54001, Україна, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 42, оф. 10. тел. (068) 903-98-03, (067) 01-01-160, e-mail: nikoproekt@ukr.net ЄДРПОУ 41209862; р/р 26004053229355 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 326610
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроект»
54001, Україна, м. Миколаїв, xxx. Xxxxxxxxxxxxx, 00, оф. 10. тел. (000) 000-00-00, (000) 00-00-000, e-mail: xxxxxxxxxx@xxx.xxx ЄДРПОУ 41209862; р/р 26004053229355 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 326610
Замовник: Xxxxxxxxxxxx сільська рада Об’єкт: ІВ/19/20
с. К Р О П И В Н И К
Калуського району Івано-Франківської області
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
2020 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроект» ЄДРПОУ 41209862; р/р 26004053229355 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 326610 Замовник: Xxxxxxxxxxxx сільська рада Об’єкт: ІВ/19/20 с. К Р О П И В Н И К Калуського району Івано-Франківської області ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Директор Xxxxxxxx X.X. Головний архітектор проекту Xxxxxxx X.X. 2020 р. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
2 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Замість інв.№ | ||||||||||
Підпис і дата | ||||||||||
ІВ/19/20. МД.ПЗ | ||||||||||
Зміна | Кільк | Арк. | №док | Підпис | Дата | |||||
Інв. № подл. | XXX | Xxxxxxx О. | Склад проекту | Xxxxxx | Xxxxx | Xxxxxxx | ||||
Архітектор | Xxxxxx X. | МД | 3 | |||||||
Xxxxxxx | Xxxxxxxx X. | ТОВ «Нікопроект» | ||||||||
Перевірив | Пічуга X. | |||||||||
Н контр | Гречкосій Д | |||||||||
№ з/п | Найменування матеріалів | Масштаб |
Графічні матеріали | ||
1. | Схема розташування населеного пункту в системі розселення | 1:25000 |
2. | План існуючого використання території. Схема існуючих планувальних обмежень | 1:2000 |
3. | Генеральний план (основне креслення). Схема проектних планувальних обмежень | 1:2000 |
4. | Схема вулично-дорожньої мережі, селищного та зовнішнього транспорту | 1:2000 |
5. | Схема інженерного обладнання території | 1:2000 |
6. | Схема інженерної підготовки та захисту території | 1:2000 |
Текстові матеріали | ||
7. | Генеральний план. Пояснювальна записка | - |
СКЛАД АВТОРСЬКОГО КОЛЕКТИВУ
Посада | ПІБ | Підпис |
Головний архітектор | Xxxxxxx X. | |
Архітектор, відповідальний виконавець | Xxxxxx X. | |
Архітектор | Xxxxxxxx X. | |
Архітектор | Пічуга X. | |
Xxxxxxx | Xxxxxxxxxxxxxx X. | |
Інженер | Xxxxxxx X. | |
X. контроль | Гречкосій Д. |
Зміна Кільк.
Арк.
№док
Підпис
Дата
Інв.
Підпис і дата
Замість. інв.№
Арк.
4
Генеральний план с. Кропивник (Кропивницької сільської ради) Калуської міської об’єднаної територіальної громади Івано-Франківської області розроблений, відповідно до Державних будівельних норм України ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», а також інших нормативних та законодавчих документів, які встановлюють вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження генерального плану населеного пункту. Головний архітектор проекту Xxxxxxx X. (підпис) (X.X.X.) | ||||||||||
Замість інв.№ | ||||||||||
Підпис і дата | ||||||||||
№ІВ/19/20. МД.ПЗ | ||||||||||
Зміна | Кільк | Арк. | №док | Підпис | Дата | |||||
Інв. № подл. | XXX | Xxxxxxx О. | Підтвердження ГАПa | Стадія | Аркуш | Аркушів | ||||
Архітектор | Xxxxxx X. | МД | 5 | |||||||
Xxxxxxx | Xxxxxxxx X. | ТОВ «Нікопроект» | ||||||||
Перевірив | Пічуга X. | |||||||||
Н контр | Гречкосій Д | |||||||||
ВСТУП 8 І. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 10 1. Характеристика географічного розташування населеного пункту 11 2. Історична довідка 11 3. Природні умови та інженерно-будівельна оцінка території 12 3.1. Місцеположення, рельєф 12 3.2. Клімат 12 3.3. Геологічна будова 14 3.4. Гідрогеологічні умови 18 3.5. Гідрологічні умови 19 3.6. Інженерно-будівельна оцінка території 19 4. Аналіз існуючого стану 27 4.1. Аналіз демографічної ситуації 27 4.2. Житловий фонд 28 4.3. Сучасний стан об’єктів обслуговування 28 4.4. Сучасний стан господарського комплексу населеного пункту 31 4.5. Характеристика сучасної функціонально-планувальної організації території 32 4.6. Використання території 33 4.7. Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають конкурентні переваги та обмеження розвитку населеного пункту 34 5. Транспортна інфраструктура 35 6. Інженерне обладнання території 36 6.1. Водопостачання 36 6.2. Каналізація 37 6.3. Теплопостачання 37 6.4. Газопостачання 37 6.5. Електропостачання 37 6.6. Мережі зв’язку 38 6.7. Інженерна підготовка та захист території 38 6.8. Санітарна очистка територій 38 7. Стан навколишнього природного середовища 38 7.1. Повітряний басейн 39 7.2. Стан поверхневих та підземних вод 39 7.3. Стан ґрунтів 40 7.4. Планувальні обмеження 43 7.5. Радіаційний стан території 46 7.6. Електромагнітне забруднення 46 7.7. Акустичний режим 46 7.8. Природоохоронні території та об’єкти 47 | ||||||||||
Замість інв.№ | ||||||||||
Підпис і дата | ||||||||||
ІВ/19/20. МД.ПЗ | ||||||||||
Зміна | Кільк | Арк. | №док | Підпис | Дата | |||||
Інв. № подл. | XXX | Xxxxxxx О. | Зміст пояснювальної записки | Xxxxxx | Xxxxx | Xxxxxxx | ||||
Xxxxxxx | Xxxxxxxx Ю | МД | 6 | |||||||
Перевірив | Xxxxxx Т. | ТОВ «Нікопроект» | ||||||||
Н контр | Гречкосій Д | |||||||||
8. Оцінка наявних об’єктів культурної спадщини 47 | |||||||||
ІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 49 | |||||||||
9. Прогноз демографічного розвитку населеного пункту 50 | |||||||||
10. Перспективна чисельність та структура трудових ресурсів населеного пункту 51 | |||||||||
11. Концепція перспективного розвитку господарського комплексу населеного пункту 53 | |||||||||
12. Житлове будівництво 55 | |||||||||
13. Територіальний розвиток 57 | |||||||||
14. Архітектурно-планувальна організація території 59 | |||||||||
14.1.Основні завдання планувальної організації території населеного пункту 59 | |||||||||
14.2. Функціональне зонування території населеного пункту 60 | |||||||||
14.3. Планувальна структура населеного пункту. Система центрів 62 | |||||||||
15. Система громадського обслуговування 63 | |||||||||
16. Протипожежні заходи 67 | |||||||||
17. Зелені насадження 69 | |||||||||
18. Транспортна інфраструктура 69 | |||||||||
19. Інженерне обладнання 74 | |||||||||
19.1. Водопостачання 74 | |||||||||
19.2. Каналізація 77 | |||||||||
19.3. Електропостачання 78 | |||||||||
19.4. Теплопостачання 80 | |||||||||
19.5. Газопостачання 81 | |||||||||
19.6. Мережі зв’язку 83 | |||||||||
19.6.1. Телефонний зв'язок 83 | |||||||||
19.6.2. Проводове мовлення 84 | |||||||||
19.6.3. Телебачення 84 | |||||||||
20. Інженерна підготовка та захист території 85 | |||||||||
21. Санітарна очистка території 91 | |||||||||
22. Збереження та охорона культурної спадщини 92 | |||||||||
23. Пропозиції щодо охорони навколишнього природного середовища 93 | |||||||||
24. Зона спільних інтересів 98 | |||||||||
25. Заходи з реалізації генерального плану 99 | |||||||||
26. Основні показники 101 | |||||||||
ДОДАТКИ 104 | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
7 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Містобудівна документація «Генеральний план с. Кропивник (Кропивницької сільської ради) Калуської міської об’єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області» розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроект», відповідно до договору ІВ/19/20 від 19.12.2019 року укладеного з Xxxxxxxxxxxxx сільською радою Калуського району Івано-Франківської області. Містобудівна документація виконана на підставі: рішення Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області № 7-7/92 від 28 жовтня 2016р.; завдання на розроблення генерального плану с. Кропивник (Кропивницької сільської ради) Калуської міської об’єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області затвердженого та погодженого у встановленому порядку. Згідно чинного законодавства та завдання на проектування генеральний план містить принципові рішення щодо функціонального призначення території населеного пункту, розміщення об’єктів державного та місцевого значення, організації вулично- дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього середовища та історико-культурної спадщини. Під час розроблення генерального плану населеного пункту враховані: - Земельний кодекс України; - Водний кодекс України; - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. №3038-VІ; - Закон України «Про Генеральну схему планування території України» від 7.02.2002р. № 3059-ІІІ; - Закон України «Про комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках» від 7 лютого 2002 року № 3022-ІІІ; - Закон України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про автомобільні дороги» щодо класифікації автомобільних доріг загального користування» від 20 грудня 2011року № 4203-УІ; - Закон України «Про охорону культурної спадщини»; - Закон України «Про охорону археологічної спадщини»; - Закон України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003р. № 1345- ІV; - Постанова КМ України «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» від 30 січня 2019 року № 55. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
8 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Проект відповідає чинному законодавству України у галузі містобудування, Державним будівельним нормам ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Під час виконання роботи використані наступні матеріали: - інформація державного земельного кадастру станом на початок розроблення проекту в частині виділення в існуючих межах населеного пункту земельних ділянок під забудову (публічна кадастрова карта); - інформація управлінь та відділів Івано-Франківської обласної державної адміністрації; - інформація управлінь та відділів Калуської районної державної адміністрації - інформація управлінь та відділів (Кропивницької сільської ради) Калуської міської об’єднаної територіальної громади; - Схема планування території Івано-Франківської області (ДП УДНДІПМ «Діпромісто» імені X.X. Xxxxxxxx, Київ, 2015р.). Проект розроблений, на цифровій основі М 1:2000, виконаній ТОВ «ГІС Груп» (м. Івано-Франківськ, 2017р.) в державній системі координат УСК-2000. Генеральний план є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Основні показники генерального плану визначені на розрахунковий етап проекту генерального плану – 01.01.2039 року (20 років). Строк дії генерального плану не обмежується. Затверджена в установленому порядку містобудівна документація є обов’язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території населеного пункту. Будь-яке тиражування або копіювання містобудівної документації без відома ТОВ «Нікопроект» забороняється. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
9 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
10 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
1. Характеристика географічного розташування населеного пункту Територія Кропивницької сільської ради Калуського району розташована в північно-західній частині Івано-Франківської області та межує з: - Завадківською сільською радою на півночі; - територією м. Калуш на сході; - Xxxxx-Калуською та Голинською сільськими радами на півдні; - Кадобненською сільською радою на заході. Село Кропивник розташоване в західній частині Калуського району Івано- Франківської області; входить до складу (Кропивницької сільської ради) Калуської міської об’єднаної територіальної громади. Село Кропивник розташоване на відстані 8,5 км від м. Калуш (до центральної частини) – районного центру та центру системи розселення. Відстань до обласного центру м. Івано-Франківськ становить 47,2 км. До найближчої залізничної станції м. Калуш – 5,0 км. Чисельність населення с. Кропивник на 01.01.2019 р. становить 2055 осіб. Територія населеного пункту згідно даних Державного земельного кадастру та обмірів плану існуючого використання території складає 698,8 га. Основною структурно-планувальною одиницею населеного пункту є квартали житлової забудови переважно з двосторонньою забудовою садибного типу. Село Кропивник має видовжену структуру в широтному напрямку (забудована частина). Забудова населеного пункту представлена лінійно-квартальною планувальною структурою, квартали сформовані у напрямку захід – схід. Через населений пункт проходять автомобільні дороги загального користування місцевого значення: С090603 Пійло-Завадка; С090613 Голинь-Кропивник; С090619 Кропивник-Кадобна. В південному напрямку від меж населеного пункту проходить автомобільна дорога загального користування національного значення: Н-10 Стрий– Івано-Франківськ–Чернівці–Мамалига (на Кишинів) та залізниця. Транспортні розв’язки у двох рівнях відсутні. 2. Історична довідка Кропивник – село Калуського району Івано-Франківської області, розташоване в передгір’ї Карпат, в межеріччі р. Сівки (притока Дністра) і р. Кропивника (притока Сівки). Село розташовано в західній частині Калуського району та в північно-західній частині Івано-Франківської області. Точна дата заснування села невідома. Задокументованих даних щодо походження назви немає. Наймовірніше, назва села походить від назви річки – потічка Кропивника. 2 січня 1670 року Xx Xxxxxxxxx, тодішній маршалек та коронний гетьман, майбутній польський король видав птивілей щодо закладання села Кропивник на місці давно зруйнованого татарами села з такою ж назвою. Саме ця дата вважається першою письмовою згадкою про село Кропивник. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
11 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
В різні періоди село перебувало під владою Польщі, Австрії, большевицької Росії, фашистської Німеччини. «Гірку чашу» спили кропив’яни від своїх поневолювачів, як то: вимушена міграція через біду та нужду до Німеччини, Канади, США в кінці 19 початку 20 століть; десятки убієнних та скалічений в часи І та ІІ світових воєн; десятки засуджених та депортованих до Сибіру червоними «визволителями»; практично повністю спалене село німцями спільно з мадярськими та польським посіпаками в 1944 році. В Кропивнику народилась Xxxxxxxxxx Xxxxxxxx – педагог європейського рівня, видатна громадська діячка, поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор. Сучасний Кропивник – велике розвинене село. В селі є загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, ясла-садочок, народний дім, амбулаторія, церква, заклади торгівлі та громадського харчування, виробничі підприємства, тощо. На сьогодні, село Кропивник та Xxxxxxxxxxxx сільська рада входять до складу Калуської міської об’єднаної територіальної громади. 3. Природні умови та інженерно-будівельна оцінка території Географічне положення населеного пункту – 49°01'59'' північної широти, 24°15'47'' східної довготи. Територія с. Кропивник розташована в північно-західній частині Івано- Франківської області; відповідно до фізико-географічного районування: в межах зони Українських Карпат. Територія с. Кропивник розташована у Калуському районі Івано-Франківської області. В орографічному відношенні поверхня території представляє собою хвилясту рівнину, яка знижується до р. Кропивник. Заплавні території характеризуються близьким заляганням до поверхні ґрунтових вод. Клімат населеного пункту помірно континентальний, вологий з прохолодним літом та м'якою зимою, формується під панівним впливом вологих повітряних мас Атлантичного океану та Середземного моря. Це зумовлює різке зниження температури повітря взимку до -20 °C і підвищення температури влітку до +20…+30 °C. Зими, як правило, м’які, літо − тепле. Характеристика кліматичних умов, основних метеорологічних показників, необхідних для обґрунтування й прийняття планувальних рішень наведена переважно за даними багаторічних спостережень по метеостанції «Долина». | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
12 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Основні метеорологічні показники Період з температурою понад +10 °C становить 160-170 днів. Річні суми опадів коливаються в межах 600-800 мм. Основна кількість опадів припадає на теплий період. Це пов'язано з тим, що територія належить до вологої помірно теплої акрокліматичної зони і на клімат міста суттєво впливає близькість гір Карпат. Середня багаторічна температура повітря складає +9,0 ºС, багаторічний абсолютний максимум температури дорівнює +32,5 ºС, абсолютний мінімум склав -20,8 ºС. Середня багаторічна кількість днів без відлиг складає 31 день, з морозом 99 днів. Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» тривалість опалювального періоду складає 179 діб. Середня багаторічна температура поверхні ґрунту складає +9,4 ºС, абсолютний максимум склав +52,2 ºС, мінімум – -25,6 ºС. Багаторічна кількість днів з замороженим ґрунтом складає 132. Число днів з морозом на глибинах складає 24 дня. В залежності від глибини, температура в товщі ґрунту в середньому коливається від 10,3 до 10,5 ºС. Число днів з морозом на глибині 0,2 м складає 19 днів. Глибина промерзання ґрунту складає 80 см. Середній багаторічний показник відносної вологості повітря складає 73%. Середня багаторічна кількість днів з відносною вологістю не більше 30 % дорівнює 12 днів, не менше 80% – 91 день. Багаторічна температура точки роси складає 4,0 ºС. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
13 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Метеорологічні показники | Характеристика |
Температура повітря: - січень - липень - середня за рік - абсолютний максимум - абсолютний мінімум | -4,0…-10,0ºС +18,0…+25,0ºС +9,4ºС +32,5ºС -20,8ºС |
Розрахункова температура: - самої холодної п’ятиденки - зимова вентиляційна | -22,0ºС -4,3ºС |
Опалювальний період: - середня температура - період | 2,4ºС 179 діб |
Тривалість без морозного періоду | середня 250-255 днів |
Глибина промерзання ґрунту: - середня - максимальна | 80,0 см 95,0 см |
Висота снігового покриву: - середня декадна | 31,0 см |
Атмосферні опади: - середньорічна кількість | 600-800 мм |
Середня багаторічна кількість балів за хмарністю складає 4,1 балів. Середня багаторічна кількість абсолютно ясних днів – 85, абсолютно похмурих – 41 днів. Середня багаторічна швидкість вітру складає 2,3 м/с, середня багаторічна максимальна швидкість вітру складає 26,8 м/с. Кількість випадків з градієнтом швидкості 0-1 м/с складає 1237, кількість випадків з градієнтом швидкості 10-11 м/с складає 25. Середній багаторічний показник атмосферного тиску складає 971,5 ГПа. Переважають вітри південно-західного, західного, північно-західного напрямків. Сумарна багаторічна кількість опадів складає 774 мм на рік. Сумарний багаторічний максимум за добу дорівнює 48 мм. Кількість днів з опадами з показником 0 мм на добу дорівнює 173, більше 30 мм – 3 дні. Серед метеорологічних явищ на території населеного пункту, які погіршують агрокліматичні властивості та комфортність клімату для населення, зустрічаються зливи, (середня багаторічна кількість днів зі зливами складає 121 день) ожеледь, (в середньому 12 днів на рік) туман, (в середньому 44 дня на рік) град, (1 днів) гроза (42 дні). Багаторічна кількість днів зі сніговим покривом дорівнює 66, максимальна висота снігу з середніх показників дорівнює 31 см, максимальний запас води у снігу склав 52 дні. Випадання першого снігу характерне для середини жовтня. Встановлення стійкого снігового покриву відбувається на початку січня-лютого, його руйнування відбувається за звичай у кінці лютого або у середині березня. На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів, які використовуються при плануванні та забудові населених пунктів, та згідно архітектурно-будівельного кліматичного районування території України (ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія»), територія віднесена до ІІІ архітектурно-будівельного кліматичного району. 3.3. Геолого-геоморфологічна будова Відповідно до схеми загального геоморфологічного районування території України с. Кропивник знаходиться в межах таких геоморфологічних районів як Калуська улоговина (Карпатська гірська країна, Передкарпатська область пластово- акумулятивних і пластово-денудаційних рівнин, Приґорґансько-Передкарпатська пластово-акумулятивна височина на неогенових відкладах). Абсолютні відмітки земної поверхні коливаються від 307,3 до 327,3 метрів з загальним ухилом рельєфу території направленого у бік річки. Також територія села розташована у межах зовнішньої та внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Найбільш давніми породами є червонокольорові девонські пісковики, що залягають на глибині 2000-2500 м. На них залягають юрські вапняки, що зустрічаються на глибинах 250-300 м. В геологічному розрізі міоценових відкладів зовнішньої зони виділяють наступні світи (знизу догори): стебницька, нижньобалицька, верхньобалицька, богородчанська, тираська, косівська і дашавська. Геологічний розріз села представлений стебницькою, | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
14 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
нижньобалицькою і верхньобалицькою світами. Стебницька світа складена різнобарвними породами (сірими, темно-сірими, червоно-бурими). Серед літологічних різновидів переважають глини, часто розсланцьовані, з прошарками пісковиків та алевролітів і рідкими прошарками гіпсу та ангідриту. Вище по розрізу залягають відклади нижньобалицької світи, які складені сірими соленосними глинами, глинистими та піщано-глинистими брекчіями, кам’яною сіллю та пластами і лінзами калійних солей. Потужність соленосної товщі змінюється від перших десятків до 400 м. Калійні пласти залягають ярусно, часто перекривають один одного. Кількість рудних покладів в межах рудника «Ново-Голинь» складає 19, в тому числі на крилі «Голинь» – 7 і на крилі «Сівка-Калуська» – 12. По простяганню калійні пласти прослідковуються до 1,5-2,0 км, а по падінню до 0,5-0,7 км. Потужність їх змінюється від 2-3 м до 30-40 і більше метрів. Верхньобалицька світа складена строкатоколірними (сірими, зеленувато-сірими, червоно-бурими) карбонатними глинами, алевролітами, дрібнозернистими пісковиками з прожилками гіпсу та ангідриту. Серед цих порід іноді зустрічаються прошарки засолених глин та брекчій. Богородчанська світа представлена мергелями сірого кольору з прошарками пісковиків і туфів дацитового складу. Тираська світа характеризується гіпсами і ангідритами з прошарками загіпсованих глин. Косівська світа складена глинами сірого кольору, карбонатними з великою кількістю фауни форамініфер. Дашавська світа, як і xxxxxxxxx, представлена глинами сірого кольору, розсланцьованими, карбонатними. У глині зрідка зустрічаються малопотужні прошарки пісковиків. Четвертинні відклади на досліджуваній території розповсюджені повсюдно та представлені алювіальними суглинками, супісками, мулами, глинами та галечниками, що складаються з гальки карпатських пісковиків. Потужність галечників в межах Калуської котловини є мінливою та за звичай не перевищує 10 м. В долині р. Кропивник місцями галечники виклинюються та заміщуються глинами з домішками гальки та гравію. Рудне поле Східна-Голинь, що входить у склад руднику «Ново-Голинь», знаходиться на північно-західній околиці села Кропивник і має об'єм пустот 6863,1 тис. м³. Система розробки поля – камерна із залишенням стрічкових ціликів. У залежності від кута падіння і потужності пласта довжина камер складала від 10 до 100 м, ширина від 10 до 13 м, висота від 2 до 40 м, ширина міжкамерних ціликів від 10 до 12 м. Сумарно на руднику «Ново-Голинь» налічувалось 12158,5 тис. м3 пустот, які частково залиті недонасиченими розсолами Домбровського карєру в обємі біля 11900 тис. м3. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
15 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Просідання земної поверхні на руднику "Ново-Голинь" фіксуються з 1979 р. Процеси просідання над відробленими шахтними полями ведуть до формування мульд, у яких розвивається заболочення та утворюються озера. Над Східним полем «Ново- Голині» наразі утворюються локальні мульди зі швидкістю до 10 - 11 мм/рік і максимальним просіданням до 1 метра з підтопленням поверхні. Загалом очікується заболочення 105 га і формування озера площею 23 га. За прогнозами максимальне просідання складе до 28 м. Контури майбутнього озера перетнуть русло ріки Кропивника, а максимальна просадка відбудеться за 40 м від русла. При розвитку провально-карстового процесу аналогічного руднику «Калуш», гарантовано засолення поверхневих та підземних вод. Загалом у мульду зсуву на кінець зрушення входитимуть 257 жилих будинків та промислові споруди рудника «Ново-Голинь», з них буде підтоплено 168 будинків. Отже, в зоні впливу шахтного поля Східне поле рудника «Ново-Голинь» поширені такі небезпечні процеси як просідання, карстово-провальні явища та підтоплення. Нижче наведено пошаровий опис ґрунтів (інженерно-геологічних елементів) зверху до низу: 1) Насипний ґрунт (шар 1) користується незначним розповсюдженням та приурочений в основному, до ділянок забудови та дорогам. Найбільшим розповсюдженням ці ґрунти користуються у північній частині міста. За складом ґрунти однорідні, складаються з великоуламкових та глинистих порід, в районах забудови - з відходів виробництва та побутових відходів. Відсипані вони сухим методом, є ущільненими. Потужність шару коливається від 0,3 до 2,3 м, в основному в межах 0,8- 1,2 м. Насипний ґрунт не може слугувати основою для проектних споруд та характеризується наступними значеннями фізичних властивостей: - природна вологість - 0,26 - об’ємна маса - 1,86 т/м³ 2) Ґрунтово-рослинний шар (шар 2) розповсюджений повсюдно, за виключенням ділянок, де заміщений насипним ґрунтом. Представлений суглинком темно-сірим, тугопластичним, рихлим, гумусованим, з коренями рослин. Потужність від 0,5 м до 1,1 м. Ґрунтово-рослинний шар не може слугувати основою для споруд. Показники водно- фізичних властивостей ґрунтів приведені усереднені за результатами каротажу: - природна вологість - 0,28 - об’ємна маса - 1,85 т/м³ Ґрунти даного елементу володіють середньою корозійною активністю до стальних конструкцій. 3) Суглинок напівтвердий (шар 3) з рідкими малопотужними лінзами суглинків тугопластичних, тріщинуватий, по тріщинам з домішками ґрунту. Суглинок бурий та жовтий різних відтінків, місцями макропористий, містить залізисто-марганцеві утворення. Шар розвинутий повсюдно, викритий на глибинах 0,5-2,2 м. Потужність його коливається від 1,8 до 3,8 м. Фізико-механічні властивості даного шару наведено у відповідній таблиці. За даними випробувань ґрунтів ІГЕ-3 статичними навантаженнями | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
