Закону України “Про вищу освіту” від 01.07.2014 № 1556-VII;

Додаток

до наказу начальника Національного університету оборони України

імені Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx 08 вересня 2017 року № 236

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО СИСТЕМУ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ІМЕНІ XXXXX XXXXXXXXXXXXXX

Ухвалено Вченою радою Національного університету оборони України імені Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx протокол № 12 від “31” серпня 2017 року

Київ – 2017

І. Загальні положення

1.1. Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (далі – Положення) у Національному університеті оборони України імені Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx (далі – Університеті) визначає концептуальні засади інституційної стратегії якості, механізми її практичної реалізації, шляхи і способи безперервного підвищення якості підготовки військових фахівців із вищою освітою.

1.2. Нормативно-правова основа внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в Університеті.

Положення розроблене на основі чинних нормативно-правових документів:

Закону України “Про вищу освіту” від 01.07.2014 № 1556-VII;

Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 26.11.2015 № 848-VIIІ;

Указу Президента України від 25.06.2013 №344/2013 “Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року”;

Указу Президента України від 24.09.2015 №555/2015 “Про нову редакцію Воєнної доктрини України”;

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341 “Про затвердження Національної рамки кваліфікацій”;

Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1187 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти”;

ДСТУ ISO 9000–2007 (Системи управління якістю. Основні положення та словник);

ДСТУ ISO 9004–2001 (Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності);

Наказу Міністерства оборони України від 20 липня 2015 № 346 “Про затвердження Положення про особливості організації освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладах України”;

Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG);

Наказу Міністерства освіти і науки України від “Про деякі питання оприлюднення інформації про діяльність вищих навчальних закладів” від 19 лютого 2015 року № 166;

Статуту Національного університету оборони України імені Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx;

Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті оборони України імені Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx.

Матеріали Положення ґрунтуються також на результатах аналізу вітчизняного і світового досвіду щодо функціонування і прогнозування розвитку вищої військової освіти та здійснення відповідного освітнього моніторингу у провідних ВВНЗ Збройних Сил України.

1.3. Основні поняття та їх визначення (глосарій), що введені Законом України “Про Вищу освіту”, адаптовані до особливостей освітньої діяльності Університету і вживаються у цьому Положенні.

Автономія вищого навчального закладу – самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених Законом України “Про Вищу освіту” (п. 1, ст. 1, розділ І).

Акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет: відповідності стандарту вищої освіти; спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання; досягнення заявлених у програмі результатів навчання (п. 4, ст. 1, розділ І).

Вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти (п. 5, ст. 1, розділ І).

Галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка (п. 8, ст. 1, розділ І).

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС (п. 9, ст. 1, розділ І).

Здобувачі вищої освіти – особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації (п. 11, ст. 1, розділ І).

Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту (п. 12, ст. 1, розділ І).

Компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти (п. 13, ст. 1, розділ І).

Компетентність слухача Національного університету оборони України імені Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx – це інтегральний показник якості його професійної підготовки як доведена ним здатність (готовність) до професійного самовдосконалення, до творчого застосування в умовах мирного і воєнного часу набутих знань, умінь, навичок, сформованих світоглядних, громадянських якостей і морально-етичних цінностей на посадах оперативно-тактичної та оперативно-стратегічної ланок управління.

Ліцензування – процедура визнання спроможності вищого військового навчального закладу провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності (п. 15, ст.1, розділ І).

Моніторинг якості вищої військової освіти – систематичне відслідковування та аналіз рівня набутих здобувачем вищої військової освіти знань, умінь, навичок і динаміки навчальної успішності, що відображає його компетентність відповідно до стандартів вищої освіти з метою підвищення ефективності освітнього процесу і подальшого відпрацювання управлінських рішень.

Освітня діяльність – діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб (п. 16, ст. 1, розділ І).

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти (п. 17, ст. 1, розділ І).

Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості (п. 1, ст. 47, розділ ІХ).

Результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо- професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти (п. 19, ст. 1, розділ І).

Рейтинг слухача – комплексна кількісна оцінка рівня сформованості визначених в освітній програмі компетентностей за певний період навчання слухача, що фіксує його місце в ряду аналогічних оцінок інших слухачів в інституті, Університеті.

Рейтинг науково-педагогічного працівника – кількісна оцінка результатів його навчальної, наукової, науково-методичної та інших видів діяльності за певний період освітнього процесу, що визначає його місце в ряду аналогічних оцінок інших науково-педагогічних працівників на кафедрі, в інституті, університеті.

Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка (п. 21, ст. 1, розділ І).

Спеціалізація – складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо- професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти (п. 20, ст. 1, розділ І).

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності (п. 1, ст. 10, розділ ІІІ).

Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової установи (п. 1, ст. 9, розділ ІІІ).

Якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти (п. 23, ст. 1, розділ І).

Якість освітньої діяльності – рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань (п. 24, ст. 1, розділ І).

ІІ. Система забезпечення Університетом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості)

2.1. Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти – єдність цільових настанов, принципів і підходів до формування вищим військовим навчальним закладом власної стратегії якості, моніторингу ефективності освітньо-професійної підготовки військових фахівців, вчасної та об’єктивної її сертифікації, постійного підвищення якості освітнього процесу та його результатів.

2.2. Мета системи полягає в реалізації права суб’єктів освітнього процесу на здобуття якісної вищої освіти і продуктивну науково-педагогічну діяльність, досягнення високих показників підготовки військових фахівців оперативно- стратегічного і оперативно-тактичного рівнів за стандартами Європейського простору вищої освіти і НАТО.

2.3. Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти направлена на виконання стратегічних завдань розвитку Університету, відображає його іміджеву політику, спрямована на цілісне і свідоме опанування всіма суб’єктами освітнього процесу європейських академічних цінностей, формування взаємодовіри і співпраці, постійне вдосконалення змісту, методів і засобів навчання, підвищення умов і стандартів освітньо-професійної підготовки військових фахівців із вищою освітою.

2.4. Систему внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти створено відповідно до законодавчо закріпленого права Університету на автономію, а тому має пріоритетне значення по відношенню до інших зовнішніх механізмів – Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Основне призначення системи полягає в неперервному підвищенні якості підготовки військових фахівців із вищою освітою, у проведенні ліцензування й акредитації освітніх програм в Університеті.

2.5 Система внутрішнього забезпечення якості передбачає здійснення таких процедур і заходів (п. 2., ст. 16, розділ V Закону України “Про вищу освіту”) :

1) визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти;

2) здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

3) щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;

4) забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників;

5) забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи слухачів (студентів, ад’юнктів), за кожною освітньою програмою;

6) забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

7) забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;

8) забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти;

9) інших процедур і заходів.

ІІІ. Принципи, процедури та заходи щодо забезпечення якості вищої освіти в Університеті

3.1. Основними принципами системи забезпечення якості вищої освіти в Університеті визначено такі:

усвідомлення усіма співробітниками Університету відповідальності за якість вищої освіти, що надається;

узгодженість внутрішніх і зовнішніх механізмів забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;

системність, цілісність, наступність у реалізації процедур, заходів, механізмів забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в Університеті;

пріоритетність автономних прав Університету при розробленні, затвердженні, реалізації, оновленні системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;

академічна чесність;

об’єктивність, прозорість, відкритість інституційних процедур оцінювання викладачів, слухачів (студентів, ад’юнктів), перегляду освітніх програм тощо;

звітність, консультативність, зворотній зв’язок;

субсидіарність (управління якістю освітньої діяльності та якості вищої освіти здійснюється за схемою “знизу-вверх”, передбачає делегування більшості управлінських повноважень із забезпечення якості компетентним суб’єктам освітнього процесу, здатним самостійно реалізовувати внутрішні механізми і процедури та досягати успіху);

партнерський характер взаємодії, спільна відповідальність за якість вищої освіти всіх суб’єктів системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в Університеті;

безперервність удосконалення механізмів і процедур інституційного забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;

недискримінаційність (результати проведених внутрішніх процедур оцінювання якості освітньої діяльності та вищої освіти не можуть використовуватися з метою приниження особистісної честі й гідності тих, кого оцінюють, як підстава для виключення з Університету за неуспішність, відмови про допуск до державної атестації, дискваліфікації та розірвання трудової угоди (контракту) тощо);

спрямованість на постійне поліпшення якості та формування корпоративної культури якості освітньої діяльності та вищої освіти в Університеті;

відповідність розробленої в Університеті нормативно-правової бази державним та європейським освітнім стандартам і особливостям розвитку основних складових сектору безпеки і оборони України та їх сумісності з відповідними документами країн-членів НАТО;

інтеграція освіти в Університеті у військову та загальнодержавну системи освіти, в Європейський простір вищої освіти за умови збереження та розвитку досягнень і прогресивних здобутків національної військової школи, органічний зв’язок освіти зі світовою та національною історією, культурою, традиціями;

пріоритетність військово-професійної спрямованості та національно- патріотичного виховання слухачів Університету (далі – військових фахівців, здобувачів вищої освіти);

гнучкість і прогностичність системи підготовки військових фахівців;

ступеневість системи підготовки військових фахівців упродовж навчання на оперативно-тактичному і оперативно-стратегічному рівнях;

органічній зв’язок функціонування Університету з діяльністю військ (сил) та випереджувальний характер підготовки військових фахівців відповідно до потреб розвитку Збройних Сил України;

інтеграція освітнього процесу в Університеті з науковою, науково- технічною та інноваційною діяльністю, розвиток наукових шкіл;

гуманізація та гуманітаризація військової освіти, пріоритетність загальнолюдських цінностей;

незалежність здобуття військової освіти від впливу політичних партій, громадських та релігійних організацій.

3.2. Процедури та заходи системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Університеті:

планування освітньої діяльності на засадах компетентнісного та міждисциплінарного підходів, пріоритетності практичного спрямування навчання з урахуванням передового досвіду щодо планування освітнього процесу у національних вишах та військових навчальних закладах країн-членів НАТО;

розроблення стандартів для кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій (для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності НУОУ) за участю замовників на підготовку військових фахівців з урахуванням нових підходів у стратегії, тактиці дій підрозділів, частин та з’єднань своїх військ і військ противника, надходження нових зразків озброєння та військової техніки у ЗС України, досвіду бойових дій на сході України, участі ЗС України в спільних з НАТО військових навчаннях та інших спільних діях;

приведення змісту освіти у відповідність до потреб сил оборони та сучасних вимог з реформування ЗС України з урахуванням досвіду антитерористичної операції, бойових дій та міжнародних операцій з підтримання до миру та безпеки, пріоритетів військово-професійної спрямованості навчання та національно-патріотичного виховання;

підвищення ефективності підготовки (перепідготовки) і підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних працівників для якісного забезпечення освітньої, наукової, науково-методичної та інших видів діяльності в Університеті;

удосконалення якості професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання та системи супроводження навчальної діяльності слухачів протягом усього терміну їх підготовки в Університеті;

формування у слухачів професійних, світоглядних, морально-бойових якостей громадянина-патріота – захисника Вітчизни, етичних цінностей; способів мислення; творчого потенціалу і потреби щодо самовдосконалення та самоосвіти протягом служби;

впровадження в освітній процес Університету передових методик і педагогічних технологій (технологій дистанційного навчання), у тому числі тих, що застосовуються при підготовці збройних сил країн-членів НАТО і можуть бути адаптовані до особливостей підготовки слухачів Університету;

удосконалення системи підготовки військових фахівців з інформаційної, інформаційно-психологічної, кібернетичної безпеки за існуючими спеціальностями з урахуванням сучасних видів і форм інформаційно- психологічного впливу противника та необхідності впровадження наступальності заходів щодо політики інформаційної безпеки;

формування у слухачів готовності до роботи із представниками служби військового духовенства ( капеланської служби) на багатоконфесійній основі;

активізація міжнародного співробітництва у сфері військової освіти з провідними країнами світу та відповідними структурами країн-членів НАТО, інтенсифікація участі особового складу НУОУ у міжнародних навчаннях, тренувальних місіях, тренінгах, освітніх програмах, консультаціях, стажуваннях та інших заходах, у першу чергу, в рамках програм НАТО “Удосконалення військової освіти (DEEP)” із залученням відряджених для цього відповідних інструкторів та викладачів;

розвиток мовної підготовки військових фахівців з досягненням ними рівня достатнього для ефективного впровадження євроатлантичних стандартів, участі в заходах міжнародного оборонного співробітництва, міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки;

проведення і аналіз результатів семестрового контролю, результатів атестації випускників на кафедрах (випускових кафедрах) і вчених радах інститутів;

експертиза рукописів підручників і навчальних посібників експертною радою з навчальних видань та рукописів, методичних розробок методичними комісіями інститутів;

визначення щорічного рейтингу кожного слухача, науково-педагогічного працівника та комплексного рейтингу підрозділів Університету (кафедр та інститутів).

ІV. Моніторинг та періодичний перегляд освітніх програм в Університеті

4.1. Освітня програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

4.2. Періодичний перегляд освітніх програм відбувається за результатами їхнього моніторингу як системи періодичного аналізу та оцінювання змісту освітніх програм з метою визначення відповідності отриманих результатів освітнім стандартам та постійного удосконалення освітніх програм відповідно до перспектив розвитку ЗС України.

4.3. Зміст освітніх програм Університету формується з урахуванням: пріоритетів національних інтересів і національної безпеки;

змін, що відбуваються в економіці, політиці, соціальних відносинах і суспільній свідомості;

новітніх досягнень науки, техніки, технологій і культури, що забезпечують широкий науковий світогляд слухача;

перспектив розвитку воєнної науки, озброєння та військової техніки, способів ведення збройної боротьби;

досвіду застосування ЗС України, набутого в антитерористичній операції; результатів аналізу відгуків на випускників Університету.

