INTERNAL CONTROL OF INTERNATIONAL BUSINESS CONTRACT: INFORMATION-ORGANIZATIONAL AND METHODICAL ASPECTS

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ДОГОВОРУ: ІНФОРМАЦІЙНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

INTERNAL CONTROL OF INTERNATIONAL BUSINESS CONTRACT: INFORMATION-ORGANIZATIONAL AND METHODICAL ASPECTS

УДК 657.633:339.5

Xxxxxxxx X.X.

к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки Київський національний технічний університет

«Київський політехнічний інститут імені Xxxxx Xxxxxxxxxxx»

У статті розглянуті особливості вну- трішнього контролю зовнішньоеконо- мічного договору. Визначено і охарак- теризовано об’єкти, суб’єктів, джерела інформації, методичні способи і прийоми попереднього, поточного та послідуючого контролю.

Ключові слова: зовнішньоекономічний договір (контракт), внутрішній контроль, об’єкт, суб’єкт контролю, методичні спо- соби і прийоми контролю.

В статье рассмотрены особенности вну- треннего контроля внешнеэкономического договора. Определены и охарактеризованы объекты, субъекты, источники информа-

ции, методические способы и приемы пред- варительного, текущего и последующего контроля.

Ключевые слова: внешнеэкономический договор (контракт), внутренний контроль, объект, субъект контроля, методические способы и приемы контроля.

The article reviews special aspects of the inter- nal control of international business contract. Objects, subjects, information sources, methodi- cal methods of preliminary, current and follow-up control are defined.

Keywords: international business contract, internal control, object, subject of control, methodical methods of control.

Постановка проблеми. Останні роки в Україні спостерігаються тенденції активізація зовнішньое- кономічної діяльності. Розширення співпраці з кра- їнами Європейського Союзу, розрив економічних взаємовідносин з Російською Федерацією, пошук нових ринків, вихід на ринки країн Азії та Африки, все це обумовлює потребу приділяти все більше уваги питанням контролю зовнішньоекономіч- ної діяльності (ЗЕД) вітчизняних підприємств. Основним документом, що опосередковує вза- ємовідносин між учасниками угоди з різних країн, визначає її істотні умови, є зовнішньоекономічний договір (контракт). Зазначений документ виступає об’єктом як зовнішнього, так і внутрішнього контр- олю. Зовнішній контроль договорів ЗЕД в Укра- їні здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі, органи Митного контролю, НБУ й досить детально регулюється нормативно-правовими актами держави [1; 2]. Щодо внутрішнього контр- олю, то враховуючи, що це контроль, який орга- нізовує і здійснює саме підприємство, то потрібні додаткові дослідження об’єктів контролю, визна- чення суб’єктів, інформаційного та методичного забезпечення, які дозволяють удосконалити про- цес контролю і зробити його більш ефективним на практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Потрібно зазначити, що питання внутрішнього контролю, визначення його мети та завдань, об’єктів, суб’єктів, системи контрольних процедур, інформаційного та методичного забезпечення досліджуються у працях багатьох вітчизняних вче- них Xxxxxxx X.X., Xxxxxxx X.X., Xxxxxxxxx X.X., Xxxxxxxxxx X.X., Xxxxxxxxxx X.X., Нападов- ської X.X., Xxxxxxxxxx X.X., Xxxxxxx X.X. та ін. Вивчення методик контролю, їх спільних та від- мінних рис, дозволяє стверджувати, що саме об’єкт контролю є визначальним по відношенню

до суб’єктів, переліку контрольних процедур, пері- одичності здійснення, інформаційного та методич- ного забезпечення контролю [7; 8; 9; 10; 11; 12].

Постановка завдання. Метою статті є визна- чення та характеристика інформаційно-органі- заційних та методичних аспектів внутрішнього контролю зовнішньоекономічного договору.

