3 ЗМІСТ Позначення Назва Стор. Титульний аркуш 1 Підтвердження ГАПа 2 Авторський колектив 2 Зміст 3 ВИХІДНІ ДАНІ 7 № 1841-16-VIIIвід 25.11.2021р. Рішення Ірпінської міської ради «Про надання дозволу на розробку детального плану території земельних...

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну»

Кваліфікаційний сертифікат архітектора

ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ

ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПО ВУЛ. ЗАРІЧНА, 24-А, 24-Б, 26-А В С. МИХАЙЛІВКА-РУБЕЖІВКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИХІДНІ ДАНІ, СТРАТЕГІЯ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ, ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

Директор ТОВ «Центр АПЛД» X. X. Xxxxxxxxx

Головний архітектор проекту X. X. Xxxxxxx

Вишгород-2023

2 МІСТОБУДІВНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ РОЗРОБЛЕНО ВІДПОВІДНО ДО ЧИННИХ НОРМ, ПРАВИЛ ТА СТАНДАРТІВ Головний архітектор проекту X.X. Xxxxxxx АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ
Відділ, в якому розроблено проект	Посада виконавця	Прізвище виконавця	Підпис
Архітектурно планувальний	Головний архітектор	X.X. Xxxxxxx
Архітектурно планувальний	Головний спеціаліст	X.X. Xxxxxxxx
Архітектурно планувальний	Інженер вищої категорії	X. X. Xxxxxxxxx
Архітектурно планувальний	Інженер 1 кат	X.X. Xxxxxxx
Архітектурно планувальний	Інженер-землевпорядник	X.X. Xxxxxxxx

3 ЗМІСТ
Позначення	Назва	Стор.
	Титульний аркуш	1
	Підтвердження XXXx	2
	Авторський колектив	2
	Зміст	3
	ВИХІДНІ ДАНІ	7
№ 1841-16-VIII від 25.11.2021р.	Рішення Ірпінської міської ради «Про надання дозволу на розробку детального плану території земельних ділянок по вул. Зарічна, 24-А, 24-Б, 26-А в с. Михайлівка-Рубежівка Київської області»	8
	Завдання на розроблення детального плану території земельних ділянок по вул. Зарічна, 24-А, 24-Б, 26-А в с. Михайлівка-Рубежівка Київської області	9
	СТРАТЕГІЯ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ	11
	ВСТУП	12
	ЧАСТИНА I КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ	14
	1. ПРОСТОРОВО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ	14
	1.1. Ситуаційний план	14
	1.2. Планувальний каркас та система розселення	14
	2. ЗЕМЛЕУСТРІЙ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ	14
	2.1. Сучасне використання земель	14
	2.2. Обмеження у використанні земельних ділянок	15
	ЧАСТИНА II ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ	16
	1. ПРОСТОРОВО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ	16
	2. ПРИРОДООХОРОННІ ТА ЛАНДШАФТНО- РЕКРЕАЦІЙНІ ТЕРИТОРІЇ	16
	3. ОБМЕЖЕННЯ У ВИКОРИСТАННІ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК	16
	4. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ	17
	5. ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ	17
	5.1 Розміщення житлового фонду	17

4
	5.2. Обсяги житлового будівництва. Чисельність населення	18
	5.3. Система обслуговування населення	18
	6.ТРАНСПОРТНА МОБІЛЬНІСТЬ ТА ІНФРАСТРУКТУРА	19
	6.1. Дорожньо-транспортна інфраструктура	19
	6.2. Організація паркувального простору	20
	7.ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІЇ	20
	7.1. Водопостачання	20
	7.2. Протипожежні заходи	21
	7.3. Каналізування	21
	7.4. Дощова каналізація	21
	7.5. Теплопостачання	22
	7.6. Електропостачання	24
	8. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ	25
	8.1.Інженерна підготовка і захист території	25
	8.2. Благоустрій території	26
	8.3.Поводження з відходами	26
	9. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА	27
	9.1. Нормативно-правова база проведення СЕО	27
	9.2. Забезпечення доступу та врахування думки громадськості під час розроблення ДПТ та здійснення СЕО	27
	9.3. Основні цілі детального плану території та його зв'язок з іншими документами державного планування.	28
	9.4. Географічне розташування та кліматичні особливості	28
	9.5. Характеристика об’єкта планової діяльності	33
	9.6. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі умов життєдіяльності населення та стану здоров’я, а також прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено	39
	9.7. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я , які ймовірно зазнають впливу при провадженні діяльності	46
	9.8. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування	54

5
	9.9. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування	54
	9.10. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко -, середньо -, та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків	55
	9.11. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування	56
	9.12. Рекомендовані заходи для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання проектних заходів ДПТ.	57
	9.13. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка	59
	9.14 Опис здійснення стратегічної екологічної оцінки	59
	9.15. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документу державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення	64
	9.16 Обгрунтувaння вибopу випpaвдaниx aльтepнaтив, щo poзглядaлиcя, oпиc cпocoбy, в який здiйcнювaлacя cтpaтeгiчнa eкoлoгiчнa oцiнкa
	9.17. Резюме нетехнічного характеру	65
	10. ЗЕМЛЕУСТРІЙ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ	66
	11.ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ	66
	12. ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА МИРНИЙ І ОСОБЛИВИЙ ЧАС	67
	12.1. Аналіз сучасного стану	67
	12.2. Проєктні рішення	67
	12.3. Захисні споруди цивільного захисту.	69
	12.4. Місця медичного обслуговування	69
	12.5. Можливі евакуаційні заходи	69
	13. МІСТОБУДІВНІ УМОВИ І ОБМЕЖЕННЯ	70
	14. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ	71
	14.1.Містобудівна частина	71

6
ГМ1	Схема розташування території детального плану території в системі планувальної структури населеного пункту М1:10000;
ГМ2	План існуючого використання території та схема існуючих обмежень у використанні земель М1:1000
ГМ3	Проектний план та схема проектних обмежень у використанні земель поєднана зі схемою транспортної мобільності та інфраструктури М1:1000, Креслення поперечних профілів вулиць М1:500
ГМ4	План функціонального зонування території М1:1000
ГМ5	Схема інженерного забезпечення території М1:1000
ГМ6	Схема інженерної підготовки, благоустрою території та вертикального планування М1:1000
ГМ7	Схема інженерно-технічних заходів цивільного захисту на мирний час М 1:1000
ГМ8	Схема інженерно-технічних заходів цивільного захисту на особливий період М 1:1000
ГМ9	План червоних ліній М1:1000
	14.2.Землевпорядна частина
ГМ10	План сучасного використання земель за формою власності із зазначенням категорій та виду цільового призначення, з урахуванням наявних обмежень і обтяжень М1:2000
ГМ11	План обмежень у використанні земель, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі розробленої містобудівної документації М1:2000
ГМ12	План земельних ділянок, сформованих за результатами розроблення детального плану, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру

ВИХІДНІ ДАНІ

СТРАТЕГІЯ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ

ВСТУП

Детальний план території – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Детальний план у межах населеного пункту деталізує положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію та розвиток частини території.

Детальний план території розроблено з метою:

- забезпечення комплексності забудови території;

- деталізації планувальної структури території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населених пунктів або території за їх межами;

- уточнення червоних, жовтих, блакитних, зелених ліній та ліній регулювання забудови, меж зон охорони пам’яток культурної спадщини;

- уточнення меж всіх обмежень у використанні земель згідно із законодавством, державними будівельними нормами, санітарно-гігієнічними нормами, спеціальною документацією;

- визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;

- визначення містобудівних умов та обмежень;

- визначення розподілу територій згідно з будівельними нормами відповідно до встановленого комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення, режиму та параметрів забудови території;

- обґрунтування потреб у формуванні нових земельних ділянок, формування земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, відображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;

- визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, аварійно- рятувальних підрозділах, фонді захисних споруд цивільного захисту, місць їх розташування;

- визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови;

- створення належних умов охорони і використання об’єктів культурної спадщини та природоохоронних територій та об’єктів, інших об’єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства;

- визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території, створення транспортної інфраструктури, організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів, охорони та поліпшення стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, комплексного благоустрою та озеленення, використання підземного простору та створення фонду захисних споруд цивільного захисту;

- формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов’язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження: за кошти державного або місцевого бюджету: об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства); об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об’єктів, для розміщення яких відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, інших об’єктів, визначених замовником у завданні;

- формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, щодо території якої розроблено відповідну документацію;

- внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформовані до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

Під час розроблення детального плану території було враховано законодавчі та нормативні документи:

−Земельний кодекс України;

−Водний кодекс України;

−Закон України «Про основи містобудування»;

−Закон України «Про архітектурну діяльність»;

−Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

−Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

−XXX X.1.1-14:2021 Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні;

−XXX X.2.2-12-2019 Планування та забудова території;

−ДБН В.2.3-5-2018 Вулиці та дороги населених пунктів;

−XXX X.2.2-3:2018 Будинки і споруди. Заклади освіти;

−XXX X.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд;

−ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Споруди транспорту;

−XXX X.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;

−ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки й гаражі для легкових автомобілів»;

−ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».

ЧАСТИНА I КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ

1. ПРОСТОРОВО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

1.1. Ситуаційний план

Територія, що проектується, розташована у північній частині с. Михайлівка-Рубежівка. На півдні ділянка межує з територією садибної забудови, на сході – з територіями вільними від забудови. Вздовж західної межі ділянки проходить вулиця Зарічна.

Територія проектування складається з однієї приватної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільського виробництва і ще двох ділянок не наданих у власність. Рельєф території проектування мінливий. Перепад висот в межах території проектування складає 3.45 м між відмітками 144,40 – 147,85 м в Балтійській системі висот.

За матеріалами Генерального плану с. Михайлівка-Рубежівка, територія проектування передбачена для розміщення дитячого навчального закладу.

