етап I з 1 червня 2006 року по 30 червня 2008 року)

Договір між Державним департаментом України з питань виконання покарань та Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва за проектом "Жінки та матері з дітьми у в'язницях"

(етап I з 1 червня 2006 року по 30 червня 2008 року)

Дата підписання: 18.12.2007

Дата набрання чинності для України: 18.12.2007 стосовно періоду

з 18 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року

Приймаючи до уваги дружні зв'язки, що існують між Україною та Швейцарською Конфедерацією,

маючи на меті подальший розвиток співробітництва у сфері реформування кримінально-виконавчої служби України,

співпрацюючи в рамках Угоди між Урядом України і Урядом Швейцарської Конфедерації про технічне та фінансове співробітництво, підписаної 13 жовтня 1997 року,

поважаючи демократичні принципи та фундаментальні права людини, які викладені, поміж іншим, у Загальній декларації прав людини, - як важливий елемент внутрішньої та зовнішньої політики держав Договірних Сторін.

Державний департамент України з питань виконання покарань та Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва уклали цей Договір, положення та умови якого наведені нижче:

Стаття 1. Загальні визначення

Нижчезазначені терміни, які використовуються в цьому Договорі, якщо тільки контекст не передбачає іншого, мають такі значення:

a) Термін "Договірні Сторони" означає: Державний департамент України з питань виконання покарань та Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва;

b) Термін "Проект" означає Проект "Жінки та матері з дітьми у в'язницях" як описано в Додатку 1;

c) Термін "Департамент" означає "Державний департамент України з питань виконання покарань";

d) Термін "ШАРС" означає Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва Міністерства закордонних справ Швейцарії;

e) Термін "ШБС" означає Швейцарське бюро співробітництва в Україні, яке представляє ШАРС;

f) Термін "ІКЖЦ" означає Інформаційно-консультативний жіночий центр, зареєстрований як неприбуткова українська неурядова організація та бере участь у впровадженні Проекту на підставі договору з ШАРС від 01.02.2007 року;

g) Термін "Партнери по проекту" або "Партнери" означає всі установи та органи, що залучені до впровадження Проекту, зокрема Департамент, управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області (далі - управління Департаменту в Чернігівській області), Чернігівська виправна колонія управління Департаменту в Чернігівській області (N 44) (далі - Чернігівська виправна колонія (N 44)), Чернігівський юридичний коледж Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Чернігівський юридичний коледж), Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерство праці та соціальної політики України та інші органи влади; ІКЖЦ, неурядові організації;

h) Термін "Наглядова Рада" означає Раду, створену з метою контролю, консультування та координації рішень, прийнятих у ході реалізації Проекту;

i) Термін "Внесок" означає фінансові та інші засоби, які кожна з Договірних Сторін вносить для реалізації Проекту;

j) Термін "CHF" означає швейцарські франки та є валютою Швейцарії. Стаття 2. Галузі співробітництва

Даний Договір охоплює Програму розвитку стійких моделей європейського стандарту у межах системи кримінальної юстиції, фокусуючись на проблемі: "жінки та матері з дітьми у в'язницях".

2.1. XXXX співпрацює з Департаментом у своїх зусиллях щодо посилення, гуманізації та розвитку соціального захисту засуджених жінок, особливо матерів із дітьми в установах виконання покарань. Чернігівська виправна колонія (N 44) була обрана в якості місця проведення Проекту.

2.2. Департамент здійснює координацію між Партнерами по Проекту в ході його реалізації.

2.3. XXXX займається питаннями загального впровадження Проекту.

2.4. Загальне впровадження Проекту покладається також на Департамент. Обов'язки розподілятимуться таким чином:

a) щодо компоненту Проекту, який стосується реконструкції закладів Чернігівської виправної колонії (N 44), Департамент безпосередньо управляє коштами та звітує ШБС по цьому компоненту;

b) щодо інших компонентів Проекту, ІКЖЦ виступає як підрядник. ІКЖЦ здійснює відповідну діяльність щодо проекту під наглядом та у близькому співробітництві із Департаментом та його установами. Фінансові звіти та звіти стосовно ходу Проекту надсилаються ІКЖЦ безпосередньо до Департаменту та до ШБС.

Стаття 3. Мета та цілі

3.1. Загальна мета Проекту формулюється наступним чином: сприяти покращенню умов тримання засуджених жінок, особливо матерів із дітьми в установах виконання покарань, шляхом надання відповідної турботи, включаючи належне планування відбування покарання та ресоціалізації.

3.2. Головними цілями Проекту є:

1) Правові рамки: покращення умов відбування покарання засуджених жінок, особливо матерів із дітьми у відповідності із міжнародними договорами та правилами, зокрема рекомендаціями Європейського комітету з Прав людини та Ради Європи. Удосконалення системи захисту прав вразливих цільових груп - жінок, матерів з дітьми в установах виконання покарань.

2) Підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України: підвищення професійного рівня персоналу кримінально-виконавчої служби шляхом спеціальної підготовки з метою успішної роботи із жінками та матерями з дітьми.

3) Соціальна реінтеграція: поліпшення передумов соціальної реінтеграції жінок та матерів із дітьми.

4) Інформування громадськості: підвищення рівня загальної обізнаності щодо проблем жінок та матерів із дітьми в установах виконання покарань та забезпечення активного громадського діалогу.

Стаття 4. Рамки Договору

4.1. XXXX після набуття чинності цим Договором надаватиме до 31 грудня 2007 року кошти у формі фінансової допомоги, що не підлягає відшкодуванню, в розмірі не більші 455000,00 CHF (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч швейцарських франків), що розподілятиметься, як зазначено в Бюджеті Проекту, який додається до даного Договору (додаток 2).

4.2. Якщо Парламент Швейцарії прийме рішення щодо надання коштів для співробітництва із країнами Східної Європи та СНД у 2008 році, ШАРС додатково внесе 65000,00 CHF (шістдесят п'ять тисяч швейцарських франків) у формі фінансової допомоги, що не підлягає відшкодуванню, для цілей Проекту. Загальна сума наданих коштів для Проекту таким чином становитиме максимум 520000,00 CHF (п'ятсот двадцять тисяч швейцарських франків) на період з 1 червня 2006 року до 30 червня 2008 року, що розподілятиметься, як зазначено в Бюджеті Проекту.

4.3. Департамент зобов'язується використовувати Внесок виключно у відповідності до мети та цілей Проекту. Департамент несе загальну відповідальність за належне використання наданого Внеску для досягнення цілей Проекту.

4.4. Максимальна сума Внеску зі сторони ШАРС, що покриває компонент Проекту, який стосується реконструкції закладів Чернігівської

виправної колонії (N 44), складає 200000.00 CHF в еквіваленті національної валюти України по обмінному курсу Національного Банку України на день переказу і переказується на банківський рахунок Чернігівської виправної колонії (N 44):

Номер рахунку 35223007000617

Код ЄДРПОУ 08564943

Назва Банку ГУДКУ у Чернігівській області МФО банку 853592

4.5. Внесок, зазначений у пункті 4.4 цієї статті переказуватиметься трьома частинами:

a) перша частина у сумі 100000,00 CHF буде переказана після набуття чинності даного Договору та після обговорення і погодження всіх технічних документів стосовно відповідної реконструкції між Договірними Сторонами та незалежним технічним експертом, уповноваженим ШБС за погодженням з ШАРС;

b) друга частина у сумі 80000,00 CHF буде переказана після отримання та погодження фінансового звіту та короткого інформаційного листа (звіту) про хід реалізації проекту за перший квартал виконання проекту, що надається до ШБС до 18 квітня 2008 року;

c) остання частина у сумі 20000,00 CHF (як відшкодування витрат) буде переказана після отримання та погодження остаточного операційного звіту, а також остаточного фінансового звіту по компоненту реконструкції, перевіреного незалежною аудиторською компанією.

4.6. Внесок зі сторони ШАРС, що покриває іншу діяльність, пов'язану із Проектом, оформлюється окремими договорами між ШАРС, ІКЖЦ та іншими Партнерами по Проекту.

4.7. Необхідно дотримуватися Бюджету Проекту, погодженого Договірними Сторонами. Будь-які зміни до Бюджету Проекту вимагають попереднього письмового погодження з ШАРС.

4.8. Договір охоплює всю діяльність, описану у Проектному Документі, та ту, що відбуватиметься в основному у наступних закладах:

- Департамент;

- Чернігівська виправна колонія (N 44);

- Чернігівський юридичний коледж.

4.9. Щорічний Xxxxxx Проекту базуватиметься на щорічному плані про діяльність відповідно до Проектного Документа та повинний бути погоджений Наглядовою Радою.

4.10. Короткострокова технічна допомога міжнародних, швейцарських та національних - українських експертів надається відповідно до специфічних потреб, що виявлятимуться в ході виконання Проекту, на запит Партнерів по Проекту та по домовленості із Договірними Сторонами. Для того щоб досягти ефективності у виконанні цілей та координації, Договірними Сторонами будуть організовані робочі групи, які складатимуться з експертів Партнерів по Проекту, завдання яких полягатиме в забезпеченні досягнення поставлених цілей щодо кожної задачі. При потребі швейцарські експерти здійснюватимуть необхідний супровід таких робочих груп.

Стаття 5. Відповідальність ШАРС

5.1. XXXX через ШБС несе відповідальність за надання Внеску зі своєї сторони. ШБС гарантує управління коштами, проводить моніторинг та спрямовує Проект, забезпечуючи відповідність всіх умов напрямкам та вимогам Проекту. ШБС тісно співпрацює із Департаментом, ІКЖЦ та Партнерами по Проекту.

5.2. ШАРС забезпечує необхідну підтримку міжнародних експертів, а також витрати на незалежну оцінку, як передбачено у Проектному Документі (додаток 1).

Стаття 6. Відповідальність Департаменту

6.1. Департамент несе відповідальність за впровадження Проекту згідно з Проектним Документом і зобов'язаний:

a) забезпечувати належне використання грошових та негрошових ресурсів, на доповнення до ресурсів, які надаються ШАРС, необхідних для завершення та спрямованих на досягнення цілей та мети Проекту, які виділятимуться в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.

b) підтримувати та спрямовувати ІКЖЦ у втіленні Проекту;

c) забезпечувати погодження доступу до відповідних установ виконання покарань особам, яким це може бути необхідно для ефективного виконання завдань у відповідності до Проекту та даного Договору;

d) регулярно звітувати про хід реалізації та витрати за Проектом відповідно до правил та процедур ШАРС;

e) покривати всі збори та заробітну платню (за винятком персоналу по управлінню Проектом та гонорарів експертів) своїм працівникам, що беруть участь у Проекті;

f) залучити незалежного аудитора, кандидатура якого повинна бути погоджена з ШБС та який подаватиме звіти до ШБС;

g) якщо XXXX не вимагатиме іншого, Департамент зобов'язується чітко згадувати про участь Швейцарії у Проекті. Стаття 7. Управління Проектом

Проект є спільним договірним зобов'язанням між Департаментом та ШАРС.

7.1. ШАРС:

- через ШБС несе відповідальність за загальне впровадження Проекту та уповноважує ІКЖЦ прийняти на себе цей обов'язок в частині, що стосується практичного втілення;

- може уповноважити іноземних та місцевих експертів для підтримання впровадження Проекту;

- може уповноважити інших осіб та українські чи міжнародні/іноземні неурядові організації для реалізації певних компонентів Проекту;

- уповноважує ІКЖЦ реалізовувати спільно з Департаментом всі компоненти Проекту, що не пов'язані із реконструкцією установи;

- уповноважує незалежного технічного експерта надавати підтримку та здійснювати контроль за реалізацією компоненту Проекту по реконструкції у Чернігівській виправній колонії (N 44);

- через ШБС бере участь у засіданнях Наглядової Ради Проекту.