4.4. Вимоги до освітньої програми визначаються стандартом вищої освіти і містять у собі такі складники:

обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

перелік компетентностей випускника;

нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

форми атестації здобувачів вищої освіти;

вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.

4.5. Стандарти вищої військової освіти за спеціалізацією розробляються в Університеті за участю представників замовника на підготовку військових фахівців, погоджуються з Департаментом військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України та керівником органу військового управління, який є замовником на підготовку військових фахівців.

V. Щорічне оцінювання слухачів, науково-педагогічних працівників Університету та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань

5.1. Щорічне оцінювання слухачів Університету.

5.1.1. Для визначення рівнів освітньо-професійної підготовки слухачів використовуються формалізовані багатоваріантні засоби контролю (тестові завдання, контрольні роботи, вправи, кейси тощо), виконання яких строго регламентовано в часі (90 хв.), місці проведення (спеціально обладнане приміщення), кількості екзаменаторів.

5.1.2. Оцінювання результатів навчальної успішності слухачів, виявлених під час проведення контрольних процедур і заходів, здійснюється на основі інтегрованої шкали оцінювання, запровадженої в Університеті з метою узгодження відсоткової, літерної та 4-бальної національної шкал (табл. 1).

Таблиця 1 Шкала оцінювання слухачів Університету під час проведення

контрольних процедур і заходів

100-бальна шкала ЄКТС	Відсоток тих, хто зазвичай успішно досягає відповідної оцінки	Літерна шкала ЄКТС	Національна шкала оцінювання
100-бальна шкала ЄКТС		Літерна шкала ЄКТС	Бальна
90100	10	А	Відмінно
8289	25	В	Добре
7581	30	С	Добре
6774	25	D	Задовільно
6066	10	E	Задовільно
3559		FX	Незадовільно
034		F	Незадовільно

5.1.3. За результатами щорічного оцінювання здобувачів вищої освіти складаються відповідні рейтинги як комплексна кількісна оцінка рівня сформованості визначених в освітньо-професійній програмі компетентностей за певний період навчання слухача, що фіксує його місце в ряду аналогічних оцінок інших слухачів в інституті, університеті (додаток А).

5.2. Щорічне оцінювання науково-педагогічних працівників Університету

5.2.1. В основу щорічного оцінювання науково-педагогічних працівників Університету покладено результати навчальної, методичної, наукової, науково- технічної та інноваційної діяльності. При цьому застосовуються такі методики: рейтингової самооцінки (додаток Б); оцінки якості проведених навчальних занять “викладач очима слухача” (додаток В); оцінки якості проведених навчальних занять контролюючим особами (додаток В1); оцінки якості проведених навчальних занять колегами (додаток В2).

5.2.2. За результатами щорічного оцінювання навчальної, методичної, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності науково-педагогічного працівника складається інтегральний рейтинг як комплексна оцінка якості діяльності науково-педагогічного працівника, яка фіксує його місце в ряду аналогічних оцінок інших науково-педагогічних працівників кафедри, інституту, університету. Також складається рейтинг кафедр (додаток Г) та визначається рівень психологічного клімату колективу (додаток Д).

VІ. Забезпечення підвищення кваліфікації керівного складу, наукових і науково-педагогічних працівників Університету

6.1. Підготовка та підвищення кваліфікації керівного складу та наукових і науково-педагогічних працівників Університету здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.

6.2. Підготовка наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації організовується і проводиться в докторантурі (ад’юнктурі) Університету.

6.3. Підготовка офіцерів, призначених в Університет безпосередньо з військ (сил) на посади керівного складу, науково-педагогічних (педагогічних), наукових працівників, здійснюється на відповідних курсах.

6.4. Підвищення кваліфікації науково-педагогічних, наукових працівників здійснюється під час проведення ними всіх видів навчальних занять, методичної та наукової роботи, під час занять з індивідуальної підготовки, а також у процесі самостійної роботи з удосконалення військових і спеціальних знань.

Підвищення кваліфікації, крім того, здійснюється:

науково-педагогічними, науковими працівниками, з числа військовослужбовців – на курсах підвищення кваліфікації офіцерського складу, які забезпечують підвищення індивідуальної фахової підготовки, на стажуванні у військах (силах), споріднених ВВНЗ, в установах, на підприємствах, в організаціях Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади України, а також на навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння та військової техніки тощо;

науково-педагогічними, науковими працівниками з числа працівників Збройних Сил України – у навчальних закладах (підрозділах) системи підвищення кваліфікації фахівців Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади України, на стажуванні в провідних ВНЗ і науково- дослідних установах, на підприємствах промисловості, а також на курсах, які забезпечують підвищення індивідуальної фахової підготовки.

Інші категорії офіцерів постійного складу підвищують свою кваліфікацію на зборах, навчаннях, а також у системі індивідуальної підготовки.

6.5. Управління підвищенням кваліфікації науково-педагогічних, наукових працівників покладено на заступника начальника Університету з навчальної роботи, а організація та контроль – на науково-методичний центр організації освітньої діяльності. Він розробляє план підвищення кваліфікації керівного складу, науково-педагогічних та наукових працівників університету на навчальний рік. На кафедрі діяльність з підвищення кваліфікації планує й організовує начальник (завідувач) кафедри.

Навчання науково-педагогічних, наукових працівників з числа військовослужбовців на курсах підвищення кваліфікації або проходження ними стажування у військах (силах) проводиться не рідше ніж один раз на 5 років. Підвищення кваліфікації досвідчених науково-педагогічних, наукових працівників може здійснюватися безпосередньо в університеті за індивідуальними планами.

Науково-педагогічні, наукові працівники з числа військовослужбовців направляються для участі у навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння і військової техніки за планами Міністерства оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України, командувачів військ оперативних командувань, керівників структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України. Залучення науково- педагогічних та наукових працівників для участі у навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння і військової техніки здійснюється з урахуванням освітнього процесу в Університеті. Терміни направлення науково-педагогічних та наукових працівників доводяться не пізніше ніж за 2 місяці до початку запланованого заходу.

6.6. Стажування – це одна з основних форм підвищення кваліфікації, що проводиться шляхом виконання науково-педагогічними, науковими працівниками професійних завдань та функцій на певній посаді.

Стажування може здійснюватись:

на базі Університету;

в органах військового управління, військових частинах (на кораблях), на підприємствах, в організаціях, установах Міністерства оборони України;

на підприємствах, в організаціях та установах інших центральних органів виконавчої влади.

Стажування науково-педагогічних, наукових працівників з числа військовослужбовців у військах (силах) проводиться з метою:

удосконалення їх військово-професійних знань і навичок зі спеціальності на відповідних командних, штабних, інженерних та інших посадах;

вивчення для використання в освітньому процесі передового досвіду оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки військ (сил) і служби випускників університету у військах (силах);

надання допомоги військам (силам) у впровадженні в їх практичну діяльність передових методів навчання і виховання, результатів наукових досліджень.

Стажування також може проводитися у структурних підрозділах Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, в установах, на підприємствах і в організаціях Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади України. Тривалість стажування встановлюється навчальною програмою стажування.

Рішенням начальника університету відрядження науково-педагогічних, наукових працівників у війська (сили) тривалістю не менше одного місяця для виконання службового завдання, пов’язаного з практичною діяльністю зі спеціальності, може бути зараховане як стажування.

Військові частини, установи, та організації, де проводиться стажування, визначаються начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України на підставі заявок Університету.

6.7. На кожного призначеного на кафедру Університету науково- педагогічного, наукового працівника, який починає проводити навчальну, методичну, наукову (науково-технічну) та організаційну роботу, розробляється план його професійного становлення. Для безпосереднього керівництва і надання йому допомоги призначається керівник з числа досвідчених науково- педагогічних, наукових працівників (професорів, доцентів, старших викладачів).

VІІ. Забезпечення наявності необхідної навчальної матеріально-технічної бази Університету

7.1. Навчальна матеріально-технічна база університету – це комплекс навчальних, матеріальних і технічних засобів, земельних ділянок, будівель, споруд, майнових комплексів, обладнання, іншого майна, призначених для забезпечення підготовки слухачів відповідно до освітніх (освітньо- професійних, освітньо-наукових) програм, навчальних планів, сучасних технологій та методик навчання, а також для виконання наукових досліджень і підготовки науково-педагогічних кадрів.

Основними елементами навчальної матеріально-технічної бази університету є:

навчальні (лекційні) аудиторії, спеціалізовані класи, кабінети, лабораторії, бібліотеки, читальні зали, викладацькі кімнати, інші навчальні та навчально-допоміжні приміщення;

озброєння та військова техніка;

навчально-лабораторна база (лабораторне обладнання, вимірювальна та електронно-обчислювальна техніка, технічні засоби навчання і контролю, наочне приладдя);

польова навчальна база: навчальний центр, системи пунктів управління (навчальних командних пунктів) тощо;

поліграфічна база;

навчально-виробничі майстерні, лабораторії;

база для виконання наукових досліджень: науково-дослідні, науково- випробувальні лабораторії тощо;

підручники та навчальні посібники, наукова та довідкова література, статути, порадники, технічні описи, курси стрільб та водіння, інші нормативні документи і навчально-методичні матеріали;

спортивні комплекси і споруди, навчальні містечка, а також стройові плаци, тири та інші об’єкти із загальновійськової підготовки;

казармені приміщення та гуртожитки;

інші матеріальні та технічні засоби, будівлі, споруди, майнові комплекси, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно, яке використовується для забезпечення освітнього процесу та підготовки військових фахівців.

7.2. Університет забезпечується: озброєнням та військовою технікою, електронно-обчислювальною технікою, обладнанням, у тому числі поліграфічним, вимірювальними приладами, навчально-тренувальними засобами, технічними засобами навчання, макетами, стендами, запасними частинами, ремонтними комплектами та іншим військовим навчальним майном відповідно до штатів, табелів і норм постачання за заявками у першу чергу через відповідні постачальні органи. Норми постачання переглядаються через кожні п’ять років і уточнюються щороку. Нові зразки озброєння, військової техніки, прийнятих на озброєння, поставляються до Університету в першу чергу з перших серійних зразків. Разом з новим зразком озброєння та військової техніки постачається відповідний навчально-тренувальний засіб (тренажер);

підручниками та навчальними посібниками – з розрахунку один примірник на трьох слухачів, які одночасно вивчають навчальну дисципліну, і науково-педагогічного працівника;

статутами, інструкціями, технічною, експлуатаційною та ремонтною документацією з нових зразків озброєння і військової техніки – органами, які здійснюють замовлення (постачання) за заявками університету;

наказами Міністерства оборони України, начальника Генерального штабу

– Головнокомандувача Збройних Сил України, навчальними кіно-, відеофільмами для забезпечення освітнього процесу – згідно з нормативними документами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Кількість та площа аудиторій, спеціалізованих класів, кабінетів, лабораторій, службових, навчально-допоміжних та інших приміщень мають відповідати Ліцензійним умовам надання освітніх послуг у сфері вищої освіти.

7.3. Для планування розвитку та вдосконалення навчальної матеріально- технічної бази Університету заступником начальника університету з логістики

– начальником логістики спільно з начальником фінансово-економічного управління розробляються:

на короткострокову перспективу (два навчальних роки) – план розвитку та вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази Університету, який пролонгується в кінці кожного навчального року;

на середньострокову перспективу (п’ять років) – перспективний план розвитку та вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази Університету.

Плани підписуються начальником університету, начальником фінансово- економічного управління, погоджуються з керівниками відповідних органів та служб, що здійснюють постачання озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних засобів, та затверджуються Міністром оборони України.

Витрати коштів на придбання майна і його використання, капітальне будівництво та ремонт приміщень, поліпшення матеріально-технічного, навчально-лабораторного, навчально-методичного забезпечення освітнього процесу тощо в межах статутної діяльності Університету здійснюються за рахунок асигнувань з відповідних статей кошторису Міністерства оборони України та власних надходжень Університету, отриманих від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою, науковою та навчально-виробничою діяльністю, благодійних внесків та грантів відповідно до рішення, прийнятого

VІІІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом Університету

8.1. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в Університеті сприяють електронна система збору і аналізу інформації та система електронного документообігу.

8.2. Основними складовими системи збору та аналізу інформації є бази даних з основних напрямів та результатів діяльності Університету, а саме:

організації освітнього процесу;

формування контингенту слухачів Університету;

кадрового забезпечення освітньої та наукової діяльності (з урахуванням прогнозованої плинності кадрів);

ресурсного забезпечення освітнього процесу та науково-дослідної роботи;

рейтингове оцінювання слухачів та наукових, науково-педагогічних працівників Університету.

8.3. Система електронного документообігу передбачає наявність академічного і відомчого стандарту документообігу, підсистеми електронного підпису, шаблонів електронних документів та системи їхнього редагування, програмного забезпечення електронного документообігу.

8.4. Інформаційні системи дозволяють забезпечити моніторинг якості діяльності Університету та прийняття ефективних управлінських рішень щодо її покращення.

8.5. Створення та використання електронної системи збору і аналізу інформації щодо освітньої діяльності покладається на навчально-методичний центр організації освітньої діяльності Університету з метою внутрішнього забезпечення якості вищої військової освіти.

ІХ. Забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації

9.1. Публічність інформації про діяльність Університету забезпечується відповідно до вимог Закону України “Про вищу освіту” згідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2015 р. № 166 “Про деякі питання оприлюднення інформації про діяльність вищих навчальних закладів”.

9.2. На офіційному сайті Університету розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:

документи, що регламентують діяльність Університету; керівний склад Університету;

інформація та документи пов’язані з організацією освітнього процесу; інформація для вступників;

інформація про наукову діяльність Університету.

