Contract
Головне управління юстиції у Кіровоградській області
Бобринецьке районне управління юстиції
Договір дарування
Бобринець 2014 рік
1. Поняття та умови договору
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
ДОГОВІР ДАРУВАННЯ – це договір, за яким одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (пункт 1 статті 717 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Договір дарування є договором про безоплатне передання майна однією особою іншій, тому дарувальник не має права вимагати від обдаровуваної особи зустрічних дій майнового або немайнового характеру.
Договір дарування, укладений з порушенням вимог закону про безоплатність передання іншій стороні майна у власність, є нікчемним.
Предметом договору дарування може бути будь-яке майно (як індивідуально визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується. Згідно статті 718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права, якими уже володіє дарувальник, або які можуть виникнути в майбутньому.
Щодо нерухомого майна існують певні вимоги: підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Предметом договору дарування можуть бути майнові права. Останні можуть мати зобов’язальну і речову природу. Речові правовідносини відрізняються від зобов’язальних своїм об’єктом, на який спрямована діяльність суб’єктів.
Форма договору дарування. Для дарування речей особистого користування та побутового призначення Цивільним кодексом передбачена усна форма договору.
Письмово укладається договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому. У разі недотримання форми такі договори є недійсними.
Договір дарування нерухомої речі укладається письмово і
посвідчується нотаріусом.
Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається письмово. Законодавець не визначає критеріїв віднесення речі
до такої, що має особливу цінність. Водночас дарування цінних рухомих речей може здійснюватися усно, оскільки коментовані правочини не є нікчемними. Передання такої речі за усним договором визнається правомірним, якщо судом не буде встановлено незаконності заволодіння нею з боку обдаровуваного (ст. 719 ЦК).
Договір дарування валютних цінностей у розмірі, який перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян укладається у письмовій формі і підлягає письмовому посвідченню.
Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територі- альна громада (ст. 720 ЦК України).
Законодавство України встановлює додаткові гарантії захисту осіб, які перебувають під опікою або піклуванням. Так, опікун не має права без дозволу органів опіки і піклування укладати угоди, а піклувальник — давати згоду на їх здійснення, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами, зокрема, є договори, що підлягають нотаріальному посвідченню і спеціальній реєстрації, відмова від належних підопічному майнових прав, поділ майна тощо.
2. Укладення договору
Договір дарування може бути укладений за посередництвом представника. Представник повинен діяти лише на підставі довіреності, виданої довірителем (дарувальником).
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ст. 244 ЦК).
Відповідно до ст. 245 ЦК України довіреність укладається в формі, в якій відповідно до закону має укладатися правочин, тобто у письмовій формі належить укладати довіреність, якщо представником або довірителем (дарувальником) є юридична особа; якщо вартість майна, щодо якого представник уповноважений укладати договір дарування, перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемною.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! При укладенні договорів дарування необхідно дотримуватися вимог законодавства, що встановлюють правила для відчуження
частки у спільному майні. Так, договори про відчуження нерухомого майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, посвідчується нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя (ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу). Договори про відчуження нерухомого майна можуть бути посвідчені нотаріусом і без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб та інших документів видно, що зазначене майно є не спільною, а особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане в дарунок або в порядку спадкування, здійснено поділ майна, набутого підчас перебування в зареєстрованому шлюбі, тощо). Договір про відчуження нерухомого майна може бути посвідчений без згоди другого з подружжя також у випадках, коли остання не проживає за місцем знаходження майна і місце проживання його невідоме. На підтвердження цієї обставини повинна бути подана копія рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, яке набрало законної сили.
Зміст договору дарування складають права і обов’язки дарувальника і обдаровуваного. Згідно положень чинного Цивільного кодексу у обдаровуваного поряд з правами, також виникають обов’язки.
Права дарувальника:
скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв’язку або через іншу особу (п. 2 ст. 722 ЦК України);
відмовитися від виконання обов’язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ст. 724 ЦК України);
вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її виконання;
вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов’язок (ст. 725 ЦК України);
вимагати розірвати договір і повернути дарунок у разі ухилення обдаровуваного від виконання обов’язку на користь третьої особи ;
вимагати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей (п. 1 ст. 727 ЦК України);
дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність(п. 2 ст. 727 ЦК України).