7.2. Департамент:

- докладає всіх необхідних зусиль для полегшення впровадження всієї погодженої діяльності по Проекту, зокрема, роботи по реконструкції у Чернігівській виправній колонії (N 44);

- бере участь у засіданнях Наглядової Ради Проекту;

- забезпечує відповідно до національного законодавства доступ до інформації, включаючи статистичну інформацію, що є необхідною для досягнення цілей Проекту. Інформація використовуватиметься виключно для цілей Проекту. Будь-яке інше використання підлягатиме попередньому письмовому погодженню з Департаментом.

7.3. Департамент та ШАРС через ШБС спільно визначають координатора проекту із складу персоналу Департаменту. Цей координатор представляє Проект. Він тісно співпрацює з усіма зацікавленими сторонами, з національними та міжнародними експертами, а також координує обмін інформацією стосовно Проекту в структурі Департаменту та між Департаментом, ІКЖЦ та ШБС. Координатор Проекту несе відповідальність за своєчасну розробку всіх визначених видів звіту.

Стаття 8. Контроль та координація

8.1. Для забезпечення загального контролю та координації за реалізацією Проекту створюється Наглядова Рада.

8.2. Члени Наглядової Ради повинні завжди діяти у дусі співробітництва та приймати рішення на основі консенсусу. Усі фінансові рішення підлягатимуть погодженню з Головним офісом ШАРС (м. Берн).

8.3. Наглядова Рада складається принаймні з наступних членів:

a) представник Департаменту (голова Наглядової Ради);

b) представник Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту;

c) представник Міністерства праці та соціальної політики України;

d) представник ШАРС в особі представника ШБС.

e) представник управління Департаменту в Чернігівській області;

f) представник Чернігівської виправної колонії (N 44);

g) представник Чернігівського юридичного коледжу;

h) представник ІКЖЦ (секретар Наглядової Ради).

8.4. Кворум вважається досягнутим, якщо під час засідання Наглядової Ради присутні принаймні представники Договірних Сторін.

8.5. На своєму першому засіданні Xxxxxxxxx Рада обговорює та затверджує Положення про Наглядову Xxxx та визначає повний перелік членів з правом голосу та членів без права голосу. Положення містить основні завдання Наглядової Ради відповідно до зазначених нижче.

8.6. Наглядова Рада:

a) розглядає проблеми та вирішує розбіжності, що виникають під час впровадження Проекту;

b) погоджує план діяльності Проекту;

c) члени обмінюються інформацією стосовно будь-яких питань, що стосуються впровадження Проекту в цілому або будь-якої його частини;

d) регулярно розглядає досягнення Проекту та погоджує звіти про хід виконання Проекту.

8.7. Засідання Наглядової Ради проводитимуться двічі на рік, позачергове засідання може скликатися на вимогу одного з членів Наглядової Ради з правом голосу. Засідання скликається головою Наглядової Ради.

Стаття 9. Звітування та інформація

9.1. Департамент надає ШАРС щорічні плани діяльності та наступні звіти про діяльність, що охоплюють компонент Проекту, який стосується реконструкції закладів Чернігівської виправної колонії (N 44):

- проміжний звіт про діяльність за перший квартал реалізації проекту повинен бути наданий до ШАРС до 18 квітня 2008 року;

- остаточний звіт про діяльність за весь період повинний бути наданий одночасно з остаточним фінансовим звітом, перевіреним аудитором, але не пізніше ніж через 45 днів після закінчення Проекту.

Вищезгадані звіти повинні включати інформацію стосовно стану реалізації Проекту (в частині реконструкції закладів Чернігівської виправної колонії (N 44)), опис діяльності, що проводилася у звітному періоді, та досягнуті результати. Остаточний звіт про діяльність повинен включати також порівняння отриманих результатів та прогнозованих цілей. XXXX залишає за собою право корегувати бюджети відповідних наступних періодів.

9.2. Департамент надаватиме ШАРС через ШБС такі фінансові звіти:

- проміжний фінансовий звіт за перший квартал реалізації проекту повинен бути наданий до ШБС до 18 квітня 2008 року;

- остаточний фінансовий звіт, перевірений аудитором, як передумова для переказу коштів, передбачених підпунктом (c) пункту 4.5 статті 4 не пізніше ніж через 45 днів після закінчення Проекту.

9.3. Департамент веде окрему документацію для обліку Внеску. Фінансові звіти повинні відповідати статтям Бюджету Проекту та містити відомості про витрати та доходи, а також будь-які можливі доходи у вигляді банківських відсотків. Рахунки, допоміжна та інша фінансова інформація повинні зберігатися протягом щонайменше десяти років після завершення Проекту.

9.4. Остаточний фінансовий звіт перевірятиметься незалежною аудиторською фірмою, погодженою з ШАРС. При перевірці остаточного фінансового звіту застосовується Технічне завдання для проведення фінансової перевірки, що додається до даного Договору (додаток 3).

9.5. Договірні Сторони повинні негайно повідомляти одна одну про виникнення будь-яких ситуацій, що впливають на впровадження Проекту. Стаття 10. Моніторинг та оцінка

Загальний моніторинг Проекту забезпечується ШБС. Моніторинг базується на щорічних планах діяльності, регулярних операційних та фінансових звітах, що надаються до ШАРС Партнерами по Проекту, візитах на об'єкти та звітах незалежних експертів, залучених ШАРС. Проведення незалежної оцінки заплановано на кінець 2007 року з метою підготовки подальшого єдиного Проекту в секторі реформи кримінальної юстиції України.

XXXX має право відвідувати Партнерів по Проекту та розглядати всі документи, пов'язані з Проектом, які вимагають погодження з Департаментом.

Стаття 11. Закупівля товарів та послуг

11.1. Закупівлі товарів та послуг в Україні, фінансовані з коштів, наданих ШАРС, має здійснюватись відповідно до українського законодавства.

11.2. Під час Проекту товари, придбані за кошти ШАРС для використання у Проекті, залишаються у необмеженому користуванні Проекту та не передаються з Проекту без попередньої письмової згоди XXXX через ШБС.

11.3. Обладнання, придбане за рахунок Внеску ШАРС, переходить у власність органів і установ Департаменту після внесення до відповідного реєстру по завершенні Проекту.

Стаття 12. Припинення дії Договору

12.1. Договірні Сторони мають право припинити даний Договір шляхом надання письмового повідомлення про припинення Договору за шість місяців до дати такого припинення.

12.2. Якщо будь-яка з Договірних Xxxxxx вважає, що цілей даного Договору надалі не можна досягти або що інша Договірна Сторона не виконує своїх зобов'язань, то перша Договірна Сторона має право призупинити або припинити дію даного Договору шляхом надання письмового повідомлення про розірвання за три місяці. Незважаючи на вищезазначене, будь-яка з Договірних Сторін має право негайно припинити дію даного Договору в разі суттєвого порушення умов Договору. Суттєве порушення означає серйозне порушення однієї із головних цілей даного Договору.

Такому припиненню передують консультації Договірних Сторін.

12.3. Якщо події в результаті форс-мажору (стихійні лиха тощо) перешкоджають виконанню Договору, будь-яка із Сторін має право припинити дію даного Договору з моменту, коли стає неможливим його виконання.

12.4. У разі дострокового припинення дії даного Договору або по завершенні Проекту будь-які невитрачені кошти, надані у рамках Проекту, повертаються ШАРС.

Стаття 13. Зміни та вирішення суперечок

Зміни і доповнення до цього Договору вносяться виключно в письмовій формі за взаємною згодою Договірних Сторін.

Спори, що стосуються тлумачення і застосування положень цього Договору, будуть вирішуватись шляхом консультацій та переговорів між Сторонами.

Стаття 14. Загальні умови

Договірні Сторони зобов'язуються ставитися з відповідальністю до факту корупції, яка підриває процес управління та обмежує ефективне використання ресурсів необхідних для розвитку та ставить під загрозу відкриту та чесну конкуренцію, що базується на співвідношенні ціни та якості. Сторони зобов'язуються спільними зусиллями вести боротьбу проти корупції та заявляють, що будь-яка пропозиція, сплата, винагорода чи прибуток, що можуть бути розцінені як незаконні чи хабарництво, з метою отримання винагороди або мандату на виконання цього Договору не мала та не буде мати місця ані безпосередньо, ані опосередковано по відношенню до будь-кого. Будь-яка дія такого характеру

розглядається як достатня підстава для припинення Договору. Можуть бути вжиті додаткові заходи у відповідності з чинним законодавством Сторін.

За підсумками виконання Проекту та на основі результатів спільної зовнішньої оцінки Договірні Сторони приймають рішення про продовження співробітництва після 2007 року.

Стаття 15. Додатки

Проектний Документ (додаток 1), Бюджет Проекту (додаток 2) та Технічне завдання для проведення фінансової перевірки Проекту (додаток 3) є невід'ємними частинами даного Договору.

Стаття 16. Чинність та термін дії Договору

Цей Договір набирає чинності з дати підписання.

Даний Договір укладається на період до 31 грудня 2007 року та буде автоматично продовжений до 30 червня 2008 року, якщо XXXX не надасть письмове повідомлення про інше за три місяці до моменту припинення дії Договору.

Укладено в місті Києві 18 грудня 2007 року в чотирьох примірниках по два українською та англійською мовами, обидва тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей стосовно тлумачення положень цього Договору текст англійською мовою матиме переважну силу.

За Державний департамент За Швейцарську агенцію

Додаток 1

Жінки та Матері з Дітьми у В'язницях Варіант проекту

України з питань виконання покарань (підпис)

Xxx Xxxxxx Xxxxxxxxxx XXXXXXXX

Голова Державного департаменту України з питань виконання покарань

з розвитку та співробітництва (підпис)

Xxx Xxxxx XXXXXX

Надзвичайний та Повноважний Посол Швейцарської Конфедерації в Україні

Державний департамент України з питань виконання покарань Бюро співробітництва в Україні

1. Резюме

Листопад 2006

Обравши Європейський шлях, Україна опинилася під постійним тиском щодо здійснення нагальних реформ, які стосуються багатьох інституцій, включаючи ті, що відносяться до системи виправних закладів. За останню декаду Державний департамент України з питань виконання покарань (Департамент) уже ініціював певну кількість реформ. Однак, багато чого ще не зроблено, а труднощі, які треба подолати є значними.

Однією з головних проблем є питання жіночих тюрем, особливо тих, у яких утримуються матері з дітьми. Ця група жінок-в'язнів створює особливі проблеми з огляду на забезпечення прав їх дітей. Необхідно докласти значних зусиль для виконання підписаних Україною Європейської Конвенції з прав людини та Загальної декларації прав людини. Як наслідок, Державний департамент України з питань виконання покарань звернувся до ШРС для того, щоб покращити умови утримання жінок та матерів з дітьми у в'язницях.

Проект передбачає зробити внесок у "покращення умов ув'язаних жінок, особливо матерів з дітьми, шляхом забезпечення адекватного піклування, включаючи належне планування покарання та програму ресоціалізації"

Проект передбачає виконання наступних чотирьох завдань (компонентів), що наведені далі:

1) Покращення законодавчої бази щодо умов ув'язнення жінок і, особливо, матерів з дітьми для приведення її у відповідність до міжнародних норм (рекомендацій Європейської комісії з прав людини та Ради Європи). Побудова бази для кращого захисту невід'ємних прав вразливих груп (жінок та дітей у в'язницях);

2) Підвищення професійних навичок персоналу пенітенціарної системи за допомогою спеціальних освітніх програм. Це надасть їм можливість краще вирішувати проблеми жінок і матерів з дітьми у в'язницях;

3) Покращення умов для ефективнішої соціальної реінтеграції жінок і матерів з дітьми після звільнення;

4) Збільшення поінформованості суспільства про проблеми жінок і матерів з дітьми у в'язницях, що має призвести до встановлення активного публічного діалогу.

