Товариство з обмеженою відповідальністю«Кайлас АЕРО»04050, Україна, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 33Бкод ЄДРПОУ 41068605; р/р 26000052677978 в ПАТ КБ"Приват Банк" , МФО 320649; тел. 0969575873e-mail: kaylassaero@gmail.com
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайлас АЕРО» 04050, Україна, м. Київ, вул. Xxxxxxxxxxxx, xxxxxxx 00X код ЄДРПОУ 41068605; р/р 26000052677978 в ПАТ КБ"Приват Банк" , МФО 320649; тел. 0000000000 |
прим. № арх. №
с. МОЛОДЕЦЬКЕ
МАНЬКІВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН СЕЛА
Пояснювальна записка
Замовник: | Виконавчий комітет Молодецької сільської ради |
Договір: | № 586/18/30 від 06.04.2018 року |
Директор | X. Xxxxxxxxx | |
Xxxxxxxx архітектор проекту | X. Xxxx |
Київ – 2019
СКЛАД ПРОЕКТУ
№ з/п | Найменування матеріалів | Масштаб |
Графічні матеріали | ||
1 | Схема розташування села в системі розселення. | б/м |
2 | План існуючого використання території. Схема існуючих планувальних обмежень | 1:5 000 |
3 | Генеральний план (основне креслення). Схема проектних планувальних обмежень | 1:5 000 |
4 | Схема інженерного обладнання території. Водопостачання та каналізація | 1:5 000 |
5 | Схема інженерного обладнання території. Газопостачання та електропостачання | 1:5 000 |
6 | Схема інженерної підготовки та захисту території. Вертикальне планування | 1:5 000 |
7 | Схема вулично-дорожньої мережі, сільського та зовнішнього транспорту | 1:5 000 |
Текстові матеріали | ||
1 | Пояснювальна записка (книга) | - |
2
ЗМІСТ
1.1. ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 6
Населення та трудові ресурси 9
Інженерна підготовка та захист території 18
1.2. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА ОЦІНКА 20
ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ 20
ІІ. ОБГРУНТУВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 26
2.1. ПРОГНОЗ ДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА, ТРУДОВІ РЕСУРСИ 26
2.3. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 30
2.4. СИСТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ 31
2.5. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДИЩИНИ 34
2.9. ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА 39
2.10. ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА 41
2.12. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ 60
САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ 60
2.13. ІСНУЮЧЕ ТА ПРОЕКТНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ 63
2.14. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ 66
ВСТУП
Генеральний план села Молодецьке Маньківського району Черкаської області виконаний ТОВ «Кайлас Аеро» відповідно до договору № 586/18/30 від 06.04.2018 року, укладеного з Молодецькою сільською радою. Підставою для проектування є рішення сільської ради № 23-2/VII від 15.02.2018 р.
Генеральний план є основною містобудівною документацією, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території села та розробляється і затверджується в інтересах територіальної громади села Молодецьке з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Проект виконано відповідно до Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Законів України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про благоустрій населених пунктів», «Про землеустрій», «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд», нормативно- правових актів та нормативно-методичних положень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Державного комітету України з будівництва та архітектури).
Вихідними даними для розроблення генерального плану слугували: дані топографічного знімання території у масштабі 1:2000 у державній геодезичній системі координат УСК-2000, виконані ТОВ «Кайлас Аеро» у 2018 році; дані Державного земельного кадастру щодо наявності земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності; дані Молодецької сільської ради про розвиток господарства села, наявність житлового фонду; пропозиції органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади на місцях та окремих служб щодо соціально- економічного та територіального розвитку села; інші документи та матеріали, надані сільською радою.
При розробці проекту Генерального плану враховані:
- проект «Схема планування території Черкаської області» розроблений ДП УДНДІПМ «Діпромісто» імені X.Xxxxxxxx, затверджений у 2002 році;
- схема планування території Маньківського району була розроблена у 1986 році;
- технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Молодецьке Маньківсського району Черкаської області, розроблена ДП « Черкаським Науково-Дослідним та Проектним Інститутом Землеустрою».
Генеральним планом села Молодецьке визначено:
- основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території;
- перспективна чисельність населення, обсяги та структура нового житлового будівництва;
- території, необхідні для подальшого розвитку населеного пункту, а також пропозиції щодо зміни меж населеного пункту;
- пропозиції щодо формування мережі об’єктів громадського обслуговування населення, що забезпечують соціально-гарантований рівень життя згідно з державними будівельними нормами;
- організацію вулично-дорожньої та транспортної мережі,напрями розвитку інженерної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою;
- заходи з охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини.
Основні показники генерального плану села Молодецьке відповідно до завдання розраховані на двадцятирічний період до 01.01.2038 року.
Розроблення генерального плану обумовлене необхідністю вирішення поточних питань забудови села. Необхідність розробки генерального плану також обумовлена змінами, які відбуваються в соціально-економічному розвитку країни.
Генеральний план розроблено з урахуванням даних Державного земельного кадастру на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК- 2000 і єдиній системі класифікації та кодування об’єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.
Генеральний план виконано у відповідності до вимог Державних будівельних норм України ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №193 від 14.08.2015
«Про затвердження Переліку класів об`єктів містобудівного кадастру», а також інших нормативних документів.
Затверджений у чинному порядку генеральний план стане обов’язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території селища, а також при використанні землі в проектних межах села.
І. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ Коротка історична довідка
Початок існування села Молодецьке відносять до XVI століття. Перші жителі села Молодецького поселилися в місцевості, яка омивалась з трьох сторін річками, з північногобоку була захищена віковим дубовим лісом, цей куток і понині називається Дубинщиною.
У 1775 році в селі було 100 дворів та 160 хат. У 1756 році животівським протопопом- уніатом Xxxxxxxxx Xxxxxxxxxxx освячено церкву святителя Христового Xxxxxxx. У 1768 році її приєднано до православ'я. 1795 року, за Актом перепису, тут проживало 577 чоловіків та 490 жінок, які мешкали в 201 хаті.
У 1900 році в Молодецькому, Краснопільської волості Уманьського повіту Київської губернії було 550 дворів; кількість мешканців: чоловіків — 1364, жінок — 1265. На той час тут діяли церква, церковно-приходське училище, вітряк та 3 водяних млини.
У 1905 році у землекористуванні населення перебувало 3283 десятини; на той час у селі було 604 двори.
8 травня 1910 року в селі була побудована трибанна церква на дерев'яній основі, вона була сама найбільша і найкрасивіша в районі, але у повоєнні роки вона була частково спалена і у 1950-ті роки розібрана.
У 1914 році земство звело нове приміщення на 6 класних кімнат і відкрило двокласну школу. Завідувачем був X. X. Xxxxxxxxxx, який разом з учнями біля школи посадив фруктовий сад.
В червні 1921 року в селі була відкрита сільська рада, головою якої став Xxxxxxxxx X. X. На 1 січня 1927 року село налічувало 1137 дворів де проживало 4568 людей. В 1927 році була відкрита земська семирічна школа де навчалися грамоті діти та дорослі. На основі дрібних ТСОЗів було створено три колективних господарства: артіль імені Xxxxxxx, артіль імені Xxxxxxxxxxx та артіль «Праця», а в 1929 році перейменовано в колгосп імені Сталіна, імені Xxxxxxxxxxx, «Праця». В 1930 році створено первинну партійну організацію і в цей рік пройшли зміни в керівництві сільської ради. Головою сільської ради став Xxxxx X. X.
Під час голодомору 1931—1933 років дуже багато дітей осиротіло, люди помирали сім'ями, пухли від голоду, тих хто помер вивозили за село і хоронили у братських могилах, було захоронено близько 1000 громадян села. В пам'ять жертвам голодомору в 1993 році установили пам'ятник і кожен рік 22 травня жителі села ідуть на кладовище, на проводи, щоб увічнити пам'ять про своїх рідних та близьких. В 1937— 1940 роках репресовані і розстріляні, згодом реабілітовані, 38 жителів села.
В роки Другої світової війни з села на війну пішло 437 чоловік, загинуло 246 чоловік, 189 було нагороджено медалями. За час війни в Німеччину насильно на роботу вивезли 128 чоловік, 125 жінок, 59 дітей. В березні 1944 року село відвойовували 861—869 стрілецькі полки, 294 стрілецької дивізії. 1955 року на братській могилі встановлено пам'ятник, а 9 травня 1969 року в центрі села споруджено обеліск Слави, зведений на пам'ять воїнів- односельчан, які загинули в роки війни.
Після 1961 року в колгоспі розпочалося будівництво нових корівників, телятників, свинарників і різних адміністративних будинків;
В 1965 році було відкрито пам'ятник X.X.Xxxxxx.
В 1963 році колгосп імені Xxxxxxx перейменовано в колгосп імені XXII з'їзду КПРС. Колгосп мав в користуванні 3496,1 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3295,6 га орної землі. Основними напрямами господарювання було рільництво і тваринництво. Працювали млин, пилорама, цегельний завод.
В 1967 році розпочато будівництво двохповерхового приміщення середньої школи.
1976 року розпочинається будівництво адміністративного будинку в центральній садибі села в якому після закінчення будівництва розмістилася контора колгоспу, сільська рада, філія ощадного банку, пошта.
Існуючий стан села
Село Молодецьке – за адміністративно-територіальним устроєм входять до складу Молодецької сільської ради, адміністративним центорм якої є село Молодецьке, що розташоване за 12 км на південний схід від районного центру — смт Маньківка. Відстань до обласного центру – м.Черкаси становить 170 км. Село знаходиться в центральній частині придніпровської височини. Молодецька сільська рада межують на півночі з Маньківською сільською радою Маньківського району, на півдні – з Дмитрушівською територіальною громадою та з Косенівкою сільською радою Уманського району, на заході – з Поминикською сільською радою Маньківського району, та на сході – з Рогівською сільською радою Маньківського району.
Зовнішні транспорті зв’язки представлені територіальною автодорогою Т-24-11 (Звенигородка - Шевченково), що проходить на півночі сільської ради, що є зв’язком з автошляхом М-05 (Київ - Одеса). Село Молодецьке розташоване за 7 км від залізничної станції Поташ.
Наявне населення с.Молодецьке за даними виконавчого комітету сільської ради на 01.01.2018 року становило 1629 осіб, загальна площа населеного пункту – 547 га. Значну частину населеного пункту займають території житлової забудови, на які припадає близько 395 га. Площа сільськогосподарських угіддь близько 28 га.
Планувальна структура села формує мережа ставків, що ділить населений пункт на дві нерівні частини з заходу на схід, та слугують додатковими формуючими елементами, що також ділять центральну частину населеного пункту. Також додатковою планувальною віссю слугує вулиця Центральна, на якій сконцентровано громадський центр села. Територія громадської забудови складає близько 6,6 га. Житловий фонд села представлено кварталами садибного житлового будівництва.
На території населеного пункту розміщені і функціонують: Молодецька сільська рада, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад, фельдшерсько- акушерський пункт, будинок культури, в якому є бібліотека, а також заклади торгівлі та громадського харчування. Поруч з територією школи розташований загальносільський стадіон. По вул. Центральній розташована культова споруда – Церква Св. Xxxxxx. В північній частині села по вул. Ватутіна розташоване кладовище. Біля південної межі
населеного пункту розташована ділянка громадської забудови, що представлена закладом торгівлі та громадського харчування.
На території села розташований об’єкт природно – заповідного фонду, гідрологічний заказник «Мартинів» загальною площею – 8,7 га.
Зона промислової та комунальної забудови являє собою території виробничих, сільськогосподарських та комунально-складських підприємств, що функціонують і розташовані на півночі та заходіі межують з населеним пунктом. Промислові підприємства сформувались за межами села на ділянках загальною площею близько 22,8 га, в межах – 9 га. На території населеного пункту функціонують підприємства по переробці сільськогосподарської продукції, а саме млин та олійні. Також за межами села розташований цегельний завод, ПП "Перлина Тікича". В північній частині села вздовж вул. Мічуріна розташована станція технічного обслуговування. Сільськогосподарські підприємства представлені фермерським господарством та свинофермою загальною площею 11,4 га.
Село електрифіковане та газифіковане.
Переваги та обмеження розвитку населеного пункту
На території Черкаської області, поблизу села Мар`янівка Шполянського району, розташований географічний центр України. Черкаська область входить до складу Центрального економічного району, ключова роль у господарстві якого відводиться харчовій промисловості, легкій промисловості, машинобудуванню, а також хімічній промисловості та будівельній індустрії. Саме центральність розташування області є основною позитивною рисою її економіко-географічного положення. Основним планувальним документом території області є «Схема планування території Черкаської області», розроблена Українським державним науковим-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» ім. X. X. Xxxxxxxx у 2002 році.
Згідно рішень СПТ Черкаської області Маньківський район, в якому знаходиться село Роги, попадає в зону переважного сільського господарства, що слід віднести до переваг розвитку об’єкту проектування. Тут рекомендується інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва (при скороченні орних земель), удосконалення технологій агровиробництва. В зв’язку з високою цінністю сільськогосподарських земель області намічена активізація центрів агропромислової інтеграції з урахуванням характеру розселення людей, підвищення рівня їх забезпечення соціальною та інженерною інфраструктурою.
Крім унікального аграрного та туристичного потенціалу області можна використати таку його перевагу, як наближення до такого великого промислового та бізнесового центру як Київ. На фоні значно меншої орендної плати, великої кількості вільних виробничих та офісних приміщень та вартістю робочої сили створюється можливість притоку виробництва і бізнесу із великих міст (насамперед, із столиці) до черкаського регіону та перспективи для подальшого розвитку нетрадиційних форм зайнятості.
В агропромисловому комплексі регіону склалася стабільна тенденція до зростання обсягів валової продукції сільського господарства, забезпечення населення якісними продовольчими товарами. По виробництву сільськогосподарської продукції на душу населення Черкаська область займає перше місце в Україні. Область входить в трійку лідерів України по урожайності зернових та зернобобових культур. Є чітка тенденція до зростання
зернових в області. У галузі тваринництва спостерігається тенденція стабільного виробництва основних видів продукції. Недостатнім є рівень розвитку галузі перероблення сільськогосподарської продукції, зокрема, продукції овочівництва, картоплярства та садівництва.
Основною перевагою та економічним фактором, що сприятиме розвитку села Молодецьке є його зручне транспортно-географічне положення. Відповідно концепції створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів в Україні, існуюча автодорога М-05, є ділянкою автомобільної транспортного коридору «Критський
№9» напрямку Нові Яриловичі-Чернігів-Кіпті-Київ-Любашівка-Платонове - з відгалуженням на Одесу. Таким чином село Молодецьке потрапляє в зону впливу міжнародного транспортного коридору, який пройде, приблизно, на відстані 15 км від центру села. Це спричинить значне пожвавлення ділової та комерційної активності в селі. Реалізація цієї програми значно активізує розвиток транспортного комплексу регіону, адже транспорт є одним з найбільш розвинутих видів економічної діяльності, роль якого у структурі господарства постійно зростає.
Виходячи з вищезазначеного, проектантами був зроблений висновок про наявність передумов для забезпечення подальшого розвитку інфраструктури. Для реалізації цієї настанови пропонується резервація нових та задіяння існуючих територій під потреби розвитку та функціонування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.
Говорячи про фактори, що потенційно обмежують розвиток населеного пункту Молодецьке, слід зазначити, що існуюча планувальна структура села вимагає прийняття проектних рішень для її нормального функціонування. Аналізуючи, з точки зору планувальної організації, територію проектування, можна виявити її проблеми та конфліктні зони, які вирішено при розробці генерального плану розвитку села Молодецьке.
До них відносяться:
– проходження магістрального газопроводу біля північної частини населеного пункту;
– недорозвиненість вулично-дорожньої мережі;
– наявність підтоплюваних територій;
– наявність водних об’єктів, що створюють додаткові обмеження освоєння територій населеного пункту під житлове та інші види будівництва;
– наявність в структурі села кладовища, від якого не дотриманий санітарний розрив;
– недорозвиненість інженерних мереж;
– наявність промислово-комунальної забудови поза межами села Молодецьке;
– невпорядкованість промислових територій та наявність деградованих.
Територія, охоплена генеральним планом має значний містобудівний потенціал та характеризується сприятливими умовами містобудівного освоєння, проте потребує вирішення низки проблем перерахованих вище.
Загальна чисельність населення c. Молодецьке за даними сільської ради, станом на 01.01.2018 р. становить 1629 осіб.
У віковій структурі населення села дещо більша питома вага осіб у працездатному віці – 31%, частка осіб старших за працездатний вік також значна – майже 51%, молодших – 18%.
На віковій структурі населення села позначилися ті ж соціальні та демографічні події, як і по всій Україні. Найбільш виразними на дату останнього перепису залишалися наслідки зниження народжуваності під час війни 1941–45 рр., зростання народжуваності наприкінці 1950-х – початку 1960-х, зниження наприкінці 1960-х та знову зростання в середині 1980-х та у другій половині 1990-х років. Протягом 15- ти років з 1996 р. населення села Молодецьке зменшилося з 1,8 тис. осіб до 1,6 тис. осіб у 2017 році.
