Інформація навчальні дисципліни вибіркових частин освітніх програм розміщені на сайті університету, що забезпечує інформування здобувачів про перелік навчальних дисциплін для вибору. З змістовною складовою вибіркових навчальних дисциплін здобувач може...
Додаток
до наказу начальника
Харківського національного університету Повітряних Сил імені Xxxxx Xxxxxxxx
від _25.01.2021_ № _105_
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
У ХАРКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ІМЕНІ XXXXX XXXXXXXX
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням вченої ради
Харківського національного університету Повітряних Сил імені Xxxxx Xxxxxxxx
від 19.01.2021 р., протокол № 1
Харків 2021
ЗМІСТ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
2. НОРМАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ |
3. ФОРМИ НАВЧАННЯ ТА ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УНІВЕРСИТЕТІ |
3.1. Форми навчання |
3.2. Форми організації освітнього процесу 3.3. Основні види навчальних занять |
3.4. Практична підготовка |
3.5. Самостійна робота |
3.6. Контрольні заходи |
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УНІВЕРСИТЕТІ |
4.1. Графік-календар освітнього процесу |
4.2. Розклад навчальних занять |
4.3. Підготовка та проведення навчальних занять науково- педагогічними (педагогічними) працівниками |
4.4. Організація роботи здобувачів вищої освіти під час навчальних занять |
4.5. Організація самостійної роботи здобувачів вищої освіти та відповідальність посадових осіб |
4.6. Методичне забезпечення самостійної роботи здобувачів вищої освіти |
4.7. Організація освітнього процесу при заочній формі навчання |
4.8. Організація контрольних заходів з підготовки здобувачів вищої освіти |
4.9. Організація атестації випускників університету |
4.10. Система забезпечення якості вищої військової освіти |
4.11 Академічна доброчесність в університеті |
4.12. Переведення, відрахування та поновлення здобувачів вищої освіти |
5. МЕТОДИЧНА РОБОТА |
6. ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ТА ЗВІТУВАННЯ НАУКОВО- ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ |
7. ПІДГОТОВКА ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНОГО СКЛАДУ ТА НАУКОВИХ І НАУКОВО- ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ |
8. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА |
9. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО |
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Положення про організацію освітнього процесу в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Xxxxx Xxxxxxxx (далі − Положення) розроблено відповідно до Конституції України, Законів України в галузі освіти, нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Статуту Харківського національного університету Повітряних Сил імені Xxxxx Xxxxxxxx (далі – Університету), а також з урахуванням вимог Генерального штабу Збройних Сил України, Командування Повітряних Сил Збройних Сил України та особливостей і досвіду освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України.
Перелік основних нормативно-правових актів з питань організації освітнього процесу наведено у ( додатку 1).
Виконання вимог Положення є обов’язковим для командно- адміністративного, науково-педагогічного, педагогічного і наукового складу Університету.
1.2. У Положенні використані терміни і поняття, що застосовуються у нормативно-правових актах, які діють у системі вищої та фахової передвищої освіти (далі вищої освіти), а також введені нові терміни відповідно до мети та завдань цього Положення (додаток 2).
1.3. Мовою викладання в Університеті є державна мова.
З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності та забезпечення спроможності до взаємодії у заходах міжнародного військового та цивільного співробітництва Університет має право приймати рішення про викладання однієї чи декількох дисциплін (модулів дисциплін) англійською мовою, забезпечивши при цьому знання здобувачами відповідної дисципліни державною мовою.
Для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту в Університеті за кошти фізичних або юридичних осіб, для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою утворюються окремі групи або розробляються індивідуальні програми.
2. НОРМАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Освітній процес в Університеті − це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої (фахової передвищої) освіти і науки, що провадиться через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.
Основні особливості організації освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України визначені наказом Міністра оборони України від 09.01.2020 року № 4 “Про затвердження положення про особливості організації освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти”.
2.2. Учасниками освітнього процесу в Університеті є:
наукові і науково-педагогічні (педагогічні) працівники;
здобувачі вищої (фахової передвищої) освіти та інші особи, які навчаються в Університеті;
фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на відповідних освітньо-професійних програмах (у т.ч. представники замовників на підготовку фахівців та керівний склад органів військового управління);
інші працівники Університету.
Науково-педагогічні, наукові, педагогічні працівники Університету з числа військовослужбовців та працівників Збройних Сил України під час проведення занять зі слухачами (курсантами) є їхніми прямими начальниками. Права та обов’язки учасників освітнього процесу, а також командирів підрозділів курсантів (слухачів) визначені Законом України “Про вищу освіту”, Законом України “Про фахову передвищу освіту” та наказом Xxxxxxxx оброни України від 27.05.2015 року № 240 “Про затвердження Положення про
вищі військові навчальні заклади”.
Порядок комплектування посад наукових та науково-педагогічних (педагогічних) працівників, начальника Університету та його заступників, начальників факультетів та їхніх заступників визначається законодавством України.
Кваліфікаційні вимоги до кандидатів на вказані посади визначаються Інструкцією про порядок заміщення на конкурсній основі вакантних посад науковопедагогічних працівників у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, затвердженою наказом Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України від 19.10.2016 № 542/1255 та Статутом університету.
2.3 Основною метою діяльності Університету є забезпечення можливості здобуття курсантами (слухачами, студентами) загальних та професійних компетентностей у гуманітарній, соціальній, науково-
природничій, технічній і військовій сферах, необхідних для професійної діяльності, та їх інтелектуального, морального, духовного, естетичного й фізичного розвитку.
Освітній процес в Університеті організовується з урахуванням наявних науково-педагогічного потенціалу, начально-методичної, наукової і навчальної матеріально-технічної бази із використанням можливостей сучасних інноваційних технологій.
2.4. Освітній процес в Університеті базується на таких принципах:
верховенство права;
рівний доступ для здобуття вищої (фахової передвищої) освіти на конкурсних засадах кожного вступника до Університету;
рівність умов для кожного курсанта (слухача, студента) щодо повної реалізації його здібностей, таланту, всебічного розвитку;
гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
органічний зв’язок з національною та військовою історією держави, культурою, традиціями;
незалежність освітньої і наукової діяльності Університету від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
інтеграція освітніх та наукових підходів для розвитку діяльності Університету;
взаємозв’язок з військовими та цивільними навчальними закладами (установами) України та інших країн;
єдність і наступність освітнього процесу;
постійне вдосконалення змісту навчання, орієнтація на новітні технології та методики навчання, максимальне використання в освітньому процесі сучасних інформаційно-аналітичних систем.
Реалізація принципу студентоцентризму полягає у розробленні освітніх (освітньопрофесійних, освітньо-наукових) програм, які зосереджуються на результатах навчання, компетентностях, які враховують особливості пріоритетів здобувачів вищої освіти, ґрунтуються на реалістичності запланованого навчального навантаження, яке узгоджується з тривалістю освітньої програми. Студентоцентризм базується на засадах особистісно- орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку особистості, що є необхідною умовою для осмисленого сприйняття і засвоєння здобувачами вищої освіти навчальної інформації, формування у них здатності самостійно і творчо застосовувати її під час вирішення прикладних практичних завдань; потребує системності у прийнятті ефективних управлінських рішень.
Для курсантів (слухачів, студентів) в процесі навчання і для науково- педагогічних працівників впродовж викладання забезпечується академічна свобода, яка полягає у самостійності і незалежності учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної та наукової діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості від політичного впливу, поширення знань та інформації, проведення наукових
досліджень і використання їх результатів (з урахуванням її ступеня обмеження доступу).
Науково-педагогічним працівникам надається можливість вносити зміни в робочі програми (у т.ч. спираючись на сучасний бойовий досвід), обирати нові методи навчання для ефективного засвоєння знань (у т.ч. за досвідом країн НАТО), проводити заняття із застосуванням сучасних технологій.
Академічна свобода курсантів (слухачів, студентів) досягається шляхом надання їм права вільно обирати форму навчання при вступі, теми курсових та атестаційних робіт, тематику роботи в військово-науковому товаристві курсантів, на вибір певних компонентів освітньої програми, на навчання одночасно за декількома освітніми програмами в університеті (за умови успішного навчання за основною), брати участь у формуванні індивідуального навчального плану тощо.
2.5. Основні завдання освітнього процесу в Університеті:
провадження освітньої діяльності, що забезпечує здобуття учасниками освітнього процесу вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями, перепідготовку та підвищення кваліфікації;
забезпечення виконання державного замовлення на підготовку військових фахівців за ступенями вищої освіти та спеціальностями підготовки відповідно до ліцензованого обсягу;
участь у забезпеченні суспільного розвитку держави шляхом формування людського потенціалу;
формування особистості шляхом військово-патріотичного і правового утвердження в учасників освітнього процесу лідерських та моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, уміння вільно мислити і самоорганізовуватися в сучасних умовах;
забезпечення органічного поєднання освітньої, наукової та інноваційної діяльності, втілення результатів наукових досліджень в освітній процес;
створення необхідних умов для реалізаціїї учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів;
збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства;
налагодження міжнародних зв’язків і провадження міжнародної діяльності в галузі безпеки та оборони держави, цивільної авіації, освіти, науки, спорту, мистецтва і культури;
вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці. підготовка та атестація науково-педагогічних і наукових кадрів;
підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації та сертифікація авіаційного персоналу для державної та цивільної авіації України;
перепідготовка, спеціалізація, розширення профілю (підвищення кваліфікації) та стажування фахівців з вищою освітою в системі післядипломної освіти;
військова підготовка студентів вищих навчальних закладів та громадян України, які вже мають вищу освіту не нижче освітнього ступеня “бакалавр”, за програмою підготовки офіцерів запасу;
розвиток і вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази Університету;
участь у міжнародних освітніх та наукових програмах;
виконання замовлення на підготовку військових фахівців згідно з угодами та міжнародними договорами про підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації військових фахівців іноземних держав;
підготовка громадян України та іноземних громадян за кошти фізичних (юридичних) осіб;
підготовка громадян України та іноземних громадян до вступу у вищі навчальні заклади;
видавнича діяльність, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції;
військово-професійна орієнтація та військово-патріотичне виховання молоді.
Організація та забезпечення освітньої діяльності Університету здійснюються комплексним проведенням навчальної, методичної, льотної, наукової (науково-технічної), організаційної, виховної та іншої роботи науково-педагогічними (педагогічними) працівниками з метою виконання замовлення відповідно до прийнятих стандартів вищої військової освіти на підготовку військових фахівців зі ступенем сформованості у кожного з них певного рівня компетентності.
Навчальна робота є основною складовою освітньої діяльності в Університеті і включає в себе заходи командування Університету та його структурних підрозділів, науково-педагогічних (педагогічних), наукових та інших працівників з питань підготовки за фахом курсантів (слухачів, студентів), організації та науково-методичного забезпечення всіх видів навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, проведення діагностики результатів навчання, виховання і розвитку курсантів (слухачів, студентів), їх атестування та управління якістю вищої освіти.
Методична робота в Університеті є складовою частиною освітнього процесу, основними завданнями якої є:
науково-методичне забезпечення організації, проведення та управління якістю освітнього процесу;
підвищення методичної майстерності керівного складу, науково- педагогічних (педагогічних), наукових працівників, командирів підрозділів курсантів (слухачів, студентів) Університету;
удосконалення методики, форм та технологій проведення всіх видів навчальних занять тощо.
Наукова і науково-технічна та інноваційна діяльність є невід’ємною складовою освітньої діяльності Університету, що спрямована на розвиток воєнної науки, підвищення її ефективності, використання наукових досягнень
у військовому будівництві України та сприяє підвищенню якості підготовки військових фахівців.
Виховна робота в Університеті є невід’ємною частиною освітнього процесу і включає в себе організаційні, морально-психологічні, педагогічні, інформаційні, правові, культурно-просвітницькі та військово-соціальні заходи, які проводяться з метою формування в курсантів (слухачів, студентів) морально-психологічних якостей, необхідних для військової служби, готовності виконувати завдання за будь-яких умов бойових дій на фоні високої емоційної напруженості.
Льотна робота є основним компонентом у процесі навчання та виховання льотного складу в Університеті. Метою льотної роботи в Університеті є підготовка висококваліфікованих, дисциплінованих, вольових льотчиків (штурманів), беззавітно відданих своєму народові, здатних вміло застосовувати авіаційну техніку у сучасному бою для захисту Батьківщини, вирішувати задачі за призначенням.
2.6. Рівні та ступені вищої освіти підготовки фахівців з вищою освітою в університеті за відповідними освітніми (освітньо-професійними, освітньо- науковими), науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти відповідає п′ятому рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності;
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю;
другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій;
освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення;
науковий рівень вищої освіти відповідає десятому рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.
Рівень та ступінь фахової передвищої освіти:
рівень фахової передвищої освіти передбачає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в окремій галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що вимагає застосування положень і методів відповідних наук та може характеризуватися певною невизначеністю умов; відповідальність за результати своєї діяльності; здійснення контролю інших осіб у визначених ситуаціях;
фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.
2.7. Стандарти вищої освіти − це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.
Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).
Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:
обсяг кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС), необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;
перелік компетентностей випускника;
нормативний зміст підготовки здобувача, сформульований у термінах результатів навчання;
форми атестації здобувача;
вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;
вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).
Стандарт фахової передвищої освіти - сукупність вимог до освітньо- професійних програм фахової передвищої освіти, які є спільними для всіх освітньо-професійних програм у межах певної спеціальності.
Стандарти фахової передвищої освіти розробляються для кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення змісту та оцінювання результатів освітньої діяльності за освітньо-професійними програмами фахової передвищої освіти.
Стандарт фахової передвищої освіти визначає такі вимоги до освітньо- професійної програми:
перелік обов’язкових загальних та спеціальних компетентностей і результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти;
вимоги до попередньої освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою;
обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра за відповідною спеціальністю;
форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти;
вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти;
вимоги професійних стандартів (за наявності).
Вимоги до виконання військовими фахівцями службових (бойових ) функцій та необхідні для цього здатності (компетентності) описуються у професійному стандарті.
Професійний стандарт офіцера (сержанта) тактичного рівня Збройних Сил України – це затверджений в установленому порядку нормативний документ, в якому визначено сукупність вимог до кваліфікації військового фахівця, які обіймають офіцерські (сержантські) посади відповідних рівнів, його компетентностей, що визначаються замовником на підготовку військових фахівців і формуються у ході освітньої діяльності ВВНЗ (ВНП ЗВО) та результати навчання, які базуються на профілі програми спеціалізації і описують те, що військовий фахівець знає, розуміє і здатний виконувати після завершення програми.
Розроблення професійних стандартів вищої військової освіти за спеціалізацією, покладається на робочі групи, які створюються наказом замовника на підготовку військових фахівців. До складу робочих груп залучаються науково-педагогічні (педагогічні) працівники Університету.
Рекомендації щодо розробки навчальних планів, розрахунок бюджету навчального часу за ступенями освіти та термінами підготовки, рекомендації щодо формування змісту плану навчального процесу та перелік і обсяги обов’язкових навчальних дисциплін визначені наказом Міністра оборони України від 25.04.2016 року № 216 “Про вдосконалення підготовки офіцерських кадрів тактичного рівня та сержантського (старшинського) складу у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів”.
2.8. Зміст навчання за кожною спеціальністю визначається освітньою (освітньо-професійною чи освітньо-науковою програмою) (далі − освітня програма), формується відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України і реалізується навчальним планом, робочим навчальним планом, програмами навчальних дисциплін, робочими програмами навчальних дисциплін, відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, навчальному і науково- методичному забезпеченні, дидактичних засобах, а також під час проведення навчальних занять та інших видів освітньої діяльності.
Зміст вищої військової освіти - це обумовлені метою і потребами держави, суспільства та Збройних Сил України вимоги до компетентностей,
світогляду, громадських, професійних якостей майбутніх військових фахівців, що формуються у ході освітнього процесу ВВНЗ (ВНП ЗВО) відповідно до вимог стандартів вищої освіти.
Зміст вищої військової освіти формується з урахуванням: пріоритетів національних інтересів і національної безпеки;
змін, що відбуваються в економіці, політиці, соціальних відносинах і суспільній свідомості;
новітніх досягнень науки, техніки, технологій і культури, що забезпечують широкий науковий кругозір військового фахівця;
перспектив розвитку воєнної науки, озброєння та військової техніки, способів ведення збройної боротьби.
2.9. Освітня програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти у межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеню вищої освіти.
Підготовка фахівців за відповідними освітніми (освітньо-професійними, освітньо-науковими) науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:
початковому рівні (короткий цикл) вищої освіти; першому (бакалаврському) рівні;
другому (магістерському) рівні; третьому (освітньо-науковому) рівні
Освітньо-професійна програма у сфері фахової передвищої освіти - єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної кваліфікації.
Освітні (освітньо-професійні) програми для підготовки військових фахівців розробляються за участю представників замовника на підготовку військових фахівців. Склад робочих груп з розроблення освітніх програми визначається в наказі замовника на підготовку військових фахівців.
Під час відпрацювання освітніх програм обов’язково враховуються вимоги статті 62 Закону України "Про вищу освіту" щодо обсягу вибіркових навчальних дисциплін за вибором здобувача вищої освіти не менш як 25 % від загального обсягу програми підготовки та не менше 10% загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти згідно пункту 17 статті 54 Закону України "Про фахову передвищу освіту".
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної) програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (фахової передвищої освіти):
фаховий молодший бакалавр,
молодший бакалавр, бакалавр;
магістр;
доктор філософії.
Особа має право здобувати ступінь фахового молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Обсяг освітньої (освітньо-професійної) програми підготовки може складати:
фахового молодшого бакалавра – 120 кредитів ЄКТС;
молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста) – 120 кредитів ЄКТС; бакалавра на основі повної загальної середньої освіти – 240
кредитів ЄКТС;
бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста) – 120 кредитів ЄКТС;
магістра – 90-120 кредитів ЄКТС; доктора філософії – 30-60 кредитів ЄКТС.
2.10. Строки підготовки здобувачів вищої освіти в Університеті визначаються у освітніх програмах згідно Законом України “Про вищу освіту” та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України.
Для військових фахівців для проходження військової служби за контрактом на посадах осіб офіцерського складу тактичного рівня строки підготовки становлять:
за схемою підготовки “4 роки курсант” за спеціальностями (спеціалізаціями) підготовки осіб офіцерського складу за ступенем вищої освіти “бакалавр” – 4 роки;
за схемою підготовки “5 років курсант” (курсанти набору 2016 року) за спеціальностями (спеціалізаціями) підготовки осіб офіцерського складу, які навчаються у вищих військових навчальних закладах за ступенем вищої освіти “бакалавр”, – 3,5 року з подальшою підготовкою за ступенем вищої освіти “магістр” – 1,5 року;
за схемою підготовки “5,5 років курсант” (курсанти набору 2017 року та наступних років) за спеціальностями (спеціалізаціями) підготовки осіб
офіцерського складу, які навчаються у вищих військових навчальних закладах за ступенем вищої освіти “бакалавр”, – 4 роки з подальшою підготовкою за ступенем вищої освіти “магістр” – 1,5 року;
Строки підготовки здобувачів фахової передвищої освіти в Університеті для проходження військової служби за контрактом на посадах сержантського (старшинського) складу за спеціальностями (спеціалізаціями) за схемою підготовки “2 роки курсант” за освітньо-професійним ступенем “фаховий молодший бакалавр“ – 2 роки.
Тривалість навчання за освітніми програмами підготовки за заочною формою навчання може перевищувати термін навчання за денною формою не більш, як на 25 %.
2.11. Прийом на навчання для здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти за ліцензованими спеціальностями (спеціалізаціями) здійснюється за конкурсом відповідно до Правил прийому до Університету, які щорічно затверджуються Вченою радою і оприлюднюються на веб-сайті Університету.
2.12. Навчальний план підготовки курсантів (слухачів, студентів) Університету визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю.
Навчальний план підготовки курсантів (слухачів, студентів) розробляється за відповідним рівнем вищої освіти структурним підрозділом Університету (факультетом, кафедрою) під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом на підставі освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми для кожного ступеня вищої освіти за кожною спеціальністю (спеціалізацією). З метою врахування вимог замовника Університет розподіляє обсяг навчального часу між навчальними дисциплінами та видами проведення навчальних занять на підставі переліку компетенцій і вимог до практичної підготовки випускників, визначених замовником на їх підготовку.
Навчальний план ухвалюється вченою радою Університету, підписується керівником структурного підрозділу, погоджується із заступником начальника університету з навчальної роботи та затверджується начальником Університету.
Під час розроблення навчальних планів підготовки фахівців у Університеті дотримуються таких вимог:
навчальний план розробляється на весь строк навчання курсантів (слухачів, студентів) у Університеті за кожним рівнем вищої освіти за відповідною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, який поділяється на навчальні роки, кожний з яких має два семестри, тривалість навчального семестру визначається навчальним планом;
обліковою одиницею вимірювання обсягу навчального навантаження курсанта (слухача, студента), необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання, є кредит ЄКТС;
обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин, навантаження одного навчального року за очною (денною) формою навчання становить 60 кредитів ЄКТС;
резерв навчального часу - не менше ніж 2 тижні на рік навчання; максимальний тижневий бюджет часу навчання курсанта (слухача,
студента) становить 54 академічні години, тривалість академічної години - 45 хвилин;
тижневе навантаження курсантів (слухачів, студентів) на виконання навчального плану за освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою становить 45 академічних годин, що дорівнює 1,5 кредиту ЄКТС, середнє тижневе аудиторне навантаження за рік навчання залежить від освітнього рівня підготовки фахівців та не може перевищувати: для початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти та першого (бакалаврського) рівня - 30 годин, для другого (магістерського) рівня - 24 години. При цьому щотижневий час на самостійну роботу курсанта (слухача, студента) складає для початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти та першого (бакалаврського) рівня не менше ніж 15 годин, для другого (магістерського) рівня не менше ніж 21 годину.
З метою розширення знань та поглибленого вивчення окремих навчальних дисциплін, сучасних зразків озброєння, військової та електронно- обчислювальної техніки, відпрацювання навчально-бойових завдань, наукової роботи курсанта (слухача, студента), участі в олімпіадах, конкурсах, конференціях, гуртках (секціях), проведення моделювання і виконання інших творчих завдань щотижня планується 9 годин за рахунок тижневого бюджету часу навчання курсанта (слухача, студента), з яких: до 6 годин для проведення всіх видів навчальних занять, з додатковим зарахуванням навчального навантаження науково-педагогічним (педагогічним) працівникам та не менше ніж 3 години на самостійну роботу. Даний бюджет часу спрямовується на виконання Плану вдосконалення практичної підготовки курсантів (студентів) на період навчання за спеціальністю (спеціалізацією).
Кількість заліків, як правило, повинна бути не більше восьми за семестр (не враховуючи заліків зі стройової та фізичної підготовки), кількість екзаменів, як правило, - не біліше трьох за семестр (не враховуючи екзаменів зі статутів Збройних Сил України, фізичної підготовки та екзамену на право водіння бойових машин та автомобілів). Збільшення кількості підсумкових заходів може бути обумовлене логічною необхідністю забезпечення певного етапу навчання або допуску до самостійного виконання практичних заходів.
Основним розділом навчального плану є План навчального процесу, який визначає перелік та обсяг обов’язкових та вибіркових навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального часу, форми поточного та підсумкового контролю.
План навчального процесу складається з навчальних дисциплін циклів загальної та професійної підготовки.
Сукупність обов’язкових навчальних дисциплін визначає нормативну складову навчального плану і забезпечує виконання вимог основної частини освітньої програми.
Під час формування (складання) плану навчального процесу підготовки військових фахівців враховуються переліки обов’язкових навчальних дисциплін, рекомендовані Міністерством освіти і науки України та Міністерством оборони України.
Цикл навчальних дисциплін загальної підготовки, як правило, складається з переліку навчальних дисциплін гуманітарної та соціально- економічної, природничо-наукової і базової підготовки тощо.
Цикл навчальних дисциплін професійної підготовки, як правило, складається з переліку навчальних дисциплін загально-професійної, військово-професійної, професійно-спеціальної підготовки тощо.
Навчальні дисципліни даного циклу повинні забезпечити формування у випускників загальних і фахових (предметних, професійних, військово- професійних, спеціальних, військово-спеціальних тощо) компетентностей, набуття та розвиток знань, умінь, практичних навичок, розумінь та здатностей, визначених стандартом вищої військової освіти за спеціальністю та професійним стандартом вищої військової освіти за спеціалізацією підготовки.
Індивідуальна освітня траєкторія здобувача вищої освіти визначається дисциплінами з числа вибіркових компонентів освітньої програми. Навчальні дисципліни самостійного вибору здобувача вищої освіти повинні складати не менше 25 % та 10 % для здобувачів фахової передвищої освіти від загального обсягу освітньої програми. Вибіркові навчальні дисципліни входять до циклу професійної підготовки навчального плану.
Навчальні дисципліни вільного вибору здобувача вищої освіти забезпечують виконання вимог вибіркової частини освітньої програми, встановлюються залежно від специфіки фахової підготовки, вводяться для реалізації освітніх і кваліфікаційних потреб здобувача вищої освіти, сприяють здійсненню поглибленій підготовці за спеціалізацією, визначають характер майбутньої діяльності. Вибіркові навчальні дисципліни, як правило, поєднуються в блоки. Успішне опанування вибіркової частини навчального плану повинно забезпечити успішну кар’єрну траєкторію майбутнього офіцера спираючись на набуті знання та отримані практичні навички військово-професійного спрямування, які відповідають вимогам замовника на підготовку фахівців (професійному стандарту), а також здатність до опанування нових зразків озброєння та військової техніки.
Інформація навчальні дисципліни вибіркових частин освітніх програм розміщені на сайті університету, що забезпечує інформування здобувачів про перелік навчальних дисциплін для вибору. З змістовною складовою вибіркових навчальних дисциплін здобувач може ознайомитися в відповідних силабусах, що розміщені в системі дистанційного навчання Moodle. За необхідності здобувач може звернутись за необхідною консультацією до
куратора навчальної групи, начальника випускової кафедри або до заступника начальника факультету з навчальної та наукової роботи - навчальної частини.
Вибіркові навчальні дисципліни здобувач вищої освіти вибирає із навчального плану з урахуванням майбутнього фахового призначення за певними посадами (військово-обліковими спеціальностями, родами військ або зразками озброєння та військової техніки), що визначені замовником на підготовку фахівців.
Навчальні групи для вивчення вибіркових навчальних дисциплін формуються за кількісними показниками, що визначаються замовниками на підготовку виходячи з потреби комплектування первинних посад у військах на рік випуску. В разі наявності конкурсної ситуації пріоритетність надається здобувачу, що має вищий рейтинг. Для опанування подібних навчальних дисциплінами самостійного вибору здобувачі вищої освіти різних факультетів можуть бути об’єднані в один потік.
