38 «Нематеріальні активи» дата випуску- травень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2016 р.. Після внесення поправок до МСФЗ (IAS) 16 «Основні засоби» забороняється застосування методу амортизації на основі виручки у...
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами
«АРІВО ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ»
Ідентифікаційний код 39173497
ПРИМІТКИ ДО РІЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
за 2015 рік
1. Загальні відомості
2. Принципи підготовки звітності
2.1 Достовірне подання та відповідність МСФЗ
2.2 МСФЗ, які прийняті, але ще не набули чинності
2.3 МСФЗ, які обов’язкові для застосування вперше за рік, що закінчився 31.12.2015р
2.4 Стандарти, які були завершені, але ще не вступили в силу
2.5 Валюта подання звітності та функціональна валюта, ступінь округлення
2.6 Припущення про безперервність діяльності
2.7 Рішення про затвердження фінансової звітності
2.8 Звітний період фінансової звітності
2.9 Застосування нових стандартів і інтерпретацій
3. Суттєві положення облікової політики
3.1.1 Принципи
3.1.2 Застосування припущення безперервності діяльності
3.2 Загальні положення щодо облікових політик
3.2.1 Основа формування облікових політик
3.2.1 Основа формування облікових політик
3.2.2 Форма та назви фінансових звітів
3.2.3 Операції в іноземній валюті
3.2.4 Методи подання інформації у фінансових звітах
3.3 Облікові політики щодо фінансових інструментів
3.3.1 Визнання та оцінка фінансових інструментів
3.3.2 Грошові кошти та їхні еквіваленти
3.3.3 Дебіторська заборгованість
3.3.4 Фінансові активи, доступні для продажу
3.4.4 Нематеріальні активи
3.4.5. Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів
3.5. Облікові політики щодо інвестиційної нерухомості
3.5.1 Визнання інвестиційної нерухомості
3.5.2 Первісна та послідуюча оцінка інвестиційної нерухомості
3.6 Облікові політики щодо оренди
3.7 Облікові політики щодо податку на прибуток
3.8 Облікові політики щодо інших активів та зобов’язань
3.8.1 Забезпечення
3.8.2 Виплати працівникам
3.9 Інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності
3.9.1 Доходи та витрати
3.9.2 Витрати за позиками
3.9.3 Умовні зобов'язання та активи
3.9.4 Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність
3.9.5 Нематеріальні активи –Знецінення матеріальних і нематеріальних активів
4. Основні припущення, оцінки та судження
4.1. Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ
4.2. Судження щодо справедливої вартості активів Компанії
4.3. Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів
4.4 Судження щодо очікуваних термінів утримування фінансових інструментів
4.5 Судження щодо виявлення ознак знецінення активів
5. Розкриття інформації щодо використання справедливої вартості
5.1 Методики оцінювання та вхідні дані, використані для складання оцінок за справедливою вартістю
5.2 Рівень ієрархії справедливої вартості, до якого належать оцінки справедливої вартості
5.3 Переміщення між 1-м та 2-м рівнями ієрархії справедливої вартості
5.4 Рух активів, що оцінюються за справедливою вартістю з використанням вихідних даних 3-го рівня ієрархії
5.5 Інші розкриття, що вимагаються МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості»
6. Розкриття інформації , що підтверджує статті подані у фінансових звітах
6.1 Основні засобі
6.2 Оренда
6.3 Нематеріальні активи
6.4 Відстрочені податкові активі
6.5 Фінансові активи та грошові кошти
6.6 Грошові кошти та їх еквіваленти
6.7 Дебіторська заборгованість
6.8 Капітал
6.9 Дивіденди
6.10 Кредиторська заборгованість та забов’язання
6.11 Кредиторська заборгованість з бюджетом
6.12 Адміністративні витрати та витрати на збут
6.13 Інший фінансовий дохід
6.14 Інші операційні та фінансові витрати
6.15. Резерви
6.16 Прибутки та збитки
7. Інформація про операції з повязаними особами
8. Умовні забов’язання
9. Розкриття іншої інформації
9.1 Ступінь повернення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів
9.2 Ринковий ризик
10. Політика управління ризиками
11. Події після звітної дати
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРІВО ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (далі – Компанія) за рік що закінчився 31 грудня 2015 року підготовлена керівництвом Компанії до 31 січня 2016 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРІВО ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» є товариством з обмеженою відповідальністю, створеним 09 квітня 2014 року.
Компанія пропонує юридичним та фізичним особам послуги по управління активами, на що має відповідну ліцензію серія АЕ № 286976 на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління
активами), дата прийняття рішення та номер рішення про видачу ліцензії: 16 вересня 2014 року № 1228.
Строк дії ліцензії: 16 вересня 2014 необмежений Дата видачі Ліцензії: 16.09. 2014 р.
Офіс Компанії знаходиться : 01042, м. Київ, бульвар Xxxxx Xxxxxxxxxxx, буд. 1/27, каб.221 Компанія не має дочірні підприємства
У звітному році Компанія здійснювала управління активами двох пайових інвестиційних фондів: ПВНЗІФ «АРІВО КОРПОРАТИВНИЙ» (ЕДРСІ 23300296) та ПВНЗІФ «АРІВО СТАБІЛЬНИЙ» (ЕДРСІ 23300295).
Кількість працівників станом на 31 грудня 2014 р. та 31 грудня 2014 р. складала 4 та 5 осіб, відповідно.
Акціонери
Станом на 31 грудня 2015 року зареєстрованими учасниками Компанії є фізична особа, яка володіє 100% часткою у Статутному капіталі:
з / п | Назва Учасників | Резиденс тво | Частка в статутному капіталі, грн. | Питома вага в СК, % |
1 | Xxxxxxxx Xxxxxxx Xxxxxxxxxx, ІН 2750713561 | Резидент | 17 500 000 (Сімнадцять мільйонів п’ятсот тисяч ) грн. 00 коп. | 100 % |
Разом | 17 500 000,00 | 100,00 |
В грудні 2015р. статутний капітал збільшений з 14 млн. грн. до 17,5 млн. грн. (Дата реєстрації нової редакції Статуту 31.12.2015 № 10701050005053537).
2. ПРИНЦИПИ ПІДГОТОВКИ ЗВІТНОСТІ
2.1. Достовірне подання та відповідність МСФЗ
Фінансова звітність Компанії є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Компанії для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.
Концептуальною основою фінансової звітності Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2015 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 01 січня 2015 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України.
Підготовлена Компанією фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО станом на 01 січня 2015 року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.
При формуванні фінансової звітності Компанія керувалася також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.
Фінансова звітність Компанії підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності («МСФЗ»).
Бухгалтерський облік з початку діяльності ведеться відповідно стандартам МСФЗ.
2.2. МСФЗ, які прийняті, але ще не набули чинності
В складі МСФЗ, офіційно наведених на веб-сайті Міністерства фінансів України, оприлюднено такі стандарти як МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та МСФЗ 14 «Відстрочені рахунки тарифного регулювання», які відповідно набувають чинності 01 січня 2016 року та 01 січня 2018 року.
За рішенням керівництва Компанії МСФЗ 14 «Відстрочені рахунки тарифного регулювання» до дати набуття чинності не застосовується. Дострокове застосування цього стандарту не вплинуло би на фінансову звітність Компанії за період, що закінчується 31 грудня 2015 року, оскільки Компанія не входить в сферу дії цього стандарту.
Оскільки застосування МСФЗ раніше дати набуття чинності дозволяється, то керівництвом Компанії прийнято рішення про застосування МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» до фінансових звітів Компанії за період, що закінчується 31 грудня 2015 року. МСФЗ 9 впроваджує нові вимоги до класифікації та оцінки фінансових активів і зобов’язань. Тому положення цього стандарту суттєво впливає на фінансову звітність Компанії.
2.3 МСФЗ, які обов’язкові для застосування вперше за рік, що закінчився 31.12.2015р.