9.3. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті Університету систематично оновлюється.

Х. Забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників Університету

10.1. Система запобігання та виявлення академічного плагіату функціонує відповідно до вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Статуту Національного університету оборони України імені Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx (плагіат — привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора).

Систему запроваджено з метою підвищення якості навчання, розвитку навичок коректної роботи із джерелами інформації та формування звички до сумлінного дотримання вимог наукової етики, активізації самостійності та індивідуальності при створенні авторського твору та підвищенні відповідальності з боку науково-педагогічного, наукового складу, докторантів, ад’юнктів, здобувачів наукового ступеня, слухачів усіх форм навчання за порушення загальноприйнятих правил.

10.2. Система запобігання та виявлення академічного плагіату спрямована на формування академічної етики та поваги до інтелектуальних надбань і покликана сприяти впровадженню практики належного цитування через визначення поняття та форм плагіату, методів запобігання його поширенню, процедури розгляду та фіксування фактів плагіату, а також формалізацію можливих наслідків його вчинення у межах університету.

10.3. Система запобігання та виявлення академічного плагіату розповсюджується на наукові та навчальні праці науково-педагогічного, наукового складу та інших працівників університету, докторантів, ад’юнктів, осіб, прикріплених до університету з метою здобуття ступеня доктора філософії (кандидата наук) поза ад’юнктурою та слухачів.10.4. Виявлення випадку академічного плагіату у наукових, навчально-методичних працях здійснюється на таких етапах: проведення засідань кафедр (центрів), вчених рад інститутів, вченої ради університету під час обговорення та ухвалення рішення щодо їх подальшого захисту або/та опублікування;

розгляду статей редакцією наукових видань рецензування з метою включення їх до збірників;

перевірки у науково-методичному центрі організації наукової та науково- технічної діяльності звітів про науково-дослідні роботи, що виконуються згідно з річним планом наукової і науково-технічної діяльності університету;

розгляду дисертаційних робіт на здобуття ступеня доктора філософії або доктора наук спеціалізованими вченими радами;

проведення перевірки наукових, навчальних та методичних праць наукових, науково-педагогічних працівників, ад’юнктів та докторантів на оригінальність із використанням відповідних програмно-технічних засобів.

10.5. Запобігання академічного плагіату в наукових, навчально- методичних працях забезпечується:

ознайомленням осіб, які виконують наукові, навчальні та методичні праці, а також залучені до їх рецензування, з правилами наукової етики;

дотриманням вимог до написання письмових праць, правил оформлення джерел та цитувань;

акцентуванням уваги авторів наукових, навчальних та методичних праць на обов’язковості самостійності роботи, коректного використання інформації з інших джерел та уникнення академічного плагіату;

наданням творчої спрямованості завданням щодо написання контрольних та курсових робіт, що сприяють розвитку науково-дослідних, самостійних та інноваційних підходів до їх виконання;

ознайомленням із вимогами цього Положення.

10.6. Для забезпечення запобігання академічному плагіату та контролю за додержанням правил наукової етики авторами, які подають матеріали для опублікування або оприлюднення у наукових виданнях, на кожній кафедрі (в центрі) рішенням начальників кафедр (центрів) із числа їх науково- педагогічних або наукових працівників призначаються особи, відповідальні за перевірку праць на оригінальність і відсутність неправомірних запозичень, у тому числі і за допомогою програмно-технічних засобів.

10.7. Відповідальною особою під час перевірки застосовуються принаймні дві програми для пошуку і виявлення академічного плагіату. Залежно від завдання перевірки (перевірка тексту, таблиць, рисунків тощо) особа, яка здійснює перевірку, самостійно обирає програми, які знаходяться у відкритому доступі у мережі Інтернет (“Etxt Антиплагиат”, “Advego Plagiatus”, “Shingles Exspert” тощо) і функціональні можливості якої максимально відповідають меті перевірки.

Обов’язковій перевірці підлягає не менше 25% роботи, але не менше 1,5 авторського аркуша. Твори, обсяг яких є меншим ніж 1,5 авторського аркуша, підлягають перевірці на академічний плагіат у повному обсязі (за винятком титульної сторінки, змісту, переліку використаних джерел та додатків).

Під час перевірки використовується орієнтовна шкала (у відсотках оригінального тексту до загального обсягу матеріалу):

висока оригінальність (91–100%) – роботу допускають до захисту та/або опублікування;

середня оригінальність (7–90%) – роботу допускають до захисту та/або опублікування;

низька оригінальність (51–70%) – робота потребує доопрацювання та повторної перевірки;

дуже низька оригінальність (50% і нижче) – роботу відхиляють без розгляду.

За результатами перевірки надається висновок щодо рівня оригінальності.

10.8. Відомості з висновку щодо рівня оригінальності роботи зазначаються у протоколі засідання кафедри і враховуються під час формування рішення щодо можливості її захисту та/або опублікування.

10.9. Виконання перевірки відповідальною особою здійснюється у межах загального навантаження наукових та науково-педагогічних працівників.

10.10. У випадках виявлення ознак академічного плагіату в опублікованих наукових, навчально-методичних працях (монографіях, підручниках, навчальних посібниках, статтях, тезах, препринтах, дисертаційних роботах, рефератах, розрахункових, графічних, розрахунково-графічних роботах), курсових, магістерських роботах (проектах)), особа, яка виявила його, зобов’язана письмово повідомити про це заступника начальника університету з навчальної роботи (заступника начальника університету з наукової роботи).

10.11. Моніторинг системи виявлення та запобігання академічному плагіату в наукових та навчально-методичних працях проводиться науково- методичним центром організації освітньої діяльності та науково-методичним центром наукової та науково-технічної діяльності відповідно до розподілу повноважень шляхом перевірки роботи відповідальних осіб та вибіркової перевірки праць.

Додатки

Додаток А

Методика

рейтингового оцінювання якості освіти та визначення рейтингу слухачів

Рейтинг якості освіти слухача – це інтегральний показник якості його розвитку на певному етапі. Такий показник визначає якість отриманих знань і вмінь з окремих дисциплін, а також систематичність у роботі, активність, творчість, самостійність особистості. Рейтинг відтворює якісні, динамічні зміни в підготовці слухача, передбачає періодичне ранжування особистості випускників (за семестр та навчальний рік, за декілька курсів та у підсумку).

Метою рейтингового оцінювання якості освіти та визначення рейтингу слухача є:

інтенсифікація освітнього процесу та підвищення якості підготовки фахівців;

заохочення вибору слухачами (далі – здобувачі вищої військової освіти – ЗВВО) додаткових навчальних дисциплін (розділів, тем, модулів), посилення індивідуалізації навчання;

ранжування ЗВВО в межах університету, інституту, напряму підготовки або спеціальності (окремої навчальної групи) за рівнем підготовки та обґрунтоване надання різних пільг (направлення на навчання за міжнародним обміном, установлення іменної стипендії тощо);

встановлення зворотного зв’язку за результатами навчання з кожним слухачем на визначених етапах навчання та своєчасне коригування його навчальної діяльності;

підвищення об’єктивності оцінювання рівня підготовки ЗВВО; стимулювання систематичної самостійної роботи слухачів протягом

усього семестру і підвищення якості їх знань, зменшення відрахувань; забезпечення змагальності та здорової конкуренції у навчанні;

розвиток у ЗВВО інтересу до навчання, підвищення їх мотивації до наполегливого навчання та відповідальності за результати навчальної діяльності, спонукання до дотримання навчальної дисципліни;

виявлення та розвиток творчих здібностей слухачів, заохочення до результативної творчої роботи (участь у конкурсах робіт, олімпіадах, наукових конференціях, науково-технічній творчості та ін.);

зменшення психологічних, емоційних і фізичних перевантажень у період екзаменаційних сесій.

Рейтингове оцінювання якості освіти та визначення рейтингу слухачів складається з оцінювання навчальних досягнень ЗВВО, рейтингових оцінок з навчальних дисциплін, що трансформуються в семестровий та інтегральний рейтинги.

Рейтинг з навчальної дисципліни RD – це кількісна оцінка за багатобальною шкалою рівня засвоєння ЗВВО певної навчальної дисципліни та якості його навчальної діяльності протягом семестру. RD формується як сума

всіх рейтингових оцінок rk

(певні бали, які отримує слухач за наслідками

екзамену (заліку), за виконання індивідуальних семестрових завдань, передбачених навчальним планом, балів за захист курсових робіт, а також за результатами поточного контролю на практичних і семінарських заняттях

тощо), а також заохочувальних та штрафних балів

rs .

RD   rk

  rs . (А.1)

Семестровий рейтинг

Rt 

– відображає успішність навчання слухача з

усіх дисциплін, вивчення яких відповідно до навчального робочого плану та індивідуального плану слухача закінчується у певному семестрі будь-якою атестацією (іспитом, заліком, диференційованим заліком), а також активність та результативність його творчої роботи. Семестровий рейтинг кожного слухача підраховується після закінчення чергового семестру на підставі екзаменаційних

відомостей та документів, що підтверджують результативність творчої роботи ЗВВО.

Rn t    bi qin( t )   r j n jn ( t ),

i j

(А.2)

де Rn t 

– рейтинг n - ЗВВО за t - семестр ( t – порядковий номер

семестру);

bi – ваговий коефіцієнт i дисципліни, який дорівнює кількості кредитів

цієї дисципліни;

qint – екзаменаційна оцінка n - ЗВВО по i -дисципліні у t -семестрі;

r j – ваговий коефіцієнт j -рівня результативності творчої роботи;

n jn t  – кількість творчих досягнень j -рівня n - ЗВВО у t -семестрі.

Нормативне значення семестрового рейтингу є максимально можливе значення семестрового рейтингу за всіма дисциплінами, вивчення яких, відповідно до навчального плану, закінчується у певному семестрі будь-якою атестацією

R t   mн t   , (А.3)

н  bi qi

де mн

t – кількість дисциплін навчального плану, для яких у t -семестрі



передбачена атестація;

q i – максимальна оцінка при семестровому контролі,





5  для екзаменів та диференційованих заліків;

q 

i 3  для заліків.

Нормований семестровий рейтинг – це відносний показник, що виражається у відсотках від нормативного значення та забезпечує порівняння якості навчання слухача різних спеціальностей (спеціалізацій) у певному

семестрі.

~    Rn t   100% . (А.4)

Rn t

Rн t 

Інтегральний рейтинг RIT  відображає успішність навчання ЗВВО в

цілому за попередній період T 

навчання. Інтегральний рейтинг кожного

слухача підраховується після закінчення чергового семестру на підставі попередніх семестрових рейтингів разом із останнім.

RI n T    Rn t . (А.5)

t1

Нормований інтегральний рейтинг слухача це відносний показник, що

виражається у відсотках від нормативного значення та забезпечує порівняння рівня підготовки ЗВВО різних напрямів і спеціальностей.

R~I T  RIn T100% , (А.6)

n RI T

де RIн T 

– нормативне значення інтегрального рейтингу T -семестру, що

дорівнює сумі нормативних значень семестрових рейтингів за всі попередні семестри, включаючи останній:



RIн T   Rн t . (А.7)

t 1

Рейтинг слухача – це його місце (ранг) у навчальній групі (на курсі, інституті, в університеті), що визначається ранжуванням нормованих семестрових або нормованих інтегральних рейтингів ЗВВО. У випадку рівності індивідуальних рейтингів слухачам дається один ранг.

Запропонована методика не скасовує традиційну систему оцінювання, а існує поряд з нею, робить систему оцінювання більш гнучкішою, об’єктивнішою і сприяє систематичній та активній самостійної роботі слухачів протягом усього періоду навчання, забезпечує здорову конкуренцію між ними у навчанні, сприяє виявленню і розвитку творчих здібностей слухачів.

Рейтинг з дисципліни активізує роботу слухача протягом семестру, примушує їх працювати систематично та самостійно, забезпечує змагальність навчання, розширює можливості для всебічного розкриття здібностей ЗВВО, індивідуалізує навчання, розширює рамки самостійної роботи та істотно змінює взаємовідносини у ланцюжку “викладач – слухач”, створює атмосферу співпраці.

Рішення про особливості рейтингу з дисциплін кафедри, про методику його розрахунку та принципи використання приймається кожною кафедрою самостійно.

Положення про рейтингову систему оцінки (далі – РСО) з дисциплін кафедри на початку навчального року доводиться до начальників відповідних інститутів і слухачів та протягом року залишається незмінною.

Рейтинг з дисципліни формується як сума рейтингових балів (А1), нарахованих слухачу за виконання курсових робіт та індивідуальних семестрових завдань, що передбачені робочою навчальною програмою, а також балів за наслідками поточного контролю (опитування ЗВВО, експрес-контроль, за роботу на семінарських заняттях тощо).

Для дисципліни, що вивчається два чи більше семестрів, з одним іспитом в останньому семестрі, RD формується як сума всіх рейтингових оцінок, заохочувальних та штрафних балів за всі попередні семестри.

Рейтинг з дисципліни розраховується за R – бальною шкалою. Враховуючи обсяг кожної дисципліни та її особливості кафедри визначають розмір R шкали. Це може бути 100, 50, 30 балів тощо.

Кафедра визначає для кожної дисципліни різновиди й терміни контрольних заходів протягом семестру та максимальні бали їх оцінки

( r – вагові бали), а також критерії оцінювання. Сума вагових балів повинна

дорівнювати R.

R   r

. (А.8)

За рішенням кафедри за виконання творчих робіт з дисципліни, які не враховуються при обчисленні семестрового та інтегрального рейтингів (наприклад, доповіді на відповідних конференціях, участь у конкурсах робіт, виконання завдань по вдосконаленню дидактичних матеріалів з дисципліни та ін.), слухачам можуть нараховуватися додаткові, заохочувальні бали. Можуть також передбачатися штрафні (зі знаком “мінус”) бали за несвоєчасне виконання індивідуальних семестрових завдань, пропуски практичних та семінарських занять тощо.