Державний департамент України з питань виконання покарань буде головним виконавцем проекту. Він буде готувати усі звіти до ШРС. У питаннях надання окремих послуг Департамент буде укладати угоди з НУО, що має значний досвід у розробці навчальних програм та роботі з соціальними проектами. Для впровадження усіх чотирьох компонентів, Департаментом буде створено чотири робочі групи. Ці робочі групи складатимуться з представників зацікавлених сторін: Департаменту, його гілок на обласному рівні, персоналу в'язниць та Чернігівського коледжу, а також експертів з інших відповідних інституцій.

Моніторинг проекту буде виконуватися робочими групами, Департаментом і ШРС. Підчас звітування у вересні/жовтні 2007 року, буде окреслено план майбутнього проекту щодо в'язниць. Він включатиме всі заходи, які ШРС планує реалізувати у співробітництві з Департаментом.

2. Контекст та логіка проекту

2.1. Загальна інформація

- Обравши шлях вступу до Європейського Союзу (ЄС), Україна має взяти на себе обов'язок впровадження нових норм та структур. Уряд України та керівництво Державного департаменту з питань виконання покарань (Департаменту) зробили великий крок для імплементації рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи та забезпечення поваги до конвенції ООН та Європейської конвенції з прав людини. Було поставлено певну кількість завдань, деякі з яких вже виконані. Як результат, пенітенціарна система стала більш гуманною та індивідуалізованою. Серед досягнень значаться:

- Пенітенціарна система була вилучена з структур міліції і безпеки Міністерства внутрішніх справ. Департамент було трансформовано в окрему інституцію, що підпорядковується безпосередньо Кабінету Міністрів. З травня 2006 року він підпорядковується Міністерству юстиції;

- Після Помаранчевої Революції управління департаментом ведеться цивільними особами, що надало нові перспективи пенітенціарній системі;

- Нове управління пенітенціарною системою також сприяло підсиленню застосування підходу, що базується на правах людини у тюрмах. В результаті цього, питанню прав людини приділяється більше уваги;

- Було покращено умови утримання в'язнів та тюрем як таких. Цей процес відбувався повільно, але був послідовним;

- Було оптимізовано систему соціального піклування; удосконалення професійної освіти персоналу знаходиться в постійному процесі модернізації;

- В пенітенціарній системі застосовується все більше методів, визнаних міжнародною спільнотою.

Повна заміна управлінців вищої ланки у першому півріччі 2005 року створила певні труднощі у функціонуванні Департаменту, але з часом призвела до серйозних змін у процесі реформування. На сьогоднішній день Державний департамент з питань виконання покарань має добру репутацію прогресивної інституції, для якої гуманне ставлення до в'язнів є найвищим пріоритетом.

Не дивлячись на вищесказане, кількість невирішених питань є дуже великою. Ці проблеми частково обумовлені фінансовими, інфраструктурними та інвестиційними труднощами, але також спричинені дуже високою, хоча й такою, що зменшується, кількістю в'язнів. Однією з основних проблем є забезпечення прав дітей, жінок та матерів у в'язницях. Ця проблема була визначена Департаментом, який звернувся до Швейцарії з проханням про допомогу у запровадженні моделі, яка могла б вирішити цю проблему для всієї України.

2.2. Жінки та матері з дітьми у тюрмах

В Україні існує дванадцять жіночих колоній, в яких утримується біля дев'яти тисяч жінок. Дві з них приймають жінок з маленькими дітьми (менше трьох років). У колонії в Одесі утримується біля 70 дітей, у колонії в Чернігові - біля 15 дітей. В обох колоніях існують спеціальні відділи для малих дітей.

Як Одеська, так і Чернігівська колонії мають спеціальні відділення для малих дітей. В Одеський колонії відбувають покарання жінки, що скоїли злочин вперше. Чернігівська колонія є місцем покарання для жінок, що скоїли повторний злочин. З часом планується розвантажити Одеську колонію, перевівши матерів з дітьми в іншу визначену колонію, як тільки в ній буде обладнане відділення для них.

Як і у всьому світі, кількість ув'язнених жінок в Україні є дуже незначною. Їхні основні потреби дуже відрізняються від потреб чоловіків. Однак, багато з правил і регламентів в'язниць не беруть цей факт до уваги. Більшість ув'язнених жінок є сиротами або походять з соціально неблагополучних родин. Багато з них не мають родинного досвіду, материнських навичок, знань про те, як доглядати і виховувати дитину. За певних обставин час, проведений у в'язниці, можна використати для покращення їх психологічного стану, набуття ними життєвого досвіду і збільшення шансів на соціальну інтеграцію.

Закон України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк" не містить жодних спеціальних положень щодо жінок. Цей закон навіть не згадує про матерів з малими дітьми. Але у жінок - особливо матерів - є специфічні фізичні та психологічні потреби. Шанси на соціальну адаптацію після звільнення у жінок значно менші, ніж у чоловіків. Їхні родинні і соціальні зв'язки часто руйнуються і після звільнення жінкам важче знайти роботу й помешкання. Ситуація з вагітними жінками і матерями з дітьми є ще складнішою. Матері, більше ніж будь-які інші групи страждають від стресових ситуацій у в'язниці. Ці стреси негативно впливають на ненароджених та малих дітей. Ув'язнені жінки - це не просто матері, часто вони є головною чи навіть єдиною опорою для немовлят і маленьких дітей. Це означає, що ув'язнення жінок, особливо матерів, може мати величезний вплив на їх дітей.

Після звільнення з колонії жінки і матері з дітьми попадають у дуже складну ситуацію. У порівнянні зі звільненими чоловіками, 70% жінок і матерів втрачають родинні зв'язки та зв'язки із друзями за час перебування у тюрмі. Відповідно, процес ресоціалізації жінок є дуже складним, а отже рівень рецидивізму є високим.

2.3. Закони і нормативні акти

Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає, що жінка може помістити дитину в спеціальне відділення і проводити з нею весь вільний від роботи час. Під час утримання в слідчому ізоляторі жінка може знаходитися поряд з дитиною увесь час. Водночас, згідно з внутрішнім розпорядком відділень, жінки можуть проводити з дітьми не більш як дві години на день. Якщо жінка достатньо піклується про свою дитину та не порушує правила колонії вона може бути звільнена достроково. Вагітна жінка чи жінка, що має малу дитину, має право на відстрочку виконання вироку суду. Не дивлячись на це, саме адміністрація колонії, в основному адміністрація відділення для жінок з дітьми, несе повну відповідальність за життя, здоров'я і розвиток дитини.

Ці факти не відповідають інтересам дітей і вимогам міжнародних конвенцій (наприклад, Конвенції ООН з прав дитини:

- Не дивлячись на те, що мати перебуває близько до дитини, вона не має можливості доглядати за дитиною, хоча і не є позбавленою материнських прав.

- Мати користується привілеями, тому що має дитину, але відповідальність за дитину несе скоріше колонія.

Для впровадження змін у регуляторні та законодавчі рамки України, Департамент буде користуватися наступними Європейськими правилами, які стосуються захисту прав жінок та матерів з дітьми у в'язниці:

- Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;

- Рекомендація Ради Європи R (98) 7 щодо Етичних і організаційних аспектів охорони здоров'я у тюрмах;

- Матері і діти у тюрмах - Рекомендація # 1469 (2000) Парламентської Асамблеї Ради Європи;

- Європейська конвенція про запобігання тортурам чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

2.4. Попередній досвід

2.4.1. Модельна в'язниця в Білій Церкві

Даний проект базується на існуючому 10-річному продуктивному партнерстві між Швейцарією та Україною, зокрема з Державним департаментом з питань виконання покарань. Основні результати цього партнерства викладені в наступних параграфах. Першим з цих проектів було створення модельної в'язниці в Білій Церкві, за яким йшла підтримка, надана Білоцерківському коледжу та Київському СІЗО. Проект, направлений на підтримку модельної в'язниці в Білій Xxxxxx розпочався у 1997 році. Ініціатива щодо цього проекту була викладена у домовленості між Міністерством юстиції Швейцарії та Департаментом. У період між 1997 та 2003 було впроваджено наступні програми:

- Реконструкція жилих приміщень та реорганізація утримання в'язнів згідно з рекомендаціями ЄС;

- Впровадження прогресивної системи виконання покарань (включаючи розділ про виправні заклади послабленого режиму);

- Збільшення персоналу та покращення їх освіти і знань, що надають можливість застосування нових підходів у пенітенціарному процесі;

- Запровадження професійної освіти для в'язнів;

- Модернізація та пілотування нової концепції індивідуальних планів щодо виконання покарання.

Запровадивши такі зміни, проект назавжди змінив відношення до в'язнів. Більш того, модельна в'язниця стала стандартом для інших 170 в'язниць. Усі вони зараз використовують методики Білої Церкви. Крім вищезазначених змін, у Білій Церкві було реалізовано спеціальний ґендерний і сімейний компоненти. Ці компоненти мали на меті покращити ресоціалізацію в'язнів, звільнених з колонії. Цей підхід полягає в допомозі в'язням підтримувати позитивні психологічні зв'язки з родинами. В'язнів підтримують у формуванні ними батьківських і подружніх почуттів, у подоланні ґендерних стереотипів.

2.4.2. Освітній центр в Білій Церкві

Освітній центр у Білій Церкві був організований Департаментом на базі колишнього центру для наркозалежних. Центр був заснований для створення кумулятивного ефекту загальної освіти та набуття практичних навичок персоналом сусідньої в'язниці. Центр отримує дидактичну, педагогічну та методичну підтримку Швейцарії. Навчальна програма, створена центром, може бути використана для навчання спеціалістів, що працюють в тюрмах, включаючи тренінгів з управління в'язницями для керівництва цих закладів. Освітній центр та його заходи збільшили впевненість у собі як вчителів, так і учнів, і, як результат, покращили ставлення до в'язнів.

Зв'язок між в'язницею у Білій Церкві та близько розташованим освітнім центром дав початок так званому "віртуальному центру знань". Цей центр задає темп реформ у Департаменті та має вплив на інші проекти, що їх реалізує Департамент. Центр об'єднує успішні сучасні інституції, що працюють в межах Департаменту.

2.4.3. Модельний слідчий ізолятор у Києві

У 2005 році до існуючого співробітництва було додано новий проект: організація модельного слідчого ізолятору. Цей проект розроблено у систематичний спосіб, із залученням таких зацікавлених сторін як Департамент, Міністерство внутрішніх справ (міліція), кримінальний суд,

прокуратура та, не в останню чергу, Центр суддівських студій (незалежний аналітичний центр, що займається комплексним навчанням суддів). Для даного проекту основною цільовою групою є жінки, отож будь-яку подібність у проблемах, які вирішують кожен з проектів, можна використовувати для залучення спільних зусиль у реалізації обох проектів.