Вибір здобувачами вищої освіти навчальних дисциплін на наступний навчальний рік проводиться у другому семестрі попереднього навчального року. Процедуру вибору навчальних дисциплін організують навчальні частини факультетів та відповідні випускові кафедри.
Механізм реалізації права здобувачів вищої освіти на вибір компонентів освітньої програми здійснюється за допомогою формування індивідуальних навчальних планів.
Враховуючи гібридний характер військових конфліктів сучасності, швидку зміну способів застосування військ (сил), постійне вдосконалення військових стандартів підготовки військ (у т. ч. за стандартами НАТО) та системи підготовки офіцерських кадрів, поточний аналіз набутого бойового досвіду роду військ (сил) перелік навчальних дисциплін вибіркової частини освітньої програми та їх змістовне наповнення можу змінюватися за рішенням Вченої ради університету, що забезпечує можливість оперативної корекції здобувачем своєї освітньої траєкторії в контексті майбутньої професійної діяльності.
Формування фахових (предметних, професійних, військово-професійних, спеціальних, військово-спеціальних тощо) компетентностей відбувається шляхом набуття під час навчання суми компетенції, які є комбінацією характеристик (що відносяться до знань і їх застосування, умінь, навичок і здібностей, цінностей і особистих якостей) і дозволяють забезпечити виконання військово-професійних обов’язків на високому рівні. Важливим аспектом цього процесу є періодичне удосконалення відповідних навчальних планів і програм навчальних дисциплін з урахуванням формування військово- професійних, військово-спеціальних компетентностей, які є актуальними на сучасному етапі розвитку Збройних Сил України та обумовлені набутим бойовим досвідом та майбутньою інтеграцією в євроатлантичні системи колективної безпеки.
2.13. Робочий навчальний план складається для конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік окремо на кожний курс навчання за відповідною спеціальністю (спеціалізацією) та містить
графік-календар навчального процесу, назви навчальних дисциплін, розподіл за семестрами навчального часу за всіма формами організації освітнього процесу та видами навчальних занять, індивідуальні завдання, форми контролю, види практик та форми атестації.
Робочий навчальний план розробляється структурним підрозділом Університету (коледжем, факультетом, кафедрою тощо) під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом, підписується керівником структурного підрозділу (коледжу, факультету тощо), погоджується заступником начальника університету з навчальної роботи та затверджується начальником Університету.
2.14. Індивідуальний навчальний план курсанта (слухача, студента) складається на підставі робочого навчального плану і включає всі обов’язкові навчальні дисципліни та навчальні дисципліни вільного вибору здобувача вищої освіти з обов’язковим урахуванням особливостей підготовки військового фахівця, а також індивідуальні завдання.
Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік, розробляється структурним підрозділом Університету (коледжем, факультетом, кафедрою тощо) під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом, підписується керівником структурного підрозділу (коледжу, факультету тощо), погоджується заступником начальника університету з навчальної роботи та затверджується начальником Університету.
Навчання слухачів, а також курсантів (студентів), як правило, передвипускного та випускного курсів здійснюється за індивідуальними навчальними планами за службової необхідності, а також в разі переведення, поновлення курсантів, довготривалої перерви у навчанні (відрядження, хвороба, тощо).
Встановлення академічної різниці з метою врахування та визнання результатів попереднього навчання при відпрацюванні індивідуального плану здійснюється на підставі співставлення інформації, наведеної в академічній довідці (навчальній картці, додатку до диплому відповідного рівня освіти) здобувача вищої освіти за весь період попереднього навчання, із навчальним планом відповідного року набору. Максимально допустимий обсяг академічної різниці під час поновлення (переведення) студента, як правило, не може перевищувати 30 кредитів ЄКТС. Результати попереднього навчання можуть зарахуватися здобувачу за умови відповідності навчальних програм (програм практик, курсових робіт/проектів) до навчального плану, на навчання за яким здобувач поновлюється (переводиться).
Індивідуальний навчальний план видається курсанту (слухачу, студенту). Відповідальність за виконання індивідуального навчального плану повністю покладається на здобувача вищої освіти. Невиконання індивідуального навчального плану з вини здобувача є підставою для відрахування його з Університету.
Контроль за реалізацією індивідуального навчального плану здійснює начальник (декан) факультету через навчальну частину.
2.15. Програма навчальної дисципліни визначає роль і місце навчальної дисципліни в підготовці військових фахівців, мету й головні завдання її вивчення, розкриває механізм реалізації мети, змістові модулі та інформаційний обсяг навчальної дисципліни, рівень сформованості вмінь, знань та компетенцій, перелік рекомендованих джерел інформації інших дидактичних та методичних матеріалів, критерії оцінювання знань, форми та засоби діагностики успішності навчання.
Програма навчальної дисципліни розробляється відповідною кафедрою у взаємодії з кафедрою, яка є випусковою за відповідною спеціальністю на кожну навчальну дисципліну, передбачену навчальним планом підготовки військового фахівця, на підставі умінь, змістових модулів, які визначені в освітньо-професійній (освітньо-науковій) програмі підготовки фахівця певної спеціальності (спеціалізації). Програма навчальної дисципліни підписується керівником (начальником, завідувачем) кафедри розробника та ухвалюється вченою радою Університету.
Для кожної спеціальності (спеціалізації) підготовки у Університету формується збірник програм навчальних дисциплін, що підписується керівником навчального структурного підрозділу Університету, де здійснюється підготовка військових фахівців за визначеною спеціальністю, погоджується заступником начальника університету з навчальної роботи та затверджується начальником Університету.
2.16. Робоча програма навчальної дисципліни складається на підставі програми навчальної дисципліни і робочого навчального плану та визначає порядок і послідовність засвоєння змісту навчання, розподіл його за організаційними формами вивчення дисципліни (навчальні заняття, самостійна робота, виконання індивідуальних завдань, контрольні заходи), конкретизує інформаційно-методичне і матеріально-технічне забезпечення, критерії оцінювання рівня її засвоєння, а також форми та засоби поточного і семестрового контролю.
Структурні складові робочої програми навчальної дисципліни: опис навчальної дисципліни, мета вивчення та завдання навчальної дисципліни, структура та зміст навчальної дисципліни, теми лекційних, групових, семінарських, практичних, лабораторних занять, самостійної роботи, індивідуальні завдання, методи навчання та контролю, розподіл балів, які отримують курсанти (слухачі, студенти), методичне забезпечення, рекомендована література (базова, допоміжна), інформаційні ресурси.
Розподіл навчального часу дисципліни за семестрами та видами занять у робочій програмі навчальної дисципліни вказується відповідно до програми навчальної дисципліни.
Робоча програма навчальної дисципліни розробляється кафедрою, обговорюється на засіданні кафедри та затверджується керівником (начальником) структурного навчального підрозділу, до складу якого входить кафедра.
Коригування робочої програми навчальної дисципліни здійснюється щорічно до початку нового навчального року.
Зміни, які вносяться після затвердження робочої програми навчальної дисципліни з метою оперативного впровадження у навчальний процес вимог замовників до підвищення якості підготовки офіцерських та старшинських кадрів у Університеті, у тому числі щодо посилення практичної складової підготовки військових фахівців, впровадження досвіду бойових дій (антитерористичних операцій), результатів наукових досліджень, удосконалення змісту навчання та методики викладання навчальної дисципліни, нових елементів матеріально-технічної бази, оновленої навчально-методичної літератури тощо, обговорюються на засіданні кафедр (предметно-методичних комісій) та затверджуються наказом начальника Університету.
2.17. Силабус – це новий вид навчально-методичного документу, який створюється для здобувача освітньої програми і в якому йому роз’яснюється взаємна відповідальність викладача і здобувача під час опанування певного освітнього компоненту (навчальної дисципліни, практики, курсової роботи, атестації та інш.).
В силабусі представляються процедури навчання і оцінювання, політика навчального курсу (у т.ч. політика академічної доброчесності), зміст курсу, а також календар його виконання. В силабусі мають бути озвучені вимірювані цілі, які викладач ставить перед своєю дисципліною. Здобувач має зрозуміти, чого зможе навчитися, чим саме може бути корисним цей курс. Силабус окреслює концептуальний перехід від “здобування знань” і “одержання практичних навичок” до компетентностей, що їх може засвоїти здобувач, вивчаючи цей курс.
Силабус, як правило, включає в себе мету та анотацію курсу, компетентності та результати навчання, перелік тем, політику курсу та систему оцінювання, інформаційне забезпечення та інше за рішенням кафедри. Силабус, як правило, відпрацьовується в формі електронного документа та розміщується в системі дистанційного навчання Університеті поряд з робочою програмою навчальної дисципліни.
2.18. Порядок розробки нормативних документів підготовки військових фахівців.
Порядок розроблення професійних стандартів підготовки військових фахівців, освітньо-професійних (освітньо-наукових) програм, навчальних планів, робочих навчальних планів, програм начальних дисциплін, робочих програм навчальних дисциплін визначено у “Організаційно-методичні рекомендації з розроблення (коригування) професійних стандартів військового фахівця Збройних Сил України за військово-обліковою спеціальністю (групою військово-облікових спеціальностей), освітньо- професійних (освітньо-наукових), професійних програм, планів-програм фахової підготовки, навчальних планів підготовки військових фахівців у ВВНЗ МО України, закладах фахової передвищої військової освіти та ВНП ЗВО)”, розроблених у Департаменті військової освіти і науки Міністерства оборони України та затверджені Першим заступником Міністра оборони України від 13.11.2020 року.
Рекомендації щодо розробки навчальних планів, розрахунок бюджету навчального часу за ступенями освіти та термінами підготовки, рекомендації щодо формування змісту плану навчального процесу та перелік і обсяги обов’язкових навчальних дисциплін визначені наказом Міністра оборони України від 12.11.2020 року № 412 “Про організацію підготовки офіцерських кадрів тактичного рівня та сержантського (старшинського) складу у закладах фахової передвищої військової освіти, у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів”.
2.19. Перелік основних документів з організації, обліку і планування освітнього процесу в Університеті, на факультетах та кафедрах наведено в додатку 3.
3. ФОРМИ НАВЧАННЯ ТА ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УНІВЕРСИТЕТІ
3.1. Форми навчання в Університеті:
очна (денна);
заочна (дистанційна).
Форми навчання можуть поєднуватися.
Очна (денна) форма навчання є основною формою здобуття певного ступеня вищої освіти та кваліфікації з відривом від служби (виробництва).
Заочна (дистанційна) форма навчання є формою здобуття певного ступеня вищої освіти та кваліфікації без відриву від служби (виробництва).
Курсанти (слухачі, студенти) очної (денної) форми навчання та слухачі (студенти) заочної форми навчання під час проведення навчального збору зобов’язані відвідувати всі заняття згідно з розкладом занять і своєчасно виконувати навчальні завдання згідно з робочим (індивідуальним) навчальним планом та робочими програмами навчальних дисциплін.
3.2. Форми організації освітнього процесу в Університеті: навчальні заняття;
самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи.
3.3. Основними видами навчальних занять в Університеті є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, групове заняття, групова вправа, індивідуальне заняття, тактичне (тактико-спеціальне, тактико-стройове) заняття та навчання, командно-штабне навчання та воєнна (воєнно- спеціальна) гра, консультація. У освітньому процесі можуть встановлюватися інші види навчальних занять, що визначені в керівних документах з бойової підготовки роду військ (сил).
Види навчальних занять визначаються програмами (робочими програмами) навчальних дисциплін. На кожне навчальне заняття (крім консультацій) науково-педагогічним (педагогічним) працівником розробляються план проведення заняття та методична розробка щодо проведення заняття, які обговорюються та ухвалюються на засіданні кафедри і затверджуються керівником (начальником, завідувачем) кафедри.
Навчальні заняття проводять особи, які займають посади науково- педагогічних, педагогічних та наукових працівників.
З метою забезпечення практичної спрямованості навчання та відповідності вимогам військ до освітнього процесу можуть залучатися представники з військ та органів військового управління з великим досвідом практичної діяльності за фахом та досвідом бойових дій.
Під час проведення різних видів навчальних занять науково- педагогічними (педагогічними) працівниками можуть застосовуватися наступні основні методи навчання та їх скорочені назви:
МН1 - словесні методи навчання (лекція, бесіда, дискусія, розповідь, обговорення тощо);
МН2 - практичні методи навчання ( методи організації групової діяльності, метод вправ, тактичні, тактико-стройові та командно-штабні навчання і воєнні ігри, всі види практики та стажування тощо);
МН3 - наочні методи навчання (спостереження, демонстрація, візуалізація на основі використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання);
МН4 - активні та інтерактивні методи навчання ( навчальна гра, аналіз проведених дій, тренінг, метод проектів, метод ситуаційного аналізу, розвиток критичного мислення тощо);
МН5 - самостійна робота курсантів: розв’язання програмних або ситуаційних завдань, опрацювання інформаційних джерел (конспектування, анотування, тезування, рецензування тощо);
МН6 - науково-дослідна робота курсантів: науково-пошуковий (реферат, есе, повідомлення тощо) та дослідницький (курсове та дипломне проектування) методи.
Для оцінки результатів навчання доцільно застосовувати наступні методи та їх скорочені назви:
МО1 – екзамен;
МО2 – комплексний екзамен; МО3 – стандартизовані тести;
МО4 – аналітичний звіт, реферат, есе, курсова робота; МО5 – розрахункові та розрахунково-графічні роботи;
МО6 – презентації результатів виконаних завдань та досліджень; МО7 – презентації курсантів та виступи на наукових заходах;
МО8 – завдання на лабораторному обладнанні, тренажерах, реальних об’єктах тощо;
МО9 – звіти про проведені практики та стажування у військах; МО10 – залік.
3.3.1. Лекція - це основний вид навчальних занять у Університеті, призначений для надання тим, хто навчається, нових теоретичних знань. Лекція проводиться методом усного викладання нового теоретичного матеріалу в поєднанні з методом демонстрації (показу).
Лекція є елементом курсу навчання, який охоплює основний теоретичний матеріал навчальної дисципліни.
Основна мета лекції - дати систематизовані основи наукових знань та практичного досвіду з навчальної дисципліни (окремої теми), розкрити стан і перспективи розвитку конкретної галузі науки і техніки, сконцентрувати увагу на найбільш складних і актуальних питаннях навчального матеріалу.
Лекція повинна мати проблемний характер, стимулювати активну пізнавальну діяльність тих, хто навчається, сприяти формуванню у них творчого мислення.
Лекції проводяться керівним складом Університету, керівниками факультетів, керівниками кафедр, їх заступниками, професорами, доцентами і старшими викладачами, а також провідними науковцями або фахівцями- практиками, запрошеними для читання лекцій. До проведення лекцій
залучаються представники замовників на підготовку військових фахівців, учасники бойових дій (антитерористичних операцій), найбільш досвідчені науково-педагогічні (педагогічні), наукові працівники, які мають науковий ступінь та вчене звання, або досвідчені фахівці з військ (сил) чи з інших ВВНЗ (ВНП ЗВО).
З метою посилення зв’язків між військами та Університету лекції з актуальних проблем військової справи проводять посадові особи апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України (родів військ).
Лекції проводяться для однієї або декількох навчальних груп курсантів (слухачів, студентів).
Матеріал лекції повинен відображатись у підручниках, навчальних посібниках, курсах лекцій, надрукованих у кількості, необхідній для самостійної роботи слухачів (курсантів, студентів).
Лектор, якому доручено читати курс лекцій, повинен вільно володіти змістом матеріалу навчальної дисципліни, мати повні тексти кожної лекції (або підручник чи навчальний посібник) та плани їх проведення.
На кафедрі для викладання кожної навчальної дисципліни створюється лекційний фонд, що складається з усіх курсів лекцій. Якщо є підручник або навчальний посібник, який повністю відповідає програмі навчальної дисципліни, то лекційного фонду з цієї дисципліни може не бути.
Зміст лекції обговорюється на засіданні кафедри (предметно-методичної комісії) до початку навчального року та затверджується керівником кафедри.
Лектор, який вперше розпочинає читання курсу лекцій, залучається до проведення пробних лекцій за участю науково-педагогічних, педагогічних працівників кафедри (факультету).
Лектор зобов’язаний дотримуватись робочої програми навчальної дисципліни щодо тем та навчальних питань лекцій, але не зобов’язаний обмежуватися в трактуванні навчального матеріалу, формах, способах і методичних прийомах доведення його до курсантів (слухачів, студентів).
3.3.2. Практичне заняття - це вид навчального заняття, під час якого науково-педагогічний (педагогічний) працівник організовує засвоєння курсантами (слухачами, студентами) теоретичних положень навчальної дисципліни шляхом виконання спеціально сформульованих завдань та сприяє формуванню у них вмінь і навичок практичного застосування цих теоретичних положень.
Практичні заняття проводяться в навчальних лабораторіях, лінгафонних кабінетах, навчальних класах, обладнаних необхідними технічними засобами навчання, комп’ютерною технікою, у навчальних центрах, на полігонах, на зразках озброєння та військової техніки.
Практичні заняття на зразках озброєння та військової техніки проводяться з метою засвоєння їх будови, оволодіння методами їх застосування, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і збереження, відпрацювання практичних прийомів застосування озброєння, бойової та спеціальної техніки, засобів зв’язку, автоматизації та обчислювальної техніки.
Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань тих, хто навчається, постановку загальної проблеми науково-педагогічним (педагогічним) працівником та її обговорення, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку і оцінювання.
Під час проведення практичного заняття навчальна група ділиться на підгрупи.
У цьому випадку в одній з підгруп навчальні заняття проводять підготовлені льотно-інструкторський, інженерно-технічний, навчально- допоміжний склади або командири підрозділів слухачів (курсантів, студентів), які допущені до проведення навчальних занять наказом начальника Університету.
3.3.3. Семінарське заняття - це вид навчального заняття, під час якого науково-педагогічний (педагогічний) працівник організовує дискусію навколо попередньо визначеної проблеми (теми), до якої всі курсанти (слухачі, студенти) готують тези виступів на підставі отриманих завдань.
Семінарські заняття проводяться з основних і найбільш складних питань (тем, розділів, змістових модулів) програми навчальної дисципліни.
Основне завдання семінарських занять - поглибити і закріпити знання, отримані курсантами (слухачами, студентами) на лекції та в процесі самостійної роботи над навчальною і науковою літературою, прищепити їм навички пошуку, узагальнення, критичного аналізу навчального матеріалу, уміння формувати і захищати свої погляди з питань, що розглядаються.
Для якісної підготовки курсантів (слухачів, студентів) до семінарських занять на кафедрі розробляються плани семінарських занять, які видаються тим, хто навчається, до початку вивчення відповідної теми навчальної дисципліни.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені курсантами (слухачами, студентами) реферати, їх виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію.
3.3.4. Групове заняття - це вид навчального заняття, під час якого науково-педагогічний (педагогічний) працівник методом усного викладення матеріалу в поєднанні з методом демонстрації (показу) викладає новий навчальний матеріал, шляхом опитування контролює засвоєння курсантами (слухачами, студентами) цього матеріалу і сприяє його закріпленню.
Групове заняття проводиться з навчальною групою з навчальних дисциплін професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки на техніці та озброєнні, у спеціалізованих класах, лабораторіях та інших приміщеннях, які обладнані тренажерами та засобами імітації, макетами, стендами, іншими наочними приладами, а також засобами статичної і динамічної проекції. На цьому занятті науково-педагогічний (педагогічний) працівник поетапно подає новий матеріал з теоретичних питань, супроводжує його демонстрацією і показом зразків озброєння та військової техніки, їх вузлів, блоків, діючих моделей, макетів. Потім організовується обговорення цього матеріалу і здійснюється контроль рівня його засвоєння.
3.3.5. Групова вправа - це вид навчальних занять, що використовується під час вивчення навчальних дисциплін професійної (професійно- орієнтованої) та практичної підготовки і проводиться методом тренування тих, хто навчається, у виконанні функціональних обов’язків визначених посадових осіб.
Групові вправи проводяться у навчальних відділеннях (групах). Метою цього виду занять є набуття навичок з організації та планування операцій (бойових дій, бою), з управління військами (силами) та їх всебічного забезпечення.
Для проведення групових вправ розробляються навчальні оперативно- стратегічні, оперативно-тактичні та тактичні завдання. У Університеті на весь період навчання розробляється система навчальних завдань, яка охоплює ведення операцій (бойових дій, бою) на декількох рівнях, на різноманітній місцевості та за різних умов обстановки.
На групових вправах курсанти (слухачі) тренуються у виконанні обов’язків за однією службовою посадою. Групові вправи проводяться після вивчення теоретичних положень за темами (змістовими модулями) навчальних дисциплін у класах, на навчальних командних пунктах і на місцевості з використанням топографічних карт на фоні конкретно створеної оперативної або тактичної обстановки.
Декілька групових вправ, що проводяться послідовно і поєднані спільною темою, звичайно виконуються на фоні єдиної оперативно-стратегічної (оперативно-тактичної, тактичної) обстановки шляхом відпрацювання комплексного навчального завдання.
Комплексність навчального завдання забезпечується тим, що на загальному оперативно-стратегічному (оперативно-тактичному, тактичному) фоні вивчаються питання декількох навчальних дисциплін відповідно до послідовності роботи командувача (командира) та штабу під час підготовки, планування та ведення операції (бойових дій, бою).
3.3.6. Лабораторне заняття - це вид навчального заняття, під час якого курсанти (слухачі, студенти) під керівництвом науково-педагогічного (педагогічного) працівника особисто проводять імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок у роботі з лабораторним обладнанням, електронно-обчислювальною технікою, вимірювальними пристроями, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі знань.
Лабораторні заняття проводяться шляхом самостійного виконання курсантами (слухачами, студентами) відповідних завдань у навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетів, установок, стендів). Лабораторні заняття проводяться на озброєнні та військовій техніці, у спеціалізованих класах, навчальних лабораторіях, майстернях, наукових лабораторіях.
Під час проведення лабораторного заняття навчальна група поділяється на підгрупи.
За результатами виконання завдання на лабораторному занятті курсанти (слухачі, студенти) оформлюють індивідуальні звіти та захищають їх перед викладачем. Кxxxxxx (слухач, студент), який отримав незадовільну оцінку, повинен повторно захистити звіт.
3.3.7. Індивідуальне заняття - це заняття, що проводиться з окремими курсантами (слухачами, студентами), які виявили особливі здібності в навчанні та схильність до воєнно-наукової роботи і творчої діяльності, з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуального творчого обдарування. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком, складеним кафедрою відповідно до індивідуальних навчальних планів курсантів (слухачів, студентів). Індивідуальні навчальні заняття можуть проводитися також з учасниками олімпіад з фаху або окремих навчальних дисциплін, із членами збірних команд Університету, а також з іншими курсантами (слухачами, студентами) з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Форми та методи проведення індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи поточного і підсумкового контролю визначаються кафедрами та відображаються в індивідуальному навчальному плані курсанта (слухача, студента), який розробляється за участю науково-педагогічних (педагогічних) працівників кафедри.
3.3.8. Тактичні (тактико-спеціальні, тактико-стройові) заняття - це форма тактичної підготовки курсантів (студентів). Метою тактичних (тактико- спеціальних, тактико-стройових) занять є відпрацювання практичних питань організації бою (бойових дій), управління підрозділами в бою та їх всебічного забезпечення.
Основний метод навчання - вправа (тренування) у виконанні прийомів та способів дій, навчально-бойових нормативів.
Підготовка тактичного (тактико-спеціального, тактико-стройового) заняття включає: визначення вихідних даних, розроблення плану проведення заняття, підготовку місця (району) проведення заняття та матеріально- технічного забезпечення, підготовку керівника заняття, контроль за ходом підготовки, підготовку тих, хто навчається.
3.3.9. Командно-штабні навчання (далі - КШН) та воєнні (воєнно- спеціальні) ігри проводяться зі слухачами (курсантами випускних курсів) з найбільш важливих комплексних тем навчальних дисциплін.
КШН проводяться після того, як слухачі (курсанти) оволодіють теоретичними основами відповідних навчальних дисциплін, засвоять обов’язки посадових осіб та отримають практичні навички для їх виконання: з підготовки та планування операцій (бойових дій), управління військами (силами) та їх всебічного забезпечення.
З метою якісної і своєчасної підготовки, належного проведення КШН видається наказ керівника (начальника) Університету.
Керівниками КШН може бути начальник Університету, його заступники, а також начальники факультетів, кафедр, коледжу.
Керівниками воєнно-спеціальних xxxx можуть бути призначені начальники факультетів (випускних кафедр).
3.3.10. Консультація - це вид навчального заняття, під час якого курсант (слухач, студент) отримує від науково-педагогічного (педагогічного) працівника відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи курсантів (слухачів, студентів).
3.3.11. Виконання індивідуальних завдань з навчальної дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи), курсові, кваліфікаційні, дипломні (магістерські) роботи (проекти) є невід’ємною складовою самостійної роботи курсанта (слухача, студента).
Індивідуальні завдання сприяють більш поглибленому вивченню курсантом (слухачем, студентом) теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь для комплексного вирішення відповідних професійних завдань. Види, строки отримання, виконання і захисту індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються їх робочими програмами навчальної дисципліни та розкладом занять. Індивідуальні завдання виконуються курсантами (слухачами, студентами) самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з боку науково-педагогічних (педагогічних) працівників. Наявність позитивних оцінок, отриманих курсантом (слухачем, студентом) за виконання індивідуальних завдань (якщо їх виконання заплановано), є необхідною умовою допущення до семестрового контролю з даної навчальної дисципліни.
3.3.12. Курсова робота (проект) з навчальної дисципліни передбачає розроблення сукупності документів (розрахунково-пояснювальної або пояснювальної записки, графічного, ілюстративного матеріалу тощо). Метою розроблення курсової роботи повинно бути вирішення конкретних завдань щодо об’єктів майбутньої діяльності фахівця (пристроїв, механізмів, апаратних та програмних засобів або їх окремих частин, тактичних (оперативно-тактичних, оперативно-стратегічних) завдань, військових, військово-технічних, військово-спеціальних проблемних питань). Курсова робота виконується курсантом (слухачем, студентом) самостійно під керівництвом науково-педагогічних працівників згідно із завданням для розробки курсової роботи (проекту) на основі набутих з даної та суміжних навчальних дисциплін знань та умінь.
Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами діяльності майбутнього військового фахівця. Курсантам (слухачам, студентам) надається право вибору теми курсової роботи (проекту) або пропонується висунути власну тему. Теми курсових робіт (проектів) розглядаються на засіданні кафедри та затверджуються керівником кафедри.