1.2. Планувальний каркас та система розселення

Транспортні зв’язки з районним центром м. Буча, м. Ірпінь, м. Києвом та іншими населеними пунктами здійснюється автошляхом територіального значення Т1001. Основний під’їзд до території ділянки з західної сторони по асфальтованій дорозі з вул. Зарічна.

На даний час на території, що проектується, присутні господарські споруди з інженерними комунікаціями.

Територія проектування перебуває за межами території об’єктів культурної спадщини та їх охоронних зон.

Територія проектування перебуває за межами території об’єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон.

Відповідно до додатку 6 до Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012 № 1051 на дану земельну ділянку розповсюджуються такі планувальні обмеження:

- прибережна захисна смуга – 25м., код обмеження 05.02;

- охоронна зона навколо (уздовж) об’єкта енергетичної системи ЛЕП 0,4кВ – 2 м від крайнього дроту, код обмеження 01.05;

- охоронна зона газопроводу високого тиску – 7м, код обмеження 01.03;

- санітарно-захисна смуга очисних споруд – 100м, код обмеження 03.01.

2. ЗЕМЛЕУСТРІЙ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

2.1. Сучасне використання земель

Межа території проектування встановлена згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки і архітектурно-планувальними обмеженнями.

Існуюча територія за своїм функціональним використанням належить до земель різного функціонального призначення.

Ділянка, що проектується складається з однієї кадастровиої ділянки і території не наданої у власність.

№ ділянки	1	2	3
Площа	0,2543	2,3929	0,0758
Кадастровий номер		3222425801:01:030:0007	-
Цільове призначення відповідно класифікатор а видів	Території вулиць і доріг	А 01.01 Для ведення товарного сільського виробництва	12.12 Земельні ділянки запасу( земельні ділянки, які не надані у власність чи користування громадянам чи юридичним особам)

2.2. Обмеження у використанні земельних ділянок

Обмеження у використанні земельної ділянки встановлюються відповідно до: Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про Державний земельний кадастр», Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про охорону земель» та іншими нормативно-правовими актами.

- прибережна захисна смуга – 25м., код обмеження 05.02;

- охоронна зона газопроводу високого тиску – 7м, код обмеження 01.03;

- санітарно-захисна смуга очисних споруд – 100м, код обмеження 03.01.

Територія проектування перебуває за межами території об’єктів культурної спадщини та їх охоронних зон.

За матеріалами існуючої містобудівної документації та представленої замовником документації охоронних, археологічних, заповідних зон, що впливають на розташування об'єкта, на обраній ділянці немає.

ЧАСТИНА II ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

1. ПРОСТОРОВО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

Загальне композиційне вирішення розташування житлових будинків на території проектування обумовлене проходженням вул. Зарічна вздовж західної межі території, що проектується, рельєфом території, структурою існуючої дорожньої мережі, існуючою на суміжних ділянках забудовою.

2. ПРИРОДООХОРОННІ ТА ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНІ ТЕРИТОРІЇ

Під час розміщення зелених насаджень треба враховувати їх алергічні властивості та відстані від таких насаджень до місць скупчення людей. Зокрема, алергеном служить пилок деяких дерев та квітів - берези, клена, ліщини, сосни, тополі, амброзії, полину, а також майже всіх квітів, особливо дуже пахучих.

У рекреаційній зоні можуть бути розміщені скульптури, фонтани та інші архітектурні елементи, художні якості яких мають бути підкреслені фоном із зелених насаджень, виконаних у вигляді зелених стін, рослин з фігурною стрижкою певних форм. Колір листви фонових насаджень треба підбирати з врахуванням кольору архітектурного об’єкта. Дерева для фонових насаджень мають бути з щільним листям та чіткими контурами крони. Місця розташування таких елементів не повинні заважати пересуванню маломобільних груп населення вздовж основних напрямків руху, підходи до місць розташування архітектурних елементів повинні бути позначені рельєфними, контрастними смугами, добре освітлені. Проїзд до місць розташування таких об’єктів має відповідати можливостям маневрування візком.

3. ОБМЕЖЕННЯ У ВИКОРИСТАННІ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Відповідно до розробленої містобудівної документації, прийнято наступні планувальні обмеження, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру:

- прибережна захисна смуга – 25м., код обмеження 05.02;

- охоронна зона газопроводу високого тиску – 7м, код обмеження 01.03;

- санітарно-захисна смуга очисних споруд – 100м, код обмеження 03.01.

4. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ

Детальним планом виконано аналіз можливості використання вказаної території, визначено граничні параметри об’єктів їх функціональне використання в умовах існуючої ситуації.

Код класифікаційного угруповання

Код виду функціонального призначення території

Назва виду функціонального призначення території

Код згідно з Класифікатором видів цільового використання земельних ділянок (згідно КВЦПЗ)

підгрупи

класу

підкласу

Переважні

(основні)

Супутні

Сельбищні території

10101.0

Території житлової багатоквартирної

забудови

02.03,

02.10

02.09,02.12,

03.07,03.12,

03.13,13.03,

14.02

Виробничі території

20606.0

Території вулиць

та доріг

12.13

07.07,11.07

Природо-охоронні та ландшафтно-рекреаційні території

40302.0

Зелені насадження

спецпризначення

11.07,14.05

14.02

5. ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

5.1. Розміщення житлового фонду

Детальним планом передбачено компактне розміщення двох 5-поверхових багатоквартирних житлових будинків, один з яких з вбудованим дитячим дошкільним закладом на 20 дітей. Нові об’єкти природно пов’язані з існуючою житловою забудовою с. Михайлівка-Рубежівка. Проектом визначено систему вулиць і проїздів, які повинні зберегтись, запропоновано їх трасування з урахуванням існуючих умов і нормативних вимог, запроектовано відповідні профілі перерізів вулиць.

В межах детального плану території передбачається формування житлової багатоквартирної забудови, з елементами благоустрою: спортивними спорудами, дитячими майданчиками, майданчиками для відпочинку дорослого населення.

Відповідно до рішень Детального плану с. Михайлівка-Рубежівка стосовно цільового призначення земельних ділянок в межах території, що проектується, передбачається розвиток житлової багатоквартирної забудови з громадськими об’єктами.

Планувальна структура підпорядкована існуючій містобудівній ситуації і враховує існуючу житлову та громадську забудову в межах території проектування та на суміжних територіях, рельєф ділянки та планувальні обмеження, що діють на території проектування.

Основними завданнями планувальної організації території є:

- створення впорядкованої функціонально-планувальної організації території;

- дотримання чіткого функціонального зонування території;

- створення виразної об’ємно-просторової композиції забудови;

- розвиток об’єктів громадської інфраструктури;

- розвиток транспортної інфраструктури.

В результаті аналізу планувальної структури, вулично-дорожної мережі с. Михайлівка-Рубежівка, передбачається відповідне функціональне зонування і архітектурно- планувальна організація території. В межах території, що проектується, передбачені такі основні функціональні зони:

- зона багатоквартирної житлової забудови;

- зона зелених насаджень спецпризначення;

- зона вулично-дорожньої мережі в межах червоних ліній.

Проектні рішення детального плану території спрямовані на формування нових елементів житлової забудови, створення середовища для проживання, забезпечення населення культурно-побутовими об’єктами та поліпшення соціального обслуговування та організації зручних транспортних зв’язків.

5.2. Обсяги житлового будівництва. Чисельність населення

Обсяги нового житлового будівництва визначені виходячи із завдання на проектування, проектних рішень 5-поверхових житлових будинків, використаних як проекти-аналоги.

Проектом прийнято кількість квартир у будинку з вбудованим ДНЗ - 200, з них: однокімнатні – 80, двокімнатні – 48, трикімнатні – 49, чотирикімнатні – 24;

В односекційному будинку- 45, з них:

однокімнатні – 20, двокімнатні – 10, трикімнатні – 10, чотирикімнатні – 5.

Проектна кількість мешканців у багатоквартирних будинках – 600осіб.

Проектом прийнято: 4-кімнатна квартира – проживає 4 особи, 3-кімнатна квартира –

проживає 4 особи, 2-кімнатна – 3 особи, 1-кімнатна – 2 особи.

Відповідно до таблиці 6.3 пункту 6.1.26 ДБН Б.2.2-12:2019 питомі розміри ділянки для розміщення окремого житлового будинку необхідно приймати у відповідності від поверховості: 4-5 поверхів - 20,2 - 17,0 м2 на особу. Таким чином площа ділянки для обслуговування житлових будинків складе:

600 х 17,0 = 10200 м2

Відповідно розробленому детальному плану, прибудинкова ділянка становить

19704м2.

Висота житлових поверхів прийнята – 3 м.

5.3. Система обслуговування населення

Проектом передбачено розміщення вбудованого дитячого дошкільного закладу на 20

місць.

Розрахунок потреби в установах і підприємствах громадського обслуговування на рівні житлового кварталу, прийнято у відповідності з нормативами соціально - гарантованого рівня забезпечення населення та розрахунковою чисельністю 680 осіб.