Виклад основного матеріалу. Зазначені питання не вперше розглядаються у вітчизняній науковій літературі. Так аналіз зовнішньоекономіч- ного контракту з урахуванням норм діючого зако- нодавства з визначенням об’єктно-суб’єктного складу та характеристик було проведено у роботі Xxxxxxxxxxxxxx X.X. [7]. Xxxxxxxxx X.X., Вен- цель X.X. розглядали питання контролю зовніш- ньоекономічного контракту, досліджуючи вну- трішній контроль операцій експорту та імпорту товарів [8]. У працях Xxxxxxxx X.X. [9], Xxxxxx- вої Г.Б. [11], Xxxxxxxxx X.X. [13] також досліджені окремі аспекти контролю договорів ЗЕД, але в контексті аудитом експортно-імпортних операцій та зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Розглянемо зовнішньоекономічний договір,

як окремий об’єкт внутрішнього контролю, акцен- туючи увагу на визначенні мети, суб’єктів, дже- рел інформації, методичних способах і прийомах контролю.

У роботі Xxxxxxxxxx X.X. та Xxxxxxx X.X. при визначенні етапів здійснення внутрішнього контр- олю експортно-імпортних операцій, в якості одного з перших названо – контроль «укладання зовніш- ньоекономічних договорів на предмет відповідності їх міжнародним та національним нормативно-пра- xxxxx документам, а також внутрішньо фірмовим стандартам, положенням підприємства про дого- вору політку» [8, c. 80]. Авторами справедливо віднесено зазначений вид контролю до попере- днього в контексті дослідження всієї системи вну-

трішнього контролю експорту та імпорту товарів. Але якщо виокремлювати та досліджувати зовніш- ньоекономічний контракт, як самостійний об’єкт внутрішнього контролю, то в якості попереднього, слід визнати контроль доцільності укладанням договору з обраним контрагентом. Основна мета цього виду контролю – запобігти та мінімізувати ризиків невиконаннями або неналежного вико- нання партнерами договірних зобов’язань. Для цього кожне підприємство може розробити свою систему відбору з використанням різних крите- ріїв і показників. Серед основних аспектів, на які потрібно звертати увагу при виборі контрагента, можна назвати: репутацію партнера – оцінка, яка базується на досвіді або попередніх відносин, власних спостережень, або отриманої інформа- ції з різних джерел; надійність фінансового стану партнера – вивчення та оцінка основних показ- ників його фінансової звітності (тип та показники фінансової стійкості, рівень ділової активності).

Поточний контроль здійснюється у процесі під- писання договору й має на меті оцінку відповідності його умов нормам діючого законодавства. Відпо- відно до Положення «Про форму зовнішньоеко- номічних договорів (контрактів)», затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань євро- пейського інтеграції України № 201 від 06.09.2001р. зі змінами та доповненнями [3], зовнішньоеконо- мічний договір повинен укладатися в письмовій формі й повинен передбачати наступні істотні умови: назву, номер договору (контракту), дату та місце його укладення; преамбулу; предмет дого- вору (контракту); кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг); базисні умови поставки товарів (приймання-здавання викона- них робіт або послуг); ціну та загальна вартість договору (контракту); умови платежів; умови при- ймання-здавання товару (робіт, послуг); упаковку та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; урегулювання спорів у судовому порядку; місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін. Тобто поточ- ний контроль дозволяє встановити наявність всіх істотних умов, а також ступінь врахування при їх визначенні норм міжнародного та національного законодавства [6, с. 333–335].

Наступний контроль зовнішньоекономічного договору (контракту) здійснюється після його укладання й має на меті оцінку виконання узятих на себе зобов’язань: з боку продавця – з поста- чання покупцю товару (надання послуг, виконання робіт), з боку покупця – зі сплати встановленої суми. При здійсненні наступного контролю слід враховувати, що на виконання зовнішньоеконо- мічного договору можуть впливати дві групи фак- торів – ті, які залежать, і не залежать від партнерів угоди. До першої групи факторів належать еконо- мічна та політична ситуація в країнах учасників

зовнішньоекономічних відносин. Друга група фак- торів пов’язана з обов’язками контрагентів щодо поставки товару у зазначене місце і моменту пере- ходу ризиків від однієї сторони до іншої й пога- шення зобов’язань. Особливостями зовнішньое- кономічного договору є те, що обов’язки і момент переходу ризиків обумовлюється при визначенні істотних умов договору відповідно до Міжнарод- них правил інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) [4]. й у процесі наступного контролю перевіряється дотримання партнерами визначе- них умов.