Мета, завдання та порядок виконання курсових робіт (проектів), зміст та обсяг їх складових частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги
наводяться у методичних вказівках, які розробляються кафедрами, що ведуть курсове проектування.
В одному семестрі планується не більше двох курсових робіт (проектів). На їх виконання у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати, як правило, від 20 до 40 годин самостійної роботи.
Захист курсової роботи (проекту) проводиться перед комісією у складі 2 - 3 науково-педагогічних (педагогічних) працівників кафедри, у тому числі і керівника курсової роботи (проекту).
Результати захисту курсової роботи (проекту) оцінюються за критеріями, визначеними у робочій програмі навчальної дисципліни. При отриманні незадовільної оцінки курсант (слухач, студент) за рішенням комісії виконує курсову роботу (проект) за новою темою або переробляє попередню курсову роботу (проект).
Результати курсового проектування обговорюються на засіданнях кафедр. Курсові роботи (проекти) зберігаються на кафедрі протягом одного року.
3.3.13. Розрахунково-графічні роботи, реферати - це види індивідуальних завдань, які передбачають вирішення конкретних практичних навчальних завдань з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Складову частину такої роботи можуть складати програмні продукти та графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог із застосуванням електронно- обчислювальної техніки. Ці види індивідуальних завдань повинні сприяти поглибленню і розширенню теоретичних знань курсантів (слухачів, студентів) з окремих тем навчальної дисципліни, розвивати навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою.
Реферати як форма індивідуального завдання рекомендуються під час вивчення гуманітарних та соціально-економічних навчальних дисциплін.
В одному семестрі кількість розрахунково-графічних робіт та рефератів з різних навчальних дисциплін не може бути більше трьох. На виконання розрахунково-графічних робіт та реферату з навчальної дисципліни у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати навчальний час (не менше 10 - 15 годин самостійної роботи).
3.4. Практична підготовка курсантів (слухачів, студентів) є необхідним компонентом професійної та військово-професійної підготовки випускників Університету.
Основними формами практичної підготовки є: первинна військово- професійна підготовка, навчальна, військова, ремонтна, практики курсантів (слухачів, студентів), льотне навчання курсантів, льотна підготовка слухачів, військове стажування курсантів (слухачів).
Конкретні види і тривалість практичної підготовки курсантів (слухачів, студентів) визначаються навчальними планами Університету.
Первинна військово-професійна підготовка курсантів (студентів) є складовою їх військово-професійного навчання і проводиться на базі
структурних підрозділах Університету, що забезпечують практичну підготовку.
Військове стажування курсантів (слухачів) організовується на випускних курсах з метою набуття та вдосконалення знань, умінь та практичних навичок у виконанні обов’язків за відповідною посадою у військах (силах) і проводиться у військових частинах (в установах, закладах).
Військове стажування організовується для курсантів (слухачів) випускних курсів та проводиться у військових частинах (установах, організаціях), навчальних центрах, а також на державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства оборони України (за їх згодою), та ремонтних базах Збройних Сил України на посадах та типах ОВТ, на яких надалі передбачається проходження ними служби після закінчення ВВНЗ за відповідною спеціальністю (спеціалізацією).
Навчальна та інші види практики організовуються з метою прищеплення курсантам (студентам) первинних практичних навичок зі спеціальності і проводяться у структурних підрозділах Університету, що забезпечують практичну підготовку, та у військових частинах (установах, закладах) Збройних Сил України, а також на державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства оборони України (за їх згодою), ремонтних базах Збройних Сил України.
Окремі види практик, визначені навчальними планами (програмами навчальних дисциплін) можуть проводитися у військових частинах (установах, організаціях), що підпорядковані іншим органам державної влади України.
Для військовослужбовців інших держав, які навчаються в Університеті, порядок та місця проведення стажування (практики) визначаються у відповідних контрактах (договорах).
Стажування проводиться в період інтенсивної бойової підготовки військ (сил) та перед виконанням атестаційних робіт (проектів, завдань), як правило, одночасно для усіх курсантів (слухачів) цього ВВНЗ.
Тривалість і строки стажування визначаються освітніми (освітньо- професійними або освітньо-науковими) програмами за кожною спеціальністю (спеціалізацією) та навчальними планами ВВНЗ.
Строки проведення стажування (практики) в разі необхідності можуть змінюватися на протязі навчального року встановленим порядком.
Для курсантів (слухачів, студентів), які не пройшли стажування (практику) з поважних причин у період, передбачений навчальним планом, організовується його (її) проведення у військових частинах місцевого гарнізону або в структурних підрозділах практичного навчання Університету. Тривалість стажування (практики) у цьому разі повинна бути не менше 2/3 строку, визначеного навчальним планом.
Для навчально-методичного керівництва та контролю за виконанням програми стажування (практики) курсантів (слухачів, студентів) від Університету призначаються керівники стажування (практики) з числа
науково-педагогічних (педагогічних) працівників з розрахунку один керівник на одну навчальну групу за відповідною спеціальністю (спеціалізацією).
Порядок організації та проведення військового стажування та усіх видів практики курсантів (слухачів, студентів) визначається наказом Міністра оборони України від 12.01.2016 року № 5 “Про затвердження Інструкції про порядок організації і проведення військового (флотського) стажування, навчальної, виробничої, ремонтної, корабельної та інших видів практики курсантів (слухачів, студентів) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів”.
3.5. Самостійна робота курсантів (слухачів, студентів) є основним способом засвоєння навчального матеріалу. Вона здійснюється з метою відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу, закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок; виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (курсові роботи (проекти), розрахунково-графічні роботи, реферати тощо), воєнно-наукових і атестаційних робіт; підготовки до майбутніх занять та контрольних заходів; формування у курсантів (слухачів, студентів) культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку та набутті знань.
Навчальний час, відведений на самостійну роботу курсанта (слухача, студента), регламентується навчальним (робочим навчальним) планом і повинен складати не менше ніж 1/3 для початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти та першого (бакалаврського) рівня, 1/2 для другого (магістерського) рівня загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної навчальної дисципліни. Ураховуючи, що загальне тижневе навантаження курсанта (слухача, студента) складає 54 години, тижневе навчальне навантаження на виконання навчального плану буде складати 45 годин, щотижнева самостійна робота повинна складати не менше ніж 24 години для початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти та першого (бакалаврського) рівня та не менше ніж 30 годин загального обсягу навчального часу для другого (магістерського) рівня вищої освіти.
Зміст самостійної роботи курсанта (слухача, студента) над конкретною навчальною дисципліною визначається робочою програмою навчальної дисципліни, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками науково-педагогічного (педагогічного) працівника.
Самостійна робота курсанта (слухача, студента) забезпечується інформаційно-методичними засобами (підручники, посібники) та матеріально- технічними засобами (макети, тренажери, елементи озброєння та військової техніки), передбаченими робочою програмою навчальної дисципліни. Крім того, для самостійної роботи курсанта (слухача, студента) рекомендується відповідна наукова та професійна навчальна література.
Навчально-методичні матеріали для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) повинні передбачати можливість проведення самоконтролю.
Самостійна робота курсанта (слухача, студента) з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни має проводитися в навчальних аудиторіях,
спеціалізованих класах, бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, лабораторіях, бібліотеках інших ВНЗ.
Для забезпечення належних умов самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) на зразках озброєння та військової техніки, у комп’ютерних комплексах, на інших навчальних об’єктах підвищеної небезпеки ця робота може здійснюватися за попередньо складеним кафедрою графіком під керівництвом особового складу кафедр з наданням необхідної консультації або допомоги.
Створення умов для плідної самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) покладається на начальників факультетів, коледжу. Безпосередньо організовують її командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів). Облік самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) ведуть командири підрозділів у журналі обліку навчальних занять (розділ обліку самостійної роботи).
3.6. Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку в освітньому процесі. У Університеті використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, самоконтроль, модульний (рубіжний), семестровий, підсумковий.
Основними принципами контролю є відкритість та колегіальність, повнота, об’єктивність та неупередженість оцінювання досягнень курсантів (слухачів, студентів).
Об’єктивність викладачів забезпечується: рівними умовами для всіх курсантів (слухачів, студентів) групи (тривалість контрольного заходу, його зміст та кількість завдань, механізм підрахунку результатів тощо) та відкритістю інформації про ці умови, єдиними критеріями оцінки, оприлюдненням розкладів здачі контрольних заходів, можливістю застосування комп’ютерного тестування знань.
Методи оцінювання, що доцільні для використання наведені у пункту 3.3. Зрозумілість здобувачу вищої освіти системи контрольних заходів в межах певної програми навчальної дисципліни для досягнення визначених
результатів навчання визначається силабусом з навчальної дисципліни.
Вхідний контроль проводиться перед вивченням навчальної дисципліни з метою визначення рівня підготовки курсантів (слухачів, студентів) з навчальних дисциплін, які забезпечують вивчення цієї навчальної дисципліни. Вхідний контроль проводиться на одному з перших занять за завданнями,
які відповідають навчальному матеріалу попередніх навчальних дисциплін. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах спільно з науково-педагогічними (педагогічними) працівниками кафедр, де вивчалися попередні навчальні дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги курсантам (слухачам, студентам), коригування освітнього процесу.
Поточний контроль проводиться науково-педагогічними (педагогічними) працівниками на всіх видах навчальних занять. Основна мета поточного контролю - забезпечення зворотного зв’язку між викладачами та курсантами (слухачами, студентами) у процесі навчання, перевірка готовності курсантів
(слухачів, студентів) до виконання наступних навчальних завдань, а також забезпечення управління їх навчальною мотивацією. Інформація, одержана під час поточного контролю, використовується для коригування методів і способів навчання, а також для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів).
Поточний контроль проводиться у формі усного опитування або письмового експрес-контролю (летючки) під час проведення навчальних занять, виступів курсантів (слухачів, студентів) при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі комп’ютерного тестування.
Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань під час його проведення визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією під час проведення диференційованого заліку (модульного контролю), враховуються науково-педагогічним (педагогічним) працівником при визначенні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни і в доступній формі відображаються в силабусі.
Самоконтроль призначений для самооцінки курсантами (слухачами, студентами) якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни (теми, змістового модуля). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних розробках з лабораторних робіт передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки (тестами), які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих (дистанційних) навчальних курсів та рекомендовані в силабусі.
Модульний (рубіжний) контроль - це контроль знань, вмінь, навичок курсантів (слухачів, студентів) після вивчення логічно завершеної частини (змістового модуля) програми навчальної дисципліни. Модульний контроль може проводитися у формі усного опитування, контрольної роботи, тестування тощо.
Результати модульного (рубіжного) контролю є додатковою інформацією під час проведення заліку і враховуються науково-педагогічним (педагогічним) працівником при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з даної навчальної дисципліни.
Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання курсантів (слухачів, студентів) на проміжних або заключному етапах їх навчання і проводиться відповідно до навчального плану на певному рівні вищої освіти. Підсумковий контроль складається із семестрового контролю та атестації курсантів (слухачів, студентів).
Семестровий контроль проводиться відповідно до навчального плану у вигляді диференційованого заліку або екзамену в строк, встановлений графіком-календарем освітнього процесу Університету на навчальний рік або розкладом навчальних занять та в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни. Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура
контрольних завдань, екзаменаційних білетів та критерії оцінювання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та рішенням відповідної кафедри.
Диференційований залік - це контроль знань курсантів (слухачів, студентів) після вивчення навчального матеріалу в обсязі, визначеному робочою програмою навчальної дисципліни на підставі результатів поточного (модульного) контролю. Форма проведення диференційованого заліку (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура контрольних завдань та критерії оцінювання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та рішенням відповідної кафедри.
Для підготовки до диференційованого заліку у вигляді окремого контрольного заходу, за необхідності, надається один навчальний день за рахунок обсягу часу, який відведено на вивчення відповідної навчальної дисципліни під час самостійної роботи.
Екзамен - це вид семестрового (підсумкового) контролю, який має на меті перевірити та оцінити отримані курсантами (слухачами, студентами) знання, уміння та ступінь опанування ними практичних навичок, а також розвиток творчого мислення в обсязі вимог програм навчальних дисциплін.
Екзамен є завершальним етапом вивчення навчальної дисципліни.
Зі складних і великих за обсягом навчальних дисциплін можуть передбачатися два і більше екзаменів. При цьому у навчальну картку курсанта (слухача, студента) додатково заноситься середня зважена оцінка.
Екзамени складаються курсантами (слухачами, студентами) за розкладом навчальних занять або у період екзаменаційних сесій за окремим розкладом, який розробляється навчальним відділом (частиною, відділенням) Університету, підписується керівником навчального відділу (частини, відділення), погоджується заступником керівника (начальника) Університету з навчальної (навчальної та наукової) роботи, затверджується керівником (начальником) Університету і доводиться до відома науково-педагогічних (педагогічних) працівників, курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за 14 календарних днів до початку екзаменаційних сесій. У розкладі екзаменів передбачається виділення для підготовки до кожного екзамену не більше трьох календарних днів.
Для підготовки до екзаменів зі статутів Збройних Сил України, льотної та фізичної підготовки, а також на право водіння автомобіля (танка, тягача) вільні дні можуть не виділятися.
Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.
Екзамен приймається лектором, який читав лекції з навчальної дисципліни. Рішенням керівника (начальника, завідувача) кафедри на допомогу основному екзаменатору можуть призначатися інші науково- педагогічні (педагогічні) працівники кафедри, які проводили заняття в навчальній групі, що екзаменується. У разі якщо лекції з навчальної дисципліни читалися декількома лекторами, рішенням керівника (начальника) факультету, керівника (начальника, завідувача) кафедри створюється комісія для прийняття екзамену.
Критерії оцінювання знань курсанта (слухача, студента) на екзамені визначаються робочою програмою навчальної дисципліни і повинні враховувати насамперед їх повноту і правильність, а також здатність курсанта (слухача, студента) узагальнювати отримані знання; застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях; аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми, обстановку на топографічних картах; викладати матеріал чітко, логічно, послідовно.
Форма проведення екзамену визначається кафедрою. Зміст екзаменаційних білетів, перелік матеріалів, користування якими дозволяється курсанту (слухачу, студенту) під час екзамену (програми, довідники, карти, таблиці, макети та інші посібники), обговорюються на засіданні кафедри і затверджуються керівником (начальником, завідувачем) кафедри не пізніше ніж за 14 календарних днів до початку складання екзаменів. Названі матеріали
- дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і зберігаються на кафедрі.
Оцінювання результатів підсумкового контролю навчальних досягнень курсантів (слухачів, студентів) здійснюється за 100-бальною шкалою, за шкалою ЄКТС та національною шкалою. Сума балів за всі види навчальної діяльності:
90 - 100 балів відповідають оцінці за шкалою ЄКТС - "А", за національною шкалою - "відмінно";
80 - 89 балів - "В" - "дуже добре"; 65 - 79 балів - "С" - "добре";
55 - 64 бали - "D" - "задовільно"; 50 - 54 бали - "Е" - "достатньо";
35 - 49 балів - "FX" - "незадовільно" з можливістю повторного складання; 1 - 34 бали - "F" - "неприйнятно" з обов’язковим повторним вивченням
навчальної дисципліни.
Обов’язковою умовою задовільної атестації на час семестрового контролю є відсутність заборгованостей з лабораторних робіт, зарахування семестрового індивідуального завдання (реферату, контрольної роботи, розрахункової роботи, розрахунково-графічної роботи, курсового проекту (роботи)).
Оцінки семестрового контролю оголошуються курсанту (слухачу, студенту) безпосередньо після його відповіді. Позитивні оцінки одразу після оголошення заносяться у відомість обліку успішності і залікову книжку курсанта (слухача, студента). Негативна оцінка виставляється тільки у відомість обліку успішності.
У навчальні картки курсантів (слухачів, студентів) із відомості обліку успішності вносяться всі виставлені оцінки, як позитивні, так і негативні.
Навчальні картки курсантів (слухачів, студентів), відомості обліку успішності ведуться та зберігаються у навчальних частинах (відділеннях) факультетів (коледжів).
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УНІВЕРСИТЕТІ
Організація та забезпечення освітньої діяльності Університету здійснюються комплексним проведенням навчальної, методичної, наукової (науково-технічної), організаційної, виховної та іншої роботи науково- педагогічними, педагогічними працівниками з метою виконання замовлення відповідно до прийнятих стандартів вищої освіти на підготовку військових фахівців зі ступенем сформованості у кожного з них визначених компетентностей.
Навчальна діяльність є основною складовою освітньої діяльності в Університеті і включає в себе заходи командування та його структурних підрозділів, науково-педагогічних (педагогічних), наукових та інших працівників з питань підготовки за фахом курсантів (слухачів, студентів), організації і науково-методичного забезпечення всіх видів навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, проведення діагностики результатів навчання, виховання і розвитку курсантів (слухачів, студентів), їх атестування та управління якістю вищої освіти.
Основними нормативними документами Університету), що регламентують навчання курсантів (слухачів, студентів) за конкретною спеціальністю (спеціалізацією), є навчальний план і робочий навчальний план, програми навчальних дисциплін і робочі програми навчальних дисциплін, графік-календар навчального процесу та розклад навчальних занять.
Розробка робочого навчального плану, робочих програм навчальних дисциплін, графіка-календаря навчального процесу, розкладу навчальних занять та їх коригування здійснюються на підставі наказу начальника Університету щодо організації освітньої діяльності на наступний навчальний рік.
4.1. Графік-календар освітнього процесу.
Планування навчальної роботи здійснюється на навчальний рік на основі вихідних даних, визначених навчальними планами, складається графік- календар освітнього процесу Університету на навчальний рік, що затверджується начальником Університету.
Графік-календар освітнього процесу Університету на навчальний рік визначає терміни проведення заходів навчальної роботи для кожного курсу навчання (навчальні заняття, практики, стажування, екзаменаційні сесії, канікулярні відпустки).
4.2. Розклад навчальних занять.
Робочі навчальні плани, робочі програми навчальних дисциплін та графік-календар освітнього процесу Університету на навчальний рік визначають вихідні дані для складання розкладу навчальних занять.
Розклад навчальних занять є кінцевим плануючим документом, що безпосередньо регламентує навчальну роботу Університету. Він складається, як правило, на семестр (півріччя, навчальний рік) навчальними частинами
структурних підрозділів спільно з навчальним відділом Університету, підписується керівником структурного навчального підрозділу та начальником навчального відділу, погоджується із заступником начальника університету з навчальної роботи та затверджується начальником Університету.
Під час значного обсягу заходів практичного навчання, паралельного проведення заходів освітнього процесу курсантів (слухачів, студентів) та курсової підготовки, а також при підготовці курсантів (слухачів, студентів) до польоти, водіння бойових машин, бойових стрільб, участі у заходах бойової підготовки військ дозволяється складання розкладу занять на місяць.
У розкладі навчальних занять відображаються:
номери та назви навчальних підрозділів;
назва навчальної дисципліни або умовне її позначення; дата, місце проведення, номер теми та вид заняття; прізвище керівника заняття.
Тактичні, тактико-спеціальні, командно-штабні навчання і воєнні ігри проводяться безперервно відповідно до планів їх проведення.
Розклад навчальних занять доводиться до відома науково-педагогічних (педагогічних) працівників та підрозділів курсантів (слухачів, студентів) за два тижні до початку занять.
Для автоматизації процесу складання розкладів навчальних занять в університеті розроблено програмний комплекс “КАСКАД“.
Автоматизовані робочі місця в навчальному відділі та навчальних частинах факультетів пов’язані єдиною мережею та використовується єдина база даних, що підвищує швидкість та якість відпрацювання розкладів навчальних занять та зменшує накладки під час.
4.3. Підготовка та проведення навчальних занять науково- педагогічними (педагогічними) працівниками.
Усі заняття готуються науково-педагогічними (педагогічними) працівниками завчасно.
Визначаються організація, навчальна та виховна мета, зміст та основна методика їх проведення, порядок і критерії оцінювання, інформаційно- методичне забезпечення.
Викладач самостійно обирає методи навчання, оцінювання (наведено у п. 3.3.) та активізації пізнавальної активності курсантів (слухачів), розробляє план проведення заняття, який затверджується начальником кафедри.
План повинен містити наступні складові:
вступну частину(до 5–7 хв.), в ході якої викладач:
приймає рапорт командира групи;
перевіряє наявність особового складу за журналом обліку навчальних занять;
перевіряє форму одягу курсантів (слухачів), порядок на робочих місцях і в аудиторії, при необхідності робить зауваження для усунення недоліків;
нагадує основну проблематику минулої теми заняття та робить логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на цьому занятті;
оголошує під запис номер і тему заняття, його навчальні питання; зосереджує увагу курсантів (слухачів, студентів) на навчальній меті
заняття, тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні придбати в результаті заняття, акцентуючи увагу на особливостях обумовлених досвідом, набутим в ході ООС (АТО);
визначає актуальність теми заняття, тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, досягненні програмних результатів навчання, практичному виконанні вправ у підрозділах практичного навчання, на стажуванні (практиці), подальшій офіцерській службі тощо;
наочно представляє та стисло характеризує основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надає під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов), джерела інформації можуть також надаватися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи;
визначає порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього; доводить заходи безпеки;
основну частину, в ході якої викладач:
може проводити, в разі необхідності, усне опитування або письмову летючку для перевірки засвоєння матеріалів минулої теми (до 10 хв.);
послідовно розкриває (практично відпрацьовує) зміст кожного навчального питання;
робить висновки з кожного питання і теми загалом, зосереджуючи увагу на сутності розглянутих проблем (відпрацьованих питань);
заключну частину (до 5–15 хв.), у ході якої викладач:
визначає ступінь досягнення навчальної мети заняття загалом і дає оцінку дисципліни та організованості курсантів (слухачів, студентів) при його про веденні;
зосереджує увагу на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;
оголошує оцінки курсантів (слухачів, студентів) за заняття, відзначає кращих і тих, хто має гірші результати;
доводить час визначення оцінок за летючку;
відповідає на запитання курсантів (слухачів, студентів);
доводить під запис завдання для самостійної роботи та командира групи з її організації;
оголошує час і місце проведення індивідуальних і групової консультацій; ставить завдання командиру групи щодо роботи з матеріалами заняття
тих курсантів (слухачів, студентів), які були відсутні на занятті;
записує завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять і, в разі необхідності, зауваження щодо підготовки та дисципліни курсантів (слухачів, студентів).
4.4. Організація роботи здобувачів вищої освіти під час навчальних занять.
Підготовка особового складу до навчальних занять починається під час проведення ранкового огляду.
До початку ранкового огляду командир навчальної групи отримує у чергового курсу журнал обліку навчальних занять групи, який під час проведення навчальних занять перебуває разом з навчальною групою.
На ранковому огляді командир навчальної групи (командир навчального відділення) разом з перевіркою наявності особового складу, зовнішнього вигляду і додержання курсантами (слухачами) правил особистої гігієни перевіряє готовність кожного підлеглого курсанта (слухача) до навчальних занять відповідно до розкладу занять, а саме – наявність зошитів, канцелярського приладдя, необхідних навчальних підручників (посібників) та інших навчальних видань та літератури, які потрібні для навчальних занять згідно з розкладом.
Згідно з розпорядком дня у визначеному місці начальник курсу проводить розвід особового складу курсу на навчальні заняття.
Під час шикування курсові офіцері перевіряють:
наявність особового складу підлеглих навчальних груп;
наявність журналів обліку навчальних занять в кожній навчальній групі; наявність конспектів, підручників та інших навчальних видань, які
необхідні для проведення занять згідно з розкладом навчальних занять.
Після цього курсовий офіцер дає вказівки підлеглому особовому складу та ставить завдання на виконання елементів розпорядку дня, вимог Статутів Збройних Сил України, наказів начальника університету та дотримання дисципліни навчального процесу, доповідає начальнику курсу про наявність особового складу та його готовність до навчальних занять.
Начальник курсу ставить завдання особовому складу щодо якісної організації навчальних занять та дотримання дисципліни навчального процесу особовим складом, дає вказівки курсовим офіцерам відправити особовий склад до місць проведення навчальних занять.
Розвід на навчальні заняття закінчується проходженням урочистим маршем. Після закінчення розводу курсові офіцери супроводжують навчальні групи до місця проведення 1–2 години навчальних занять.
Усі переміщення курсантів (слухачів) між навчальними аудиторіями здійснюються з виконанням вимог стройового статуту Збройних Сил України.
У разі, коли у навчальних групах 1–2 години навчальних занять проводяться у різних аудиторіях, курсовий офіцер ставить завдання командиру однієї з навчальних груп самостійно відправити особовий склад до місця проведення заняття.
Після прибуття до навчальної аудиторії командир навчальної групи вишиковує особовий склад, ставить завдання черговому групи отримати у чергового кафедри ключ від навчальної аудиторії та прийняти її згідно з описом майна, яке розташовується в приміщенні. Черговий групи звертає увагу на
внутрішній порядок та санітарний стан аудиторії, підготовлює засоби відображення навчальної інформації на дошці.
У цій час командир навчальної групи з’ясовує у викладача про забезпечення навчального заняття (необхідність отримання та розміщення в аудиторії інформаційно-методичних та матеріально-технічних засобів).
Після прийняття аудиторії командир навчальної групи дає команду особовому складу зайти до неї та підготуватись до заняття, визначає місце складання головних уборів і верхнього одягу (у разі необхідності) та встановлює однаковість їх складання.
Курсанти (слухачі) навчальної групи розміщуються за столами (партами) у кількості, яка забезпечує якісне конспектування навчального матеріалу, починаючи з першого від викладацького місця ряду. У разі необхідності командир навчальної групи вказує кількість особового складу, який має розташуватися за одним столом (партою). Сержантські (офіцерські) сумки курсанти (слухачі) однаково складають в столи або розміщують на стільцях.
Командир навчальної групи контролює виконання черговим групи та кожним підлеглим військовослужбовцем своїх вказівок, відмічає у журналі обліку навчальних занять курсантів (слухачів), які відсутні на заняттях, вказує розподіл особового складу на дошці.
За 5 хвилини до початку навчального заняття особовий склад навчальної групи повинен бути на своїх місцях в аудиторії, заповнений журнал обліку навчальних занять – в розкритому вигляді на викладацькому столі.
Командир навчальної групи доповідає курсовому офіцеру про готовність особового складу навчальної групи до занять.
Після прибуття до аудиторії викладача курсової офіцер (у разі його відсутності командир навчальної групи) доповідає йому про наявність особового складу та його готовність до проведення заняття, наприклад: “ Пане доцент! Особовий склад 111 навчальної групи у кількості 23 осіб на заняття з навчальної дисципліни “Фізика” прибув. Відсутні: солдат Xxxxx – відпустка, солдат Xxxxxx – хворий. Курсовий офіцер xxxxxxx Xxxxxxxxx”.