Аналізуючи динаміку чисельності населення села Молодецьке, видно що починаючи з досліджуваного періоду – 1995-99 рр. почалася негативна тенденція щодо зменшення чисельності населення, в цілому з кінця 1999 року та до сьогодні населення зменшилося на 247 осіб.
Таблиця 1.1.1
Природний та механічний рух населення с. Молодецьке
чисельність населення (на початок періоду, тис. осіб) | загальний приріст (осіб) | механічний приріст (осіб) | природний приріст (осіб) | |
1996-2000 | 1866 | -51 | +70 | -121 |
2001-2005 | 1815 | -31 | +105 | -136 |
2006-10 | 1784 | -86 | +15 | -101 |
2011-15 | 1698 | -40 | +34 | -74 |
2016 | 1658 | -29 | -12 | -17 |
2017 | 1629 | -10 | +18 | -28 |
2018 | 1619 |
Таблиця 1.1.2
Особливості статево-вікової структури населення c. Молодецьке
2011 | 2017 | 2018 | |||||||
ч | ж | всього | ч | ж | всього | ч | ж | всього | |
0 | 6 | 7 | 13 | 2 | 6 | 8 | 7 | 2 | 9 |
1-2 | 18 | 20 | 38 | 19 | 7 | 26 | 13 | 9 | 22 |
3 | 9 | 6 | 15 | 7 | 6 | 13 | 8 | 4 | 12 |
4 | 13 | 5 | 18 | 12 | 9 | 21 | 8 | 5 | 13 |
5 | 7 | 10 | 17 | 3 | 7 | 10 | 12 | 9 | 21 |
6 | 15 | 5 | 20 | 7 | 12 | 19 | 3 | 7 | 10 |
7-14 | 82 | 55 | 137 | 56 | 51 | 107 | 53 | 60 | 113 |
15 | 17 | 10 | 27 | 3 | 7 | 10 | 7 | 3 | 10 |
16 | 10 | 8 | 18 | 8 | 10 | 18 | 3 | 6 | 9 |
17 | 10 | 7 | 17 | 9 | 9 | 18 | 6 | 6 | 12 |
18 | 10 | 8 | 18 | 10 | 8 | 18 | 8 | 10 | 18 |
19-59 | 436 | 478 | 915 | 387 | 442 | 829 | 387 | 425 | 812 |
60 і старше | 368 | 409 | 777 | 236 | 296 | 532 | 263 | 295 | 558 |
працездатного віку | 466 | 501 | 968 | 418 | 465 | 883 | 4066 | 415 | 821 |
Всього | 1002 | 1028 | 2030 | 773 | 856 | 1629 | 778 | 841 | 1619 |
Аналіз даних щодо зайнятості населення показує, що населення працездатного віку складає 31 %, (821 особи), з них 190 осіб працюють в господарському комплексі села (в основному у обробній промисловості, освіті, оптовій та роздрібній торгівлі (ФОП), а близько 30% осіб зайняті в особистому господарстві.
Таблиця 1.1.3
Чисельність зайнятих в с. Молодецьке
Назви галузей | Чисельність робітників |
Обробна промисловість | 65 |
Транспорт, зв’язок | 3 |
Оптова та роздрібна торгівля, послуги з ремонту | 18 |
Державне управління | 7 |
Освіта | 46 |
Охорона здоров’я та соціальна допомога | 7 |
ФОП (в тому числі наймані робітники) | 44 |
Всього | 190 |
Також, в селі Молодецьке офіційно зареєстровано 24 безробітних.
В таблиці нижче показані трудові ресурси с. Молодецьке станом на 01.01.2018 р.
Таблиця 1.1.4
Трудові ресурси
Типи населення | Всього на території села, осіб |
Всього населення : | 1619/100% |
В тому числі працездатного населення, з них: | 821/50% |
• зайняті в господарському комплексі села | 190/12% |
• зайняті в особистому господарстві | 631/38% |
Загальна площа житлового фонду становить 52,5 тис. м2, це садибна забудова одноквартирного типу.
Житлова забезпеченість в середньому по населеному пункту складає 32,6 м2/особу загальної площі.
Загальна кількість будинків у селі складає близько 865.
Таблиця 1.1.5
Типи забудови | Існуючий стан | ||
Загальна площа | Кількість населення | Житлова забезпеченість | |
тис. м2 | тис. осіб | м2/люд. | |
Садибна | 52,5 | 1,61 | 32,6 |
Ветхий та аварійний житловий фонд в селі становить 153 од.
Динаміка введення житлового будівництва за останні роки у селі наведена нижче.
Таблиця 1.1.6
Роки | Садибне будівництво | Багатоквартирне будівництво | Усього по селу | |
за | тис. м2 загальної площі | будинків | тис. м2 загальної площі | тис. м2 |
2007 | 0,110 | 1 | 0 | 0,110 |
2008 | 0 | 0 | ||
2009 | 0 | 0 | ||
2010 | 0,091 | 1 | 0 | 0,091 |
2011 | 0,114 | 1 | 0 | 0,114 |
2012 | 0 | 0 | ||
2013 | 0 | 0 | ||
2014 | 0 | 0 | ||
2015 | 0 | 0 | ||
2016 | 0 | 0 | ||
2017 | 0 | 0 | ||
2018 | ||||
Соціальна інфраструктура
В с. Молодецьке на даний час відсутні деякі об’єкти соціально-гарантованого мінімуму обслуговування населення, а саме: лікарня, поліклініка.
В межах с. Молодецьке Маньківського району існує дитяча дошкільна установа, розрахована на 90 дітей (фактично відвідує – 48 учня), загальноосвітня школа, яка розрахована на 320 учнів (фактично відвідує 167 учнів). Також, в селі є достатня кількість підприємств та установ закладів культури – будинок культури на 600 місць, музей, бібліотека 18467 од. зберігання тощо.
Забезпеченість населення села наявними основними об’єктами соціальної інфраструктури відповідає нормативним показникам.
Таблиця 1.1.7
Забезпеченість населення села основними об’єктами соціальної інфраструктури
Найменування установ | Одиниця вимірів | Ємність об’єктів обслуговування | ||
всього | нормативний показник | % до нормативу | ||
1. Дитячі дошкільні установи | місць | 90 | 48 (відвідують за фактом) | 49 |
2. Загальноосвітні школи | місць | 320 | 167 (відвідують за фактом) | у 1,9 рази |
3. Будинки культури | місць | 600 | 300 | 300 |
4. Магазини | м2 заг. площі | 685 | 154 | у 4,4 рази |
5. Підприємства громадського харчування | місць | 220 | 36 | більш ніж у 6,1 разів |
Інженерна інфраструктура
Водопостачання
На час складання проекту в селі відсутня централізована система водопостачання. Населення користується шахтними колодязями, які розташовуються переважно на присадибних ділянках.
В селі також не вирішено у повній мірі питання протипожежного та технічного водопостачання.
Водопровідні мережі та споруди
На час складання проекту у селі відсутні водопровідні мережі і споруди.
Каналізування
На час складання проекту на території села відсутня система централізованого каналізування. Населення садибної забудови користується дворовими вбиральнями з водонепроникними вигребами.
В селі відсутнє централізоване відведення та очищення дощових та снігових вод.
Санітарне очищення
Згідно інформації, отриманої від сільської ради, об’єм накопичення твердих побутових відходів та сміття з вулиць складає 0,616 тис. т/рік. На даний час схема санітарної очистки в селі відсутня, сміття вивозиться гужовим транспортом на сміттєзвалище (кадастровий номер ділянки 7123185500:02:002:0304). Згідно з проектом сміттєзвалище має площу 0,5 га та знаходиться на відстані 1 км на захід від села, на землях запасу державної власності, в адмінмежах Молодецької сільської ради.
Теплопостачання
На час складання проекту у селі відсутнє централізоване теплопостачання. Опалення існуючих житлових будинків здійснюється поквартирно від автономних побутових теплогенераторів, що працюють на природному газі та на інших видах палива. Опалення громадських споруд здійснюється від місцевих теплогенераторних, що також працюють на природному газі та інших видах палива.
Газопостачання
На теперішній час газопостачання села Молодецьке вирішено на базі використання природного мережного газу. Джерелом газопостачання є підвідний газопровід високого тиску, який з’єднаний з системою газопостачання смт Маньківка. Система газопостачання села експлуатується як двоступенева: від ГРС, через розподільчі газопроводи середнього тиску на КБРТ садибної забудови та ГРП, ШРП а від них – через систему розподільчих газопроводів низького тиску для газопостачання споживачів житлово-комунального сектору.
Згідно інформації, наданої ПАТ «Уманьгаз», у с. Молодецьке нараховується 1 ГРП. Протяжність газопроводів складає:
– високого тиску – 7,071 км;
– середнього тиску – 18,423 км.
Розмір газоспоживання за попередній рік, всього по селу склав 0,717 млн. м3/рік, у тому числі населенням – 0,654 млн. м3/рік, промисловістю – 0,062 млн. м3/рік.
Газопостачання на базі використання ЗВГ в селі залишається для споживачів, територіально розташованих поза межами радіусу дії існуючого централізованого газопостачання природним мережним газом. Кількість споживачів ЗВГ скорочується, відповідно до розширення системи газопостачання.
Електропостачання
Енергопостачальною організацією с. Молодецьке є ПАТ «Черкасиобленерго». Електропостачання с. Молодецьке здійснюється по лініям електропередачі 10кВ через трансформаторні підстанції 10/0,4кВ (ТП-10/0,4кВ) ПАТ «Черкасиобленерго» та ряду абонентських ТП-10/0,4кВ. Більшість трансформаторних підстанцій ТП-10/0,4кВ та ліній електропередачі 10кВ та 0,4кВ знаходяться в задовільному стані. Річне споживання електроенергії по с. Молодецьке за даними ПАТ «Черкасиобленерго» склало 1,55 млн.кВт×годин/рік, в т.ч. населенням – 0,89 млн.кВт×годин/рік, виробничими та сільгосп спожвачами - 0,28 млн.кВт×годин/рік та іншими споживачами - 0,18 млн.кВт×годин/рік. Максимальне навантаження - 0,46 МВт.
Телефонізація та радіофікація
Телефонний зв’язок
В с. Молодецьке функціонує цифрова САТС-715 типу «Донець – 3». Монтована ємність складає - 288 номерів, задіяна – 225 номерів.
На теперішній час в c. Молодецьке працюють всі оператори мобільного зв’язку.
Проводове мовлення
Інформація щодо розміщення на території с. Молодецьке мережі проводового мовлення відсутня.
Зовнішній транспорт
Село Молодецьке знаходиться в південно-східній частині Маньківського району Черкаської області. Основним видом зовнішнього транспорту в селі є автомобільний транспорт. На відстані близько 12 км на захід (по територіальним автодорогам Т-24-11 та Т- 24-06) проходить міжнародна автодорога державного значення М-05 (Київ – Одеса), якою проходить траса міжнародного транспортного автомобільного коридору Крітський №9. На відстані в 7,0 км в тому ж напрямку розташована залізнична станція «Поташ», що розміщена на дільниці Цвіткове – Христинівка Шевченківської дирекції Одеської залізниці.
З мережею автошляхів України с. Молодецьке сполучене автодорогою місцевого значення, обласною автодорогою О-241114 (а/д Т-24-11 – с. Молодецьке), якою воно з’єднується з територіальною автодорогою державного значення Т-24-11 (Звенигородка – Катеринопіль – Тальне – Маньківка). В свою чергу, остання забезпечує зв'язок с. Молодецьке з територіальною автодорогою Т-24-06 (а/д М-05 – Маньківка – Іваньки – Буки), яка
підключається в районі с. Подібна до міжнародної автодороги державного значення М-05 (Київ – Одеса).
Відстань по дорогам загального користування (автодороги Т-24-11, Т-24-06 та О- 241114) до районного центру смт Маньківка становить близько 10,0 км.
Зовнішні пасажирські перевезення автомобільним транспортом мешканців села виконуються з найближчої автостанції, що розташована в смт Маньківка, а також транзитними автобусними рейсами.
Як було зазначено вище, на відстані 7 км від села в західному напрямку знаходиться вантажно-пасажирська проміжна залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці «Поташ». Колійний розвиток станції становить 5 колій; на станції виконуються роботи з прийому та видачі вантажів, працює квиткова каса.
Через станцію проходить пасажирський потяг Черкаси – Львів, а також приміські поїзди за напрямками Умань – Золотоноша-1, Черкаси – Умань, Золотоноша-1 – Христинівка.
Вулично-дорожня мережа
Основною планувальною віссю є вулиця Центральна. Додаткові планувальні осі – вул. Шевченка, вул. Макаренка, вул. Миру. Решта вулиць – місцевого значення, що виконують функції житлових вулиць, проїздів та вулиць промислових територій.
Довжина головної вулиці с. Молодецьке (вул. Центральна) на момент розробки генерального плану складає 1,583 км, ширина проїзної частини 6 м, тротуарів 1,3 м, стан покриття – незадовільний, наявне вуличне освітлення.
Асфальтне покриття мають 88% вулиць. Ділянки з тротуарами присутні на вул.
Центральна, вул.Шевченка. На більшості вулиць влаштоване зовнішнє освітлення.
Загальна протяжність вуличної мережі складає 20,6 км, з яких 4,6 км основні вулиці (вул. Центральна, вул.Шевченка та вул.Миру). Таким чином, щільність вулично-дорожньої мережі з розрахунку на сучасну територію села 5,95 км2 становить 3,4 км/км2 та 0,7 км/км2 для мережі головних вулиць.
Внутрішньо-сільський транспорт
На даний час село має регулярний автобусний зв'язок з районним центром Маньківка, лінії руху якого проходять по територіальним автомобільним дорогам державного значення Т-24-11, Т-24-06 та обласній автодорозі О-241114. В межах села автобус рухається вулицею центральна, до свого кінцевого пункту на розі вулиць Макаренка та Шевченка; його лінії руху та зупинки показано на відповідній схемі у складі проекту.
Доступність до зупинок автобуса та ліній його руху на сьогодні значно перевищує нормативні показники для віддалених частин села.
Легковий автомобільний транспорт
На даний час в селі зареєстровано наступну кількість автотранспортних засобів (в приватній власності):
легкові автомобілі – 82 од.;
мікроавтобуси – 8 од.; вантажні автомобілі – 21 од.
Відповідно, з розрахунку на існуючу кількість населення села (1619 мешканців), загальний рівень автомобілізації складає 111 авто на 1619 жителів, а за легковими приватними – 82 авто на 1619 осіб.
Наявні в селі автомобілі зберігаються в межах земельних ділянок власників, гаражі та автостоянки для тривалого зберігання автотранспортних засобів в населеному пункті відсутні.
Безпосередньо в межах с. Молодецьке відсутні станції технічного обслуговування автомобілів та автозаправні станції, проте такі об’єкти наявні в зоні безпосередньої досяжності, на межуючи промислових тери торіях та в смт Маньківка та на примиканні автодороги О-241114 до територіальної автодороги Т-24-11 на північний схід від села.
Інженерна підготовка та захист території Гідротехнічні заходи
Село Молодецьке с заходу на схід перетинає безіменний потік, що являється притокою ІІ порядку р. Ревуха. Водотік регульований каскадом ставків. Живлення мішане, довжина в межах села становить біля 3,1 км.
Тимчасові водні потоки представлені потічками, утвореними стоком атмосферних опадів зливового характеру.
Території, що мають високий рівень залягання ґрунтових вод до 2,5 м та заболоченості, знаходяться в заплаві струмка.
До основних причин прояву процесів підтоплення належать: природні: надмірні атмосферні опади у вологі роки;
антропогенні: замулення водотоків, яке зумовлює зниження природної дренуючої здатності, заболочення, відсутність зливостоків.
Для села характерним є горбистий, долинно-балочний рельєф. Відносні позначки поверхні коливаються від 210,0 до 235,0 м.
Територія населеного пункту відноситься до зони розповсюдження лесових порід І типу за просіданням.
Відведення дощових та талих вод
На території села Молодецьке відсутні мережі дощової каналізації. Відведення дощових та талих вод здійснюється поверхневим способом: по поверхні землі, по рельєфу, по існуючим вулицям у напрямку понижень до водних об’єктів струмка та ставків. Відведення поверхневого стоку за рахунок поздовжніх ухилів по вулицям та по рельєфу значно погіршує благоустрій та екологічний стан села, призводить до проявів водної ерозії, росту балок та ярів, сприяє забрудненню ґрунтів та водних об’єктів.
Відсутність організованого відведення атмосферних вод та очисних споруд на випусках стоків не відповідає сучасним санітарним та екологічним нормам та вимогам.
З метою запобігання забрудненню водних об’єктів, благоустрою території села, для поліпшення екологічного стану необхідне будівництво системи дощової каналізації на всій забудованій території, особливо на нових ділянках забудови з обов’язковим будівництвом очисних споруд на усіх випусках стоків.