ШРС не тільки працює з системою тюрем, але й вдало підтримує проекти, направлені на модернізацію соціальної роботи і соціальних послуг. Між цими проектами та даним проектом встановлено об'єднуючі зв'язки. Партнерства, де виконавцями є такі організації як ХДФ, можуть бути використані для розробки навчальних програм для певних цільових груп та інших заходів. Досвід програми Здоров'я матері і дитини також може бути корисний. Це також стосується невеликих проектів, які підтримувалися ШРС, що були реалізовані місцевими НУО в Чернігові за останні три роки. Можливості, що їх здобули організації завдяки підтриманим проектам, покращать співпрацю між в'язницею та іншими інституціями. Особливо цінними є ті випадки, коли місцеві НУО займаються тими ж цільовими групами. Вони, таким чином, зможуть розробляти пілотні моделі вирішення специфічних проблем жінок під час перебування і після звільнення з місць позбавлення волі.

2.5. Досягнення і уроки

- Експерти ШРС стали більш компетентними і надійними партнерами Департаменту. Спільна робота характеризується обопільною довірою, велика кількість тем може бути відкрито обговорена. ШРС стала повноправним партнером в діалозі.

- Департамент виступає з все більшою кількістю ініціатив та виявляє зацікавленість у накопиченні та ефективному використанні наявного досвіду. Як наслідок, Департамент інтегрує усі проекти в центр компетентності, що визначає стандарти для реформи пенітенціарної системи як цілої.

- Департамент було зміцнено, так, що зараз, він може вести політичний діалог з Європейською Радою та, водночас, ініціювати реформи пенітенціарної системи.

- Гнучкий модульний підхід ШРС виявився вдалим. Департамент не тільки спромігся створити одну модельну в'язницю, але й був в змозі реалізувати подальші реформи у всій пенітенціарній системі. Доказом цього є пропозиції, окреслені в даному документі.

- Європейський комітет з запобігання тортурам і нелюдському чи принижуючому поводженню чи покаранню отримав від Департаменту звіт, що вселяє надію. Це демонструє що реформи неухильно впроваджуються з постійною, хоча й "українською" швидкістю.

- Влада, разом з Урядом Швейцарської Конфедерації намагається модернізувати місця покарання по всій Україні в рамках проекту підручника "Модель організації" ("Establishment-model"). Це призвело до реконструкції тюрми N 35 у Білій Церкві. В цій установі камери для великої кількості людей були переобладнані у малі житлові відсіки. Кількість людей, що утримується в кожному відсіку зменшилася вдвоє у двох випадках.

- Такі умови проживання полегшили можливість контролю з боку персоналу тюрми. Вони також надали можливість попередження поширення кримінальної субкультури та утвердження цілісності кримінальних організацій. Було також створено додаткові квартири, в яких в'язні могли б займатися корисною працею різної природи поза жилими відсіками.

- Керуючись цією моделлю, Департамент розробив схожу програму реконструкції усіх місць покарання. Ця програма вже розпочата і, з огляду на велику вартість робіт, буде реалізована у період з 2004 по 2011 роки.

Маємо наголосити, що нова Стратегія Співробітництва з Україною наголошує, що найбільш важливим засвоєним уроком є те, що ключем до вдалого партнерства є систематичний підхід. Систематичний підхід включає в себе первинний вхід у певний проект. Це реалізується завдяки міцному партнерству з місцевою організацією та підтримці наданої міжнародним та Швейцарським досвідом. Досягнення видимих результатів, що їх можна оцінити, допомогло встановити більшу довіру між ШРС та партнерськими організаціями. Це, у свою чергу, призвело до того, що партнерська організація (Державний департамент України з питань виконання покарань) попросила про подальшу підтримку ШРС у інших областях, особливо в тих, що стосуються жінок та матерів з дітьми у в'язницях. Прикладами систематичного підходу в галузі врядування можна вважати первинні інвестиції в реконструкцію в'язниці (так званої модельної в'язниці), за якими слідувала всебічна співпраця у сфері досудового утримання, включаючи політичний діалог.

2.6. Цей проект стосовно інших міжнародних проектів

Проекти в пенітенціарній системі за підтримки SDC, не мають аналогів. Існують деякі проекти, що реалізуються НУО за фінансування іноземними спонсорами, але вони є поодинокими та несистематичними. Очевидно, що Департамент підтримує контакти з сусідніми та іншими європейськими країнами, та що ці країни підтримують програми обміну знаннями зі спеціалістами Департаменту.

Міжнародний Фонд "Відродження" (Інститут Відкритого Суспільства) висловив інтерес та здійснює паралельне фінансування таких компонентів проекту, як навчальний тур до сусідніх країн (в рамках програми Схід-Схід). Очікується, що проект буде активним у координації наявних донорів та залученні інших донорів до цього проекту.

3. Система завдань і заходів по проекту

3.1. Мета і завдання проекту

Загальною метою проекту є "покращення умов ув'язнених жінок, особливо матерів з дітьми, шляхом забезпечення адекватного піклування, включаючи належне планування покарання та програму ресоціалізіції".

Головними зацікавленими Українськими сторонами, в першу чергу Верховною Радою та Департаментом, була висловлена принципова згода рухатися до Європейських стандартів на політичному, правовому та технічному рівнях, а також змінювати національне законодавство у відповідності до цих стандартів. Також, якщо Верховна Рада не прийме запропоновані зміни до законодавства в кінці першої фази проекту, він залишиться на рівні пілотного проекту до кінця цього періоду.

Керуючись цією метою, були сформульовані завдання проекту. Головну увагу у проекті приділено матерям з дітьми, але проблеми інших жінок також не залишаються поза увагою:

1) Має бути покращена законодавча база щодо умов ув'язнення жінок і, особливо, матерів з дітьми для приведення її у відповідність до міжнародних норм (рекомендацій Європейської комісії з прав людини та Ради Європи). Має бути побудована база для кращого захисту невід'ємних прав вразливих груп (жінок та дітей у в'язницях);

2) Мають бути покращені професійні навички персоналу пенітенціарної системи за допомогою спеціальних освітніх програм;

3) Мають бути покращені умови для ефективнішої соціальної реінтеграції жінок і матерів з дітьми після звільнення;

4) Має бути збільшена поінформованість суспільства про проблеми жінок і матерів з дітьми у в'язницях, що має призвести до встановлення активного публічного діалогу.

3.2. Результати та основні заходи за проектом

3.2.1. Досягнення і результати

По кожному з чотирьох завдань буде створена робоча група. Ці робочі групи матимуть на меті підготовку базових досліджень та рекомендацій, проведення моніторингу, на надання постійної допомоги у реалізації проекту. Оскільки ці групи працюють на укріплення потенціалу проекту, їх можна вважати досягненням цього проекту, а отже вони залишаться для майбутньої роботи у наступних фазах проекту та у інших внутрішніх проектах Департаменту. Деталізоване технічне завдання робочих груп буде розроблене разом з іншими інституціями, що беруть участь у реалізації проекту.

Наступні таблиці демонструють основні результати по кожному з завдань. В даній схемі робочі групи не згадуються.

Досягнення Результати

Завдання 1:

- Проаналізовані та

систематизовані найкращі практики та міжнародний досвід щодо спільного утримання матерів з дітьми у в'язницях x

доступними для українських спеціалістів.

- Департамент має чітке розуміння/концепцію щодо гармонізації українського законодавства з Європейськими нормами в даній галузі.

- Рекомендації щодо необхідного вдосконалення законодавства, яке стосується захисту дітей у тюрмах, надані інституціям, що відповідають за прийняття рішень (керівництво Департаменту, Верховна Рада України).

- Розпочався пілотний проект щодо спільного утримання матерів з дітьми.

- Основним досягненням цього компоненту буде створення низки законопроектів. Завдяки проекту

- Збирається й аналізується законодавство інших країн, а також українських законів й інших нормативних актів.

Рекомендації надаються Департаменту.

- Для вивчення найкращих Європейських практик організуються навчальні тури (для керівництва Департаменту, осіб, що відповідають за прийняття рішень).

- Департаменту надається допомога у виробленні концепції покращення утримання в тюрмах найбільш вразливих груп жінок (матерів з дітьми) та узагальненні пропозицій щодо зміни законодавства.

- Покращується інфраструктура в Чернігові, особливо для жінок, що утримуються разом з малими

Департамент зможе проілюструвати дітьми.

діяльність розроблених законопроектів на прикладі пілотних змін у Чернігівській жіночій колонії.

- Розроблено й впроваджено

Завдання 2

- Проводиться аналіз навчальних потреб.

основний навчальний курс із прав людини для працівників жіночих тюрем, з особливим наголосом на права жінок і дітей.

- Освітні установи (Чернігівський коледж, Навчальний центр Білої Церкви та/або інші відповідні інституції) активно залучені в розроблення та проведення

тренінгів на теми, що стосуються жінок, особливо матерів з дітьми у в'язницях.

- Започатковано комплекс із навчальним центром для співробітників тюрем у Білій Церкві.

- Основним досягненням цього компоненту буде розробка і тестування нового курсу для Чернігівського коледжу, повністю інтегрованого в навчальний план у системі формальної освіти та подальша підготовка персоналу тюрем.

- Розробляються спеціальні модулі (допомога зовнішніх або міжнародних експертів буде надана за потребою).

- Матеріали тренінгів є доступними.

- Проводяться тренінги для тренерів (ТдТ) серед представників інституцій (залучені Чернігівський коледж та Освітній Центр Білої Церкви).

- Організуються курси для відповідного персоналу Чернігівської жіночої колонії.

- До робочої групи включено представника Навчального центру Білої Церкви (Центр Компетентності), який (яка) робить внесок у роботу по

обміну знань.

- Надається можливість участі в обраних заходах представників Освітнього центру Білої Церкви.

- Зміни оцінюються, до плану виконання проекту вносяться поправки.

- Жінки, особливо матері з

Завдання 3

- Аналіз і висновки є доступними для визначення першочергових потреб матерів з дітьми в тюрмі та після звільнення. Розробляються практичні рекомендації щодо того, як підтримувати їх у процесі ресоціалізації.

- Встановлюються комплексні зв'язки з іншими проектами, підтримуваними ШРС, які є корисними для розв'язання корелюючих проблем. Такі зв'язки надають можливість

дітьми, підтримуються в отриманні необхідних знань та навичок, що допомагають їм опікуватись та збільшити відповідальність за життя своїх дітей і самих себе.

- Покращено доступ до професійної освіти (що надає більші шанси інтеграції в суспільство після звільнення).

- Впроваджено пілотну модель допомоги в реінтеграції жінок після звільнення з місць позбавлення волі на локальному та регіональному рівнях, що базується на широкому залученні місцевих громад.

- Основним досягненням цього компоненту є зменшення рецидивізму та збільшення кількості реінтегрованих у суспільство жінок, що мають постійну роботу та житло.

Безпосереднім досягненням цього проекту буде вдала реінтеграція двох третин жінок, що будуть звільнені під час виконання проекту.

кращої ресоціалізації жінок-в'язнів та дають можливість подальшої

реінтеграції звільнених жінок (професійно-технічна освіта, соціальні робітники т. і.).

- Оцінено потреби та можливості професійної освіти

жінок-в'язнів, зроблено відповідні рекомендації.

- Зроблено доступними спеціальні навчальні модулі для жінок (особливо матерів з дітьми); підготовлені тренери та викладачі.

- У місцях проведення тренінгів зроблено ремонт, місця оснащені.

- Розроблено та запроваджено навчальний курс для матерів із метою допомоги їм у ресоціалізації.

- Створено мережу відповідальних осіб/інституцій (соціальні робітники, Міністерство у справах молоді, сім'ї та спорту, т. і.), що працюють із жінками-в'язнями та звільненими жінками.

Розробляється пілотний метод співпраці між цими особами/інституціями.

- Місцевим зацікавленим сторонам надається інформація щодо проблем цільової групи. Вони згодні допомагати у вирішенні проблем.

