Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Геонікс» 07850, Київська обл., Бучанський р-н, смт Клавдієво-Тарасове, вул. Травнева,8 тел: (044) 360-90-48, e-mail: geo@geonix.com.ua
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Геонікс» 07850, Київська обл., Бучанський р-н, смт Клавдієво-Тарасове, вул. Xxxxxxxx,0 тел: (000) 000-00-00, e-mail: xxx@xxxxxx.xxx.xx
ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ
ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА КОМПЛЕКСУ РЕГІОНАЛЬНОГО ПОЛІГОНУ ПО СКЛАДУВАННЮ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ З ПІД'ЇЗНОЮ ДОРОГОЮ У КОНОТОПСЬКІЙ МІСЬКІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ
ГРОМАДІ
Пояснювальна записка
ЗАМОВНИК | Відділ містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області |
ВИКОНАВЕЦЬ | ТОВ «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС» |
КИЇВ-2023
Арх. № ДПТ-----------
Прим.
ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ
ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА КОМПЛЕКСУ РЕГІОНАЛЬНОГО ПОЛІГОНУ ПО СКЛАДУВАННЮ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ З ПІД'ЇЗНОЮ ДОРОГОЮ У КОНОТОПСЬКІЙ МІСЬКІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ
ГРОМАДІ
Договір №10 від 11 серпня 2023 р.
Директор X.X. Xxxxxxxxx
Головний архітектор проєкту X.X. Xxxxxx
КИЇВ – 2023
Містобудівна документація детальний план території для будівництва комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відходів з пі- д'їзною дорогою у Конотопській міській територіальній громаді розроблена авторським колективом ТОВ «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС» у складі:
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ
Архітектурно-планувальна частина | ||
Головний архітектор проекту |
| X. X. Xxxxxx |
Техніко-економічна частина | ||
Головний економіст |
| X.X. Xxxxxxxxx |
Економіст |
| X.X. Xxxxxx |
Інженерно-транспортна інфраструктура | ||
Інженер І категорії |
| X.X. Xxxxxxxxxxxx |
Комп’ютерне забезпечення в ГІС (технології) | ||
Керівник групи |
| X.X. Xxxxxxxxx |
Інженер |
| X.X. Xxxxxxxxxxxx |
СКЛАД ПРОЄКТУ
Найменування | Масштаб, вид мате- ріалу | Архівні но- мери |
ТОМ 1 | ||
I.ТЕКСТОВА ЧАСТИНА | ||
Пояснювальна записка | Книга | |
II. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА | ||
Схема розташування земельної ділянки у плануваль- ній структурі території територіальної громади | 1:10 000 | |
Схема сучасного використання земель та схема існу- ючих обмежень у використанні земель | 1:2000 | |
Проектний план та схема проектних обмежень у вико- ристанні земель | 1:2000 | |
План функціонального зонування території | 1: 2000 | |
Схема інженерного забезпечення території | 1:2000 | |
Схема інженерної підготовки, благоустрою території та вертикального планування | 1:2000 | |
План сучасного використання земель за формою влас- ності із зазначенням категорій та виду цільового при- значення, з урахуванням наявних обмежень та обтя- жень | ||
План земельних ділянок, сформованих за результата- ми розроблення детального плану, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного ка- дастру | ||
План земельних ділянок, право власності на які по- свідчено до 2004 року та відомості про які не внесено до Державного земельного кадастру | ||
План обмежень у використанні земель, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі розробленої містобудівної доку- ментації | ||
ІІІ. МАТЕРІАЛИ НА ЕЛЕКТРОННИХ НОСІЯХ | ||
ЗМІСТ
1. СТИСЛИЙ ОПИС ПРИРОДНИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ І
2. СТИСЛА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА 19
3. ОЦІНКА ІСНУЮЧОЇ СИТУАЦІЇ 21
3.1. ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 21
3.2. ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ 21
3.3. ХАРАКТЕРИСТИКА БІДІВЕЛЬ 22
3.4. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА ЗЕМЕЛЬ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 22
3.5. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ 23
3.6. ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТУ 23
3.7. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТІВ БЛАГОУСТРОЮ 23
4. РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЙ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ВИКОРИСТАННЯМ, РОЗМІЩЕННЯ ЗАБУДОВИ НА ВІЛЬНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА ЗА РАХУНОК
РЕКОНСТРУКЦІЇ, СТРУКТУРА ЗАБУДОВИ ЯКА ПРОПОНУЄТЬСЯ 24
5. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ 25
6. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ,
ПЕРЕДБАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, В Т. Ч. ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ ОБ'ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ІНЖЕНЕРНО - ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, ОХОРОНИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ25
7. ПЕРЕВАЖНІ, СУПУТНІ ВИДИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ, МІСТОБУДІВНІ УМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ 25
9. ЖИТЛОВИЙ ФОНД ТА РОЗСЕЛЕННЯ 32
10. СИСТЕМА ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ОСНОВНИХ
11. ВУЛИЧНО - ДОРОЖНА МЕРЕЖА, ТРАНСПОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ РУХУ ТРАНСПОРТУ І ПІШОХОДІВ ТА ВЕЛОСИПЕДНИХ
ДОРІЖОК, РОЗМІЩЕННЯ ГАРАЖІВ І АВТОСТОЯНОК 32
12. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ, СПОРУД 32
13. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ,
ВИКОРИСТАННЯ ПІДЗЕМНОГО ПРОСТОРУ 33
14. КОМПЛЕКСНИЙ БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ 35
15. МІСТОБУДІВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 35
16. ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ НА ЕТАП 3 РОКІВ ДО 7 РОКІВ 35
17. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЄКТУ 36
18. ПЕРЕЛІК ВИХІДНИХ ДАНИХ ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ 38
ТЕКСТОВА ЧАСТИНА
ВСТУП
Проект містобудівної документації місцевого рівня, а саме «Детальний план території для будівництва комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відходів з під'їзною дорогою у Конотопській міській територіальній громаді» відповідно до рішення, договору та згідно до затвердженого завдання на розроблення детального плану території. Замовник Детального плану території – відділ містобудування та архітектури Конотопської міської ради.
У відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території (ДПТ) – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Детальний план території може виконуватись для ділянок в межах населених пунктів або поза межами населених пунктів. Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію та розвиток частини території.
Детальний план території розробляється з метою:
- уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району;
- уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту;
- формування принципів планувальної організації забудови;
- встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови;
- виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території;
- визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами;
- визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;
- визначення містобудівних умов та обмежень;
- обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;
- визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування;
- забезпечення комплексності забудови території;
- створення належних умов охорони і використання об'єктів культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду, інших об'єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства;
- визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо:
• попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території;
• створення транспортної інфраструктури;
• організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів;
• охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки;
• комплексного благоустрою та озеленення;
• використання підземного простору тощо.
Детальним планом розглядається можливість будівництва комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відходів при належному забезпечені інтересів територіальної громади щодо реалізації містобудівної політики розвитку проектної території із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства.
При розробленні детального плану території враховано:
- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
- XXX X.1.1–14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
- XXX X.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;
- XXX X.1.1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території»;
- ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів»;
- XXX X.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
- XXX X.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів»;
- ДСП № 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;
Після затвердження «Детальний план території» є основою для визначення вихідних даних при відведенні земельних ділянок, розміщення об'єктів будівництва та стає документом у відповідності з яким надаються містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для розробки проектної документації на будівництво відповідних об`єктів.
У випадках, коли в умовах, що склалися, немає можливості реалізувати вимоги перелічених документів, проектні пропозиції в частині цих відхилень додатково узгоджуються з органами державного нагляду, в компетенції яких знаходяться схвалювані рішення.
