснування с. Воєводівка (рік встановлення 2007)	Луганська обл., м. Сєверодонецьк, с. Воєводівка	На п’єдесталі з чорного граніту знаходиться стилізована фігура у вигляді дуги, на якій кріпиться плита з червоного граніту, з написом «Воєводівка». Справа плита з чорного граніту, на якій вигравіювано «300 років»	Загальний стан пам’ятки задовільний, але потребує відновлення оздоблення бутового каміння з правого торцевого боку	Територія навколо пам’ятника не має чітких меж

Згідно з Актом технічного стану об’єкта (пам’ятки) культурної спадщини №8 від 19.10.2018 р. пам’ятка історії місцевого значення Братська могила радянських воїнів взята на облік згідно з Наказом Міністерства культури і туризму України від 25.10.2010 року №957/0/16-10, має охоронний номер 405-Лг. Охоронна зона пам’ятки не визначена, межі території не визначенні та не внесені до Державного земельного кадастру.

Згідно з Актом огляду технічного стану пам’ятки Пам’ятний знак на честь 300-річчя заснування с.Воєводівка (рік встановлення 2007) – пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення. Межі території навколо пам’ятки не визначені та не внесені до Державного земельного кадастру. Охоронна зона не визначена.

Пропозиції щодо збереження об’єктів культурної спадщини

Проектом пропонується встановити, згідно з діючим законодавством, для пам’ятки культурної спадщини Братської могили радянських воїнів та Пам’ятного знаку на честь 300-річчя заснування с. Воєводівка охоронні зони 50 м.

Регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини в проектних межах села необхідне з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Належна охорона культурної спадщини можлива тільки за умови детального виявлення, вивчення її об’єктів та природних ландшафтів, що пов’язані з ними.

Органам місцевого самоврядування необхідно організувати виготовлення облікової документації для об’єктів культурної спадщини згідно з наказом Міністерства культури України «Про затвердження Порядку обліку об’єктів культурної спадщини» за №158 від 11.03.2013 р. зі змінами

№838 від 22.10.2015р. та №501 від 27.06.2019 р., Законом України «Про охорону культурної спадщини» та Законом України «Про охорону археологічної спадщини».

Межі та режими використання зон охорони пам’яток визначаються відповідною науково- проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Під час проведення будь-яких земляних робіт можуть бути виявлені ознаки наявності археологічних пам’яток (уламки посуду, кістки, знаряддя, праці, зброя та ін.). Тоді, згідно зі ст. 36

Закону України «Про охорону культурної спадщини», необхідно припинення земляних робіт у разі виявлення знахідки археологічного або історичного характеру:

1. Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов'язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи.

2. Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території.

Згідно зі ст. 37 Закону роботи на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Згідно з ст. 53 Земельного кодексу України та ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам’ятки культурної спадщини, належать до земель історико-культурного призначення і включаються до проектно-планувальної мостобудівної документації.

Обмеження щодо об'єктів археологічної спадщини:

1. Обов'язкове проведення археологічних розвідок території населеного пункту (у нових межах) та врахування результатів цієї розвідки при передачі земельних ділянок у власність чи користування, у тому числі під будівництво.

2. Визначення меж території археологічних об'єктів, у разі їх виявлення, з їх координуванням.

3. Укладання з користувачами охоронних договорів на всі об'єкти культурної спадщини для забезпечення їх належної охорони і використання відповідно до вимог чинного законодавства (ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини).

4. Заборона приватизації земельних ділянок під пам’ятками та об’єктами археології (ст. 14, 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», лист Держкультурспадщини від 06.12.2010 №22-3609/10, лист Міністерства культури України від 19.05.2011 №344/22/15- 11).

