Уперше визначення поняття «споживач» було сформульовано у Хартії захисту прав споживачів, прийнятій ХХV сесією Кон- сультативної Асамблеї ЄС 1973 року. Даний документ передба- чав, що споживач — це фізична або юридична особа, яка кори- стується...
ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО. ПРОБЛЕМИ ГОСПОДАРСЬКОГО ТА КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА. ПИТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ТА ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА
Xxxxxxxxx X.X.
ДОГОВІР ПОБУТОВОГО ПІДРЯДУ ЯК ВИД СПОЖИВЧОГО ДОГОВОРУ
УДК 347.454
Підрядні відносини загалом, та відносини із побутового пі- дряду зокрема, слід віднести до доволі поширених на практиці. В рамках вказаних відносин фізичні особи задовольняють свої побутові потреби у відповідних результатах робіт. Зокрема, таким результатом виступає нова якість відремонтованої речі замовника
- споживача, наприклад його автомобіля.
ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Реалізація вказаних побутових потреб забезпечується за до- помогою сукупності правових норм, які регулюють відносини із побутового підряду. Для замовника важливо, щоб діюче зако- нодавство надавало йому такі правові засоби, які б забезпечили належну якість і своєчасне одержання результату робіт, тобто за- доволення основних інтересів споживача. В той же час, з позиції підрядника необхідне нормативне забезпечення його інтересу в одержанні прибутку від підприємницької діяльності, яка здійс- нюється у формі систематичного виконання робіт для задово- лення побутових потреб замовника. Правове регулювання реа- лізації названих інтересів сторін договору побутового підряду є основним завданням законодавства у даній сфері. На жаль, це не завжди вдається, тому важливо напрацювати науково обґрунтова- ні рекомендації по вдосконаленню правового регулювання відно- син у сфері побутового підряду.
Xxxxxxxxx X.X.
Окремі аспекти договору побутового підряду розглядались у монографіях «Теоретичні та практичні аспекти розгляду су- дами спорів, що виникають із договорів підряду» за загальною редакцією професора X. X. Xxxx [1] та «Особливості правового регулювання відносин за договорами підряду» X.X. Xxxxxxx [2]. Проте у наведених сучасних монографічних дослідженнях не аналізується договір побутового підряду із врахуванням особли- востей правового статусу його сторін.
Слід зазначити, що правове регулювання відносин за дого- вором побутового підряду спрямоване на захист прав спожива- чів. Таке правове регулювання не обмежує прав підрядника і не є проявом правового дисбалансу. Дане регулювання є засобом гарантування інтересів замовника шляхом усунення економічної нерівності споживача та підрядника-підприємця. Разом з тим, підтримуючи вказану спрямованість названого правового регу- лювання, потрібно підвищувати правову охорону також і підряд- xxxx, в першу чергу, з метою уникнення зловживання суб’єктив- ними правами з боку замовника.
ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Не дивлячись на значний обсяг правових норм про побуто- вий підряд, правове регулювання відповідних відносин потребує удосконалення. При чому, таке вдосконалення повинно носити постійний характер із врахуванням юридичної практики. На сьо- годнішній день, наприклад, потрібно розвивати правове регулю- вання окремих різновидів побутового підряду, необхідно покра- щувати якість, в тому числі і ефективність, правових норм у сфері наслідків порушення суб’єктивних прав.
Слід зазначити, що у літературі небезпідставно висловлюєть- ся думка, що договір побутового підряду належить до споживчих договорів [3, с.8].
Споживчим договором є правочин, за яким продавець, виго- тівник, виконавець, що є підприємцем, реалізовує товар, роботи, послуги споживачеві – фізичній особі, яка придбаває, набуває, за- мовляє, використовує (має намір це зробити) товари, роботи, по- слуги для особистих культурно-побутових, сімейних, домашніх та інших особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з під-
Договір побутового підряду як вид споживчого договору
приємницькою діяльністю або виконанням професійних обов’яз- ків найманого працівника [4, с.5].
Необхідно визнати, що договори за участю фізичних осіб-споживачів займають особливе місце у великому масиві ци- вільно-правових норм договірного права. При вживанні поняття
«споживчий договір» слід враховувати, що слово «споживчий» визначає його як тип цивільно-правового договору, вказуючи на особливий суб’єктний склад і юридичний зв’язок контрагента та- кого договору – з споживачем. Тобто дані договори виділяються законодавством в окремий тип договорів не стільки за юридич- ним чи економічним, скільки за суб’єктним критерієм, та обумов- лені необхідністю захисту «слабкої» сторони, незважаючи на за- кріплення у цивільному законодавстві засад юридичної рівності суб’єктів цивільних правовідносин.