19 Необхідна кількість місць в дитячих дошкільних установах та загальноосвітній школі визначена виходячи з очікуваної вікової структури населення дошкільного та шкільного віку в с. Михайлівка-Рубежівка та рекомендованого рівня забезпечення дітей дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами (відсоток (%) охоплення відповідної вікової групи). З розрахунку на 600 осіб населення показник забезпечення дошкільними закладами становить - 20 місць, загальноосвітніми школами - 66 місць. Шкільні навчальні заклади на території с. Михайлівка-Рубежівка: - ЗОШ по вулиці Церковна, 25б ; Розрахунок розмірів майданчиків для обслуговування житлових будинків. Відповідно до ДБН Б.2.2-2019 ”Планування та забудова територій” при проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків. Розмір майданчиків визначається від кількості мешканців багатоквартирних будинків і складає:
	Майданчики	Питомі розміри майданчиків кв.м. на одну людину	Розмір майданчиків
			Розрахункові	Прийняті проектом
	Ігрові для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку	0,7	420	305
	Для відпочинку дорослого населення	0,2	120	177
	Для занять фізкультурою	0,2	120	189
6.ТРАНСПОРТНА МОБІЛЬНІСТЬ ТА ІНФРАСТРУКТУРА 6.1 Дорожньо-транспортна інфраструктура Вулична мережа забудови ув’язана з існуючою і проектною вулично-дорожньою мережею, має зручний транспортний зв'язок з територією житлової та громадської забудови, адміністративним центром села. Планувальну структуру нової вуличної мережі запроектовано у вигляді раціональної схеми шляхів сполучення з урахуванням існуючих комунікацій, природних умов і перспективи розвитку, яка забезпечує: −зручні зв'язки; −необхідні швидкості руху; −безпеку руху пішоходів і транспортних засобів. Розрахункова швидкість руху транспорту по проїздах - 20 км/год., по території підприємства – 10км/год. Основний заїзд на територію підприємства передбачено з північного-заходу з автодороги територіального значення по асфальтобетонному покриттю. Допоміжний під’їзд передбачено з південного заходу, по дорозі з твердим покриттям. Рух транспортних засобів во вулицях і проїздах регулюється за допомогою дорожніх знаків і горизонтальної розмітки проїзної частини. Дорожні знаки І типорозміру встановлюються в зеленій зоні вулиць на відстані 0,6 м від бордюру до краю проїзної частини і на висоті 2,0м. В місцях пішохідних переходів наноситься розмітка типу «зебра» і встановлюються відповідні дорожні знаки.

Дорожня розмітка наноситься морозостійкими емалевими фарбами. На проїзну частину наноситься осьова лінія проїзду, яка розмежовує протилежні напрямки руху.

Для підвищення безпеки руху в нічні години на проїздах передбачається освітлення

ліхтарями.

Для уникнення обледеніння проїздів у зимовий період року та підвищення безпеки руху рекомендується посипати проїзну частину спеціальними сумішами.

6.2 Організація паркувального простору

Розрахунок кількості місць зберігання легкового автотранспорту мешканцями проектних багатоквартирних будинків проведено відповідно ДБН Б.2.2-2019 табл. 10.5. Проектом прийнято, що будинки розміщено у периферійній зоні села.

Тип квартир	Кількість	Кількість машино-місць на одну квартиру		Загальна кількість машино-місць		Всього машино- місць
Тип квартир	Кількість	Постійного зберігання	Тимчасового зберігання	Постійного зберігання	Тимчасового зберігання	Всього машино- місць
1-кімнатна	80	0,5	0,15	20	6	26
2-кімнатна	38	0,5	0,15	19	6	25
3-кімнатна	39	0,5	0,15	19	6	25
4-кімнатна	19	0,5	0,15	9	3	12
Всього машино-місць				67	21	88

Для постійного зберігання автотранспорту проектом передбачено розміщення автостоянок на прилеглій до житлових будинків території на 60 машино-місць.

7.ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІЇ

7.1. Водопостачання

На розрахунковий період проектом передбачається централізована система водопостачання на господарсько-питні та технічні потреби за рахунок підключення до існуючої мережі водопостачання села.

Згідно з вимогами п.п. 6.2 ДБН А.3.1-5-2016 будівництво зовнішньої системи господарсько-питного водопроводу передбачено на етапі підготовчих робіт будівництва об’єктів містобудування.

Категорія надійності системи водопостачання – ІІ (ДБН В.2.5-74:2013). Елементи системи водопостачання ІІ категорії, пошкодження яких порушує подавання води.

Об’єми води на господарсько-питне водопостачання виробничо-складської території прийнято згідно з табл. А.1 ДБН 2.5-64:2012.

РОЗРАХУНКОВІ ВИТРАТИ ВОДИ НА ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНІ ПОТРЕБИ

№ п/п

Споживачі

Одиниця

вимірю- вання

Кільк.

Коеф. нерівном

. Kd

Норма В1

л/добу

Водоспо-

живання, м³/добу

Водо-

відвед, м³/добу

Примітка

Житлові 5-пов. будинки

1 меш.

600

1,53

210,0

192,78

ДБН В.2.5- 64:2012 (таб.А.1,)

Дитячий дошкільний

заклад

1 уч/вик.

1,53

20,0

8,26

ДБН В.2.5- 64:2012

(таб.А.2, п.10)

Разом:

201,04

-//-

10% невраховані

витрати

20,10

-//-

Всього:

221,14

-//-

Поливання зелених насаджень і твердих покриттів здійснюється окремою системою поливального водопроводу, що може використовувати очищені поверхневі води. Дане питання буде вирішено на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

7.2. Протипожежні заходи

Найближче існуюче пожежне депо знаходиться у сел. Ворзель і забезпечує обслуговування житлової території таким чином, що довжина шляху слідування по загальній вулично-дорожній мережі пожежно-рятувального підрозділу до об’єктів житлової забудови не перевищує 20хв.

Згідно з вимогами п.п. 6.2, 6.3 ДБН А.3.1-5-2016 будівництво зовнішньої системи господарсько-питного та протипожежного водопроводу повинно бути передбачено на етапі підготовчих робіт будівництва об’єктів містобудування.

Згідно з таб.3 ДБН В.2.5-64:2012, розрахункові витрати води на потреби внутрішнього пожежогасіння території проектування не передбачається.

Витрати води на зовнішнє пожежегасіння та кількість одночасних пожеж приймаються згідно ДБН В.2.5-74 2013, табл. 3;4, і складають 20,0 л/с на одну пожежу.

Розрахункова кількість одночасних пожеж – 1.

Тривалість гасіння пожежі – 3 години. Необхідний об’єм води на гасіння пожежі складе:

Wпож.

= Wзовн.,

м3 ; де, -Wзовн – об’єм води на зовнішнє пожежогасіння;

W = q × t × 3,6 , м3 ; де, - q – витрати води на пожежогасіння, л/с;

t – час гасіння однієї пожежі, год;

Wпож.

= 20 × 3× 3, 6 = 216, 0

м3;

Недоторканий протипожежний запас води в об’ємі 216,0 м3, з урахуванням тригодинного гасіння однієї зовнішньої пожежі, при одночасній потребі води на інші витрати забезпечуються пожежними гідрантами, встановленими на мережі водопостачання.

7.3. Каналізування

Відведення господарсько-побутових стоків з території проектування передбачається централізовано з підключенням до каналізаційних мереж села.

Розрахунок самопливних мереж виконується на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

Самопливна каналізаційна мережа і трубопроводи передбачаються з поліетиленових труб типу ПЕ-100 відповідно за ДСТУ Б В.2.5-32:2007 та за ДСТУ Б В.2.7-151:2008.

Колодязі та камери на мережі передбачаються із збірних залізобетонних елементів згідно з ТПР 902-09-22.84 та ТПР 902-09-11.84.

7.4. Дощова каналізація

На розрахунковий період проектом передбачається влаштування самопливної дощової каналізації, з відведенням дощових та талих вод до мережі ливневих стоків села..

Відведення поверхневих стічних вод рекомендується забезпечувати шляхом комплексного вирішення питань організації рельєфу і влаштування відкритої або закритої системи водовідведення: водостічних труб (водостоків), лотків разом із водоприймальними решітками, дощоприймачів, кюветів, зливоприймальних колодязів, локальних очисних споруд.

Дощоприймальні колодязі слід передбачати:

- на території промислових підприємств та комунально-складських зон,

- у знижених місцях зелених зон;

- на вулицях і проїздах;

- на затяжних ділянках спусків (підйомів) і наприкінці цих спусків;

- у знижених місцях при пилкоподібному профілю лотків вулиць і проїздів;

- на перехрестях і пішохідних переходах з боку припливу поверхневих вод, а також у підземних переходах через вулиці, якщо сходи не захищено від атмосферних опадів.

Мінімальні розміри дощоприймальних колодязів у плані згідно з ДБН В.2.3-5.

7.5. Теплопостачання

Проектом передбачається теплопостачання поквартирно від індивідуальних побутових теплогенераторів, які встановлюються в приміщеннях кухонь (незалежно від наявності побутової газової плити ПГ-4 для приготування їжі) у відповідності до ДБН та працюють на природному газі.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №902-р «Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року» використання відновлюваних джерел енергії є одним із найбільш важливих напрямів енергетичної політики України, спрямованої на заощадження традиційних паливно-енергетичних ресурсів та поліпшення стану оточуючого природного середовища. Збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі України дасть змогу підвищити рівень диверсифікації джерел енергоносіїв, що сприятиме зміцненню енергетичної незалежності держави.

Основними напрямами використання відновлюваних джерел енергії в Україні є: вітрова енергія, сонячна енергія, енергія річок, енергія біомаси, геотермальна енергія, енергія навколишнього природного середовища з використанням теплових насосів.

Енергозбереження займає одну з ключових позицій у розвитку та економіці ринків споживчих послуг і матеріалів.

У рамках впровадження енергозберігаючих технологій загальною тенденцією в Україні є перехід до децентралізованого теплопостачання. Такий перехід дозволяє зменшувати втрати теплової енергії при її транспортуванні, а також застосовувати сучасніше теплогенеруюче устаткування з більш високим ККД і, як наслідок зменшувати споживання енергоносіїв.

Для реалізації державної політики енергозбереження пропонується використовувати теплогенеруюче устаткування з ККД не менше ніж 92 %.

На території розроблення детального плану пропонується впроваджувати заходи щодо використання альтернативних видів палива та застосування нетрадиційних джерел теплопостачання. Насамперед це:

- теплопостачання від твердопаливних котлів, що в якості палива використовують деревні або солом’яні пелети. В цілому, за екологічними характеристиками, використання твердопаливних котлів, що працюють на пелетах з деревини або соломи не погіршує загальну екологічну ситуацію в місцях забудови;

- використання місцевих видів палива;

- теплопостачання від теплових насосів, що використовують низькотемпературне тепло від ґрунтів, підземних водойм та повітря;

- використання сонячної енергії, а саме безпосереднє її перетворення в низько потенційну теплову енергію без попередньої концентрації потоку сонячної радіації.