Компанія застосовує наступні нові або переглянуті стандарти і інтерпретації, випущені Комітетом з Міжнародних стандартів фінансової звітності та Комітетом з інтерпретацій Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - «КМСФЗ»), які вступили в дію та відносяться до фінансової звітності Компанії для річних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2015 року, які набувають чинності як новий документ Комітету з роз'яснень міжнародних стандартів фінансовій звітності і лімітовані зміни ряду міжнародних стандартів:
Поправки до МСБО 19 «Винагород працівникам» дата випуску- листопад 2013 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 1.07.2014 р.. Поправка, що роз'яснює облік внесків в плани, що зобов'язали працівників або треті сторони робити внески для покриття витрат на виплату винагород
Щорічні вдосконалення 2010-2012 дата випуску- грудень 2013 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 1.07.2014 р.
Щорічні вдосконалення 2011-2013 дата випуску- грудень 2013 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 1.07.2014 р.
2.4 Стандарти, які були завершені, але ще не вступили в силу:
Наступні стандарти та поправки до існуючих стандартів, які відносяться до фінансової звітності Компанії, але які не набрали чинності для фінансових періодів, що починаються с 01 січня 2013 року або після цієї дати, та які Компанія не застосувала достроково:
МСФЗ -9 « Финансові інструменти» дата випуску- липень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 1.01.2018 р. Стандарт змінює класифікацію та оцінку фінансових активів. Класифікація фінансових активів залежить від застосовуваної в компанії бізнес-моделі управління ризиками та характеристик грошових потоків, передбачених договором. Оцінка можлива за амортизованою вартістю, за справедливою вартістю, а також стандарт вводить нову категорію оцінки – оцінка за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (ССПСД). Облік за ССПСД допускається щодо наявних фінансових активів у рамках бізнес-моделі, цілі якої досягаються за рахунок отримання передбачених договором потоків грошових коштів, так і продажу фінансових активів.
2.МСФЗ -14 «Рахунки відстрочених тарифних регулювань» дата випуску- січень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2016 р. Цей стандарт встановлює порядок обліку залишків на відкладених рахунках тарифного регулювання. Дія стандарту поширюється тільки на організації, що вперше застосовують МСФЗ У частині розкриття встановлено вимогу про розкриття інформації про характер регулювання тарифів, в результаті яких були визнані відкладені рахунку, а також про ризики, пов'язані з регулюванням тарифів.
3.МСФЗ -15 « Виручка за договорами з клієнтами» дата випуску- травень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2018 р. Ключовий момент стандарту визначає величину виручки у розмірі очікуваної плати за переданий товар або надану послугу. З введенням стандарту виручка від сервісного договору буде ділитися на два компонента: виручка від продажу активу (визначається за справедливою вартістю) і власне виручка від надання послуг, яка буде визнаватися в розмірі меншому, ніж обумовлено в договорі, якраз на суму виділеного компонента.
МСФЗ -17 «Оренда» дата випуску- січень 2016 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2018 р.
Поправки 2015 до МСФЗ для підприємств малого та середнього бізнесу дата випуску- травень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2018 р..
Поправки до МСФЗ- 11 «Спільна діяльність», Поправки до МСБО 16 «Основні засоби» і МСБО
38 «Нематеріальні активи» дата випуску- травень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2016 р.. Після внесення поправок до МСФЗ (IAS) 16 «Основні засоби» забороняється застосування методу амортизації на основі виручки у відношенні об'єктів основних засобів, так як метод відображає характер економічних вигод, що генеруються активом, а не споживання майбутніх економічних вигод від цього активу. Аналогічна логіка доречна і для МСФЗ (IAS) 38 «Нематеріальні активи» – виручка не може бути належною підставою для амортизації нематеріального активу, крім двох випадків: коли нематеріальний актив виражається як міра виручки, а також коли виручка і споживання економічних вигод від використання нематеріального активу тісно взаємопов'язані. В обидва стандарту вводяться поправки про те, що очікуване майбутнє зниження ціни продажу продукту, одержуваного з допомогою активу, може вказувати на зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з активом.
Поправки до МСБО 16 «Основні засоби» і МСБО 41 «Сільське господарство» дата випуску- червень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2016 р. Відтепер біологічні активи, які відповідають визначенню плодоносного рослини, мають відображатися в обліку як основні засоби згідно МСФЗ (IAS) 16 і оцінюватися за вартістю придбання або за переоціненою вартістю.
Плодоносні рослини – це живі, плодоносні більше одного періоду рослини, використовувані при виробництві чи постачанні сільськогосподарської продукції, ймовірність продажу яких сільськогосподарської продукції невелика (за винятком продажу в якості відходів). В цілях зниження витрат при переході на нові правила обліку дозволено використовувати справедливу вартість як умовну первісну вартість для плодоносних рослин. Сільськогосподарська продукція, отримана від плодоносних рослин, як і раніше враховується згідно МСФЗ (IAS) 41, а державні субсидії, пов'язані з плодоносними рослинами, – згідно МСФЗ (IAS) 20
«Облік державних субсидій і розкриття інформації про державну допомогу».
Поправки до МСБО 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність» дата випуску - серпень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2016 р.
Поправки до МСФЗ 10 «Події після звітного періоду» і МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані підприємства» дата випуску- вересень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2016 р.
Щорічні вдосконалення 2012-2014:
-МСФЗ – 4 «Страхові контракти»
-МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації»
-МСБУ 19 «Виплати працівникам»
-МСБУ 34 «Проміжна фінансова звітність»
дата випуску- вересень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2016р.
Поправки до МСБО-1 «Подання фінансової звітності» МСФЗ- 10 «Консолідована фінансова звітність», МСФЗ -12 «Розкриття інформації про частки участі в інших суб'єктах господарювання» і МСБО -28 «Інвестиції в асоційовані підприємства»
дата випуску - грудень 2014 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2016р.
12. Поправка до МСБО -12 «Податки на прибуток» дата випуску - січень 2016 р. застосовуються до річних періодів, які починаються з 01.01.2017 р.
2.5 Валюта подання звітності та функціональна валюта, ступінь округлення
Дана фінансова звітність представлена в національній валюті України (гривні), яка є грошовою одиницею України, функціональною валютою Компанії і валютою представлення звітності. Функціональна валюта визначалася як валюта основного економічного середовища, в якій Компанія здійснює свою діяльність. Звітність складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч.
2.6 Припущення про безперервність діяльності
Фінансова звітність Компанії підготовлена виходячи з припущення безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов’язань відбувається в ході звичайної діяльності. Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Компанія не могло продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності.
2.7 Рішення про затвердження фінансової звітності
Фінансова звітність Компанії затверджена до випуску (з метою оприлюднення) керівником Товариства 09 лютого 2016 року. Ні учасники Компанії, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску.
2.8 Звітний період фінансової звітності
Звітним періодом, за який формується фінансова звітність, вважається календарний рік, тобто період з 01 січня по 31 грудня 2015 року.
2.9 Застосування нових стандартів і інтерпретацій
Компанія застосувала наступні нові і змінені міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та інтерпретації Ради з Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) і Комітету з інтерпретаціям міжнародних стандартів фінансової звітності СМСФО (КІМСФЗ) для цілей підготовки цієї річної фінансової звітності :
Поправка до МСФЗ (IFRS) 7 «Розкриття інформації – Передача фінансових активів»; Поправка до МСФЗ (IAS) 24 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін» (переглянутий);
Поправка до МСФЗ (IFRS) 32 «Фінансові інструменти: Подання інформації» - Класифікація прав на емісію;
Поправка до МСФЗ (IAS) 12 «Відкладені податки – Відшкодування активу, який лежить в основі відкладеного податку;
Прийняття даних стандартів і інтерпретацій не зробило впливу на фінансову звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2015 року.
3. СУТТЄВІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ
3.1.1 Принципи складання звітності - фінансова звітність Компанії не включає фінансову звітність контрольованих нею організацій (дочірніх підприємств). Контрольованим вважається підприємство, якщо керівництво Компанії має можливість визначати його фінансову та господарську політику для отримання вигод від його діяльності.
3.1.2 Застосування припущення безперервності діяльності – Xxxx xxxxxxxxx звітність була підготовлена виходячи з припущення про безперервність діяльності.
3.2 Загальні положення щодо облікових політик
3.2.1 Основа формування облікових політик
Облікові політики - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим.
Облікова політика Компанії розроблена та затверджена керівництвом Xxxxxxxx відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та інших чинних МСФЗ, зокрема, МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», який застосовується Компанією раніше дати набуття чинності.
3.2.2 Форма та назви фінансових звітів
Перелік та назви форм фінансової звітності Компанії відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
3.2.3 Операції в іноземній валюті
Фінансова звітність Компанії складається у валюті основного економічного середовища, в якому вона здійснює свою діяльність (у функціональній валюті). При підготовці фінансової звітності операції у валюті, відмінній від функціональної (в іноземній валюті), відображаються за курсом на дату здійснення операції. На кожну звітну дату грошові (монетарні) статті, виражені в іноземній валюті, перераховуються за курсом Нацбанку України, що встановлений на звітну дату.
Негрошові статті, відображені за первісною вартістю, вираженої в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту за курсом на дату здійснення операції і надалі не перераховуються. Курсові різниці відображаються у звіті про фінансові результати у тому періоді, в якому вони виникли. Курсові різниці, що виникають за кредитами і позиками, відображаються у складі фінансових витрат, у той час як курсові різниці, що відносяться до операційної діяльності, відображаються у складі інших операційних доходів або витрат.
3.2.4 Методи подання інформації у фінансових звітах
Згідно НП(С)БО 1 Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" або "собівартості реалізації", згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність.
Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Товариства.
3.3 Облікові політики щодо фінансових інструментів
3.3.1 Визнання та оцінка фінансових інструментів
Компанія визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.
Компанія визнає такі категорії фінансових інструментів:
фінансовий актив, доступний для продажу; інвестиції, утримувані до погашення;
дебіторська заборгованість;
фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою вартістю - кредити банків.
Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Компанія оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс операційні витрати, які безпосередньо належить до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов'язання.
Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.
3.3.2 Грошові кошти та їхні еквіваленти
Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках.
Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання.
Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті.
Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта.
Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами.
Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості.
Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ).
У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.
3.3.3 Дебіторська заборгованість
Дебіторська заборгованість – це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання.
Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Компанія стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.
Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективного відсотка.
Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.
Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними - на основі групової оцінки. Фактори, які Компанія розглядає при визначенні того, чи є у нього об'єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні.
Сума збитків визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному періоді сума збитку від зменшення корисності зменшується і це зменшення може бути об'єктивно пов'язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності.
Дебіторська заборгованість може бути нескасовно призначена як така, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо таке призначення усуває або значно зменшує невідповідність оцінки чи визнання (яку інколи називають
«неузгодженістю обліку»), що інакше виникне внаслідок оцінювання активів або зобов’язань чи визнання прибутків або збитків за ними на різних підставах.
Подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.
У разі змін справедливої вартості дебіторської заборгованості, що мають місце на звітну дату, такі зміни визнаються у прибутку (збитку) звітного періоду.
3.3.4 Фінансові активи, доступні для продажу
До фінансових активів доступних для продажу, Компанія відносить інвестиції в акції, термін термін продажу яких планується на протягом року. Після первісного визнання Компанія оцінює їх за справедливою вартістю. Результати від зміни справедливої вартості доступного для продажу фінансового активу визнаються прямо у власному капіталі з відображенням у звіті про зміни у власному капіталі, за винятком збитків від зменшення корисності та збитків від іноземної валюти, доки визнання фінансового активу не буде припинено, коли кумулятивний прибуток або збиток, визнаний раніше у власному капіталі, слід визнавати у прибутку чи збитку.
Якщо існує об'єктивне свідчення зменшення корисності фінансового активу, доступного для продажу, сума кумулятивного збитку виключається з власного капіталу и визнається у прибутку чи збитку. Неринкові акції, справедливу вартість яких неможливо визначити, обліковуються за собівартістю, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є.
3.3.5 Фінансові активи, утримувані до погашення
До фінансових активів, утримуваних до погашення, Компанія відносить облігації та векселі, що їх Компанія має реальний намір та здатність утримувати до погашення. Після первісного визнання Компанія оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є.
3.3.6 Зобов'язання. Кредити банків
Поточні зобов’язання – це зобов’язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак:
Компанія сподівається погасити зобов’язання або зобов’язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;
Компанія не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду.
Поточні зобов’язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов’язань.
Первісно кредити банків визнаються за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі надходжень мінус витрати на проведення операції. У подальшому суми фінансових зобов'язань відображаються за амортизованою вартістю за методом ефективної ставки відсотку, та будь-яка різниця між чистими надходженнями та вартістю погашення визнається у прибутках чи збитках протягом періоду дії запозичень із використанням ефективної ставки відсотка.
3.3.7 Згортання фінансових активів та зобов'язань
Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Компанія має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно.
3.4 Облікові політики щодо основних засобів та нематеріальних активів
3.4.1 Визнання та оцінка основних засобів
Компанія визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких більше 6000 грн.
3.4.2 Подальші витрати.
Компанія не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.
3.4.3 Амортизація основних засобів.
Амортизація основних засобів Компанії нараховується прямолінійним методом з використанням таких щорічних норм:
Клас основних засобів | Строк корисної експлуатації ОЗ, (років) |
земля | 20 |
земля та будівлі | 20 |
машини та обладнання | 9 |
автомобілі | 3 |
меблі та приладдя | 9 |
офісне обладнання | 9 |
Об'єкти основних засобів відображаються за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та нарахованих збитків від знецінення.
Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.
Справедлива вартість основних засобів що відносяться до інших об'єктів основних засобів визначалася на основі залишкової відновної вартості. Історична вартість включає витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням об'єктів основних засобів. Істотні витрати на відновлення або
модернізацію об'єктів основних засобів капіталізуються і амортизуються протягом строку корисного використання відповідних активів. Всі інші витрати на ремонт і поточне обслуговування відображаються у звіті про фінансові результати у періоді їх виникнення.
У тому випадку, якщо об'єкт основних засобів складається з кількох компонентів, які мають різний строк корисного використання, такі компоненти враховуються як окремі об'єкти основних засобів. Компанія визнає вартість заміненого компоненту об'єкта основних засобів у складі його балансової вартості на момент виникнення, коли існує ймовірність того, що в майбутньому можуть бути отримані економічні вигоди від використання такого основного засобу і дані витрати можуть бути надійно оцінені. Замінні компоненти списуються у витрати в момент заміни. Усі інші витрати відображаються у звіті про фінансові результати в якості витрат по мірі їх виникнення.
3.4.4 Нематеріальні активи
Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності.
Нематеріальні активи, придбані в рамках окремої угоди, обліковуються за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого збитку від знецінення.
Амортизація нараховується лінійним способом протягом строку корисного використання нематеріальних активів. Очікувані строки корисного використання та метод нарахування амортизації аналізуються на кінець кожного звітного року, при цьому всі зміни в оцінках відображаються в обліку і звітності за наступні періоди.
Очікуваний строк корисного використання по класах нематеріальних активів представлений таким чином:
Клас нематеріальних активів | Строк корисної експлуатації НА, (років) |
Компютерні програми | 1 |
Ліцензії | 1 |
Інтернет сайти | 1 |
Права на операційну оренду | 1 |
Торгові марки | 1 |
3.4.5. Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів
На кожну звітну дату Компанія оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Компанія зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Компанія сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.