Базисні умови поставки у процесі поточного контролю також враховуються при перевірці пра- вильності калькулювання купівельної ціни й визна- ченні митної вартості, й як наслідок правильності розрахунку податків, пов’язаних з виконанням зовнішньоекономічного договору.

Виконання узятих зобов’язань обов’язково включає перевірку своєчасності і повноти роз- рахунків. Порядок розрахунків у зовнішньоеко- номічній сфері має свої особливості, які повинні бути враховані у процесі перевірки виконання договору. Так відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України

«Про типові платіжні умови зовнішньоекономіч- них договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іно- земній валюті» № 444 від 21.06.1995 р. із змі- нами та доповненнями ще при укладанні дого- вору (контракту) зазначаються умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією), а також у разі необхідності гарантії, їх умови та терміни дії [5]. І якщо відповідність цієї істотної умови нормам законодавства перевіряється в процесі поточного контролю, то їх дотримання – у процесі наступного контролю.

Однією з істотних умов зовнішньоекономічного договору є санкції та рекламації. Саме цей розділ визначає порядок застосування штрафних санкцій у разі невиконання або неналежного виконання партнерами своїх зобов’язань. У разі виявлення у процесі наступного контролю відхилень від узя- тих зобов’язань партнером застосовуються норми даного розділу.

Враховуючи зазначені об’єкти, презенту- ємо методично-інформаційну модель внутріш- нього контролю зовнішньоекономічного договору із визначенням джерел інформації та методичних способів і прийомів контролю (табл. 1).

Визначне місце в системі внутрішнього контр- олю належить його суб’єктам. Вони належать до активного елемента системи внутрішнього контролю і відіграють найсуттєвішу роль в її функ- ціонуванні й розвитку. Використовуючи викладе-

ний вище матеріал визначимо суб’єктів внутріш- нього контролю зовнішньоекономічного договору. Вітчизняними вченими відмічалося, що на бага- тьох промислових підприємствах функції вну- трішнього контролю покладаються на працівників бухгалтерії, але подібна практика не завжди має позитивний результат [10, c. 134]. При залученні працівників бухгалтерії до здійснення внутріш- нього контролю зовнішньоекономічних договорів, по-перше, потрібно враховувати специфіку окре- мих аспектів цього складного об’єкту, по-друге, на підприємствах з великою кількістю господар- ських операцій працівники бухгалтерії і так мають досить великий обсяг функціональних обов’язків щодо ведення бухгалтерського та управлінського обліку, складання фінансової, податкової та ста- тистичної звітності. Слід також погодитись з дум- кою вітчизняного вченого Xxxxxxxxxx X.X. щодо відсутності уніфікованого підходу до організа- ції внутрішнього контролю на великих, середніх та малих підприємствах [12, с. 24]. Враховуючи

той факт, що зовнішньоекономічною діяльністю в Україні займаються, як правило великі та середні підприємства, при визначенні суб’єктів будемо виходити з того положення, що підприємства мають розгалужену організаційну структуру.

Щодо попереднього контролю, то посадовими особами, які на великих та середніх підприємствах є відповідальними за збір та обробку інформації про репутацію контрагента, його фінансове ста- новище, можуть бути представники служби під- приємства, що займається питаннями постачання й представники фінансово-економічної служби, до обов’язків якої входить оцінка фінансового стану контрагента. Доцільно саме за працівни- ками зазначених служб закріпити функціональні обов’язки щодо внутрішнього контролю питань репутації та фінансового стану зарубіжних парт- нерів.