З метою економії паливно-енергетичних ресурсів та подальшого підвищення коефіцієнту ефективності перетворення інших видів енергії в теплову проєктом пропонується відмова (по можливості) від будівництва нових зовнішніх теплових мереж. Для організації теплопостачання будинку, господарських будівель та споруд пропонується застосування місцевих, локальних та індивідуальних теплових установок сучасного типу, таких як: твердопаливні котли, конденсаційні котли, теплові насоси тощо.

Одним зі шляхів впровадження альтернативних джерел теплопостачання щодо вирішення проблем енергозбереження є використання систем утилізації тепла на очисних спорудах каналізації, використання тепла ґрунтів як джерела низькопотенціального тепла для теплонасосних установок (ТНУ).

Висока надійність роботи системи енергопостачання є однією з вирішальних умов забезпечення ефективної життєдіяльності об’єктів містобудування, тому у проєкті розглянуто варіант опалення, вентиляції та гарячого водопостачання будинку та господарських будівель та споруд від теплогенераторних, що працюють на твердому паливі (пелетах, вугіллі, тощо).

Котли на дерев’яних гранулах (пелетах) є актуальним високотехнологічним опалювальним устаткуванням, яке в порівнянні з іншими котлами для будівель має ряд очевидних переваг, а саме:

− не залежать від центральних джерел опалювання;

− дерев’яні гранули – є екологічно чистим біопаливом;

− відрізняються досить тривалим терміном експлуатації, який складає 20 років і більше;

− автоматизовані: подавання палива, утримання необхідної температури і так далі відбуваються автоматично та не вимагають участі людини;

− сервісне обслуговування є простим – необхідно всього лише 1 раз на місяць здійснювати чищення попелу;

− коефіцієнт корисної дії досягає 91,0 %;

− порівняно з іншими опалювальними котлами є найекономічнішими, що обумовлене низькою вартістю палива.

З метою скорочення частки природного газу в системі енергозабезпечення, пропонується:

− використання альтернативних систем енергозабезпечення на основі відновлювальних джерел енергії;

− впровадження енергозберігаючих технологій;

− використання енергозберігаючих матеріалів;

− використання енергозберігаючих світильників;

− використання енергозберігаючих ламп;

− використання енергозберігаючих побутових приладів, які мають маркування від «А» до «А++». Холодильник такого класу споживатиме на 30-50% менше електроенергії, ніж пристрій такого ж об’єму марки «В».

Доступна альтернатива газовому опаленню - це електричні котли.

Електричні котли - високотехнологічне опалювальне устаткування, яке в порівнянні з іншими котлами для будівель має ряд очевидних переваг, а саме:

− екологічні, естетичні та не потребують великого простору для встановлення;

− мають широкий діапазон потужностей та чудово задовольняють потребу в теплі;

− тиха робота гарантується за рахунок сучасних компонентів керування з низьким рівнем шуму;

− легке інтуїтивно зрозуміле керування;

− легка діагностика несправностей за кодами помилок.

Упровадження заходів, які сприяють зменшенню втрат тепла - це застосування нових матеріалів, які зберігають тепло в будівлях та впровадження нових систем теплоізоляції.

Впровадження використання сонячної енергії, а саме безпосереднє її перетворення в низько потенційну теплову енергію без попередньої концентрації потоку сонячної радіації, що з успіхом може використовуватись для потреб гарячого водопостачання комунально- побутовими та технологічними об’єктами, зокрема у сільській місцевості.

Ще однією із енергозберігаючих технологій стає нова система сонячних панелей, які дещо відрізняються від стандартного традиційного обладнання. Дана система дозволяє встановлювати сонячні батареї безпосередньо на дах будинку. Панелі мають дизайн черепиці, яка буде чудово виглядати на даху, а також виконувати дві основні функції - захисну та енергодобувну. У «сонячну» черепицю інтегровані фотоелементи, які переробляють сонячну енергію в електрику. Важливою функцією цього обладнання є можливість скидати надлишки енергії в загальну електромережу, що дозволить значно знизити особисті витрати.

Головною перевагою сонячної черепиці є її довгий термін експлуатації. Він становить період часу від 20 до 50 років. Такий довгий термін дозволить повністю стати незалежним від центральної енергосистеми, а вартість панелей окупиться вже через 3 роки.

7.6. Електропостачання

Проєктом передбачається підключення до існуючої лінії електропередачі 10кВ. Розподіл електроенергії по території здійснено повітряними мережами 0,4кВ. Металеві конструкції опор заземлюються.

Підключення ПЛ - 0,4 кВ виконано через щоглові рубильники типу SZ151 або SZ152, що встановлюються на першій опорі. Проектом передбачено секціонування ПЛ-0,4 кВ такими рубильниками через кожні 200-300 метрів, а також повторне заземлення нульового проводу мереж.

Живлення мереж зовнішнього освітлення передбачається від щитів 0,4 кВ ТП.

Мережі зовнішнього освітлення передбачається виконати кабельними та повітряними. Світильники прийняті типу РКУ-250 з натрієвими лампами. Управління зовнішнім освітленням передбачається автоматичне.

Проектом передбачається установка світлових покажчиків “ПГ” на опорах зовнішнього освітлення та на зовнішніх стінах будівель.

Всі металеві не струмопровідні частини електрообладнання підлягають зануленню шляхом приєднання до нульового проводу мережі.

8. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ

8.1 Інженерна підготовка і захист території

Схему інженерного підготовлення території та вертикального планування детального плану виконано на основі креслення «Проектний план» та на топографічній основі М 1:2000. Система координат – 1963 року, яка ув’язана з державною УСК 2000.

Рельєф території проектування з ухилом на схід. Перепад висот в межах території проектування складає 3.45 м між відмітками 144,40 – 147,85 м в Балтійській системі висот.

При розробці схеми інженерної підготовки території та вертикального планування за основу взято відмітки існуючої проїзної частини.

Схема розроблена за принципом максимального збереження існуючого рельєфу та мінімального перетворення місцевості, враховуючи інженерні та архітектурно-планувальні вимоги.

Проектні проїзди передбачаються з асфальтобетонним покриттям. Схемою передбачається:

- забезпечення відведення поверхневих вод;

- забезпечення проектних відміток в точках перехрещення осей проїздів та в характерних місцях;

- забезпечення та дотримання нормативних поздовжніх ухилів на проїздах і тротуарах;

- забезпечення мінімального обсягу земляних робіт;

- максимальне збереження природного стану ґрунтів;

- створення безпечних умов руху транспорту, пішоходів, маломобільних груп населення;

- забезпечення відстаней видимості в плані.

Ці заходи передбачаються для створення більш сприятливого освоєння території та використання її за призначенням.

Поздовжні ухили вулиць на проектній забудові в межах від 9 ‰ до 22 ‰, відповідно до ДБН В.2.3-5-2001. В тих частинах проїзної частини, де поздовжні ухили менше 5‰ водовідведення дощових та талих вод відбувається за рахунок поперечних ухилів. Існуючі поперечні ухили проїздів 1-15‰. Проектні поперечні профілі проїздів передбачено без влаштуванням бортового бетонного каменю шириною проїзної частини від 3,5.

Відведення поверхневих стічних дощових та талих вод з доріг і проїздів передбачається в дощову каналізацію.

У складі першочергових робіт передбачаються наступні заходи з інженерної підготовки території:

- відведення поверхневих стічних вод;

- влаштування дощової каналізації закритого типу. Заборонені дії щодо інженерної підготовки

Під час проведення робіт з інженерної підготовки території передбачаються наступні заходи:

- забороняється самостійне влаштування та прокладання водо-перепускних споруд без попереднього розроблення проектної документації та погодження її у відповідних інстанціях;

- заборона зрізання та вивезення ґрунтово-рослинного шару без спеціальних дозволів чи проекту рекультивації;

- заборона влаштування несанкціонованих сміттєзвалищ;

- заборона скидання побутово-господарських, поверхневих стічних вод без попереднього їх очищення.

8.2. Благоустрій території

Враховуючи, що зелені насадження позитивно впливають на мікроклімат території, на склад і чистоту повітря, захищають від шуму та радіації, на всій запроектованій території максимально збережені існуючі зелені насадження.

Заходи з благоустрою - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання;

Зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав’яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Під час проектування благоустрою території необхідно дотримуватись протипожежних, санітарно-гігієнічних, конструктивних, технологічних вимог, спрямованих на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення Благоустрій території - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення

(за необхідності) та озеленення території, екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;

Елементи благоустрою, які планується в подальшому використовувати на території проектування:

- покриття, проїздів, алей, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;

- зелені насадження в об'єктах благоустрою

- системи збирання і вивезення відходів;

- засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

- споруди систем інженерного захисту території;

- комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

- обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

- малі архітектурні форми (альтанки, павільйони, навіси, паркові арки (аркади) і колони (колонади), вуличні вази, вазони і амфори, декоративна та ігрова скульптура, лавки, лави, столи, сходи, огорожі, ворота, ґрати, інформаційні стенди, дошки, вивіски)

- інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

8.3.Поводження з відходами

Сухе побутове сміття, тверді відходи та сміття з вулиць збирається у сміттєзбірники. На території підприємства передбачаються місця встановлення контейнерів для сміття.

Проектом пропонується передбачити окремі контейнери для скла, пластмаси, паперу,

металевих банок та харчових відходів, що дасть можливість зменшити навантаження на існуюче звалище шляхом вилучення за призначенням вторинних матеріалів з подальшою їх переробкою за відповідними технологіями на спеціалізованих підприємствах.

Місце для періодичного вивезення сміття, твердих побутових відходів погоджується замовником з органами Бучанського районного управління Держпродспоживслужби в Київської області.

Для періодичного вивезення відходів передбачається один сміттєвоз на день.

9. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

9.1. Нормативно-правова база проведення СЕО.