3.5. Облікові політики щодо інвестиційної нерухомості
3.5.1 Визнання інвестиційної нерухомості
До інвестиційної нерухомості Компанія відносить нерухомість (землю чи будівлі, або частину будівлі, або їх поєднання), утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення
обох цілей, а не для: (а) використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або (б) продажу в звичайному ході діяльності.
Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли: (а) є ймовірність того, що Компанія отримає майбутні економічні вигоди, які пов’язані з цією інвестиційною нерухомістю, (б) собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити.
Якщо будівлі включають одну частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частину для використання у процесі діяльності Компанія або для адміністративних цілей, в бухгалтерському обліку такі частини об'єкту нерухомості оцінюються та відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо.
3.5.2 Первісна та послідуюча оцінка інвестиційної нерухомості
Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов’язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію.
Оцінка після визнання здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. Прибуток або збиток від зміни в справедливій вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку. Амортизація на такі активи не нараховується.
Справедлива вартість інвестиційної нерухомості зазвичай визначається із залученням незалежного оцінювача. Періодичність перегляду справедливої вартості зумовлюється суттєвими для обліку коливаннями цін на ринку подібної нерухомості. Справедлива вартість незавершеного будівництва дорівнює вартості завершеного об’єкта за вирахуванням витрат на закінчення будівництва.
Якщо оцінити справедливу вартість неможливо, Компанія обрає для оцінки об’єктів інвестиційної нерухомості модель оцінки за собівартістю відповідно до МСБО 16 та застосовує такий підхід до всієї інвестиційної нерухомості, при цьому розкриваються причини, з яких не використовується справедлива вартість.
3.6 Облікові політики щодо оренди
Фінансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. Компанія як орендатор на початку строку оренди визнає фінансову оренду як активи та зобов'язання за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початок оренди або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі розподіляються між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов'язань. Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов'язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Компанії щодо подібних активів.
Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифікується як операційна оренда. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Дохід від оренди за угодами про операційну оренду Компанії визнає на прямолінійній основі протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнаються як витрати.
Оренда – це контракт за яким власник активів (орендодавець передає іншій стороні (орендатору) ексклюзивне право користування активом за плату на визначений строк в часі. Початок терміну оренди – це найбільш рання з дат: або дата укладання договору, або прийняття сторонами зобов’язань у відношенні основних умов оренди.
Строк оренди – це період в продовж якого договір оренди не може бути розірваний, та на який орендар домовився орендувати актив.
Визначення того, чи є угода орендою, або чи містить вона ознаки оренди, засноване на аналізі змісту угоди на дату початку дії договору. У рамках такого аналізу потрібно встановити, чи залежить виконання договору від використання конкретного активу або активів переходить у право користування активом або активами в результаті даної угоди від однієї сторони до інший, навіть якщо це не вказується в договорі явно.
Період амортизації по капітальних вкладеннях в орендовані основні засоби являє собою період, протягом якого Компанія має можливість продовжувати термін оренди з урахуванням юридичних положень, що регулюють відповідні умови продовження. Дане положення відноситься до договорів оренди офісного приміщення, за якими в неї є успішна історія продовження термінів оренди. Капітальні вкладення у орендовані основні засоби (офісне приміщення) амортизуються протягом строку корисного використання або терміну відповідної оренди, якщо цей термін коротший.
Залишкова вартість та строки корисного використання активів аналізуються і, при необхідності, коригуються на кожну звітну дату. У випадку виявлення ознак того, що балансова вартість одиниці, яка генерує грошові потоки, перевищує його оцінену суму очікуваного відшкодування, балансова вартість активу списується до його очікуваного відшкодування.
3.7 Облікові політики щодо податку на прибуток
Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Компанії за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу
Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою.
Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.
Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу.
Компанія визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді.
3.8 Облікові політики щодо інших активів та зобов’язань
3.8.1 Забезпечення
Забезпечення визнаються, коли Компанія має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання.
3.8.2 Виплати працівникам
Компанія визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Компанія визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.
3.9 Інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності
3.9.1 Доходи та витрати
Доходи та витрати визнаються за методом нарахування.
Дохід – це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення чистих активів, за винятком збільшення, пов’язаного з внесками учасників.
Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та критеріям визнання. Визнання доходу відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов’язань.
Дохід від продажу фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості або інших активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов:
Компанія передало покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов’язані з власністю на фінансовий інструмент, інвестиційну нерухомість або інші активи;
за Компанією не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка зазвичай пов’язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами;
суму доходу можна достовірно оцінити;
ймовірно, що до Компанії надійдуть економічні вигоди, пов’язані з операцією; витрати, які були або будуть понесені у зв’язку з операцією, можна достовірно оцінити.
Дохід від надання послуг відображається в момент виникнення незалежно від дати надходження коштів і визначається, виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу.
Дивіденди визнаються доходом, коли встановлено право на отримання коштів.
Витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам.
Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів.
Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан.
Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу.
Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.
3.9.2 Витрати за позиками
Витрати за позиками, які не є частиною фінансового інструменту та не капіталізуються як частина собівартості активів, визнаються як витрати періоду. Компанія капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частина собівартості цього активу.
3.9.3 Умовні зобов'язання та активи.
Компанія не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Компанії. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Компанія не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.
3.9.4 Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність
Компанія класифікує необоротні активи та групи вибуття як утримувані для продажу, якщо їх балансова вартість підлягає відшкодуванню, в основному, за допомогою їх продажу, а не в результаті тривалого використання.
Необоротні активи та групи вибуття, класифіковані як утримувані для продажу, оцінюються за найменшим з двох значень - балансової вартості і справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж. Критерій класифікації об'єкта у якості утримуваного для продажу вважається дотриманим лише в тому випадку, якщо ймовірність продажу висока, а актив, або група вибуття можуть бути негайно продані в своєму поточному стані.
Керівництво повинно мати твердий намір вчинити продаж необоротних активів, у відношенні яких повинна очікуватися відповідність критеріям визнання в якості завершеної операції продажу протягом одного року з дати класифікації. Основні засоби та нематеріальні активи після класифікації як утримуваних для продажу не підлягають амортизації.
Прибуток або збиток, що виник в результаті продажу активу, визначається як різниця між виручкою від продажу та балансовою вартістю активу, і відображається в звіті про фінансові результати.
3.9.5 Нематеріальні активи –Знецінення матеріальних і нематеріальних активів
На кожну звітну дату Компанія здійснює перевірку балансової вартості своїх матеріальних і нематеріальних активів з тим, щоб визначити, чи є ознаки, що свідчать про наявність якого-небудь збитку від знецінення цих активів. У випадку виявлення таких ознак Компанія розраховує відшкодовувану вартість відповідного активу з метою визначення розміру збитку від знецінення (якщо такий є). Сума очікуваного відшкодування активу являє собою найбільшу з двох значень: справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж або експлуатаційної цінності.
Сума очікуваного відшкодування визначається для індивідуального активу, за винятком випадків, коли актив не генерує грошові потоки, які є незалежними від грошових потоків, що
генеруються іншими активами або групою активів. При оцінці експлуатаційної цінності передбачувані майбутні грошові потоки дисконтуються до поточної вартості з використанням коефіцієнта дисконтування до оподаткування, що відображає поточну ринкову оцінку вартості грошей у часі та ризики, специфічні для активу.
При визначенні справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж Компанія керується інформацією про останні ринкові транзакції, якщо такі мали місце. Якщо таких транзакцій не виявлено, застосовується найбільш підходяща модель оцінки для розрахунку справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж. Такі розрахунки підтверджуються відповідними коефіцієнтами, ринковими котируваннями акцій, які котируються на біржах, а також іншими індикаторами справедливої вартості. Щорічно Компанія здійснює перевірку наявності знецінення нематеріальних активів, які не мають визначеного терміну корисного використання за станом на кінець року, за допомогою порівняння їх балансової вартості з сумою очікуваного відшкодування розрахованої як описано вище.
Справедлива вартість - Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату.