5. Передбачення проведення охоронних археологічних досліджень у випадку планування будівництва у межах пам’яток та об’єктів археології (ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Сєверодонецькій міській раді рекомендовано на подальших стадіях проектування дотримуватись вимог діючого законодавства у сфері охорони культурної спадщини:

Основні вимоги щодо збереження об’єктів культурної спадщини згідно з вимогами чинного законодавства України у сфері охорони культурної спадщини:

Пам’ятки та об'єкти культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», і традиційний характер середовища окремих пам’яток, їх комплексів (ансамблів) підлягають охороні, а використання їх територій підлягає спеціальному регулюванню. Планування і забудова територій здійснюється відповідно до особливостей використання земель історико-культурного призначення, визначених чинним законодавством України (п.13.1.1; 13.1.3ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»:

- пам’ятки, їх частини, пов’язане з ними нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця. Переміщення (перенесення) пам’ятки на інше місце допускається як виняток у випадках, коли неможливо зберегти пам’ятку на місці, за умови проведення комплексу наукових досліджень з вивчення та фіксації пам’ятки (обміри, фотофіксація тощо). Надання дозволу на переміщення (перенесення) пам’яток культурної спадщини належить до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини – Міністерства культури України (п.8 ч. ІІ ст. 5; ст. 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- усі власники пам’яток, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об’єкти зобов’язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір (ст. 23 Закону України

«Про охорону культурної спадщини»);

- власник або уповноважений ним орган, користувач зобов’язані утримувати пам’ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження руйнування або знищення згідно з Законом України «Про охорону культурної спадщини» (п. 1 ст. 24 Закону України

«Про охорону культурної спадщини»);

- у разі виникнення загрози для збереженості пам’ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов’язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласної, районної державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам’ятка (п. 4 ст. 24 Закону України

«Про охорону культурної спадщини»);

- консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам’яток національного значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації (п. 1 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам’яток місцевого значення здійснюється за наявності письмового дозволу відповідного органу виконавчої влади обласної державної адміністрації на підставі погодженої з ним науково-проектної документації (п. 1 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосуванню пам’яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних (п. 2 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- роботи із збереження об’єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об’єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об’єкта (п. 3 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- вимоги органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших зацікавлених органів щодо умов утримання та використання пам’яток не може призводити до змін пам’яток і не повинні погіршувати їхню естетичну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність (ст. 28 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (п. 3 ст. 32 Закону України

«Про охорону культурної спадщини»);

- землі, на яких розташовані пам’ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрових планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної містобудівної документації (ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов’язаний зупинити подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи. Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території (п. 1,2 ст. 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 19 Закону України «Про охорону археологічної спадщини»);

- роботи на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації (ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- з метою захисту об’єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України, погоджуються органами охорони культурної спадщини (ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- усі пам’ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов’язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством (ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- на територіях зон археологічного культурного шару слід враховувати необхідність проведення археологічних досліджень з обов’язковою умовою проведення наукової фіксації усіх етапів дослідження і всіх виявлених знахідок, та інших матеріальних залишків (п. 13.1.8 ДБН 2.2-12:2019

«Планування та забудова територій»);

- юридичні і фізичні особи, дії або бездіяльність яких завдали шкоди археологічній спадщині, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 22 Закону України «Про охорону археологічної спадщини»).

7. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ АБО ЧЕРГОВОСТІ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ЇЇ ОКРЕМИХ

ЧАСТИН ТА ДЕТАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТЕРИТОРІЙ

План зонування території (Зонінг) розробляється на основі генерального плану населеного пункту.

Містобудівний регламент встановлюється для окремих частин території населеного пункту на основі генерального плану населеного пункту, як правило, за наявності схеми зонування всієї території населеного пункту. Для спрощення оформлення будівництва на території села, що історично склалася і в більшій чи меншій мірі забудована, рекомендується розробити план зонування.

План зонування території с. Воєводівка розробляється в складі проекту окремим томом.

Детальний план території розробляється на основі затвердженого генерального плану. Його розроблення рекомендується для тих територій, які вільні від будь-якої забудови і де виникає потреба для розподілу на окремі земельні ділянки за різним чи однорідним функціональним використанням.

8. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ РІШЕНЬ ГЕНЕРАЛЬНОГО

ПЛАНУ НА ПРОЕКТНИЙ ПЕРІОД

До першочергових заходів реалізації генерального плану с. Воєводівка відноситься:

− розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Воєводівка;

− розробка та затвердження схеми санітарного очищення населеного пункту;

− розпочати роботи щодо будівництва очисних споруд господарсько-побутової каналізації;

− закриття існуючого кладовища на території села та відкриття нового за межами населеного пункту з урахуванням СЗЗ 300 м;

− на територіях, які передбачені для забудови, розробити детальні плани території;

− провести заходи щодо безпеки руху по головних вулицях села;

− забезпечення централізованого водопостачання житлової та громадської забудови, яка знаходиться в межах санітарної захисної зони кладовища та виробничих підприємств;

− перенесення ЛЕП 10 кВ з території земельних ділянок існуючої житлової та громадської забудови;

− розробити проект встановлення водоохоронних зон р. Борова та ставка.

Невідкладні та першочергові заходи з реалізації генерального плану включають заходи із

забезпечення будівництва та реконструкції невідкладних об’єктів для вирішення актуальних проблем розвитку об’єктів громадського обслуговування, охорони культурної спадщини, будівництва об’єктів транспорту, інженерного забезпечення, будівництва інфраструктури.

Реалізація невідкладних та першочергових заходів повинна поліпшити транспортну ситуацію, оптимізувати інженерне забезпечення існуючої забудови та новобудов наступних років.

Реалізація першочергових заходів з будівництва об’єктів соціальної сфери та громадського обслуговування, охорони культурної спадщини, розвитку інженерної інфраструктури, транспорту і вуличної мережі передбачається шляхом залучення коштів місцевого бюджету, державного бюджету, інвестиційних коштів, благодійних внесків та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Орієнтовна вартість щодо будівництва та реконструкції першочергових заходів визначена за даними районних адміністрацій та відповідних управлінь та частково детально буде визначено після проведення тендерів або на підставі кошторисів на будівництво.

Погоджений та затверджений проект генерального плану та план зонування села є базовим документом для розроблення інших містобудівних та проектних матеріалів, галузевих та соціальних програм.

9. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СЕЛА ВОЄВОДІВКА

Таблиця 5

№	Назва показника	Одиниця вимірювання	Існуючий стан	Проектний період 2039 р.
1	2	3	4	5
1.	Населення	осіб	479	1100
2	Територія в межах населеного пункту, всього:	га	103,4	362,5
	у т. ч.: житлової забудови всього
	садибної забудови	га	62,7	132,4
	Громадської забудови, всього	га	0,3	1,7
	Комунальної, всього	га	-	1,4
	Виробничої, всього	га	-	-
	Транспортної інфраструктури, всього
	у т.ч. вулично-дорожньої мережі	га	17,7	28,2
	Інженерної інфраструктури, всього	га	-	0,6
	Ландшафтно-рекреаційної та озелененої, всього		7,9	165,1
	у т.ч. загального-користування	га	-	63,7
	садової забудови	га	-	25,2
	Сільськогосподарських угідь	га	14,8	33,1
	Водойма	га	-	0,1
3	Житловий фонд, всього:	м²	627 267/	1 324 330/
		кількість	349	561
		квартир
	Розподіл житлового фонду за видами забудови:
	садибна	м²	627 267/	1 324 330/
		кількість квартир	349	561
5	Об’єкти громадського обслуговування:

№	Назва показника	Одиниця вимірювання	Існуючий стан	Проектний період 2039 р.
1	2	3	4	5
	Пожежно-рятувальний підрозділ	пожежних автомобілів	-	2
6.	Вулично-дорожня мережа та транспорт населеного пункту
	Довжина вулиць і доріг, всього	км	9,8	23,5
7.	Інженерне забезпечення
	Водопостачання
	Сумарний відпуск води	м3/добу		369,7
	Каналізація
	Загальне надходження стічних вод	м3/добу		369,7
8.	Санітарне очищення території
	Обсяги твердих побутових відходів	т/рік		385,0

ІІ. ДОДАТКИ

ІІІ. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