1.2. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА ОЦІНКА. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Розділ розроблений відповідно вимог ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», ДСН 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів». При цьому використані дані районних та сільських служб і управлінь, результати натурного обстеження території.
Графічне викладення матеріалу представлено на «Схемі планувальних обмежень...», яка є основою для розроблення функціонально-планувальної структури території, М 1:5000. Санітарно-захисні зони підприємств і об’єктів наведені нормативні.
Нижче наведені характеристики стану окремих складових навколишнього природного середовища, на основі аналізу яких виконано еколого-містобудівне обґрунтування перспективного розвитку території.
Територія села Молодецьке розташована у південно-східній частині Маньківського району Черкаської області. Село розташоване за 14,0 км від районного центру - смт Маньківка, за 7,0 км від залізничної станції Поташ і за 12,0 км автотраси М-05.
Клімат
Територія, яка розглядається, розташована в регіоні південної лісостепової зони з помірно-континентальним кліматом та характеризується нестійкою, з частими відлигами, відносно короткою зимою та теплим, інколи посушливим і тривалим літом.
Нижче наведені необхідні (згідно ДСТУ-Н Б В. 1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія») для врахування при будівництві основні метеорологічні показники багаторічних спостережень по метеостанціям «Умань» (214 мБс), «Гайворон » (175мБс).
Таблиця 1.2.1
Температура повітря: | середня за рік | + 7,2ºС |
абсолютний мінімум | - 37,0ºС | |
абсолютний максимум | + 38,0ºС | |
Тривалість безморозного періоду | середня | 150 днів |
Опалювальний період | середня температура | - 1,0ºС |
період | 186 днів | |
Глибина промерзання ґрунту | середня-максимальна | 36-136 см |
Атмосферні опади: | середньорічна кількість | 476 мм |
середньодобовий максимум | 41 мм | |
спостережний максимум | 155 мм | |
Висота снігового покриву | середня | 21 см |
максимальна | 65 см | |
Відносна вологість | середня | 76,0% |
Переважаючий | теплий період | Пн-Зх, Пн |
напрям вітру | холодний період | Пд-Сх, Пн-Зх |
Максимальна швидкість вітру | річна | 20,0 м/с |
5 років | 23,0 м/с | |
10 років | 24,0 м/с | |
20 років | 26,0 м/с | |
Особливі атмосферні явища (прояв) | тумани | 71 день |
заметілі | 13 днів | |
грози | 33 дні | |
град | 1,5дні | |
пилові бурі | 0,6 днів |
Отже, кліматичні особливості території визначаються помірними кліматичними показниками, що є сприятливою умовою для проживання та відпочинку населення.
За агрокліматичним районуванням територія району належить до територій значного теплозабезпечення та нестійкого зволоження. Комфортний температурний режим створює умови для вирощування сільськогосподарських культур, типових для півдня лісостепової зони, зокрема озимої пшениці, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, картоплі, овочевих і кормових культур. На території, що проектується, час від часу спостерігаються кліматичні явища, які негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур. До них належать заморозки, зливи, град тощо. Заморозки є особливо небезпечними пізньої весни та ранньої осені, бо призводять до вимерзання посівів. Вимерзання посівів озимих культур спостерігається в окремі зими, коли сніговий покрив відсутній, а температура повітря доволі низька.
На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів та згідно архітектурно- будівельного кліматичного районування території України (ДСТУ-Н Б ВЛ.1-27:2010
«Будівельна кліматологія») територія села віднесена до І-го архітектурно-будівельного району (Північно-Західний).
Ґрунтовий покрив
Ґрунтовий покрив с. Молодецьке характеризується відносною однорідністю, що обумовлено обмеженими розмірами проектованої території і її геоморфологічними особливостями.
Вищевказане співвідношення кількості вологи та особливостей температурного режиму, а також тип ґрунтотворної породи зумовили формування у межах території, що проектується, лісостепових опідзолених ґрунтів (ясно-сірих, сірих ґрунтів та чорноземів опідзолених), в різній мірі еродованих.
У заплавах водотоків і по днищах балок формуються гігроморфні ґрунти. Важливу роль при їхньому утворенні відіграє надмірне зволоження, зумовлене високим рівнем ґрунтових вод або підтоплення поверхневими водами. До таких належать чорноземно-лучні, лучні, лучно-болотні ґрунти.
Ґрунти території після обробітку характеризуються сприятливими агрофізичними умовами для вирощування сільськогосподарських культур.
Геолого-геоморфологічна будова
Відповідно до тектонічного районування територія, що розглядається, розташована в межах Росинсько-Тікицького мегаблоку Українського кристалічного щита. В геологічній будові приймають участь кристалічні породи докембрію, відклади палеогену, неогену і крейди, перекриті товщею четвертинних відкладів.
Докембрійські відклади представлені уманськими гранітами і їх мігматитами, рідше – гнейсами. Вони виявлені свердловинами на глибині від 8,0 до 140,0 м, і, місцями, в долинах водотоків виходять на денну поверхню.
На кристалічних відкладах докембрію спорадично залягають глауконітові піски і пісковики крейдового віку потужністю 0,3-0,5 м, перекриті відкладами палеогену і неогену. Палеогенові відклад клади представлені вуглистими пісками і глинами потужністю 0,5-40,0 м (бучацька свита) пісками, піщаниками, мергелями потужністю 2,0-22,0 м (київська свита), глауконітовими пісками, піщаниками, глинами потужністю 2,0-25,0 м (харківська свита).
Неогенові відклади представлені глинистими пісками потужністю 2,0-46,0 м, глинами потужністю 1,0-30,0 м (сарматський ярус), піщано-глинистими відкладами балтської свити потужністю 1,0-27,0 м, бурими і червоно-бурими глинами потужністю 3,0-12,0 м.
Палеогенові і неогенові відклади перекриті шаром четвертинних утворень потужністю до 16,0-20,0 м на плато та до 8.0 - в долинах водотоків.
Четвертинні відклади представлені бурими і червоно-бурими глинами, моренними суглинками і пісками (льодовикові відклади), суглинками і лесовидними суглинками (еолово-делювіальні відклади), мулистими пісками і глинами (болотні відклади).
У геоморфологічному відношенні територія села Молодецьке розташована у межах Придніпровської височини і являє собою частину лесової акумулятивно-денудаційної рівнини, розчленованої балками. Головним базисом стоку і водоприймачем слугує безіменний водотік, що дренує територію населеного пункту у меридіональному напрямку. Навколишня місцевість – підвищена хвиляста лесова рівнина, розчленована долинами річок, іноді каньйоноподібними ярами. За морфологічними і геоморфологічними ознаками рельєф території села можна характеризувати як широкохвилястий долинно-балковий водоерозійний. Основна форма рельєфу села – полога балка. Переважаючі позначки поверхні села становлять 220-230 м, мінімальні приурочені до прируслової частини – 207-215 м, а максимальні – 232 м – до вододільних ділянок на периферійних частинах села. В умовах, що склалися, фактор морфології рельєфу має суттєве естетичне значення у просторово- планувальній організації села.
Гідрологічні та гідрогеологічні умови
Територія села Молодецьке (відповідно гідрологічного районування) відноситься до Правобережної Дніпровської області достатньої водності.
Населений пункт умовно розподіляється на дві частини (право- та лівобережну) безіменним водотоком (притокою ІІ-го порядку р. Ревуха). Як і усі водотоки регіону належать до рівнинних з добре вираженим сніговим і дощовим живленням. Взимку та у посушливе літо повністю переходить на ґрунтове живлення, на мілководних ділянка влітку пересихає, а взимку перемерзає. Природний режим значно змінений внаслідок
зарегульованості значною кількістю ставків. Зокрема на території села створено каскад з п’яти ставків.
Слід зазначити, що в ландшафтно-планувальному відношенні ставки та їх береги після проведення комплексу інженерно-гідротехнічних та організаційно-технічних заходів з благоустрою перспективні для організації зон короткочасного відпочинку.
Тимчасові водні потоки представлені потічками тальвегів ярів, які утворені стоком атмосферних опадів зливового характеру та сніготанення.
Відповідно до Схеми гідрогеологічного районування України територія населеного пункту розташована в межах гідрогеологічної області Українського кристалічного щита, де неглибоке залягання кристалічних порід, перекритих осадовими відкладами, зумовлює особливості формування водоносних горизонтів. Гідрогеологічні умови накопичення і циркуляції підземних вод несприятливі для формування значних об’ємів водних ресурсів, обводнення водоносних порід по площі і в глибину вкрай нерівномірне. Зона активного водообміну підземних вод складає 100,0-150,0 м. Водоносні горизонти тут зосереджені в невеликій товщі осадових відкладів крейди, палеогену, неогену і антропогену та в тріщинах кристалічних і метаморфічних порід докембрію і продуктів їх вивітрювання.
Водоносні горизонти експлуатаційного значення приурочені до тріщинуватої зони кристалічних порід, яка, в основному, поширена на глибину 50-70 м нижче поверхні кристалічних порід. Глибина залягання тріщинних вод обумовлена місцеположенням в рельєфі і гіпсометрією поверхні кристалічних порід. В долинах водотоків водоносний горизонт залягає на глибині 5-20 м. На вододілах та в депресіях кристалічних порід глибина залягання тріщинних вод коливається від 50 до 100 м, в середньому складаючи 30-80 м. Потужність водоносного горизонту тріщинуватих зон становить в середньому 40-60 м.
Води прісні, гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві. Мінералізація їх 0,2-0,7 г/л. Загальна жорсткість тріщинних вод змінюється в межах 2,5 -28 мг-екв. і становить, в середньому, 6 мг-екв. Тріщинні води широко використовуються для водопостачання населеного пункту і підприємств.
Прогнозні ресурси підземних вод у межах Маньківського району становлять 7,6 тис. м3/добу, у тому числі розвідані – 2,5 тис. м3/добу.
Інженерно-будівельна оцінка
Відповідно схеми інженерно-геологічного районування України с. Молодецьке відноситься до території середньої складності будівельних умов освоєння.
Територія населеного пункту відноситься до зони розповсюдження лесових порід І типу за просіданням (до 5 см).
Територія с. Молодецьке не належить до сейсмічно активних зон, про що свідчить Карта загального сейсмічного районування території України (згідно ДБН В.1.1-12:2012
«Будівництво в сейсмічних районах України»), де відображені величини сейсмічності, які необхідно враховувати:
відповідно карти «А», що застосовується при проектуванні будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС1 згідно з ДБН В.1.2-14, а також класу наслідків (відповідальності) СС2 - для будівель заввишки до 73,5 м - 5-бальна зона;
карти «В», що застосовується при проектуванні будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2 згідно з ДБН В.1.2-14 - для будівель заввишки від 73,5 м до 100 м, а так само об’єктів, які належать до потенційно небезпечних, але не ідентифікуються як об’єкти підвищеної небезпеки відповідно до ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки», територія району відноситься 5-бальної зони;
відповідно карти «С», що застосовується при проектуванні будівель і споруд класу наслідків (відповідності) СС3 згідно з ДБН В.1.2-14 необхідно враховувати 6-бальну сейсмічність території.
В результаті аналізу комплексу природних та інженерно-геологічних умов дана інженерно-будівельна оцінка території села за ступенем сприятливості під забудову:
території сприятливі для забудови представлені надзаплавними терасами річки Синиця. Ухили поверхні не перевищують 8%. Ґрунтові води залягають на глибинах понад 3 м від поверхні.
території малосприятливі для забудови представлені, в основному, ділянками з ухилами поверхні 8-15%, де наявність потічків провокує можливість розвитку водної ерозії та площинного змиву. Також до даної категорії віднесені орієнтовно визначені території з природним підвищеним рівнем залягання ґрунтових вод до 2,5 м від поверхні (на ділянках, прилеглих до русла водотоку та локальних понижень. При будівельному освоєнні ці території потребують додаткових заходів по інженерній підготовці території.
території несприятливі для забудови, що потребують складної інженерної підготовки, займають незначні площі і приурочені до крутосхильних, зсувонебезпечних ділянок (ухили поверхні більше 15%) та заплави водотоку з каскадом ставків, що частково заболочена.
Освоєння таких територій пов’язане з складним комплексом підготовчих робіт.
Планувальні обмеження
Система планувальних обмежень техногенного характеру представлена, головним чином, санітарно-захисними та охоронними зонами.
Таблиця 1.2.2
Планувальні обмеження с. Молодецьке
Об’єкти | Параметри зони обмежень (м) | Документ |
Виробничі підприємства | ||
Цегляний завод та глиняний кар’єр | 100 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
ПП «Перлина Тікича» | 100 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Свиноферма до 12 ооо голів | 500 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Інші підприємства сільськогосподарської промисловості (млин,олійня, склади, зерносховища) | 100 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Комунальних об’єктів | ||
Кладовище | 300 | ДСП 173-96 (додаток № 4) |
Об’єктів транспортної інфраструктури | ||
СТО | 50 | ДСП 173-96 (додаток № 4) |
Комунікаційні об’єкти (охоронні зони) | ||
ЛЕП (35, 10 та 0,4 кВ) | 2-15 | Постанова КМУ № 209 від 4 березня 1997 р. |
Траси магістральних газопроводів | 50 | Постанова КМУ № 1747 від 16 листопада 2002 р. |
Природоохоронні об’єкти | ||
Прибережні захисні смуги водних об’єктів (пропозиції щодо встановлення) | Містобудівні пропозиції | ВКУ (ст. № 88) та згідно містобудівної документації |
При прийнятті проектних рішень щодо функціонального використання території також враховуються охоронні зони комунікаційних об’єктів, інженерних мереж та споруд.
Планувальні обмеження природоохоронного характеру представлені прибережними захисними смугами, параметри яких прийняті згідно ВКУ, ст. 88. Використання даних територій регламентується положеннями Водного та Земельного кодексів України та потребує максимального озеленення, благоустрою та обладнання місць відпочинку відповідно до вимог санітарних норм, що передбачено рішеннями генплану.
У прибережних захисних смугах уздовж річок та навколо водойм забороняється:
- розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження й залісення), а також садівництво та городництво;
- зберігання та застосування пестицидів і добрив;
- облаштування літніх таборів для худоби;
- будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
- облаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництв, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Проектом надані містобудівні пропозиції щодо визначення ширини прибережної захисної смуги відповідно до характеристик водних об’єктів. На даний час проект землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги водних об’єктів у межах села Молодецьке не розроблявся. Визначена необхідність розроблення відповідної землевпорядної документації з урахуванням містобудівної документації та орографічних особливостей території (крутизна схилів тощо).
ІІ. ОБГРУНТУВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
2.1. ПРОГНОЗ ДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА, ТРУДОВІ РЕСУРСИ
Населення с. Молодецьке станом на 01.01.2018 р. складає 1,6 тис. осіб.
Оптимістичний варіант прогнозу чисельності населення передбачає можливість більш повної реалізації репродуктивних настанов населення. Найбільш вірогідно, для цього регіону показник сумарної народжуваності досягне рівня, необхідного для простого відтворення населення, а також буде характеризуватися більш високими темпами приросту показника сумарної народжуваності.
Оскільки в Україні в цілому з 2008 р. триває тенденція зростання середньої тривалості життя, а серед дітей зниження смертності розпочалося значно раніше, доцільно припустити, що позитивні тенденції триватимуть. В Україні влада і громадськість виявляє все більший інтерес до проблем охорони здоров'я. Це також повинно сприяти зниженню смертності.
Міграційний баланс у селі за останні роки був переважно додатним. На розвиток міграційної ситуації у селі впливатиме багато факторів. Пожвавлення міграційного притоку буде залежати від покращення соціально-економічних умов державного розвитку в цілому та стабілізації економічної ситуації в регіоні зокрема.
За оптимістичним варіантом прогнозу передбачається, що протягом усього періоду механічний рух населення села характеризуватиметься перевищенням чисельності прибулих над чисельністю вибулих.
Отже, чисельність населення села залишатиметься стабільною протягом всього періоду. Станом на 1.01.2038 р. у селі мешкатиме 1,8 тис. жителів.
Трансформація вікової структури буде незначною
Таблиця 2.1.1
Характеристика змін загальної численності населення с. Молодецьке
Населення | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | Середньорічна зміна населення, чол | Середньорічна зміна населення, % | |
Всього, осіб | 1698 | 1658 | 1629 | 1619 | 1651 | ||
Загальний приріст (+) чи зменшення (- ), в тому числі: | 16 | -29 | -10 | -7,67 | |||
народилось | 18 | 8 | 9 | 11,67 | -21 | -1,27 | |
померло | 36 | 25 | 37 | 32,67 | |||
Сальдо міграції | 34 | -12 | 18 | 13,33 | 13,33 | 0,81 | |
Таблиця 2.1.2
Прогноз численності населення с. Молодецьке
2018 | 2023 | 2028 | 2033 | 2038 | |
Реалістичний | 1619 | 1582 | 1546 | 1511 | 1475 |
Оптимістичний | 1619 | 1676 | 1738 | 1800 | 1861 |
Тренд розвитку господарського комплексу буде залежати також від розвитку невиробничої сфери, особливо в малому підприємництві, частка якого (щодо зайнятості) складатиме близько 40% від усіх працівників села.