Зміни, які не передбачені даним детальним планом, щодо вимог до об'ємно-планувальних рішень, нормативних розривів, а також до інженерного обладнання, або до вимушеного відхилення від проекту, допускається приймати з урахуванням відповідних обґрунтувань за узгодженням з відповідними органами державного нагляду та замовника.
Згідно XXX X.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні», детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту. Крім того на всіх кресленнях детального плану території за межами населеного пункту зображають частини територій, які виявлені у завданні на розроблення детального плану з урахуванням категорії
розміщення об'єкта будівництва (в даній містобудівній документації окремої зем.діл.).
Проєктними рішеннями не вноситься жодних змін до існуючих суміжних земельних ділянок, не передбачається винос, демонтаж, переукладання існуючих інженерних мереж.
1. СТИСЛИЙ ОПИС ПРИРОДНИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ І МІСТОБУДІВНИХ УМОВ
Ділянка проектування знаходиться у місті Конотоп в Сумській області. Входить до Конотопської територіальної громади. Населений пункт розташова- но на правому березі річки Збруч, навпроти міста Волочиська Хмельницької області.
Відстань до Тернополя — 131 км. Відстань до Конотопу – 3,6 км.
Відповідно до даних Конотопської селищної ради станом на 2019 рік постійне населення міста складає 26267 осіб.
Зовнішні транспортні зв’язки населеного пункту здійснюються за рахунок транспортної дороги обласного та регіонального значення.
Місцерозташування
Місто Конотоп є адміністративним центром Конотопського району та Конотопської міської ради Сумської області.
Місто розташоване на північному сході України в межах Придніпровської низовини, у лівобережній частині України, на межі Полісся й лісостепу, по обидва береги Єзучу в його середній течії. Через 12 км на північ Єзуч впадає в річку Сейм. Містом також протікає річка Липка, а поруч із містом протікає річка Куколка, на річках є декілька великих загат.
Площа міста становить 43,78 км².
Із фізико-географічного погляду Конотоп належить до Північнополтавської височинної області Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції лісостепової зони, геоструктурно Конотоп розташований на північно-східному схилі Дніпровсько-Донецької западини. Поверхня — низовинна лесова рівнина, плоска, пологохвиляста, розтинована прохідними долинами, ярами та балками; складена переважно дніпровською мореною, над- і підморенними водно-льодовиковими піщано-суглинистими утвореннями. Переважають лісостепові борові ландшафти та височинні в поєднанні з лучно- степовими низовинними.
Породи палеогену представлені пісками, пісковиками та мергелями.
Ґрунти — сірі лісові, опідзолені, чорноземи. Кадастровий бал ґрунтів у середньому становить 64 бали.
Конотоп адміністративно межує із селищем Питомник на північному заході, із селом Раки на північномусході, із селами Підлипне та Привокзальне на півдні, із селом Попівка на заході. Крізь місто пролягають регіональні автомобільні дороги P60(Кролевець – Конотоп – Ромни – Пирятин), P61, територіальні автомобільні дороги Т 1910, Т 1925 і залізниця, станція Конотоп та зупинний пункт Залізобетонний. Відстань до міста Сум становить 131 км (автошлях Р61).
Геологічна будова
Сумська область на північному сході межує з околицями Воронезького кристалічного масиву. Велика частина території входить у Дніпровсько- Донецький авлакоген. Геологічне та гідрогеологічне складення в різних части- нах області відрізняється один від одного. Воронезький масив заходить вузь- кою смугою, шириною до 40 км. Абсолютні відмітки 200-240 м. Височина зни- жується на південь та південний захід. Докембрійські кристалічні породи пере- криті опадами карбону, крейдової системи, палеогену, неогену і четвертички. На сході і північно-східній частини оголюються або мають неглибоке залягання опади крейдової системи. Палеогеновий і неогеновий складені глинисто- піщаними глинистими осадками. На території Сумської області лежить великий Східний нафтогазоносний регіон. Вперше нафту в цьому регіоні знайшли випадково у 1935 році, коли шукали калійну сировину в Роменському районі.
Грунтові води приурочені до відкладів крейди, палеогену і неогену. Xxxx- трація вод відбувається за трещинуватими карбонатними і піщаними породами. Річки утворюють добре виражені річкові долини, тераси в крейдяних відкладах і палеогену (глини, пісок, карбонати, мергелі). По річкових долинах або прито- ках розвиваються балки довжиною до десяти кілометрів. Також з річковими долинами пов'язане утворення ярів з карбонатними породами (крейда, мергель, опоки). Четвертинна система представлена лесовидними опадами. Яри в них мають пологі борти.
Північна частина області розташовується в самих низинних частинах По- лісся (Воронезький кристалічний масив). Рельєф хвилястий, складений пісками, супісями, залишеними льодовиками.
У районах міста Сум сприятливі в інженерно-геологічному відношенні місця: рівні місця, високі надзаплавні тераси, пологі схили (з кутом нахилу до десяти градусів) і глибиною залягання ґрунтових вод до 15 м. При будівництві необхідно враховувати просадні властивості поширених тут лесовидних сугли- нків і супісків (відносяться до першого і другого типу).
До менш сприятливих місць для будівництва в Сумах відносяться: річкові долини і балки з кутами схилів від десяти до двадцяти градусів, алювіальні піс- ки з лінзами супіску, суглинку. Неглибоке залягання ґрунтових вод до трьох метрів.
До найбільш несприятливих місць в Сумах для будівництва є: схили з ку- том нахилу більше двадцяти градусів, заплава річки, дно балки. По дуже крутих схилах легко виникають зсувні процеси. А заплави річок схильні до паводків. Такі грунти постійно зволожені, через що погіршується їх несуча здатність. Та- кож останнім часом в місті рівень підземних вод підвищується в заплавах річок і озер. У зв'язку з цим у ряді припойменних районів підтоплення спостеріга- ються.
Гідрологічні умови
Поверхневі води
З урахуванням гідрографічного та водогосподарського районування тери- торія Сумської області відноситься до басейну річки Дніпро, який у межах об- ласті розподілений на два суббасейни. Приблизно 53% території області відно-
ситься до суббасейну середнього Дніпра, 47% території – до суббасейну р. Дес- на (рис. 1.6). Значна кількість водотоків області є транзитними (річки Десна, Сейм, Клевень, Псел і Ворскла та значна кількість малих річок), на транзитний стік припадає 60% і лише 40% – це місцевий.
Рис. 1 Карта основних водних та водогосподарських об’єктів Сумської області
Площа суббасейну середнього Дніпра в межах області складає 27,48 тис. км2 (відносяться 4 середні річки – Псел (176 км у межах області), Ворскла (122
км), Хорол (60 км), Сула (152 км) та 926 малих річок та струмків, 22 водосховища, 188 озер та 1435 ставків). Річки Псел та Ворскла беруть свій початок на території Російської Федерації, а Хорол та Сула мають витоки на території Сумської області. Специфіка суббасейну середнього Дніпра: води річок використовуються для гідроенергетики (р. Псел), промислового та сільськогосподарського водопостачання та задоволення культурно-побутових потреб населення.
Площа суббасейну р. Десна в межах області складає 17,572 тис. км2 (належить єдина велика річка Десна, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей на ділянці завдовжки 37 км, та 2 середні річки – Клевень (124 км у межах області) і Сейм (167 км), які беруть свій початок на території Російської Федерації). До гідрографічної мережі даного суббасейну відносяться також 610 малих річок та струмків, 20 водосховищ, 349 озер та 757 ставків. Специфіка суббасейну Десни: води річок використовуються для промислового та сільськогосподарського водопостачання, задоволення культурно-побутових потреб населення.