По вкладеннях в цінні папери, для яких активний ринок відсутній, справедлива вартість розраховується з використанням інших методів оцінки фінансових інструментів. Такі методи оцінки включають використання інформації про нещодавно здійснених на ринкових умовах угодах між обізнаними, зацікавленими здійснити таку операцію незалежними один від одного сторонами, або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення ціни.
Фінансові активи
Інвестиції, які визнаються в обліку і вибувають з обліку в момент вчинення правочину, у разі якщо придбання або продаж фінансового вкладення здійснюється у відповідності з договором, умови якого вимагають поставки протягом строку, встановленого на відповідному ринку, і первісно оцінюються за справедливою вартістю мінус транзакційні витрати, безпосередньо відносяться до угоди, за винятком фінансових активів, що відносяться до категорії активів, які оцінюються за справедливою вартістю через прибутки або збитки, які спочатку відображаються за справедливою вартістю.
Фінансові активи, Компанія класифікує згідно з МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» які визначаються за чотирма категоріями фінансових інструментів:
1.Фінансови активи або фінансові зобов'язання, враховані за справедливою вартістю через прибуток або збиток: є фінансові активи, або фінансові зобов'язання, які придбані або викуплені з метою продажу або викупу найближчим часом; або які є частиною портфеля ідентифікованих фінансових інструментів, керування якими здійснюється спільно, і недавні операції з якими свідчать про тенденцію до отримання короткострокового прибутку; або які є похідними за винятком похідних інструментів, що представляють собою договори фінансової гарантії або класифіковані та ефективні інструменти хеджування, або ті, які після первісного визнання визначені підприємством за справедливою вартістю через прибуток або збиток.
2.Інвестіціі, утримувані до погашення - непохідні фінансові активи з фіксованими або визначними платежами та фіксованим строком погашення, які підприємство планує і може утримувати до погашення.
3. Позики і дебіторська заборгованість - непохідні фінансові активи з фіксованими або визначними платежами, які не котируються на активному ринку, за винятком активів, які підприємство має намір продати негайно або в найближчому майбутньому, які повинні бути класифіковані як призначені для торгівлі, а також активи, які підприємство при первісному визнанні класифікує як обліковані за справедливою вартістю через прибуток і збиток,або активів, класифікованих підприємством при первісному визнанні як наявні для продажу, або активів, за якими власник може не відшкодувати значну частину своїх початкових інвестицій, за винятком випадків, коли це відбувається через погіршення кредитоспроможності.
4. Фінансові активи, утримувані для продажу - непохідні фінансові активи, які класифікуються, як наявні для продажу, та не класифікуються як: позики та дебіторська заборгованість, інвестиції, утримувані до погашення, або фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.
Віднесення фінансових активів до тієї чи іншої категорії залежить від їх особливостей і мети придбання і відбувається в момент їх прийняття до обліку.
Метод ефективної процентної ставки - Метод ефективної процентної ставки використовується для розрахунку амортизованої вартості фінансового активу та розподілу процентних доходів протягом відповідного періоду. Ефективна процентна ставка являє собою ставку, що забезпечує дисконтування очікуваних майбутніх грошових надходжень протягом очікуваного терміну дії фінансового активу або більш короткого терміну, якщо це застосовано.
Доходи, що відносяться до боргових інструментів, відображаються за методом ефективної процентної ставки.
Первісне визнання та припинення визнання
Фінансові активи, що знаходяться в обліку Компанії та у сфері дії МСФЗ (IAS) 39, класифікуються за відповідними групами при їх первісному визнанні. Всі угоди з купівлі або продажу фінансових активів, що вимагають придбання активів в термін, встановлюваний
законодавством або правилами, прийнятими на певному ринку (торгівля на «стандартних умовах»), визнаються на дату укладення угоди, тобто на дату, коли Компанія бере на себе зобов'язання купити або продати актив.
Первісне визнання фінансового активу здійснюється за їх справедливою вартістю з врахуванням витрат по угоді безпосередньо віднесених на купівлю фінансового активу, за виключенням тих, які на момент первісного визнання вирішено обліковувати за справедливою вартістю з віднесення її зміни на прибуток/збиток за період.
Витрати по нездійсненим угодам відносяться на витрати періоду.
Облік фінансових активів припиняється при закінченні прав на отримання грошового потоку від відповідного фінансового актива, або при передачі Компанією всіх ризиків та вигод. Облік фінансових активів припиняється при їх погашенні і при закінченні строку зобов’язань.
Подальша оцінка
Після первісного визнання всі фінансові активи що доступні для продажу оцінюються за справедливою вартістю, за винятком тих, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити. Ці інструменти обліковуються за собівартістю за вирахуванням витрат на укладання угоди та збитків від знецінення.
Всі утримувані до погашення активи оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Всі ці фінансові інструменти переоцінюються з урахуванням зменшення їх вартості.
Прибуток або збитки, що виникають в результаті змін справедливої вартості фінансових інструментів, відображених через прибуток або збиток, відображаються у звіті про сукупний дохід. Різниці, що виникають у зв'язку із змінами у справедливій вартості доступних для продажу фінансових інструментів, визнаються через інший сукупний дохід, за винятком знецінення, яке визнається в звіті про фінансові результати.
Знецінення фінансових активів, дебіторської та іншої дебіторської заборгованості
На кожну звітну дату Компанія проводить аналіз дебіторської заборгованості та фінансових активів на предмет наявності ознак їх знецінення. Збиток від знецінення визнається за наявності
об'єктивних даних, що свідчать про зменшення передбачуваних майбутніх грошових потоків за даним активом у результаті однієї або кількох подій, що відбулися після прийняття фінансового активу до обліку. Збиток від знецінення напряму зменшує балансову вартість фінансових активів та дебіторської заборгованості.
Для фінансових активів, які обліковуються за амортизованою вартістю, величина знецінення розраховується як різниця між балансовою вартістю активу та поточною вартістю прогнозованих майбутніх грошових потоків, дисконтованих з використанням ефективної ставки відсотка. При цьому балансова вартість фінансових вкладень на дату відновлення знецінення не може перевищувати амортизовану вартість, яка була б відображена у випадку, якщо б знецінення не визнавалося.
Товарно-матеріальні запаси
Товарно-матеріальні запаси відображаються за найменшою з двох величин: собівартістю або ціною можливого продажу. Витрати з транспортування матеріальних запасів від постачальників до складу Компанії включаються до складу собівартості товарно-матеріальних запасів. Надані постачальниками знижки, які не є відшкодуванням прямих, додаткових і ідентифікованих витрат по просуванню товарів постачальників, також включаються до собівартості товарно-матеріальних запасів.
Ціна можливого продажу - це передбачувана ціна реалізації при здійсненні угоди на загальних умовах за вирахуванням оцінених витрат на виконання робіт та здійснення реалізації.
4. ОСНОВНІ ПРИПУЩЕННЯ, ОЦІНКИ ТА СУДЖЕННЯ
При підготовці фінансової звітності Компанія здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов’язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Компанії інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ, наведені нижче.
4.1. Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ
Якщо немає МСФЗ, який конкретно застосовується до операції, іншої події або умови, керівництво Компанія застосовує судження під час розроблення та застосування облікової політики, щоб інформація була доречною для потреб користувачів для прийняття економічних рішень та достовірною, у тому значенні, що фінансова звітність:
подає достовірно фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки Компанії; відображає економічну сутність операцій, інших подій або умов, а не лише юридичну форму;
є нейтральною, тобто вільною від упереджень; є повною в усіх суттєвих аспектах.
Під час здійснення судження керівництво Компанії посилається на прийнятність наведених далі джерел та враховує їх у низхідному порядку:
вимоги в МСФЗ, у яких ідеться про подібні та пов’язані з ними питання;
визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов’язань, доходів та витрат у Концептуальній основі фінансової звітності.