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція ЕСПО), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про основні засади (Стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» (ухвалено Верховною Радою України 21 грудня 2010 року). В цьому законі СЕО згадується в основних принципах національної екологічної політики, інструментах реалізації національної екологічної політики та показниках ефективності Стратегії. Зокрема, одним з показників цілі 4 Стратегії

«Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління».

У 2012 році Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (від 17.12.2012 р. № 659) затверджено «Базовий план адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації)». Зокрема, відповідно до цього плану потрібно привести нормативно-правову базу України у відповідність до вимог «Директиви 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище».

21 лютого 2017 р. у Верховній Раді України було зареєстровано нову редакцію законопроекту «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстраційний № 6106). Метою законопроекту є встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування на довкілля. Законопроект, розроблений на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Директиви 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 р. про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» був ухвалений Верховною Радою України 20 березня 2018 року та 10 квітня 2018 року підписаний Президентом України. Даний Закон вступив в дію з 12 жовтня 2018 року.

Закон встановлює в Україні механізм стратегічної екологічної оцінки (СЕО), який діє в країнах Європейського Союзу та передбачає, що всі важливі документи, зокрема, державні програми, повинні, у першу чергу, проходити стратегічну екологічну оцінку з урахуванням необхідних імовірних ризиків тих чи інших дій для довкілля.

9.2. Забезпечення доступу та врахування думки громадськості під час розроблення ДПТ та здійснення СЕО.

Задля попереднього вивчення думки жителів Бучанського району щодо будівництва житлових багатоквартирних будинків на території с. Михайлівка-Рубежівка Бучанського району Київської області в рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки до Детального плану була складена Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, та проведено громадські слухання, в ході яких мешканці району надали згоду на виготовлення необхідної містобудівної та екологічної документації. Протягом громадських слухань звернень, зауважень та пропозицій від громадськості не надходило.

9.3. Основні цілі детального плану території та його зв'язок з іншими документами державного планування.

Документом державного планування є «на розроблення детального плану території земельних ділянок по вул. Зарічна, 24-А, 24-Б, 26-А в с. Михайлівка-Рубежівка Київської області».

Основною метою ДПТ є визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови.

При проектуванні дотримано умови п. 4.3. «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» (Наказ Міністерства охорони здоров’я України №173 від 19.06.1996).

9.4. Географічне розташування та кліматичні особливості.

За фізико-географічним районуванням відповідно до додатку А та архітектурно- будівельним кліматичним районуванням відповідно до додатку Б ДБН Б.2.2-12:2019

«Планування та забудова територій» територія проектування розташована в зоні І, районі І, що є сприятливою для всіх видів будівництва. Планувальне рішення враховує існуючий характер вітрового режиму. В геоморфологічному відношенні територія розташована у межах Придніпровської низовини.

За даними Тетерівської та Немішаївської метеорологічних станцій, клімат району помірно-континентальний з помірно жарким літом та помірно холодною зимою. Середньорічна температура повітря становить +6,8°С, середньорічна температура найхолоднішого місяця - січня -5,9°С, а найтеплішого +19,1°С. Найнижча абсолютна температура -36°С і максимальна +39°С вказують на можливі випадки вимерзання сільськогосподарських культур в малосніжні зими.

Клімат району помірно-континентальний з помірно жарким літом та помірно холодною зимою. Середньорічна температура повітря становить +6,8°С, середньорічна температура найхолоднішого місяця - січня -5,9°С, а найтеплішого +19,1°С. Найнижча абсолютна температура -36°С і максимальна +39°С вказують на можливі випадки вимерзання сільськогосподарських культур в малосніжні зими.

Середньорічна кількість опадів становить 602 мм, при цьому основна їх кількість припадає на теплий період року.

Середні дати переходу середньодобової температури повітря через 0°С (початок весни - кінець осені), через 5°С (початок і кінець вегетаційного періоду), через 10°С (період активної вегетації) та через 15°С (початок і кінець літа).

29 Тривалість вегетаційного періоду складає 207 днів. Перші заморозки в середньому спостерігаються в середині жовтня, останні - у кінці другої декади квітня. Тривалість безморозного періоду в днях становить: середня - 180, найменша - 146, найбільша - 215. Строки з’явлення та сходження снігового покриву в значній мірі залежать від погодних умов і з року в рік можуть дуже варіювати та відрізнятися від середніх багаторічних величин. Стійкий сніговий покрив в середньому утворюється на початку третьої декади грудня. Середнє число днів зі сніговим покривом становить 102.
Дата заморозків						Тривалість без морозного
Останнього			Першого			періоду, дні
середн я	найрані ша	найпізні ша	середн я	найрані ша	найпізні ша	середн я	найрані ша	найпізні ша
18. IV	22.111	22. V	16.Х	20.ІХ	12.ХІ	180	146	215
Дати з’явлення та сходження снігового покриву, утворення і руйнування стійкого снігового покриву. Відсутність стійкого снігового покриву в окремі зими пояснюється тривалими та інтенсивними відлигами. Перший сніговий покрив зазвичай невеликий за висотою, але з установленням стійкого покриву висота його починає повільно збільшуватись. У кінці листопада висота снігового покриву складає в середньому 2 см, у кінці грудня досягає 8 см, січні - 15 см, лютому - 20 см. Взимку 1939-40 рр. у другій половині лютого спостерігалась найбільша висота снігового покриву - 75 см. Середня багаторічна висота з найбільших декадних висот снігового покриву за зиму складає 8 см. З третьої декади лютого висота снігового покриву повільно знижується. У першій декаді квітня сніг інтенсивно тане і на кінець декади він залишається менше, ніж на 50% території.

Характеристика	Температура, °С												Рік
Характеристика	І	II	III	IV	V	VI	VI	VII	IX	X	XI	XI	Рік
Середня	-5,8	-4,9	-0,2	7,7	14,	17	19,	18,	13	7,	1,	-	7,3
Абсолютний	П,1	17,3	22,	29,1	33,	35	39,	39,	33	27	23	13,	39,4
Абсолютний мінімум	- 31,1	- 32, 2	- 24, 9	- 10, 4	- 2,4	2, 4	5,8	3,3	- 2, 9	- 17, 8	- 21 ,9	- 3,0	-36

Дата	Температура, °С
Дата	-5	0	5	10	15
Початку	22.ІІ	20.ІІ	04.ІУ	22.ІУ	14.ІУ
Кінця	01.1	21.XI	28.Х	08.Х	13.ІХ

30
Кількість днів із сніговим покривом	Дата з’явлення снігового покриву			Дата утворення стійкого снігового покриву			Дата руйнування стійкого снігового покриву			Дата сходження снігового покриву			% зим з відсутністю стійкого снігового покриву
Кількість днів із сніговим покривом	середня	найраніша	найпізніша	середня	найраніша	найпізніша	середня	найраніша	найпізніша	середня	найраніша	найпізніша	% зим з відсутністю стійкого снігового покриву
102	14. ХІ	27.І Х	01.І	22. ХІІ	31. Х	–	09.І ІІ	–	01.І V	30.І ІІ	28.І І	28.І V	1
Щільність снігового покриву багато в чому залежить від режиму погоди і змінюється від 250 до 480 гк/км3. Запас води в сніговому покриві протягом холодного періоду змінюється від 9 до 16 мм, досягаючи максимуму на початок весняного танення. Середній з найбільших за зиму запасів води становить 37 мм. Абсолютна середньорічна вологість повітря складає 8,8 мб, відносна - 76%, дефіцит насиченості - 4,2 мб. Середня багаторічна кількість опадів становить 657 мм. Близько 65% річної суми опадів випадає в теплий період року (квітень-жовтень).
Характеристика			Місяці											Рік
Характеристика			І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	Рік	XI I
Абсолютна вологість, мб			3, 8	4, 0	4, 8	7, 3	10, 4	13, 7	15, 5	15,0	11, 7	8, 3	6, 3	4,7	8,8
Відносна вологість, %			86	84	80	68	63	64	66	69	73	80	86	88	76

Характеристика			Кількість опадів, мм											Рік
Характеристика			І	II	III	IV	V	VI	VI I	VII I	IX	X	XI	Рік	XI I
Середня			44	42	43	50	57	75	81	68	50	45	53	49	65 7
Мінімальна			3	5	2	1	4	7	5	5	2	1	2	5	39 6
Максимальна			15 1	12 4	10 0	15 4	15 2	25 1	21 0	232	15 9	15 4	14 1	11 6	99 5
Суми опадів за вегетаційний період (ІV-Х), забезпеченість 50,75 та 95% (мм).
Норма				Забезпеченість, %
Норма				50			75				95
426				417			350				268

31 Розподіл опадів за місяцями в середні за водністю роки проводився за середньобагаторічним розподілом, а в маловодні – відповідно до розподілу опадів у засушливі роки.
р,%	IV	V	VI		VII		VIII		IX	X		За період
50	49	57	73		76		66		49	47		417
75	22	64	77		70		61		27	29		350
95	16	48	58		52		46		20	28		268
У річному ході добового максимуму чітко простежується збільшення опадів у літній сезон внаслідок переважання в цей час зливових опадів. Середній добовий максимум опадів складає 23-25 мм. Це значно перебільшує добовий максимум опадів в інші сезони року. У червні добовий максимум опадів досягав 83 мм (15.06.1932 р.), липні - 103 мм (20.07.1902 р.), серпні -74 мм (24.08.1968 р.). Середня та максимальна добова кількість опадів за багаторічний період наведено в таблиці.
Характеристика	Добова кількість опадів, мм												Рік
Характеристика	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня	2,8	3,0	3, 3	4, 1	4, 6	6, 1	6,2	6,0	4,9	4, 2	3, 7	2,8	4,3
Середня з максимальною	11	11	12	14	18	23	25	23	18	14	16	12	42
Максимальна	32	42	43	42	79	83	10 3	74	10 0	50	49	41	10 3
Найбільша кількість днів з опадами, а також найбільша тривалість опадів спостерігаються взимку. Але взимку при великій тривалості опадів кількість їх порівняно невелика. У цей період переважають малої інтенсивності облогові та опади у вигляді мряки затяжного характеру. В окремі роки тривалість опадів щомісячно може перевищувати 300 годин. Середня та максимальна тривалість опадів наведено в таблиці.
Характеристика		Тривалість опадів, години											Рік
Характеристика		І	II	III	IV	V	VI	VI I	VII I	IX	X	XI	Рік	XI I
Середня		17 1	14 7	12 8	73	52	39	45	44	47	69	13 2	17 9	1126
Максимальна		34 0	30 5	24 6	13 7	11 5	11 1	94	100	14 1	16 0	25 2	30 5	1539
На території, що розглядається, переважають вітри західного та північно-західного напрямків. Повторюваність напрямків вітру (%), а рози вітрів - на графічних матеріалах.