Для виставлення оцінок RD переводиться у традиційні оцінки відповідно до таблиці А.1. Рейтинг менше 0,6R балів еквівалентний оцінці незадовільно (“не зараховано”).

Таблиця А.1

Рейтинг з дисципліни

Значення рейтингу з дисципліни	Оцінка
0,6R ≤ RD < 0,75R	Задовільно
0,75R ≤ RD < 0,9R	Добре
0,9R ≤ RD	Відмінно

Відповідно до положень про організацію освітнього процесу в Університеті, умовами допуску слухача до екзамену (заліку) з дисципліни є виконання всіх індивідуальних семестрових завдань.

У РСО повинно бути забезпечено слухачам можливість до початку екзаменаційної сесії підвищить свій рейтинг з дисципліни та отримати допуск до семестрового іспиту.

Семестровий рейтинг заохочує вибір слухачем додаткових дисциплін (розділів, тем) та результативну творчу роботу.

Семестровий рейтинг слухача обчислюється після закінчення кожної сесії на підставі екзаменаційних відомостей та відомостей про результати творчої роботи ЗВВО у семестрі.

Результати творчої роботи слухача у кожному семестрі обговорюються на відповідних кафедрах. У відомостях за підписом начальника (завідувача) кафедри вказується сутність творчої роботи, прізвище, ім’я та по батькові слухачів, які її виконали, шифри навчальних груп.

Рейтингові бали за творчу роботу ЗВВО обчислюються з урахуванням рівнів результативності цієї роботи. Відповідні значення вагових коефіцієнтів визначаються згідно з таблицею А.2.

Таблиця А.2

Визначення результатів творчої роботи слухача

Результати творчої роботи слухача	Рівень результативності та вагові коефіцієнти
Стаття у збірнику ВВНЗ, призове місце на конкурсі наукових робіт, доповідь на інститутській науковій конференції, раціоналізаторська пропозиція та ін.	І рівень, інститутський r1  2
Ті ж досягнення на заходах університетського рівня, декілька досягнень І рівня, прийняття до розгляду заявки на патент та ін.	ІІ рівень, університетський r2  4
Ті ж досягнення на заходах міжвузівського рівня чи МОН України, декілька досягнень ІІ рівня, участь у всеукраїнських виставках, отримання державного патенту, прийняття до розгляду заявки на закордонне патентування.	III рівень, міністерський, міжвузівський r3  8
Статті у міжнародних збірниках та журналах, доповіді на міжнародних конференціях і семінарах, участь у міжнародних конкурсах та виставках, заявки на закордонне патентування.	IV рівень, міжнародний r4  10

Примітка. При прийнятті до розгляду заявки на патент нараховується рейтинговий бал, який дорівнює 4, а після отримання патенту на цю заявку – нараховується додатково 4 бали, таким чином, винахід оцінюється 8 балами. Аналогічно ведеться рахунок балів при закордонному патентуванні, тобто

8+2=10. Якщо є співавтори, ваговий коефіцієнт r j поділяється на їх кількість.

При визначенні Rt  враховуються екзаменаційні оцінки та заліки

(“зараховано” враховується як оцінка “3”) з дисциплін, вивчення яких відповідно до навчального робочого плану та індивідуального плану слухача закінчується у t-семестрі.

Застосування рейтингової системи оцінювання (РСО). Сутність РСО з дисципліни, тобто усі “правила гри”, слухачу надаються заздалегідь, і вони не міняються протягом семестру. Рейтинг з дисципліни ведеться на кафедрі науково-педагогічним працівником (далі – викладач), який проводить заняття в навчальній групі з певної дисципліни. Якщо у РСО з дисципліни передбачено проведення експрес-контролів на лекційних заняттях, то їх результати лектор передає для розрахунку науково-педагогічному працівнику, який проводить групові заняття.

Слухачі своєчасно інформується про всі отримані рейтингові оцінки та поточне значення рейтингу з дисципліни. Забезпечується гласність результатів, шляхом систематичного роздрукування рейтинг-листів.

Щомісяця індивідуальні рейтинги слухачів з окремих дисциплін заноситься у базу даних відповідної кафедри і слугують надалі для корегування освітнього процесу та управління освітньою діяльністю кожного слухача.

Атестація слухача з навчальної дисципліни, здійснюється за результатами підсумкового значення рейтингу з дисципліни. Слухачі, що набрали протягом семестру рейтинг з дисципліни менше 0,6R, зобов’язані до початку екзаменаційної сесії підвищити його, інакше вони не допускаються до іспиту з цієї дисципліни і мають академічну заборгованість (якщо кафедра прийняла ці додаткові умови допуску).

По закінченні екзаменаційної сесії обчислюються семестрові та інтегральні рейтинги ЗВВО, їх нормовані значення, та оприлюднюють ці результати.

На підставі нормованого семестрового рейтингу проводиться ранжування слухачів в інституті, в університеті.

Змістова складова рейтингового оцінювання слухача має бути гармонізована зі змістом загальних, фахових (загально-професійних компетентностей за спеціальністю, військово-професійних компетентностей за спеціальністю та професійно-спеціальних компетентностей за спеціалізацією, визначених освітньо-професійними програмами офіцерів оперативно- стратегічного та оперативно-тактичного рівнів другого (магістерського) рівня освіти. Визначені компетентності трансформуються в освітні компоненти навчальних дисциплін за циклами загальної, загально-професійної, військово- професійної, професійно-спеціальної та практичної видів підготовки фахівців з вищою військовою оперативно-стратегічною та оперативно-тактичною освітою.

Атестація слухача з навчальних дисциплін є складовою підсумкового за весь період навчання в Університеті інтегрального рейтингу.

Додаток Б

Методика

рейтингового самооцінювання результатів діяльності науково-педагогічного працівника

Кожен з науково-педагогічних працівників, окрім оцінювання рівня його професійної діяльності керівництвом Університету, структурного підрозділу, колегами та здобувачами вищої освіти, має здійснювати самооцінювання за певними показниками.

Технологія самооцінювання передбачає проведення науково-педагогічним працівником визначених формалізованих процедур за відповідними показниками і коефіцієнтами з таких розділів: формальний науково-педагогічний статус; навчальна діяльність; методична діяльність; наукова та науково-технічна діяльність, які у вигляді табличних даних подаються до ПМК, кафедри. Три останні розділи є пріоритетними у рейтинговому самооцінюванні і обчислюються за формулою Б.1 відповідно до показників Таблиці Б.1. Варіант подібного оцінювання представлено далі.



R  

С і1 і

R , (Б.1)

де: R

– результат самооцінювання;

αі – і-ий ваговий коефіцієнт значимості кожної із складових самооцінювання;

R – і-та складова самооцінювання.

Таблиця Б.1

Основні види діяльності науково-педагогічного працівника та їх вагові коефіцієнти (варіант)

№ з/п	Найменування видів діяльності	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення складових самооці- нювання
№ з/п	Найменування видів діяльності	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення складових самооці- нювання
1.	Навчальна діяльність	α1	0,50	R1
2.	Методична діяльність	α2	0,30	R2
3.	Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність	α3	0,15	R3
4.	Організаційна діяльність	α4	0,05	R4
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Вагові коефіцієнти складових кожного з видів діяльності визначаються методом експертних оцінок на кафедрі, інституті, Університеті і можуть різнитися з чисельним показниками, наведеними в Таблиця Б.1. Вони застосовуються науково-педагогічними працівниками кафедри у ході самооцінювання за основними складовими освітнього процесу.

1. Складова самооцінювання НПП з навчальної діяльності – R1, як повнота виконання викладачем навчального навантаження – визначається за показниками наведеними в таблиці Б.2

Таблиця Б.2 Складова самооцінювання НПП з навчальної діяльності – R1, як повнота

виконання викладачем навчального навантаження

	Показники	Коефіцієнти вагомості
Інтегральний показник рейтингу НПП з навчальної діяльності		1,0
1.	Проведення навчальних занять за розкладом (з визначенням окремих видів навчальних занять)	Визначаються у ВВНЗ методом проведення експертного оцінювання
2.	Керівництво військовим стажуванням слухачів
3.	Керівництво курсовими, магістерськими роботами, виконанням індивідуальних навчальних планів слухами
4.	Проведення контрольних навчальних заходів
5.	Інші показники

Кожний із зазначених в таблиці показників має бути диференційований на кафедрі (в Університеті) до рівня критеріїв які можуть бути оцінено кожним НПП. Наприклад – проведення контрольних навчальних заходів: екзамени; заліки; захист курсових, магістерських робіт; випускні екзамени; вступні випробування тощо.

Складова самооцінювання НПП з навчальної діяльності – R1, як рівень повноти виконання навчального навантаження – обчислюється у % по відношенню до показників навчального навантаження, що значаться в індивідуальному плані науково-педагогічного працівника на поточний рік.

2. Складова самооцінювання НПП з методичної діяльності – R2, як рівень розроблення навчально-методичних матеріалів – визначається за показниками наведеними в таблиці Б.3

Таблиця Б.3 Складова самооцінювання НПП з методичної діяльності – R2, як рівень

методом проведення

розроблення навчально-методичних матеріалів

№ з/п	Показник	Коефіцієнти вагомості
Інтегральний показник рейтингу НПП з методичної діяльності		1,0
1.	Підготовка матеріалів щодо ліцензування, акредитація спеціальності	Визначаються в Університеті експертного оцінювання
2.	Підготовка навчально-методичних видань (у календарному році, що завершився)
3.	Розроблення складових професійного стандарту та освітньо- професійної програми
4.	Розроблення (коригування, перероблення) документів планування з навчальних дисциплін, з удосконалення змісту навчальних дисциплін, документації для проведення навчальних занять та проведення контрольних навчальних заходів тощо

Наприклад – підготовка навчально-методичних видань: видання підручника для Університету;

видання навчального посібника для Університету;

призове місце на конкурсі навчальної літератури в Університеті; розміщення підручника, навчального посібника в електронному

репозитарії Університету;

підготовка комплекту навчально-методичних матеріалів для дистанційного навчання.

Складова самооцінювання НПП з методичної діяльності – R2, як рівень розроблення навчально-методичних матеріалів – обчислюється у % по відношенню до переліку навчально-методичних матеріалів, що мають бути підготовлені відповідно до індивідуального плану науково-педагогічного працівника на поточний рік.

3. Складова самооцінювання науково-педагогічних працівників з наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності – R3 , як рівень виконання відповідних завдань – визначається за показниками наведеними в таблиці Б.4

Таблиця Б.4 Складова самооцінювання науково-педагогічних працівників з наукової,

науково-технічної та інноваційної діяльності – R3 , як рівень виконання відповідних завдань

№ з/п	Показники	Коефіцієнти вагомості
Інтегральний показник рейтингу НПП з наукової, науково- технічної та інноваційної діяльності		1,0
1.	Робота у спеціалізованій вченій раді (голова, заступник голови ради, вчений секретар, член ради)	Визначаються в Університеті методом проведення експертного оцінювання
2.	Результати наукових досліджень: наявність звітних матеріалів за підсумками проведених наукових досліджень; опублікування наукових праць; участь у наукових конференціях та семінарах; винахідницька та раціоналізаторська робота; проведення наукової та науково- технічної експертизи; виконання завдань рецензента, офіційного опонента, експерта, написання відгуку на авторефераттощо.
3.	Результати підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів (представлено до спеціалізованих вчених рад дисертації на отримання наукових ступенів доктора наук та доктора філософії), у яких НПП є науковим консультантом (керівником), у встановлені строки
4.	Результати винахідницької та раціоналізаторської роботи (подано заявок на патентування винаходів; отримано позитивних рішень на патентування винаходів; прийнято раціоналізаторських пропозицій)
5.	Участь у проведенні досліджень при проведенні командно- штабних навчань

Кожний із зазначених в таблиці показників має бути диференційований на кафедрі (інституті, Університеті) до рівня критеріїв які можуть бути оцінено кожним науково-педагогічним працівником. Наприклад – створення на кафедрі елементів навчальної матеріально-технічної бази:

спеціалізованої аудиторії для проведення занять з навчальної дисципліни; тренажерно-імітаційні пристрої;

пристрої для фізичних демонстрацій на заняттях з навчальної дисципліни; пристрої на базі персональних електронних обчислювальних машин

(ПЕОМ) для підвищення наочності викладання з навчальної дисципліни; навчальні відеофільми з навчальної дисципліни, в тому числі – на основі

застосування 3D технологій.

Складова самооцінювання науково-педагогічних працівників з наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності – R3, як рівень виконання відповідних завдань – обчислюється у % по відношенню до переліку завдань, що мають бути підготовлені відповідно до індивідуального плану науково- педагогічного працівника на поточний рік.

4. Складова самооцінювання НПП з організаційної діяльності – R4 , як рівень виконання відповідних завдань – визначається за показниками наведеними в таблиці Б.5

Таблиця Б.5 Складова самооцінювання науково-педагогічних працівників

з організаційної діяльності – R4 , як рівень виконання відповідних завдань

№ з/п	Показники	Коефіцієнти вагомості
Інтегральний показник рейтингу науково-педагогічних працівників з організаційної діяльності		1,0
1.	Виконання обов’язків куратора групи	Визначаються в Університеті методом проведення експертного оцінювання
2.	Робота в якості голови, заступника голови організаційного (наукового) комітету міжнародної або всеукраїнської конференції
3.	Робота в якості головного редактора/заступника головного редактора наукового журналу або вісника Університету
4.	Результати керівництва науковими гуртками військово- наукового товариства слухачів (ВНТС)
5.	Виконання обов’язків керівника магістерської роботи
6.	Інші показники

Наприклад – результати керівництва науковими гуртками військово- наукового товариства слухачів:

доповідь слухача на наукових конференціях ВНТС; заявка слухача на винахід;

заявка слухача на раціоналізаторську пропозицію;

диплом, медаль, грамота, отримані слухачем на конкурсі наукових робіт; наукова праця, опублікована слухачем;

участь слухача у науково-дослідних роботах.