Під час здійснення судження керівництво Компанії враховує найостанніші положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практики, тією мірою, якою вони не суперечать вищезазначеним джерелам.
4.2. Судження щодо справедливої вартості активів Компанії
Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості».
4.3. Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів
Протягом звітного 2015 року переоцінка інвестиційної нерухомості із залученням незалежних оцінювачів не здійснювалась.
Керівництво Компанії вважає, що облікові оцінки та припущення, які мають стосунок до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що:
вони з високим ступенем ймовірності зазнають змін з плином часу, оскільки оцінки базуються на припущеннях керівництва щодо відсоткових ставок, волатильності, змін валютних курсів, показників кредитоспроможності контрагентів, коригувань під час оцінки інструментів, а також
специфічних особливостей операцій; та
вплив зміни в оцінках на активи, відображені в звіті про фінансовий стан, а також на доходи (витрати) може бути значним.
Якби керівництво Компанії використовувало інші припущення щодо відсоткових ставок, волатильності, курсів обміну валют, кредитного рейтингу контрагента, дати оферти і коригувань під час оцінки інструментів, більша або менша зміна в оцінці вартості фінансових інструментів у разі відсутності ринкових котирувань мала б істотний вплив на відображений у фінансовій звітності чистий прибуток та збиток.
Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість.
4.4 Судження щодо очікуваних термінів утримування фінансових інструментів
Керівництво Компанії застосовує професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу фінансових активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах. Проте існують невизначеності, які можуть бути пов’язані з призупиненням обігу цінних паперів, що не є підконтрольним керівництву Компанії фактором і може суттєво вплинути на оцінку фінансових інструментів.
4.5 Судження щодо виявлення ознак знецінення активів
На кожну звітну дату Компанія проводить аналіз дебіторської заборгованості, іншої дебіторської заборгованості та інших фінансових активів на предмет наявності ознак їх знецінення. Збиток від знецінення визнається виходячи з власного професійного судження керівництва за наявності об’єктивних даних, що свідчать про зменшення передбачуваних майбутніх грошових потоків за даним активом у результаті однієї або кількох подій, що відбулися після визнання фінансового активу.
5. РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ СПРАВЕДЛИВОЇ ВАРТОСТІ
5.1 Методики оцінювання та вхідні дані, використані для складання оцінок за справедливою вартістю
Компанія здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов’язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9 та МСФЗ 13 у звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду.
Класи активів та зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю | Методики оцінювання | Метод оцінки (ринковий, дохідний, витратний) | Вихідні дані |
Грошові кошти та їх еквіваленти | Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості | Ринковий | Офіційні курси НБУ |
Депозити (крім депозитів до запитання) | Первісна оцінка депозиту здійснюється за його справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює його номінальній вартості. Подальша оцінка депозитів у національній валюті здійснюється за справедливою вартістю очікуваних грошових потоків | Дохідний (дисконтува ння грошових потоків) | Ставки за депозитами, ефективні ставки за депозитними договорами |
Боргові цінні папери | Первісна оцінка боргових цінних паперів як фінансових активів здійснюється за справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка боргових цінних паперів здійснюється за справедливою вартістю. | Ринковий, дохідний | Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцінки, котирування аналогічних боргових цінних паперів, дисконтовані потоки грошових коштів |
Інструменти капіталу | Первісна оцінка інструментів капіталу здійснюється за їх справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка інструментів капіталу здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. | Ринковий, витратний | Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцінки, за відсутності визначеного біржового курсу на дату оцінки, використовується остання балансова вартість, ціни закриття біржового торгового дня |
Інвестиційна нерухомість | Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Подальша оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. | Ринковий, дохідний, витратний | Ціни на ринку нерухомості, дані оцінки професійних оцінювачів |
Дебіторська заборгованість | Первісна та подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. | Дохідний | Контрактні умови, ймовірність погашення, очікувані вхідні грошові потоки |
Поточні зобов’язання | Первісна та подальша оцінка поточних зобов’язань здійснюється за вартістю погашення | Витратний | Контрактні умови, ймовірність погашення, очікувані вихідні грошові потоки |
5.2 Рівень ієрархії справедливої вартості, до якого належать оцінки справедливої вартості
(тис. грн.)
Класи активів та зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю | 1 рівень (ті, що мають котирування, та спостережувані) | 2 рівень (ті, що не мають котирувань, але спостережувані) | 3 рівень (ті, що не мають котирувань і не є спостережуваними) | Усього | ||||
2015 | 2014 | 2015 | 0000 | 0000 | 0000 | 2015 | 2014 | |
Дата оцінки | 31.12.15 | 31.12.14 | 31.12.15 | 31.12.14 | 31.12.15 | 31.12.14 | 31.12.15 | 31.12.14 |
Інвестиційна нерухомість | – | – | – | – | – | – | – | – |
Довгостроко ва дебіторська заборгованість | – | – | – | – | – | – | – | – |
Інвестиції доступні для продажу | – | – | – | – | 13749 | 13749 | 13749 | 13749 |
Інвестиції, до погашення | – | – | – | – | – | – | – | – |
Xxxxxxxxx оренда | – | – | – | – | – | – | – | – |
5.3 Переміщення між 1-м та 2-м рівнями ієрархії справедливої вартості
У попередньому 2014 році переведень між рівнями ієрархії не було.
5.4 Рух активів, що оцінюються за справедливою вартістю з використанням вихідних даних 3-го рівня ієрархії
Класи активів, оцінених за справедливою вартістю з використанням 3-го рівня ієрархії | Залишки станом на 31.12.2014 р. | Придбання (продажі) | Залишки станом на 31.12.2015 р. | Стаття (статті) у прибутку або збитку, у якій прибутки або збитки визнані |
Інвестиції доступні для продажу | 13749 | 0 | 13749 | 0 |
5.5 Інші розкриття, що вимагаються МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості»
Справедлива вартість фінансових інструментів в порівнянні з їх балансовою вартістю
Балансова вартість | Справедлива вартість | |||
2015 | 2014 | 2015 | 2014 | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Фінансові активи | ||||
Інвестиції доступні для продажу | 13749 | 13749 | 13749 | 13749 |
Інвестиції, до погашення | 0 | 0 | 0 | 0 |
Довгострокова дебіторська заборгованість | 0 | 0 | 0 | 0 |
Торговельна дебіторська заборгованість | 34 | 0 | 34 | 0 |
Грошові кошти та їх еквіваленти | 3710 | 108 | 3710 | 108 |
Фінансова оренда | 0 | 0 | 0 | 0 |
Короткострокові позики | 0 | 0 | 0 | 0 |
Торговельна кредиторська заборгованість | 0 | 0 | 0 | 0 |
Справедлива вартість дебіторської та кредиторської заборгованості, а також інвестицій, доступних для продажу, неможливо визначити достовірно, оскільки немає ринкового котирування цих активів.
Керівництво Компанії вважає, що наведені розкриття щодо застосування справедливої вартості є достатніми, і не вважає, що за межами фінансової звітності залишилась будь-яка суттєва інформація щодо застосування справедливої вартості, яка може бути корисною для користувачів фінансової звітності.
6. РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЄ СТАТТІ ПОДАНІ У ФІНАНСОВИХ ЗВІТАХ
6.1 Основні засобі
Балансова вартість основних засобів на звітні дати:
(тис. грн.)
Групи | 31.12.2015 | 31.12.2014 | Зміни (+,-) |
транспортні засоби | - | - | - |
комп’ютерна техніка та офісне устаткування | 18 | 10 | +8 |
офісні меблі, побутова техніка, інвентар | - | - | - |
оптичні, електромеханічні прибори та системи зв’язку | - | - | - |
Разом | 18 | 10 | +8 |
В звітному році зміни у складі основних засобів відбулись за рахунок придбання комп’ютерної техніки та офісного устаткування .
Компанія не має основних засобів у фінансовій оренді.
Протягом 2015 року витрат на позики для придбання основних засобів Компанія не здійснювала.