32 У теплий період року переважають вітри північно-західних румбів, у холодний - західних та південно-східних. Середньомісячна та річна швидкості вітру різної ймовірності перевищення наведено в таблиці. Під час переміщення атмосферних фронтів швидкість вітру може збільшуватись до ЗО м/с. Така швидкість вітру була зафіксована 28 жовтня 1969 року.
Північ	Північн ийсхід	Схід	Південн ий схід		Півден ь		Південн ийзахід		3захі д	Північни й захід			Штиль
За рік
13	11	12	13		8		10		16	17			11
За період відкритого русла
13	10	11	13		10		9		15	19			5

Характеристика	Місяці												Рік
	І	II	III	IV	V	VI	VI	VIII	IX	X	XI	XI
Швидкість вітру, м/с	2,9	3,1	2,9	2,8	2,5	2,3	2,2	2,1	2,1	2,5	2,7	2,7	2,6

	Швидкість вітру (м/с), можливі один раз за:
рік	5 років				10 років			15 років			20 років
17	21				22			23			24
В геоморфологічному відношенні територія, що проектується, розміщується у Дніпровсько-Донецькій западині, у межах якої кристалічний докембрійський фундамент залягає на значних глибинах (до 100 – 550 м). Осадовий чохол Дніпровсько-Донецькій западини докембрійські кристалічні западини складаються переважно з нижньоархейських гранітів і гнейсів. Поверхня щита частково вкрита товщею кайнозойських відкладів третинної та четвертинної систем. Тип рельєфу денудаційно-акумулятивний, що характеризується поширенням в межах моренної, слабо хвилястої рівнини верхньочетвертинного віку. На ділянках поширення цього типу рельєфу льодовикові відкладення залягають безпосередньо під сучасним ґрунтом. При цьому покривні надморенні геологічні утворення відсутні, що пов’язується з активними процесами комплексної денудації на даних ділянках територій у верхньочетвертинний період їх розвитку. В геотектонічному відношенні територія, що проектується, знаходиться, в основному, в межах Дніпровсько-Донецької западини, в геологічній будові якої приймають участь відкладення палеогенової, неогенової та четвертинної систем значної потужності. Підземні водоносні горизонти відносяться до Дніпровського артезіанського басейну. За рівнем природного захисту і поверхні забруднення горизонти ґрунтових вод відносяться до категорії незахищених, основні водоносні горизонти - до захищених та умовно захищених.

Основний водоносний горизонт - бучацький. Глибина залягання водоносного горизонту від 33 до 67 метрів. Дебіт свердловин змінюється від 5.0 до 20 м3/год. Вода з підвищеним вмістом заліза.

Ґрунтові води прісні (сухий залишок 0,36-0,67 г/дмі), слабо лужні (рН 4,5-6,9), жорсткі (5,8-8,4 мг/ек в дмі), гідрокарбонатно-натрієві, рідко гідрокарбонатно-кальцієво-натрієві. Вміст закислого заліза від 0,25 до 2,6 мг/дмі.

9.5. Характеристика об’єкту планової діяльності.

Проект детального плану території земельних ділянок по вул. Зарічна, 24-А, 24-Б, 26-А

в с. Михайлівка-Рубежівка Київської області, розроблений з метою будівництва житлових багатоквартирних будинків.

Основними завданнями планувальної організації території є:

- створення впорядкованої функціонально-планувальної організації території;

- дотримання чіткого функціонального зонування території;

- створення виразної об’ємно-просторової композиції забудови;

- розвиток об’єктів громадської інфраструктури;

- розвиток транспортної інфраструктури.

- зона багатоквартирної житлової забудови;

- зона зелених насаджень спецпризначення;

- зона вулично-дорожньої мережі в межах червоних ліній.

Обсяги нового житлового будівництва визначені виходячи із завдання на

проектування, проектних рішень 5-поверхових житлових будинків, використаних як проекти-аналоги.

В односекційному будинку- 45, з них:

однокімнатні – 20, двокімнатні – 10, трикімнатні – 10, чотирикімнатні – 5.

Проектна кількість мешканців у багатоквартирних будинках – 600осіб.

Проектом прийнято: 4-кімнатна квартира – проживає 4 особи, 3-кімнатна квартира –

проживає 4 особи, 2-кімнатна – 3 особи, 1-кімнатна – 2 особи.

600 х 17,0 = 10200 м2

Відповідно розробленому детальному плану, прибудинкова ділянка становить

19704м2.

Висота житлових поверхів прийнята – 3 м. Техніко-економічні показники.

Показники	Од. виміру	Короткостроко вий період
1 Територія в межах проекту, всього	га	2,7228
в тому числі:
- територія під житловими будинками	га	0,4865
- територія під громадськими будинками	га	0,8278
- проїзди, площі, пішохідні доріжки	га	1,4502
- територія дитячого навчального закладу	га	0,1006
- зелені насадження обмеженого користування	га	0,8650
- зелені насадження спецпризначення	га	0,4025
- територія вулиць, доріг, проїздів, площ	га	0,0404
2 Вулично-дорожня мережа і транспорт:
- протяжність вулично-дорожньої мережі	м	508
- майданчики для стоянки легкових автомобілів	маш-місць.	60

Водопостачання

РОЗРАХУНКОВІ ВИТРАТИ ВОДИ НА ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНІ ПОТРЕБИ

№ п/п

Споживачі

Одиниця вимірю-

вання

Кільк.

Коеф. нерівном

. Kd

Норма В1

л/добу

Водоспо- живання,

м³/добу

Водо- відвед,

м³/добу

Примітка

Житлові 5-пов. будинки

1 меш.

600

1,53

210,0

192,78

ДБН В.2.5- 64:2012 (таб.А.1,)

Дитячий дошкільний

заклад

1 уч/вик.

1,53

20,0

8,26

ДБН В.2.5- 64:2012

(таб.А.2, п.10)

Разом:

201,04

-//-

10% невраховані

витрати

20,10

-//-

Всього:

221,14

-//-

Протипожежні заходи

Розрахункова кількість одночасних пожеж – 1.

Тривалість гасіння пожежі – 3 години. Необхідний об’єм води на гасіння пожежі складе:

Wпож.

= Wзовн.,

м3 ; де, -Wзовн – об’єм води на зовнішнє пожежогасіння;

W = q × t × 3,6 , м3 ; де, - q – витрати води на пожежогасіння, л/с;

t – час гасіння однієї пожежі, год;

Wпож.

= 20 × 3× 3, 6 = 216, 0

м3;

Каналізування

Дощова каналізація

Дощоприймальні колодязі слід передбачати:

- на території промислових підприємств та комунально-складських зон,

- у знижених місцях зелених зон;

- на вулицях і проїздах;

- на затяжних ділянках спусків (підйомів) і наприкінці цих спусків;

- у знижених місцях при пилкоподібному профілю лотків вулиць і проїздів;

Мінімальні розміри дощоприймальних колодязів у плані згідно з ДБН В.2.3-5. Теплопостачання

- використання місцевих видів палива;

− не залежать від центральних джерел опалювання;

− дерев’яні гранули – є екологічно чистим біопаливом;

− відрізняються досить тривалим терміном експлуатації, який складає 20 років і більше;

− сервісне обслуговування є простим – необхідно всього лише 1 раз на місяць здійснювати чищення попелу;

− коефіцієнт корисної дії досягає 91,0 %;

− порівняно з іншими опалювальними котлами є найекономічнішими, що обумовлене низькою вартістю палива.

З метою скорочення частки природного газу в системі енергозабезпечення, пропонується:

− використання альтернативних систем енергозабезпечення на основі відновлювальних джерел енергії;

− впровадження енергозберігаючих технологій;

− використання енергозберігаючих матеріалів;

− використання енергозберігаючих світильників;

− використання енергозберігаючих ламп;

Доступна альтернатива газовому опаленню - це електричні котли.

− екологічні, естетичні та не потребують великого простору для встановлення;

− мають широкий діапазон потужностей та чудово задовольняють потребу в теплі;

− тиха робота гарантується за рахунок сучасних компонентів керування з низьким рівнем шуму;

− легке інтуїтивно зрозуміле керування;

− легка діагностика несправностей за кодами помилок.

Електропостачання

Живлення мереж зовнішнього освітлення передбачається від щитів 0,4 кВ ТП.

9.6. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі умов життєдіяльності населення та стану здоров’я, а також прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено

Село Михайлівка-Рубежівка входить до складу Ірпінської міської об’єднаної територіальної громади з адміністративним центром у м. Буча.

Бучанський район — район України у північно-західній частині Київській області. Утворений 19 липня 2020 року. Адміністративний центр — місто Буча. Площа — 2555,5 км² (9,1 % від площі області), населення — 352,3 тис. осіб (2020).

До складу району входять 12 територіальних об'єднаних громад.

У складі району території Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Ірпінської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Раніше територія новоствореного Бучанського району входила до складу Києво- Святошинського, Бородянського, Макарівського районів, Ірпінської та Ірпінської міських рад.

Територією району протікає три річки, які є правими притоками Дніпра: Здвиж, Тетерів, Пісчанка. Споруджено 33 ставки (загальна площа водного дзеркала — 53,5 га).