Результати самооцінювання науково-педагогічного працівника щорічно надаються ним до розгляду предметно-методичною комісією (ПМК), кафедрою, розглядаються на засіданні ПМК, кафедри та затверджуються відкритим голосуванням простою більшістю голосів всіх присутніх, за умови участі в голосуванні не менше двох третин особового складу. Результати голосування заносяться до протоколу. У протоколі фіксуються також пропозиції та висновки щодо вдосконалення професійної діяльності науково- педагогічного працівника у цілому, а також – необхідності тієї чи іншої дії відносно коригування окремого напряму професійної діяльності.

Інструкція з визначення інтегрального показника якості – К 

Додаток В навчального

заняття, проведеного науково-педагогічним працівником в Університеті

“викладач очима слухача”

Інтегральний показник якості проведеного науково-педагогічним працівником навчального заняття в Університеті (викладач очима слухача) визначається за результатами заповнення експрес-опитувальника (Таблиця В.1). Опитувальник заповнюється слухачами навчальної групи (навчальних груп) по завершенні навчального заняття у той самий день під час самостійної підготовки. Керівництво заповненням опитувальника покладається на відповідним чином підготовленого представника кафедри, навчального відділу науково-дослідної лабораторії, навчальних частин іншої призначеної особи. Підрахунок результатів опитування проводиться після збору усіх опитувальників у відповідному структурному підрозділу Університету за представленим нижче алгоритмом.

В основу підрахунку покладено результати опитування, що позначені слухачами на подрібненій (масштаб 0,25 бали) оцінній п’ятибальній шкалі опитувальника відповідною вертикальною рискою (див. Таблицю В.1).

Далі, результати оцінювання, що проставлені у кожному заповненому

опитувальнику по кожному з критеріїв

Ki (де і – № № критеріїв, у даному

випадку – від № 1.1 до № 4.6 (див. Таблицю В.1)), співвідносяться з балом “5” – еталонним проявом будь-якого критерію за формулою:

K  ,

Pij

ij ет

(В.1)

де:

Kij

– відносний показник прояву і-го критерію за результатами

опитування j-го слухача;

Pij

– абсолютний показник прояву і-го критерію, що проставлений в опитувальнику j-м слухачем – від балу “2” до балу “5”;

Pет – еталонний показник прояву і-го критерію – (бал “5”).

Дана процедура призначена для переходу від абсолютних (бальних) показників до відносних. При цьому, прояв критерію, оцінений балом “2” прирівнюється до “0”. Наприклад, якщо критерій № 3.7 (див. Таблиця В.1) – “Демонстрація культури мовлення, чіткої дикції, оптимального темпу викладання” оцінено на шкалі у 3,5 бали, то відносний показник К3.7 = 3,5 : 5 = 0,7. А якщо, припустимо, критерій № 1.4 – “Підбиття підсумків заняття, постановка завдань на самостійну підготовку” оцінено у 2,0 бали, то – К1.4 = 0 : 5 = 0. Аналогічно визначається прояв у ході занять усіх інших критеріїв.

Далі, підраховується

Ki ср – середньоарифметичне значення відносних

показників Kij

за кожним з критеріїв, що оцінені j-м слухачем у навчальній

групі (групах) за формулою:

Ki ср

j1

 Kij

 ,

(В.2)

де Ki ср

– усереднений відносний показник прояву і-го критерію в

Kij

навчальній групі;

– відносний показник прояву і-го критерію за опитуванням j-го слухача;

 K

j1

– сума відносних показників прояву і-го критерію за опитуванням j-го слухача;

п – кількість слухачів в навчальній групі (групах), що заповнювали опитувальник.

Оскільки в основу інтегрального показника – К

якості навчального

заняття покладено підрахунок прояву окремих критеріїв у кожній з груп критеріїв, то необхідно визначити усереднений відносний показник прояву і-х критеріїв у m-й групі критеріїв.

Ki ср.гр 

 Ki ср i 1

(В.3)

де:

Kiср.гр

– усереднений відносний показник прояву і-х критеріїв у

m-й групі критеріїв;

m – кількість критеріїв

Ki ср

у m-й групі критеріїв.

Критерії, що представлено в опитувальнику пов’язані один з одним і являють собою цілісну ієрархічну структуру, що розміщено на трьох рівнях: “0”; “1” ; “2” (див. Таблицю В.2). На нульовому рівні – інтегральний показник

якості проведеного навчального заняття – К

; на першому рівні – чотири

групові критерії (№№ 1; 2; 3; 4), що утворюють відповідну групу з пов’язаних з ними критеріїв другого рівня; на другому рівні – критерії, що безпосередньо оцінюються слухачами за результатами проведеного науково-педагогічним працівником навчального заняття ( № № 1.1, 1.2, 1.3… 4.6).

Значущість наведених критеріїв, з точки зору їх впливу на інтегральний показник якості навчального заняття, є різною, тому кожному з них призначається відповідний коефіцієнт вагомості з урахуванням виду занять.

Коефіцієнти вагомості доцільно призначати методом експертних оцінок, що знайшов своє практичне використання в педагогічній кваліметрії. У даному випадку цілком коректно застосовувати спрощений алгоритм експертизи, що передбачає низку послідовних кроків, а саме:

підбір експертної групи – це, як правило, залучення 5–7 досвідчених науково-педагогічних працівників – експертів, з числа яких обирається керівник експертного опитування;

роздача кожному з експертів необхідних для опитування матеріалів (у даному випадку – Ієрархічної структури системи критеріїв з оцінювання якості проведеного викладачем навчального заняття в Університеті (Таблиця В.2); та Індивідуальної анкети для внесення експертом відповідних коефіцієнтів вагомості (Таблиця В.3);

ознайомлення керівником експертної групи з порядком призначення коефіцієнтів вагомості;

безпосереднє внесення (в автономному режимі) кожним з експертів призначених ним коефіцієнтів вагомості в анкету ;

збір розданих експертам матеріалів і підбиття керівником експертної групи підсумків експертного опитування.

Порядок призначення коефіцієнтів вагомості доводиться до експертів керівником експертного опитування, при цьому наголошується на таке:

Коефіцієнт вагомості

М  інтегрального показника якості навчального

заняття –

К  ; дорівнює “1” або 100 %. Експерту потрібно розподілити ці

100 % між груповими критеріями, призначивши кожному з них відповідну

частку від 100 % з урахуванням їх ваги у межах коефіцієнта вагомості М  і

внести призначені дані в Індивідуальну анкету (приклад – Таблиця В.3). У таблиці В.3 сума коефіцієнтів вагомості у кожному стовпчику дорівнює 100 %. Дані з індивідуальних анкет за результатами опитування п експертів вносяться ведучим експертного опитування в узагальнену анкету для підрахунку

усереднених коефіцієнтів вагомості (Таблиця В.4).

M j ср

у % та у відносних показниках

M j ср

визначається за формулою В.4.



 Mi

j ср

i1

n (В.4)

M j ср

– усереднений коефіцієнт вагомості j-го критерію;



де:  Mi i 1

експертів;

– сумарний показник коефіцієнта вагомості j-го критерію n –

n – кількість експертів.

Е К С П Р Е С - О П И Т У В А Л Ь Н И К

з оцінювання здобувачами вищої військової освіти якості проведеного науково- педагогічним працівником навчального заняття

(на прикладі групового заняття)

Шановні товариші слухачі, просимо Вас висловити власну думку щодо якості проведеного викладачем навчального заняття шляхом оцінювання кожного з критеріїв представленої таблиці, використовуючи наведену чотирьохбальну оцінну шкалу. Вам потрібно у стовпчику “Результат оцінювання (Р, бали)” поставити вертикальну риску у будь-якому місці подрібненої оцінної шкали (від балу «2» до балу «5», масштаб – 0,25 бала), що відповідає Вашому сприйняттю прояву кожного з представлених критеріїв у ході заняття. При цьому, бал «5» – це еталон прояву критерію (найвищий показник, що тільки можна собі уявити), бал «2» – найнижчий його прояв. Решта – відповідно. Своє прізвище зазначити не обов’язково.

Назва навчальної дисципліни (вписати ) Вид заняття: лекція, групове, практичне, семінарське заняття тощо (підкреслити

або вписати )

Час проведення занять (підкреслити): 1) перша пара; 2) друга пара; 3) третя пара; 4)

четверта пара.

Таблиця В.1

4

Е к с п р е с - о п и т у в а л ь н и к

№ з/п	Показники та критерії оцінювання проведеного навчального заняття (К)	якості	Результат оцінювання (Р, бали)
1. Організація заняття:			Результат оцінювання (Р, бали)
1.1	Своєчасність початку, закінчення дотримання часу, відведеного на перерву	заняття,	2	3	4	5
1.1		заняття,
1.2	Оптимальність витрат навчального часу на організаційні заходи (прийом рапорту, перевірка присутності слухачів на занятті тощо)		2	3	4	5
1.3	Підтримання дисципліни в ході заняття, уникнення надмірного адміністрування		2	3	4	5
1.3
1.4	Підбиття підсумків заняття, постановка завдань на самостійну підготовку		2	3	4	5
1.4
2. Прояв морально-етичних якостей викладача у ході заняття:
2.1	Дотримання норм викладацької етики: гідна манера поведінки, охайність зовнішнього вигляду		2	3	4	5
2.1
2.2	Поважне й уважне ставлення викладача як до окремого слухача, так і до колективу навчальної групи в цілому, без будь-яких упереджень		2	3	4	5
2.3	Педагогічний такт викладача: почуття міри, витримка та врівноваженість		2	3	4	5
2.3
2.4	Адекватна вимогливість викладача до слухачів під час заняття, рівне ставлення до них, принциповість, об’єктивність		2	3	4	5
2.5	Прояв викладачем толерантності, терпимості до інших поглядів		2	3	4	5
2.5

№ з/п	Показники та критерії оцінювання якості проведеного навчального заняття (К)	Результат оцінювання (Р, бали)
2.6	Прояв викладачем у ході занять національної свідомості, патріотизму, їх органічне поєднання із змістом навчання	2	3	4	5
3. Прояв дидактичної компетентності викладача у ході заняття :
3.1	Визначення цілей заняття, розкриття викладачем значимості змісту заняття для подальшої професійної діяльності слухача у військах (силах)	2	3	4	5
3.2	Вільне володіння викладачем матеріалом навчальної дисципліни, конкретного заняття, наявність високих професійних знань, демонстрація загальної ерудиції	2	3	4	5
3.3	Уміння викладача доступно, зрозуміло викладати матеріал, роз’яснювати складні моменти, наводити доречні приклади, виділяти головне, зберігати логічну послідовність викладання, уміння переконувати	2	3	4	5
3.4	Уміння викладача підтримувати зацікавленість аудиторії в пізнавальній діяльності, створювати проблемні ситуації під час заняття, спонукати до дискусії	2	3	4	5
3.5	Забезпечення викладачем зв’язку навчального матеріалу із сучасними досягненнями науки, військової справи	2	3	4	5
3.6	Створення викладачем мотиваційної основи (поштовху) для самостійного поглибленого вивчення навчального матеріалу заняття, навчальної дисципліни, спонукання до творчості та ініціативи	2	3	4	5
3.7	Демонстрація викладачем культури мовлення, чіткої дикції, оптимального темпу викладання	2	3	4	5
3.7
3.8	Уміння викладача зняти напруження і втому аудиторії, почуття гумору	2	3	4	5
3.8
4. Відчуття слухачем (курсантом) внеску від проведеного навчального заняття у формування особистого військового професіоналізму, загальної ерудиції :
4.1	Отримані на занятті знання розширили мій загальний кругозір	2	3	4	5
4.1	Отримані на занятті знання розширили мій загальний кругозір
4.2	Я зрозумів сутність викладеного на занятті навчального матеріалу	2	3	4	5
4.2
4.3	У мене склалося певне уявлення щодо можливості застосування здобутих на занятті знань, навичок, умінь в умовах мирного часу	2	3	4	5
4.4	У мене склалося певне уявлення щодо можливості застосування здобутих на занятті знань, навичок, умінь в умовах воєнного часу	2	3	4	5
4.5	За результатами проведеного заняття я усвідомив потребу щодо самовдосконалення, саморозвитку в контексті піднятих у ході заняття проблем	2	3	4	5

№ з/п	Показники та критерії оцінювання якості проведеного навчального заняття (К)	Результат оцінювання (Р, бали)
4.6	Загальна логіка, системність і методичні прийоми, що застосовані викладачем у ході заняття, є прикладом для наслідування у подальшій моїй професійній діяльності	2	3	4	5

Таблиця В.2 Ієрархічна структура системи критеріїв з оцінювання якості проведеного науково-педагогічним працівником навчального заняття в Університеті (на

прикладі групового заняття)

Рівні системи критеріїв			№№ крите- ріїв
0-й рівень Інтег- ральний показ- ник	1-й рівень – Групові критерії	2-й рівень – Критерії, що підлягають безпосередньому оцінюванню слухачами якості проведеного викладачем навчального заняття в Університеті (на прикладі групового заняття)	№№ крите- ріїв

