54001, Україна, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 42, оф. 10. тел. (068) 903-98-03, (067) 01-01-160, e-mail: nikoproekt@ukr.net ЄДРПОУ 41209862; р/р 26004053229355 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 326610

Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

Стратегічна екологічна оцінка проекту державного планування виконується згідно вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Даний закон був розроблений на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Xxxxxxxxx 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.

Закон був розроблений з метою врегулювання відносин у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виконання документів державного планування.

Проведення стратегічної екологічної оцінки (далі СЕО) застосовується як системний процес для всебічного оцінювання на етапі планування проекту державного планування, що передбачає розгляд можливих альтернатив, заходів з пом’якшення негативних наслідків та їх інтеграцію до запропонованої містобудівної документації.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку до проекту «Генеральний план с. Сівка- Калуська Калуської міської ради Калуського району Івано-Франківської області» виконаний ТОВ «Нікопроект» відповідно до договору № ІВ/21/20-С1 від 01.03.2021р., укладеного з Управлінням архітектури та містобудування Калуської міської ради.

Розділ 1. Зміст та основні цілі документу державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування ‌

Генеральний план села є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, що розробляється на виконання статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Генеральний план села розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Склад та зміст генерального плану визначається ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту». Рішення генерального плану мають відповідати вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», а також широкого кола інших державних будівельних норм та державних стандартів України.

Генеральний план населеного пункту складається з текстових та графічних матеріалів. До складу текстових матеріалів включаються: а) пояснювальна записка; б) основні положення генерального плану. Пояснювальна записка містить такі розділи:

1) Вступ; 2) Аналітична частина; 3) Обґрунтування та пропозиції; 4) Додатки. Деталізація змісту даних розділів наведена у ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту».

Перелік графічних матеріалів генерального плану населеного пункту:

1) Схема розташування населеного пункту в системі розселення.

2) План існуючого використання території. Схема існуючих планувальних обмежень.

3) Генеральний план (основне креслення). Схема проектних планувальних обмежень.

4) Схема вулично-дорожньої мережі, сільського та зовнішнього транспорту.

5) Схема інженерного обладнання території.

6) Схема інженерної підготовки та вертикального планування території.

7) Розділи «Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)» на мирний час та особливий період.

Основними цілями проекту генерального плану, на основі положень чинних документів державної політики та вимог містобудування, є:

- планування території з урахуванням екологічної ємкості територій, додержанням вимог охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки відповідно до ст. 59 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій при здійсненні планування територій відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи містобудування»;

- передбачення заходів щодо дотримання екологічних вимог при здійсненні містобудівної діяльності відповідно до ст. 48 Закону України «Про охорону земель».

- розвиток селітебної зони відповідно до прогнозної чисельності населення із забезпеченням функціональності містобудівного розвитку;

- розвиток мережі установ та організацій громадського обслуговування;

- розвиток виробничих територій: промислово-комунальних, сільськогосподарських територій, формування комунальних зон тощо з урахуванням забезпечення санітарно- гігієнічної сумісності з оточуючою селітебною територією. Забезпечення подальшого розвитку підприємств реального сектору економіки;

- організація зон альтернативного сільськогосподарського господарства, в т.ч. за рахунок рекультивації порушених територій;

- формування ландшафтно-рекреаційних та туристичних зон, резервування ділянок для розміщення об’єктів рекреаційно-туристичного призначення;

- розвиток транспортної інфраструктури населеного пункту: організація вулично- дорожньої та транспортної мережі, формування об’їзних доріг;

- розвиток споруд та мереж інженерної інфраструктури села для забезпечення потреб сельбищних, виробничих та ландшафтно-рекреаційних зон на кінець розрахункового періоду. Визначення стратегічних напрямків санітарної очистки території з урахуванням перспективних обсягів утворення ТПВ;

- визначення заходів інженерної підготовки, захисту території від небезпечних природних процесів, заходів з вертикального планування, як для існуючих так і для перспективних ділянок містобудівного освоєння території;

- дотримання санітарних норм та правил, законодавчих актів у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічних норм та охорони навколишнього природного середовища при визначенні проектних рішень з планувальної структури населеного пункту, визначенні функціонального використання території;

- врахування та забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини.

Генеральний план села розробляється відповідно до розвитку рішень схеми планування території Калуського району. У свою чергу рішення генерального плану є основою для розроблення плану зонування території населеного пункту та надалі деталізуються й уточнюються у детальних планах територій. При розроблені генерального плану враховуються також стратегії і програми економічного, екологічного, соціального розвитку, наявна чинна проектна документація, спеціалізовані схеми, проекти і програми, що діють в населеному пункту, в тому числі:

1) Екологічні програми (вибіркові):

- Програма охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області до 2025 року;

- Регіональний план управління відходами в Івано-Франківській області до 2030 року;

- Комплексна регіональна цільова програма розвитку водного господарства на період до 2021 року в області;

- Обласна цільова Програма розвитку лісового та мисливського господарства Івано- Франківської області на 2017-2021 роки;

- Програма з виконання робіт із землеустрою для забезпечення оформлення права на землі лісового фонду на 2018-2022 роки;

- Регіональна цільова програма «Питна вода» на 2021-2025 роки;

- Регіональна цільова програма боротьби з карантинним бур’яном – амброзією полинолистою в Івано-Франківській області на2017-2021 роки;

- Програма розвитку Дністровського регіонального ландшафтного парку на 2021- 2025 роки.

2) Економічні програми (вибіркові):

- Регіональна цільова програма енергозбереження для населення Івано-Франківської області на 2021 рік;

- Комплексна програма розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області у 2021 році;

- Регіональна цільова програма розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2021 рік;

- Регіональна цільова програма розвитку малого та середнього підприємництва в Івано-Франківській області на 2021 рік.

3) Соціальні програми (вибіркові):

- Комплексна цільова соціальна програма розвитку цивільного захисту Івано- Франківської області на 2021 рік;

- Комплексна програма «Здоров’я населення Прикарпаття на 2021-2025 роки»;

- Програма розвитку та фінансової підтримки комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Івано-Франківської обласної ради на 2020–2021 роки;

- Регіональна цільова програма проведення лабораторно-діагностичних та лікувально-профілактичних робіт у сфері ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів в Івано-Франківській області на 2021-2022 роки;

- Обласна цільова соціальна програма «Молодь Прикарпаття» на 2021-2025 роки;

- Обласна цільова соціальна програма розвитку фізичної культури та спорту на 2017- 2021 роки;

- Програма розвитку та вдосконалення служби екстреної (швидкої) та невідкладної медичної допомоги Івано-Франківської області на 2018-2022 роки;

- Обласна комплексна програма соціального захисту населення Івано-Франківської області на 2017-2021 роки;

- Обласна програма «Розвиток паліативної допомоги на Прикарпатті на 2018-2022 роки»;

- Програма фінансової підтримки комунального підприємства «Обласний аптечний склад» на 2020-2021 роки;

- Регіональна цільова програма розвитку донорства крові, її компонентів на 2021- 2025 роки;

- Обласна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2019-2023 роки.

Те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля.

Розроблення генерального плану села Сівка-Калуська передбачає формування проектних рішень на всю територію населеного пункту. Проектні рішення генерального плану охоплюють усі види діяльності, які провадяться або провадження яких заплановане в перспективі на території села. Окремі види діяльності відносяться до таких, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля. Генеральний план визначає існуюче та перспективне функціональне призначення території. Генеральний план обґрунтовує необхідність зміни функціонального призначення території, в разі встановленої потреби, що виникає на підставі аналізу техніко-економічних показників існуючого використання території, демографічного прогнозу та потреб територіального розвитку населеного пункту. Проектні рішення архітектурно-планувальної організації та потреби територіального розвитку села обумовлюються в тому числі завданням на розроблення генерального плану, державними інтересами. Одночасно генеральний план не змінює існуюче функціональне використання окремих земельних ділянок та їх категорій, а лише створює умови для наступної такої зміни на підставі «Плану зонування території». Таким чином генеральний план визначає територіальні (просторові) умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, в частині дотримання планувальних обмежень, (санітарно-захисних зон, охоронних зон) а також в частині дотримання режимів господарської діяльності в їх межах, які визначені законодавством України та низкою нормативно-правових актів та у сфері забезпечення норм санітарної гігієни та охорони навколишнього природного середовища на території населених пунктів.

Розділ 2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено ‌

Клімат та стан повітряного басейну

Клімат населеного пункту помірно континентальний, вологий з прохолодним літом та м'якою зимою, формується під панівним впливом вологих повітряних мас Атлантичного океану та Середземного моря. Це зумовлює різке зниження температури повітря взимку до -20 °C і підвищення температури влітку до

+20…+30 °C. Зими, як правило, м’які, літо − тепле.

Характеристика кліматичних умов, основних метеорологічних показників, необхідних для обґрунтування й прийняття планувальних рішень наведена переважно за даними багаторічних спостережень по метеостанції «Долина».

Основні метеорологічні показники

Метеорологічні показники

Характеристика

Температура повітря:

- січень

- липень

- середня за рік

- абсолютний максимум

- абсолютний мінімум

-4,0…-10,0ºС

+18,0…+25,0ºС

+9,4ºС

+32,5ºС

-20,8ºС

Розрахункова температура:

- самої холодної п’ятиденки

- зимова вентиляційна

-22,0ºС

-4,3ºС

Опалювальний період:

- середня температура

- період

2,4ºС

179 діб

Тривалість без морозного періоду

середня 250-255 днів

Глибина промерзання ґрунту:

- середня

- максимальна

80,0 см

95,0 см

Висота снігового покриву:

- середня декадна

31,0 см

Атмосферні опади:

- середньорічна кількість

600-800 мм

Період з температурою понад +10 °C становить 160-170 днів.

Річні суми опадів коливаються в межах 600-800 мм. Основна кількість опадів припадає на теплий період. Це пов'язано з тим, що територія належить до вологої помірно теплої акрокліматичної зони і на клімат міста суттєво впливає близькість гір Карпат.

Середня багаторічна температура повітря складає +9,0 ºС, багаторічний абсолютний максимум температури дорівнює +32,5 ºС, абсолютний мінімум склав

-20,8 ºС. Середня багаторічна кількість днів без відлиг складає 31 день, з морозом 99 днів.

Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» тривалість опалювального періоду складає 179 діб. Середня багаторічна температура поверхні ґрунту складає +9,4 ºС, абсолютний максимум склав +52,2 ºС, мінімум – -25,6 ºС. Багаторічна кількість днів з замороженим ґрунтом складає 132. Число днів з морозом на глибинах складає 24 дня. В залежності від глибини, температура в товщі ґрунту в середньому коливається від 10,3 до 10,5 ºС. Число днів з морозом на глибині 0,2 м складає 19 днів. Глибина промерзання ґрунту складає 80 см.

Середній багаторічний показник відносної вологості повітря складає 73%. Середня багаторічна кількість днів з відносною вологістю не більше 30 % дорівнює 12 днів, не менше 80% – 91 день. Багаторічна температура точки роси складає 4,0 ºС.

Середня багаторічна кількість балів за хмарністю складає 4,1 балів. Середня багаторічна кількість абсолютно ясних днів – 85, абсолютно похмурих – 41 днів.

Середня багаторічна швидкість вітру складає 2,3 м/с, середня багаторічна максимальна швидкість вітру складає 26,8 м/с. Кількість випадків з градієнтом швидкості 0-1 м/с складає 1237, кількість випадків з градієнтом швидкості 10-11 м/с складає 25.

Середній багаторічний показник атмосферного тиску складає 971,5 ГПа.

Переважають вітри південно-західного, західного, північно-західного напрямків.

Сумарна багаторічна кількість опадів складає 774 мм на рік. Сумарний багаторічний максимум за добу дорівнює 48 мм. Кількість днів з опадами з показником 0 мм на добу дорівнює 173, більше 30 мм – 3 дні.

Серед метеорологічних явищ на території населеного пункту, які погіршують агрокліматичні властивості та комфортність клімату для населення, зустрічаються зливи, (середня багаторічна кількість днів зі зливами складає 121 день) ожеледь, (в середньому 12 днів на рік) туман, (в середньому 44 дня на рік) град, (1 днів) гроза (42 дні).

Багаторічна кількість днів зі сніговим покривом дорівнює 66, максимальна висота снігу з середніх показників дорівнює 31 см, максимальний запас води у снігу склав 52 дні. Випадання першого снігу характерне для середини жовтня. Встановлення стійкого снігового покриву відбувається на початку січня-лютого, його руйнування відбувається за звичай у кінці лютого або у середині березня.

На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів, які використовуються при плануванні та забудові населених пунктів, та згідно архітектурно-будівельного кліматичного районування території України (ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія»), територія віднесена до ІІІ архітектурно-будівельного кліматичного району.

Головними причинами кліматичних змін є великий викид парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. У зв'язку з цим, природні екосистеми не можуть самі стабілізувати ситуацію, внаслідок чого виникає дисбаланс. За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають все відчутнішими. Відтак, за цей період середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи, тощо. Такі темпи глобального потепління у майбутньому можуть спричинити серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення. Шкідливі гази утворюються за рахунок будь-якої діяльності людини: робота ТЕС, пересування на автомобілях, різного роду промисловість. Відповідно, через це виникають й інші проблеми, серед яких - поганий розвиток для сільського господарства. Через зміни клімату ця галузь страждає чи не найбільше, адже паводки спричиняють затоплення рослин, відповідно, згодом вони просто перегнивають. А посуха навпаки висушує посіви, і, таким чином, родючість ґрунту значно зменшується. Виникає велика небезпека для країни, адже агропромисловість приносить державі чималий прибуток. Втім, синоптики мають іншу думку і стверджують, що говорити про глобальне потепління зарано. Щоб стверджувати і робити такі висновки, потрібен тривалий період спостережень, трохи більше ста років - вкрай мало для оцінки клімату. Вплив діяльності людини на погодні умови сильно відчутний, проте чи впливає це на клімат – залишається питанням. У зв'язку з тим, що в Україні є чимало різноманітних водойм, найбільш небезпечними для нас є паводки та повені. Українці вже могли в цьому неодноразово переконатися: повені на Дунаї та Дністрі, рекордні снігопади на заході та у центральній частині країни. Руйнівний вплив повені щороку збільшується, і, як наслідок, знову страждає економіка. Люди зіткнуться з проблемами водопостачання, деградацією сільськогосподарських земель та лісів. За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини людей світу будуть відчувати нестачу питної води. Багато західних вчених прийшли до висновку, що в 2018 році відбудеться різка зміна клімату по всій планеті. Це пов’язано з процесом зсуву полюсів. Така подія трапляється раз в 259 років. Холодні зони стануть теплішими, а теплі – холоднішими. Попередження було зроблено, що б жителі були готові до таких різких деформацій клімату. Вчені вважають, що в Антарктиді і далі будуть танути вічні сніги, почне рости зелена трава і квіти. А на жарких континентах навпаки почне помітно холоднішати. Також не виключено, що така зміна полюсів спричинить за собою виникнення нових представників флори і фауни. У 2016 році набула чинності Паризька кліматична угода, яку підписали 195 країн світу. Україна однією з перших стала стороною Паризької угоди, яка спрямована на посилення виконання принципів, закладених в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату. Головна ціль Паризької кліматичної угоди - не допустити зростання глобальної середньої температури більше

2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що потягнуло за собою зміни клімату. Утримання глобального потепління на рівні 1,5- 2°C потребує швидкого зменшення антропогенних викидів парникових газів у атмосферу та повного їх усунення до другої половини ХХІ століття. Україна протягом останніх двох років зробила багато для запровадження національної кліматичної політики. Зокрема, однією з перших розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, яка є вимогою Паризької кліматичної угоди та найближчим часом має бути розглянута Урядом. Цією стратегією передбачається перехід до моделі низьковуглецевого розвитку економіки, яка включає послідовну декарбонізацію енергетики, суттєве підвищення енергоефективності та стрімкий розвиток відновлювальних джерел енергії.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. № 932-р Уряд схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Документом, зокрема, передбачається визначення підстав для розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів для різних складових державної політики у сфері зміни клімату. Також акт визначає основні напрямки реалізації Концепції. А саме, зміцнення інституційної спроможності щодо формування і забезпечення реалізації державної політики у цій сфері, запобігання зміні клімату через скорочення антропогенних викидів і збільшення абсорбції парникових газів та забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави, адаптація до зміни клімату. Це - перший національний стратегічний документ у сфері боротьби зі зміною клімату. Він враховує основні положення Паризької угоди, де Україна є повноправною стороною З метою реалізації Концепції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 р. № 878-р затверджено План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Планом передбачено здійснити ряд конкретних заходів щодо формування, забезпечення і реалізації державної політики в сфері зміни клімату та поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави, належного врегулювання діяльності із запобігання зміні клімату через скорочення антропогенних викидів та збільшення абсорбції поглиначами парникових газів, діяльності з адаптації до зміни клімату. Зазначені заходи охоплюватимуть практично усі сектори економіки, включаючи енергетику, промисловість, агропромисловий комплекс, транспорт, водне, лісове і житлово-комунальне господарства, а також охорону здоров'я і життєдіяльність населення, збереження та відтворення природних екосистем.

За метеорологічними умовами с.Сівка-Калуська відноситься до територій з помірним потенціалом забруднення атмосферного повітря та умовно сприятливими умовами розсіювання промислових викидів (районування України за потенціалом забруднення).

Стан атмосферного повітря залежить від обсягів забруднюючих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Основні стаціонарні джерела забруднення атмосферного повітря на даний час на території с. Сівка-Калуська відсутні, враховуючи, що промислові об’єкти не працюють.

Стаціонарні пости спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в населеному пункті відсутні.

Головним джерелом забруднювання повітряного басейну населеного пункту виступає транзитний автотранспорт. Найбільша інтенсивність руху відмічається по вулицях Січових Стрільців, І. Фxxxxx, Xxxxxxxx, С. Височана, Шахтарській та інших. Транзитний транспорт, який рухається по дорозі спричиняє шум, погіршує екологічний стан села та навантажує магістральну мережу. За останні роки дана проблема навіть погіршилась, що визначається також технічним зносом рухомого складу техніки та сумнівною якістю пального. Серед забруднюючими речовин варто виділити окисли вуглецю, окисли азоту, легкі органічні сполуки, пил. Збільшення викидів забруднюючих речовин перш за все зумовлено збільшенням автотранспорту, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери (приватний транспорт, транзит). Емпіричні рівні забруднення в межах зони впливу дороги

становлять 0,2 ГДК і не перевищують нормативних величин.

Проектне рішення враховує проблему забруднення повітря. Система організації дорожнього руху спрямована на її вирішення. При цьому фактор забруднення повітря знаходиться в постійно динамічному стані і залежить від багатьох складових.

За інформацією Івано-Франківського обласного центру гідрометеорології щодо радіоактивного забруднення атмосферного повітря в с. Сівка-Калуська, радіаційна обстановка є стабільною і знаходиться у межах природного радіаційного фону. Рівень експозиції дози гамма-випромінювання у 2017 році становив в середньому 15 мікрорентгенів на годину. Перевищення контрольного рівня (25 мкР/год) у 2017 році не було. Випадків перевищень сумарної бета-активності в пробах атмосферних опадів не було виявлено. Концентрація радіоактивних елементів як природного, так і штучного походження в приземному шарі атмосфери утримується на сталому рівні.

Одним з головних завдань в питанні охорони атмосферного повітря на території житлової та прирівняної до неї забудови є розподілення транспортних потоків шляхом формування раціональної центральної мережі вулиць, реконструкції та ремонту автодоріг для виведення транспортних потоків поза межі сельбищної зони та виконання інших рішень, прийнятих у проекті генерального плану в розділі

«Транспорт».

Регулювання впливу на атмосферне повітря стаціонарних джерел викидів здійснюється шляхом виділення санітарно-захисних зон (далі СЗЗ) існуючих

підприємств та виділення СЗЗ для перспективних промислово-комунальних зон та об’єктів та їх озеленення, впровадження інженерно-планувальних заходів на підприємствах або надання рекомендації з їх перепрофілювання.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект генерального плану не буде затверджений.

В Програмі охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області до 2025 року однією з пріоритетних цілей є зменшення викидів забруднюючих речовин та покращення стану атмосферного повітря.

У випадку, якщо проект генерального плану не буде затверджений, дані стратегічні цілі не будуть досягнуті в повній мірі, що призведе до зниження якості екологічних показників стану довкілля та санітарно-гігієнічних умов проживання населення. У майбутньому зі збільшенням кількості житлової забудови та підприємств виробничо-комунального сектору без належної системи споруд та мереж тепло-, газопостачання села, без оптимізації розміщення нових об’єктів виробничої діяльності з урахуванням екологічних вимог, рівень забруднення атмосферного повітря, швидше за все, матиме тенденцію до зростання. Водночас, якщо проект генерального плану не буде впроваджений, а нові рішення щодо розбудови вулично-дорожньої мережі, що визначає як внутрішні, так і зовнішні зв’язки транспортного сполучення для зменшення транзиту через село, не будуть реалізовані вплив транспорту на атмосферне повітря і здоров’я населення буде зростати, особливо в центральній частині с. Сівка-Калуська, що знизить рівень комфортного проживання в населеному пункті.

Поверхневі, підземні води та стан водного басейну, водопостачання, водовідведення, дощова каналізація

Відповідно схеми «Гідрологічного районування України», с. Сівка-Калуська розташоване у межах Західної гідрологічної області достатньої водності.

Місцерозташування і геоморфологічні особливості території визначили її гідрологічні умови.

В межах населеного пункту в наявності є водні об'єкти, які представлені р. Сівка, ставками та іншими водотоками (струмками), меліоративними каналами.

Річка Сівка є правою притокою р. Дністер (басейн Чорного моря). Довжина річки становить 79 км, площа басейну 595,0 км². Долина у верхній течії v-подібна, а нижче трапецієподібна, симетрична та терасова. Річище помірно звивисте. Похил річки 3,8 м/км. Річка бере початок на південь від м. Долина. Тече переважно на схід та північний схід, впадає до р. Дністер між селами Сівка-Войнилівська і Мошківці. Живлення снігове і дощове. Льодовий режим нестійкий, триває від грудня до середини березня. Найбільші притоки: Кропивник, Болохівка, Буркач (ліві).

Джерелом забруднення водотоків на території села є поверхневий стік, який формується на території приватного сектору та виробничих майданчиках. Дощова каналізація в селі відсутня. Зливові стоки неорганізовано, вулицями, потрапляють до водних об’єктів.

Санітарний стан узбережжя водних об’єктів в межах населеного пункту через неорганізовані зливові стоки, неналежного стану утримання територій прибережних захисних смуг є незадовільним. Державна екологічна інспекція в області здійснює моніторинг стану поверхневих вод р. Сівка. За результатами інструментально- лабораторного контролю у зоні надзвичайної екологічної ситуації спостерігається постійно перевищення вмісту хлоридів та сухого залишку у поверхневих водах річки (лист Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА № 03- 11/1699 від 27.04.2018р).

Якість води в р. Сівка досліджувалась у двох створах в с-щі Войнилів та в с.

Сівка-Войнилівська (гирло).

У 2016 році значення показників якості води змінювались в межах:

- БСКповне - від 3,0 мгО2/дм³ до 6,9 мгО2/дм³ (в 2,3 рази вище ГДК);

- ХСК - від 12 мгО/дм³ до 29 мгО/дм³ (в 1,9 рази вище ГДК);

- азот амонійний - від 0,16 мг/дм³ до 0,48 мг/дм³ (в межах норми).

Беручи до уваги максимальні значення цих показників за 2015 рік (БСКповне - 2,9 мгО2/дм³, ХСК - 17 мгО/дм³, азот амонійний - 0,55 мг/дм³) можна зробити висновок, що стан води в р. Сівка у 2016 році погіршився.

Важливим показником для характеристики стану р. Сівка є вміст солей, оскільки ця річка приймає стоки промислових підприємств Калуського району. У 2016 році максимальне значення цього показник рівне 1227 мг/дм³, що у 1,2 рази вище ГДК, середнє значення вмісту солей рівне 752,8 мг/дм³. За критерієм мінералізації води в річці є прісні, олігогалинні, за критеріями забруднення компонентами сольового складу води належить до ІV класу якості 6 категорії і за їх станом це «погані», за ступенем чистоти - «брудні» води.

В цілому, відповідно до Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями, води в річці Сівка відносяться до ІІІ класу якості 5 категорії, а за їх станом - «посередні», за ступенем чистоти - «помірно забруднені».

Підземні води. У відповідності з геологічною будовою району на досліджуваній території виділяються декілька водоносних горизонтів.

Своєрідним типом підземних вод в даному районі є верховодка, що утворюється за рахунок інфільтрації атмосферних та поверхневих вод та приурочена до прошарків піщаних глин, супіскам або дрібнозернистим, пилуватим піскам. Мінералізація вод від 0,2 до 2,4 г/л. За переважаючими компонентами вони хлоридно-гідрокарбонатно- натрієво-кальцієві, рідше магнієві, (в місцях існування джерел засолення) тип вод гідрокарбонатний, рідше сульфатний.

Основний водоносний горизонт приурочений до гравійно-галькових річкової тераси річки. Режим підземних вод в основному зв’язаний з режимом р. Сівка. Весною на річці проходять паводки, що утворюються від сніготаяння з дощовими опадами. Амплітуда коливання рівня води в річці в середньому складає 2,0 м.

Галечники володіють високою водопроникненістю (коефіцієнт фільтрації доходить до 300 м/добу). Вони містять рясні ґрунтові води з вільною поверхнею. Рівень води стоїть на глибині 1-2 м від поверхні землі.

За хімічним складом води відносяться до гідрокарбонатно-кальцієво-натрієвого, сульфато-натрієвому типам. Води, як правило, прісні, слабомінералізовані (0,13-0,80 г/л).

Другий від поверхні водоносний горизонт надсольових розсолів отримав розповсюдження в місцях виходу калійних солей на денну поверхню. Це ділянки Калуш-Голинського родовища. Глибина залягання рівня розсолів – 13-14 м від поверхні. Розсоли приурочені, головним чином, до закарстованої нижньої зони порід гіпсо-глинистої шапки. Потужність розсольного горизонту коливається від 0,5 до 5,0 м. Надсольові розсоли утворюються в результаті вилуговування підземними водами каїнітової та галітової порід, а також соленосний брекчій. Дебіт свердловин незначний (0,017-0,146 м³/добу), коефіцієнт фільтрації порід змінюється від 0,006-0,24 до 1 м/добу. За хімічним складом надсольові розсоли відносяться до хлоридно-натрієвого та хлоридно-сульфатно-натрієво-магнієво типам. Мінералізація розсолів змінюється від 50 до 367 г/л. Гідравлічний зв’язок між підземними водами алювіальних відкладів та надсольовими розсолами здійснюється через систему каналів, пустот та тріщин в породах гіпсо-глинистої шапки. Наприклад, на Домбровському кар’єрі в гіпсо- глинистій шапці були знайдені заповнені піском вертикальній воронки та реліктові породи діаметром 0,3-1 м, які прослідковуються від підошви гравійно-галькових відкладів до солей. Нижче залягаючі соленосні відклади практично безводні: окремі розсолопрояви відносяться до цементаційних маточників, розсолом вилуговування.

Водоносний горизонт підсольових відкладів, що володіють напором приурочений до прошарків тріщинуватих піщаників та гравелитів, що залягають серед пістрявокольорових глин та аргілітів. Викрита потужність водоносних пластів змінюється від 1 до 5 м. Через часте чергування тонких прошарків різноманітного літологічного складу, окремі самостійні водоносні горизонти не виділяються. Дебіти свердловин невеликі і складають від 0,001 до 1,5 л/сек (при зниженнях рівня вод до 80 м і більше). Коефіцієнт фільтрації 0,009-0,15 м/добу. Хімічний склад підземних вод підсольових відкладів та їх мінералізація дуже різноманітні. У верхніх частинах розрізу циркулюють прісні та слабкомінералізовані води, зі збільшенням глибини мінералізація збільшується, а в зонах контакту з соленосними відкладами вона досягає

170 г/л. За хімічним складом води гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві, хлоридно- натрієві та хлоридно-кальцієві. Живлення водоносного горизонту підсольових

відкладів виникає через інфільтрацію атмосферних опадів і можливо, внаслідок підтоку глибинних вод в зонах тектонічних порушень.

Існуюче водопостачання. Станом на 01.01.2019 р. в с. Сівка-Калуська відсутня централізована система водопостачання. Для забезпечення водопостачання споживачів житлового сектору села використовуються шахтні колодязі, розташовані на території садибних ділянок, а також біля деяких громадських споруд. Місцева школа має власну свердловину на своїй території.

Проектні рішення. Питомі показники водоспоживання прийняті за Державними будівельними нормами містобудування ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди», ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід і каналізація».

Для забезпечення водопостачанням споживачів села Сівка-Калуська, проектом передбачається влаштування централізованої системи водопостачання з будівництвом артезіанських свердловин із водонапірними вежами та прокладанням водопровідних мереж. Водопостачання споживачів, розташованих на тупикових ділянках водопроводу, мають бути забезпечені водопостачанням з дотриманням вимог п. 12.5 ДБН В.2.5-74:2013.

Передбачається влаштування об’єднаної кільцевої системи на господарсько- побутові та протипожежні потреби. При цьому передбачається 100% забезпечення споживачів централізованим водопостачанням.

Проектом прийнято третю категорію надійності системи водопостачання за вимогами пункту 8.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди». Ті елементи системи водопостачання, пошкодження яких може призвести до перебоїв у подаванні води на потреби пожежогасіння, проектом передбачено першої категорії (кільцеві водопровідні мережі з пожежними гідрантами, водонапірні вежі тощо).

Джерелом господарсько-питного водопостачання села на перспективний період пропонується прийняти окремі підземні водоносні горизонти, які будуть експлуатуватися артезіанськими свердловинами. Проект передбачає будівництво нових артезіанських свердловин та водонапірних веж.

Навколо кожної артезіанської свердловини пропонується передбачити зони санітарної охорони першого, другого та третього поясів (відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 розділ 15).

Зони першого поясу радіусом 30 м пропонується огороджувати парканом з металевої сітки висотою 2,0 м, а також смугою зелених насаджень (ДБН В.2.5-74:2013 пункт 17.1.4, а також ДБН 441-72).

Проектом пропонується передбачити заходи для захисту територій першого поясу від затоплення дощовими та повеневими водами (вертикальне планування та інше). Межі другого та третього поясів санітарної охорони пропонується

встановлювати розрахунками на подальших стадіях проектування, виходячи з санітарних і гідрологічних умов.

Оскільки вода, що має подаватися у мережі об’єднаного господарсько-питного та протипожежного водопроводу за хімічним і бактеріологічним складом повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», проектом пропонується, за необхідності, розглянути варіант розташування в зеленій зоні біля свердловин станції водо підготовлення. На території села передбачається розташування протипожежних резервуарів води об’ємом достатнім для зберігання регулювального, протипожежного та інших запасів води. З резервуарів передбачається забирання води пожежними машинами або мотопомпою. Резервуари проектних водонапірних веж передбачається використовувати для зберігання часткового регулювального запасу води та 10-ти хвилинного протипожежного запасу.

Село Сівка-Калуська розташоване над видобувними дільницями рудників

«Голинь» і «Ново-Голинь» та в зоні впливу гірничих робіт які впродовж тривалого часу виконувалися на згаданих гірничо-видобувних підприємствах, що створює небезпечну геологічну ситуацію і суттєве планувальне обмеження для подальшого розвитку населеного пункту. Оскільки Генеральним планом с. Сівка-Калуська передбачене виселення з зони значних деформацій земної поверхні (згідно звіту про науково-дослідну роботу: «Визначення зон для можливої забудови на території сільської ради села Сівка-Калуська для врахування в генплані розвитку», ДП

«Науково-дослідний інститут галургії», Калуш, 2018р.) великої кількості жителів, з подальшим демонтажем старої житлової забудови та переселенням жителів до нових будинків, даним проектом не передбачається централізоване водопостачання низки споживачів, розташованих з західної сторони села, по вул. Січових Стрільців, вул. Xxxxxx Xxxxxxxx. Водопостачання цих споживачів може бути реалізоване через влаштування індивідуальних свердловин або шахтних колодязів.

Поливання територій, прилеглих до громадських будівель, комерційної забудови, пропонується здійснювати окремими системами поливальних водопроводів, що живляться від проектованої системи водопостачання.

Поливання присадибних ділянок передбачається здійснювати від окремо розташованих на ділянках шахтних колодязів.

Трасування мереж поливального водопроводу, їх гідравлічні розрахунки, пропонується здійснювати на наступних стадіях проектування (стадії «Проект» і

«Робоча документація»).

Водогони та мережі об’єднаної системи господарсько-питного та протипожежного водопроводу пропонується передбачати кільцевими з поліетиленових труб типу ПЕ-100 за ДСТУ Б.В.2.7-151:2008. На кільцевих водопровідних мережах села, в громадській забудові, пропонується встановлювати

пожежні гідранти за ГОСТ 8220-85. Відстань між пожежними гідрантами не повинна перевищувати 150,0м.

У зв’язку зі складністю прогнозування виробництва промислової та сільськогосподарської продукції, об’єми водоспоживання і водовідведення сільськогосподарських та промислових підприємств не проводяться і підлягають уточненню при виконанні проектів розвитку їх територій.

Обсяги води на господарсько-питне водопостачання с. Сівка-Калуська розраховано відповідно до пункту 11.1.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», а також до додатку А ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» за формулою:

qсадибн ⋅ N

Qгосп = госп садибн ⋅ k1 ⋅ k2

1000

, [м3/добу],

садибн

де госп

– середньодобовий (питомий) норматив господарсько-питного

водоспоживання на одного мешканця житлової забудови, що враховує витрати води

на потреби громадських будівель,

садибн госп

= 210 л/доб (ДБН В.2.5-74:2013 таб.1),

N – розрахункова кількість населення садибної забудови,

k1 – коефіцієнт, що враховує непередбачені витрати води на господарсько-питні

потреби (відповідно до ДБН В.2.5-64:2012, ДБН В.2.5-74:2013),

k1 = 1,1,

k2 – коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання (ДБН В 2.5-74:2013

пункт 6.2), k

= 1,3.

На розрахунковий етап у с. Сівка-Калуська передбачається 1772 жителя.

На розрахунковий етап будівництва села розрахункова максимальна витрата води на господарсько-питні потреби складе:

Qгосп

= 210 ⋅1772 ×1,1×1,3 = 532,13(м3 / добу)

1000

Для подальших розрахунків приймаємо розрахункову максимальну витрату води на господарсько-питні потреби у с. Сівка-Калуська у розмірі 540,0 м3/добу.

У зв’язку зі складністю прогнозування виробництва промислової продукції, об’єми водоспоживання і водовідведення малих приватних та промислових підприємств не проводяться і підлягають уточненню при виконанні проектів розвитку промислових територій.

Потрібна кількість робочих водозабірних артезіанських свердловин на розрахунковий період для забезпечення розрахункових потреб нових споживачів села при 20-ти годинній роботі насосів і дебітом – 10,0 м3/год. Становить:

Nсвердл =

540 = 2,7

20 ×10

(шт)

Розрахункову кількість робочих свердловин, для забезпечення водопостачанням нових споживачів житлово-комунального сектору села прийнято 4 шт. – три основні і одна резервна.

Потреби у воді для зрошування зелених насаджень, поливання та миття удосконалених покриттів с. Сівка-Калуська у перерахунку на одну людину, згідно з ДБН В.2.5-74:2013 додатку А таблиці А.2 складають 55 л. Витрата води на поливання складе:

Qполив

= 1772 × 55 × 0,8 = 77,97(м3 / добу)

1000

де 0,8 – поправочний коефіцієнт, таблиця А.2 додатку А ДБН В.2.5-74:2013. Остаточні рішення щодо забезпечення водопостачанням с. Сівка-Калуська,

уточнені розрахунки об’ємів господарсько-побутового водопостачання, гідравлічні розрахунки мереж і споруд водопроводу пропонується виконувати (уточнювати) на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»).

Існуюче водовідведення. Станом на 01.01.2019 р. на території с. Сівка-Калуська відсутня система централізованого каналізування. Населення житлової та громадської забудови користуються дворовими вбиральнями з водонепроникними вигребами. При цьому на території школи розташований відстійник (вигрібна яма), стічні води з якого забираються асенізаційним транспортом та відводяться на територію найближчих очисних споруд (більш детальна інформація відсутня).

Проектні рішення. Питомі показники водоспоживання і водовідведення прийняті за Державними будівельними нормами містобудування ДБН Б.2.2-12:2019

«Планування та забудова територій» та ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди», ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід и каналізація».

Проектом передбачається влаштування централізованої системи водовідведення господарсько-побутових стічних вод. Для очищення господарсько-побутових стоків передбачається будівництво локальних очисних споруд на території с. Сівка- Калуська. Та оскільки село має складний рельєф, щільну забудову, а система централізованого водовідведення матиме на перспективу в більшості випадків напірний характер подачі стоків на очисні споруди, а також через відсутність в межах села вільних територій для розташування достатньої кількості локальних каналізаційних очисних споруд та їх елементів для всіх можливих басейнів каналізування, даним проектом рекомендується забезпечити тільки частину споживачів населеного пункту системою централізованого водовідведення, а саме – перспективну ділянку садибної забудови, яка пропонується в північно-західній частині села. Решту споживачів садибної та громадської забудови села проектом пропонується забезпечувати індивідуальними (локальними) очисними спорудами, що мають бути розташовані на присадибних ділянках відповідно п.17.4 ДБН В.2.5- 64:2012.

Проектом пропонується забезпечення централізованим водовідведенням усього (де є технічна можливість) житлово-комунального сектору села.

Проектом передбачається будівництво самопливних та напірних каналізаційних мереж для відводу стічних вод від об’єктів проектної житлової та громадської забудови нової ділянки житлово-комунального будівництва на територію запроектованих локальних очисних споруд та каналізаційних насосних станцій.

Розрахункову максимальну добову кількість стічних вод від абонентів нової ділянки житлово-комунального сектору, приймаємо рівною розрахунковій максимальній витраті води на господарсько-питні потреби – 105,0 м3/добу.

Розрахункову максимальну добову кількість стічних вод від усіх абонентів в с. Сівка-Калуська, приймаємо рівною розрахунковій максимальній витраті води на господарсько-питні потреби всього по селу – 540,0 м3/добу.

Для очищення господарсько-побутових стічних вод села передбачається будівництво локальних очисних споруд повного біологічного очищення типу БіоТал з відводом очищених на підземні поля фільтрації. Навколо очисних споруд передбачається влаштування санітарно-захисної зони, яка, згідно нормативних показників, складає – 25,0 м. Остаточний вибір установок для очищення пропонується здійснити на подальших стадіях проектування.

Індивідуальні очисні споруди, для житлових будинків в яких не передбачена централізована система водовідведення через технічну складність її влаштування, виконуються за окремими проектами та комплектуються септиками, або установками глибокого біологічного очищення з відводом очищених стоків в фільтруючі колодязі чи на поля підземної фільтрації.

Добова кількість господарсько-побутових стічних вод від одного садибного будинку без централізованого каналізування пропонується приймати 0,7 м3. При цьому відповідно до ДБН В.2.5-75:2013 п. 17.1.1 таб.30 прим.7 санітарно-захисну зону від септиків пропонується приймати 5 м, від фільтруючих колодязів – 8 м, від полів підземної фільтрації – 15 м.

Локальні очисні споруди мають бути виконані за окремими проектами, погодженими з органами Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.

Остаточні рішення щодо місць трасування самопливних та напірних колекторів, розташування каналізаційних очисних споруд та каналізаційних насосних станцій, гідравлічні розрахунки самопливних і напірних мереж з визначенням їх діаметрів, способи відведення очищених стоків, пропонується уточнити (виконати) на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»).

Існуюча дощова каналізація. В селі відсутнє централізоване відведення та очищення дощових та снігових вод.

Проектні рішення. Генеральним планом розроблено принципову (базову) схему організації відведення та очищення поверхневих стоків. Розроблена схема дощової

каналізації підтверджує можливість здійснення планувального вирішення території, потребує уточнення і береться за основу на наступних стадіях проектування.

У відповідності з пунктом 5.2.2 ДСТУ-Н Б В.2.5-61:2012, відведення дощових і талих вод, а також надлишкових вод від поливання з території благоустрою і доріг, пропонується здійснювати за допомогою системи поверхневого водовідведення змішаного типу з використанням лотків проїжджої частини, канав, каналізаційних мережах поверхневого водовідведення, та згідно пунктом 5.8 ДБН В.2.5-75:2013 з відведенням найбільш забрудненої частини стоку на очисні споруди дощової каналізації, що проектуються.

Територія с. Сівка-Калуська об’єднана одним водозбірним басейном стоку. Проектом передбачене влаштування окремих локальних очисних споруд, які мають бути виконані за окремими індивідуальним проектами. Зі знижених ділянок території поверхневі води, які збираються самопливною мережею дощової каналізації, направляються на очисні споруди за допомогою насосних станцій і напірної мережі дощової каналізації. Очищені та умовно чисті води від очисних споруд пропонується скидати в р. Сівка. Пропоноване місце випуску поверхневого стоку зазначене на схемі інженерної підготовки та захисту території. Розмір санітарно-захисної зони очисних споруд визначається розрахунковим методом за індивідуальним проектом.

Умови та місця випуску поверхневого стоку у водні об'єкти, у тому числі облаштування аварійних випусків, слід приймати відповідно до Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами та вимог чинного законодавства. Пропозиції щодо розташування, продуктивності очисних споруд, умов та місць випуску поверхневого стоку у водні об'єкти уточнюються на подальших стадіях проектування відповідно до технічних умов експлуатуючих організацій та

гідравлічних розрахунків розроблених проектів.

Дощові і талі води з територій виробничих підприємств, якщо вони містять специфічні забруднення чи підвищену концентрацію нафтопродуктів, рекомендується піддавати очистці за допомогою очисних споруд дощової каналізації, яку проводять підприємства за власний рахунок.

Організація дощової каналізації у с. Сівка-Калуська включає в себе влаштування мереж дощової каналізації протяжністю 35 км, влаштування ЛОС дощової каналізації

– 1 шт., влаштування насосних станції дощової каналізації – 4 шт.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект генерального плану не буде затверджений.

Якість поверхневих та підземних вод. При відсутності якісного очищення стічних вод від підприємств, автомобільних доріг, житлових територій буде відбуватися подальше забруднення поверхневих та підземних вод. Необхідна кооперація інженерних рішень в с. Сівка-Калуська з інженерними рішеннями, передбаченими у м. Калуш щодо солевідвалів, хвостосховищ, шламосховища, а також

Домбровського кар’єру, оскільки можливе інтенсивне потрапляння розсолів у річку Сівка. Відсутність системи збору дощових вод та відсутність локальних очисних споруд у місцях їх випуску, відсутність централізованого водозабезпечення та централізованої каналізації спричинятиме і надалі негативний вплив на якість поверхневих та підземних вод. Без визначення межі прибережної захисної смуги річки Сівка можлива незаконна господарська діяльність, будівництво, розвиток небезпечних геологічних процесів, зведення нанівець біорізноманіття, порушення природної гідроекосистеми та збільшення рівня забруднення поверхневих вод, що в кінцевому випадку буде позначатися на здоров’ї мешканців села Сівка-Калуська.

Водопостачання. Наявність колодязів частково вирішує проблему водопостачання у приватному секторі с. Сівка-Калуська, однак, тут варто зазначити, що при відсутності інженерних рішень щодо порушених територій у самому селі та в м. Калуш, інженерних рішень щодо централізованої системи каналізації існує загроза погіршення якості підземних вод через інфільтрацію забруднених вод з вигрібних ям та з акумулюючих ємностей та зовнішніх відвалів розкривних порід Домбровського кар’єру. Подальше користування водою із шахтних колодязів без будівництва розвинутої мережі централізованого водопостачання залишатиме серйозні ризики для здоров’я населення через користування водою невідповідної якості.

Водовідведення. На даний час побутова каналізація у с. Сівка-Калуська відсутня, місцеві мешканці використовують вигрібні ями. При продовженні функціонування у с. Сівка-Калуська вигрібних ям буде відбуватися подальше забруднення ґрунтів та підземних вод біологічними відходами. Так як у селі основним видом забезпечення населення питною водою є підземні водоносні горизонти, забруднення підземних вод токсичними речовинами може спровокувати різноманітні захворювання людей і, взагалі, позбавити населення джерел чистої питної води. Біологічні відходи, накопичуючись у ґрунтах, сприяють їх активному забрудненню, слугують причиною скорочення цінних сільськогосподарських угідь. Сільськогосподарська продукція здатна акумулювати токсичні речовини через підземні води та ґрунти і, відповідно, потрапляти до організму людину з їжею.

Дощова каналізація. При відсутності дощової каналізації буде відбуватися підтоплення населеного пункту, погіршення анафелогенної обстановки, активізація небезпечних екзогенних геологічних процесів, винесення солей з порушених територій. Також неочищена дощова вода буде стікати у поверхневі та підземні води населеного пункту, що зумовить ще більше їх забруднення, яке буде негативно впливати і на здоров’я місцевого населення.

Геологічне середовище та його екологічний стан.

Геологічна будова, небезпечні геологічні процеси. Територія села розташована в межах зовнішньої та внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Найбільш давніми породами є червонокольорові девонські пісковики, що залягають на глибині 2000- 2500 м. На них залягають юрські вапняки, що зустрічаються на глибинах 250-300 м.

В геологічному розрізі міоценових відкладів зовнішньої зони виділяють наступні світи (знизу догори): стебницька, нижньобалицька, верхньобалицька, богородчанська, тираська, косівська і дашавська. Геологічний розріз села представлений стебницькою, нижньобалицькою і верхньобалицькою світами. Стебницька світа складена різнобарвними породами (сірими, темно-сірими, червоно-бурими). Серед літологічних різновидів переважають глини, часто розсланцьовані, з прошарками пісковиків та алевролітів і рідкими прошарками гіпсу та ангідриту. Вище по розрізу залягають відклади нижньобалицької світи, які складені сірими соленосними глинами, глинистими та піщано-глинистими брекчіями, кам’яною сіллю та пластами і лінзами калійних солей. Потужність соленосної товщі змінюється від перших десятків до 400 м. Калійні пласти залягають ярусно, часто перекривають один одного. Кількість рудних покладів в межах рудника «Ново-Голинь» складає 19. По простяганню калійні пласти прослідковуються до 1,5-2,0 км, а по падінню до 0,5-0,7 км. Потужність їх змінюється від 2-3 м до 30-40 і більше метрів.

Верхньобалицька світа складена строкатоколірними (сірими, зеленувато-сірими, червоно-бурими) карбонатними глинами, алевролітами, дрібнозернистими пісковиками з прожилками гіпсу та ангідриту. Серед цих порід іноді зустрічаються прошарки засолених глин та брекчій.

Богородчанська світа представлена мергелями сірого кольору з прошарками пісковиків і туфів дацитового складу.

Тираська світа характеризується гіпсами і ангідритами з прошарками загіпсованих глин.

Косівська світа складена глинами сірого кольору, карбонатними з великою кількістю фауни форамініфер.

Дашавська світа, як і xxxxxxxxx, представлена глинами сірого кольору, розсланцьованими, карбонатними. У глині зрідка зустрічаються малопотужні прошарки пісковиків.

Четвертинні відклади на досліджуваній території розповсюджені повсюдно та представлені алювіальними суглинками, супісками, мулами, глинами та галечниками, що складаються з гальки карпатських пісковиків. Потужність галечників в межах Калуської котловини є мінливою та зазвичай не перевищує 10 м. В долині р. Сівка місцями галечники виклинюються та заміщуються глинами з домішками гальки та гравію.

Шахтне поле «Сівка-Калуська», що входить у склад руднику «Ново-Голинь», знаходиться у північно-східній та східній частинах села Сівка-Калуська, об’єм пустот даного поля складає 6863,1 тис. м³.

На дільниці «Сівка-Калуська» просідання фіксуються з 1989 р. Їх швидкість – до

11 мм/рік з формуванням двох локальних мульд. Тут очікується формування на останньому етапі зрушення складної за формою мульди з підтопленням 115 га поверхні. У середній її частині сформується складне за контуром озеро площею 57 га. Максимальне просідання, ймовірно, сягатиме 19,5 м. Поверхневий водостік – русло р. Сівки, потрапить у контур водойми, що братиме активну участь у її формуванні. У випадку прояву карстово-провальних процесів очікується взаємодія розсолів шахтних виробок із поверхневими та підземними водостоками. Це поле стане відправним пунктом техногенного засолення р. Сівки, яка до центру м. Калуша весь час збагачуватиметься солями. У просідну мульду поля Сівка-Калуська потраплять 268 житлових будинків зі школою, з них 104 будуть підтоплені. Фактично гідрозакладання пустот не виконане. Враховуючи наявність видобувних камер висотою до 80 м на здвоєних пластах, зони виходу теригенних порід (N1b1-2) під четвертинні відклади, представлені розсланцьованими глинами (мидлярками), схильними до самовивалювання, та відхилення фактичного складу розсолу від проектного. Слід очікувати активізації просідних процесів, що може призвести до розриву суцільності водозахисних порід із подальшим витісненням великої маси розсолів із підземних порожнин у водоносні горизонти і, як наслідок, до втрати великої кількості житлового фонду в с. Сівка-Калуська та забруднення підземних вод на значних відстанях.

Затоплення паводками з природних причин спостерігається в межах заплави річки Сівка та струмків села.

Загальна площа підтоплення по селу складає 48,05 га. Причини підтоплення є природними для заплави річки Сівка та техногенними, що виникли в межах підроблених території Сівка-Калуського шахтного поля рудника «Ново-Голинь», акумулятивних ємностей Домбровського кар’єру, зміну гідрогеологічного режиму підземних вод через влаштування шахти.

Загальна площа заболочених ділянок по селу склала 11,5 га. Основними причинами заболочення на території с. Сівка-Калуська є техногенні: неконтрольовані витоки розсолів з шахтного поля «Сівка-Калуська», нівеляція дренуючих властивостей яружно-балкової мережі через її забудову, блокування розвантаження підземних вод через влаштування насипів для автодоріг.

підземних водоносних горизонтів створює загрозу для водозабезпечення мешканців села Сівка-Калуська. Окрім цього відбувається агресивний вплив засолених підземних вод на підземні залізобетонні конструкції, що вимагає проведення спеціальних захисних заходів.

Процеси просідання земної поверхні над усією територією шахтного поля

«Сівка-Калуська» рудника «Ново-Голинь». Просідними породами є соленосні глини, які піддатливі до формування порожнин при контакті з водою.

Ерозійні процеси відбуваються в межах заплави річки Сівка. Загальна площа території, що піддатлива до ерозії складає 2,7 га, необхідне берегоукріплення протяжністю 3 км.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект генерального плану не буде затверджений.

Внаслідок прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розробки родовищ, розташування й експлуатації хвостосховищ та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств, село Сівка-Калуська указом № 19 Президента України від 12.02.2010 оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації. Це означає, що без прийняття термінових інженерних рішень щодо підроблених територій і небезпечних процесів, усе село опиниться перед рішенням щодо обов’язкового відселення населення у зв’язку з небезпекою для життя та здоров’я. Без інженерних рішень щодо підроблених територій, буде продовжуватися загострення геоекологічної ситуації у селі, збільшення площі розвитку небезпечних процесів, руйнування будівель та споруд, винесення солей у акваторію річки села, будуть виникати надзвичайні ситуації, що загрожуватимуть безпеці життя та здоров’я мешканців Сівка-Калуськаа.

Генеральним планом села Сівка-Калуська запропоновані заходи, що ґрунтуються на наукових розробках фахівців ДП «НДІ галургії», яке є провідним підприємством з питань рекультивації порушених територій. Виконання цих заходів є обов’язковим і терміновим, оскільки йде мова про майбутнє існування села, безпеку життя його мешканців, екологічну рівновагу гідроекосистеми р. Сівка.

Грунтовий покрив.

На території с. Сівка-Калуська поширені наступні різновиди ґрунтів: дерново- середньо- і сильнопідзолисті поверхнево-оглеєні грунти, дерново-середньо- і сильнопідзолисті глейові супіщані та суглинкові грунти, дернові опідзолені оглеєні грунти та болотні ґрунти.

Дерново-підзолисті грунти є зональними, що характеризуються різкою диференціацією профілю за елювіально-ілювіальним типом внаслідок розвитку в них дернового та підзолистого ґрунтоутворюючих процесів. Дерново-підзолисті грунти формуються під мішаними, переважно сосново-дубовими лісами з густим трав’яним

покривом в умовах застійно-промивного водного режиму на водно-льодовикових, моренних та лесовидних відкладах. У їхньому профілі виділяються горизонти: сірий гумусово-елювіальний (потужність 18 – 22 см), білястий елювіальний завтовшки від 2-3 до 20 см, зрідка до 30 см, червоно-бурий ілювіальний, що поступово переходить у материнську порду. За ступенем вираженості підзолистого процесу дерново- підзолисті грунти поділяються на слабо-, середньо-, та сильно підзолисті; за водним режимом – на автоморфні (34,1%), поверхнево-оглеєні (7,2%) і грунтово-оглеєні (58,7%). Дерново-підзолисті грунти мають кислу реакцію грунтового розчину, слабо- насичені основами, бідні на гумус (0,7-2,0 %) і поживні речовини, характеризуються значною щільністю, високою водопроникністю й низькою ємністю вбирання. Серед них за механічним (гранулометричним) складом переважають супіщані (48 %), глинисто-піщані (30 %), легкосуглинисті (12 %) і піщані (8 %) різновиди. Для підвищення їхньої родючості поглиблюють орний шар, здійснюють вапнування грунтів та фітомеліорації, вносять добрива; для оглеєних різновидів застосовують осушувальні меліорації.

Болотні грунти формуються в умовах перезволоження поверхневими чи грунтовими водами під специфічною вологолюбною рослинністю, внаслідок заростання та за торфування водойм. Профіль болотних грунтів характеризується наявністю торфових і оглеєного мінерального горизонтів. Болотні грунти низинних боліт займають заплави та давні долини рік, притерасні зниження, днища балок, тощо. Реакція грунтового розчину змінюється від слабкокислої до нейтральної та лужної, зольність грунтів низинних боліт перважно середня та висока. Всі грунти низинних боліт поділяються на мінеральні (містять понад 80 % мінеральних речовин) і органогенні. В болотних мінеральних грунтах звичайно відсутній суцільний торфовий шар. Мулувато-глейові грунти під слаботорфованою деревиною (потужність до 10 см) мають гумусово-глейовий горизонт. Потужність торфового горизонту в торф’янисто- глейових грунтах становить близько 30 см, у торфово-глейових – 30-50 см, у торфових перевищує 50 см. Торфові грунти поділяються на неглибокі (50 – 100 см), середньо- глибокі (100 – 200 см) і глибокі (понад 200 см). Залежно від ступеня розкладу рослинних залишків серед торфових грунтів розрізняють слабо- і середньо розкладені, муміфіковані та перегнійні. Грунти верхових та перехідних боліт відрізняються дуже кислою та кислою реакцією торфових горизонтів і малою зольністю. Раціональне використання болотних грунтів передбачає застосування меліоративних заходів.

Забруднення грунтів можливе за рахунок інфільтрації нечистот з вигрібних ям, тому необхідна їх ліквідація та 100% охоплення території с. Сівка-Калуська централізованою побутовою каналізацією. Також спостерігається забруднення грунтів сміттям, нераціональним внесенням добрив, промисловими токсикантами від функціонування індустріальних підприємств. Забруднення грунтів відбувається також вздовж автодоріг.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект генерального плану не буде затверджений.

Якщо не будуть ліквідовані вигрібні ями, переглянуті норми внесення добрив у гринти, запроваджені новітні методи виробничих технологій, перехід на альтернативні види палива, ремонт автодоріг, буде відбуватися подальше забруднення грунтів, разом з цим можливе і забруднення підземних вод. Рослини можуть поглинати певну частку забруднюючих речовин через кореневу систему. Всі ці фактори можуть впливати на здоров’я людини через споживання сільськогосподарської продукції, вирощеної на забруднених грунтах. Для уникнення цього рекомендово 100% охоплення території с. Сівка-Калуська централізованою побутовою каналізацією та запровадження очисних фільтрів на підприємствах, будівництво дощової каналізації, ремонт автодоріг, раціональна сільськогосподарська діяльність, рекультивація порушених територій.

Рослинний та тваринний світ, природно-заповідний фонд, екологічна мережа.

Відповідно листа Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ДП «Калуське лісове господарство» №151 від 23.07.2020р, на території Xxxxx-Калуської сільської ради знаходиться 118,0 га земель лісового фонду Підмихайлівського лісництва (квартали 22-23). Санітарний стан лісів задовільний. Об’єктів природно-заповідного фонду на території Xxxxx-Калуської сільської ради немає.

Так як територія села активно освоюється в господарському відношенні, природний рослинний світ значно змінений. Природна рослинність була представлена дубовими, дубово-сосновими, буковими, дубово-грабовими лісами, а також агрофітоценозами на їх місці. Основні представники: дуб звичайний, бук лісовий, ялиця біла, смерека, граб звичайний, у підліску – крушина, ліщина, орляк, квасениця, конвалія, фіалка, барвінок, шипшина, малина.

Заплава річки Сівка представлена справжніми болотними та торф’яними луками (костриця валіська або типчак, костриця червона, китник лучний, щучник дернистий).

Для села найбільш поширеними інвазійними видами на сьогодні є 3 представника: амброзія полинолиста (Ambrosia artemissfolia L.), повитиця польова (Cusacuta campestris Junk), борщівник Сосновського (Heracleum sosnovskyi Manden). Поодиноко може зустрічатися нетреба колюча, галінсога дрібноцвітна, щириця біла, чорнощир нетреболистий. Адвентивні види рослин значно впливають на місцеву флору та фауну. Їхні популяції з кожним роком збільшуються і витісняють місцеві види рослин. Також певні види рослин можуть бути причиною алергічних реакцій.

Серед ссавців на території безпосередньо села Сівка-Калуська зустрічаються бурозубка звичайна, нетопир малий, вечірниця руда, нічниця водяна, кажан пізній, миша хатня, пацюк сірий, ласка, тхір чорний, куниця кам’яна, здичавілі коти та

собаки. Серед птахів на території села найбільш часто зустрічаються лелека білий, xxxxx сизий здичавілий, горлиця садова, дятел сирійський, ластівка міська, сич хатній, дрізд чорний, зяблик. Серед плазунів – ящірка прудка, вуж звичайний.

Прикладами інвазивних видів тварин для с. Сівка-Калуськаа є колорадський xxx, xxxxx, сірий пацюк, xxxxxx xxx. Профілактика є найбільш ефективним методом боротьби з проблемою. Необхідно більш ретельно проводити митну перевірку вантажів, підвищувати ефективність карантину, обмежити ввезення інвазійних та генетично-модифікованих видів тварин.

На території с. Сівка-Калуська відсутні об’єкти природно-заповідного фонду та об’єкти екологічної мережі.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект генерального плану не буде затверджений.

Якщо не будуть затверджені рішення генплану, біорізноманіття території села Сівка-Калуська скоріш за все залишиться на сталому рівні або буде продовжуватися спад чисельності різних видів флори та фауни через відсутність заходів по покращенню загального стану наколишнього природного середовища.

Поводження з побутовими та промисловими відходами. В межах населеного пункту с. Сівка-Калуська, місця видалення твердих побутових відходів відсутні. Несанкціоноване сміттєзвалище розташоване в центральній частині села в межах населеного пункту (урочище «Прилуки»), і займає 0,1 га. Санітарно-захисна зона (500м) до житлової забудови не витримана.

Рідкі побутові відходи, по заявочній схемі, вивозяться асенізаційним транспортом на зливну станцію, яка розташована на каналізаційних очисних спорудах.

Проектні рішення. На сьогодні в Україні існує значна проблема в питанні поводження з ТПВ. Найпростіші методи захоронення ТПВ на полігонах та звалищах не відповідають сучасним екологічним вимогам та світовим стратегіям. Постала нагальна потреба реалізації новітніх технологій з сортування та перероблення ТПВ.

Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року передбачено максимальне зменшення кількості полігонів та обов’язкова рекультивація тих полігонів, що не відповідають нормам екологічного законодавства.

Відповідно до рішень Схеми планування території Івано-Франківської області передбачалось будівництво полігони ТПВ в с. Войнилів; завершення будівництва полігону ТПВ в м. Калуш та розміщення сміттєпереробного підприємства в Калусько- Долинському окрузі.

Несанкціоноване сміттєзвалище розташоване в центральній частині села в межах населеного пункту (урочище «Прилуки»), і займає 0,1 га. Санітарно-захисна зона (500м) до житлової забудови не витримана. Враховуючи зазначене генеральним

планом рекомендовано використовувати спеціально обладнані полігони/звалища. Несанкціоновані сміттєзвалища мають бути ліквідовані та рекультивовані.

В північній частині с. Кропиник передбачено розміщення сміттєсортувального підприємства та пункту прийому вторинної сировини, які можуть використовуватись для потреб с. Сівка-Калуська.

Прийняття остаточного рішення по вибору ділянок для розміщення об’єктів поводження з твердими побутовими відходами є пріоритетом органів обласної і районної влади та базується на рішеннях спеціалізованого проекту «Схеми санітарного очищення», який необхідно розробити у найближчі терміни.

Відповідно до норм накопичення побутових відходів ДБН Б.2.212:2019

«Планування та забудова територій» розрахунковий обсяг накопичення твердих побутових відходів та сміття з вулиць усього складе: 0,6 тис.т/рік, при чисельності постійного населення 1772 осіб. Норма накопичення ТПВ – 300 кг сміття/рік та невраховані 20%:

1772 х 300 х 1,2 :1000000 = 0,6 тис. т/рік

Основні заходи щодо вдосконалення та розвитку системи санітарного очищення передбачають:

- охоплення усієї території населеного пункту централізованою планово- регулярною системою санітарного очищення;

- стимулювання перероблення побутових відходів;

- запобігання та зведення до мінімуму утворення побутових відходів;

- запровадження компостування органічної складової побутових відходів у приватних домогосподарствах сільської місцевості;

- впровадження системи роздільного збору, сортування, утилізації, подрібнення, польового компостування відходів зеленого господарства та інших заходів з метою зменшення обсягів вивезення та захоронення відходів;

- розроблення схеми санітарного очищення населеного пункту;

- проведення модернізації та заміни спецавтотранспорту, іншої техніки для санітарного очищення, а також придбання необхідного типу та кількості контейнерів (відповідно до спеціалізованого проекту);

- облаштування ділянок для встановлення контейнерів;

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини проводити відповідно до положень Закону України «Про відходи».

Основні рішення та показники, які стосуються вдосконалення та розвитку системи санітарного очищення беруться за основу, підлягають уточненню та можуть

бути відкориговані на наступних стадіях проектування, при розробці спеціалізованих схем санітарного очищення.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект генерального плану не буде затверджений.

Накопичення обсягів відходів на звалишах без належного їх утримання у місцях видалення відходів, відсутність дієвої системи вилучення вторинних ресурсів та сучасного підприємства з сортування ТПВ, утворення стихійних смітників створює ризики негативного впливу на здоров’я населення. Розвиток системи поводження з відходами є одним з пріоритетних завдань органів у сфері охорони навколишнього природного середовища. В згаданій сфері розроблені програми державного та місцевого рівня. Очікується, що їх реалізація забезпечить досягенення екологічних стандартів у сфері поводження з відходами на місцевому рівні.

При відсутності запровадження системи ефективного збирання та сортування відходів, їх транспортування до сміттєпереробних підприємств, очікується погіршення стану навколишнього природного середовища села Сівка-Калуська, збільшення об’єму несанкціонованих відходів на стихійному сміттєзвалищі у населеному пункті. Все це у кінцевому випадку негативно позначиться на якісному стані повітря, поверхневих, підземних вод, грунтів та здоров’ї людини.

Фізичні фактори впливу

Згідно інформації, наданої ПАТ «Прикарпаттяобленерго», джерелом електропостачання села Сівка-Калуська є ПС 35/10/6 «Озерна». Електропостачання села Сівка-Калуська забезпечується через 5 трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ.

Споживачі в межах села отримують електроенергію по мережах 10 кВ та 0,4кВ, які виконані повітряними лініями. Існуючі електромережі 10 кВ та 0,4 кВ виконані на залізобетонних опорах.

З метою захисту території житлової забудови від об’єктів, що створюють електромагнітне випромінювання, встановлюються відповідні планувальні обмеження (охоронні зони). Згідно Постанови КМУ від 04.03.1997 р. № 209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» для ЛЕП напругою 0,4 та 10 кВ – 10 м відповідно. Охоронна зона для трансформаторних підстанцій становить 3 м від огорожі. Санітарно-захисна зона для ЛЕП та трансформаторних підстанцій напругою менше 220 кВ не встановлюється. Дані обмеження відносяться до постійного фактора присутності. Проектне рішення дану ситуацію враховує.

Основними джерелами акустичного забруднення території села є автомобільний транспорт.

В селі немає автодоріг територіального, національного значень, які б створювали зони акустичного дискомфорту. Система організації руху та реконструкція вуличної мережі, з визначенням червоних ліній, спрямована на вирішення транспортної

проблеми. Для захисту від шуму і загазованості вздовж дороги передбачається смуги зелених насаджень.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект генерального плану не буде затверджений.

Охоронні зони, СЗЗ об’єктів електромагнітного випромінювання є витриманими, тому, якщо проект генерального плану не буде затверджений, негативного фізичного впливу на довкілля та здоров’я людини не передбачається.

Якщо не буде виконана реконструкція автомобільних доріг, перехресть, ремонт автодоріг, рівень акустичного дискомфорту від автодоріг залишиться сталим, що буде негативно позначатися на здоров’ї мешканців села Сівка-Калуськаа.

Місця традиційного поховання. Поховання трупів тварин

Окрім того, у існуючих межах населеного пункту розміщені два кладовища традиційного поховання (одне закрите та одне відкрите). На суміжній території (північно-західний напрямок) розташоване ще одне кладовище відкрите. Санітарно- захисна зона від території діючих кладовищ, які також виступають потенційним джерелом забруднення ґрунтів, до житлових і громадських будівель повинна бути не меншою 300 м; від закритого із завершеним кладовищним періодом – 100 метрів. На проектний період планується закриття двох кладовищ із дотриманням санітарно- захисної зони розміром 100 метрів (після завершення кладовищного періоду) та організація нового кладовища у південній частині с. Сівка-Калуська із встановленням санітарно-захисної зони розміром 300 метрів, благоустрій територій і дотримання санітарних правил експлуатації діючих та утримання закритих ділянок кладовищ (згідно ДСанПіН 2.2.2.028-99»Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» від 01.07.1999 року.)

На території населеного пункту відсутні місця поховання трупів тварин (худобо могильники) інфекційного та неінфекційного характеру.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект генерального плану не буде затверджений.

Якщо генеральний план не буде затверджений існуючі кладовища будуть продовжувати свій негативний вплив на компоненти навколишнього середовища та здоров’я людини, а організація нового кладовища відбулася б з порушення вимог ДСП 173-96 та ДСанПіН 2.2.2.028-99, що тільки ускладнить й без того непросту екологічну ситуацію у селі.

Стан здоров’я населення

У північній частині населенного пункту розміщений фельдшерсько-акушерський пункт, проектним планом заплановано організацію амбулаторію загальної практики сімейної медицини та аптеку. Дані щодо загальної, первинної, захворюваності не були надані ні ФАП, ні виконавчим комітетом сільської ради. При аналізі демографічної ситуації у селі Сівка-Калуська прослідкована динаміка чисельності населення та вікова структура населення. Чисельність населення с. Сівка-Калуська, за даними Xxxxx-Калуської сільської ради, становило на початок 2019 року 1532 особи.

Динаміка населення

Чисельність населення, станом на:	Населення, осіб
01.01.2012 р.	1631
01.01.2013 р.	1629
01.01.2013 р.	1620
01.01.2015 р.	1619
01.01.2016 р.	1618
01.01.2017 р.	1609
01.01.2018 р.	1600
01.01.2019 р.	1532

Вікова структура населення

Вікові групи населення	На 01.01.2019 р.
Вікові групи населення	Осіб	% до населення
Діти до 16 років, в тому числі: - 0-6 років - 7-16 років	180 45 135	13,4 4,7 8,7
Населення працездатного віку:	816	61,0
- 17 років	-	0,1
- жінки 16-54 років	456	30,8
- чоловіки 16-59 років	360	30,1
Старше працездатного віку	536	25,6
- жінки 55 років і старші	338	15,4
- чоловіки 60 років і старші	198	10,2
Всього	1532	100,0

Як і в більшості регіонів України, зменшення людності відбувалося внаслідок природного убутку – перевищення числа померлих над кількістю народжених. Протягом останніх 7 років чисельність населення села зменшилася на 99 осіб.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект генерального плану не буде затверджений.

До чинників, шо впливають на стан здоров'я населення, які стосуються документа державного планування, можна віднести: забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов території села для проживання населення та забезпечення установами громадського обслуговування, в тому числі закладами охорони здоров'я відповідно державних будівельних норм.

Забезпечення санітарно-гігієнічних умов населеного пункту реалізується шляхом повного охоплення території об'єктами та мережами інженерної інфраструктури, зокрема централізованого водопостачання та водовідведення, дошової каналізації, санітарного очищення території: забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності виробничо-комунальних зон із сельбишною та зеленими зонами як на існуючих, так і на перспективних ділянках освоєння села. Впливовим фактором для здоров'я жителів села Сівка-Калуська є якість питної води з нецентралізованих джерел водопостачання, що не відповідає санітарним нормам, особливо критична ситуація склалася з якістю підземних вод. Вирішення цього питання потребує першочергового охоплення відповідних ділянок системою централізованого водопостачання, рекультивація шахтного поля «Сівка-Калуська» рудника «Ново-Голинь», рекультивація розміщених у сусідньому Калуші ємностей та зовнішніх відвалів Домбровського кар’єру. Існує проблема збросу неочищених дощових вод у водойми с. Сівка-Калуська без попередньої очистки. Організація системи громадського обслуговування забезпечує комплексність забудови за рахунок доведення до нормативних показників забезпеченості населення об’єктами соціально-гарантованого рівня обслуговування як в районах існуючої забудови, так і в районах перспективного будівництва. Реалізація цих завдань передбачає насамперед виконання комплексу рішень шодо розвитку села, а також інженерно-технологічних заходів, шо визначаються відповідними розрахунками.

Якшо проект генерального плану не буде впроваджений неповний рівень забезпечення території системами інженерної інфраструктури та закладами громадського обслуговування, в т.ч. закладами охорони здоров'я, соціального захисту, відпочинку, дошкільних установ, існуючі показники здоров'я населення ймовірно залишатимуться без змін.

Розділ 3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу ‌

Ділянки села з особливими інженерно-геологічними умовами

На дільниці «Сівка-Калуська» просідання фіксуються з 1989 р. Їх швидкість – до

Затоплення паводками з природних причин спостерігається в межах заплави річки Сівка та струмків села.

Ареал засолення підземних водоносних горизонтів відбувається у межах всього шахтного поля «Сівка-Калуська» та до прилеглих до даних техногенних об’єктів територіях. Окрім вказаного процесу, відбувається розвантаження засолених підземних горизонтів у річку Сівка, яка несе свої води до р. Лімниця. Ареал засолення підземних водоносних горизонтів створює загрозу для водозабезпечення мешканців села Сівка-Калуська. Окрім цього відбувається агресивний вплив засолених підземних вод на підземні залізобетонні конструкції, що вимагає проведення спеціальних захисних заходів.

Процеси просідання земної поверхні над усією територією шахтного поля

Основний перелік проектних рішень генерального плану та позначення територій, що потенційно зазнають впливу від їх реалізації

Генеральний план у перспективі передбачає усебічний розвиток села: зростання обсягів житлового будівництва, розвиток господарського комплексу, розширення транспортної інфраструктури, інженерне облаштування території, проведення заходів з інженерної підготовки та захисту території від небезпечних процесів, забезпечення охорони навколишнього природного середовища села. В процесі стратегічної екологічної оцінки розглянуті принципові проектні рішення територіального розвитку населеного пункту, які на думку експертів потребують оцінки їх потенційного впливу на головні складові навколишнього природного середовища та умови життєдіяльності населення.

1) Аналіз територіальних ресурсів показав, що в межах населеного пункту є територіальні ресурси потенційно придатні для розміщення житлового будівництва (території вільні від забудови, ділянки сільськогосподарського використання). На розрахунковий етап приймаємо до освоєння 47,0 га. Враховуючи принципи, які покладені в основу програми житлового будівництва, передбачений генеральним планом обсяг нового житлового фонду на прогноз складе 22,6 тис. м2. Вибуття житлового фонду, з ділянок техногенно-екологічної небезпеки, складає 7,6 тис. м2. Житловий фонд населеного пункту на кінець розрахункового етапу складе 48,5 тис. м2 загальної площі, середня житлова забезпеченість складе 27,4 м2/люд. Загальна площа житлового фонду на проектний період сягне 165,7 га.

Обсяги житлового будівництва та чисельність населення с. Сівка-Калуська, що передбачається до розміщення генеральним планом

Тип забудови	Будинків/квартир	Тис. м2	Населення, осіб
Садибний житловий фонд	188	22,6	589 349 (переселені) 240 (проектне населення)
Багатоквартирний житловий фонд	-	-	-
Всього житловий фонд	188	22,6	589

Ділянки житлового будівництва

Тип забудови, поверховість	Житловий фонд, тис.м2	Населення, осіб	Територія (га)
Північно-західна ділянка (садибна забудова)
Садибна житлова забудова (1-2 поверхи)	22,6	589	47,0

2) Згідно із рішеннями генерального плану всі функціональні зони території села Сівка-Калуська набувають подальшого розвитку.

Проектне використання території населеного пункту

Показники	Розрахунковий етап
Показники	га	%
Житлова забудова, всього, у тому числі:	165,7	28,0
- багатоквартирна	-	-
- садибна, з них: території, передбачені до переселення та поступового формування зелених насаджень спеціального призначення	165,7 32,6	28,0 5,5
Резервні території, для розміщення садибної забудови	29,1	4,9
Громадська забудова	13,9	2,3
Резервні території, для розміщення громадської забудови	0,8	0,1
Виробнича забудова	-	-
Комунальна та складська забудова	46,5	7,9
Території об’єктів інженерної інфраструктури	3,7	0,6
Території транспортної інфраструктури, всього, у тому числі:	68,3	11,5
- підприємств транспорту	1,2	0,2
- вулично-дорожня мережа	67,1	11,3
Ландшафтно-рекреаційні та озеленені території, всього, у тому числі:	44,65	7,5

Показники	Розрахунковий етап
Показники	га	%
- загального користування	13,1	2,2
- ландшафтна зона	16,8	2,8
- озеленені території	14,75	2,5
Території сільськогосподарського призначення	145,5	24,6
- городи	18,7	3,2
- сільськогосподарські підприємства	16,3	2,8
- пасовища	43,4	7,3
- органічне землеробство	67,1	11,3
Водні поверхні	7,8	1,3
Територія кладовищ	2,55	0,4
Зелені насадження спеціального призначення	64,2	10,9
Територія в межах населеного пункту	592,7	100,0

3) Новим генеральним планом запропоновані розвиток основних закладів громадського обслуговування. В генеральному плані відзначаються наступні пріоритети: а) створення умов для всебічного розвитку особистості, трудової підготовки; б) задоволення потреб населення в закладах дошкільної освіти; в) задоволення потреб населення в закладах загальної середньої освіти; г) розширення мережі позашкільних установ; д) розвиток мережі установ культури та мистецтва; е) забезпечення розвитку мережі закладів фізичної культури і спорту; є) розвиток установ сімейної медицини; ж) створення багатопрофільних підприємств усіх форм власності з метою поліпшення побутового обслуговування населення і надання якісних послуг. Загальна площа об’єктів громадського обслуговування на проектний період сягне 13,9 га.

Об’єкти громадського обслуговування населення с. Сівка-Калуська

Установи, підприємства обслуговування (перспектива)	Одиниці виміру	Нормативи ДБН Б.2.2-12:2019	Розрахункова потреба населення*	Існуючий стан	Місце розташування
Організації та установи управління, проектні організації, кредитно-фінансові установи та підприємства зв’язку, юридичні установи, установи правопорядку
Відділення зв’язку	об’єкт	0,16	1	-	в адміністративних будівлях
Відділення і філіали банківських установ	операційн е місце	1 на 1-2 тис. осіб	1	-	в адміністративних будівлях
Опорний пункт охорони порядку	м2 загальної площі	30-100	50	-	в адміністративних будівлях по вул. Шкільна
Заклади освіти
Заклади дошкільної освіти	місце	100% від загальної кількості дітей	90	дані не надані	заклад дошкільної освіти по вул. Проектна 12 (50 місць)

Заклади загальної середньої освіти	місце	100% від загальної кількості дітей + діти, які проживають в сільських зонах впливу і не мають шкіл	156	320	-
Міжшкільний навчально-виробничий комбінат	місце	8% від загальної кількості школярів	13	-	по вул. Шкільна
Спеціалізовані заклади позашкільної освіти		15,3% від загальної кількості школярі	24	-	по вул. Проектна 12
- палац (будинок) школярів	місце	2,5% від загальної кількості школярів + 3 на 1000 осіб (20 на 1000 школярів)	4	-
- станція юних натуралістів	місце	0,4% від загальної кількості школярів	1	-
- станція юних туристів	місце	0,4% від загальної кількості школярі	1	-
- дитячо-юнацька спортивна школа	місце	2,3% від загальної кількості школярі	4	-
- дитяча школа мистецтв, або музична, художня, хореографічна	місце	2,0% від загальної кількості школярів + 1 на 1000 осіб (10 на 1000 школярів)	4	-
Установи охорони здоров’я та соціального захисту, оздоровчі, відпочинку та туризму
Заклади (центри) первинної медичної допомоги і вторинної медичної допомоги Для дорослих Для дітей	відвідувань за зміну	10-15 4-5 + 13 на 1000 осіб	18 7	дані не надані	Реконструкція ФАПу під амбулаторію ЗПСМ
Стаціонари усіх типів	ліжко	5,1-6,9 + 1,0-3,6 на 1000 осіб	9	-	амбулаторія; м. Калуш, опорний заклад – м. Долина, м. Івано-Франківськ**
Станції (підстанції) екстреної (швидкої) медичної допомоги	виїзд у рік (спец авто- мобіль)	4000 (0,1)	7088 (1)	-	м. Калуш
Аптека	об’єкт	0,09	1	-	по вул. Проектна 7
Фізкультурно-оздоровчі і спортивні споруди
Стадіони	га	0,1	0,2	1,25	-
Спортивні зали загального користування	м2 площі підлоги	100-200 + 50 на 1000 осіб	177	-	по вул. Проектна 11
Басейни криті відкриті	м2 дзеркала води	10-20 + 10-20 на 1000 осіб	18	-	в м. Калуш
Приміщення для реабілітації	м2 площі підлоги	15	27	-	в м. Калуш
Заклади культури та мистецтва, культурно-видовищні та дозвіллєві
Універсальна зала	місце	10	18	-	реконструкція сільського клубу по вул. І.Xxxxxx
Виставкова зала	місце	10	18	-	реконструкція

					сільського клубу по вул. І.Xxxxxx
Клубні приміщення (за місцем проживання)	місць відвідуван ня (або м2 підлоги)	15-20 (50-60)	27	-	реконструкція сільського клубу по вул. І.Xxxxxx
Клубні заклади і центри культури та дозвілля Будинок культури	місць відвідування	300-400 + 30-40 на 1000 осіб	532	120	реконструкція сільського клубу по вул. І.Xxxxxx
Бібліотека	тис. одиниць зберігання	3-3,5	5,3	6,0	-
Підприємства торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування
Магазини: - продовольчих товарів - непродовольчих товарів - змішаної торгівлі	м2 торг. площі	40 + 2,0 на 1000 осіб 80 + 6,0 на 1000 осіб	70,9 141,8 -	22,0 - 409,8	в центрах місцевого значення
Ринкові комплекси	м2 торг. площі	20-30	35,5	-	по вул. Xxxxxx Xxxxxxxx
Підприємства харчування	місць	37	82	40	в центрах місцевого значення
Майстерні побутового обслуговування	роб. місць	1,5-2,0	3	-	підприємство побутового обслуговування по вул. Xxxxxxxx 0 xxx. Яблунева
Виробничі підприємства централізованого виконання замовлень	роб. місць	Не менше 4	7	-	підприємство побутового обслуговування по вул. Xxxxxxxx 0 xxx. Яблунева
Установи житлово-комунального господарства
Пожежне депо	пожежний автомобіль	табл. 15.1 Розділ 15	2	-	пожежне депо по вул. Січових Стрільців; пожежний пост по вул. Проектна 8
Готелі	місце	4,8	8,5	-	в м. Калуш
Громадські вбиральні	прилад	1	2	-	на території зелених насаджень загального користування

* розрахункова потреба населення в установах і підприємствах обслуговування визначена відповідно до Додатків Е1, Е2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» з розрахунку на проектне населення с. Сівка-Калуська

** відповідно до Переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 р. № 23-р «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року».

4) Проектом передбачений розвиток виробничої та комунально-складської зони на північному сході та заході населеного пункту, що буде складатися зі складів та баз і малих приватних підприємств легкої та харчової промисловості, складування продукції та переробку сільськогосподарської продукції. Розвиток виробничо- складської зони базується на вирощуванні складуванні та переробці

сільськогосподарської продукції. На розрахунковий етап площа виробничої та комунально-складської зони складе 46,5 га. На проектний період планується організація нового кладовища у південній частині с. Сівка-Калуська, площа проектного кладовища буде складати 1,5 га.

5) В таблиці наведено перелік зелених насаджень загального користування, які генеральним планом запропоновано розмістити на розрахунковий етап для досягнення нормативних показників. Згідно нормативів площа озеленених територій загального користування повинна скласти 3,0 га (17,0 м2 на 1 люд).

Перелік перспективних зелених насаджень

№ з/п	Назва об’єктів	га
	Парк в західній частині села	13,1
	Всього	13,1

Загальна кількість зелених насаджень загального користування складе на етап 20 років 17,6 га (76,1 м2 на 1 люд).

Зелені насадження обмеженого користування включають зелені насадження при групах житлових будинків, на ділянках промислових підприємств, установ обслуговування та інших закладів.

Зелені насадження спеціального призначення – санітарно-захисні зони промислових та комунальних підприємств, кладовищ, охоронні зони інженерних споруд тощо.

Загальна площа проектних ландшафтно-рекреаційних та озеленених територій буде складати 44,65 га, в тому числі загального користування 13,1 га, ландшафтна зона 16,8 га, озеленених територій 14,75 га.

Перелік перспективних зелених насаджень

№ з/п	Назва об’єктів	га
1.	Парк в південній частині села	1,7
2.	Парк по вул. Проектна 21	6,6
	Всього	8,3

6) Розвиток транспортної інфраструктури передбачає реконструкцію проїзної частини автомобільних доріг, що проходять по вул. Січових Стрільців в межах населеного пункту та встановлення червоних ліній з урахуванням забудови, що склалася. Ділянка реконструкції в межах с. Сівка-Калуська складає 2,3 км. Проектом намічається реконструкція головних (магістральних) вулиць, які проходитимуть в центральній частині населеного пункту та обслуговуватимуть проектні ділянки будівництва. Передбачається, що ширина проектних вулиць в межах червоних ліній становитиме 20 метрів, а ширина проїзної частини складатиме 6,0-8,0 метрів. Загальна протяжність мережі головних (магістральних) та житлових вулиць до кінця

розрахункового етапу становитиме 45,7 км. На головних (магістральних) вулицях, на яких ширина проїзної частини нижча за нормативну, на етап 20 років (01.01.2039р.) передбачається проведення реконструкції проїзної частини, вони наведені нижче в таблиці.

Назва вулиці	Протяжність ділянки реконструкції, км	Існуюча ширина проїзної частини, метрів	Проектна ширина проїзної частини, метрів
вул. Січових Стрільців	2,3	3,8-7,5	8,0
вул. Xxxxxx Xxxxxxxx	1,0	4,6-6,5	6,0-7,0
вул. І. Франка	1,5	3,0-5,5	6,0-7,0
вул. Лxxxxx	0,4	3,5	6,0-7,0

Загальна протяжність вулиць, на яких пропонується провести розширення проїзної частини, реконструкцію проїзної частини, покращення покриття тощо становить 5,2 км. Загальна площа території об’єктів транспортною інфраструктурою 68,3 га, в тому числі підприємств 1,2 га, вулично-дорожньої мережі 67,1 га.

7) Розвиток мереж та споруд інженерної інфраструктури: передбачається розвиток інженерних мереж водопостачання, водовідведення, електропостачання, тепло- та газопостачання, здійснення заходів з інженерної підготовки та захисту території, передбачається розвиток системи санітарного очищення. Загальна площа території об’єктів інженерної інфраструктури 3,7 га.

Під час розробки звіту про стратегічну екологічну оцінку були визначені основні проблеми для навколишнього середовища та охорони здоров'я населення, надані характеристики даних впливів, проаналізовані їх територіальні аспекти.

В рамках даної роботи були визначені ключові екологічні цілі та завдання в сфері охорони довкілля, їх відповідність цілям генерального плану та визначені можливості їх врахування при розробленні проектних рішень генерального плану с. Сівка- Калуська. На основі аналізу екологічної ситуації та проектних рішень, прийнятих у проекті генерального плану були визначені ключові актуальні питання, шо потребують оцінки.

У таблиці нижче наведені ключові потенційні екологічні проблеми і ризики та їхні зв'язки з Генеральним планом, яким була приділена особлива увага під час оцінки проектних рішень, шо відображено у розділі 6.

Як зазначено у таблиці, декілька екологічних ризиків мають комплексний вплив як на складові навколишнього середовища, так і на здоров’я населення. У таблиці на наступній сторінці наведено повний перелік екологічних ризиків, що чинять негативний вплив на компоненти навколишнього природного середовища.

Серед екологічним проблем, що чинять негативний влив на здоров’я населення варто виділити:

1) Забруднення атмосфери: провокує захворювання органів дихання, кровотворення, алергічні реакції, онкологічні захворювання, нервово-психічні розлади, зменьшення очікуваної тривалості та якості життя;

2) Забруднення поверхневих та підземних вод: погіршення анафелогенної ситуації у селі, збільшення кількості хвороб органів кровотворення, шлунково- кишкового тракту, сечовидільної, нервової, ендокринної систем, зниження імунітету, зменшення очікуваної тривалості та якості життя;

3) Забруднення ґрунтів: провокує потрапляння токсичних речовин в організм людини через продукцію городництва та садівництва. Забруднені ґрунти є ідеальним субстратом для появи шкідливих мікроорганізмів, гельмінтів, що сприяє більшому захворюваності людей та тварин;

4) Деградація геологічного середовища: сприяє погіршенню анафелогенної обстановки, умов проживання населення, безпеці життєдіяльності, санітарного стану житлових приміщень, що у підсумку провокує захворювання органів дихання, застуди, ГРВІ та зниження імунітету;

5) Проблема накопичення відходів: відходи є небезпечною основою для розмноження хвороботворних мікроорганізмів, вони забруднюють усі компоненти навколишнього природного середовища. Таким чином, накопичення відходів має загальну шкідливу дію на організм людини, що у підсумку може призвести до розладу будь-якої системи організму людини;

6) Наявність шумового, електромагнітного забруднення: спричиняє нервові розлади, підвищує втомлюваність, знижує імунітет, може бути причиною порушення сну;

7) Деградація біорізноманіття: зменшення кількості зелених рослин сприяє збільшення забруднення атмосфери, пригнічує психоемоційний стан людини, може провокувати кількість збільшення хвороб органів дихання. В той же час інвазійні рослини активізують алергічні реакції в організмі людини, збільшення кількості кліщів, гільмінтів провокує серйозні неврологічні хвороби та захворювання шлунково-кишкового трактку.

Для усунення усіх вище означених проблем необхідно виконати усі рішення, що передбачені проектним планом с. Сівка-Калуська.

Основні ризики	Характеристика ризиків	Територіальна прив’язка	Заходи, визначені проектом генерального плану
Забруднення атмосферного повітря	Викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами	Головним джерелом забруднювання повітряного басейну населеного пункту виступає транзитний автотранспорт. Найбільша інтенсивність руху відмічається по вулицях Січових Стрільців, І. Фxxxxx, Xxxxxxxx, С. Височана, Шахтарській та інших.	Перехід на альтернативні види палива. Нормування викидів в атмосферу за екологічними показниками, моніторинг забруднення приземного шару атмосферного повітря в районах знайбільших вулиць. Активне озеленення узбіч, повне покриття узбіч суцільним газоном для зменшення пилу вздовж вулиць. Обов’язковим елементом благоустрою вулиць є зливова каналізація. Будівництво екологічних автостоянок. Розвантаження території села від транспорту шляхом створення реконструкції вулиць, ремонту автодоріг. Застосування технологій утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів. Проведення ремонтно-будівельних робіт вулиць, доріг, поліпшення дорожнього покриття.
Стан поверхневих та підземних вод	Скид стічних вод, що формується вздовж вулиць і автодоріг у річку Сівка. Недотримання режиму обмеженого господарювання у межах прибережної захисної смуги річки Сівка. Відсутність мереж побутової та дощової каналізації, вільний притік мінералізованих поверхневих та підземних стоків в акваторію річки Сівка з порушених територій м. Калуш.	Селітебна територія, узбіччя вулиць та автодоріг, порушена територія Сівка- Калуського поля рудника «Ново-Голинь», акваторія та заплава річки Сівка, територія суміжна з акумулюючими ємностями Домбровського кар’єру..	Влаштування водопровідно-каналізаційної системи, 100% охоплення централізованим водопостачанням та побутовою каналізацією житлової забудови села. Проектування мереж дощової каналізації як для промислової, так і для житлової забудови села, а також вздовж головних вулиць та автодоріг, проведення процедури вертикального планування території. Обов’язковою умовою функціонування дощової каналізації є очищення забруднених дощових стоків на локальних очисних спорудах дощової каналізації і випуск очищених вод у р. Сівка. Здійснення проектів землеустрою прибережної захисної смуги р. Сівка. Відповідно до ст. 88 ВКУ нормативна прибережна захисна смуга для річки Сівка, віднесеної за площею водозбору до категорії малих, має становити 25 м. Прибережна захисна смуга мають бути озеленені, будь-яке будівництво (окрім гідротехнічного), с/г та інша економічна діяльність має бути заборонена у межах ПЗС. У разі необхідності можливе будівництво гідротехнічних споруд для ліквідації затоплення, підтоплення, ерозії та інших процесів. Здійснення очистки забруднених (стічних) вод від підприємств та житлових господарств прогресивними сучасними методами очистки. Необхідна повна переробка та ємностей та зовнішніх відвалів розкривних порід Домбровського кар’єру у м. Калуш, Сівка- Калуського поля рудника «Ново-Голинь» у самому селі Сівка- Калуська.
Геологічне середовище та його екологічний	Існування акумулюючих ємностей та відвалів розкривних порід Домбровського кар’єру на схід від села у м. Калуш, загроза попадання	Заплава р. Сівка, територія шахтного поля «Сівка- Калуська» рудника «Ново- Голинь» та прилегла до нього	Для боротьби з просіданнями земної поверхні над шахтним полем «Сівка Калуська» рекомендоване відкачування розсолів через свердловини в межах даного рудного поля і одночасне нагнітання через свердловини у підземні пустоти пульпи з силікатним

Основні ризики	Характеристика ризиків	Територіальна прив’язка	Заходи, визначені проектом генерального плану
стан.	високомінералізованих вод у р. Сівка, а згодом – у р. Лімниця. Активізація небезпечних геологічних процесів в межах шахтного поля «Сівка-Калуська» рудника «Ново-Голинь». Широкий розвиток небезпечних геологічних процесів: а) підтоплення, заболочення, просідання, засолення підземних вод у межах шахтного поля «Сівка-Калуська»; б) затоплення, підтоплення та заболочення – у межах заплави р. Сівка.	територія.	розчином, після ствердіння якого, осідання земної поверхні має зупинитися. Для боротьби з підтопленням рекомендоване влаштування дренажних систем, для боротьби з затоплення рекомендовано проведення берегоукріплення габіонними конструкціями, влаштування водопропускних споруд під автодорогами та влаштування водопропускних мостів, встановлення нормативних прибережних захисних смуг, розчищення акваторії річки Сівка від захаращеності, дотримання режиму господарської діяльності у ПЗС. Для боротьби з заболоченням рекомендоване влаштування дренажів, виторфовування та підсипка грунту.
Грунтовий покрив	Забруднення грунтів нечистотами вигрібних ям, нераціональним використанням добрив, промисловими токсикантами та сміттям.	Сільськогосподарські угіддя, прилегла територія до підприємств, територія сміттєзвалища та прилегла до нього територія.	100% охоплення території с. Сівка-Калуська централізованою побутовою каналізацією, ліквідація сміттєзвалища, дотримання режиму СЗЗ підприємств, застосування очисних фільтрів, раціоналізація використання добрив, будівництво сміттєсортувальної станції у сусідньому селі Кропивник, рекультивація порушених територій.
Рослинний та тваринний світ, природно- заповідний фонд, екологічна мережа, ландшафти	Зменшення біорізноманіття через активну антропогенну діяльність. Недбале ставлення населення до довкілля, ведення необґрунтованої господарської діяльності. Разом з цим існує проблема існування рослин, що викликають алергічні реакції та шкідливих комах, кліщів, мікроорганізмів, що провокують захворювааня людей та тварин. В селі є безпритульні здичавілі коти та собаки, що потенційно можуть бути переносниками різних захворювань.	Вся територія населеного пункту	Зробити перелік порушених екосистем села та розробити заходи щодо їх відновлення. Максимальне збереження природних екосистем при будівництві та інших видах господарської діяльності. Впровадження заходів та постійного контролю щодо дотримання режиму господарської діяльності в водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі р. Сівка відповідно до статей 80 та 88 Водного кодексу України. Здійснення загального озеленення території села, збільшення площі захисних лісосмуг. Збереження видів флори і фауни, які внесені до Червоної книги України та Червоних списків тварин та рослин Івано-Франківської області. Збереження середовища існування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканості ділянок, що ставлять особливу цінність для збереження тваринного світу під час здійснення будь-якого виду господарської діяльності відповідно до статті 39 Закону України «Про тваринний світ». Збереження умов місцезростання об’єктів рослинного світу під час здійснення будь-якого виду господарської діяльності відповідно до статті 27 Закону України «Про рослинний світ». Запровадження обов’язкової стерилізації, лікування безпритульних тварин та належного їх утримання у спеціальних притулках.

Основні ризики	Характеристика ризиків	Територіальна прив’язка	Заходи, визначені проектом генерального плану
Поводження з побутовими та промисловими віходами	Забруднення грунтів, підземних вод та повітря за рахунок розкладання сміття, інфільтрації через сміттєзвалища дощових та талих вод.	Сміттєзвалище у центральній частині населеного пункту та прилегла до неї територія радіусом 500 м.	Ліквідація несанкціонованого сміттєзвалища у центральній частині населеного пункту. В північній частині с. Кропиник передбачено розміщення сміттєсортувального підприємства та пункту прийому вторинної сировини, які можуть використовуватись для потреб с. Сівка-Калуська. Впровадження системи роздільного збору, сортування, утилізації, подрібнення, польового компостування відходів зеленого господарства та інших заходів з метою зменшення обсягів вивезення та захоронення відходів. Збирання та перероблення відходів від промислових підприємств, рекультивація порушених територій.
Фізичні фактори впливу	Електромагнітні випромінювання вздовж ЛЕП, станцій мобільного зв’язку, трансформаторних підстанцій.	Територія охоронних зон ЛЕП, ТП, мобільної вишки, територія вздовж залізничних під’їзних колій.	Рекомендований ремонт автодоріг, влаштування якісного асфальтового покриття, реконструкції автодоріг також необхідне дотримання режимів охоронних зон навколо об’єктів з електромагнітним випромінюванням.
Місця традиційного поховання та місця поховання трупів тварин	Місця поховання трупів тварин у с. Сівка-Калуська відсутні. Існують 2 кладовища традиційного поховання, на території яких відбувається забруднення грунтів та підземних вод.	Територія кладовищ в районі вулиці Яблунева, північно- західне кладовища та прилегла до них територія	Закриття двох існуючих кладовищ зі скороченням СЗЗ до 100 м, дотримання обмежень передбачених законодавством, відкриття нового кладовища традиційного поховання у південній частині нааселенного пунту з СЗЗ радіусом в 300 м, недопущення будівництва житлових об’єктів у цій зоні.
Здоров’я населення	Усі вище описані ризики є чинниками, що послаблюють здоров’я людини. Перевищення показників смертності над показниками народжуваності, збільшення відсотку інвалідізації населення, доволі високі показники дитячої смертності, захворюваності новоутвореннями, висока смертність чоловіків у старшому віці.	Вся територія населеного пункту	Забезпечення населення якісною чистою питною водою, 100% охоплення житлової забудови системами водопостачання та водовідведення. Належна, своєчасна утилізація побутових відходів з території села, ліквідація стихійного сміттєзвалища у північно-східній частині населеного пункту, введення в експлуатацію сміттєсортувальної станції у сусідньому селі Кропивник. Забезпечення належного функціонування дитячих дошкільних навчальних закладів, лікувально-профілактичних закладів села централізованим водопроводом. Забезпечення населення села якісними сировиною, харчовими продуктами. Забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних норм та санітарно-захисних зон для виробничо-комунальних об’єктів. Забезпечення проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних заходів згідно затвердження програм чи у випадку надзвичайних ситуацій.

На території с. Сівка-Калуська відсутні об’єкти природно-заповідного фонду і не передбачено на проектний період. Проектним планом рекомендоване проведення робіт із землеустрою по визначенню меж прибережної захисної смуги від річки Сівка, передбачено роботи по благоустрою території прибережної захисної смуги. Передбачається, що дана територія стане місцем відпочинку для місцевого населення.

При виконанні заходів передбачених генеральним планом, екологічний стан довкілля с. Сівка-Калуська має покращитися, а сама територія стане привабливою для проживання та відпочинку мешканців села.

державного планування, а також шляхи врхування таких зобов’язань під час підготовки документу державного планування

Цей розділ ґрунтується на аналізі цілей документів державної політики, які мають відношення до цілей розвитку на місцевому рівні, і визначає ступінь їх врахування і впровадження через низку проектних рішень містобудівної документації. Проведений огляд відповідних цілей екологічної політики визначає загальні орієнтири, на основі яких оцінюють цілі та заходи генерального плану.

Оцінка відповідності Генерального плану цілям програм державного та місцевого рівня, галузевих програм.

Проект генерального плану с. Сівка-Калуська в достатньо високій мірі відповідає цілям екологічної політики, встановленим на національному та регіональному рівнях, враховує більшість з них і пропонує комплекс заходів, спрямованих на їх виконання.

Прикладні рішення з питань охорони атмосферного забруднення є, в своїй більшості, аналогічними до рішень «Програми охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області до 2025 року», що передбачає створення екологічно безпечних та комфортних умов для життя населення Івано-Франківської області шляхом зменшення антропогенного навантаження й відновлення довкілля за рахунок упровадження інноваційних технологій виробництва, зменшення викидів парникових газів та підвищення рівня екологічної культури і свідомості суспільства. Така задача досягається за рахунок рішень по розширенню зелених насаджень на території населеного пункту, пропозицій по застосуванню фільтрів, замкнених циклів, енергозберігаючого обладнання на промислових та комунальних підприємствах с. Сівка-Калуська, проведення ремонту автодоріг, заохочення державою переходу транспорту на альтернативні види палива, дотримання меж та санітарно-гігієнічних умов всіх видів підприємств, об’єктів та закладів, що в процесі свого функціонування можуть забруднювати атмосферне повітря шкідливими викидами.

Прикладні рішення з питань охорони водних об’єктів, підземних вод, організації водопостачання та водовідведення є, в своїй більшості, аналогічними до рішень

«Регіональної цільової програми «Питна вода» на 2021-2025 роки», «Комплексної регіональної цільової програми розвитку водного господарства на період до 2021 року в області», що передбачають забезпечення населення питною водою нормативної якості в межах науково-обґрунтованих нормативів питного водопостачання, реформування та розвиток водопровідно-каналізаційної мережі, підвищення ефективності та надійності її функціонування, поліпшення на цій основі стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації, відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання. Вказані задачі досягаються за рахунок встановлення прибережних захисних смуг річки Сівка, обмежень господарської діяльності на даних територіях, будівництво мереж централізованого водопостачання та каналізації зі 100% охопленням житлової забудови. Впровадження контролю скидів виробничих стічних вод за показниками якості у каналізаційну мережу, будівництво мереж дощової каналізації, виявлення та ліквідація джерел хімічного забруднення підземних вод, застосування очисних фільтрів, замкнених циклів, очисних споруд на об’єктах та підприємствах, що чинять негативний вплив на екологічний стан підземних та поверхневих вод с. Сівка- Калуська. Дотримання меж та санітарно-гігієнічного режиму санітарно-захисних зон – ще один важливий захід по збереженню чистоти поверхневих та піземних вод.

Прикладні рішення по охороні ґрунтів та земельних ресурсів є, в своїй більшості, аналогічними до рішень «Комплексної програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області у 2021 році», що передбачає збалансоване забезпечення потреб населення і галузей економіки у земельних ресурсах, раціональне використання та охорону земель, захист їх від виснаження, деградації, забруднення, підвищення врожаїв екологічно чистої продукції та забезпечення продовольчої безпеки держави, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, створення екологічно безпечних умов для проживання населення і провадження господарської діяльності, стабілізація та нарощування обсягів виробництва в рослинництві, підвищення родючості ґрунтів, (регулювання водного режиму, гіпсування ґрунтів) забезпечення життєздатності сільського господарства, його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Прикладні рішення з питань охорони геологічного середовища, в своїй більшості, аналогічними до рішень «Комплексної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту Івано-Франківської області на 2021 рік», що передбачає захист населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в мирний час і в особливий період, захист від небезпечних геологічних процесів, запобігання виникненню можливих надзвичайних ситуацій і мінімізація їх наслідків. Зокрема передбачено: а) для боротьби з просіданнями земної поверхні над шахтним полем «Сівка Калуська» рекомендоване відкачування розсолів через свердловини в межах даного рудного поля і одночасне нагнітання через свердловини у

підземні пустоти пульпи з силікатним розчином, після ствердіння якого, осідання земної поверхні має зупинитися; б) для боротьби з підтопленням рекомендоване влаштування дренажних систем; в) для боротьби з затоплення рекомендовано проведення берегоукріплення габіонними конструкціями, влаштування водопропускних споруд під автодорогами та влаштування водопропускних мостів, встановлення нормативних прибережних захисних смуг, розчищення акваторії річки Сівка від захаращеності, дотримання режиму господарської діяльності у ПЗС; г) для боротьби з заболоченням рекомендоване влаштування дренажів, виторфовування та підсипка грунту; д) для боротьби з ерозійними процесами запропоновано проведення фітомеліоративних заходів.

Прикладні рішення з питань поводження з відходами, в своїй більшості, аналогічними до рішень «Регіонального плану управління відходами в Івано- Франківській області до 2030 року». Дана програма, як і рішення генерального плану с. Сівка-Калуська передбачають запровадження системи роздільного сортування сміття, пропонують новітні технології переробки сміття і повторного використання матеріалів замість їх видалення на стихійне сміттєзвалище у центральній частині населеного пункту, будівництво сміттєсортувальної станції у сусідньому селі Кропивник, рекультивація стихійного сміттєзвалища у центральній частині села.

Прикладні рішення з питань рослинного та тваринного світу, біорізноманіття в своїй більшості, аналогічними до рішень «Регіональної цільової програми боротьби з карантинним бур’яном – амброзією полинолистою в Івано-Франківській області на2017-2021 роки», «Програми з виконання робіт із землеустрою для забезпечення оформлення права на землі лісового фонду на 2018-2022 роки», «Обласної цільової Програми розвитку лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області на 2017-2021 роки», Закону України «Про рослинний світ», Закону України «Про захист рослин», Закону України «Про екологічну мережу», Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про Червону книгу України». Вказані програми та нормативні документи, як і рішення генерального плану, передбачають збільшення чисельності зелених насаджень на території населеного пункту та охорону існучих видів рослинності, бережливе ставлення до тваринного світу. Збільшення площі зелених насаджень, що забезпечить збільшення популяції птахів. В той же час, окреслені заходи по боротьбі зі шкідниками рослинних культур, попередження розповсюдження шкідливих комах, кліщів та мікроорганізмів для здоров’я людей та тварин.

Прикладні рішення з питань охорони здоров’я населення аналогічні до рішень

«Регіональної цільової програми розвитку донорства крові, її компонентів на 2021- 2025 роки», «Регіональної цільової програми проведення лабораторно-діагностичних та лікувально-профілактичних робіт у сфері ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів в Івано-Франківській області на 2021-2022 роки», «Програми

розвитку та вдосконалення служби екстреної (швидкої) та невідкладної медичної допомоги Івано-Франківської області на 2018-2022 роки», «Обласної програми

«Розвиток паліативної допомоги на Прикарпатті на 2018-2022 роки», «Комплексної програми «Здоров’я населення Прикарпаття на 2021-2025 роки». Вказані програми ставлять перед собою задачі покращення медичного обслуговування населення с. Сівка-Калуська, розширення мережі медичних закладів, надання безоплатних ліків та медичних послуг, розробку заходів з попередження захворювань різної етіології, ранню діагностику серцево-судинних, онкологічних хвороб, якісне медичне обслуговування дітей Калущини. Також рішення даних програм співпадають з заходами генерального плану с. Сівка-Калуська по забезпеченості населення якісною питною водою, доступу до безпечних продуктів харчування, 100 % охоплення території села централізованою побутовою каналізацією та дощовою каналізацією, забезпечення належного функціонування дитячих дошкільних навчальних закладів, лікувально-профілактичних закладів села централізованим водопроводом, забезпечення проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних заходів згідно затвердження програм чи у випадку надзвичайних ситуацій, забезпечення контролю за недопущенням виникнення і поширення інфекційних хвороб через харчові продукти, розглядається можливість розгортання реабілітаційних ліжок на деяких напрямах медичної допомоги. Спільною основою вказаної програми та рішень генерального плану с. Сівка-Калуська є проведення усіх вище зазначених прикладних екологічних рішень, що у кінцевому випадку призведе до зменшення захворювання населення, довголіття та поліпшення якості життя.

Оцінка відповідності Генерального плану зобов'язанням у сфері охорони довкілля, встановлені на міжнародному рівні та шляхи іх врахування.

Україна активно співпрацює з міжнародними організаціями у сфері охорони навколишнього природного середовища для вирішення актуальних питань сьогодення, а також з метою інтеграції держави до світового співтовариства для розв'язання глобальних екологічних проблем.

Основні напрями співробітництва з міжнародними організаціями, членом яких є Україна, наступні: охорона біологічного різноманіття, охорона транскордонних водотоків і міжнародних озер; зміна клімату, охорона озонового шару, охорона атмосферного повітря, поводження з відходами, оцінка впливу на довкілля.

Основними аспектами містобудівної документації, шо потребують оцінки є рішення шодо функціонального використання території з урахуванням принципів охорони біологічного та ландшафтного різноманіття, шо визначені низкою міжнародних зобов'язань. Міжнародні обов’язки Україна взяла на себе, підписавши більш ніж 50 міжнародних багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття, серед яких:

- Конвенція про біологічне різноманіття, яка була започаткована під час Всесвітньої конференції глав держав та міністрів довкілля у 1992 р. в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) й ратифікована Верховною Радою України 29 листопада 1994 р.;

- Конвенція про водно-болотні угіддя, шо мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція, м.Рамсар, Іран, 1971 р.);

- Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 р.);

- Угода про збереження афро-евразійських мігруючих водно-болотних птахів (1995 р.);

- Угоди про збереження кажанів в Європі (1991р.);

- Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція);

- Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (ратифікована Україною 29 жовтня 1996р.);

- Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (Валлетта, 1992 р.);

- Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Гельсінкі, 1992), шо є чинною в Україні з 1 липня 1999 р. та інші.

На виконання Бернської конвенції в Європі створена мережа територій особливого природоохоронного значення – Смарагдова мережа, важливих для збереження біорізноманіття в країнах Європи і деяких країнах Африки. Смарагдова мережа України є українською частиною Смарагдової мережі Європи, розробляється з 2009 року. В листопаді 2016 року було затверджено першу версію Смарагдової мережі для України, яка потребує доопрацювання на основі наукових даних.

Станом на 01.01.2016 мережа займала близько 8 % території України і в основному складається з існуючих територій природно-заповідного фонду. За результатами аналізу даних матеріалів визначено, що в межах території, що розглядається проектом документу державного планування, території природно- заповідного фонду, шо внесені до Смарагдової мережі України відсутні.

Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є Україна, на території держави здійснюються заходи для збереження мігруючих водно-болотних птахів, шляхом виділення певних територій та надання їм охоронного статусу. На території України виділено 39 водно-болотних угідь міжнародного значення, офіційно визнаних Рамсарською конвенцією, а ряд водно-болотних угідь є перспективними для визнання. Деякі водно-болотні угіддя погоджені розпорядженням Кабінету Міністрів України і подані на розгляд Секретаріату Рамсарської конвенції. За результатами аналізу даних матеріалів визначено, шо в межах території, шо розглядається проектом документу державного планування, вищезазначені угіддя відсутні.

Стосовно дотримання міжнародних зобов'язань по іншим напрямам співробітництва, таким як зміна клімату, охорона озонового шару, поводження з відходами та іншим, слід зазначити, що вони не мають прямого відношення до головних цілей та завдань проекту документу державного планування, що є містобудівною документацією місцевого рівня. Дотримання перелічених вище зобов'язань може бути реалізоване в сфері науково-технічних розробок, вибору технічно-конструкторських рішень при проектуванні певних об'єктів та споруд, видання певних нормативно-правових актів та державних стандартів в різних галузях господарської діяльності. Проте слід зазначити, шо більшість заходів, визначених містобудівною документацією в частині розвитку систем інженерної інфраструктури, поводження з відходами, пропонують впровадження сучасних дружніх до оточуючого середовища технологій, що відповідає загальносвітовим принципам охорони довкілля, та сприяє дотриманню міжнародних зобов’язань у даній сфері.

Розділ 6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків ‌

У цьому розділі наведений короткий огляд оцінки ризиків та потенційних впливів на навколишнє середовище. Окремі складові містобудівної документації були проаналізовані з метою виявлення потенційно значних впливів на навколишнє середовище, що мають відношення до реалізації рішень проекту генерального плану. Рішення з просторового планування території, що представлені проектом генерального плану, були оцінені групами, що представляють зони певного функціонального використання, такі, як: виробнича забудова, території садибної та громадської забудови, території рекреаційного використання та зелених насаджень, території транспортної інфраструктури та інші.

Виявленні ключові впливи, пов'язані з конкретними запланованими рішеннями містобудівної документації, висвітлені у підрозділі 6.1.

На наступному етапі була проведена оцінка потенційних кумулятивних впливів шляхом аналізу комбінованого впливу реалізації різних проектних рішень на окремі компоненти навколишнього середовища, результати якої відображені у підрозділі 6.2.

6.1. Оцінка ключових наслідків для довкілля, в тому числі для здоров'я населення, у тому числі на різнострокові проміжки часу ‌

У цьому розділі представлені результати оцінки проекту документу державного планування (проекту генерального плану) з урахуванням проектних рішень, прийнятих у відповідних розділах вище зазначеної документації. Оцінка враховує екологічні цілі, пов’язані з розвитком на місцевому рівні, з метою забезпечення ефективного та сталого соціально-економічного розвитку села та поліпшення якості життя населення. Аналіз цілей екологічної політики викладений у розділі 5.

В більшій мірі оцінка зосереджується на потенційних екологічних наслідках пов'язаних із запропонованими змінами функціонального використання територій та основних проектних рішеннях з розвитку житлової забудови населеного пункту та інженерної інфраструктури, передбачених містобудівною документацією. В процесі стратегічної екологічної оцінки був здійснений аналіз впливу реалізації рішень генерального плану як на окремі компоненти навколишнього природного середовиша, так і сукупний вплив на природні процеси та комплекси.

Результати оцінки представлені у вигляді матриці, що містить оцінку на основі рейтингу потенційних наслідків (таблиця 6.1) та супроводжується пояснювальними коментарями (таблиця 6.2).

На основі оцінки окремих заходів проекту було проведено аналіз потенційних кумулятивних впливів, розглянуті заходи для пом'якшення та запобігання виявлених потенційних негативних наслідків реалізації проектних рішень на навколишнє середовище, природні комплекси, санітарно-гігієнічні умови проживання населення. Огляд потенційних негативних впливів та заходів з їх пом'якшення представлений у таблиці 6.3 нижче.

Серед ключових наслідків реалізації проекту генерального плану доцільно виділити:

Атмосферне повітря: очікується ймовірне підвищення інтенсивності руху на центральних вулицях села. Але по мірі реалізації рішень з реконструкції та будівництва вуличної мережі села та об’їздних доріг, очікується більш рівномірне розподілення транспортних потоків по всій території села та зменшення інтенсивності руху у центральній частині населенного пункту.

На проектний період у с. Сівка-Калуська запропоноване будівництво малих приватних підприємств, АЗС, СТО, сільськогосподарських підприємств. Введення в експлуатацію нових об’єктів передбачає певне підвищення рівня забруднення атмосфери. У той же час генеральним планом передбачається передислокація, зміна виробничого профілю, запровадження новітніх виробничих технологій для того, щоб максимально зменшити СЗЗ і забезпечити безпеку проживання населення. Запропонований проект вулично-дорожньої мережі передбачає зменшення потоку транспорту через центр, розвантаженню основних трас та рівномірного розподілення

трафіку машин. Рекультивація стихійних сміттєзвалищ та сортування сміття на запроектованій у с. Кропивник сміттєсортувальній станції будуть сприяти очищенню повітря від шкідливих речовин. Генеральним планом передбачене озеленення та благоустрій села. Все це в кінцевому випадку буде компенсувати забруднення повітря від введення в експлуатацію нових підприємств.

Водний басейн: проектним планом передбачено влаштування централізованої системи водопостачання з будівництвом артезіанських свердловин із водонапірними вежами та прокладанням водопровідних мереж, 100% забезпечення споживачів централізованим водопостачанням, влаштування централізованої системи водовідведення господарсько-побутових стічних вод, будівництво локальних очисних споруд повного біологічного очищення типу БіоТал з відводом очищених на підземні поля фільтрації, будівництво самопливних каналізаційних мереж для відводу стічних вод від об’єктів проектної житлової та громадської забудови на територію запроектованих локальних очисних споруд, влаштування мереж дощової каналізації з очищенням поверхневих стоків на ЛОС дощової каналізації. Запланована рекультивація стихійного сміттєзвалища, яке чинить негативний вплив на поверхневі та підземні води, заплановане розчищення акваторії р. Сівка, буде здійснено благоустрій та активне озеленення території, що, безумовно, позитивно позначиться на екологічному стані поверхневих та підземних вод.

Стан геологічного середовища. Для боротьби з просіданнями земної поверхні над шахтним полем «Сівка Калуська» рекомендоване відкачування розсолів через свердловини в межах даного рудного поля і одночасне нагнітання через свердловини у підземні пустоти пульпи з силікатним розчином, після ствердіння якого, осідання земної поверхні має зупинитися. Для боротьби з підтопленням рекомендоване влаштування дренажних систем, для боротьби з затоплення рекомендовано проведення берегоукріплення габіонними конструкціями, влаштування водопропускних споруд під автодорогами та влаштування водопропускних мостів, встановлення нормативних прибережних захисних смуг, розчищення акваторії річки Сівка від захаращеності, дотримання режиму господарської діяльності у ПЗС. Для боротьби з заболоченням рекомендоване влаштування дренажів, виторфовування та підсипка грунту.

Ґрунтовий покрив: планується 100% охоплення території с. Сівка-Калуська централізованою побутовою каналізацією, ліквідація сміттєзвалища, дотримання режиму СЗЗ промислових підприємств, застосування очисних фільтрів, раціоналізація використання добрив.

Рослинний, тваринний світ: встановлення прибережних захисних смуг, озеленення та благоустрій, ліквідація стихійного сміттєзвалища, – всі ці заходи будуть позитивно впливати на екологічний стан рослин, збільшення популяції птахів, максимальне збереження природних екосистем при будівництві, здійснення

загального озеленення території села, збереження видів флори і фауни, які внесені до Червоної книги України та Червоних списків тварин та рослин Івано-Франківської області, запровадження обов’язкової стерилізації, лікування безпритульних тварин та належного їх утримання у спеціальних притулках. Усі вище перераховані заходи будуть позитивно впливати на рослинний та тваринний світ у населеному пункті.

Поводження з побутовими та промисловими віходами: проектним планом передбачається ліквідація несанкціонованого сміттєзвалища у центральній частині населеного пункт, розміщення сміттєсортувального підприємства у с. Кропивник та пункту прийому вторинної сировини, впровадження системи роздільного збору, сортування, утилізації, подрібнення, польового компостування відходів зеленого господарства та інших заходів з метою зменшення обсягів вивезення та захоронення відходів. Усі ці заходи будуть позитивно впливати на екологічний стан довкілля і здоров’я людини.

Фізичні фактори впливу: генеральним планом рекомендовано ремонт автодоріг, влаштування якісного асфальтового покриття, дотримання режиму охоронних зон від ЛЕП. Проектний план враховує охоронні та санітарно-захисні зони від об’єктів електромагнітного випромінювання при архітектурному проектуванні.

Здоров’я населення: генеральним планом передбачено забезпечення населення якісною чистою питною водою, 100% охоплення житлової забудови системами водопостачання та водовідведення, утилізація побутових відходів, ліквідація стихійного сміттєзвалища у центральній частині населеного пункту, введення в експлуатацію сміттєсортувальної станції у сусідньому с. Кропивник, забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних норм та санітарно-захисних зон для виробничо- комунальних об’єктів, забезпечення проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних заходів згідно затвердження програм чи у випадку надзвичайних ситуацій – усі ці заходи будуть мати суттєвий позитивний вплив на здоров’я мешканців села Сівка-Калуська.

У таблиці 6.1 наведені основні виявлені впливи. Шкала оцінки:

-2 – суттєво негативний вплив;

-1 – помірний негативний вплив; 0 – очікуваний вплив відсутній;

+1 – помірний позитивний вплив;

+2 – суттєво позитивний вплив.

Таблиця 6.1 Можливі ефекти від запропонованих рішеннями генерального плану змін цільового використання ділянок.

Функціональне використання/цільове призначення ділянки, місце розташування	Назва та функціональне використання ділянки згідно рішень генплану	Потенційний вплив на головні складові довкілля
		Повітря	Поверхневі/ підземні води	Ґрунти	Геологічне середовище	Відходи	Біорізноманіття	Здоров’ я людини
Розвиток селітебної зони (садибна забудова)
1. Ділянки у північно-західній, частині села, що зайнята городами, землями с/г призначення, землями вільними від забудови.	Ділянки садибної забудови. Сумарна площа ділянок складає 47 га.	0, -1	0, -1	-1	0	0, -1	-1	+1
Розвиток громадської забудови
2. Ділянки у північній та південній частинах села приурочені до існуючих та проектних зон громадської та садибної забудови, частково на території ділянок перспективного будівництва знаходяться городи, землі с/г призначення, землі вільні від забудови.	Ділянки громадської забудови. Повне або часткове освоєння ділянок під громадську забудову.	0, -1	0, -1	-1	0	0, -1	-1	+1
Розвиток виробничої та комунально-складської зони
3. Різнолокаційні ділянки населеного пункту в межах проектних вулиць на сільськогосподарських та вільних від забудови землях.	Ділянки для виробничо- комунальної забудови. Сумарна площа ділянок складає 46,5 га.	-1	-1	-1	0	-1	-1	-1
Влаштування кладовищ
4. Вільна від освоєння ділянки у південній частині села та на ділянці на захід від села, що зайнята трав’янистою рослинністю.	Ділянки для розширення кладовища у південній та західній частинах площею 1,5 га.	0	-2	-2	-1	0 -1	-1	-1
Розвиток зони зелених насаджень та ландшафтно-рекреаційної зони
5. Ділянки у центральній частині села, а також навколо виробничо-комунальних об’єктів, що представлені трав’янистою рослинністю, вільними від забудови землями, землями с/г призначення.	Ділянки ландшафтно- рекреаційного та озеленення спеціального призначення загальною площею 44,65 га.	+1	+1	+1	+1	+1	+2	+2
Розвиток транспортної інфраструктури
6. Різнолокаційні ділянки населеного пункту, що представлені городами, землями с/г призначення, землями вільними від забудови, зарезервованих під розвиток транспортної інфраструктури.	Ділянки транспортно- пішохідного призначення загальною площею 67,1 га.	-1	-1	-1	0	0 -1	-1	-1

Функціональне використання/цільове призначення ділянки, місце розташування	Назва та функціональне використання ділянки згідно рішень генплану	Потенційний вплив на головні складові довкілля
		Повітря	Поверхневі/ підземні води	Ґрунти	Геологічне середовище	Відходи	Біорізноманіття	Здоров’ я людини
7. Влаштування 1 АЗС та 1 СТО у північно-західній частині с. Сівка-Калуська	Часткове освоєння земель сільськогосподарського значення. Площа земель для транспортообслуговуючих підприємств складає 1,2 га.	-1	-1	-1	0	0 -1	-1	-1
Розвиток мереж та споруд інженерної інфраструктури
8. Різнолокаційні ділянки населеного пункту, що представлені трав’янистою рослинністю, зарезервованими територіями під розвиток інженерної інфраструктури,	Ділянки розвитку інженерної інфраструктури загальною площею 3,7 га.	+1	+2	+1	+2	+2	+1	+2

Таблиця 6.2 Характеристика впливу основних рішень генерального плану за ділянками містобудівного розвитку на довкілля.

1) Освоєння територій під проектну садибну забудову

Складова довкілля	Оцінка впливу	Характеристика впливу
Повітря	0,-1	Ризик забруднення автономними системами опалення в разі використання органічних видів палива та при користуванні автомобілями.
Поверхневі/підземні води	0,-1	Ризик забруднення поверхневих/підземних вод у разі використання нецентралізованою каналізацією.
Ґрунти	-1	Вилучення грунтів, які б могли використовуватися у сільському господарстві або для заліснення чи озеленення. Необхідні рекультиваційні заходи після завершення будівництва.
Геологічне середовище	0	При врахуванні висновків звіту з інженерно-геологічних вишукувань, проблем погіршення екологічного стану геологічного середовища не очікуються
Відходи	0,-1	Можливе збільшення побутових відходів при поганому комунальному обслуговуванні території та низької екологічної свідомості громадян. При належному комунальному обслуговуванні та екологічній свідомості мешканців проблем з відходами не очікується.
Біорізноманяття	-1	Видалення природної рослинності негативно вплине на біорізноманіття території. Видалення рослинності для будівництва споруд має бути компенсовано озеленення та благоустрієм території після завершення будівництва.
Здоров’я людини	+1	Покращення якості соціально-психологічного середовища та умов проживання населення

2) Освоєння територій під проектну громадську забудову

Складова довкілля	Оцінка впливу	Характеристика впливу
Повітря	0,-1	Ризик забруднення автономними системами опалення в разі використання органічних видів палива та при користуванні автомобілями.
Поверхневі/підземні води	0,-1	Ризик забруднення поверхневих/підземних вод у разі використання нецентралізованою каналізацією.
Ґрунти	-1	Вилучення грунтів, які б могли використовуватися у сільському господарстві або для заліснення чи озеленення. Необхідні рекультиваційні заходи після завершення будівництва.
Геологічне середовище	0	При врахуванні висновків звіту з інженерно-геологічних вишукувань, проблем погіршення екологічного стану геологічного середовища не очікуються
Відходи	0,-1	Можливе збільшення побутових відходів при поганому комунальному обслуговуванні території та низької екологічної свідомості громадян. При належному комунальному обслуговуванні та екологічній свідомості мешканців проблем з відходами не очікується.
Біорізноманяття	-1	Видалення природної рослинності негативно вплине на біорізноманіття території. Видалення рослинності для будівництва споруд має бути компенсовано озеленення та благоустрієм території після завершення будівництва.
Здоров’я людини	+1	Покращення якості соціально-психологічного середовища та умов проживання населення. Заклади медицини будуть надавати професійну допомогу при різних захворюваннях мешканців села.

3) Освоєння територій під виробничо-складську забудову

Складова довкілля	Оцінка впливу	Характеристика впливу
Повітря	-1	Під час виробничих процесів будуть здійснюватися викиди в атмосферне повітря. Головна задача виробничих підприємств – їх зменшення через влаштування очисних споруд, фільтрів та новітніх виробничих технологій.
Поверхневі/підземні води	-1	Під час виробничих процесів можливе утворювання стічних вод, які підлягають обов’язковому очищенню перед скидом у водні об’єкти. Існує ризик забруднення водного басейну при недостатньому очищенні стічних вод. Головна задача промислових підприємств – зменшення ризиків через влаштування сучасних ефективних очисних споруд, фільтрів, безводних виробничих технологій.
Ґрунти	-1	Вилучення грунтів, які б могли використовуватися у сільському господарстві або для заліснення чи озеленення. Необхідні рекультиваційні заходи після завершення будівництва. Забруднення грунтів промисловими токсикантами.
Геологічне середовище	0	При врахуванні висновків звіту з інженерно-геологічних вишукувань, проблем погіршення екологічного стану геологічного середовища не очікуються.
Відходи	-1	Можливий ризик збільшення кількості промислових відходів, які можуть забруднювати довкілля при неналежному вивезенні, вторинній переробці та утилізації
Біорізноманяття	-1	Забруднення повітря, води та грунтів буде негативно позначатися на біорізноманітті.
Здоров’я людини	-1	Забруднення повітря, води та грунтів буде негативно позначатися на здоров’ї населення.

4) Влаштування кладовищ

Складова довкілля	Оцінка впливу	Характеристика впливу
Повітря	0	Ризик забруднення атмосферного повітря не очікується
Поверхневі/підземні води	-2	Очікується забруднення підземних вод при розкладанні біологічних матеріалів
Ґрунти	-2	Очікується сильне забруднення грунтів при розкладанні біологічних матеріалів
Геологічне середовище	-	Очікується забруднення осадових порід при розкладанні біологічних матеріалів
Побутові відходи	0,-1	Утворення відходів можливе, якщо кладовище не буде охоплено контейнерами для збору сміття та при низькій екологічній свідомості громадян.
Біорізноманяття	-1	Забруднення підземних води, грунтів, осадових порід буде негативно позначатися на біорізноманітті.
Здоров’я людини	-1	Забруднення підземних води, грунтів, осадових порід буде негативно позначатися на здоров’ї людини.

5) Розвиток зони зелених насаджень та ландшафтно-рекреаційної зони

Складова довкілля	Оцінка впливу	Характеристика впливу
Повітря	+1	Озеленення, заліснення, створення зелених зон буде позитивно впливати на екологічний стан атмосферного повітря
Поверхневі/підземні води	+1	Встановлення прибережної захисної смуги вздовж існуючих гідрооб’єктів, її озеленення та благоустрій будуть позитивно впливати на екологічний стан водного басейну села.
Ґрунти	+1	Озеленення, створення ландшафтних зон будуть позитивно впливати на грунтовий покрив за рахунок біохімічних та біофізичних процесів в системі «рослина-грунт»
Геологічне середовище	+1	Насадження рослин (фітомеліорація) сприяє захисту території проти небезпечних процесів, покращує гідрогеологічний режим території
Відходи	+1	Створення зелених зон передбачає видалення відходів та благоустрій території
Біорізноманяття	+2	Всі вище описані заходи будуть виражено позитивно впливати на збільшення біорізноманіття
Здоров’я людини	+2	Всі вище описані заходи будуть виражено позитивно впливати на стан здоров’я мешканців с. Сівка-Калуська

6) Розвиток транспортної інфраструктури

Складова довкілля	Оцінка впливу	Характеристика впливу
Повітря	-1	Забруднення повітря продуктами згоряння палива.
Поверхневі/підземні води	-1	Можливе утворювання стічних вод, які підлягають обов’язковому очищенню перед скидом у водні об’єкти. Існує ризик забруднення водного басейну при недостатньому очищенні стічних вод.
Ґрунти	-1	Вилучення грунтів, які б могли використовуватися у сільському господарстві або для заліснення чи озеленення. Необхідні рекультиваційні заходи після завершення будівництва. Забруднення грунтів продуктами згоряння палива.
Геологічне середовище	0	При врахуванні висновків звіту з інженерно-геологічних вишукувань, проблем погіршення екологічного стану геологічного середовища не очікуються
Відходи	0,-1	При належному комунальному обслуговуванні та екологічній свідомості громадян проблем з відходами не очікується. Можливе збільшення відходів при поганому комунальному обслуговуванні території та низької екологічної свідомості громадян.

Складова довкілля	Оцінка впливу	Характеристика впливу
Біорізноманяття	-1	Забруднення повітря, підземних вод, грунтів, буде негативно позначатися на біорізноманітті.
Здоров’я людини	-1	Забруднення повітря, підземних вод, грунтів, буде негативно позначатися на здоров’ї населення

7) Будівництво АЗС та СТО

Складова довкілля	Оцінка впливу	Характеристика впливу
Повітря	-1	Забруднення повітря продуктами згоряння палива.
Поверхневі/підземні води	-1	Можливе утворювання стічних вод, які підлягають обов’язковому очищенню перед скидом у водні об’єкти. Існує ризик забруднення водного басейну при недостатньому очищенні стічних вод.
Ґрунти	-1	Вилучення грунтів, які б могли використовуватися у сільському господарстві. Необхідні рекультиваційні заходи після завершення будівництва. Забруднення грунтів продуктами згоряння палива.
Геологічне середовище	0	При врахуванні висновків звіту з інженерно-геологічних вишукувань, проблем погіршення екологічного стану геологічного середовища не очікуються
Відходи	0,-1	При належному комунальному обслуговуванні та екологічній свідомості громадян проблем з відходами не очікується. Можливе збільшення відходів при поганому комунальному обслуговуванні території та низької екологічної свідомості громадян.
Біорізноманяття	-1	Забруднення повітря, підземних вод, грунтів, буде негативно позначатися на біорізноманітті.
Здоров’я людини	-1	Забруднення повітря, підземних вод, грунтів, буде негативно позначатися на здоров’ї населення

8) Розвиток мереж та споруд інженерної інфраструктури

Складова довкілля	Оцінка впливу	Характеристика впливу
Повітря	+1	Рекультивація стихійних сміттєзвалищ, влаштування мереж та об’єктів газопостачання, каналізації буде позитивно впливати на екологічний стан атмосферного повітря.
Поверхневі/підземні води	+2	Будівництво побутової та дощової каналізації, ЛОС, самопливних мереж комунальної каналізації, розчищення річки, ліквідація стихійних сміттєзвалищ, інженерні рішення щодо проблем порушених територій з проявом ЕГП, будуть виражено позитивно впливати на екологічний стан поверхневих та підземних вод.
Ґрунти	+1	Ліквідація стихійних сміттєзвалищ, інженерні рішення щодо проблем порушених територій з проявом ЕГП будуть позитивно впливати на екологічний стан грунтів.
Геологічне середовище	+2	Ліквідація стихійних сміттєзвалищ, інженерні рішення щодо проблем порушених територій з проявом ЕГП, влаштування централізованої дощової та побутової каналізації, проведення інженерного захисту територій з проявом небезпечних процесів виражено позитивно вплине на екологічний стан геологічного середовища.
Відходи	+2	Всі вище описані заходи будуть виражено позитивно впливати на ситуацію з відходами
Біорізноманяття	+1	Всі вище описані заходи будуть позитивно впливати на збільшення біорізноманіття
Здоров’я людини	+2	Всі вище описані заходи будуть виражено позитивно впливати на стан здоров’я мешканців с. Сівка-Калуська.

6.2. Можливість негативних кумулятивних ефектів ‌

У даному підрозділі наведений короткий огляд оцінки ризиків кумулятивних ефектів. Для кожного окремого рішення генерального плану, що має потенційні негативні наслідки (впливи), які визначені в процесі аналізу впливу на окремі компоненти навколишнього середовища, наданий короткий опис потенціального кумулятивного впливу та пропозиції щодо їх пом’якшення.

Таблиця 6.3 Оцінка екологічних ризиків кумулятивних ефектів та можливостей з їх пом’якшенням.

Рішення проекту з	Потенційний кумулятивний	Запропоновані заходи пом’якшення
потенційними	вплив
негативними впливами
(-1,-2)
Компонент довкілля	Атмосферне повітря
п/н рішення проекту за	Викиди забруднюючих	Влаштування очисних споруд, фільтрів,
табл. 6.1 – 3.	речовин стаціонарними	використання новітніх виробничих
Розвиток виробничо-	джерелами забруднення	технологій, дотримання розміру СЗЗ,
складських територій (-1)	атмосферного повітря.	передислокація підприємств у промислові
		вузли, тощо.
п/н рішення проекту за	Викиди забруднюючих	Перехід з бензинового на газове паливо,
табл. 6.1 - 6.	речовин пересувними	електродвигуни, якісне влаштування
Розвиток вулично-	джерелами забруднення	дорожнього покриття з дощовою
дорожньої мережі (-1)	атмосферного повітря,	каналізацією, озеленення вздовж трас.
	акустичне забруднення
	території.
п/н рішення проекту за	Викиди забруднюючих	Перехід з бензинового на газове паливо,
табл. 6.1 – 7.	речовин пересувними	електродвигуни, якісне влаштування
Будівництво АЗС, СТО	джерелами забруднення	дорожнього покриття з дощовою
(-1)	атмосферного повітря,	каналізацією, озеленення прилеглої території.
	акустичне забруднення
	території.
Компонент довкілля	Поверхневі та підземні води
п/н рішення проекту за	Утворювання стічних вод від	Зменшення ризиків через влаштування
табл. 6.1 – 3.	виробничих процесів. Існує	сучасних ефективних очисних споруд,
Розвиток виробничо-	ризик забруднення водного	фільтрів, безводних виробничих технологій,
складських територій (-1)	бассейну при недостатньому	влаштування колекторів дощової каналізації з
	очищенні стічних вод.	ЛОС.
п/н рішення проекту за табл. 6.1 - 4. Кладовища (-2)	Забруднення підземних вод через розкладання біологічних матеріалів.	Влаштування протифільтраційних завіс навколо кладовищ, дотримання розмірів СЗЗ.
п/н рішення проекту за	Потрапляння стічних вод з	Перехід з бензинового на газове паливо,
табл. 6.1 - 6.	автодоріг у водні об’єкти,	електродвигуни, якісне влаштування
Розвиток вулично-	підземні води.	дорожнього покриття з дощовою каналізацією
дорожньої мережі (-1)		та ЛОС, озеленення вздовж трас.
п/н рішення проекту за	Потрапляння стічних вод з	Перехід з бензинового на газове паливо,
табл. 6.1 – 7.	території АЗС, СТО у водні	електродвигуни, якісне влаштування
Будівництво АЗС, СТО	об’єкти, підземні води.	дорожнього покриття з дощовою каналізацією
(-1)		та ЛОС, озеленення прилеглої території.
Компонент довкілля	Ґрунти та земельні ресурси
п/н рішення проекту за табл. 6.1 – 1. Розвиток садибної забудови (-1)	Ризик порушення ґрунтів під час будівництва споруд, вилучення цінних агровиробничих ґруп земель.	Необхідні рекультиваційні земельні роботи після завершення будівництва: вирівнювання земної поверхні, відновлення рослинності, благоустрій території.

Рішення проекту з	Потенційний кумулятивний	Запропоновані заходи пом’якшення
потенційними	вплив
негативними впливами
(-1,-2)
п/н рішення проекту за	Ризик порушення ґрунтів під	Необхідні рекультиваційні земельні роботи
табл. 6.1 – 2.	час будівництва споруд,	після завершення будівництва: вирівнювання
Розвиток громадської	вилучення цінних	земної поверхні, відновлення рослинності,
забудови (-1)	агровиробничих ґруп земель.	благоустрій території.
п/н рішення проекту за	Ризик порушення ґрунтів під	Необхідні рекультиваційні земельні роботи
табл. 6.1 – 3.	час будівництва споруд,	після завершення будівництва: вирівнювання
Розвиток виробничо-	вилучення цінних	земної поверхні, відновлення рослинності,
складських підприємств	агровиробничих ґруп земель.	благоустрій території. Застосування очисних
(-1)	Ризик потрапляння	систем, безвідходні технології, повторне
	промислових токсикантів у	застосування, вивезення відходів на
	грунт.	утилізацію.
п/н рішення проекту за	Потрапляння небезпечних	Влаштування протифільтраційних завіс
табл. 6.1 - 4.	речовин при розкладанні	навколо кладовищ, дотримання розмірів СЗЗ.
Влаштування кладовищ	біологічних матеріалів у ґрунт.
(-2)
п/н рішення проекту за	Вилучення грунтів, які б могли	Необхідні рекультиваційні земельні роботи
табл. 6.1 - 6.	використовуватися у	після завершення будівництва: вирівнювання
Розвиток вулично-	сільському господарстві.	земної поверхні, відновлення рослинності,
дорожньої мережі	Необхідні рекультиваційні	благоустрій території. Перехід на
(-1)	заходи після завершення	альтернативні види палива.
	будівництва. Забруднення
	грунтів продуктами згоряння
	палива.
п/н рішення проекту за	Вилучення грунтів, які б могли	Необхідні рекультиваційні земельні роботи
табл. 6.1 – 7.	використовуватися у	після завершення будівництва: вирівнювання
Будівництво АЗС, СТО	сільському господарстві.	земної поверхні, відновлення рослинності,
(-1)	Необхідні рекультиваційні	благоустрій території.
	заходи після завершення
	будівництва. Забруднення
	грунтів продуктами згоряння
	палива.
Компонент довкілля	Поводження з відходами
п/н рішення проекту за	Можливий ризик збільшення	Застосування безвідходних технологій,
табл. 6.1 – 3.	кількості промислових	повторне застосування сировини. Вивезення
Розвиток виробничо-	відходів, які можуть	відходів та їх утилізація за межами
складських підприємств	забруднювати довкілля при	підприємств. Дотримання режиму СЗЗ
(-1)	неналежному вивезенні,	підприємств.
	вторинній переробці та
	утилізації.
Компонент довкілля	Біорізноманіття
п/н рішення проекту за	Видалення природної	Видалення рослинності для будівництва
табл. 6.1 – 1.	рослинності під час	споруд має бути компенсовано озеленення та
Розвиток садибної	будівництва житла негативно	благоустрієм території після завершення
забудови (-1)	вплине на біорізноманіття	будівництва.
	території.
п/н рішення проекту за	Видалення природної	Видалення рослинності для будівництва
табл. 6.1 – 2.	рослинності під час	споруд має бути компенсовано озеленення та
Розвиток громадської	будівництва громадських	благоустрієм території після завершення
забудови (-1)	об’єктів негативно вплине на	будівництва.
	біорізноманіття території.

Рішення проекту з	Потенційний кумулятивний	Запропоновані заходи пом’якшення
потенційними	вплив
негативними впливами
(-1,-2)
п/н рішення проекту за	Викиди забруднюючих	Максимально можливе озеленення території
табл. 6.1 – 3	речовин пригнічують ріст	підприємств. Дотримання розмірів і умов
Розвиток виробничо-	рослин та сприяє відступу	утримання санітарно-захисної зони.
складських підприємств	фауни у більш чисті райони	Застосування очисних споруд, провідних
(-1)	населеного пункту.	екологічних виробничих технологій.
	Забруднення повітря,
	підземних вод, грунтів, буде
	негативно позначатися на
	біорізноманітті.
п/н рішення проекту за	Забруднення підземних вод,	Влаштування протифільтраційних завіс
табл. 6.1 - 4.	грунтів, осадових порід буде	навколо кладовищ, дотримання розмірів СЗЗ.
Влаштування кладовищ	негативно позначатися на
(-1)	біорізноманітті.
п/н рішення проекту за	Викиди забруднюючих	Перехід з бензинового на газове паливо,
табл. 6.1 - 6.	речовин пригнічують ріст	електродвигуни, якісне влаштування
Розвиток вулично-	рослин та сприяє відступу	дорожнього покриття з дощовою
дорожньої мережі	фауни у більш чисті райони	каналізацією, озеленення вздовж трас.
(-1)	населеного пункту.
	Забруднення повітря,
	підземних вод, грунтів, буде
	негативно позначатися на
	біорізноманітті.
п/н рішення проекту за	Викиди забруднюючих	Перехід з бензинового на газове паливо,
табл. 6.1 – 7.	речовин пригнічують ріст	електродвигуни, якісне влаштування
Будівництво	рослин та сприяє відступу	дорожнього покриття з дощовою
АЗС, СТО (-1)	фауни у більш чисті райони	каналізацією, озеленення прилеглої території.
	населеного пункту.
	Забруднення повітря,
	підземних вод, грунтів буде
	негативно позначатися на
	біорізноманітті.
Компонент довкілля	Здоров’я людини
п/н рішення проекту за	Викиди забруднюючих	Максимально можливе озеленення території
табл. 6.1 – 3.	речовин від промислових та	підприємств. Дотримання розмірів і умов
Розвиток виробничо-	інших виробничих	утримання санітарно-захисної зони.
складських підприємств	підприємств негативно	Застосування очисних споруд, провідних
(-1)	позначаються на дихальній,	екологічних виробничих технологій.
	нервовій, кровотворній та
	інших системах організму.
п/н рішення проекту за	У ґрунтах кладовища присутні	Дотримання правил особистої гігієни, санація
табл. 6.1 - 4.	хвороботворні мікроорганізми,	колес автомобілей після відвідування
Влаштування кладовищ	які при нехтуванні людиною	кладовища
(-1)	санітарно-гігієнічних вимог
	можуть призвести до
	захворювань
п/н рішення проекту за	Викиди забруднюючих	Перехід з бензинового на газове паливо,
табл. 6.1 - 6.	речовин від згоряння палива,	електродвигуни, якісне влаштування
Розвиток вулично-	стічні води на автодорогах	дорожнього покриття з дощовою
дорожньої мережі	негативно позначаються на	каналізацією, озеленення вздовж трас.
(-1)	дихальній, нервовій,
	кровотворній та інших
	системах організму

Рішення проекту з потенційними негативними впливами (-1,-2)

Потенційний кумулятивний вплив

Запропоновані заходи пом’якшення

п/н рішення проекту за табл. 6.1 – 7.

Будівництво АЗС, СТО

(-1)

Викиди забруднюючих речовин від згоряння палива, стічні води від АЗС, СТО негативно впливають на дихальну, нервову,

кровотворну та інші системи організму.

Перехід з бензинового на газове паливо, електродвигуни, якісне влаштування дорожнього покриття з дощовою каналізацією, озеленення прилеглої території.

Таблиця 6.4 Коротко-, середньо- та довгострокові наслідки для довкілля і для здоров’я населення

Проектні рішення

Короткострокові наслідки реалізації проектного рішення

(1,3,5 років)

Середньострокові наслідки реалізації проектного рішення

(10-15 років)

Довгострокові наслідки реалізації проектного рішення (50-100 років)

Освоєння територій під проектну житлову садибну забудову

На початку будівництва можливе вилучення грунтів, які б могли використовуватися для с/г, видалення дерев, які заважають будівництву, відступ флори та фауни у більш природні території. Одразу ж після завершення будівництва – благоустрій, рекультивація та озеленення території.

Дане рішення буде сприяти покращенню здоров’я людини, поліпшення санітарно-

гігієнічних умов проживання населення.

Покращення умов проживання населення, покращення стану здоров’я мешканців.

Необхідний періодичний догляд та ремонт житлових будинків, ремонт елементів благоустрою, догляд за зеленими насадженнями.

Довгострокові наслідки співпадають з середньостроковими.

Після 50-річного періоду експлуатації споруд та будівель необхідний капітальний ремонт або знесення будівель з послідуючими проектними рішеннями.

Освоєння територій під проектну громадську забудову

Дане рішення буде сприяти покращенню здоров’я людини,

надання професійної медичної допомоги,

Покращення умов проживання населення, покращення стану здоров’я мешканців.

Необхідний періодичний догляд та ремонт будівель та споруд, ремонт елементів благоустрою, догляд за зеленими насадженнями.

Довгострокові наслідки співпадають з середньостроковими.

Проектні рішення	Короткострокові наслідки реалізації проектного рішення (1,3,5 років)	Середньострокові наслідки реалізації проектного рішення (10-15 років)	Довгострокові наслідки реалізації проектного рішення (50-100 років)
	поліпшення умов проживання населення.
Освоєння територій під проектну виробничо- складську забудову.	Очікується негативний вплив на всі компоненти довкілля, окрім геологічного середовища та здоров’я людини. Необхідний періодичний контроль справності промислового обладнання, виконання усіх норм щодо поводження з різноманітними відходами виробництва, вчасне оновлення виробничих технологій та максимально економне використання природних ресурсів для виробництва продукції, введення в практику повторної переробки.	З провадженням новітніх виробничих технологій очікується зменшення впливу промислових підприємств на довкілля. Очікується збільшення площі зелених насаджень, будівництво дощової каналізації, впровадження заходів інженерного захисту компонентів довкілля.	Довгострокові наслідки співпадають з середньостроковими. Після 50-річного періоду експлуатації споруд та будівель необхідний капітальний ремонт або знесення будівель з послідуючими проектними рішеннями.
Розвиток вулично- дорожньої мережі, будівництво АЗС, СТО.	Очікується негативний вплив на всі компоненти довкілля, окрім геологічного середовища та здоров’я людини. Узбіччя доріг мають знаходитися нижче лінії траси та мають бути засіяні травами як захист від пилу.	З переходом на альтернативні види палива, очікується зменшення навантаження на довкілля, покращення соціально-економічних показників для села. Дороги вимагають періодичного ремонту та заміни автодорожнього полотна у разі потреби. Очікується збільшення площі зелених насаджень вздовж траси, будівництво дощової каналізації, впровадження заходів інженерного захисту автодоріг.	Довгострокові наслідки співпадають з середньостроковими. Після 50-річного періоду експлуатації автодоріг, АЗС та СТО необхідний капітальний ремонт або знесення споруд з послідуючими проектними рішеннями.
Розвиток мереж та споруд інженерної інфраструктури	Зменшення забруднення на всі компоненти довкілля, рішення проблем територій села з проявом ЕГП, порушених територій села, рішення ситуації з відходами та сміттям, ліквідація вигрібних ям, покращення умов проживання населення	Середньострокові наслідки співпадають з короткостроковими, необхідний періодични догляд та ремонт інженерних споруд та мереж, їх розширення та 100% охоплення території села. Території з проявом ЕГП, порушені території у разі	Довгострокові наслідки співпадають з середньостроковими. Після 50-річного періоду експлуатації інженерних мереж необхідний капітальний ремонт або знесення споруд з послідуючими проектними рішеннями.

Проектні рішення	Короткострокові наслідки реалізації проектного рішення (1,3,5 років)	Середньострокові наслідки реалізації проектного рішення (10-15 років)	Довгострокові наслідки реалізації проектного рішення (50-100 років)
	та його здоров’я.	позитивних висновків інженерно-геологічного звіту можуть залучатися для будівництва або іншої господарської діяльності людини.
Розвиток зеленої та ландшафтно- рекреаційної зони	Зменшення забруднення на всі компоненти довкілля, збільшення кількості біорізноманніття у селі, очищення повітря. Дане рішення буде сприяти покращенню здоров’я людини, поліпшення санітарно-гігієнічних умов проживання населення.	Середньострокові наслідки співпадають з короткостроковими. Поступове розширення зелених насаджень буде підгрунтям для створення місцевої екомережі села.	Довгострокові наслідки співпадають з середньостроковими. Необхідний постійний догляд за зеленими насадженнями, їх регулярна обрізка, лікування та своєчасна заміна при неможливості відновлення рослинності. Очікується поступове збільшення площі зелених насаджень у селі.
Рішення щодо кладовищ	Закриття існуючих кладовищ позитивно вплине на екологічний стан підземних вод, грунтів, біорізноманіття та здоров’я людини. Влаштування нових кладовищ традиційного поховання негативно позначиться на стані підземних вод, грунтів, осадових порід, біорізноманітті та здоров’ї людини.	Середньострокові наслідки співпадають з короткостроковими. Необхідне влаштування протифільтраційної завіси навколо кладовищ, що знизить рівень забруднення підземних вод, грунтів. Необхідний подальший благоустрій територій, дотримання режиму та вимог СЗЗ.	Необхідне закриття та поступова рекультивація кладовищ. Після 20 років від дати останнього поховання необхідно прийняти рішення про подальше цільове призначення території, найбільш екологічно оптимальним варіантом прийнято вважати створення зеленої зони.

6.3. Висновки з результатів оцінки Атмосферне повітря ‌

Основні ризики: проектним планом передбачено збільшення площі садибної, забудови та подальший розвиток промислового комплексу с. Сівка-Калуська – усі ці рішення можуть призвести до забруднення атмосферного повітря за рахунок збільшення автомобільного трафіку та викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел. Особливо ці ризики більш ймовірні, якщо небудуть виконанні рішення по екологізації виробничих процесів, встановлення очисних споруд, підримки владою рішень щодо заохочення переходу власників автомобілів на альтернативні види палива. Несвоєчасна розбудова об’єктів транспортної інфраструктури, що передбачені рішенням генерального плану, може привести до підвищення інтенсивності транспортного руху на існуючих центральних вулицях та збільшення ризиків негативного впливу на здоров’я населення.

Очікувані позитивні ефекти: визначений комплекс заходів з розвитку транспортної інфраструктури села, в тому числі забезпечення нових транспортних зв'язків з врахуванням розміщення нових житлових ділянок, реконструкції існуючих вулиць, улаштування твердого покриття по всій вуличній мережі, забезпечить розподілення транспортних потоків села з урахуванням перспективних ділянок містобудівного освоєння, що сприятиме зменшення впливу шуму та забруднення повітря від транспортних засобів на селітебну зону.

Комплекс заходів з планувальної організації території спрямований на забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності існуючих виробничо-комунальних ділянок та перспективних виробничих зон з житловою та прирівняною до неї забудовою. Зокрема: резервування ділянок для організації СЗЗ від майбутніх виробничо-комунальних підприємств, скорочення санітарно-захисної зони існуючих підприємств за рахунок реорганізації виробничих потужностей підприємства та запровадження провідних екологічних технологій очищення шкідливих речовин, визначення виробничих підприємств, що потребують скорочення СЗЗ з метою їх сумісності з оточуючою сельбищною зоною. Перехід з бензинового на газове паливо, електродвигуни, якісне влаштування дорожнього покриття з дощовою каналізацією, озеленення вздовж трас – реалізація таких заходів сприятиме забезпеченню санітарно- гігієнічних норм території с. Сівка-Калуська та умов життєдіяльності людини.

Водні ресурси

Основні ризики: внаслідок введення в експлуатацію нових виробничих підприємств, влаштування кладовищ, транспортних зв’язків очікується збільшення кількості утворювання стічних вод, існує ризик забруднення при їх недостатньому очищенні стічних вод. Влаштування кладовища буде сприяти забрудненню підземних вод через розкладання біологічних матеріалів. Збільшення кількості нових автодоріг збільшує ризик потрапляння недостатньо очищених вод у поверхневі водойми та підземні води села.

Очікувані позитивні ефекти: будівництво централізованої каналізації з очисними спорудами та дощової каналізації з ЛОС, здійснення очистки забруднених (стічних) вод від виробничих підприємств методами гідромеханічного очищення, фізико-механічними, хімічними, електрохімічними, біологічними або термічними методами, влаштування локальних очисних споруд, будівництво дощової каналізації в межах промислових споруд призведе до оздоровлення поверхневих та підземних вод населеного пункту, ліквідації вигрібних ям.

Ґрунти та земельні ресурси

Основні ризики: розвиток садибної забудови може призвести до порушення ґрунтів під час будівництва споруд, вилучення цінних агровиробничих ґруп земель. Збільшення кількості автомобілів також може призвести до забруднення ґрунтів залишками палива, мастильними матеріалами, пилом. Розвиток виробничих підприємств може призвести до забруднення ґрунтів промисловими токсичними речовинами при виробничих процесах. Влаштування кладовища означає ризик потрапляння небезпечних речовин при розкладанні біологічних матеріалів у ґрунт.

Основні позитивні наслідки: проведення рекультиваційних земельних робіт по завершенні будівництва, вирівнювання земної поверхні призведе до відновлення земель. Також позитивно на стан ґрунтів будуть здійснювати озеленення та благоустрій території. При дотримані виробничими підприємствами екологічної політики, яка повинна включати застосування очисних споруд, фільтрів, у разі потреби (покриття поверхні землі протифільтраційними геомембранами, непроникними завісами, дотримання режимів СЗЗ від шкідливих об’єктів) – очікується стабілазаційний вплив на всі компоненти навколишнього середовища, включаючи ґрунти.

Стан геологічного середовища

Основні ризики:

Існування акумулюючих ємностей та відвалів розкривних порід Домбровського кар’єру на схід від села у м. Калуш, загроза попадання високомінералізованих вод у р. Сівка, а згодом – у р. Лімниця. Активізація небезпечних геологічних процесів в межах шахтного поля «Сівка-Калуська» рудника «Ново-Голинь». На дільниці «Сівка- Калуська» просідання фіксуються з 1989 р. Тут очікується формування на останньому етапі зрушення складної за формою мульди з підтопленням 115 га поверхні. У середній її частині сформується складне за контуром озеро площею 57 га. Максимальне просідання, ймовірно, сягатиме 19,5 м. Поверхневий водостік – русло р. Сівки, потрапить у контур водойми, що братиме активну участь у її формуванні. У випадку прояву карстово-провальних процесів очікується взаємодія розсолів шахтних виробок із поверхневими та підземними водостоками. Це поле стане відправним пунктом техногенного засолення р. Сівки, яка до центру м. Калуша весь час збагачуватиметься солями. У просідну мульду поля Сівка-Калуська потраплять 268 житлових будинків зі школою, з них 104 будуть підтоплені. Фактично гідрозакладання пустот не виконане. Враховуючи наявність видобувних камер висотою до 80 м на здвоєних пластах, зони виходу теригенних порід (N1b1-2) під четвертинні відклади, представлені розсланцьованими глинами (мидлярками), схильними до самовивалювання, та відхилення фактичного складу розсолу від проектного. Слід очікувати активізації просідних процесів, що може призвести до

розриву суцільності водозахисних порід із подальшим витісненням великої маси розсолів із підземних порожнин у водоносні горизонти і, як наслідок, до втрати великої кількості житлового фонду в с. Сівка-Калуська та забруднення підземних вод на значних відстанях. Широкий розвиток небезпечних геологічних процесів: а) підтоплення, заболочення, просідання, засолення підземних вод у межах шахтного поля «Сівка-Калуська»; б) затоплення, підтоплення та заболочення – у межах заплави р. Сівка.

Основні позитивні наслідки: врахування висновків звіту з інженерно-геологічних вишукувань, інженерні рішення щодо проблем підроблених територій, влаштування централізованої дощової та побутової каналізації, проведення інженерного захисту порушених територій та територій з проявом небезпечних процесів, будівництво промислових підприємств, що будуть займатися переробкою техногенної мінеральної сировини у м. Калуш ліквідація, смітників, насадження рослин (фітомеліорація) сприяє захисту території проти небезпечних геологічних процесів, покращує гідрогеологічний режим території, позитивно вплине на екологічний стан геологічного середовища.

Відходи

Основні ризики: через збільшення садибної забудови виникає ризик збільшення побутових відходів через неякісне комунальне обслуговування та низьку екологічну свідомість мешканців села. Збільшення кількості виробничих підприємств пов’язане з ризиком збільшення кількості промислових відходів, які можуть забруднювати довкілля при неналежному вивезенні, вторинній переробці та утилізації.

Основні позитивні наслідки: рекультивація сміттєзвалища, інженерні рішення щодо проблем підроблених територій, влаштування централізованої побутової та дощової каналізації, проведення інженерного захисту порушених територій, введення в експлуатацію сміттєсортувальної станції у с. Кропивник будуть зменшувати кількість відходів на території села.

Біорізноманіття

Основні ризики: будівництво житла, громадських об’єктів, розвиток виробничих підприємств, влаштування кладовищ та збільшення кількості автотранспорту може призвести до ймовірного збільшення кількості забруднюючих речовин у кожному компоненті довкілля, у кінцевому випадку це може призвести до пригнічення росту рослин та сприянню відступу фауни у більш екологічно чисту місцевість.

Основні позитивні наслідки: озеленення, створення ландшафтної зони, встановлення прибережної захисної смуги вздовж річки Сівка, її благоустрій, розчищення річки, рішення проблем порушених територій будуть мати позитивні наслідки для збільшення кількості як рослин, так і тварин.

Здоров’я людини

Основні ризики: загалом збільшення кількості забруднюючих речовин у компонентах довкілля при житловому, промисловому освоєнні, розвитку транспортної мережі та інших видів діяльності, окреслених генеральним планом с. Сівка-Калуська може призводити до збільшення кількості, захворювань органів дихання, онкохвороб, нервової системи, захворювань шлунково-кишкового тракту, кровотворної, імунної системи. Саме тому для зменшення такого ризику варто керуватися екологічними рішеннями генплану.

Основні позитивні наслідки: максимально можливе озеленення території підприємств, дотримання розмірів і умов утримання санітарно-захисної зон, застосування очисних споруд, провідних екологічних виробничих технологій, рішення проблем підроблених територій, переробка та утилізація сміття позитивно відображаться на стані здоров’я місцевого населення. Забезпечення населення житлом, об’єктами освіти, спорту, охорони здоров’я, створення ландшафтної зони, організація зон відпочинку з ігровими майданчиками, пішохідними доріжками дозволить підвищити якість відпочинку та дозвілля населення, матиме позитивний вплив на його здоров’я.

Розділ 7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування ‌

На основі аналізів, представлених у попередніх розділах та з метою сприяння досягненню цілей екологічної політики, встановлених на національному та місцевому рівнях, запропоновано ряд заходів для пом'якшення виявлених потенційних негативних наслідків для навколишнього середовища та здоров'я населення, що випливають з реалізації містобудівної документації. Термін «пом'якшення» відноситься до усунення, зменшення, запобігання або контролю негативних впливів на навколишнє середовище, які можуть виникнути внаслідок реалізації рішень містобудівної документації.

Реалізація проекту генерального плану потребує виконання великої кількості заходів, що стосуються розвитку сфери забезпечення системами інженерної інфраструктури села, розвитку транспортної інфраструктури, заходів із інженерної підготовки та захисту території, розвитку промислово-виробничої сфери, виконання яких є невід’ємною складовою при створенні сприятливого в екологічному відношенні життєвого середовища села.

Пом’якшення та запобігання потенційних негативних впливів на довкілля передбачається здійснювати шляхом виконання планувальних та інженерно- конструктивних заходів.

Заходи по охороні атмосферного повітря.

Заходи по оздоровленню повітряного басейну необхідно передбачати відповідно до вимог статей 10-22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

В межах санітарно-захисних смуг передбачене озеленення спеціального призначення, з відповідною шириною смуги зелених насаджень 20,0 м та 50,0 м.

Окрім цього пропонується:

1) Для зменшення забруднення атмосфери від пилу необхідно вдаватися до таких заходів:

- застосування сухих механічних пилоуловлювачів: гравітаційні та інерційні пилоосаджувальні камери, циклони, пористі та електричні фільтри;

- застосування «мокрих» пилоуловлюючих апаратів (скруберів);

2) Для зменшення забруднення атмосфери від промислових газових викидів необхідно вдаватися до таких заходів:

- адсорбційні заходи: поглинання забруднень водою з утворенням розчину (насадочні башти, скруббери, барботажно-пінові апарати), адсорбція забруднювачів на поверхні твердої речовини (адсорбери);

- хемосорбційні заходи: хімічна взаємодія забруднювачів з рідкими сорбентами з утворенням малолетучих або малорозчинних хімічних сполук (насадочні башти, скруббери, розпилювальні апарати);

- термічні заходи: окислення забруднювачів повітря при високих температурах з утворенням нетоксичних сполук (камери згоряння);

- каталітичні заходи: каталітична хімічна реакція забруднювачів з іншими забруднювачами або доданими речовинами з утворенням нетоксичних сполук (каталітичні та термокаталітичні реактори);

- біохімічні заходи: трансформація забруднювачів під впливом ферментів, що продукуються мікроорганізмами (біофільтри, біоскрубери);

3) Необхідна заміна традиційних видів палива на альтернативні:

- зріджені гази (пропан, бутан, метан);

- спирти та продукти їх переробки (метанол, етанол, спиртобензинові суміші);

- паливні суміші (метанолово-вугільні, вуглемасляні, водно-вугільні, водно- вуглемазутні);

- штучне рідке паливо (гідрогенізація вугілля, сланців, торфу);

- використання водороду в якості палива;

- використання геліоенергетики, вітроенергетики, біоенергетики

4) Нормування викидів в атмосферу за наступними показниками:

- норматив якості атмосферного повітря;

- норматив допустимого антропогенного навантаження на атмосферне повітря;

- технологічні нормативи викидів забруднюючих речовин в повітря;

- норматив вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах мобільних джерел викидів;

- норматив допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- ліміти допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

5) Створення екологічних паспортів промислових підприємств;

6) Моніторинг забруднення приземного шару атмосферного повітря в районах функціонування промислових підприємств;

7) Збільшення кількості зелених насаджень як на території промислових підприємств, так і по периметру підприємства. Обов’язковим елементом благоустрою є також дощова каналізація;

8) Використання прогресивних екологічних безвідходних виробничих технологій.

Для захисту атмосферного повітря від пересувних джерел забруднення (автомобільний транспорт) необхідно вдатися до таких заходів:

1) Проведення ремонтно-будівельних робіт вулиць, доріг, поліпшення дорожнього покриття;

2) Необхідна заміна традиційних видів палива на альтернативні:

- зріджені гази (пропан, бутан, метан);

- спирти та продукти їх переробки (метанол, етанол, спиртобензинові суміші);

- використання водороду в якості палива;

- використання геліоенергетики, вітроенергетики, біоенергетики.

3) Активне озеленення узбіч, повне покриття узбіч суцільним газоном для зменшення пилу вздовж автошляхів. Обов’язковим елементом благоустрою доріг є зливова каналізація;

4) Застосування технологій утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів;

Заходи по охороні водного басейну.

Під час розроблення містобудівної документації – генерального плану села Сівка-Калуська необхідно передбачати виконання вимог:

- Водного кодексу України;

- Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів»;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»;

- ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», затвердженого наказами Міністерства регіонального

розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.04.2013

№ 134, від 28.08.2013 № 410.

Генеральним планом передбачаються наступні заходи щодо охорони водних ресурсів:

- реконструкція та модернізація основних фондів підприємств водопровідно- каналізаційного господарства;

- впровадження обліку споживання води;

- упорядкування наявного водовідведення, здійснення заходів щодо суттєвого зменшення та поступового припинення скидання у водні об’єкти неочищених стічних вод шляхом будівництва нових та реконструкцій, модернізації діючих потужностей комунальних каналізаційних мереж та очисних споруд (дощових та каналізаційних).

- забезпечення економного використання водних ресурсів шляхом впровадження мало- і безводних технологій, замкнутих систем виробничого водопостачання, повторного використання стічних вод.

Окрім цього пропонується:

- здійснення проектів землеустрою прибережних захисних смуг гідрологічних об’єктів села. Відповідно до ст. 88 ВКУ нормативна прибережна захисна смуга для р. Сівка, віднесеної за площею водозбору до категорії малих, має становити 25 м, для водойм менших за площею ніж 3 га – 25. Прибережні захисні смуги мають бути озеленені, будь-яке будівництво (окрім гідротехнічного), с/г та інша економічна діяльність має бути заборонена у межах ПЗС. У разі необхідності можливе будівництво гідротехнічних споруд для ліквідації затоплення, підтоплення, ерозії та інших процесів. Дотримання розмірів та режиму охорони природи у межах прибережних захисних смуг – запорука збереження біорізноманіття рослинного та тваринного світу села;

- здійснення очистки забруднених (стічних) вод від промислових підприємств та житлових господарств наступними методами:

•гідромеханічне очищення (решітки, сітки, пісколовки, відстій води,

застосування гідроциклонів, тонкодисперсні фільтри);

•фізико-механічні методи (флотація, адсорбція, йонний обмін, екстракція, ректифікація, випаровування, дистиляція, зворотній осмос, ультрафільтрація, кристалізація, дезодорація, мікробіологічне окислення);

•хімічні методи (нейтралізація, коагуляція, флокуляція, окислення, відновлення домішок);

•електрохімічні методи: анодне окислення, катодне відновлення, електрокоагуляція, електрофлотація, електродіаліз;

•біологічні методи очистки: метод біохімічної очистки (аеробний та анаеробний методи);

•термічні методи (вогневий метод).

В плані охорони ґрунтів та земельних ресурсів:

•розроблення спеціалізованої схеми санітарного очищення;

•запровадження безконтейнерної системи збору твердих побутових відходів в приватному секторі;

•впровадження поточного обліку збору та вивезення місцевих відходів;

•виконання комплексу робіт по інженерній підготовці території, відповідно розділу «Інженерна підготовка та захист території»;

•геохімічне обстеження території села;

•врахування екологічних наслідків проектованої діяльності при виділенні земельних ділянок;

•збереження максимально можливої площі відкритих земель та озеленених ділянок при новому будівництві;

•збереження ландшафтного різноманіття при новому будівництві;

•врахування фактору візуально-забрудненого середовища при розміщенні нових об’єктів та реконструкцій існуючих;

•ренатуралізація та озеленення порушених земель;

•дотримання екологічних норм пестицидного навантаження;

•проведення моніторингу хімічного забруднення ґрунтів;

•при здійсненні будівельних робіт відповідно до ст. 43 Закону України «Про

охорону земель» забезпечити заходи щодо: а) максимального збереження площі земельних ділянок з ґрунтовим і рослинним покривом; б) зняття та складування у визначених місцях родючого шару ґрунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон; в) недопущення порушення гідрологічного режиму земельних ділянок; г) дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів;

•заборона підхоронень в межах кладовищ, що розташовані в межах житлових

зон та вичерпали свій територіальний ресурс; закриття двох кладовищ із дотриманням санітарно-захисної зони розміром 100 метрів (після завершення кладовищного періоду);організація нового кладовища у південній частині с.Сівка-Калуська із встановленням санітарно-захисної зони розміром 300 метрів; благоустрій територій і дотримання санітарних правил експлуатації діючих та утримання закритих ділянок кладовищ (згідно ДСанПіН 2.2.2.028-99»Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» від 01.07.1999 року.).

Заходи по поводженню із відходами:

- розробка та затвердження схеми санітарного очищення населеного пункту (вимоги статей 21, 35-1 Закону України «Про відходи»);

- організація роздільного збирання корисних компонентів твердих побутових відходів (вимоги статей 21, 35-1 Закону України «Про відходи»);

- затвердження місцевих програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням (вимоги статей 21, 35-1 Закону України «Про відходи»);

- вжиття заходів для стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами (вимоги статей 21, 35-1 Закону України

«Про відходи»);

- вирішення питання щодо розміщення на своїй території об’єктів поводження з відходами (вимоги статей 21, 35-1 Закону України «Про відходи»);

- сортування сміття планується здійснювати на сміттєсортувальній станції у сусідньому селі Кропивник.

Для збереження біорізноманіття на території с. Сівка-Калуська необхідно:

1) Зробити перелік порушених екосистем села та розробити заходи щодо їх відновлення;

2) Максимальне збереження природних екосистем при будівництві та інших видах господарської діяльності;

3) Впровадження заходів та постійного контролю щодо дотримання режиму господарської діяльності у водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі водойм с. Сівка-Калуська відповідно до статей 80 та 88 Водного кодексу України;

4) Збільшення площі загального озеленення території села, збільшення площі захисних лісосмуг;

5) Збереження видів флори і фауни, які внесені до Червоної книги України та Червоних списків тварин та рослин Івано-Франківської області;

6) Відповідно до частини першої та другої статті 27 Закону України «Про рослинний світ» підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з розміщенням, проектуванням, реконструкцією, забудовою населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, а також введенням їх в експлуатацію, повинні передбачати і здійснювати заходи щодо збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу. Будівництво, введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів і застосування технологій, що викликають порушення стану та умов місцезростання об'єктів рослинного світу, засмічення, а також забруднення хімічними та іншими токсичними речовинами територій, зайнятих ними, забороняється.

7) Збереження середовища існування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканості ділянок, що ставлять особливу цінність для збереження тваринного

світу під час здійснення будь-якого виду господарської діяльності відповідно до статті 39 Закону України «Про тваринний світ»;

8) Збереження умов місцезростання об’єктів рослинного світу під час здійснення будь-якого виду господарської діяльності відповідно до статті 27 Закону України

«Про рослинний світ»;

9) Запровадження обов’язкової стерилізації, лікування безпритульних тварин та належного їх утримання у спеціальних притулках.

10) Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про тваринний світ» під час розміщення, проектування та забудови населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів, введення в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійснення лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону свійських тварин, розроблення туристичних маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища існування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу.

Ландшафтно-планувальні заходи:

- функціонально-планувальна організація території з урахуванням існуючих та перспективних планувальних обмежень – санітарно-захисних, природоохоронних зон, тощо;

- розміщення житлової забудови поза межами зон санітарно-екологічних впливів;

- ліквідація недіючих об’єктів та забезпечення екологічної оптимізації їх території шляхом планувального та санітарно-гігієнічного її облаштування (в тому числі санітарно-захисних зон);

- санітарне та протишумове озеленення, створення та благоустрій зелених насаджень вздовж вулиць та доріг; поточний догляд за зеленими насадженнями загального користування;

- створення та облаштування нових складських, сільськогосподарських, транспортних об’єктів, які будуть відноситись до IV та V класу шкідливості із дотриманням санітарно-захисних зон розміром 100 і 50 метрів відповідно, а також розміщення малих АЗС та СТО із встановленням санітарно-захисних зон розміром 25 метрів;

- розроблення проектів організації санітарно-захисних зон діючих та нових промислових територій у комплексі з проектом будівництва підприємств з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні;

- коригування транспортної схеми с. Сівка-Калуська, вдосконалення та подальший розвиток транспортної мережі: реконструкція існуючих вулиць з покращенням технічних характеристик; будівництво нових ділянок доріг; налагодження зручного транспортного обслуговування в районах нової забудови;

- забезпечення протишумового захисту шляхом від вуличного транспорту шляхом дотримання нормативних санітарних розривів до житла, шумозахисного озеленення придорожніх смуг, планувальної орієнтації будинків, застосування конструктивних заходів (вікна, стіни тощо); налагодження роботи діагностичного пункту для контролю викидів транспортних засобів;

- упорядкування системи транспортних об’єктів із дотриманням вимог щодо їх санітарних розривів;

- подальший розвиток системи електропостачання з забезпеченням ресурсом ділянок нової забудови шляхом реконструкції та розширення електричних мереж, заміни зношеного і морально застарілого обладнання, впровадження енергозберігаючих технологій і обладнання ; забезпечення при цьому екологічного режиму середовища - влаштування технічних коридорів, санітарних та охоронних зон, при необхідності - переведення їх у кабельне виконання;

- комплекс заходів з інженерної підготовки та захисту території: здійснення розчистки та регулювання водойм, очищення від заростей та замулення, благоустрій прибережних територій (в межах прибережних захисних смуг), берегоукріплення, регулювання поверхневого стоку, підсипка та зрізка території та інше;

- встановлення дієвого контролю за санітарним станом на в’їзді у населений пункт;

- проведення довгострокового інженерно-геологічного моніторингу на порушених територіях;

- формування єдиного впорядкованого комунального та промислово-складського комплексу в західній та південно-східній частинах села з дотриманням СЗЗ відповідно діючих санітарних норм;

- дотримання вимог щодо нормативних санітарно-захисних зон, їх озеленення та благоустрою;

- необхідне будівництво протифільтраційної завіси навколо відвалів розкривних порід

№ 1 та № 4 та акумулюючих ємностях № 1 та № 2 Домбровського кар’єру до межі заплави річки Сівка, щоб зупинити розвантаження засолених підземних вод в акваторію річки Сівка. Протифільтраційна завіса повинна пройти наступні водоносні горизонти: гравійно-галькових річкових терас, надсольових розсолів та підсольових відкладів. Таким чином, глибина закладання протифільтраційної завіси складає 30 м. Технологію проведення робіт з влаштування протифільтраційної завіси необхідно узгоджувати з рекомендаціями співробітників Калуського ДП «НДІ галургії», які на протязі тривалого часу досліджують питання рекультивації порушених територій м.

Калуш. Розсоли Домбровського кар’єру, зовнішні відвали розкривних порід № 1 та № 4, а також акумулюючі ємності № 1 та № 2 підлягають вторинній переробці з метою вилучення корисних компонентів для хімічної промисловості. Біля Домбровського кар’єру генеральним планом м. Калуша заплановані для наведеної вище мети спеціальні підприємства. Після того як буде досягнуто опріснення розсолів, а відвали не будуть містити у собі кондиційних корисних копалин, вказані території необхідно рекультивувати, створивши лісопарк та рекреаційну зону без капітальних споруд, також необхідний довгостроковий інженерно-геологічний моніторинг даної території для попередження активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів. Для проведення якісного інженерно-геологічного моніторингу також слід залучати фахівців ДП «НДІ галургії»;

- для боротьби з просіданнями земної поверхні над шахтним полем «Сівка Калуська» рекомендоване відкачування розсолів через свердловини в межах даного рудного поля і одночасне нагнітання через свердловини у підземні пустоти пульпи з силікатним розчином, після ствердіння якого, осідання земної поверхні має зупинитися. Для боротьби з підтопленням рекомендоване влаштування дренажних систем, для боротьби з затоплення рекомендовано проведення берегоукріплення габіонними конструкціями, влаштування водопропускних споруд під автодорогами та влаштування водопропускних мостів, встановлення нормативних прибережних захисних смуг, розчищення акваторії річки Сівка від захаращеності, дотримання режиму господарської діяльності у ПЗС. Для боротьби з заболоченням рекомендоване влаштування дренажів, виторфовування та підсипка грунту.

Заходи з охорони здоров’я

Під час розроблення містобудівної документації – генерального плану с. Сівка- Калуська передбачено виконання наступних вимог:

1. Постанова головного державного санітарного лікаря України № 45 від 01.12.1999

«Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»

2. Постанова Міністерства здоров'я України № 42 від 01.12.1999 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»

3. Постанова Міністерства здоров'я України № 37 від 01.12.1999 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

4. Наказ Міністерства здоров'я України № 54 від 02.02.2005 «Про затвердження державних санітарних правил «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України»

5. Наказ Міністерства здоров'я України № 2173 від 19.06.1996 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».

6. Наказ Міністерства здоров'я України № 145 від 17.03.2011 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць»

7. Наказ Міністерства здоров'я України № 400 від 12.05.2010 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»

8. Наказ Міністерства здоров'я України № 476 від 18.12.2002 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил при роботі з джерелами електромагнітних полів»

9. Орієнтовні безпечні рівні впливу хімічних чинників у повітрі робочої зони (затверджено головним державним санітарним лікарем України від 17.07.2015 року)

10. Гранично допустимі концентрації хімічних чинників у повітрі робочої зони (затверджено головним державним санітарним лікарем України від 17.07.2015 року)

11. Значення гігієнічних нормативів і регламентів безпечного використання хімічних речовин (затверджено головним державним санітарним лікарем України від 23.04.2015 року)

12. Наказ Міністерства здоров'я України № 173 від 19.06.1996 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів»;

13. Постанова головного державного санітарного лікаря України № 28 від 01.07.1999

«Державні санітарні правила та норми «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України»

14. Наказ Міністерства здоров'я України № 1114 від 19.12.2013 «Про затвердження Гігієнічних вимог до дієтичних добавок»

15. Наказ Міністерства здоров'я України № 30 від 23.02.2000 «Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів шкідливих речовин у повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених місць».

В комплекс заходів, які застосовуються для зниження рівня захворюваності в с. Сівка-Калуська включені основні напрямки державного нагляду за дотриманням вимог санітарного законодавства, вимог у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів. Основними напрямами забезпечення стабільного санітарно-епідемічного благополуччя населення с. Сівка-Калуська залишаються завдання:

1) Забезпечення населення села питною водою, що відповідає вимогам Державних санітарних правил і норм ДСанПін 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», в тому числі вдосконалення систем водозборів;

2) Належна, своєчасна утилізація побутових відходів з території села, здійснення сортування сміття;

3) Забезпечення належного функціонування дитячих дошкільних навчальних закладів, лікувально-профілактичних закладів села централізованим водопроводом;

4) Забезпечення населення села якісними сировиною, харчовими продуктами, в тому числі належне функціонування закладів роздрібної торгівлі харчовими продуктами, ринків села, тощо;

5) Не допускати порушень вимог законодавства при погодженні будівництва чи розташування промислових, комунальних, об’єктів торгівлі на території чи в спорудах, які можуть мати шкідливий вплив на атмосферне повітря, або джерелами іонізуючого, неіонізуючого випромінювання, шуму, вібрації, інших фізичних факторів, які можуть нести загрозу здоров’ю населення, дотримання санітарно- захисних зон промислових та інших об’єктів, тощо;

6) Забезпечення систематичного, своєчасного проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних заходів згідно затвердження програм чи у випадку надзвичайних ситуацій;

7) Забезпечення контролю за недопущенням виникнення і поширення інфекційних хвороб, у тому числі через харчові продукти, групових та індивідуальних харчових отруєнь, масових інфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, випадків порушення норм радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань;

8) Систематичне виконання санітарно-гігієнічних вимог в ході щорічних оздоровчих кампаній для дітей та інші завдання щодо локалізації та недопущення поширення інфекційних хвороб.

здійснення такої оцінки)

Оцінка альтернатив

У контексті стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації

«Генеральний план с. Сівка-Калуська» була прийнята наступна перспектива для вивчення наявних альтернатив та їх впливу на навколишнє середовище: 1. «Варіант нульової альтернативи»; 2. «Варіант виконання проектних рішень».

1. У «Варіанті нульової альтернативи» розглядалася ситуація гіпотетичного сценарію, за яким проект «Генеральний план с. Сівка-Калуська», план зонування території (зонінгу) не затверджується. Цей сценарій можна розуміти як продовження поточних (в тому числі несприятливих) екологічних тенденцій, наведених у розділах 2, 3 та 4 цього звіту. Отже, за результатами аналізу визначено, шо в рамках сценарію «нульової альтернативи» подальший сталий розвиток села є неможливим, а зазначена альтернатива призводить до певної стагнації та неефективного використання містобудівного ресурсу, хаотичного будівництва та погіршення екологічної ситуації у селі.

2. «Варіант виконання проектних рішень» – прийнятий варіант. При виконанні проектних рішень забезпечено збалансований підхід у системі «розвиток населеного пункту – стан довкілля». При виконанні проектних рішень передбачені заходи, що направленні на зменшення/усунення/покращення стану навколишнього природного середовища. Забудова села буде відбуватися згідно з архітектурними рішеннями, які враховують вплив об’єктів на довкілля. Окрім того чимало інженерних рішень направлені на вирішення екологічних проблем села Сівка-Калуська, (утилізація відходів, розчистка водойм, будівництво мереж водопостачання та водовідведення, теплопостачання газопостачання, інженерного захисту та підготовки території, благоустрій та озеленення, вирішення проблем порушених територій тощо) генеральний план містить рекомендації для оздоровлення довкілля. Також важливим аспектом генерального плану є врахування санітарно-захисних зон санітарно- гігієнічного, охоронного, інженерно-геологічного та природоохоронного характеру, дотримання режиму обмеження господарювання в зазначених зонах при здійснені проектних рішень. Отже, варіант виконання проектних рішень є прийнятим і підлягає до реалізації під час розробки генерального плану с. Сівка-Калуська.

Опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка

Здійснення СЕО відбувалося у 6 етапів:

Етап 1. Підготовчий: 1.1. Ухвалення рішення про проведення СЕО; 1.2. Утворення Робочої групи із СЕО та забезпечення її постійної взаємодії з усіма розробниками стратегії; 1.3. Визначення кола органів влади, які братимуть участь у консультаціях; 1.4. Визначення кола зацікавлених сторін і необхідного ступеня залучення громадськості до консультацій і участі; 1.5. Інформування громадськості.

Етап 2. Визначення сфери охоплення СЕО: 2.1. Визначення ключових екологічних проблем; 2.2. Визначення просторових і часових меж оцінки; 2.3. Проведення консультацій з природоохоронними органами та органами охорони здоров’я щодо того, яка інформація має бути включена до звіту про СЕО; 2.4. Підготовка та подання замовником до уповноважених органів заяви про визначення обсягу СЕО стратегії; 2.5. Визначення плану дій і графіка проведення СЕО.

Етап 3. Оцінка екологічної ситуації на території села: 3.1. Збір та аналіз інформації про стан складових довкілля, включаючи значення ключових екологічних показників; 3.2. Проведення SWOT-аналізу з точки зору екологічної ситуації; 3.3. Проведення аналізу трендів стану довкілля.

Етап 4. Проведення СЕО (оцінка запропонованих заходів щодо впливу на довкілля та відповідність регіональним екологічним цілям): 4.1. Оцінка ступеня врахування регіональних екологічних цілей в стратегічних і оперативних цілях стратегії; 4.2. Проведення консультацій із громадськістю щодо екологічних цілей; 4.3. Визначення можливих чинників змін антропогенного та природного характеру; 4.4. Проведення

оцінки впливу стратегії на складові довкілля та на стан здоров’я й добробут населення.

Етап 5. Розроблення документації із СЕО та передача на ухвалення: 5.1. Підготовка звіту про СЕО та рекомендацій щодо запобігання, скорочення або пом’якшення потенційних негативних наслідків для довкілля та здоров’я населення. які можуть бути результатом реалізації стратегії; 5.2. Обговорення документації, збір і врахування пропозицій зацікавлених органів влади та громадськості; 5.3. Розроблення остаточного проекту документації із СЕО та передача до сільської ради для розгляду й ухвалення; 5.4. Забезпечення доступу громадськості до розробленої документації.

Етап 6. Моніторинг фактичного впливу впровадження стратегії на довкілля:

6.1. Створення системи моніторингу впливу стратегії на довкілля; 6.2. Утворення робочого органу з моніторингу впливу стратегії на довкілля.

Серед ускладнень, що виникли в процесі проведення стратегічної екологічної оцінки можна виділити наступні фактори:

- відсутність офіційних статистичних даних окремо по с. Сівка-Калуська, через те що встановлені форми державної статистичної звітності передбачають збір, обробку та офіційну звітність лише по містам обласного підпорядкування або адміністративним районам в цілому. Таким чином, висновки отримані в результаті аналізу статистичних даних мають певний відсоток похибки;

- обмежений рівень сприяння обласних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в надані вихідних даних для виконання стратегічної екологічної оцінки документів державного планування;

- відсутність даних про стан здоров’я мешканців населеного пункту;

- обмеженість обсягу місцевого бюджету для здійснення замовлень на проведення екологічних досліджень території.

Розділ. 9. Заходи передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення ‌

При проведенні моніторингу за реалізацією рішень проекту містобудівної документації необхідно аналізувати відхилення фактичних показників чисельності населення села від проектних на поточний період, здійснювати контроль за відповідністю проектним рішенням реальних обсягів житлового будівництва, будівництва об'єктів інженерної інфраструктури, соціального та побутового обслуговування, розвитку озеленених територій. Порівняння цих даних між собою, дасть реальну картину досягнутого рівня показників житлової забезпеченості, забезпеченості установами і підприємствами повсякденного і періодичного

обслуговування, об'єктами інженерної інфраструктури, що дозволить визначити недоліки і порушення, шо негативно впливають на комфортність проживання населення, і обгрунтувати необхідні заходи по їх усуненню.

При проведенні моніторингу реалізації рішень містобудівної документації особливу увагу треба звертати на своєчасне виконання робіт по інженерному обладнанню території, будівництву водопровідних, каналізаційних і теплових мереж, мереж газопостачання, дошової каналізації, очисних споруд, трасуванню центральних вулиць і проїздів та їх завершення до вводу в експлуатацію житлових і громадських споруд до початку процедур, вибору земельних ділянок для розміщення садибної забудови. В процесі нагляду необхідно стежити за комплексністю садибної забудови з обов'язковим завершенням будівництва об'єктів побутового та соціального обслуговування населення та благоустрою території до введення в експлуатацію житлових будинків.

В процесі моніторингу необхідно перевіряти виконання проектних рішень шодо планувальної організації та функціонального зонування території села в питаннях перепрофілювання промислових підприємств, комунально-складських об'єктів в селітебній зоні, організації та скорочення санітарно-захисних зон виробничо- комунальних територій, скороченню санітарно-захисних зон кладовищ.

При здійсненні моніторингу основну увагу належить приділяти заходам передбаченим в сфері охороні навколишнього природного середовища. Виконання низки планувальних і технічних заходів, визначених в проекті генерального плану, а також заходів, передбачених цільовими регіональними програмами в сфері охорони навколишнього природного середовища, є обов’язковою умовою для досягнення стійкості природного середовища до антропогенних навантажень та забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності населення.

Контролю підлягають санітарно-захисні зони промислових та інших виробничих об'єктів, що розвиваються, які повинні відповідати нормативним вимогам «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів №173-96». З обов’язковим виконанням заходів визначених робочою проектною документацією – розділом «Оцінка впливу на довкілля».

При моніторингу реалізації проекту містобудівної документації необхідно перевіряти виконання рішень по організації та обладнанню рекреаційно-ланлшафтних зон. У тому числі влаштування ландшафтної зони у східній частині населеного пункту та її благоустрій.

Основні показники моніторингу якості атмосферного повітря, етапи, механізми та строки його виконання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 827 у «Порядку здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря». Перелік забруднюючих речовин за яким ведеться моніторинг стану атмосферного повітря та опадів, методика їх вимірювання,

періодичність, строки проведення захисних заходів, їх нормативні значення та цільові параметри наведено наведено у додатках вказаного документу. Окрім заходів з моніторингу якості атмосферного, передбачених порядком, рекомендовано зробити перевірку наступних завдань:

−контроль за виконанням планувальних заходів: зміни в планувальній організації території села, спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до її функціонального зонування; створення та озеленення санітарно-захисних зон для

промислових підприємств та інших виробничо-комунальних об'єктів; перепрофілювання або закриття підприємств та інших об'єктів, що розташовані в межах існуючої та перспективної сельбищної зони з метою скорочення (або ліквідації) їх СЗЗ; розвиток вуличної мережі та об'їзних доріг дтя транзитного транспорту, створення захисного озеленення вздовж вулиць та доріг;

−нагляд за виконанням технологічних та санітарно-технічних заходів: впровадження нових мало- та безвідходних технологій на промислових підприємствах, модернізація існуючих об’єктів теплоенергопостачання, впровадження

теплових установок сучасного типу з використанням природних джерел енергії, тощо;

−перевірка виконання підприємствами, установами та організаціями умов діяльності та заходів зі скорочення викидів забруднюючих речовин та парникових газів, викладених в дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами і зменшення впливу фізичних факторів впливу на довкілля;

−контроль за дослідженням впливу підприємств на оточуюче середовище, контроль за виконанням інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел забруднення,

ефективності роботи пилогазоочисних установок.

Основні показники моніторингу якості вод, етапи, механізми та строки його виконання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р.

№ 758 у «Порядку здійснення державного моніторингу вод». Перелік забруднюючих речовин, за якими ведеться моніторинг стану поверхневих та підземних вод, методика їх вимірювання, періодичність, строки проведення захисних заходів, їх нормативні значення та цільові параметри наведено у додатках вказаного документу. Окрім цього контроль за охороною водних ресурсів включає нагляд за відведенням та очищенням поверхневих стічних вод з території села, наглядом за будівництвом локальних очисних споруд дощової каналізації та ефективністю їх роботи, встановлення меж прибережних захисних смуг та додержанням на їх території режимів господарської діяльності, благоустроєм водних рекреаційних зон, а також за виконанням технологічних та технічних заходів на промислових об'єктах (впровадження зворотних систем водопостачання, безстічних виробництв із замкнутими циклами водопостачання та інші). Ефективність роботи систем водопостачання та каналізування (в тому числі зливова каналізація) визначається за результатами

лабораторних досліджень якості питної води та поверхневих, підземних вод за хімічними та бактеріологічними показниками. Для контролю ефективності роботи каналізаційних очисних споруд необхідно здійснювати моніторинг водних об'єктів у місцях випуску стічних вод після очистки.

Основні положення, мета, завдання порядок проведення, виконавці, фінансування заходів з моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення відображено у наказі Міністерства аграрної політики України № 51 від 26.02.2004 «Про затвердження положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення». Основні показники, етапи, нормативні значення, цільові параметри для моніторингу екологічного стану ґрунтів відображено у «Переліку обов’язкових показників якісного стану ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення» (додаток № 1 постанови КМУ «Про нормативи якісного стану ґрунтів». Перелік нормативних документів, які є доказовою базою для контролю стану ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення висвітлено у додатку № 2 постанови КМУ «Про нормативи якісного стану ґрунтів».

Перелік забруднюючих речовин, за яким ведеться моніторинг стану ґрунтів населених пунктів, методика їх вимірювання, нормативні значення наведено у Програмі державної гідрометеорологічної служби Мінекоресурсів України. «Відбір проб ґрунту для визначення забруднення промисловими токсикантами (важкими металами)». Окрім заходів з моніторингу якості ґрунтів, передбачених положенням та державною програмою, рекомендовано зробити перевірку наступних завдань:

- контроль за врахуванням екологічних наслідків проектної діяльності при виділенні земельних ділянок;

- контроль за збереженням максимально можливої площі відкритих земель та озеленених ділянок при новому будівництві;

- нагляд за збереженням ландшафтного різноманіття при новому будівництві;

- нагляд за ренатуралізацією та озелененням порушених земель;

- контроль за проведенням протиерозійних заходів при обробці земель сільськогосподарського призначення, дотримання екологічних норм навантаження мінеральними добривами;

- здійснення інвентарізації токсичних відходів промислових виробництв, дотримання санітарних норм щодо умов зберігання токсичних промислових відходів;

- контроль застосування економічних та регулятивних важелів для зменшення обсягів утворення та накопичення промислових відходів;

- нагляд за виконанням комплексу робіт по інженерній підготовці території та захисту від небезпечних природних процесів;

- нагляд за моніторингом хімічного забруднення ґрунтів;

Моніторинг наслідків виконання документа державного планування щодо стану геологічного середовища с. Сівка-Калуська необхідно здійснювати відповідно до

положень указу Президента України № 1885-VI (1885-17) від 12.02.2010 «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Сівка-Калуська і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації», наказу Державної служби геології та надр України від 15 лютого 2012 року № 44 «Про затвердження методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування». Окрім заходів з моніторингу стану геологічного середовища, передбачених указом Президента України та наказом служби Держгеонадр України, рекомендовано зробити перевірку наступних завдань:

- контроль за відкачуванням розсолів з вторинною переробкою та нагнітання пульпи з силікатами через свердловини для зупинення просадок ґрунту у зоні обов’язкового відселення населення с. Сівка-Калуська;

- контроль за створенням мережі спостережних свердловин для відбору проб підземних вод в районі рудного поля «Сівка-Калуська», контроль над геологічними процесами після процедури рекультивації території, здійснення інженерно- геологічного моніторингу та надання експертних висновків після його завершення;

- контроль виконання протиерозійних, протипросідних, протипідтоплювальних, заходів проти заболочення, тощо.

Основні показники та контроль заходів з моніторингу забруднення довкілля побутовими та промисловими відходами, мета, строки, очікувані результати реалізації моніторингу, шляхи і способи розв’язання проблем відходів затверджено

«Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року» згідно з розпорядженням № 820 КМУ від 08.11.2017 року. Окрім моніторингу заходів, передбачених «Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року», рекомендовано реалізацію наступних завдань:

- контроль за проведенням рекультивації існуючого сміттєзвалища у центральній частині села;

- контроль за введенням в експлуатацію сміттєсортувальної станції у сусідньому селі Кропивник;

- нагляд за реалізацією санітарної очистки села.

Моніторинг рівнів шуму необхідно проводити згідно з «Державними санітарними нормами допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови» від 20.03.2019, № 281/33252. Моніторинг рівнів вібрації необхідно проводити згідно з «Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації» ДСН 3.3.6. 039-9, затверджених постановою № 39 від 1.12.1999 Головним державним санітарним лікарем України. В даному документі прописані параметри виробничої вібрації, методи вимірювання виробничої вібрації, гранично допустимі величини параметрів виробничої вібрації, критерії для встановлення бальної оцінки факторів виробничого середовища та інші показники та норми, необхідні для якісного моніторингу вібрації. Моніторинг рівнів

електромагнітних випромінювань необхідно проводити згідно з «Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» (Наказ Міністерства охорони здоров'я України 01.08.1996 № 239). Моніторинг рівнів радіаційних випромінювань необхідно проводити згідно з

«Основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України» (Наказ Міністерства охорони здоров'я України 02.02.2005 № 54). Спеціалізовані лабораторії органів санітарно-гігієнічного контролю повинні вести облік найбільш потужних джерел шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань на території села.

Моніторинг рослинного світу необхідно здійснювати згідно з положеннями закону України від 09.04.1999 591-XIV «Про рослинний світ». Моніторинг тваринного світу необхідно здійснювати згідно з положеннями закону України від 13.12.2001 2894-III «Про тваринний світ». Моніторинг природно-заповідного фонду необхідно здійснювати згідно з положеннями закону України від 16.06.1992 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України».

Моніторинг стану здоров’я населення необхідно здійснювати згідно з положеннями постанови від 28.12.2000 1907 КМУ «Про моніторинг стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров'я», в якій наведені основні індикативні показники стану здоров'я населення і рейтингової оцінки діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров'я.