Амортизаційні відрахування були відображені в складі «Адміністративних витрат та витрат на збут».
6.2 Оренда
Компанія є орендарем офісного приміщення за контрактом укладеним з юридичною особою. Оренда є операційною. Строк дії договору до 30 вересня 2017 року. Орендоване приміщення знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Xxxxx Xxxxxxxxxxx, буд.1/27, кабінет 221.
Компанія несе витрати по утриманню орендованого приміщення. Орендні платежі та витрати на утримання були відображені в складі «Адміністративних витрат та витрат на збут». Фактично вартість оренди офісу в 2015 році не збільшувалася. Збільшення витрат на оренду в 2015 році за рахунок того, що в 2014 році офіс орендувався не повний рік.
(тис. грн.)
31.12.2015 | 31.12.2014 | Зміни (+,-) | |
Оренда офісу | 56 | 41 | +15 |
6.3 Нематеріальні активи
Нижче наводяться дані нематеріальних активів, які використовувала Компанія в господарської діяльності у 2015 році.
(тис. грн.) | |||
Нематеріальні активи | На 31.12.2015р. | ||
Первісна вартість | Накопичена амортизація | Балансова вартість | |
Ліцензія Управління активами Серія АЕ № 286976 | 3 | 3 | - |
6.4 Відстрочені податкові активі
Компанією прийнято рішення відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Податкового кодексу України не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, за виключенням витрат на оплату відпусток за рахунок резервів відпусток (створених до 01.01.2015 р.).
На 31.12.2015р. відстрочені податкові активі відсутні.
6.5 Фінансові активи та грошові кошти
Компанія класифікує фінансові інструменти, які є у власності на звітну дату за наступними категоріями.
Поточні фінансові інвестиції які належать до категорії утримувані для продажу , відображені в статті «Поточні фінансові інвестиції» Звіту про фінансовий стан (рядок 1160) – 13749 тис. грн. станом на 31.12.2015р. Їх облік ведеться по справедливій вартості. Очікується, що вони будуть продані в продовж від 3-х до 12-ти місяців від звітної дати.
В Звіті про фінансовий стан Компанії поточні фінансові інвестиції відображені наступним чином:
(тис.грн.)
На 31грудня 2014 року | На 31 грудня 2015 року | Зміни (+,-) | |
Поточні фінансові інвестиції, в т.ч. | 13749 | 13749 | - |
Акії прости іменни ПАТ «РОСИЧІ"(UA4000123038) | 13749 | 13749 | - |
Переоцінка | - | - | - |
Справедлива вартість фінансових активів та зобов'язань, що визначена та включена у фінансову звітність Компанії, являє собою суму, на яку може бути обміняний фінансовий інструмент в результаті поточної операції між бажаючими здійснити таку операцію сторонами, відмінної від вимушеного продажу або ліквідації.
Станом на 31 грудня 2015 року справедлива вартість поточних фінансових інвестицій дорівнює балансовій вартості.
6.6 Грошові кошти та їх еквіваленти
Грошові кошти та їх еквіваленти включають кошти в банках на поточних рахунках.
В Звіті про фінансовий стан Компанії грошові кошти на поточних рахунках та короткострокові депозити відображені наступним чином:
(тис. грн.)
На 31грудня 2015 року | На 31 грудня 2014 року | Зміни (+,-) | |
Грошові кошти та Їх еквіваленти в національній валюті | 3710 | 108 | +3 602 |
Грошові кошти та Їх еквіваленти в іноземній валюті | - | - | - |
Разом | 3710 | 108 | +3 602 |
6.7 Дебіторська заборгованість
Дебіторська заборгованість з фіксованими або обумовленими платежами, що не котируються на активному ринку, класифікуються як «дебіторська заборгованість за виданими авансами» та «інша поточна дебіторська заборгованість» і обліковуються за справедливою вартістю за вирахуванням збитків від знецінення та сумнівної заборгованості.
Дебіторська заборгованість за станом на 31 грудня 2015 представлені таким чином:
(тис. грн.)
На 31грудня 2015 року | На31 грудня 2014 року | Зміни (+,-) | |
Дебіторська заборгованість за послуги | 34 | 0 | +34 |
Дебіторська заборгованість з розрахунками із внутрішніх розрахунків | 0 | 124 | -124 |
Інша дебіторська заборгованість, | 6 | 1 | +5 |
Резерв сумнівних боргів | - | - | - |
Разом | 40 | 125 | -85 |
Станом на 31 грудня 2015 року Компанія не має простроченої, але не знеціненої дебіторської заборгованості. Строк виникнення такої заборгованості не перевищував 365 днів.
Балансова вартість дебіторської заборгованості приблизно дорівнює її справедливої вартості.
При визначенні погашення дебіторської заборгованості Компанія враховує будь-які зміни кредитоспроможності дебітора за період з дати виникнення заборгованості та до звітної дати.
Розмір резерву станом на 31 грудня 2015 року визначений в сумі 0 тис. грн. Компанія на протязі звітного року проводить інвентаризацію резерву з метою визначення обґрунтованості його розміру. Збільшення (зменшення) резерву відображається у витратах за статтею «Адміністративні витрати» у Звіті про сукупний дохід. На 31 грудня 2015року резервний фонд не сформований у зв'язку з відсутністю прибутку. Відповідно Статуту Компанії розмір щорічних відрахувань до резервного фонду становить 5% від суми чистого прибутку та має бути у розмірі 25 % статутного капіталу.
6.8 Капітал
Статутний капітал
Станом на 31 грудня 2014 року Компанією був сформований статутний капітал в розмірі 14 000 тис. грн..
31.12.2015 року зареєстрована нова редакція Статуту. Статутний капітал Компанії збільшений на 3 500 тис. грн. На 31.12.2015р. розмір статутного капіталу складає 17500 тис. грн. та повністю оплачений грошовими коштами.
(тис. грн.)
На 31грудня 2015 року | На 31 грудня 2014 року | Зміни (+,-) | |
Зареєстрований капітал | 17500 | 14000 | +3500 |
6.9 Дивіденди
На протязі 2015 року власниками Компанії не приймалося рішень щодо виплати дивідендів, тому дивіденди власникам не виплачувалися.
6.10 Кредиторська заборгованість та забов’язання
Станом на 31 грудня 2015 року кредиторська заборгованість з одержаних авансів відсутня.
При визначенні погашення іншої кредиторської заборгованості Компанія на кожну звітну дату проводить аналіз сум кредиторської заборгованості з вираховуванням термінів її обліку на балансі, та термінів позовної давності за період з дати виникнення заборгованості та до звітної дати.
6.11 Кредиторська заборгованість з бюджетом
Станом на 31 грудня 2015року кредиторська заборгованість з бюджетом складає 2 тис. грн. (Податок на прибуток за 2015 рік відповідно Податкової декларації з податку на прибуток) .
6.12 Адміністративні витрати та витрати на збут
Основні витрати Компанії, що пов’язані із здійсненням її господарської діяльності є адміністративні витрати. Загальний розмір цих витрат за 2015 рік, що закінчився 31 грудня, складає 140 тис. грн., які розподіляються за наступними елементами:
за2015 рік | за 2014 рік | Зміни(+,-) | |
(тис.грн.) | (тис.грн.) | (тис.грн.) | |
Амортизація ОЗ загальногосподарського використання | 5 | 2 | |
7 | |||
Винагорода за консультаційні, інформаційні, аудиторські й інші послуги | 18 | 15 | |
33 | |||
Витрати на оплату послуг зв'язки | 4 | 6 | |
10 | |||
Витрати на оплату праці | 52 | 49 | |
101 | |||
Витрати по операціях оренди | 41 | 15 | |
56 | |||
Внески на соціальні заходи | 17 | 21 | |
38 | |||
Матеріальні витрати | 1 | 9 | |
10 | |||
Плата за розрахунково-касове обслуговування й інші послуги банків | 2 | - | |
2 | |||
Загальні корпоративні витрати | 15 | 0 | 15 |
Разом | 272 | 140 | 132 |
6.13 Інший фінансовий дохід
Інший фінансовій дохід (відсотки по депозитам) отриманий Компанією за рік що закінчився 31 грудня 2015 року складає - 6 тис. грн. (Рядок 2220 Звіту про сукупний дохід).