	1.Орга- нізація проведення заняття	Своєчасність початку, закінчення заняття, дотримання часу, відведеного на перерву	1.1
		Оптимальність витрат навчального часу на організаційні заходи (прийом рапорту, перевірка присутності слухачів на занятті )	1.2
		Підтримання дисципліни в ході заняття	1.3
		Підбиття підсумків заняття, постановка завдань на самостійну підготовку	1.4

	2.Прояв морально- етичних якостей викладача у ході заняття	Дотримання норм викладацької етики: гідна манера поведінки, охайність зовнішнього вигляду	2.1
		Поважне й уважне ставлення викладача як до окремого слухача, так і до колективу навчальної групи в цілому, без будь-яких упереджень	2.2
		Педагогічний такт викладача: почуття міри, витримка та врівноваженість	2.3
		Адекватна вимогливість викладача до слухачів під час заняття, рівне ставлення до них, принциповість, об’єктивність	2.4
		Прояв толерантності, терпимості до інших поглядів	2.5
		Прояв викладачем у ході занять національної свідомості, патріотизму, їх органічне поєднання із змістом навчання	2.6

	3.Прояв дидактичної	Визначення цілей заняття, розкриття викладачем значимості змісту заняття для подальшої професійної діяльності слухача у військах (силах)	3.1
	3.Прояв дидактичної	Вільне володіння викладачем матеріалом навчальної дисципліни, конкретного заняття, наявність високих професійних знань, демонстрація загальної	3.2

компетент- ності викладача у ході заняття

ерудиції

Уміння викладача зберігати логічну послідовність викладання, доступно доносити матеріал, роз’яснювати складні моменти, наводити доречні приклади, виділяти головне

3.3

Уміння викладача підтримувати зацікавленість аудиторії в пізнавальній діяльності, створювати

проблемні ситуації під час заняття, спонукати до дискусії

3.4

Забезпечення викладачем зв’язку матеріалу навчального заняття із сучасними досягненнями

науки, військової справи

3.5

Створення викладачем мотиваційної основи для самостійного поглибленого вивчення навчального матеріалу заняття, навчальної дисципліни, спонукання

до творчості та ініціативи

3.6

Демонстрація викладачем культури мовлення,

чіткої дикції, оптимального темпу викладання

3.7

Уміння викладача зняти напруження і втому

аудиторії, почуття гумору

3.8

4.Внесок проведеного навчального заняття у формування військового професіона- лізму, загальної ерудиції

Отримані на

загальний кругозір

занятті

знання

розширили

мій

4.1

Я зрозумів сутність викладеного на занятті

навчального матеріалу

4.2

У мене склалося певне уявлення щодо можливості застосування здобутих на занятті знань, навичок, умінь

в умовах мирного часу

4.3

У мене склалося певне уявлення щодо можливості застосування здобутих на занятті знань, навичок, умінь

в умовах воєнного часу

4.4

За результатами проведеного заняття я усвідомив потребу щодо самовдосконалення, саморозвитку в

контексті піднятих у ході заняття проблем

4.5

Загальна логіка, системність і методичні прийоми, що застосовані викладачем у ході заняття, є прикладом

для наслідування у подальшій моїй професійній діяльності

4.6

Таблиця В.3 Індивідуальна анкета для призначення експертом коефіцієнтів вагомості

(варіант)

№ № групових критеріїв ( Ki )	Коефіцієнти вагомості M j групових критеріїв Ki , що призначені експертом, у % (від 100%)
1	10 %
2	15 %
3	25 %

4	50 %
	100 %

Таблиця В.4 Анкета для підрахунку усереднених коефіцієнтів вагомості M j ср.

групових критеріїв Ki за результатами опитування п експертів (варіант)

№ № групових критеріїв ( Ki )	Коефіцієнти вагомості M j для критеріїв Ki гр., %, що призначені експертами №:					Усереднені коефіцієнти вагомості M j ср.гр групових критеріїв Ki гр.
	№ 1	№ 2	№ 3	№ 4	№ 5
	№ 1	№ 2	№ 3	№ 4	№ 5	У %	У відносних показниках
1	15 %	10%	10%	15%	10%	12 %	0,12
2	15%	10%	15%	20%	10%	14 %	0,14
3	20%	20%	30%	20%	30%	24 %	0,24
4	50%	60%	45%	45%	50%	50 %	0,5
( Ki ) 	100 %	100%	100%	100%	100%	100%	1,0

К і

 Kiср.гр  M j ср ,

(В.5)

де:

Кі – частковий показник якості проведеного заняття у m-й групі критеріїв;

Ki ср.гр – усереднений груповий показник прояву і-х критеріїв у m-й групі критеріїв;

M j ср – усереднений відносний коефіцієнт вагомості прояву і-х критеріїв у m-й групі критеріїв;

 K i

K  i 1 ,

 m

(В.6)

де: К 

– інтегральний показник якості проведеного заняття

 K i – усереднений відносний показник прояву і-х критеріїв у m-й групі

i1

m – кількість груп критеріїв у системі критеріїв

Таблиця В.5 Підрахунок інтегрального показника якості навчального заняття (варіант)

№№ розділів	№№ та зміст критеріїв	Kiср.	Kiср. гр	M j ср.г р	К  і
1.Орга- нізація заняття	1.1. Своєчасність початку, закінчення заняття, дотримання часу, відведеного на перерву	1,0	0,6	0,12	К1 =0,07 2
1.Орга- нізація заняття	1.2. Оптимальність витрат навчального часу на організаційні заходи (прийом рапорту, перевірка присутності слухачів на занятті )	0,5	0,6	0,12	К1 =0,07 2
	1.3. Підтримання дисципліни в ході заняття	0,9
	1.4. Підбиття підсумків заняття, постановка завдань на самостійну підготовку	0,0

2.Прояв мораль- но- етичних якостей викла- дача у ході заняття	2.1.Дотримання норм викладацької етики: гідна манера поведінки, охайність зовнішнього вигляду	1,0	0,8	0,14	К 2 = 0,11
	2.2.Поважне й уважне ставлення викладача як до окремого слухача, так і до колективу навчальної групи в цілому, без будь-яких упереджень	0,6
	2.3.Педагогічний такт викладача: почуття міри, витримка та врівноваженість	1,0
	2.4.Адекватна вимогливість викладача до слухачів під час заняття, рівне ставлення до них, принциповість, об’єктивність	0,8
	2.5.Прояв толерантності, терпимості до інших поглядів	0,6
	2.6.Прояв викладачем у ході занять національної свідомості, патріотизму, їх органічне поєднання із змістом навчання	0,8
3.Прояв дивак- тичної компе- тентності викла- дача у ході заняття	3.1. Визначення цілей заняття, розкриття викладачем значимості змісту заняття для подальшої професійної діяльності слухача у військах (силах)	0,7	0,7 6	0,24	К 3 = 0,18
	3.2.Вільне володіння викладачем матеріалом навчальної дисципліни, конкретного заняття, наявність високих професійних знань, демонстрація загальної ерудиції	1,0
	3.3.Уміння викладача зберігати логічну послідовність викладання, доступно доносити матеріал, роз’яснювати складні моменти, наводити доречні приклади, виділяти головне	0,9
	3.4.Уміння викладача підтримувати зацікавленість аудиторії в пізнавальній діяльності, створювати проблемні ситуації під час заняття, спонукати до дискусії	0,9
	3.5.Забезпечення викладачем зв’язку матеріалу навчального заняття із сучасними досягненнями науки, військової справи	0,6
	3.6.Створення викладачем мотиваційної основи для самостійного поглибленого вивчення навчального матеріалу заняття, навчальної дисципліни, спонукання до творчості та ініціативи	0,7

3.7.Демонстрація викладачем культури мовлення,

чіткої дикції, оптимального темпу викладання

0,7

3.8.Уміння викладача зняти напруження і втому

аудиторії, почуття гумору

0,6

4.Внесок проведе- ного навчаль- ного заняття у форму- вання військо- вого професіо налізму, загальної ерудиції

4.1.Отримані на занятті знання розширили мій

загальний кругозір

0,8

0,5

К 4

=0,40

0,762

4.2.Я зрозумів сутність викладеного на занятті

навчального матеріалу

1,0

4.3.У мене склалося певне уявлення щодо можливості застосування здобутих на занятті знань, навичок, умінь

в умовах мирного часу

0,9

4.4.У мене склалося певне уявлення щодо можливості застосування здобутих на занятті знань, навичок, умінь

в умовах воєнного часу

0,5

4.5.За результатами проведеного заняття я усвідомив потребу щодо самовдосконалення, саморозвитку в

контексті піднятих у ході заняття проблем

0,8

4.6.Загальна логіка, системність і методичні прийоми, що застосовані викладачем у ході заняття, є прикладом для наслідування у подальшій моїй професійній

діяльності

0,8

Інтегральний показник якості проведеного навчального заняття – К 

У таблиці В.5 (варіант) інтегральний показник якості проведеного навчального

заняття

К  склав 0,762 або 76,2%. Втрати становлять 33,8%. Аналіз отриманих

результатів свідчить про таке:

Розділ 1 (таблиці В.5) – Організація заняття – втрати склали 40% ( Kiср. гр = 0,6 або 60%)

У межах п. 1.2 Розділу 1 – “Оптимальність витрат навчального часу на організаційні заходи (прийом рапорту, перевірка присутності слухачів на занятті

)”–

Kiср.= 0,5 або 50%) – втрати склали 50%, тобто надмірно багато часу було

приділено організаційним заходам на шкоду навчальному часу.

У межах п. 1.4 Розділу 1 “Підбиття підсумків заняття, постановка завдань на самостійну підготовку” – ( Kiср.= 0 або 0%) – втрати склали 100%, тобто завдання на самостійну підготовку викладачем не ставилися.

Розділ 4 – Внесок проведеного навчального заняття у формування військового професіоналізму, загальної ерудиції – втрати склали 20%.

У межах п. 4.4 Розділу 4 – “В мене склалося певне уявлення щодо можливості застосування здобутих на занятті знань, навичок, умінь в умовах воєнного часу” – ( Kiср.= 0,5 або 50%) – втрати склали 50%, тобто викладач, на думку слухачів, не приділив достатньої уваги проблемі застосування здобутих знань в умовах воєнного часу.

Подібний аналіз дозволяє відслідковувати втрати, що мали місце в ході проведення викладачем навчальних занять.

Отже, за результатами аналізу можна виокремлювати ті показники, за якими відбулися найбільші втрати щодо якості проведених занять, що націлює викладача на подальше удосконалення організації та методики освітнього процесу.

Додаток Г

Методика

визначення сумарного рейтингу діяльності кафедри

Сумарний рейтинг кафедри

Модель діяльності кафедри наведена на рис. Г.1.

Згідно з моделлю діяльності сумарний рейтинг кафедри за результатами її діяльності у навчальному році визначається сумою:

R  і Rі . (Г.1)

і1

Зміст умовних позначень в (Г.1) розкритий у таблиці Г.1.

5. Наукова та науково-

технічна діяльність

4. Діяльність з удосконалення

навчальної матеріально- технічної бази

3.Редакційно

-видавнича діяльність

2.Методична діяльність

1.Навчальна діяльність

Діяльність

кафедри

Рисунок Г.1 – Модель діяльності кафедри

Таблиця Г.1

Основні види діяльності кафедри та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Найменування видів діяльності	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення часткових рейтингів
№ з/п	Найменування видів діяльності	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення часткових рейтингів
1.	Навчальна діяльність	α1	0,40	R1
2.	Методична діяльність	α2	0,25	R2
3.	Редакційно-видавнича діяльність	α3	0,10	R3
4.	Діяльність з удосконалення навчально-матеріальної бази кафедри	α4	0,10	R4
5.	Наукова та науково-технічна діяльність	α5	0,15	R5
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Частковий рейтинг кафедри з навчальної діяльності визначається сумою:

R1  α1³R1i . (Г.2)

Зміст умовних позначень в (Г.2) розкритий в таблиці Г.4.

1. Навчальна діяльність кафедри
(Другий рівень декомпозиції моделі діяльності кафедри)
1.1. Проведення навчальних занять за розкладом	1.2. Керівництво навчальною практикою та військовим стажуванням слухачів	1.3. Керівництво курсовими, магістерськими роботами, виконанням індивідуальних навчальних планів слухачами	1.4. Проведення контрольних навчальних заходів
Рівень оцінок результатів навчальної діяльності кафедри
1.1. Первинні оцінки обсягу роботи кафедри з проведення навчальних занять (за видами занять)	1.2. Оцінка обсягу роботи кафедри з керівництва військовим стажуванням	1.3. Оцінка обсягу роботи кафедри з керівництва курсовими та магістерськими роботами, виконанням індивідуальних навчальних планів слухачами	1.4. Оцінка обсягу роботи кафедри з проведення контрольних навчальних заходів

Рисунок Г.2 – Модель навчальної діяльності кафедри

Частковий рейтинг першого рівня

Часткові рейтинги другого рівня

Рівень рейтингових

оцінок

Рівень первинних оцінок

α1

α12

α13

α14

R14

R11

α11

P1.1

P12

R12

P13

R13

P14

Рисунок Г.3 – Рейтинг-модель навчальної діяльності кафедри

Таблиця Г.4 Види навчальної діяльності кафедри та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Найменування видів навчальної діяльності	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення часткових рейтингів
№ з/п	Найменування видів навчальної діяльності	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення часткових рейтингів
1.	Проведення навчальних занять за розкладом	11	0,4	R11
2.	Керівництво військовим стажуванням слухачів	12	0,15	R12
3.	Керівництво курсовими, магістерськими роботами, виконанням індивідуальних навчальних планів слухачами	13	0,25	R13
4.	Проведення контрольних навчальних заходів	14	0,20	R14
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

При визначенні часткових рейтингів з усіх видів діяльності кафедри і оцінок за результатами кожного виду діяльності, чисельність НПП кафедри N визначається сумою:

Nсум

N Nпс i Nсум і , (Г.3)

і1

дx Xxx – чисельність НПП кафедри, що займають посади на повній ставці;

Nсум і – чисельність НПП кафедри, що займають посади на умовах сумісництва з коефіцієнтом ставки γі < 1.