Після отримання від курсового офіцера (командира навчальної групи) доповіді викладач вітається з особовим складом, перевіряє його наявність, робить звірку з відомостями у журналі обліку навчальних занять та на дошці, переходить до викладання навчального матеріалу.
Науково-педагогічні, педагогічні працівники університету з військовослужбовців під час проведення занять з курсантами (слухачами) є їх прямими начальниками.
Під час проведення заняття викладач повинен слідкувати за якістю опанування курсантами (слухачами) навчального матеріалу, підтримання курсантами (слухачами) військової дисципліни та форми одягу. У разі порушення курсантами (слухачами) військової дисципліни або форми одягу викладач робить зауваження військовослужбовцям з відповідною відміткою у ІІІ розділі журналу обліку навчальних занять.
Користування курсантами (слухачами, студентами) під час навчальних занять мобільними телефонами категорично заборонено наказами начальника
університету “Про організацію служби військ і навчального процесу у Харківському університеті Повітряних Сил імені Xxxxx Кожедуба на навчальний рік” та іншими керівними документами.
За необхідності у відповідний з розпорядком дня час черговий групи попереджає викладача про закінчення заняття. За вказівкою викладача командир навчальної групи подає особовому складу навчальної групи почергово команди “ВСТАТИ”, “СТРУНКО”. Після цього викладач прощається з курсантами (слухачами).
Командир навчальної групи визначає особовому складу групи час та місце шикування для убуття до місця проведення наступних годин навчальних занять.
У разі необхідності командир навчальної групи визначає курсантів (слухачів), які надають допомогу викладачеві у поверненні до кафедри засобів навчально-матеріального забезпечення (схем, плакатів, технічних засобів навчання тощо). Черговий групи прибирає дошку, слідкує за тим, щоб курсанти (слухачі) групи не забували в аудиторії особисті речі, представляє аудиторію черговому кафедри. У разі наявності з боку чергового кафедри зауважень усуває їх та повертається до строю групи.
У разі проведення самостійної роботи під час планових навчальних занять керівником заняття є курсовий офіцер (командир навчальної групи). Дії посадових осіб у цьому випадку відповідають обов’язкам вищевказаних посадових осіб.
У разі проведення самостійної роботи командиром навчальної групи він розташовується за викладацьким столом обличчям до курсантів (слухачів) і несе повну відповідальність за підтримання військової дисципліни, виконання розпорядку дня. На дошці зазначається навчальна дисципліна, до якої здійснює підготовку особовий склад навчальної групи.
Особовий склад групи має бути забезпечений необхідним методичним матеріалом.
У разі раптового захворювання курсанта (слухача) під час навчальних занять командир навчальної групи:
повідомляє викладача про захворювання курсанта (слухача) та з його дозволу направляє хворого у супроводі командира навчального відділення до чергового курсу. Коли в навчальній групі відсутній командир навчального відділення, тоді він призначає виконуючого обов’язки командира навчальної групи та особисто супроводжує хворого до чергового курсу;
черговий курсу (днювальний за чергового) доповідає про захворювання під час занять начальнику курсу (курсовому офіцеру, старшині курсу), робить відповідний запис у книзі запису хворих, підписує її у старшини курсу, вносить зміни до витрати особового складу курсу на заняття та після цього супроводжує хворого до реєстратури поліклініки університету. Командир навчального відділення (командир навчальної групи) після передачі хворого визначеним посадовим особам курсу негайно повертається до місця проведення навчального заняття;
після реєстрації хворий у супроводі чергового курсу (днювального за чергового) направляється до відповідного лікаря-фахівця;
якщо після огляду хворого прийняте рішення госпіталізувати курсанта (слухача), лікар робить відповідний запис у книзі запису хворих, черговий курсу (днювальний за чергового) доповідає начальнику курсу (курсовому офіцеру, старшині курсу) про рішення лікаря та повідомляє командира навчальної групи (командира навчального відділення). У випадку, якщо хворому була надана необхідна допомога без госпіталізації, черговий курсу (днювальний за чергового) супроводжує курсанта (слухача) до розташування курсу, доповідає начальнику курсу (курсовому офіцеру, старшині курсу) результати відвідування поліклініки університету, за його вказівкою супроводжує курсанта (слухача) до місця проведення занять. Після повернення до розташування курсу вносить зміни до розподілу особового складу курсу на заняття.
Після закінчення 5–6 години навчальних занять відповідно до графіку прибирання території кафедри командир визначеної навчальної групи призначає необхідну кількість чоловік, які здійснюють прибирання коридору, сходів та місць загального користування, які закріплені за кафедрою. Про черговість прибирання території кафедри черговий кафедри попереджає чергового групи під час отримання ключа від навчальної аудиторії, про що черговий групи доповідає командирові навчальної групи.
Закінчивши прибирання кафедри, курсанти (слухачі) під командою старшого прибувають до розташування курсу, старший доповідає командиру навчальної групи про виконання завдання.
Після закінчення 5–6 години навчальних занять особовий склад навчальної групи прибуває до місця розводу особового складу курсу. Командир навчальної групи доповідає курсовому офіцеру (начальнику курсу) про повернення особового складу групи з навчальних занять, отримані курсантами (слухачами) під час занять зауваження та результати оцінювання знань.
У разі необхідності начальник курсу підводить підсумки навчальних занять, приймає рішення щодо зроблених зауважень, робить відповідний запис в журналі обліку навчальних занять.
Командир навчальної групи ставить завдання особовому складу групи щодо підготовки до самостійної роботи, а саме, які підручники (навчальні посібники) та інші навчальні видання та літературу потрібно мати курсантам (слухачам) під час проведення розводу на самостійну роботу.
4.5. Організація самостійної роботи здобувачів вищої освіти та відповідальність посадових осіб.
4.5.1. Порядок організації самостійної роботи курсантів (слухачів) командирами курсантських підрозділів та молодшими командирами.
До початку самостійної роботи (в час, призначений для особистих потреб) курсанти (слухачі) отримують у бібліотеці університету навчальну літературу для підготовки до занять.
У визначений розпорядком дня час начальник курсу проводить розвід особового складу курсу на самостійну роботу.
Під час шикування курсові офіцери перевіряють:
наявність особового складу навчальних груп;
наявність журналів обліку навчальних занять в кожній навчальній групі; наявність зошитів, канцелярського приладдя, необхідних навчальних
підручників (посібників) та інших навчальних видань та літератури для підготовки до навчальних занять.
Також курсовий офіцер ставить завдання особовому складу групи щодо організації самостійної роботи, підготовки до навчальних занять, на ліквідацію поточних заборгованостей (у разі їх наявності), порядок проведення цільових консультацій та доповідає начальнику курсу про наявність підлеглого особового складу та його готовність до самостійної роботи.
Начальник курсу:
ставить завдання особовому складу на організацію самостійної роботи, якісну підготовку до наступних занять, дотримання дисципліни навчального процесу;
дає вказівки курсовим офіцерам відправити особовий склад до місць проведення самостійної роботи.
Розвід на самостійну роботу закінчується проходженням урочистим маршем.
Після закінчення розводу курсові офіцери супроводжують навчальні групи до місця проведення самостійної роботи, контролюють організований початок самостійної роботи курсантів, здійснюють взаємодію з викладачами- консультантами щодо цільових консультацій та зауважень до курсантів під час самостійної роботи.
У випадку загрози зриву самостійної роботи курсантів (слухачів) та неможливості вирішення проблеми на рівні кафедри, де організовано проведення самостійної роботи, курсовий офіцер доповідає начальнику курсу та заступнику начальника факультету з навчальної та наукової роботи – начальнику навчальної частини.
Самостійна робота курсантів (слухачів) проводиться, як правило, у складі навчальних груп у закріплених за ними аудиторіях, де за кожним курсантом (слухачем) закріплюється робоче місце. Змінювати аудиторії самостійної підготовки груп без погодження з навчальним відділом університету заборонено.
Прибувши до місця проведення самостійної роботи командир навчальної групи ставить завдання черговому групи отримати у чергового кафедри ключ від навчальної аудиторії та прийняти згідно з описом майно в приміщенні, звертає увагу на внутрішній порядок та санітарний стан аудиторії, готовність класної дошки до заняття, дає команду особовому складу зайти до аудиторії та підготуватися до самостійної роботи, визначає місце складання головних уборів, верхнього одягу, сержантських сумок та встановлює однаковість їх складання.
Командир навчальної групи під час проведення самостійної роботи розташовується за викладацьким столом обличчям до курсантів (слухачів). Він несе особисту відповідальність за підтримання підлеглими військової дисципліни і виконання елементів розпорядку дня.
Курсанти (слухачі) навчальної групи розміщуються за столами (партами) у кількості, яка забезпечує якісне опанування кожним навчального матеріалу, починаючи з першого від викладацького місця ряду. У разі необхідності командир навчальної групи вказує кількість особового складу за одним столом (партою).
Командир навчальної групи контролює виконання черговим групи та кожним військовослужбовцем своїх вказівок, відмічає у журналі обліку навчальних занять курсантів (слухачів), які відсутні на самостійній роботі, заповнює витрату особового складу на дошці, вказує на дошці навчальні дисципліни, до яких буде здійснюватися підготовка особового складу згідно з розкладом занять на наступний день. У разі, коли окремі курсанти (слухачі) групи убувають до чергових викладачів для отримання консультації або для ліквідації поточних заборгованостей, у розподілі особового складу групи, який вказується на дошці, командир навчальної групи зазначає номер аудиторії, де розташовується черговий викладач, і прізвища курсантів (слухачів) на консультації.
За 5 хвилин до початку самостійної роботи особовий склад навчальної групи повинен бути на своїх місцях в аудиторії, заповнений журнал обліку навчальних занять – на викладацькому столі.
Про готовність особового складу навчальної групи до самостійної роботи командир навчальної групи доповідає курсовому офіцеру, після чого оголошується початок першої (другої) години самостійної роботи.
У випадку відсутності в аудиторії курсового офіцера командир навчальної групи як керівник заняття подає почергово команди на початок першої години самостійної роботи: “СТРУНКО”, “Початок першої (другої) години самостійної роботи – ВІЛЬНО”, “СІДАЙ”.
Перехід курсантів (слухачів) до місць проведення консультацій (ліквідації поточних заборгованостей тощо) здійснюється до початку самостійної роботи або під час перерви, згідно з розпорядком дня. Після повернення курсанта (слухача) від чергового викладача до аудиторії командир навчальної групи негайно вносить зміни у розподіл особового складу групи, який вказаний на дошці.
Покидати аудиторію в години самостійної роботи категорично заборонено.
У разі запланованого проведення лабораторної роботи (або іншого виду занять) на наступний день курсовим офіцером організовується цільова консультація з особовим складом навчальної групи.
Напередодні проведення консультації курсовий офіцер (командир навчальної групи) особисто звертається до викладача, який буде проводити лабораторну роботу (або інший вид заняття) та разом з ним визначає місце проведення консультації. Командир навчальної групи попереджає чергового кафедри про час прибуття навчальної групи до аудиторії самостійної роботи.
Цільова консультація організовується та проводиться в першу годину самостійної роботи в аудиторії із застосуванням обладнання, на якому буде проводитися лабораторна робота.
Командир навчальної групи під час призначення підлеглого особового складу до добового наряду враховує проведення планових звітних заходів (лабораторних, контрольних робіт, семінарів, модульних контролів тощо), на яких повинен бути присутній весь особовий склад навчальної групи.
У час, визначений розпорядком дня, черговий групи попереджає командира навчальної групи про закінчення першої (другої) години самостійної роботи. Командир навчальної групи подає команди “ВСТАТИ”, “СТРУНКО”, “Закінчення першої години самостійної роботи – ВІЛЬНО, перерва”.
За 20 хвилин до закінчення другої години самостійної роботи відповідно до графіку прибирання території кафедри командир навчальної групи призначає необхідну кількість чоловік, які здійснюють прибирання коридору, сходів та місць загального користування. Після закінчення прибирання курсанти (слухачі) під командою старшого прибувають до місця шикування особового складу групи, де старший доповідає командиру навчальної групи про виконання прибирання.
Усі курсанти (слухачі), які під час самостійної роботи убули з навчальної аудиторії до чергового викладача, повинні за 15 хвилин до закінчення самостійної роботи повернутися до своїх аудиторій.
В останні 10 хвилин другої години самостійної роботи командир навчальної групи проводить з особовим складом навчальної групи підведення підсумків за день, де розглядає питання виконання вимог статутів Збройних Сил України, елементів розпорядку дня, організації навчальних занять, дотримання дисципліни навчального процесу тощо.
У час, визначений розпорядком дня, командир навчальної групи подає команди на закінчення самостійної роботи “СТРУНКО”, “Закінчення самостійної роботи – ВІЛЬНО” і визначає особовому складу групи форму одягу, час та місце шикування для убуття до розташування курсу.
Черговий групи прибирає дошку, слідкує за тим, щоб курсанти (слухачі) групи не забували в аудиторії особисті речи, представляє аудиторію черговому кафедри. У разі наявності з боку чергового кафедри зауважень стосовно наявності майна, внутрішнього порядку та санітарного стану аудиторії усуває їх. Після здачі аудиторії черговому кафедри повертається до групи та займає своє місце в строю.
Після закінчення самостійної роботи особовий склад навчальної групи прибуває до місця розводу особового складу курсу. Командир навчальної групи доповідає курсовому офіцеру (начальнику курсу) про повернення особового складу групи з самостійної роботи, результати підготовки курсантів (слухачів) до наступних занять, отримані під час самостійної роботи зауваження та результати перескладання поточних заборгованостей. У разі необхідності курсовий офіцер робить підведення підсумків за результатами самостійної роботи.
Командир навчальної групи ставить завдання особовому складу групи щодо підготовки до навчальних занять наступного дня, які навчальні підручники та інші навчальні видання та літературу потрібні взяти курсанти (слухачі) на навчальні заняття.
Після огляду курсовим офіцером журналу обліку навчальних занять командир навчальної групи здає його на зберігання черговому курсу.
Начальники факультетів за доповідями командирів курсантських підрозділів зобов’язані щоденно контролювати по журналах обліку успішність і відвідування курсантами занять, а також вживати заходів з виконання завдань, рекомендацій і зауважень викладачів.
Для курсантів 3-5 курсу за умови відсутності в навчальній групі за підсумками місяця негативних оцінок з передбачених робочою навчальною програмою поточних та підсумкових звітностей, високого рівня фізичної підготовки (не нижче 4,5 балів) та відсутності грубих порушень військової дисципліни дозволяється самостійне планування курсантами (слухачами) форм, методів та місця проведення часу відведеного на самостійну підготовку.
4.5.2. Обов’язки посадових осіб з організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти
Самостійна робота курсантів (слухачів, студентів) є основним способом засвоєння навчального матеріалу. Вона здійснюється з метою:
відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу, закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок;
виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (курсові роботи (проекти), розрахунково-графічні роботи, реферати тощо), воєнно- наукових і атестаційних робіт;
підготовки до майбутніх занять та контрольних заходів;
формування у курсантів (слухачів, студентів) культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку та набутті знань.
Самостійна робота має носити систематичний і безперервний характер упродовж всього періоду навчання.
Відрив курсантів (слухачів, студентів) від самостійної роботи на заходи, не передбачені навчальними планами, категорично забороняється.
Звільнення курсантів (слухачів, студентів) від самостійної роботи проводиться з дозволу начальника університету, його заступників та начальника факультету.
Створення умов для плідної самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) покладається на начальників факультетів. Безпосередньо організовують її командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів).
Облік самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) ведуть командири підрозділів у журналі обліку навчальних занять (розділ обліку самостійної роботи).
Самостійна робота курсанта (слухача, студента) на рівні кафедри забезпечується інформаційно-методичними засобами (підручники, посібники) та матеріально-технічними засобами (макети, тренажери, елементи озброєння та військової техніки), передбаченими робочою програмою навчальної дисципліни.
Самостійна робота курсанта (слухача, студента) з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни має проводитися в навчальних аудиторіях, спеціалізованих класах, бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, лабораторіях ВВНЗ (ВНП ВНЗ), бібліотеках інших ВНЗ.
Для забезпечення належних умов самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) на зразках озброєння та військової техніки, у комп’ютерних комплексах, на інших навчальних об’єктах підвищеної небезпеки ця робота може здійснюватися за попередньо складеним кафедрою графіком під керівництвом особового складу кафедр з наданням необхідної консультації або допомоги.
Організація самостійної роботи контролюється навчальним відділом, навчальними частинами факультетів, кафедрами, командирами підрозділів курсантів (слухачів, студентів).
Самостійну роботу курсантів (слухачів, студентів) забезпечують: плануюча, організаційна і контролююча роль керівництва університету й
навчального відділу;
кxxxxxx, організаційна та контролююча роль командування факультетів; методичне керівництво та забезпечення з боку науково-педагогічних
працівників кафедр;
організація та здійснення постійного контролю за ходом самостійної роботи з боку командирів підрозділів курсантів (слухачів, студентів);
організованість, дисциплінованість і сумлінне ставлення до навчання кожного курсанта (слухача, студента);
точне дотримання командуванням факультетів і курсів, курсантами (слухачами, студентами) часу, відведеного на самостійну роботу;
використання для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) обладнаних читальних залів, лабораторій, класів, спеціальних аудиторій, мережі Інтернет;
наявність підручників і навчальних посібників з відповідних дисциплін, їх якість;
чіткий розклад занять, в якому передбачається рівномірний розподіл навчального навантаження на тиждень, місяць, семестр.
Час самостійної роботи планується командирами підрозділів курсантів (слухачів, студентів) і курсантами (слухачами, студентами) згідно з розкладом
занять, обсягом навчального матеріалу, індивідуальними здібностями тих, хто навчається. Відведений при цьому час має забезпечувати засвоєння поточного лекційного матеріалу, виконання всіх планових завдань і підготовку до лабораторних, практичних і семінарських занять, контрольних робіт.
Начальник факультету відповідає за організацію самостійної роботи і підготовку курсантів (слухачів, студентів) факультету.
Начальник факультету зобов`язаний:
керувати діяльністю підлеглих кафедр і курсів щодо організації, забезпечення та контролю самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів);
проводити роботу щодо забезпечення приміщень для проведення самостійної роботи з курсантами (слухачами, студентами) факультету;
організувати контроль проведення самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) та особисто брати участь у його проведенні;
забезпечити дотримання військової дисципліни, внутрішнього порядку та виконання розпорядку дня;
організувати самостійну роботу та підготовку курсантів (слухачів, студентів), проводити контроль їх успішності.
Заступник начальника факультету з навчальної та наукової роботи – начальник навчальної частини відповідає за контроль організації самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) факультету та використання навчального часу за прямим призначенням.
Заступник начальника факультету з навчальної та наукової роботи – начальник навчальної частини зобов`язаний:
забезпечити рівномірність розподілу навчального навантаження в семестрі;
контролювати відповідність обсягу матеріалу, передбаченого програмами, часу, відведеному навчальним планом на вивчення дисциплін;
забезпечити правильність розподілу в семестрі контрольних робіт, семінарів, заліків;
забезпечити якість і ефективність методичного керівництва та методичного забезпечення самостійної роботи з боку кафедр;
забезпечити розгляд питання організації самостійної роботи на радах викладачів курсів, узгодити дії кафедр, що проводять заняття.
Начальник кафедри відповідає за організацію постійного вдосконалення методики проведення самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів).
Начальник кафедри зобов`язаний:
організувати методичне керівництво та забезпечення самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) з дисциплін кафедри, проведення консультації, цільових консультацій науково-педагогічними працівниками кафедри;
проводити контроль самостійної роботи з метою розробки найефективніших засобів, які стимулюють і забезпечують систематичну самостійну роботу курсантів (слухачів, студентів) упродовж всього періоду навчання.
Науково-педагогічні працівники відповідають за методичне
керівництво самостійною роботою курсантів (слухачів, студентів) з дисциплін кафедри і зобов`язані:
давати необхідні рекомендації для самостійної роботи під час лекцій, інших видів навчальних занять і при розробці методичних рекомендацій щодо вивчення конкретної дисципліни;
видавати завдання для самостійної роботи і систематично контролювати їх виконання;
вимагати від курсантів (слухачів, студентів) ретельного опрацьовування змісту всіх контрольних і поточних завдань згідно з часом, відведеним навчальним планом на вивчення дисципліни;
проводити консультації перед плановими контрольними роботами, лабораторними роботами у терміни, визначені графіком планування самостійної роботи та розкладом занять;
своєчасно перевіряти виконання завдань, контрольних робіт з розбором їх результатів з особовим складом;
запрошувати на обов`язкові консультації курсантів (слухачів, студентів), що не встигають засвоювати навчальний матеріал;
аналізувати хід самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) над вивченим матеріалом і вносити корективи в завдання;
вивчати й узагальнювати досвід роботи курсантів (слухачів, студентів) над навчальним матеріалом і вживати заходи щодо підвищення ефективності самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів).
Начальник курсу відповідає за організацію самостійної роботи підлеглих курсантів (слухачів, студентів) та контроль за її проведенням.
Начальнику курсу зобов`язаний:
знати основні вимоги нормативно-правових актів щодо підготовки військових фахівців та організації освітнього процесу ВВНЗ, вимоги освітньо- професійних програм та основний зміст програм навчальних дисциплін підготовки підлеглих курсантів (слухачів, студентів);
здійснювати постійний контроль і надавати допомогу курсантам (слухачам, студентам) у організації та забезпеченні їх самостійної роботи,
підтримувати постійний зв’язок з науково-педагогічними (педагогічними) працівниками кафедр;
постійно контролювати організацію та забезпечення самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів);
керувати плануванням самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів);
вимагати від курсантів (слухачів, студентів) дотримання розпорядку дня; прищеплювати курсантам (слухачам, студентам) навички планування й
xбліку часу самостійної роботи;
керувати роботою курсових офіцерів і командирів навчальних груп щодо забезпечення ефективного використання часу самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів);
контролювати якість роботи курсантів (слухачів, студентів) на самостійній роботі;
щотижня аналізувати якість самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів), ставити конкретні завдання кожному курсанту (слухачу, студенту) для підвищення успішності;
організовувати додаткові консультації як у складі навчальних груп, так і індивідуально;
організовувати усунення недоліків за зауваженнями з боку викладачів і перевіряючих осіб щодо проведення самостійної роботи;
аналізувати кількість поточних заборгованостей на курсі та вживати заходи щодо їх усунення.
Начальник курсу на початок семестру повинен ретельно переглянути розклад навчальних занять на семестр і довести до всіх підлеглих курсантів (слухачів, студентів) його зміст і особливості дисциплін, що вивчаються в семестрі.
Під час підведення підсумків навчально-виховної роботи за тиждень (місяць) начальник курсу доводить до курсантів (слухачів, студентів) особливості розкладу навчальних занять (звітність; резерв часу самостійної роботи з урахуванням нарядів, вихідних, передсвяткових і святкових днів).
Начальник курсу повинен постійно підтримувати зв`язок з науково- педагогічними працівниками кафедр, інформуючи про стан справ на курсі, у навчальних групах, повідомляючи про настрій курсантів (слухачів, студентів), про їх прохання організовувати їм допомогу в опануванні навчального матеріалу за допомогою викладачів.
Курсовий офіцер відповідає за якість проведення самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) у межах закріпленої за ним навчальної групи (або груп), виконує обов`язки, покладені на нього начальником курсу.
Курсовий офіцер зобов`язаний:
знати основні вимоги нормативно-правових актів щодо підготовки військових фахівців та організації освітнього процесу ВВНЗ, вимоги освітньо- професійних програм та основний зміст програм навчальних дисциплін підготовки підлеглих курсантів (слухачів, студентів);
здійснювати постійний контроль і надавати допомогу курсантам (слухачам, студентам) у організації та забезпеченні їх самостійної роботи,
підтримувати постійний зв’язок з науково-педагогічними (педагогічними) працівниками кафедр;
всебічно вивчати особовий склад і знати ділові й моральні якості кожного курсанта (слухача, студента);
щодня організовувати й особисто бути присутнім на самостійній роботі курсантів (слухачів, студентів);
постійно контролювати успішність курсантів (слухачів, студентів) і вживати заходи щодо підвищення якості їх вивчання;
щодня перевіряти ведення командирами навчальних груп журналів обліку навчальних занять;
здійснювати постійний зв`язок з науково-педагогічними працівниками кафедр з питань успішності підлеглих, зокрема шляхом відвідування навчальних занять;
аналізувати кількість поточних заборгованостей в групах та вживати заходи щодо їх усунення.
Командир навчальної групи відповідає за військовий порядок у закріпленій аудиторії й дотримання робочої обстановки на самостійній роботі.
При виявленні недоліків в аудиторії командир навчальної групи доповідає про них начальнику курсу (курсовому офіцеру), черговому кафедри.
Перед початком самостійної роботи він перевіряє наявність курсантів (слухачів, студентів) навчальної групи і контролює правильність запису обліку особового складу на дошці та в журналі обліку навчальних занять.
Командир навчальної групи розташовується в аудиторії за столом викладача і несе особисту відповідальність за підтримання військової дисципліни, установленого порядку в години самостійної роботи і виконання розпорядку дня.
За необхідності командир навчальної групи узагальнює пропозиції курсантів (слухачів, студентів) групи щодо поліпшення планування і забезпечення самостійної роботи і подає їх за командою, своєчасно доповідає безпосереднім начальникам про всі порушення в організації самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів).
У забезпеченні найбільш ефективного використання курсантами (слухачами, студентами) часу самостійної роботи командири навчальних груп спираються на курсантів (слухачів, студентів), які відмінно навчаються. За потреби командир навчальної групи дозволяє курсантам (слухачам, студентам) відлучитись на кафедру для складання заліків, завдань, отримання консультації. Після закінчення самостійної роботи командир навчальної групи контролює дії чергового, курсантів (слухачів, студентів) у наведенні порядку в
аудиторії.
Командир навчальної групи зобов`язаний:
доводити до особового складу навчальної групи всі заходи, що плануються на тиждень;
призначати чергового навчальної групи і вимагати від нього чіткого виконання обов`язків;
знати наявність і місцезнаходження особового складу навчальної групи; забезпечити установлений порядок роботи з грифованою літературою, а
також її цілість;
після закінчення самостійної роботи перевіряти наявність особового складу навчальної групи і (за доповідями) наявність грифованої літератури;
підбивати підсумки самостійної роботи і ставити завдання на наступний
день;
забезпечувати наведення порядку в аудиторії, де проводилась самостійна
робота;
доповідати начальнику курсу (курсовому офіцеру) про всі недоліки в організації самостійної роботи і зауваження, зроблені перевіряючими посадовими особами;
дотримуватися вимог законодавства щодо охорони державної таємниці та захисту інформації з обмеженим доступом.