У зв’язку із тим, що договір побутового підряду визначається як споживчий у ЗУ «Про захист прав споживачів» (ст.10) та юри- дичній літературі, йому притаманні ознаки споживчого договору. До таких ознак X.X. Xxxxxx відносить: специфічний суб’єктний склад; особливість предмету в частині призначення виключно для особистих, сімейних, домашніх та інших потреб, не пов’яза- них зі здійсненням підприємницької діяльності; публічно-право- вий характер; оплатний характер; особливий порядок укладення [5, с. 22-27].
ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Видовою ознакою, яка дозволяє виокремити договір побуто- вого підряду у системі зобов’язань із виконання підрядних робіт, є його суб’єктний склад.
Підрядником за договором побутового підряду можуть бути тільки юридичні особи і фізичні особи – підприємці, а замовни- ком – тільки фізичні особи. Як вірно зазначається в літературі, ця ознака є ключовою для кваліфікації відносин, що виникають за договором побутового підряду. Похідною від зазначеної ознаки є економічна нерівність учасників цього зобов’язання [6, с. 471].
Підрядники за договором побутового підряду повинні мати або ліцензію на виконання тих робіт, що в Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [7] (напри-
Xxxxxxxxx X.X.
клад, на виготовлення виробів з дорогоцінних металів та доро- гоцінного каміння), або отримати патент згідно із Податковим кодексом України [8]. Види робіт, на які слід отримати патент, пе- редбачено у Переліку платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент, затвер- дженому постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 29 грудня 2010 року [9].
Стосовно замовника за договором побутового підряду, то ним може бути фізична особа. Оскільки у дефініції ч.1 ст.865 ЦК України йдеться про фізичну особу, яка замовляє виконання роботи задля задоволення своїх побутових та інших особистих потреб, то ця фізична особа не хто інший як споживач. З огляду на те, що ч.3 ст. 865 ЦК України передбачає застосування до пра- вовідносин, що виникають із договору побутового підряду, поло- жень законодавства про захист прав споживачів, правовий статус замовника за даним договором буде визначатись і нормами глави 61 ЦК України, і Законом України «Про захист прав споживачів».
Уперше визначення поняття «споживач» було сформульовано у Хартії захисту прав споживачів, прийнятій ХХV сесією Кон- сультативної Асамблеї ЄС 1973 року. Даний документ передба- чав, що споживач — це фізична або юридична особа, яка кори- стується товарами й послугами з особистою метою [10, с. 211].
ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТАТЕЙ
У чинному законодавстві термін «споживач» вживається до- сить часто, однак зміст, який вкладає в нього вітчизняний законо- давець, різниться. Основним нормативним актом, який закріплює правовий статус споживача, є Закон України «Про захист прав споживачів». Під поняттям «споживач» розуміється фізична осо- ба, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придба- ти чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Із цього визначення випливає, що споживачами можуть бути лише фізичні особи, включаючи громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Натомість при застосуванні норм споживчого Закону юридичні особи не мо- жуть бути віднесені до категорії споживачів. Окрім того, Закон
Договір побутового підряду як вид споживчого договору
не застосовується, якщо фізична особа має статус підприємця і купує, замовляє або використовує товари (роботи, послуги) для ведення підприємницької діяльності. Як споживача Закон визнає і фізичну особу, яка тільки має намір придбати товар чи замовити роботу або послугу. Тому деякі норми поширюються і на перед- договірні відносини [10, с. 211].
У літературі справедливо відмічається, що найсуперечливі- шим у вищенаведеному нормативному визначенні терміну «спо- живач» є формулювання «для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника».
Власний варіант усунення законодавчого недопрацювання пропонує X.Xxxxxxxxxx. Учена вважає за необхідне конкретиза- цію цілей, для досягнення яких особа придбаває продукцію, та пропонує доповнити відповідну норму-дефініцію Закону України
«Про захист прав споживачів» таким положенням: «…для задо- волення особистих, у тому числі сімейних, домашніх, культур- но-побутових, фінансових та інших особистих потреб, не пов’я- заних з підприємницькою діяльністю» [4, с. 8]. На нашу думку, така деталізація хоча і корисна в цілях правозастосування, проте не вирішує головної проблеми — яким чином визначити мету придбання у кожному конкретному випадку?
ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТАТЕЙ
На думку X. Xxxxxxxx, доцільно визначати мету придбан- ня продукції, виходячи з її призначення, якщо не доведено інше. Так, у разі придбання комп’ютера громадянин повинен доводи- ти, що він придбав даний товар саме з метою, передбаченою п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки комп’ютер хоча й може задовольняти особисті потреби (напри- клад, потребу в інформації), все ж, придбавається, як правило, у зв’язку з виконанням роботи найманого працівника або у цілях підприємницької діяльності [11, с. 46].