Основу автодорожньої мережі району складають: міжнародна автомобільна дорога державного значення (М-07) Київ-Ковель-Ягодин, яка співпадає з трасою міжнародної європейської магістралі Е-373, що підходить до автомобільного прикордонного переходу

«Ягодин», забезпечує зв’язок з Польщею; три територіальні автодороги державного значення: - автодорога Іванків – Радомишль, що забезпечує транспортні зв'язки з населеними пунктами Іванівського району Київської області, а також з прилеглими населеними пунктами Житомирської області; автодорога Феневичі-Буча-Макарів-Бишів, що проходить з півночі на південь через Бучанський район, безпосередньо через смт. Буча, і забезпечує транспортні зв’язки Бучанського району з населеними пунктами прилеглими Іванівського, Макарівського районів; - автодорога Гостомель-Берестянка-Мирча-(М-О7), що проходить у північній частині території Бучанського району у напрямку до с. Гостомель.

Розвинута мережа місцевих автодоріг (обласні + районні), загальною протяжністю 162,8 км забезпечує транспортні зв’язки в межах району і з прилеглими Іванівським і Вишгородським районами. Дев’ять обласних автодоріг, загальною протяжністю 81,6 км, виконують основні внутрішні транспортні зв’язки та частково поза межами району. Районні автодороги, загальною протяжністю 81,2 км забезпечують переважно внутрішні транспортні зв’язки. З заходу на схід через Бучанський район проходить двоколійна електрифікована залізнична магістраль Київ-Коростень. У межах району на залізничній ділянці Тетерів – Святошине розташовано п’ять залізничних станції: Немішаєве, Клавдієво, Буча, Спартак, Тетерів і чотири залізничних зупиночних пунктів: Макійчукове, Хутір Гай, Загальці, Піски. Протяжність ділянки залізничної лінії межа району - Немішаєве –Тетерів становить 40,0 км.

На території Бучанського району виявлено та занесено до реєстру об’єктів культурної спадщини 84 об’єкти. На території Бучанського району виявлено 46 об’єктів археології, представлені городищами, поселеннями, окремими курганами, курганними групами, могильниками, серед яких особливу цінність мають поселення Зарубинецької та Тшинецької культур.

З природних об’єктів цікавими є шістотлітні дуби, які ростуть у с. Михайленків Небратської сільської ради. Серед об’єктів архітектури варта увага дерв’яна церква Дмитрія

40 Солунського, яка збудована в 1779 р. Відповідно до Генеральної схеми планування території України, затвердженої 7 лютого 2002 року Законом України «Про Генеральну схему планування території України», Бучанський район, як і вся Київська область, входить до складу Київської міжобласної системи розселення. Географія Поверхня — моренно-зандрова і алювіальна, слабо-хвиляста та горбиста рівнина. Корисні копалини, до яких належать суглинки, мергелі, вапняки, піски, торф, цегельні глини, мають місцеве використання. Граніт та базальт виходів на поверхню не мають, видобування цих порід для потреб будівельної промисловості не проводиться. Залізні руди займають невеликі площі, поклади малі за потужністю, не видобуваються. Абсолютні відмітки поверхні - 100-190 м, глибина її розчленування незначна. На межиріччях і широких терасових поверхнях в долинах річок Здвиж, Тетерів, Ірпінь поширені піщані вали, горби, пасма висотою до 20-30 м над оточуючою місцевістю. Ґрунти Ґрунти дернові слабо та середньопідзолисті, піщані і глинисто-піщані, подекуди супіщані, сірі лісові та темно-сірі опідзолені, лучно — болотні. Площа лісів — 40,5 тис. га (сосна, дуб, береза, осика, вільха). Насаджено 320 га лісосмуг та заліснень, 31,2 тис. га пісків. Сучасний стан (2015-2019 рр.) навколишнього природного середовища у Бородянському районі характеризується як відносно стабільний. Екологічна ситуація в районі визначається діяльністю крупних сільськогосподарських підприємств та комунальних водопровідно-каналізаційних господарств з застарілими технологіями експлуатації. Основними екологічними проблемами, які існують на території району, є: - незадовільний стан систем водопостачання, каналізаційних мереж та споруд для очищення комунальних стоків населених пунктів; - недосконалість системи санітарного очищення населених пунктів. Нижче наведені характеристики стану окремих складових навколишнього природного середовища, на основі аналізу яких виконано функціонально-територіальне планування району. Атмосферне повітря Забруднення в повітряний басейн району надходять від стаціонарних та пересувних джерел. За статистичними даними загальні викиди забруднюючих речовин по району становлять 4,7 тис. т, що у розрахунку на 1 км2 становить 5,0 т. Динаміка викидів в атмосферне повітря, Бучанський район, всього (т)
Роки	2018	2019	2020	2021	2022
Викиди, т	5323	4652	4553	4461	4695
Крупні промислові підприємства-забруднювачі атмосферного повітря, в цілому, по території Бучанського району відсутні. Серед стаціонарних джерел впливовими забруднювачами довкілля в районі є підприємства, сконцентровані в районі м. Буча, що характеризуються низькою оснащеністю пилогазоочисними спорудами тощо. Основними речовинами, які забруднюють атмосферу, є пил, оксиди та діоксини азоту, оксид вуглецю, нафтопродукти, солі важких металів. Головними забруднювачами атмосфери є пересувні засоби автомобільних доріг регіонального та державного значення, які перетинають територію району. До того ж, окремі

ділянки доріг не відповідають сучасним технічним вимогам та вимогам безпеки, що створює відповідні екотехногенні навантаження, особливо при проходженні транзитних потоків. Погіршує ситуацію застарілий рухомий склад та недостатньо розвинена мережа об’єктів технічного обслуговування автотранспорту.

Основними джерелами забруднення повітря в населених пунктах району є автотранспорт, що курсує по автомагістралях, в тому числі в житловій забудові. В м. Буча цей показник складає біля 89% від загальної кількості викидів.

В цілому санітарно-гігієнічна ситуація благополучна, оскільки в районі відсутні крупні стаціонарні забруднювачі атмосфери, проте відсутність контролю за пересувними забруднювачами є потенційно небезпечною. Основні причини на даний час – зниження рівня озеленення, особливо дерев, які насичують повітря киснем (тополя), не вирішення транспортних розв’язок тощо.

Для зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами необхідним є проведення комплексу організаційно-технічних заходів, для стаціонарних джерел – покращення технології виробничих процесів.

Фізичні фактори впливу

Основним джерелом шумового забруднення є авіаційний, автомобільний та залізничний транспорт. На територію Бучанського району впливають об’єкти авіації, розміщені в районі – аеродром «Бородянка» ВАС «АС» парашутний спортивний клуб університету фізкультури; аеродром «Бузова», аеродром «Чайка»(с.Петропавлівська Борщагівка)

Зазначені об’єкти потребують розробки і уточнення існуючих шумових карт.

Можливість містобудівного освоєння ділянок у межах даних зон обумовлена виконанням необхідних умов по забезпеченню допустимих рівнів шуму на території житлової забудови, що визначаються ДСП 173-96.

Для зменшення акустичного навантаження від аеродрому та забезпечення гігієнічних нормативів шуму на прилеглих територіях житлової на рекреаційної забудови усього регіону необхідно виконати ряд інженерно-планувальних заходів і в першу чергу вирішити питання організації одностороннього зльоту-посадки повітряних суден у північному напрямку. В перспективі при нарощуванні господарської діяльності аеропорту необхідним є будівництво нової злітно-посадкової смуги з орієнтацією, що матиме мінімальний вплив на прилеглі населені пункти. До впровадження планувальних заходів необхідно використання конструктивних шумозахисних заходів (шумозахисних віконних блоків, шумопоглинаючих облицювальних матеріалів).

Іншим джерелом акустичного впливу є автотранспорт. За межами м. Києва забезпечення нормативного санітарно-гігієнічного стану прилеглих до автомагістралей територій забезпечується переважно за рахунок створення придорожніх захисних зелених насаджень та дотримання правил землекористування в межах захисних смуг доріг.

Залізничний транспорт в межах району представлений переважно дорогами Південно- Західної залізниці. Забезпечення нормативного стану навколишнього середовища за показниками шуму забезпечується смугою охоронних зелених насаджень та санітарно- захисною зоною, яка в межах забудови з урахуванням виконання шумозахисних заходів складає 50 м, а поза межами населених пунктів - 100 м.

Решта джерел шумового забруднення, такі як промислові підприємства, трансформаторні підстанції мають локальний вплив, що, як правило, не виходить за межі санітарно-захисної або охоронної зони об’єктів.

Джерелами електромагнітного впливу на навколишнє середовище є засоби радіолокаційного зв’язку, метеорологічні станції аеропортів, військових об’єктів, радіотелевізійні антени тощо. Зазначені об’єкти є джерелами електромагнітного випромінювання надвисокої частоти і тому підлягають санітарно-гігієнічному нагляду, щодо його розміщення та експлуатації, а також щодо захисту населення від впливу цього фактору. У відповідності до санітарно-гігієнічних висновків визначається санітарно-захисна зона окремо по кожному об’єкту, а також зона обмеження забудови.

Радіаційний стан території

За даними Бучанського міжрегіонального управління ГУ Держсанепідслужби України у Київській області за результатами інструментальних досліджень перевищення нормативних значень радіаційного фону не реєструвались.

При проведенні будівельно-проектних робіт необхідно керуватись вимогами радіаційної безпеки щодо будівельних матеріалів та будівельної сировини (сертифікація радіологічної якості) відповідно до НРБУ 97 та «Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України», затверджених МОЗ України від 02.02.2005 р. № 54.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 р. №106,з урахуванням наступних поточних змін (Постанова від 29.08.1994 р. № 600) територія 30 населених пунктів входить у перелік територій, забруднених в результаті аварії на Чорнобильській АЕС (зона посиленого радіоекологічного контролю - IV): Буча, Бабинці, Берестянка, Бондарня, Великий Ліс, Дружня, Здвижівка, Клавдієво-Тарасове, Коблиця, Коблицький Ліс, Красний Ріг, Луб’янка, Мигалки, Микуличі, Мирча, Михайленків, Нова Гребля, Нове Залісся, Небрат, Пилиповичі, Пороскотень, Раска, Торф’яне, Буда Бабинецька, Вабля, Озера, Пісківка, Рудня- Мигальська, Тальське, Шибене.