Перелік питань поточного контролю договорів ЗЕД дозволяє стверджувати, що ключовуа роль повинна належати представникам юридичної

Методично-інформаційна модель внутрішнього контролю зовнішньоекономічного договору (контракту)

Таблиця 1

Об’єкти внутрішнього контролю	Джерела інформації	Методичні прийоми та способи контролю
1. Доцільність укладання дого- вору (контракту) з обраним контрагентом: 1.1 репутація контрагента	Контрагент, з яким вже співпрацювало під- приємство: раніше укладені договори, акти експертиз (при наявності претензій), регістри фінансового обліку розрахунків з іноземними постачальниками або покупцями. Контрагент, з яким підприємство співпрацює вперше: інформація з джерел масової інфор- мації, інтернет-джерела іноземних податкових або інших державних органів, довідники країни партнера, відповіді на офіційні запити до дер- жавних органів країни партнера, торгово-про- мислової палати України та її представництв в країні партнера.	Xxxxxxxxxx, запит, нормативно- правова перевірка.
1.2. надійність фінансового стану контрагента	Фінансова звітність контрагента, розрахунки показників фінансового стану контрагента	Способи і прийоми економічного аналізу.
2. Відповідність умов договору (контракту) діючим норма- тивно-правовим актам	Міжнародні та національні законодавчі акти, проект договору (контракту) та додатки до нього.	Нормативно-правова перевірка.
3. Виконання умов договору (контракту) 3.1. своєчасність і повнота поставки товару (надання послуг, виконання робіт), дотримання базисних умов поставки	Договір (контракт) ЗЕД, коносамент, залізнична вантажна накладна, автодорожня, авіаційна транспортна накладна, акт наданих послуг (виконаних робіт), страховий поліс, страховий сертифікат, рахунок-фактура (інвойс), додатки до договору (у разі коли предметом договору є складні вироби, технологічна лінія, промис- лове обладнання).	Перевірка документів до форму та змісту, арифметична пере- вірка, взаємна перевірка, норма- тивно-правова перевірка.
3.2. правильність визначення купівельної ціни, митної вар- тості, податків, пов’язаних з виконанням зовнішньоеконо- мічного договору	Договір (контракт) ЗЕД, коносамент, заліз- нична вантажна накладна, автодорожня, авіа- ційна транспортна накладна, акт наданих послуг (виконаних робіт), вантажна митна декларація (ВМД), податкова звітність.	Арифметична перевірка, норма- тивно-правова перевірка.
3.3. своєчасність та повнота оплати за зовнішньоекономіч- ним договором	Договір (контракт) ЗЕД, вексель, платіжні доручення, акредитив, регістри фінансового обліку «поточні рахунки в іноземній валюті» та розрахунки з іноземними постачальниками або покупцями.	Арифметична перевірка, норма- тивно-правова перевірка, вза- ємна перевірка.

служби підприємства. Але враховуючи, що серед істотних умов є питання пов’язані з ціною, вартістю, платежами, то до здійснення цього виду контролю також доцільно залучати працівники бухгалтер- ської служби, а у випадках, коли предмет договору є досить складним – ще й представників технічних та виробничих служб підприємства.

Виходячи з переліку об’єктів та джерел інфор- мації, що використовується у процесі внутріш- нього контролю виконання узятих зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами, функці- ональні обов’язки можуть бути розподілені між представники юридичної, бухгалтерської служби підприємств, служб, які відповідають за збут та за постачання, у залежності від того з боку про- давця чи покупця розглядається зазначений вид контролю.

Враховуючи різноманітність суб’єктів внутріш- нього контролю зовнішньоекономічних договорів, перетині їх функціональних обов’язків в ході вико- нання перевірок, необхідно упорядкувати та сис- тематизувати черговість виконання контрольних процедур щодо одного об’єкта представниками різних служб підприємства й закріпити це у таких внутрішніх регламентах підприємства, як: поса- дові інструкції, положення про відповідні струк- турні підрозділи (служби, відділи), положенні про внутрішній контроль.

Висновки з проведеного дослідження. Отже, внутрішній контроль зовнішньоеконо- мічного договору (контракту), як самостійного об’єкту, в залежності від часу здійснення, можна розподілити на попередній, поточний та наступ- ний. Попередній контроль здійснюється до укла- дання договору, поточний – у момент укладання, а наступний – контроль виконання партнерами умов договору. В залежності від виду контролю будуть розрізнятися суб’єкти, джерела інформації та методичні способи і прийоми контролю. Вио- кремлення попереднього, поточного та наступного контролю, визначення інформаційно-організа- ційних та методичних аспектів дозволяє удоско- налити регламентне забезпечення внутрішнього контролю, більш оптимально розподілити функці- ональні обов’язки працівників й уникнути їх подво- ювання.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Митний Кодекс України № 4495- VI від 13.03.2012 р. зі змінами і доповне- ннями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: xxxx://xxxxx0.xxxx.xxx.xx/xxxx/xxxx/0000–00 (дата звернення 25.04.2017). – Назва з екрана.