- Зміни оцінюються, до плану виконання проекту вносяться поправки.

Завдання 4

- Широка громадськість знає про проблеми, які вирішує Департамент у жіночих тюрмах, особливо про ті, що стосуються матерів.

- Основні відповідальні особи/інституції та інституції, що відповідають за прийняття рішень, залучені до політичного діалогу.

- Основним досягненням цього компоненту буде можливість усіх залучених сторін працювати разом та досягати постійно кращих результатів у впровадженні Європейських норм та стандартів у пенітенціарній системі та

опіці над звільненими в'язнями. Під час періоду проекту досягненням, що його можна оцінити, буде налагодження співробітництва між Департаментом та:

1) Міністерством у справах молоді, сім'ї та спорту, а також Міністерством праці і соціальної політики на національному та обласному рівнях,

2) Неурядовими організаціями.

3.2.2. Огляд основних заходів за проектом

- Організовані конференції, прес-конференції та круглі столи щодо інформування громадськості про проблеми жінок-в'язнів, жінок, звільнених з місць позбавлення волі, а також про можливий внесок зацікавлених сторін у вирішення цієї проблеми.

Згідно з Завданням N 1 буде проведено аналіз умов утримання та ситуацій, в яких знаходяться представники цільової групи. Це базове дослідження буде використане при проведенні усіх заходів. Воно забезпечить розробку адекватної системи моніторингу. Доступною є збірка

національного і міжнародного законодавства, яка може бути використана як базис для вироблення змін до українського законодавства. Особам, що відповідають за прийняття рішень, будуть надані рекомендації щодо змін у законодавстві в пенітенціарній системі. Будуть розроблені і запропоновані для пілотування основні принципи і нові процедури, направлені на кращий захист прав дітей, що живуть у в'язниці разом з матерями (спільне проживання матерів з дітьми). Будуть зроблені необхідні інфраструктурні зміни для підготовки приміщень для спільного проживання 15 дітей та їх матерів (приміщення вже є в наявності, але ще не готові прийняти "сім'ї").

Завдання N 2 присвячене аналізу освітніх потреб та створенню відповідних курсів. Акцент буде зроблено на права людини, особливо права дітей і жінок у в'язницях. Прийнявши до уваги рекомендації щодо змін в інфраструктурі, Чернігівський коледж, разом з національними і міжнародними експертами, розробить навчальний модуль та підручник з роздатковими матеріалами до цього модуля. Наголос буде зроблено на захист прав і особливих потреб цільової групи. Для кращої узгодженості з іншими проектами ШРС представники Освітнього центру в Білій Церкві будуть запрошені до участі в робочій групі по цьому компоненту проекту. Постійний персонал Чернігівської жіночої тюрми буде підготовлений паралельно з впровадженням нових методів в їх роботу.

Завдання N 3 присвячене покращенню ресоціалізації жінок через спеціальну програму навчання. Ця програма стосуватиметься специфічних проблем жінок у в'язниці та після звільнення. Навчання буде відбуватися шляхом індивідуальних консультацій та забезпечить наявність у жінок навичок, що допоможуть їм планувати своє життя після звільнення з в'язниці. Навчання також передбачатиме викладення ноу-хау управління специфічними щоденними проблемами, які пов'язані з реінтеграцією жінок у суспільство. На початковому етапі буде проведено всебічний аналіз ситуації і оцінені потреби звільнених в'язнів.

Це базове дослідження дозволить надати рекомендації щодо усіх необхідних мір, що їх треба прийняти. Буде засновано мережу, що складатиметься з основних зацікавлених сторін з державних і недержавних інституцій. Нею буде вироблена пілотна модель на регіональному рівні в Чернігові. До моделі буде включено такий набір заходів як надання тимчасового житла, встановлення контактів та навчання соціальним навичкам.

Для підтримки обізнаності широкої громадськості, згідно з Завданням N 4, передбачається розповсюдження інформації про результати проекту через мас медіа. Коли розпочнеться проект, в Чернігові буде влаштовано спеціальний захід, присвячений цій події. Цей захід матиме на меті забезпечити кращу поінформованість та встановити зв'язки між основними гравцями на рівні громади. Під час проекту будуть влаштовані дві прес-конференції. На національному і регіональному рівнях будуть проводитися круглі столи і регулярний діалог з пресою. Більш детальний огляд завдань, результатів і досягнень проекту буде надано в логічній структурі проекту.

4. Стратегія інтервенції, цільові групи та підходи, застосовані в проекті

4.1. Стратегія інтервенції

4.1.1. Методологія

Робочі групи є центральним елементом стратегії інтервенції. Департаментом буде створено чотири робочі групи, кожна з яких буде відповідати за одне з завдань проекту. Групи будуть зустрічатися за потребою, але не рідше ніж раз на місяць. Групи будуть працювати з інформацією від національних і міжнародних експертів, та будуть функціонувати як "приводний ремінь" між проектом, в'язницею, центральним Департаментом, та іншими зацікавленими сторонами. Серед інших функцій робочих груп є проведення аналізу та підготовка рекомендацій. Вони забезпечуватимуть моніторинг заходів по проекту та підтримуватимуть розробку навчальних матеріалів.

Ядром стратегії інтервенції будуть наступні заходи:

- Продуктом аналізу мають бути різні результати, базуючись на яких можна виробити рекомендації щодо подальших дій;

- Згідно з визначеними потребами, будуть розроблені спеціальні навчальні програми та проведені освітні заходи для експертів;

- Для того щоб забезпечити кращий захист прав жінок та дітей у тюрмах, а також для того, щоб реалізувати модель їх спільного утримання, у проекті буде зроблено наголос на запроваджені зміни до законодавства, яке стосується цієї цільової групи;

- Департамент буде залучено до впровадження концепції пенітенціарної системи для матерів з дітьми та, у наступній фазі програми, для жінок в цілому;

- Ця концепція є подібною до тої, що була розроблена в ході проекту в Білій Церкві. Переваги цього проекту будуть в повній мірі доступними через співпрацю між персоналом інституцій в Білій Церкві й Чернігові та міжнародними експертами;

- Спорудження 15 відділень, що дозволять матерям жити разом з своїми дітьми, є важливою частиною проекту. Шляхом створення таких відділень, проект зможе бути використаний як демонстраційна модель, яку можна запровадити в інших подібних тюрмах;

- Проект забезпечить міцний зв'язок з іншими проектами, що підтримуються ШРС, такими як Професійна (Модульна) Освіта, Соціальні Працівники та Підтримка Реформ Правосуддя і В'язниць.

У другій частині цієї фази, буде проведено спільне зовнішнє оцінювання (за участю усіх проектів, які стосуються в'язниць, що їх підтримує ШРС). Цей крок дозволить визначити, чи проект досягнув своєї мети, чи необхідна подальша співпраця по цьому питанню.

4.1.2. Рівні втручання

На мікрорівні проект стосуватиметься однієї модельної жіночої колонії. Його метою буде покращення умов утримання жінок і матерів з маленькими дітьми, шляхом розробки і запровадження нового типу спеціальної опіки над незахищеними групами в'язнів. Головні аспекти роботи в Чернігівській в'язниці стосуватимуться:

- Установлення нових процедур для матерів з дітьми.

- Удосконалення процесу індивідуального планування режиму ув'язнення з урахуванням специфічних потреб жінок та їхніх дітей.

- Представлення індивідуального плану для підготовки виходу з колонії жінок з особливою увагою до покращення їх навичок щодо реінтеграції в суспільство.

- Пілотування нових навчальних модулів та методик у рамках професійної освіти працівників тюрем. Це буде впроваджено у відповідності до нових процедур. Вони будуть брати до уваги попередній досвід тюремного наглядача після впроваждення реформ та сучасних методів розповсюдження освітніх матеріалів у цільовій групі.

На середньому рівні проект передбачає співпрацю з районною адміністрацією департаменту і відповідними міністерствами та іншими структурами для проведення реформ на регіональному рівні. Буде залучена обласна судова система для чіткого усвідомлення потреб жінок у в'язниці. Соціальні послуги для ув'язнених та тих хто звільняється надаватимуться через відповідні міністерства та їхні місцеві відділи.

На макрорівні метою проекту є підтримання політичного діалогу з департаментом, відповідними Комітетами Верховної Ради, Верховним Судом України, Міністерством юстиції, та іншими учасниками, такими як Міністерство сім'ї, молоді та спорту, Міністерство праці і соціальних відносин. Це має гарантувати повагу до жінок і матерів з дітьми у в'язниці. Реформи призведуть до перегляду відповідного законодавства. Це дозволить засудженим жінкам та матерям з дітьми у тюрмах відбувати термін покарання за моделлю, розробленою в Чернігові. Проект втілюватиметься у тісному співробітництві з іншими проектами XXX.

Основні заходи викладені у логічній структурі в кінці цього документа. Пілотне місто, Чернігів, був обраний місцем проведення пробного проекту з декількох причин: існує інфраструктура, у колонії утримується розумна кількість дітей (близько 15-ти) і неподалік від колонії розташований коледж. Чернігівська колонія має домовленості з освітніми інституціями у галузі психологічної і освітньої роботи з в'язнями, у ній проводяться безкоштовні консультації з жінками, а також надається допомога по відновленню втрачених документів (часто трапляється, що в'язні не мають при собі жодних документів. Це означає, що вони не можуть бути реінтегровані у суспільство після звільнення. Відповідно, поновлення документів, таких, як паспорт є дуже важливим). Директор колонії тісно співпрацює з НУО. Одним з найбільш вдалих результатів цієї співпраці було встановлення контактів з школою-інтернатом, до якого направляються діти ув'язнених жінок після досягнення ними трьох років. Ці діти мають можливість регулярно відвідувати їх матерів у колонії.

Чернігів знаходиться не дуже далеко від Києва, і туди також легко потрапити з Білої Церкви. В'язниця і коледж в Білій Церкві будуть тісно співпрацювати і обмінюватися знаннями.

4.2. Цільові групи

У цільовій групі прямими і головними бенефіціаріями проекту є жінки, особливо ув'язнені матері з дітьми. Для впровадження удосконалених норм важливим є підготовка персоналу в'язниці.

Таким чином, персонал Чернігівської та інших жіночих тюрем в Україні, а також вчителі освітніх інституцій Державного Департаменту (у Чернігові та Білій Церкві) також є прямими бенефіціаріями та безпосередньо братимуть участь у навчальних заходах. Персонал інших в'язниць у Чернігові і Білій Церкві, який буде залучено у якості студентів/відвідувачів курсів за новими навчальними модулями, може вважатися непрямими бенефіціаріями. Їх буде ознайомлено із сучасними підходами в роботі з жінками, особливо з матерями. У сенсі принципу управління та принципу, що базується на правах людини, даний проект змінює систему взаємодії та систему надання послуг, що існує міждержавними інституціями (тими, що несуть відповідальність) та ув'язненими жінками, особливо матерями з дітьми (суб'єктами права).

Принципи недискримінації та верховенства права є основою, завдяки якій досягається мета проекту щодо укріплення ролі тих, хто несе відповідальність, та захисту прав людини суб'єктів права, не в останню чергу базових прав малих дітей, що живуть разом зі своїми матерями у тюрмах.