Частковий рейтинг кафедри з проведення навчальних занять за розкладом обчислюється за формулою:

R11 

P11

P11j

j1

, (Г.4)

де Р11 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з проведення навчальних занять за розкладом;

P11j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Рейтингова оцінка Р11 визначається сумою:



11i x11i



11i x11i



11i x11i

Р11  і1  і1  і1 , (Г.5)

n1N1

n2 N2

n3 N3

де 11i, х11і – вагові коефіцієнти та кількість годин занять за розкладом, проведених кафедрою (таблиця Г.5);

N1, N2, N3 – чисельність науково-педагогічних працівників, що проводили заняття з дисциплін, з яких встановлене навчальне навантаження в годинах відповідно складає n1 = 660, n2 = 720, n3 = 800.

Частковий рейтинг кафедри з керівництва військовим стажуванням слухачів обчислюється за формулою:

R12 

P12

P12 j

j1

, (Г.6)

де Р12 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з керівництва військовим стажуванням слухачів;

P12 j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Таблиця Г.5

Види навчальних занять та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Найменування видів навчальних занять	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення кількості навчальних годин
№ з/п	Найменування видів навчальних занять	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення кількості навчальних годин
1.	Лекція	111	0,20	х111
2.	Групове заняття	112	0,15	х112
3.	Групова вправа	113	0,10	х113
4.	Практичне заняття	114	0,05	х114
5.	Семінарське заняття	115	0,05	х115
6.	Консультація	116	0,05	х116
7.	Індивідуальне навчальне заняття	117	0,07	х117
8.	Тактичне (тактико-спеціальне) заняття	118	0,08	х118
9.	Тактичне (тактико-спеціальне) навчання	119	0,10	х119
10.	Командно-штабне навчання	1110	0,15	х1110
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Рейтингова оцінка Р12 визначається сумою:

12i x12i 12i x12i 12i x12i

Р12  і1  і1  і1 , (Г.7)

n1N1

n2 N2

n3 N3

де 12i, х12і – вагові коефіцієнти та кількість навчальних годин, витрачених кафедрою на виконання відповідних видів навчальної діяльності (таблиця Г.6);

N1, N2, N3 – чисельність науково-педагогічних працівників, що проводили заняття з дисциплін, з яких встановлене навчальне навантаження в годинах n1 = 660, n2 = 720, n3 = 800.

Таблиця Г.6

Керівництво військовим стажуванням

№№ з/п

Найменування окремих видів навчальної діяльності

Вагові коефіцієнти

Умовні позначення кількості

годин

умовні позначенн

числові значення

Сума вагових коефіцієнтів керівництва

військовим стажуванням слухачів

121

1,0

х121

Частковий рейтинг кафедри з керівництва курсовими, магістерськими роботами, виконанням індивідуальних навчальних планів слухачами обчислюється за формулою:

R13 

P13

 P13j

j1

, (Г.8)

де Р13 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з керівництва курсовими, магістерськими роботами, виконанням індивідуальних планів слухачами;

 P13j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Рейтингова оцінка Р13 визначається сумою:

13i x13i 13i x13i 13i x13i

Р13  і1  і1  і1 , (Г.9)

n1N1

n2 N2

n3 N3

де 13i, х13і – вагові коефіцієнти та кількість годин, затрачені кафедрою на виконання видів навчальної діяльності (таблиця Г.7);

n1, n2, n3 – нормативне навчальне навантаження для кафедри по групах дисциплін;

N1, N2, N3 – чисельність науково-педагогічних працівників, що проводили заняття з дисциплін, з яких встановлене навчальне навантаження в годинах складає n1 = 660, n2 = 720, n3 = 800.

Таблиця Г.7 Окремі види діяльності кафедри та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Види навчальної діяльності	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення кількості навчальних годин
№ з/п	Види навчальної діяльності	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення кількості навчальних годин
1.	Керівництво курсовими роботами	131	0,20	х131
2.	Керівництво магістерськими роботами	132	0,50	х132
3.	Керівництво виконанням	133	0,30	х133

індивідуальних навчальних планів

слухачами

Сума вагових коефіцієнтів

1,0

Частковий рейтинг кафедри з проведення контрольних навчальних заходів обчислюється за формулою:

R14 

P14

P14 j

j1

, (Г.10)

де Р14 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з проведення контрольних навчальних заходів;

P14j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Рейтингова оцінка Р14 визначається за формулою:

14i x14i 14i x14i 14i x14i

Р14  і1  і1  і1 , (Г.11)

n1N1

n2 N2

n3 N3

де 14i, х14і – вагові коефіцієнти та кількість годин, затрачених кафедрою на проведення різних контрольних навчальних заходів, передбачених навчальними планами та робочими програмами навчальних дисциплін (таблиця Г.8);

n1, n2, n3 – нормативне навчальне навантаження для кафедри по групах навчальних дисциплін;

N1, N2, N3 – чисельність НПП, що проводили заняття з дисциплін, з яких встановлене навчальне навантаження в годинах n1 = 660, n2 = 720, n3 = 800.

Таблиця Г.8 Види контрольних навчальних заходів та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Найменування видів контрольних навчальних заходів	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення кількості навчальних годин
№ з/п	Найменування видів контрольних навчальних заходів	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення кількості навчальних годин
1.	Екзамен з навчальної дисципліни	141	0,15	х141
2.	Диференційований залік з навчальної дисципліни	142	0,10	х142
3.	Залік з навчальної дисципліни	143	0,05	х143
4.	Захист курсової роботи	144	0,05	х144

5.	Захист магістерської роботи	146	0,35	х145
6.	Державний екзамен	148	0,25	х146
7.	Вступний екзамен	149	0,05	х147
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Частковий рейтинг кафедри з методичної діяльності Модель методичної діяльності кафедри наведена на рис. Г.4

2. Методична діяльність кафедри
(Другий рівень декомпозиції моделі діяльності кафедри)
2.1.Участь в розробці професійних стандартів, освітньо- професійних програм	2.2.Розробка документів з планування з навчальних дисциплін	2.3.Робота з удосконалення змісту навчальних дисциплін	2.4.Розробка документації для проведення навчальних занять	2.5.Розробка документації для проведення контрольних навчальних заходів	2.6.Робота з проведення інструкторсько- методичних, показових, відкритих та пробних занять	2.7.Робота з проведення контролю навчальних занять посадовими особами кафедри
Рівень первинних оцінок результатів методичної діяльності
2.1. Первинні оцінки обсягу роботи кафедри з участі в розробці професійних стандартів, освітньо- професійних програм	2.2. Первинні оцінки обсягу роботи кафедри щодо розробки документів з планування з навчальних дисциплін	2.3. Первинні оцінки обсягу роботи кафедри з удосконалення змісту навчальних дисциплін	2.4. Первинні оцінки обсягу роботи кафедри з розробки документації для проведення навчальних занять	2.5. Первинні оцінки обсягу роботи кафедри з розробки документації для проведення контрольних навчальних заходів	2.6. Первинні оцінки обсягу роботи кафедри з інструкторсько- методичних, показових, відкритих та пробних занять	2.7. Первинні оцінки обсягу роботи кафедри з контролю навчальних занять посадовими особами кафедри

Рисунок Г.4 – Модель методичної діяльності кафедри

α2 R2

α21

α22

α23

α24

α25

α26

α27

P21

P22

P23

P24

P25

P26

P27

R27

R26

R25

R24

R23

R22

R21

Частковий рейтинг першого рівня

Часткові рейтинги другого рівня

Рівень рейтингових оцінок

Рівень первинних оцінок

Рисунок Г.5 – Рейтинг-модель методичної діяльності кафедри Частковий рейтинг кафедри з методичної діяльності визначається сумою:

R2 = α2³ R 2i . (Г.12)

³1

Зміст умовних позначень в (Г.12) розкритий у таблиці Г.9.

Таблиця Г.9

Види методичної діяльності кафедри та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Найменування видів методичної діяльності	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення рейтингів R2і
№ з/п	Найменування видів методичної діяльності	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення рейтингів R2і
1.	Участь в розробці професійних стандартів, освітньо-професійних програм	21		0,18	R21
2.	Розробка документів з планування навчальних дисциплін	22		0,17	R22
3.	Робота з удосконалення змісту навчальних дисциплін	23		0,20	R23
4.	Розробка документації для проведення навчальних занять	24		0,13	R24
5.	Розробка документації для проведення контрольних навчальних заходів	25		0,12	R25
6.	Робота з проведення інструкторсько- методичних, показових, відкритих та пробних занять	26		0,10	R26
7.	Робота з проведення контролю навчальних занять посадовими особами кафедри	27		0,10	R27
Сума коефіцієнтів вагомості				1,0

Частковий рейтинг кафедри з участі в розробці професійних стандартів, освітньо-професійних програм обчислюється за формулою:

R21 

P21

P21j

j1

, (Г.13)

де Р21 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з участі в розробці професійних стандартів, освітньо-професійних програм;

 P21j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування. Рейтингова оцінка Р21 визначається формулою:

Р21 =



21і М 21i

і1 , (Г.14)

де 21і, М21і – вагові коефіцієнти та кількість розроблених документів (таблиця Г.10);

N – чисельність НПП кафедри у звітному навчальному році.

У таблиці Г.10 враховуються тільки ті документи, які затверджені за встановленим в Університеті порядком у звітному навчальному році.

Частковий рейтинг кафедри з розробки документів щодо планування з навчальних дисциплін обчислюється за формулою:

R 22 

P22

P22j

j1

, (Г.15)

дx X00 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з розробки документів з планування з навчальних дисциплін;

P22j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Таблиця Г.10 Види робіт кафедри з розробки стандартів вищої освіти

№ з/п	Найменування робіт	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення кількості документів
№ з/п	Найменування робіт	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення кількості документів
1.	Розробка професійних стандартів	211	0,17	М211
2.	Перероблення професійних стандартів	212	0,08	М212
3.	Розробка освітньо-професійних програм	213	0,17	М213
4.	Перероблення освітньо-професійних програм	214	0,08	М214
5.	Розробка навчального плану	215	0,12	М215
6.	Перероблення навчального плану	216	0,08	М216
7.	Розробка робочого навчального плану	217	0,10	М217
8.	Перероблення робочого навчального плану	218	0,07	М218
9.	Розробка програм навчальних дисциплін	219	0,08	М219
10	Перероблення програм навчальних дисциплін	2110	0,05	М2110
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Рейтингова оцінка Р22 визначається формулою:

Р22 =

 22і М 22i

і1 , (Г.16)

де 22і, М22і – вагові коефіцієнти та кількість розроблених документів (таблиця Г.11);

N – чисельність науково-педагогічних працівників кафедри у звітному навчальному році.

У таблиці Г.11 враховуються тільки ті документи, які затверджені за встановленим в Університеті порядком у звітному навчальному році.

Таблиця Г.11 Види діяльності кафедри з розробки документів з планування з навчальних

дисциплін та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Найменування видів діяльності	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення кількості документів
№ з/п	Найменування видів діяльності	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення кількості документів
1.	Розробка робочих програм навчальних дисциплін	221	0,25	М221
2.	Коригування робочих програм навчальних дисциплін	222	0,15	М222
3.	Розробка програм навчальних дисциплін	223	0,25	М223
4.	Перероблення програм навчальних дисциплін	224	0,15	М224
5.	Розробка індивідуальних навчальних планів слухачів	225	0,2	М225
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Частковий рейтинг кафедри з удосконалення змісту навчальних дисциплін обчислюється за формулою:

R 23 

P23

P23j

j1

, (Г.17)

де Р23 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з удосконалення змісту навчальних дисциплін;

P23j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Рейтингова оцінка Р23 визначається сумою:

Р  231L1  232L2  233L3  234L4 , (Г.18)

23 X N

X нл N

де 231, 232, 233, 234, L1, L2, L3, L4 – вагові коефіцієнти та кількість підготовлених та перероблених за змістом лекцій та нелекційних видів занять (таблиця Г.12);

Xл – кількість двогодинних лекцій з дисциплін кафедри, що розроблені (перероблені) у звітному періоді;

Xнл – кількість двогодинних нелекційних занять з дисциплін кафедри, які розроблені (перероблені) у звітному періоді;

N – чисельність НПП кафедри у звітному навчальному році.

Таблиця Г.12 Види діяльності кафедри з удосконалення змісту навчальної дисципліни

та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Найменування видів робіт	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення кількості двогодинних навчальних занять
№ з/п	Найменування видів робіт	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення кількості двогодинних навчальних занять
1.	Розробка нової за змістом двогодинної лекції	231	0,35	L1
2.	Перероблення за змістом більш ніж на 50 % двогодинної лекції	232	0,20	L2
3.	Розробка нового за змістом нелекційного двогодинного навчального заняття	233	0,30	L3
4.	Перероблення за змістом більш, ніж на 50 % двогодинного нелекційного навчального заняття	234	0,15	L4
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Частковий рейтинг кафедри з розробки документації для проведення навчальних занять обчислюється за формулою:

R 24 

P24

P24j

j1

, (Г.19)

де Р24 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з розробки навчальної документації для проведення навчальних занять;

P24j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Рейтингова оцінка Р24 визначається формулою:

Р24 =



24і N24i

і1 , (Г.20)

де 24і, N24і – вагові коефіцієнти та кількість розроблених документів (таблиця Г.13);

N – чисельність науково-педагогічних працівників кафедри у звітному навчальному році.