16 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
штампом модуль деформації в інтервалі навантажень 0,5-4,0 кгс/см² дорівнює 230 кгс/см². Значення міцностних показників ґрунтів виведені за результатами лабораторних досліджень суглинків напівтвердих та суглинків тугопластичних. 4) Суглинок тугопластичний (шар 4) розповсюджений повсюдно та залягає під суглинком напівтвердим на глибині 2,5-4,2 м. Перехід від вищерозташованого шару до нижнього поступовий. Суглинок пилуватий, жовто-бурий, містить залізо-марганцеві утворення. Потужність шару коливається від 1,0 до 2,2 м. За даними вертикального електричного зондування (ВЕЗ) суглинки шарів 3 та 4 не відрізняються один від одного і характеризуються наступними значеннями питомого опору – 15-35 омм. Даний шар характеризується показниками фізичних властивостей, що наведені у відповідній таблиці. Нормативні значення природної вологості, об’ємної маси та коєфіцієнту пористості наведені як середні за результатами лабораторних визначень та радіоактивного каротажу: природна вологість - 0,20; об’ємна маса - 2,02 т/м³; коефіцієнт пористості - 0,58; Показники механічних властивостей наступні: кут внутрішнього тертя - 25°; питоме зчеплення - 0,008 МПа; модуль деформації - 20 МПа. 5) Супісок пластичний (шар 5) з лінзами супіску твердої, піску пилуватого та суглинку тугопластичного. В нижній частині шару зустрічаються включення гальки та гравію до 10-20 %. Шар залягає у вигляді малопотужних прошарків та лінз та часто виклинюються. Потужність шару від 0 до 1,7 м, в основному 0,3-0,9 м. Даний ІГЕ характеризується наступним зерновим складом: а) фракції більше 10 мм - 61%; б) фракції 2-10 мм - 13%; в) меньше 0,1 мм - 26% Зерновий склад заповнювача представлений наступними фракціями: а) фракції 2,0-0,5 мм - 12,5 %; б) фракції 0,5-0,25 мм - 16,6 %; в) фракції 0,25-0,1 мм - 19,9 %; г) фракції меньше 0,1 мм - 51 %. Як видно з вищеперерахованого, заповнювач галечникового ґрунту представлений піском пилуватим та дрібним. За даними радіоактивного каротажу нормативне значення об’ємної маси галечникового ґрунту дорівнює 2,08 т/м³, розрахункове - 2,07 т/м³. Розрахунковий тиск на галечникові ґрунти складає 0,6 МПа. Модулі деформації, визначені за результатами статистичних навантажень складають в середньому 50 МПа. 6) Галечниковий ґрунт (шар 6) розповсюджений повсюдно. Залягає на глибинах від 2,9 до 5,6 м. Ґрунт шару 6 представлений галькою з гравієм піщанику з піщаним заповнювачем та включенням валунів. Галька та гравій добре окатані, пісок поліміктовий жовто-бурий, сірий. У покрівлі шару місцями заповнювач глинистий, супіщаний. За результатами ВЕЗ галечникові ґрунти суттєво відрізняються від інших ґрунтів. Питомі опори коливаються від в межах 31-60 омм. Даний шар характеризується показниками фізичних властивостей, що наведені у відповідній таблиці. За даними компресійних випробувань модуль деформації коливається від 15 до 20 МПа, в середньому складає 17 МПа. 7) Неогенові породи (шар 7) викриті окремими свердловинами. Покрівля залягання неогенових глин доволі рівна без різких перепадів на глибинах 7,3-8,7 м. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
17 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Представлені неогенові породи глинами верхньотортонського ярусу. Глини характеризуються шаруватою та плитчатою текстурою. Вона розбита складною системою тріщинуватості та містить присипку піску пилуватого. Забарвлення глини темно-сіре та зеленувато-сіре. Викрита потужність глин складає 7,1 м. Широко розповсюджений антропогенний рельєф, зумовлений активною розробкою родовищ калійної солі. Основними породоутворюючими мінералами на калійних родовищах є каїніт, сільвін, лангбейніт. Крім основних мінералів у руді присутні кізерит, ангідрит, полігаліт, карналіт, рідше гіпс, шеніт, леоніт і епсоміт. Загальна характеристика геологічної будови має істотне значення в плані інженерно-будівельної оцінки. У відповідності з геологічною будовою району на досліджуваній території виділяються декілька водоносних горизонтів. Своєрідним типом підземних вод в даному районі є верховодка, що утворюється за рахунок інфільтрації атмосферних та поверхневих вод та приурочена до прошарків піщаних глин, супіскам або дрібнозернистим, пилуватим піскам. Мінералізація вод від 0,2 до 2,4 г/л. За переважаючими компонентами вони хлоридно-гідрокарбонатно- натрієво-кальцієві, рідше магнієві, (в місцях існування джерел засолення) тип вод гідрокарбонатний, рідше сульфатний. Основний водоносний горизонт приурочений до гравійно-галькових річкової тераси річки. Режим підземних вод в основному зв’язаний з режимом р.Кропивник. Весною на річці проходять паводки, що утворюються від сніготаяння з дощовими опадами. Амплітуда коливання рівня води в річці в середньому складає 2,0 м. Галечники володіють високою водопроникненістю (коефіцієнт фільтрації доходить до 300 м/добу). Вони містять рясні ґрунтові води з вільною поверхнею. Рівень води стоїть на глибині 1-2 м від поверхні землі. За хімічним складом води відносяться до гідрокарбонатно-кальцієво-натрієвого, сульфато-натрієвому типам. Води, як правило, прісні, слабомінералізовані (0,13-0,80 г/л). Другий від поверхні водоносний горизонт надсольових розсолів отримав розповсюдження в місцях виходу калійних солей на денну поверхню. Це ділянки Калуш-Голинського родовища. Глибина залягання рівня розсолів – 13-14 м від поверхні. Розсоли приурочені, головним чином, до закарстованої нижньої зони порід гіпсо-глинистої шапки. Потужність розсольного горизонту коливається від 0,5 до 5,0 м. Надсольові розсоли утворюються в результаті вилуговування підземними водами каїнітової та галітової порід, а також соленосний брекчій. Дебіт свердловин незначний (0,017-0,146 м³/добу), коефіцієнт фільтрації порід змінюється від 0,006-0,24 до 1 м/добу. За хімічним складом надсольові розсоли відносяться до хлоридно-натрієвого та хлоридно-сульфатно-натрієво-магнієво типам. Мінералізація розсолів змінюється від 50 до 367 г/л. Гідравлічний зв’язок між підземними водами алювіальних відкладів та надсольовими розсолами здійснюється через систему каналів, пустот та тріщин в | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
18 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
породах гіпсо-глинистої шапки. Наприклад, на Домбровському кар’єрі в гіпсо- глинистій шапці були знайдені заповнені піском вертикальній воронки та реліктові породи діаметром 0,3-1 м, які прослідковуються від підошви гравійно-галькових відкладів до солей. Нижче залягаючі соленосні відклади практично безводні: окремі розсолопрояви відносяться до цементаційних маточників, розсолом вилуговування. Водоносний горизонт підсольових відкладів, що володіють напором приурочений до прошарків тріщинуватих піщаників та гравелитів, що залягають серед пістрявокольорових глин та аргілітів. Викрита потужність водоносних пластів змінюється від 1 до 5 м. Через часте чергування тонких прошарків різноманітного літологічного складу, окремі самостійні водоносні горизонти не виділяються. Дебіти свердловин невеликі і складають від 0,001 до 1,5 л/сек (при зниженнях рівня вод до 80 м і більше). Коефіцієнт фільтрації 0,009-0,15 м/добу. Хімічний склад підземних вод підсольових відкладів та їх мінералізація дуже різноманітні. У верхніх частинах розрізу циркулюють прісні та слабкомінералізовані води, зі збільшенням глибини мінералізація збільшується, а в зонах контакту з соленосними відкладами вона досягає 170 г/л. За хімічним складом води гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві, хлоридно- натрієві та хлоридно-кальцієві. Живлення водоносного горизонту підсольових відкладів виникає через інфільтрацію атмосферних опадів і можливо, внаслідок підтоку глибинних вод в зонах тектонічних порушень. Відповідно схеми «Гідрологічного районування України», с. Кропивник розташоване у межах Західної гідрологічної області достатньої водності. Місцерозташування і геоморфологічні особливості території визначили її гідрологічні умови. В межах населеного пункту в наявності є водні об'єкти, які представлені р. Кропивник, ставками та іншими водотоками (струмками), меліоративними каналами. Річка Кропивник є лівою притокою р. Сівка (басейн Дністра). Довжина річки становить 26 км, площа басейну 72,1 км². Долина трапецієподібна, симетрична. Річище помірно звивисте, завширшки 5-8 м, є перекати. Похил річки 3,1 м/км. Річка бере початок на західній околиці села Кадобна. Тече переважно на схід та північний схід. Впадає до Сивки на північний схід від села Довпотова. Живлення снігове і дощове. Льодовий режим нестійкий, триває від грудня до серед. березня. Річка Кропивник є водоприймачем підприємств Калуського промислового вузла, в окремі періоди загальний вміст солей становить 16–25 г/дм3 , хлоридів – 6-9 г/дм3. Найбільші притоки: Фронилів, Сапогів (ліві); Кривець (права). 3.6. Інженерно-будівельна оцінка території Відповідно до схеми інженерно-геологічного районування України, с.Кропивник відноситься до території високої складності будівельних умов освоєння. Підземні води по відношенню до бетону мають сульфатну агресивність. В сейсмічному відношенні (ДБН В.1.1-12/2014 «Будівництво в сейсмічних районах України») відповідно карти «А» для проектування та будівництва об’єктів і | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
19 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
будівель масового громадського, промислового призначення, різних житлових об’єктів в міській та сільській місцевості територія відноситься до несейсмічної зони (6 балів). Згідно карт «В» для проектування та будівництва об’єктів і будівель підвищеного рівня відповідальності, що мають коефіцієнт надійності не менш 1,1 у відповідності з ГОСТ 27751-88, пошкодження або руйнування яких під впливом землетрусу може призвести до надзвичайних ситуацій регіонального рівня, територія відноситься до несейсмічної зони (7 балів) та «С» для особливо відповідальних об'єктів і споруд, що мають коефіцієнт надійності за відповідальністю не менш ніж 1,2 у відповідності з ГОСТ 27751-88, пошкодження або руйнування яких під впливом землетрусу може призвести до надзвичайних ситуацій державного рівня, територія відноситься до сейсмічних зон (7 балів відповідно). Село Кропивник розташоване над видобувними дільницями рудників «Голинь» і «Ново-Голинь» та в зоні впливу гірничих робіт які впродовж тривалого часу виконувалися на згаданих гірничо-видобувних підприємствах. Видобування корисних копалин у надрах призводить до порушення природного рівноважного стану порід у гірничому масиві та пов'язаного з цим розвитку зсувних процесів які відображаються на земній поверхні формуванням мульди зсуву. Зсуви земної поверхні і деформації гірничого масиву в залежності від їх масштабності здатні викликати більші або менші пошкодження об'єктів, що розташовані в зонах впливу гірничих виробіток. На площі поверхні, на яку впливають підземні виробки рудника «Голинь», знаходиться 273 житлових будинки, а також інші будівлі і споруди. Під час виконання прохідницьких і видобувних робіт підземні виробки рудника «Голинь» були з'єднані із системою підземних шахтних виробіток рудника «Ново-Голинь». На земній поверхні над відробленими пластами знаходиться додатково 257 житлових будинків, а також споруди і комунікації та сільськогосподарські угіддя. Осідання та деформації земної поверхні, які відбуваються внаслідок зрушення гірничого масиву, впливають на нормальну експлуатацію усіх розташованих на поверхні об'єктів. Враховуючи тривалість процесу зсуву земної поверхні необхідно встановити черговість відселення мешканців та перенесення будівель і комунікацій із зони впливу гірничих виробіток. За результатами виконаного аналізу та на основі виконаних розрахунків і графічних побудов, визначено 4 зони. За межами зовнішнього контуру мульди можливе будівництво і безпечна експлуатація будівель і споруд без гірничо-геологічних обмежень. В межах зон, виділених у внутрішній частині можливе будівництво і експлуатація тільки будівель і споруд визначених категорій охорони (звіт про науково- дослідну роботу: «Визначення зон для можливої забудови на території сільської ради с. Кропивник для врахування у генплані розвитку, ДП «Науково-дослідний інститут галургії», Калуш, 2018р.). З процесом зсуву земної поверхні в межах мульди зсуву буде пов'язаний і такий негативний наслідок, як підтоплення ґрунтовими водами та заболочення ділянок. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
20 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Таким чином, антропогенні форми рельєфу відносяться до підроблених територій населеного пункту і становлять велику загрозу для житлової забудови та об’єктів інженерної інфраструктури, впливають на забруднення та засолення підземних водоносних горизонтів, а відтак і на стан здоров’я мешканців села. Недбала господарська діяльність по видобутку корисних копалин призвела до активізації негативних фізико- та інженерно-геологічних процесів: просідання, галогенового карсту, підтоплення, затоплення, ерозії, зсувів, засолення підземних вод та поверхні ґрунту суміжних територій. Неконтрольоване затоплення шахт «Голинь» і «Ново- Голинь» прісними водами зумовило активний розмив і розчинення солі з утворенням на поверхні провалів та осідань ґрунту. На території с. Кропивник поширені наступні різновиди ґрунтів: дерново- підзолисті переважно оглеєні та болотні ґрунти. Дерново-підзолисті ґрунти є зональними, що характеризуються різкою диференціацією профілю за елювіально-ілювіальним типом внаслідок розвитку в них дернового та підзолистого ґрунтоутворюючих процесів. Дерново-підзолисті ґрунти формуються під мішаними, переважно сосново-дубовими лісами з густим трав’яним покривом в умовах застійно-промивного водного режиму на водно-льодовикових, моренних та лесовидних відкладах. У їхньому профілі виділяються горизонти: сірий гумусово-елювіальний (потужність 18 – 22 см), білястий елювіальний завтовшки від 2- 3 до 20 см, зрідка до 30 см, червоно-бурий ілювіальний, що поступово переходить у материнську породу. За ступенем вираженості підзолистого процесу дерново- підзолисті ґрунти поділяються на слабо-, середньо-, та сильно підзолисті; за водним режимом – на автоморфні (34,1%), поверхнево-оглеєні (7,2%) і ґрунтово-оглеєні (58,7%). Дерново-підзолисті ґрунти мають кислу реакцію ґрунтового розчину, слабо насичені основами, бідні на гумус (0,7-2,0%) і поживні речовини, характеризуються значною щільністю, високою водопроникністю й низькою ємністю вбирання. Серед них за механічним (гранулометричним) складом переважають супіщані (48%), глинисто-піщані (30%), легко суглинисті (12%) і піщані (8%) різновиди. Для підвищення їхньої родючості поглиблюють орний шар, здійснюють вапнування ґрунтів та фіто- меліорації, вносять добрива; для оглеєних різновидів застосовують осушувальні меліорації. Бонітет дерново-підзолистих ґрунтів становить 22-41 бал. Використовують головним чином у сільському та лісовому господарстві. Болотні ґрунти формуються в умовах перезволоження поверхневими чи ґрунтовими водами під специфічною вологолюбною рослинністю, внаслідок заростання та за торфування водойм. Профіль болотних ґрунтів характеризується наявністю торфових і оглеєного мінерального горизонтів. Болотні ґрунти низинних боліт займають заплави та давні долини рік, притерасні зниження, днища балок, тощо. Реакція ґрунтового розчину змінюється від слабокислої до нейтральної та лужної, зольність ґрунтів низинних боліт переважно середня та висока. Всі ґрунти низинних боліт поділяються на мінеральні (містять понад 80 % мінеральних речовин) і | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
21 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
органогенні. В болотних мінеральних ґрунтах звичайно відсутній суцільний торфовий шар. Мулувато-глейові ґрунти під слаботорфованою деревиною (потужність до 10 см) мають гумусово-глейовий горизонт. Потужність торфового горизонту в торф’янисто- глейових ґрунтах становить близько 30 см, у торфово-глейових – 30-50 см, у торфових перевищує 50 см. Торфові ґрунти поділяються на неглибокі (50 – 100 см), середньо глибокі (100 – 200 см) і глибокі (понад 200 см). Залежно від ступеня розкладу рослинних залишків серед торфових ґрунтів розрізняють слабо- і середньо розкладені, муміфіковані та перегнійні. Ґрунти верхових та перехідних боліт відрізняються дуже кислою та кислою реакцією торфових горизонтів і малою зольністю. Раціональне використання болотних ґрунтів передбачає застосування меліоративних заходів. Бонітет болотних ґрунтів коливається в межах від 15 до 60 балів. Поблизу с. Кропивник є поклади калійних солей, природного газу, цегельно- черепичної сировини, підземної питної та технічної води. Калуш-Голинське калійне та магнієве родовище розташоване в адміністративних межах Калуського району, 2 км на захід від залізничної станції Калуш та 30 км від залізничної станції Івано-Франківськ. Розробка на Калуш-Голинському родовищі каїнітових та сильвінітових руд почалась з 1867 року, а експлуатація рудника припинилась у 1978 році. Порожнини рудників «Калуш» та «Ново-Голинь», які відробили запаси та припинили експлуатацію заповнили розсолами. Зараз зарезервованими є ділянки «Домброво», «Пійло» та «Кадобна». Гринівське газове родовище належить до Більче-Волицького нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Розташоване на відстані 5 км від м. Калуш. Приурочене до центральної частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони. У межах родовища виділяються 3 структурні елементи: Гринівська і Калуська складки та півд.-східна перикліналь Кадобнянської складки. Гринівська складка — брахіантикліналь північно- західного простягання розмірами по ізогіпсі - 800 м 15х5-6 м, висота 120 м. Калуська структура — куполовидна складка розмірами по ізогіпсі — 800 м 5х3 м, висота 70 м. Спецдозвіл на видобування газового родовища – №1810 від 25.03.99. Родовище відкрито у 1952 році, постановлено на облік у 1959 р., введено у розробку у 1963 році. Видобуток та втрати з початку розробки складає 1257 млн. м³. Категорія С1+С2 –1257 млн. м³. Категорія С1 – 2597 млн. м³, категорія С2 – 2462 млн. м³. Достовірні запаси даного родовища складають 2557 млн. м³, вірогідні – 40 млн. м³. Кадобнянське газове родовище належить до Більче-Волицького нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Кадобнянське газове родовище розташоване на відстані 12 км від м. Калуш.Приурочене до центральної частини Косівсько-Угерської підзони Більче- Волицької зони. Кадобнянська структура була виявлена в 1940 р. і являє собою куполовидну ізометричну складку, побудовану сарматськими та баденськими утвореннями. Перший промисловий приплив газу отримано з відкладів нижнього | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
22 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
сармату з інтервалу 717-725 м у 1953р. Поклади пластові або масивно-пластові, літологічно обмежені. Експлуатується з 1955р. Режим покладів газовий. Категорія С1+С2 –107 млн. м³. Вірогідні запаси – 107 млн. м³. Войнилівське цегляно-черепичне родовище знаходиться в Калуському районі, в 3 км на південь від смт. Войнилів, в 18 км на північний схід від м. Калуш. Домбровське цегляно-черепичне родовище знаходиться в 2 км на північний схід від с. Голинь, в 4 км на захід від м. Калуш. Грабівське цегляно-черепичне родовище знаходиться на західній околиці с. Грабів, 14 км на південний схід від ст. Калуш. Калуське цегляно-черепичне родовище знаходиться в 1,5 км на схід від с. Підгорки, 4 км на схід від м. Калуш. Павликівське цегляно-черепичне родовище 0,4 км на схід від с. Павлівка, 15 км на північний схід від м. Калуш. Підмихайлівське цегляно-черепичне родовище в 6 км на південний схід від с. Підмихайло, 8 км на південь від м. Калуш. Питні підземні води представлені родовищами Шевченківським, Підмихайлівським, Лімницьким 3. Балансові запаси калійних солей на 01.01.2017 (тис. т) | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
23 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Адміністративна область, відомча приналежність, підприємство, родовище. Корисна копалина, що враховуються іншими балансами | а) тип к/к, б) середній вміст корисного компоненту | Балансові запаси на 1 січня 2016 р. А+В+С1 | Балансові запаси на 1 січня 2017 р. | Балансові запаси ДКЗ, ТКЗ | Організація, № протоколу | ||||||
А | В | С1 | А+В+С 1 | позаба- лансові | А+B | А+B+ C1 | Зали шок А+В+ С1 | ||||
XXXXX- | x) Сірчанокислі | 442589 | 27390 | 113811 | 301388 | 442589 | 5628 | 146650 | 447220 | 395870 | ВКЗ 1953р; |
ГОЛИНСЬКЕ | (сульфатні) | 49347 | 3673 | 13171 | 32503 | 49347 | 621 | 16831 | 48794 | 44140 | № 8512, |
(ДФР) | солі, хлористі | ||||||||||
Комплексне; | (безсульфатні) | ||||||||||
Калій-магнієва | солі, змішані | ||||||||||
сіль | (сірчанокисло- | ||||||||||
хлористі) солі | |||||||||||
б) 10.57 | |||||||||||
ВКЗ | |||||||||||
а) Сірчанокислі | 814 | - | - | 814 | 814 | - | - | 000 | 000 | 0000р; | |
(сульфатні) | 80 | 80 | 80 | 80 | 80 | № 9101 | |||||
солі; | ДКЗ СРСР, | ||||||||||
1958р; | |||||||||||
а) Хлористі | 162 | - | - | 162 | 162 | - | - | 162 | 162 | № 2517 | |
(безсульфатні) | 35 | 35 | 35 | 35 | 35 | ДКЗ СРСР, | |||||
солі | 1960р; | ||||||||||
а) Змішані | 441613 | 27390 | 113811 | 300412 | 441613 | 5628 | 146650 | 446245 | 394894 | ||
(сірчанокисло- | 49232 | 3673 | 313171 | 32388 | 49232 | 621 | 16831 | 48679 | 44025 | ||
хлористі) солі | |||||||||||
Ділянка «ДОМБРОВО» | а) Змішані (сірчанокисло- хлористі) солі; б) 11,23 | 32295 4067 | 451 3673 | 31270 3722 | 574 126 | 32295 4067 | 1113 195 | 37170 3928 | 75201 7729 | 23850 3075 | ДКЗ СРСР, 1960 р; № 2517, |
Ділянка | а) Сірчанокислі | 410294 | 26939 | 82541 | 300814 | 410294 | 4515 | 109480 | 372019 | 372020 | ДКЗ СРСР, |
«ПІЙЛО» | солі, хлористі | 45280 | 3454 | 9449 | 32377 | 45280 | 426 | 12903 | 41065 | 41065 | 1954 р; |
№ 8512 | |||||||||||
а) Сірчанокислі | 814 | - | - | 814 | 814 | - | - | 814 | 814 | ||
солі | 80 | 80 | 80 | 80 | 80 | ||||||
ДКЗ СРСР, | |||||||||||
а) Хлористі | 162 | - | - | 162 | 162 | - | - | 161 | 162 | 1958 р; | |
35 | 35 | 35 | 35 | 35 | № 9101 | ||||||
ДКЗ СРСР, | |||||||||||
а) Змішані | 409318 | 26939 | 82541 | 299838 | 409318 | 4515 | 109480 | 371044 | 371044 | 1960 р; | |
45165 | 3454 | 9449 | 32262 | 45105 | 426 | 12903 | 40950 | 40950 | № 2517 | ||
Ділянка | а) Змішані | - | - | - | - | - | 8447 | - | - | - | ДКЗ СРСР, |
«КАДОБНА» | (сірчанокисло- | 899 | 1960 р; | ||||||||
хлористі) солі | № 2954 | ||||||||||
б) 10,64 |
Балансові запаси родовищ цегельно-черепичної сировини в районі c.Кропивник на 01.01.2017 (тис. т)
Адміністративна область, відомча приналежність, підприємство, родовище Корисна копалина, що враховуються іншими балансами | Тип корисної копалини, сорт, xxxxx | Xxxxxxxxx запаси на 1 січня 2016 року | Зміни запасів через | Стан запасів на 1 січня 2017 року | Балансові запаси затверджені ДКЗ, ТКЗ | Організація, № протоколу | |||||
Балансові | на дату затвердження | залишок на 01.01.2017 А+В+С1 | |||||||||
А+В+С1 | видубуток | А | В | С1 | А+В+С1 | А+В | А+В+С1 | ||||
Родовища, що розробляються: ВОЙНИЛІВСЬКЕ (ДФР) ТОВ «Кахелина» Спецдозвіл №5306 від 13.01.2011 (видобування) | а) Суглинок | 365,66 | 16 | 54 | 134 | 177,5 | 365,5 | 188 | 366 | 365,5 | ДКЗ 2009 р, № 1878 |
Родовища, що не розробляються: ДОМБРОВСЬКЕ (ДФР) | а) Суглинок | 3634 | 522 | 895 | 2217 | 3634 | 1417 | 3634 | 3634 | ТКЗ 1969 р, № 2997 | |
ГРАБІВСЬКЕ (ДФР) | а) Глина (ДФР) | 702 | 98 | 000 | 000 | 000 | 278 | 702 | 702 | ТКЗ 1992 р, № 5268 | |
КАЛУСЬКЕ (ДФР) | а) Суглинок | 419,82 | 51,44 | 164,88 | 203,5 | 419,82 | 308 | 602 | 419,82 | ТКЗ 1992 р, № 5268 | |
ПАВЛИКІВСЬКЕ (ДФР) | а) Глина, суглинок а) Глина а) Суглинок | 2556 1335 1221 | 378 148 230 | 1189 781 258 | 1039 000 000 | 0000 1335 1221 | 1517 554 963 | 2556 1335 1221 | 2556 1335 1221 | ТКЗ 1990 р, № 4895 | |
Зміна Кільк.
Арк.
№док
Підпис
Дата
Арк.
Інв.
Підпис і дата
Замість. інв.№
24
Адміністративна область, відомча приналежність, підприємство, родовище Корисна копалина, що враховуються іншими балансами | Тип корисної копалини, сорт, xxxxx | Xxxxxxxxx запаси на 1 січня 2016 року | Зміни запасів через | Стан запасів на 1 січня 2017 року | Балансові запаси затверджені ДКЗ, ТКЗ | Організація, № протоколу | |||||
Балансові | на дату затвердження | залишок на 01.01.2017 А+В+С1 | |||||||||
А+В+С1 | видубуток | А | В | С1 | А+В+С1 | А+В | А+В+С1 | ||||
ПІДМИХАЙЛІВСЬКЕ (ДФР) | а) Суглинок | 1061 | 107 | 233 | 721 | 1061 | 340 | 1061 | 1061 | ДКЗ 1993 р., №148 | |
Оцінка балансових запасів підземних питних та технічних вод станом на 01.01.2017 р.
