Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про оборонно-промислове співробітництво ( Угоду затверджено Постановою КМ N 1030 від 08.08.2007 )
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про оборонно-промислове співробітництво ( Угоду затверджено Постановою КМ N 1030 від 08.08.2007 )
Дата підписання: 17.01.2007
Дата затвердження Україною: 08.08.2007
Дата набрання чинності для України: 18.09.2008
Кабінет Міністрів України та Уряд Турецької Республіки (далі - Сторони),
посилаючись на положення Угоди між Xxxxxxxxx про військову підготовку, технічне та наукове співробітництво від 27 липня 1994 року; прагнучи встановити взаємовигідне довгострокове співробітництво на основі взаємної поваги та довіри, а також ураховуючи інтереси кожної зі Сторін;
поважаючи цілі та принципи Статуту ООН;
визначаючи заінтересованість у налагодженні співробітництва на основі успішних науково-технічних досягнень в оборонно-промисловій сфері;
наголошуючи на тому, що дружні відносини та співробітництво, які розвиватимуться та зміцнюватимуться на принципах взаємовигоди та рівноправності, сприятимуть інтересам обох Сторін, а також мирові й безпеці у світі;
висловлюючи бажання дальшого розвитку співробітництва в оборонно-промисловій сфері шляхом використання науково-технічного потенціалу в галузі військових товарів та послуг;
здійснюючи співробітництво на основі взаємності та відповідно до національних законодавств обох Сторін; домовилися про таке:
Стаття I Мета
Метою цієї Угоди є забезпечення співробітництва між Сторонами на основі взаємності й відповідно до національних законодавств обох Сторін.
Стаття II Визначення термінів
1. "Сторона, що направляє" - сторона, що відряджає персонал, матеріальні засоби чи обладнання на територію держави Сторони, що приймає, згідно з положеннями цієї Угоди.
2. "Сторона, що приймає" - сторона, що приймає на своїй території персонал, матеріальні засоби чи обладнання Сторони, що відряджає, згідно з положеннями цієї Угоди.
3. "Персонал, який відряджається" - цивільний або військовий персонал, який Сторони використовують на території держави іншої Сторони для забезпечення виконання положень цієї Угоди.
4. "Товари військового призначення" - це:
вироби військового призначення - озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі, необхідні для виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально створені для розробки, виробництва або використання зазначених виробів;
послуги військового призначення - надання юридичним чи фізичним особам іншої Сторони послуг, у тому числі посередницьких, у сфері розробки, виробництва, будівництва, складання, випробування, поточного ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів чи технологій військового призначення, а також надання зазначеним юридичним особам з іноземних країн або їхнім представникам чи іноземним особам фінансової підтримки таких дій;
технології військового призначення - спеціальна інформація в будь-якій формі (за винятком загальнодоступної інформації), потрібна для розробки, виробництва або розпорядження виробами військового призначення та надання послуг військового призначення. Така інформація може надаватись у формі технічних даних або технічної допомоги.
5. "Технічні послуги" - будь-які послуги для розробки, виробництва, технічного обслуговування та модернізації військових товарів.
6. "Гарантія якості" - будь-які дії, які гарантують дотримання необхідних стандартів і процедур та функціональних вимог до військової продукції та послуг.
7. "Таємна інформація" - будь-яка інформація, документація, матеріали або проекти, які мають ступінь таємності, вищий, ніж "для службового користування" відповідно до національного законодавства.
8. "Інтелектуальна власність" має таке саме значення, що й у статті 2 Конвенції, яка засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, підписаної в Стокгольмі 14 липня 1967 року, зі змінами від 2 жовтня 1979 року.
9. "Суб'єкти права інтелектуальної власності" - фізичні та юридичні особи - резиденти держав Сторін, яким згідно із законодавством держав Сторін належать права інтелектуальної власності, передані або створені в рамках спільних проектів.
10. "Передані права інтелектуальної власності" - права інтелектуальної власності, створені за рамками цієї Угоди, використання яких необхідне для виконання спільних проектів, що здійснюються в рамках Угоди.
11. "Створені права інтелектуальної власності" - об'єкти інтелектуальної власності, створені в ході виконання конкретних спільних проектів у рамках цієї Угоди.