Поряд з цим, не можна не погодитися з X.X. Xxxxxxxxxx, який зазначає, що характер використання речей (послуг, робіт) може бути двояким: і для підприємницької діяльності, і для за- доволення особистих потреб. Так, підприємець може замовити
Xxxxxxxxx X.X.
ремонт приміщень належного йому будинку, в одній частині яко- го він проживає, а в іншій — працює в спеціально обладнаному офісі, майстерні тощо [12, с. 73-74]. Цієї двоякості законодавець не враховує. Проте підхід, який пропонує X. Xxxxxxxx, закладає небезпеку довільного тлумачення призначення тієї чи іншої про- дукції судом.
Очевидно, єдиним прийнятним виходом із ситуації, що скла- лася навколо легального визначення терміна «споживач», є по- ширення статусу споживача на громадян-підприємців, які беруть участь у відносинах з приводу тих товарів (робіт, послуг), що мо- жуть бути використані для їхніх особистих побутових потреб.
У цілому, попри деякі термінологічні розбіжності у контексті договірних відносин згідно ЦК можемо зробити таке узагальнен- ня: споживачем є фізична особа, яка придбаває продукцію не для підприємницьких цілей.
Із аналізу ч.1 ст. 865 ЦК України та п.21 ст.1 Закону України
«Про захист прав споживачів» предметом договору побутового підряду є робота, яка призначена для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника. Під роботою у законодавстві розуміють діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовлен- ням споживача для задоволення його особистих потреб (п.21 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Саме задоволення побутових та інших особистих потреб за- мовника є особливою, індивідуалізуючою ознакою роботи, яка є предметом договору побутового підряду. У зв’язку із цим постає потреба визначення поняття «побутова потреба». Враховуючи це, варто з’ясувати, яке смислове навантаження несе в собі «по- xxx». Майже у всіх людей «побут» викликає асоціацію на кшталт повсякденного, чогось звичайного, що не викликає здивування.
«Повсякденне» для кожної людини може бути різним. Це зале- жить від сфери інтересів людини, від її професії, від її способу життя тощо. Це можуть бути потреби у їжі, у задоволенні духов- них потреб, інформаційних потреб тощо, оскільки кожна людина щодня потребує їжі для підтримання нормального рівня життєді-
Договір побутового підряду як вид споживчого договору
яльності та здоров’я, багато людей купують собі один або декіль- ка разів на тиждень газету, журнал для задоволення своїх інфор- маційних, духовних потреб, купівля канцтоварів тощо. Це саме можна назвати побутом. Проте, на нашу думку термін «побутова потреба» не зовсім вдалий, адже надто звужує коло робіт, які мо- жуть становити предмет договору побутового підряду. У зв’язку із цим вважаємо термін «особиста потреба» більш вдалим.
Отже, підсумовуючи слід зазначити, що предметом договору побутового підряду є виготовлення, переробка, обробка, ремонт речі чи виконання іншої роботи з переданням її результату, метою якої є задоволення особистих, у тому числі домашніх, сімейних, культурно-побутових або інших, не пов’язаних із підприємниць- кою діяльністю, потреб замовника.
ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТАТЕЙ
У зв’язку із конкретизацією в даній роботі предмета договору побутового підряду пропонуємо внести зміни до ч.1 ст.865 ЦК України та викласти її в такій редакції: «За договором побутово- го підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовни- ка) певну роботу, призначену для задоволення особистих, у тому числі домашніх, сімейних, культурно-побутових або інших, не пов’язаних із підприємницькою діяльністю, потреб замовника, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підводячи підсумок, слід зазначити, що договір побутового підряду характеризується як особливий договір, який відносить- ся до споживчих договорів. Сутність цього договору відповідно до чинного законодавства полягає не тільки у регулюванні по- ведінки його сторін (замовника та підрядника), але й у правовій
охороні суб’єктивних цивільних прав замовника-споживача.
1. Теоретичні та практичні аспекти розгляду судами спорів, що вини- кають із договорів підряду: Монографія / [Xxxxxxxxx X.X., Xxxxxx X.X., Велика xxxx X.X. та ін.]; за заг. ред. академіка НАПрН України X.X. Xxxx, наук. ред. X.X. Xxxxxx. – К.: НДІ приватного права і під- приємництва НАПрН України, 2010, - 320 с.
2. Xxxxxx X.X. Особливості правового регулювання відносин за договора- ми підряду: моногафія / Відп. ред. X.X. Xxxx / X.X. Xxxxxx. – К.: НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України, 2011. – 300с.
Xxxxxxxxx X.X.
3. Xxxxxxxxxxx X.X. Договор бытового подряда: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 /X. X. Xxxxxxxxxxx. – Казань, 2005. – 18с.
4. Xxxxxxxxxx X.X. Цивільно-правовий захист прав споживачів за за- конодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / X.X. Xxxxxxxxxx. — К., 2006. — 20 с.
5. Xxxxxx X.X. Захист прав споживачів за договором про надання ту- ристичних послуг: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.03 / X.X. Xxxxxx.
– Івано-Франківськ, 2013. – 212 с.
6. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України:[у 2-х т.; за відповід. ред. X.X. Xxxxx (кер. авт. кол.), X.X. Xxxxxxxxxx, X.X. Xxxx]. – К.: Xxxxxxx Xxxxx, 2005. - [X.XX]. – 838 с.
7. Закон України від 01 червня 2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: xxxx://xxxxx0.xxxx.xxx.xx/xxxx/xxxx/0000- 14.
8. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: xxxx://xxxxx0. xxxx.xxx.xx/xxxx/xxxx/0000-00.
9. Постанова №1258 від 29 грудня 2010 року «Про затвердження пере- ліку платних побутових послуг, на провадження діяльності з надан- ня яких придбавається торговий патент» / [Електронний ресурс]
/ Кабінет Міністрів України. – Режим доступу:xxxx://xxxxx0.xxxx. xxx.xx/xxxx/xxxx/0000-0000-%X0%XX.
ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТАТЕЙ
10. Xxxxxxxxxxx X. Суб’єктний склад зобов’язання щодо відшкодування шкоди, завданої споживачу / Г. Xxxxxxxxxxx // Право України. - 2010.
- №7. – С. 210-215.
11. Xxxxxxxx X. Сторони у справах про захист прав споживачів / X. Xxxxxxxx // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 7. – С. 45-47.
12. Xxxxxxxx X.X. Квазіспоживач і квазіпозивач / X.X. Xxxxxxxx // Юридичний журнал. – 2003. - № 4. – С. 73-75.
Xxxxxxxxx X.X. Договір побутового підряду як вид споживчого договору.
У науковій статті автор досліджує особливості договору побутового підря- ду як споживчого договору, в якому однією із сторін виступає фізична особа, що використовує результат роботи для задоволення особистих потреб. При цьому автор аналізує чинне законодавство та погляди інших дослідників названої про- блеми, наводить ознаки, що дозволяють виокремити договір побутового підряду у системі цивільно-правових договорів підрядного типу.
Деякі аспекти захисту прав пасажирів (споживачів) за проектом Закону України
Ключові слова: договір підряду, договір побутового підряду, споживчий договір, споживач, побутові потреби.
Xxxxxxxxx X.X. Договор бытового подряда как вид потребительского договора.
В научной статье автор исследует особенности договора бытового подряда как потребительского договора, одной из сторон которого выступает физиче- ское лицо, использующее результат роботы для удовлетворения личных потре- бностей. При этом автор анализирует действующее законодательство, а также взгляды других исследователей названной проблемы, указывает на признаки, на основании которых можно выделить договор бытового подряда в системе договоров подрядного типа.
Ключевые слова: договор подряда, договор бытового подряда, потреби- тельский договор, потребитель, бытовые потребности.
Banasevych I. Consumer work contract as a kind of consumer contract.
In a scientific article the author researches the features of the consumer work contract as one of the consumer contracts in which one party (who is a physical entity) uses the result of work to meet personal needs. The author analyzes the current legislation and other researchers’ views of above mentioned problem. The author proposes the features that allow to determine the consumer work contract in the system of civil law agreements of contracting type.
Key words: contract, consumer work contract, consumer contract, consumer, household needs.
Xxxxxx X.X.
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ПАСАЖИРІВ (СПОЖИВАЧІВ) ЗА ПРОЕКТОМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТАТЕЙ
НА ТАКСІ ТА ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ЗАМОВЛЕННЯ» №2393А.
УДК 656.072(477): 347.763 (477)
З проголошенням незалежності України та формуванням ринкової економіки виникли нові учасники цивільних правовід- носин – суб’єкти підприємництва. Сферою діяльності деяких з них стали перевезення пасажирів.
На ринку цих автоперевезень діють особи, які надають по- слуги з перевезення власним транспортом як таксі, у зв’язку з чим найменш захищеною стороною є пасажир. Основою його захисту виступає Закон України «Про захист прав споживачів»