1)Адміністративна область; 2)Прогнозні ресурси підземних вод; 3)Адміністративний район; 4)Басейн підземних вод; 5)Річковий басейн; 6)Назва родовища; 7)Назва ділянки родовища; 8)Місцезнаходження; 9)Рік введення в експлуатацію 10)Водокористувач; 11)Спецдозвіл | 1)Геологічний індекс; 2)Літологія водовмісних порід; 3)Глибина залягання водоносного горизонту: а)покрівля (міn- max) б)підошва (міn-max) Хімічний тип води: 4)початковий 5)у звітному році Мінералізація від до г/дм³: А)початкова Б)у звітному році | Тип та кількість водозабір них споруд | Рівень води, м: 1)До початку експлуатації; 2)На кінець звітного року; | 1)Видобуток з балансових вод; 2)Видобуток з позабалансови х запасів; 3)Використан ня по видах (тис. м³/добу) | Балансові експлуатаційні запаси тис. м³/доба | 1)Інстанція; 2)Рік затвердження; 3)Номер протоколу; 4)Строк експлуатації; 5)Група складності; | |||
A | B | C1 | A+B +C1 | ||||||
3)Калуський район 4)Волино-Подільський артезіанський басейн 5) р. Дністер 6)Родовище Шевченківське 7)Ділянка Шевченківська 8 8)між селами Лука та Сівка-Войнилів 9)Не експлуатуються | 1) AQ3(AP3); 2) Відклади валунно-галькові з гравієм; 3) а)2.20-4.00 б)5.20-9.80 4) Гідрокарбонатна, магнієво-кальцієва 6)0.17-0.41 | Водозабірна свердловина | 1) 1.95-3.00 | 7.400 | 7.400 | ДКЗ СРСР, 1976 7747 25 1 група | |||
4)Волино-Подільський артезіанський басейн 5 р. Лімниця 6)Родовище Підмихайлівське 7)Ділянка Підмихайлівська 8)с. Підмихайля, 0,5 км на пн.-сх. 9) 1986 | 1)AQ4 2) Відклади гравійно-галькові з піщаним наповнювачем 3) а)0.20-1.00 б)5.60-6.60 4) Сульфатно- гідрокарбонатно- хлоридна магнієво- кальцієва | Водозабірна свердловина | 1) 1.68-2.07 | 1.860 | 1.860 | 3.720 | 1986, 4595, 27 1 група | ||
Зміна Кільк.
Арк.
№док
Підпис
Дата
Інв.
Підпис і дата
Замість. інв.№
Арк.
25
3.9. Лісові ресурси та рослинний і тваринний світ Відповідно листа Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ДП «Калуське лісове господарство» №190 від 05.0.2019р, на території Кропивницької сільської ради знаходиться 450,0 га земель лісового фонду. Дані лісові насадження знаходяться за межами населеного пункту та відносяться до категорії земель – лісогосподарська частина лісів зелених зон. Санітарний стан лісів задовільний. Об’єктів природно-заповідного фонду на території Кропивницької сільської ради немає. Так як територія села активно освоюється в господарському відношенні, природний рослинний світ значно змінений. Природна рослинність представлена дубовими, дубово-сосновими, буковими, дубово-грабовими лісами, а також агрофітоценозами на їх місці. Основні представники: дуб звичайний, бук лісовий, ялиця біла, смерека, граб звичайний, у підліску - крушина, ліщина, орляк, квасениця, конвалія, фіалка, барвінок, шипшина, малина. Заплави річок представлені справжніми болотними та торф’яними луками (костриця валіська або типчак, костриця червона, китник лучний, щучник дернистий) в комплексі з евтротрофними болотами (лепешняк великий, осот гострий). Серед ссавців на території м. Калуш зустрічаються миша хатня, бурозубка звичайна, нетопир малий, вечірниця руда, кажан пізній, пацюк сірий, ласка, тхір чорний, куниця кам’яна, здичавілі коти та собаки. Серед птахів – лелека білий, xxxxx сизий, горлиця садова, дятел сирійський, ластівка міська, сич хатній, дрізд чорний, | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
26 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
1)Адміністративна область; 2)Прогнозні ресурси підземних вод; 3)Адміністративний район; 4)Басейн підземних вод; 5)Річковий басейн; 6)Назва родовища; 7)Назва ділянки родовища; 8)Місцезнаходження; 9)Рік введення в експлуатацію 10)Водокористувач; 11)Спецдозвіл | 1)Геологічний індекс; 2)Літологія водовмісних порід; 3)Глибина залягання водоносного горизонту: а)покрівля (міn- max) б)підошва (міn-max) Хімічний тип води: 4)початковий 5)у звітному році Мінералізація від до г/дм³: А)початкова Б)у звітному році | Тип та кількість водозабір них споруд | Рівень води, м: 1)До початку експлуатації; 2)На кінець звітного року; | 1)Видобуток з балансових вод; 2)Видобуток з позабалансови х запасів; 3)Використан ня по видах (тис. м³/добу) | Балансові експлуатаційні запаси тис. м³/доба | 1)Інстанція; 2)Рік затвердження; 3)Номер протоколу; 4)Строк експлуатації; 5)Група складності; | |||
A | B | C1 | A+B +C1 | ||||||
4)Волино-Подільський артезіанський басейн; 5)р. Лімниця 6)Родовище Лімницьке 3 7)Xxxxxxx Xxxxxxxxx 3.1 8)с.Вістова, західна околиця 9)1983 | 1)Q 2)Відклади гравійно-галькові з піщаним наповнювачем 3) а)1.50-1.60 б)6.50-6.75 4)Сульфатно- хлоридно- гідрокарбонатна натрієво-кальцієва 6)0.15-0.22 | Дренажна споруда | 1.30-4.50 | 5.810 | 2.020 | 7.830 | ДКЗ України 2006 1109 25 2 група | ||
Кількість ділянок: 3 В тому числі: Балансові: Експлуатуються: 0 Використовується: 0 Не експлуатуються: 3 | 1.860 | 7.670 | 9.420 | 18.950 | |||||
зяблик. Серед плазунів – ящірка прудка, вуж звичайний. Серед земноводних – жаба звичайна, ропуха зелена, часничниця звичайна, квакша звичайна. 4. Аналіз існуючого стану 4.1. Аналіз демографічної ситуації Чисельність населення с. Кропивник, за даними Кропивницької сільської ради, становило на початок 2019 року 2055 осіб. Таблиця 4.1 Динаміка населення Таблиця 4.2 Вікова структура населення | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
27 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Чисельність населення, станом на: | Населення, осіб |
01.01.2012 р. | 2155 |
01.01.2013 р. | 2137 |
01.01.2013 р. | 2120 |
01.01.2015 р. | 2105 |
01.01.2016 р. | 2101 |
01.01.2017 р. | 2092 |
01.01.2018 р. | 2073 |
01.01.2019 р. | 2055 |
Вікові групи населення | На 01.01.2019 р. | |
Осіб | % до населення | |
Діти до 16 років, в тому числі: | 276 | 13,4 |
- 0-6 років | 96 | 4,7 |
- 7-16 років | 180 | 8,7 |
Населення працездатного віку: | 1254 | 61,0 |
- 17 років | 15 | 0,1 |
- жінки 16-54 років | 633 | 30,8 |
- чоловіки 16-59 років | 621 | 30,1 |
Старше працездатного віку | 525 | 25,6 |
- жінки 55 років і старші | 315 | 15,4 |
- чоловіки 60 років і старші | 210 | 10,2 |
Всього | 2055 | 100,0 |
На території с. Кропивник налічується 718 садибних житлових будинків загальною площею 85,09 тис.м2 (відповідно до обмірів Плану існуючого використання території). Таблиця 4.2.1 Існуючий житловий фонд с. Кропивник Середня житлова забезпеченість жителів с. Кропивник 41,4 м2/особу, середня кількість проживаючих в одному будинку – 2,9 осіб. Середній розмір житлового будинку – 117,1 м2. На обліку на одержання земельних ділянок під житлову забудову та на квартирному обліку населення не перебуває. Відповідно до Указу Президента України від 10.02.2010р. № 145 та Закону України від 12.02.2010р., №1885-VI «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації»: «Унаслідок прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розташування і експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі Івано- Франківської області, було порушено екологічну рівновагу в товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у місті Калуш, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у цьому місті, селах Кропивник і Сівка- Калуська Калуського району Івано-Франківської області». Враховуючи зазначене в с. Кропивник наявний житловий фонд в аварійному стані та території непридатні для житла. 4.3. Сучасний стан об’єктів обслуговування Село Кропивник характеризується достатнім рівнем забезпеченості об’єктами соціальної сфери. На території населеного пункту існують об’єкти громадської забудови: сільська рада (адміністративні будівлі), заклад дошкільної освіти, заклад середньої освіти, будинок культури, бібліотека, амбулаторія ЗПСМ, культові споруди, стадіон, підприємство торгівлі (магазини), підприємство громадського харчування. Характеристика сучасної мережі об’єктів громадського обслуговування населення нижче в таблиці 4.3.1. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
28 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Тип забудови | Будинків/квартир | Тис. м2 | Населення, осіб |
Садибний житловий фонд | 718 | 85,09 | 2055 |
Всього житловий фонд | 718 | 85,09 | 2055 |
Таблиця 4.3.1 Рівень забезпеченості основними об’єктами громадського обслуговування населення | ||||||||||
№ з/п | Найменування об’єктів громадського обслуговування населення | Одиниця виміру | Існуючий стан | Забезпече- ність на 1000 мешканців | Норма- тивна величина на 1000 осіб | %% від норма- тивних показни ків | ||||
1. | Сільська рада; адміністративні будівлі | м2 | 180,5 | - | - | - | ||||
3. | Заклад дитячої дошкільної освіти | місць/ дітей | 43/50 | - | - | 50,0% | ||||
3. | Заклад середньої освіти | місць | 420/158 | - | - | ≥100% | ||||
4. | Будинок культури | місць | 360 | 175 | 300-400 | 58,3% | ||||
5. | Бібліотека | тис. одиниць | 12,5 | 6,1 | 3-3,5 | ≥100% | ||||
6. | Культова споруда: - Церква св.о. Миколая (новозбудована) вул. К. Малицької - Церква св.о. Миколая (старе приміщення) вул. К. Малицької | об’єкт | - | - | - | - | ||||
- Дзвіниця вул. К. Малицької - Каплиця вул. К. Малицької - Каплиця вул. В. Стефаника - Каплиця вул. Січових Стрільців | ||||||||||
Замість. інв.№ | 7. | Амбулаторія ЗПСМ | відвідувань за зміну | дані не надані | - | 10-15 4-5 | - | |||
8. | Стадіон | га | 1,5 | 0,75 | 0,1 | ≥100% | ||||
9. | Спортивний зал | м2 площі підлоги | 51 | 24,8 | 100-200 | 24,8% | ||||
Підпис і дата | 10. | Магазини: - магазини непродовольчих товарів Будматеріали вул. Xxxxxxxx, 134 - магазини змішаної | м2 торговельної площі | |||||||
80 | 15,6% | |||||||||
25 | ||||||||||
Інв. | ||||||||||
Арк. | ||||||||||
29 | ||||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | |||||
* забезпеченість установами і підприємствами обслуговування та %% забезпеченості від нормативних показників визначено з розрахунку наявне населення с. Кропивник. Озеленені території загального користування станом на 01.01.2019 р. відсутні. Площа озеленених територій, з розрахунку на 1 жителя населеного пункту, має становити 3,5 га (нормативний показник – 17,0 м2 /жителя). В південній частині в межах с. Кропивник розташоване діюче кладовище площею 2,0 га. Санітарно-захисна зона (300 м) до суміжних кварталів житлової забудови не витримана. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
30 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
№ з/п | Найменування об’єктів громадського обслуговування населення | Одиниця виміру | Існуючий стан | Забезпече- ність на 1000 мешканців | Норма- тивна величина на 1000 осіб | %% від норма- тивних показни ків |
торгівлі «Талісман» вул. І Франка, 134 «Xxxxx» вул. І Франка, 114 Крамниця вул. І Франка, 65 Крамниця вул. І Франка, 114а Крамниця вул. І Франка, 54 Крамниця вул. Січових Стрільців, 6 Крамниця вул. Січових Стрільців, 6 | - | - | ||||
40 | ||||||
50 | ||||||
36 | ||||||
42 | ||||||
21 | ||||||
70 | ||||||
35 | ||||||
11. | Підприємство громадського харчування: Кафе «Імперія» вул. X.Xxxxxx, 134 | місць | 40 | 20 | 37 | 54,0% |
12. | Пожежне депо (м. Калуш) | пожежний автомобіль | 6 | - | табл. 15.1 Розділ 15 | - |
13. | Кладовище - діюче с. Кропивник | га | 2,0 | 1,0 | 0,1 | ≥100% |
4.4. Сучасний стан господарського комплексу населеного пункту Село Кропивник розміщено в Карпатському економічному районі. Виробничий комплекс с. Кропивник представлений переважно виробничими підприємствами (добувна, хімічна та харчова промисловість) та сільськогосподарськими підприємствами (ферма ВРХ – не діє), розміщеними переважно в західному, східному та південно-східному напрямках. Трудові ресурси, зайняті на виробничому комплексі складають 129 осіб. Нижче, в таблицях 4.4.1. та 4.4.2., наведено перелік існуючих об’єктів виробничого комплексу с. Кропивник та кількість зайнятого населення за видами економічної діяльності. Таблиця 4.4.1 Перелік існуючих об’єктів виробничого комплексу | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
31 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Найменування | Адреса | Вид діяльності |
ТзОВ «Стальбудмонтаж» | в західній частині села | Переробна промисловість (металоконструкції) |
ТзОВ «Стальпрофіль» | в західній частині села | Оптова торгівля будматеріалами |
Підприємство «Карпатнафтохім» | в західному напрямку, за межами села | Хімічна промисловість |
Підприємство «Хімтехнопласт» | в західній частині села | Хімічна промисловість |
Рудник «Нова-Голинь» | в південно-західній частині села | Видобувна промисловість |
Хвостосховище | в східному напрямку, за межами села | Видобувна промисловість |
Шламосховище | в східному напрямку, за межами села | Видобувна промисловість |
Млин (не діє) | в західному напрямку, за межами села | Харчова промисловість |
Пилорама ТзОВ «Тон» | в західній частині села | Деревообробка |
Облавтодор | в західній частині села | Підприємство транспорту |
Ферма ВРХ (не діє) | в західній частині села | Сільськогосподарське підприємство |
Холодильник для зберігання овочів | в західній частині села | Склади с/г продукції |
Таблиця 4.4.2 Кількість зайнятого населення за видами економічної діяльності 4.5. Характеристика сучасної функціонально-планувальної організації території Планувальна структура одна з основних характеристик просторової організації сучасного населеного пункту, що відображає розташування і взаємозв'язок промислових, житлових, комунальних, транспортних і інших функціональних зон. Розвиток планувальної структури пов'язаний з ускладненням соціально-економічних функцій населеного пункту, збільшенням і диференціацією забудованих територій різного призначення. Село Кропивник, має територіальний потенціал для розвитку житлової, громадської сфери, для розвитку виробничих підприємств та підприємств сільськогосподарського спрямування. Село Кропивник має видовжену структуру в широтному напрямку (забудована частина). Забудова населеного пункту представлена лінійно-квартальною планувальною структурою, квартали сформовані у напрямку захід – схід. Житлова забудова представлена кварталами садибної забудови. Багатоквартирна житлова забудова відсутня. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
32 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Види економічної діяльності | Осіб |
Всього зайнято | 1198 |
Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство | - |
Промисловість | 14 |
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | - |
Будівництво | - |
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 18 |
Діяльність готелів та ресторанів | - |
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | - |
Державне управління (місцеве самоврядування) | 5 |
Фінансова діяльність | - |
Освіта | 78 |
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 7 |
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту | 7 |
Працюють за межами свого населеного пункту: | 498+35+273 |
Зайняті в особистому селянському господарстві | 263 |
Території сільськогосподарських підприємств сформовані в західній частині населеного пункту. Виробничі та складські підприємства розміщені в західному, східному та південно-східному напрямках. Історичний розвиток населеного пункту зумовив лінійну конфігурацію вулично- дорожньої мережі. Головними композиційними вісями є вул. Шахтарська, вул. X.Xxxxxxxxx та вул. X.Xxxxxx, які формують планувальний каркас населеного пункту. Природна композиційна вісь сформовано р. Кропивник. Центр с. Кропивник сформований вздовж головних вулиць: К. Малицької та X. Xxxxxx, – за вузловою схемою. Основні проблеми існуючої планувальної структури: - наявність територій екологічної небезпеки; - розосередженість існуючої житлової забудови; - недостатня кількість об’єктів обслуговування; - відсутність зелених насаджень загального користування в потрібних кількостях. Територія с. Кропивник згідно даних Державного земельного кадастру та обмірів плану існуючого використання території складає 698,8 га. Незабудовані території (озеленені, трав’яна рослинність тощо) складають 325,8 га або 46,6% від території населеного пункту, що займають найзначніший відсоток. Нижче, в таблиці 4.6.1, наведено сучасне використання території. Таблиця 4.6.1 Сучасне використання території населеного пункту | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
33 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Показники | га | % |
1. Житлова забудова, всього, у тому числі: | 164,4 | 23,5 |
- багатоквартирна | - | - |
- садибна | 164,4 | 23,5 |
2. Території, відведені для розміщення садибної забудови | - | - |
3. Громадська забудова | 4,1 | 0,6 |
4. Виробничі території | 3,7 | 0,5 |
5. Комунальні та складські території | 2,0 | 0,3 |
6. Території об’єктів інженерної інфраструктури | - | - |
7. Території транспортної інфраструктури, всього, у тому числі: | 23,4 | 3,3 |
- підприємств транспорту | - | - |
- вулично-дорожньої мережі | 23,4 | 3,3 |
8. Ландшафтно-рекреаційні та озеленені території, всього, у тому числі: | 325,8 | 46,6 |
* Показники таблиці наведені відповідно до обмірів відповідно креслення «План існуючого використання території». Село Кропивник має передумови для подальшого соціально-економічного росту за рахунок наявних території для формування необхідних об’єктів. До конкурентних переваг, які визначають специфіку населеного пункту та створюють умови для його перспективного розвитку, відносяться: - розташування населеного пункту в зоні впливу центру об’єднаної територіальної громади та центру районної системи розселення - м. Калуш; - наявність територіальних ресурсів в межах населеного пункту; - близькість до автомобільних доріг національного значення; - наявність об’єктів та потенційних територій для розвитку господарського комплексу; - багатий природно-ресурсний потенціал. Крім вищезгаданих переваг, діє низка об’єктивних та суб’єктивних факторів, що призводять до виникнення соціально-економічних, містобудівних проблем, які потребують поетапного вирішення, а саме: - несприятлива екологічна ситуація; - відсутність розвиненого господарського комплексу населеного пункту; - недостатня кількість місць прикладання праці (низький рівень зайнятості трудових ресурсів в господарському комплексі населеного пункту); - відставання рівня розвитку соціальної сфери від соціально гарантованого рівня обслуговування; - незадовільний технічний стан інженерних мереж, застаріле інженерне обладнання; - відсутність потужних транспортних зв’язків. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
34 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Показники | га | % |
- загального користування | - | - |
- озеленені території | 325,8 | 46,6 |
9. Території сільськогосподарського призначення | 168,2 | 24,2 |
- городи | 139,8 | 20,0 |
- сільськогосподарське підприємство | 2,4 | 0,3 |
- території сільськогосподарського використання (пасовища) | 26,0 | 3,9 |
10. Водні поверхні | 5,0 | 0,7 |
11.Території кладовищ | 2,0 | 0,3 |
12. Інші території | - | - |
Територія в межах населеного пункту | 698,8 | 100,0 |
Пасажирські та вантажні перевезення населеного пункту забезпечує транспортна система, інфраструктура якої складається із мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та вуличної мережі с. Кропивник. Автомобільні дороги Через населений пункт проходять автомобільні дороги загального користування місцевого значення: С090603 Пійло-Завадка (IV категорії, чорне і біле шосе, ширина проїжджої частини 6-8 м, інтенсивність руху – 280 транспортних одиниць за добу); С090613 Голинь-Кропивник (IV категорії, чорне і біле шосе, ширина проїжджої частини 6-8 м, інтенсивність руху – 320 транспортних одиниць за добу); С090619 Кропивник-Кадобна (IV категорії, чорне і біле шосе, ширина проїжджої частини 6-8 м, інтенсивність руху – 170 транспортних одиниць за добу). В південному напрямку від меж населеного пункту проходить автомобільна дорога загального користування національного значення: Н-10 Стрий–Івано-Франківськ–Чернівці–Мамалига (на Кишинів) та залізниця. Транспортні розв’язки у двох рівнях відсутні. Зовнішній автомобільний транспорт Зовнішні автобусні пасажироперевезення забезпечує громадський та приватний транспорт. Автобусний транспорт державної форми власності та приватних підприємств забезпечується маршрутами автобусного сполучення: м.Калуш-с.Кропивник (1) – 9 маршрутів на день; м.Калуш-с.Кропивник (2) – 8 маршрутів на день; м.Івано- Франківськ-м.Калуш-с.Кропивник - 1 маршрут на день; м.Івано-Франківськ-м.Калуш- с.Кропивник-с.Кадобна – 1 маршрут на день. Основну частину пасажироперевезень як зовнішніх, так і внутрішніх виконує легковий транспорт. Магістральна мережа Магістральна мережа в населеному пункті сформована за лінійною схемою та складається з головних та житлових вулиць. В таблиці 5.1. наведений перелік основних головних (магістральних) вулиць з наведенням їх основних характеристик. Таблиця 5.1 Характеристика головних (магістральних) вулиць населеного пункту | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
35 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
№ п/п | Найменування вулиць | Ширина проїзної частини (м) | Довжина вулиць (км) |
Головна (магістральна) вулиця | |||
1 | вул. Калуська | 5,3-8,0 | 0,4 |
2 | xxx. Б. Хмельницького | 5,0-8,0 | 1,1 |
3 | xxx. К. Малицької | 4,2-4,8 | 0,5 |
Загальна довжина вулиць с. Кропивник (головні та житлові), орієнтовно, становить 24,1 км. Загальна протяжність магістральної мережі населеного пункту становить 5,9 км. Щільність вулично-дорожньої мережі становить 3,5, що відповідає нормативним вимогам; щільність магістральної мережі становить 0,8, що нижче за нормативні вимоги. В населеному пункті відсутні транспортні розв’язки в різних рівнях; розміщено міст через р. Кропивник (залізобетонний, довжина 18,6 м). Також в с. Кропивник відсутні вулиці з однобічним рухом. Висновок: технічні параметри головних (магістральних) та житлових вулиць обмежені, мають недостатню ширину проїзної частини. Покриття більшої частини вуличної мережі населеного пункту потребує посилення. Внутрішній транспорт На момент розробки генерального плану в населеному пункті відсутні маршрути внутрішнього громадського транспорту. Автомобільний легковий транспорт Більшу частину пасажироперевезень як зовнішніх, так і внутрішніх виконує легковий транспорт. За інформацією сільської ради станом на 01.01.2019 р. на території с. Кропивник орієнтовно розміщується орієнтовно 250 одиниць індивідуальних легкових автомобілів. Рівень автомобілізації легкового індивідуального транспорту в населеному пункті складає 125 автомобілів на 1000 мешканців. Легкові автомобілі (орієнтовно 250 одиниць) власників, які мешкають в межах садибної забудови, зберігаються за місцем їх проживання. АЗС та СТО в населеному пункті на момент розробки генерального плану відсутні. 6. Інженерне обладнання території Станом на 01.01.2019 р. в с. Кропивник відсутня централізована система водопостачання. Для забезпечення водопостачання споживачів житлового сектору села використовуються шахтні колодязі, розташовані на території садибних ділянок, а також, біля деяких громадських споруд. Заклад середньої освіти (школа) також має власний шахтний колодязь на своїй території. На вулиці Січових Стрільців розташована водонапірна вежа, яка виведена з експлуатації і не підлягає подальшому використанню. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
36 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
4 | вул. Xxxxxxxxx | 5,0-8,0 | 1,0 |
5 | xxx. І. Франка | 4,5-6,0 | 2,9 |
На території села, на півночі, розташована територія підприємства «Карпатнафтохім», на якій розташовано декілька артезіанських свердловин, які використовуються виключно для технологічних потреб підприємства. В північно- західній стороні села прокладений водопровід, яких забезпечує водопостачанням підприємство «Карпатнафтохім», джерело води знаходиться в с. Рожнятів. Станом на 01.01.2019 р. на території с. Кропивник відсутня система централізованого каналізування. Населення житлової та громадської забудови користуються дворовими вбиральнями з водонепроникними вигребами. При цьому на території школи розташований відстійник (вигрібна яма), стічні води з якого забираються асенізаційним транспортом та відводяться на територію найближчих очисних споруд (більш детальна інформація відсутня). В селі відсутнє централізоване відведення та очищення дощових та снігових вод. Станом на 01.01.2019 р. . централізована система теплопостачання в с. Кропивник відсутня. Теплопостачання існуючого житлово-комунального сектору села здійснюється поквартирно від автономних побутових теплогенераторів, що працюють, переважно, на природному газі. Теплопостачання громадських споруд здійснюється від місцевих теплогенераторних, що працюють на природному газі. В якості джерела теплової енергії використовується також обладнання, що працює на електриці або твердому паливі. Станом на 01.01.2019 р. джерелом газопостачання для с. Кропивник є ГРС «Голинь», яка розташована на півдні за межами села. Система газопостачання села двоступенева, з подачею газу по розподільчих газопроводах високого тиску на ГРП, ШРП села, а від них – на розгалужену систему газопроводів низького тиску. В експлуатації знаходяться 7 об’єктів ГРП, ШРП. Станом на 13.04.2018 р. споживачами села було спожито 0,1852 млн. м3/рік природного газу. Протяжність розподільчих газопроводів по території села складає: - високого тиску – 7,210 км; - низького тиску – 15,211 км. Майже всі споживачі села забезпечені централізованим газопостачанням (окрім найвіддаленіших). Система знаходиться у хорошому експлуатаційному стані. Згідно інформації, наданої ПАТ «Прикарпаттяобленерго», джерелом електропостачання села Кропивник є ПС 35/10 «Завадка» та ПС 35/10 0/6 «Озерна». Електропостачання села Кропивник забезпечується через 9 трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ. Споживачі в межах села отримують електроенергію по мережах 10 кВ та 0,4кВ, які виконані повітряними лініями. Існуючі електромережі 10 кВ та 0,4 кВ виконані на залізобетонних опорах. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
37 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Інформація не була надана у складі вихідних даних. 6.7. Інженерна підготовка та захист території Для освоєння визначених ділянок забудови необхідно враховувати можливі ризики прояву надзвичайних ситуацій природного характеру. При проведенні будівельних робіт всі інженерно-гідрогеологічні і будівельні умови повинні уточнюватись комплексом інженерно-гідрогеологічних ретельних вишукувань та досліджень під кожну конкретну будівлю чи споруду. Дощова каналізація На сьогодні мережі дощової каналізації в с. Кропивник відсутні. 6.8. Санітарна очистка територій В межах населеного пункту с. Кропивник, місця видалення твердих побутових відходів відсутні. Несанкціоноване сміттєзвалище розташоване в північно-західному напрямку за межами населеного пункту, і займає 0,69 га. Санітарно-захисна зона (500м) до житлової забудови витримана. Рідкі побутові відходи, по заявочній схемі, вивозяться асенізаційним транспортом на зливну станцію, яка розташована на каналізаційних очисних спорудах. 7. Стан навколишнього природного середовища Розділ виконано на основі натурних спостережень, наданих для проектування матеріалів санітарних служб, служб екологічної безпеки, обласних та районних управлінь галузевого підпорядкування (житлово-комунального, водного, лісового господарств, земельних ресурсів та інших), які викладені у відповідності з існуючими природоохоронними вимогами містобудівного характеру – ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», ДСН 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» та ін. на підставі даних інформації обласних, районних і селищних служб та натурних обстежень території. Природно-ресурсний потенціал регіону сприятливий для розвитку аграрного та переробного спрямування господарського комплексу. Указом Президента України від 10.02.2010р., № 145 та Законом України від 12.02.2010р., №1885-VI, територію м. Калуш та сіл Кропивник, Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації. На основі аналізу природної та техногенно-екологічної ситуації була складена схема планувальних обмежень, яка є основою для розроблення функціонально- планувальної структури території. Нижче наведені характеристики стану окремих складових навколишнього природного середовища, на основі аналізу яких виконано еколого-містобудівне обґрунтування перспективного розвитку території. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
38 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
За метеорологічними умовами с. Кропивник відноситься до територій з помірним потенціалом забруднення атмосферного повітря та умовно сприятливими умовами розсіювання промислових викидів (районування України за потенціалом забруднення). Стан атмосферного повітря залежить від обсягів забруднюючих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Основні стаціонарні джерела забруднення атмосферного повітря на даний час на території с. Кропивник відсутні, враховуючи, що промислові об’єкти не працюють. Стаціонарні пости спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в населеному пункті відсутні. Головним джерелом забруднювання повітряного басейну населеного пункту виступає транзитний автотранспорт. Найбільша інтенсивність руху відмічається по вулицях Франка, Шевченка, Хмельницького, Калуській, Голинській та інших. Транзитний транспорт, який рухається по дорозі спричиняє шум, погіршує екологічний стан села та навантажує магістральну мережу. За останні роки дана проблема навіть погіршилась, що визначається також технічним зносом рухомого складу техніки та сумнівною якістю пального. Серед забруднюючими речовин варто виділити окисли вуглецю, окисли азоту, легкі органічні сполуки, пил. Збільшення викидів забруднюючих речовин перш за все зумовлено збільшенням автотранспорту, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери (приватний транспорт, транзит). Емпіричні рівні забруднення в межах зони впливу дороги становлять 0,2 ГДК і не перевищують нормативних величин. Проектне рішення враховує проблему забруднення повітря. Система організації дорожнього руху спрямована на її вирішення. При цьому фактор забруднення повітря знаходиться в постійно динамічному стані і залежить від багатьох складових. 7.2. Стан поверхневих та підземних вод Поверхневі води території населеного пункту представлені лівою притокою р. Сівка – р. Кропивник, окремо розташованими водоймами (ставками), іншими водотоками (струмками) і меліоративними каналами. Джерелом забруднення водотоків на території села є поверхневий стік, який формується на території приватного сектору та виробничих майданчиках. Дощова каналізація в селі відсутня. Зливові стоки неорганізовано, вулицями, потрапляють до водних об’єктів. Санітарний стан узбережжя водних об’єктів в межах населеного пункту через неорганізовані зливові стоки, неналежного стану утримання територій прибережних захисних смуг є незадовільним. Державна екологічна інспекція в області здійснює моніторинг стану поверхневих вод р. Кропивник. За результатами інструментально- лабораторного контролю у зоні надзвичайної екологічної ситуації спостерігається постійно перевищення вмісту хлоридів та сухого залишку у поверхневих водах річки | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