Галузями спеціалізації господарського комплексу будуть сільське господарство, енергетика, харчова промисловість, обробна. Також значний ріст зайнятих спостерігатиметься у будівництві.
Розвиток невиробничого сектора можливий при реалізації програм соціально- економічного розвитку (будівництво рекреаційних закладів, закладів побутового обслуговування, торгівлі і т.п.).
Втім, як було зазначено раніше, найбільше вплине на економіку села розвиток малого підприємництва. Малий бізнес сприяє формуванню конкурентного середовища, робить внесок у вирішенні проблеми зайнятості та наповненні дохідної частини державного та місцевого бюджетів.
Чисельність працівників у малому підприємництві села складе на початок 2038 року орієнтовно біля 0,3 тис. осіб.
Трудові ресурси села Молодецьке, що станом на початок 2018 р. становили 821 особу, формують особи у працездатному віці (812 осіб або 50 %) та особи пенсійного віку, що працюють (202 осіб або 12 %).
Таблиця 2.1.3
Баланс трудових ресурсів с. Молодецьке
№ | Показник | Станом на 01.01.2018 | |
осіб | % | ||
1 | ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ | 1619 | 100 |
2 | ФОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ | ||
2.1 | Чисельність населення у працездатному віці | 821 | 50 |
2.2 | Чисельність непрацюючих інвалідів у працездатному віці | - | - |
2.3 | Особи непрацездатного віку, підлітки та пенсіонери, зайняті у господарській діяльності | - | - |
2.4 | Трудові ресурси (п.2.1-п.2.2+п.2.3) | 1014 | 62 |
Масштаби нової житлової забудови знаходяться в залежності від перспективної чисельності населення. Прогнозна чисельність населення на розрахунковий строк становитиме 1,86 тис. осіб, що на 242 осіб більше за існуючу кількість населення.
Новим будівництвом покривається потреба нового населення, на отримання житла та на перспективу щодо майбутніх трудових мігрантів.
Виходячи з цього, проведені розрахунки обсягів нового житлового будівництва та визначений житловий фонд села на розрахунковий період.
Садибна забудова
Привабливість проживання в садибній забудові є визначним чинником щодо здійснення даного типу будівництва. Обсяги нового садибного будівництва визначені для забезпечення населення що бажає отримати земельну ділянку, для нового населення.
Всього необхідно під розміщення садибної забудови 24 га.
Нове садибне будівництво запропоновано вести на вільних територіях.
Усього під садибне будівництво запропоновані три площадки та вибіркова забудова (див. таблицю нижче). Це біля 96 земельних ділянок під садибне будівництво з присадибними ділянками для обслуговування будинку. Середній розмір ділянки приймався у 0,25 га, а середній розмір садибного будинку орієнтовно у 90 м2 загальної площі. Обсяги нового садибного будівництва на розрахунковий строк складуть біля 8,6 тис. м2 загальної площі.
Перелік площадок під розміщення нової садибної забудови наведено у таблиці нижче.
Таблиця 2.2.1
Площадки розміщення садибної забудови
Перелік площадок (нумерація відповідно до графічних матеріалів) | Територія | Кількість ділянок | Житловий фонд | Населення | |
га | одиниць | тис. м2 з. пл. | осіб | ||
На розрахунковий строк (до 2038 року) | |||||
1 | Західна | 5,3 | 20 | 1,8 | 49 |
2 | Північно-східна | 7,6 | 31 | 2,8 | 78 |
3 | Південна | 3,5 | 14 | 1,2 | 37 |
Вибіркове будівництво | 7,6 | 31 | 2,8 | 76 | |
Разом | 24 | 96 | 8,6 | 242 | |
Таким чином, на розрахунковий строк передбачається, що житловий фонд села становитиме 61,1 тис. м2. Середня житлова забезпеченість по селу становитиме 32,8 м2/людину.
Таблиця 2.2.2
Динаміка житлового фонду с. Молодецьке
Типи забудови | Існуючий стан | Нове житлове будівницт во | Розрахунковий строк | ||||
Загальна площа | Кількість населення | Житлова забезпечені сть | Загальна площа | Кількість населення | Житлова забезпечені сть | ||
тис. м2 | тис. осіб | м2/люд. | тис. м2 | тис. м2 | тис. осіб | м2/люд. | |
Садибна | 52,5 | 1,61 | 32,6 | 8,6 | 61,1 | 1,86 | 32,8 |
2.3. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ.
ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
Передумовою для розвитку планувальної структури села стала гостра необхідність у зміні балансу території у бік резервування її під житлове будівництво для існуючого та нового населення. В межі населеного пункту пропонується включити 123 га, з яких 43 га під існуючими виробничими територіями, що межують з селом та 25 га під сільськогосподарськими територіями, 27 га під проектною житлово-громадською зоною. Решта, що склала 28 га, - під проектними вулицями та дорогами, водними об’єктами та проектними зеленими насадженнями спеціального призначення, що не нормуються.
Генеральним планом пропонується організація наступних функціональних зон:
- зона житлово- громадської забудови;
- зона забудови виробничого призначення;
- зона рекреаційного призначення.
Розвиток зони житлової забудови для розселення нової кількості населення та бажаючих отримати земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва в генеральному плані намічений на 96 ділянках: в існуючих межах на площі 24 га за рахунок городів та інших незабудованих територій.
З них садибну забудову запроектовано в західній частині села по вул. 1 травня площею 5,3 га, в північно-східній частині села по вул. Садова площею 7,6 га, на півдні села 3,5 га та вибірково по селу – ще 7,6 га на вільних від забудови територіях. Середній розмір ділянки прийнятий площею 0,25 га.
Площа сельбищної зони на розрахунковий період складе орієнтовно 417 га, з яких 393 га під існуючої та 24 га під проектної забудови.
Слід зазначити, що узгодження і процедура відчуження земельної ділянки у власника земельного паю або земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, відбувається на стадії розміщення конкретного об'єкту будівництва.
Розвиток зони громадської забудови села генеральним планом передбачено шляхом продовження формування загальносільського центру на вільних від забудови ділянках, переважно вздовж головних вулиць.
Існуючий загальносільський центр склався як система адміністративних, культурно- освітніх об’єктів, закладів охорони здоров’я, закладів торгівлі та громадського харчування розташованих переважно вздовж вул. Центральна та вздовж вул. Макаренка. В межах ділянок існуючої забудови громадського центру села є резерв території під розміщення проектних ділянок громадської забудови, тому генеральним планом передбачено ділянки для будівництва частини проектних громадських об’єктів в межах загальносільського центру.
Генеральним планом передбачено ділянки для нової громадської забудови села загальною площею 2,9 га.Також генеральним планом пропонується розширення існуючої амбулаторії для збільшення в неї кількості місць, розміщення центрів дозвілля.
З метою наближення до населення мережі повсякденних послуг, розміщення магазинів продовольчих і непродовольчих товарів, закладів побутового обслуговування та громадського харчування також пропонується у проектних громадських центрах місцевого значення вздовж вул. Центральна та вул.Макаренка
Розвиток промислово-складської зони села для забезпечення виробничих потреб населення, проектом пропонується реалізувати за рахунок приєднання в межі села сформованих зон промислово-виробничих і комунально-складських об’єктів, що сконцентровані, в основному, в північно-західній частині населеного пункту по вул.Мічуріна (близько 38,5 га), та в районі вул. Заводська(близько 4,3га). В північно-західній частині вищезазначеної промислової зони (район вулиці Мічуріна) розташована недіюча свиноферма. Зважаючи на те, що в межі санітарно-захисної зони від свиноферми потрапляють квартали існуючої житлової забудови, подальше функціонування об’єкту за призначенням неможливе. Таким чином генеральним планом пропонується трансформація території колишньої свиноферми в комплекс підприємств з первинної переробки місцевої сільськогосподарської продукції.
Також планується збільшити існуючу зону сільськогосподарських підпри’ємств за рахунок земель Молодецької сільської ради шляхом включення до меж села територї орієнтовною площею в 25,1 га. На даних ділянках пропонується організація тепличних господарств, фермерських господарств, тощо.
Згідно з п.3 ст. 173 Земельного кодексу України включення земельних ділянок у межі села не тягне за собою припинення прав власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп).
З метою вирішення соціальних проблем жителів сільських населених пунктів, пропонується укладати угоди на соціальне партнерство між сільськогосподарськими підприємствами та сільськими радами.
Зона об’єктів природно – заповідного фонду в с.Молодецьке облікується гідрологічний заказник місцевого значення «Мартинів» загальною площею 8,7га земель водного фонду по Молодецькій сільській раді, що розташований по вул.Шевченка.
Межі водоохоронної зони, нормативні розміри прибережних захисних смуг та перелік обмежень господарської діяльності в прибережних захисних смугах встановлюються згідно із вимогами ст.ст. 88, 89 Водного та 60, 61 Земельного кодексів України, постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них".
Склад зони рекреаційного призначення наведений в розділі 2.6. «Зелені насадження».
2.4. СИСТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Розрахунок необхідної ємності установ та підприємств обслуговування виконаний на розрахунковий етап до 2038 року для с. Молодецьке відповідно ДБН Б.2.2-12:2018.
Чисельність населення села на початок 2038 року прийнята у 1,8 тис. осіб.
Нижче в таблиці наводиться розрахунок необхідної місткості основних установ та підприємств обслуговування.
Таблиця 2.4.1
Установи і підприємства обслуговування | Одиниця виміру | Норма на 1 тис. осіб | Загальна потреба | Наявність придатних установ | Необхідне нове будівництво |
Дитячі дошкільні заклади | місць | 85% дітей 3-5 років, 50% діти 6 років | 50 | 90 | На базі існуючого навчального закладу |
Загальноосвітні школи І – ІІІ ступенів | місць | 100% дітей 7-14 років, 50% діти 6, 15-17 років | 320 | 320 | |
Міжшкільні центри комп’ютерного і виробничого навчання | місць | 8 % від загальної кількості школярів | - | На базі існуючого навчального закладу | |
Позашкільні установи | місць | 15,3% від загальної кількості школярів IV-VIII класів | - | ||
Стаціонари усіх типів | ліжок | 14,15 | Районний центр | ||
Поліклініки, амбулаторії, диспансери (без стаціонару) | відвідувань у зміну | 24 | Районний центр | ||
Станції швидкої медичної допомоги | автомобіль | 1 на 10 тис. осіб | Районний центр | ||
Аптеки | об’єкт | 0,09 | 1 | - | 1 |
Бази відпочинку, позашкільні табори | місць | 25 | 32,5 | - | 32,5 |
Фізкультурно-спортивні споруди, територія | га | 0,7 | 0,91 | - | 0,91 |
На базі існуючого навчального закладу | |||||
Спортивні зали загального користування | м2 підлоги | 98 | 152 | 127,4 | - |
Клубні установи та центри дозвілля | місць відвідування | 50 | 65 | 600 | - |
Кінотеатри | місць | 20 | 26 | 26 | Нові громадські |
Установи і підприємства обслуговування | Одиниця виміру | Норма на 1 тис. осіб | Загальна потреба | Наявність придатних установ | Необхідне нове будівництво |
центри | |||||
Бібліотеки | тис. од. | 4 | 5,2 | 20 | - |
Магазини, усього | м2 торгової площі | 230 | 349 | 1925 | - |
Ринкові комплекси | м2 торгової площі | 25 | 32,5 | - | - |
Підприємства харчування | місць | 40 | 52 | 120 | - |
Підприємства побутового обслуговування | робочих місць | 9 | 12 | - | 12 |
Нові громадські центри | |||||
Фабрики-пральні | кг білизни за зміну | 110 | 143 | - | Нові комунальні території |
Фабрики – хімчистки | кг речей за зміну | 7,4 | 9,62 | - | |
Бані і душові | місць | 5 | 6,5 | - | |
Відділення зв’язку | об’єкт | 0,16 | 1 | - | Громадський центр |
Відділення і філії ощадбанку | опер. місце | 1 оп. місце на 1-2 тис. чол. | 1 | - | |
Пожежне депо | пожеж. маш. | 1 на 5 тис. осіб | 2 | - | Нові комунальні території |
Готелі | місць | 4,8 | 6 | - | 9 |
Громадські вбиральні | прилад | 1 | 1,3 | 0 | - |
Кладовище традиційного поховання | га | 0,24 | 0,31 | 0,4 | - |
2.5. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДИЩИНИ
Згідно даних Управління культури, національностей та релігій на території села Молодецьке відповідно до актуальних переліків пам’яток культурної спадщини Черкаської області розташовані пам’ятки історії, монументального мистецтва та архітектури.
Таблиця 2.5.1
Пам’ятки археології місцевого значення
Державний реєстраційний номер | Пам’ятка | Рішення про взяття на облік |
3145 | Поселення | Рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 26.06.1990 № 116 |
3146 | Поселення | Рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 26.06.1990 № 116 |
Таблиця 2.5.2
Пам’ятки історії та монументального мистецтва місцевого значення
Братська могила прикордонників | с. Молодецьке | рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 05.08.1983 № 359 |
Братська могила радянських воїнів | с. Молодецьке, біля Будинку культури | рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 28.09.1973 № 544 |
Таблиця 2.5.3
Пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення
Пам’ятник воїнам -односельцям | с. Молодецьке, центр | рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 28.09.1973 № 544 |
Таблиця 2.5.4
Щойно виявлені об’єкти історії
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932 - 1933 рр. | 1992 рік встановлення |
Місце бойових дій 1941-1944 рр. | Адміністративні межі Молодецької сільської ради |
За умови виявлення об’єктів культурної спадщини їх паспортизація та визначення меж покладається на державні органи охорони культурної спадщини. У майбутньому за умови розробки облікової документації на пам’ятки культурної спадщини відповідні зміни мають бути враховані у порядок землекористування.
З метою забезпечення охорони пам’яток історії, археології, містобудування, архітектури і монументального мистецтва встановлюється система зон охорони - охоронні зони, зони регулювання забудови та зони охоронюваного ландшафту, в порядку, який визначається законодавством України.
Охоронна зона – територія, яка безпосередньо оточує територію пам’ятки.
Зона регулювання забудови – територія, яка оточує охоронну зону пам’ятника, встановлюється для збереження або відновлення характеру історичного планування, просторовий структури, закріплення значіння пам’ятника в забудові чи ландшафті.
Зона охоронюваного ландшафту – встановлюється на території, яка не входить в состав охоронної зони та зони регулювання забудови, для збереження цінного ландшафту, який впливає на цілісність історичного обліку пам’ятки в природному оточені.
Розміри та конфігурація охоронних зон пам’яток археології, режим їх використання визначаються в кожному окремому випадку, в залежності від виду пам’ятки, категорії охорони (національного чи місцевого значення), сучасної та історичної топографії місцевості.
Підстави для розробки рекомендацій щодо охоронних зон, зон регулювання забудови та зон охоронюваного ландшафту:
Закон України “Про охорону культурної спадщини” 2000 р. (статті 6,24, 32).
Постанова Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1967 р. №125
“Про стан і заходи по дальшому поліпшенню охорони та збереження пам’ятників архітектури, мистецтва, археології та історії в Українській РСР (пункт 2-6), стор.84.
Тимчасова інструкція по організації охоронних зон та зон регулювання забудови для пам’ятників культури Української РСР
Затверджена Держбудом УРСР і Міністерством культури УРСР за погодженням з Українським товариством охорони пам’ятників історії та культури 9 серпня 1968 року.
Залежно від функціонального призначення та на підставі ДБН Б.2.2-12:2018 озеленені території поділяються на території загального, обмеженого користування та спеціального призначення.
Існуючі зелені насадження загального користування на території села Молодецьке представлені парком 2,5 га. Згідно «ДБН Б.2.2-12:2018» таблиці 8.1 для території лісостепу, при нормативі 13 м2 на людину, потреба в загальноміських озеленених територіях на розрахунковий період складе близько 2,34 га. Таким чином площа існуючих зелених насаджень задовольняє нормативні потреби на розрахунковий періоди.
Рішеннями генерального плану розвиток системи зелених насаджень обмеженого користування планується головним чином у зв’язку з організацією територій озеленених ділянок біля громадських будинків, навчальних закладів, освітніх установ та культових споруд.
Поряд з зеленими насадженнями загального користування намічено необхідний обсяг зелених насаджень спеціального призначення:
– озеленення санітарно-захисних зон промислових, комунальних та сільськогосподарських підприємств;
– озеленення вздовж трас автомобільного транспорту;
– озеленення природоохоронних зон навколо водойм.
В існуючих межах с. Молодецьке розташоване одне кладовище традиційного поховання за адресою вул. Ватутіна, загальною площею фактично 4,4 га.