Річкова мережа Сумської області помірно розвинута, налічує разом 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км, у тому числі 195 річок завдовжки більше 10 км. Середня густота мережі становить 0,2-0,3 км/км2, у басейнах Псла та Ворскли – 0,3-0,5 км/км2 (по Україні – 0,25 км/км2). За своїм режимом річки області відносяться до рівнинних з незначними повздовжніми ухилами, що зумовлює їх повільну течію (0,1-0,6 м/с), та мають змішаний тип живлення (снігове, дощове та ґрунтове) з перевагою снігового (50-65%). Найбільша водність річок спостерігається весною і характеризується вираженим весняним водопіллям – на повінь припадає від 50% (р. Івотка) до 67% (р. Сейм) річкового стоку за рік. В середньому поверхневий стік складає близько 60% їх річного стоку.
В області налічується 42 водосховища, з яких 5 (усі руслові) розташовані на середніх ріках, а решта (з них 29 – руслові, 8 – заплавні) – на малих річках та струмках.
Загальний повний об’єм водосховищ – 94,57 млн. м3, ставків – 125,97 млн. м3. Водосховища та ставки використовуються для технічного водопостачання промислових підприємств, для зрошення та обводнення сільськогосподарських угідь, риборозведення, задоволення культурно- побутових потреб, забезпечення протиерозійних цілей та на інші потреби. Наповнення переважної більшості водосховищ та майже всіх ставків відбувається за рахунок повеневих вод.
Озер у Сумській області порівняно небагато і всі вони знаходяться у річкових долинах – у заплавах рік та на низьких надзаплавних терасах. Кількісно переважають заплавні озера – стариці, що утворилися в результаті переміщення річкових русел. Більшість озер мають невелику (до 10 га) площу водного дзеркала, переважна більшість озер має природне походження і лише невелика частина їх є штучними водоймами. На 01.01.2018 р. загальна кількість озер області складала 537, загальним об’ємом води 25 млн. м3 та площею водного дзеркала 2042 га. Найбільше озер зосереджено в басейні р. Десна – 349, найменше в басейні р. Сула – 14. Одним із найбагатших на озера районів є
Путивльський, де їх налічуються близько сотні. Глибина озер зазвичай не велика й не перевищує 1,5-2,0 м. Озерність території Сумської області відносно незначна і складає 0,085%. Для басейну р. Десни показник озерності максимальний (0,11%), а для басейну р. Сули – мінімальний (0,008%).
Підземні води
Підземні води діляться на ґрунтові і міжпластові.
До ґрунтових вод відносяться води першого від земної поверхні водоносного горизонту. Глибина залягання їх рівня в Сумській області змінюється від 1-2 м в річкових долинах до 30-40 м на високих вододілах. Ґрунтові води живляться за рахунок інфільтрації в ґрунт поверхневих вод. Через незначну глибину залягання та безпосередній зв’язок із поверхневими водами ґрунтові відрізняються підвищеною ймовірністю забруднення і досить часто невисокою якістю. Ресурси ґрунтових вод незначні і не використовуються для централізованого водопостачання регіону, тому їх водоносні горизонти мають місцеве значення (використовують для нецентралізованого водопостачання (колодязі)).
Міжпластові води – це води більш глибоких, ніж ґрунтові, водоносних горизонтів, вони перекриті водотривкими шарами гірських порід і мають напірний характер.
Глибина залягання горизонтів підземних вод, що використовуються для водопостачання, – від 50-60 до 600-700 м (використовують здебільшого для централізованого водопостачання населення в містах і селах, а також для водопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств за допомогою артезіанських свердловин).
Опис гідрологічних умов згідно матеріалів регіонального плану управління відходами в Сумській області до 2023 року.
Кліматичні умови
Клімат — помірно-континентальний. Зима м'яка, з переважно похмурою погодою та частими відлигами. Морози зазвичай нетріскучі. Середньомісячні температури найхолоднішого місяця (січень) −4,8 °C. Абсолютний мінімум — у січні −32,9 °C. Тривалість безморозного періоду в місті в різні роки сильно змі- нюється й коливається від 150 до 180 днів. Літо тепле, в окремі роки спекотне та посушливе. Дні з мінливою хмарністю та слабким вітром; ночі ясні та прохо- лодні.
Рис. 1 Повторюваність напрямку вітру за рік, %
В місті більшу частину року, з жовтня по квітень, переважають вітри пів- денного, південно-західного та західного напрямків, у теплий період року, з травня по серпень західного та східного напрямків.
Середньорічна загальна хмарність — 6,5 балів, максимум припадає на грудень (8,1), мінімум — на серпень (5,0).
Таблиця 1.
Метеопоказники | Цифрові величини |
Т° сер. повітря, С° - липня - січня | +7,4 С° 20,1 С° - 7,9 С° |
Т° абс. xxxx. повітря, С° | 38 С° |
Т° абс. мін. повітря, С° | - 36 С° |
Тривалість без морозного періоду, дні | |
Тривалість опалювального періоду, діб середня його Т°, С° | 191 доба, середня температу- ра опалювального сезону – 0,2 С° |
Глибина промерзання грунтів, см - середня - найменша - найбільша | 80 см 60 см 120 см |
Відносна вологість, % | 76% |
Опади, мм | 580 мм |
Висота снігового покриву, см: середня максимальна | 13 см 64 см |
Число днів зі сніговим покривом | 84-88 |
Швидкість вітру, м/с | 2,3-16 м-с |
Ґрунти
Значна роль в процесі ґрунтоутворення і його ходу відводиться кліматичним умовам та геологічній будові рельєфу материнської породи. Ґрунти успадкову- ють властивості ґрунтоутворюючих порід, а саме: гранулометричний, мінера- льний та хімічний склад, фізичні властивості тощо.
Розташування Сумської області у двох фізико-географічних зонах обумовило різноманіття її сучасного ґрунтового покриву, який сформувавшись на стику лісової та степової рослинності, відрізняється значною складністю та різно- барв’ям (рис. 3).
За природно-кліматичними умовами територія області ділиться на Полісся (те- риторії Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський і частина Кролевець- кого району) та лісостепову зону (решта районів). У північній частині лісосте- пової зони виділяється перехідна зона, до якої відносяться Глухівський, Пути- вльський, решта Кролевецького та частина Конотопського районів.
Ґрунтовий покрив поліської зони представлений дерново-слабо- і середньо- підзолистими ґрунтами, в тому числі глеюватими та оглеєними, а лісостепової – переважно чорноземами типовими мало гумусними вилугуваними середньосу- глинковими. У перехідній зоні переважають чорноземи опідзолені та сірі лісові ґрунти середньо- та легкосуглинкові. В Поліссі ґрунтоутворюючі породи в ос- новному представлені піщаними та супіщаними воднольодовиковими відкла- дами, зрідка моренними суглинками. На решті території області переважають лесові суглинки та леси.
Завдяки тому, що Сумська область розташована в межах двох фізико- географічних зон: Полісся та Лісостепу, ґрунти області в основному представ- лені чорноземами типовими, темно-сірими лісовими ґрунтами та чорноземами опідзоленими, дерново-підзолистими, ясно-сірими та сірими лісовими типами. У північній частині регіону переважають сірі лісові та дерново-підзолисті ґрун- ти, південній частини – типові чорноземи, глибокі малогумусні та вилужені се- редньо гумусні чорноземи. У заплавах річок – лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти.
Агрохімічна оцінка ґрунтів Сумської області є однією із найвищих в Україні та становить в середньому 51 бал (коливається в межах 42-58 балів). Родючість ґрунтів області за вказаною шкалою порівняно з іншими регіонами України є вище середньої.
Опис ґрунтів згідно матеріалам регіонального плану управління відходами в Сумській області до 2030 року.
Рис. 3 Ґрунти Сумської області
2. СТИСЛА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Рання історія та заснування
У жовтні 1634 року в документах уперше згадується Конотоп: король Ре- чі Посполитої Xxxxxxxxx XX Xxxx надав землевласнику Xxxxxx Xxxxxxxx та йо- го нащадкам у володіння землі під Конотопом, Городищем, Єзучем.