вимагати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена (п. 3 ст. 727 ЦК України).
Обов’язками дарувальника є:
повідомити обдаровуваного про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна як самого обдаровуваного, так і інших осіб;
дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.
Права обдаровуваного:
вимагати передання йому дарунку у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини (п. 1 ст. 723 ЦК України);
у випадку, якщо дарувальник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься від виконання свого обов’язку, обдаровуваний має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості (п. 2 ст. 723 ЦК України);
право в будь-який момент односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання (п. 2 ст. 724 ЦК України).
Обов’язки обдаровуваного:
обов’язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення, тощо);
у разі порушення обдаровуваним обов’язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, — відшкодування його вартості;
у разі розірвання договору дарування зобов’язаний повернути дарунок у натурі.
Крім того, договором може бути передбачено матеріальне забезпечення чи грошова виплата на користь третіх осіб з боку обдаровуваного у зв’язку з умовами договору. У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним, виконання обов’язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов’язок.
Треті особи також можуть звертатися до суду з метою захисту своїх прав, що випливають із домовленості (договору) між обдаровуваним та дарувальником, в порядку цивільного судочинства.
3. Припинення договору
Цивільний кодекс України передбачає наступні підстави припинення договору дарування:
1) відмова однієї зі сторін (ст.ст.722, 724 ЦК України);
2) розірвання договору дарування (ст. 727 ЦК України);
3) недійсність.
Дарувальник, має право відмовитись від передання дарунка в майбутньому, в разі якщо після укладення договору майновий стан дарувальника істотно погіршився.
Обдаровуваний має право відмовитись від подарунка в момент його вручення. В разі якщо договір передбачає передачу речі в майбутньому, обдаровуваний може відмовитись від дарунка в будь-який час до моменту його прийняття.
Стосовно розірвання договору, ст.727 ЦК передбачає розірвання з ініціативи дарувальника за таких обставин:
– щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
– якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
– якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
– якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
Обдаровуваний може розірвати договір керуючись загальними положеннями про договір, зокрема, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (виявлення властивостей подарунка про які обдаровуваний не знав до укладення договору).
Підстави недійсності договору дарування визначені загальними положеннями Цивільного кодексу України про правочини. До них відносять:
1) недотримання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:
– волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
– правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
– правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;
2) договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин):
у разі недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору;
укладення договору дарування від імені неповнолітнього без згоди органу опіки та піклування не потребує рішення суду;
3) також договір є недійсним в разі: недотримання письмової форми; вчинення під впливом помилки; обману; насильства; під впливом тяжкої обставини, тощо. В цьому разі недійсність встановлюється судом.
У разі розірвання договору дарування, xxxxxxxxxxxxxx повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо – то компенсація його вартості.
До вимог про розірвання договору дарування застосовується
позовна давність в один рік (ст. 728 ЦК України).
В разі визнання договору недійсним дарунок повертається дарувальнику, обдаровуваний може вимагати компенсацію за утримання в себе дарунка.
4. Пожертва – одна з форм договору дарування
Формою дарування є пожертва, зміст якої визначено в ст. 729 ЦК України, як дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей і цінних паперів, особам, визначеним ч. 1 ст. 720 ЦК України (фізичні, юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади), для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Оскільки пожертва є даруванням, до неї застосовуються положення про договір дарування.
Відмінність від дарунка полягає в тому, що пожертва призначена для користування невизначеною кількістю осіб і має конкретне призначення.
Окремо встановлено права пожертвувача на здійснення контролю за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
У випадку неможливості використання пожертви за призначенням пожертвувач дає згоду на використання пожертви за іншим призначенням (у разі смерті пожертвувача або ліквідації юридичної особи – за рішенням суду).
Згідно з частиною 3 статті 730 ЦК України, пожертвувач має право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.
Отже, дарування завжди є договором, заснованим на взаємній згоді сторін, який передбачає згоду обдаровуваної особи безоплатно прийняти пропоноване майнове право.