Таблиця 2.7.1 Кладовища традиційного поховання на території с. Молодецьке
Кладовища (назва) | Адреса (місцезнаходження) | Площа, га (за відводом) | Статус (діюче чи закрите) | Частка заповнення, (%) для діючих кладовищ |
Кладовище традиційного поховання | с. Молодецьке, вул.Ватутіна | 4,4 | діюче | 60% |
Згідно Додатку № 4 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від
19.06.96 р. № 173 кладовища традиційного поховання відносяться до об’єктів ІІІ класу шкідливості із розміром санітарно-захисної зони 300 метрів в якій забороняється житлова та громадська забудова. Згідно пункту 5.5 цих правил кладовище повинне бути закрите, із зменшенням СЗЗ до 100 м через 25 років після кінця кладовищного періоду. Умови утримання та упорядкування кладовищ повинні відповідати вимогам ДСП 2.2.2.028-99
«Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» від 01.07.1999 року.
Згдно ДБН Б.2.2-12:2018 додатку Е.1, примітки 7, норма кладовищ традиційного захоронення становить 0,1 га на 1000 жителів для сільських населених пунктів. При розрахунковій чисельності населення у 1,8 тис. осіб необхідна територія кладовища повинна становити 0,2 га. Запропонована під розміщення нового проектного кладовища ділянка по вул. Мічуріна в північно-західній частині села площею 0,2 га задовольняє цю потребу понаднормово. Нова житлова забудова в межах СЗЗ проектного кладовища не передбачається.
Рекомендовано разом із рішенням про припинення нових захоронень розглядати можливість скорочення СЗЗ до 100 м від окремих ділянок кладовищ, для яких завершений кладовищний період, і які можна вважати закритими, з оформленням відповідного висновку (п.3.12 ДСанПіН 2.2.2.028-99; п.п.5.7-5.9 ДСП 173-96).
На даний час згідно наданих вихідних даних в селі Молодецьке відсутнє пожежне депо. Тому генеральним планом пропонується розмістити пожежне депо по вул. Ватутіна, в проектній сільськогосподарській зоні, на ділянці 0,6 га відповідно до норматива по Додатку Е.4 п. 64 «ДБН Б.2.2-12:2018». Вимога щодо нормативного радіусу обслуговування 3 км по дорогах загального користування буде дотримана при розташування проектного пожежного депо на цьому місці.
Відповідно таблиці 15.1. ДБН Б.2.2-12:2018 для села з населенням від 1 до 7 тисяч осіб норматив становить: 2 пожежні машини. Пріоритетність будівництва нових пожежних частин вирішується планами соціально-економічного розвитку села.
Розміщення 100% резерву основних пожежних машин (машин, які подають на пожежу вогнегасні речовини) слід передбачати у гаражних приміщеннях будівель пожежних частин (згідно вимог п.2.35 ДБН В.1.2-4-2006).
Даним проектом також передбачені протипожежні містобудівні заходи, спрямовані на попередження і боротьбу з пожежами.
У разі розміщенні нових виробничих об’єктів (промислових, сільськогосподарських та ін.) враховувати при розміщення нових пожежних частин вимоги п. 3.37 СНиП ІІ-89-80* та п. 3.31 ДБН Б.2.4-3-95.
Ступінь вогнестійкості виробничих, складських будівель споруд, у залежності від категорії об’єктів з цивільного захисту (цивільної оборони), повинна бути не нижче ІІІ а ступеня вогнестійкості. Кількість будівель нижче ІІІ а ступеня вогнестійкості на категорованому об’єкті другої категорії з цивільного захисту (цивільної оборони) не повинна перевищувати 50% загальної кількості будівель на об'єкті.
Згідно вимоги п.15.2.4 ДБН Б.2.2-12:2018 відстань від межі забудови населеного пункту до лісових масивів повинні бути не менше 50 м.
В районах садибної забудови передбачена установка водопровідних колонок.
Наявні водойми повинні бути обладнані зручними під’їздами. Детальніше їх розташування проробляється на наступних стадіях проектування.
Розрахункові протипожежні витрати води наведені в розділі «Водопостачання.
Проектні рішення».
2.9. ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА
Зовнішній транспорт
Для забезпечення стабільного функціонування транспортних зв’язків, на перспективу передбачається проведення ремонту та відновлення твердого покриття автодороги О-241114, яка забезпечує зв’язки з територіальними автошляхами, що з’єднують село Молодецьке з міжнародною автодорогою М-06 (Київ-Одеса) та районним центром Маньківка.
Перевезення мешканців с. Молодецьке у зовнішньому сполучені залізничним та автомобільним транспортом і надалі передбачено з найближчих до населеного пункту залізничної станції («Поташ») та автостанції («Маньківка»).
Вулично-дорожня мережа
На розрахунковий строк, у зв’язку із необхідністю транспортного обслуговування проектної забудови, вулична мережа села буде значно розширена. Так, передбачається будівництво ряду проектних вулиць, як головного, так і місцевого значення. Головні вулиці, окрім забезпечення під’їзду власним автотранспортом мешканців, будуть нести функцію магістралей, якими рухається внутрішньосільський транспорт (автобус).
Окрім того, проектом передбачено реконструкцію існуючих вулиць, з доведенням елементів їх поперечного профілю до нормативних, а також заміну або влаштування твердого покриття. Креслення типових поперечних профілів існуючих та проектних вулиць на проектний етап надаються у складі проекту.
Протяжність проектних вулиць становитиме 16,2 км (з них 11,7 км житлових та 1,4 виробничого призначення), а загальна протяжність вуличної мережі на розрахунковий строк становитиме 36,8 км (8,6 км із яких це головні вулиці). Щільність вуличної мережі до кінця розрахункового етапу буде становити 5,60 км/км2.
Основні параметри головних вулиць проектної вуличної мережі наведено в табл. 2.9.1.
Таблиця 2.9.1
№ | Назва вулиці | Ширина проїзної частини, м | Ширина в червоних лініях, м |
проект | проект | ||
1 | Центральна | 7,0(р) | 20,0 |
2 | Шевченка | 7,0(р) | 20,0 |
3 | Макаренка | 7,0(р) | 20,0 |
4 | Миру | 7,0(р) | 20,0 |
7 | Проектні | 7,0 | - |
Примітки:
(р) реконструкція з розширенням проїзної частини
Ширина проїзної частини існуючих житлових вулиць буде доведена до 6,0 метрів, а їх габарит в межах червоних ліній становитиме 12,0-15,0 метрів.
На всіх вулицях до кінця розрахункового етапу передбачається влаштування твердого покриття, пішохідних тротуарів та зовнішнього освітлення.
Внутрішньо-сільський транспорт
На розрахунковий етап передбачено мережа ліній руху автобуса, виходячи з міркувань забезпечення нормативної пішохідної доступності як існуючих, так і проектних ділянок житлової та громадської забудови.
Запроектована лінія руху автобусу пройде, по вулицям Центральній. Загальна довжина проектних ліній складає 2,26 км, а щільність мережі руху автобусу відповідно 0,79 км/км2.
Для підвищення якості обслуговування пасажирів передбачається влаштування обладнаних належним чином зупинок громадського транспорту. Зупинки автобусів розташовані в місцях тяжіння пасажирських потоків на відстані 400-800 метрів (відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018). Місця розташування зупинок громадського транспорту показані на графічних матеріалах генерального плану.
Автомобільний транспорт
Загальний рівень автомобілізації (згідно ДБН Б.2.2-12:2018) на розрахунковий строк у с. Молодецьке становитиме 310 автомобілів на 1816 мешканців, з них легкових – 280 авто на 1816 мешканців; рівень моторизації прийнято у 100 мотоциклів на 1816 мешканців.
Таким чином, виходячи з проектного населення 1,8 тис. осіб, на розрахунковий строк в селі буде налічуватися 403 автотранспортні засоби, з яких 364 – легкові автомобілі, а також 130 мотоциклів (мопедів).
Зберігання приватного автотранспорту, власники якого проживають в садибній забудові, буде здійснюватися на території їх земельних ділянок.
Необхідним є встановлення на вузлах вуличної мережі населеного пункту знаків пріоритету, які регламентують черговість проїзду автотранспортних засобів.
Об’єктів обслуговування автотранспорту, таких як АЗС та СТО, до розміщення в межах населеного пункту не передбачено, зважаючи на наявність таких в безпосередній близькості до с. Молодецьке, зокрема, в смт Маньківка.
Всі запроектовані генеральним планом об’єкти обслуговування населення мають бути забезпечені автостоянками для тимчасового зберігання автотранспорту. Площа та місткість їх має бути розрахована згідно ДБН Б.2.2-12:2018 на подальших стадіях проектування.
2.10. ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА
Водопостачання
Для забезпечення водопостачанням житлової, громадської забудови та проектних виробничих об’єктів села проектом передбачається будівництво централізованої системи водопостачання з прокладанням водоводів у межах проектних червоних ліній вулиць (існуючих та тих, що проектуються) та будівництвом станції водопідготовлення. Передбачається влаштування об’єднаної системи на господарсько-побутові та протипожежні потреби.
Проектом прийнято другу категорію надійності системи водопостачання за вимогами пункту 8.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди». Ті елементи системи водопостачання, пошкодження яких може призвести до перебоїв у подаванні води на потреби пожежогасіння, проектом передбачено першої категорії (кільцеві водопровідні мережі з пожежними гідрантами, резервуари чистої води, пожежні насоси тощо).
Обсяги води на господарсько-питне водопостачання розраховано відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», а також ДБН В.2.5-74:2013
«Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди».
На час розроблення проекту існуюча кількість населення садибної забудови у селі складає 1619 осіб. На розрахунковий період проектом додатково передбачається 242 осіб у садибній забудові. Таким чином на розрахунковий період передбачається 1861 жителі садибної забудови.
Середньодобовий (питомий) норматив господарсько-питного водоспоживання на одного мешканця садибної забудови, що враховує витрати води на потреби громадських будівель прийнято 200 л/доб. Коефіцієнт, що враховує непередбачені витрати води на господарсько-питні потреби прийнято 1,05. Коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання прийнято 1,2.
На розрахунковий період будівництва села розрахункова максимальна витрата води на господарсько-питні потреби житлових та громадських будівель прийнято 820 м3/добу.
Потреби промислових підприємств села у воді питної якості на перспективний період складуть 180 м3/добу.
Сумарна витрата води на потреби села складе 820 + 180 = 1000 м3/добу.
Джерелом господарсько-питного водопостачання села на перспективний період передбачається прийняти підземні водоносні горизонти, які будуть експлуатуватися водозабірними свердловинами.
Потрібна кількість робочих водозабірних артезіанських свердловин на розрахунковий період для забезпечення розрахункових потреб села при 22-х годинній роботі насосів і дебітом – 8 м3/год (відповідно існуючих аналогів) прийнято 6 шт. Кількість резервних свердловин для водозабора прийнято згідно з ДБН В.2.5-74:2013 табл. 10 і становить 1 шт. Загальна розрахункова кількість свердловин для села складе 7 шт.
Для системи централізованого водопостачання проектом передбачається влаштування семи артезіанських свердловин на взаємних відстанях, які виключають взаємний перетин їх гідравлічних зон впливу.
Для забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки та охорони від випадкового, або навмисного забруднення водоносного горизонту передбачається тампонаж існуючих свердловин (дивись креслення «Схема інженерного обладнання території»). Передбачається продовження експлуатації існуючих свердловин, що знаходяться на територіях виробничих підприємств для забезпечення потреб у воді цих підприємств без підключення цих свердловин до централізованої системи водопостачання при умові передбачення заходів захисту водоносних горизонтів від забруднення. Навколо проектних артезіанських свердловин пропонується передбачити зони санітарної охорони першого, другого та третього поясів (відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 розділ 15, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 року № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів»). На подальших стадіях проектування у межах кожного з поясів має бути встановлено спеціальний режим та визначено комплекс заходів, спрямованих на недопущення погіршення якості води.
Зони першого поясу радіусом 30 м. передбачається огороджувати парканом з металевої сітки висотою 2,0 м., а також смугою зелених насаджень (ДБН В.2.5-74:2013 пункт 17.1.4, а також ДСТУ-Н Б В.2.6-188:2013). Проектом передбачаються заходи для захисту територій першого поясу від затоплення дощовими та повеневими водами (вертикальне планування, обвалування та інше). На території першого поясу забороняються усі види будівництва за виключенням тих, які мають безпосереднє відношення до функціонування об’єктів водопроводу.
Межі другого та третього поясів санітарної охорони пропонується встановлювати розрахунками на подальших стадіях проектування, виходячи з санітарних і гідрологічних умов. На території другого та третього поясів передбачається виявлення та тампонаж, або відновлення старих недіючих, дефектних або таких, що експлуатуються з порушеннями свердловин, шахтних колодязів, які створюють небезпеку забруднення водоносного горизонта, регулювання буріння нових артезіанських свердловин.
Уточнений розрахунок необхідної кількості артезіанських свердловин пропонується виконувати (уточнювати) на подальших стадіях проектування (стадії “Проект” і “Робоча документація”).
Вода, що має подаватися у мережі об‘єднаного господарсько-питного та протипожежного водопроводу за хімічним і бактеріологічним складом повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
Схему водопостачання пропонується виконувати згідно з вимогами розділів 9 та 12 ДБН В.2.5-74:2013.
Станцію водопідготовлення передбачається розташувати у північно-східній частині села. На території станції передбачається розташування резервуарів чистої води для зберігання регулювального, протипожежного та інших запасів води, а також розташування насосної станції другого підйому з пожежними насосами.
Остаточні рішення щодо забезпечення водопостачанням села, уточнені розрахунки об’ємів господарчо-побутового водопостачання, гідравлічні розрахунки мереж і споруд водопроводу пропонується виконувати (уточнювати) на подальших стадіях проектування (стадії “Проект” і “Робоча документація”).
Потреби у воді для зрошування зелених насаджень, поливання та миття удосконалених покриттів села у перерахунку на одну людину прийнято 40 л. Поливання та зрошування пропонується проводити водами з приток річки Ревуха та каналів, що розташовані на території села, за допомогою поливальних автомобілів. Витрата води на поливання складе 103 м3/добу.
Поливання територій, прилеглих до громадських будівель, комерційної забудови та промислових будівель, пропонується здійснювати окремими системами поливальних водопроводів, що живляться від стаціонарних чи портативних поливальних насосних станцій.
Поливання присадибних ділянок передбачається здійснювати поверхневими водами приток річки Ревуха та каналів на території села, або від окремо розташованих на ділянках шахтних колодязів.
Трасування мереж поливального водопроводу, їх гідравлічні розрахунки, а також остаточний вибір місць розташування поливальних насосних станцій пропонується здійснювати на наступних стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»).
Водопровідні мережі та споруди
Водогони та мережі об’єднаної системи господарсько-питного та протипожежного водопроводу пропонується передбачати кільцевими з поліетиленових труб типу ПЕ-100 за ГОСТ 18599-83*.
На кільцевих водопровідних мережах села пропонується встановлювати пожежні гідранти 125 мм. за ГОСТ 8220-85. Відстань до будівель і споруд, або їх частин, що обслуговуються гідрантами, не повинна перевищувати 200 м. по дорогах з твердим покриттям (пукти 12.16 та 13.3.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»). Проектом пропонується водопровідні колодязі на мережах та камери перемикання на водоводах передбачати зі збірних залізобетонних елементів за ТПР 901-09- 11.84.
Водопровідні мережі передбачається прокладати на відстанях від фундаментів будівель і споруд, передбачених у додатку И.1, а до інших підземних інженерних мереж – передбачених у додатку И.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
Господарсько-побутова каналізація
Відповідно до розрахункових об’ємів водоспоживання об’єм промпобутових стічних вод на розрахунковий строк проекту у максимальну добу складає 338,00 м3.
Відведення розрахункового об’єму стічних вод села буде здійснюватися централізованою системою каналізації на каналізаційні очисні споруди (КОС).
Стічні води від існуючої та проектної забудови села, системою самопливних колекторів, по басейнам каналізування, будуть відводитись на районні каналізаційні насосні станції. Далі, за допомогою напірних трубопроводів та самопливних колекторів централізованої системи каналізації будуть надходити на каналізаційні очисні споруди (КОС).
Розміщення КОС передбачається у центральній частині села, в районі існуючого кладовища.
Очисні споруди мають забезпечити відновлення якості води, її природної структури та біологічної активності і можливість подальшого використання. Відновлення якості води може здійснюватися як за традиційною схемою – механічне та глибоке біологічне очищення, знезараження, доочищення у ставках з вищою водною рослинністю, так і на базі новітніх технологій.
Даним проектом рекомендується використання закритих каналізаційних очисних споруд блочно-модульного типу, розрахованих на повне біологічне очищення та знезараження зворотних вод. Необхідна продуктивність КОС – 34,00 тис. м3/добу. Санітарно захисна зона від споруд – 50 метрів (ДБН В.2.5.-75:2013, табл.30, примітка 7, ДБН Б.2.2- 12:2018, таблиця 11.1). З метою більшої деталізації проектних рішень, як проект-аналог закритих каналізаційних очисних споруд блочно-модульного типу була прийнята установка BIOTAL. Розмір санітарно-захисної зони від установки BIOTAL, продуктивністю до 200 м3/добу (згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров’я України №05.03.02-07/25540 від 25.06.2004 р.), становить 25 м.