Стаття III
Обсяг співробітництва
Сторони погоджуються співробітничати в таких сферах:
1. Забезпечення необхідних умов для спільних досліджень, розробки, виробництва та модернізації запасних частин, інструментів, приладів, військових товарів та технічного обладнання, потрібного для збройних сил Сторін.
2. Застосування результатів спільних проектів досліджень, розробок та виробництва на території кожної зі Сторін.
3. Дослідження, виробництва та проектування у сфері військових товарів та послуг.
4. Забезпечення умов для проведення спільних програм з виробництва, розробки, технологій та модернізації військових товарів обох Сторін та, за взаємною згодою, третіх країн.
5. Виконання спільних проектів досліджень і розробок, що ґрунтуються на наукових джерелах в галузі оборони, з метою виробництва спільного або патентованого обладнання, потрібного для обох Сторін.
6. Взаємодопомоги в галузі виробництва й постачання товарів та послуг в оборонно-промисловій сфері, а також модернізації обладнання.
7. Спільного продажу готової продукції третім країнам за взаємною згодою.
8. Сприяння укладенню угод, договорів, контрактів між відповідними міністерствами, організаціями та підприємствами Сторін про виробництво, постачання військових товарів та дослідження й розробку технологій у рамках цієї Угоди.
9. Посилення дослідно-конструкторської й технологічної діяльності в рамках Меморандуму про порозуміння у дослідно-конструкторській та технологічній сфері, який буде підписано між обома державами.
10. Обміну науково-технічною інформацією, відповідною документацією та даними про оборонно-промислові стандарти, які застосовуються для забезпечення якості обома Сторонами.
11. Співробітництва між військово-технічними установами, компаніями оборонно-промислового комплексу та ремонтними організаціями, уповноваженими Сторонами.
12. Участі в оборонно-промислових виставках та симпозіумах, що організовуватимуться на території країн обох Сторін.
13. Будь-яких інших питань, які можуть бути взаємно погоджені між Сторонами. Стаття IV
Принципи виконання
Сторони застосовуватимуть співробітництво з питань оборонної промисловості обох Сторін. Співробітництво в інтересах третіх країн може відбуватися лише на основі взаємної згоди між Сторонами.
1. Заходи ініціюються шляхом надіслання офіційного запрошення співголовою Комісії Сторони, що приймає, у строк не пізніше, ніж за три місяці до запропонованої дати проведення засідання Спільної комісії.
2. Для здійснення співробітництва в зазначених у цій Угоді сферах Сторони можуть укласти виконавчі протоколи.
3. Рішення про запрошення третьої Сторони для участі в спільних виробничих проектах приймається за взаємною згодою Xxxxxx.
4. У випадку припинення дії будь-якого з виконавчих протоколів, укладених у рамках цієї Угоди, Сторони повинні виконати всі свої зобов'язання відповідно до цих протоколів.
Стаття V Спільна комісія
1. З метою впровадження положень цієї Угоди Xxxxxxx створюють Спільну українсько-турецьку комісію з питань оборонно-промислового співробітництва (далі - Комісія), формування якої покладається на вповноважені органи Сторін:
з Української Сторони - Міністерство оборони України, Міністерство промислової політики України; з Турецької Сторони - Міністерство національної оборони Турецької Республіки.
2. Комісія протягом погодженого Сторонами строку розробляє Положення про свою діяльність. Стаття VI
Захист прав інтелектуальної власності
1. Права та обов'язки Сторін стосовно захисту прав інтелектуальної власності суб'єктів права інтелектуальної власності Сторін (використання на території власної держави, надання ліцензії на виготовлення, продаж третій Стороні, захист прав суб'єктів права інтелектуальної власності, створеної в ході виконання спільних проектів) будуть визначені в протоколі, що додається до кожного конкретного спільного проекту. Такий протокол є невід'ємною частиною проекту й містить посилання на міжнародні угоди (договори), національне законодавство Сторін та інструкції, принципи й процедури захисту прав інтелектуальної власності в кожній зі Сторін.