Впливи виконання документа державного планування на довкілля, у тому числі на здоров’я населення можуть бути виявлені в результаті моніторингу реалізації проектних рішень документу державного планування, які мають прямі наслідки на стан навколишнього середовища, умови життєдіяльності та здоров’я населення. Моніторинг даних впливів можливо здійснювати за наступними показниками:

- частка створення зелених насаджень загального користування, га % від загальної площі населеного пункту;

- частка ділянок по створенню рекреаційних зон, шо мають необхідний рівень ландшафтного упорядкування та благоустрою, га % від загальної площі населеного пункту, кількість промислово-виробничих підприємств, шо мають проекти організації санітарно-захисної зони та ступінь їх реалізації, одиниць із загальної кількості зареєстрованих підприємств;

- площа створених зелених насаджень спеціального призначення (шумозахисне озеленення, озеленення санітарно-захисних зон), га;

- кількість дитячих установ, суспільних громадських об’єктів та житлових приміщень, де проведено радіаційно-гігієнічне обстеження щодо визначення показників середньорічної ЕРОА радону-222 в приміщеннях та їх відповідності санітарним нормам, одиниць із загальної кількості будинків;

- кількість дитячих установ, суспільних громадських об’єктів та житлових приміщень, що потребують розроблення проекту протирадонових заходів та кількість будівель, де ці заходи проведені, одиниць, а також показники ефективності виконання протирадонових заходів (ЕРОА радону-222 до та після виконання заходів, Бк×м3);

- кількість домогосподарств, підключених до централізованого водопостачання, % від загальної кількості;

- кількість домогосподарств, підключених до централізованої водовідведення, % від загальної кількості, обсяг стічних вод від житлово-комунального сектору та промислових підприємств;

- обсяг стічних вод задіяних в системах оборотного водопостачання, м3/рік, обсяг утворених відходів, тон/рік;

- обсяг відсортованих вторинних ресурсів, тон/рік, % від загального обсягу утворених відходів;

- кількість домогосподарств, що уклали договір на вивезення відходів, % від загальної кількості;

- розвиток мереж та споруд системи централізованого водопостачання та водовідведення, км/рік, споруд/рік;

- розвиток мереж та споруд системи дощової каналізації, км/рік, споруд/рік: обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел викидів, тон/рік, будівництво вулично-дорожньої мережі села, км/рік;

- кількість ділянок, на яких реалізовані заходи з інженерної підготовки та захисту території, га/рік, кількість проб стану атмосферного повітря середньодобових та максимальних разових концентрації забруднюючих речовин у повітрі з перевищенням відповідних ГДК, % від загальної кількості проб/день, проб/місяць, проб/рік: кількість проб якості питної води з централізованих та децентралізованих джерел водопостачання (в т.ч. за радіаційними показниками), що не відповідають встановленим санітарним нормам, % від загальної кількості проб/день, проб/місяць, проб/рік.

Для підвищення якості оцінки антропогенного впливу урбанізованої території на навколишнє природне середовище та здоров'я населення, прогнозування стану екосистем та досягнення їх екологічної рівноваги необхідно щорічно проводити поглиблений аналіз лабораторних досліджень стану атмосферного повітря, водних ресурсів, грунту. Для цього доцільним є налагодження у селі системи моніторингу навколишнього природного середовища (повітряний та водний басейн, ґрунт, фізичні фактори впливу) з організацією стаціонарних постів та пунктів контролю в межах житлової, промислової та рекреаційно-ландшафтної зон. У разі виявлення систематичних відхилень від гігієнічних нормативів складових довкілля необхідно

здійснювати аналіз захворюваності населення села з метою виявлення негативного впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення, використовуючи в тому числі статистичні дані.

Для кожного рівня стандартних процесів планування має бути відповідний рівень офіційної екологічної звітності для кожного населеного пункту окремо, шоб органи планування (та інші відповідні зацікавлені сторони) мали достатню детальну інформацію з офіційних джерел. Одним із варіантів реалізації даного завдання може бути створення штатної одиниці в складі виконавчих органів, що забезпечить збір та аналіз екологічних даних по території села. Для цього необхідно, керуючись принципами місцевого самоврядування зобов’язати всіх суб'єктів господарювання в межах села надавати щорічно в текстовому та графічному форматі інформацію про: кількість та місце розташування стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, межі санітарно-захисної зони, об'єм викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дотримання норм граничнодопустимих викидів, об'єм утворення відходів, наявність місць видалення відходів та об’єм накопичення відходів, об'єм скидів стічних вод та їх відповідність встановленим нормам граничнодо.

Здійснення моніторингу впливів виконання документа державного планування на довкілля, у тому числі на здоров’я населення за визначеними показниками з веденням щорічної звітності дозволить своєчасно виявляти недоліки і порушення, шо негативно впливають на комфортність проживання населення і обгрунтувати необхідні заходи по їх усуненню, а також проводити інформування громади села про стан реалізації містобудівної документації, поточні ускладнення та прогнозні терміни їх усунення.

Заходи передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП

Основні державні документи для

проведення моніторингу

Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*

Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами

(вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік

Моніторинг якості атмосферного повітря

Постанова КМУ № 827 від 14.08.2019 «Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря»

Моніторинг атмосферного повітря здійснюється за показниками якості: 1) атмосферного повітря;

2) атмосферних опадів.

Перелік забруднювальних речовин, щодо яких проводяться оцінювання, складові та показники атмосферного повітря та опадів:

Список А

1. Діоксид сірки; 2. Діоксид азоту та оксиди азоту; 3. Бензол; 4. Оксид вуглецю; 5. Свинець; 6. Тверді частки (ТЧ10)-1; 7. Тверді частки (ТЧ2,5)- 2; 8. Xxxxx; 9. Кадмій; 10. Ртуть; 11. Нікель; 12. Бxxx(x)пірен; 13. Озон.

Показники та складові атмосферних опадів:

1. Іони амонію; 2. Гідрокарбонат-іони; 3. Іони калію; 4. Іони кальцію; 5. Загальна кислотність; 6. Іони магнію; 7. Іони натрію; 8. Нітрат-іони; 9. Сульфат-іони; 10. Хxxxxx-xxxx; 11. рН;

Список Б

Аміак; 2. Анілін; 3. Водень хлористий; 4. Водень ціаністий; 5. Залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо); 6. Кислота азотна; 7. Кислота сірчана; 8. Ксилол; 9. Леткі органічні сполуки; 10. Марганець та його сполуки; 11. Мідь та її сполуки; 12. Сажа; 13. Сірководень; 14.

Сірковуглець; 15. Фенол; 16. Фтористий водень;

17. Хлор; 18. Хxxxxxxxxx; 19. Хром та його сполуки; 20. Цинк та його сполуки.

1) Визначення верхнього та нижнього порогу оцінювання забруднюючих речовин для охорони здоров’я та захисту рослинності та природних екосистем.

2) Визначення граничних величин забруднюючих речовин.

3) Визначення рівня забруднюючих речовин за: а) цільовим показником; б) довгостроковою ціллю; в) порогом небезпеки; в) інформаційним порогом; г) критичним рівнем.

4) Зменшення середнього впливу твердих часточок на населення, що встановлюється Мінприроди на відповідний рік з метою зменшення рівня шкідливих впливів на здоров’я людини, яка за можливості повинна бути досягнута за встановлений період часу;

5) Встановлення цілей якості даних оцінювання якості атмосферного повітря та методів оцінювання, що включає: а) оцінку похибки методів оцінювання, що виражена на рівні 95 відсотків довірчої ймовірності, відповідно до ДСТУ ГОСТ ИСО 5725-1:2005; б) цілі якості даних для оцінювання якості атмосферного повітря для двоокису сірки, двоокису азоту, окису азоту, окису вуглецю, бензолу, твердих часток (ТЧ10/ТЧ2,5), свинцю, озону та пов’язаних з ним NO та NO2; в) цілі якості даних для оцінки якості атмосферного повітря для бензо(а)пірену, арсену, кадмію, нікелю, поліциклічних ароматичних вуглеводних, інших ніж бензо(а)пірен, загального

об’єму ртуті в газоподібному стані.

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП	Основні державні документи для проведення моніторингу	Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*	Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами (вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік
1	2	3	4
			6)Встановлення методів оцінювання забруднюючих речовин згідно відповідних державних стандартів України.
Моніторинг якості поверхневих та підземних вод	Постанова КМУ № 758 від 19.09.2018 «Порядок здійснення державного моніторингу вод»	ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ: А. Діагностичний моніторинг: 1) Біологічні показники (фітопланктон, мікрофітобентос, судинні рослини, донні макробезхребетні, риби); 2) Хімічні та фізико-хімічні показники (температура, розчинний кисень, мінералізація, електропровідність, водневий показник, біологічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, нітроген загальний, нітроген амонійний, нітроген нітратний, нітроген нітритний, фосфор загальний, фосфор ортофосфатів); 3) Специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини); 4) Специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (xxxxx, купрум, цинк, хром та інші речовини). 5) Забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Мінприроди; 6) Гідроморфологічні (витрати води та їх динаміка, зв’язок з підземними водами, неперервність річки, глибина річки та варіативність ширини, структура русла річки та донні відклади, структура прилеглої частини заплави).	Основні заходи передбачені діагностичним моніторингом: - доповнення та підтвердження результатів визначення основних антропогенних впливів на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел; - розроблення програми державного моніторингу вод; - встановлення референційних умов та оцінки їх довгострокових змін; - оцінка довгострокових змін, спричинених антропогенним впливом на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел; - оцінка довгострокових тенденцій зміни рівня та концентрації забруднюючих речовин у підземних водах внаслідок природних змін та антропогенного впливу на їх стан. Основні заходи передбачені операційним моніторингом: - визначення екологічного і хімічного стану масивів поверхневих вод та кількісного і хімічного станів масивів підземних вод; - оцінки змін в екологічному і хімічному стані масивів поверхневих вод (в екологічному потенціалі штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод), а також в кількісному і хімічному стані масивів підземних вод, що є результатом виконання плану управління річковим басейном;

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП

Основні державні документи для проведення

моніторингу

Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*

Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами

(вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік

Б. Операційний моніторинг

1) Біологічні (встановлюються за результатами діагностичного моніторингу);

2) Хімічні та фізико-хімічні (установлюються за результатами діагностичного моніторингу для показників, що не відповідають екологічним цілям, та/або за результатами дослідницького моніторингу 12 разів на рік/щомісяця та/або за результатами дослідницького моніторингу);

3) Хімічні та фізико-хімічні (показники такі самі, як для діагностичного моніторингу: визначаються з урахуванням показників, наведених у Державних санітарних нормах та правилах «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»);

4) Гідроморфологічні (показники та періодичність такі самі, як для діагностичного моніторингу).

ПІДЗЕМНІ ВОДИ:

А. Діагностичний моніторинг: 1) рівні;2) температура;3) окисно-відновний потенціал; 4) перманганатна окиснюваність;5) мінералізація; 6) макрокомпоненти (кальцій, магній, натрій, калій, гідрокарбонатні іони, ферум загальний, флуор); 7) мікрокомпоненти; 8) забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Мінприроди; 9) специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди,

фармацевтичні препарати та інші речовини); 10) специфічні несинтетичні забруднюючі речовини

- виявлення довгострокових тенденцій збільшення концентрацій забруднюючих речовин у масивах підземних вод, зумовлених антропогенним впливом на їх стан.

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП	Основні державні документи для проведення моніторингу	Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*	Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами (вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік
1	2	3	4
		(уран, радій, радон та інші речовини). Б. Операційний моніторинг: 1) рівні підземних вод; 2) жорсткість загальна, карбонатна, некарбонатна; 3) мінералізація; 4) феноли; 5) нафтопродукти; 6) синтетичні поверхнево-активні речовини; 7) макрокомпоненти (гідрокарбонатні іони, кальцій, калій, магній, натрій, силіцій, ферум загальний, флуор); 8) мікрокомпоненти (алюміній, аргентум, берилій, кобальт, купрум, манган, молібден, нікель, селен, стронцій, хром, цинк); 9) забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Мінприроди; 10) специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини); 11) специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (уран, радій, радон та інші речовини).
Моніторинг стану ґрунтів	Наказ Мінагрополітики України № 51 від 26.02.2004 «Про затвердження положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення». Постанова КМУ «Про нормативи якісного стану ґрунтів». Програма державної гідрометслужби Мінекоресурсів України	Перелік обов’язкових показників якісного стану ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення: 1) Загальні для ґрунтів: а) тип ґрунту; б) глибина гумусного профілю, см; в) гранулометричний склад ґрунту: фізична глина, %; г) Агрофізичні: щільність ґрунту, г/см³, максимально можливий запас продуктивної вологи в 0-100 см, мм. 2) Фізико-хімічні: а) рН вод; б) рН сол; в) гідролітична кислотність, мг-екв/100 г; г) сума увібраних основ, мг-екв/100 г. 3) Засолення ґрунтів: а) тип засолення; б) ступінь засолення. 4) Агрохімічні, вміст: а) гумусу, %; б) азоту, що	1) Проведення спостережень, збір, аналіз і опрацювання, інформації щодо якісного стану ґрунтів (розвиток ґрунтової ерозії, стан структури ґрунту, підкислення, засолення, солонцюватість, заболочення ґрунтів, динаміка вмісту гумусу і елементів живлення), забруднення ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів та іншими токсичними речовинами; 2) Здійснення комплексного аналізу агроекологічної ситуації на землях сільськогосподарського призначення, оцінки та прогнозу можливих змін стану родючості ґрунтів з урахуванням природних і антропогенних

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП	Основні державні документи для проведення моніторингу	Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*	Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами (вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік
1	2	3	4
	«Відбір проб ґрунту для визначення забруднення промисловими токсикантами (важкими металами)»	легко гідролізується, мг/кг; в) азоту за нітрифікаційною здатністю, мг/кг; г) рухомих сполук фосфору, мг/кг; д) рухомих сполук калію, мг/кг; е) рухомої сірки, мг/кг; 5) Рухомих сполук, мг/кг: а) бору; б) молібдену; в) марганцю; г) кобальту; д) міді; е) цинку. 6) Забрудненість важкими металами, мг/кг: а) рухомі сполуки кадмію; б) рухомі сполуки свинцю; в) валові форми ртуті; 7) Забрудненість залишками пестицидів, мг/кг: а) дихлордифенилтрихлоретан і його метаболіти; б) гексахлоран (сума ізомерів); 8) Щільність забруднення радіонуклідами, Кі/км2: а) цезій-137; б) стронцій-90. Перелік обов’язкових показників якісного стану ґрунтів на промислових та міських землях: 1) Середні, мінімальні та максимальні рівні вмісту токсикантів промислового походження (млиˉ ¹) та pH ґрунтів: а) рН; б) кадмій; в) марганець; г) мідь; д) нікель; е) нікель; є) свинець; ж) цинк. 2) Число випадків перевищення ГДК металів у ґрунтах: а) кадмій ≥1 ГДК; б) мідь ≥1 ГДК; в) свинець ≥1 ГДК; г) цинк ≥1 ГДК. 3) Реакція водної витяжки.	факторів, еколого-меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель; 3) Розроблення і впровадження науково- обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів та заходів щодо забезпечення відтворення родючості ґрунтів; 4) Визначення зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування; 5) Створення та ведення інформаційних банків даних про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення та інформаційно-аналітичної системи для розроблення заходів у сфері охорони родючості ґрунтів; 6) Надання (на договірній основі) землевласникам, землекористувачам та суб'єктам оціночної діяльності у сфері оцінки земель інформації про сучасний стан ґрунтів; 7) Участь у здійсненні природно- сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель; 8) Підготовка та видання щорічної (періодичної) доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.
Моніторинг стану геологічного середовища	Наказ Держгеонадр України від 15.02.2012 № 44 «Про затвердження методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового	1) Показники забруднення верхнього шару земної кори аналогічний до показників якісного стану ґрунтів на промислових та міських землях, (див. розділ «Моніторинг стану ґрунтів»); 2) Показники сейсмічної активності території; 3) Моніторинг підземних вод – див. розділ «Моніторинг якості поверхневих та підземних	1) Проведення спостережень, збір, аналіз і опрацювання, інформації щодо якісного стану гірських порід, їх забруднення важкими металами, токсичними елементами, сторонніми тілами та субстанціями; 2) Відстежування динаміки геологічних процесів, здійснення захисних та попереджувальних заходів

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП	Основні державні документи для проведення моніторингу	Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*	Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами (вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік
1	2	3	4
	супроводження надрокористування». Постанова КМУ від 30.03.1998, № 391. Про затвердження «Положення про державну систему моніторингу довкілля». Положення про державний моніторинг екзогенних геологічних процесів, види та просторові характеристики, активність прояву (УкрДГРІ від 5 липня 2001 р.)	вод», показники для підземних вод; 4) Коефіцієнт селепроявів; 5) Коефіцієнт яружності території; 6) Коефіцієнт ураження території зсувами; 7) Показник закарстованости території; 8) Коефіцієнт заболоченості території; 9) Показники сейсмічності території; 10)Показник вивітрюваності гірських порід; 11)Коефіцієнт ерозійної ураженості території; 12)Коефіцієнт абразійної активності; 13)Коефіцієнт перероблення берегів; 14)Величина відносної просадності гірських порід; 15)Загальна площа порушених земель, га; 16)Площа території під техногенними формами рельєфу.	щодо їх розвитку; 3) Здійсненя аналізу порушеності рельєфу, появи небезпечних процесів, які завдають шкоди об’єктам господарювання, облік техногенних форм рельєфу та розробка заходів щодо їх рекультивації; 4) Оцінка небезпеки, ризику та збитку від природних та техногенних геологічних процесів; 5) Прогнозування гідро-, інженерно- та еколого- геологічної умов на майбутнє; 6) Створення баз даних прояву небезпечних геологічних процесів та порушених територій засобами ГІС-технологій, здійснення інженерно- та еколого-геологічного картографування для вирішення екологічних задач; 7) Розробка методичних рекомендації охорони надр при розробці родовищ корисних копалин, будівництві, сільськогосподарській та інших видах діяльності людини.
Моніторинг забруднення довкілля побутовими та промисловими відходами	«Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року», розпорядження № 820 КМУ від 08.11.2017	1) Показники запобігання утворенню побутових відходів; 2) Показники збирання і перевезення побутових відходів; 3) Показники повторного використання та інших видів утилізації побутових відходів; 4) Показники видалення побутових відходів; 5) Показники запобігання утворенню промислових відходів; 6) Показники перероблення та утилізації промислових відходів; 7) Показники остаточного випдалення промислових відходів; 8) Показники попередження утворення відходів; 9) Ліцензії на діяльність у сфері поводження з	1) Впровадження системи управління відходами на інноваційних засадах, яка забезпечить споживання природних ресурсів (природні ресурси - корисна продукція - відходи - вторинні ресурси - корисна продукція - відходи); 2) Розроблення законодавства у сфері управління відходами з урахуванням вимог відповідних європейських директив; 3) Здійснення змін у сфері управління відходами відповідно до найкращих природоохоронних практик; 4) Покращення стану навколишнього природного середовища, а також санітарного та епідемічного благополуччя населення; 5) Дотримання вимог екологічної безпеки під час

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП	Основні державні документи для проведення моніторингу	Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*	Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами (вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік
1	2	3	4
		небезпечними відходами; 10)Показники збирання та перевезення небезпечних відходів; 11)Показники тимчасового зберігання небезпечних відходів; 12)Показники перероблення та утилізації небезпечних відходів; 13)Показники остаточного видалення небезпечних відходів; 14)Показники імпорту та експорту утворення відходів.	експлуатації об’єктів поводження з відходами і зниженню рівня соціальної напруги; 6) Залучення інвестицій у сферу поводження з відходами та створенню сучасної інфраструктури поводження з відходами; 7) Запровадження новітніх технологій утилізації та видалення твердих побутових відходів, зменшенню обсягів їх захоронення на полігонах; 8) Зменшення кількості об’єктів поводження з відходами, що не відповідають вимогам законодавства, вивільненню земель після закриття полігонів і звалищ; 9) Збільшення обсягів збирання, заготівлі, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини; 10)Стимулювання суб’єктів господарювання до провадження виробничої діяльності з використанням безвідходних та екологічно безпечних технологій; 11)Створення системи інформаційного забезпечення сфери поводження з відходами, удосконаленню порядку ведення державного обліку відходів, інформування про розташування місць чи об’єктів поводження з відходами, їх вплив на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людини; 12)Підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів для здійснення заходів у сфері поводження з відходами з метою запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людини.
Моніторинг захисту від шуму, вібрації,	«Державні санітарні норми допустимих рівнів	ШУМ: 1) Максимальний рівень звуку LA xxxx., дБА;	1) Виявлення джерел фізичного впливу, що створюють дискомфорт або небезпеку для

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП	Основні державні документи для проведення моніторингу	Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*	Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами (вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік
1	2	3	4
електромагнітного випромінювання та радіаційного опромінення	шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови» від 20.03.2019, № 281/33252. «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» ДСН 3.3.6. 039- 9, постанова № 39 від 1.12.1999 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» (Наказ МОЗ України від 01.08.1996 № 239). «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України» (Наказ МОЗ України від 02.02.2005, № 54). Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)	2) Октавний рівень звукового тиску L, дБ; 3) Рівень звуку, LА, дБА; 4) Рівень звукового тиску, L, дБ; 5) Крива NC; ВІБРАЦІЯ: 1) Гранично допустимі величини постійної та непостійної локальної вібрації; 2) Гранично допустимі параметри імпульсної локальної вібрації; 3) Гранично допустимі рівні постійної та непостійної загальної вібрації при тривалості дії протягом 8 годин; 4) Середньоквадратичне значення віброшвидкості (V) та віброприскорення; ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ: 1) Гранично допустимі рівні електромагнітних полів; 2) Гранично допустимі рівні ЕМП, що створюються радіолокаційними станціями; 3) Гранично допустимі рівні ГПЕ, що створюють двоканальні метеорологічні РЛС. РАДІАЦІЙНЕ ОПРОМІНЕННЯ: 1) Регламенти для контролю за практичною діяльністю: а) Ліміти доз; б) Похідні рівні; в) Допустимі рівні; г) Контрольні рівні. 2) Регламенти, що мають за мету обмеження опромінення людини від медичних джерел: а) Рекомендовані рівні; б) Рекомендовані величини. 3) Регламенти, щодо відвернутої внаслідок втручання дози опромінення населення в умовах радіаційної аварії: а) рівні втручання; б) рівні дії. 4) Регламенти, щодо відвернутої внаслідок втручання дози опромінення населення від техногенно підсилених джерел природного походження6 а) рівні втручання; б) рівні дії.	компонентів довкілля або здоров’я людини; 2) Оцінка небезпеки, ризику та ступінь впливу фізичних факторів на компоненти довкілля або здоров’я людини; 3) Створення баз даних прояву фізичних факторів впливу на компонети довкілля та здоров’я населення, складання карт шумового, вібраційного, електромагнітного навантаження та карт радіаційного фону/забруднення території; 4) Розробка рекомендацій та прикладних рішення для мінімізації або ліквідації негативного впливу джерел фізичного впливу на компоненти довкілля або здоров’я людини.
Моніторинг рослинного, тваринного світу,	Закон України від 09.04.1999 591-XIV «Про рослинний світ»	Концепції моніторингу рослинного, тваринного світу та природно-заповідного фонду перебувають у стадії розробки

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП	Основні державні документи для проведення моніторингу	Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*	Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами (вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік
1	2	3	4
природно-заповідного фонду	Закон України від 24.06.2004 1864-IV «Про екологічну мережу» Закон України від 13.12.2001 2894-III «Про тваринний світ» Закон України від 16.06.1992 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України»
Моніторинг стану здоров’я населення	Постанова від 28.12.2000 1907 КМУ «Про моніторинг стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров'я»	1)Смертність немовлят (на 1000 новонароджених) 2)Материнська смертність (на 100000 народжених живими) 3)Захворюваність на туберкульоз (на 100000 населення) 4)Первинний вихід на інвалідність (на 10000 населення) 5)Очікувана тривалість життя (років) 6)Смертність населення у працездатному віці (на 100000 населення відповідного віку) 7)Забезпеченість населення стаціонарними ліжками (на 10000 населення) 8)Витрати бюджетних коштів у розрахунку на одного жителя (гривень) 9)Витрати на безкоштовне дитяче харчування дітей 1-3 років життя (на 1 дитину) 10) Питома вага хворих на інсулінозалежний цукровий діабет, які забезпечені інсулінами в повному обсязі (відсотків) 11) Витрати на пільгове забезпечення інвалідів, ветеранів війни (на 1 особу) 12) Залучено позабюджетних коштів з розрахунку на 1 жителя (гривень) 13) Питома вага не укомплектованих лікарями	1) Заходи направлені на зниження рівня дитячої та материнської смертності; 2) Заходи направлені на попередження, профілактику та ефективне лікування туберкульозу серед дитячого та дорослого населення; 3) Заходи направлені на своєчасне виявлення та лікування хвороб, які можуть призвести до інвалідизації населення; 4) Заходи направлені на підвищення тривалості життя; 5) Заходи направлені на зниження рівня смертності населення у працездатному віці; 6) Заходи направлені на збільшення кількості ліжок за основними напрямами надання стаціонарної медичної допомоги, розширення мережі, діагностичних, профілактичних та лікувальних закладів; 7) Заходи направлені на збільшення фінансування закладів охорони здоров’я; 8) Заходи направлені на забезпечення необхідними ліками пацієнтів, що перебувають на стаціонарному лікуванні; 9) Заходи, направлені на розширення мережі,

Сфера моніторингу наслідків виконання документу ДДП

Основні державні документи для проведення

моніторингу

Показники проведення моніторингу згідно з державними документами (вибірково)*

Основні заходи, передбачені моніторингом згідно з державними документами

(вибірково)**, які необхідно здійснювати 1 раз на рік

сільських дільничних лікарень і лікарських амбулаторій від їх загальної кількості (відсотків)

14) Питома вага неукомплектованих середнім медперсоналом фельдшерсько-акушерських пунктів від їх загальної кількості (відсотків)

15) Наявність аптек для ветеранів та інвалідів (одиниць)

діагностичних, профілактичних та лікувальних закладів за різними видами медичної допомоги у сільській місцевості;

10) Заходи направлені на розширення штату медперсоналу фельдшерсько-акушерських пунктів;

11) Розвиток мережі аптек для ветеранів, інвалідів, запровадження пільг для придбання ліків та медичного обладнання для незахищених

верств населення.

* − повний перелік або деталізація показників наведені в основних державних документах для проведення моніторингу;

** − повний перелік заходів наведено в основних державних документах для проведення моніторингу

Розділ 10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення ‌

Враховуюче географічне місце розташування села Сівка-Калуська в північній частині Івано-Франківської області, що не межує з іншими країнами Центрально- Східної Європи, ймовірні транскордонні наслідки для довкілля та здоров’я населення не очікуються.

Розділ 11. Резюме нетехнічного характеру, розраховане на широку аудиторію ‌

Генеральний план села є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Склад та зміст генерального плану визначається ДБН Б. 1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту». Генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

У рамках розроблення звіту про Стратегічну екологічну оцінку Генерального плану села Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області встановлено, що, виходячи із природних особливостей території села, особливостей господарювання та використання території, за збереження існуючого використання території, екологічні проблеми пов’язані з такими видами впливу як забруднення атмосферного повітря, забруднення ґрунтів, підземних та поверхневих вод в умовах відсутності водопостачання, водовідведення, дощової каналізації, недостатній розвиток інженерних мереж, заболочення, підтоплення, затоплення, просідання над шахтним полем «Сівка-Калуська» проблема утилізації відходів тощо. Із них найбільш загрозливими для здоров’я населення є забруднення підземних вод, забруднення грунтів, деградація геологічного середовища. Інші чинники впливу не є критичними для функціонування населеного пункту та здоров’я людей.

Зважаючи на проектні рішення слід очікувати певного підвищення техногенного навантаження на навколишнє середовище через впровадження комплексу заходів із розвитку житлової, громадської, виробничо-складської, транспортної інфраструктури. Однак, у той же час велика частина рішень генерального плану направлена на стабілізацію навколишнього середовища за рахунок будівництва об’єктів та мереж інженерної інфраструктури (водозабезпечення, водовідведення, дощова каналізація, санітарна очистка, оновлення електро-, тепло-, газомереж, розширення мережі закладів із медичної і соціальної допомоги, здійснення активного озеленення та

Document Metadata

Table of Contents

54001, Україна, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 42, оф. 10. тел. (068) 903-98-03, (067) 01-01-160, e-mail: nikoproekt@ukr.net ЄДРПОУ 41209862; р/р 26004053229355 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 326610

Document Metadata