Командир навчального відділення зобов`язаний:
організувати самостійну роботу відділення з вивчення дисциплін навчального плану;
знати наявність і місцезнаходження підлеглих;
вести облік успішності курсантів (слухачів, студентів) відділення протягом семестру і в період екзаменаційних сесій;
бути зразком у навчанні та дисципліні, проводити індивідуальну роботу з курсантами (слухачами, студентами), що не встигають засвоювати навчальний матеріал, надавати їм допомогу в засвоєнні матеріалу, що вивчається;
дотримуватися вимог законодавства щодо охорони державної таємниці та захисту інформації з обмеженим доступом.
Черговий навчальної групи призначається з курсантів (слухачів, студентів) і несе відповідальність за підтримання порядку і чистоти в аудиторії.
Черговий навчальної групи зобов`язаний:
перед початком самостійної роботи відчинити аудиторію, провітрити її, прибрати і підготувати все необхідне для проведення занять;
по закінченні самостійної підготовки навести в аудиторії порядок, забезпечити пожежну безпеку;
зачинити вікна, вимкнути світло, зачинити аудиторію і здати її черговому кафедри.
Кxxxxxx (слухач, студент) зобов`язаний:
знати мету і завдання навчання, визначені освітньо-професійними програмами;
систематично і глибоко оволодівати теоретичними знаннями і практичними навичками за фахом;
у відведені години самостійно працювати над навчальним матеріалом; в установлені терміни виконувати всі види завдань;
наполегливо набувати і розвивати військово-професійні якості;
бережно ставитися до зберігання майна, озброєння та військової техніки; суворо дотримуватися заходів безпеки під час самостійної роботи,
консультацій і проведення робіт на озброєнні та військовій техніці; дотримуватися вимог законодавства щодо охорони державної таємниці та
захисту інформації з обмеженим доступом.
Кxxxxxx (слухач, студент) має право самостійно організовувати свою роботу в години, відведені розпорядком дня на самостійну роботу.
Особисте планування самостійної роботи курсантом (слухачем, студентом) має забезпечувати виконання всіх видів навчальної роботи і звітності з дисциплін у терміни, встановлені розкладом навчальних занять.
Курсантам (слухачам, студентам) слід чітко з`ясувати, що всі практичні завдання з навчальних дисциплін розраховані на те, що на момент їх початку опанований теоретичний матеріал.
Систематичне вивчення лекційного матеріалу і рекомендованої літератури – необхідна складова частина самостійної роботи.
Кожен курсант (слухач, студент) мусить особисто турбуватися про своєчасне отримання консультацій та іншої необхідної допомоги від
викладачів.
Навчальний відділ університету повинен здійснювати постійний контроль за організацією і ходом самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів), а також контролювати виконання обов`язків відповідальних за це посадових осіб.
Офіцери навчального відділу при безпосередньому контролі самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) зобов`язані звертати увагу на таке:
наявність особового складу на самостійній роботі, визначення причини відсутності курсантів (слухачів, студентів);
стан аудиторії, виконання обов’язків черговим навчальної групи; відповідність організації самостійної роботи організаційно-методичним
рекомендаціям;
зайнятість курсантів (слухачів, студентів) навчальною роботою, її матеріальне і методичне забезпечення;
загальний стан навчальної успішності в групі та заходи щодо її поліпшення;
наявність та організаційну роботу начальника курсу (курсового офіцера); ведення журналу обліку навчальних занять;
якість методичного та інформаційного забезпечення самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) кафедрами;
наявність графіків консультацій та викладачів-консультантів.
Після завершення контролю офіцер навчального відділу вживає заходи щодо усунення виявлених недоліків, а результати записує в журнал обліку навчальних занять і особисто доводить до заступника начальника факультету з навчальної та наукової роботи – начальника навчальної частини, начальника навчального відділу.
4.6. Методичне забезпечення самостійної роботи здобувачів вищої освіти.
Начальники кафедр організують діяльність викладачів із методичного керівництва та забезпечення самостійної роботи курсантів із навчальних дисциплін кафедр.
Науково-педагогічні працівники під час проведення аудиторних занять: надають рекомендації з методики вивчення дисциплін та окремих питань
(силабус);
видають завдання на самостійну роботу і контролюють їх виконання; застосовують методичні прийоми викладання навчального матеріалу, які
орієнтують курсантів на самостійну роботу з джерелами навчальної інформації і здобування знань;
забезпечують відповідність завдань для самостійної роботи, що відповідає фактичному часу, який має курсант;
аналізують та узагальнюють досвід самостійної роботи курсантів із вивчення матеріалу своєї дисципліни та вносять корективи у завдання.
Методичні матеріали для самостійної роботи курсантів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю.
Зміст методичних рекомендацій для вивчення дисципліни передбачає: визначення навчальної мети та завдань вивчення дисципліни; розподіл часу за темами і видами занять;
методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем дисципліни; критерії оцінки знань, навичок і вмінь з цієї дисципліни;
перелік тем курсових робіт (проектів);
методичні рекомендації з підготовки, оформлення та захисту курсових робіт (проектів) та інших індивідуальних робіт;
плани підготовки до семінарських, групових та інших видів занять; перелік контрольних завдань, запитань, тестів для поточного,
підсумкового контролю та самоконтролю курсантів.
Результати самостійної роботи курсантів викладач контролює під час планових аудиторних занять та оцінюванням індивідуальних завдань.
Самостійна робота курсанта з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проводитись у бібліотеці Університету і навчальних кабінетах, комп'ютерних класах, лабораторіях тощо.
Для забезпечення належних умов самостійної роботи курсантів на складних зразках озброєння та військової техніки, у комп'ютерних комплексах, інших навчальних об'єктах підвищеної небезпеки заняття проводиться під керівництвом науково-педагогічного та допоміжного складу кафедр із наданням необхідних консультацій.
У години самостійної роботи науково-педагогічні працівники проводять індивідуальні та групові консультації. Вони мають на меті роз'яснення питань, які виникають у курсантів під час самостійного вивчення навчального матеріалу та виконання ними індивідуальних завдань, поглиблення та закріплення знань з окремих питань і тем дисциплін, надання методичної допомоги у виборі раціональних методів самостійної роботи. Консультації проводяться відповідно до графіка, який складається на кафедрі, а також за особистими планами НПП. У години самостійної роботи на кафедрі призначається черговий викладач-консультант.
Перед кожним модульним контролем, екзаменом (заліком) обов'язково проводяться консультації. Їх може бути декілька, як правило, дві групові та індивідуальні. Зміст консультації може бути наступний:
поради щодо планування самостійної роботи курсантів і дже рел підготовки до контрольного заходу;
доведення вимог щодо організації контрольного заходу, кри теріїв оцінки та порядку її визначення;
інформація щодо часу і місця проведення індивідуальних консультацій; визначення завдань командиру групи з організації підготовки до
контрольного заходу;
психолого-педагогічні поради курсантам для якісного засвоєння навчальної інформації.
За рішенням викладача консультації з навчальними групами курсантів можуть проводитись перед семінарськими, практичними та груповими
заняттями або з окремих тем, навчальний матеріал яких потребує додаткового роз’яснення.
Години самостійної роботи визначаються розпорядком дня Університету.
Крім того самостійна робота курсантів може проводитися під час планових аудиторних занять.
Мета самостійної роботи курсантів:
відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу, закріплення та поглиблення знань, навичок і умінь, що одержані на усіх видах навчальних занять;
виконання навчальних завдань, курсових, кваліфікаційних і дипломних робіт та проектів;
підготовка до наступних занять, модульного контролю, залі ків та екзаменів;
формування у курсантів культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку і набутті знань.
Навчальний час, відведений на самостійну роботу курсанта, регламентується програмою навчальної дисципліни та робочою програмою навчальної дисципліни. Зміст самостійної роботи курсанта над конкретною дисципліною визначається робочою програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
Категорично забороняється залучення курсантів у години, ви значені для самостійної роботи, до виконання заходів і робіт, не передбачених її планом.
Відповідальність за створення належних умов самостійної роботи покладається на начальників факультетів. Безпосередньо організують її командири підрозділів курсантів, а науково-педагогічні працівники здійснюють методичне забезпечення.
Самостійна робота курсантів забезпечується інформаційно-методичними засобами (підручники, навчально-методичні посібники, конспекти лекцій, комплекти індивідуальних завдань, комп'ютерні навчальні програми, методичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, які, як правило, мають також і електронну версію, та матеріально-технічними засобами (макети, тренажери, елементи озброєння та військової техніки тощо), передбаченими робочою програмою навчальної дисципліни. Крім того для самостійної роботи курсанта рекомендується відповідна навчальна, наукова і періодична література.
Для інформаційного забезпечення навчальних занять та самостійної підготовки в Університеті застосовується Інформаційно-комп’ютерна система забезпечення освітнього процесу (далі – ІКС).
ІКС – це інформаційно-комп’ютерна система забезпечення навчально- виховного процесу, основним завданням якої є забезпечення керівного складу, науково-педагогічних працівників, ад’юнктів, курсантів та студентів інформаційно-освітніми ресурсами, матеріалами навчальних занять, електронними навчальними посібниками, онлайн тестами в режимі дистанційного доступу до загальних баз даних та знань з навчальних дисциплін за спеціалізація ми підготовки.
Програмною основою її є програмний комплекс Moodle – інформаційна система управління навчанням з навчальних дисциплін з відкритим вихідним кодом, також відома як віртуальне навчальне середовище.
Інформаційне забезпечення через навчальну бібліотеку Університету автоматизоване шляхом застосування програмного комплексу управління бібліотекою - “УФД-Бібліотека“.
4.7. Організація освітнього процесу при заочній формі навчання.
Організація освітнього процесу при заочній формі навчання здійснюється для осіб офіцерського, сержантського (старшинського) складу, державних службовців (далі - слухачі-заочники) і проводиться за навчальним (робочим навчальним) планом, розробленим Університетом на підставі навчального плану очної (денної) форми навчання за даною спеціальністю, і за програмами навчальних дисциплін, які є єдиними для очної (денної) і заочної форм навчання.
Строк навчання за заочною формою залежить від спеціальності підготовки військових фахівців, визначається навчальним планом і може бути збільшений порівняно з очною формою навчання, але не більше ніж на один рік.
Слухачі-заочники, які перервали навчання у зв’язку з обставинами, що унеможливлюють виконання навчального плану, починаючи з другого і наступних курсів, рішенням керівника (начальника), якому підпорядкований Університет, поновлюються на заочну форму навчання, якщо з дати їх відрахування з Університету минуло не більше трьох років.
Заочна форма навчання реалізовується шляхом проведення навчальних зборів у Університеті і самостійної роботи слухачів-заочників у період між навчальними зборами. Тривалість зборів у навчальному році, строк їх проведення визначаються графіком-календарем навчального процесу Університету та навчальним планом. За поданням керівника (начальника) Університету рішенням керівника (начальника), якому підпорядкований Університет, тривалість навчальних зборів у році може бути змінена в межах загального часу, який відводиться на збори за весь період навчання. Навчальна робота на зборах регламентується розкладом занять, при цьому навчальне навантаження слухачів-заочників не повинно перевищувати 54 години на тиждень на всіх курсах.
Зі слухачами-заочниками, які зараховані на перший курс, навчальний збір проводиться безпосередньо після зарахування до Університету. У період збору читаються установчі лекції, проводяться інші види навчальних занять, видаються завдання на міжзборовий період, даються методичні вказівки для самостійної роботи з навчальним матеріалом. Наступні збори проводяться з метою систематизації знань, отриманих протягом самостійної роботи, поглиблення та закріплення цих знань на підсумкових заняттях, складання диференційованих заліків та екзаменів, а також для проведення установчих лекцій та інших видів навчальних занять за навчальними дисциплінами, які вивчаються у наступному навчальному році. У період навчальних зборів
слухачам-заочникам дозволяється у міру їх готовності складати екзамени і диференційовані заліки з будь-якої навчальної дисципліни, що вивчається на поточному курсі. Складання екзаменів, диференційованих заліків і виконання лабораторних робіт, передбачених навчальним планом, проводяться тільки у Університеті.
Наприкінці останнього навчального року проводиться підсумково- випускний збір. На його проведення додатково до часу, який встановлено на навчальний збір, виділяється час на розробку атестаційних (кваліфікаційних, дипломних, магістерських) робіт, а також час для підготовки і проходження атестації.
Університет забезпечує слухачів-заочників підручниками, навчальними і навчально-методичними посібниками, розробками та іншими навчально- методичними матеріалами. Кафедри Університету згідно з робочими програмами навчальних дисциплін розробляють і видають слухачам- заочникам контрольні роботи, завдання для курсових робіт (проектів), теми рефератів та інші навчальні завдання, а також методичні вказівки щодо їх виконання. Комплектування навчальних груп, визначення змісту індивідуальних навчальних завдань, у тому числі атестаційних робіт, проводяться з урахуванням посад та особливостей службової діяльності слухачів-заочників. Завдання на розроблення атестаційних робіт видаються в період передостаннього навчального збору.
Університет надає слухачам-заочникам змогу отримувати консультації, користуватися лабораторіями, обчислювальними центрами, бібліотеками, виконувати лабораторні роботи, складати диференційовані заліки й екзамени також і в період між навчальними зборами.
Виконання індивідуальних завдань планується на весь період навчання з розрахунку не більше трьох завдань на місяць. Усі письмові роботи подаються до Університету для рецензування і попередньої оцінки. Строк їх рецензування на кафедрах не повинен перевищувати семи днів. Остаточна оцінка виставляється після співбесіди викладача зі слухачем-заочником з виконаних індивідуальних завдань. Захист курсових робіт (проектів) проводиться на кафедрі.
Індивідуальні завдання, якість виконання яких визнана рецензентом незадовільною, повертаються слухачу-заочнику із зауваженнями для доопрацювання і повторно подаються до Університету.
Пересилання навчальних і методичних матеріалів для слухачів-заочників оплачується Університетом за рахунок коштів, які виділяються на навчальні витрати. Матеріали надсилаються за місцем служби слухачів-заочників на адресу командирів військових частин Збройних Сил України, керівників установ та організацій Міністерства оборони України.
Навчальний збір проводиться зі слухачами-заочниками, які до дня відправлення виклику на збір виконали всі індивідуальні завдання, передбачені робочими програмами навчальних дисциплін на поточний навчальний рік. Дозволяється викликати на збори слухачів-заочників, які до дня відправлення виклику виконали індивідуальні завдання з навчальних
дисциплін, з яких проводиться підсумковий контроль. У цьому випадку вони зобов’язані виконати завдання, що залишилися, упродовж навчального збору до початку підсумкового контролю за навчальну дисципліну.
Про час прибуття на навчальний збір слухачі-заочники повідомляються за один місяць до його початку. Виклик направляється на ім’я командира військової частини (установи, організації), а його копія – слухачу-заочнику.
За період навчальних зборів, на які викликаються слухачі-заочники, за ними зберігається встановлене грошове забезпечення, їм виплачуються добові, відшкодовуються витрати на проїзд до місця навчання та назад за рахунок кошторису Міністерства оборони України і на цей період безкоштовно надається житло в гуртожитках Університету.
Слухачі-заочники, які склали всі диференційовані заліки і екзамени поточного курсу навчання, наказом керівника (начальника) Університету переводяться на наступний курс.
Слухачі-заочники, які не склали екзамени з однієї або двох навчальних дисциплін, повинні ліквідувати навчальну заборгованість у термін, встановлений керівником (начальникам) Університету, але не пізніше чергового навчального збору. У разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів слухача-заочника, у разі пожежі або стихійного лиха, що завдало шкоди майну сім’ї слухача-заочника, в інших випадках, коли необхідна особиста присутність слухача-заочника в сім’ї, повторне складання екзаменів дозволяється в період поточного збору.
Слухачі-заочники, які з поважаних причин не виконали навчальний план (не ліквідували академічну заборгованість у встановлений термін, систематично не виконують індивідуальні завдання або не склали в період навчального збору екзамени з трьох і більше навчальних дисциплін та в інших випадках, передбачених чинним законодавством), відраховуються з Університету.
Слухачі-заочники, які не виконали індивідуальні завдання або не склали екзамени і заліки з поважних причин, ліквідують академічну заборгованість у термін, встановлений керівником (начальником) Університету. Рішенням керівника (начальника) Університету вони залишаються на повторне навчання на поточному курсі, але не більше двох разів протягом усього строку навчання, зі звільненням від повторного виконання індивідуальних завдань, а також повторного складання екзаменів і заліків з тих навчальних дисциплін, з яких отримано позитивні оцінки.
Створення належних умов для успішної самостійної роботи слухачів- заочників покладається на командирів військових частин (керівників установ, організацій), які зобов’язані:
звільняти щорічним наказом слухачів-заочників від планової індивідуальної підготовки (від систематичних, періодичних та контрольно- залікових занять, крім фізичної та вогневої підготовки);
призначати консультантів для слухачів-заочників (за їх клопотанням) з числа найбільш підготовлених, досвідчених офіцерів;
затверджувати план самостійної роботи слухачів-заочників на наступний навчальний рік, своєчасно за викликом керівника (начальника) ВВН (ВНП ЗВО) відряджати їх на навчальні збори;
направляти слухачів-заочників у службові відрядження та на інші заходи з урахуванням строків проведення навчальних зборів у Університеті;
направляти керівнику (начальнику) Університету відомості про слухача- заочника відповідно до запитів, надсилати службові характеристики і службові картки на слухачів-заочників під час відбуття їх на підсумково- випускний збір;
порушувати клопотання перед керівником (начальником) Університету щодо припинення заочного навчання підпорядкованих військовослужбовців, якщо вони не можуть поєднувати службу з навчанням або припускаються грубих порушень військової дисципліни (до клопотання додається службова характеристика слухача-заочника).
4.8. Організація контрольних заходів з підготовки здобувачів вищої освіти.
4.8.1. Курсанти (слухачі, студенти) допускаються до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (диференційованого заліку, екзамену), якщо вони виконали всі види робіт, які передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
Допуск курсантів (слухачів, студентів) до складання екзаменів (заліків) здійснюється начальником факультету (коледжу) за представленнями відповідних начальників (завідувачів) кафедр (циклових комісій) на основі підсумків виконання індивідуальних завдань, поточної успішності та критеріїв, що визначені в робочій програмі навчальної дисципліни та силабусі. Навчальною частиною факультету (коледжу) напередодні екзамену (заліку) складаються два примірники відомості обліку успішності. Відомості обліку успішності відомість реєструються в навчальній частині факультету
(коледжу).
В відомості обліку успішності зазначаються: номер кафедри (циклової комісії), з навчальної дисципліни якої буде складатися екзамен (залік), номер навчальної групи, номер навчального семестру, дата складання екзамену (заліку), шифр та повна назва навчальної дисципліни, військове та вчене звання викладача, який буде приймати екзамен (залік), увесь обліковий склад навчальної групи (в алфавітному порядку). Відомості обліку успішності підписує начальник факультету.
Проти прізвищ курсантів (слухачів, студентів), які склали екзамен (залік) за індивідуальними термінами, робиться запис “склав за інд. терміном” і ставиться підпис начальника факультету.
У випадку, коли курсант (слухач, студент) до екзамену (заліку) не допущений або відсутній з поважних причин, в екзаменаційній (заліковій) відомості проти прізвища такого слухача (курсанта) у графі “оцінка” робиться запис “не допущений” або зазначається причина його відсутності (хвороба, відрядження, відпустка, арешт) з підписом начальника факультету.
Оформлену відомості обліку успішності отримує в навчальній частині факультету лише начальник курсу (староста групи) або курсовий офіцер та подає її перед початком екзамену (заліку) екзаменатору (викладачу).
4.8.2. На екзамені (заліку) у викладача мають бути: відомості обліку успішності (2 примірники); екзаменаційні білети (білети для заліку) або тести;
перелік екзаменаційних білетів (білетів для заліку) або тестів;
перелік задач (практичних завдань) з екзаменаційних білетів (білетів для заліку);
критерії оцінки курсантів (слухачів, студентів) з даної навчальної дисципліни, які затверджені начальником кафедри;
навчальна програма (витяг із навчальної програми, підписаний начальником кафедри);
список схем, таблиць, формул, довідників, макетів та інших посібників, якими курсанти (слухачі, студенти) можуть користуватись під час екзамену (заліку);
журнал обліку навчальних занять навчальної групи; оціночна відомість ходу складання екзамену (заліку); екзаменаційні аркуші (зі штампом).
Перелік схем, таблиць, формул, довідників, макетів та інших посібників, якими можуть користуватись курсанти (слухачі, студенти) під час екзамену (заліку), обговорюється на засіданні кафедри (предметно-методичної комісії), підписується та затверджується начальником (завідувачем) кафедри. Даний перелік доводиться до курсантів (слухачів, студентів) на цільовій консультації під час підготовки групи до екзамену (заліку).
Якщо навчальною програмою з дисципліни передбачений екзамен з використанням двох форм контролю – письмового й усного, то письмові роботи перевіряються й оцінюються до початку усної частини екзамену.
4.8.3. За підготовку аудиторії до екзамену (заліку) відповідає начальник курсу (староста групи), курсанти (слухачі, студенти) якого складають екзамен (залік), і начальник лабораторії, якщо екзамен (залік) проводиться в аудиторії кафедри.
За 10 хвилин до початку екзамену (заліку) начальник курсу (староста групи) або курсовий офіцер відрекомендовує навчальну групу екзаменатору (викладачу). За цей час до початку екзамену (заліку) екзаменатор (викладач) інструктує особовий склад групи про правила проведення екзамену (заліку), тобто: кількість курсантів (слухачів, студентів), які одночасно можуть знаходитися в аудиторії; порядок використання схем, таблиць, формул, довідників, макетів та інших посібників, якими курсанти (слухачі, студенти) можуть користуватись під час екзамену (заліку) та інше.
Начальник (завідувач) кафедри за поданням викладача, що проводить заняття в навчальній групі, може звільнити від складання екзамену або заліку курсантів (слухачів, студентів), які відмінно встигають за результатами модульних контролів, з виставленням їм оцінки “відмінно”. У цьому випадку оцінка оголошується їм у день складання екзамену (заліку) під час
інструктажу особового складу навчальної групи та відразу ж заноситься до відомості обліку успішності і залікової книжки курсанта (слухача, студента).
Після інструктажу перші курсанти (слухачі, студенти) почергово заходять до аудиторії для складання екзамену (заліку), решта прямують до класу для підготовки до екзамену (заліку).
Біля входу до аудиторії, де проводиться екзамен (залік), вивішується список особового складу навчальної групи, де зазначається шифр і найменування навчальної дисципліни, з якої складається екзамен (залік), військове звання, прізвище, ім’я та по батькові екзаменатора (викладача), черговість складання екзамену особовим складом групи. Черговість прибуття курсантів (слухачів, студентів) на екзамен (залік) визначається командиром навчальної групи (командиром відділення, старостою групи).
Перед початком екзамену (заліку) начальник курсу (староста групи) або курсовий офіцер подає викладачу оціночну відомість особового складу навчальної групи з даної навчальної дисципліни, в якій вказується: номер за списком, військове звання, прізвище та ініціали курсанта (слухача, студента) згідно з черговістю прибуття на екзамен (залік). В оціночній відомості готуються такі графи: номер білета, час початку підготовки до відповіді на білет, оцінка за 1-ше, 2-ге та 3-те запитання, загальна оцінка, примітка.
В аудиторії, де проводиться усний екзамен (залік), має знаходитись не більше 5 курсантів (слухачів, студентів), а якщо екзамен (залік) приймають два і більше викладачів, то не більше 10 осіб, що складають екзамен (залік).
Письмові екзамени (заліки) проводяться в такому порядку:
курсанти (слухачі, студенти) розміщуються в просторих аудиторіях, які забезпечують зручність індивідуальної роботи, по одному курсанту (слухачу, студенту) за столом;
перед початком екзамену (заліку) курсантам (слухачам, студентам) видаються завдання і навчальні посібники, якими дозволено користуватися на екзамені (заліку), приладдя й інші матеріали, необхідні для виконання завдання. Одночасно із завданням видається необхідна кількість аркушів чистого паперу (зі штампом кафедри) для чернеток і подання роботи в остаточному вигляді. Користуватися іншими аркушами паперу, крім виданого, забороняється;
усі аркуші виданого паперу по закінченні роботи мають бути зданими тому, хто приймає екзамен (залік); якщо письмова робота складається із декількох самостійних задач, то на початку екзамену (заліку) видаються тільки ті задачі, що мають бути виконані до перерви (до закінчення першого строку);
вихід окремих курсантів (слухачів, студентів) з аудиторії, де проводиться письмовий екзамен (залік), дозволяється екзаменатором (викладачем) лише в разі крайньої необхідності, при цьому курсант (слухач, студент) зобов’язаний здати свою роботу тому, хто приймає екзамен (залік);
роботи мають виконуватися курсантами (слухачами, студентами) охайно, чітко і розбірливо;
курсанти (слухачі, студенти), які виконали роботи, здають їх екзаменатору (викладачу) і з його дозволу виходять з аудиторії. На кожній роботі проставляється час її здавання. По закінченні встановленого строку екзамену (заліку) всі роботи здаються екзаменатору (викладачу).
При прийомі екзамену комісією (підкомісією) письмові роботи для перевірки розподіляються між членами комісії. Виставлені ними оцінки за роботу затверджуються головою комісії (підкомісії).
Усні екзамени (заліки) проводяться за білетами за таким порядком: частина курсантів (слухачів, студентів) викликається екзаменатором
(викладачем) для складання екзамену (заліку), решта курсантів (слухачів, студентів) навчальної групи знаходиться поза аудиторією, в класі для підготовки до екзамену (заліку);
викликаний курсант (слухач, студент) після доповіді про прибуття для складання екзамену (заліку) подає екзаменатору (викладачу) свою залікову книжку, після чого бере білет, називає його номер, ознайомлюється з питаннями і доповідає, чи зрозумілі або незрозумілі питання, при необхідності з’ясовує їх, отримує чисті екзаменаційні аркуші (зі штампом кафедри) для записів відповідей і розв’язання задач, а потім готується до відповіді;
при готовності до відповіді або закінченні відведеного для підготовки часу курсант (слухач, студент) з дозволу екзаменатора (викладача) або за його викликом відповідає на поставлені в білеті питання.
Xxxxxxx (слухач, студент), зайшовши до аудиторії, зобов’язаний: доповісти про прибуття на екзамен (залік), наприклад: “ Пане полковнику
(викладач), солдат Xxxxxx на екзамен (залік) з навчальної дисципліни (називається повне найменування навчальної дисципліни) прибув”, і подати залікову книжку. Екзаменатор (викладач) має право вимагати прибуття на екзамен (залік) з конспектом лекцій, зошитом із записами практичних занять, звітами з лабораторних робіт, домашніми завданнями тощо;
з дозволу екзаменатора (викладача) взяти один із білетів, познайомитися зі змістом питань і доповісти: “Пане полковнику (викладач), білет № (назва
№ білета), запитання зрозумів (не зрозумів)”, і з дозволу екзаменатора (викладача) почати підготовку до відповіді. Курсанту (слухачу, студенту) на екзамені (заліку), дозволяється брати один білет. У разі доповіді того, хто екзаменується, що він не може відповісти на питання білета, йому виставляється оцінка “незадовільно”.