5. Підходи, застосовані у проекті

5.1. Міжсекторний підхід

Оскільки ключові аспекти питання належать до компетенції різних департаментів, застосовуватиметься міжсекторний підхід. Державний департамент виконання вироків керуватиме проектом і координуватиме всі види діяльності. Робочі групи будуть сформовані і працюватимуть для всіх цілей, щоб забезпечити постійну професійну реалізацію всіх етапів проекту. Ці групи включатимуть в себе представників інших міністерств, відомств, органів місцевої влади та НГО. По кожному із завдань проекту буде створена своя робоча група. Для того, щоб гарантувати постійну професійну реалізацію підпроектів, дані робочі групи також забезпечать право голосу іншим спеціалізованим агенціям (таким як Академії педагогічних наук, Міністерству праці та соціальних відносин, Міністерству освіти та науки, Міністерству юстиції та іншим міністерствам, що займаються питаннями сім'ї, молоді та спорту, а також НУО, що працюють у даній сфері).

Міжсекторний підхід також допоможе дійти згоди щодо специфічних потреб матерів з дітьми під час та відразу після ув'язнення. Лише завдяки такому підходу зменшиться кількість ув'язнених, які знову повертаються до в'язниці.

5.2. Модельний підхід

Даний проект, що був успішно реалізований в Білій Церкві та у Київському СІЗО, буде використовуватися як модель у своїй категорії. Очікується, що він стане прикладом для:

1) Запровадження адекватної інфраструктури для матерів з дітьми;

2) Функціонування і тестування нових процедур;

3) Реалізації адекватних методів забезпечення потреб певних груп в'язнів;

4) Адекватної підготовки спеціалістів, що працюють з в'язнями.

Ця модель розроблена так, щоб її можна було відтворити та застосовувати на користь усієї пенітенціарної системи, у такий же спосіб як це було зроблено у випадку Білоцерківської в'язниці.

5.3. Підходи спрямування ґендерної теми та теми ВІЛ/СНІД

Ґендер є основною темою у програмі співпраці України з ШРС. Даний проект надає "ґендерно-орієнтовний" підхід, хоча питання про те, що є ґендером у цьому специфічному контексті буде обговорено під час реалізації проекту. Основними проблемами, яких буде торкатися ця дискусія, є інтенсивне вивчення специфічних потреб жінок у тюрмі та відношення цієї проблеми до зовнішнього світу. Однак, питання прав батька, сімейних зустрічей, а також утримання у виправних закладах послабленого режиму на останньому етапі строку ув'язнення також буде взято до уваги у вирішенні ґендерно-орієнтовних проблем.

Проблема ВІЛ/СНІДу обговорюватиметься в чернігівській колонії, а також на рівні департаменту, на національному і регіональному рівнях. Адміністрація колонії ознайомиться з новими підходами до здійснення профілактики ВІЛ/СНІДу в колонії, інші зацікавлені сторони будуть залучені до цієї дискусії.

5.4. Координація та обмін результатами

Цей проект торкається нових тем у межах пенітенціарної та соціальної систем. Проблема адекватного обміну інформацією є актуальною як на рівні департаменту, такі на рівні громадськості. У департаменті вже відкриті канали для обговорення і швидкого впровадження реформ в інших тюрмах для жінок та тюрмах для матерів з дітьми. Оскільки проблема ув'язнених жінок та їх дітей має бути прийнята до уваги різними інституціями у соціальній сфері, усі міністерства та відомства та місцева влада мають бути залучені до процесу координації заходів та процесу обміну інформацією.

В інтересах департаменту продемонструвати громадськості досягнення і реформи в пенітенціарній системі. Проект враховує цю обставину і передбачає роботу по залученню засобів масової інформації до висвітлення наявних проблем, а також способів їх розв'язання перед широкою громадськістю. Для більш зацікавлених спеціалістів організовуватимуться як мінімум два круглі столи. Ці заходи сприятимуть зміцненню зв'язків у рамках міжсекторного підходу і дадуть змогу іншим спонсорам і учасникам брати участь у поширенні інформації щодо проекту під проводом Департаменту.

6. Реалізація проекту

6.1. Керівництво проектом та інституційне оформлення

6.1.1. Керівництво проектом

Державний департамент виконання вироків України є головним виконавцем проекту і несе повну відповідальність за впровадження проекту. Між ШРС (Швейцарським Бюро Співробітництва в Києві) та Департаментом підписано угоду. Частина фінансування, що буде витрачена на реконструкцію і переобладнання приміщень в'язниці буде перерахована безпосередньо локальному партнеру - Чернігівській жіночій колонії. Для реалізації інших запланованих заходів, Департамент укладатиме угоди з НУО, що візьмуть на себе адміністративні та, частково, управлінські завдання проекту. В Україні декілька НУО мають досвід, достатній для координації такого проекту у тісному співробітництві з Департаментом. Впровадження цього проекту було б неможливим без партнерства з такими НУО. Більше того, НУО, обрана Департаментом як основний партнер має міцні зв'язки з Комітетами Верховної Ради та має досвід співробітництва з цими Комітетами. Ця організація також тісно співпрацює на національному рівні з іншими зацікавленими сторонами, такими як Міністерство освіти. Вона має досвід роботи з певними темами, що стосуються вразливих груп, які є ключовими питаннями в даному проекті. Ця НУО спеціалізується в ґендерній освіті та освіті, що розширює можливості та надає навчальні послуги по таких специфічних темах, як запобігання насильству і конфліктам, процес вирішення проблем та ґендерна чуйність.

Координаційний комітет буде створений як координаційний і дорадчий орган для прийняття рішень зі складних питань.

Цей Комітет складатиметься з числа членів Головного управління Департаменту, представників Чернігівських в'язниці і коледжу, представників інших зацікавлених НУО, представників робочих груп проекту, інших міністерств та Швейцарського бюро співробітництва. Координаційний Комітет зустрічатиметься двічі на рік. Під час першої зустрічі, буде обговорений і затверджений статус Комітету. Комітет матиме наступні загальні завдання:

- Затверджувати документи за проектом,

- Затверджувати план роботи на рік,

- Приймати рішення щодо дій у відповідь на рекомендації, отримані в ході оцінки проекту, звітів про виконану роботу, т. і.

- Переглядати процес реалізації проекту та його досягнення,

- Надавати стратегічне керівництво реалізації проекту,

- Проводити моніторинг прогресу проекту та приймати рішення, там де це необхідно, по зміні орієнтації проекту,

- Підтримувати співробітництво між партнерами, агенціями та зацікавленими сторонами,

- Допомагати у вирішені конфліктів, якщо в цьому є необхідність,

- Виносити рішення по інших релевантних питаннях.

Робочі групи (одна на кожне з 4-х завдань) будуть працювати над конкретними завданнями проекту: розробкою навчального курсу, підготовкою уроків, проведенням моніторингу та аналізу, а також над розповсюдженням матеріалів. Вони займатимуться організацією круглих столів та інших заходів по проекту, а також залучатимуть сторонніх консультантів для забезпечення вдалої реалізації проекту. Робочі групи складатимуться зі спеціалістів Департаменту, національних і міжнародних експертів, що працюють в певній галузі, представників Академії педагогічних наук та/або інших доречних освітніх/дослідницьких інституцій, експертів з міністерств і відомств та представників НУО і місцевої/регіональної влади якщо/коли це буде необхідно.

6.1.2. Інституційна організація

Головними партнерами за проектом зі сторони України будуть:

- Державний департамент України з питань виконання покарань є головним виконавцем проекту і несе загальну відповідальність за весь проект.

- Інформаційно-консультативний жіночий центр (ІКЖЦ) співпрацює з Департаментом у забезпеченні ув'язнених жінок соціальними послугами, розробці навчального модуля та підручника до нього, що включає в себе такі теми, як xxxxxx, старість, вирішення конфліктів, права людини та права дітей. ІКЖЦ допомагатиме Департаменту в організаційних і адміністративних справах управління проектом.

- Міністерство юстиції є одним з ключових партнерів проекту, оскільки воно є основним органом, що пропонує зміни до національного законодавства, які стосуються Департаменту.

- Міністерство сім'ї, молоді та спорту відповідає за соціальні послуги та захист прав дитини:

- Через Державний центр усиновлення і захисту прав дитини (Управління у справах неповнолітніх на обласному і районному рівнях)

- Через Державні соціальні служби (Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на обласному та районному рівнях)

- Міністерство праці та соціальної політики (Центри працевлаштування та відділи соціальної допомоги на обласному та районному рівнях);

- Міністерство освіти і науки відповідає за школи-інтернати, у які переводять дітей після досягнення ними трьох років;

- Академія педагогічних наук України, через свою мережу наукових інститутів, таких як Інститут психології (разом з іншими партнерами вони будуть залучені у роботу по розробці, наприклад, навчальних модулів, методичних матеріалів та підручників);

- Різноманітні НУО;

- Чернігівська обласна державна адміністрація та її місцеві підрозділи;

- Та, нарешті, ШРС, представлена Швейцарським Бюро Співробітництва в Україні (ШБС).

В той час як Чернігівський коледж безпосередньо впроваджує проект разом з XXX, Департамент буде координувати цю роботу і, у тісному співробітництві з Бюро Співробітництва, проводити моніторинг цієї роботи.

Інші донорські організації будуть залучені на різних стадіях проекту. Безпосередній інтерес до проекту був продемонстрований Міжнародним фондом "Відродження" (Інститут відкритого суспільства). Фонд профінансує навчальний тур Групи Впровадження Проекту (7 осіб) до Польщі. Цей навчальний тур ознайомить членів делегації з системою опіки над ув'язненими жінками в Польщі. Під час візиту до Польщі буде організовано круглий стіл. Його метою буде забезпечити обмін знань між представниками України, Польщі, Швейцарії та Росії.

6.2. Захисні дії

Існує брак національного досвіду у реформуванні системи опіки над матерями з дітьми в колоніях, побудованої у відповідності з Європейськими стандартами і нормами. Такий досвід, однак, наявний в інших країнах - наприклад Швейцарії і Польщі. В Україні відчувається суттєвий брак донорів, що працюють в цій сфері. До співпраці в проекті будуть залучені досвідчені інституції та міжнародні консультанти.

Для забезпечення послідовної реалізації проекту, безпосередньо за мандатом ШРС будуть запрошені міжнародні експерти. Національні і міжнародні експерти виконуватимуть наступні завдання:

- Надавати поради робочим групам щодо їх взаємних обов'язків;

- Підтримувати процес зміни національного законодавства у відповідності до Європейських стандартів;

- Розробляти базовий освітній модуль для Чернігівського коледжу та Освітнього центру в Білій Церкві;

- Розробляти навчальні програми для студентів, персоналу колонії та ув'язнених жінок за темами, які визначені як необхідні при первинному аналізі;

- Будуть організовані навчальні тури у в'язницю Хіндельбанк;

- Будуть запрошені основні спеціалісти: з жіночої в'язниці (Хіндельбанк в Швейцарії та інші), спеціалісти з соціальної роботи з колишніми в'язнями (Швейцарський та інший досвід); спеціалісти з навчання і розробки навчальних курсів (Швейцарський досвід, що вже переданий через проект в Білій Церкві).

6.3. Моніторинг і оцінка

Одним з пріоритетів реалізації проекту має бути моніторинг та оцінка заходів, здійснених за проектом. Це забезпечить їхню раціональність, професійність і рентабельність. ШРС обрала систему захисту для того, щоб гарантувати прискіпливий моніторинг.

Організація робочих груп по кожному з чотирьох завдань є спеціалізованим інструментом моніторингу. Вона дозволяє проводити технічний моніторинг у різних галузях. ЖІКЦ допоможе робочим групам у напрацюванні формату для системи/матриці моніторингу. Управляюча група підведе підсумки моніторингу, які контролюватимуться на національному рівні Департаментом.

Захисна система підтвердить, і, можливо, покращить звітування, що забезпечить відмінну капіталізацію в кінці проекту. Ця капіталізація досвіду буде застосована у новому проекті, який буде підготовлено у першій половині 2008 року.