Таблиця Г.13 Види документації, розробленої кафедрою для проведення навчальних

занять, та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Найменування видів документації	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення кількості документів
№ з/п	Найменування видів документації	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення кількості документів
1.	План і повний текст лекцій	241	0,20	N241
2.	План-конспект, який об’єднує конспект лекції і план лекції	242	0,12	N242
3.	Методична документація для проведення нелекційних видів навчальних занять
4.	Групове заняття	243	0,09	N243
5.	Групова вправа	244	0,08	N244
6.	Консультація	245	0,07	N245
7.	Практичне заняття	246	0,07	N246
8.	Семінарське заняття	247	0,05	N247
9.	Індивідуальне навчальне заняття	248	0,04	N248
10.	Командно-штабне навчання	2411	0,30	N249
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Частковий рейтинг кафедри з розробки документації для проведення контрольних навчальних заходів обчислюється за формулою:

R 25 

P25

P25j

j1

, (Г.21)

де Р25 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з підготовки документації для проведення контрольних навчальних заходів;

 P25j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Рейтингова оцінка Р25 визначається сумою:

25i N25i

Р25  i1 , (Г.22)

де 25і, N25і – ваговий коефіцієнт та кількість розроблених документів (таблиця Г.14);

N – чисельність науково-педагогічних працівників кафедри у звітному навчальному році.

Частковий рейтинг кафедри з проведення інструкторсько-методичних, показових, відкритих та пробних занять обчислюється за формулою:

R 26 

P26

 P26j

j1

, (Г.23)

де Р26 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з проведення інструкторсько-методичних, показових, відкритих та пробних занять;

 P26j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Таблиця Г.14 Види діяльності кафедри з розробки документації для проведення

контрольних навчальних заходів та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Найменування видів діяльності	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення кількості документів
№ з/п	Найменування видів діяльності	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення кількості документів
1.	Для приймання екзамену з навчальної дисципліни	251	0,16	N251
2.	Для приймання диференційного заліку з навчальної дисципліни	252	0,16	N252
3.	Для приймання заліку з навчальної дисципліни	253	0,11	N253
4.	Для приймання державного екзамену	255	0,16	N254
5.	Фонд комплексних кваліфікаційних завдань (тестів)	256	0,21	N255
6.	Фонд контрольних завдань з навчальної дисципліни (тести)	257	0,10	N256
7.	Для приймання вступного екзамену	258	0,10	N257
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Рейтингова оцінка Р26 визначається формулою:

 26i N26i

Р26  i1 , (Г.24)

де 26і, N26і – вагові коефіцієнти та кількість проведених занять (таблиця Г.15);

N – чисельність науково-педагогічних працівників кафедри у звітному навчальному році.

Таблиця Г.15 Окремі види занять, проведені кафедрою, та їх вагові коефіцієнти

№ з/п	Види занять	Вагові коефіцієнти		Умовні позначення кількості проведених занять
№ з/п	Види занять	умовні позначення	числові значення	Умовні позначення кількості проведених занять
1	Інструкторсько – методичне заняття	261	0,40	N261
2	Показове заняття	262	0,30	N262
3	Відкрите заняття	263	0,20	N263
4	Пробне заняття	264	0,10	N264
Сума вагових коефіцієнтів			1,0

Частковий рейтинг кафедри з проведення контролю навчальних занять посадовими особами кафедри обчислюється за формулою:

R27 

P27

P27 j

j1

, (Г.25)

де Р27 – рейтингова оцінка обсягу роботи кафедри з проведення контролю навчальних занять посадовими особами кафедри;

 P27 j

j1

– сума таких самих оцінок усіх m кафедр, що входять до складу

групи рейтингування.

Рейтингова оцінка Р27 визначається сумою:

Р27

 1



i1

27i

N27i

, (Г.26)

де 27і, N27і – вагові коефіцієнти та кількість проведеного контролю навчальних занять посадовими особами;

N – чисельність науково-педагогічних працівників кафедри у звітному навчальному році.

За аналогічною системою розроблено часткові рейтинги кафедри з інших видів її діяльності (редакційно-видавничої роботи; діяльності з удосконалення навчальної матеріально-технічної бази кафедри, наукової та науково-технічної діяльності)

Таким чином, за результатами впровадження Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в Національному університеті оборони України імені Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx накопичуватиметься відповідний досвід щодо застосування наведеного інструментарію та його удосконалення відповідно до сучасних вимог. Розроблення критеріїв освітньої діяльності та якості військової освіти, апарату їх кількісної оцінки дозволяють на засадах компетентісного, системного підходу впроваджувати в Університеті систему управління якістю підготовки фахівців з вищою військовою оперативно-стратегічною та оперативно- тактичною освітою.

Додаток Д Методика оцінки рівня психологічного клімату колективу (СПК)

Методика оцінки рівня психологічного клімату колективу (СПК) (далі – Методика) є однією із складових системи моніторингу якості освітньої діяльності в Університеті і призначена для вивчення психологічного клімату колективу, як переважаючого та відносно усталеного його психічного настрою. Структурно Методика містить у собі 4 основні компоненти:

1) опитувальник оцінки рівня психологічного клімату колективу;

2) інструкцію з оцінювання рівня психологічного клімату колективу;

3) рівні і показники сприятливості (несприятливості) соціально- психологічного клімату (СПК) в колективі;

4) графік для здійснення переходу від абсолютних показників – до відносних коефіцієнтів – щодо сприятливості психологічного клімату колективу.

Інструкція з оцінки рівня психологічного клімату колективу Оцінка рівня психологічного клімату колективу будь-якого структурного

підрозділу Університету визначається за результатами заповнення опитувальника (Таблиця Д.1) слухачами, науково-педагогічними працівниками, іншими учасниками освітнього процесу. Опитуваним пропонується оцінити прояв зазначених в опитувальнику властивостей психологічного клімату у своєму колективі. Для цього потрібно

особам, яких опитують:

1. Прочитати весь текст опитувальника.

2. Прочитати текст кожного рядка опитувальника спочатку праворуч, потім ліворуч від оцінної шкали.

3. Закреслити у кожному рядку опитувальника ту оцінку на оцінній шкалі, що, на думку опитуваного, відповідає істині.

4. Передати заповнений опитувальник особі, яка проводить опитування. Зміст оцінних показників на шкалі (цифри з позначками “+”, “–”) або “0”,

де закреслюється одна із цифр, що, на думку опитуваного, відповідає істині: “3” – властивість проявляється в колективі завжди;

“2” – властивість проявляється у більшості випадків; “1” – властивість проявляється нерідко;

“0” – проявляється в однаковому ступені й та , й інша властивість. Особам, які проводять опитування:

1. Роздати опитувальники.

2. Провести інструктаж щодо техніки та об’єктивності заповнення опитувальника.

3. Надати методичну допомогу із заповнення опитувальника тим, хто її потребує.

4. Зібрати опитувальники, перевіривши повноту та якість їх заповнення, і подякувати опитуваних за співпрацю.

Опитувальник для оцінки рівня психологічного клімату колективу

Таблиця Д.1

№ з/п	Показники СПК “+”	Шкала						Показники СПК “–”
1	2	3						4
1.	Переважає бадьорий життєрадісний тон настрою	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Переважає пригнічений настрій
2.	Доброзичливість у ставленні один до одного, взаємні симпатії	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Конфліктність у взаєминах та антипатії
3	У взаєминах між угрупуваннями всередині колективу існує взаємна прихильність, порозуміння	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Угрупування конфліктують між собою
4.	Членам колективу подобається разом проводити вільний час, брати участь у спільній діяльності	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Прояв байдужості до більш близького спілкування, виявлення негативного ставлення до спільної діяльності
5.	Успіхи чи невдачі товаришів викликають співпереживання, щиру участь усіх членів колективу	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Успіхи чи невдачі товаришів залишають байдужими чи викликають заздрість, злорадість
6.	З повагою ставляться до думки один одного	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Кожен вважає власну думку головною, нетерпимість до думки товаришів.
7.	Досягнення та невдачі колективу переживаються як власні	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Досягнення та невдачі колективу не знаходять відклику у членів колективу
8.	У важкі для колективу часи відбувається емоційне єднання: «один за всіх и всі за одного»	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	У важкі часи колектив “розбалансовується”, виникають чвари, розгубленість, взаємні звинувачення
9.	Почуття гордості за колектив, якщо його відзначають керівники	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	До похвал та заохочень колективу ставляться байдуже
10.	Колектив активний, повний енергії	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Колектив інертний та пасивний
11.	Чутливо й доброзичливо ставляться до нових членів колективу, допомагають їм освоюватися в колективі	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Новачки відчувають себе чужими, до них часто проявляють ворожість
12.	Спільні справи захоплюють усіх, велике бажання працювати колективно	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Колектив неможливо підняти на спільну справу, кожен переймається власними інтересами
13.	У колективі існує справедливе ставлення до всіх членів, підтримують слабких, стають на їх захист	3 ; 2;	1;	0	-1;	-2;	-3	Колектив помітно розподіляється на “привілейованих” та решту, зневажливе ставлення до слабких

5. Обробити результати опитування та занести отримані дані у Таблицю Д.2*, для цього:

скласти усі абсолютні величини (спочатку зі знаком “+”, потім із знаком “–”) по кожному із заповнених опитувальників;

відрахувати з більшої величини меншу, отримавши цифру зі знаком “+” або “–”;

скласти усі цифри, що отримано після обробки відповідей кожного з опитуваних і суму розділити на їх кількість, за формулою (Д.1):

 Pj

Pабс

інд

 j 1 ,

(Д.1)

де:

Pабс – абсолютний показник рівня сприятливості (несприятливості)

соціально-психологічного клімату (СПК) в колективі;

інд

Pj – індивідуальний показник рівня сприятливості

(несприятливості) соціально-психологічного клімату в колективі j-м опитуваним за результатами анкетування;

 j

інд

– сума індивідуальних показників сприятливості

j 1

(несприятливості) соціально-психологічного клімату в колективі; n – кількість опитаних.

* – Перехід від абсолютних показників –

Pабс

до відносних коефіцієнтів –

КСПК, щодо сприятливості СПК, здійснюється з використанням графіка (рис.Д.1).

Рівні і показники сприятливості (несприятливості) соціально-психологічного клімату (СПК) в колективі – “ключ” методики

Таблиця Д.2

Рівні сприят- ливості СПК	Показники сприятливості СПК
Рівні сприят- ливості СПК	Абсолютні показники рівнів сприятливості СПК – Pабс	Якісні показники сприятливості СПК	Відносні (числові) показники сприятливості СПК , Ki СПК
1-й рівень	більше 22	Високий ступінь сприятливості СПК	0,9  К1 СПК	< 1,0
2-й рівень	від 8 до 22	Середній ступінь сприятливості СПК	0,6  К2 СПК	< 0,9
3-й рівень	від 0 до 8	Низький ступінь сприятливості СПК	0,4  К3 СПК	< 0,6
4-й рівень	від 0 до (-8)	Початкова несприятливість СПК	0,15  К4 СПК	< 0,4
5-й рівень	від (-8) до (-10)	Середня несприятливість СПК	0,1  К5 СПК	< 0,15
6-й рівень	від (-10) і нижче	Сильна несприятливість СПК	0  К6 СПК	< 0,1

Рисунок Д.1. Графік для здійснення переходу від абсолютних показників

– Pабс

до відносних коефіцієнтів – КСПК щодо сприятливості психологічного

клімату колективу

Припустимо, що абсолютний показник рівня сприятливості (несприятливості) соціально-психологічного клімату в колективі кафедри – Pабс = 18. Для переходу до відносного коефіцієнту – КСПК достатньо піднятися

прямою лінією по вертикалі від цифри 18 на осі

Pабс

до перетину цієї лінії з

кривою графіка і ліворуч по горизонталі отримати на осі КСПК відповідне значення. У даному випадку – КСПК = 0,8 від еталонної “1” або 80% від 100 %, що свідчить про середній ступінь сприятливості СПК (Таблиця Д.2).

Аналогічно можна отримати кількісні значення по кожному з показників таблиці Д.1 та здійснити якісно-кількісний аналіз рівня сприятливості (несприятливості) психологічного клімату в колективі як у цілому, так і за окремими складовими. Результати подібного аналізу мають сприяти проведенню керівниками структурних підрозділів Університету відповідних заходів з оптимізації СПК.

ЗМІСТ

І. Загальні положення 2

ІІ. Система забезпечення Університетом якості освітньої діяльності та 5 якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості)

ІІІ. Принципи, процедури та заходи щодо забезпечення якості вищої 6 освіти в Університеті

ІV. Моніторинг та періодичний перегляд освітніх програм в 9 Університеті

V. Щорічне оцінювання слухачів, науково-педагогічних працівників 10 Університету та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань

VІ. Забезпечення підвищення кваліфікації керівного складу, наукових 11 і науково-педагогічних працівників Університету

VІІ. Забезпечення наявності необхідної навчальної матеріально- 14 технічної бази Університету

VІІІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного 16 управління освітнім процесом Університету

ІХ. Забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені 16 вищої освіти та кваліфікації

Х. Забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення 17 академічного плагіату у наукових працях працівників Університету

ХІ. Додатки 20

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО СИСТЕМУ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Імені Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx

Підписано до друку Формат 60х84 1/16.

Папір офсетний. Обл.-вид. арк. Друк. Арк.. 1,25 Зам. Вид. Тираж 50 прим.

Надруковано у друкарні Національного університету оборони України ім. Xxxxx Xxxxxxxxxxxxxx: 03049, м. Xxxx, Xxxxxxxxxxxxxxxx xx., 00

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції, серія ДК № 2205 від 02.06.2005

Document Metadata

Table of Contents

Закону України “Про вищу освіту” від 01.07.2014 № 1556-VII;

Document Metadata