39 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
(лист Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 03-11/1704 від 27.04.2018р). Населений пункт не охоплений централізованим водопостачанням. Мешканці села в основному користуються шахтними колодязями, які розташовуються на присадибних ділянках. Відповідно до проектних рішень, господарсько-питне водопостачання передбачається здійснювати за рахунок централізованого комунального водопроводу, що має забезпечити надійний санітарний контроль за якістю, а також раціональним використанням питної води. Невирішеним у с. Кропивник залишається питання збору та очистки каналізаційних стоків. Централізована система водовідведення у селі відсутня. Приватні будинки для збору господарсько-фекальних стоків обладнані вигрібними ямами з водонепроникними вигребами. Значний внесок у забруднення ґрунтового покриву припадає на зони (векторні) впливу діяльності автотранспорту, де може фіксуватися перевищення ГДК по вмісту важких металів. Земельні ресурси зазнають негативного впливу від накопичень побутових відходів, значна частина яких могла б знайти застосування як вторинна сировина. На території с. Кропивник видалення та знешкодження твердих побутових відходів відбувається безпосередньо на території присадибних ділянок, що знаходяться у власності мешканців села та частково скидається на несанкціоноване сміттєзвалище, що знаходиться у північно-східній частині населеного пункту. Для вирішення питання поводження з твердими побутовими відходами у населеному пункті у подальшому необхідна розробка спеціалізованої схеми санітарного очищення з уточненням першочергових та перспективних заходів, поліпшення екологічного та санітарного стану території, скорочення об’ємів ТПВ, тощо. Окрім того, на території населеного пункту, що проектується, розміщені два кладовища традиційного поховання, які також виступають потенційним джерелом забруднення ґрунтів. Санітарно-захисна зона від території кладовища до житлових і громадських будівель повинна бути не меншою 300 м. При цьому, мають виконуватись вимоги ДСанПіН 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України». На території населеного пункту відсутні місця поховання трупів тварин (худобо могильники) інфекційного та неінфекційного характеру. Зі сходу, на суміжній території із с. Кропивник, розташовані хвостосховище №1, хвостосховище №2 та шламонакопичувач. Хвостосховище №1 – площа поверхні 54,3 га, об'єм - 15 млн. м3. Експлуатувалось з 1967 року по 1987 рік. Дане хвостосховище заповнено до проектного рівня. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
40 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
На початковому етапі експлуатації хвостосховище складалося з двох басейнів (відстійників), відокремлених земляною дамбою. Один з них призначався для зберігання галітів (галіт і основна частина глинистих шламів після флотації), інший – для зберігання мулів - глинистих шламів після головного (сульфатного) циклу виробництва. Крім того на поверхні хвостосховища містяться рідкі відходи з очисних споруд ЗАТ «Лукор». Площа першого басейну на початку становила 345000 м2 , площа другого – 267000 м2 (по верхній дамбі); загальний об’єм відстійників на першому етапі експлуатації дорівнював 6 млн. 700 тис. м3 , після нарощування греблі він ще збільшився. Відмітки рівнів розсолів стали швидко зростати в обох відстійниках. Постійно зростала і мінералізація розсолів в обох частинах хвостосховища. Уже за три роки експлуатації хвостосховище № 1 виявилося переповненим – рівень розсолів на 0,2 – 0,3 м перевищував проектну відмітку. Після цього було відібрано проби рідкої фази «галітового» і «мулового» басейнів. Аналіз їх у різних точках вказаних басейнів засвідчив таке: мінералізація розсолів у «муловому» змінювалася від 238,21 до 253,29 г/л, в «галітовому» – від 248,43 до 296,17 г/л, гу- стина розчинів відповідно коливалася від 1,174 до 1,180 і від 1,177 до 1,196 кг/л; кількість завислої фази становила у «муловому» – 400 – 1180 мг/л, в «галітовому» – 660 – 1820 мг/л. В 1993 році виконано часткову рекультивацію шляхом покриття поверхні шаром суглинку та гіпсо-глинистої породи, товщиною 1,5 м. В 1996-1997 рр. виконувались роботи по ліквідації карстових воронок, засипці вимоїн та очищенню укосів дамб від відкладів мірабіліту. На даний час у зв'язку з припинення виробничої діяльності немає можливості здійснювати з підтримування його у безпечному стані. Відбувається активний розвиток карстових процесів на його поверхні та в товщі техногенних солевміщуючих відкладів. Очевидно, що застосований спосіб складування та наступної рекультивації цього об'єкта не забезпечує надійного збереження заскладованої маси відходів. Триває постійне винесення соляних компонентів як через дамбу обваловування по всьому її периметру, так і крізь донну частину хвостосховища. Соляні компоненти та інші елементи і сполуки постійно впродовж майже 50 років розсіюються з даного об'єкта у довкіллі постійно створюючи техногенне навантаження на екосистему, і в першу чергу на гідросферу території. Мінералізація розчинів що у сотнях місць просочуються з хвостосховища № 1 за даними опробування змінюється від десятків до понад 420 г/л. Мінералізація води у спостережній свердловині розташованій на південь від хвостосховища становила понад 150 г/л. Обсяг винесених у довкілля солей складно підрахувати, за деякими оцінками він може сягати мільйонів тонн. Хвостосховище № 2 почало споруджуватися із 1984 року. Площа 48 га, загальна ємність 9,7 млн.м³, заповнено відходами: кількість твердої фази на момент завершення експлуатації становила - 8 млн. м3, рідкої - 1,7 млн. м3. З метою уникнення фільтрування розсолів його дном і внутрішніми відкосами греблі на них укладено екран із стабілізованої поліетиленової плівки, захищеної шаром суглинку. Використання такої плівки передбачалося також і при нарощуванні | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
41 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
хвостосховища, однак цей захід не було здійснено. Останнім часом спостерігається активне проникнення розсолів крізь товщу дамби, що сприяє її поступовому руйнуванню, а отже, зростанню техногенно-екологічних ризиків. Порівнюючи стан хвостосховища № 2 і ситуацію навколо нього зі станом хвостосховища № 1, необхідно зазначити, що на даний час друге є значно безпечнішим у екологічному відношенні. Пояснюється це низкою причин. По-перше, при розробленні проектних рішень для будівництва другого хвостосховища був проаналізований і в значній мірі врахований той негативний досвід, котрий було отримано при будівництві і експлуатації першого. По-друге, дно і, частково, внутрішні борти хвостосховища № 2 були екрановані поліетиленовою плівкою. Значно ретельніше виконувалося вкладення глинистих порід в тіло дамби, їх трамбування, а також здійснювався постійний контроль за відповідністю фізичних властивостей глин і суглинків проектним вимогам. Та, незважаючи на згадані позитивні чинники, які мали місце при спорудженні другого хвостосховища, в тілі обвалування дамби цієї гідротехнічної споруди вже проявляються слабкі місця. Без виконання заходів, спрямованих на підтримування споруди у нормальному стані, забезпечити надійність збереження заскладованих там солей та недопущення потрапляння сольових розчинів з хвостосховища у навколишнє середовище та варіанти утилізації відкладів не вдасться. Можна передбачати, що з часом захисна функція встановленої плівки ослабне. Про це свідчать проведені свого часу дослідження, в результаті яких доведено, що від тривалого контактування плівки з розсолами різко знижуються характеристики її міцності. Тому необхідно розробляти способи запобіжних заходів для недопущення потрапляння сольових розчинів з хвостосховища у навколишнє середовище та варіанти утилізації відкладів. Як і на першому хвостосховищі тут триває постійне винесення солей за межі об'єкта та їх розсіювання у довкіллі. Мінералізація розчину в приповерхневому шарі залежить від кількості опадів і коливається в межах від 60 до понад 100 г/л. З глибиною концентрація солей різко наростає і на рівні 3 м від поверхні перевищує 250 г/л, а у найбільш понижених частинах дна (в інтервалі 8-11 м) досягає 400 г/л. Проби відібрані у 2014 році з витоку у східному куті хвостосховища № 2 засвідчили мінералізацію на рівні 405 г/л. Вільні обсяги в даному хвостосховищі відсутні, воно заповнене, але не рекультивоване. Основні проблеми і загрози об’єкту: -винесення солей, засолення прилеглої території та водотоків; -втрата потенційної техногенної сировини; -руйнування споруди внаслідок природно-антропогенних ерозійних процесів; Шламонакопичувач був розміщений у природній долині р. Кропивник, русло якої відвели у штучно створений канал і почав експлуатуватись з грудня 1974 року. Під час будівництва об’єкта виникли значні труднощі через притік великих об’ємів вод, які проявлялися у вигляді джерел в зачищеному від торфу дні споруджуваного об’єкта. Інженерно-геологічні і гідрогеологічні умови виявилися складними, що обумовлено особливістю геологічної будови цієї ділянки. Xxxxxxxxxxxxxxxx тривалий час є переповненим. Зростання об’єму розміщених тут мінералізованих вод викликається як | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
42 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
безпосереднім потраплянням атмосферних опадів на «дзеркало» його поверхні, так і розсоли, які стікають з північного борту першого хвостосховища. Вони перетікають крізь промоїни у кількох місцях греблі шламонакопичувача і потрапляють у прилеглу до нього чашу незавершеної першої черги третього хвостосховища. За час проведення досліджень спостерігається зменшення величини мінералізації рідкої фази. Якщо в попередні роки концентрація солей у розчині сягала 170 чи навіть 200 г/л, то за останніми даними ці значення становили близько 90 г/л. Території населеного пункту, уражені карстовими процесами. Карстові процеси характерні для Східного шахтного поля рудника «Ново-Голинь». Карстуючими породами є соленосні глини, які піддатливі до формування порожнин при контакті з водою. При закритті Східного поля була застосована "мокра" консервація, що було великою інженерною помилкою. Вода почала контактувати з соленосними товщами і поступово розчиняти їх, утворюючи провальні карстові порожнини і воронки, які можна спостерігати безпосередньо з поверхні вказаного поля. Території населеного пункту з просіданнями земної поверхні. Процеси просідання земної поверхні над гірничими виробками відбуваються над територією Східного поля, яке було законсервовано «мокрим» способом. Застосування методу «мокрої» консервації (нагнітання розсолів у вироблені підземні камери) призвело, до того, що вода почала контактувати з соленосними товщами і поступово розчиняти міжкамерні цілики, утворюючи мульди просідання, провальні карстові порожнини і воронки, які можна спостерігати безпосередньо з поверхні вказаного поля. Загальна площа території села, на якій відбуваються просідання земної поверхні над підземною гірничою виробкою складає 135 га. Варто зауважити, що забруднені ґрунти є вторинним джерелом забруднення підземних та поверхневих вод, а також атмосферного повітря через незадовільний стан покриття вулиць, недостатню кількість зелених насаджень. Нормативні СЗЗ основних виробництв та інших об’єктів В проекті враховані всі існуючі та передбачувані джерела екологічного впливу; територіально-планувальна організація запропонована з урахуванням всіх планувальних обмежень (згідно ДБН Б.2.2-12-2019, ДСП 173-96). В результаті аналізу природно-екологічної ситуації в генплані складена «Схема планувальних обмежень», яка стала однією із основних для вибору конкретних ділянок забудови. Важливим фактором територіально-планувального розвитку населеного пункту є санітарно-захисні зони всіх об’єктів виробничих, комунальних і транспортно- складських приміщень та ділянок. В структурі планувальних обмежень генплану враховані нормативні санітарно-захисні зони та санітарні розриви до житлової та громадської забудови від регламентованих існуючими еколого-містобудівними нормативами об’єктів, розташованими в межах с. Кропивник. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
43 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Система планувальних обмежень представлена головним чином СЗЗ від сільськогосподарських, виробничих об’єктів та комунального призначення. Усі вони відносяться до ІІ – V класу шкідливості, для яких нормативні СЗЗ становлять від 500 до 10 м. Нормативні СЗЗ основних існуючих (діючих) виробництв та інших об’єктів | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
44 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Об’єкти | Нормативна СЗЗ, (м) | Документ |
Промислові, будівельно-монтажні та підприємства транспорту | ||
ТзОВ «Стальбудмонтаж» | 100 | ДСП 173-96 (додаток 4) |
Підприємство «Карпатнафтохім» (вантажна станція) | 50 | ДСП 173-96 (додаток 4) |
Пилорама | 100 | ДСП 173-96 (додаток 4) |
Облавтодор | 50 | ДСП 173-96 (додаток 4) |
Холодильник для зберігання овочів | 50 | ДСП 173-96 (додаток 6) |
Територія по заготівлі металобрухту | 50 | ДСП 173-96 (додаток 4) |
Підприємство «Хімтехнопласт» (не діюче) | 50 | ДСП 173-96 (п.4.3) |
Млин (не діючий) | 50 | ДСП 173-96 (п.4.3) |
Ферма (не діюча) | 50 | ДСП 173-96 (п.4.3) |
Об’єкти інженерної інфраструктури | ||
ЛЕП (10/0,4 кВ) – охоронна зона | 10 | Постанова КМУ від 04.03.1997 р.,№209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» |
*По санітарно-захисним зонам - органам виконавчої влади і місцевого самоврядування визначити своїм розпорядженням порядок розробки і погодження проектів СЗЗ промислових, сільськогосподарських та комунальних підприємств. Першочергово правовому врегулюванню підлягають підприємства і комунальні об’єкти нормативні параметри СЗЗ яких не витримуються. Контроль за виконанням цих заходів здійснюють установи Держпродспоживслужби. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
45 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Об’єкти | Нормативна СЗЗ, (м) | Документ |
Магістральний газопровід | 100 | Закон України «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів» № 3041-VI від 17.11.2011 р. (ст. 11). |
Газопровід горючого газу високого тиску | 10 | ДБН 2.5-74:2013 |
Газовий розподільний пункт | 15 | ДБН 2.5-74:2013 |
І пояс ЗСО артезіанської свердловини | 30 | ДБН В.2.5-74:2013 (розділ 15) |
Об’єкти комунального призначення | ||
Кладовище (діюче) | 300 | ДСП 173-96 (додаток №4); ДСанПіН 2.2.2.028-99 |
Полігон ТПВ (сміттєзвалище) | 500 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Хвостосховище та шламосховище | 300 | ДСП 173-96 |
Транспортні коридори | ||
Залізниця | 50 | (ДСП 173-96, п.5.20) |
Природоохоронні об’єкти | ||
Прибережна захисна смуга водних об’єктів : р. Кропивник, струмків та ставків | 25 (пропозиції щодо встановлення) | ВКУ (ст. № 88) нормативна та згідно містобудівної документації |
**Подальше зменшення нормативних розмірів СЗЗ можливе за умови розробки спеціалізованих наукових висновків, що розробляються сертифікованими установами МОЗ України відповідно вимог ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» ( п.5.5-5.9). СЗЗ деяких об’єктів можуть бути не витриманими й охоплювати житлову забудову. Отже, формування СЗЗ виробництв в умовах сьогодення це надзвичайно складне питання. У відповідності з ДСН 173-96 (п. 5.14) проекти організації СЗЗ слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів передбачених в СЗЗ, тобто проблема організації СЗЗ є складовою виробничо-технологічного процесу самих підприємств. Враховуючи те, що в умовах сформованого населеного пункту витримати вимоги по територіальних розривах СЗЗ не завжди можливо, головне завдання підприємств, що їх створюють, полягає в упровадженні новітніх технологій з подальшим погодженням скорочення даних нормативів СЗЗ до мінімально-можливих розмірів. Головним механізмом реалізації даних вимог є законодавча база по охороні довкілля через механізм приписів, штрафів, компенсаційно-соціальних виплат та закриття виробництв державними контролюючими органами. Планувальні обмеження природоохоронного значення представлені системою прибережних захисних смуг від р. Кропивник, струмків та ставків. Для усіх наведених вище гідрологічних об’єктів необхідне розроблення проектів землеустрою прибережних захисних смуг. Також по населеному пункту проходять меліоративні канали, смуги відводу яких становлять 10 метрів (СН 474-75 (табл. № 4). Таким чином, система планувальних обмежень, що регламентує проектне рішення представлена СЗЗ ІІ -V класу шкідливості, прибережними захисними смугами та системою зелених насаджень. Проектне рішення дані вимоги враховує. При прийнятті проектних рішень щодо функціонального використання території також враховуються охоронні зони комунікаційних об’єктів, інженерних мереж та споруд (як існуючих, так і проектних). 7.5. Радіаційний стан території Відповідно постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року і № 600 від 29.01.1994 року, територія, що проектується, не входить в перелік територій, забруднених в результаті аварії на ЧАЕС Рівні гама-фону становлять у середньому 12 мкР/год, щільність забруднення ґрунтів цезієм 137 складає менше 1 ки/км2. Дозиметричний паспорт населеного пункту не розроблявся. Природна радіоактивність не перевищує допустимі норми згідно БДУ – 91. Виходу радону не зареєстровано. Система планувальних обмежень відсутня. 7.6. Електромагнітне забруднення Електропостачання населеного пункту здійснюється від ПС «Завадка» 35/10кВ та ПС «Озерна» 35/10/0,6 кВ. Споживачі в межах населеного пункту отримують електроенергію по мережах 10 кВ та 0,4кВ, які виконані повітряними лініями від трансформаторних підстанцій ТП-10/0,4 кВ. Згідно Постанови КМУ від 04.03.1997р., №209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» для ЛЕП напругою 0,4 | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
46 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
та 10 кВ – 10 м відповідно. Охоронна зона для трансформаторних підстанцій становить 3 м від огорожі. Санітарно-захисна зона для ЛЕП та трансформаторних підстанцій напругою менше 220 кВ не встановлюється. Дані обмеження відносяться до постійного фактору присутності. Проектне рішення дану ситуацію враховує. Основними джерелами шуму є вулична мережа з інтенсивним рухом автотранспорту та залізниця. Шумове забруднення від залізниці має лінійно-векторне поширення і утворює зону акустичного дискомфорту на відстані 100 метрів для головних колій та 50 метрів від під’їзних, пристанційних шляхів (ДСП 173-96, п.5.20). Всі зовнішні джерела акустичного забруднення необхідно розміщувати на відстанях від сельбищної території, обґрунтованих спеціальними акустичними розрахунками, які розробляються за методиками, узгодженими Міністерством охорони здоров’я України (ДСП 173-96, п.8.44). Джерела шумового забруднення, такі як виробничі об’єкти та трансформаторна підстанція, мають локальний вплив, що, як правило, не виходить за межі санітарно-захисної або охоронної зони об`єктів. Система організації руху та реконструкція вуличної мережі, з визначенням червоних ліній, спрямована на вирішення транспортної проблеми. Для захисту від шуму і загазованості вздовж дороги передбачається смуги зелених насаджень. При прийнятті проектних рішень щодо планувальної структури враховується зона акустичного впливу вулично-магістральної мережі (не менше 6 м від лінії руху для магістральних вулиць та 3 м – для житлових вилиць) при розміщенні будинків садибної забудови (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», п. 6.1.33). 7.8. Природоохоронні території та об’єкти В межах с. Кропивник території та об’єкти ПЗФ відсутні, також відсутні території, що зарезервовані для подальшого заповідання. 8. Оцінка наявних об’єктів культурної спадщини Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №878 с. Кропивник (Кропивницької сільської ради) Калуської міської об’єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області не включене до Списку історичних населених місць України. Згідно інформації Управління культури, національностей та релігій Івано- Франківської обласної державної адміністрації об’єкти культурної спадщини в с. Кропивник представлені: пам’яткою архітектури місцевого значення – Церква Св. Миколая (дер.), 1818р., охоронний № 770. та пам’ятками історії монументального мистецтва: | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
47 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Відповідно до п. 12 Порядку обліку об’єктів культурної спадщини (затвердженого наказом Міністерством культури України № 838 від 22.10.2015, зі змінами № 501 від 27.06.2019): Рішення про визначення меж території пам’ятки та встановлення режиму використання пам’ятки та її території органами охорони культурної спадщини приймаються після занесення пам’ятки до Реєстру за результатами проведених досліджень. Рішення про визначення меж території пам’ятки та встановлення режиму використання пам’ятки підлягає обов’язковому оприлюдненню на веб-сайті органу, який його прийняв у день прийняття. До прийняття рішення про визначення меж території пам’ятки її межі визначаються відповідно до рекомендованих в обліковій документації описів меж або, у разі їх відсутності: для пам’яток археології: для поселень - 1000 метрів навколо від знахідки фрагменту ділянки археологічного культурного шару, визначеній в обліковій документації; для городищ - 500 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів) за умови їх фіксації на місцевості; для безкурганних могильників - 500 метрів навколо знахідки фрагменту ділянки археологічного культурного шару поховання; для курганів, тощо - 500 метрів навколо від центральної точки, визначеній в обліковій документації; для пам’яток архітектури - земельною ділянкою навколо пам’ятки, що дорівнює подвійній її висоті; для пам’яток садово-паркового мистецтва, історії, монументального мистецтва, ландшафтних, містобудування - земельною ділянкою, зайнятою пам’яткою. До прийняття рішення про встановлення режиму використання пам’ятки її режим використання встановлюється відповідно до рекомендованого в обліковій документації режиму використання. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
48 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
1. | Пам’ятник односельцям, які загинули на фронтах ІІ Світової війни | с. Кропивник | 1941-1945 | С. Xxxxxxxxxxx С. Толоркова | залізобетон | Стела 4,2м; 3,4м; 21 плита 0,5х0,6м | Рішення ОВК від 04.01.1983р. №8 |
2. | Пам’ятний | с. Кропивник | 1872-1947 | Розпорядження | |||
знак | Представника | ||||||
письменниці | Президента | ||||||
К.Малицькій | України від | ||||||
09.12.1993р. | |||||||
№446 |
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
49 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
9. Прогноз демографічного розвитку населеного пункту Чисельність населення с. Кропивник на 01.01.2019 року, за даними (Кропивницької сільської ради) Калуської міської об’єднаної територіальної громади, становила 2055 осіб. При розрахунках прогнозної чисельності населення на основі оптимістичного варіанту демографічного прогнозу чисельності сільського населення Калуського району, який був виконаний при розробці Схеми планування території Івано- Франковської області, та динаміки зміни чисельності населення с. Кропивник, яка склалася за останні 5 років, розрахункова чисельність населення може становити 2260 осіб. Проаналізувавши наявний територіальний потенціал та загальні тенденції зміни чисельності населення було визначено, що згідно із сельбищної ємністю території с. Кропивник та динамікою демографічних процесів, чисельність перспективного населення на розрахунковий етап 01.01.2039 р. може становити 2209 осіб. Збільшення чисельності населення передбачається за рахунок природного приросту та міграційних процесів. Подальші розрахунки генерального плану виконані на основі перспективної чисельності населення, визначеної за сельбищною ємністю. Таблиця 9.1 (осіб) Розселення населення с. Кропивник | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
50 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Тип забудови | Чисельність населення в існуючому житловому фонді | Чисельність населення на 01.01.2039р. | |
в новому житловому фонді | на кінець розрахункового етапу | ||
Садибний одноквартирний житловий фонд | 2055 | 715 561 (переселені) 154 (проектне населення) | 2209 |
Багатоквартирний житловий фонд | - | - | - |
Всього | 2055 | 33 | 2209 |
10. Перспективна чисельність та структура трудових ресурсів населеного пункту Перспективна чисельність трудових ресурсів в с. Кропивник визначена з урахуванням зміни чисельності населення в працездатному віці. Основою для визначення кількості трудових ресурсів є населення в працездатному віці. Частка населення в працездатному віці с. Кропивник на перспективу, прийнята відповідно до розрахунків чисельності населення визначеного за сельбищною ємністю (Таблиця 9.1, Розділ ІІ). На розрахунковий етап очікується збільшення чисельності населення до 2209 осіб. Чисельність населення в працездатному віці на розрахунковий етап складе 1350 осіб, або 61,1% від чисельності населення населеного пункту. Чисельність трудових ресурсів на етап 01.01.2039 року складе 1335 осіб. До трудових ресурсів, крім населення в працездатному віці, віднесені також особи старшої вікової групи та підлітки, зайняті у господарчій діяльності. Не відносяться до трудових ресурсів непрацюючі інваліди працездатного віку. Частка цих категорій населення в загальній його чисельності на перспективу визначена відповідно до статистичних даних по ряду населених пунктів. В генеральному плані наведений прогнозний розподіл трудових ресурсів населеного пункту з метою визначення чисельності населення, яке може бути зайняте в господарському комплексі. 1. Трудові ресурси, що навчаються з відривом від виробництва. Частка осіб, зайнятих на навчанні з відривом від виробництва, у складі трудових ресурсів представлена 67 особами (3,3%) на розрахунковий етап кількість трудових ресурсів цієї категорії зменшиться, становитиме 40 осіб, складатиме 1,8%. 2. Трудові ресурси, зайняті в господарському комплексі. На час розроблення генерального плану в господарському комплексі населеного пункту було зайнято 129 особи (6,3%), на перспективу передбачається зростання частки трудових ресурсів зайнятих в господарському комплексі на базі проектних установ та підприємств до 400 осіб (18,1% населення). 3. Трудові ресурси, не зайняті в господарському комплексі. Трудові ресурси, не зайняті в господарському комплексі, становлять на сьогодні 79 осіб або 3,8% до населення с. Кропивник. Це особи, які живуть на утриманні інших, зайняті в домашньому підсобному господарстві. Прогнозом передбачено максимальне залучення працездатного населення до економічних сфер діяльності, тому питома вага цієї категорії населення зменшиться та становитиме 23% до населення (50 осіб). Нижче, в таблиці 10.1., наведений прогноз трудових ресурсів та їх використання. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
51 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Таблиця 10.1 Чисельність трудових ресурсів с. Кропивник та їх розподіл за сферами зайнятості * трудові ресурси визначені з урахуванням показника працюючих пенсіонерів відповідно до статистичних даних, наданих у складі вихідних даних На початок 2039 року очікується зростання чисельності зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, зайнятих в межах населеного пункту, з 392 особи до 650 осіб, їх частка 29,4%, при чому співвідношення зайнятих у виробничій і невиробничій сферах становитиме близько 60:40, що відповідає концепції перспективного розвитку господарського комплексу населеного пункту. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
52 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Сфери та галузі господарського комплексу | 01.01.2019р. | 01.01.2039 р. | ||
осіб | % | осіб | % | |
Чисельність населення | 2055 | 100,0 | 2209 | 100,0 |
Формування трудових ресурсів | ||||
1.Чисельність населення у працездатному віці | 1254 | 61,0 | 1350 | 61,1 |
2. Чисельність непрацюючих інвалідів та пенсіонерів у працездатному віці | 50 | 2,4 | 35 | 1,6 |
3. Особи непрацездатного віку та підлітки, зайняті у господарчій діяльності | 41 | 2,0 | 20 | 0,9 |
4. Трудові ресурси (п.1 – п.2 + п.3) | 1245 | 60,6 | 1335 | 60,4 |
Зайнятість трудових ресурсів | 1198 | 58,3 | 1290 | 58,4 |
1. Зайняті в усіх сферах економічної діяльності, в т.ч. | 878 | 42,7 | 1050 | 47,5 |
- невиробнича сфера | 315 | 15,3 | 450 | 20,4 |
- виробнича сфера | 563 | 27,4 | 600 | 27,1 |
2. Зайняті за межами населеного пункту | 806 | 39,2 | 400 | 18,1 |
3. Працездатні учні (студенти) з відривом від виробництва | 67 | 3,3 | 40 | 1,8 |
4. Не зайняті в усіх сферах економічної діяльності, які стоять на обліку в службі зайнятості (безробітні) | 79 | 3,8 | 50 | 2,3 |
5. Не зайняті в усіх сферах економічної діяльності згідно офіційної статистики | 35 | 1,7 | 35 | 1,6 |