6.4. Оцінювання

Проект буде тривати біля 18 місяців. Очікується, що не буде необхідності проводити проміжне оцінювання. Інтенсивний моніторинг і регулярне проведення захисних дій виконуватимуть функцію такого оцінювання. Однак, коли будуть оцінюватися інші проекти (СІЗО та Біла Церква III), буде проведено прискіпливий огляд реалізації даного проекту. Оцінка усіх трьох компонентів програми надасть можливість планування більш амбіційного проекту, що буде реалізований між 2008 і 2010 роками.

Ближче до закінчення проекту другий круглий стіл виконуватиме функцію внутрішньої оцінки та стане інструментом капіталізації досвіду, набутого під час проекту. Цей досвід буде використаний у наступному проекті. Постійний моніторинг та круглий стіл мають звертати особливу увагу на наступні питання:

- Оцінка життєздатності та ефективності проекту та його компонентів;

- Зміни до реформ на будь-якій стадії проекту для забезпечення модельного характеру та можливості відтворити проект після його закінчення;

- Інтеграція наступних кроків у процес планування наступних фаз проекту в підтримку реформи судової системи в Україні.

Зовнішнє оцінювання, що стосуватиметься усіх трьох проектів по реформуванню тюрем, підтриманих ШРС заплановане на другу половину 2007 року. Це оцінювання покаже чи необхідні подальші дії за проектом, а його результати будуть використані для планування наступної фази проекту починаючи з липня 2008 року.

6.5. Звітування

Очікується, що організація, що відповідає за впровадження проекту буде звітувати про прогрес і досягнення проекту кожні шість місяців. Xxxxxxxxx звіти будуть готуватися згідно з правилами та нормами ШРС та згідно контракту. Загальний творчий і фінансовий звіти будуть підготовлені відділом управління інформаційно-консультативного жіночого центру, або за його допомогою. Звіти будуть виконані згідно домовленостей, статей бюджету та включатимуть в себе близьку співпрацю з робочими групами, які відповідали за те чи інше завдання. Звіти будуть передані Департаменту, який затверджує їх до того, як переслати до ШРС.

6.6. Термін реалізації

Заходи по проекту розпочнуться в кінці 2006 року й триватимуть до середини 2008 року. Проект буде реалізовано в один етап. Наступні заходи будуть включені у запланований проект реформи пенітенціарної системи. Наступний проект буде вирішувати специфічні проблеми жінок у в'язницях в більшому ступені, ніж даний проект.

7. Оцінка ризиків і потенціалу

7.1. Оцінка ризиків

- На даний момент, структура і управління Департаментом можуть змінитися через те, що Департамент став підпорядкований Міністерству юстиції. Однак, шанс того, що проект буде реалізований саме Департаментом в системі Міністерства є доволі високим і зміни, що викликані зміною підпорядкування, не мають мати жодного впливу на проект. Проект також передбачає залучення апарату управління в'язниці та коледжу, що збільшує стабільність впровадження проекту.

- Колонія в Чернігові є місцем відбування покарання для жінок і матерів з дітьми, що скоїли повторний злочин. Це означає, що ці жінки можуть мати серйозні особисті проблеми. Зважаючи на те, що проектом передбачається спільне проживання матерів з дітьми, це може забрати більше часу, ніж було заплановано. Саме враховуючи цю обставину, місцем реалізації проекту обрана Чернігівська колонія, в якій утримується мала кількість дітей.

- Колонія в Чернігові приймає жінок, що скоїли повторний злочин та мають великий кримінальний досвід. Очікується, що персонал колонії буде мати труднощі з новими процедурами. Для того щоб контролювати цей процес, заплановано розробка навчальних модулів, які роблять наголос на захисті прав людини.

- Жінки, особливо матері, відбуваючи покарання у в'язниці, часто втрачають соціальні контакти. Держава передбачає надання звільненим жінкам формальної допомоги, однак ця підтримка є малою у порівнянні з потребами звільнених. Проект передбачає підтримку шляхом становлення більш налагодженого співробітництва між зацікавленими сторонами. Ці дії будуть успішними лише в тому випадку, якщо зацікавлені державні і недержавні інституції підтримають таку співпрацю. Саме тому проект передбачає широке залучення інших зацікавлених осіб на місцевому, регіональному та національному рівнях, запрошуючи їх до співпраці в рамках робочих груп та запланованому активному публічному діалозі.

- Зміна кадрів, що працюють в колонії, відбувається часто. Це може призвести до необхідності збільшення часу на навчання і підвищення кваліфікації персоналу. Такі дії можуть мати вплив на результати проекту. Для того, щоб оминути цей ризик, процедури, розроблені і впроваджені в пілотній колонії мають бути убезпеченими затвердженням нового внутрішнього розпорядку в'язниць та/або спеціального нормативного акта національного рівня, які б демонстрували відданість Департаменту ідеям інновацій.

7.2. Факти, що позитивно впливають на проект: потенціал

- Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини. Це означає, що батьки, громади та уряд мають працювати для забезпечення прав людини "в інтересах дитини". Уряд надає допомогу батькам, коли це є необхідним, та забезпечує адекватне піклування про дитину у випадках, коли батьки чи інші особи, наділені такими ж обов'язками, відсутні;

- Україна намагається приєднатися до Європейського Союзу та гармонізує національне законодавство і практики, включаючи Кримінальний та Кримінально-виконавчий кодекс, з міжнародними стандартами;

- Указом Президента України 2006 рік оголошено Xxxxx Xxxxxxx Прав Дитини. Додаток 2

Бюджет Проекту "Жінки та матері з дітьми у в'язницях"

Вид витрат Вартість

Кількість

Внесок ШАРС 2006 -

одиниці

Всього 2007 2008

1 2 3 4 5 6

		66240	54960	11280
		27000	18000	9000
650,00	18 місяців	11700	7800	3900
550,00	19 місяців	9900	6600	3300
300,00	20 місяців	5400	3600	1800
		7840	5560	2280
20,00	18 місяців	360	260	100
20,00	18 поїздок	000	000	000
20,00	18 місяців	000	000	000
20,00	20 місяців	1080	1000	80
150,00	21 місяців	1980	1480	500
100,00	22 місяців	1800	1300	500
		1900	1000	900
		31400	31400	0

1. МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТУ

1.1. Персонал проекту

Координатор Проекту

Менеджер Проекту Бухгалтер Проекту

1.2.

Адміністративні витрати

Відрядження Координатора

Добові

Банківські витрати

Логістика (папір, канцтовари тощо)

Оренда офісу Телефон, e-mail Аудит проекту

1.3. Обладнання (для Департаменту

училища,

колонії)

Комп'ютер, монітор

Принтер

Портативний комп'ютер

Проектор та екран

Копіювальний пристрій

Меблі для будинку матері та дитини

2. ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ

2.1. Базове дослідження

Базове дослідження та розробка рекомендацій

2.2. Круглий стіл

Напої для учасників

Роздаткові матеріали

2.3. Консультації (інд. робота з ув'язненими, персоналом колонії)

Проживання консультанта

Добові консультанта

Витратні (канцтовари)

2.4.

Прес-конференції (2 події)

Оренда приміщення у Києві

1000,00	2	2000	2000	0
450,00	2	900	900	0
3000,00	1	3000	3000	0
1500,00	1	1500	1500	0
1500,00	2	3000	3000	0

1400,00 15

комплектів

10000	10000
3400	1700	1700
1400	700	700
0000	0000	0000
2820	2045	775
2000	1500	500
800	530	270
20	15	5
1100	0	1100
800	0	800
300	0	300
20700	13800	6900
2700	1800	900
13500	9000	4500
4500	3000	1500
5400	3795	1605
720	495	225
1800	1300	500
2880	2000	880
16500	16500	0
4000	4000	0

10000,00 загальна

сума

7,00 50 чол. х

4 події

10,00 50 чол. х

4 події

50,00 4 чол. х

10 днів

20,00 4 чол. х

10 днів

5,00 4 особи

200,00 2 год. х 2 події

21000 21000 0

320760 302040 18720

10000 10000 0

Кава-брейки 5,00 30 чол. х

2 події

2.5. Тренінги (18 подій)

Канцтовари 6,00 25 чол. х

18 под.

25 чол. х

Кава-брейки 15,00

2 дн. х 18 под.

Роздаткові матеріали

2.6. Відрядження

Відрядження тренерів, консультантів (Київ та область)

Транспорт для реалізації заходів

10,00 25 чол. х

18 подій

10,00 4 чол. х

18 подій

100,00 18 поїздок

4 чол. х

Добові 20,00

2.7. Міжнародні поїздки

Добові 100,00

18 под. х

2 дні

5 чол. х 4

дні х 2 поїзд.

Квитки	800,00	5 чол. х 2	8000	8000	0
		поїздки
Проживання	150,00	5 чол. х 3 дн. х 2	4500	4500	0
		поїздки

2.8. Друк матеріалів

4500 4500 0

Друк матеріалів	6,00	1 посібник	3600	3600	0
		х 600 екз.
Копіювання	0,16	2469	900	900	0
2.9.	200000 200000 0
Реконструкція
Реконструкція
будинку матері та	400,00	500 шт.	200000 200000 0
дитини
2.10. Гонорари

42940	36300	6640
16000	13700	2300
13500	11300	2200
13440	11300	2140
13400	13400	0
2400	2400	0
7200	7200	0
1400	1400	0
2400	2400	0
387000 20000	357000 15000	30000 5000

(місцеві консультанти)

Консультанти 50,00 4 чол. х

80 дн.

Тренери 250,00 18 подій х

3 особи

Експерти 42,00 4 чол. х

80 дн.

2.11. Місцеві витрати для міжнародних експертів

Транспорт 100,00 6 подій х

4 дні

6 под. х 2

Проживання 150,00

чол. х 4 дні

Письмовий переклад

7,00 200 стор.

Усний переклад 200,00 2 чол. х 6 подій

Всього 1 + 2

3. ТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

20000,00	заг. сума	20000	15000	5000
		00000	00000	00000
1300,00	40 днів	52000	39000	13000
916,00	12 поїздок	11000	9000	2000
		15000		15000
		35000	35000	0

Гонорар

4. МІЖНАРОДНІ КОНСУЛЬТАНТИ

Гонорари та добові

Квитки

5. ОЦІНКА

6. ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ

ВСЬОГО ШАРС: 520000 455000 65000

Внески інших сторін (Департамент, МФВ)

100000,00		100000
30000,00		30000
2500,00		2500
1500,00	7 осіб	10500
		143000

Реконструкція будинку матері та дитини

Реконструкція навчальних кімнат

Обладнання для ігрових площадок

Навчальна поїздка до Польщі

Всього інші:

ВСЬОГО ПО ПРОЕКТУ 663000

Додаток 3

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ФІНАНСОВОЇ ПЕРЕВІРКИ

(Застосування погоджених процедур)

1. Основні принципи

1.1. Фінансова перевірка проектів (надалі у тексті - "фінансова перевірка") має здійснюватися незалежним аудитором (надалі у тексті - "Аудитор"), який має необхідну професійну компетентність і досвід, згідно із загальноприйнятими міжнародними стандартами аудиту.

1.2. Дане Технічне завдання (надалі у тексті - "ТЗ") визначає повноваження Аудитора у зв'язку з фінансовою перевіркою проектів/програм співробітництва/партнера, що їх здійснює (надалі у тексті - "партнер") за підтримки SDC. Xxxxxxxxx перевірка базується на професійних вимогах та керівних принципах, які регулюють професійну діяльність Аудитора у зв'язку із застосуванням погоджених процедур.