Ці принципи й процедури містять:
внесок кожної Сторони до реалізації спільного проекту та вимоги до його здійснення;
зобов'язання учасників спільних проектів Сторін стосовно набуття й захисту створених та переданих прав інтелектуальної власності;
види й обсяг використання прав інтелектуальної власності (створених та переданих) на територіях держав Сторін і на територіях третіх країн; вимоги й стандарти передачі, обміну та (або) публікації відомостей про створення прав інтелектуальної власності;
право учасників спільного проекту від кожної Сторони на використання конфіденційної інформації та їхні обов'язки стосовно забезпечення її охорони;
інші умови, передбачені національним законодавством держав Сторін.
2. Будь-яка інформація про спільні проекти, здійснювані в рамках цієї Угоди, будь-якою Стороною Угоди може надаватися третій стороні лише за письмової згоди іншої Сторони.
3. Сторони забезпечують охорону інтелектуальної власності, переданої або створеної в рамках цієї Угоди та подальших домовленостей з її реалізації, і вживають заходів для запобігання несанкціонованому використанню цих прав.
Стаття VII
Захист секретної інформації
Захист, порядок обміну, використання та оприлюднення секретної документації й матеріалів та (або) розмноження таємної документації й матеріалів, що стосуються військово-промислового комплексу, забезпечуються відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про взаємний захист секретної інформації та матеріалів, обмін якими здійснюється в процесі співробітництва в оборонній промисловості, підписаної 23 листопада 2000 року в м. Анкара.
Стаття VIII Гарантія якості
За згодою Сторін співробітництво стосовно гарантування якості організовується відповідно до окремої угоди між міністерствами оборони Сторін.
Стаття IX
Зобов'язання Сторін стосовно інших міжнародних угод
Положення цієї Угоди не впливатимуть на зобов'язання Сторін стосовно інших міжнародних угод, в яких обидві держави виступають Сторонами, та не використовуватимуться всупереч інтересам, безпеці й територіальній цілісності держав Сторін.
Стаття X
Порядок вирішення спорів
Будь-які спори стосовно тлумачення та (або) застосування положень цієї Угоди вирішуватимуться шляхом проведення консультацій та переговорів між Сторонами.
Стаття XI
Фінансові зобов'язання
У рамках цієї Угоди на Сторони покладаються всі витрати стосовно забезпечення персоналу, який відряджається на територію іншої Сторони. Порядок розміщення та сфера послуг для персоналу Сторони, що направляє, установлюється згідно з принципом взаємності.
Стаття XII
Зміни та доповнення
За взаємною згодою Xxxxxx до цієї Угоди можуть уноситися зміни та доповнення, які оформлюються окремими протоколами та становлять невід'ємну частину цієї Угоди.
Стаття XIII Набрання чинності
Ця Угода набирає чинності з дати отримання останнього повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.
Після набрання чинності цією Угодою Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки щодо оборонно-промислового співробітництва, підписана 21 травня 1998 року, втрачає чинність.
Стаття XIV Прикінцеві положення
Ця Угода укладається строком на п'ять років. Якщо жодна зі Xxxxxx не повідомила іншій Стороні про припинення дії Угоди за 60 днів до
закінчення строку її дії, то кожного разу її чинність автоматично продовжується на один рік.
1. Якщо не було досягнуто згоди стосовно запровадження перегляду положень, унесення поправок або врегулювання спорів у рамках цієї Угоди, кожна зі Сторін може припинити дію Угоди дипломатичними каналами шляхом надіслання письмового повідомлення іншій Стороні. Припинення дії цієї Угоди настає через 90 днів після отримання повідомлення іншою Стороною. Припинення дії цієї Угоди не впливає на виконання жодного з проектів, програм або контрактів, які було визначено та започатковано до припинення чинності цієї Угоди.
2. Вчинено в м. Анкара 17 січня 2007 року у двох примірниках, кожний українською, турецькою та англійською мовами. При цьому всі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні цієї Угоди перевагу матиме текст англійською мовою.
За Кабінет Міністрів України За Уряд Турецької Республіки
(підпис)
Xxxxxxxx Xxxxxxxx Міністр оборони
( Угоду додано до Постанови КМ N 1030 від08.08.2007 )
(підпис)
Веджді Xxxxxxx
Міністр національної оборони