Очікуваний приріст чисельності працюючих у наведених галузях промислового комплексу зумовлять потрібний рівень інвестицій та достатній попит на продукцію та послуги. У невиробничій сфері очікується збільшення чисельності працюючих до 450 осіб. 11. Концепція перспективного розвитку господарського комплексу населеного пункту Концепція перспективного розвитку господарського комплексу с. Кропивник ґрунтується на основі принципів, закладених в Схемі планування території Івано- Франківської області. (ДП «ДІПРОМІСТО», Київ, 2015р.). Відповідно до зазначеної містобудівної документації с. Кропивник та прилеглі території відносяться до таксонів з високим показником потенціалу та високим рівнем соціально-економічного та містобудівного розвитку. Концепція подальшого розвитку ґрунтується на використанні виробничого потенціалу м. Калуш з можливістю формування на його базі промислового вузла із розгалуженою виробничою структурою. Одним із пріоритетних напрямків розвитку виробничого комплексу є відновлення виробництва калійних добрив та стабілізація техногенно-екологічної ситуації в зоні діяльності підприємств галузі. Перспективними є: організація виробництва збірних залізобетонних виробів і конструкцій, переробка пластмас, виробництво керамічних виробів та будівельних матеріалів. Пріоритетним також є розвиток туристичної галузі: розвиток оздоровчого, спортивного, спеціалізованого туризму (сільського, мисливського, рибальського, кінного, велосипедного). Основними перевагами для розвитку: вигідне географічне розташування; близькість до всіх рекреаційних зон Прикарпаття; наявність природних ресурсів в регіоні для розвитку місцевої промисловості та експортно-орієнтованої промисловості; наявність висококваліфікованих трудових ресурсів; збережені національно- культурні традиції; площа сільськогосподарських угідь, лісів та водяного плеса; вигідне транспортне сполучення; перспективне проходження транзитної залізниці з європейською колією. До основних проблем розвитку можна віднести: негативні тенденції у демографічному розвитку області; техногенно-екологічна ситуація; відтік трудових ресурсів за межі області та закордон; недостатня кількість робочих місць, зокрема цікавих для молодих людей; | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
53 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
застаріла матеріально-технічна база дрібних селянських господарств; недостатній розвиток транспортної інфраструктури, об’єктів обслуговування транспорту; брак туристичної інфраструктури. Однією із найважливіших цілей розвитку с. Кропивник, Кропивницької сільської ради, Калуської міської об’єднаної територіальної громади в цілому є створення умов для розбудови економічних можливостей громади, які би базувалися насамперед на місцевих ресурсах. Посилення економічного потенціалу громади є запорукою Відповідно, генеральним планом, визначені такі напрямки розвитку господарського комплексу с. Кропивник: - розвиток галузей господарського комплексу, що не погіршують екологічну ситуацію, що склалася; - передбачається подальший розвиток сільськогосподарських підприємств; - передбачається формування малих приватних підприємств (формування промислового комплексу) і створення на цій основі умов для виконання соціальних програм; - формування промислового комплексу, який відповідатиме ресурсному та виробничому потенціалу і соціальним завданням розвитку населеного пункту; - розвиток альтернативної енергетики (сонячні електростанції). Перспективи розвитку промисловості с. Кропивник пов’язані зі створення малих приватних підприємств легкої та харчової промисловості, складування продукції та переробку сільськогосподарської продукції. Комплексний збалансований підхід передбачає максимальне врахування всіх умов та чинників розвитку господарства населеного пункту та одночасно існуючих проблем самих промислових підприємств. Аналіз сучасних тенденцій та передумов розвитку промислового комплексу с. Кропивник дозволив зробити висновок, що на розрахунковий етап галузева структура промислового комплексу населеного пункту зазнає трансформації. Розвиток сільськогосподарської галузі передбачається за рахунок створення сільськогосподарських підприємств, теплиць (на закритому та відкритому ґрунті), розсадників, ягідників тощо, визначення угідь для органічного землеробства. Розвиток транспортної інфраструктури передбачено за рахунок впорядкування вулично-дорожньої мережі та розміщення об’єктів автосервісу. Формування туристичної галузі може базуватись на спеціалізованих видах туризму: сільський («зелений»), промисловий та культурно-пізнавальний туризм. Найбільшого розвитку отримає сфера послуг, традиційні галузі якої (освіта, охорона здоров’я, транспорт та зв’язок, оптова та роздрібна торгівля, підприємства громадського харчування, підприємства побутового обслуговування) набудуть нового змісту. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
54 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Система малого підприємництва є невід’ємною складовою сучасної ринкової економіки. Малий бізнес здійснює значний та багатогранний вплив на економіку населеного пункту, його соціальну сферу, комунальне господарство, інфраструктуру. Зростання малого підприємництва значною мірою визначає темпи розвитку економіки, її структурну трансформацію, сприяє насиченню ринку споживчими товарами та послугами. Посилюється значення малого бізнесу як джерела наповнення бюджету, що має безпосередній вплив на розвиток в цілому. В умовах реструктуризації господарства, коли вивільняється значна кількість зайнятих, мале підприємництво покликане виконувати важливі соціальні функції – створювати додаткові робочі місця; формувати новий суспільний прошарок підприємців – власників, чи так званий «середній клас»; забезпечувати зростання життєвого рівня населення. Завдяки функціонуванню малого бізнесу зменшується тиск на місцеві та державні бюджети, що пов’язано із зниженням витрат на соціальний захист безробітних. Однак, розвиток малого підприємництва в населеному пункті ще не досяг необхідного рівня. На території с. Кропивник налічується 718 садибних житлових будинків загальною площею 85,09 тис.м2 (відповідно до обмірів Плану існуючого використання території). Середня житлова забезпеченість жителів с. Кропивник 41,4 м2/особу, середня кількість проживаючих в одному будинку – 2,9 осіб. Середній розмір житлового будинку – 117,1 м2. На обліку на одержання земельних ділянок під житлову забудову та на квартирному обліку населення не перебуває. Відповідно до Указу Президента України від 10.02.2010р. № 145 та Закону України від 12.02.2010р., №1885-VI «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації»: «Унаслідок прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розташування і експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі Івано-Франківської області, було порушено екологічну рівновагу в товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у місті Калуш, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у цьому місті, селах Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області». «…..забезпечити невідкладно у зоні надзвичайної екологічної ситуації: | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
55 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
добровільне відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів ґрунтів з обов'язковим забезпеченням їх жилими приміщеннями для тимчасового, а в подальшому постійного проживання;…». Аналіз територіальних ресурсів показав, що в межах населеного пункту є територіальні ресурси потенційно придатні для розміщення житлового будівництва (території вільні від забудови, ділянки сільськогосподарського використання). На розрахунковий етап приймаємо до освоєння 62,5 га. Основним завданням формування житлового будівництва є забезпечення сталого розвитку населеного пункту та досягнення основних соціальних стандартів життя гарантованих Конституцією України. Розрахунок обсягів садибного житлового будівництва та перспективного населення на ділянках виконувався, виходячи з таких позицій: - середній розмір присадибної ділянки прийнятий 0,25 га; - для розрахунку навантажень на інженерні мережі орієнтовно прийнятий розмір одного садибного будинку 120 м2 загальної площі; - середній коефіцієнт заселення нових садибних будинків прийнятий 2,9 осіб (для нової житлової забудови). Враховуючи принципи, які покладені в основу програми житлового будівництва, передбачений генеральним планом обсяг нового житлового фонду на прогноз складе 29,9 тис. м2. Вибуття житлового фонду, з ділянок техногенно-екологічної небезпеки, складає 22,6 тис. м2. Житловий фонд населеного пункту на кінець розрахункового етапу складе 92,39 тис. м2 загальної площі, середня житлова забезпеченість складе 41,8 м2 /люд. Зміни житлового фонду та розселення населення по с. Кропивник наведено в таблицях 12.1., 12.2. Таблиця 12.1 Обсяги житлового будівництва та чисельність населення с. Кропивник, що передбачається до розміщення генеральним планом | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
56 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Тип забудови | Будинків/квартир | Тис. м2 | Населення, осіб |
Садибний житловий | 715 | ||
фонд | 249 | 29,9 | 561 (переселені) 154 (проектне |
населення) | |||
Багатоквартирний житловий фонд | - | - | - |
Всього житловий фонд | 249 | 29,9 | 715 |
Таблиця 12.2 Обсяги житлового будівництва та чисельність населення с. Кропивник на розрахунковий етап 01.01.2039р. Обсяги житлового будівництва, передбачені в генеральному плані, визначені з урахуванням необхідності добровільного переселення населення з зони надзвичайної ситуації (Відповідно до Указу Президента України від 10.02.2010р. № 145 та Закону України від 12.02.2010р., №1885-VI «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації»); підвищення комфортності житлових умов населення, та на основі детальної проробки територіальних ресурсів населеного пункту, придатних для його розміщення. Показники передбачених обсягів житлового будівництва надають можливість поліпшити житлові умови мешканців населеного пункту. Аналіз ресурсних можливостей населеного пункту і об'єктивно існуючих обмежень його просторового росту дали змогу визначити оптимальну сельбищну ємність с. Кропивник на перспективу. Основним принципом розміщення житлової забудови населеного пункту є раціональне використання існуючої території. Пропонуються наступні показники щільності населення: - в одноквартирній забудові (присадибна ділянка 0,25 га) – 10-12 чол./ га; Виходячи з вищевказаного, для розміщення обсягів житлового будівництва на прогноз потрібно 62,25 га. Райони розміщення житлового будівництва визначені на основі еколого- містобудівної характеристики території. Характеристика та умови освоєння наведені в таблиці 13.1. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
57 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
01.01.2019р. | 01.01.2039р. | |||||
Тип забудови | Будинків/ квартир | Тис. м2 | Населення, осіб | Будинків/ квартир | Тис. м2 | Населення, осіб |
Садибний житловий фонд | 718 | 85,09 | 2055 | 249 | 29,9 | 154 |
Багатоквартирний житловий фонд | - | - | - | - | - | - |
Вибуття житлового фонду (садибний) | - | - | - | 196 | 22,6 | - |
Всього житловий фонд: | 718 | 85,09 | 2055 | 771 | 92,39 | 2209 |
Таблиця 13.1 Ділянки житлового будівництва Розміщення житлового будівництва передбачається за рахунок територій вільних від забудови (трав’яна рослинність) та ділянок сільськогосподарського використання (переважно городи) в межах населеного пункту. Резервні території для розміщення садибної житлової забудови, що передбачені на позарозрахунковий етап, виділені в північній частині населеного пункту. Проектна межа населеного пункту збільшиться на 75,1 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення та територій сільськогосподарського призначення, вільних від забудови; і становитиме 773,9 га. Нижче, в таблиці 13.2, наведене проектне використання території населеного пункту. Таблиця 13.2 Проектне використання території населеного пункту | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
58 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Тип забудови, поверховість | Житловий фонд, тис.м2 | Населення, осіб | Територія (га) |
Південна ділянка (садибна забудова) | |||
Садибна житлова забудова (1-2 поверхи) | 4,1 | 100 | 8,5 |
Північна ділянка (садибна забудова) | |||
Садибна житлова забудова (1-2 поверхи) | 25,8 | 615 | 53,75 |
Показники | Розрахунковий етап | |
га | % | |
Житлова забудова, всього, у тому числі: | 218,6 | 28,2 |
- багатоквартирна | - | - |
- садибна, з них: території, передбачені до переселення та поступова формування зелених насаджень спеціального призначення | 218,6 42,7 | 28,2 5,5 |
Резервні території, для розміщення садибної забудови | 17,9 | 2,3 |
Громадська забудова | 9,2 | 1,2 |
Резервні території, для розміщення громадської забудови | 0,8 | 0,1 |
Виробнича забудова | 16,3 | 2,1 |
Комунальна та складська забудова | 34,9 | 4,5 |
Території об’єктів інженерної інфраструктури | 19,8 | 2,6 |
Території транспортної інфраструктури, всього, у тому числі: | 89,6 | 11,6 |
Дані таблиці свідчать, що на розрахунковий етап відбудуться позитивні зміни у використанні території населеного пункту, а саме: - збільшення територій громадської забудови з 0,6% до 1,2%; - включення в межі населеного пункту об’єктів господарського комплексу: збільшення виробничих територій з 0,5% до 2,1%, комунально-складських з 0,3% до 4,5% та територій сільськогосподарських підприємств з 0,3% до 1,5%; - збільшення зелених насаджень загального користування з 0% до 1,7%; В цілому, планувальна організація населеного пункту стала більш структурована; передбачені позитивні зміни щодо більш раціонального використання території. 14. Архітектурно-планувальна організація території 14.1.Основні завдання планувальної організації території населеного пункту Згідно Схеми планування території Івано-Франківської області с. Кропивник та суміжні території відносяться до зони урбанізації та зони впливу транспортних вузлів. Одночасно, с. Кропивник має значний потенціал для містобудівного розвитку з точку зору інвестиційної привабливості території та наявності територіальних ресурсів. В зв’язку з вищевикладеним, основними завданнями планувальної організації території населеного пункту, передбаченої генеральним планом, є: впорядкування функціонально-планувальної організації території; | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
59 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Показники | Розрахунковий етап | |
га | % | |
- підприємств транспорту | 1,1 | 0,2 |
- вулично-дорожня мережа | 88,5 | 11,4 |
Ландшафтно-рекреаційні та озеленені території, всього, у тому числі: | 145,6 | 18,8 |
- загального користування | 8,3 | 1,1 |
- ландшафтна зона | 17,0 | 2,1 |
- озеленені території | 120,3 | 15,6 |
Території сільськогосподарського призначення | 191,5 | 24,8 |
- городи | 49,6 | 6,4 |
- сільськогосподарські підприємства | 11,5 | 1,5 |
- пасовища | 25,7 | 3,3 |
- органічне землеробство | 104,7 | 13,6 |
Резервні території для розміщення сільськогосподарських підприємств | 6,5 | 0,8 |
Водні поверхні | 5,0 | 0,6 |
Територія кладовищ | 4,4 | 0,6 |
Зелені насадження спеціального призначення | 13,8 | 1,8 |
Територія в межах населеного пункту | 773,9 | 100,0 |
формування зручних комунікаційних та планувальних зв'язків, що поліпшують структуру населеного пункту, а також транспортну доступність до його структурних елементів; комплексна організація центру населеного пункту, організація соціального забезпечення та побутового обслуговування населення; формування і розвиток господарського комплексу та збільшення напрямків його галузевого спрямування; розвиток транспортної та інженерної інфраструктури; поліпшення стану навколишнього середовища. Подальший розвиток житлових територій передбачається в південному та північному напрямках. Громадсько-ділова зона формується комплексно вздовж головних вулиць та в центральній частині населеного пункту. Виробничі та сільськогосподарські підприємства формуються в південному, західному та східному напрямку. Рішеннями генерального плану визначені лінії обмеження забудови: червоні лінії (нормативні), зелені лінії (співпадають з контуром ділянок зелених насаджень загального користування та рекреаційних територій), блакитна лінія до 12м (до 4 поверхів включно) відповідно до п. 6.1.3 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» за винятком об’єктів, що технологічно не можуть дотримати цієї відмітки та при відповідному обґрунтуванні). 14.2. Функціональне зонування території населеного пункту В основу розробки перспективного розвитку території населеного пункту покладені наступні принципи містобудування: розробка планувальної структури, що в змозі задовольнити оптимальні умови проживання: високий рівень інженерного облаштування, озеленення, обслуговування, зручні транспортні зв’язки з місцями прикладення праці та відпочинку та забезпеченість транспортною інфраструктурою; раціональне використання територій; створення архітектурно-планувальної структури, що забезпечує виразне об’ємно-просторове рішення житлової та громадської забудови; оздоровлення середовища за рахунок реалізації містобудівних та інженерних заходів (гідротехнічних заходів, зменшення санітарно-захисних зон, організація санітарної очистки населеного пункту); виділення в межах населеного пункту територій пріоритетного розвитку. Пріоритетами розвитку с. Кропивник, що передбачаються генеральним планом, є: рішення щодо зменшення впливу негативної екологічної ситуації на життя та здоров’я населення; підвищення ефективності використання територій і територіальних резервів для здійснення містобудівної діяльності; | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
60 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
виявлення необхідних територіальних ресурсів для розміщення житлового будівництва в комплексі з об’єктами громадського обслуговування, озеленення, транспортного й інженерного забезпечення; підвищення комфортності сформованої забудови за рахунок збільшення кількості об’єктів обслуговування та рекреаційних територій; розвиток господарського комплексу населеного пункту; реконструкція та розвиток транспортної та інженерної інфраструктури; підвищення рівня забезпеченості населення зеленими насадженнями загального користування, установами і спорудами відпочинку та спорту; формування динамічно урівноваженого стану навколишнього середовища, що забезпечуватиме екологічне, санітарно-безпечне середовище для життєдіяльності населення. Під час розроблення генерального плану проведений аналіз внутрішніх ресурсів, визначена містобудівна цінність території та запропоноване подальше, насамперед, якісне, вдосконалення середовища населеного пункту. Генеральним планом передбачається удосконалення всієї системи функціонального зонування території населеного пункту. Загальна схема функціонального зонування вирішується в системі, що передбачає паралельний розвиток її окремих функціональних зон: сельбищної, громадської, ландшафтно- рекреаційної, виробничо-складської та зони вулично-дорожньої мережі. Сельбищна зона призначена для розміщення кварталів садибної забудови. Вона є найбільшою за територією функціональною зоною населеного пункту. Згідно рішень генерального плану подальший розвиток сельбищної зони передбачається в південній та північній частині населеного пункту (розрахунковий етап 01.01.2039р.). Відповідно до Указу Президента України від 10.02.2010р. № 145 та Закону України від 12.02.2010р., №1885-VI «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації». Враховуючи зазначене частина північної ділянки розміщення садибної житлової забудови передбачена для добровільного відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів ґрунтів у зоні надзвичайної екологічної ситуації. Резервні території для розміщення садибної житлової забудови, що передбачені на позарозрахунковий етап, виділені в північній частині населеного пункту для завершення формування північної ділянки житлового будівництва. Громадська зона продовжує свій розвиток у складі центру населеного пункту за рахунок його подальшого формування та доповнення функцій та в центральній частині села, в центрах мікрорайонного обслуговування і спеціалізованих центрах.. Важливу роль у формуванні планувальної структури населеного пункту відіграють зелені насадження загального користування, тому генеральним планом передбачається створення та благоустрій рекреаційної зони, розвиток об’єктів | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
61 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
рекреаційного призначення. Ландшафтно-рекреаційну зону створюють озеленені території с. Кропивник. Формування зони відбувається за рахунок створення парків в центральній частині села (поблизу вул. В Стефаника та по вул. Проектна 2) та ландшафтної зони в східному напрямку. Рекреаційні зони містять в собі території для занять спортом (спортивні майданчики для різних видів спорту, тренувальні майданчики), дитячі майданчики та місця для активного відпочинку всіх вікових груп населення. Ландшафтна зона передбачена до формування вздовж водних об’єктів, після проведення заходів по укріпленню території просадки. В перспективі ландшафтна зона стане частиною об’єкту промислового туризму, який може бути сформований на сході населеного пункту. Виробничо-складська зона формується на північному сході та заході населеного пункту та складається малих приватних підприємств (переважно харчової та легкої промисловості), складів і баз. Розвиток виробничо-складської зони базується на вирощуванні складуванні та переробці сільськогосподарської продукції. Розвиток сільськогосподарської галузі передбачається за рахунок створення сільськогосподарських підприємств, теплиць (на закритому та відкритому ґрунті), розсадників, ягідників тощо, визначення угідь для органічного землеробства. Об’єкти передбачені до розміщення в східній та південній часинах с. Кропивник. Об’єкти альтернативної енергетики (сонячні електростанції) сформовані в західній частині села. Зону транспорту та вулично-дорожньої мережі пропонується впорядкувати за рахунок визначення червоних ліній, формування додаткових житлових вулиць та проїздів та розміщення об’єктів автомобільного сервісу (АЗС, СТО, автомийки, шиномонтаж тощо) в північній частині населеного пункту. 14.3. Планувальна структура населеного пункту. Система центрів Генеральним планом передбачене вдосконалення планувальної структури населеного пункту. Урбанізований планувальний каркас представлений мережею головних (магістральних) вулиць і доріг, що складають основні планувальні вісі населеного пункту, та системою громадських центрів населеного пункту (композиційних вузлів). Рішення планувальної структури та система магістралей спрямовані на вдосконалення транспортних зв’язків усіх функціональних зон населеного пункту. Планувальний каркас населеного пункту представлений основними магістралями (головними вулицями): 1. головні (магістральні) вулиці існуючі: з габаритами в червоних лініях 20-30 м та проїзною частиною 6,0-8,0 м: вул. Калуська, xxx. Б. Хмельницького, вул. Xxxxxxxxx. з габаритами в червоних лініях 15 м та проїзною частиною 6,0 м: вул. І. Франка, xxx. К. Малицької. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
62 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
2. головні (магістральні) вулиці проектні: габаритами в червоних лініях 25 м та проїзною частиною 6,0-8,0 м: вул. Л. Українки, xxx. Xxxxxxxx 0, xxx. Xxxxxxxx 0, xxx. Проектна 31. Функціонально-просторова організація всієї системи громадських центрів формується на базі її основних компонентів – центру населеного пункту, з його внутрішньою структурою, мережі додаткових місцевих центрів. Центр с. Кропивник отримує свій подальший розвиток як поліфункціональна система, що містить громадську, культурну функцію, а також підприємства торгівлі та побутового обслуговування. Просторова схема центру с. Кропивник формується компактно, за вузловою схемою, локалізуючись вздовж основних композиційних вісей вул. К. Малицької та X. Xxxxxx, і має поліфункціональне використання. Центр села досить насичений об’єктами громадського призначення. Генеральним планом передбачається подальший розвиток центру з доповненням функціональної складової об’єктів (адміністративні та комерційні об’єкти, заклади освіти, об’єкти побутового обслуговування магазини тощо). Центри місцевого значення формуються в північній частині за рахунок розміщення: адміністративних будівель, опорного пункту охорони порядку, закладу дитячої дошкільної освіти, навчально-виховного комплексу (початкова школа), міжшкільного позашкільних установ, амбулаторії, аптеки, торговельно-розважального комплексу, магазинів, ринкового комплексу (критий ринок), центру побутового обслуговування; та в південній частині населеного пункту, за рахунок розміщення: магазинів, торговельного центру, центру побутового обслуговування. 15. Система громадського обслуговування Організація системи громадського обслуговування забезпечує комплексність забудови за рахунок доведення до нормативних показників забезпеченості населення об’єктами громадського обслуговування населення як в районах існуючої забудови, так і в районах перспективного будівництва. У розділі «Аналіз існуючого стану населеного пункту» наведені показники існуючої ємності основних об’єктів громадського обслуговування населення та забезпеченості ними на 1000 мешканців. Аналіз цих показників дозволяє зробити висновок, що с. Кропивник забезпечене не достатнім рівнем обслуговування. Основними принципами раціональної організації системи громадського обслуговування в межах населеного пункту є: - повне задоволення потреб населення в соціально гарантованих видах послуг; - забезпечення, по можливості, рівноцінних умов обслуговування населення центральної та периферійної зон населеного пункту; - дотримання максимально допустимих радіусів обслуговування. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
63 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
В генеральному плані відзначаються наступні пріоритети: - створення умов для всебічного розвитку особистості, трудової підготовки; - задоволення потреби населення в закладах дошкільної освіти; - задоволення потреби населення в закладах загальної середньої освіти; - розширення мережі позашкільних установ; - розвиток мережі установ культури та мистецтва; - забезпечення розвитку мережі закладів фізичної культури і спорту; - розвиток установ сімейної медицини; - створення багатопрофільних підприємств всіх форм власності з метою поліпшення побутового обслуговування населення і надання якісних послуг . Розрахунок необхідної ємності установ і підприємств обслуговування для населення населеного пункту виконано на підставі нормативів забезпеченості які відображають соціально-гарантований рівень відповідно Додатків Е1, Е2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». В таблиці 15.1. наведені показники ємності та рекомендації щодо розміщення підприємств громадського обслуговування. Таблиця 15.1 Об’єкти громадського обслуговування населення с. Кропивник | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
64 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Установи, підприємства обслуговування (перспектива) | Одиниці виміру | Нормативи ДБН Б.2.2-12:2019 | Розрахункова потреба населення* | Існуючий стан | Місце розташування |
Організації та установи управління, проектні організації, кредитно-фінансові установи та підприємства зв’язку, юридичні установи, установи правопорядку | |||||
Відділення зв’язку | об’єкт | 0,16 | 1 | - | в адміністративних будівлях |
Відділення і філіали банківських установ | операцій не місце | 1 на 1-2 тис. осіб | 1 | - | в адміністративних будівлях |
Опорний пункт охорони порядку | м2 загальної площі | 30-100 | 40 | - | в адміністративних будівлях |
Заклади освіти | |||||
Заклади дошкільної освіти | місце | 100% від загальної кількості дітей | 103 | 43 | заклад дошкільної освіти по вул. Проектна 2 (60 місць) |
Заклади загальної середньої освіти | місце | 100% від загальної кількості дітей + діти, які проживають в сільських зонах впливу і не мають шкіл | 192 | 420 | Заклад загальної середньої освіти (в структурі НВК початкова школа – 60 місць) по вул. Проектна 2 |
Міжшкільний навчально- виробничий комбінат | місце | 8% від загальної кількості школярів | 15 | - | по вул. Проектна 2 |
Спеціалізовані заклади позашкільної освіти | 15,3% від загальної кількості школярі | 29 | по вул. Проектна 2 | ||
- палац (будинок) школярів | місце | 2,5% від загальної кількості школярів + 3 на 1000 осіб (20 на 1000 школярів) | 5 | ||
- станція юних натуралістів | місце | 0,4% від загальної кількості школярів | 1 | ||
- станція юних туристів | місце | 0,4% від загальної кількості школярі | 1 | ||
- дитячо-юнацька спортивна школа | місце | 2,3% від загальної кількості школярі | 4 | ||
- дитяча школа мистецтв, або музична, художня, хореографічна | місце | 2,0% від загальної кількості школярів + 1 на 1000 осіб (10 на 1000 школярів) | 8 | ||
Установи охорони здоров’я та соціального захисту, оздоровчі, відпочинку та туризму | |||||
Заклади (центри) первинної медичної допомоги і вторинної медичної допомоги Для дорослих Для дітей | відвідувань за зміну | 10-15 4-5 + 13 на 1000 осіб | 22 12 | дані не надані | існуюча амбулаторія ЗПСМ, амбулаторія по вул. Проектна 2 |
Стаціонари усіх типів | ліжко | 5,1-6,9 + 1,0-3,6 на 1000 осіб | 12 | - | амбулаторія; м. Калуш, опорний заклад – м. Долина, м. Івано- Франківськ** |
Станції (підстанції) екстреної (швидкої) медичної допомоги | виїзд у рік (спец авто- мобіль) | 4000 (0,1) | 8836 (1) | - | м. Калуш |
Аптека | об’єкт | 0,09 | 1 | - | по вул. Проектна 2 |
Фізкультурно-оздоровчі і спортивні споруди | |||||
Стадіони | га | 0,1 | 0,2 | 1,5 | - |
Спортивні зали загального користування | м2 площі підлоги | 100-200 + 50 на 1000 осіб | 220 | 51 | Спортивний клуб по вул. Xxxxx Xxxxxx, по xxx. Проектна 2 |
Басейни криті відкриті | м2 дзеркала води | 10-20 + 10-20 на 1000 осіб | 22 | в м. Калуш | |
Приміщення для реабілітації | м2 площі підлоги | 15 | 33 | в м. Калуш | |
Зміна Кільк.
Арк.
№док
Підпис
Дата
Інв.
Підпис і дата
Замість. інв.№
Арк.
65
Заклади культури та мистецтва, культурно-видовищні та дозвіллєві | |||||
Універсальна зала | місце | 10 | 22 | - | в приміщенні будинку культури по вул. І. Франка |
Виставкова зала | місце | 10 | 22 | - | в приміщенні будинку культури по вул. І. Франка |
Клубні приміщення (за місцем проживання) | місць відвідува ння (або м2 підлоги) | 15-20 (50-60) | 33 | - | в приміщенні будинку культури по вул. І. Франка |
Клубні заклади і центри культури та дозвілля Будинок культури | місць відвідуван ня | 300-400 + 30-40 на 1000 осіб | 663 | 360 | в приміщенні будинку культури по вул. І. Xxxxxx (реконструкція) |
Бібліотека | тис. одиниць зберігання | 3-3,5 | 6,6 | 12,5 | - |
Підприємства торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування | |||||
Магазини: - продовольчих товарів - непродовольчих товарів - змішаної торгівлі | м2 торг. площі | 40 + 2,0 на 1000 осіб 80 + 6,0 на 1000 осіб | 88,4 176,7 | - 25 294 | в центрах місцевого значення |
Ринкові комплекси | м2 торг. площі | 20-30 | 66,3 | - | по вул. Проектна 2 |
Підприємства харчування | місць | 37 | 82 | 40 | по вул. Проектна 2 |
Майстерні побутового обслуговування | роб. місць | 1,5-2,0 | 3 | - | підприємство побутового обслуговування по вул. Xxxxxxxx 0 вул. Проектна 26 |
Виробничі підприємства централізованого виконання замовлень | роб. місць | Не менше 4 | 8 | - | підприємство побутового обслуговування по вул. Xxxxxxxx 0 вул. Проектна 26 |
Установи житлово-комунального господарства | |||||
Пожежне депо | пожежний автомобіль | табл. 15.1 Розділ 15 | 2 | - | пожежне депо по вул. Б. Хмельницького |
Готелі | місце | 4,8 | 11 | - | в м. Калуш |
Громадські вбиральні | прилад | 1 | 2 | - | на території зелених насаджень загального користування |
Зміна Кільк.
Арк.
№док
Підпис
Дата
Арк.
Інв.
Підпис і дата
Замість. інв.№
66
* розрахункова потреба населення в установах і підприємствах обслуговування визначена відповідно до Додатків Е1, Е2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» з розрахунку на проектне населення с. Кропивник ** відповідно до Переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 р. № 23-р «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року». Потреба у закладах рекреації (додатково) та закладах соціального захисту населення реалізується в центрах системи розселення більш високого рівня або в населених пунктах з наявними для вказаних закладів ресурсами (м. Калуш, населені пункти в південній частині об’єднаної територіальної громади). Рішеннями генерального плану передбачаються проектні лінії руху автобусу, які сполучатимуть між собою населені пункти об’єднаної територіальної громади, що забезпечить вільне пересування населення та доступність до об’єктів соціального забезпечення та місць прикладання праці. При розробці генерального плану с. Кропивник враховувались вимоги пожежної безпеки у відповідності з Розділом 15 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Проектом передбачаються наступні містобудівні протипожежні заходи: - формування житлових кварталів, розділених системою магістралей; - забезпечення можливості проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, в тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями, доступ пожежних з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення при проектуванні проїздів і пішохідних шляхів; - дотримання протипожежних відстаней від житлових, громадських та адміністративно-побутових будівель до виробничих будинків промислових підприємств і сільськогосподарських будівель; - створення єдиної системи зелених насаджень, які у випадках пожежної небезпеки повинні бути шляхами евакуації населення і під’їзду пожежних машин; - розміщення пожежних частин (пожежних постів) з урахуванням радіусів доступності. Згідно нормативу ДБН Б.2.2-12:2019 (2 пожежні автомашини для населеного пункту від 1 до 7 тис. мешканців) потреба для с. Кропивник з чисельністю населення на розрахунковий етап 2209 осіб складе 2 автомашини. Тут маються на увазі автоцистерни та автонасоси (включаючи резервні). Додатково вираховується необхідна кількість спецавтомобілів (потреба лише за умови наявності будівель вище 4 поверхів) – немає потреби. Таким чином, загальна потреба для населення населеного пункту складе 2 пожежні автомашини. Об’єкти пожежної безпеки, та, відповідно, пожежні автомашин в селі відсутні. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
67 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Кладовища традиційного захоронення | га | 0,1 | 0,2 | - | в південній частині села (2,4 га) |
На сьогодні, с. Кропивник обслуговується пожежним депо, розташованим в м. Калуш. Генеральним планом передбачається розміщення пожежного депо по вул. Б. Xxxxxxxxxxxxx та пожежного посту по вул. Проектна 3 в західній частині села, зазначені об’єкти можуть бути використані для обслуговування території с. Сивка- Калуська. Місце розташування визначено із розрахунку прибуття пожежно-рятувальних підрозділів до місця виклику за час, що не перевищує 20 хв. (для прилеглих сільських населених пунктів), згідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019. Витрата води на зовнішнє пожежогасіння на території с. Кропивник та кількість одночасних пожеж прийнято згідно з таблицею 3 ДБН В.2.5-74:2013. Витрата складає 10 л/с на одну пожежу, а кількість одночасних пожеж – 1 шт. Розрахункову витрата води на потреби внутрішнього пожежогасіння складає: 1 струмина на 2,5 л/с. Розрахункова кількість одночасних пожеж – 1 шт. Внутрішнє пожежогасіння житлових будинків садибної забудови не передбачається (ДБН В.2.5- 74:2013). Розрахунковий час зовнішнього пожежогасіння – 3 години (пункт 6.2.13 ДБН В.2.5-74:2013). Розрахунковий час роботи пожежних кран-комплектів прийнято 120 хв. (таблиця 6 ДБН В.2.5-64:2012). Об’єм води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння складе: Vпож 3 3600 10 1 120 60 2,5 1 126м3 1000 Протипожежний запас води передбачається зберігати у підземних протипожежних резервуарах, які пропонується розташувати на території села. Зовнішнє пожежогасіння на території населеного пункту передбачається від пожежних гідрантів 125 мм. (відповідно до ДСТУ EN 14384:2016 (EN 14384:2005, IDT) «Протипожежна техніка. Гідранти пожежні наземні. Загальні вимоги та методи випробування»), що мають бути встановлені на кільцевих водопровідних мережах на відстані не більше 150 метрів один від одного . У місцях розташування пожежних гідрантів на опорах ЛЕП напругою 0,4 кВ проектом пропонується встановлення світлових покажчиків «ПГ». Внутрішнє пожежогасіння передбачається від пожежних кран-комплектів за ДСТУ EN 671-2:2017 «Стаціонарні системи пожежогасіння. Кран- комплекти пожежні», встановлених всередині будівель. Остаточно способи гасіння пожеж, об’єми води на потреби пожежогасіння, місця зберігання протипожежного запасу води, конкретні місця розташування пожежних гідрантів та світлових покажчиків «ПГ» пропонується уточнити на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»). Для протипожежного водопостачання промислових та сільськогосподарських підприємств передбачається влаштування окремих систем зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
68 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Системи зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння, а також системи автоматичного пожежогасіння підприємств передбачається виконувати на за окремими проектами відповідно до отриманих технічних умов на пожежогасіння. Станом на 01.01.2019 р. зелені насадження загального користування в межах населеного пункту відсутні. Розрахунок нормативної забезпеченості зеленими насадженнями загального користування виконано у відповідності до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» п. 8.1.3. (табл. 8.1.). Згідно нормативів площа озеленених територій загального користування повинна скласти 3,7 га (17,0 м2 на 1 люд). Таким чином, є додаткова потреба у зелених насадженнях загального користування на етап 20 років. В таблиці 17.1. наведено перелік зелених насаджень загального користування, які генеральним планом запропоновано розмістити на розрахунковий етап для досягнення нормативних показників. Таблиця 17.1 Перелік перспективних зелених насаджень Загальна кількість зелених насаджень загального користування складе на етап 20 років 8,3 га (37,6 м2 на 1 люд). Зелені насадження обмеженого користування включають зелені насадження при групах житлових будинків, на ділянках промислових підприємств, установ обслуговування та інших закладів. Зелені насадження спеціального призначення – санітарно-захисні зони промислових та комунальних підприємств, кладовищ, охоронні зони інженерних споруд тощо. 18. Транспортна інфраструктура Автомобільні дороги З метою вдосконалення мережі автомобільних доріг на розрахунковий етап (01.01.2039р.) генеральним планом передбачається реконструкція проїзної частини автомобільних доріг, що проходять по вул. Б. Хмельницького, вул. Xxxxxxxx, X. Франка в межах населеного пункту та встановлення червоних ліній з урахуванням забудови, що склалася. Ділянка реконструкції в межах с. Кропивник складає 4,4 км. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
69 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
№ з/п | Назва об’єктів | га |
1. | Парк в південній частині села | 1,7 |
2. | Парк по вул. Проектна 21 | 6,6 |
Всього | 8,3 |
Зовнішній автомобільний транспорт На розрахунковий етап 20 років (01.01.2039р.) в с. Кропивник проектом передбачається розгалуження житлових та вдосконалення головних вулиць. В результаті чого можуть бути покращені умови формування автомобільних потоків та ліній руху громадського транспорту приміського сполучення. Магістральна мережа На розрахунковий етап 20 років (01.01.2039р.) проектом намічається реконструкція головних (магістральних) вулиць, які проходитимуть в центральній частині населеного пункту та обслуговуватимуть проектні ділянки будівництва. Передбачається, що ширина проектних вулиць в межах червоних ліній становитиме 15-25 метрів, а ширина проїзної частини складатиме 6,0-7,0 метрів. Загальна протяжність мережі головних (магістральних) та житлових вулиць до кінця розрахункового етапу становитиме 17,6 км. Щільність вулично-дорожньої мережі до кінця розрахункового етапу становитиме 8,6, що вище за нормативні вимоги. Щільність магістральної мережі до кінця розрахункового етапу становитиме 2,3, що задовольняє нормативні вимоги. На головних (магістральних) вулицях, на яких ширина проїзної частини нижча за нормативну, на етап 20 років (01.01.2039р.) передбачається проведення реконструкції проїзної частини, вони наведені нижче в таблиці 18.1. Таблиця 18.1 Загальна протяжність вулиць, на яких пропонується провести розширення проїзної частини, реконструкцію проїзної частини, покращення покриття тощо становить 5,9 км. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
70 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Назва вулиці | Протяжність ділянки реконструкції, км | Існуюча ширина проїзної частини, метрів | Проектна ширина проїзної частини, метрів |
вул. Калуська | 0,4 | 5,3-8,0 | 8,0 |
вул. Б. Хмельницького | 1,1 | 5,0-8,0 | 6,0-7,0 |
вул. К. Малицької | 0,5 | 4,2-4,8 | 6,0-7,0 |
вул. Xxxxxxxxx | 1,0 | 5,0-8,0 | 6,0-7,0 |
вул. І. Xxxxxx | 2,9 | 4,5-6,0 | 8,0 |
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
71 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
72 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Внутрішній транспорт Рішеннями генерального плану передбачаються проектні лінії руху автобусу, які сполучатимуть між собою населені пункти об’єднаної територіальної громади, що забезпечить вільне пересування населення та доступність до об’єктів соціального забезпечення та місць прикладання праці. Легковий транспорт На перспективу рівень автомобілізації та загальна кількість автотранспорту збільшиться. Орієнтовна кількість автотранспорту наведена нижче в таблиці 18.3. Таблиця 18.3 Розрахунок необхідної кількості заправних колонок і АЗС ( розрахунковий етап - 01.01.2039р.). Потрібна кількість АЗС: Nісн=P*Kt/q=442*1,1/600≈1 колонка. Приймаючи потужність однієї АЗС- 2,0 колонок, одержуємо: 1/2 ≈ 1 АЗС Р – кількість автотранспорту в населеному пункті Kt– коефіцієнт, що враховує транзитний та іногородній транспорт q – показник кількості заправного парку на одну колонку Розрахунок потрібної кількості станцій технічного обслуговування (розрахунковий етап 01.01.2039р.) . Потрібна кількість СТО Nісн=Pлегк*Kt/q=442*1,1/400≈2 пости. Приймаючи існуючу потужність однієї СТО - 2 пости, одержуємо: 1/2≈1 СТО Kt– коефіцієнт, що враховує транзитний та іногородній транспорт q – показник кількості автомобілів на один пост СТО (400 од) Р – кількість автотранспорту в населеному пункті На сьогоднішній день в с. Кропивник пост СТО та АЗС відсутні. Враховуючи розмір населеного пункту та розрахункову потребу в об’єктах обслуговування | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
73 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Вид транспортного засобу | Існуючий рівень автомобілізації, автомобілів на 1000 мешканців | Існуюча кількість автомобілів, одиниць | Проектний рівень автомобілізації, автомобілів на 1000 мешканців | Проектна кількість авто- мобілів, одиниць |
Автомобілі, в тому числі: | 125 | 250 | 200 | 442 |
в багатоквартирній забудові | - | - | ||
в садибній забудові | 250 | 442 |
транспорту, рішеннями генерального плану пропонується використовувати розмістити обєкти автосервісу в північній частині населеного пункту. Весь приватний легковий транспорт на етап 01.01.2039р. передбачається забезпечити місцями постійного зберігання. Автовласники, що мешкають на території садибної забудови, зберігатимуть свій автотранспорт на території власних садиб. Питомі показники водоспоживання прийняті за Державними будівельними нормами містобудування ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди», ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід і каналізація». Для забезпечення водопостачанням споживачів села Кропивник, проектом передбачається влаштування централізованої системи водопостачання з будівництвом артезіанських свердловин із водонапірними вежами, та прокладанням водопровідних мереж. Передбачається влаштування об’єднаної системи на господарсько-побутові та протипожежні потреби. При цьому передбачається 100% забезпечення споживачів централізованим водопостачанням. Проектом прийнято третю категорію надійності системи водопостачання за вимогами пункту 8.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди». Ті елементи системи водопостачання, пошкодження яких може призвести до перебоїв у подаванні води на потреби пожежогасіння, проектом передбачено першої категорії (кільцеві водопровідні мережі з пожежними гідрантами, водонапірні вежі тощо). Джерелом господарсько-питного водопостачання села на перспективний період пропонується прийняти окремі підземні водоносні горизонти, які будуть експлуатуватися артезіанськими свердловинами. Проект передбачає будівництво нових артезіанських свердловин та водонапірних веж. Навколо кожної артезіанської свердловини пропонується передбачити зони санітарної охорони першого, другого та третього поясів (відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 розділ 15). Зони першого поясу радіусом 30 м пропонується огороджувати парканом з металевої сітки висотою 2,0 м, а також смугою зелених насаджень (ДБН В.2.5-74:2013 пункт 17.1.4, а також ДБН 441-72). Проектом пропонується передбачити заходи для захисту територій першого поясу від затоплення дощовими та повеневими водами (вертикальне планування та інше). Межі другого та третього поясів санітарної охорони пропонується встановлювати розрахунками на подальших стадіях проектування, виходячи з санітарних і гідрологічних умов. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
74 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Оскільки вода, що має подаватися у мережі об’єднаного господарсько-питного та протипожежного водопроводу за хімічним і бактеріологічним складом повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», проектом пропонується, за необхідності, розглянути варіант розташування в зеленій зоні біля свердловин станції водо підготовлення. На території села передбачається розташування протипожежних резервуарів води об’ємом достатнім для зберігання регулювального, протипожежного та інших запасів води. З резервуарів передбачається забирання води пожежними машинами або мотопомпою. Резервуари проектних водонапірних веж передбачається використовувати для зберігання часткового регулювального запасу води та 10-ти хвилинного протипожежного запасу. Село Кропивник розташоване над видобувними дільницями рудників «Голинь» і «Ново-Голинь» та в зоні впливу гірничих робіт які впродовж тривалого часу виконувалися на згаданих гірничо-видобувних підприємствах, що створює небезпечну геологічну ситуацію і суттєве планувальне обмеження для подальшого розвитку населеного пункту. Оскільки Генеральним планом с. Кропивник передбачене виселення з зони значних деформацій земної поверхні (згідно звіту про науково- дослідну роботу: «Визначення зон для можливої забудови на території сільської ради села Кропивник для врахування в генплані розвитку») великої кількості жителів, з подальшим демонтажем старої житлової забудови та переселенням жителів до нових будинків, а також враховуючи наявність в межах Кропивника магістрального газопроводу І класу, що також становить суттєве планувальне обмеження, даним проектом не передбачається централізоване водопостачання низки споживачів, розташованих з західної сторони села, по вул. І. Франка. Водопостачання цих споживачів може бути реалізоване через влаштування індивідуальних свердловин або шахтних колодязів. Поливання територій, прилеглих до громадських будівель, комерційної забудови, пропонується здійснювати окремими системами поливальних водопроводів, що живляться від проектованої системи водопостачання. Поливання присадибних ділянок передбачається здійснювати від окремо розташованих на ділянках шахтних колодязів. Трасування мереж поливального водопроводу, їх гідравлічні розрахунки, пропонується здійснювати на наступних стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»). Водогони та мережі об’єднаної системи господарсько-питного та протипожежного водопроводу пропонується передбачати кільцевими з поліетиленових труб типу ПЕ-100 за ДСТУ Б.В.2.7-151:2008. На кільцевих водопровідних мережах села, в громадській забудові, пропонується встановлювати пожежні гідранти за ГОСТ 8220-85. Відстань між пожежними гідрантами не повинна перевищувати 150,0м (пункт 12.12 ДБН Б.2.4-1-94 «Планування та забудова сільських поселень»). | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
75 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Обсяги води на господарсько-питне водопостачання с. Кропивник розраховано відповідно до пункту 11.1.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова міських та сільських поселень», а також до додатку А ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» за формулою: qсадибн N Qгосп госп садибн k1 k2 1000 , [м3/добу], де qсадибн – середньодобовий (питомий) норматив господарсько-питного госп водоспоживання на одного мешканця житлової забудови, що враховує витрати води на потреби громадських будівель, qсадибн = 235 л/доб (ДБН В.2.5-74:2013 таб.1), госп Nсадибн – розрахункова кількість населення садибної забудови, k1 – коефіцієнт, що враховує непередбачені витрати води на господарсько-питні потреби (відповідно до ДБН В.2.5-64:2012, ДБН В.2.5-74:2013), k1 = 1,1, k2 – коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання (ДБН В 2.5-74:2013 пункт 6.2), k2 = 1,3. На розрахунковий етап у с. Кропивник передбачається 2209 жителів. На розрахунковий етап будівництва села розрахункова максимальна витрата води на господарсько-питні потреби складе: Q 210 2209 1,1 1,3 663,36м3 / добу госп 1000 Для подальших розрахунків приймаємо розрахункову максимальну витрату води на господарсько-питні потреби у с. Кропивник у розмірі 665,0 м3/добу. У зв’язку зі складністю прогнозування виробництва промислової продукції, об’єми водоспоживання і водовідведення малих приватних та промислових підприємств не проводяться і підлягають уточненню при виконанні проектів розвитку промислових територій. Потрібна кількість робочих водозабірних артезіанських свердловин на розрахунковий період для забезпечення розрахункових потреб нових споживачів села при 20-ти годинній роботі насосів і дебітом – 10,0 м3/год. Становить: N 665 3,33 шт свердл 20 10 Розрахункову кількість робочих свердловин, для забезпечення водопостачанням нових споживачів житлово-комунального сектору села прийнято 5 шт. – чотири основні і одна резервна. Потреби у воді для зрошування зелених насаджень, поливання та миття удосконалених покриттів с. Кропивник у перерахунку на одну людину, згідно з ДБН В.2.5-74:2013 додатку А таблиці А.2 складають 55 л. Витрата води на поливання складе: Q 2209 55 0,8 97,2м3 / добу полив 1000 | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
76 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
де 0,8 – поправочний коефіцієнт, таблиця А.2 додатку А ДБН В.2.5-74:2013. Остаточні рішення щодо забезпечення водопостачанням с. Кропивник, уточнені розрахунки об’ємів господарсько-побутового водопостачання, гідравлічні розрахунки мереж і споруд водопроводу пропонується виконувати (уточнювати) на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»). Господарсько-побутова каналізація. Питомі показники водоспоживання і водовідведення прийняті за Державними будівельними нормами містобудування ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди», ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід и каналізація». Проектом передбачається влаштування централізованої системи водовідведення господарсько-побутових стічних вод. Для очищення господарсько-побутових стоків передбачається будівництво локальних очисних споруд на території с. Кропивник. Та оскільки село має складний рельєф, щільну забудову, а система централізованого водовідведення матиме на перспективу в більшості випадків напірний характер подачі стоків на очисні споруди, а також через відсутність в межах села вільних територій для розташування достатньої кількості локальних каналізаційних очисних споруд та їх елементів для всіх можливих басейнів каналізування, даним проектом рекомендується забезпечити тільки частину споживачів населеного пункту системою централізованого водовідведення, а саме – перспективну ділянку садибної забудови, яка пропонується в північній частині села. Решту споживачів садибної села проектом пропонується забезпечувати індивідуальними (локальними) очисними спорудами, що мають бути розташовані на присадибних ділянках відповідно п.17.4 ДБН В.2.5-64:2012. Проектом пропонується забезпечення централізованим водовідведенням усього (де є технічна можливість) житлово-комунального сектору села. Проектом передбачається будівництво самопливних каналізаційних мереж для відводу стічних вод від об’єктів проектної житлової та громадської забудови на територію запроектованих локальних очисних споруд. Для очищення господарсько-побутових стічних вод села передбачається будівництво локальних очисних споруд повного біологічного очищення типу БіоТал з відводом очищених на підземні поля фільтрації. Навколо очисних споруд передбачається влаштування санітарно-захисної зони, яка, згідно нормативних показників, складає – 25,0 м. Остаточний вибір установок для очищення пропонується здійснити на подальших стадіях проектування. Розрахункову максимальну добову кількість стічних вод від усіх абонентів в с. Кропивник, приймаємо рівною розрахунковій максимальній витраті води на господарсько-питні потреби – 665,0 м3/добу. Індивідуальні очисні споруди, для житлових будинків в яких не передбачена централізована система водовідведення через технічну складність її влаштування, | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
77 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
виконуються за окремими проектами та комплектуються септиками, або установками глибокого біологічного очищення з відводом очищених стоків в фільтруючі колодязі чи на поля підземної фільтрації. Добова кількість господарсько-побутових стічних вод від одного садибного будинку без централізованого каналізування пропонується приймати 0,7 м3. При цьому відповідно до ДБН В.2.5-75:2013 п. 17.1.1 таб.30 прим.7 санітарно-захисну зону від септиків пропонується приймати 5 м, від фільтруючих колодязів – 8 м, від полів підземної фільтрації – 15 м. Локальні очисні споруди мають бути виконані за окремими проектами, погодженими з органами Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області. Остаточні рішення щодо місць трасування самопливних та напірних колекторів, розташування каналізаційних очисних споруд та каналізаційних насосних станцій, гідравлічні розрахунки самопливних і напірних мереж з визначенням їх діаметрів, способи відведення очищених стоків, пропонується уточнити (виконати) на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»). На перспективу електропостачання с. Кропивник зміна джерела живлення не передбачається. Розрахунок перспективного споживання електроенергії та максимальних навантажень для потреб с. Кропивник для комунально-побутових та господарських споживачів виконано згідно ДБН Б.2.2-12:2019 по укрупнених показниках електроспоживання, в яких враховується громадський та житловий сектор села, підприємства комунально-побутового обслуговування, зовнішнє освітлення, водопостачання та водовідведення (ДБН Б.2.2-12:2019 табл. 11.4). Закладена в проекті забезпеченість населення села житловою площею передбачає для мешканців більшу комфортність ніж існуюча, що приведе до збільшення споживання потужності та електроенергії на 1 людину в рік. Зважаючи на вищезазначені фактори при розрахунку максимальних навантажень та споживання електроенергії, в проекті прийнята величина питомого електропостачання на рівні 800 кВт год люд/рік при річній кількості годин використання максимуму електричного навантаження 3000 годин. Розрахунок перспективного споживання електроенергії та максимальних навантажень на перспективний період виконано згідно табл. 11.4 ДБН Б.2.2-12:2019 з врахуванням досягнутого на теперішній час споживання електроенергії та приймається 950 кВт год/рік при річній кількості годин використання максимуму навантаження 4100 годин. Для забезпечення електропостачання проектної забудови, Генеральним планом передбачається будівництво трьох нових трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ а також прокладання нових кабельних ліній 10 кВ та 0,4 кВ. Село Кропивник розташоване над видобувними дільницями рудників «Голинь» і «Ново-Голинь» та в | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
78 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
зоні впливу гірничих робіт які впродовж тривалого часу виконувалися на згаданих гірничо-видобувних підприємствах, що створює небезпечну геологічну ситуацію і суттєве планувальне обмеження для подальшого розвитку населеного пункту. Оскільки Генеральним планом с. Кропивник передбачене виселення з зони значних деформацій земної поверхні (згідно звіту про науково-дослідну роботу: «Визначення зон для можливої забудови на території сільської ради села Кропивник для врахування в генплані розвитку») великої кількості жителів, з подальшим демонтажем старої житлової забудови та переселенням жителів до нових будинків, даним проектом передбачається винесення за територію геологічної небезпеки ділянок електричних мереж 10 та 0,4 кВ а також трансформаторної підстанції, з її подальшим переносом на нову територію, яка відрізняється значно меншим показником потенційної небезпеки. Споживачі житлової забудови, яка залишається на проектний період і не планується до демонтажу, буде забезпечуватись від вже існуючих мереж 0,4 кВ, з їх подальшим пере підключенням до нової ТП 10/0,4 кВ. В місцях виселення жильців з центральної частини села проектом пропонується, за необхідності, здійснити перекладання мереж 10 та 0,4 кВ, з метою їх винесення з-під плями геологічно небезпечної території. Також, для електропостачання споживачів, розташованих з західної сторони Кропивника, по вулиці І. Франка, і які відокремлені від існуючих трансформаторів села геологічно небезпечними територіями та охоронною зоною магістрального газопроводу, пропонується побудувати 1 трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ, з прокладанням до неї кабельної лінії електропередач 10 кВ. Підсумки розрахунків перспективного електроспоживання с. Кропивник приведені в таблиці 19.3. Таблиця 19.3 Таблиця підрахунку електричних навантажень с. Кропивник Згідно розрахунків, приймаємо сумарне річне електроспоживання с. Кропивник на перспективний період 2,10 млн. кВт*год/рік. Сумарна необхідна потужність джерел електропостачання складає 0,51 МВт. Враховуючи дані розрахунків та існуючу ситуацію в системі електропостачання села, генеральним планом пропонується розглянути на подальших етапах проектування необхідність реконструкції існуючих трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ з заміною трансформаторів на більш потужні. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
79 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
№ п/п | Найменування споживачів | Загальна кількість осіб | Річне споживання електроенергії, млн. кВт годин | Загальне навантаження, МВт |
1 | Господарсько-побутові та комунальні електричні навантаження в межах с. Кропивник, всього | 2209 | 2,1 | 0,51 |
Протягом всього проектного періоду пропонується проводити реконструкцію та розширення електричних мереж 10 кВ та 0,4 кВ, заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології. Всі наведені у розділі параметри електрозабезпечення с. Кропивник мають уточнюватись на подальших стадіях проектування. На розрахунковий етап генеральним планом передбачається теплопостачання індивідуальних садибних будинків здійснювати від автономних побутових теплогенераторів, що працюватимуть на природному газі. Опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання решти комунальних та громадських об’єктів пропонується здійснювати від вбудованих чи прибудованих теплогенераторних, що працюють на природному газі. Теплопостачання споживачів, розташованих по вул. І. Франка, і відокремлених від централізованої системи газопостачання геологічно небезпечними територіями, а також охоронною зоною магістрального газопроводу, пропонується забезпечити теплогенеруючим обладнанням, що працюватиме на електроенергії. Розрахунок теплових потоків для споживачів теплової енергії с. Кропивник на перспективний період виконано на підставі таких кліматичних характеристик: - розрахункова температура для проектування опалення -22 °С; - середня температура найхолоднішого місяця -4,3 °С; - середня температура за опалювальний період -2,4°С; - тривалість опалювального періоду 179 діб. Результати розрахунків необхідного теплового потоку на кінець розрахункового терміну освоєння проектних рішень с. Кропивник, при 100% забезпеченості по намічених видах споживання, приведені в таблиці 19.4. Таблиця 19.4 Загальна витрата тепла для забезпечення теплопостачання та гарячого водопостачання житлово-комунального сектору в с. Кропивник складе на розрахунковий період – близько 8,51 МВт. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
80 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
№ з/п | Споживачі | Тепловий потік, МВт (розрахунковий етап) | ||
Опалення, вентиляція | Гаряче водопостачання | Всього | ||
1 | Житлово-комунальний сектор в проектних межах с. Кропивник, всього | 8,11 | 0,4 | 8,51 |
Для об’єктів, в яких неприпустимо перерву в подачі теплоти (лікарні, готелі, д/с цілодобового функціонування, тощо), відповідно до вимог ДБН В.2.5-39:2008 (п. 4.1.1, 7.5.2, 7.5.3), необхідно передбачити наявність місцевого резервного джерела теплопостачання. З метою покращення екологічного стану довкілля, економії паливно-енергетичних ресурсів, подальшого підвищення коефіцієнту ефективності перетворення енергії, для теплопостачання об’єктів одноквартирного нового житлового фонду та громадського будівництва пропонується застосування теплових установок сучасного типу теплогідромеханічні генератори, теплові насоси, геліосистеми тощо. Для теплонасосних установок (ТНУ) джерелом низькопотенційного тепла можливе використання систем утилізації тепла на очисних спорудах каналізації, використання тепла ґрунтів, водоймищ. Покриття теплових навантажень (у повному обсязі, або частково – на гаряче водопостачання), пропонується через комплексне застосування ТНУ з когенераційними установками, геліосистемами. Автономність запропонованого обладнання враховує поетапність введення в експлуатацію об’єктів будівництва. На подальших етапах проектування необхідно також розглянути можливість застосування у архітектурних рішеннях об’єктів вітроустановок у комплексі з теплогенераторами для систем опалення, гарячого водопостачання як житлових, так і виробничих приміщень. Згідно з Розпорядженням КМ України № 502-р від 28.09.06 р. та № 159-р від 11.02.09р., через техніко-економічні розрахунки пропонується проведення робіт у напрямку впровадження заходів з переобладнання об’єктів теплогенеруючими установками на електриці. Реалізація цього питання вимагає у більшості випадків виконання комплексу робіт з модернізації електромереж, спрямованого на збільшення їх пропускної спроможності. Застосування комбінованого теплогенеруючого обладнання з використанням електрики у періоді «нічного» тарифу і природного газу є пріоритетним в першу чергу для об’єктів бюджетної та соціальної сфери. Для забезпечення газопостачання нових споживачів с. Кропивник, проектом пропонується подальший розвиток системи газопостачання села, шляхом прокладання нових газопроводів високого тиску, до нових ШРП села, та мереж низького тиску. Остаточний варіант системи розподілу газу по території с. Кропивник пропонується уточнити на подальших стадіях проектування після отримання технічних умов на газопостачання. Село Кропивник розташоване над видобувними дільницями рудників «Голинь» і «Ново-Голинь» та в зоні впливу гірничих робіт які впродовж тривалого часу виконувалися на згаданих гірничо-видобувних підприємствах, що створює небезпечну геологічну ситуацію і суттєве планувальне обмеження для подальшого розвитку населеного пункту. Оскільки Генеральним планом с. Кропивник передбачене виселення з зони значних деформацій земної поверхні (згідно звіту про науково- | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
81 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
дослідну роботу: «Визначення зон для можливої забудови на території сільської ради села Кропивник для врахування в генплані розвитку») великої кількості жителів, з подальшим демонтажем старої житлової забудови та переселенням жителів до нових будинків, даним проектом передбачається винесення за територію геологічної небезпеки ділянок газових мереж високого та низького тисків а також газорегуляторного пункту, з його подальшим переносом на нову територію, яка відрізняється значно меншим показником потенційної небезпеки. Споживачі житлової забудови, яка залишається на проектний період і не планується до демонтажу, буде забезпечуватись від вже існуючих мереж низького тиску, з їх подальшим пере підключенням до нового газорегуляторного пункту. В місцях виселення жильців з центральної частини села проектом пропонується здійснити перекладання мереж високого та низького тисків, з метою їх винесення з-під плями геологічно небезпечної території. Приготування їжі для споживачів, розташованих по вул. І. Франка, і відокремлених від централізованої системи газопостачання геологічно небезпечними територіями, а також охоронною зоною магістрального газопроводу, пропонується забезпечити обладнанням, що працюватиме на електроенергії або зрідженим газом. Їх газопостачання, враховуючи вищезазначене, не передбачається. Норми питомих витрат природного газу для господарсько-побутових потреб прийнято відповідно до ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» при наявності в квартирі газової плити та газового водонагрівача. Приготування їжі в, дитячих дошкільних закладах та школах, підприємствах громадського харчування передбачається на базі використання електрики. У зв’язку зі складністю прогнозування виробництва сільськогосподарської продукції, об’єми газоспоживання сільськогосподарських підприємств не проводяться і підлягають уточненню при виконанні проектів розвитку сільськогосподарських територій. Результати розрахунків річних витрат природного газу за умови 100%-ої забезпеченості споживачів, визначених у межах проекту, наведено у Таблиці 19.5. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
82 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Таблиця 19.5 Загальні питомі річні витрати газу за видами газоспоживання Виходячи з розміру паливного еквіваленту природного газу Е=1,16, прийнятого у даному проекті за вихідний (основний) вид палива, маса умовного палива всього по селу на розрахунковий період складе близько 5,74 тис.т у.п. Трасу проектних газопроводів високого та низького тисків а також місце підключення нових споживачів, кількість нових газорегуляторних пунктів, мають бути уточнені на наступних етапах проектування із залученням спеціалізованих проектних організацій. Підрахунок навантажень по мережам зв’язку для с. Кропивник передбачений на 01.01.2039р. На розрахунковий етап потреба с. Кропивник у телефонах складає 830 телефонних номерів. Для реалізації перспективної потреби у телефонах на території с. Кропивник передбачається встановити малі архітектурні форми і розмістити там розподільчі шафи (РШ) з обмеженим доступом сторонніх осіб, також необхідно в приміщенні ВЗ встановити АТС ємністю на 830 номерів. Пропонується прокласти телефонний кабель необхідної ємності в телефонній каналізації від АТС населеного пункту до РШ, а також до будинків та споруд. Для визначення конкретного обсягу робіт та місця підключення необхідно отримати у оператора зв’язку технічні умови. Для подальшої радіофікації проектних територій с. Кропивник пропонується прокладання проводом РМПЗЭП 1х2х1,2 розподільчої фідерної лінії від існуючого | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
83 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
№ з/п | Споживачі | Річні витрати природного газу на кінець розрахункового етапу, млн.м³/рік | |||
Житлові будинки (приготування їжі та, частково, гаряче водопостачання ) | Опалювальні установки садибної забудови | Централізовані джерела теплопостачання житлово- комунального сектору | Всього | ||
1 | Житлово-комунальний сектор в проектних межах с. Кропивник, всього | 0,55 | 4,0 | 0,4 | 4,95 |
радіовузла. Остаточне місце підключення та обсяги робіт пропонується визначити після отримання технічних умов на підключення. Підрахунок навантажень по зв’язку, радіомовленню та телебаченню прийнято на розрахунковий етап (2039р). Розрахунок кількості квартирних телефонних апаратів і точок інтернету виконувався, згідно норм телефонної щільності. Розрахунок кількості телефонних апаратів господарського сектору визначений по кожному об’єкту окремо. Розрахунок споживачів телебачення прийнятий по розрахунковій потребі абонентів провідного радіомовлення. Для подальшої радіофікації територій с. Кропивник пропонується прокладання проводом РМПЗЭП 1х2х1,2 розподільчої фідерної лінії від існуючого радіовузла. Остаточне місце підключення та обсяги робіт пропонується визначити після отримання технічних умов на підключення. Розрахунок кількості абонентів радіомережі виконувався в генеральному плані с. Кропивник з розрахунку 0,5 вт/абонент/сім’я. Розрахунок споживачів телебачення прийнятий по розрахунковій потребі абонентів провідного радіомовлення. Таблиця 19.6.1 Розрахункова кількість об’єктів мереж зв’язку | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
84 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
№ п/п | Найменування споживача | Потреба на розрахунковий етап (01.01.2039р.) в: | |||
Телефонних №№ | Точок «інтернет» | Радіоточок | Теле- приймачів | ||
1 | Житловий сектор | 760 | 760 | 760 | 760 |
2 | Об’єкти обслуговування (громадські, побутового обслуговування, комунальні та виробничі) | 50 | 50 | 50 | 50 |
3 | Виробничі об’єкти, комунально- складські, сільськогосподарські підприємства | 20 | 20 | 20 | 20 |
Разом: | 830 | 830 | 830 | 830 | |
20. Інженерна підготовка та захист території Схема інженерної підготовки та захисту території розроблена на топографічній основі масштабу 1:2000, з січенням рельєфу горизонталями через 1.0 м. Система висот Балтійська. Система координат державна. Загальний ухил території населеного пункту спрямований з північного-сходу на південний-захід, з яскраво вираженим водозбором по центру ділянки. Абсолютні відмітки території змінюються від 84 м до 113 м. Заходи з інженерної підготовки та захисту території включають в себе як загальні - вертикальне планування, організацію відведення дощових і талих вод, так і спеціальні - берегоукріплення, регулювання русел річок, влаштування труб водопропускних, рекультивація порушених територій, протиерозійні заходи, захист від підтоплення. Ці заходи повинні бути включені у відповідні розділи на кожний конкретний об’єкт містобудування на наступних стадіях проектування. При цьому повинні бути виконані такі основні вимоги: - максимально збережений існуючий рельєф; - максимально збережені ґрунти та деревні насадження; - відведення поверхневих вод із швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів; - мінімального обсягу земляних робіт; - мінімального дебалансу земляних мас; - збереження й використання ґрунтового шару при насипах і виїмках. Всі гідротехнічні заходи з інженерної підготовки та захисту території виконані у відповідності до ДБН Б.2.2-12:2019 на стадії схеми і не можуть служити документом для виконання робіт. На схемі інженерної підготовки та захисту території відображені елементи вертикального планування: поздовжні ухили вулиць, висотні позначки на перетинах вулиць та у характерних точках зміни рельєфу, очисні споруди поверхневих стічних вод, насосна станція дощової каналізації, мережі дощової каналізації, труби водопропускні, регулювання русел річок, берегоукріплення, рекультивація порушених територій, протиерозійні заходи, захист від підтоплення. Організацію поверхневого стоку передбачається здійснити змішаною водовідвідною системою. Водовідвідна система змішаного типу транспортує дощові та талі води, а також води від поливання вулиць, проїздів та площ по лоткам, канавам, каналізаційних мережах поверхневого водовідведення до станції очищення поверхневих стічних вод, з подальшим скиданням очищених та умовно чистих вод у водойму. Для усунення можливого підтоплення на всіх забудованих та проектних ділянках, незалежно від функціонального використання, пропонується улаштування мережі дощової каналізації, яка забезпечить організований відвід дощових та талих вод з території с. Кропивник. Системи поверхневого водовідведення забезпечують інженерний захист територій, окремих будівель та споруд від затоплення водами поверхневого стоку, а також є попереджувальним заходом від підтоплення ґрунтовими водами. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
85 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Основні заходи з інженерної підготовки та захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, організації відведення поверхневих вод: - влаштування мережі дощової каналізації; - влаштування труб водопропускних; - побудова очисних споруди; - побудова насосної станції дощової каналізації; - берегоукріплення; - регулювання русел водойм - рекультивація порушених територій; - протиерозійні заходи; - захист від підтоплення. Подальший розвиток території с. Кропивник має відбуватися з обов’язковим урахуванням заходів щодо: - здійснення запобіжних заходів щодо недопущення забруднення джерел питного водопостачання; - здійснення технічних заходів з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар'єрі калійних руд; - укріплення дамби хвостосховища №2 Калуш-Голинського родовища калійних солей; - дослідження полігону захоронення токсичних відходів, розробку та здійснення комплексу заходів щодо локалізації джерела забруднення токсичними відходами навколишнього середовища та щодо ліквідації наслідків такого забруднення. Дощова каналізація Генеральним планом розроблено принципову (базову) схему організації відведення та очищення поверхневих стоків. Розроблена схема дощової каналізації підтверджує можливість здійснення планувального вирішення території, потребує уточнення і береться за основу на наступних стадіях проектування. У відповідності з пунктом 5.2.2 ДСТУ-Н Б В.2.5-61:2012, відведення дощових і талих вод, а також надлишкових вод від поливання з території благоустрою і доріг, пропонується здійснювати за допомогою системи поверхневого водовідведення змішаного типу з використанням лотків проїжджої частини, канав, каналізаційних мережах поверхневого водовідведення, та згідно пунктом 5.8 ДБН В.2.5-75:2013 з відведенням найбільш забрудненої частини стоку на очисні споруди дощової каналізації, що проектуються. В умовах існуючої забудови відведення дощових і талих вод з територій з мінімальними ухилами 0-4‰ здійснюється за рахунок: поперечних ухилів доріг і тротуарів, водовідвідних лотків, канав, закритої мережі дощової каналізації. Територія с. Кропивник поділяється на 2 водозбірних басейна стоку. Проектом передбачене влаштування окремих очисних споруд для кожного водозбірного басейну, які мають бути виконані за окремими індивідуальним проектами. Очищені та умовно | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
86 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
чисті води від очисних споруд пропонується скидати в р. Кропивник. Пропоноване місце випуску поверхневого стоку зазначене на схемі інженерної підготовки та захисту території. Розмір санітарно-захисної зони очисних споруд визначається розрахунковим методом за індивідуальним проектом. Умови та місця випуску поверхневого стоку у водні об'єкти, у тому числі облаштування аварійних випусків, слід приймати відповідно до Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами та вимог чинного законодавства. Пропозиції щодо розташування, продуктивності очисних споруд, умов та місць випуску поверхневого стоку у водні об'єкти уточнюються на подальших стадіях проектування відповідно до технічних умов експлуатуючих організацій та гідравлічних розрахунків розроблених проектів. Дощові і талі води з територій виробничих підприємств, якщо вони містять специфічні забруднення чи підвищену концентрацію нафтопродуктів, рекомендується піддавати очистці за допомогою очисних споруд дощової каналізації, яку проводять підприємства за власний рахунок. Розчистка русел рік, струмків, та благоустрій існуючих водойм В межах території с. Кропивник протікає р. Кропивник та мережа струмків, розташовані ставки та проходять меліоративні канали. Для оздоровлення та підвищення водовідвідної і дренуючої ролі гідрографічної мережі необхідно розчистити русла річки від мулу і болотної рослинності, на окремих ділянках від побутового та будівельного сміття. Заходи по розчистці русел рекомендується виконувати регулярно, так як русла поступово замулюються і заростають вологолюбної рослинності. Вийнятий ґрунт при розчистці русел рекомендується розподілити по берегу так, щоб вздовж берега можна було розташувати посадку дерев та кущів. Крім того, рекомендується провести вертикальне планування на таких територіях для організованого скиду поверхневих вод. В прибережних територіях встановити санітарно-охоронні зони, благоустроїти їх, не допускати скидів побутового і промислового сміття і стоків в русла. Благоустрій берегів річки, створить додатковий захист від затоплення повеневими водами, покращить естетичний вигляд середовища та створить додаткові місця для відпочинку населення села. Дані заходи передбачені на виконання п.12.7 та 12.9 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова населених пунктів». Розчистка русел підвищить дренуючу здатність гідрографічної мережі. Протиерозійні заходи На ділянках територій с. Кропивник де відбуваються ерозійні процеси проектом пропоновані наступні протиерозійні заходами: зміцнення схилів рослинами вертикальної і горизонтальної дії, деревами з розвиненою кореневою системою, | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
87 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
застосування георешітки, габіонів, керамічних і бетонних блоків. Коренева система рослин зв’язує металево-кам’яну конструкцію та перетворює її на непорушну систему, яка перешкоджає ерозії і зсувним процесам. Всі укріплювальні конструкції крім виконання свого прямого призначення виконують ще й роль декору. З їх допомогою можна створювати найрізноманітніші композиції з каменів і рослин, які зроблять схил міцним і красивим. Вибір схеми протиерозійного захисту уточнюється на подальших стадіях проектування. Рекультивація порушених територій Заходи щодо відновлення порушених територій визначаються залежно від інженерно-геологічних умов, виду передбачуваного використання і типів порушення у відповідності з ДСН 3.3.6.037-99. Проектом передбачено рекультивація та санація порушених територій (території несанкціонованих сміттєзвалищ). Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву. Вибір схеми рекультивації порушених земель уточнюється на подальших стадіях проектування. Протипросадні заходи хвостосховище № 1, що у східній частині межує з селом Кропивник, складене сухими породами, тому пропоноване вилучення мінеральної сировини для хімічної промисловості з товщ цього техногенного об’єкту (площа, що підлягає для вторинної переробки складає 61,92 га). Після завершення переробки порід ємність хвостосховища № 1 можна використовувати як місце тимчасового складування відвалів гірських порід, які будуть підлягати вторинній переробці. хвостосховище № 2, що у східній частині межує з селом Кропивник, представлено розсолами на поверхні, які підлягають вторинній переробці із вилученням корисних компонентів для хімічної промисловості міста Калуш (площа, що підлягає вторинній переробці складає 41,9 га). Після завершення переробки порід ємність хвостосховища № 2 можна використовувати для тимчасового розміщення відкачених розсолів або вилучених гірських порід, що будуть підлягати вторинній переробці. Вторинну переробку гірських порід та розсолів із вилученням мінеральної сировини необхідно проводити за методиками і напрацюваннями фахівців ДП «НДІ галургії»; | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
88 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
шламонакопичувач дочірнього підприємства калійного заводу ВАТ «Оріана», який межуєу східній частині з селом Кропивник, з денної поверхні перекритий розсолами у нижній частині містяться глинистий шлам. Розсоли підлягають вторинній переробці для вилучення мінеральної сировини для потреб хімічної промисловості. Шлами можна використовувати у виробництві будівельних виробів (особливі марки цементу, бетону, цегли). Шлам також можна використовувати при виробництві пігментів, фарби або як закладний матеріал при рекультивації відпрацьованих рудних полів. Також глинисто- сольові шлами можуть бути використані в якості добавок-інтенсифікаторів ствердіння і мінеральних пластифікаторів будівельних розчинів, як наповнювачі пористої гуми (замість крейди), в геологорозвідувальній справі при бурінні свердловин (замість глинистих розчинів), в сільському господарстві для внесення в бідні піщані, супіщані грунти в якості поживних і структуроутворюючих добавок. В останньому випадку до попередньо висушених шламів рекомендують додавати хлорид калію. Площа шламонакопичувача, який підлягає до вторинної переробки складає 23,2 га. Після завершення переробки порід ємність шламонакопичувача можна використовувати для тимчасового розміщення відкачених розсолів або вилучених гірських порід, що будуть підлягати вторинній переробці. Захист від підтоплення В с. Кропивник є ділянки з підвищеним рівнем ґрунтових вод, відповідно необхідно проведення заходів для захисту від підтоплення. При освоєнні таких територій в боротьбі з високим рівнем ґрунтових вод рекомендується застосовувати як спеціальні (влаштування дренажу, підсипки та ін.), так і загального характеру (впорядкування поверхневого стоку, гідроізоляцію та ін.) роботи. Рекомендується провести зниження рівня ґрунтових вод на глибину не менше ніж на 2,5 м на ділянках капітальної забудови та на глибину не менше 1,0 – для стадіонів, парків, скверів та інших зелених насаджень. На всіх ділянках, що освоюються, незалежно від їх функціонального призначення, рекомендується виконати заходи по впорядкуванню поверхневого стоку. Вибір схеми захисту від підтоплення повинен ґрунтуватися на матеріалах детальних інженерно-геологічних вишукувань та режимних спостережень, надаючи перевагу рішенням, що зводять до мінімуму експлуатаційні витрати та забезпечують максимальну надійність дорожнього покриття, інженерних мереж, підземних споруд. Ліквідація заболоченості Заболочені ділянки на території населеного пункту рекомендується ліквідувати, такі ділянки можуть являтись анофелогенними, що в свою чергу можуть бути осередками виплоду малярійного комара. Анофелогенні водойми – це водойми, в яких відбувається виплід малярійних комарів. Анофелогенні території – це здебільшого території боліт із застійною водою, | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