2. Наказ Міністерства економіки України «Про порядок реєстрації обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом» № 505 від 15.12.2005 р. зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: xxxx://xxxxx0.xxxx.xxx.xx/xxxx/ show/z0005–06 (дата звернення 25.04.2017). Назва з екрана.

3. Положення «Про форму зовнішньоекономіч- них договорів (контрактів)», затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейського інтеграції України № 201 від 06.09.2001р. зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: xxxx://xxxxx0.xxxx.xxx.xx/xxxx/xxxx/ z0833–01 (дата звернення 01.05.2017). – Назва з екрана.

4. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати № 560 від 01.01.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: xxxx://xxxxx0.xxxx.xxx.xx/xxxx/xxxx/000_000 (дата звернення 25.04.2017). – Назва з екрана.

5. Постанови Кабінету Міністрів України і Націо- нального банку України «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоеконо- мічних договорів (контрактів), які передбачають роз- рахунки в іноземній валюті» № 444 від 21.06.1995 р. із змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: xxxx://xxxxx0.xxxx.xxx.xx/xxxx/ show/444–95-п (дата звернення 25.04.2017). – Назва з екрана.

6. Xxxxxxxxxxx X. Хто володіє інформацією – володіє світом / X. Xxxxxxxxxxx [Електронний ресурс]. – Режим доступу: xxxx://xxx.xxxxxx.xxx. ua/ua/pubs/id/5121?issue=115 (дата звернення 01.05.2017). – Назва з екрана.

7. Xxxxxxxxxxxx X.X. Договірний контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності / X.X. Xxxxxxxxx- ска // Ученые записки Таврического національного университета им. X.X. Xxxxxxxxxxx. Серия «Юриди- ческие науки». – 2013. – Т. 26(65). – № 2–1 (Ч. 1). – С. 332–340.

8. Xxxxxxxxx X.X. Внутрішній контроль опера- цій експорту та імпорту товарів / X.X. Xxxxxxxxx, X.X. Xxxxxxx // Вісник Донбаської державної маши- нобудівної академії. – 2001. – № 3(24). – С. 79–84.

9. Xxxxxxxx, X.X. Методологічні аспекти аудиту експортно-імпортних операцій підприєм- ства / X.X. Xxxxxxxx, X.X. Xxxxxxxxxxxxxx // Інно- ваційна економіка. Науково-виробничий журнал. – 2013. – № 42. – С. 271–277.

10. Xxxxxxxxxxxx X.X. Організаційно-методичні аспекти внутрішнього контролю операцій з цінними паперами / X.X. Xxxxxxxxxxxx // Економічний ана- ліз. – 2015. – № 1. – Том 22. – С. 131–137.

11. Xxxxxxxx X.X. Методичні аспекти аудиту зовніш- ньоекономічної діяльності підприємств / X.X. Наза- рова // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. – 2010. – Вип. 7. – С. 469–478.

12. Xxxxxxxxx X.X. Концепція внутрішньогоспо- дарського контролю діяльності підприємств: мето- дологія, організація, розвиток: автореф. дис. на здо- буття наук. ступеня докт. ек. наук: 08.00.09 / Xxxxxxxxx Xxxxxxxxx Xxxxxxxx; Державна академія статис- тики, обліку та аудиту Держкомстату України. – Київ. – 2009. – 42 с.

13. Xxxxxxxxx X.X. Облік і аудит операцій з екс- порту та імпорту за договорами купівлі-продажу:

автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.09 / Xxxxxxxxx Xxxxxxx Xxxxxxxxx; Мін-во освіти і науки України; ДВНЗ «Київський національ- ний економічний університет імені Xxxxxx Xxxx- мана». – 2008. – 20 с.

14. Xxxxx X.X. Документування на підприєм- ствах зовнішньоекономічної діяльності [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: xxxx://xxx.xxx.xxx.xx/ article/viewFile/43378/40063 (дата звернення 25.04.2017). – Назва з екрана.

КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ ОЛІЙНО-ЖИРОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

RISK CLASSIFICATION OF OIL AND FAT ENTERPRISES OF UKRAINE

УДК 338

У даний час немає єдиного підходу до кла- сифікації ризиків. Кожен вчений відповідно до наявних у нього завдань дослідження пропонує свою власну класифікацію цього поняття. При цьому не існує досліджень, присвячених класифікації ризиків підпри- ємств, що працюють в олійно-жировій галузі. Це становить новизну даного дослі- дження і зумовлює його практичну зна- чимість. У статті запропонована автор- ська класифікація ризиків для підприємств олійно-жирової галузі на основі поділу ризи- ків на екзогенні глобальні ризики, екзогенні галузеві ризики та ризики, що виникають на підприємстві.

Ключові слова: ризик, класифікація ризиків, олійно-жирова галузь, глобальні ризики, галу- зеві ризики, внутрішні ризики

В настоящее время нет единого подхода

составляет новизну данного исследования и обуславливает его практическую значи- мость. В статье предложена авторская классификация рисков для предприятий масложировой отрасли на основе разделе- ния рисков на экзогенные глобальные риски, экзогенные отраслевые риски и риски, воз- никающие на предприятии.

Ключевые слова: риск, классификация рис- ков, масложировая отрасль, глобальные риски, отраслевые риски, внутренние риски.

Currently there is no single approach to the classification of risks. Each scientist, according to his research tasks, offers his own classifica- tion of this concept. However, there are no stud- ies on the classification of risks of enterprises operating in the fat-and-oil industry. This is the novelty of this study and determines its practi- cal importance. The article proposes a author’s

к классификации рисков. Каждый ученый, classification of risks for enterprises of fat-and-

Xxxxx X.X.

аспірант кафедри організації виробництва та управління персоналом Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

согласно имеющимся у него задачам иссле- дования, предлагает свою собственную классификацию этого понятия. При этом не существует исследований, посвящен- ных классификации рисков предприятий, работающих в масложировой отрасли. Это

oil industry on the basis of risk sharing for exog- enous global risks; exogenous industry risks and risks which arising at the enterprise.

Keywords: risk, risk classification, fat-and-oil industry, global risks, industry risks, internal risks.

Постановка проблеми. Класифікація ризи- ків – це систематизація всієї сукупності можливих ризиків, або наслідків їх реалізації на основі класи- фікаційних ознак. Класифікаційний ознака – кри- терій, що характеризує природу ризику, що дозво- ляє структурувати і проводити подальший аналіз можливих подій або наслідків їх реалізації.

Класифікація ризиків необхідна для того, щоб визначати можливі загрози діяльності підприєм- ства, виявляти причини виникнення небажаного розвитку подій, оцінювати масштаб можливих наслідків проявів того чи іншого ризику, керувати рівнем ризику з метою його зниження.

У кожній галузі існують власні нюанси при кла- сифікації ризиків. Такі особливості присутні також і на підприємствах олійно-жирової галузі, яка віді- грає надзвичайно важливу роль в економіці Укра- їни і має значний експортний потенціал.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Перші спроби у відношенні розрізнення видів

і класифікації ризиків, зробив ще X. Xxxxxxx, який визначив два типи ризиків: особисті і підпри- ємницькі [1].

У науковій літературі зустрічаються різні під- ходи до аналізу ризику і, як наслідок, немає єдиної системи їх класифікації.

Й. Шумпетер [2] поділяв ризик на два види:

«ризик, пов’язаний з можливим технічним прова- лом виробництва, і ризик, пов’язаний з відсутністю комерційного успіху».

Інша класифікація ризиків запропонована X.X. Xxxxxxxxxxx [3]. Автор ділить всі ризики на дві великі групи: чисті і спекулятивні. До спе- кулятивних ризиків він відносить кредитний, валютний, процентний ризики тощо. Однак, запропонована класифікація має недоліки. Зокрема, вона не містить вказівок на фак- тори, що впливають на різні ризики, а так само не охоплює всі їх види, наприклад, такі як зако- нодавчий, галузевий.