6.14 Інші операційні та фінансові витрати
Інші операційні витрати за рік, що закінчився 31 грудня 2015 року склали 23 тис. грн.(рядок 2180 Звіту про сукупний дохід) та включають наступні статті:
(тис. грн.)
за 2015 рік | за 2014 рік | Зміни (+,-) | |
Вступний та членські внески до УАІБ | 20 | 27 | -7 |
Загальні корпоративні витрати | 3 | 0 | +3 |
Разом | 23 | 27 | -4 |
6.15. Резерви
Станом на 31 грудня 2015 року сформований резерв забезпечення відпусток в розмірі 4 тис. грн.. Компанія на протязі звітного року проводить інвентаризацію резерву з метою визначення обґрунтованості його розміру. Збільшення (зменшення) резерву відображєно у витратах за статтею
«Адміністративні витрати» у Звіті про сукупній дохід.
(тис.грн.)
за 2015 рік | за 2014 рік | Зміни (+,-) | |
Резерв забезпечення відпусток | 8 | 4 | +4 |
6.16 Прибутки та збитки
За результатом всіх видів діяльності в 2015 році Компанією отриманий прибуток в розмірі 10 тис. грн. (Рядок 2300 Звіту про сукупний дохід).
(тис.грн.)
за 2015 рік | за 2014 рік | |
Фінансовий результат від операційної діяльності (Управління активами ПІФ) | 4 | -167 |
Інши фінансові доходи (Відсотки по депозитам) | 6 | 153 |
Разом | 10 | -14 |
7. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОПЕРАЦІЇ З ПОВЯЗАНИМИ ОСОБАМИ
Пов'язаними сторонами вважаються сторони, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу сторону або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.
Операції між пов’язаними сторонами - передбачають передачу ресурсів або зобов’язань, незалежно від стягування плати.
Спільний контроль – зафіксоване угодою розподілення прав контролю.
Пов’язані сторони Компанії включають акціонерів, ключовий управлінський персонал, підприємства, які мають спільних власників та перебувають під спільним контролем, підприємства, що перебувають під контролем ключового управлінського персоналу, а також компанії, стосовно яких у Компанії є істотний вплив.
В 2015 році Компанія не здійснювала операцій з продажу та закупівлі товарів, робіт і послуг між пов’язаними сторонами. Будь-яка заборгованість з пов'язаними сторонами в балансі Компанії відсутня. Угоди з пов'язаними сторонами Компанією не укладались.
За рік, що закінчився 31 грудня 2015 року, не має заборгованості за сумами, що підлягають виплаті пов'язаним сторонам.
Оцінка можливої наявності проведення операцій з пов’язаними сторонами проводиться Компанією в кожному фінансовому році за допомогою аналізу балансу відповідної пов'язаної сторони та стану ринку, на якому така сторона веде діяльність.
8. УМОВНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ Операційна середа
Податкове законодавство та умови регулювання в Україні
Уряд України продовжує реформу економічної і комерційної інфраструктури в процесі переходу до ринкової економіки. У результаті законодавство, що впливає на діяльність підприємств, продовжує швидко змінюватися. Ці зміни характеризуються неясними формулюваннями, наявністю різних тлумачень і сформованою практикою винесення довільних рішень з боку влади. Інтерпретація керівництвом такого законодавства стосовно діяльності Компанії може бути оскаржена відповідними контролюючими органами. Зокрема, податкові органи займають фіскальну позицію при інтерпретації законодавства і визначенні розміру податків, і в результаті, можливо, що операції та діяльність, які раніше не оскаржувалися, будуть оскаржені. Отже, можуть бути донараховані податки, штрафи і пені. Три роки, що передують звітному, є відкритими для перевірки податковими органами.
Керівництво вважає, що Компанія нарахувала всі податки, що стосуються діяльності Компанії. У ситуаціях невизначеності Компанія здійснила нарахування податкових зобов'язань, виходячи з оцінки керівництвом імовірною величини відтоку ресурсів, які будуть потрібні для погашення таких зобов'язань. Керівництво Компанії, ґрунтуючись на трактуванні податкового законодавства, вважає, що зобов'язання з податків відображені в повному обсязі. Тим не менш, податкові та інші державні органи можуть по-іншому трактувати положення чинного податкового законодавства, і відмінності в трактуванні можуть мати істотні наслідки.
9. РОЗКРИТТЯ ІНШОЇ ІНФОРМАЦІЇ
9.1 Ступінь повернення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів
Внаслідок ситуації, яка склалась в економіці України, а також як результат економічної нестабільності, що склалась на дату балансу, існує ймовірність того, що активи не зможуть бути реалізовані за їхньою балансовою вартістю в ході звичайної діяльності Товариства.
Ступінь повернення цих активів у значній мірі залежить від ефективності заходів, які знаходяться поза зоною контролю Товариства. Ступінь повернення дебіторської заборгованості Товариству визначається на підставі обставин та інформації, які наявні на дату балансу. На думку керівництва Товариства, додатковий резерв під фінансові активи на сьогоднішній день не потрібен, виходячи з наявних обставин та інформації.
9.2 Ринковий ризик
Р инковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв’язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Клмпанія наражатиметься на ринкові ризики у зв’язку з інвестиціями в акції.
І нший ціновий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.
Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом’якшення цінового ризику Компанія використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком.
За інвестиційними активами, оціненими за 3-м рівнем ієрархії (примітка 6.3), аналіз чутливості до іншого цінового ризику Компанія не здійснювало відповідно до п. 27 МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».
В ідсотковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Компанії усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Компанії, так і на справедливу вартість чистих активів.
Усвідомлюючи значні ризики, пов’язані з коливаннями відсоткових ставок у високоінфляційному середовищі, яке є властивим для фінансової системи України, керівництво Компанії контролює частку активів, розміщених у боргових зобов’язаннях у національній валюті з фіксованою відсотковою ставкою. Керівництво Компанії здійснює моніторинг відсоткових ризиків та контролює їх максимально припустимий розмір. У разі зростання відсоткових ризиків Компанія має намір позбуватися боргових фінансових інструментів з фіксованою відсотковою ставкою. Моніторинг відсоткових ризиків здійснюється шляхом оцінки впливу можливих змін відсоткових ставок на вартість відсоткових фінансових інструментів.
Активи, які наражаються на відсоткові ризики
(тис.грн.)
Тип активу | 31 грудня 2015 | 31 грудня 2014 |
Банківські депозити | 3710 | 0 |
Всього | 3710 | 0 |
10. ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ
Фінансові активи та фінансові зобов'язання Компанії піддаються наступним фінансовим ризикам:
ринковий ризик, який включає ціну, відсоткову ставку та валютні ризики, кредитний ризик і ризик ліквідності.
Для того щоб обмежити вище зазначені ризики, при виборі фінансових інструментів політика Компанії базується на високому рівні контролю з боку працівників Компанії з урахуванням вимог чинного законодавства України. Компанія мінімізує ризики диверсифікацій свого інвестиційного
xxxxxxxx, аналізує фінансові активи перед їх покупкою і відстежує подальшу інформацію про ці активи, вкладаючи більшість своїх інвестицій з високими рейтингами надійності.
11. ПОДІЇ ПІСЛЯ ЗВІТНОЇ ДАТИ
Після звітної дати 31 грудня 2015 року не відбулося жодних подій, які справили б істотний вплив на показники фінансової звітності Компанії та вимагають розкриття інформації в примітках до цієї фінансової звітності.
Директор Xxxxxxx X.X.
Головний бухгалтер Сіроклина X.X.