У роки Хмельниччини 1648—1654 рр. Конотоп стає сотенним містечком.
Протягом багаторічної історії Конотопщини її межі багаторазово зміню- валися внаслідок адміністративних реформ. Спочатку Конотопщина увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва, а 1791 року — до Чернігівської гу- бернії. Населення міста тоді становило 4 930 осіб. У червні 1782 року з'явився план Конотопа і був затверджений герб міста.
Початок XX століття у місті відзначився бурхливим культурним життям: влітку в міському парку працював театр, 1900 року з ініціативи історика та зем- ського діяча X. Лазаревського був створений міський музей та архів при Коно- топському земстві, а 1901 року почала діяти бібліотека та народний будинок тверезості.
Водогінна вежа, споруджена протягом 1928—1929 рр. за проєк- том Xxxxxxxxxx Xxxxxx.
Сучасний стан
Наявний вигляд міста сформувався внаслідок повоєнної забудови та буді- вництва в 70—80 роках XX сторіччя.
Xxxxxxx прийняв на себе удар у перший день російського вторгнен- ня 2022 року — 24 лютого, близько о 18-й годині, змішана колона до 300 оди-
ниць російської техніки наблизилась до міста, вступивши в бій із підрозділа- ми Збройних сил України, які затримали просування ворога.
25 лютого о 3:35 ранку місто було взяте російською армією в облогу. Сухопутні війська повідомили, що російські сили, які оточили місто, були погано забезпе- чені та зупинилися. Проте пізніше того дня українські сили таки втратили кон- троль над містом. У ніч з 26 на 27 лютого російські окупанти почали облашто- вувати блокпости на околицях міста.
2 березня орієнтовно об 11-й годині військові РФ вимагали в місцевої влади пе- редати місто під їхній контроль під погрозами артилерійського обстрілу. Укра- їнська сторона відкинула ультиматум, повідомивши про готовність містян чи- нити опір, після чого окупанти відійшли за межі міста.
Протягом усього березня Конотоп перебував в оточенні, а прилеглі населені пункти контролювалися та постійно обстрілювалися російськими військовими. З 1 по 4 квітня відбувалося накопичення російських військових у сусідніх насе- лених пунктах, але вже за декілька днів окупанти залишили Сумщину, а їхні підрозділи, що залишилися, було зачищено.
Демографічна та соціальна характеристика Сумської області
Питома вага населення Сумської області становить 2,5 % від населення Украї- ни. За чисельністю населення область займає 19 місце серед регіонів України.
Протягом останніх років в області, як і в Україні в цілому, спостерігається ста- більне зменшення чисельності населення як за рахунок природного скорочення (є визначальним фактором), так і міграційного, яке є наступним чинником фор- мування чисельності населення і суттєво впливає на демографічну ситуацію в регіоні. Сумська область має найсуттєвіше скорочення серед регіонів-сусідів (у 2019 році скорочення населення відбувалось по всіх містах і районах області).
Райони області, в своїй більшості, близькі за територією, проте суттєво відріз- няються за чисельністю та щільністю населення (є досить великі за територією та числом сіл у складі сільських рад райони, невеликі за територією з низьким рівнем розселення та низько урбанізовані). До найбільш розвинутих міст із зна- чною чисельністю населення в межах області відносяться обласний центр м. Суми та два міста середньої величини – Конотоп і Шостка (за даними на 01.01.2020 р. відповідно 262,119 тис. осіб, 85,603 тис. осіб та 74,125 тис. осіб).
Сумська область є малонаселеною, щільність наявного населення впродовж останніх 5 років постійно зменшується та коливається в межах 45-49 особи на 1 км2 (на 01.01.2020 р. цей показник складав 44,82 осіб на 1 км2). Чисельність на- явного населення станом на січень 2022 р. становить 83 тис. осіб.
На прикордонних територіях, що межують з Російською Федерацією, проживає до 23% від загальної чисельності населення області, в структурі якого перева-
жає сільське населення (59 %). При середньому показнику щільності населення 44,8 осіб на 1 км2 зазначений показник у прикордонних територіях не переви- щує в деяких районах 15-20 осіб на 1 км2. Демографічна ситуація у районах за- значеної групи характеризується зменшенням чисельності населення переважно за рахунок природного скорочення. Високий рівень зовнішньої і внутрішньої трудової міграції та скорочення середньооблікової кількості штатних працівни- ків викликані обмеженими можливостями працевлаштування в сільській місце- вості (навантаження на 1 вільне робоче місце коливається від 8 до 41 особи) та невисоким рівнем оплати праці.
Низька урбанізація та низька щільність населення Сумської області, передусім периферійних районів, створює додаткові проблеми регіонального розвитку, пов’язані з обмеженістю трудових ресурсів на цих територіях.
Демографічна ситуація в області залишається складною (однією з найгірших по Україні) та містить високі ризики для майбутнього розвитку територій.
Опис демографічної та соціальної характеристики згідно регіонального плану управління відходами в Сумській області до 2030 року.
3. ОЦІНКА ІСНУЮЧОЇ СИТУАЦІЇ
частині. Ця територія складається з полів та полезахисних лісових смуг.
Територія детального плану обмежена:
- з півночі – селом Привокзальне, ділянками с/г призначення;
- з східної – ділянками с/г призначення;
- з південної – ділянками с/г призначення;
- з західної – селом Шаповалівка, ділянками с/г призначення.
Земельна ділянка розташована поза межами міста Конотоп, заїзд до ділянки відбувається через неасфальтовану проїзд, який відмежовується від дороги обласного значення Р60.
Земельна ділянка обмежена:
на півночі – ділянками земель сільськогосподарського призначення, прилеглі зе- мельні ділянки з кадастровими номерами з заходу на схід: 5910490500:04:002:9992; 5910490500:04:002:9988; 5910490500:04:002:9991;
5910490500:04:002:9995; 5910490500:04:002:9987.
на заході – ділянками земель сільськогосподарського призначення, найближче прилеглі земельні ділянки з кадастровими номерами з півночі на південь: 5922088700:03:001:0192; 5922088700:03:001:0191; 5922088700:03:001:0190.
на півдні – проїжджою дорогою та ділянками земель сільськогосподарського призначення, найближче прилеглі земельні ділянки з кадастровими номерами з
заходу на схід: 5922088700:03:001:0373; 5922088700:03:001:0314;
5922088700:03:001:0397; 5922088700:03:001:0398.
3.3. ХАРАКТЕРИСТИКА БІДІВЕЛЬ На території проєктування будівлі і споруди відсутні.
3.4. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА ЗЕМЕЛЬ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
На території, яка розглядається детальним планом, об'єкти культурної спадщини та землі історико-культурного призначення відсутні.
В разі виявлення об’єктів культурної спадщини на наступних стадіях про- ектування потрібно передбачити:
1. Обов’язкове проведення археологічних розвідок території зазначе- ної земельної ділянки та врахування результатів цієї розвідки при передачі зе- мельних ділянок у власність чи користування, у тому числі під будівництво.
2. Визначення меж територій археологічних об’єктів з їх координу- ванням.
3. Укладення з користувачами охоронних договорів на всі об’єкти ар- хеологічної спадщини для забезпечення їх належної охорони і відповідно до вимог чинного законодавства (стаття 23 Закону України «Про охорону культу- рної спадщини»).
4. Заборона приватизації земельних ділянок під пам’ятками та об’єктами археології (стаття 14, 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», листа Держкультурспадщини від 06.12.2010 №22-3609/10, листа Міністерства культури України від 19.05.2011 №344/22/15-11).
5. Передбачення проведення охоронних археологічних досліджень у випадку планування будівництва у межах пам’яток та об’єктів археології (стат- тя 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
І. Закон України «Про охорону культурної спадщини» стаття 36:
1. Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов'язаний зу- пинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відпо- відний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться зе- мляні роботи.
2. Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим до- зволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території.
та статті 37:
- Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть приз- вести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.
- Роботи на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини здійс- нюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони куль- турної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
- З метою захисту об'єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у ви- падках, передбачених Земельним кодексом України (2768-14), погоджуються органами охорони культурної спадщини.
ІІ. Закон України «Про охорону археологічної спадщини» статті 19:
Юридичні і фізичні особи, у користуванні або володінні яких перебува- ють археологічні об'єкти або предмети, зобов'язані:
- дотримуватися всіх вимог законодавства щодо охорони і викорис- тання археологічних об'єктів або предметів;
- виконувати всі необхідні роботи виробничого характеру згідно з до- зволом;
- негайно інформувати про нововиявлені об'єкти або предмети в ме- жах території, яку вони використовують для своєї діяльності;
- сприяти і не перешкоджати будь-яким роботам з виявлення, обліку та вивчення археологічних об'єктів або предметів.
та статті 22:
Юридичні і фізичні особи, дії або бездіяльність яких завдали шкоди архе- ологічній спадщині, несуть відповідальність відповідно до законодавства Укра- їни.
3.5. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ
На території детального плану не розташовано мереж інженерної інфра- структури.
На прилеглих територіях розташовані повітряні лінії електропередач (110,330 кВ).
3.6. ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТУ
Під’їзд до ділянки, яка розглядається детальним планом, здійснюється з існуючих проїздів від автошляху обласного значення (Р60). Ширина проїзду складає 3 м. Зупинки громадського транспорту розташовані у межах міста Ко- нотоп та села Підлипне, що за межами ділянки проектування.
3.7. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТІВ БЛАГОУСТРОЮ На території відсутні елементи благоустрою.
3.8. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ Визначаються наступні охоронні зони:
- 500 м від існуючих та проектних майданчиків зберігання твердих побутових
відходів
- 500 м від проектного майданчику компостування;
- 10 м санітарно-захисна зона запроектованих локальних очисних споруд побу- тових стоків;
- 25 м санітарно-захисна зона запроектованих локальних очисних споруд пове- рхневих стоків;
- 25 м санітарно-захисна зона запроектованих майданчиків контейнерів збору та сортування твердих побутових відходів;
- 300 м мусоросортувальний комплекс;
- 200 м відступ від земель сільськогосподарського призначення;
- 100 м складське приміщення;
- 30 м перший пояс водопостачання (проектне) (?) свердловина;
- 20 м від існуючих ліній електропередачі 110кВ,
- 30 м від існуючих ліній електропередачі 330 кВ;
- 2 м від проектних ліній електропередачі 0,4кВ.
СЗЗ деяких об’єктів не витримані й охоплюють землі сільськогосподар- ського призначення. Отже, формування СЗЗ виробництв в умовах сьогодення це надзвичайно складне питання. У відповідності з ДСП 173-96 (п. 5.14) проек- ти організації СЗЗ слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконс- трукції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів передбачених в СЗЗ, тобто проблема організації СЗЗ є складовою виробничо-технологічного процесу самих підприємств. Враховуючи те, що в умовах сформованого насе- леного пункту витримати вимоги по територіальних розривах СЗЗ не завжди можливо, головне завдання підприємств, що їх створюють, полягає в упрова- дженні новітніх технологій з подальшим погодженням скорочення даних нор- мативів СЗЗ до мінімально-можливих розмірів. Головним механізмом реалізації даних вимог є законодавча база по охороні довкілля через механізм приписів, штрафів, компенсаційно-соціальних виплат та закриття виробництв державни- ми контролюючими органами.
4. РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЙ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ
ВИКОРИСТАННЯМ, РОЗМІЩЕННЯ ЗАБУДОВИ НА ВІЛЬНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА ЗА РАХУНОК РЕКОНСТРУКЦІЇ, СТРУКТУРА ЗАБУДОВИ ЯКА ПРОПОНУЄТЬСЯ
В даному детальному плані території розглядається можливість будівниц- тва комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відходів з під’їзною дорогою у Конотопській міській територіальній громаді.
Територія, на яку розробляється детальний план, розташована у півден- ному напрямку від міста Конотоп Конотопської міської територіальної громади Сумської області. На розглянутій ділянці відсутні землі промисловості, землі оборони, землі залізничного транспорту, морського транспорту, землі природо- охоронного призначення, рекреаційні, історики-культурного призначення, для ведення лісового господарства і т.п.
У випадку необхідності у затверджений детальний план території можуть бути внесені зміни у встановленому законодавством порядку.
5. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ
Розміри та конфігурація земельної ділянки, що проектується, відповідає містобудівним вимогам щодо можливості будівництва і споруд тепличного го- сподарства та супутньої інфраструктури.
Детальний план території враховує перспективу розвитку міста Конотоп Конотопського району Сумської області.
6. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНОЇ
МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, В Т. Ч. ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ ОБ'ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ІНЖЕНЕРНО - ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, ОХОРОНИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Режим забудови території, визначений для містобудівних потреб, встано- влюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування, деталь- них планах території та обов’язковий для врахування під час розроблення зем- левпорядної документації.
Проектними рішеннями на земельній ділянці передбачено можливість бу- дівництва комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відхо- дів з під’їздною дорогою у Конотопській міській територіальній громаді.
При освоєнні території необхідно дотримуватись планувальних обмежень визначених ДПТ: протипожежних розривів, червоних ліній, охоронних та сані- тарно-захисних зон.
7. ПЕРЕВАЖНІ, СУПУТНІ ВИДИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ, МІСТОБУДІВНІ УМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ
Згідно ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів» полігони ТПВ розміщують:
1) на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільсь- кого господарства, погіршеної якості, на землях, не зайнятих лісами та іншими зеленими насадженнями, за межами територій водоохоронних зон, прибереж- них захисних смуг, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охо- ронних зон, земель, зарезервованих для заповідання та інших територій, що мають особливу природоохоронну цінність; на ділянках, де є можливість вжит- тя заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення на- вколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних про- цесів чи інших негативних процесів і явищ;
2) на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в жи- тлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;
3) на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;
4) за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, запо- відники, курорти тощо;
5) з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зо- ни;
6) за межами міст;
7) на відстані, не менше:
- 3 км від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського приз- начення, об'єктів, які використовуються з культурно-оздоровчою метою, запо- відників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;
- 1 км від межі міст;
- 0,5 км від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);
- 0,2 км від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі.
- 0,050 км від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання з ме- тою рекреації. Відстані від зазначених вище об'єктів можуть коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на навколишнє се- редовище, з обов'язковим погодженням з місцевими органами екологічного ко- нтролю та установами державної санітарно-епідеміологічної служби,
Розміщення полігонів ТПВ не допускається:
- на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з органами державного гірничого нагляду;
- у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фаб- рик;
- у зонах активного карсту;
- у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на те-
риторіях сезонного затоплення; - у заболочених місцях; - у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод; - у зонах формування і використання міне- ральних вод; - на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів пит- них і мінеральних вод; - у охоронних зонах водойм; - у зонах санітарної охоро- ни курортів та заповідників; - на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;
Розміщення полігонів ТПВ допускається:
- на просадних ґрунтах за умови повного усунення просадних властивостей ґрунтів;
- на потенційно підтоплюваних територіях за умови спорудження дренажу з улаштуванням проти фільтраційного екрана відповідно до 2.6 у основі і на схи- лах полігона і знезаражування вод у випадку аварійної ситуації;
- у зоні III поясу санітарної охорони водозаборів за наявності в них природної захищеності (при сутність у літологічному розрізі достатньо потужних і витри- маних водотривких порід), з улаштуванням у чаші полігона надійного протифі- льтраційного екрана (коефіцієнт фільтрації води не більше 10~9 м/с);
- на ділянках, віддалених від тектонічних розломів і активних зон геодинамі- чної напруженості, що виявляються за допомогою інженерних вишукувань.