1.3. При плануванні, проведенні перевірки та підготовці звіту про фінансову перевірку Аудитор належно враховує такі аудиторські та інші стандарти, які застосовуються міжнародними професійними організаціями:

ISA - Міжнародні стандарти аудиту

IFAC - Міжнародна Федерація бухгалтерів

INTOSAI - Міжнародна організація Вищих аудиторських установ (Агентство ООН).

Крім того, Xxxxxxx має брати до уваги відповідні стандарти аудиторської професії на місцевому рівні, а також чинне місцеве законодавство щодо бухгалтерського обліку та звітності у країні, де проводиться фінансова перевірка.

2. Загальні завдання фінансової перевірки

Від Аудитора вимагається планувати, виконувати та звітувати про результати фінансової перевірки з метою формування професійної думки з таких питань, які стосуються діяльності та організації партнера:

2.1.1. Адекватність і ефективність Системи внутрішнього контролю (ICS);

2.1.2. Фінансова коректність;

2.1.3. Відповідність завдання проекту та дотримання умов контракту;

2.1.4. Економічне та ефективне ведення ділової діяльності та використання фінансових ресурсів.

3. Базові документи

Такі документи повинні розглядатися Аудитором як базові для цілей виконання фінансової перевірки:

Законодавство: Національне законодавство, особливо стосовно належного ведення фінансової документації, а також вимоги до аудиту й звітності.

Проект/програма: Договір про співробітництво, який стосується проектів або партнерської організації: Опис проекту;

Кошториси, фінансові плани, програми проектної діяльності; Процедури управління проектом;

Будь-які інші документи щодо проекту.

Бухгалтерський облік: документація бухгалтерського обліку, що підлягає фінансовій перевірці; звіт про фінансову та іншу діяльність за проектом.

Аудитор: Поточні повноваження та відповідне технічне завдання; Попередні внутрішні та зовнішні аудиторські звіти партнера;

Будь-яка інша інформація, що вимагається від партнера Аудитором.

4. Планування фінансової перевірки

Аудитор складає адекватний план діяльності в межах фінансової перевірки до початку роботи і забезпечує виконання фінансової перевірки на найвищому професійному рівні в економічний та ефективний спосіб за погодженим графіком.

На основі інформації, отриманої на етапі планування, Аудитор визначає:

- типи операцій, які підлягають перевірці, і метод перевірки (на основі повної або відібраної інформації);

- тип фізичного підтвердження та місця розташування, які відбираються для цілей перевірки;

- кількість місць, які плануються для відвідання.

Аудитор зобов'язується забезпечити цілісність і послідовність при застосуванні методу перевірки, що здійснюється, і ревізійної групи, навіть якщо керівник ревізійної групи змінився протягом останнього року.

5. Місце проведення фінансової перевірки

В ідеалі, фінансова перевірка має поводитися в межах середовища проекту (адміністративні офіси та/або відокремлені місця розташування, якщо такі є).

6. Детальні процедури фінансової перевірки

Для формування професійного судження з питань, що визначаються нижче, Аудитором мають застосовуватися належні процедури перевірки. Незалежно від того, чи застосовуються ці процедури до повної або відібраної інформаційної бази, вони можуть включати Засоби контролю, перевірку, оцінку, інспекцію, співбесіди, аналіз та інші технічні методики. При відборі процедур перевірки Аудитор розглядає результати оцінки ризику (на етапі планування та у ході здійснення перевірки).

Аудитору слід відбирати та застосовувати будь-які інші ревізійні процедури, які, на його погляд, є необхідними для професійного виконання завдань фінансової перевірки.

По отриманні звіту про фінансову перевірку SDC або будь-яка третя сторона, призначена SDC, зберігає право вимагати застосування інших процедур перевірки для відповідності змінам в обставинах проекту або організації партнера.

6.1. Адекватність та ефективність Системи внутрішнього контролю (ICS) - Завдання 2.1

a) Адекватність внутрішньої організації (структури, функції, завдання, повноваження, відповідальність, методи, процедури, розподіл обов'язків тощо);

b) Ефективність процесів проектного та фінансового обліку та звітності;

c) Дотримання чинного законодавства, нормативних актів та інструкцій;

d) Фізичне збереження активів;

e) Запобігання помилкам в обліку та фінансовому шахрайству;

f) Адекватність та повнота систем інформації та фінансової звітності.

6.2. Фінансова коректність - Завдання 2.2 Питання, що стосуються проектів:

a) Затвердження видатків та їх дійсність згідно з підтверджуючими документами;

b) Детальні характеристики коштів, отриманих для проекту, та звірка з інформацією, наданою донором (донорами);

c) Фізичне існування та рух товарів, що складають майно проекту (основні фонди, матеріально-виробничі запаси, оборотні фонди);

d) Розподіл витрат згідно з бюджетом (бюджетами);

e) Відповідність місцевих контрактів чинному місцевому законодавству;

f) Використання та здійснення спостережень, коригувань та рекомендацій за результатами попередніх звітів фінансової ревізії.

Питання стосовно бухгалтерського обліку:

h) Арифметична точність рахунків, підтверджуючих документів та фінансових відомостей та звітів;

i) Вірність бухгалтерських записів;

j) Своєчасність реєстрації економічних подій на рахунках;

k) Узгодженість фінансових відомостей та звітної інформації з рахунками;

l) Повнота та регулярність обліку усіх прибутків;

m) Оцінка дебіторської заборгованості та авансових сум; обґрунтування рахунків, неврегульованих протягом більше одного місяця;

n) Звірка залишків готівки в касі та на банківських рахунках із відповідними записами в головній книзі;

q) Використання та здійснення спостережень, коригувань та рекомендацій за результатами попередніх звітів фінансової перевірки.

6.3. Відповідність проектним завданням та дотримання умов контрактів - Завдання 2.3

a) Узгодженість операцій, витрат та прибутків з основними документами проекту (характеристика проекту, програми діяльності, контракти, сфера діяльності, кошториси, тощо);

b) Підтвердження того, що товари, куплені за виділені кошти, використовуються за призначенням і є у наявності або були використані/продані згідно з процедурами, визначеними у проектному договорі/контракті;

c) Підтвердження того, чи відбувається дотримання положень проектного договору/контракту;

d) Підтвердження того, що витрати відповідають погодженим кошторисам. Аналіз відхилень між закладеними у бюджеті і фактичними витратами, і обґрунтування основних бюджетних відхилень (+-10% від запланованих бюджетних показників).

6.4. Економічне та ефективне ведення ділової діяльності та використання фінансових ресурсів - Завдання 2.4

a) Фінансові ресурси використовуються для діяльності, як обумовлено проектним договором/контрактом та сферою діяльності за проектом, завжди із забезпеченням відповідного рівня витрат та прибутків;

b) Витрати відповідають погодженим бюджетним позиціям;

c) Будь-які відхилення фактичних витрат від погоджених бюджетних показників мають обґрунтовані пояснення та адекватні підтвердження;

d) Існування та застосування адекватних заходів внутрішнього контролю щодо використання виділених ресурсів;

e) Застосування процедур управління, які стосуються різноманітних операцій у межах проекту. Зокрема, адекватний розподіл обов'язків за такими життєво важливими функціями і процесами, як взяття зобов'язань, затвердження та звітування по витратах, звірці готівки в касі та на банківських рахунках, поточна робота по довгостроковій заборгованості від дебіторів та кредиторам; фізичний контроль матеріально- виробничих запасів тощо);

f) Існування адекватних процедур продажу та купівлі, наприклад, коефіцієнт найкращої вартості/користі матеріалів та послуг, відповідність цінових пропозицій існуючій на місцевому рівні практиці та вартісним рівням;

g) Підтвердження того, що ціни та тарифи постійно перевіряються, і що облікова система, що використовується, є адекватною як інструмент управління по відповідних вимогах, зокрема, коли йдеться про аналіз витрат;

h) Перегляд та обґрунтування усіх витрат іноземних експертів (оренда, відрядження, норми виплат тощо);

i) Перегляд та обґрунтування усіх витрат місцевого персоналу (службові оклади до оподаткування, соціальні та пенсійні відрахування, прибуткові податки тощо);

j) Існування журналу користування автотранспортними засобами та підтвердження виставлення рахунків та оплати такого користування в приватних цілях.

6.5. Висновки та рекомендації

У звіті про фінансову перевірку Аудитор має:

- дати кількісне визначення будь-яким коригувальним та/або перекваліфікаційним записам, а також

- сформулювати рекомендації щодо удосконалення середовища внутрішнього контролю, а також проектних та облікових процедур.

7. Заключна зустріч

Після завершення ревізійного завдання і до залишення проекту або місця розташування партнера Xxxxxxx проводить заключну зустріч з особами, відповідальними за проект (директорами), та персоналом, відповідальним за облік та звітування. Така зустріч присвячується результатам перевірки проекту з обговоренням основних "вузьких місць" в адміністративному та фінансовому управлінні (включаючи повноваження окремих працівників) і рекомендаціям щодо удосконалення управління проектом, процедур бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю.

Зміст заключної зустрічі повинен готуватися письмово і підписуватися як представниками партнера, що здійснює проект, так і керівником ревізійної групи. Цей протокол прикладається до звіту про фінансову перевірку.

8. Звіт про фінансову перевірку

Звіт Аудитора про фінансову перевірку повинен детально й чітко відображати загальні завдання даної перевірки, як визначається у пункті 2 вище.

При складанні звіту за результатами фінансової ревізії Аудитор висвітлює такі питання і дотримується такої структури:

8.1. Зміст і структура звіту Аудитора про фінансову перевірку

8.1.1. Висновок Аудитора.

8.1.2. Назва проекту й партнера, включаючи назву субпідрядника (субпідрядників).

8.1.3. Стисла характеристика відповідної інформації про партнера (історія, управління, система бухгалтерського обліку, система внутрішнього контролю, діяльність, що не стосується проекту, спонсором якого є SDC, тощо).

8.1.4. Період часу, який перевіряється в межах даної перевірки.

8.1.5. Дата й місце проведення перевірки, назва аудиторської фірми, відхилення від первинної програми перевірки.

8.1.6. Опис процедур перевірки, що застосовуються, та висновків розгляду фінансової інформації, що підлягає ревізії:

- баланс;

- звіт про доходи та витрати;

- перелік пропонованих коригувальних дій та перекваліфікацій;

- інші відповідні питання.

8.1.7. Аналіз звітів про кошти, отриманих від SDC.

8.1.8. Аналіз звітів про кошти, отриманих від інших донорів (у відповідних випадках).

8.1.9. Рекомендації щодо управління проектом, процедур бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю.

8.1.10. Коментар щодо дотримання проектного договору/контракту та технічного завдання за проектом.

8.1.11. Порівняння бюджетних/фактичних показників проекту, включаючи коментарі по найбільших відхиленнях.

8.1.12. Перелік матеріально-виробних запасів і основних засобів, придбаних проектом протягом звітного періоду.

8.1.13. Протокол завершальної зустрічі.

8.1.14. Загальний лист-представлення менеджменту проекту у зв'язку з проведеною фінансовою перевіркою.

8.2. Форма

Фінансова інформація, що міститься у звіті Аудитора, повинна викладатися у валюті, передбаченій у контракті. Звіт Аудитора та усі інші документи, вироблені в результаті перевірки, повинні виконуватися англійською мовою.

8.3. Підпис

Звіт про фінансову перевірку підписується представником Xxxxxxxx, а також керівником ревізійної групи. Місце і дата:

Від імені НУО:

Від імені Xxxxxxxx: