тел: (044) 360-90-48, e-mail: geo@geonix.com.ua
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Геонікс»
07850, Київська обл., Бородянський р-н, смт Клавдієво-Тарасове, вул. 1 Травня,8
тел: (000) 000-00-00, e-mail: xxx@xxxxxx.xxx.xx
МІСТО XXXXXXX
XXXXX-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Арх. № примірник №1
Замовник: | Бурштинська міська рада |
Договір: | від 22.09.2020 № 240 |
Директор | X.X. Xxxxxxxxx |
Головний архітектор проекту | X.X. Xxxxxx |
Xxxxxxxx економіст проекту | X.X. Xxxxxxxxx |
Київ 2021
Проект «Внесення змін до генерального плану міста Xxxxxxx Xxxxx- Франківської області» розроблено авторським колективом ТОВ «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС» у складі:
Архітектурно-планувальна частина | ||
Головний архітектор проекту |
| X. X. Xxxxxx |
Техніко-економічна частина Головний економіст X.X. Xxxxxxxxx | ||
Економіст |
| X.X. Xxxxxx |
Інженерно-транспортна інфраструктура | ||
Інженер І категорії |
| X.X. Xxxxxxxxxxxx |
Комп’ютерне забезпечення в ГІС (технології) | ||
Керівник групи |
| X.X. Xxxxxxxxx |
Інженер |
| X.X. Xxxxxxxxxxxx |
СКЛАД ПРОЕКТУ
Позначення | Найменування | Примітки |
I. ТЕКСТОВА ЧАСТИНА | ||
Пояснювальна записка | ||
II. ДОДАТКИ | ||
III. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА | ||
ГП-1 | Схема розташування населених пунктів у системі розселення | б/м |
ГП -2 | План існуючого використання території Схема існуючих планувальних обмежень | 1:2000 |
ГП -3 | Генеральний план (основне креслення) Схема проектних планувальних обмежень | 1:2000 |
ГП -4 | Схема інженерного обладнання території. Водопостачання та водовідведення | 1:2000 |
ГП -5 | Схема інженерного обладнання території. Теплопостачання та газопостачання | 1:2000 |
I. ТЕКСТОВА ЧАСТИНА
Зміст
1. МІСТО БУРШТИН У СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ
1.1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ 10
1.2. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА 10
1.2.1. ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ МІСТА 10
2. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ ОСВОЄННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ 11
2.1. ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 11
2.2. ГІДРОЛОГІЧНІ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ 12
2.3. КЛІМАТ ТЕРИТОРІЇ ТА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ 13
2.4. ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ 15
3. ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНА ОЦІНКА 16
3.6. ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ 18
3.7. ПРИРОДНО-ЛАНДШАФТНІ ФАКТОРИ 18
4. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 21
4.1. ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА БУРШТИН 21
4.1.1. НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ 21
4.1.3. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС 24
4.2. ІСНУЮЧЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ 30
4.3. ІСНУЮЧА ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА 31
4.4. ОБ’ЄКТИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ 32
6. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ. 42
6.2. РОЗЧИСТКА XXXXX XXXXX ТА СТРУМКІВ, БЛАГОУСТРІЙ ІСНУЮЧИХ ВОДОЙМ 43
6.3. ЗАХИСТ ВІД ПІДТОПЛЕННЯ 43
6.6. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ПОРУШЕНИХ ТЕРИТОРІЙ 44
6.7. ВІДВЕДЕННЯ ДОЩОВИХ ТА ТАЛИХ ВОД 45
6.8. ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ 46
7. ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА 48
7.5. ТЕЛЕФОННИЙ ЗВ’ЯЗОК, РАДІОМОВЛЕННЯ ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 63
7.6. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 65
7.6.1.ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРСПЕКТИВНИЙ РОЗВИТОК 65
7.7. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІСТА БУРШТИН 65
7.7.2. РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ ТА РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ І УСТАНОВ ОБСЛУГОВУВАННЯ 69
7.8. ПРОЕКТНИЙ РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ 76
7.9. ПРОЕКТНА ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 76
7.10. ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНИЙ ПРОГНОЗ 79
9. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ 86
9.1. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ МІСТА БУРШТИН 86
ВСТУП
Містобудівна документація «Внесення змін та доповнень до генерального плану міста Xxxxxxx Xxxxx-Франківської області» виконана ТОВ «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС» відповідно до договору від 22.09.2020 № 240, укладеного з Бурштинською міською радою Івано- Франківської області. Підставою для проектування є рішення Бурштинської міської ради від 27.11..2019 року № 29/84-19 «Про надання дозволу на розроблення містобудівної «Внесення змін та доповнень до Генерального плану міста Xxxxxxx Xxxxx-Франківської області з розробкою плану зонування території міста» та «Програма розроблення (оновлення) містобудівної документації території м. Бурштин та с. Вигівка на 2018-2020 р.р.», затверджена рішенням міської ради від 24.11.2017 № 08/39-17.
Внесення змін до генерального плану обумовлене необхідністю вирішення поточних питань забудови міста, що пов’язані зі змінами функціонального призначення окремих територій, розвитком магістральної вуличної мережі, змінами щодо планувальних обмежень з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та змінами нормативно- законодавчої бази (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», інших нормативних документів) згідно п.9 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Окрім того, на виконання положень містобудівної документації «Схема планування території Івано-Франківської області», що затверджена рішенням XVI сесії сьомого скликання Івано-Франківської обласної ради від 30.06.2017 № 548-16/2017, в західної частині міста Бурштин необхідно передбачити проходження траси проектної об’їзної автодороги (від національної автодороги державного значення Н-09) орієнтовною протяжністю 15,3 км та врахувати містобудівні обмеження щодо раціонального використання сельбіщної зони на ділянках проходження ЛЕП 330 та 110 кВ.
Відповідно ДБН Б.1.1-15:2012, для обчислення прогнозних показників внесення змін до генерального плану, прийнятий розрахунковий строк 01.01.2041 року. Вихідна інформація є станом на 01.01.2020.
У проектній документації визначені: перспективна чисельність населення, обсяги та розміщення житлово-громадського будівництва, забезпечення інженерно-транспортною інфраструктурою, необхідними заходами з інженерної підготовки та захисту території. У складі проекту розроблені заходи з охорони навколишнього природного середовища (Звіт про стратегічну екологічну оцінку) на виконання Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
Розділи «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту на особливий період» та
«Інженерно-технічні заходи цивільного захисту на мирний час» у складі документації виконані за окремими завданнями на розроблення.
Містобудівна документація виконана відповідно чинного законодавства України. Зокрема. відповідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про генеральну схему планування території України», Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
Містобудівна документація «Внесення змін та доповнень до генерального плану міста Xxxxxxx Xxxxx-Франківської області» розроблена відповідно до діючих Державних будівельних норм:
– XXX X.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;
– XXX X.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;
– інших державних будівельних норм та нормативних документів (посилання у тексті пояснювальної записки).
При розробці проекту внесення змін та доповнень до генерального плану були враховані:
- містобудівна документація «Оновлення генерального плану м. Xxxxxxx Xxxxx- Франківської області», розроблена Івано-Франківською філією УДНДІПМ
«ДІПРОМІСТО», м. Київ, 2014 рік.
- містобудівна документація «Схема планування території Івано-Франківської області» (Київ, ДП «ДІПРОМІСТО», 2016 р.);
- «Історико-архітектурний опорний план міста Бурштин», затверджений наказом Мінкультури України від 20.01.2014 року № 18, (інститут
«Укрзахідпроектреставрація» (Львів, 2013 р.);
- визначені Державні інтереси відповідно п.7.3. ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», (лист Департаменту розвитку громад та територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Управління містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА від 10.12.2020 № 718/09-22;
- «Стратегія розвитку міста Бурштин до 2020 року», що розроблена за підтримки компанії ДТЕК в рамках програми соціального партнерства.
При проектуванні враховані пропозиції, надані Замовником та розроблені і затверджені детальні плани територій, які проектуються, та детальні плани територій, що реалізовані.
Вихідні дані для розроблення проекту внесення змін та доповнень до генерального плану надані міськими та обласними підприємствами, організаціями та установами (див. розділ «Додатки»).
Затверджена у чинному порядку дана містобудівна документація є обов’язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території міста.
1. МІСТО БУРШТИН У СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
Місто Бурштин розташоване на березі річки Гнила Липа в північно-західній частині Галицького району на відстані 18 км від районного центру м. Галич та 43 км від обласного центру (м. Івано-Франківськ).
Уздовж міста проходить дорога Н-09 державного національного значення Львів - Мукачеве, від якої в південній частині міста відгалужується дорога Т-09-10 територіального значення Бурштин - Калуш, а в північній частині (Старий Бурштин) - дорога місцевого обласного значення О091002 Світанок - Бурштин.
Наявне населення міста Бурштин на початок 2020 року становило 15.0 тис. осіб, фактична площа – 723,886 га.
Соціальна інфраструктура населеного пункту представлена комплексом основних підприємств та установ обслуговування, передбачених ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
На території міста Бурштин функціонують адміністративні та ділові заклади (міська рада, відділення зв’язку, телебачення, банківські та фінансові установи, друкарня), заклади дошкільної, загальної середньої, позашкільної, фахової та передвищої освіти, автошкола, заклади охорони здоров’я (поліклініка, лікарня, аптеки), заклади культури та мистецтва, заклади громадського харчування та побутового обслуговування. Також на території міста Бурштин функціонують промислові підприємства та виробництва, об’єкти комунально- складського господарства та транспорту.
Конфігурація планувальної структури міста має компактну форму, незначною мірою лінійно видовжену вздовж водосховища. Основними планувальними осями міста Бурштин є вул. Бандери, вул. Xxxxxxxxx, вул. Шухевича, вул. Стуса, вул. Франка, вул. Шевченка.
На сьогодні існує 5 версій пояснення назви міста Бурштин:
1. фольклористично-мікротопонімічна — є декілька поетичних легенд, але завжди пов'язаних із власне бурштином — розкидуванням каміння, розірванням намиста чарівної княжни тощо. Є суто роботою народної уяви та фантазії;
2. теологічна — топонім містечка утворено напряму від назви коштовного каменю бурштину, оскільки містечко могло бути за давнини обмінним чи торгівельним пунктом виробів із цієї живиці (за припущеням І. Войчишина) або місцем, де обробляли бурштин і виготовляли з нього прикраси (за версією X. Xxxxxxxx та X. Кругляка) або й місцем, де його власне знаходили (за свідченням «Хроніки міста Бурштина»). Але у відомих в наш час історичних джерелах немає жодної документальної згадки про наявність янтарного гутиська чи місця продажу бурштинових виробів в околицях Бурштина. Крім того, місто Бурштин отримало свою назву лише у 2-й половині XVI століття (до того містечко звалось Нове село);
3. антропонімічна — існують підстави вважати, що топонім Xxxxxxx утворився, як і в багатьох інших випадках, від антропоніма, причому в історичних джерелах доби середньовіччя збереглося кілька згадок про людей з такими прізвищами. Так, за даними галицьких судових актів у 1648 році калуський староста Xxxxxx Xxxxxxxxxxxx подав позов на міщан та селян за їхню участь в осінніх бунтах, і серед інших у списку повстанців значилися Xxxx та Xxxxx Xxxxxxxx з села Сівка. Тож, не виключено, що містечко названо іменем нового
осадника на ймення Бурштин. Хоча прямих доказів про причетність людей на прізвисько Xxxxxxx до перейменування містечка Нового села немає;
4. xxxxxxxxxxxx — львівський науковець X.Купчинський зараховує Бурштин до групи населених пунктів, назви яких утворилися від кольору води і ґрунту, щоправда без ґрунтовної аргументації;
5. лінгвістична — її автор місцевий педагог X. Xxxxxx припустив, що свою назву місто отримало від кам'яного замку, який німецькі будівельники і колоністи-урядники назвали рідною мовою burgstein (burg «замок», xxxxx «камінь»).
Поблизу Xxxxxxxx знайдені кам'яні знаряддя доби бронзи, є стародавні кургани. Перші письмові згадки про поселення, що було попередником сучасного
Бурштина — Нове село датуються 1554 (за іншими даними 1436 роком), яке в середині ХVI століття вже користувалося Магдебурзьким правом. У 2-й половині XVI століття містечко належало польському графу Xxxxxxxx, при якому в містечку було побудовано розкішний замок-фортецю на правому березі річки Гнилої Липи. Від 1630 року власником міста був xxxxxx Xxxxxxxxxxxx. За Середньовіччя місто зазнавало руйнацій від набігів татарів і турків, зокрема у період Польсько-турецьких воєн XVІI століття (1629, 1675 роки).
У 1730—50-х роках місцеві жителі брали участь у русі опришків. В часи Австрійської імперії (після 1772р.) місто Бурштин входило до складу Рогатинського повіту. Від 2-ї половини ХІХ століття в місті відбувався культурний і національний підйом. У другій половині XIX століття Бурштин мав власну печатку з гербом - зображенням сокола.
Починаючи від 1939 року місто - у складі УРСР. У роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945) Бурштин окупований гітлерівцями у період від 4 серпня 1941 року до 26 серпня 1944 року. Під час війни і після в околицях Бурштина діяли загони УПА. У повоєнний час відбувалась відбудова Бурштина, зокрема введено в експлуатацію Бурштинську державну районну електростанцію (нині Бурштинська ТЕС), розбудовано інфраструктуру. Бурштин був райцентром у 1940-1962 роки. За незалежності України Бурштинська ТЕС лишається працюючим бюджетоутворюючим підприємством.
У 1993 році Бурштин знову отримує статус міста.
2. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ ОСВОЄННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
2.1.ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Місцеположення
Місто Бурштин розташоване на березі річки Гнила Липа в північно-західній частині Галицького району на відстані 18 км від районного центру м. Галич та 43 км від обласного центру м. Івано-Франківськ.
Геологічна будова
Згідно схеми геоморфологічного районування УРСР територія м. Бурштин розташована в межах Передкарпаття, в складі Галицько-Букачівської улоговини, для якої характерним є акумулятивно-рівнинний тип рельєфу, ускладнений в районі Бурштина з лівої сторони долиною р. Гнила Липа. Долина характеризується відносно крутими і високими
берегами. У її структурі розвинені заплава і перша надзаплавна тераса. Заплава розвинена з обох сторін річки, її ширина коливається в межах 600-1400 м. Перша надзаплавна тераса розвинена в основному на правому березі, обмежуючись уступами Опілля.
Безпосередньо в районі міста спостерігається заплава, яка характеризується абсолютними відмітками 229-232 м, що поступово переходить в першу надзаплавну терасу, яка характеризується абсолютними відмітками 234-241 м. Перша надзаплавна тераса відокремлюється височиною Опілля, яка простягається в західному напрямку. Місто Бурштин розташоване в основному на першій надзаплавній терасі і височині Опілля.
На Схемі планувальних обмежень відображені території, на якій визначені фактори
прояву несприятливих геоекзогенних процесів.
Загальна характеристика геологічної будови має істотне значення в плані інженерно- будівельної оцінки.
В геоструктурному відношенні описуваний район розташований в границях південно- західної околиці Руської платформи, відомої під назвою Подільська плита, безпосередньо перед самим Передкарпатським прогином. Територія району складена породами палеозою, мезозою і кайнозою.
Палеозойські відклади представлені породами силуру і девону (виявлені на північному сході району вздовж долини р. Дністер). Це вапняки, сланці, пісковики з прошарками глини, потужністю більше 200 м. Ці відклади зустрічаються на глибинах більше 200 м від поверхні землі.
Мезозойські відклади представлені породами юри і крейди, які розкриті на глибинах 120-160 м. Це мергелі, пісковики, гіпси, вапняки, потужність яких коливається в межах 110-140 м.
Кейнозойські відклади представлені осадочною товщею пісковиків і гіпсо-ангідритами. Потужність пісковиків різноманітна, від 0 до 20-30 м, потужність гіпсоангідритової товщі коливається від 15 до 30 м. Замикають розріз четвертинні відклади, які повсюдно покривають корінні породи і представлені алювіальними, делювіальними і лесовими породами.
Алювіальні породи пристосовані до долин річок Гнила Липа і Дністер, які представлені гравійно-галечниковими відкладами, пісками, які з поверхні прикриті супісками та суглинками. У заплавах річок зустрічаються торфи. Потужність алювію коливається від 2-3 до 6-8 м. Делювіальні породи зустрічаються на схилах долин, представлені в основному суглинками потужністю до 4 м. Лесові породи зустрічаються на височині Опілля, представлені супісками потужністю 15-25 м.
Таким чином, розвиток несприятливих екзогенних процесів антропогенного та
техногенного характеру зумовив локально підвищену складність інженерно-геологічних умов освоєння території, що ускладнює її територіально-планувальні можливості. При освоєнні такі території потребують застосування цілого комплексу заходів з інженерної підготовки.
2.2.ГІДРОЛОГІЧНІ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ
Гідрогеологічні умови
На території проектування підземні води зустрічаються в юрських, крейдяних, третинних і четвертинних відкладах. Підземні води юрських відкладів напірні, виявлені свердловинами на глибині 140-180 м в кавернозних вапняках. Дебіти свердловини коливаються від 1 до 4 м3/год. Ці води мінералізовані і тому не придатні для водопостачання міста. Підземні води верхньокрейдяних відкладів повсюдно розповсюджені на території району, експлуатуються великою кількістю свердловин.
Водонасиченість горизонту залежить від тріщинуватості мергелів, яка розповсюджена в основному до глибини 80-100 м. Дебіти свердловин коливаються від 2 до 12 м3/год. Підземні води слабонапірні, водонасиченість водоносного горизонту в районі міста дуже низька. Підземні води третинних відкладів виявлені в гіпсоангідритовій товщі і мають обмежене розповсюдження. Зафіксовані в основному у виді джерел і мають підвищену мінералізацію і тому не придатні для водопостачання.
Підземні води четвертинних відкладів є в алювіальних відкладах долини р. Гнила Липа.
Виявлені на глибинах 0,5-4,0 м, безнапірні, дебіти колодязів досягають 2-4 м3/год.
Для централізованого водопостачання можна використовувати тільки підземні води четвертинного водоносного горизонту.
Гідрологічні умови
Гідрологічні умови міста Бурштин визначені місцерозташування та основними гідрогеологічними умовами. Через місто проходить р. Гнила Липа, яка є лівою притокою Дністра (басейн Чорного моря). Загальна довжина річки 87 км, площа басейну 1320 км2. А також р. Охаба, яка є лівою притокою р. Свірж (басейн Дністра). Загальна довжина річки 8 км, формується з багатьох безіменних струмків та водойм. У місті є декілька ставків, які використовуються для потреб рибогосподарств, а також декілька осушувальних меліоративних каналів. Режим живлення водних об’єктів змішаний, але з переважанням дощового живлення.
У східній частині місто межує з Бурштинським водосховищем, яке було побудоване у 1965 році на р. Гнила Липа для потреб Бурштинської ТЕС. Воно має довжину понад 7,5 км та ширину 2,5 км, загальна площа 12,6 км2, об’єм води 50 млн м3.
Уздовж річки Гнила Липа є захисна дамба висотою 0,8-1,1 м, а вздовж водосховища є водовідвідний канал, що створює безпечні умови від підтоплення міста.
2.3. КЛІМАТ ТЕРИТОРІЇ ТА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ
Кліматичні умови
Клімат території помірно-континентальний. Місто Бурштин знаходиться на межі достатньо зволоженого теплого повітря (Придністров’я) і надмірного зволоження помірно- теплого (Передкарпатське передгір’я).
Середня максимальна температура найжаркішого місяця +23,9о С, а в найхолодніший місяць -20,5оС. Гранична швидкість вітру 10м/сек. Вітри переважають західні, північно- західні, південно-східні та східні.
У таблиці 2.3.1. приведена роза вітрів по метеостанції Івано-Франківськ (%).
Таблиця 2.3.1.
Пн | ПнС | С | ПдС | Пд | ПдЗ | З | ПнЗ | Штиль |
5,8 | 3,1 | 15,8 | 16,6 | 4,5 | 9,6 | 23,4 | 21,2 | 29,4 |
У таблиці 2.3.2. приведена середня місячна та річна кількість опадів (мм).
Таблиця 2.3.2.
М і с я ц і | ||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | За рік |
31 | 32 | 35 | 54 | 57 | 98 | 104 | 81 | 53 | 36 | 37 | 41 | 689 |
Глибина промерзання грунту на останній день декади за даними спостережень метеостанції Коломия з 1998 по 2003 рік (см) наведена у таблиці 2.3.3.
Таблиця 2.3.3.
Роки | Грудень | Січень | Лютий | Березень | ||||||||
1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | |
1998-1999 | 7 | 8 | 10 | 5 | 3 | 8 | 0 | 8 | 5 | 4 | ||
1999-2000 | 3 | - | - | |||||||||
2000-2001 | - | 1 | 2 | - | 7 | 16 | 5 | 5 | ||||
2001-2002 | - | - | - | 4 | 2 | 2 | 3 | 2 | - | - | ||
2002-2003 | 13 | 27 | 35 | 29 | 27 | 25 | 25 | 25 | 25 | 25 | 24 | - |
Максимальна висота снігового покриву по метеостанції Івано-Франківськ (см) наведена у таблиці 2.3.4.
Таблиця 2.3.4.
Роки | М і с я ц і | |||||
січень | лютий | березень | квітень | листопад | грудень | |
1999 | 8 | 63 | 27 | - | 11 | 18 |
2000 | 41 | 20 | 13 | - | - | 4 |
2001 | 3 | 26 | 10 | - | 14 | 22 |
2002 | 34 | 3 | 1 | - | 16 | 7 |
2003 | 18 | 21 | 26 | - | - | - |
На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів та згідно архітектурно- будівельного кліматичного районування України, територія віднесена до І архітектурно- будівельного району (Північно-Західний) з відповідними вимогами містобудівного характеру (згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»).
За метеорологічними умовами територія відноситься до регіону з помірним природним потенціалом забруднення атмосферного повітря та не дуже сприятливими умовами розсіювання викидів в атмосферу.
Ґрунтовий покрив
Територія населеного пункту відноситься до Рогатинського природно- сільськогосподарського району.
Відповідно до природної зональності, рельєфу та грунтоутворення порід тут поширені сірі, темно - сірі та чорноземи опідзолені глеюваті різного ступеня ерозованості та переважно середньосуглинкового механічного складу.
У балках, пониженні та на заплаві поширені лучні грунти з плямами болотних. У місцях, де грунтові води залягають близько до поверхні, сформувались глейові грунти.
Крім того, на території Бурштина поширені грунти техногенного походження.
Зруйновані грунти поширені на місці глиняного кар′єру цегельного заводу.
Всього на території міста при виконанні грошової оцінки земель міста Бурштин (Івано- Франківська філія НДІ «Діпромісто», 2000 рік) виділено 17 типів грунтів, найбільшу площу яких займають рекультивовані середньосуглинкові грунти з насипним гумусовим горизонтом, чорноземи опідзолені глеюваті середньосуглинкові і лучні карбонатні грунти.
2.4.ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ
У межах міста, переважно в його новій частині, «УкрДІІНТР» в різний час (1970-1990 рр.) проводились інженерно-геологічні вишукування під окремі об′єкти будівництва. За цими та іншими даними, враховуючи геологічну і геоморфологічну будову району територія м. Бурштин ділиться на три типи територій: сприятливі, малосприятливі, несприятливі для забудови.
Території сприятливі для будівництва з ухилами до 0,5-8,0 % і заляганням грунтових вод на глибині 3 м і більше від поверхні – це схили Опілля і сама височина Опілля, складені суглинками і супісками твердими з прошарками пісків з розрахунко-вим тиском на них більше 1,5 кг/см2. Тверді суглинки і супіски на деяких ділянках володіють просадочними властивостями І типу, що потребує більш повних дослідних робіт при вишукуваннях на кожній окремій ділянці.
Території малосприятливі для будівництва з ухилами 0,5% і від 8% до 15%, займають ділянки першої надзаплавної тераси р. Гнила Липа з рівнем підземних вод 1-3 м від поверхні землі, складені суглинками з прошарками піску, пісками, гравійно-галечниковими породами з розрахунковим тиском на них більше 1,5 кг/см2, місцями 1,0-1,5 кг/см2.
Території несприятливі для будівництва займають ділянки заплави р. Гнила Липа, з рівнем підземних вод 1,0 м і вище від поверхні землі, з ухилом 10-15%, складені вони заторфованими відкладами – торфами, замуленими супісками, пісками, суглинками, загальною потужністю 1,0-7,0 м з розрахунковим тиском на них менше 1,0 кг/см2.
Фізико-геологічні явища в межах міста не спостерігаються. На лівобережжі р. Гнила
Липа зафіксована товща гіпсоангідриту в геологічному розрізі, тому при активізації людської діяльності на цих територіях можуть бути зафіксовані карстові явища (розмив гіпсів, провали, осідання земної поверхні).
Згідно Карти загального сейсмічного районування території України ЗСР-2004-А, В та
―Списку населених пунктів України, розташованих в сейсмічно небезпечних зонах‖ (додатки А і Б ДБН В.1.1-12:2014) територія проектування відноситься до зони з прогнозованою сейсмічною інтенсивністю менше 6 балів (по шкалі MSK-64).
3. ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНА ОЦІНКА
Розділ розроблений відповідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019 та ДСП 173-96. Графічне викладення матеріалу представлено на «Схемі існуючих планувальних обмежень», М 1:2000. Санітарно-захисні зони підприємств і об’єктів наведені нормативні.
На основі аналізу природної та техногенно-екологічної ситуації була складена схема планувальних обмежень, яка є основою для розроблення функціонально-планувальної структури території.
Оцінка стану довкілля у місті Бурштин свідчить, що практично відсутні природні компоненти екосистеми, які б не зазнавали постійного негативного антропогенного впливу. Тобто, можна зазначити, що у місті наявні екологічні ризики і проблеми щодо стану повітряного басейну, поверхневих водних об’єктів та підземних вод, земель та зелених насаджень.
Стан довкілля обумовлюється впливом на нього усіх об’єктів природокористування, і взагалі життєдіяльності міста. Відповідно, інтегрований еколого-економічний ефект природоохоронних заходів у місті залежить від послідовності і результативності дій усіх об’єктів діяльності, а також від ефективності системи управління в цій сфері.
Нижче наведені характеристики стану окремих складових навколишнього природного
середовища, на основі аналізу яких виконано еколого-містобудівне обґрунтування перспективного розвитку території.
Основним забруднювачем атмосферного повітря є Бурштинська ТЕС, викиди якої сягають 85,0 відсотків (125 тис. тонн/рік) від загальної кількості по області. За останні роки надзвичайно загострилась проблема захоронення твердих відходів станції. Діючий полігон по захороненню відходів практично вичерпав свої можливості. Подальше використання висоти огороджуючих дамб поза проектні відмітки спричиняє часті масові пиління золи і мікросфери, суттєво погіршує техногенно-екологічну ситуацію в прилеглих населених пунктах. При подальшому нарощуванні висоти дамб не виключені можливості їх розмиву і виходу пульпи в навколишнє середовище.
Наявні електрофільтри на ТЕС не відповідають вимогам техногенної безпеки, внаслідок чого в атмосферу викидається значна кількість оксидів сірки, ванадію, вуглецю. Все це суттєво відбивається на стані здоров′я населення (ріст захворювань органів дихання та серцево-судинної системи, захворювань шкіри, ракових захворювань.
В хімцеху Бу ТЕС використовується значна кількість сильнодіючих отруйних речовин, як сірчана, соляна та азотна кислоти, які є реальною загрозою при зношенні діючого обладнання викиду цих речовин в навколишнє середовище (водні об′єкти, забруднення підземних питних вод).
Враховуючи, що станція входить до списку 100 найбільших забруднювачів довкілля
України, робота Бу ТЕС є під постійним контролем державного управління екоресурсів в Івано-Франківській області. Стаціонарні пости спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в населеному пункті відсутні.
Актуальним є питання зменшення впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря всіх населених пунктів області, викиди якого становлять 23 відсотки від усіх викидів області.
Через місто Бурштин проходить регіональна дорога (державного значення) Мукачеве- Львів ІІ техн.категорії, яка є значним джерелом забруднення атмосферного повітря. В районі
за даними державтоінспекції є 204 автогосподарства установ, організацій та підприємств, де нараховується 1749 автомобільних засобів. В місті нараховується 4868 легкових автомобілів і 1208 вантажних.
Транзитний транспорт, який рухається по дорозі спричиняє шум, погіршує екологічний стан міста та навантажує магістральну мережу. Серед забруднюючих речовин варто виділити окисли вуглецю, окисли азоту, легкі органічні сполуки, пил. Збільшення викидів забруднюючих речовин, перш за все, зумовлено збільшенням автотранспорту, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту, як джерела забруднення атмосфери (приватний транспорт, транзит).
Проектне рішення враховує проблему забруднення повітря. Система організації дорожнього руху спрямована на її вирішення. При цьому фактор забруднення повітря знаходиться в постійно динамічному стані і залежить від багатьох складових.
У східній частині міста протікає р. Гнила Липа, яка є лівою притокою Дністра (басейн Чорного моря), на якій споруджено технічне водосховище, яке використовується Бурштинською ТЕС для технічних потреб. У західній частині протікає р. Охаба, яка є лівою притокою р. Свірж (басейн Дністра). У місті є декілька ставків, які використовуються для потреб рибогосподарств, а також декілька струмків та осушувальних меліоративних каналів.
У місті існує централізована система каналізації, водопостачання та теплопостачання. Каналізаційна мережа міста роздільна (призначена тільки для прийому господарсько- побутових стоків). Централізована мережа зливової каналізації відсутня, але на території старої частини міста наявні окремі ділянки мереж довжиною 0,8 км. Існує проблема стоку дощових вод, які на даний час скидаються в загальну каналізаційну мережу, що приводить до перевантаження КНС та КОС, відповідно відбувається прямий спад зливових вод у водні об’єкти.
Стічні води самопливними трубопроводами поступають на каналізаційні насосні станції КСН-1, 2, 3, звідки насосами перекачуються по напірному трубопроводу на головну каналізаційну насосну станцію КНС, з якої перекачуються на КОС. Стоки від ТЕС об’ємом 512 тис. м3 окремим напірним трубопроводом поступають на каналізаційну очисну станцію.
Проблемою техногенного характеру є стан водопровідно-каналізаційного господарства. Значна частина мереж потребує заміни та капітального ремонту. Мають місце аварії та пориви на водоводах та каналізаційних мережах, що є потенційною загрозою для виникнення масових інфекційних захворювань серед водокористувачів.
Джерелом технічного водопостачання на Бу ТЕС є оборотна система з водосховищем- охолоджувачем створом на р. Гнила Липа. Площа водосховища-охолоджувача 12,6 км2, об'єм
– 50 млн. м3 води. Ліміт скиду зворотних вод становить 3669,4 тис. м3/рік.
З метою припинення скиду надлишкових зворотних вод із шлаковідвалу в р. Гнила Липа, що відбуваєтсья з перевищенням встановлених норм ГДС по завислих речовинах, нітратах, хлоридах, проектними рішеннями рекомендовано і передбачено можливість будівництва водоочисної станції по освітленню води (фільтрувальну), призначену для видалення з води завислих і колоїдальних забруднень.
Є потреба у вводі блоку доочистки стічних вод на очисних спорудах та доочистки питної води.
Небезпекою забруднення р. Дністер є полігон твердих відходів (с. Німшин), який
влаштований та експлуатується з порушенням вимог природоохоронного законодавства. Відсутній водонепроникний екран в основі. Складування відходів безсистемне.
Основними джерелами забруднення грунтів є господарсько-побутові і промислові відходи, викиди промисловості і автотранспорту в атмосферу. Вздовж магістралей і вулиць грунти забруднюються вуглеводнями, а в межах СЗЗ – викидами промпідприємств. Крім цього, частково грунти забруднюються продуктами життєдіяльності людей, так як планова очистка в місті проводиться не на всій території міста.
Населений пункт має сприятливі умови для розвитку сільського господарства. Необхідною умовою залишається налагодження раціонального землекористування: запобігання виснаженню ґрунтів, контроль та відновлення вмісту гумусу та поживних речовин. Для покращення якості ґрунти потребують внесення органічних і мінеральних добрив та покращення структурного стану орного шару.
3.4.АКУСТИЧНИЙ РЕЖИМ
Основними джерелами шуму в місті є автотранспорт, промислово-виробничі підприємства. Проблема транспортної зашумленості міста є складовою загально-міської екологічної ситуації. Інтенсивність транспортних потоків на основних міських магістралях (вул. С. Бандери, А. Міцкевича, Т. Шевченка) створюють найбільшу зашумленість з перевищенням нормативного рівня 65 дБА (СН 173-96) на 10-18 одиниць.
Відповідно ДБН Б.2.2-12:2019 санітарні розриви від краю основної частини магістральних вулиць до лінії регулювання житлової забудови потрібно приймати не менше 25-50 м.
Згідно замірів, що проводилися Галицькою санепідемстанцією, рівень звуку (еквівалентний) в районі автостанції становить 82 дБА, в районі вул. Міцкевича 72-74 дБА, а максимальний рівень звуку відповідно: 83 дБА та 81-82 дБА, фоновий рівень звуку відповідно: 60 дБА та 54-56 дБА.
Місто Бурштин Івано-Франківської області в перелік територій, забруднених в результаті аварії на Чорнобильській АЕС (Постанова № 106 від 23.07.91 р.) не входить. Рівні гама-фону не перевищують 12-14 мкр/год, а щільність забруднення цезієм 134,137 не перевищує норми 1 кн/км2.
3.6.ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ
Джерелом електромагнітного випромінювання на території міста є електропідстанція ПС-35/10 кВ, існуючі трансформаторні підстанції напругою 10/0,4кВ та коридори ЛЕП напругою 110кВ, 35кВ, 10кВ із охоронними зонами 20 м, 15 м і 10 м відповідно ДБН Б.2.2- 12:2019.
3.7.ПРИРОДНО-ЛАНДШАФТНІ ФАКТОРИ
Бурштинське лісництво і Бурштинське водосховище входять в склад Галицького Національного природного парку, які мають рекреаційне та природоохоронне значення, є місцем гніздування, розведення і зимівлі багатьох рідкісних видів птахів.
На лівому березі річки Гнила Липа поблизу м. Бурштин знаходиться комплексна пам′ятка природи загальнодержавного значення «Касова гора» площею 65 га – єдине місце в області, де збереглися унікальні угрупування степової рослинності (понад 300 видів), значна частина з яких занесена до Червоної книги України.
За даними Департаменту екології та природних ресурсів відповідно до додатку №1 Указу Президента України від 09.08.2004р. №877/204 передбачено, що 3,0 га земель Бурштинської міської ради надані у постійне користування Галицькому національному природному парку.
Відповідно до проекту землеустрою розробленого ДП “Івано-Франківський інститут землеустрою” в 2006 році Галицькому національному природному парку відведено 2 (дві) земельні ділянки.
Таблиця 3.7.1.
Назва землекористувача | Загальна площа, га | В тому числі вкриті лісовою рослинністю | Забудовані | ||
Всього | в т.ч. | ||||
під будівлями | під проїздами, проходами та площадками | ||||
Бурштинський держлісгосп (лісництво) | 0,3375 | - | 0,3375 | 0,0322 | 0,3053 |
Бурштинська міська | 3,0000 | 3,0000 | - | - | - |
Всього | 3,3375 | 3,0000 | 0,3375 | 0,0322 | 0,3053 |
Також природоохоронні території у місті Бурштин представлені системою прибережних захисних смуг р. Гнила Липа та струмків – 25 м, ставків площею водного дзеркала менше 3 га – 25 м.
Господарське використання земель даної території регламентується дією Земельного та Водного кодексів України та Постановою КМУ №502 від 13. 05. 96 р.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм забороняється:
- розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження й залісення), а також садівництво та городництво;
- зберігання та застосування пестицидів і добрив;
- улаштування літніх таборів для худоби;
- будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
- улаштування звалиш сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництв, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
На даному етапі з урахуванням сучасних вимог землекористування необхідне розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги річки Гнила Липа та інших водних об’єктів в натурі (на
місцевості) на території міста Бурштин спеціалізованими землевпорядними організаціями на існуючій кадастровій базі.
Проектне рішення розглядає території прибережних захисних смуг, як складову екологічної мережі з перспективою їх упорядкування, озеленення та благоустрою.
Система планувальних обмежень міста Бурштин представлена головним чином СЗЗ від промислових підприємств і виробництв, сільськогосподарських об’єктів, об’єктів комунального призначення. Усі вони відносяться до ІIІ – V класу шкідливості, для яких нормативні СЗЗ становлять від 300 до 50 м.
Таблиця 3.8.1.
Нормативні СЗЗ діючих виробництв та інших об’єктів
Об’єкти | Нормативна СЗЗ, (м) | Документ |
Промислові підприємства,транспортні об’єкти та об’єкти спеціального призначення | ||
Столярний цех (ТзОВ «Ліга ЛТД», ЗАТ ТзОВ «Галицьке РБД-4») | 100 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Підприємство по виготовленню шлакоблоків | 100 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Цегельний завод | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Цех по виготовленню пам’ятників | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Цех по виготовленню вінків «Пам’ять» | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Виробничо-експерементальне товариство «БМВ» | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
ТзОВ «Західрембуд» | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
ТзОВ «Інкубатор» | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Рибгосп «Галицький» | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
ВАТ «Бурхлібкомбінат» | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Млин | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Зерносклад | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
ТзОВ «Галичина» | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Промислова база | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Складське приміщення (гуртівня) | 50 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Об’єкти транспортної інфраструктури | ||
Автодорога державного національного значіення ІІ техн. кат. «Мукачеве-Львів» | 100 | ДСП 173-96 (додаток №4) |
Комунікаційні об’єкти | ||
ЛЕП 330 кВ– охоронна зона | 30 | |
ЛЕП 110 кВ– охоронна зона | 20 | |
ЛЕП 35 кВ– охоронна зона | 15 | |
ЛЕП 10 кВ– охоронна зона | 10 | |
магістральний газопровід Торжок- Долина, Ф 1400 мм, Р-75 атм, газопровід високого тиску Рогатин КС – Бурштин ГРС, Ф 500 мм | 350 | |
газопровід високого тиску Рогатин КС – Бурштин ГРС, Ф 500 мм | 125 | |
Об’єкти комунального призначення | ||
Кладовище | 300 | ДСП 173-96 (додаток №4); ДСанПіН 2.2.2.028-99 |
Охоронна зона І поясу джерела водопостачання | 30 | ДСП 173-96 (додаток №4); ДСанПіН 2.2.2.028-99 |
Природоохоронні об’єкти | ||
Прибережна захисна смуга водних об’єктів (пропозиції щодо встановлення) | 25 | ВКУ (ст. № 88) та згідно містобудівної документації |
СЗЗ деяких об’єктів не витримані й охоплюють житлову забудову. Отже, формування СЗЗ виробництв в умовах сьогодення це надзвичайно складне питання. У відповідності з ДСП 173-96 (п. 5.14) проекти організації СЗЗ слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів передбачених в СЗЗ, тобто проблема організації СЗЗ є складовою виробничо-технологічного процесу самих підприємств. Ураховуючи те, що в умовах сформованого населеного пункту витримати вимоги по територіальних розривах СЗЗ не завжди можливо, головне завдання підприємств, що їх створюють, полягає в упровадженні новітніх технологій з подальшим погодженням скорочення даних нормативів СЗЗ до мінімально-можливих розмірів. Головним механізмом реалізації даних вимог є законодавча база по охороні довкілля через механізм приписів, штрафів, компенсаційно-соціальних виплат та закриття виробництв державними контролюючими органами.
Планувальні обмеження природоохоронного значення представлені системою пропозицій по подальшому установленню прибережних захисних смуг, які становлять для р. Гнила Липа, р. Охаба, струмків і ставків площею менше 3 га – 25 м.
Таким чином, система планувальних обмежень, що регламентує проектне рішення представлена СЗЗ ІII -V класу шкідливості, прибережними захисними смугами та системою зелених насаджень. Проектне рішення дані вимоги враховує.
При прийнятті проектних рішень щодо функціонального використання території також враховуються охоронні зони комунікаційних об’єктів, інженерних мереж та споруд (як існуючих, так і проектних).
4. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
4.1. ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА БУРШТИН
4.1.1. НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ
Місто Бурштин стало промисловим центром з 1962 року – часу будівництва електростанції, останній енергоблок якої був зданий в 1969 році. З будівництвом електростанції споруджувалось житло, об′єкти соціально-культурного призначення, благоустрій, швидкими темпами зростала чисельність населення за рахунок механічної міграції.
За статистичними даними табл. 4.1.1.1. наявне населення м. Бурштин станом на 01.01.2020 становило 15,0 тис. осіб.
Таблиця 4.1.1.1.
на 1 січня 2020р; тис.
роки | тис. осіб | роки | тис. осіб |
2003 | 15,3 | 2012 | 15,3 |
2004 | 15,1 | 2013 | 15,3 |
2005 | 15,1 | 2014 | 15,3 |
2006 | 15,1 | 2015 | 15,4 |
2007 | 15,2 | 2016 | 15,3 |
2008 | 15.2 | 2017 | 15,2 |
2009 | 15,2 | 2018 | 15,1 |
2010 | 15,3 | 2019 | 15,0 |
2011 | 15,4 | 2020 | 15,0 |
Таблиця 4.1.1.2.
Показники руху населення за 2002 – 2020 роки, осіб
Рік | Кількість живона роджених | Кількість померлих | Природний приріст, скорочення (-) | Кількість прибулих | Кількість вибулих | Міграційний приріст, скорочення (-) | Загальний приріст, скорочення (-) |
2002 | 131 | 129 | 2 | 254 | 357 | -103 | -101 |
2003 | 124 | 143 | -19 | 206 | 241 | -35 | -54 |
2004 | 110 | 160 | -50 | 255 | 229 | 26 | -24 |
2005 | 138 | 152 | -14 | 280 | 224 | 56 | 42 |
2006 | 168 | 131 | 37 | 242 | 211 | 31 | 68 |
2007 | 140 | 137 | 3 | 251 | 225 | 26 | 29 |
2008 | 165 | 128 | 37 | 226 | 252 | -26 | 11 |
2009 | 144 | 138 | 6 | 237 | 193 | 44 | 50 |
2010 | 135 | 156 | -21 | 327 | 269 | 58 | 37 |
2011 | 137 | 128 | 9 | 317 | 328 | -11 | -2 |
2012 | 164 | 125 | 39 | 286 | 331 | -45 | -6 |
2013 | 146 | 134 | 22 | 315 | 307 | 8 | 30 |
2014 | 147 | 132 | 15 | 307 | 331 | -24 | -9 |
2015 | 139 | 149 | -10 | 233 | 309 | -76 | -86 |
2016 | 135 | 148 | -13 | 32 | 143 | -111 | -124 |
2017 | 133 | 150 | -17 | 206 | 226 | -20 | -37 |
2018 | 122 | 177 | -55 | 293 | 313 | -20 | -75 |
2019 | 116 | 160 | -44 | 214 | 233 | -19 | -63 |
Зменшення населення є характерною рисою багатьох населених пунктів району, області і України. Це обумовлено зменшенням державного промислового виробництва та будівництва, в результаті чого в пошуках роботи і заробітку багато людей працездатного віку виїжджають за межі населеного пункту в інші регіони, в тому числі і за межі держави, де перебувають не один рік, а значна частина їх не повертається. Ці та інші причини призвели і до росту смертності.
В найближчі роки в результаті реалізації державної програми соціально-економічного розвитку в Україні, області, районі і місті можна очікувати зміни цих тенденцій на позитивні.
Передбачити всі нюанси розвитку міста в нових економічних умовах, які проводяться в Україні, практично неможливо, тому в проекті для розрахунку обсягів нового житлового будівництва, потреб в територіях, необхідної вмістимості установ обслуговування, а також інженерної та транспортної інфраструктури, з врахуванням резерву, прогнозна чисельність населення прийнята 16,9 тис. осіб, що відповідає розрахунковій чисельності, проведеній генеральним планом міста («Укрзахідцивільпроект», Львів, 1992 р.). Крім того, виділені резервні території для житлового, громадського і промислово-виробничого будівництва.
В таблиці 4.1.1.3. наведено вікову структуру населення міста.
Таблиця 4.1.1.3.
Показники | Існуючий стан | За проектом | ||
тис. осіб | % | тис. осіб | % | |
Всього населення | 15,38 | 100,0 | 16,9 | 100,0 |
Молодші працездатного віку | 3,64 | 23,67 | 3,5 | 21,0 |
з них: | ||||
- дошкільного віку | 1,50 | 9,75 | 1,0 | 6,0 |
- шкільного віку | 2,14 | 13,91 | 2,5 | 15,0 |
Працездатного віку (включаючи 16 років) | 8,9 | 57,87 | 10,0 | 59,0 |
Старші працездатного віку | 2,84 | 18,46 | 3,4 | 20,0 |
Вікова структура міста Бурштин дещо відрізняється від вікової структури всього району. Для району характерний вищий відсоток людей старших працездатного віку (30,3%), відповідно нижчий відсоток людей молодших працездатного віку (16,0%).
Характеристика населених пунктів, що входять до складу громади м.Бурштина наведена у таблицях 4.1.1.4. та 4.1.1.5.:
Всього населених пунктів 2, у тому числі: Населений пункт – с.Вигівка, в ньому:
Таблиця 4.1.1.4.
На 01.01.2010р. | На 01.01.2012р. | |
кількість дворів | 138 | 140 |
кількість населення | 363 | 366 |
в тому числі: дітей дошкільного віку | 12 | 14 |
дітей шкільного віку | 25 | 28 |
громадян пенсійного віку | 62 | 65 |
Населений пункт – м. Бурштин, в ньому:
Таблиця 4. 1.1.5.
На 01.01.2010р. | На 01.01.2012р. | |
кількість дворів | 300 | 302 |
кількість населення | 15182 | 15384 |
в тому числі: дітей дошкільного віку | 1505 | 1504 |
дітей шкільного віку | 2265 | 2140 |
громадян пенсійного віку | 2832 | 2838 |
В 2012р. зареєстровано 194 особи безробітних проти 161 осіб в 2010р.
4.1.2. ЖИТЛОВИЙ ФОНД Житловий фонд м.Бурштин (таблиця 4.1.2.1) представлений:
- багатоквартирною – 69 будинків 194 977 м2 загальної площі;
- блокованою – 11 будинків , 8383 м2 загальної площі;
- садибною – 1068 будинків 203464 м2 загальної площі; Всього 1148 будинків 406824 м2 загальної площі.
Багатоквартирні житлові будинки побудовані в 70 – 80х роках, потребують ремонту, а блоковані в 1964 р. і відносяться до будинків 6 класу, термін служби яких вийшов.
Основу багатоквартирного фонду м.Бурштин складають 4-х – 5-ти поверхові панельні будинки, з яких 26 – комплесної експериментальної серії, розробленої ЦНІІЕП житла в 1961 – 1963 рр.
Таблиця 4.1.2.1.
Види будинків | Кількість будинків | Площа, кв.м |
2-поверхові | 10 | 7791 |
3-поверхові | 1 | 592 |
4-поверхові | 24 | 194 977 |
5-поверхові | 35 | |
9-поверхові | 10 | |
Садибна | 1068 | 203 464 |
РАЗОМ: | 1152 | 406 824 |
Для подальшої експлуатації житлового фонду необхідно провести реконструкцію покрівель, ремонт фасадів із застосуванням енергозберігаючих технологій, виконати заміну розгалужень водопроводів холодного та гарячого водопостачання, опалення.
На балансі КП «Житловик» знаходиться 57 км мереж зовнішнього освітлення, в тому числі 53,55 км повітряних ліній та 3,45 км – кабельних. Експлуатується 982 одиниці світлоточок, в тому числі:
- 262 одиниць з люмінесцентними лампами;
- 591 одиниць з ртутними лампами;
- 129 одиниць натрієвих джерел світла.
З них близько 90% не відповідають сучасним вимогам та нормативам. Освітлювальні прилади, які експлуатуються, не відповідають технічному рівню сучасного освітлювального обладнання і світловіддача їх дуже низька.
Громадські організації
Населення міста веде активний спосіб життя. Збільшується кількість громадських організацій та осередків політичних партій. На сьогоднішній день в місті діють 61 осередків
об’єднань громадян, з них 11 громадських організацій, 37 структурних утворень політичних партій, 3 благодійних організацій, 7 релігійних організацій, 2 ОСББ, 1 садівниче товариство.
Освіта
В галузі освіти в місті функціонують загально-освітні навчальні заклади: загально- освітні школи І-ІІІ ст. №1,2,3, Бурштинська гімназія, міжшкільний навчально-виробничий комбінат і гімназія.
Вищу освіту в місті здобувають у двох вищих навчальних закладах:
- Бурштинський енергетичний коледж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу;
- Бурштинський торгівельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету.
Позашкільна освіта в місті здобувається вихованцями, учнями в позашкільних навчальних закладах: дошкільно-навчальними закладами №1,2,3,6 і навчально-виховними комплексами м.Бурштина та с.Вигівка.
Таблиця 4.1.3.1.
Назва | Фактично відвідує дітей на 01.01.2019 | Кількість працівників |
Заклади вищої освіти | ||
1. Бурштинський енергетичний коледж | 1074 | 196 |
2. Бурштинський торгівельно-економічний коледж | 501 | 131 |
Разом | 1575 | 327 |
Заклади середньої та позашкільної освіти | ||
1. Бурштинська гімназія | 231 | 50 |
2. ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 | 220 | 46 |
3. ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів №2 | 578 | 76 |
4. ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 | 524 | 89 |
5. Бурштинський міжшкільний НВК | 121 | -- |
6. Навчально-виховний комплекс | 217 | 35 |
Разом | 1891 | 296 |
Дошкільні навчальні заклади | ||
1. ДНЗ №1 «Веселка» | 55 | 16 |
2. ДНЗ №2 «Берізка» | 161 | 40 |
3. ДНЗ №3 «Світлячок» | 154 | 37 |
4. ДНЗ №6 «Пролісок» | 153 | 34 |
Назва | Фактично відвідує дітей на 01.01.2019 | Кількість працівників |
Разом | 523 | 127 |
Спорт
Проектні рішення даного проекту сприяють розвитку та підтримцігалузі фізичної культури і спорту, оскільки основним фактором збереження та покращення здоров’я населення виступає здоровий спосіб життя. Потребу в даній галузі забезпечено за рахунок: 3 стадіонів, 7 спортивних залів, 16 спортивних майданчиків, 4 стрілецьких тири, плавального басейну «Дельфін», спортивно-оздоровчого клубу «Тайфун» з карате-до. На території міста діють спортивні секції: дитячо-юнацької школи веслування на байдарках і каное, секції з волейболу, баскетболу, футболу, хокею, важкої атлетики, вільної боротьби авіамодельного будування.
Головним осередком спортивного дозвілля на місцевому та районному рівнях є спортивний комплекс «Енергетик», збудований у м. Бурштин у 1976 році.
Спортивно-оздоровчий комплекс міста обслуговує приблизно 350-400 осіб щодня.
Культура
Культурно-дозвіллєвий комплекс міста представлений наступними закладами: палац культури «Прометей», будинок культури ім.Т.Шевченка, мережею бібліотек ( Бурштинська масова бібліотека-філіал, Бурштинська міська дитяча бібліотека-філіал, бібліотека профкому Бурштинської ТЕС.
На сьогоднішній день Бурштинська міська дитяча бібліотека-філіал обслуговує три середні школи і гімназію. У ній зареєстровано 2920 читачів і налічується 28 тис. книжкового фонду. Зараз дитяча бібліотека розміщена в Будинку культури ім. Т.Шевченка. У бібліотеці профкому Бурштинської ТЕС в наявності 27 тис. примірників книг з різних галузей знань, в тому числі і дитячий фонд. Бібліотека обслуговує три тисячі читачів, з яких одна тисяча - діти.
Важливу роль в духовному житті міста Бурштина і регіону відіграє ПК «Прометей», де знаходяться міська бібліотека, спортивна і танцювальна зали, музей історії визвольних змагань Галицького району, музей Бурштинської ТЕС.
Мистецтво
Гордістю міста є цілий ряд хорових колективів: народний аматорський хоровий колектив «Дністрове коромисло» Будинку культури ім. Т.Шевченка (керівник заслужений працівник культури України М.Іваськів), народна аматорська чоловіча хорова капела «Дзвін» м.Бурштин, ансамблі народних музик: Бурштинської дитячої музичної школи, троїсті музики Будинку культури ім.Т.Шевченка м.Бурштина.
До старовинних будівель Бурштина належить: церква Воздвиження Чесного Хреста, римо-католицький костел Святої Трійці, каплиця-усипальниця бурштинських графів роду Скарбеків-Яблуновських. Прикрашають і звеличують місто: церква Святого Йосафата та жіночий монастир Служебниць Господа та Діви Марії з Матара.
Пам’ятки
Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки міста: пам’ятник Т.Г Шевченку, пам’ятник Вчителю, пам’ятник О.Басараб, меморіальний сквер загиблим воїнам у Великій Вітчизняній війні, Символічна могила борцям за волю України, УГК церква Чесного Хреста, УКГ церква Всіх святих і священомученика Йосафата, українська православна церква Преображеня Господнього, Римо-католицька парафія Святої Трійці.
Промислові підприємства
Відносно сталий розвиток міста зумовлений наявністю на прилеглих територіях потужного промислового комплексу – ВП Бурштинська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго», який є основою промисловості міста та основним наповнювачем бюджету. Розвиток підприємництва є додатковим фактором, що позитивно впливає на зростання економіки міста. Предметом діяльності більшості суб’єктів підприємництва є господарська діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі, громадське харчування, побутові і транспортні послуги, будівництво та інші.
Також на території міста функціонують 78 підприємств малого біснесу, зареєстровано більше 200 підприємців – фізичних осіб. На території міста зосереджено 66,7% будівельних організацій району. Містом створені сприятливі умови для залучення інвестицій.
Підприємства, що розташовані на території міста наведені у таблиці 4.1.3.2.
Таблиця 4.1.3.2.
На 01.01.2010р. | На 01.01.2012р. | |
Всього | 94 | 107 |
в тому числі: акціонерні товариства | 2 | 2 |
Установи | 10 | 10 |
державна власність | 3 | 3 |
ТзОВ | 6 | 14 |
приватні підприємства | 73 | 78 |
Підприємства, які є комунальною власністю територіальної громади, наведені у таблиці 4.1.3.3.
Таблиця 4.1.3.3.
№п/п | Назва | На 01.01.2010р. | На 01.01.2012р. | ||
всього | к-сть працюючих | всього | к-сть працюючих | ||
1. | КП «Житловик» | 411 | 405 | 408 | 406 |
2. | КП «Капітальне будівництво» | 3 | 3 | 2 | 2 |
3. | КП «Аптека «Віта» | 11 | 11 | - | - |
Соціальна інфраструктура
Місто Бурштин має достатньо розвинену соціальну інфраструктуру, яка включає більше 100 підприємств торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування.
Торгівля
В місті успішно функціонує торгівельна мережа. На сьогоднішній день торговельна інфраструктура міста має розвинену мережу магазинів, як продовольчих так і непродовольчих, які збудовані на відведених земельних ділянках. Торговельна мережа представлена 78 магазинами, 26 закладами громадського харчування, 12 підприємствами дрібно-роздрібної торгівлі, 10 кіосками. Існуючі магазини переобладнуються, враховуючи сучасні вимоги.
Підприємства торгівлі наведені у таблиці 4.1.3. 4.
Таблиця 4. 1.3.4.
На 01.01.2010р. | На 01.01.2012р. | |
Магазинів | 76 | 78 |
в тому числі: | ||
Продуктові | 29 | 30 |
Промислові | 36 | 36 |
Інші | 11 | 12 |
Приватні | 76 | 78 |
Ринків | 2 | 2 |
в т.ч. стаціонарні | 2 | 2 |
Промислові | 2 | 2 |
Побутові підприємства | 12 | 14 |
Побутове обслуговування
Сфера побутового обслуговування населення представлена 27 об’єктами – це салони- краси, ремонтні майстерні та інші послуги.
Підприємства обслуговування населення наведені у таблиці 4.1.3.5.
Таблиця 4.1.3.5.
За типом діяльності | На 01.01.2010р. | На 01.01.2012р. |
Перукарські | 9 | 12 |
Фотопослуги | 2 | 2 |
Виготовлення та ремонт швейних виробів | 1 | 2 |
Ремонт годинників | 2 | 2 |
Ремонт взуття | 2 | 2 |
Ритуальні послуги | 3 | 3 |
Виготовлення ключів | 2 | 2 |
Лазня | 1 | 1 |
Пральня | 1 | 1 |
Послуги зв’язку наведені у таблиці 4.1.3.6.
Таблиця 4.1.3.6.
На 01.01.2010р. | На 01.01.2012р. | |
Кількість телефонізованих населених пунктів | 2 | 2 |
Абонентів населення | 3927 | 3910 |
Абонентів організації | 359 | 355 |
Радіоточок | 690 | 630 |
Житлово-комунальне господарство
По своїй структурі місто складається з багатоповерхової забудови 74,4% та приватного сектора 25,6%. На території міста розташована п’ята частина житлового фонду району. Близько 83% забудови забезпечено мережами водопостачання, водовідведення, центральним опаленням, гарячим водопостачанням.
КП «Житловик» забезпечує житлово-комунальні потреби населення:
- експлуатація житлового фонду;
- утримання прибудинкової території;
- забезпечення робіт по благоустрою міста;
- вивезення та утилізація ТПВ;
- надання послуг та обслуговування тепломереж, об’єктів теплового постачання;
- здійснення робіт по розробці артезіанських свердловин для забезпечення потреб питного водопостачання;
- підтримання в належному технічному стані обладнання та комунікацій водопровідно-каналізаційного господарства, забезпечення безперебійної роботи;
- надання послуг з обслуговуванням та ремонту житлових будинків. Житлово-комунальне господарство (таблиця 4.1.3.7.).
Таблиця 4.1.3.7.
Назва підприємства | На 01.01.2010р. | На 01.01.2012р. |
КП «Житловик» | 1 | 1 |
Виробником послуг забезпечення тепловою енергією на опалення є Бурштинська ТЕС. Виконавцями послуг з водо-теплопостачання та водовідведення у житловому фонді, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста – КП «Житловик».
Загальна кількість водопровідних мереж – 39,2км (24% з яких знаходяться у ветхому стані), каналізаційних мереж – 36,9км (12% - ветхий стан), загальна кількість теплових мереж у двотрубному обчисленні на потреби опалення та ГВП – 29,66км (теплова мережа зношена, в два рази перекривають експлуатаційні нормативи).
Централізоване водопостачання питної води м.Бурштина здійснюється від водоочисних споруд водопідготовки питної води. Очищення питної води виконується по наступній схемі: вода із свердловин урочища «Корчево» та «Коростовичі» поступає на водоочисні споруди. Вода подається споживачам цілодобово через розгалужену систему водопроводів, вуличних та дворових мереж, загальна довжина яких складає 39,2км, з яких 5,4км в аварійному стані. Частина обладнання насосних очисних споруд водопровідної мережі та насосних агрегатів водовідведення відпрацювали нормативний термін експлуатації, що призводить до підвищення витрат електроенергії та збільшення собівартості перекачування стоків.
Воду підприємство отримує з артезіанських свердловин двох урочищ: «Коростовичі» і
«Корчево». Урочище «Корчево» складається з трьох кущів, які мають 9 свердловин, з яких задіяні 4. В урочищі «Коростовичі» розміщено 6 свердловин, з яких 3 задіяні, а 3 зарезервовані. Загальна глибина свердловин урочища «Корчево» становить 19м, закачування води проходить в середньому з глибини 12м. Глибина всіх
свердловин урочища «Коростовичі» біля 60м. Подача води споживачам забезпечується цілодобово.
Однією з найбільших проблем водопостачання – поліпшення якості питної води, яка сьогодні значно впливає на тривалість життя кожного мешканця, а саме пом’якшення питної води. Обидва водозабори не відповідають вимогам ДСанПіН «Вода питна гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання», в яких вказано, що твердість води не повинна перевищувати 7 мг-екв/дм3, а вміст заліза не більше 0,3 мг/дм3. Очищена вода із свердловин урочищ відповідає вимогам по вмісту заліза, але не відповідає вимогам по твердості. Твердість питної води становить 10...18 мг-екв/дм3, що більше допустимого значення 7 мг-екв/дм3.
4.2.ІСНУЮЧЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ
Відповідно до матеріалів, наданих міською радою площа населеного пункту в існуючих межах становить 995,5 га.
Таблиця 4.2.1.
Структура використання території міста Бурштин
№ з/п | Територія | Площа | |
га | % | ||
1 | Житлової забудови, всього | 219,9443 | 22,09 |
з них | |||
1.1 | садибної | 179,5685 | 18,04 |
блокованої | 2,8393 | 0,29 | |
1.2 | багатоквартирної | 37,5365 | 3,77 |
2 | Громадської забудови | 54,3446 | 5,46 |
3 | Виробничої забудови | 48,536 | 4,88 |
4 | Комунальної, всього | 6,017 | 0,6 |
з них | |||
4.1 | території головних споруд інженерної інфраструктури | 0,206 | 0,02 |
4.2 | території кладовищ | 5,811 | 0,58 |
5 | Складської, всього | 23,741 | 2,38 |
6 | Спеціального призначення | 0 | 0 |
7 | Транспортної інфраструктури, всього | 115,32 | 11,57 |
з них | |||
7.1 | вулично-дорожньої мережі | 115,32 | 11,57 |
7.2 | транспортної інфраструктури | - | - |
8 | Ландшафтно-рекреаційної та озелененої, всього | 21,615 | 2,17 |
з них | |||
8.1 | озеленені території загального користування | 17,845 | 1,79 |
№ з/п | Територія | Площа | |
га | % | ||
8.2 | озеленені території спеціального призначення | - | - |
8.3 | лісів | - | - |
8.4 | дач та садівницьких товариств | - | - |
8.5 | пляжів | - | - |
9 | Водних поверхонь | 11,005 | 1,11 |
10 | Сільськогосподарських угідь | 242,861 | 24,4 |
Територія в межах населеного пункту, всього: | 995,5041 | 100 | |
4.3.ІСНУЮЧА ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА
Місто Бурштин – промисловий та культурний центр Галицького району, по чисельності населення відноситься до малих міст (15,3 тис. осіб).
За характером забудови м.Бурштин виразно ділиться на чотири частини: північну – з історично-складеною малоповерховою забудовою, південну – з багатоповерховою забудовою, західну – з одноповерховою забудовою садибного типу, яка охоплює більшу частину м.Бурштин та східну частину, яка простягається вздовж Бурштинського водосховища, в якій знаходяться, в основному, невеликі промислові та паркові зони.
Місто розтягнулося з півночі на південь вздовж р.Гнила Липа і просторово орієнтоване на заплаву річки, на якій збудоване водосховище для Бурштинської ТЕС. Основними планувальними осями міста Бурштин є вул. Бандери, вул. Міцкевича, вул. Шухевича, вул. Стуса, вул. Франка, вул. Шевченка.
В меридіальному напрямі місто перетинає дорога державного національного значення Мукачеве-Львів. Є також два відгалуження – автодорога місцевого територіального значення Бурштин-Калуш та автодорога місцевого обласного значення Світанок-Бурштин.
Сільськогосподарські угіддя та землі фермерського фонду в західній частині міста відокремлені від сельбищної території коридором ЛЕП 110кВ, 35кВ, які виходять з Бурштинської ТЕС і йдуть до ТП «Рогатин» 330/110/35 кВ.
Центральна частина міста зі складеною планувальною структурою забудована індивідуальною садибною забудовою, композиційним і функціональним осередком якої є колишня Ринкова площа. Площу формують об′єкти торгівлі та обслуговування, тут же розміщений павільйон автобусної станції.
Південна частина міста сформована в основному багатоповерховою секційною житловою забудовою з об′єктами обслуговування, яка задала новий характер і рівень благоустрою. У цій частині створено основний громадський центр міста, де зосереджені основні громадські об′єкти. Громадський центр формується навколо вулиць Калуська, Січових Стрільців. У парковій зоні (південно-східна частина міста) поряд з водосховищем розміщені: палац культури «Прометей», спорткомплекс зі стадіоном та спортмайданчиками, плавбасейн «Дельфін», танцювальний зал, рятувальна база та інші.
Промислові та комунально-складські об′єкти знаходяться в основному по периметру
міста.
В північній частині при в′їзді зі сторони Рогатина – на території колишнього цегельного
заводу (завод на даний час вичерпав ресурс цегельно-черепичної сировини) розміщені млин, столярний цех, гуртівня, автосервіс. На протилежній стороні автодороги розміщена рембуддільниця №4.
Майже поряд з центром старої частини міста знаходяться ВАТ «Сільгосп-техніка», столярний цех, зерносклад, будівельна дільниця, цех по виготовленню пам’ятників, Бурштинська МТС, цех з виготовлення шлакоблоків. На розі вулиць Зелена і Бандери знаходиться АЗС .
Поряд з водосховищем в східній частині міста розташовані: ТзОВ «Ліга Д», дільниця гідромеханізації та рибгосп «Галицький». В центрі індивідуальної садибної забудови (на вулиці Поповича), розміщені ТзОВ «Західрембуд» та ТзОВ «Інкубатор». На розвилці вулиць Бандери і Міцкевича автозаправна станція (АЗС).
З півдня – ділянки індивідуальних гаражів, база робітничого постачання Бу ТЕС, ТзОВ
«Галичина» (надання транспортних послуг), пождепо, ВАТ «Хлібокомбінат» та ін.
Якість житлового фонду в різних районах міста різна. Вздовж автодороги Мукачеве- Львів, серед індивідуальних житлових будинків, є великий процент малокапітального та середньокапітального житлового фонду.
Мікрорайони Нового Бурштина забудовані капітальними 2-3 та 4-9-поверховими житловими будинками. Західна частина міста в основному забудована капітальними індивідуальними житловими будинками.
В цілому місто забудовується досить компактно, однак міські території потребують оптимізації планувальної структури. В межах земель міста є достатньо резервів, що дозволяє розмістити на них житлове та промислове будівництво, а також розширити рекреаційні території.
Місто забезпечене мережами електропостачання, водопостачання та водовідведення, , централізованого теплопостачання, газопостачання. Санітарні розриви від водозаборів та каналізаційних очисних споруд витримані. Сміттєзвалище розміщене на території Німшинської сільської ради на південь від міста.
4.4.ОБ’ЄКТИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Пам’ятки природи
Частина території міської ради і прилеглі території входять в склад Національного природного парку (куди ввійшли ліси Бурштинського лісництва, Бурштинське водосховище на ріці Гнила Липа, яке має рекреаційне та природоохоронне значення, є місцем гніздування, розведення і зимівлі багатьох рідкісних видів птахів.
На лівому березі річки Гнила Липа знаходиться комплексна пам′ятка природи загальнодержавного значення «Касова гора» площею 65 га – єдине місце в області, де збереглися унікальні угрупування степової рослинності (понад 300 видів), значна частина з яких занесена до Червоної книги України. Крім цього, вивчається питання заповідання ріки Гнила Липа разом із прибережною смугою, яка у процесі формування екомережі виконуватиме роль екологічних коридорів.
Режим території національного природного парку визначається відповідно до ст. 20-23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Пам’ятки археології
В реєстр пам′яток археології місцевого значення занесено курганний могильник
«Бурштин І», який знаходиться в урочищі «Татарські могили» (східна околиця) площею 0,5 га та поселення «Бурштин-ІІ»- багатошарова голіградська культура франійського гальштату пшеворська культура, черняхівська культура, яке знаходиться в урочищі «Під лісом» (північно-східна околиця) площею 0,5га.
Пам’ятки історії, культури, архітектури
На території міста Бурштин знаходяться такі пам’ятки:
- 5 пам’ятників – Т.Г.Шевченку, невідомому солдату, скульптура поетеси Марти Гай, вчителю і О.Басараб;
- 2 музеї – ОУН-УПА і Історико-етнографічний;
- 7 культових споруд;
- 1 монастир;
За умови виявлення об’єктів культурної спадщини їх паспортизація та визначення меж покладається на державні органи охорони культурної спадщини. У майбутньому за умови розробки облікової документації на пам’ятки культурної спадщини відповідні зміни мають бути враховані у порядок землекористування.
5. ТРАНСПОРТ
Зовнішній транспорт
Зовнішні транспортні зв′язки міста забезпечуються залізничним і автомобільним видами транспорту.
а) Залізничний транспорт
З південної сторони міста, за його межами, проходить одноколійна неелектрифікована залізниця Івано-Франківськ - Ходорів, на якій розташована залізнична станція Бурштин (на відстані 4 км від міста). За характером та обсягом робіт станція відноситься до вантажних ІІ класу. Інтенсивність руху поїздів – 32 пари/добу. Станція має залу для пасажирів місткістю 50 місць. Річний обсяг перевезень в 2012 р. становив: вантажних – 5078,86 тис.тонн, пасажирських – 20,3 тис. осіб, а в 2013 р. – 4620,0 тис. тонн і 21,9 тис. осіб відповідно.
До станції примикають під′їзні колії Бурштинської ТЕС, Бровшівського цукрового заводу, комбінату хлібопродуктів, заводу крупнопанельного домобудування (не функціонує).
б) Автомобільний транспорт
Із загальною мережею автомобільних доріг району, області і України місто сполучене дорогами державного, територіального та місцевого значення. Нижче в таблиці 5.1.1. наведено технічну характеристику автомобільних доріг по підходах до міста, які забезпечують йому міжміські та приміські зв’язки.
Таблиця 5.1.1.
п/п | Індекс і назва шляхів | Значення мережі шляхів | Техні -чна кате- горія | Інтен- сивніст ь руху а/транс- порту в добу | Ширина, м | Тип покрит- тя проїзної частин и | |
зем. полот на | проїз ної части ни | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
Н-09 Мукачеве-Львів | Національна державного значення | ІІ | 8000 | 15,0 | 9,0 | асф.бет. | |
Т-09-10 Бурштин-Калуш | Територіальна державного значення | ІІІ | 1600 | 12,0 | 7,0 | чорне щебен. | |
О 09002 Світанок-Бурштин | Обласна місцевого значення | ІV | 600 | 12,0 | 6,0 | чорне щебен. | |
В межах міста дороги проходять вулицями: С. Бандери, Міцкевича, Калуська, Шевченка.
Існуюча система автомобільних шляхів забезпечує місту приміські, міжміські та міжнародні зв’язки. Міжміські автобусні маршрути з’єднують місто з більшістю населених пунктів, розташованих у зоні його впливу.
Обслуговування зовнішніх автомобільних пасажирських перевезень здійснює міська автостанція IV класу, яка розташована в північній частині міста на площі 0,0156 га. Автостанція не атестована. Вмістимість залу для пасажирів – 10 місць. У 2012 р. з автостанції здійснювалось 104 відправлення автобусів на добу, в тому числі 77 міжміських, 27 приміських та 85 – транзитних. Це відповідає орієнтовним обсягам 700 - 1000 пас. на добу. Нині автостанція закрита, облік пасажироперевезень не ведеться.
в) Трубопровідний транспорт
По межі території міської ради в північній і північно-західній частині проходить магістральний газопровід Торжок-Долина, Ф 1400 мм, Р-75 атм, а з північного заходу на південний схід - газопровід високого тиску Рогатин КС – Бурштин ГРС, Ф 500 мм, охоронна зона яких становить відповідно 350м і 125 м.
г) Вулично - дорожня мережа
В Бурштині основними вулицями міста, по яких здійснюються зв’язки житлових утворень з промпідприємствами, об’єктами зовнішнього транспорту є вулиці наведені нижче в таблиці 5.1.2.
Таблиця 5.1.2.
Характеристика основних вулиць міста Бурштин
№п/п | Назва вулиць | Ширина між забудовою, м | Проїзна частина | Тротуар | ||
ширина, м | тип покриття | ширина, м | тип покриття | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Магістральні вулиці | ||||||
1 | Бандери | 26,0 | 8,0 | асф. | 1,2 – 1,5 | асф. |
2 | Міцкевича | 22,5 - 35 | 6,0 | асф. | 1,2-1,5 | асф. |
3 | Калуська | 30 - 90 | 8,0 | асф. | 1,0-2,0 | асф. |
4 | Шевченка | 23-35 | 6,0 | асф. | 1,2-1,5 | асф. |
Вулиці місцевого значення | ||||||
5 | Шухевича | 32-40 | 6-8 | асф. | 1,2 | асф. |
6 | Стуса | 30-40 | 6,0 | асф. | 1,2 | асф. |
7 | Проектна | 30-35 | 6,0 | грав. | - | - |
8 | І.Франка | 12-18 | 6,0 | грав. | - | - |
9 | Над рудкою | 30-40 | 8,0 | грав. | - | - |
10 | Зелена | 20-35 | 8,0 | грав. | - | - |
11 | Б.Лепкого | 12-30 | 6,0 | грав. | - | - |
12 | Енергетиків | 24-28 | 6-7 | асф. | 1,2-1,5 | асф. |
13 | Проектна І | 20-25 | 6 | грав. | - | - |
14 | Івасюка | 28-40 | 6 | грав. | - | - |
15 | Січових Стрільців | 40 | 8,0 | асф. | 1,2-1,5 | асф. |
В межах міста функціонують мости через водні перешкоди, габарити яких наведені нижче в таблиці 5.1.3.
Існуюча протяжність вулиць – 37,0 км, у тому числі магістральних – 9,5 км. Щільність вуличної мережі – 7,9 км/км2, у тому числі магістральних вулиць – 1,8 км/км2.
В межах міста функціонують мости через водні перешкоди, габарити яких наведені нижче в таблиці 5.1.3.
Таблиця 5.1.3.
№ п/п | Місцезнаходження штучної споруди | Довжина штучної споруди, м |
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. | Автодорожній міст через струмок Рудка - по вул. С.Бандери - по вул.Над потоком - по вул. Валова - по вул.Б.Лепкого - по вул. І.Франка - по вул. Над Рудкою - по вул.Проектна - під’їзди до гаражів з вул.Проектної з вул. Лісної - по вул. Б.Лепкого через стр. Охаба - по вул.Проектна через стр. Охаба | 8 5 5 5 6 6 12 4 4 5 12 |
Внутрішньоміський транспорт
В даний час місто Бурштин обслуговується автотранспортними підприємствами, що знаходяться за межею міста і здійснюють вантажні і пасажирські перевезення. Рух вантажного транспорту організовано по вул. С. Бандери, А. Міцкевича, Т. Шевченка, Калуській.
Міські пасажирські перевезення здійснюються приватним автотранспортом (мікроавтобуси) три рази на день. Маршрут пролягає по вул. С. Бандери, Калуській, Стуса, Шевченка, Новій (до міського кладовища) та у зворотньому напрямку. Довжина шляху мікроавтобуса 6,5 км. За рахунок відомчих автобусів Бурштинської ТЕС організовано підвезення (в обох напрямках) працівників станції та жителів міста від вул. Шухевича (біля пожежної частини) до Бурштинської ТЕС та залізничної станції «Бурштин».
Крім того, пасажирські перевезення здійснюють маршрутні транзитні автобуси, мікроавтобуси, таксі.
Перевезення пасажирів здійснюють 4 приватних підприємства, вантажні перевезення – 8 приватних підприємств.
За звітними даними на початок 2012 року у місті нараховувалося 3200 зареєстрованих легкових автомобілів приватного користування. Рівень автомобілізації легковими індивідуальними автомобілями складає 209 машин на 1 тисячу мешканців при середньому по області – 108 од. У місті також нараховується 18 одиниць вантажних автомобілів, 1 автобус. Точна інформація щодо кількості та структури автомобільного парку міста наразі відсутня. Аналізуючи структуру автомобільного парку Івано-Франкіської області, можна припустити, що загальний рівень автомобілізації по місту становить близько 250 од. на 1 тис. мешканців, при середньому по області 148 одиниць.
Автомобільний парк та рівні автомобілізації за даними ГУ статистики в Івано- Франківській області наведено у таблиці 5.1.4.
Таблиця 5.1.4.
Автомобільний | на квітень 2010р. | на квітень 2011 р. | ||
парк за структурою | Кількість автомобілів (од.) | Рівень автомобілізації (од./1000 мешк.) | Кількість автомобілів (од.) | Рівень автомобілізації (од./1000 мешк.) |
Вантажні | 25,3 | 18 | 40,4 | 29 |
Автобуси | 3,6 | 3 | 6,5 | 5 |
Легкові, всього | 143,9 | 104 | 155,0 | 113 |
у т.ч. -індивідуальні | 139,7 | 101 | 148,8 | 108 |
Інші | 8,2 | 6 | 1,7 | 1 |
Всього: | 181,0 | 131 | 203,6 | 148 |
Легкові автомобілі приватного користування зберігаються:
- в індивідуальному житловому фонді за місцем проживання;
- в кооперативних гаражах боксового типу 1206 маш - місць на пл. 5,41га автостоянки відсутні. Забезпеченість місцями постійного зберігання становить 50,9% від потреби (2370 маш-місць для мешканців багатоквартирної забудови).
Нижче в таблиці 5.1.5. наведені місця зберігання автомобілів мешканців міста і їх місткість.
Таблиця 5.1.5.
№№ п/п | Розташування автогаражів | Місткість, машиномісць | Тип зберігання |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Вул. Шухевича | 547 | 1-пов. наземні закриті гаражі боксового типу |
2 | Вул. Стуса | 38 | - // - |
3 | Глинище | 575 | - // - |
4 | вул. Стуса | 20 | - // - |
5 | вул. Стуса | 26 | - // - |
В с ь о г о | 1206 |
Поступило 312 заяв громадян на отримання індивідуальних гаражів. Виділено 22 машиномісця.
Станції технічного обслуговування індивідуальних автомобілів
На даний час в місті є 2 станції технічного обслуговування (СТО), одна з яких розміщена в південній частині міста на розі вулиць Калуська-Стуса, а інша на розі вулиць Бандери-Зелена. Підприємство ТзОВ «Галичина» обслуговує автотранспорт Бу ТЕС. ВАТ «Бурштинська сільгосптехніка» обслуговує сільськогосподарську техніку.
Автозаправні станції (АЗС)
В місті є 3 автозаправні станції (АЗС), дві з яких розміщені в північній частині міста, на вул. Бандери і одна в центрі на розі вулиць Бандери – Міцкевича.
Висновок
Аналіз існуючого стану транспортної системи показав, що кризові явища в економіці негативно впливають на роботу всього транспортного комплексу. Зниження рівня вантажних та пасажирських перевезень сталося на всіх видах транспорту. Виключенням є пасажирські перевезення на мікроавтобусах і приватних автомобілях, на яких покращилася якість сервісу.
Головними недоліками в роботі транспортної системи, яка склалася в наш час, є недостатній рівень розвитку та благоустрою мережі міських вулиць та доріг, відсутність об′їзної дороги.
Проектними рішеннями передбачено комплекс заходів по вдосконаленню, організації та приведенню у відповідність нормам об’єктів транспортної інфраструктури згідно із рівнем і темпами росту транспортного розвитку міста.
Зовнішній транспорт
Розвиток міста Бурштин, що передбачається генеральним планом, обумовлює необхідність упорядкування існуючої вулично-дорожньої мережі, за рахунок удосконалення транспортної інфраструктури, реконструкції існуючих вулиць та будівництва нових зв’язків.
а) Залізничний транспорт
В зв′язку із зменшенням вантажних перевезень суттєвих робіт з реконструкції залізничної станції не передбачається. Проектом передбачається електрифікація залізниці та будівництво 2-ої колії.
б) Автомобільний транспорт
З метою виносу руху транзитного транспорту, що рухається по напрямку Мукачеве- Львів передбачається спорудження дороги довжиною 19 км, а в межах міста 2,2 км, траса якої пролягає в західній частині вздовж високовольтних ЛЕП з примиканням її до автодороги Н-09 в північній частині за селом Насташине, а в південній частині за залізничним переїздом на смт. Більшівці. На перетині залізниці з новою об’їзною дорогою передбачено спорудження шляхопроводу.
Параметри об’їзної дороги приймаються як для дороги І технічної категорії: ширина земляного полотна 46,0 м, проїзної частини 21,0 м, включаючи розподільчу смугу 6,0 м, велодоріжки суміщені з доріжкою для пішоходів – 2,5 м. Примикання об’їзної дороги до існуючої національної автодороги та перетин з територіальною автодорогою намічені у 2-х рівнях.
З розвитком автошляхової мережі покращаться міжміські та приміські перевезення. Рішеннями генерального плану міста передбачено закриття існуючої автостанції.
Орієнтуючись на сучасні обсяги відправлень, нова автостанція розрахована на 5 постів висадки та посадки пасажирів. Автостанцію намічено розмістити на вул.Міцкевича в районі міського парку площею близько 0,5 га, враховуючи 7 місць для міжрейсового відстою автобусів.
В районі проектного технопарку вздовж вулиці Бандери між садибною житловою забудовою запроектовано об’єкти придорожнього сервісу.
Вулично-дорожня мережа
Розвиток міста Бурштин, що передбачається генеральним планом, обумовлює необхідність упорядкування існуючої вулично-дорожньої мережі, за рахунок реконструкції існуючих вулиць та будівництва нових зв’язків, з огляду на рішення щодо освоєння територій у північно-західній, західній та південно-західній частинах міста.
Основу структури магістральної вулично-дорожньої мережі міста складатимуть магістральні вулиці, що є продовженням зовнішніх автодоріг: С. Бандери, Міцкевича,
Калуська, Шевченка, а також Стуса, Шухевича, Проектна, Проектна 4, по яких здійснюється рух мікроавтобусів.
Вулиці місцевого значення (житлові вулиці): Над Рудкою, Лепкого, Франка, Івасюка, Зелена – з профілем 20,0 м у червоних лініях Енергетиків – з профілем 15,0 м, Поповича, Коновальця, Д.Галицького, Петлюри, Сагайдачного, Грушевського, Коновальця, Сонячна, Яремчука, Нова, Липова – з профілем 12,0 м.
Генеральний план передбачає реконструкцію існуючих та будівництво нових вулиць, та проїздів загальною протяжністю 32,238 км згідно схеми транспорту міста Бурштин.
Залежно від функціонального призначення та у відповідності до діючих норм (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.3-5-2018 «Вулиці та дороги населених пунктів») закладені наступні технічні параметри передбачених до будівництва або реконструкції вулиць:
Червоні лінії:
- магістральних вулиць - 35м; 25 м;
- житлових вулиць - 20 м; 15м;
- проїздів - 12м; 10м; 9м;
- ширини проїзних частин: магістральних вулиць - 15м; 9м;
- вулиць місцевого значення - 8м; 7м; 6м;
- проїздів - 6м; 3,5м;
Поперечними профілями вулиць передбачено будівництво вело доріжок та враховано ширину проїзду для інвалідів на колясках.
На розрахунковий строк передбачаються такі заходи:
- будівництво об’їзної дороги протяжністю 2,2 км в межах міста для руху транзитного транспорту по напрямку Рогатин-Галич (смуга відведення для даної дороги прийнята 46 метрів, як для національної дороги державного значення І-а - технічної категорії);
- реконструкція існуючих магістральних вулиць з влаштуванням нормативних габаритів елементів поперечного профілю.
Загальна довжина вулично-дорожньої мережі міста на розрахунковий строк становитиме 63,113 км. Щільність – 6,36 км/км2.
Внутрішньоміський транспорт
Система транспортного обслуговування населення м. Бурштин відповідно проектних рішень змінам не підлягає.
Відстані від житлової забудови до найближчих зупинок громадського транспорту відповідають вимогам до радіусів обслуговування та не перевищують 800 м.
Позитивними факторами впливу на забезпечення доступності об’єктів комплексу обслуговування для населення є: розміщення об’єктів обслуговування у безпосередній близкості до територій багатоквартирної забудови, в якій проживає 2\3 населення міста; високий рівень забезпеченості індивідуальними автотранспортом (350 од./1 тис. жителів); наявність організованого перевезення приватним автотранспортом (маршрут пролягає по вул. С. Бандери, Калуській, Стуса, Шевченка, Новій (до міського кладовища) та у зворотньому напрямку) три рази на день та організованого підвезення відомчими автобусами Бурштинської ТЕС працівників станції та жителів міста від вул. Шухевича (біля пожежної частини) до Бурштинської ТЕС та залізничної станції «Бурштин».
Для підвищення якості обслуговування пасажирів, необхідно передбачити улаштування облаштованих зупинок громадського транспорту.
Легковий транспорт
Разом з громадським транспортом пасажирські перевезення у міському та приміському сполученнях будуть виконувати легкові автомобілі, парк яких з кожним роком зростає. Виходячи з досягнутого рівня забезпечення населення міста індивідуальним легковим автотранспортом (209 автомобілів на 1000 мешканців) та структури автомобільного парку згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», прийнято загальний рівень автомобілізації на кінець розрахункового строку орієнтовно 400 од. на 1000 мешканців, а рівень автомобілізації легковими індивідуальними автомобілями – 350 одиниць на 1000 мешканців. Очікувана кількість легкового автотранспорту на кінець 2032 р. буде 5915 одиниць, в тому числі багатоквартирній в забудові – 4200 од.
Прогноз автомобільного парку та рівнів автомобілізації по м. Бурштин наведено у таблиці 5.2.2.
Таблиця 5.2.2.
Автомобільний парк | Існуючий стан | Розрахунковий строк | ||
за структурою | Кількість автомобілів (од.) | Рівень автомобілізації (од./1000 мешк.) | Кількість автомобілів (од.) | Рівень автомобілізації (од./1000 мешк.) |
Вантажні | 460 | 30 | 590 | 35 |
Автобуси, мікроавтобуси | 75 | 5 | 85 | 5 |
Легкові, всього | 3290 | 215 | 6085 | 360 |
у т.ч. -індивідуальні | 3200 | 209 | 5915 | 350 |
Всього(орієнтовно): | 3825 | 250 | 6760 | 400 |
На прогнозований автопарк приватного автотранспорту проектом заплановані різні види стаціонарного зберігання. Для власників автомобілів мешканців багатоквартирної забудови на розрахунковий строк ( 2032 р.) передбачено 100% забезпечення груповими гаражами і відкритими автостоянками. Групові індивідуальні гаражі боксового типу проектом пропонується нарощувати в південній, північній та центральній частинах міста, а відкриту автомобільну стоянку на перехресті трикутному вул. Проектна і Івасюка.
Розрахунок необхідної кількості місць постійного зберігання легкових індивідуальних автомобілів мешканців в м. Бурштин наведено у таблиці 5.2.3.
Таблиця 5.2.3.
Тип забудови | Існючий стан | Розрахунковий строк | ||
Чисельність населення (тис. чол.) | Кількість місць зберігання (маш-місць) | Чисельність населення (чол.) | Кількість місць зберігання (маш-місць) | |
Багатоквартирна | 11,34 | 2370 | 12,00 | 4200 |
Садибна | 4,00 | 830 | 4,90 | 1715 |
Всього: | 15,34 | 3200 | 16,90 | 5915 |
Прийнятий у розрахунку рівень автомобілізації легковими індивідуальними автомобілями:
- 209 од. на 1000 мешканців – існуючий стан;
- 350 од. на 1000 мешканців – розрахунковий строк.
Нині у місті існує 1206 маш-місць у гаражних кооперативах площею 5,41 га (45 м2 на 1
авто).
Потреба у місцях постійного зберігання для мешканців багатоквартирної забудови на
розрахунковий строк – 2994 маш. місця.
Потреба у нових територіях для розміщення відкритих автостоянок і боксових гаражів виходячи з норми 25м2 і 35 м2 на одне машино – місце:
- відкрита автостоянка 0,35 га :25 м2/маш.-місць = 140 місць
- боксові гаражі = 854 х 99890 м2 або 9,99 га Основні транспортні показники наведені у таблиці 5.2.4.
Таблиця 5.2.4.
N п/п | Найменування показників | Одиниця виміру | Існуючий стан | Розрахунковий строк |
1 | Чисельність населення | Тис. осіб | 15,0 | 16,9 |
2 | Довжина вулиць і доріг | км | 37,0 | 52,0 |
в т.ч. магістральних вулиць | км | 9,5 | 16,50 | |
3 | Щільність вулиць і доріг | км/км2 | 7,9 | 7,2 |
в т.ч. магістральних вулиць | км/км2 | 1,8 | 2,3 | |
4 | Кількість легкових індивідуальних автомобілів | одиниць | 3200 | 5915 |
5 | Рівень автомобілізації легковими індивідуальними автомобілями | од. на 1000 мешканців | 209 | 350 |
6 | Кількість місць постійного зберігання легкових індивідуальних автомобілів | машино- місць | 1206 | 4200 |
7 | Кількість штучних споруд (мости, шляхопроводи, транспортні розв’язки) | одиниць | 11 | 18 |
Організація безпеки руху
З метою забезпечення руху транспортом та пішоходів проектними рішеннями передбачається:
1. Винесення руху транзитного транспорту на об’їзний шлях.
2. Реконструкція існуючих і будівництво нових вулиць з влаштуванням нормативних елементів поперечного профілю.
3. Спорудження велодоріжок на вулицях, передбачених в поперечних профілях.
4. Будівництво гаражів і стоянок для постійного і тимчасового зберігання автотранспорту.
5. Організація дитячого майданчика для вивчення правил вуличного руху.
6. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ.
Місто Бурштин у адміністративному відношенні знаходиться в Івано-Франківській області.
Територія міста розташована у межах Передкарпаття, в складі Галицького-Букачівської улоговини. Рельєф акумулятивно-рівнинного типу, ускладнений долиною річки Гнила Липа. Безпосередньо у місті спостерігається заплава, яка поступово переходить у першу надзаплавну терасу. Місто Бурштин розташоване, в основному, на першій надзаплавній терасі і височині Опілля. Глибина залягання підземних вод на цій території становить 0,5 – 4,0 м.
Небезпечні фізико-геологічні явища, крім підтоплення, на території міста не спостерігається.
При освоєнні окремих ділянок у межах міста під забудову даним розділом намічється виконати ряд заходів з інженерної підготовки, як на ділянках забудови, так і заходи загальноміського значення:
- захист території від підтоплення;
- організація рельєфу;
- відведення поверхневого стоку.
Місто Бурштин розташоване на березі р. Гнила Липа, яка є лівою притокою Дністра (басейн Чорного моря). Загальна довжина річки 87 км, площа басейну 1320 км2. А також р. Охаба, яка є лівою притокою р. Свірж (басейн Дністра). Загальна довжина річки 8 км, формується з багатьох безіменних струмків та водойм. У місті є декілька ставків, які використовуються для потреб рибогосподарств, а також декілька осушувальних меліоративних каналів. Режим живлення водних об’єктів змішаний, але з переважанням дощового живлення.
У східній частині місто межує з Бурштинським водосховищем, яке було побудоване у 1965 році на р. Гнила Липа для потреб Бурштинської ТЕС. Воно має довжину понад 7,5 км та ширину 2,5 км, загальна площа 12,6 км2, об’єм води 50 млн м3.
Уздовж річки Гнила Липа є захисна дамба висотою 0,8-1,1 м, а вздовж водосховища є водовідвідний канал, що створює безпечні умови від підтоплення міста.
Стан водних об’єктів незадовільний, потребує розчищення та благоустрою. Процеси ерозії, розмиву, зсувів на території відсутні.
Унаслідок обстеження території, аналізу природних умов, вивчення наявного картографічного і планового матеріалів, архітектурно-планувальні рішення та перспективи розвитку визначився комплекс гідротехнічних заходів з інженерної підготовки та захисту території, який включає:
- розчистка русел струмків, благоустрій існуючих водойм;
- захист від підтоплення, ліквідація заболоченості;
Усі гідротехнічні заходи з інженерної підготовки територій виконані у відповідності з ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.1.1-25-2009 «Інженерний захист територій та споруд від підтоплення і затоплення».
6.2.РОЗЧИСТКА РУСЕЛ РІЧОК ТА СТРУМКІВ, БЛАГОУСТРІЙ ІСНУЮЧИХ ВОДОЙМ
У місті Бурштин протікає р. Гнила Липа, р. Охаба, існують струмки та меліооративні канали, існують ставки. Водні об’єкти мають незадовільний санітарний стан, зарослий вологолюбивою рослинністю, замулений.
Необхідно виконати ряд заходів по регулюванню русел річок та розчистці водойм, а саме: розчистити русла на окремих ділянках та водойми від побутового та будівельного сміття, від мулу і наносів, від вологолюбивої рослинності, провести поглиблення та розширення. Заходи по розчистці русел та водойм рекомендується виконувати регулярно, так як русла поступово замулюються і заростають вологолюбивою рослинністю.
Вийнятий ґрунт при розчистці водойм та русел рекомендується розподілити по берегу так, щоб вздовж берега можна було розташувати посадку дерев та кущів.
Днопоглиблення дозволить знизити рівень ґрунтових вод в заплаві. Крім того, рекомендується провести вертикальне планування на таких територіях для організованого скиду поверхневих вод.
В прибережних територіях встановити санітарно-охоронні зони, благоустроїти їх, не допускати скидів побутового і промислового сміття і стоків в русла і на заплавні території річок та струмків.
Середня глибина у ставках повинна складати не менше 1,5 м. Також передбачається виконати реконструкцію всіх існуючих гідротехнічних споруд на струмках та водоймах.
Наведені заходи дозволять поліпшити санітарну ситуацію на даних ділянках та влаштувати додаткові місця для відпочинку населення.
Підземні води в заплаві р. Гнила Липа залягають на глибині 0,5 – 2,0 м, а в інших районах міста зустрічаються ділянки з високим рівнем стояння тимчасового водоносного горизонту типу <<верховодка>>.
На основі аналізу інженерно-геологічних умов визначені території:
- сприятливі для будівництва, які становлять 83,1%;
- малосприятливі для будівництва 6,9%;
- несприятливі 10,0%;
Відповідно до інженерно – будівельної оцінки площа ділянок намічених під забудову на розрахунковий період знаходиться:
- у малосприятливих умовах 8,2 га;
- у несприятливих умовах 17,4 га.
При освоєнні цих територій в боротьбі з високим рівнем ґрунтових вод рекомендується застосовувати як спеціальні (влаштування дренажу, підсипки та ін.), так і загального характеру (впорядкування поверхневого стоку, гідроізоляцію та ін.) роботи.
Рекомендується провести зниження рівня ґрунтових вод на глибину не менше ніж на 2,5 м на ділянках капітальної забудови та на глибину не менше 1,0 – для стадіонів, парків, скверів та інших зелених насаджень.
На всіх ділянках, що освоюються, незалежно від їх функціонального призначення, рекомендується виконати заходи по впорядкуванню поверхневого стоку.
Найбільш ефективним способом зниження рівня ґрунтових вод в даних умовах буде влаштування горизонтального дренажу та підсипку територій під капітальну забудову. Дренажні води рекомендується скидати в дощову каналізацію.
Конструкція дренажу і місця скидання дренажу визначаються на подальших стадіях проектування.
Для ліквідації осередку малярії проводяться інженерно-меліоративні заходи. Наявність, кількість та поширення осередку малярії визначають малярійну характеристику території. При
проектуванні інженерної підготовки слід складати карти анофелогенних територій та водоймищ в радіусі до 5 км з характеристикою кожного осередку.
Комплекс протималярійних заходів включає:
- вертикальне планування та організацію поверхневого стоку;
- осушення заболочених територій та зниження рівня ґрунтової води;
- пропуск малих водотоків в трубах;
- регулювання стоку;
- благоустрій берегів струмків та водоймищ.
Ліквідацію заболочених ділянок намічається виконувати шляхом осушення і підсипки території.
Територія міста Бурштин характеризується незначними ухилами рельєфу, що не перевищують гранично допустимі.
Після обстеження та аналізу природних умов потреби у проведенні протиерозійних заходів немає.
На території міста відсутні ділянки із значними ухилами рельєфу, де можливі зсувні процеси. Тому немає необхідність у проведенні відповідних протизсувних заходів.
В той же час на всій території необхідно вирішувати, паралельно з забудовою, організацію рельєфу та поверхневого стоку – відведення дощових вод; не допускати витікання води з водонесучих комунікацій, виконати благоустрій та озеленення ділянки забудови.
6.6.РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ПОРУШЕНИХ ТЕРИТОРІЙ
На території міста Бурштин порушені території відсутні.
При виявленні територій, що підлягають комплексу рекультиваційних заходів рекомендовано розробити проекти рекультивації відповідно до діючих екологічних, санітарно-гігієнічних, будівельних та інших нормативів з урахуванням природно-кліматичних умов, місця розташування ділянки.
Основні техніко-економічні показники з інженерної-підготовки та захисту території наведені у таблиці 6.1.1.
Таблиця 6.1.1.
№ п/п | Назва заходів | Одиниця виміру | Кількість | |
Всього | в т.ч.І черга | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. | Підсипка територій | га | 15,0 | 5,0 |
2. | Заходи по зниженню рівня грунтових вод (дренаж під будівлі) | га | 50,0 | 15,0 |
3 | Регулювання русел, річок, струмків,каналів (розчистка періодично) | км | 4,5 | 3,5 |
4. | Розчистка і благоустрій ставків (періодично) | га | 2,2 | 2,2 |
5. | Ліквідація заболоченостей | га | 15,0 | 5,0 |
6. | Рекультивація порушених територій | га | 4,0 | 4,0 |
7. | Протиерозійні заходи | га | 10,0 | 5,0 |
8. | Благоустрій зони відпочинку | га | 11,8 | 7,4 |
6.7.ВІДВЕДЕННЯ ДОЩОВИХ ТА ТАЛИХ ВОД
Централізована мережа зливової каналізації відсутня, але на території старої частини міста наявні окремі ділянки мереж довжиною 0,8 км. Існує проблема стоку дощових вод та талих вод, які на даний час скидаються в загальну каналізаційну мережу міста (роздільна, призначена тільки для прийому господарсько-побутових стоків)., що приводить до перевантаження КНС та КОС, відповідно відбувається прямий скид зливових вод у водні об’єкти.
Стічні води самопливними трубопроводами поступають на каналізаційні насосні станції КНС-1, 2, 3, звідки насосами перекачуються по напірному трубопроводу на головну каналізаційну насосну станцію (КНС), з якої перекачуються на КОС.
Проблемою техногенного характеру є стан водопровідно-каналізаційного господарства. Значна частина мереж потребує заміни та капітального ремонту. Мають місце аварії та пориви на водоводах та каналізаційних мережах, що є потенційною загрозою для виникнення масових інфекційних захворювань серед водокористувачів.
Заходи з організації відведення дощових та талих вод розроблено з урахуванням планувальних рішень на топографічному матеріалі масштабу 1:5000 і виконано у відповідності з вимогами Водного кодексу, ДБН Б.1.1-15:2012, ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН В.2.3-5-2018.
При опрацюванні «Схеми інженерної підготовки та захисту території» у частині засобів відведення дощових та талих вод були вирішені наступні основні питання:
- способи та напрями відведення дощових і талих вод з території існуючої житлової забудови, вулиць, та територій, намічених під освоєння генеральним планом;
- запобігання забруднення водних об’єктів шляхом влаштування очисних споруд перед випусками стоків зливової каналізації.
Генеральним планом розроблено принципову схему організації поверхневого водовідведення та очищення дощових стоків, яка передбачає прокладання закритих мереж зливової каналізації із будівництвом очисних споруд. Окремі системи зливової каналізації охоплюють центральну частину, вуличну мережу та проектні території. У даний час розробляється проект спеціалізованої документації щодо зливової каналізації міста Бурштин. Відведення дощового стоку передбачено самопливною відкритою (по лотку проїзної частини) та закритою мережею зливової каналізації вздовж вулиці Бандери і в районі багатоповерхової забудови до очисних споруд. Проект передбачає улаштування очисних споруд закритого типу. Дощовий стік після очищення скидається у протічні водні об’єкти та
на біоплато.
На очисних спорудах зливової каналізації необхідно передбачити повну очистку поверхневого стоку відповідно з «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами».
В подальшому для забезпечення надійної роботи системи зливової каналізації необхідно виконувати регулярне прочищення, колекторів, приймальних та оглядових колодязів, як найменше два рази на рік, так як при їх експлуатації відбувається накопичення значних відкладень. Також необхідно проводити ремонт аварійних трубопроводів з заміною конструкцій колекторів і колодязів.
На найбільш забруднених територіях промислових зон, автостоянок та інших джерел забруднення залежно від особливостей їх функціонального використання і площ, необхідно створити локальні системи водовідведення й очищення дощових вод різного ступеня складності, з максимальною можливістю використання стоку для оборотного водопостачання або для поливу та миття цих територій. Решту стоків необхідно підключати до мережі зливової каналізації.
Основні підходи щодо вертикального планування території міста Бурштин прийняті згідно планувальних рішень і виконано у відповідності з ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН В.2.3-5-2018.
Вертикальне планування території на проектних ділянках виконано виходячи з умов, що дана територія потребує значної підсипки, оскільки є підтопленою та заболоченою.
Майже для всієї території міста Бурштин характерна при веденні будівництва поява
«верховодки», тому необхідно для будинків і споруд з підземними приміщеннями передбачати заходи щодо захисту їх від підтоплення і захисну ізоляцію підземних частин будівель, а також при необхідності влаштування локальних дренажів з випуском дренажних вод в найближчі водостоки.
Даний розділ підтверджує можливість здійснення планувального рішення проектної території, потребує уточнення і береться за основу на наступних стадіях проектування.
Основні техніко-економічні показники щодо зливової каналізації показані у таблиц 6.8.1. відповідно до передпроектної роботи: ”Відведення дощових вод в м. Бурштин Івано- Франківської обл.” Виконаної ВАТ НДІ ПВІ “Львівтеплоелектропроект в 2007 році.”
.
Таблиця 6.8.1.
Техніко-економічні показники зливової каналізації
№ п/п | Назва заходів | Одиниця виміру | Кількість | |
Всього | в т.ч.І черга | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. | Влаштування дощових колекторів | км | 19,75 | 15,0 |
2. | Влаштування насосних станцій | од. | 2 | 1 |
3. | Влаштування очисних споруд | од. | 2 | 1 |
4. | Територія дощових стоків (дані проекту розробленого в 2007 році.) - річна - місячна - добова | га м3/рік м3/міс м3/добу | 725,0 | 605,3 784922,8 65410,2 2180,3 |
7. ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА
Інженерне обладнання міста включає споруди водопостачання, каналізації, санітарної очистки, тепло-, газо-, електропостачання, радіофікації та телефонізації, які забезпечують необхідні санітарно-гігієнічні умови для життя населення та охорону навколишнього середовища від забруднення.
В даний час водопостачання міста Бурштин здійснюється з водозабірних споруд КП
«Житловик» та з шахтних колодязів.
Загальна потужність водозабірних споруд 4,2 тис. м3/добу
Водозабірні споруди розташовані на двох ділянках в урочищі «Коростовичі» і в урочищі
«Корчева».
1. Водозабір «Корчева» розміщений за 5 км на південний захід від Бурштина.
№ куща | № свердловин | Глибина свердловин (м) | Продуктивність м3/год |
І | 12 | 1919 | 4040 |
ІІ | 13 | 2020 | 6069,1 |
Р а з о м | 209,1 |
2. Водозабір «Коростовичі» розміщений за 1,5 км на північний схід від міста.
№ свердловин | Глибина свердловин (м) | Продуктивність м3/год |
2 | 60 | 35 |
3 | 60 | 50 |
4 | 57 | 60 |
на консервації | 61 | 60 |
на консервації | 60 | 60 |
Р а з о м | 265 |
Всього продуктивність - 354,1 м3\год.
На ділянці водозабірних споруд в урочищі «Корчева» розміщено чотири свердловини, з них 2 робочі і 2 резервні.
У воді водозабірних споруд міститься підвищений вміст заліза.
На ділянці водозабірних споруд в урочищі «Коростовичі» пробурено 5 свердловин, три з них робочі і дві на консервації вода жорстка.
Вода з обидвох водозаборів подається на ділянку водоочисних споруд, де проводиться знезалізнення та хлорування.
Після очищення і знезараження вода поступає в водонапірну башту об’ємом 3000 м3, а з них у водопровідну мережу населеного пункту, з якої вода подається до водоспоживачів.
Водопровідні мережі прокладені по вулицях Будівельників, Бандери, Франка, Мазепи, Над Рудкою, Сагайдачного, Гнатюка, Коновальця, Стефаника, Грушевського, Стуса, Калуська, Петлюри, Міцкевича, Проектна, часткова Січових Стрільців, Шухевича, Енергетиків, тобто
практично по всіх вулицях Нового Бурштина і частково по вулицях Старого Бурштина Шевченка, Герцена, Коротка. Діаметри водопровідних труб 50, 75, 80, 100, 150, 200, 250, 300 мм. Водопровідні труби азбестові, стальні, чавунні, пластикові. Рік вводу в експлуатацію – 1964- 1995 рр. Довжина водопровідної мережі – 39,2 км.
На вулицях Бандери, Шевченка, Коротка, Герцена, Сагайдачного проведено заміну водопровідних труб новими пластиковими трубами діаметром 50, 110 мм. Проводиться реконструкція водопровідних мереж. Існуючі водозабори забезпечують потребу у питній воді.
Генеральним планом передбачається централізована система водопостачання. Джерелами водопостачання будуть служити існуючі джерела – підземні води четвертинних відкладів алювіального водоносного горизонту, розкритого свердловинами. Потреба у воді визначається для витрат на господарсько-побутові потреби населення, полив вулиць і зелених насаджень та на потреби промисловості і пожежогасіння. Потребу у воді розраховано на основі даних перспективної чисельності населення 16,9 тис. осіб з використанням ДБН 360-92** та ДБН В.2.5– 74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.
а) Потребу господарсько – питного водопостачання визначено виходячи з підвищеного рівня інженерного обладнання житлового фонду з розрахунку:
- 230 л/добу – на одного жителя – для будинків, обладнаних водопроводом, каналізацією і гарячим водоспоживанням ( 11500 осіб);
- 150 л/добу – для будинків, обладнаних водопроводом, каналізацією з ваннами і місцевими водонагрівачами (400 осіб);
- 40 л/добу – для постачання із водорозбірних колонок (500 осіб);
Розрахунок ( середнє за рік) добового споживання питної води населенням із систем централізованого водопостачання проведене за формулою:
Q доб.т = ±∑qж × Nж ;
1000
де qж – середньодобова норма водопостачання, л/добу, на одного жителя;
Nж – розрахункова чисельність жителів, які постійно проживають у даному населеному пункті, з диференціацією їх в залежності від умов проживання та ступеня благоустрою житлових помешкань.
Q доб.т = 230 × 11500 = 2645 м3/добу
1000
Q доб.т = 150 × 400 = 60 м3/добу
1000
Q доб.т = 40× 5000 = 200 м3/добу
1000
Разом Q доб.т = 2645+60+200= 2 905 м3/добу
Розрахунок витрат найбільшого і найменшого водоспоживання на добу визначений за формулою
Q доб.max = K доб. max × Q доб. max (1,1 – 1,3) Q доб.max = K доб. max × Q доб. max (0,7 – 0,9)
де K доб. - коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання;
Q доб.max = 1,2 × 2 905м3/добу = 3 486м3/добу; Q доб.max = 0,8 × 2 905м3/добу = 2 324м3/добу;
Розрахункові годинні витрати води qгод.max (qгод.min ) м3/год визначено за формулою: qгод.max = K год. max × Q доб. max
24
qгод.min= K год. min × Q доб. min
24
Отже K год. max = 1,3 × 1,231 = 1,60 K год. min = 0,5 × 0,469 = 0,23
Годинна витрата води м3/год дорівнює:
qгод.max = 3486м3/добу×1,60 = 232,4 м3/год 24 год
qгод.min = 2324м3/добу×0,23= 22,27 м3/год 24 год
Коефіцієнт годинної нерівномірності споживання питної води населенням визначається за формулою: де αmax та αmin коефіцієнти що враховують ступінь благоустрою будинків, режим роботи підприємств та інші місцеві умови приймаються:
αmax від 1,2 до 1,4;
αmin від 0,4 до 0,6;
βmax та βmin – коефіцієнти, що враховують чисельність жителів, які постійно проживають у даному населеному пункті і дорівнює відповідно 1,321 і 0,469.
б) Витрата води на поливання – миття міських територій на одного жителя прийнято 40 л на одного жителя з коефіцієнтом 0,8.
16 900 осіб × (40л/добу ×0,8) =16 900 × 32 =540 800 л/добу =540,8 м3/добу = 0,54 тис.м3/добу.
Витрата води на пожежогасіння.
Для забезпечення пожежної безпеки в місті є пожежне депо в південній частині міста на розі вулиць Міцкевича – Шухевича.
Витрата води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) з водопровідної мережі при кількості мешканців на розрахунковий строк 16,9 тис. осіб приймається 2 одночасні пожежі.
2×15л/сек × 3 × 3 600 = 324 000 л/добу = 324 м3/добу Протипожежний водопровід, як правило, слід приймати низького тиску. Витрата води для промпідприємств 10% × 2 905 = 290 м3/добу.
Таблиця 7.1.1.
№ п/п | Споживачі | Розрахунковий строк | ||
Кількість споживачів (осіб) | Норма водо споживання л/добу | Сереньо- добова витрата м3/добу | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | Будинки обладнані внутрішнім водопроводом,каналізацією гарячим водоспоживанням | 11500 | 230 | 2645 |
2 | Будинки, обладнані водопроводом, каналізацією з ваннами і місцевим водонагрівачами. | 400 | 150 | 60 |
3 | Будинки з водопостачанням із водозабірних колонок | 5000 | 40 | 200 |
4 | Разом: | 2905 | ||
5 | Невраховані витрати 10% | 290 | ||
Разом: | 3195 | |||
6 | Полив вулиці та земельних насаджень | 1690 | 40×0,8 | 540 |
7 | Пожежогасіння Разом: | 4069 | ||
8 | Промисловість: Питної води 10% | 290 | ||
9 | Всього питної води: | 4349 | ||
Розрахункові об′єми підлягають уточненню при оформленні дозволів.
Відповідно до «Концепції розвитку водного господарства України» використання водних ресурсів усіма галузями народного господарства до 2015 року не повинно перевищувати рівень 1990-1991 років. При необхідності можливе розширення існуючих водозабірних споруд , перевівши частину резервних свердловин у розряд робочих.
Зони санітарної охорони.
Для забезпечення санітарно- епідеміологічної безпеки та охорони від забруднення водних джерел і водопровідних споруд передбачено зони санітарного охорони (ЗСО), які складаються з трьох поясів:
- перший пояс (пояс суворого режиму) який включає територію розташування водозабірних споруд, майданчиків всіх водопровідних споруд і водопровідного каналу;
- -другий і третій пояси (пояси обмежень і спостережень), які включають територію, яка призначаться для охорони джерел водопостачання від забруднення.
Для водопровідних споруд, розташованих поза другим поясом ЗСО джерела водопостачання, а також для санітарної охорони водоводів передбачають санітарно – захисні смуги.
Для водозабірних споруд встановлені охоронні зони (1-й пояс):
- в урочищі “Корчева” – 50 м;
- в урочищі “Коростовичі” – 60 м.
По периметру територій охоронних зон огороджені.
Додаткових заходів по їх охороні не передбачається. Для підземних джерел водопостачання необхідно забезпечувати суворе виконання санітарно – гігієнічних вимог щодо конструкції свердловини (оголовка, гирла, затрубного простору свердловини тощо) та їх облаштування.
У першому поясі ЗСО забороняється:
а) всі види будівництва, які безпосередньо не пов’язані з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд та мереж;
б) розміщення житлових і громадських будівель, проживання людей, у тому числі працюючих на водопроводі;
в) прокладання трубопроводів різного призначення, за винятком тих, що обслуговують водопровідні споруди;
г) випуск будь-яких стічних вод у розташуванні на її території водойми, випас худоби, купання людей, прання білизни, рибальство, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив;
д) проведення головної рубки лісу.
У другому і третьому поясі ЗСО необхідно здійснювати:
а)виявлення, тампонування (або відновлення) всіх старих, недіючих, дефектних свердловин та джерел, що неправильно експлуатуться і представляють небезпеку в частині можливості забруднення водоносного горизонту;
б) регулювання буріння нових свердловин відповідно до вимог чинного законодавства; в) заборону на закачування відпрацьованих вод у підземні горизонти, підземне
складування твердих відходів і розробку надр (для запобігання забрудненню водоносного горизонту);
г) заборону розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, отрутохімікатів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, шламосховищ та інших об’єктів ( для запобігання небезпечному хімічному забрудненню джерел водопостачання);
д) своєчасне виконання заходів щодо санітарної охорони поверхневих водойм, які мають безпосередній гідравлічний зв’язок підземними горизонтами, що використовується.
При використанні захищених підземних вод допускається в межах третього поясу ЗСО розміщення об’єктів, зазначених у (г) за умови здійснення вище перелічених заходів.
Система і схема водопостачання
Система водопостачання зберігається об′єднана господарсько-виробничо-протипожежна низького тиску, однозонна. Схема водопроводу зберігається існуюча.
Вода з свердловин забирається насосами і подається на ділянку водопровідних очисних споруд, де знезалізнюється і знешкоджується і звідки подається в резервуари води. З резервуарів вода подається в мережу водопроводу міста. Для повного забезпечення населення і підприємств водою передбачається використати існуючу мережу водопроводу і додатково до нього прокласти нові водопровідні мережі і закільцювати їх з існуючими мережами. Крім того, передбачається будівництво установки для пом’якшення води.
В даний час в місті Бурштин існує централізована система каналізації, якою охоплено багатоквартирну і частину садибної житлової забудови, заклади громадського обслуговування, промпідприємства. В місті є очисні споруди каналізації продуктивністю 7,2 тис. м3/добу, розміщені за південною околицею села Дем′янів, на відстані 5 км від міста.
Каналізаційна мережа міста роздільна, призначена тільки для прийому господарсько- побутових стоків. Для каналізування забудови побудовано шість каналізаційних насосних станцій КНС-1 (резервна), КНС-2 на 4200 м3/год, КНС-3 на 600 м3/год, КНС-4 на 150 м3/год, КНС-5 на 600 м3/год, КНС-6 на 100 м3/год та систему самопливних і напірних колекторів. Стоки вод міста по самопливних трубопроводах поступають на каналізаційні насосні станції, звідки насосами перекачуються по напірному трубопроводу на головну каналізаційну
насосну станцію (КНС), з якої перекачуються на каналізаційні очисні споруди (КОС).
Стоки від ТЕС окремим напірним трубопроводом поступають на КОС в кількості 850 тис. м3/рік, що в середньому складає 2330 м3/добу.
Очистка стічних вод проводиться повна біологічна в штучних умовах. Після очистки стоки поступають в річку. Діаметри каналізаційних труб 100, 150, 200, 250, 300, 325, 400 мм. Каналізаційні труби керамічні, азбоцементні і чавунні. Рік вводу в експлуатацію 1962-1992. Довжина каналізаційної мережі 36,9 км.
7.2.2. ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ
Даним проектом на розрахунковий строк передбачається розвиток централізованої системи каналізації. Відповідно до ДБН В.2.5 – 75:2013 норми водовідведення від каналізованої забудови прийнято по водоспоживанню, а для неканалізованої з розрахунку 40 л/добу на 1 людину. Витрати стічних вод наведені у таблиці 7.2.1.
Талиця 7.2.1.
№ п/п | Споживачі | Розрахунковий строк | ||
Кількість споживачів (осіб) | Норма водо споживання л/добу | Сереньо- добова витрата м3/добу | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Будинки обладнані внутрішнім водопроводом,каналізацією і централізованим гарячим водоспоживанням | 11 500 | 230 | 2 645 | |
Будинки, обладнані водопроводом, каналізацією і ваннами з місцевим водонагрівачами. | 400 | 150 | 60 | |
Будинки з водопостачанням з водозабірних колонок без канлізації | 5 000 | 40 | 200 | |
Разом Невраховані витрати – 10% | 16 900 | 2 905 290 | ||
Разом Промисловість - 10% | 3 195 290 | |||
Всього по місту | 16 900 | 3 485 |
Витрати стічних вод від промпідприємств будуть уточнені за анкетними даними та укрупненими показниками ВОДГЕО. За даними міської ради потреба в розширенні існуючих очисних споруд складає 12 тис. м3/добу з врахуванням ТЕС та інших каналізованих об′єктів, розміщених за межами міста.
Система і схема каналізації
Для міста Бурштин зберігається існуюча система каналізації. Схема каналізації вирішується з врахуванням існуючого стану і перспективного розвитку міста.
За умовами рельєфу територія населеного пункту розділена на чотири басейни каналізування, які обслуговуються чотирма насосними станціями.
Перший басейн каналізування обслуговує південну частину міста. Стоки відводяться в приймальне відділення КНС-1, яка перекачує їх в напірний колектор, який іде від КНС-2.
Другий басейн каналізування охоплює забудову центральної частини міста і обслуговується КНС-2, насоси якої по двох напірних трубопроводах перекачують стоки на очисні споруди каналізації.
В басейн каналізації КНС-2 перекачуються стоки з третього і четвертого басейнів каналізування.
Третій басейн каналізування охоплює забудову, розташовану в західній частині міста. Стоки самопливом відводяться в приймальне відділення КНС-3 (600 м3/год) і перекачуються насосами в басейн КНС-2.
Четвертий басейн каналізування охоплює всю забудову північніше вул. Шевченка. Стоки відводяться в приймальне відділення КНС-4 (150 м3/год) і перекачуються в напірний колектор від КНС-3 і по ньому в басейн КНС-2.
Стічні води відводяться в меліоративну канаву протяжністю 7 км, після чого випускаються в р. Дністер. Технічний стан оголовка випуску незадовільний, підлягає реконструкції.
На КНС - І встановлені дробилки на якій подрібнюються тверді відходи і перекачуються на фекальні очисні споруди розміщені в с. Німшин (намулові площадки).
Вуличні мережі каналізації передбачається прокладати в межах смуг, відведених для інженерних мереж.
На території неканалізованої забудови на першочерговий період передбачається влаштування дворових вбиралень з вигребними ямами водонепроникного типу –герметичні, залізобетонні і не забруднюють водні джерела.
Для каналізування каналізованої забудови додатково до існуючих мереж каналізації:
- провести розширення мережі каналізації:
- ввести блок доочистки стічних вод.
В даний час місто Бурштин забезпечується мережним природним газом від газорозподільчої станції (ГРС), розміщеної в південній частині с. Дем′янів, до якої газ поступає по газопроводу високого тиску Ф 500 мм від Рогатинської компресорної станції.
Від ГРС по газопроводах середнього тиску газ подається до головного розподільчого пункту (ГГРП) і 4-х газорозподільчих пунктів (ГРП). Від ГРП газ по газопроводах низького тиску поступає до споживачів, в житлові будинки і комунальні підприємства.
Газопостачання міста здійснюється за двохступеневою схемою тиску (середнього і низького).
Природний газ використовується на приготування їжі і сантехнічні потреби в житлових будинках, на опалення одноповерхових і частини малоповерхових житлових будинків, котельнями і промпідприємствами.
В місті Бурштин з півдня на північ проходить газопровід високого тиску 6 -12 атмосфер.
Ширина охоронної зони 10 м.
Централізоване газопостачання в місті буде розвиватися шляхом подальшого розвитку мереж газопроводів і будівництва нових ГРП.
Мережним природним газом передбачається забезпечити наступних споживачів:
- житлові будинки для потреб приготування їжі і, частково, гаряче водопостачання;
- котельні теплопостачання;
- опалювальні установки садибної забудови;
- промислові підприємства.
Приготування їжі в дитячих установах, школах, підприємствах харчування передбачаються на базі використання електроенергії і природного газу.
Розрахунок витрат природного газу проведено за укрупненими показниками відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» при теплоті згоряння газу 33,5 МДж/м3. Проектом передбачено проведення заходів з енергозбереження в будівництві, що дозволить зменшити величину питомих витрат тепла на опалення із 120 Вт/м2 до 80 Вт/м2 і відповідно витрати газу на опалення на розрахунковий строк.
Річні витрати природного газу на опалення житлових будинків садибної забудови, не підключених до централізованого теплопостачання визначаємо за наступною формулою:
де:
𝐺газу річ.оп. =
𝐾 ∗ 𝑆 ∗ (20 − 0.4) ∗ 24 ∗ 179 ∗ 3,6
(20 − (−20) ∗ 33.5
𝐆газу річ.оп. – річні витрати газу, тис м3/рік;
К - показник витрат тепла на опалення, Вт/м2;
S - розрахункова опалювальна площа, м2;
20 – усереднена температура внутрішнього повітря, ºС;
-20 – розрахункова температура зовнішнього повітря, ºС; 0,4 – сероедня температура за опалювальний період, ºС; 24 – кількість годин на добу;
179 – тривалість опалювального періоду, діб;
33,5 - теплота згоряння газу МДж/м3; 3,6 – перевідний коефіціент Вт в Дж.
Результати розрахунків зведені в таблицю Г1.
Перспективне газопостачання міста буде здійснюватися за одноступеневою схемою. Для подальшого газопостачання міста природним газом необхідно провести будівництво газопроводів середнього тиску і газорегулюючих пунктів.
Заходи з вдосконаленням системи газопостачання включають в себе: регулярний капремонт, заміна зношених газопроводів, додатково встановлюються шкафні розподільні пункти (ШРП), замінюється обладнання.
На подальших стадіях проектування необхідно розглянути питання альтернативних нетрадиційних джерел газу (наприклад, біогаз) на потреби гарячого водопостачання та опалення в садибній житловій забудові.
Розрахункові витрати газу
Табл.Г1
п/п | Споживач газу | Показник витрат тепла на господарсько - побутові потреби на 1 жителя, МДж | Кількість жителів | Витрата газу на господарсько- побутові потреби, тис. м3/ рік | Показник витрат тепла на опалення, Вт/м2 | Розрахунков а опалювальна площа, м2 | Витрати газу на опалення тис. м3/ рік | Витрати газу сумарні тис. м3/ рік | ||||||
Існ. стан 2020 р | Роз р. стро к 2041 р | Існ. стан 2020р. | Розр. строк 2041р | Існ. стан 2020р | Розрах . строк 2041р | Існ. стан 2020р | Розр. строк 2041р | Існ. стан 2014 р | Роз. стро к 2041 р | Існ. стан 2020р | Розр. строк 2041р | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
1 | Житлові будинки при наявності в квартирі газової плити і централізованого теплопостачання | 2800 | 1191 5 | 1331 0 | 995,9 | 1112 | - | - | - | - | - | - | 995,9 | 1112 |
2 | Житлові будинки (75% садибної забудови, не підключені до централізованого теплопостачання) при наявності газової плити і газового двохфункційного котла | 8000 | 2975 | 3590 | 710,4 | 857,3 | 120 | 80 | 79105 | 95494 | 2147 | 1727 | 2857 | 2584 |
РАЗОМ: | 4238* | 4066* | ||||||||||||
*- із врахуванням непередбачуваних витрат в розмірі 10%.
На даний час м. Бурштин має централізоване теплопостачання. Джерелом тепла служить Бурштинська ТЕС, від якої прокладені теплопроводи до міста. Теплова енергія у вигляді гарячої води – 129538 Гкал/рік.
Теплопроводи чотирьох- та двотрубні, прокладка їх від ТЕС до ЦТП, розташованого в південно-східній частині міста, надземна на низьких опорах і підземна. Розподільчі теплопроводи по території міста прокладені підземно в непрохідних каналах, а також існує надземна прокладка.ТЕС забезпечує теплом системи опалення, вентиляції та гарячого водопоста- чання. Деякі малоповерхові та одноповерхові житлові будинки забезпечені тільки центральним опаленням. Гаряче водопостачання здійснюється по відкритій схемі, з водозабором безпосередньо тепломережі. Тепломережа прокладена по вулицях Шухевича, Січових Стрільців, Будівельників, Бандери, Стуса, Коновальця, Калуська, Лесі Українки, Мазепи, Грушевського.
Діаметр труб від 50 до 426 мм. Всі труби стальні 1965-1972 рр. будівництва, а на окремих ділянках і новіші труби. Довжина тепломережі 29 км. Тепломережа зношена на 80%.
Джерелом централізованого теплопостачання приймається існуюча ТЕС від існуючих магістральних теплопроводів і розподільчих внутріквартальних теплових мереж з їх подальшим розвитком відповідно архітектурно-планувальних рішень даного генплану.
Перерахунок пропускної здатності існуючих трубопроводів з метою виявлення ділянок для їх перекладки буде проводитись на наступних стадіях проектування.
Розподільчі теплові мережі - двотрубні, тупикові.
Проектом передбачено забезпечення централізованим теплопостачанням 25% житлових будинків садибної забудови. В решті садибної забудови передбачається встановлення автономного індивідуального опалення від газових двох функціональних котлів.
Кліматологічні дані для м. Бурштин прийняті згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» :
- розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення і вентиляції tp.o=-20o C ;
- середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період tсер.о.=0,4оС.
- тривалість опалювального періоду Т=179 діб.
Табл.Т1
Вихідні дані для визначення теплових потоків для житлово-комунального сектору
№п/п | Назва даних | Розмірність | Показники |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Загальна площа житлової забудови: -багатоквартирна (4-9 пов.) -блокована (2-3 пов) -садибна | м2 м2 м2 | 250310 28380 27500 |
2 | Загальна площа громадських споруд | м2 | 120000 |
3 | Питомий показник максимального теплового потоку |
на опалення житлових будинків на 1 м2 загальної площі , q. для: - багатоквартирної забудови - блокованої забудови - садибної забудови | Вт/м2 Вт/м2 Вт/м2 | 55 80 120 | |
4 | Середня розрахункова температура внутрішнього повітря опалювальних приміщень, tB | Co | 20 |
5 | Загальна чисельність населення для розрахунку ГВП | Осіб | 13310 |
6 | Питомий показник середнього теплового потоку на гаряче | Вт | 376 |
7 | Температура холодної води в опалювальний період, t х.з. | Со | 5 |
8 | Температура холодної води в неопалювальний період, tх.л. | Со | 15 |
9 | Коефіціент, який враховувує зміну середньої витрати води на гаряче водопостачання в неопалювальний період період по відношенню до опалювального періоду ,В | - | 0,8 |
10 | Коефіцієнт, що враховує тепловий потім на опалення громадських споруд ,К1. | - | 0,25 |
11 | Коефіцієнт, який враховує тепловий потік на вентиляцію громадських споруд К2 | - | 0,6 |
Розрахунок теплових потоків проводиться згідно ДБН В.2.-39-2008 «Теплові мережі» (додаток К) Результати розрахунку наведені в таблиці Т2.
Таблиця Т2.
№п/п | Назва статей тепловитрат | Одиниця виміру | Показники |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Гаряче водопостачання: -середній тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд в опалювальний період , Qг.в.сер. -середній тепловий потік на горяче водопостачання житлових та громадських споруд у неопалювальний період , Q г.р.сер. -максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд у неопалювальний період , Q г.в. max. -максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд у неопалювальний період, Q г.р.сер. | ||
Гкал/год | 4.3 | ||
Гкал/год | 2,8 | ||
Гкал/год | 10,3 | ||
Гкал/год | 4,3 | ||
Гкал/рік | 30973 | ||
2 | -середньорічний тепловий потік на гаряче водопостачання , Qг.в.річ. Опалення: 2.1. Максимальньний тепловий потік на опалення житлових будинків, Qо.max : -багатоквартирних (4-9пов) -блокованих (2-3пов) -садибних Разом: | Гкал/год Гкал/год Гкал/год Гкал/год | 14,8 2,44 3,55 20,8 |
2.2.Середній тепловий потік на | |||
опалення житлових будинків, | |||
Qо.сер.річ | Гкал/год | 10,2 | |
2.3.Середній річний тепловий потік | |||
на опалення житлових будинків, | |||
Qо.сер. рік. | Гкал/рік | 43820 | |
2.4. Максимальний тепловий потік | |||
громадських споруд, Qв.гр.сп. max. | Гкал/год | 11 | |
2.5.Середній тепловий потік на | |||
опалення громадських споруд | Гкал/год | 5,4 | |
Qв.гр.сп.сер. |
2.6.Середній річний тепловий потік на опалення громадських споруд Qо.гр.сп.сер.річ. | Гкал/рік | 23200 | |
3 | Вентиляція: 3.1. Максимальний тепловий потік на вентиляцію громадських споруд Qв.гр.сп. max. 3.2. Середній тепловий потік на вентиляцію громадських споруд, Qв.гр.сп.сер. 3.3. Середній річний тепловий потік на вентиляцію громадських споруд , Qв.сер.річ. | Гкал/год Гкал/год Гкал/рік | 1.23 0.6 2580 |
Отже обраховуємо загальний середній тепловий потік для споруд житлово-комунального сектора Qсер.річ=Qгв.річ.+Qо.гр.сп.сер.річ.+Qо.гр.сп.сер.річ+Qв.гр.сп.сер.річ.=30973+43820
+23200+2580=100573Гкал/рік.
Із врахуванням 21% втрат в тепломережах, на даних експлуатаційною організацію отримаємо: Qсер.річ=121700 Гкал/рік. Після врахування 10% на невраховані втрати, отримаємо остаточну величину середньорічних витрат теплоти : Qсер.річ=133900Гкал/рік.
Назва показника | Один. виміру | Існ. стан 2020р | Розр.строк 2041р |
Потужність централізованих джерел тепла, всього | МВт | 150653 | 155725 |
Подача тепла, всього | Гкал/рік | 129538 | 133900 |
Система теплопостачання зберігається відкрита, тепломережа зношена на 80 %. Розподільчі теплові мережі - двотрубні, тупикові. Одноповерхові та малоповерхові житлові будинки садибної забудови проектуються на пічному газовому опаленні, або по квартирному водяному, тобто автономне опалення і частково від тепломережі. Можливі зміни в системі теплопостачання.
На розрахунковий строк підприємства і організації, розташовані в південній частині міста, забезпечуватимуться теплом від ТЕС. Для підприємств та організацій, розташованих на півночі міста, через віддаленість їх від тепломагістралі ТЕС рекомендується групова котельня та автономні системи опалення, які будуть застосовуватися в усіх частинах міста, за бажанням підприємств і жителів міста.
Проектом передбачається заміна тепломережі на попередньо ізольовані труби, переведене на закриту систему утеплення в підвалах та утеплення фасадів.
Електропостачання міста Бурштин і прилеглого району здійснюється від ПС – 110/35/10кВ “Бурштин” потужністю 16 + 25 МВ.А, яка знаходиться на відстані 3 км від міста і від ПС – 35/10 кВ “Рудка” потужністю 2× 6,3 М.В.А, яка знаходиться на західній околиці міста.
Розподіл електроенергії від підстанції до споживачів здійснюється через 2РП10кВ ( №7,
№8), 33 ТП – 10/0,4 кВ по повітряних і кабельних (в центрі міста) ЛЕП – 10 кВ.
В межах міста експлуатується 35 трансформаторних підстанцій (ТП) і 2 розподільчих пунктів (РП) загальною потужністю 15840 кВА. Постачання електричної енергії здійснюється кабельними і повітряними лініями від ТП і РП.
Схема побудови мережі – комбінована: петльова і радіальна.
Технічний стан мережі 10 кВ задовільний. Більшість ТП/0,4 кВ закритого типу, мають також задовільний стан. За даними Галицького РЕМ сумарне споживання електроенергії за 2012 р. – 9 461 498 кВт. Год/рік, а за 2013 р – 8 861 620 кВт. Год/рік на долю комунально-побутових
потреб приходиться 71,4%.
Для забезпечення необхідної надійності системи зовнішнього електропостачання по мірі потреби проводиться заміна, ремонт і встановлення нових джерел живлення (ТП, мереж, тощо).
Для вирішення схеми електропостачання на перспективу виконано розрахунок електричних навантажень.
Господарсько-побутові та комунальні навантаження підраховано за укрупненими показниками споживання електроенергії за рік на одну людину згідно ДБН Б 2.2-12:2019.
При цьому прийняті нормативи враховують електроспоживання житловими будинками, громадськими закладами, підприємствами комунально-побутового обслуговування (вуличне освітлення, водопостачання, каналізація, теплопостачання).
Розрахунок проведено з врахуванням ступеню благоустрою житлових і громадських будинків: 50% будинків буде обладнано стаціонарними електроплитами.
8450 х (2400х0,8) : 5800 + 8450 х (2000х0,8) : 5700 = 2797+2372 = 5169 кВт
де : 8450 - 50% розрахункової чисельності населення (осіб);
2400 - питома витрата квт.год в рік на 1 жителя для будинків, обладнаних стаціонарними електроплитами;
2000 - питома витрата квт.год в рік на 1 жителя для будинків, не обладнаних стаціонарними електроплитами;
0,8 - коефіцієнт
Сумарне споживання електроенергії на комунально –побутові потреби складає: 16900 × 2200 ×0,8 = 29,74 млн.кВт.год/рік.,
де – 16900 – розрахункова чисельність жителів (осіб)
- 2200 – середня питома витрати кВт год в рік на 1 жителя
- 0,8 – коефіцієнт
Для промислово-виробничих потреб необхідна потужність електроенергії визначається за проектами аналогічних підприємств та за їхніми замовленнями, а також за укрупненими показниками енергоозброєності на підприємствах даної галузі промисловості з урахуванням місцевих умов.
Одним із стратегічних напрямів розвитку промисловості проектом передбачено організацію промислово-комунально-складської зони, в тому числі на площі 27 га індустріального парку. На даній території будуть розміщені підприємства в залежності від комерційного попиту на ділянки. Виходячи з вищевикладеного необхідно розробити проект промислового вузла м.Бурштин, в якому будуть вираховані електричні навантаження.
Зовнішнє освітлення
Зовнішнє освітлення в місті Бурштин здійснюється від 12 ЗТП і 10 ТП загальною потужністю 1780 кВ, розміщених на вулицях Калуській, С. Стрільців, В. Стуса (дві), Проектна, Енергетиків, Гнатюка, Шухевича, Коновальця, Поповича, І.Франка, Герцена, Гагаріна, Шевченка, «ДСФ», Міцкевича, Стефаника, Глинище , в парку, «Атракціони», «Фонтан», «Нова церква».
Існуюча система зовнішнього електропостачання забезпечує необхідну надійність і не потребує зміни на строк дії генерального плану. Проектом передбачається розширення мережі зовнішнього освітлення.
7.5.ТЕЛЕФОННИЙ ЗВ’ЯЗОК, РАДІОМОВЛЕННЯ ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯ
7.5.1. ТЕЛЕФОННИЙ ЗВ’ЯЗОК
Існуючий стан
Телефонний зв’язок у місті Бурштин здійснюється на базі автоматичної телефонної станції (АТС).
У місті існує телефонна станція АТСК ємністю 4000 номерів, яка розміщена в приміщенні
«Укртелеком» (вул. Шухевича). В населеному пункті встановлено 3903 телефонних апаратів в квартирах і 325 службових. Місто телефонізоване на 70,5%. Магістральних мереж – 148,8 км. Крім того жителі міста користуються мобільним телефонним зв’язком (Київстар, МТС, Білайн, Інтертелеком).
Проектні рішення
Відповідно до ДБН Б 2.2-12:2019 потреба в телефонах повинна становити один телефон на одну сім’ю з врахуванням 20 -25 відсотків від кількості сімей на потребу народногосподарського комплексу.
Розрахована потреба в телефонах на розрахунковий строк складає:
6900 сімей × 100% +6900 сімей × 25% = 6900 × 1725 = 8625 телефонних апаратів, що становить 46 відсотків від ємності існуючої АТС.
7.5.2. ПРОВОДОВЕ МОВЛЕННЯ
Існуючий стан
Місто Бурштин радіофіковане від існуючого радіовузла потужністю 15 кВт, розміщеного в приміщенні відділення зв′язку. Магістральних мереж – 184,4 км. Технічний стан задовільний. В місті нараховується 1266 радіоточок, що становить 22,9%.
Мережа проводового радіомовлення проектується кабельно-повітряною.
Проектні рішення
Генеральним планом м.Бурштина передбачається 100 відсоткове забезпечення проводового мовлення кожної сім’ї, та 25% відсотків – народногосподарського комплексу.
Розрахована потреба в радіоточках на розрахунковий строк складає: 6900 сімей × 100% +6900 сімей × 25% = 6900 × 1725 = 8625
Розвиток радіотрансляції передбачається трипрограмним радіомовленням. Телефонні та радіотрансляційні мережі – кабельно – повітряна та підземні (кабелі).
Підсилювальні станції проводового мовлення передбачається розміщувати в будинках АТС, в окремо розташованих будинках та у пристосованих житлових приміщеннях при дотриманні необхідних санітарних норм.
7.5.3. ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Телебачення здійснюється через телестудію «РАІ», супутникове, кабельне (30 – 40 %), цифрове телебачення. Передбачається 100% забезпечення телебаченням.
7.6. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
7.6.1.ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРСПЕКТИВНИЙ РОЗВИТОК
При аналізі існуючого територіального розміщення міста Бурштин виявлено наступні фактори, які визначають перспективи розвитку міста:
Територіальні можливості:
- наявність територій, придатних для будівництва, в західній частині між існуючою забудовою і ЛЕП – 10 кВ.
- наявність територій придатних для промислово-виробничого будівництва в північній частині міста.
Територіальні обмеження:
- з півночі заболочені території та існуюче кладовище;
- зі сходу до території міста примикає водосховище;
- з півдня примикає село Дем′янів. Транспортні обмеження:
- національна (державного значення) автодорога Н-09 Мукачеве - Львів, яка пересікає населений пункт з півночі на південь;
- територіальна (державного значення) автодорога Т-09-10 Бурштин-Калуш;
- обласна автодорога місцевого значення О091002 Світанок-Бурштин;
- високовольтні лінії електропередач 330 кв, 110 кВ, 35 кВ, які проходять в західній частині на відстані 220 м – 850 м від сельбищної території;
- магістральний газопровід Торжок - Долина та газопровід високого тиску від Рогатинської компресорної станції до ГРС.
Санітарно-гігієнічні обмеження:
- два кладовища, розміщені в житловій забудові;
- ПС 35/10 кВ «Рудка», розміщена в житловій забудові.
Крім того, через територію міста протікають р. Охаба і струмок із заходу на схід, а також є круті схили в південній і західній частині міста.
7.7. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІСТА БУРШТИН
Першочергові заходи розвитку міста. (Перший етап 7-10 років.)
Місто Бурштин має близьку перспективу економічного та соціального розвитку, що підтверджена наявністю стратегічних програм, з визначеними проектами та джерелами фінансування, які мають суттєве комплексне значення для життєдіяльності міста, роблять територію однією з точок зростання в масштабі області.
Проекти Стратегії ДТЕК та м. Бурштина на 2013-15рр. – загальною вартістю 20,3 млн. грн. (мають підтверджене співфінансування з боку компанії ДТЕК та інші джерел, здійснюються шляхом державно-приватного партнерства).
Проекти будівництва на території
Будівництво індивідуальної забудови (приватний сектор):
- вул. Миколайчука та вул. Незалежності – 5,0 га.
- вул. Квіткова та вул. Лісна – 5,0 га. Будівництво висотних житлових будинків:
- вул. Коновальця (ПФ «Галицький двір» - 0,3794 га);
- вул. О. Басараб (ПП Пізь Н. – 0,1700 га);
- новий мікрорайон (вул. Івасюка, вул. Сонячна) – школа, дитячий садок, стадіон.
Будівництво станції очистки стічних вод по вул. Липова (розроблений проект). Будівництво каналізаційної станції перекачки по вул. С. Бандери (розробляється проект). Будівництво церков по вул. Шухевича та вул. Коновальця. Будівництво пожежного депо на 4 автомобілів біля гаражного масиву урочища «Глинище».
Будівництво нової автобусної станції по вул. Міцкевича.
Будівництво сміттєпереробного заводу з сміттєсортувальним комплексом на території старих очисних споруд в районі Демешківської сільської ради. (Розробляється проект).
Технопарк пл. 27 га на територію якого будують винесені з південної частини міста база робітничого постачання БуТЕС, ВАТ «Бурхлібокомбінат» (не функціонує), гуртівня, ТзОВ
«Галичина»- транспортні послуги, будівельно-монтажна дільниця БуТЕС. Будівництво (продовження) вул. Котляревського, 0,32 км.
Реконструкція вул.Над Рудкою з 0,3 км з влаштуванням тротуарів. Будівництво вул. Проектна 2, 072 км.
Будівництво моста на струмку Охаба.
Будівництво вул. Коновальця (продовження) 0,2 км.
Реконструкція вул.Проектної, І.Франка, Зеленої, Б.Лепкого, Будівельників, Проектної 1, Івасюка з влаштуванням тротуарів та асфальтного покриття проїзної частини і тротуарів.
Будівництво колективних (групових гаражів на 1200 маш.-місць).
Біжучий ремонт всіх інших вулиць і доріг з доведенням до нормативних параметрів.
Темпи та масштаби забудови міста знаходяться в залежності від перспективної чисельності населення та наявності територіальних ресурсів. Нова політика у формуванні житлового будівництва орієнтується на будівництво квартир чи будинків «на продаж», а також на індивідуальне будівництво.
Визначити обсяги житлового будівництва традиційно на базі досягнення проектної житлозабезпеченості в існуючих соціально-економічних умовах, які склалися в Україні, неможливо, тому що централізованих вкладень держава не виділяє. Під індивідуальне будівництво видано 58 планів. На квартирному обліку в міськвиконкомі зареєстровано 967 сімей. Обсяги будівництва багатоквартирних будинків різко знизилися.
В завершальній стадії будівництва знаходяться 20-квартирний 5-поверховий будинок (1050 м2 загальної площі), 72-квартирний житловий 5-поверховий будинок (5012 м2 загальної площі) та частина приміщень недобудованого корпусу лікарні, перепрофільованого під житловий будинок та офісні приміщення (2200 м2 загальної площі під житло).
Розрахунок обсягів житлового будівництва на розрахунковий строк виконано диференційовано для садибної, блокованої та багатоквартирної забудови. Чисельність населення на розрахунковий строк прийнято 16,9 тис. осіб.
Протягом розрахункового строку вибуде ветхого та аварійного житлового фонду садибної забудови 22558 м2 (164 квартир 443 жителів), а також по планувальних міркуваннях 13684 м2 (192 квартири 462 жителів багатоквартирної забудови і 32 будинки 87 жителів садибної забудови).
Санітарно-захисна зона від двох закритих кладовищ, розміщених в житловій забудові, прийнята 50 м. Ця зона вступає в силу після закінчення кладовищного періоду (не раніше, ніж через 20 років після останнього захоронення), що і враховано при розрахунку проектного житлового фонду.
Всього в житловому фонді, що підлягає вибуттю, проживає 0,992 тис. жителів. Отже: 16,9 тис. осіб – (15,3 тис. осіб – 0,992 тис. осіб) = 2,59 тис. осіб
При коефіцієнті сімейності 2,7 кількість квартир, необхідних для будівництва, становить
959.
Розрахунок нового житлового будівництва приведено нижче в таблиці.
Тип забудови | Загальна площа ділянки (га) | Площа ділянки м2/людину | Кількість осіб | Коефіцієнт сімейності | Загальна кількість квартир(буд.) |
Багатоквартирна (4-9 поверхів) | 2,0 | 20,0 | 992 | 2,7 | 367 |
блокована | 1,5 | 30 | 500 | 2,7 | 185 |
Індивідуальна садибна | 55,0 | 500 | 1098 | 2,7 | 407 |
Всього | 58,5 | 225,87 | 2590 | 2,7 | 959 |
Обсяг нового житлового будівництва на розрахунковий строк розраховується з норми житлового забезпечення на перспективу 30 м2 загальної площі на 1 мешканця при існуючій 26,59 м2.
Нове будівництво житлового фонду
- для населення без житлового фонду:
2,59 тис. осіб х 30 м2/люд. = 77,7 тис. м2
- для населення в житловому фонді, що зберігається:
(15,3 тис. осіб – 0,992 тис. осіб) х (30 м2/особу = 372,506 тис.
Разом це становитиме:
77,7 тис.м2 + 372,503 м3 = 450,203 тис.м2
Основна забудова в місті буде проводитися:
- багатоквартирна (4-9 поверхів) на площі 2,0 га
- блокована (до 3 – поверхів) на площі 1,5 га
- індивідуальна садибного типу на площі 55,0 га
Середня загальна площа садибного житлового будинку орієнтовно приймається 120 м2, при цьому обсяг нового житлового будівництва в садибній забудові становитиме 43,43 тис. м2.
Генеральним планом визначені території для будівництва доступного житла на вул.
О.Басараб, Д. Галицького в мікрорайоні багатоквартирної забудови на площі 0,22 га.
Середня житлова забезпеченість по місту на кінець розрахункового строку становитиме 26,60 м2/жит.
Генеральним планом виділені резервні території для індивідуального садибного і багатоквартирного житлового будівництва загальною площею 50,0 га, що повністю задовольнить потребу в територіях для житлового будівництва.
Динаміка житлового фонду
Тип забудови | Існуючий стан | Вибуття | Розрахунковий строк | Ксім | |||||||||||||
Нове житлове будівництва | Загальний обсяг | ||||||||||||||||
к-ть буд. | к-ть квар. один. | к-ть люде й | м2 заг.пл. | м2 на 1 особу | к- ть. кв. | к-ть люд . | м2 заг. пл. | к-ть ква р. | к-ть люд . | м2 заг. пл. | м2 на 1 люд . | к- сть ква р. | к-сть люд. | м2 заг.пл. | м2 на 1 люд . | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
Багатокварти рна | 69 | 4300 | 10923 | 194977 | 17,85 | 192 | 462 | 9281 | 367 | 992 | 22816 | 23,0 | 4475 | 11453 | 210387 | 18,4 | 2,7 |
Блокована | 11 | 172 | 410 | 8383 | 20,45 | - | - | - | 185 | 500 | 11500 | 23,0 | 357 | 910 | 19883 | 21,8 | 2,7 |
Садибна | 1068 | 1068 | 3967 | 203464 | 51,29 | 196 | 530 | 26961 | 407 | 1098 | 43430 | 39,5 | 1279 | 4535 | 219933 | 49,6 | 2,7 |
Разом | 1148 | 5540 | 15300 | 406824 | 26,59 | 388 | 992 | 36242 | 959 | 2590 | 77746 | 30,0 | 6111 | 16898 | 450203 | 26,6 | 2,7 |
7.7.2. РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ ТА РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ І УСТАНОВ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Виходячи із прийнятої проектно-планувальної структури в генеральному плані міста закладається раціональна організація мережі установ та підприємств обслуговування з відповідним врахуванням радіусів доступності до них. Це забезпечить поряд з іншими факторами найбільш сприятливі умови для проживання населення.
Розрахунок необхідної вмістимості установ та підприємств обслуговування проведений відповідно до «Державних будівельних норм України» та розміщення їх з урахуванням побажань місцевих органів управління.
Розрахунок місткості в установах та підприємствах обслуговування, визначених з розрахункової чисельності населення міста Бурштин – 16,9 тисяч осіб.
Місто є кущовим центром і тому в проекті враховано потребу в установах обслуговування для населення Бурштинського куща (12 сіл), яке орієнтовно становитиме 8 тисяч осіб.
Розрахунок необхідної місткості установ та підприємств обслуговування на розрахунковий строк проведено нижче в таблиці.
№п/п | Найменування установта підприємств обслуговування | Один вимі- ру | Для мешкан-ців міста | Для мешканців сіл прилеглого району | Загаль- на потре-ба | Наяв-ність при-датних підприємст в вміст. фак-тично | Необ- хідне нове будів- ницт-во | Розрахункові розміри земельних ділянок всього га | ||
норма на 1 тис. осіб | загаль- на потре-ба | норма на 1 тис. осіб зони вплив у | загаль-на потре-ба | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
1. Установи народної освіти | ||||||||||
1 | Дитячі дошкільні установи | місць | заг.типу 70% дітей спец-3%, оздор-12% | 850 з них 70030 120 | - | - | 850 | 432 489 | 418 | 40 м2 на 1 місце 5,44 |
2 | Криті басейни для дошкільників | за завдан. | ||||||||
3 | Загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, в тому числі гімназії | 100% дітей 6- 15 років 70% дітей 16-17 років | 2500 | 50% дітей 16-17 років | 300 | 2800 | 1840 260 | 700 За завдан ням | 1х0,3=0,3 3х2,0=6,0 | |
4 | Міжшкільні центри комп′ютерного і вироб-ничого навчання | % від загаль- ної кіль- кості школя- рів | 8 | 226 | 80 | 400 | 626 | об′єкт | 2,0 | |
5 | Позашкільні установи | % від загаль- ної кіль- кості школя- рів ІУ-УІІІ класів | 15,3 | 216 | 5 | 50 | 266 | 310 (муз. школа) | - | за завд. |
6 | Вищі нввчальні заклади | студен- тів | за завдан. | 4-9 | 2 філії | |||||
ІІ. Установи охорони здоров′я, соціального забезпечення, спортивні і фізкультурно-оздоровчі установи | ||||||||||
Будинки-інтернати, територіальні центри соціального обслуговування людей похилого віку та інвалідів, спеціальні житлові будинки | ||||||||||
8 | Будинки-інтернати для людей похилого віку, ветеранів війни і праці (з 60 років) | Місце на 1 тис осіб відповід демогр.гр упи | 28 | 69 | 6-8 | 35 | 104 | присто- совані прим. | 104 | 1,50 |
9 | Будинки-інтернати для дорослих інвалідів з фізичними порушення-ми (з 18 років) | те саме | 28 | 69 | 3 | 15 | 84 | - | 84 | 1,47 |
Спеціальні будинки і школи-інтернати для дітей | ||||||||||
10 | Сімейні дитячі будинки (від 4 до 17 років) | те саме | 3 | 10 | - | - | 10 | - | 10 | за завдан |
11 | Дитячі будинки для дітей-сиріт і без піклу- вання батьків (від 4 до 17 років) | те саме | за завдан- ням замов- ника | - | - | - | - | - | - | - |
12 | Психоневрологічні інтернати (з 18 років) | те саме | 3 | 22 | 3 | 15 | 37 | - | 37 | 0,46 |
Територіальні центри соціального обслуговування людей похилого віку і інвалідів | ||||||||||
13 | Спеціальні житлові будинки і групи квар- тир для ветеранів війни праці і одиноких людей похилого віку | те саме | 60 | 100 | 60 | 48 | 148 | - | 148 | за завдан на проект. |
14 | Спеціальні житлові будинки і групи квар- тир для інвалідів на кріслах-колясках та їхніх сімей | осіб | 0,5 | 8 | 0,5 | 4 | 12 | - | 12 | |
Заклади охорони здоров′я | ||||||||||
15 | Стаціонар усіх типів для дорослих із допоміжними будівля- ми і спорудами | ліжок | 14 | 237 | 4 | 32 | 269 | 165 | 98 | 3,42 |
16 | Поліклініки, амбулато-рії, диспансери без стаціонару | відвіду- вань в зміну | 24 | 406 | 13 | 104 | 510 | 700 | - | 0,5 |
17 | Станції швидкої медичної допомоги | авто- мобіль | 0,1 | 1,69 | 0,1 | 0,8 | 2-3 | 3 | - | 0,1 |
18 | Аптеки | об′єкт | 0,09 | 1,5 | 0,1 | 0,8 | 2 | 11 | - | 0,05 або вбудо-вані |
19 | Молочні кухні | порція за добу на 1 дитину (до 1 року) | 4 | 924 | 4 | 320 | 1224 | - | 1224 | вбудо-вані |
20 | Роздавальні пункти молочних кухонь | м2 заг. площі на 1 дитину (до 1 року) | 0,3 | 69 | 0,3 | 24 | 93 | - | 93 | |
Фізкультурно-спортивні споруди | ||||||||||
21 | Територія | га | 0,8 | 13,5 | 0,1 | 0,5 | 14,0 | 17,0 | ||
22 | Відкриті площинні спортивні споруди у житловому кварталі | га | 0,01 | 0,17 | - | - | 0,17 | 0,17 | ||
23 | Приміщення для фіз- культурно-оздоровчих занять у житловому кварталі | м2 заг. площі | 70 | 1183 | - | - | 1183 | - | 1183 | за завд. на проект |
24 | Спортивні зали загаль- ного користування | Площ і підлоги | за завд. на проект | |||||||
25 | Басейни криті і відкриті загального користуван-ня | м2 площі дзерка-ла води | 48 | 811 | 3 | 24 | 835 | 350 | 485 | |
26 | Приміщення реабіліта-ційного призначення | м2 заг. площі | 15 | 254 | - | - | 254 | - | 254 | |
ІІІ. Установи культури і мистецтва, культові споруди | ||||||||||
27 | Приміщення для куль-турно-масової роботи з населенням, дозвілля й аматорської роботи | місць відвіду- вання | 15 | 254 | - | - | 254 | 50 конфе- ренцзал | 204 | за завд. на проект. |
28 | Танцювальні зали | місць | 6 | 101 | - | - | 101 | 150 | - | -«- |
29 | Клубні установи та центри дозвілля | місць відвіду- вання | 140х4 | 2366 | 20 | 10 | 2376 | 1360 | 1016 | -«- |
30 | Кінотеатри та відео- зали | місць | 20х5 | 338 | - | - | 338 | 300 | - | -«- |
31 | Зали атракціонів та ігрових автоматів | м2 площі підлоги | 3 | 50 | - | - | 50 | 20 | 30 | -«- |
32 | Міські масові бібліотеки | тис. од. збереж. чит. місць | 140 | 66 33 | _1_ 0,5 | _5_ 2,5 | 71 35 | 55 280 | - | -«- |
ІУ. Підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування | ||||||||||
33 | Магазини, всього | м2 торг. площі | 230 | 3887 | 50 | 400 | 4697 | 18307 | - | 1,1 на об′єкті |
з них: | ||||||||||
продовольчих товарів | м2 торг. площі | 80 | 1352 | 20 | 330 | 1682 | 3760 | - | ||
непродовольчих товарів | м2 торг. площі | 150 | 2535 | 60 | 480 | 3015 | 14547 | - | ||
ринкові комплекси | м торг. площі | 30 | 507 | 15 | 120 | 627 | 627 | - | 0,86 | |
34 | Підприємства гро- мадського харчування | місць | 40 | 676 | - | - | 676 | 952 | - | 0,66 |
35 | Магазини кулінарії | м2 торг. площі | 6 | 101 | - | - | - | в існ. магазин | - | 0,05 на об′єкт |
36 | Підприємства побуто-вого обслуговування | робоч. місць | 9 | 152 | 2 | 16 | 168 | 18 об’єктів | 100 | 0,6 |
37 | Виробничі підприємст-ва централізованого виконання замовлень | робоч. місць | 4 | 68 | 2 | 16 | 84 | 2 об’єкти | 72 | 0,5-1,2 |
У. Підприємства комунального обслуговування | ||||||||||
38 | Пральні | біл кг и на изн у змін | 120 | 2028 | 40 | 320 | 2348 | 5000 | - | 0,1-0,2 |
39 | Хімчистки | кг речей за зміну | 11,4 | 193 | 2,6 | 21 | 214 | - | 214 | 0,1-0,2 |
40 | Бані й душові | поми- вочних місць | 5 | 84 | - | - | 84 | 10 | 77 | 0,2-0,4 |
УІ. Організації та установи управління, проектні організації, кредитно-фінансові установи та підприємства зв′язку | ||||||||||
41 | Відділення зв′язку | об′єкт | 0,16 | 3 | - | - | 3 | 2 | - | 0,1 |
42 | Відділення банків | опера -ційна каса | 1 опе- раційна каса на 10-30 тис. Осіб | 1 | - | - | 1 | 4 | - | 0,2 |
43 | Відділення і філіали ощадного банку | опера- ційне місце | 1 опера- ційне місце на 2-3 тис. осіб | 8 | - | - | 8 | 2 (5) | 3 | 0,5 |
44 | Організації та установи управління | об′єкт | за завдан. на проект. | 1 | - | - | 1 | 1 | - | 0,01 |
45 | Юридичні консультації | роб. місце | 1 юрист- адвокат на 10 тис. осіб | 2 | - | - | 2 | 3 | - | 0,01 |
46 | Нотаріальна контора | роб. місце | 1 нотаріус на 30 тис. осіб | 1 | 1 | 2 | - | 0,01 | ||
УІІ. Установи житлово-комунального господарства | ||||||||||
47 | Житлово- експлуатацій-ні дільниці | об′єкт | 1 об′єкт на 20 тис. осіб | 1 | - | - | 1 | 1 | - | 0,15 |
48 | Пункт прийому вторин-ної сировини від насе-лення | об′єкт | 1 об′єкт на 20 тис. осіб | 1 | - | - | 1 | - | 1 | 0,01 |
49 | Пожежне депо | пожеж на авто- машина | 1 на 4 тис. осіб | 5 | - | - | 5 | 2 | 4 | 0,6 |
50 | Готелі | місць | 4,8 | 81 | - | - | 81 | 101 | - | 0,43 |
51 | Громадські вбиральні | прилад | 1 | 17 | - | - | 17 | 17 | - | 0,01 |
52 | Бюро похоронного обслуговування | об′єкт | не менше 1 на 50 тис. осіб | 1 | - | - | 1 | - | 1 | 0,01 |
53 | Кладовище традиційно-го поховання | га | 0,24 | 4,06 | - | - | 4,06 | 1,5 | 2,56 | 4,06 |
7.8.ПРОЕКТНИЙ РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ
Проектом Генерального плану передбачається зменшення території міста Бурштин за рахунок виводу земель, що розташовані біля південо-західної існуючої межі, що належать до земель Галицького національного парку. На розрахунковий період площа населеного пункту становитиме 992,37 га. Розвиток міста відбуватиметься за рахунок освоєння раніше відведених земель під житлове будівництво, територій вільних від забудови тимчасово озеленених, зміни функціонального призначення сільськогосподарських земель у межах населеного пункту.
Проектний розподіл території населеного пункту на розрахунковий строк наведений у таблиці 10.1.
7.9.ПРОЕКТНА ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
Генпланом визначено межі сельбищних територій з диференціацією забудови по поверховості та черговості будівництва, а також формування громадського центру, рекреаційної зони, промислово-комунальних територій. Проектом передбачено створення нових кварталів садибної забудови в західній частині, блокованої забудови в південній і західній частині, багатоквартирної забудови в південно-західній частині міста розпочатої забудови між вулицями Стуса, Коновальця та Данила Галицького та вихід масивом багатоквартирної забудови на другу чергу будівництва на захід від вул. Стуса. Резервні території садибної житлової і громадської забудови передбачено в західній частині вздовж об’їзної дороги за межами охоронних зон трьох високовольтних ліній.
Загальноміський центр
Громадський центр формується на основі вже складеного, як його продовження вздовж вул. С. Бандери, Калуської та навколо пішохідного бульвару Січових Стрільців з відгалуженням від нього до критого ринку, відділення зв′язку та в іншу сторону до міської ради.
Заклади періодичного та епізодичного обслуговування: будинки культури, музеї, виставкові зали, спорткомплекси, адмінустанови розміщені в центрі міста. Заклади повсякденного обслуговування: дитячі садки, школи – розміщені як в центрі так і безпосередньо в житлових масивах.
В новому масиві індивідуальної житлової забудови, в західній частині в районі вулиць Івасюка – Проектна передбачено створення нового громадського центру з повним набором об′єктів повсякденного, обслуговування: в складі ЗОШ І-ІІІ ст., дитсад на 180 місць, фізкультурно-оздоровчий центр, культурно-громадський центр, торговий комплекс. В південній частині в проектному масиві багатоквартирної забудови (вул. Стуса) заплановано пожежне депо на 5 автомобілів, ділянка інтернату для людей похилого віку, інвалідів з фізичними порушеннями, психоневрологічний інтернат. В старій частині міста існуючий громадський підцентр пропонується ущільнити і доповнити об′єктами громадського обслуговування.
Розташування комунально- складських об′єктів та промпідприємств
Чітко обмежено проектом генплану проектні промислові та комунально-складські території – в північній частині міста. На території майбутнього індустріального парку пропонується розміщення комплексу промислових та складських підприємств ІІІ, ІV і V шкідливості з санітарно-захисними зонами 300м, 100м і 50 м за принципом відцентровості та максимальної віддаленості від житлової забудови підприємств з вищим класом небезпеки та розміщенням підприємств з вищим класом небезпеки та розміщенням підприємств з меншим
класом небезпеки з впровадженням безвідходних технологій у периферійній частині промислового майданчика.
Виходячи з міркувань забезпечення гнучких планувальних рішень для майбутніх інвесторів, чіткі межі поділу території не встановлюються, а будуть визначені в залежності від комерційного попиту на ділянки. При проектуванні вказаної промислової зони передбачається комплексна система інженерного забезпечення території із усіма необхідними об’єктами інженерної інфраструктури, яку передбачається використовувати і розвивати надалі. Наявність інженерних мереж остаточно повинна бути уточнена на наступних стадіях проектування, при погодженні в установленому порядку з усіма інженерними службами міста. Запрпонована під індустріальний парк ділянка включена до генерального плану міста, як промислова зона. Для забезпечення промислово-виробничих і комунально-складських підприємств водопостачанням на даній території передбачається будівництво водозабору з поверхневого джерела водопостачання – каналу.
Проектом встановлено санітарно – захисну зону (І – пояс).
При внесенні змін генплану уточнено наявність у житловій зоні існуючих підприємств, їх потужність, передбачене перенесення та перепрофілювання і встановлено нормативні санітарно – захисні зони.
Перелік підприємств, які підлягають перенесенню в промзону або перепрофілюванню
Таблиця 7.9.1.
№ За експлі кацією | Назва підприємств | Вид діяльності | Перспективне використання території | |
Існуючий | За генпланом | |||
69 | на вул. Міцкевича (південний схід) | Спортивно – оздоровчі заклади з об’єктами обслуговування | ||
ВАТ “Бурхлібокомбінат (пустуючі приміщення)” | Пустуючі приміщення | Перенесено в промзону | ||
70 | База робітничого постач. БуТЕС | Пустуючі приміщення | Перенесено в промзону | |
71 | ТзОВ “Гличина” | Транспортні послуги | Перенесено в промзону | |
72 | Будівельно-монтажна дільниця БуТЕС | Будівельно- монтажні роботи | Перенесено в промзону | |
90 | Гуртівня | Склади | Перенесено в промзону | |
79 | на вул. С.Бандери (північний схід) | Комунального призначення | ||
Бурштинська сільгосптехніка | Пустуючі приміщення | Комунальні | ||
80 | Зерносклад | Пустуючі приміщення | Комунальні | |
96 | Машино-тракторна станція | Столярні вироби | Столярні вироби | |
77 | Цех з виготовлення пам’ятників | Виготовлення пам’ятників | Столярний цех | Залишається без змін |
75 | на вул.Шевченка | |||
Столярний цех | Столярні вироби | Столярні вироби | Залишається без змін | |
67 | ТзОВ “Ліга” | Пилорама | Столярний цех | Зменшено територію |
Об′єкти, які знаходяться в східній частині міста (рибгосп. та інші) та південній частині (гаражі та інші) залишаються на існуючих територіях. Індивідуальні гаражі, розташовані в західній частині, доповняться проектним масивом індивідуальних гаражів.
Система озеленення та рекреації
На території міста Бурштин досить розвинута рекреаційна зона. За даними звіту (форма 6-зем) площа зелених насаджень загального користування становить 15,66 га, а за даними проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок – 17,53 га (11,24 м2/особу) при нормативній 10,0 м2/особу і представлені:
- парком культури і відпочинку вздовж каналу в східній частині міста - 12,8 га;
- парком в старій частині міста - 2,46 га;
- сквером на вул.Енергетиків, Будівельників - 0,36 га;
- сквером на вул. Коновальця - 0,59 га;
- сквером на вул. Стуса – Коновальця - 0,43 га;
- сквером на вул. Січових Стрільців - 0,3 га;
- сквером на вул. Бандери - 0,59 га.
Поряд з водосховищем створено основну рекреаційну зону міста. Проектом пропонується доповнити її відпочинково-рекреаційним масивом на північ від існуючого парку орієнтованою площею 4,24 га, що дасть змогу ув′язати існуючу відпочинкову зону з проектним яхтклубом та гребною базою.
В проектних масивах індивідуальної житлової забудови в західній частині пропонується створити рекреаційні зони орієнтованою площею біля струмка Над Рудкою – 1,42 га, в районі вул.Проектна 2 – Струмок Охаба – 0,98 га, біля струмка Охаба – 0,94 га. В проектному масиві багатоквартирної забудови на межі з гаражами – рекреаційну зону площею 0,22 га. Загальна площа зелених насаджень загального користування за даним проектом становить 25,33 га (14,99 м2/особу) при нормативній потребі 16,9 тис. осіб х 10м2/особу = 16,9 га.