Проектування та будівництво на земельній ділянці будівель буде вестись згідно містобудівних умов та обмежень виданих районним архітектором.
Таблиця 7.2
Морфологічний склад змішаних відходів ТПВ м. Конотоп
№ | Назва морфологічної групи | Вміст компонентів за морфоло- гічними групами (за масою), %, літо |
1 | Харчові відходи (овочі, фрукти, відходи садівництва тощо) | 44,61 |
2 | Папір і картон | 8,54 |
3 | Полімери (пластик, пластмаси) | 7,03 |
4 | Скло та кераміка | 13,12 |
5 | Чорні та кольорові метали | 0,69 |
6 | Текстиль | 3,46 |
7 | Небезпечні відходи (батарейки, сухі та електролітичні акуму- лятори, тара від розчинників, фарб, ртутні лампи тощо) | 2,67 |
8 | Шкіра, гума | 0,83 |
9 | Залишок твердих побутових відходів після вилучення компо- нентів (дрібне будівельне сміття, каміння, вуличний змет, тощо) | 7,82 |
10 | Відходи електронного та електричного обладнання | 1,33 |
11 | Залишок твердих побутових відходів після вилучення компо- нентів | 9,90 |
12 | Разом | 100,00 |
Морфологічний склад описано згідно регіонального плану управління відходами в Сумській області до 2030 року.
Господарська зона й інженерні споруди
Господарська зона території полігона ТПВ складається із зони полігону, та інших зон, які розділяються смугою завширшки не менше 25 м (згідно ДБНу В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів»).
Територія господарської зони має тверде покриття, освітлення і заїзд з боку полігона ТПВ.
На виїзді з полігона ТПВ передбачена контрольно-дезинфікуюча зона, обладнана залізобетонним резервуаром для дезинфекції коліс сміттєвозів. Резервуар заповнюється дезінфікуючим розчином і тирсою.
Містобудівні умови та обмеження
«Детальний план території для будівництва комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відходів з під'їзною дорогою у Конотопській міській територіальній громаді».
(назва об'єкта будівництва)
Загальні дані:
1. Розміщення комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відходів з під’їзною дорогою.
(вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки)
2. Відділ містобудування та архітектури Конотопська міська рада Сумської об- ласті.
(інформація про замовника)
3. Відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки - визначити відповідно до пропозицій детального плану території «Детальний план території для будівництва комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відходів з під'їзною дорогою у Конотопській міській територіальній громаді»
(відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній доку- ментації на місцевому рівні)
4.(посилання на містобудівну документацію: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження (у разі наявності)
Зона розміщення об’єктів II класу санітарної класифікації КС-2
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, що розташована в зоні КС-2
1. | Гранично допустима висота будин- ків, будівель та споруд у метрах | Визначається у передпроектних розробках. Згідно ДБН Б.2.2-12:2019, ДБН В.В.1-7-2016, затверджених детальних планів територій, а також згідно з профільним ДБН за типом |
об’єкту. | ||
2. | Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки | Визначається у передпроектних розробках. Згідно ДБН В.В.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги», ДБН В.2.2-11-2002 «Підприємства побутового об- слуговування» та згідно з іншими профільни- ми ДБН за типом об’єкту. |
3. | Максимально допустима щільність населення в межах житлової забудо- ви відповідної житлової одини- ці(кварталу, мікрорайону) | Не визначається. |
4. | Відстані від об’єкта, який проекту- ється, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови | Згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і за- будова територій» та передпроектних розро- бок. |
5. | Планувальні обмеження (зони охоро- ни пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів; зони охоро- нюваного ландшафту, зони охорони культурного шару, в межах якого діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно- заповідного фонду, прибережні захи- сні смуги; зони санітарної охорони ) | Відповідно до Схеми зонування території, Схеми планувальних обмежень, з урахуванням планувальних обмежень, що знаходяться на території міста. Планувальні обмеження, пов’язані з охороною об’єктів культурної спадщини, на території міста відсутні |
6.. | Охоронювані зони інженерних кому- нікацій | Охоронні зони інженерних комунікацій - згідно ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та за- будова територій", розділ 11 «Інженерна ін- фраструктура», додаток И.1, «Правилами охо- рони магістральних трубопроводів», затвер- дженими Постановою КМ України від 16.11.2002р. №1747, «Правилами охорони електричних мереж», затвердженими Поста- новою КМ України від 4.03.1997р. №209, профільною нормативною документацією. |
Зона розміщення об’єктів III класу санітарної класифікації КС-3
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, що розташована в зоні КС-3
1. | Гранично допустима висота буди- нків, будівель та споруд у метрах | Визначається у передпроектних розробках. Згідно ДБН Б.2.2-12:2019, ДБН В.В.1-7- 2016, затверджених детальних планів тери- торій, а також згідно з профільним ДБН за типом об’єкту. |
2. | Максимально допустимий відсо- ток забудови земельної ділянки | Визначається у передпроектних розробках. Згідно ДБН В.В.1-7-2016 «Пожежна безпе- ка об’єктів будівництва. Загальні вимоги», ДБН В.2.2-11-2002 «Підприємства побуто- вого обслуговування» та згідно з іншими |
профільними ДБН за типом об’єкту. | ||
3. | Максимально допустима щіль- ність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці(кварталу, мікрорайону) | Не визначається. |
4. | Відстані від об’єкта, який проек- тується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови | Згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та передпроектних розробок. |
5. | Планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спа- дщини, межі історичних ареалів; зони охоронюваного ландшафту, зони охорони культурного шару, в межах якого діє спеціальний ре- жим їх використання, охоронні зони об’єктів природно- заповідного фонду, прибережні захисні смуги; зони санітарної охорони ) | Відповідно до Схеми зонування території, Схеми планувальних обмежень, з урахуванням планувальних обмежень, що знаходяться на території міста. Планувальні обмеження, пов’язані з охо- роною об’єктів культурної спадщини, на території міста відсутні |
6.. | Охоронювані зони інженерних комунікацій | Охоронні зони інженерних комунікацій - згідно ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", розділ 11 «Інженерна інфраструктура», додаток И.1, «Правилами охорони магістральних трубопроводів», затвердженими Постановою КМ України від 16.11.2002р. №1747, «Правилами охо- рони електричних мереж», затвердженими Постановою КМ України від 4.03.1997р. №209, профільною нормативною докумен- тацією. |
Зона розміщення об’єктів IV класу санітарної класифікації КС-4
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, що розташована в зоні КС-4
1. | Гранично допустима висота будин- ків, будівель та споруд у метрах | Визначається у передпроектних розробках. Згідно ДБН Б.2.2-12:2019, ДБН В.В.1-7-2016, затверджених детальних планів територій, а також згідно з профільним ДБН за типом об’єкту. |
2. | Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки | Визначається у передпроектних розробках. Згідно ДБН В.В.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги», ДБН В.2.2-11-2002 «Підприємства побутового об- слуговування» та згідно з іншими профільни- ми ДБН за типом об’єкту. |
3. | Максимально допустима щільність населення в межах житлової забудо- | Не визначається. |
ви відповідної житлової одини- ці(кварталу, мікрорайону) | ||
4. | Відстані від об’єкта, який проекту- ється, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови | Згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і за- будова територій» та передпроектних розро- бок. |
5. | Планувальні обмеження (зони охоро- ни пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів; зони охоро- нюваного ландшафту, зони охорони культурного шару, в межах якого діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно- заповідного фонду, прибережні захи- сні смуги; зони санітарної охорони ) | Відповідно до Схеми зонування території, Схеми планувальних обмежень, з урахуванням планувальних обмежень, що знаходяться на території міста. Планувальні обмеження, пов’язані з охороною об’єктів культурної спадщини, на території міста відсутні |
6.. | Охоронювані зони інженерних кому- нікацій | Охоронні зони інженерних комунікацій - згідно ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та за- будова територій", розділ 11 «Інженерна ін- фраструктура», додаток И.1, «Правилами охо- рони магістральних трубопроводів», затвер- дженими Постановою КМ України від 16.11.2002р. №1747, «Правилами охорони електричних мереж», затвердженими Поста- новою КМ України від 4.03.1997р. №209, профільною нормативною документацією. |
8. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ
Метою даної роботи є визначення параметрів забудови окремої земельної ділянки, визначення містобудівних умов та обмежень та подальше виготовлен- ня документації.