89 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
порослих і замулених водойм, рік та каналів із малою швидкістю течії води та пологими берегами, непроточних ставків, де можуть виникнути вогнища малярії. Для ліквідації осередку малярії проводяться інженерно-меліоративні заходи. Наявність, кількість та поширення осередку малярії визначають малярійну характеристику території. При проектуванні інженерної підготовки слід складати карти анофелогенних територій та водоймищ в радіусі до 5 км з характеристикою кожного осередку. Комплекс протималярійних заходів включає: - вертикальне планування та організацію поверхневого стоку; - осушення заболочених територій та зниження рівня ґрунтової води; - пропуск малих водотоків в трубах; - регулювання стоку; - благоустрій берегів струмків та водоймищ. Ліквідацію заболочених ділянок намічається виконувати шляхом осушення і підсипки території. Основні показники з інженерної підготовки та захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, організації відведення поверхневих вод та пропозиції щодо проектних рішень наведено в таблиці 20.1. Основні показники визначені орієнтовно та потребують уточнення на подальших стадіях проектування. Таблиця 20.1 Основні показники з інженерної підготовки та захисту території | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
90 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Найменування | Од. виміру | Кількість |
Берегоукріплення | га | 4,03 |
Регулювання русел річок/розчистка канави | км | 6,72/0,5 |
Труби водопропускні | км | 0,14 |
Рекультивація порушених територій | га | 0,69 |
Протиерозійні заходи | га | 0,28 |
Захист від підтоплення | га | 109,6 |
Ліквідація заболоченості | га | 13,1 |
Протипросадні заходи (відповідно до спеціалізованого проекту) | га | 135,0 |
Дощова каналізація змішаного типу | км | 41,5 |
Очисні споруди дощової каналізації | одиниць | 1 |
Насосна станція дощової каналізації | одиниць | 1 |
21. Санітарна очистка території На сьогодні в Україні існує значна проблема в питанні поводження з ТПВ. Найпростіші методи захоронення ТПВ на полігонах та звалищах не відповідають сучасним екологічним вимогам та світовим стратегіям. Постала нагальна потреба реалізації новітніх технологій з сортування та перероблення ТПВ. Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року передбачено максимальне зменшення кількості полігонів та обов’язкова рекультивація тих полігонів, що не відповідають нормам екологічного законодавства. Відповідно до рішень Схеми планування території Івано-Франківської області передбачалось будівництво полігони ТПВ в с. Войнилів; завершення будівництва полігону ТПВ в м. Калуш та розміщення сміттєпереробного підприємства в Калусько- Долинському окрузі. Враховуючи зазначене генеральним планом рекомендовано використовувати спеціально обладнані полігону/звалища. Несанкціоновані сміттєзвалища мають бути ліквідовані та рекультивовані. В північній частині передбачено розміщення сміттєсортувального підприємства та пункту прийому вторинної сировини. Прийняття остаточного рішення по вибору ділянок для розміщення об’єктів поводження з твердими побутовими відходами є пріоритетом органів обласної і районної влади та базується на рішеннях спеціалізованого проекту «Схеми санітарного очищення», який необхідно розробити у найближчі терміни. Відповідно до норм накопичення побутових відходів ДБН Б.2.212:2019 «Планування та забудова територій» розрахунковий обсяг накопичення твердих побутових відходів та сміття з вулиць усього складе: 0,8 тис.т/рік, при чисельності постійного населення 2209 осіб. Норма накопичення ТПВ – 300 кг сміття/рік та невраховані 20%: 2209 х 300 х 1,2 :1000000 = 0,8 тис. т/рік Основні заходи щодо вдосконалення та розвитку системи санітарного очищення передбачають: - охоплення усієї території населеного пункту централізованою планово-регулярною системою санітарного очищення; - стимулювання перероблення побутових відходів; - запобігання та зведення до мінімуму утворення побутових відходів; - запровадження компостування органічної складової побутових відходів у приватних домогосподарствах сільської місцевості; - впровадження системи роздільного збору, сортування, утилізації, подрібнення, польового компостування відходів зеленого господарства та інших заходів з метою зменшення обсягів вивезення та захоронення відходів; - розроблення схеми санітарного очищення населеного пункту; | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
91 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
- проведення модернізації та заміни спецавтотранспорту, іншої техніки для санітарного очищення, а також придбання необхідного типу та кількості контейнерів (відповідно до спеціалізованого проекту); - облаштування ділянок для встановлення контейнерів; Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини проводити відповідно до положень Закону України «Про відходи». Основні рішення та показники, які стосуються вдосконалення та розвитку системи санітарного очищення беруться за основу, підлягають уточненню та можуть бути відкориговані на наступних стадіях проектування, при розробці спеціалізованих схем санітарного очищення. 22. Збереження та охорона культурної спадщини Оцінка наявних об’єктів культурної спадщини в с. Кропивник (Кропивницької сільської ради) Калуської міської об’єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області наведена в п. 8 Розділу І. Захист об’єктів культурної спадщини відбувається відповідно Закону України «Про охорону культурної спадщини». Режим використання охоронних зон окремих пам'яток Режим використання територій охоронних зон окремо розташованих пам'яток та окремих груп пам’яток аналогічний режиму використання територій, встановленому для комплексних охоронних зон. В охоронних зонах здійснюється реставрація та реабілітація пам'яток, забезпечується охорона традиційного характеру середовища, усунення споруд і насаджень, які порушують традиційний характер середовища, відтворення втрачених цінних об'єктів. Нове будівництво можливе тільки у виняткових випадках за проектами, погодженими з відповідними органами охорони культурної спадщини. На територіях охоронних зон: - зберігаються пам'ятки, історично сформовані розпланування, забудова, включаючи значні, традиційні та фонові будівлі, елементи ландшафту; - за спеціальними проектами, погодженими з відповідними органами охорони культурної спадщини, виконуються роботи, пов'язані з консервацією, реставрацією, пристосуванням, музеєфікацією пам'яток, благоустроєм їх території; - забезпечується сприятлива для збереження пам'яток гідрогеологічна обстановка, захист від динамічних впливів; - забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідних органів охорони культурної спадщини, будівництво інженерних і транспортних мереж, складів, гаражів та інших будівель та споруд, які можуть спотворити традиційний характер середовища пам'яток. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
92 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Погодження проектної документації та дозволи на проведення робіт надають: - в охоронних зонах пам'яток місцевого значення – місцевий орган охорони культурної спадщини; - в охоронних зонах пам'яток національного значення – центральний орган виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини. 23. Пропозиції щодо охорони навколишнього природного середовища Розділ розроблений відповідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДСП 173-96 із використанням статистичних даних та натурних обстежень території. Графічне викладення матеріалу представлено на «Схемі існуючих планувальних обмежень» та «Схемі проектних планувальних обмежень», М 1:2000. Санітарно-захисні зони об’єктів наведені нормативні, пропозиції щодо скорочення санітарно-захисних зон розробленні відповідно до чинної нормативної документації. Матеріали генерального плану вирішують основні принципові питання з планування територій і не можуть бути використані замість спеціалізованих проектів, схем та програм розвитку галузей економіки, охорони навколишнього середовища та здоров’я населення, пам’яток історії та культури, інженерного захисту й підготовки території, розвитку систем транспорту, безпеки та організації дорожнього руху, інженерного обладнання тощо. При складанні зазначеної документації повинні враховуватись пропозиції відповідних розділів генерального плану» (ДБН Б.1.1-15.2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», п. 4.3). Система проектних планувальних обмежень представлена санітарно-захисними зонами (СЗЗ) від промислових, сільськогосподарських об’єктів, об’єктів комунального призначення. Усі вони відносяться до ІV–V класу шкідливості та ІІІ-V санітарної класифікації та підприємств без екологічних наслідків, для яких нормативні СЗЗ становлять від 100м до 50м та від 300м до 50м відповідно. Графічно санітарно-захисні та охоронні зони відображені на відповідних схемах. З метою охорони й оздоровлення навколишнього середовища с. Кропивник рекомендовано виконати ряд планувальних і технічних заходів. Намічений комплекс заходів повинен реалізовуватись через дію Законів України щодо екологічного стану та санітарно-епідеміологічного контролю території, рішень місцевого самоуправління. На основі аналізу екологічної ситуації в с. Кропивник у генплані запропоновані еколого-містобудівні заходи подальшого розвитку, раціонального використання його території і забезпечення комфортних умов проживання, зокрема: - функціонально-планувальна організація території з урахуванням існуючих та перспективних планувальних обмежень – санітарно-захисних, природоохоронних зон, тощо; - розміщення житлової забудови поза межами зон санітарно-екологічних впливів; | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
93 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
- ліквідація недіючих об’єктів та забезпечення екологічної оптимізації їх території шляхом планувального та санітарно-гігієнічного її облаштування (в тому числі санітарно-захисних зон); - санітарне та протишумове озеленення, створення та благоустрій зелених насаджень вздовж вулиць та доріг; поточний догляд за зеленими насадженнями загального користування; - створення та облаштування нових виробничих, сільськогосподарських, логістично- складських, транспортних об’єктів, які будуть відноситись до IV та V класу шкідливості із дотриманням санітарно-захисних зон розміром 100 і 50 метрів відповідно, а також розміщення малих АЗС та СТО із встановленням санітарно- захисних зон розміром 25 метрів; - розроблення проектів організації санітарно-захисних зон діючих та нових промислових територій у комплексі з проектом будівництва підприємств з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні; - коригування транспортної схеми с.Кропивник, вдосконалення та подальший розвиток транспортної мережі: реконструкція існуючих вулиць з покращенням технічних характеристик; будівництво нових ділянок доріг; налагодження зручного транспортного обслуговування в районах нової забудови (див. Транспорт); забезпечення протишумового захисту шляхом від вуличного транспорту шляхом дотримання нормативних санітарних розривів до житла, шумозахисного озеленення придорожніх смуг, планувальної орієнтації будинків, застосування конструктивних заходів (вікна, стіни тощо); налагодження роботи діагностичного пункту для контролю викидів транспортних засобів; - упорядкування системи транспортних об’єктів із дотриманням вимог щодо їх санітарних розривів; - облаштування сонячних електростанцій із встановленням санітарної зони 50 метрів (ДСТУ 8635: 2016, п. 6.5.8); - подальший розвиток системи електропостачання з забезпеченням ресурсом ділянок нової забудови шляхом реконструкції та розширення електричних мереж, заміни зношеного і морально застарілого обладнання, впровадження енергозберігаючих технологій і обладнання ; забезпечення при цьому екологічного режиму середовища - влаштування технічних коридорів, санітарних та охоронних зон, при необхідності - переведення їх у кабельне виконання; - комплекс заходів з інженерної підготовки та захисту території: здійснення розчистки та регулювання водойм, очищення від заростей та замулення, благоустрій прибережних територій (в межах прибережних захисних смуг), берегоукріплення, регулювання поверхневого стоку, підсипка та зрізка території та інше; - встановлення дієвого контролю за санітарним станом на в’їзді у населений пункт; - для боротьби з просіданнями земної поверхні над гірничими виробками рекомендоване відкачування розсолів через свердловини в межах рудних полів і одночасне нагнітання через свердловини у підземні пустоти пульпи з силікатним | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
94 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
розчином, після ствердіння якого, осідання земної поверхні має зупинитися. А на ділянках із можливим проявом зсувів необхідне застосування фітомеліоративних заходів та влаштування підпірних стінок і дренажних систем; - проведення довгострокового інженерно-геологічного моніторингу на порушених територіях; - на територіях населеного пункту, що заболочені рекомендоване виторфовування та підсипка мінерального ґрунту, влаштування дренажів. Заходи по охороні атмосферного повітря: Заходи по оздоровленню повітряного басейну необхідно передбачати відповідно до вимог статей 1-22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». - проведення реконструкції комунальних систем та об’єктів тепло- і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій; - налагодження ефективної системи теплопостачання при запровадженні сучасних еколого-економічних принципів шляхом застосування сучасного облаштування, автономних теплоустановок, альтернативних джерел енергії , тощо; - подальша розбудова системи газопостачання з урахуванням нових ділянок забудови; забезпечення економної, ефективної і безпечної подачі та споживання природного газу з застосуванням засобів/обладнання, у т.ч. які дозволяють заміну природного газу на інші види палива – відходи сировини, біогаз та інші; - створення газоуловлювальних установок та пристроїв для технологічних систем та вентиляції; - впровадження обладнання для опалювання та очищення газів від котельнь та інших нагрівальних печей; - розробка і впровадження комбінованих методів з метою зменшення викидів оксиду азоту і сірки від котлоагрегатів; - переведення нагрівальних печей та пристроїв на паливо з меншою кількістю шкідливих речовин; - ремонт дорожнього покриття; - упорядкування промислових сільськогосподарських територій, їх ландшафтний благоустрій; - подальший розвиток промислових та сільськогосподарських об’єктів в межах населеного пункту тільки для виробництв ІV–V класу шкідливості та підприємств без екологічних наслідків (розміщення виробництв І-ІІІ класу шкідливості, забороняється); - території виробничих та сільськогосподарських підприємств, що знаходяться суміжно з кварталами житлової забудови без дотримання нормативних відстаней, встановити санітарно-захисну зону по межі відведеної ділянки або скоротити її параметри після розроблення відповідного проекту; - дотримання вимог щодо нормативних санітарно-захисних зон, їх озеленення та благоустрою; - здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
95 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
Заходи по охороні та оздоровленню водного басейну: - організація належного централізованого водопостачання для всіх водоспоживачів с. Кропивник, з забезпеченням потреб у воді на території нової забудови (буріння додаткових свердловин, прокладання та заміна мереж і ін.); дотримання зон суворого режиму на свердловинах питного водопостачання (ДБН В.2.5-74:2013 розділ 15, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 року № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів») та забезпечення належної якості питних вод, при необхідності влаштування споруд доочистки, запровадження сучасних методів економії води з забороною використання питних вод для технічних цілей; - здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволів на спеціальне водокористування; - дотримання підприємствами-водокористувачами встановлених у дозволах на спеціальне водокористування лімітів забору та використання води, лімітів скидання та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти; - розробка проектів землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг і водоохоронних зон водойм у межах с.Кропивник, винесення їх в натурі; планувальна організація прибережної захисної смуги (згідно ВКУ, ст. 88) з дотриманням водоохоронного режиму та благоустрій з максимальним озелененням (інженерне облаштування існуючої житлової забудови, організація зелених зон, благоустрій берегів тощо) у відповідності з рішеннями генерального плану; - дотримання смуг відведення меліоративних каналів з розробленням спеціалізованого проекту, відповідно до вимог Водного кодексу України, із проведенням планувальної організації та благоустрою даних територій; - винесення в натуру першого поясу суворого режиму зони санітарної охорони підземних джерел; - утримання в належному стані винесених в натуру зон санітарної охорони підземних джерел, встановлених прибережних захисних смуг та водоохоронних зон поверхневих водних об'єктів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв; - проведення ремонтних робіт усіх підземних джерел, які знаходяться в неробочому стані, а за неможливістю ремонту, здійснити їх ліквідаційний тампонаж; - будівництво каналізаційних очисних споруд та їх систем; - забезпечення системи відведення та очистки поверхневого стоку з існуючої та проектної території населеного пункту, будівництва мережі зливової каналізації, очисних споруд перед випуском стоків у поверхневі водойми із застосуванням їх повної очистки та сучасних методів очищення; організація локальних систем водовідведення та очищення стоків; - раціональна організація та очищення поверхневого стоку, будівництво та налагодження ефективного функціонування мережі зливової каналізації; - екологічне оздоровлення водойм з їх розчищенням та упорядкуванням прибережних | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
96 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
захисних смуг; ліквідація потенційних об’єктів забруднення підземних вод та ґрунтів, в першу чергу в межах нормативних розмірів прибережних захисних смуг. Заходи по охороні та оздоровленню ґрунтів: - розробка та затвердження схеми санітарного очищення населеного пункту (вимоги статей 21, 35-1 Закону України «Про відходи»); - організація роздільного збирання корисних компонентів твердих побутових відходів (вимоги статей 21, 35-1 Закону України «Про відходи»); - затвердження місцевих програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням (вимоги статті 21 Закону України «Про відходи»); - вжиття заходів для стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами (вимоги статті 21 Закону України «Про відходи»); - вирішення питання щодо розміщення на своїй території об’єктів поводження з відходами (вимоги статті 21 Закону України «Про відходи»); - налагодження ефективної системи санітарного очищення території: своєчасне прибирання та забезпечення знешкодження/утилізації побутово-господарських відходів; вирішення проблеми збирання побутових відходів з запровадженням системи роздільного збирання ТПВ; рекультивація та санація території несанкціонованого сміттєзвалища; будівництво сміттєсортувальної станції із дотриманням санітарно-захисної зони розміром 100 метрів (ДСП 173-96). - упорядкування та ландшафтний благоустрій діючих та закритих кладовищ традиційного поховання; - заборона підхоронень в межах кладовищ, що розташовані в межах житлових зон та вичерпали свій територіальний ресурс; закриття двох кладовищ із дотриманням санітарно-захисної зони розміром 100 метрів (після завершення кладовищного періоду);організація нового кладовища у південній частині с.Кропивник із встановленням санітарно-захисної зони розміром 300 метрів; благоустрій територій і дотримання санітарних правил експлуатації діючих та утримання закритих ділянок кладовищ (згідно ДСанПіН 2.2.2.028-99«Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» від 01.07.1999 року.). Заходи щодо акустичного впливу : - при прийнятті проектних рішень щодо планувальної структури враховується зона акустичного впливу вулично-магістральної мережі (не менше 6 м від лінії руху для магістральних вулиць та 3 м – для житлових вилиць) при розміщенні будинків садибної забудови (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», п. 6.1.33). Ландшафтно-планувальні заходи : - поліпшення стану і збереження існуючих, а також створення нових зелених насаджень загального користування (парки, сквери); доведення даного показника до нормативного 100% забезпечення жителів населеного пункту зеленими насадженнями загального користування; | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
97 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
- благоустрій існуючих зелених насаджень та створення нових скверів як рекреаційних зон загального призначення; - проведення інвентаризації системи зелених насаджень у відповідності з вимогами п. 6.8 «Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів»; - подальше формування локальних місць рекреаційного використання із їх благоустроєм та ландшафтною організацією в районах ділянок нового будівництва; - формування локальних місць рекреаційного використання з їх благоустроєм та ландшафтною організацією (дендрологічний склад, малі архітектурні форми); - благоустрій та озеленення наявної системи нормативних санітарно-захисних зон підприємств, із віднесенням їх до категорії спеціального призначення. - максимальне збереження природних екосистем при будівництві та інших видах господарської діяльності; - запровадження обов’язкової стерилізації, лікування безпритульних тварин та належного їх утримання у спеціальних притулках; Проектне рішення генерального плану прийняте з урахуванням: фонового стану атмосферного повітря, наявності СЗЗ та їх благоустрою, ландшафтної структури території із системою зелених насаджень, організацією раціональної схеми транспортного руху. Врахування даних факторів при розробці генерального плану дозволяє покращити санітарний стан населеного пункту, а також сприяє формуванню його раціональної планувальної структури. Село Кропивник входить до складу (Кропивницької сільської ради) Калуської міської об’єднаної територіальної громади. До складу ОТГ входять чотири міська рада та 5 колишніх сільських рад: Калуська міська рада, Кропивницька, Мостищенська, Вістівська, Xxxxx-Калуська, Xxxxxxxxxx сільські ради, які сукупно складаються з 1 міста та 7 сіл (м. Калуш, с. Кропивник, с. Мостище, с. Вістова, с. Xxxxx-Xxxxxxxx, с. Сівка-Калуська, с. Студінка, с. Середній Xxxxx). Загальна наявна кількість мешканців станом на 01.01.2019 року – 73,816 тис. осіб. Територія громади займає площу – 14272,3 га. Чисельність населення с. Кропивник на 01.01.2019 р. становить 2055 осіб. Територія населеного пункту згідно даних Державного земельного кадастру та обмірів плану існуючого використання території складає 698,8 га. Село Кропивник має видовжену структуру в широтному напрямку (забудована частина). Забудова населеного пункту представлена лінійно-квартальною планувальною структурою, квартали сформовані у напрямку захід – схід. Через населений пункт проходять автомобільні дороги загального користування місцевого значення: С090603 Пійло-Завадка; С090613 Голинь-Кропивник; С090619 Кропивник-Кадобна. В південному напрямку від меж населеного пункту проходить | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
98 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||
автомобільна дорога загального користування національного значення: Н-10 Стрий– Івано-Франківськ–Чернівці–Мамалига (на Кишинів) та залізниця. Намічено будівництво: - будинку культури (реконструкція); - закладу дитячої дошкільної освіти (на 60 місць); - навчально-виховний комплекс (початкова школа – 60 місць); - розміщення закладів позашкільної освіти; - амбулаторії (50 відвідувань); - аптеки; - спортивного клубу; - магазинів; - підприємства громадського харчування (50 місць); - побутового центру; - розміщення опорного пункту охорони порядку; - пожежного депо (на 2 пожежних автомобілі) та пожежного посту. 25. Заходи з реалізації генерального плану Організаційне забезпечення реалізації генерального плану має здійснювати спеціально уповноважений орган місцевої виконавчої влади, основною функцією якого є контроль за виконанням рішень генерального плану. Згідно чинного законодавства сільська рада об’єднаної територіальної громади та її виконавчі органи мають керуватися генеральним планом під час: - підготовки обґрунтованих пропозицій щодо зміни меж населеного пункту; - вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій; - вирішення питань вибору, вилучення, надання у власність чи користування земельних ділянок, розміщення об’єктів містобудування; - організації розроблення та затвердження плану зонування території населеного пункту, детальних планів території, іншої містобудівної документації та проектів; - організації проведення грошової оцінки земель; - організації роботи з проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності на стан довкілля; - узгодження питань забудови та іншого використання територій, в яких зацікавлені територіальні громади суміжних адміністративно-територіальних одиниць; - встановлення на відповідних територіях режиму використання земель, передбачених для містобудівних потреб. Реалізація генерального плану – це безперервний процес актуалізації та проектування, який стає можливим за умов створення і ведення моніторингу реалізації генерального плану на основі створення банку даних з містобудівної документації засобами комп’ютерних технологій. | |||||||||
Замість. інв.№ | |||||||||
Підпис і дата | |||||||||
Інв. | |||||||||
Арк. | |||||||||
99 | |||||||||
Зміна | Кільк. | Арк. | №док | Підпис | Дата | ||||