У поливальний період року, очищені та знезаражені стічні води можливо використовувати для зрошення зелених насаджень, з урахуванням виконання вимог передбачених у висновку Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва
№ 21/4191 від 5.11.02. Для партерних газонів та квітників система зрошення – внутрішньо - ґрунтова, для садових газонів з посадками дерев та чагарників допускається поверхневий спосіб поливання з розташуванням зрошувачів на висоті декілька сантиметрів від поверхні землі. Зрошення насаджень у першому поясі зони санітарної охорони джерел госппитного водопостачання і поливання покриттів проїздів та майданчиків – тільки водою із госппитного водопроводу.
В зимовий період, очищені та знезаражені стічні води будуть скидатись у систему каскаду озер (за течією нижче населеного пункту).
Осад, що утворюється в процесах кондиціювання зворотних вод після механічного зневоднення та знезараження може використовуватись для удобрювання ґрунтів.
У складі даного проекту розробляється принципова схема магістральних мереж та головних споруд системи каналізації, виконуються розрахунки загального добового об’єму стічних вод з урахуванням 100% каналізування забудови в межах населеного пункту на розрахунковий строк.
Остаточне визначення місця розміщення очисних споруд, вибір технології очищення та уточнення розрахункових показників вирішується на наступних стадіях проектування, при розробці спеціалізованих проектів, з урахуванням рішень даного проекту, детального аналізу місцевих умов, вихідних даних на проектування. Остаточний вибір варіанту належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Обов’язкові умови впровадження місцевих очисних споруд:
– забезпечення надійного централізованого госппитного водопостачання;
– сертифікація технології та установок очищення;
– глибоке очищення та знезараження стічних вод;
– приведення площі зелених насаджень у відповідність з діючими нормативами озеленення, що дозволить використовувати очищені стічні води для зрошення;
– улаштування локальних систем без випуску стічних вод, тобто повного їх використання;
– забезпечення нормативної санітарно-захисної зони.
– організація постійного та надійного моніторингу санітарного та екологічного стану території населеного пункту;
– виконання інших вимог місцевих органів санітарного та екологічного нагляду.
До кінця розрахункового строку проекту передбачається повне охоплення забудови села централізованою системою каналізації.
На перший час, відповідно до п.2.21. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць N 145, рідкі відходи, що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку.
Основні заходи щодо організації водовідведення:
– будівництво мереж централізованої системи каналізації.
– будівництво каналізаційних насосних станцій (8 одиниці).
– будівництво каналізаційних очисних споруд з повним біологічним очищенням.
– повне обладнання житлового фонду системою водовідведення.
– створення виробничої бази, удосконалення економічних та правових засад функціонування водопровiдно-каналiзацiйного господарства.
Невідкладні заходи щодо організації водовідведення:
– розробка спеціалізованої проектної документації з урахуванням рішень даного проекту щодо кількості та розміщення водокористувачів з метою визначення повного складу першочергових та перспективних заходів для будівництва і розвитку системи водовідведення, економічного механізму реалізації цих заходів.
Орієнтовна вартість невідкладних заходів 0,20 млн. грн.
Таблиця 1
Розрахунок об’ємів водоспоживання, водовідведення
Групи водокористувачів | Чисельність споживачів, осіб | Норма, л/добу | Об’єм м3/макс.добу |
Госппитні потреби населення | |||
- садибна забудова з місцевими водонагрівачами | 1861 | 200 | 372,2 |
- максимальна доба | к=1,2 | 446,64 | |
- невраховані витрати | 10% | 37,2 | |
Полив-миття територій | 1861 | 40 | 74,4 |
Зрошення присадибних ділянок | 1861 | 90 | 167,49 |
Разом: - вода питної якості | 483,84 | ||
- технічна вода | 241,89 | ||
Стічні води |
- населення | 446,64 | ||
- невраховані | 37,2 | ||
Разом: | 483,84 |
Примітки: наведені показники підлягають уточненню при розробці (коригуванні) галузевих схем водопостачання та водовідведення.
Санітарне очищення
Відповідно з нормами ДБН Б.2.2-12:2018 об’єм накопичення твердих побутових відходів та сміття з вулиць на розрахунковий строк проекту складе 0,716 тис. т/рік (чисельність населення 1860 осіб, норма накопичення ТПВ 350 кг/рік сміття та невраховані 10%). Для видалення проектного об’єму ТПВ до кінця розрахункового строку проекту у повному обсязі, необхідна площа звалища повинна становити 0,3 га (з розрахунку 0,02 га на 1,00 тис. т відходів і терміну експлуатації 20 років), санітарно-захисна зона – 500 м. Згідно отриманої від сільської ради інформації по проекту сміттєзвалища, його площа, що становить 0,5 га, задовольняє потребу, а санітарно-захисна зона до житлової забудови витримується.
Проектний об’єм накопичення твердих побутових відходів передбачається видаляти на існуючому сміттєзвалищі. Для цього необхідно провести роботи по його облаштуванню та технічному переоснащенню відповідно до діючих санітарних та екологічних вимог функціонування полігону твердих побутових відходів.
Зберігання відходів та їх знешкодження у місцях не призначених для даних цілей не допускається.
Для зменшення об’ємів вивозу і захоронення ТПВ та для забезпечення виконання
«Програми поводження з твердими побутовими відходами» (постанова Кабінету Міністрів України від 4.04.2004р. №265) передбачається організація роздільного збору твердих побутових відходів із наступним використанням і утилізацією. За умови організації роздільного збору об’єм вивозу твердих побутових відходів можна зменшити на 30-50%.
Керуючись ст. 21 Закону України «Про відходи», питання щодо розміщення на своїй території об’єктів поводження з відходами, створення полігонів для поховання відходів, ліквідація неконтрольованих та несанкціонованих звалищ, тощо, вирішуються органами місцевого самоврядування.
Основні заходи щодо вдосконалення та розвитку системи санітарного очищення:
– забезпечення повного збору, вивозу та своєчасного видалення всіх видів відходів.
– придбання спецавтотранспорту та іншої техніки для санітарного очищення.
– визначення спеціальних місць – майданчиків для організованого збору ТПВ.
– впровадження системи роздільного збору, сортування, утилізації, подрібнення, польового компостування відходів зеленого господарства і інших заходів з метою зменшення об'ємів вивозу і захоронення відходів.
Першочергові заходи:
– створення підприємства комунальної або іншої форми власності, для забезпечення процесу та виконання робіт по своєчасному збиранню, перевезенню та захороненню побутових відходів у повному обсязі.
– розробка спеціалізованої схеми санітарного очищення с. Молодецьке (після затвердження даного проекту) з уточненням першочергових та перспективних заходів, спрямованих на поліпшення екологічного та санітарного стану села, утилізації вторинної сировини, її переробки та одержання продукції, зменшення транспортних витрат тощо.
Орієнтовна вартість невідкладних заходів – 1,00 млн. грн.
Дощова каналізація
Відведення дощових і снігових вод, а також надлишкових вод від поливання з території благоустрою і доріг проектної житлової забудови, а також частини існуючої житлової забудови пропонується здійснювати закритою системою дощової каналізації, з відведенням найбільш забрудненої частини стоку на очисні споруди дощової каналізації, що проектуються. Відведення дощових та снігових вод з решти території існуючої садибної забудови (не охопленої закритою системою дощової каналізації) пропонується здійснювати відкритою системою по поверхні.
Проектом пропонується поділ території села на 11 басейнів закритого каналізування дощових та снігових вод. Пропонується передбачати окремі очисні споруди для усіх басейнів, які мають бути виконані за окремими проектами, погодженими з органами санітарного нагляду Маньківського району Черкаської області.
Схему каналізування дощових та снігових вод прийнято закритою системою.
Дощові води та води, що утворюються при таненні снігів, а також води від поливання вулиць, проїздів та площ з території кожного басейну каналізування самопливними мережами надходять до очисних споруд, що пропонується передбачати для кожного басейну окремо. Найбільш забруднену частину стоку (перші 20 хв. дощу), відповідно до вимог ДБН В.2.5-75:2013, ДСТУ-Н Б.2.5-71:2013 та ДСТУ 3013-95, пропонується очищувати на очисних спорудах. Очищені та умовно чисті води від очисних споруд пропонується скидати у поверхневі потоки. Пропозиції щодо трасування мереж дощової каналізації, а також щодо розташування очисних споруд дивись креслення «Схема інженерного обладнання території».
Розрахунки об‘ємів очищення та скидання дощових та снігових вод, гідравлічні розрахунки мереж дощової каналізації з визначенням їх діаметрів за басейнами каналізування пропонується виконувати на подальших стадіях проектування. Остаточні рішення щодо способу організації відведення поверхневих вод пропонується прийняти на стадіях «Проект» та «Робоча документація».
Для очищення найбільш забрудненої частини поверхневих вод проектом пропонується використовувати водоочисні установки, які відповідно до Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров‘я України при потужності до 25 м3/добу потребують розмірів санітарно-захисної зони 5 м. Ці зони встановлюються проектом. Пропозиції щодо розміщення очисних споруд поверхневих вод дивись креслення «Схема інженерного обладнання території».
Продуктивність кожних очисних споруд каналізації поверхневих вод, остаточні місця та розміри майданчиків для їх розташування, місця та умови скидання очищених та умовно чистих дощових вод пропонується уточнювати на подальших стадіях проектування (стадії “Проект” і “Робоча документація”), відповідно до вимог органів санітарного нагляду Черкаської області.
Теплопостачання
На перспективний період проектом передбачається опалення будинків, що проектуються, здійснювати від автономних побутових теплогенераторів, які розміщуються в кухнях або у відокремлених приміщеннях та працюють на природному газі.
Опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання громадських об’єктів передбачається здійснювати від окремо розташованих котелень у відповідності до ДБН В.2.5-67:2013
«Опалення. Вентиляція та кондиціонування», ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія»; ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні»; ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання»; ДБН В.2.2-16:2005 «Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади», ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», ДБН В.2.2-4-97 «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів», ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди», ДБН В.2.2-10-2000 «Заклади охорони здоров'я», ДБН В.2.2-23-2009 «Підприємства торгівлі», ДБН В.2.2-13-2003
«Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди», ДБН В.2.2-11-2002 «Підприємства побутового обслуговування», ДБН В.2.2-20-2008 «Готелі» тощо, що працюють на природному газі.
Для теплопостачання виробничих підприємств пропонується влаштування окремих систем теплопостачання, за окремими проектами, з котельними, що працюють на природному газі.
Розрахунок теплових потоків для споживачів теплової енергії села на перспективний період виконано на підставі таких кліматичних характеристик:
- розрахункова температура для проектування опалення -20°С;
- середня температура найхолоднішого місяця -4,3°С;
- середня температура за опалювальний період 0,4°С;
- тривалість опалювального періоду -179 діб
Загальні теплові потоки на житлову забудову та громадські об’єкти наведено в таблиці 2.10.2 та таблиці 2.10.3.
Таблиця 2.10.2
Теплові потоки на житлові будинки
№ п/п | Найменування будівлі (споруди) | Кількість будівель (квартир) | Кількість поверхів | Витрата тепла на опалення та гаряче водопостачання, МВт |
1 | Індивідуальні садибні житлові будинки (існуючі) | 805 | 1-2 | 12,88 |
2 | Індивідуальні садибні житлові будинки (проектні) | 96 | 1-2 | 1,53 |
Всього: | 14,41 |
Таблиця 2.10.3
Теплові потоки на громадські споруди
№ п/п | Найменування будівлі (споруди) | Витрата тепла, МВт | |||
Опалення | Вентиляція | Гаряче водопоста- чання | Загальна | ||
1 | Громадські споруди (існуючі) | 0,47 | 0,28 | 1,64 | 2,39 |
2 | Громадські споруди (проектні) | 1,32 | 0,95 | 0,28 | 2,55 |
Всього: | 1,79 | 1,23 | 1,92 | 4,94 | |
Загальна сумарна розрахункова потужність теплоспоживання складає 14,41 + 4,94 = 19,35 МВт. Приймаємо сумарну потужність джерел теплопостачання села на перспективний період 19,3 МВт.
Газопостачання
Генпланом передбачається влаштування нової забудови, а саме громадських та індивідуальних житлових будинків.
На кінець розрахункового періоду газифікація нових споживачів села передбачена через будівництво нових розподільчих газопроводів середнього тиску з влаштуванням комбінованих будинкових регуляторів тиску КБРТ.
Норми питомих витрат природного газу для господарсько-побутових потреб прийнято відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 “Газопостачання” при наявності в домі газової плити та газового водонагрівача.
Результати розрахунків річних витрат природного газу за умови 100%-ої забезпеченості споживачів, визначених у межах проекту, наведено у таблиці.
Таблиця 2.10.4
Розрахунків річних витрат природного газу
№ з/п | Споживачі | Річні витрати природного газу на кінець розрахункового строку, млн.м³/рік | |||
Житлові будинки (приготування їжі та, частково, гаряче водопостачання) | Опалювальні установки садибної забудови | Джерела теплопостачання комунального сектору | Всього | ||
1 | Житловий фонд, заклади та підприємства обслуговування в проектних межах с.Молодецьке, всього. | 0,51 | 3,95 | 1,71 | 6,17 |
2 | Те ж по ділянках нової забудови всього. | 0,08 | 0,64 | 0,27 | 0,99 |
Виходячи з розміру паливного еквіваленту природного газу Е=1,16, прийнятого у даному проекті за вихідний (основний) вид палива, маса умовного палива всього по селу на розрахунковий період складе приблизно 7,168 тис. тонн, у тому числі по ділянках нового будівництва – 1,17 тис. тонн.
Перспективний розвиток газифікації села Молодецьке, з урахуванням газопостачання споживачів по ділянках розміщення нової садибної забудови, передбачається шляхом подальшої розбудови системи розподільчих газопроводів середнього тиску із встановленням комбінованих будинкових регуляторів тиску (КБРТ). Для розвитку системи газопостачання села, проектом пропонується прокладання приблизно 1,36 км розподільчих газопроводів середнього тиску із застосуванням сучасних технологій та матеріалів прокладання мереж, що значно зменшує капітальні витрати та продовжує термін експлуатації газопроводів.
Даним проектом рекомендовано проведення коригування існуючої схеми газопостачання села у відповідності до нових навантажень та пропозиціями забезпечення стабільності експлуатації Схеми в цілому. При цьому, за основу коригування Схеми слід брати принципи економної, ефективної і безпечної подачі та споживання природного газу, а також заходи, спрямовані на скорочення його витрат на одиницю виробленої теплоти та продукції, на впровадження нових технологій, які дозволяють заміну природного газу, у т. ч. на інші види палива – відходи сировини (пелети), біогаз та інші.
Траси проектних розподільчих газопроводів середнього тиску уточняються на наступних стадіях проектування за відповідними гідравлічними розрахунками, із залученням спеціалізованих проектних організацій.
Політика енергозбереження
Висока надійність роботи системи енергопостачання є однією з вирішальних умов забезпечення ефективної життєдіяльності села.
Система газопостачання є однією з складових частин системи енергозабезпечення. Від її надійної і гарантованої роботи залежить ефективність роботи встановленого газовикористовуючого обладнання, його коефіцієнт корисної дії.
Основними заходами з економії газу є:
- надійна і безпечна робота системи газопостачання – подавання природного газу на газові пальники у кількості і під тиском, які забезпечують максимальний ККД газовикористовуючого обладнання;
- вжиття заходів зі своєчасного запобігання аварій і інших порушень у роботі системи газопостачання. Це дасть можливість уникнути матеріальних витрат на ліквідацію наслідків аварії;
- введення жорсткої системи контролю за споживанням і обліком спожитого газу на кожному об’єкті;
- упровадження заходів, які сприяють зменшенню витрат газу на опалення, за рахунок зменшення витрат у житлових, громадських, адміністративних будівлях шляхом
застосування нових матеріалів, які зберігають тепло в будинках, впровадження нових систем теплоізоляції;
- упровадження високо економічного газового обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії;
- упровадження нових технологій, що дозволяють заміну природного газу на інші відновлювані джерела енергії (відходи сировини, біогаз, сонячна енергетика тощо) відповідно до вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 902-р «Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року».
Електропостачання
На перспективу електропостачання села зміна джерела живлення не передбачається.
Розрахунок перспективного споживання електроенергії та максимальних навантажень для потреб села для комунально-побутових та господарських споживачів виконано згідно ДБН Б.2.2-12:2018 по укрупнених показниках електроспоживання, в яких враховується громадський та житловий сектор села, підприємства комунально-побутового обслуговування, зовнішнє освітлення, системи теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
Закладена в проекті забезпеченість населення села житловою площею передбачає для мешканців більшу комфортність ніж існуюча, що приведе до збільшення споживання потужності та електроенергії на 1 людину в рік. Зважаючи на вищезазначені фактори при розрахунку максимальних навантажень та споживання електроенергії, в проекті прийнята величина питомого електропостачання на рівні 800 кВт год люд./рік при річній кількості годин використання максимуму електричного навантаження 3000 годин.