Отримавши від викладача екзаменаційний аркуш, курсант (слухач, студент) записує на ньому своє військове звання, прізвище, номер білета та час його отримання і розпочинає письмову відповідь на питання білета. Готуючись до відповіді, курсант (слухач, студент) складає план або пише конспект відповіді, виконує на екзаменаційному аркуші (класній дошці) креслення, схеми, розрахунки і т.п., використовуючи при цьому дозволені матеріали, підбирає для відповіді необхідні плакати, схеми тощо. На підготовку до відповіді відводиться не менше 30 хвилин. При необхідності з дозволу викладача цей час може бути збільшений.
При готовності до відповіді та після відповіді на питання курсант (слухач, студент) доповідає, наприклад: “Пане полковнику (викладач), солдат Петренко до відповіді готовий”, “Пане полковнику (викладач), солдат Петренко відповідь на перше запитання закінчив”.
При прийомі екзаменів комісією (підкомісією) відповіді заслуховуються всім складом комісії (підкомісії). З окремих питань, які вимагають практичного виконання робіт з озброєння, техніки, відповіді можуть заслуховуватись одним членом комісії (підкомісії) за вказівкою голови. Після відповіді на питання білета курсант (слухач, студент) доповідає про це тому, хто приймає екзамен.
Після закінчення відповіді на екзаменаційний (заліковий) білет курсант (слухач, студент) доповідає: “ Пане полковнику (викладач), солдат Петренко відповідь на білет № закінчив”, викладач за необхідністю ставить додаткові запитання по суті відповіді.
Члени комісії (підкомісії) ведуть короткі нотатки за відповідями курсантів (слухачів, студентів), виставляють оцінки за відповіді з кожного основного питання білета, оцінку за додаткові запитання і загальну оцінку за результатами екзамену.
Після оголошення оцінки курсант (слухач, студент) з дозволу екзаменатора (викладача) виходить з аудиторії і прямує до класу, призначеного для підготовки навчальної групи до екзамену (заліку).
4.8.5. Екзаменатор (викладач) зобов’язаний проявити високу вимогливість до знань тих, хто екзаменується, щодо охайності і точності записів у відповіді, уміння користуватись за необхідністю креслярськими інструментами, указкою, а також застосовувати військово-професійну термінологію.
Особливо глибоко і ретельно має виявлятися розуміння ними суті викладених теоретичних знань при розв’язуванні практичних завдань.
Якщо матеріал повністю викладений у записах, екзаменатору (викладачу) надається право дозволити курсанту (слухачу, студенту) не викладати відповідь повністю, а лише уточнити окремі положення. Крім того, він може звільнити курсанта (слухача, студента) від повної відповіді на питання, якщо він упевнений у глибині його знань. Після відповіді на запитання білета курсант (слухач, студент) здає екзаменаційний аркуш екзаменатору (викладачу).
Оцінка оголошується курсанту (слухачу, студенту) безпосередньо після його відповіді на екзамені (заліку). Якщо екзамен проводиться з роздільною перевіркою рівня теоретичних знань і якості практичної підготовки, то за результатами складання такого екзамену курсанту (слухачу, студенту) виставляється єдина оцінка.
На екзамені (заліку), крім екзаменатора (викладача), мають право бути присутніми начальник університету, його заступники, начальник навчального відділу, начальники (декан) факультету, кафедри та їх заступники, старші помічники і помічники начальника навчального відділу (згідно із
затвердженим планом контролю організації навчального процесу), начальник курсу і курсовий офіцер (при складанні екзамену (заліку) їхніми підлеглими).
Якщо на екзамені (заліку) присутні начальник університету або його заступники, начальник навчального відділу, начальник кафедри, то опитування починається та закінчується з їх дозволу.
В межах програми навчальної дисципліни ставити запитання курсанту (слухачу, студенту), крім екзаменатора (викладача), можуть особи, які користуються правом контролю екзамену (заліку). Оцінку в усіх випадках виставляє екзаменатор (викладач).
У разі наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї навчальної дисципліни до зведеної відомості про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення.
Після закінчення екзамену (заліку) екзаменатор (викладач) записує підсумки складання екзамену (заліку) в відомості обліку успішності (кожна оцінка засвідчується його підписом), виставляє оцінки в журналі обліку навчальних занять навчальної групи та робить запис про виконання навчальної програми. Навчальні досягнення курсантів оцінюються за національною шкалою, 100-бальною шкалою та шкалою ECTS відповідно до пункту 3.6.
Після цього командир навчальної групи шикує особовий склад і представляє його екзаменатору (викладачу) для підведення підсумків складання екзамену (заліку). При необхідності екзаменатор (викладач) клопоче про заохочення тих, хто відзначився. Потім командир навчальної групи відводить особовий склад у підрозділ і діє за вказівкою начальника курсу.
4.8.6. Один примірник відомості обліку успішності екзаменатор (викладач) особисто подає до навчальної частини факультету (коледжу), а другий – до навчального відділу безпосередньо в день складання екзамену (заліку) після його закінчення. До навчальних карток слухачів і курсантів заносяться із відомості обліку успішності всі виставлені оцінки: як позитивні, так і негативні.
Відомості обліку успішності нумеруються, зшиваються та зберігаються в навчальному відділі і навчальній частині факультету (коледжу) як документ суворої звітності відповідно до термінів і вимог Інструкції з діловодства в ЗС України.
У навчальних частинах факультетів ведуться зведені відомості обліку успішності курсантів (слухачів, студентів), де фіксуються результати екзаменів, заліків і виконання курсантами (слухачами, студентами) інших видів роботи: навчальних і виробничих практик, курсових проектів (робіт), інших завдань протягом усього терміну навчання.
4.8.7. Критерії оцінювання відповіді курсанта (слухача, студента) на екзамені мають враховувати насамперед її повноту і правильність, а також здатність курсанта (слухача, студента) узагальнювати отримані знання; застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях; аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми,
обстановку на топографічних картах; викладати матеріал чітко, логічно, послідовно. Навчальні досягнення курсантів оцінюються за національною шкалою, 100-бальною шкалою та шкалою ECTS відповідно до пункту 3.6.
Під час розробки критеріїв оцінки з певної дисципліни необхідно орієнтуватися на такі загальні рекомендації:
оцінка “відмінно” ставиться, якщо курсант (слухач, студент) демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідний рівень умінь і навичок, правильно й обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях;
оцінка “дуже добре” – якщо курсант (слухач, студент) вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі у стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна;
оцінка “добре” – якщо курсант (слухач, студент) допускає несуттєві неточності при застосуванні знань та умінь;
оцінка “задовільно” – якщо курсант (слухач, студент) засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає окремі помилки, що не є перешкодою до подальшого навчання. Уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань;
оцінка “достатньо” – якщо курсант (слухач, студент) володіє навчальним матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на репродуктивному рівні;
оцінка “незадовільно” – при незасвоєнні окремих розділів, нездатності застосовувати знання на практиці, що робить неможливим подальше навчання;
оцінка “неприйнятно” – якщо курсант (слухач, студент) володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів.
Оцінка за виконання вправ стрільб, водіння машин тощо виставляється на екзаменах і заліках згідно з вимогами діючих курсів стрільб, водіння машин.
Оцінка знань курсантів (слухачів, студентів) на екзаменах і диференційованих заліках виводиться за окремими оцінками за відповіді на питання білета (запитання, які ставляться тим, хто приймає залік, якщо він проводиться без білетів).
При двох окремих оцінках виводиться загальна:
“відмінно”, якщо обидві оцінки “відмінно”;
“дуже добре”, якщо одна оцінка “відмінно”, а друга “добре”;
“добре”, якщо обидві оцінки “добре” або одна оцінка “відмінно”, а друга “задовільно”;
“задовільно”, якщо обидві оцінки “задовільно” або одна оцінка “добре”, а друга – “задовільно”;
“достатньо”, якщо обидві оцінки “задовільно”; “незадовільно”, якщо одна з окремих оцінок “незадовільно”; “неприйнятно”, якщо обидві оцінки “незадовільно”.
При трьох окремих оцінках виводиться загальна:
“відмінно”, якщо в окремих оцінках не більш однієї оцінки “добре”, а решта – “відмінно”;
“дуже добре”, якщо одна оцінка “відмінно”, а дві інші “добре”;
“добре”, якщо всі оцінки “добре” або дві оцінки “добре”, а третя “задовільно”;
“задовільно”, якщо одна оцінка “добре”, а дві інші оцінки “задовільно”; “достатньо”, якщо всі оцінки “задовільно” або дві оцінки “задовільно”, а
третя “незадовільно”;
“незадовільно”, якщо дві оцінки з окремих оцінок “незадовільно”; “неприйнятно”, якщо всі три оцінки “незадовільно”.
При чотирьох окремих оцінках виводиться загальна:
“відмінно”, якщо в окремих оцінках одна оцінка “добре”, а решта – “відмінно”;
“дуже добре”, якщо в окремих оцінках дві оцінки “відмінно”, а дві оцінки
– “добре”;
“добре”, якщо в окремих оцінках одна оцінка “задовільно”, а решта – “добре” і “відмінно” або якщо дві оцінки “задовільно” і дві оцінки “відмінно”;
“задовільно”, якщо в окремих оцінках дві оцінки “добре”, а решта – “задовільно”, або одна оцінка “добре, а решта – “задовільно”;
“достатньо”, якщо всі оцінки “задовільно” або одна оцінка “незадовільно”, а решта “задовільно”;
“незадовільно”, якщо дві оцінки з окремих оцінок “незадовільно”, а дві “задовільно”;
“неприйнятно”, якщо три оцінки “незадовільно”, а одна “задовільно”, або всі чотири оцінки “незадовільно”.
Якщо на екзамені встановлені дві форми перевірки – усна і практична (з озброєння, стрільби тощо), оцінка з дисципліни (її частини, розділу) виставляється:
“відмінно”, якщо обидві окремі оцінки “відмінно” або якщо практичний екзамен “відмінно”, а усний “добре”;
“дуже добре”, якщо практичний екзамен “відмінно”, а усний “добре”, або якщо практичний екзамен “добре”, а усний “відмінно”;
“добре”, якщо практичний екзамен “добре”, усний екзамен не нижче “задовільно” або практичний екзамен “задовільно”, а усний екзамен “відмінно”;
“задовільно”, якщо практичний екзамен “задовільно”, а усний “добре”; “достатньо”, якщо обидві окремі оцінки “задовільно”;
“незадовільно”, якщо практичний екзамен “задовільно”, а усний “незадовільно”, або якщо практичний екзамен “незадовільно”, а усний “задовільно”;
“неприйнятно”, якщо обидві окремі оцінки “задовільно”.
Екзаменатор (викладач) несе особисту відповідальність за правильність виставлення оцінки. Усякого роду спроба з чийогось боку прямого або непрямого впливу на екзаменатора (викладача), що приймає екзамен, з метою зміни виставленої оцінки є найгрубішим порушенням навчальної дисципліни. Про всі подібні випадки екзаменатор (викладач) негайно доповідає по команді. Виставлені екзаменатором (викладачем) оцінки перегляду не підлягають.
Позитивна оцінка (“відмінно”, “дуже добре” “добре”, “задовільно”, “достатньо”, “зараховано”) одразу після оголошення її курсанту (слухачу, студенту) заноситься екзаменатором (викладачем), який приймає екзамен (залік), спочатку до відомості обліку успішності, потім до залікової книжки. Оцінка “незадовільно” виставляється таким же чином тільки в відомості обліку успішності.
У разі користування курсантом (слухачем, студентом) недозволеними допоміжними матеріалами в порушення норм академічної доброчесності екзаменатор (викладач) має право відсторонити його від екзамену (заліку), виставляє йому незадовільну оцінку і доповідає про це начальнику (завідувачу) кафедри (циклової комісії). Кожне подібне порушення підлягає розгляду начальником (деканом) факультету (коледжу) із вжиттям заходів дисциплінарного порядку.
4.8.8. Курсанти (слухачі, студенти), які отримали при проведенні підсумкового контролю незадовільні оцінки, допускаються до перескладання екзамену (заліку) рішенням заступника начальника університету з навчальної роботи за поданням начальника (декана) факультету (коледжу). Курсанти (слухачі, студенти), які отримали незадовільну оцінку на екзамені (заліку), ліквідують заборгованість до початку або після завершення семестрового контролю.
Наступного дня після закінчення семестрового контролю навчальною частиною факультету складається “План ліквідації академічних заборгованостей у двох примірниках, який підписується начальником (деканом) факультету (коледжу), погоджується з викладачами, які прийматимуть екзамени (заліки), та начальником навчального відділу. До цього плану додається рапорт начальника (декана) факультету (коледжу) на ім’я заступника начальника університету з навчальної роботи, в якому начальник (декан) факультету подає свої пропозиції щодо курсантів (слухачів, студентів), які при проведенні семестрового контролю не склали екзамени та заліки (не були допущені) з трьох і більше навчальних дисциплін. “План ліквідації академічних заборгованостей” затверджується заступником начальника університету з навчальної роботи. Один примірник плану знаходиться в навчальному відділі університету, другий – у навчальній частині факультету (коледжу).
Навчальна заборгованість має бути ліквідована до початку наступного семестру (протягом двох тижнів). Перескладання одного і того ж екзамену при отриманні незадовільної оцінки допускається не більше 2-х разів: один раз
викладачу, другий – комісії, яка призначається начальником (завідувачем) кафедри (циклової комісії).
На основі затвердженого “Плану ліквідації академічних заборгованостей” навчальна частина факультету (коледжу) готує два примірники відомості обліку успішності першого перескладання екзамену (повторного складання заліку), реєструє їх і здає для підпису начальнику навчального відділу університету. При цьому в одній відомості можуть бути зазначені курсанти (слухачі, студенти) з однієї навчальної групи, які мають академічну заборгованість з однієї навчальної дисципліни. Відомості з підписом отримуються в навчальному відділі університету начальником курсу (старостою групи) або курсовим офіцером напередодні екзамену.
При перескладанні екзамену (заліку) одночасно можуть бути представлені курсанти (слухачі, студенти) з різних навчальних груп, які мають академічну заборгованість з даної навчальної дисципліни. Екзаменатору (викладачу) в такому випадку видаються відомості обліку успішності всіх навчальних груп, курсанти (слухачі, студенти) яких представлені на екзамен (залік).
У випадку отримання незадовільної оцінки курсантом (слухачем, студентом) при перескладанні екзамену навчальна частина факультету (коледжу) готує два примірники відомості обліку успішності другого перескладання екзамену, реєструє їх і здає для підпису начальнику навчального відділу університету. Особливістю оформлення відомості обліку успішності другого перескладання екзамену є те, що вона виписується особисто на кожного, хто складає екзамен. При цьому в ній зазначається не один екзаменатор, який приймає екзамен, а комісія, що призначається начальником (завідувачем) кафедри (не менше трьох осіб). Відомості з підписом отримуються в навчальному відділі університету начальником курсу (старостою групи) або курсовим офіцером напередодні екзамену.
Комісії видаються відомості обліку успішності всіх курсантів (слухачів, студентів), представлених на екзамен з даної навчальної дисципліни. Після відповіді курсанта (слухача, студента) й оголошення йому оцінки всі члени комісії ставлять свої підписи в відомості обліку успішності другого перескладання екзамену.
Після кожного перескладання екзамену (повторного складання заліку) один примірник відомостей екзаменатор (викладач) здає до навчального відділу університету, а другий – до навчальної частини факультету (коледжу) безпосередньо в день складання екзамену (заліку) після його закінчення.
Курсанти (слухачі, студенти), які під час семестрового контролю отримали оцінки "незадовільно" з трьох і більше навчальних дисциплін або при другому повторному перескладанні комісії диференційованого заліку чи екзамену отримали оцінку "незадовільно", підлягають відраховуванню з Університету. В зазначених випадках начальник (декан) факультету (коледжу) подає через навчальний відділ університету рапорт на ім’я начальника університету, у якому він вказує свої пропозиції щодо подальшого навчання цього курсанта (слухача, студента) в університеті.
Після погодження рапорту заступником начальника університету з навчальної роботи начальник університету приймає рішення щодо розгляду питання на Вченій раді Університету.
За підсумками розгляду на Вченій раді університету здійснюється курсантів та слухачів:
з першого курсу - начальником Університету;
з другого і наступних курсів, крім випускного - начальником Університету з Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України;
з випускного курсу - Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України, за поданням начальника Університету.
Курсантам (слухачам, студентам), які не склали екзамени і заліки при проведенні семестрового контролю в установлені терміни з поважних причин (хвороба, відпустка, відрядження, сімейні обставини тощо), підтверджених документально, рішенням заступника начальника університету з навчальної роботи встановлюються індивідуальні терміни складання екзаменів і заліків.
Для цього навчальною частиною факультету (коледжу) складається “План індивідуального складання підсумкового контролю” у двох примірниках, який підписується начальником (деканом) факультету (коледжу), погоджується з викладачами, які прийматимуть екзамени (заліки), та начальником навчального відділу. “План індивідуального складання підсумкового контролю” затверджується заступником начальника університету з навчальної роботи. Один примірник плану знаходиться в навчальному відділі університету, другий – у навчальній частині факультету (коледжу). Навчальна частина факультету готує та реєструє два примірники відомості обліку успішності. Відомості обліку успішності підписує начальник факультету (коледжу).
4.8.9 Рейтингування курсантів (слухачів) за підсумками семестрового контролю та оцінки морально-психологічних якостей
З метою реалізації принципу змагальності у досягненні високих результатів навчання за підсумками семестрового контролю здійснюється рейтингування курсантів (слухачів) в межах спеціалізацій підготовки.
Результати рейтингового оцінювання за підсумками останнього семестру та атестації випускників враховуються при попередньому розподілі випускників на первинні посади.
Рейтинг курсанта (слухача) - це інтегральна оцінка рівня його освітньо- професійної підготовки та особистісних якостей певний період навчання у університеті з моменту вступу.
Рейтинг курсанта визначається після завершення ключових етапів навчання:
кожного семестру; навчального року;
завершення вивчення освітньої програми бакалавра; перед початком військового стажування;
після атестації випускника.
Рейтинг (R) є сумою двох складових:
рейтингу освітньо-професійної підготовки (Rопп); рейтингу особистісних якостей випускника (Rос)
R = КоппRопп + КосRос, де Xxxx=0,75, Кос=0,25- вагові коефіцієнти.
В свою чергу рейтинг освітньо-професійної підготовки є сумою двох складових:
рейтингу засвоєння навчальних дисциплін (Rнд);
рейтингу за результатами Державної екзаменаційної комісії (Rдек).
Rопп = КндRнд + КдекRдек, де Кнд=0,65, Кдек=0,35- вагові коефіцієнти.
Рейтинг засвоєння навчальних дисциплін (Rнд) є нормованою величиною і складається із сумарної оцінки засвоєння всіх навчальних дисциплін з початку навчання у університеті до моменту визначення рейтингу (кінця одного із ключових етапів навчання):
Rнд =(∑Вндф/∑Вндmах)*100,
де Вндф – фактична оцінка при засвоєнні однієї з навчальних дисциплін;
Вндмах = 5 – максимальна оцінка при вивченні даної навчальної дисципліни.
Слід відмітити, що ∑Вндф враховує також кількість незадовільних оцінок, отриманих курсантом на рейтингових тижнях (сесіях), і всіх спроб їх перездачі. У залежності від кількості незадовільних оцінок до ∑Видмах додається відповідна кількість максимальних оцінок (тобто „5”). Таке доповнення дозволяє значно об’єктивніше оцінити роботу курсанта над засвоєнням навчальних дисциплін.
Рейтинг за результатами Екзаменаційної комісії (Rдек) складається з сумарної оцінки за комплексні екзамени та результатів захисту атестаційної роботи:
Rдек = (∑Вкдеф + Вдпф) /(∑Вкдеmах + Вдпmах)*100,
дx Xxxxx, Вдпф – фактичні оцінки за комплексний екзамен, захист атестаційної роботи;
Вкдеmах = 5, Вдпmах =5- максимальна оцінка за комплексний екзамен, захист атестаційної роботи.
Складова Rдек набуває значення після проходження курсантом атестації по закінченні освітніх програм підготовки бакалавра, магістра.
Рейтинг особистісних якостей випускника (Rос) є сумою трьох складових:
рейтингу морально естетичних якостей (Rм.ет); рейтингу індивідуально-психологічних якостей (Rінд); рейтингу дисциплінованості (Rд).
Rос = Км.етRм.ет + КіндRінд + КдRд ,
Де Км.ет=0,3, Кінд=0,4, Кд=0,3- вагові коефіцієнти.
Елементи визначеної структури особистісних якостей складаються із змістовних критеріїв діяльності та проявів якостей. Числове значення кожного із критеріїв визначається прямим начальником (командиром) курсанта з урахуванням пропозицій науково-педагогічних працівників і оцінюється по 5- бальній шкалі:
„5” – оцінюваний критерій особистості має високий рівень розвитку і виявляється постійно;
„4” – оцінюваний критерій особистості розвинений добре і виявляється майже завжди;
„3” – кількість проявів і не проявів оцінюваного критерію особистості однакові;
„2” – оцінюваний критерій особистості розвинений слабко і виявляється рідко;
„1” – оцінюваний критерій особистості повністю не розвинений слабко або не виявляється зовсім.
Рейтинг морально естетичних якостей (Rм.ет) визначається за формулою
Rм.ет = (∑Вф/ ∑Вmах)*100,
де Вф – фактична кількість балів отриманих за критерій морально- етичних якостей;
Вмах = 5 – кількість балів отриманих за критерій морально-етичних якостей.
Дана складова рейтингу особистісних якостей оцінюється за наступними критеріями діяльності та проявами якостей:
1. Дотримання військових традицій.
2. Гуманність.
3. Дотримання етичних норм.
4. Чесність.
5. Принциповість.
Рейтинг індивідуально-психологічних якостей (Rінд) визначається за формулою
Rінд = (∑Вф /∑Вmах)*100,
де Вф – фактична кількість балів отриманих за критерій індивідуально- психологічних якостей;
Вмах = 5 – кількість балів отриманих за критерій індивідуально- психологічних якостей.
Дана складова рейтингу особистісних якостей оцінюється за наступними критеріями діяльності та проявами якостей:
1. Творче мислення.
2. Здатність до самооцінки.
3. Лідерські якості.
4. Авторитетність.
5. Наполегливість.
6. Комунікабельність.
7. Самоконтроль в повсякденній діяльності.
8. Мотивація на військову службу.
9. Результати діяльності (досягнення) у наукових гуртках.
10. Результати участі у культурно-виховній, просвітницькій роботі. Рейтинг дисциплінованості (Rд) визначається за формулою
Rд = (∑Вф / ∑Вmах ) * 100,
де Вф – фактична кількість балів отриманих за критерій дисциплінованості;
Вмах = 5– кількість балів отриманих за критерій дисциплінованості, тобто.
Дана складова рейтингу особистісних якостей оцінюється за наступними критеріями діяльності та проявами якостей:
1. Відповідальність та виконавча дисципліна.
2. Виконання службових обов’язків.
3. Зовнішній вигляд та стройова підтянутість.
База по підрахунку рейтингу курсантів (слухачів) автоматично обраховує всі складові рейтингу та підсумковий рейтинг. Вихідними даними для обрахунку є оцінки, які отримані курсантами за підсумками екзаменаційних сесій, атестацій та оцінки критеріїв особистісних якостей курсанта.
Складові рейтингу особистісних якостей випускника (Rос) уточнюються щосеместрово за результатами оцінок, поданих командирами курсантських підрозділів до навчальних частин факультетів у вигляді відомості за кожною спеціалізацією підготовки. Відомість повинна мати підписи курсантів курсу про ознайомлення та затверджена начальником курсу. Складові рейтингу освітньо-професійної підготовки змінюються після проходження екзаменаційної сесії або атестації.
Дані заносяться навчальними частинами факультетів. Відомості з визначенням загального рейтингу курсанта підписуються заступником начальника факультету з навчальної та наукової роботи, заступником начальника факультету з морально-психологічного забезпечення, затверджуються начальником факультету та оприлюднюються на стендах “Навчальна робота” у підрозділах курсантів.
Система формування рейтингу у вигляді схеми:
Підсумковий рейтинг,
R = 0,75Rопп +0,25Rос
Рейтинг освітньо-професійної підготовки,
Rопп = 0,65Rнд + 0,35Rдек
Рейтинг особистісних якостей випускника,
Rос = 0,3Rм.ет + 0,4Rінд + 0,3Rд
Рейтинг дисципліно- ваності,
Rд
К
1. Дотримання військових традицій.
2. Гуманність.
3. Дотримання етичних норм.
4. Чесність.
5. Принциповість.
Рейтинг за результатами Державної екзаменацій- ної комісії, Rдек
Рейтинг засвоєння навчальних дисциплін,
Rнд
Р И Т Е Р
1. Творче мислення.
2. Здатність до самооцінки.
3. Лідерські якості.
4. Авторитетність.
5. Наполегливість.
6. Комунікабельність.
7. Самоконтроль в повсякденній діяльності.
8. Мотивація на військову службу.
9. Результати діяльності (досягнення) у наукових гуртках.
10. Результати участі у культурно-виховній, просвітницькій роботі.
Рейтинг індивідуаль но-психоло- гічних якостей, Rінд
Рейтинг морально естетичних якостей,
Rм.ет
І Ї
1. Відповідальність та виконавча дисципліна.
2. Виконання службових обов’язків.
3. Зовнішній вигляд та стройова підтянутість.
R = 0,75 (0,65Rнд + 0,35Rдек) + 0,25 (0,3Rм.ет + 0,4Rінд + 0,3Rд)
4.9. Організація атестації випускників університету.
4.9.1. Атестація курсантів (слухачів, студентів) проводиться після закінчення теоретичного та практичного навчання за освітньою (освітньо- професійною чи освітньо-науковою) програмою підготовки військових фахівців відповідного рівня вищої освіти.
До атестації допускаються курсанти (слухачі, студенти), які в повному обсязі успішно виконали освітню (освітньо-професійну чи освітньо-наукову) програму підготовки фахівців відповідного рівня вищої освіти за конкретною спеціальністю (спеціалізацією).
Метою атестації курсанта (слухача, студента), який закінчує підготовку, є визначення фактичної відповідності якості його підготовки вимогам до військових фахівців з вищою військовою освітою згідно з вимогами стандарту вищої освіти за спеціальністю (спеціалізацією).
Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, повнота, об’єктивність та неупередженість оцінювання досягнень курсантів (слухачів, студентів), а також дотримання принципів академічної доброчесності.
Атестація курсантів (слухачів, студентів) є показником діяльності Університету з виконання державного замовлення на підготовку військових фахівців для Збройних Сил України та інших військових формувань.
Виконання атестаційних робіт і підготовка до комплексних екзаменів є заключними етапами навчання курсантів (слухачів, студентів) і мають на меті систематизування, закріплення і розширення теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, визначення спроможності випускників до їх застосування у вирішенні професійних завдань.
Підготовка до атестації здійснюється курсантами (слухачами, студентами) самостійно під керівництвом відповідної кафедри (факультету), при цьому їм надаються робочі місця, обладнання, необхідні для підготовки, виконання розрахунково-графічних робіт, креслень, проведення експериментів, оформлення робіт (проектів), а також створюються умови для публікації результатів досліджень.
Списки курсантів (слухачів, студентів), допущених до атестації, оголошуються наказом начальника Університету і подаються до ЕК.
Атестація курсантів (слухачів, студентів) за всіма акредитованими освітніми програмами підготовки військових фахівців і формами навчання (очною, заочною) у кожному окремому Університету здійснюється однією ЕК. Строки проведення і терміни проведення атестації визначаються навчальними планами. Строк повноважень ЕК становить один календарний
рік.
Після завершення атестації рішенням ЕК курсантам (слухачам, студентам) присуджується відповідний ступінь вищої освіти (молодший бакалавр, бакалавр, магістр), присвоюється відповідна кваліфікація і видається відповідний документ про вищу освіту.
4.9.2. Нормативними формами атестації курсантів (слухачів, студентів), що визначаються відповідними стандартами вищої освіти за спеціальністю
(спеціалізацією) та навчальним планом є: захист атестаційної (кваліфікаційної, дипломної, магістерської) роботи (проекту), комплексний екзамен або їх поєднання.
На початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти освітньо- професійною програмою передбачається проведення комплексного екзамену.
На першому (бакалаврському) рівні вищої освіти освітньо-професійною програмою передбачається проведення комплексного екзамену та (або) захисту кваліфікаційної роботи.
На другому (магістерському) рівні вищої освіти передбачаються проведення комплексного екзамену та захист магістерської (дипломної) роботи (проекту).
Кваліфікаційна робота є науково-теоретичним, системотехнічним або експериментальним дослідженням одного з актуальних завдань напряму підготовки спеціальності (спеціалізації) курсанта (студента).
Дипломна робота є теоретично-експериментальним дослідженням актуального завдання зі спеціальності (спеціалізації) підготовки курсанта (слухача, студента) або вирішенням певного інженерного завдання з теоретичним обґрунтуванням, проведенням проектно-конструкторських розробок і експериментальних досліджень.
Дипломна робота (проект) оформлюється у вигляді пояснювальної (розрахунково-пояснювальної) записки (текстуальної частини) з додатком розрахунково-графічних матеріалів, креслень, таблиць, малюнків тощо.
Дипломний проект - це вирішення курсантом (слухачем, студентом) певного інженерного (професійного) завдання з теоретичним обґрунтуванням, проведенням проектно-конструкторських розробок і експерементальних досліджень. Він оформляється у вигляді текстуальної частини з додатком розрахунково-графічних матеріалів, креслень, таблиць, малюнків тощо.
Магістерська робота має дослідницький характер, базується на наукових дослідженнях, що проводилися випускником під час навчання у ВВНЗ (ВНП ЗВО), спрямовується на вирішення практичних завдань та забезпечує не тільки закріплення отриманої системи знань та вмінь, а й формування необхідних методологічних основ і методичних навичок інноваційної діяльності в предметній галузі спеціальності.
До магістерської роботи обов’язково додаються матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи, - друковані статті, методичні розробки, виступи на семінарах (конференціях) тощо.
4.9.3. Атестаційна робота - самостійна творча робота курсанта (слухача, студента), призначена для оцінки рівня його науково-теоретичної та практичної підготовки, головним змістом якої є розв’язання актуальної наукової, науково-технічної, службової, науково-методичної або навчально- методичної проблеми (завдання). Зазначена робота пов’язана з аналізом (синтезом), теоретичною розробкою актуальних питань, моделюванням (фізичним або математичним), дослідженням процесів, об’єктів, систем у відповідній галузі науки.
Тематика атестаційних робіт формується на кафедрах за участю посадових осіб органів військового управління, структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в інтересах яких здійснюється підготовка військових фахівців. Курсантам (слухачам, студентам) надається право пропонувати свою тему атестаційної роботи за умови обґрунтування доцільності її розроблення.
Перелік тем атестаційних робіт погоджується із замовником на підготовку військових фахівців і затверджується начальником Університету.
Зі складних військово-наукових, військово-технічних, військово- економічних та інших проблем можуть розроблятися комплексні дипломні роботи (проекти) та магістерські роботи, які виконуються декількома курсантами (слухачами, студентами) однієї або різних спеціальностей.
Завдання на виконання атестаційних робіт видаються курсантам (слухачам, студентам) за три місяці до початку їх розроблення, визначеного робочим навчальним планом.
Наказом начальника Університету за поданням начальників кафедр кожному курсанту (слухачу, студенту) призначається керівник кваліфікаційної, дипломної роботи (проекту), магістерської роботи з числа керівного складу, науково-педагогічних або наукових працівників. Для керівництва комплексними дипломними роботами (проектами) та магістерськими роботами можуть призначатися декілька керівників (наукових керівників).
Для якісного розроблення атестаційних робіт, підготовки їх до захисту кожним курсантом (слухачем, студентом) за допомогою призначеного керівника (наукового керівника) атестаційної роботи складається індивідуальний план роботи, який затверджується керівником (начальником) кафедри.
Виконана атестаційна робота з відгуком керівника (наукового керівника) подається на рецензування.
Склад рецензентів визначається за поданням відповідних кафедр і оголошується наказом начальника університету не пізніше ніж за два тижні до початку атестації. Рецензент не може бути співробітником кафедри, від якої призначений науковий керівник.
Рішенням начальника відповідної кафедри до захисту атестаційних робіт допускаються курсанти (слухачі, студенти), які одержали за виконану роботу позитивні відгуки керівників (наукових керівників) та рецензії рецензентів.
У разі якщо начальник кафедри не вважає за можливе допустити курсанта (слухача, студента) до захисту, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю курсанта (слухача, студента) та його керівника (наукового керівника). Негативне рішення начальника кафедри подається для розгляду вченою радою Університету, рекомендації якої затверджуються начальником університету.
Захист атестаційної роботи характеризує рівень теоретичної підготовленості курсанта (слухача, студента), його здатності до систематизації наукової інформації, аналізу актуальних проблем за відповідним напрямом
підготовки, розроблення на цій підставі практичних рекомендацій для діяльності військ (сил).
Для визначення оцінки знань під час захисту атестаційних робіт загальних вимог щодо її оформлення розробляються методичні рекомендації щодо захисту кваліфікаційної роботи, дипломної роботи (проекту) або магістерської роботи, в яких визначають: форму проведення захисту атестаційної роботи, єдині вимоги до оформлення, оцінки знань, вмінь і навичок курсантів (слухачів, студентів), критерії оцінки атестаційної роботи тощо.
Для врахування особливостей підготовки за спеціалізаціями окремі Методичні рекомендації щодо захисту атестаційних робіт можуть розроблятися відповідними випусковими кафедрами під керівництвом навчального відділу.
Методичні рекомендації щодо захисту атестаційних робіт доводяться до відома курсантів (слухачів, студентів) за семестр до початку атестації випускників.
4.9.4. Комплексний екзамен проводиться з метою перевірки відповідності якості підготовки курсантів (слухачів, студентів) вимогам стандартів вищої освіти за спеціальністю (спеціалізацією). При цьому перевіряються як теоретичні знання, так і рівень сформованих професійних умінь та навичок відповідно до вимог стандартів вищої освіти.
Комплексний екзамен з роздільною перевіркою рівня теоретичних знань і практичної підготовленості курсантів (слухачів, студентів) проводиться протягом одного-двох днів. У цьому разі додатковий час на підготовку до другого дня екзамену не виділяється.
Кількість комплексних екзаменів визначається освітньою (освітньо- професійною чи освітньо-науковою) програмою підготовки фахівців та навчальним планом.
Курсанти льотного профілю складають екзамен з льотної підготовки одразу після завершення програми льотного навчання.
Комплексний екзамен проводиться за програмою, що містить у собі найбільш вагомі, узагальнені питання декількох програм навчальних дисциплін професійної (професійно-орієнтованої) підготовки, відповідної спеціальності (спеціалізації).
Програма комплексного екзамену включає:
цільову настанову та зміст програми, що розкривають питання відповідних програм навчальних дисциплін професійної (професійно- орієнтованої) підготовки відповідної спеціальності (спеціалізації);
форму проведення (усна, письмова, протягом одного або двох днів, поєднання усної та письмової відповідей, відповіді за білетами та комплексними контрольними завданнями тощо);
єдині вимоги до оцінки знань, вмінь і навичок курсантів (слухачів, студентів).
Програма комплексного екзамену розробляється відповідними кафедрами під керівництвом навчального відділу Університету окремо з кожної
спеціальності (спеціалізації) підготовки військових фахівців, підписується керівниками (начальниками) кафедр, погоджується заступником начальника Університету з навчальної роботи та затверджується начальником Університету.
Програма комплексного екзамену доводиться до відома курсантів (слухачів, студентів) за семестр до початку атестації випускників.
4.9.5. Розклад комплексних екзаменів і захисту атестаційних робіт складається навчальним відділом Університету, підписується начальником навчального відділу, погоджується заступником начальника Університету з навчальної роботи, затверджується його керівником і доводиться до відома курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за місяць до початку атестації.
У розкладі повинно передбачатися 5 днів для підготовки до кожного комплексного екзамену, крім випускного екзамену з фізичної або льотної підготовки, час на підготовку до яких не надається.
4.9.6. На одному засіданні ЕК можна планувати захист: кваліфікаційних робіт - до 10; дипломних робіт (проектів) - до 6; магістерських робіт - до 5. При усній формі проведення комплексного екзамену на одному засіданні ЕК проводиться атестація не більше 15 курсантів (слухачів, студентів).
У разі великої кількості курсантів (слухачів, студентів) для складання комплексного екзамену в навчальній групі, в якій проводиться атестація, вона поділяється на відповідну кількість навчальних підгруп.
Тривалість проведення екзаменів і захисту атестаційних робіт не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.
4.9.7. Для атестації здобувачів вищої освіти Університету з числа студентів створюється окрема ЕК.
4.9.8. Загальний порядок організації та роботи ЕК під час атестації випускників визначається наказом Міністра оборони України від 09.09.2015
№ 472 “Про затвердження Положення про екзаменаційні комісії вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів”.
4.10. Система забезпечення якості вищої освіти.
Система забезпечення якості вищої військової освіти складається із: системи забезпечення ВВНЗ (ВНП ЗВО) якості освітньої діяльності і
вищої військової освіти (система внутрішнього забезпечення якості);
системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності ВВНЗ (ВНП ЗВО) і вищої освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти Університету за його поданням оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Якість вищої освіти - це рівень здобутих курсантом (слухачем, студентом) знань, умінь, навичок, сформованих інших професійних якостей, що підтверджує його компетентність відповідно до стандартів вищої освіти.
Якість освітньої діяльності - це рівень організації освітнього процесу у закладі вищої освіти, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття курсантами (слухачами, студентами) якісної вищої освіти та сприяє засвоєнню нових знань.
Компетентність - це результат навчання на певному рівні вищої освіти військового фахівця, інтегральний показник якості його підготовки, що характеризується ступенем здатності (готовності) до застосування сформованих знань, умінь, навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, постійного самовдосконалення при виконанні ним службових функцій у звичайних та екстремальних умовах на посаді за призначенням.
Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти Університету освіти функціонує згідно “Положення про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Xxxxx Xxxxxxxx” і передбачає здійснення таких процедур і заходів:
визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої військової освіти;
здійснення моніторингу та періодичний перегляд освітніх програм; щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і
педагогічних працівників Університету та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань у спосіб, що прийнятий у Університеті;
забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково- педагогічних працівників;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів), за кожною освітньою програмою;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації з урахуванням вимог щодо захисту інформації з обмеженим доступом;
забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових роботах працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти.
Відповідальними за функціонування системи є:
на рівні Університету – начальник Університету, заступники начальника університету за напрямками діяльності, навчальний відділ університету;
на рівні факультету (коледжу) – начальник факультету (коледжу), навчальна частина, командири підрозділів курсантів;
на рівні кафедри (циклової комісії) – начальник кафедри (циклової комісії).
Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм передбачає виконання наступних процедур:
моніторинг замовником та Університетом відгуків на випускників, інформаційно-аналітичних матеріалів з бойового досвіду застосування роду військ (сил), міжнародних стандартів, матеріалів науково-практичних конференцій, тощо, аналіз актуальності і відповідності змісту, результатів навчання освітньої програми вимогам держави та замовника;
прийняття рішення замовником або ініціація Університетом пропозиції щодо створення освітньої програми або внесення змін;
створення спільно з замовником на підготовку фахівців робочих груп для розробки освітніх програм за певним рівнем вищої освіти та спеціальністю;
створення в разі підготовки за новою спеціалізацією професійного стандарту вищої військової освіти;
формулювання цілей і завдань освітніх програм або змін до них; формулювання критеріїв, за якими відбуватиметься перегляд навчальних
планів у результаті як зворотного зв’язку із викладачами і курсантами (опитування), випускниками і замовниками, так і внаслідок прогнозування розвитку воєнної науки і суспільства в цілому, аналізу набутого бойового досвіду роду військ (сил);
розробка навчального плану або змін до нього;
формулювання вимог до результатів навчання або змін до них; розробка програм навчальних дисциплін або змін до них.
4.11 Академічна доброчесність в університеті
Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової діяльності.
Дотримання принципів академічної доброчесності є невід’ємною складовою забезпечення якості освітнього процесу та впевненості і довіри до результатів навчання та наукових досягнень. Всебічне сприяння підвищенню академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу позитивно впливає на престиж закладу освіти та його кадрового складу, підвищує рейтинг в системі вищої освіти України роблячи його більш привабливим для потенційних здобувачів вищої освіти в тому числі іноземців.
Порушеннями академічної доброчесності вважається: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до академічної відповідальності, види якої визначаються відповідним Положенням та іншими нормативними документами.
Контроль за дотриманням академічної доброчесності в університеті передбачає такі процедури:
а) для науково-педагогічних (педагогічних) та наукових працівників:
оцінювання рівня посилань на джерела інформації у разі використання розробок, ідей, тверджень, відомостей;
оцінювання дотримання норм законодавства про авторське і суміжні права;
оцінювання рівня достовірності інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну (науковопедагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; контроль за процесом об’єктивного оцінювання результатів навчання.
б) для здобувачів освіти:
оцінювання рівня виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
оцінювання рівня посилань на джерела інформації у разі використання розробок, ідей, тверджень, відомостей;
оцінювання дотримання норм законодавства про авторське і суміжні права;
оцінювання рівня достовірності інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, посилань на використані дослідження методики та джерела інформації.
Запобігання академічного плагіату передбачає:
розробку, видання та розповсюдження методичних матеріалів із визначенням вимог щодо належного оформлення посилань на використані у наукових та науково-методичних працях матеріали;
ознайомлення науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників університету, осіб, які навчаються, з документами, що унормовують запобігання академічного плагіату та встановлюють відповідальність за академічний плагіат;
проведення зі здобувачами вищої освіти занять із вивченням вимог до написання письмових робіт з акцентуванням на принципи самостійності роботи над письмовими завданнями різних видів, коректного використання інформації з інших джерел та уникання плагіату, а також правил опису джерел та оформлення цитувань на першому році навчання бакалаврської та магістерської підготовки;
розміщення на веб-сайтах періодичних видань університету викладу етичних норм публікації та рецензування статей.
Політика, стандарти та процедури дотримання академічної доброчесності у Університеті визначені “Положенні про протидію академічному плагіату в ХНУПС”.
За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково- педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до академічної відповідальності згідно з “Положенням про протидію академічному плагіату в ХНУПС”.
4.12. Переведення, відрахування та поновлення здобувачів вищої освіти.
Прядок переведення, відрахування та поновлення курсантів визначається наказом Міністерства оборони України.
Переведення курсантів, а також поновлення до складу курсантів осіб, які були відраховані, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул. Порядок ліквідації академічної різниці при переведенні або поновленні визначається начальником ВВНЗ, до якого переводиться (поновлюється) курсант. Ліквідація її здійснюється, як правило, до початку навчальних занять.
4.11.1. Переведення курсантів з одного вищого військового навчального закладу до іншого, з однієї форми навчання на іншу дозволяється тільки за умови переведення на ті ж спеціальності, за якими здійснювалась їх підготовка.
Переведення курсантів з одного вищого військового навчального закладу до іншого або з одного напрямку підготовки на інший, з однієї спеціальності на іншу (для курсантів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст та бакалавр) здійснюється з обов’язковим внесенням відповідних змін до умов контракту, що укладається з курсантами після закінчення першого курсу.
Переведення курсантів ВВНЗ до іншого, незалежно від форми навчання, напряму підготовки і спеціальності здійснюється за згодою начальників обох ВВНЗ та з дозволу начальників, яким ці навчальні заклади підпорядковані.
Переведення курсантів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки молодший спеціаліст, ступенями вищої освіти молодший бакалавр та бакалавр, з одного напряму підготовки на інший, з однієї спеціальності на іншу в межах вищого військового навчального закладу здійснюється начальником ВВНЗ.
Переведення курсантів на перший курс ВВНЗ забороняється. За умови виняткових обставин таке переведення може бути здійснене Міністром оборони України за поданням начальника, якому підпорядкований навчальний заклад, де навчається курсант, та згодою начальника, якому підпорядкований навчальний заклад, до якого переводиться курсант.
Курсанти можуть бути переведені:
у зв’язку із службовою необхідністю; за станом здоров’я;
за сімейними обставинами.
4.11.2. Відрахування курсантів, здійснюється:
з першого курсу - начальником ВВНЗ;
з другого і наступних курсів, крім випускного - начальником вищого військового навчального закладу з дозволу начальника, якому цей ВВНЗ підпорядкований;
з випускного курсу - начальником, якому військовий навчальний заклад підпорядкований, за поданням начальника ВВНЗ.
Курсант може бути відрахований з вищого військового навчального закладу:
за академічну неуспішність; за недисциплінованість;
за станом здоров’я, на основі висновку військово-лікарської комісії;
через сімейні обставини та інші важливі причини, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України;
у зв’язку зі скороченням штатів або організаційними заходами, в разі неможливості використання на військовій службі;
через небажання продовжувати навчання (для курсантів перших курсів); у зв’язку з розірванням контракту;
у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. За академічну неуспішність відраховуються курсанти які:
під час семестрового контролю отримали оцінки "незадовільно" з трьох і більше навчальних дисциплін або при другому повторному перескладанні комісії диференційованого заліку чи екзамену отримали оцінку "незадовільно";
не склали державних екзаменів з однієї або декількох навчальних дисциплін чи одержали незадовільну оцінку при захисті атестаційної роботи.
Через недисциплінованість курсанти відраховуються за окремі грубі або неодноразові порушення військової дисципліни, вимог Статутів Збройних Сил України, громадського порядку та здійснення інших правопорушень.
За станом здоров’я курсанти можуть бути відраховані на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Перелік сімейних обставин та інших поважних причин для відрахування курсантів із вищого військового навчального закладу визначається Кабінетом Міністрів України.
Підставою для відрахування курсанта через небажання продовжувати навчання є його рапорт, поданий у встановленому порядку.
Відрахування курсантів із вищих військових навчальних закладів у зв’язку з розірванням контракту зумовлюється недотриманням умов його виконання однією з сторін.
З метою запобігання необ’єктивності в розгляді питань, відрахуванню кожного курсанта повинна передувати особиста бесіда керівників ВВНЗ та факультету. І тільки тоді, коли ця робота не дала позитивних результатів, приймається рішення про відрахування курсанта.
При вирішенні питання про відрахування курсантів кожен випадок відрахування (крім відрахування за станом здоров’я, сімейними обставинами, звинувачувальним вироком суду) обов’язково розглядається на вченій раді ВВНЗ. Готують всі необхідні документи і матеріали для розгляду на засіданні вченої ради начальники відповідних факультетів.
При відрахуванні за станом здоров’я начальнику, якому підпорядкований вищий військовий навчальний заклад, подається лише клопотання начальника ВВНЗ та постанова військово-лікарської комісії.
При відрахуванні курсанта у разі ліквідації вищого військового навчального закладу та у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, начальнику подається у встановленому порядку тільки відповідна доповідь.
4.11.3. Поновлення до складу курсантів. Особи, відраховані з вищих військових навчальних закладів, можуть бути поновлені до складу курсантів не раніше десяти місяців після відрахування і якщо з часу їх відрахування із ВВНЗ минуло не більше трьох років.
Поновлення курсантів на перший курс вищих військових навчальних закладів забороняється. Начальник ВВНЗ має право поновити на другий курс курсантів, які були відраховані з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять на другому курсі.
Курсанти, які навчалися за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст та ступенем вищої освіти магістр, можуть бути поновлені на навчання у тих же ВВНЗ, з яких були відраховані, або у інших однотипних вищих військових навчальних закладах на спеціальність, за якою здійснювалася їх підготовка, а також на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки молодший спеціаліст, ступенями вищої освіти молодший бакалавр та бакалавр за тією ж або іншою спеціальністю (напрямом підготовки).
Для поновлення до складу курсантів військовослужбовець подає встановленим порядком рапорт, цивільна особа - заяву на ім’я військового комісара за місцем свого проживання.
Командир військової частини (військовий комісар) вивчає морально- ділові якості кандидата на поновлення, його придатність до навчання у вищому військовому навчальному закладі за станом здоров’я і порушує клопотання перед начальником відповідного ВВНЗ про поновлення кандидата до складу курсантів. До клопотання додаються характеристика на кандидата, підписана командиром військової частини, довідка про стан здоров’я та його рапорт (заява) про поновлення.
У разі прийняття позитивного рішення про поновлення кандидата (та згоди замовника) начальник ВВНЗ подає на ім’я начальника, якому підпорядкований ВВНЗ, клопотання про поновлення кандидата до складу курсантів.
У випадку поновлення курсантів, які були відраховані з першого курсу, на другий курс, начальник вищого військового навчального закладу надсилає запит щодо направлення кандидата до ВВНЗ для ліквідації академічної заборгованості, а потім інформує командира військової частини про зарахування кандидата до ВВНЗ на навчання (у разі успішної ліквідації заборгованості) або про відмову в зарахуванні.
5. МЕТОДИЧНА РОБОТА
5.1. Основні завдання методичної роботи:
науково-методичне забезпечення організації, проведення та управління якістю освітнього процесу (освітньої діяльності);
підвищення методичної майстерності керівного складу, науково- педагогічних (педагогічних), наукових працівників, командирів підрозділів курсантів (слухачів, студентів) Університету;
удосконалення методики, форм та технологій проведення всіх видів навчальних занять тощо.
5.2. Науково-методичне забезпечення освітнього процесу здійснюється Університетом на підставі нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України з урахуванням науково- педагогічних досягнень у галузі вищої освіти та підготовки військових фахівців.
Науково-методичне забезпечення освітнього процесу включає створення стандартів вищої військової освіти, підручників, навчальних та навчально- методичних посібників, обґрунтування навчально-методичної та організаційно-планувальної документації.
Методичні розробки для проведення навчальних занять розробляються на кафедрах, обговорюються на засіданнях кафедр або предметно-методичних комісій і затверджуються керівником (начальником, завідувачем) кафедри.
5.3. Основними формами і напрямами методичної роботи у Університеті
є:
проведення навчально-методичних (методичних) зборів (до 5 діб), нарад,
науково-методичних конференцій та семінарів;
засідання вчених рад Університету, факультетів, методичних рад Університету, методичних комісій факультетів, засідання кафедр (предметно- методичних комісій) з розгляду питань методики навчання та виховання курсантів (слухачів, студентів);
інструкторсько-методичні, показові, відкриті та пробні заняття;
лекції, доповіді, повідомлення з питань методики навчання, загальної та військової педагогіки і психології;
розробка і вдосконалення навчально-методичних матеріалів, тестів тощо, вдосконалення матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;
проведення педагогічних (методичних) експериментів і втілення їх результатів в освітній процес, вивчення та реалізація в освітньому процесі вимог керівних документів, передового педагогічного досвіду та досвіду бойової підготовки військ (сил);
розробка пропозицій щодо вдосконалення освітньо-професійних (освітньо-наукових) програм підготовки військових фахівців, вимог до системи забезпечення якості вищої освіти (у разі їх наявності), навчальних (робочих навчальних) планів, програм (робочих програм) навчальних дисциплін;
розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо планування роботи науково-педагогічних (педагогічних) працівників, курсантів (слухачів, студентів);
проведення контролю навчальних занять.
5.4. Навчально-методичні (методичні) збори у Університеті (на факультеті, кафедрі) проводяться перед початком навчального року (семестру). На зборах підводяться підсумки роботи за період навчання (минулий навчальний рік, семестр), визначаються і обговорюються раціональні підходи до навчальної, методичної та виховної роботи, організовується проведення лекцій і доповідей на військово-педагогічні, науково-методичні та спеціальні теми, віддаються рекомендації щодо порядку реалізації в освітньому процесі нових вимог нормативних документів і досвіду військ (сил).
5.5. Навчально-методичні (методичні) наради проводяться з метою вирішення конкретних питань навчально-методичної роботи на факультеті (у відділенні військової підготовки, на кафедрі). Спільні наради декількох кафедр (міжкафедральні наради) організовуються і проводяться начальником Університету, його заступниками, начальником навчального відділу, керівниками факультетів, кафедр.
5.6. Науково-методичні конференції та семінари проводяться у Університеті (на факультетах, кафедрах). На них розглядаються найважливіші питання вдосконалення підготовки військових фахівців, утілення в освітній процес нових технологій, методів навчання, досліджень з проблем військової освіти, наукової організації праці науково-педагогічних працівників. Науково- методичні конференції можуть відпрацьовувати, розробляти рекомендації, які затверджуються начальником Університету, факультету, кафедри.
5.7. Методична рада Університету є дорадчим органом вченої ради Університету.