Детальним планом території пропонується забудова земельної ділянки, з урахуванням ситуації, що фактично склалась, та розробка планувальної струк- тури.
Проектне рішення детального плану території базоване на:
- врахуванні існуючої мережі проїздів;
- врахуванні існуючого рельєфу місцевості;
- врахуванні існуючих планувальних обмежень;
- побажаннях замовника, визначених у завданні на розробку ДПТ, що будуть враховані при подальшій розробці робочого проєкту;
- взаємозв'язках планувальної структури проекту з планувальною структурою існуючої забудови.
Підхід та під’їзд до ділянки буде здійснюватись відповідно системі проїз- дів, що склалася на території існуючих виробничих та складських підприємств.
9. ЖИТЛОВИЙ ФОНД ТА РОЗСЕЛЕННЯ
Житло на земельній ділянці, яка розглядається, відсутнє і детальним пла- ном розміщення його не передбачається.
10. СИСТЕМА ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ОСНОВНИХ ОБ'ЄКТІВ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Земельна ділянка, яка розглядаються в детальному плані території розта- шована південному напрямку від міста Конотоп. На даний час на цій території будівлі та споруди відсутні.
Детальним планом території передбачається будівництво комплексу регі- онального полігону по складуванню побутових відходів з під’їзною дорогою.
Розміщення інших об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфра- структури, охорони та збереження культурної спадщини детальним планом те- риторії не передбачається.
11. ВУЛИЧНО - ДОРОЖНА МЕРЕЖА, ТРАНСПОРТНЕ
ОБСЛУГОВУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ РУХУ ТРАНСПОРТУ І ПІШОХОДІВ ТА ВЕЛОСИПЕДНИХ ДОРІЖОК, РОЗМІЩЕННЯ
ГАРАЖІВ І АВТОСТОЯНОК
Структура проїздів існуюча, має під'їзди та підходи, що межують з інши- ми ділянками, до проектної ділянки. Під'їзд до ділянки, яка розглядається дета- льним планом, здійснюється з існуючих проїздів від вулиці Польова.
Зупинки громадського транспорту розташовані за межами розробки дета- льного плану території.
12. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ, СПОРУД
Електропостачання - від існуючої мережі ЛЕП.
Водопостачання – для господарських та питних потреб відбувається через привіз води на територію, технічна вода .
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння становлять 25 л/с. Каналізація - малі очисні споруди типу «Біотал».
Опалення – твердопаливні індивідуальні установки.
Коригування рельєфу території, яка розглядається, не передбачено. Зливові і талі води відводяться поверхневим методом на прилеглу тери-
торію та зелені зони. Водовідвідні канави розраховуються на відведення зливо- вих і талих вод з ділянок, розташованих вище полігона ТПВ. Обсяг зливових і талих вод та параметри водовідвідних канав розраховуються за чинними нор- мативними документами з урахуванням місцевих умов.
Водопостачання споживачів буде здійснюватися через свердловини для технічних потреба та через привіз води для задовільнення питних потреб.
Гасіння пожеж передбачається через 2 резервуари в радіусі від 100м до 150 м з наявними 2-ма мотопомпами. Розрахунковий протипожежний об’єм складає 374 м3, при витратах на зовнішнє пожежогасіння - 15 л/с, на внутрішнє пожежогасіння - 2×5,0 л/с, на автоматичне пожежогасіння – 28,8 л/с. Норми ви- трат прийняти у відповідності з ДБН В.2.5-74:2013, ДБН В.2.5-64:2012.
Розрахункова кількість одночасних пожеж на майданчику прийнята згід- но п. 6.2.11 ДБН В.2.5-74:2013 (при площі менше 150 га) - 1.
Тривалість пожежогасіння у відповідності з п. 6.2.13 складає 3 години. Для пожежної безпеки відповідно до розроблених Міністерством внутрі-
шніх справ України «Правил пожежної безпеки України» і ДБН Б 2.2.-12:2019 проектом передбачаються наступні містобудівні протипожежні заходи:
- улаштування проїздів та під’їздів до будівель;
- створення єдиної системи зелених насаджень, що у випадках поже- жної небезпеки повинна; створити шляхи евакуації працюючих і пі- д'їзду пожежних машин;
- дотримання нормативних протипожежних відстаней між будинками та спорудами;
- облаштування пожежних гідрантів;
- передбачається організація розворотних майданчиків розміром 12×12 м для можливості забору води пожежними автомобілями з пожежних резервуарів;
- облаштування споруд для зберігання засобів пожежогасіння;
На наступних стадіях проектування клас вогнестійкості будівельних спо- руд потрібно визначити з урахуванням ДБН Б.2.2-12:2019 пункт 15.2.4.
Найближча до території проектування пожежна частина ДПРЧ-12 знахо- диться за адресою вулиця Успенсько-Троїцька, 92, Конотоп, Сумська область, на відстані 7,5 км.
13. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ, ВИКОРИСТАННЯ ПІДЗЕМНОГО ПРОСТОРУ
Горизонтальне планування розроблено на топографічній основі наданій замовником. При розробці горизонтального планування передбачена необхід- ність комплексного вирішення питань благоустрою з врахуванням взаємо- ув’язки архітектурно-просторового вирішення, озеленення, вимощення дорож- ньої частини проекту.
Поверхня землі суха, слідів підтоплення не виявлено.
Заходи з інженерної підготовки включають в себе: вертикальне плану- вання території, відведення талих та поверхневих вод.
Вертикальне планування території виконане з урахуванням наступних вимог:
- максимального збереження рельєфу;
- максимального збереження ґрунтів;
- мінімального обсягу земляних робіт і дисбалансу земляних мас.
На графічному матеріалі встановлено напрямок стоку води. Наведені та- кож елементи вертикального планування – повздовжні ухили проїздів, проектні
відмітки осей проїзних частин у місцях перетину вулиці та проїздів. З проїж- джої частини вулиць і тротуарів скид дощових вод забезпечується за рахунок поперечних ухилів.
При розробці проектних рішень детального плану території розробляють- ся заходи, що забезпечують безпеку життєдіяльності людини.
Всі об’єкти будівництва розміщуються з дотриманням санітарно- захисних норм та пожежних розривів.
Проектом передбачено заходи із пожежної безпеки.
Проектними рішеннями виключається можливість забруднення поверхне- вих вод та підтоплення території за рахунок організації поверхневого стоку та облаштування майданчиків знезараження автотранспорту.
Використання підземний простір – не передбачено.
Згідно ДБН В.2.4-2-2005 «Полігон твердих побутових відходів» передбачена система збирання та утилізації біогазу полігонів ТПВ.
При проектуванні полігонів ТПВ передбачено утилізацію біогазу, що утворюється при анаеробному розкладанні органічної складової ТПВ. Біогаз може використовуватись як паливо для енергетичних установок (котлоагрегати, промислові печі, стаціонарні двигуни-генератори) або для заправки в балони. Метод утилізації біогазу визначено технічним завданням на проектування си- стемою збирання й утилізації біогазу для полігона ТПВ.