Вулично-дорожня мережа
Основною проблемою є проходження практично через все місто по національній автодорозі Н – 09 транзитних транспортних потоків в напрямку Львова та Івано-Франківська.
Ключовою пропозицією генплану є створення об′їзної дороги навколо міста, що дасть змогу зменшити транспортне навантаження з центральної осі – вулиці міста.
Основними магістральними вулицями міста, по яких здійснюються зв′язки житлових утворень з промпідприємствами, об′єктами зовнішнього транспорту, зонами відпочинку, а також виходами на зовнішні дороги є магістральні вулиці Бандери, Калуська, Міцкевича, Шевченка.
Магістральними вулицями також будуть Проектна, Стуса, Проектна 4, Шухевича та вулиця, яка дублює об′їзну дорогу вздовж проектного масиву індивідуальної забудови, що далі буде мати зв′язок через село Дем′янів з існуючою національною автодорогою державного значення Н-09 Мукачеве-Львів.
7.10. ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНИЙ ПРОГНОЗ
З метою охорони і оздоровлення оточуючого середовища в генеральному плані міста Бурштин рекомендовано виконати ряд технологічних і планувальних заходів.
Намічений комплекс заходів повинен реалізовуватись через задіяння економічних важелів управління економікою та заходів України і органів місцевого самоврядування щодо екологічного стану, санітарно-епідеміологічного контролю території.
Щодо охорони атмосферного повітря рекомендовано виконати комплекс заходів:
- здійснити будівництво об′їзної дороги м. Бурштин;
- здійснити будівництво нового полігону для розміщення твердих відходів;
- максимально використати в будівельних і інших цілях тверді відходи Бурштинсь-кої ТЕС;
- застосування нових технологій та обладнання, у тому числі очисного устаткування, що дозволить зменшити шкідливий вплив на оточуюче середовище, а також перенесення окремих джерел шкідливого впливу, які межують з житловою забудовою, у глибину виробничих майданчиків, та в подальшому узгодити в установленому порядку з органами санітарного епідеміологічного контролю скорочення розміру нормативних санітарно-захисних зон;
- на територіях підприємств розташованих в межах населеного пункту пропонується передбачити здійснення виробництва, яке буде відноситись до IV та V класу шкідливості із дотриманням санітарно-захисної зони розміром 100 та 50 м відповідно;
- розроблення проектів організації санітарно-захисних зон нових промислових територій у комплексі з проектом будівництва підприємств з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у генеральному плані;
- інтенсивне озеленення та упорядкування санітарно-захисних зон (між джерелами та житловою забудовою).
Окрім того, з метою забезпечення нормативної якості повітря рекомендується:
- проведення реконструкції комунальних систем та об’єктів тепло- і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій з енергозбереження;
- коригування транспортної схеми; покращення дорожнього покриття вуличної мережі; (детальніше див. розділ «Транспорт»);
- розширення зелених смуг вздовж автодоріг з високою інтенсивністю транспортних потоків для зниження ступеню пилового забруднення;
- здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
воді;
Щодо охорони водного басейну:
- Будівництво станції пом′якшення води від солей твердості, які наявні в питній
- розроблення спеціалізованого проекту землеустрою з урахуванням наявної
містобудівної документації щодо визначення прибережної захисної смуги водних об’єктів,
відповідно до вимог Водного та Земельного кодексів України, із проведенням планувальної організації та благоустрою даних територій;
- здійснення екологічного оздоровлення водних об’єктів міста Бурштин за рахунок проведення гідротехнічних заходів;
- розроблення робочого проекту та будівництво мережі зливової каналізації;
- дотримання режиму у межах першого поясу зони санітарної охорони (зони суворого режиму) підземних джерел водопостачання (свердловин);
- буріння нової свердловини з облаштуванням станції водо підготовки (за необхідністю);
- застосування локальних очисних споруд каналізації закритого типу з дотриманням параметрів санітарно-захисних зон в залежності від визначеної потужності даних споруд. Остаточні розміри санітарно-захисних зон та потужності очисних споруд будуть конкретизовані на подальших стадіях проектування та за рахунок здійснення спеціалізованої проектної документації;
Стосовно охорони ґрунтів:
- проведення геохімічного обстеження території міста Бурштин;
- 100% охоплення території планово-подвірною санітарною очисткою, реалізація програми роздільного збору побутових відходів, що дозволить зменшити на 30-50% обсяг вивозу твердих побутових відходів;
- покращення дорожнього покриття вуличної мережі;
- Покращення технічного стану водосховища-охолоджувача та якості поверхневих вод у водосховищі і р.Гнила Липа;
- Зменшення кількості захоронення золи на діючих полігонах шляхом провадження технологій по збільшенню відбору (орієнтовно на 70 тис.т/рік) сухої золи з подальшою її реалізацією підприємствам будівельної індустрії.
- Встановлення обладнання для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (Заміна електрофільтрів на енергоблоці №5)
- Розширення та реконструкція систем роздільної каналізації, каналізаційних мереж споруд на них. (Реконструкція напірного колектора фекальних стічних вод ТЕС-очисні споруди КП «Житловик»).
- Будівництво розширення та реконструкція споруд, придбання та впровадження установок, обладнання та машин для збору, транспортування, перероблення, знешкодження та складування промислових відходів виробництва. (Реконструкція та технічне переоснащення системи пневмозоловидалення енергоблоків Бурштинської ТЕС).
Ландшафтно-планувальні заходи:
- формування планувальної структури території міста Бурштин з урахуванням особливостей ландшафту;
- поліпшення стану і збереження існуючих, а також створення нових зелених насаджень у межах населеного пункту;
- формування СЗЗ (озеленення, благоустрій) виробничих та комунальних об’єктів;
- формування єдиної системи контрольно-спостережних постів системи моніторингу навколишнього середовища.
Щодо фізичних факторів впливу на навколишнє середовище (шум та електромагнітне забруднення):
Основним джерелом шумового забруднення є автомобільний транспорт.
Забезпечення нормативного санітарно-гігієнічного стану прилеглих до вулиць та залізниці територій забезпечується переважно за рахунок створення придорожніх захисних зелених насаджень та дотримання правил землекористування в межах захисних смуг доріг та дотримання санітарних розривів згідно ДБН Б.2.2-12:2019.
Згідно державними санітарними нормами і правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства озорони здоров’я України 19 червня 1996 року №173 допустимі рівні звуку (ДБА) на територіях, що безпосередньо прилягають до житлових будинків (додаток №16) такі:
LАекв. – 55 (вдень), 45 (вночі)
LАмакс. – 70 (вдень), 60 (вночі)
Примітка додатку №16 допускає збільшення рівня звуку в першому ряді житлових будинків на 10 ДБА.
LАекв(шумова характеристика джерел шуму):
- автодорога 79 ДБА;
- житлові вулиці 73 ДБА;
- промислово-виробничі території 55 ДБА;
Конструкція вікна знижує рівень шуму на 30 ДБА, двох-трьохрядна смуга зелених насаджень шириною 25 метрів знижує рівень шуму на 10ДБА. Віддаленістю житлових будинків від джерел шуму досягається допустимий рівень звуку в житлових приміщеннях, або нижчий допустимого.
Намічені технологічні і планувальні заходи покращать стан навколишнього середовища міста, дозволять створити естетично-привабливе і екологічно-контрольоване середовище проживання.
Таблиця 7.10.1.
№п/п | Назва підприємств і об’єктів | Відстань до забудови, м | Кількість будинків в зоні | |
по нормі | фактично | |||
1. | Цвинтар діючий | 300 | 290 | 1гром.буд. |
2. | Гуртівня, автосервіс, продбаза, цегельний завод (недіючий) | 100-50 | 20 | 15 |
3. | Цвинтар закритий | 50 | 10 | 9ж.б., 2 гром. буд. |
3. | Ліга «ЛТД» | 100 | 90 | 1 |
4. | АЗС | 50 | 20 | 9 |
5. | Індивідуальні гаражі: південь півд.захід | 50 50 | 20 55 | 3 - |
6. | База робітн. постачання | 50 | 20 | 1-спорткомплекс (частково) |
Для покращення санітарно-гігієнічного стану і безпечного проживання людей необхідно дотримуватись всіх нормативно-допустимих розривів, інженерно-технічних заходів, проводити озеленення тощо.
Особливу увагу необхідно приділяти дотриманню вимог охоронних зон від газопроводів, ВЛЕП, підземних комунікацій.
В місті Бурштин існує планово-регулярне очищення, якою охоплено 85% житлових будинків. Знешкодження твердих побутових відходів здійснюється на сміттєзвалищі пл. 3,7 га розташоване на відстані 10 км на південь від міста між селами Різдвяне і Німшин. Яке вичерпало свій земельний ресурс (100 % наповненості) і не відповідає санітарним та екологічним нормам. Дане сміттєзвалище підлягає рекультивації з санацією для відновлення екологічного балансу грунту і водойм порушених в результаті діяльності людини. Рідкі побутові відходи знешкоджуються на очисних спорудах промпобутової каналізації. На вулицях міста на 22 ділянках встановлено 168 контейнерів.
Для санітарного очищення використовуються 24 машини транспортних засобів у т.ч. 2 асенізаційні, 3 сміттєвози, 9 тракторів, 2 прибиральні машини, 8 бортових машин. Крім того є 4 легкових автомобілів.
Відповідно до норм ДБН 360-92** п.10.33 розрахунковий об′єм накопичення твердих побутових відходів та сміття з вулиць за проектної чисельності населення міста 16,9 тис. осіб складе 5,1 тис. тонн/рік (25 тис. м3/рік) . До існуючого звалища-полігону прокладена дорога з твердим покриттям. Системи інженерного обладнання, свердловини для спостереження за станом підземних водоносних горизонтів і лабораторним контролем відсутні. Територія не задовільняє потребам на розрахунковий строк. В даний час розробляється проект сміттєпереробного підприємства на 5 тис.кг/год ( 43,8 тис. тонн/рік) із сміттєсортувальною станцією для Галицького району. Завод розмітиться на території старих очисних споруд в районі Демешківської сільської ради. Залишки відходіввід сміттєпереробного заводу складуються на території старих очисних споруд площею 5,1 га. Рідкі відходи передбачається вивозити на зливні станції, з подальшою подачею на очисні споруди промпобутової каналізації. На кінець розрахункового строку генплану намічається каналізування усієї забудови міста, тому об′єм відходів має поступово зменшуватися.
Для санітарного очищення міста існуюча кількість транспортних засобів майже повністю задовольнить потреби з можливою заміною новими. Парк для зберігання і обслуговування транспортно-прибиральних засобів передбачається розмістити в районі очисних споруд.
Захоронення мертвих тварин проводиться на скотомогильнику з біологічними камерами, розміщеному між с. Коростовичі і урочищем «Касова гора» за дачними ділянками.
Санітарне та епідемічне благополуччя населення.
- Реалізація програм, що пов’язані з повномасштабною реконструкцією та модернізацією енергоблоків ДТЕК Бурштинської ТЕС, а також проектів по будівництву установок для генерації електричної енергії з використанням енергії біомаси, біогазу, тощо.
У 2010 році Україна приєдналася до європейського Енергетичного співтовариства і зобов’язалася до 2018 року виконати жорсткі вимоги ЄС щодо зниження впливу ТЕС на екологію. ДТЕК інвестує значні кошти у зменшення рівня викидів в атмосферу та мінімізацію негативного впливу на середовище:
- Реконструкція блоку №5 з заміною електрофільтрів Бурштинської ТЕС та капітальні ремонти енергоблоків №3 та №4 – 203 р. на суму 545,5 млн грн.
В рамках реконструкції блоку №5 модернізовано котлоагрегат, турбіну, турбогенератор, електротехнічну частину блоку, системи контролю і управління цього енергоблоку. З метою охорони атмосферного повітря замінено старі електрофільтри на нові фірми << RAFAKO – SA >> (Польща), проведено заміну димососів і газоходів. Завдяки новим електрофільтрам забезпечується зменшення екологічних показників по викидах твердих частинок в атмосферу до рівня не більше 50 мг/м3. Це найбільший проект у екологічній програмі року, на який ДТЕК Бурштинська ТЕС направила 80, 2 млн.грн.
- У 2013 році розпочато маштабний проект нарощування ярусів золовідвалу №3, що дає можливість створити зведені ємності для складування промислових відходів без виділення додаткових ділянок землі.
Загальна вартість проекту, котрий заплановано завершити в 2022 році, становить 97 млн. грн. В рамках першої черги реалізації цього проекту проводиться заміна золопроводу, оскільки нині діючий втратив свою продуктивність на 90 %. Завдяки влаштуванню нового золоприводу покращиться транспортування зволоженої золи з промислового майданчика ДТЕК Бурштинська ТЕС на золовідал №3, підвищиться надійність та економічність роботи обладнання золовидалення ТЕС, зменшаться експлуатаційні витрати.
- Реконструкція основного обладнання енергоблоків ТЕС збільшують сумарну видавану потужність станції і навантаження на розподільчі пристрої, що супроводжує необхідність модернізації ВРП, як важливої складової частини оновлення всієї ТЕС загалом. Модернізація ВРП продовжить термін експлуатації електротехнічного обладнання розподільчих пристроїв на 25 років, підвищить надійність і економічність роботи станції загалом. Модернізація ВРП проводиться для підвищення його надійності та експлуатації придатності, адже обладнання експлуатується з 50 – 70 –х років минулого століття й уже фізично та морально застаріло.
У 2014 році планується технічне переоснащення відкритих розподільчих пристроїв (ВРП) ДТЕК Бурштинської ТЕС. Інжинірингова компанія <<Електроналадка >> (ДТЕК) розробить проектну документацію на реконструкцію ВРП для визначення технічних, технологічних, екологічних та інженерних рішень об’єкта. На 2014 – 2018 роки заплановано закупівлю обладнання, проведення демонтажних, монтажних і пусконалагоджувальних робіт. Вартість угоди складає 186,93 млн. Грн. Роботи повинні завершити до вересня 2019 року.
- Розробка техніко – економічного обгрунтування будівництва сучасного енергоблоку потужністю 800 МВт (грант USTDA – Агенство по торгівлі і розвитку Сполучених Штатів Америки профінансує американське агенство на 600 тисяч доларів). Американське агенство зацікавлене в підтримці своїх виробників. Так як ТЕО буде розробляти американська сторона, ДТЕК буде запропоновано технічне рішення з використанням технологій виробників із США. Всього до 2030 року ДТЕК планує виділити на комплексну модернізацію і нове будівництво енергоблоків до 20 млн.доларів США. Це сприятиме поліпшенню екологічних показників роботи електростанції, відповідно до реконструкції зменшаться в 30 разів.
Модернізація енергогалузі, проведення її до екологічних норм Європейського енергосуспільства дозволить повністю замінити чотири існуючих застарівших блоки, які були побудовані в 1960 – х роках, потужністю по 200 МВт кожний. Будівництво нового блоку також підвищить енергоефективність станції в цілому і значно зменшить шкідливі викиди пилу, сірчаних і азотних сполук. Це позитивно відобразиться на екосистемі Івано-Франківської області.
Кладовища
В Бурштині є 3 кладовища:
1. На вул.Поперечній, Єврейське кладовище на пл. 1,3га закрите до 1939 року, захоронення не проводяться. Підлягає охороні, як пам’ятка історії – меморіальний комплекс.
2. В центральній частині на вул. Бандери, Міцкевича на площі 2,5га, закрите (розпорядження Бурштинської міської ради від 22 липня 2008р. №208) з дозволом поховання в особливих випадках по узгодженню з виконавчим комітетом міської ради. В 50ти метровій санітарно-захисній зоні знаходиться 8 житлових будинків.
На даному кладовищі є резерв для 30 поховань. На вул.Бандери в районі кладовища є централізоване водопостачання і каналізація.
3. В північній частині міста на відстані 170м від вул. Бандери на пл. 2,60га є діюче кладовище на якому є вільні території для поховань пл. 1,5га.
Потреба території під кладовище на розрахунковий строк (20 років) при чисельності населення 16,9 тис. осіб і нормі 0,23га на 1 тис. осіб становить 16,9х0,23=3,9га– 1,5га (існуюче)=2,4га.
Генпланом виділено території для розширення кладовища в північному напрямку існуючого(діючого) кладовища площею 2,4га.
Біля Бурштинської ТЕС розміщений цех утилізації відходів виробництва. В районі с.Бовшів (8км) від міста Бурштин розташований цех для виробництва зольно-цементної цегли.
8. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
При розробці генерального плану враховувалися вимоги пожежної безпеки відповідно до розроблених Міністерством внутрішніх справ України «Правилами пожежної безпеки України» і ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
Для забезпечення пожежної безпеки в місті є пожежне депо в південній частині міста на розі вулиць Міцкевича – Шухевича.
Розрахунок потреби виконаний на постійне населення міста Бурштин. Проектом передбачаються наступні містобудівні протипожежні заходи:
- зонування території населеного пункту;
- дотримання щільності житлової забудови у відповідності з поверховістю, дотримання нормативних розривів між комплексами будівель та споруд, організація зелених насаджень загального, обмеженого користування, застосування вогнестійких матеріалів, улаштування внутрішньо квартальних проїздів та під’їздів до будинків;
- організація санітарно-захисних зон від промислових та комунально-складських підприємств;
- створення єдиної системи зелених насаджень різного призначення, що об’єднають між собою сельбищні, промислові, комунально-складські зони, яка у випадках пожежної небезпеки повинна створити шляхи евакуації населення і під’їзду пожежних машин;
- дотримання нормативних протипожежних відстаней між будинками та спорудами.
Елементи водопровідної системи, що відносяться до протипожежного водопостачання,
– першої категорії, низького тиску. Передбачено можливість встановлення пожежних гідрантів через 150 м один від одного.
Витрата води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) з водопровідної мережі при кількості мешканців на розрахунковий строк 16,9 тис. осіб приймається 2 одночасні пожежі.
2×15л/сек × 3 × 3 600 = 324 000 л/добу = 324 м3/добу
Витрата води для промпідприємств 10% × 2 905 = 290 м3/добу.
Протипожежний запас намічається зберігати в резервуарах чистої води. Також передбачається організація пірсів та розворотних майданчиків розміром 12×12 м для можливості забору води пожежними автомобілями з природних та штучних водоймищ. Протипожежний водопровід, як правило, слід приймати низького тиску.
9. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
9.1. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ МІСТА БУРШТИН
Таблиця 10.1
№ | Назва показників | Одиниці виміру | Значення показників | |
Існуючий стан | Етап 2041 р. | |||
1 | Населення | осіб | 15000 | 16900 |
2 | Територія в межах населеного пункту, всього: | га | 995,50 | 992,38 |
Житлової забудови, всього | га | 219,94 | 350,85 | |
у тому числі | ||||
садибної | га | 179,57 | 297,574 | |
блокованої | га | 2,84 | 6,35 | |
багатоквартирної | га | 37,53 | 46,93 | |
Громадської забудови, всього | га | 54,34 | 62,34 | |
Виробничої, всього | га | 48,54 | 49,61 | |
Комунальної, всього (кладовище) | га | 6,02 | 8,68 | |
території головних споруд інженерної інфраструктури | 0,21 | 0,29 | ||
кладовищ | 5,81 | 8,40 | ||
Складської, всього | га | 23,741 | 26,714 | |
Території спецпризначення | га | 0 | 0 | |
Транспортної інфраструктури, всього | га | 115,14 | 115,14 | |
вулично-дорожньої мережі | га | 115,14 | 115,14 | |
Ландшафтно-рекреаційної та озелененої | га | 21,62 | 479,397 | |
у тому числі | ||||
озеленені території загального користування | га | 17,845 | 390,883 | |
озеленені території спеціального призначення | га | 0 | 88,52 | |
лісів | га | - | - | |
дач та садівницьких товариств | га | - | - | |
пляжів | га | - | - | |
Природно-заповідного фонду, всього | га | 3,77 | 3,77 | |
Водних поверхонь | га | 11,00 | 11,00 | |
Сільськогосподарських угідь | га | 242,861 | - | |
Інші території, всього | 248,54 | - | ||
3 | Житловий фонд, всього: | тис. м2 | 406,824 | 450,203 |
к-сть буд | 1148 | 6111 | ||
Розподіл житлового фонду за видами забудови: | ||||
садибна | тис. м2 | 203,464 | 219,933 | |
к-сть квартир | 1068 | 1279 | ||
блокована | тис. м2 | 8,383 | 19,883 | |
к-сть квартир | 11 | 357 | ||
багатоквартирна | тис. м2 | 194,977 | 210,387 | |
к-сть квартир | 69 | 4475 | ||
Середня житлова забезпеченість населення загальною площею | м2/чол. | 26,59 | 26,6 | |
4 | Нове житлове будівництво, всього: | тис. м2 | - | 77,746 |
№ | Назва показників | Одиниці виміру | Значення показників | |
Існуючий стан | Етап 2041 р. | |||
к-сть квартир | - | 959 | ||
одноквартирне садибне | тис. м2 | - | 43,430 | |
к-сть квартир | - | 407 | ||
блоковане | тис. м2 | - | 11,500 | |
к-сть квартир | - | 185 | ||
багатоквартирне | тис. м2 | - | 22,816 | |
к-сть квартир | - | 367 | ||
5 | Об’єкти громадського обслуговування: | |||
дитячі дошкільні заклади | місць | 432 | 850 | |
загальноосвітні школи | місць | 2100 | 2800 | |
пожежні депо | пожежний автомобіль | 2 | 6 | |
пожежний пост | об’єкт | - | - | |
6 | Вулично-дорожня мережа та транспорт населеного пункту | |||
Довжина вулиць і доріг, всього: | км | 33,68 | 91,43 | |
Щільність вулиць і доріг, всього | км/км2 | 0,047 | 0,111 | |
Довжина подвійного шляху ліній пасажирського транспорту, всього | км | 12,88 | 34,54 | |
у тому числі | ||||
автобуса | км | 12,88 | 34,54 | |
Щільність мережі наземного пасажирського транспорту | км/км2 | 0,018 | 0,042 | |
Рівень автомобілізації легкового автомобільного транспорту | машин на тис. чол. | 250 | 350 | |
Кількість місць постійного зберігання автомобілів (відкриті автостоянки) | машино- місць | 1206 | 4200 | |
6 | Інженерне забезпечення ** | |||
Водопостачання | ||||
Сумарний відпуск води | тис. м3/добу | 2,44 | 5,28 | |
Каналізація | ||||
Загальне надходження стічних вод | тис. м3/добу | 2,70 | 4,47 | |
Сумарна потужність очисних споруд | тис. м3/добу | 7,2 | 12,0 | |
Електропостачання | ||||
Сумарне споживання електроенергії | млн.кВт год/рік | 8,862 | 29,74 | |
Потужність джерел покриття електронавантажень | тис. кВт | 4+25МВА 2Х6 МВА | 4+25МВА 2Х6 МВА | |
Теплопостачання | ||||
Потужність централізованих джерел тепла, всього | МВт | 150653 | 155725 | |
Подача тепла, всього | МВт | 129538 | 133900 | |
№ | Назва показників | Одиниці виміру | Значення показників | |
Існуючий стан | Етап 2041 р. | |||
Газопостачання | ||||
Споживання газу | млн. м3/рік | 4,238 | 4,066 | |
7 | Інженерна підготовка та захист території | |||
Влаштування пляжу | га | - | - | |
Благоустрій водойм | га | - | 11,00 | |
Захист від підтоплення | га | - | - | |
Ліквідація заболоченостей | га | - | - | |
Протиерозійні заходи | га | - | - | |
Протизсувні заходи | га | - | - | |
Рекультивація порушених територій | га | - | 1,2 | |
Дощова каналізація | км | - | 19,75 | |
Очисні споруди дощової каналізації | одиниць | - | 2 | |
8 | Санітарне очищення території | |||
Обсяги твердих побутових відходів | тис. т/рік | - | 5,07 | |