Основними напрямами діяльності методичної ради Університету є: визначення заходів щодо удосконалення освітнього процесу в
університеті;
узагальнення та поширення передового досвіду організації та проведення навчальної, виховної, методичної роботи факультетів і кафедр університету, інших вищих військових і цивільних навчальних закладів;
розробка пропозицій щодо вдосконалення освітніх (освітньо- професійних, освітньо-наукових) програм підготовки військових фахівців;
підвищення педагогічної майстерності індивідуальної підготовки, та професійних якостей керівного складу, науково-педагогічних працівників та командирів підрозділів курсантів;
впровадження в освітній процес сучасних форм, методів та технологій проведення навчальних занять, досвіду застосування військ (сил) у антитерористичній операції, бойової підготовки, участі їх у міжнародних операціях, навчаннях, стандартів НАТО, ІСАО та інших;
координування методичної роботи в університеті, спрямованої на активізацію пізнавальної діяльності курсантів (слухачів, студентів) та розвиток їх творчого мислення й самостійності;
удосконалення науково-методичне забезпечення освітнього процесу; розповсюдження досвіду підготовки військових фахівців у провідних
країнах світу.
5.8. Методична комісія факультету є колективним дорадчим органом факультету, що утворюється на навчальний рік і створюється з метою надання допомоги начальнику (декану) факультету щодо системної роботи зі створення та вдосконалення стандартів вищої військової освіти за спеціальностями підготовки, координації методичної роботи кафедр, вирішення питань організації освітнього процесу, його якісного навчально- методичного забезпечення, спрямованих на підвищення ефективності та якості вищої військової освіти, удосконалення освітнього процесу з урахуванням сучасної педагогічної науки, провідного вітчизняного та світового досвіду, міжнародних стандартів, інноваційних технологій навчання, досвіду застосування військ (сил) в сучасних умовах. Вона сприяє підвищенню фахової та професійної майстерності науково-педагогічних працівників.
Завданнями методичної комісії факультету є:
аналіз заходів методичної роботи кафедр, визначення основних заходів методичної роботи факультету та кафедр на навчальний рік;
складання проекту плану методичної роботи факультету та організація його реалізації;
вироблення єдиних системних підходів до реалізації заходів методичної роботи на кафедрах факультету, підготовка пропозицій і матеріалів до розгляду на засіданнях вченої ради факультету та методичної ради університету;
методичне керівництво заходами з вдосконалення освітньо-професійних (освітньо-наукових) програм підготовки військових фахівців, навчальних (робочих навчальних) планів, програм (робочих програм) навчальних дисциплін за спеціальностями факультету;
розробка навчально-методичних документів та організація заходів методичної роботи міжкафедрального та міжфакультетського рівнів, контроль і координація методичної роботи кафедр;
взаємодія з методичними комісіями інших факультетів для вирішення питань організації міжфакультетських заходів;
вивчення та аналіз викладання навчальних дисциплін на кафедрах факультету, якості їх методичного забезпечення;
організаційно-методичне керівництво роботою предметно-методичних комісій кафедр, надання їм допомоги в організації і веденні заходів методичної роботи;
розробка практичних рекомендацій щодо виконання на факультеті рішень органів військового управління, організація і контроль їх виконання;
вивчення, аналіз та узагальнення досвіду застосування військ (сил) у антитерористичній операції, передового досвіду методичної роботи кафедр та науково-педагогічних працівників інших факультетів університету та споріднених факультетів цивільних навчальних закладів, відпрацювання рекомендацій щодо його впровадження в конкретну навчальну дисципліну, навчальний план та стандарти вищої військової освіти;
розгляд навчальної, навчально-методичної літератури та рекомендація її до розгляду на вченій раді факультету;
організація та методичне супроводження педагогічних (методичних) експериментів, втілення в освітній процес активних форм та методів навчання, проведення вікторин та конкурсів;
участь у підготовці та проведення на факультеті навчально-методичних зборів, науково-методичних конференцій, семінарів, навчально-методичних нарад, інструкторко-методичних, відкритих та показових занять, контрольних відвідувань викладачів та інших заходів методичного спрямування;
оцінка пробного заняття молодого викладача;
експертна допомога при розробці наочних посібників, аудіо-візуальних, комп’ютерних технологій навчання, заходів з вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази;
допомога керівництву факультету у складанні звітів, доповідей з питань організації та вдосконалення освітнього процесу.
5.9. Кафедра є центром методичної роботи. На засіданнях кафедри обговорюються питання вдосконалення структури і змісту навчальних дисциплін, методик проведення і матеріально-технічного забезпечення навчальних занять, підготовки науково-педагогічних (педагогічних) кадрів і підвищення кваліфікації особового складу кафедри, проведення педагогічних (методичних) експериментів тощо. Рішення на засіданнях кафедри приймається більшістю голосів. Протоколи засідання підписуються секретарем і затверджуються керівником (начальником, завідувачем) кафедри.
5.10. На кафедрі створюються предметно-методичні комісії (далі - ПМК), до складу яких входять науково-педагогічні (педагогічні) працівники, які разом ведуть навчальну роботу з певної навчальної дисципліни або групи навчальних дисциплін. До складу комісії залучаються науково-педагогічні (педагогічні) працівники споріднених кафедр, а також керівний склад Університету, командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів). Голова ПМК призначається керівником (начальником, завідувачем) кафедри. Можуть створюватися міжкафедральні ПМК.
На ПМК покладаються:
розробка і вдосконалення часткових методик викладання навчальних дисциплін;
розробка пропозицій щодо вдосконалення освітніх (освітньо- професійних, освітньо-наукових) програм підготовки військових фахівців, навчальних (робочих навчальних) планів та програм (робочих програм) навчальних дисциплін;
підготовка та обговорення текстів лекцій, методичних розробок, а також інших навчально-методичних матеріалів з усіх видів навчальних занять;
розробка та обговорення змісту індивідуальних завдань для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) з навчальних дисциплін;
розробка матеріалів навчально-методичного забезпечення самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів);
надання допомоги призначеним на посади науково-педагогічним (педагогічним) працівникам у засвоєнні навчальної дисципліни і в підготовці їх до проведення занять;
проведення показових, інструкторсько-методичних і пробних занять з подальшим їх обговоренням;
узгодження змісту і методики викладання навчальної дисципліни з відповідною роботою споріднених ПМК;
організація зв’язку та співробітництва з підрозділами курсантів (слухачів, студентів) з питань освітнього процесу;
обговорення проектів підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій та іншої науково-методичної літератури;
розробка пропозицій щодо вдосконалення навчально-матеріальної бази і безпосередня участь у їх реалізації;
розробка залікових, екзаменаційних матеріалів та варіантів контрольних робіт;
аналіз результатів поточної успішності, диференційованих заліків та екзаменів з відповідної навчальної дисципліни;
підвищення методичної майстерності та професійної підготовки науково- педагогічних (педагогічних) працівників;
утілення в навчальний процес передового досвіду військ (сил) та інших ВВНЗ та ВНП ЗВО.
Рекомендації та рішення ПМК відображаються в журналі роботи XXX і підписуються її головою.
5.11. На кафедрі також може створюватися творча група, як позаштатне об’єднання науково-педагогічних працівників кожної кафедри університету в системі організації та проведення заходів методичної роботи, які через навчальну, наукову, методичну роботу, дослідницьку діяльність та їх результативність впливатимуть на якість освітнього процесу.
Завдання творчої групи:
поглиблене вивчення досягнень сучасної педагогіки з обраної науково- педагогічної проблеми, досвіду бойових дій та бойової підготовки військ (сил), впровадження їх у освітній процес;
узагальнення матеріалів та відпрацювання проектів стандартів вищої військової освіти;
врахування рекомендацій замовників на підготовку фахівців, досягнень педагогічної науки, їх апробація, внесення коректив та пошук оптимальних шляхів реалізації;
застосування результатів науково-педагогічних досліджень та розробка рекомендацій щодо їх реалізації у освітньому процесі;
вивчення, узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду, демонстрація його широкому загалу науково-педагогічних працівників;
підготовка, організація та проведення педагогічних (методичних) експериментів;
сприяння вдосконаленню освітнього процесу, застосуванню сучасних форм, методів та технологій проведення навчальних занять;
моделювання та апробація авторських моделей досвіду; підвищення рівня фахової майстерності;
моніторинг ефективності використання освітніх технологій у освітньому процесі;
підготовка та друкування методичних матеріалів за результатами роботи.
5.12. Інструкторсько-методичні заняття проводяться з найбільш важливих і складних тем навчальних дисциплін, особливо з тих, що викладаються двома і більше науково-педагогічними (педагогічними) працівниками або із залученням до їх проведення командирів підрозділів курсантів (слухачів, студентів).
Метою інструкторсько-методичних занять є відпрацювання питань раціональної організації та проведення навчальних занять, засвоєння найбільш ефективних методичних прийомів, установлення загального розуміння і методики відпрацювання викладання навчальних питань. Інструкторсько- методичні заняття проводять керівники та заступники керівників Університету, керівники факультетів, кафедр, найбільш підготовлені та висококваліфіковані науково-педагогічні (педагогічні) працівники, командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів).
5.13. Показові заняття проводяться начальником Університету, заступниками, керівниками факультетів, кафедр, їх заступниками, а також досвідченими і висококваліфікованими науково-педагогічними, педагогічними працівниками, командирами підрозділів курсантів (слухачів, студентів) з метою показу найбільш ефективної організації і методики проведення навчальних занять, ефективних методів використання на заняттях лабораторного обладнання, озброєння та військової техніки, інших елементів навчально-матеріальної бази. Показові заняття організовуються відповідно до плану методичної роботи на навчальний рік та розкладу навчальних занять. На них мають бути присутні науково-педагогічні (педагогічні) працівники і командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів).
5.14. Відкриті заняття проводяться відповідно до розкладу навчальних занять з метою обміну досвідом, надання допомоги науково-педагогічним (педагогічним) працівникам з організації занять і вдосконалення методики їх проведення.
5.15. Пробні заняття проводяться за рішенням начальника Університету, факультету, кафедри з метою визначення готовності науково-педагогічних (педагогічних) працівників до самостійного проведення навчальних занять з курсантами (слухачами, студентами), а також вироблення методики
проведення навчальних занять з нових тем і питань. Пробні заняття проводяться без курсантів (слухачів, студентів).
Показові, відкриті та пробні заняття обговорюються на засіданнях кафедр або ПМК і оформляються відповідним протоколом.
5.16. З метою швидкої та ефективної адаптації молодих викладачів до особливостей навчальної, методичної та виховної роботи з курсантами, надання практичної допомоги у проведенні начальних занять та виховних заходів в Університеті запроваджено наставництво, як різновид індивідуальної роботи з молодими викладачами.
Завдання наставництва:
надання допомоги викладачам-початківцям в оволодінні новими технологіями навчання та виховання, у науковій організації педагогічної роботи;
формування педагогічної майстерності;
виховання бажання постійного педагогічного пошуку.
Наставництво встановлюється над наступними науково-педагогічними працівниками:
що мають стаж педагогічної діяльності не більше 3- х років; переведеними на іншу роботу, якщо виконання ними службових
обов’язків вимагає розширення і поглиблення професійних знань і оволодіння новими практичними навичками;
які потребують додаткової підготовки для проведення складних тем або певної тематики;
які потребують додаткової підготовки за великої перерви в педагогічній діяльності (більше 3- х років).
Завдання наставника:
надати допомогу у складанні індивідуального плану професійного становлення у посаді молодого викладача;
надавати допомогу молодому викладачу: у підготовці до проведення навчальних занять; оформленні навчально-методичної документації; організації позааудиторних заходів, дослідної, пошукової роботи; підготовці наочних посібників, технічних засобів навчання, роздаткового матеріалу; підборі навчальної та методичної літератури для самоосвіти та в її організації;
запрошувати молодого викладача на свої заняття та позааудиторні заходи;
бути присутнім на заняттях та проводити детальний аналіз навчальних заняття свого підлеглого;
сприяти виробленню у молодого викладача власного педагогічного почерку.
подавати начальнику кафедри пропозиції щодо вдосконалення роботи з молодим викладачем.
5.17. Педагогічні (методичні) експерименти організовуються і проводяться з метою перевірки на практиці результатів наукових досліджень у галузі військової освіти та педагогічної науки. Втілення в освітній процес рекомендацій, заснованих на результатах наукових досліджень, здійснюється
після їх експериментальної перевірки, обговорення на кафедрі, розгляду на вченій раді Університету, факультету.
5.18. Контроль навчальних занять проводиться начальником Університету та його заступниками, начальниками (заступниками начальника, старшими офіцерами) навчальних відділів (відділень, частин), керівниками (начальниками) факультетів, кафедр і їх заступниками, професорами, доцентами, старшими викладачами з метою визначення наукового і методичного рівнів проведення навчального заняття, ступеня досягнення навчальної і виховної мети, рівня підготовки особи, яка проводить заняття, підвищення якості навчання і виховання курсантів (слухачів, студентів), виявлення позитивного досвіду та недоліків у навчанні, надання допомоги кафедрам у покращенні освітнього процесу.
Контроль навчальних занять може бути плановим і позаплановим. За результатами контролю навчальних занять проводиться їх детальний аналіз з науково-педагогічними (педагогічними) працівниками особисто (науково- педагогічними та педагогічними працівниками кафедри, ПМК). Висновки, зауваження та рекомендації щодо вдосконалення змісту і методики проведення навчального заняття відображаються в журналі контролю навчальних занять і доводяться до відома кожного науково-педагогічного (педагогічного) працівника кафедри, що перевірявся, та керівника (начальника, завідувача) кафедри. Контроль навчальних занять повинен охоплювати усіх науково-педагогічних (педагогічних) працівників кафедри. При цьому робота кожного науково-педагогічного (педагогічного) працівника з проведення навчальних занять перевіряється не менше одного разу за навчальний рік.
Контроль навчальних занять може також здійснюватися комісіями, які створюються за рішенням начальника Університету, факультету, кафедри.
Основні питання, що перевіряються під час контролю навчальних занять: а) під час контролю лекції:
наявність у викладача затвердженого плану-конспекту (конспекту) лекції; відповідність змісту лекції робочій програмі навчальної дисципліни,
розкриття в ній основних проблем теми;
зміст лекції, її науковий рівень, військово-практична (методологічна) спрямованість;
зв’язок із бойовою підготовкою військ, досвідом бойових дій;
наявність джерел для самостійного вивчення теми курсантами та їх кваліфікований огляд;
мовленнєва та мовна культура викладача;
організація заняття та ефективність використання навчального часу;
ступінь досягнення навчальної і виховної мети заняття; б) під час контролю групових занять і групових вправ:
наявність i якість затвердженого плану проведення заняття; відповідність змісту заняття робочій програмі навчальної дисципліни;
підготовленість курсантів, їх активність та інтенсивність роботи на занятті;
організація заняття та ефективність використання навчального часу; матеріально-технічне забезпечення заняття;
вміння викладача провести аналіз заняття загалом та оцінити кожного курсанта;
ступінь досягнення навчальної і виховної мети заняття; в) під час контролю практичних занять:
наявність i якість затвердженого плану проведення заняття; відповідність змісту занять робочій програмі навчальної дисципліни; теоретичний, методичний та організаційний рівень проведення занять;
ефективність методів практичного навчання курсантів, військово- професійна спрямованість занять;
зв’язок практичних питань із лекційним (теоретичним) курсом; уміння викладача створювати творчу обстановку на занятті; матеріально-технічне забезпечення занять;
наявність i виконання вимог інструкції з техніки безпеки; організація заняття та ефективність використання навчального часу;
уміння викладача провести аналіз i дати оцінку практичних дій кожного курсанта та заняття загалом;
г) під час контролю семінарських занять:
підготовленість курсантів, їх активність при обговоренні питань семінарського заняття;
організація заняття та ефективність використання навчального часу; ступінь досягнення мети семінарського заняття;
д) під час контролю самостійної роботи:
методика роботи викладача щодо надання допомоги курсантам у самостійному набутті знань;
рівень самостійності роботи курсантів (кількість часу, витраченого курсантами на самостійну роботу);
організація заняття та його ефективність; досягнення мети заняття;
е) під час контролю тактичних (тактико-спеціальних), тактико-стройових занять i воєнних xxxx:
методичний, організаційний та військово-професійний рівень заняття (воєнної гри);
організація виховної роботи в ході навчання (воєнної гри); завантаженість курсантів у ході заняття (воєнної гри); дотримання режиму таємності;
ефективність використання навчального часу;
якість підготовки і роботи допоміжного персоналу і підрозділів забезпечення;
наявність і виконання вимог інструкції з техніки безпеки;
5.19. З метою надання методичної допомоги, виявлення характерних недоліків і проблем навчально-методичної роботи на факультетах, кафедрах університету та визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітнього процесу в Університеті на навчальний рік під керівництвом заступника начальника університету з навчальної роботи зорганізується робота групи кращих методистів університету з контролю якості організації освітнього процесу на факультетах та кафедрах університету, яка здійснює:
узагальнення та розповсюдження на кафедрах передового педагогічного досвіду, результатів проведення педагогічних (методичних) експериментів, бойової підготовки військ (сил), участі у міжнародних миротворчих навчаннях, досвіду застосування Збройних Сил України у антитерористичній операції;
контроль за своєчасністю внесення змін у робочі програми навчальних дисциплін за результатами бойової підготовки військ (сил), участі у міжнародних миротворчих навчаннях, досвіду застосування Збройних Сил України у антитерористичній операції;
надання допомоги викладачам, які починають педагогічну діяльність; перевірку організації навчальної та методичної роботи на факультетах і
кафедрах університету згідно затверджених планів та під час комплексних перевірок структурних підрозділів університету.
5.20. З метою узагальнення і розповсюдження передового досвіду навчання та виховання курсантів (слухачів, студентів), організації проведення педагогічних (методичних) експериментів і втілення їх результатів в освітній процес, створення умов для підвищення педагогічної майстерності науково- педагогічних (педагогічних) працівників у Університету створюються навчально-методичні кабінети.
Роботу навчально-методичних кабінетів організовує заступник начальника Університету з навчальної роботи або начальник навчального відділу Університету.
Навчально-методичний кабінет забезпечує також накопичення науково- методичних матеріалів, проведення навчально-методичних (методичних) зборів, методичних рад, ведення бібліографії, організовує виставки педагогічної і науково-методичної літератури тощо.
4.16. Організація методичної роботи у Університеті покладається на навчальний відділ Університету. Він розробляє план методичної роботи на навчальний рік, організовує і контролює його виконання. Заходи плану методичної роботи Університету вносяться до плану-календаря основних заходів на місяць.
Функції та порядок роботи дорадчих та позаштатних об’єднань науково- педагогічних працівників визначаються окремими положеннями та наказами начальника університету на навчальний рік.
6. ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ТА ЗВІТУВАННЯ НАУКОВО- ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
6.1. Організація роботи науково-педагогічних (педагогічних) працівників здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, розпорядку дня, правил внутрішнього трудового розпорядку дня.
Основним документом планування та обліку роботи науково- педагогічних (педагогічних) працівників є Індивідуальний план роботи. В Індивідуальному плані зазначають всі види діяльності, що плануються на навчальний рік та за якими науково-педагогічний (педагогічний) працівник звітує із заповненням відповідної графи.
Основними видами діяльності є навчальна, методична, наукова та організаційна. Індивідуальні плани розглядаються на засіданні кафедри й затверджуються завідувачем кафедри. Індивідуальний план завідувача кафедри затверджує начальник (декан) факультету.
Щорічно наприкінці навчального року на засіданні кафедри обговорюється виконання науково-педагогічними (педагогічними) працівниками Індивідуальних планів. Начальник кафедри робить висновки про виконання Індивідуальних планів роботи, висновки затверджуються на засіданні кафедри.
6.2. Не рідше одного разу на 5 років або при переукладанні (продовженні) трудового договору (контракту) проводиться звітування науково- педагогічного (педагогічного) працівника. Звіт розглядається на засіданнях кафедри, які дають висновок щодо подальшої роботи науково-педагогічного (педагогічного) працівника або приймають рішення про його відповідність займаній посаді та його кваліфікації.
6.3. З метою стимулювання безперервного підвищення рівня професійної компетентності науково-педагогічних (педагогічних) працівників, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності освітнього процесу, а також визначення відповідності їх займаним посадам проводиться їх атестація.
Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація проводиться не частіше ніж один раз на три роки.
Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, повнота, об’єктивність та системність оцінювання діяльності НПП.
Атестація науково-педагогічних (педагогічних) працівників з числа військовослужбовців проводиться відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за №438/16454.
Атестації керівників, їх заступників, інших науково-педагогічних (педагогічних) працівників з числа працівників Збройних Сил України вищих військових навчальних закладів, що належать до сфери управління Міністерства оборони України здійснюється згідно наказу Міністерства
оборони України та Міністерства освіти і науки України від 11.02.2016 року
№ 71/109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2016 року за
№ 358/28488 “ Про затвердження Положення про проведення атестації науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, що належать до сфери управління Міністерства оборони України”.
7. ПІДГОТОВКА ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНОГО СКЛАДУ ТА НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
7.1. Підготовка та підвищення кваліфікації керівного складу та наукових і науково-педагогічних працівників здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.
Підготовка наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації у Університеті організовується і проводиться в докторантурі, ад’юнктурі та шляхом здобуття наукового ступеня поза докторантурою та ад’юнктурою.
Підготовка офіцерів, призначених у Університет безпосередньо з військ (сил) на посади керівного складу, науково-педагогічних (педагогічних), наукових працівників, здійснюється на відповідних курсах у Університеті.
Начальники курсів, курсові офіцери, командири рот (батарей, ескадрилій) і взводів курсантів можуть проходити початкову підготовку у Університеті або на зборах, що організовуються за рішенням керівника (начальника), якому підпорядкований Університет.
Підвищення кваліфікації науково-педагогічних (педагогічних), наукових працівників здійснюється під час проведення ними всіх видів навчальних занять, методичної та наукової роботи, під час занять з індивідуальної підготовки, а також у процесі самостійної роботи з удосконалення військових і спеціальних знань.
Підвищення кваліфікації, крім того, здійснюється:
науково-педагогічними (педагогічними), науковими працівниками- військовослужбовцями - на курсах підвищення кваліфікації офіцерського складу Університету, а також на інших курсах, які забезпечують підвищення індивідуальної фахової підготовки, на стажуванні у військах (силах), споріднених ВВНЗ (ВНП ЗВО), в установах, на підприємствах, в організаціях Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади України, а також на навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння та військової техніки тощо;
науково-педагогічними (педагогічними), науковими працівниками Збройних Сил України - у навчальних закладах (підрозділах) системи підвищення кваліфікації фахівців Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади України, на стажуванні в провідних ВВНЗ (ВНП ЗВО), ЗВО і науково-дослідних установах, на підприємствах промисловості, а також на курсах, які забезпечують підвищення індивідуальної фахової підготовки.
Інші категорії офіцерів постійного складу підвищують свою кваліфікацію на зборах, навчаннях, а також у системі індивідуальної підготовки.
7.2. Управління підвищенням кваліфікації науково-педагогічних (педагогічних), наукових працівників, які залучені до освітнього процесу, покладено на заступника начальника Університету з навчальної роботи, організація та контроль - на навчальний відділ Університету. Він розробляє
план підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу, науково- педагогічних (педагогічних) працівників Університету на навчальний рік. На кафедрі діяльність з підвищення кваліфікації планує й організовує керівник (начальник, завідувач) кафедри.
7.3. Навчання науково-педагогічних (педагогічних), наукових працівників-військовослужбовців, які залучені до освітнього процесу, на курсах підвищення кваліфікації або проходження ними стажування у військах (силах) проводиться не рідше ніж один раз на 5 років. Підвищення кваліфікації досвідчених науково-педагогічних (педагогічних), наукових працівників може здійснюватися безпосередньо у Університеті за індивідуальними планами.
Науково-педагогічні (педагогічні), наукові працівники- військовослужбовці , які залучені до освітнього процесу, направляються для участі у навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння і військової техніки за планами Міністерства оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України, командувачів військ оперативних командувань, керівників структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України за узгодженням з керівником, якому підпорядкований Університет. При цьому залучення науково- педагогічних (педагогічних), наукових працівників-військовослужбовців для участі у навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння і військової техніки має здійснюватися з урахуванням освітнього процесу у Університеті. Терміни направлення науково-педагогічних (педагогічних), наукових працівників- військовослужбовців мають доводитися до відома Університету не пізніше ніж за 2 місяці до початку запланованого заходу.
Стажування - це одна з основних форм підвищення кваліфікації, що проводиться шляхом виконання науково-педагогічними (педагогічними), науковими працівниками професійних завдань та функцій на певній посаді.
Стажування може здійснюватись:
на власній базі;
на споріднених кафедрах та факультетах ВНЗ аналогічного профілю або ВВНЗ (ВНП ЗВО) міста, країни;
в органах військового управління, військових частинах (на кораблях), на підприємствах, в організаціях, установах Міністерства оборони України;
на підприємствах, в організаціях та установах інших центральних органів виконавчої влади.
Стажування викладачів-військовослужбовців у військах (силах) проводиться з метою:
удосконалення їх військово-професійних знань і навичок зі спеціальності на відповідних командних, штабних, інженерних та інших посадах;
вивчення для використання в освітньому процесі передового досвіду оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки військ (сил) і служби випускників Університету у військах (силах);
надання допомоги військам (силам) у впровадженні в їх практичну діяльність передових методів навчання і виховання, результатів наукових досліджень.
Стажування може проводитися також у структурних підрозділах Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, в установах, на підприємствах і в організаціях Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади України. Тривалість стажування встановлюється навчальною програмою стажування.
Рішенням начальника Університету відрядження науково-педагогічних (педагогічних), наукових працівників у війська (сили) тривалістю не менше одного місяця для виконання службового завдання, пов’язаного з практичною діяльністю зі спеціальності, може бути зараховане як стажування.
Військові частини, установи, ВВНЗ (ВНП ЗВО) та організації, де проводиться стажування, визначаються начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Командувача ПС ЗС України, на підставі заявок Університету.
7.4. На кожного призначеного на кафедру науково-педагогічного (педагогічного), наукового працівника, який починає проводити навчальну, методичну, наукову (науково-технічну) та організаційну роботу, розробляється план його професійного становлення. Для безпосереднього керівництва і надання йому допомоги призначається керівник (наставник) з числа досвідчених науково-педагогічних (педагогічних), наукових працівників (професорів, доцентів, старших викладачів).
7.5. Індивідуальна підготовка - це система навчальних та виховних заходів підготовки осіб офіцерського складу, сержантського, старшинського і рядового складу щодо підвищення рівня їх теоретичних знань, удосконалення практичних навичок, умінь та професійної майстерності.
Організація індивідуальної підготовки осіб офіцерського складу, сержантського, старшинського і рядового складу здійснюється відповідно до вимог керівних документів Генерального штабу Збройних Сил України.