Розрахунок перспективного споживання електроенергії та максимальних навантажень на перспективний період виконано згідно табл. 11.4 ДБН Б.2.2-12:2018 з врахуванням досягнутого на теперішній час споживання електроенергії та приймається 950 кВт год/рік при річній кількості годин використання максимуму навантаження 4100 годин.
Розрахунок електричних навантажень об’єктів громадсько-побутового призначення виконаний за питомими нормативами згідно з ДБН В.2.5.23-2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення».
Результати розрахунків перспективного споживання електроенергії та максимальних навантажень приводяться в таблицях 2.10.4, 2.10.5 та 2.10.6.
Таблиця 2.10.5
Розрахунок електричних навантажень господарсько-побутових споживачів
№ п/п | Найменування споживачів | Загальна кількість мешканців, тис. осіб | Питома норма, кВт год на 1 мешканця в рік | Річне споживання електроенергії, млн. кВт/год. | Число годин використання максимуму навантаження, рік | Загальне навантаження, тис. кВт |
Існую- чий стан | Розрах. період | Існую- чий стан | Розрах. період | Існую- чий стан | Розрах. період | Існую- чий стан | Розрах. період | Існую- чий стан | Розрах. період | ||
1 | Господарсько- побутові та комунальні потреби населення | 1,619 | 1,861 | 800 | 950 | 1,29 | 1,77 | 3000 | 4100 | 0,43 | 0,49 |
Разом | 1,29 | 1,77 | 0,43 | 0,49 |
Розрахунок електричних навантажень Комунальних та громадських об’єктів
Таблиця 2.10.6
№ п/п | Найменування споживачів | Річне споживання електроенергії, млн. кВт, год. | Число годин використання максимуму навантаження, рік | Загальне навантаження, тис. кВт | |||
Існуючий стан | Розрах. строк | Існуючий стан | Розрах. строк | Існуючий стан | Розрах. строк | ||
1 | Потреби громадських споруд | 3,55 | 4,05 | 4100 | 4100 | 0,67 | 0,99 |
2 | Потреби комунальних cпоруд | 0,44 | 0,50 | 4100 | 4100 | 0,11 | 0,12 |
Разом | 3,99 | 4,55 | 0,78 | 1,11 | |||
Таблиця 2.10.7
Зведені електричні навантаження села
№ п/п | Найменування споживачів | Річне споживання електроенергії, млн.кВт/год. | Загальне навантаження, МВт | ||
Існуючий стан | Розрах. строк | Існуючий стан | Розрах. строк | ||
1 | Господарсько-побутові та комунальні потреби населення | 1,29 | 1,48 | 0,43 | 0,49 |
2 | Потреби громадських споруд | 3,55 | 4,05 | 0,87 | 0,99 |
3 | Потреби комунальних cпоруд | 0,44 | 0,50 | 0,11 | 0,12 |
4 | Потреби промислових підприємств (орієнтовні) | 0,44 | 0,50 | 0,11 | 0,12 |
Разом | 5,72 | 6,53 | 1,52 | 1,72 | |
Інші невраховані витрати 10% | 0,57 | 0,65 | 0,15 | 0,17 | |
Всього | 6,29 | 7,18 | 1,67 | 1,89 |
Прийнято максимальне сумарне річне електроспоживання села на перспективний період 9,6 млн. кВт∙год/рік. Сумарну необхідну потужність джерел електропостачання прийнято 4,0 МВт.
У зв’язку з очікуванням збільшення житлового фонду за рахунок передбаченого в генеральному плані нового будівництва житлових будинків, забезпечення більшої комфортності житла, в т.ч. за рахунок збільшення енергоозброєності квартир, а також розширення мережі культурно-побутового та господарського обслуговування населення, збільшиться споживання електроенергії та потужності.
Враховуючи дані розрахунків та існуючу ситуацію в системі електропостачання села, генеральним планом пропонується реконструкція існуючих трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ з заміною трансформаторів на більш потужні. Першочергово передбачається реконструювати КТП-150, КТП-151, КТП-239 і КТП-481. Передбачається також будівництво чотирьох нових трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ. Остаточне визначення трансформаторних підстанцій, що підлягають реконструкції, та необхідні потужності трансформаторів, місце розташування нових трансформаторних, кількість трансформаторів та їх потужність, місця підключення до мереж напругою 10 кВ пропонується уточнити на подальших стадіях проектування відповідно до технічних умов енергопостачальної організації.
Проектні трансформаторні підстанції передбачається розташовувати на відстані не менше 10 м від житлових будинків, 15 м – від оздоровчих закладів та 25 м – від лікувальних закладів.
Електропостачання існуючих споживачів села передбачається здійснювати по існуючих електричних мережах напругою 10 і 0,4 кВ від існуючих трансформаторних підстанцій 10/04 кВ. Для електропостачання проектної забудови передбачається прокладання нових повітряних ліній 10 та 04 кВ. Джерелами електропостачання передбачаються існуючі трансформаторні підстанції (при наявності достатніх резервних потужностей), реконструйовані та нові трансформаторні підстанції.
Протягом всього проектного періоду пропонується проводити реконструкцію та розширення електричних мереж 10 кВ та 0,4 кВ, заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології.
Всі наведені у розділі параметри електрозабезпечення села мають уточнюватись на подальших стадіях проектування.
Телефонізація та радіофікація
Телефонний зв’язок
При розрахунках прийнята 100% телефонізація, тобто 1 телефон на садибний будинок. При розрахунку коефіцієнт сімейності прийнято 2 особи. У виробничому секторі приймається забезпеченість телефонами в кількості 20 % від кількості в житловому секторі.
На етап генерального плану потреба в телефонних апаратах в житловому (900 шт.) та нежитловому (180 шт.) секторах по с. Молодецьке складає 1080 одиниць.
Згідно листа від ПАТ «Укртелеком» в селі Молодецьке функціонує цифрова САТС- 715 типу «Донец-3». Монтована ємність складає 288 абонентів, а задіяна 225 абонентів.
Отже для підключення запроектованих телефонів у с. Молодецьке передбачити цифрову станцію ємністю 800 номерів. АТС може розташовуватись в вбудованому приміщенні в центрі навантаження.
Телефонна мережа передбачається кабельною в телефонній каналізації і повинна виконуватись по шафовій системі. З’єднувальні лінії між електронними виносними модулями та АТС повинні бути виконані волоконно-оптичними кабелями.
Проводове мовлення
Згідно з таблицею навантаження необхідно підключити 990 радіоточок.
При розрахунках стосовно абонентів приймається коефіцієнт сімейності 2 особи. У виробничому секторі приймається забезпеченість радіоточками в кількості 10% від кількості в житловому секторі.
Загальна питома потужність складає 250 Вт. Для розрахунку було прийнято навантаження на 1 радіоточку 0,25 Вт з урахуванням довгих ліній.
Мережа дротового радіомовлення проектується повітряна на трубостійках та на опорах електромережі.
Телебачення
В селі Молодецьке передбачається встановлення індивідуальних супутникових телевізійних антен на даху кожного будинку. Рекомендується в подальшому перехід на кабельне телебачення з будівництвом головних станцій.
Таблиця навантажень житлового фонду с. Молодецьке.
Таблиця 2.10.8
Тип забудови | Існуюче населення (осіб) | Проектне населення (осіб) на 01.01.2038 р. | Розрахунковий строк на 01.01.2038 р. | |
Кількість телефонів (шт.) | Кількість радіоточок (шт.) | |||
Садибна | 1600 | 1800 | 900 | 900 |
Об’єкти основних | - | - | 180 | 90 |
підприємств | ||||
Разом | 1600 | 1800 | 1080 | 990 |
Таблиця навантажень для нової садибної забудови
Таблиця 2.10.9
Перелік площадок | Населення, осіб | Розрахунковий строк на 01.01.2038 р. | |
Кількість телефонів (шт.) | Кількість радіоточок (шт.) | ||
Західна | 49 | 25 | 25 |
Північно-східна | 78 | 39 | 399 |
Південна | 37 | 18 | 18 |
Вибіркове будівництво | 76 | 38 | 38 |
Разом | 242 | 120 | 120 |
2.11. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ
Внаслідок обстеження території, аналізу природних умов, вивчення наявного картографічного і планового матеріалів, а також враховуючи архітектурно-планувальні рішення та перспективи розвитку визначився комплекс гідротехнічних заходів з інженерної підготовки та захисту території, який включає:
- розчистку русла струмків та благоустрій ставків;
- захист від підтоплення, ліквідація заболоченостей;
- протиерозійні заходи;
- протипросідні заходи;
- рекультивація порушених територій.
Всі гідротехнічні заходи з інженерної підготовки території виконані у відповідності з ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», ДБН В.1.1-25-2009 «Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення», ДБН В.1.1-3-97 «Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів та обвалів», ДБН В.1.1-24.2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів» на стадії схеми і не можуть служити документом для виконання робіт.
Всі об’єми визначені орієнтовно та потребують уточнення на подальших стадіях проектування.
Розчистка струмків та водойм
Як вище зазначалось, на території села Молодецьке протікає безіменний струмок, що зарегульований каскадом з 5 ставків.
Струмок, ставки та інші водотоки знаходяться в антисанітарному стані та потребують розчистки. Основною причиною замулення являється ерозія ґрунтів на прилеглих до водойм схилів.
Для покращення санітарно-гігієнічного стану як самого струмка, так і прилеглих до нього територій необхідно виконати ряд заходів по регулюванню його русла, а саме: розчистити русло від побутового та будівельного сміття, від мулу і наносів, від вологолюбивої рослинності. Заходи по розчистці русла рекомендується виконувати регулярно, так як русло поступово замулюється і заростає вологолюбивою рослинністю.
Днопоглиблення русел дозволить знизити рівень ґрунтових вод в заплавах на 1,0 м, тому з’явиться можливість використовувати ці території для організації відпочинку населення.
З метою ліквідації антисанітарних умов та пропуску водотоків пропонується влаштування каналів, які також необхідно регулярно розчищати від мулу, сміття та наносів.
Крім того, рекомендується провести вертикальне планування на таких територіях для організованого скиду поверхневих вод.
В прибережних територіях встановити санітарно-охоронні зони, благоустроїти їх, не допускати скидів побутового і промислового сміття і стоків в русла і на заплавні території.
Вийнятий ґрунт при розчистці рекомендується розподілити по берегу так, щоб вздовж берега можна було розташувати посадку дерев та кущів.
Як згадувалось вище, на території села є ряд ставків, що розділені земляними греблями. Даним проектом передбачається поступово виконувати реконструкцію всіх існуючих гідротехнічних споруд та водопропускних споруд, із заміною їх на нові, а також влаштування нових водопропускних споруд в місцях перетину їх з проектними автодорогами.
Захист від підтоплення, ліквідація заболоченостей
Так як на території села є ділянки з підвищеним рівнем ґрунтових вод, то необхідно проведення відповідних заходів для захисту від підтоплення.
При освоєнні таких територій в боротьбі з високим рівнем ґрунтових вод рекомендується застосовувати як спеціальні (влаштування дренажу, підсипки та ін.), так і загального характеру (впорядкування поверхневого стоку, гідроізоляцію та ін.) роботи.
Найбільш ефективним способом зниження рівня ґрунтових вод в даних умовах буде розчистка струмків, балок та водойм.
Рекомендується провести зниження рівня ґрунтових вод на глибину не менше ніж на 2,5 м на ділянках капітальної забудови та на глибину не менше 1,0 – для стадіонів, парків, скверів та інших зелених насаджень.
На всіх ділянках, що освоюються, незалежно від їх функціонального призначення, рекомендується виконати заходи по впорядкуванню поверхневого стоку.
Заболочені ділянки потребують ліквідації, адже вони можуть являтись місцями виплоду комах, в тому числі і комарів, які можуть бути переносниками захворювань.
Для ліквідації осередку малярії проводяться інженерно-меліоративні заходи. Наявність, кількість та поширення осередку малярії визначають малярійну характеристику території. При проектуванні інженерної підготовки слід складати карти анофелогенних територій та водоймищ в радіусі до 5 км з характеристикою кожного осередку.
Комплекс протималярійних заходів включає:
- вертикальне планування та організацію поверхневого стоку;
- осушення заболочених територій та зниження рівня ґрунтової води;
- пропуск малих водотоків в трубах;
- регулювання стоку;
- благоустрій берегів струмків та водоймищ.
Ліквідацію заболочених ділянок намічається виконувати шляхом осушення і підсипки території.
Протиерозійні заходи
Активна ерозійна діяльність призводить до деградації цінних земель та може призвести до руйнування інженерних мереж та споруд. По схилам можуть проходить процеси розмиву, зсувів.
Те, що водороздільні схили значною мірою підлягають лінійній ерозії обумовлено як природними факторами (велика крутизна та довжина схилів, слабкі ґрунти, концентрація поверхневого стоку), так і антропогенними факторами (порушення природного стану водозбірної площі, неорганізований відвід поверхневих вод, витоки з інженерних комунікацій та ін.).
Даним розділом намічається виконання комплексу протиерозійних робіт, який включає як лісомеліоративні, так і гідротехнічні роботи. Для отримання більшої ефективності рекомендується одночасне їх застосування.
З метою попередження росту ярів намічається обліснення території навколо ярів і крутих схилів шириною смуги 30 метрів, тобто створення прияружних лісосмуг, терасування схилів ярів з посадкою деревно-кущової рослинності. Всі ці заходи одночасно виконують декілька функцій:
- закріплення кореневої системи від водної та вітрової ерозії ґрунтів;
- акумуляція і перерозподіл стоку;
- утворення природних перепон водотокам.
Присхилові ділянки балок і водойм рекомендується не забудовувати, щоб не утворювати додаткове навантаження, а закріпити посадкою деревно-кущової рослинності.
До протиерозійних заходів на цих ділянках також необхідно віднести організоване відведення поверхневих вод.
Виконання вищенаведених заходів дозволить ліквідувати шкідливі наслідки ерозійних процесів.
Протипросідні заходи
Так як на території існує ймовірність розвитку просідання, то існує необхідність в проведенні протипросідних заходів.
Для підготовки основи під капітальну забудову необхідно виконати більш детальне інженерно-геологічне та інженерно-будівельне обстеження ділянок під будинки і споруди.
При замочуванні основи, складеної просідними ґрунтами, стійкість та експлуатаційна надійність споруд забезпечується водозахисними та конструктивними заходами, спрямованими на запобігання просідним властивостям ґрунтів:
в межах деформаційної зони чи її частини – улаштуванням ґрунтових подушок, витрамбування котлованів;
в межах всього просідного шару необхідно виконувати глибинне ущільнення ґрунтовими палями, що попередньо замочені в нижніх шарах просідних ґрунтів;
прорізкою просідних ґрунтів основи фундаментів із забивних, набивних та буронабивних паль, а також з використанням стовпів чи стрічки з ґрунтів, що закріпленні хімічним, термічним чи іншим способом, а також заглибленням фундаментів;
вертикальним плануванням ділянки забудови, якісним заповненням пазух котлованів та траншей, виключенням витоку води із водонесучих комунікацій на проектованій території;
підвищенням міцності і загальної просторової жорсткості споруд, збільшенням їх піддатливості за допомогою гнучких та розрізних конструкцій, з використанням методів, що забезпечують нормальну роботу обладнання при деформаціях основи.
Рекультивація порушених територій
На території села є ряд ділянок з порушеними поверхнями – сміттєзвалище на півночі села, інші стихійні сміттєзвалища, порожнистості.
Заходи по відновленню порушених територій вибираються залежно від інженерно- геологічних умов, виду використання і типів порушення (повне і часткове засипання глибоких ям і виробок, розрівнювання зритих місць, роботи по запобіганню подальшому руйнуванню порушених територій).
Порушені території після комплексу відбудовних робіт використовуються для створення зон зелених насаджень загального та обмеженого користування, спеціального призначення; промислових зон і зон зовнішнього транспорту; житлових районів і мікрорайонів; зон водорегулюючих гідротехнічних споруд; рибо- і сільськогосподарських; водопостачання; комунально-складських зон.
При освоєнні порушених територій у межах населеного пункту необхідно враховувати:
- його планувальну структуру;
- доступність центрів трудового, культурно-побутового і рекреаційного тяжіння;
- планування та розвиток транспортних і інженерних комунікацій;
- візуальне сприйняття порушених ділянок у міському середовищі (композиційна єдність міського та природного середовищ).
Також необхідно враховувати розміри порушень поверхні, фізичні і біологічні властивості ґрунтів, можливість застосування тієї або іншої технології відновлення території.
Особливістю рекультивації полігонів являється створення оптимальних санітарно- гігієнічних умов для подальшого містобудівного використання і покращення інженерно- геологічних характеристик основи під фундаменти.