Розрахунок очікуваної кількості біогазу, що виділяється при анаеробному розкладанні 1 т ТПВ, визначається за формулою:
Vр.б = РТПВ ⋅ Kл.о ⋅ (1-Z)·Kр ,
Де Vр.б - розрахункова кількість біогазу, м 3 ;
РТПВ - загальна маса ТПВ, які складуються на полігоні, кг;
Kл.о - вміст органіки, що легко розкладається, в 1 т відходів (Кпо - 0,5...0,7); Z- зольність органічної речовини (Z = 0,2...0,3);
Кр - максимально можливий ступінь анаеробного розкладання органічної речо- вини за розрахунковий період (Кр = 0,4...0,5).
3.77 3 урахуванням непередбачених обставин питомий об'єм біогазу, що можна зібрати з 1 т твердих побутових відходів за весь період експлуатації системи збирання біогазу, визначається за формулою:
V′p.б = Vp.б · Кс ⋅ К, (3.3)
де V′p.б - об'єм біогазу, що можна зібрати з 1 т ТПВ, м 3 ;
Кс - коефіцієнт ефективності системи збору біогазу (Кс = 0,5);
К - коефіцієнт поправки на непередбачені обставини (К = 0,65...0,70). Під час розрахунків прийнято такі величини:
- вагова кількість біогазу, одержуваного при анаеробному розкладанні, - 1 г біо- газу з 1 г розкладеної беззольної речовини ТПВ;
- об'ємна маса біогазу - 1 кг/м 3 ;
- теплотворна здатність біогазу - 5 000 ккал/м 3 (~21 МДж/м 3 ).
14. КОМПЛЕКСНИЙ БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ
Благоустрій території включає в себе комплекс робіт з інженерного захи- сту, розчищення, озеленення території, а також соціально-економічних, органі- заційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітар- ного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утриман- ня та охорони, створення умов.
На ділянці передбачено комплексний благоустрій. Вимощення передба- чено асфальтобетонне для проїздів та проходів. Вимощення ФЕМ для тротуарів та рамп, а також монолітне бетонне вимощення навколо будівель і споруд. Для озеленення передбачено висадку дерев, кущів та газонів.
Освітлення
Зовнішнє освітлення за постійною схемою передбачається тільки для гос- подарської зони, добові карти освітлюються за тимчасовою схемою.
15. МІСТОБУДІВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
З метою підтримки нормальної екологічної ситуації на території деталь- ним планом передбачені такі містобудівні і природозбережні заходи:
1) максимальне збереження (рекультивація) ґрунтово-рослинного покри- ву в місцях розміщення будівель, споруд, доріжок, площадок та прокладки ін- женерних комунікацій;
2) вертикальне планування території, що забезпечує поверхневий стік дощових і талих вод без ерозії схилу;
3) захист ґрунтів від хімічного і бактеріального забруднення;
4) озеленення всієї території ділянки, догляд та очищення території;
5) якісний догляд за зеленими насадженнями;
6) своєчасний ремонт дорожнього покриття під`їздів та проїздів;
7) вимощення проїздів, під`їздів, автостоянок і площадок повинні мати тверде покриття без канцерогенних виділень;
8) якісне санітарне прибирання території, під`їзних доріг, своєчасне зби- рання сміття та відходів функціонування на сміттєзвалище.
16. ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ НА ЕТАП 3 РОКІВ ДО 7 РОКІВ
Розрахунковий термін реалізації ДПТ - 3 роки, в тому числі 1-ша черга - 1
рік.
Черговість реалізації ДПТ наступна: 1-ша черга.
- планування дна і відкосів сховища ТПВ;
- влаштування каналізаційної системи відведення фільтрату з карт і атмос- ферних опадів з господарської зони;
- спорудження ізоляційної основи на карті № 1, дамби між картами № 1 та
№ 1 і з’їзду з карти №1 на карту №2 (при необхідності це дасть можли- вість складувати ТПВ на карті №1 без сортування);
- спорудження господарсько-виробничої зони, включаючи адміністратив- но- побутові приміщення, покриття площадок, проїздів і сортувальну лі- нію;
2-га черга:
• підготовка карти №2 під складування ТПВ
• рекультиваційні роботи на карті №1 3-тя черга
• підготовка карти №3
• рекультиваційні роботи на карті №2
17. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЄКТУ
№ | Показники | Одиниця виміру | Існуючий стан | Проектний стан |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. | Територія в межах ДПТ | га/% | 16,5 | 16,5 |
1.1 | Площа будівель і споруд | м2/% | - | 16 804 |
1.1.1 | Адміністративна будівель Контрольно-пропускний пункт Побутові приміщення | м2 | - | 432,4 |
1.1.2 | Автовагова | м2 | - | 199,2 |
1.1.3 | Склад | м2 | - | 4180,9 |
1.1.4 | Сортувальна лінія | м2 | - | 11991,5 |
1.2 | Територія транспортної інфраструк- тури | м2/% | - | |
1.2.1 | Дороги з твердим покриттям | м2 | - | 33617,8 |
1.2.2 | Паркувальні місця Для легкових Для вантажного та спец транспорту | машино місць | - | 5 18 |
1.3 | Територія майданчиків ТПВ та ком- пастування | м2 | 85 181,9 | |
1.3.1 | Територія майданчику ТПВ | м2 | 28 601,7 | 77874,8 |
1.3.2 | Територія майданчику компастування | м2 | - | 7307,1 |
1.4 | Ланшафтно-рекреаційні та озеленені території | м2/% | 18 235,9 | 29876,0 |
1.4.1 | Зелені насадження (чагарники) | м2 | 18 235,9 | - |
№ | Показники | Одиниця виміру | Існуючий стан | Проектний стан |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1.4.2 | Зелені насадження (газон) | м2 | - | 29876,0 |
1.4.3 | Майданчик відпочинку | майданчиків | - | 1 |
1.5 | Територія інженерної інфраструкту- ри | м2/% | - | - |
1.5.1 | Локальних очисних споруд дощової ка- налізації | об'єкт | - | 1 |
1.5.2 | Локальні очисні споруди побутових стоків | об'єкт | - | 1 |
1.5.3 | Резервуари для зберігання запасу води | об'єкт | - | 1 |
1.5.4 | Майданчик для контейнерів побутових відходів | об'єкт | - | 1 |
2. | Чисельність працюючих | чол. | - | 96 |
3. | Поверховість забудови | пов. | - | 1 |
3.1 | Адміністративні будівля, контрольно- пропускний пункт, побутові приміщен- ня | пов. | - | 1 |
3.2 | Автовагова | пов. | - | 1 |
3.3 | Склад | пов. | - | 1 |
3.4 | Сортувальна лінія | пов. | - | 1 |
4. | Висотність забудови | м | - | |
4.1 | Адміністративні будівля, контрольно- пропускний пункт, побутові приміщення | м | - | 8 |
4.2 | Автовагова | м | - | 6 |
4.3 | Склад | м | - | 6 |
4.4 | Сортувальна лінія | м | - | 6 |
5. | Відсоток забудови | % | - | 10,18% |
6. | Вулично-дорожня мережа та паса- жирський транспорт | - | ||
6.1 | Автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів | машино місць | - | 23 |
6.2 | Тротуар | м2 | - | 4286,6 |
7. | Інженерна підготовка та благоус- трій | |||
7.1 | Пожежний щит з контенером для піску | об'єкт | - | 1 |
18. ПЕРЕЛІК ВИХІДНИХ ДАНИХ ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ
- Рішення Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області від 20.07.2023 року «Детальний план території для буді- вництва комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відходів з під’їзною дорогою у Конотопській міській територіальній громаді»;
- завдання з розроблення: детального плану території для будівництва комплексу регіонального полігону по складуванню побутових відходів з під’їзною дорогою у Конотопській міській територіальній громаді;
- топографічне знімання території у масштабі 1:1000 у державній геоде- зичній системі координат МСК-59, виконане у 2023 році;