При проведенні рекультивації на всіх видах порушених територій необхідно проводити ретельне обстеження.
2.12. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ
Аналіз природних умов і ресурсів свідчить, що село Молодецьке на даному етапі має достатній природно-ресурсний потенціал для його життєдіяльності та розвитку. З метою охорони й оздоровлення навколишнього середовища у проекті рекомендовано виконати ряд планувальних і технічних заходів. Намічений комплекс заходів повинен реалізовуватись через дію законів України щодо екологічного стану та санітарно-епідеміологічного контролю території, місцевого самоуправління.
Щодо охорони атмосферного повітря рекомендовано виконати комплекс заходів:
- інтенсивне озеленення та упорядкування санітарно-захисних зон (між джерелами забруднення та житловою забудовою);
- здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Окрім того, з метою забезпечення нормативної якості повітря рекомендується:
- будівництво екологічно прийнятних та ефективних комунальних систем та об’єктів тепло- і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій з енергозбереження;
- коригування транспортної схеми, покращення дорожнього покриття сільської вуличної мережі;
- здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Щодо охорони водного басейну:
- налагодження сучасної системи дощового каналізування; відведення поверхневого стоку з території населеного пункту на очисні споруди з організацією попередньої очистки стоків;
- 100 % забезпечення населеного пункту якісною питною водою (подача води комунальним водопроводом передбачається шляхом будівництва в межах населеного пункту розподільчої мережі, ділянок водопровідних споруд з регулюючими, протипожежними та запасними ємностями, споруд знезаражування та поліпшення якості води (за необхідності), для покриття розрахункових потреб у воді питної якості, в першу чергу, передбачається максимальне використання наявних ресурсів підземних вод (ДБН В.2.5-74:2013 п. 7.4). Для цього необхідно провести роботи по розвідці та затвердженню запасів підземних вод, визначенню перспективних ділянок для облаштування водозаборів);
- дотримання у межах зон санітарної охорони об’єктів водопостачання режимів господарської діяльності визначених Постановою КМ України №2024 від 18.12.1998р. «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів»);
- будівництво централізованої системи каналізації та нових повного біологічного очищення з використанням очисних установок з термічною та механічною обробкою осадів у закритих приміщеннях. Відповідно до вимог таблиці 30 ДБН В.2.575:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди» навколо очисних споруд передбачається санітарно-захисна зона розміром 150 м як для споруд з термічною та механічною обробкою осадів у закритих приміщеннях. Для житлових будинків існуючої садибної забудови, централізоване каналізування яких технічно неможливе, передбачається влаштування локальних очисних
споруд, що мають бути розташовані на присадибних ділянках. При цьому відповідно додатку И.3 ДБН Б.2.2-12:2018 санітарно-захисну зону від септиків пропонується приймати 5 м., від фільтруючих колодязів – 8 м., від полів підземної фільтрації – 15 м;
- розроблення проектів землеустрою водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів на території с. Молодецьке;
- дотримання вимог до режимів господарської діяльності визначених ВКУ у межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони водних об’єктів населеного пункту;
- відновлення і підтримання гідрологічного режиму та покращення екологічного стану водних об’єктів у межах села Молодецьке;
- виконання екологічної паспортизації;
- поліпшення стану заплавної екосистеми, гідротехнічне впорядкування, благоустрій та відновлення.
Стосовно охорони ґрунтів:
- проведення геохімічного обстеження території населеного пункту;
- 100% охоплення сільської території планово-подвірною санітарною очисткою, реалізація програми роздільного збору побутових відходів, що дозволить зменшити на 30- 50% обсяг вивозу твердих побутових відходів;
- ліквідація існуючих несанкціонованих сміттєзвалищ та запобігання утворенню нових, рекультивація стихійних сміттєзвалищ;
- закриття діючого кладовища, що вичерпало свої територіальні ресурси, та заборона підхоронення в його межах з метою зменшення СЗЗ; подальше упорядкування відповідно вимог ДСанПіН 2.2.2.028-98, обов’язкове дотримання СЗЗ до житлової забудови при відведенні нових ділянок під кладовище; разом із рішенням про припинення нових захоронень розглядати можливість скорочення СЗЗ до 100 м від окремих ділянок кладовища, для яких завершений кладовищний період, і які можна вважати закритими, з оформленням відповідного висновку (п.3.12 ДСанПіН 2.2.2.028-99; п.п.5.7-5.9 ДСП 173-96);
- покращення дорожнього покриття вуличної мережі населеного пункту. Щодо фізичних факторів впливу на навколишнє середовище (шум):
Подальший розвиток системи електропостачання з забезпеченням ресурсом ділянок нової забудови шляхом реконструкції та розширення електричних мереж, заміни зношеного і морально застарілого обладнання, впровадження енергозберігаючих технологій і обладнання; забезпечення при цьому екологічного режиму середовища - влаштування технічних коридорів, санітарних та охоронних зон, при необхідності - переведення їх у кабельне виконання.
Вдосконалення та подальший розвиток транспортної мережі населеного пункту: реконструкція існуючих вулиць з покращенням технічних характеристик, забезпечення протишумового захисту від вуличного транспорту шляхом дотримання нормативних санітарних розривів до житла, шумозахисного озеленення придорожніх смуг, планувальної орієнтації будинків, застосування конструктивних заходів (вікна, стіни тощо).
Ландшафтно-планувальні заходи:
Формування планувальної структури села з урахуванням особливостей ландшафту:
- поліпшення стану і збереження існуючих, а також створення нових зелених насаджень у межах села Молодецьке (сквери, озеленення вздовж вулиць і доріг, тощо);
- проведення інвентаризації системи зелених насаджень у відповідності до вимог п. 6.8 «Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів»;
- формування локальних місць рекреаційного використання з їх благоустроєм та ландшафтною організацією (дендрологічний склад, малі архітектурні форми);
- залучення громадськості до відтворення зелених зон села;
- формування санітарно-захисних зон (озеленення, благоустрій) комунальних, сільськогосподарських та промислових об’єктів на території села;
- формування єдиної системи контрольно-спостережних постів системи моніторингу навколишнього середовища (житлова зона, рекреаційна зона, промислова зона, акваторія).
2.13. ІСНУЮЧЕ ТА ПРОЕКТНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ
На розрахунковий період передбачається зміна функціонального використання земель с. Молодецьке в існуючій межі та приєднання до межі земель Молодецькеї сільської ради. Враховуючи невідповідність звіту за формою 6-зем фактичному використанню землі в існуючій (затвердженій) межі села, існуюче та проектне (орієнтовне) використання території села наводиться в таблиці за обмірами по тематичних шарах цифрової містобудівної карти. Збільшення земель житлово-громадської забудови пропонується за рахунок земель сільськогосподарського використання та відкритих земель без рослинного покриву. Збільшення земель промислової забудови пропонується за рахунок земель сільськогосподарського використання в існуючих межах населеного пункту. Об`єкт природно-заповідного фонду є також водним об`єктом і в таблиці порахований один раз. До
«Інших територій» були віднесені озеленені території луків, пасовищ та сіножатей, чагарників, деревної рослинності, заболочених та затоплюваних територій, які проектом розглядалася, у тому числі, як території зелених насаджень спеціального призначення, що не нормуються.
Таблиця 2.13.1
Розподіл земель в с. Молодецьке в існуючій межі
Вид використання | Існуючий стан, га | % | Проектний стан | % |
Території в межах населеного пункту, всього: | 547,3 | 100 | 547,3 | 100 |
у т.ч.: житлової забудови, всього | 396 | 72,4 | 419 | 76,6 |
- садибної | 396 | 72,4 | 23+396=419 | 76,6 |
- блокованої | - | - | - | - |
- багатоквартиної | - | - | - | - |
Громадської забудови, всього | 4,3 | 0,8 | 2,3 +4,3=9,13 | 1,7 |
Виробничої, всього | 0,9 | 0,16 | 0,9 | 0,16 |
Комунальної, всього | 4,4 | 0,8 | 4,4 | 0,8 |
Складської, всього | - | - | - | - |
Сільськосподарських підприємств, всього | - | - | - | - |
Транспортної інфраструктури, всього | 33,5 | 6,1 | 33,5+30,8=64,3 | 11,7 |
у т.ч. вулично-дорожньої мережі | - | - | - | - |
зовнішнього транспорту | 1,2 | 0,2 | 1,2 | 0,2 |
Ландшафтно-рекреаційної та озелененої, всього | 2,5 | 0,45 | 2,5 | 0,45 |
у т.ч. загального користування | 2,5 | 0,45 | 2,5 | 0,45 |
лісів | - | - | - | - |
дач та садівницьких товариств | - | - | - | - |
Природно-заповідного фонду, всього | 8,7 | 1,58 | 8,7 | 1,59 |
Водних поверхонь | 8,5 | 1,55 | 8,5 | 1,55 |
Сільськогосподарських угідь | 27 | 4,9 | - | - |
Інші території | 61,5 | 10,8 | 29,87 | 5,46 |
Таблиця 2.13.2
Території сільської ради, що включаються в межі с. Молодецьке
Вид використання | Існуюче використання, га | Проектне використання, га |
Території в межах населеного пункту, всього: | 122,7 | 122,7 |
у т.ч.: житлової забудови, всього | - | - |
садибної | - | - |
блокованої | - | - |
багатоквартиної | - | - |
Громадської забудови, всього | - | - |
Виробничої, всього | 26,4 | 26,4 |
Комунальної, всього | 2,7 | 2,7+0,2=2,9 |
Складської, всього | - | - |
Сільськосподарських підприємств, всього | 11,4 | 32,4 |
Транспортної інфраструктури, всього | 2,2 | 5,6 |
у т.ч. вулично-дорожньої мережі | - | - |
зовнішнього транспорту | - | - |
Ландшафтно-рекреаційної та озелененої, всього | - | - |
у т.ч. загального користування | - | - |
лісів | - | - |
дач та садівницьких товариств | - | - |
Природно-заповідного фонду, всього | - | - |
Водних поверхонь | 17,9 | 17,9 |
Сільськогосподарських угідь | 21,8 | - |
Інші території | 40,3 | 37,5 |
Таблиця 2.13.3
Проектне використання території с. Молодецьке в існуючій та проектній межі
Вид використання | В існуючій межі, га | Території, що приєднуються, га | В проектній межі разом, га |
Території в межах населеного пункту, всього: | 547,3 | 122,7 | 670 |
у т.ч.: житлової забудови, всього | 419 | - | 419 |
- садибної | 419 | - | 419 |
- блокованої | - | - | - |
- багатоквартиної | - | - | - |
Громадської забудови, всього | 9,13 | - | 9,13 |
Виробничої, всього | 0,9 | 26,4 | 27,3 |
Комунальної, всього | 4,4 | 2,9 | 7,3 |
Складської, всього | - | - | - |
Сільськогосподарських підприємств, всього | - | 32,4 | 32,4 |
Транспортної інфратструктури, всього | 64,3 | 5,6 | 69,9 |
у т.ч. вулично-дорожньої мережі | - | - | - |
зовнішнього транспорту | 1,2 | - | 1,2 |
Ландщафтно-рекреаційної та озелененої, всього | 2,5 | - | 2,5 |
у т.ч. загального користування | 2,5 | - | 2,5 |
лісів | - | - | - |
дач та садівницьких товариств | - | - | - |
Природно-заповідного фонду, всього | 8,7 | - | 8,7 |
Водних поверхонь | 8,5 | 17,9 | 26,4 |
Сільськогосподарських угідь | - | - | - |
Інші території | 29,87 | 37,5 | 67,37 |
2.14. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ
Таблиця 2.14.1
Ч.ч. | Показники | Одиниця виміру | Існуючий стан | Етап 15-20 р. |
1 | Населення | тис. осіб | 1,6 | 1,8 |
2 | Територія у межах населеного пункту, всього: | га | 547,3 | 670 |
у т.ч. житлової забудова, всього | » | 396 | 419 | |
садибної | » | 396 | 419 | |
блокованої | » | - | - | |
багатоквартирної | » | - | - | |
Громадської забудови | » | 4,3 | 9,13 | |
Виробничої, всього | » | 0,9 | 27,3 | |
Комунальної, всього | » | 4,4 | 7,3 | |
Складської всього | » | - | - | |
Сільськогосподраських підприємств, всього | » | - | 32,4 | |
Транспортної інфраструктури, всього | » | 33,5 | 69,9 | |
у т. ч. вулично-дорожньої мережі | » | - | - | |
зовнішнього транспорту | » | 1,2 | 1,2 | |
Ландшафтно-рекреаційної та озелененої, всього | » | 2,5 | 2,5 | |
у т. ч. загального користування | » | 2,5 | 2,5 | |
лісів | » | - | - | |
дач та садівницьких товариств | » | - | - | |
Природно-заповідного фонду, всього | » | 8,7 | 8,7 | |
Водних поверхонь | » | 8,5 | 26,4 | |
Сільськогосподарських угідь | » | 27 | - | |
Інші території | » | 61,5 | 67,37 | |
3 | Житловий фонд, всього | тис. м2 /будинків | 52,5/865 | 61,1/961 |
Розподіл житлового фонду по видах | - | - |
Ч.ч. | Показники | Одиниця виміру | Існуючий стан | Етап 15-20 р. |
забудови: | ||||
багатоквартирна | » | - | - | |
садибна | тис. м2 /будинків | 52,5/865 | 61,1/961 | |
блокована | » | - | - | |
Середня житлова забезпеченість населення загальною площею | м2/особу | 32,6 | 32,8 | |
Вибуття житлового фонду, всього | тис. м2 | - | - | |
4 | Нове житлове будівництво, всього | тис. м2/ квартир | - | 8,6/96 |
багатоквартирна | » | - | - | |
садибна | тис. м2 /будинків | - | 8,6/96 | |
блокована | » | - | - | |
5 | Об’єкти громадського обслуговування | |||
дитячі дошкільні заклади, всього | місць | 90 | 90 | |
загальноосвітні школи, всього | » | 320 | 320 | |
лікарні, всього | ліжок | - | - | |
поліклініки, всього | відв. у зміну | - | - | |
пожежні депо, всього | об’єкт/ пож. автомоб. | - | 1/2 | |
6 | Вулично-дорожня мережа та транспорт | |||
Довжина вулиць і доріг, всього | км | 20,6 | 36,8 | |
Щільність вулиць і доріг, всього | км/км2 | 5,53 | 9,88 | |
Довжина подвійного шляху ліній міського пасажирського транспорту, всього | км | - | 2,26 | |
у т.ч. автобуса | » | - | 2,26 | |
Щільність мережі наземного пасажирського транспорту | км/км2 | - | 0,79 | |
Загальний рівень автомобілізації | машин на 1 тис. чол. | 111 | 310 |
Ч.ч. | Показники | Одиниця виміру | Існуючий стан | Етап 15-20 р. |
у т.ч. рівень автомобілізації легкового автомобільного транспорту | » | 82 | 280 | |
Кількість місць постійного зберігання легкових автомобілів | машино-місць | - | - | |
відкриті автостоянки | - | - | ||
боксові гаражі | - | - | ||
багатоповерхові гаражі | - | - | ||
7 | Інженерне забезпечення | |||
Водопостачання | ||||
Сумарний відпуск води | тис. м3 / добу | - | 1,00 | |
Потужність головних споруд питного водопроводу | тис. м3 / добу | - | 1,00 | |
Каналізація | ||||
Загальне надходження стічних вод | тис. м3 / добу | - | 1,00 | |
Сумарна потужність очисних споруд | » | - | 1,00 | |
Електропостачання | ||||
Сумарне споживання електроенергії | млн. кВт год / рік | - | 9,6 | |
Потужність джерел покриття електронавантажень | МВт | - | 4,0 | |
Теплопостачання | ||||
Споживання тепла, всього | МВт | - | 19,3 | |
Газопостачання | ||||
Споживанні газу, всього | млн. м3/год | - | 6,17 | |
8 | Інженерна підготовка та захист території | |||
Пониження рівня ґрунтових вод | км | - | 114,0 | |
Регулювання русел рік / водойм | км/га | - | 6,0/35,3 | |
Протиерозійні, протизсувні, проти карстові заходи | га | - | 7,7 | |
Освоєння заторфованих і заболочених | га | - | 24,6 |
Ч.ч. | Показники | Одиниця виміру | Існуючий стан | Етап 15-20 р. |
територій | ||||
Дощова каналізація | км | - | 33,0 | |
Очисні споруди дощової каналізації | Одиниць | - | 11 | |
9 | Санітарне очищення території | |||
Обсяги тверди побутових відходів, всього | тис. т/рік | 0,616 | 0,716 | |
Сміттєпереробні заводи | ||||
Кількість | Одиниць | - | - | |
Потужність загальна | тис. т/рік | - | - | |
Полігони | ||||
Кількість | Одиниць | - | 1 | |
Площа | га | - | 0,5 | |
Звалища | ||||
Кількість | Одиниць | 1 | - | |
Площа | га | 0,5 | - |