У даний час за дорученням Кабінету Міністрів України на виконання Указу Президента України від 11.10.2010 р. № 937 Міністерством надзвичайних ситуацій та іншими центральними органами виконавчої влади здійснюється перегляд меж зон радіоактивного забруднення.

Екологія водокористування

Забруднення водних об’єктів відбувається через скиди забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств і комунально-побутових стічних вод.

Основною причиною забруднення поверхневих вод є неякісна очистка стічних вод, які поступають від ОС житлово-комунального сектору. Останнім часом фіксується збільшення недостатньо очищених скидів у поверхневі водні об’єкти ставковими господарствами району.

На річках спостерігається порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму - замуленість, поширення болотної рослинності, втрата дренажної спроможності, що призводить до заболоченості та підтоплення заплавних земель. Потребують розчистки деякі ділянки річок, в тому числі р. Здвиж, р. Таль, р. Кодра і інші. Не забезпечено винесення в натуру прибережних смуг річок з впровадженням відповідного режиму їх експлуатації.

Загальним недоліком в організації водопостачання в районі є стан водопровідного господарства - резервуари знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані, їх очищення від сторонніх домішок проводиться нерегулярно, в такому стані знаходяться і водопровідні мережі сіл. В аварійному та гранично зношеному стані знаходиться 50% водопровідної мережі району (протягом останніх років зареєстровано десятки аварійних ситуацій).

Аналіз стану водно-болотного фонду свідчить, що вся площа боліт 2452,0 га (заболоченість району складає 2,6 %) та штучних водотоків (канали, канави), роками заростала рослинністю, замулилась є анофелогенною і потребує оздоровлення.

Питна вода

Населені пункти для потреб централізованого господарсько-питного водопостачання використовують воду з підземних водоносних горизонтів за допомогою 105 артезіанських свердловин, але тільки 75% з них знаходяться в експлуатації.

Район має значні ресурси підземних вод для питного водопостачання, але гостро стоїть проблема перевищеного вмісту заліза в питній воді, яку споживає населення з централізованих джерел водопостачання. Особливо гостра ця проблема стала в населених пунктах, які були побудовані для переселенців з зони ЧАЕС, а саме в селах: Луб’янка, Здвижівка, Новий Корогод, Нове Залісся та Нова Гребля.

В новозбудованих водопроводах були організовані станції обеззалізнення води, але через відсутність експлуатуючих організацій, зазначені об’єкти не були запущені в експлуатацію і з часом були розграбовані.

Перевищення вмісту заліза відмічається також у воді водопроводів слідуючих населених пунктів: Бабинці, Немішаєве, Пісківка, Пилиповичі, Качали, Блиставиця та Дружня. В ряді проб, при нормі заліза 0,3 мг/дм3 фактична його кількість становить до 1,5– 2,0 мг/дм3.

Вода з підземних джерел, що переважно використовується в районі з Бучакського і Сеноманського водоносних горизонтів, характеризується в більшості випадків надмірним вмістом заліза, сірководню, радону та жорсткістю.

Забруднення водних об’єктів - джерел питного водопостачання через недостатню ефективність роботи водопровідних очисних споруд спричиняє погіршення якості питної води та створює небезпеку для здоров’я населення.

Сучасний незадовільний стан водних об’єктів показує, що проблеми у сфері захисту вод від забруднення та виснаження не тільки не знайшли вирішення, а й значно загострилися, особливо в останні роки.

Значна частина водозабірних споруд та половина насосних агрегатів відпрацювали нормативний строк експлуатації, внаслідок замулення знизився дебіт третини артезіанських свердловин.

75% каналізаційних колекторів в районі експлуатується понад 30 років.

З 14 каналізаційних насосних станцій 11 мають амортизоване енергоємне насосне обладнання та обслуговуються організаціями різних форм власності. Втрати в системах водопостачання за 2017 рік склали майже 20 % води.

Для розвитку та покращення системи водопостачання в районі діє Програма забезпечення населення Бучанського району якісною питною водою в достатній кількості на 2015-2020 роки. В руслі реалізації програми передбачаються роботи по реалізації заходів для оздоровлення вод шляхом покращення стану водопровідно-каналізаційного господарства в районі (реконструкція водоочисних споруд, налагодження роботи водогонів в населених пунктах, інвентаризація свердловин тощо) .

На виконання Державних санітарних правил і норм Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною № 2.2.4-170-10 (затв. наказом МОЗ України від 12.05.2010р. № 400) в районі щомісячно слід проводити моніторинг на вміст нітратів у воді з колодязів та каптажів джерел, які використовуються для питних та господарчопобутових потреб вагітними та дітьми до 3-х років; проводиться санітарно-гігієнічне обстеження джерел водопостачання (шахтних колодязів) зі складанням їх санітарних паспортів.

Екологія землекористування

Землі району здебільшого представлені дерново-підзолистими ґрунтами, які відносяться до земель низької якості, з низькою продуктивністю гумусового горизонту.

До втрати поживних речовин ґрунтом призводять деградація ґрунту (а саме ерозія), незбалансований виніс та внесення поживних речовин в ґрунт. За даними спостережень, починаючи з 60-х років минулого століття, в ґрунтах регіону відбувається нестримне зменшення вмісту гумусу.

Крім природних впливів, землі зазнають несприятливого техногенного

навантаження – техногенного забруднення, місцями порушення та знищення ґрунтоутворюючого і гумусового горизонтів.

Локальними джерелами аналогічного забруднення є об’єкти комунального сектору та сільського господарства – очисні споруди, звалища, склади пестицидів та органічномінеральних добрив, скотомогильники тощо.

Відходи

Структуру відходів господарського комплексу в районі представляють промислові відходи, тверді побутові відходи та відходи сільського господарства, зберігання, складування, утилізація та розміщення яких негативно впливає на навколишнє природне середовище.

Обсяг утворення відходів на території Бучанського району складає:

- 1-4 класів небезпеки – 5,25 тис. т/рік;

- з них 1-3 класів – 0,005 тис.т/рік.

Питання поводження з відходами залишається гострою екологічною проблемою району. На даному етапі в районі діє обласна Програма поводження з твердими побутовими відходами.

Система санітарного очищення населених пунктів недосконала. На територіях 2-х сільських рад функціонують несанкціоновані тимчасові сміттєзвалища. Жодне з них не паспортизоване, не відповідає сучасним вимогам законодавства та землеустрою.

В районі паспортизовано:

- полігон ТОВ «Утіл-Сервіс», смт Бородянка (13,0 га), який утримується в задовільному стані, виконана часткова рекультивація;

- введена в експлуатацію сміттєсортувальна станція;

- ВАТ «Електромашкомплект», с. Нове Залісся (переробка відходів поліетиленової плівки, мішків, труб).

Утилізація ТПВ в решті населених пунктів здійснюється, як правило, неорганізовано. Збір та вивезення ТПВ із індивідуального сектора сільських населених пунктів здійснюється неорганізовано та спричиняє утворення стихійних сміттєзвалищ.

Не вирішеним залишається питання відсутності спеціально обладнаних місць для зберігання рідких нечистот.

Таким чином, існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів району недосконала та не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій. Система роздільного збирання ТПВ здебільшого відсутня. У приватному секторі, через відсутність належної системи збирання ТПВ, утворюються сотні дрібних стихійних звалищ.

Наявність в населених пунктах несанкціонованих смітників (джерела біологічного забруднення), розташованих здебільшого на невпорядкованих територіях (прибережні смуги, лісосмуги, обочини доріг і ін.) є потенційно небезпечним в санітарноепідеміологічному відношенні.

З метою вдосконалення системи поводження з відходами загалом на території області прийнята і затверджена «Програма поводження з твердими побутовими відходами в Київській області на 2012-2020 роки», якою передбачається вирішення питання :

- будівництва сміттєсортувально-переробного комплексу (орієнтовною потужністю 200 тис т/рік, площею 7,7га в межах земель с. Озера), що включає створення потужностей з перероблення відпрацьованої побутової техніки та великогабаритних відходів та створення потужностей (цехів) з утилізації (використання) вторинних відходів;

- будівництво, реконструкція сміттєзвалища в полігон ТПВ (5,0 га) (Озерська або Здвижівська с/р).

Первинний збір ТПВ планується здійснювати без сортування в контейнери з подальшим перевезенням автомобільним спеціальним транспортом на сортувальну станцію, розміщену на полігоні зберігання твердих побутових відходів, розташовану поряд, в райцентрі.

На сортувальних станціях відсортовуватиметься:

- органічна фракція (папір, пластмаси, шкіра, деревина, тканини, органічні вироби), яка подрібнюється та висушується до 10% вологості;

- чорні та кольорові метали;

- скло;

- мінеральна фракція;

- хвости сортування (містять до 80% вологої органіки).

Важливою ланкою активного природокористування є сільське господарство з його об’єктами впливу.

Потенційно несприятливими для довкілля є місця зберігання заборонених, непридатних і нерозпізнаних пестицидів . В області прийнята Регіональна цільова програма поводження з непридатними ХЗЗР на 2011-2013 роки (затверджена зі змінами 29.02.2012р.).

Станом на 2012 рік в межах Бучанського району знаходилося 123,586 тон непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин у 2 місцях зберігання заборонених і непридатних до використання засобів захисту рослин і мають незадовільний стан.

Деяка частина непридатних до використання пестицидів завантажена та зберігається в спеціальних, пристосованих для тривалого зберігання, залізобетонних контейнерах, а інша, значно більша частина, зберігається в тимчасовій тарі, в більшості це звичайні залізні бочки та мішки, які схильні до корозії і впродовж незначного часу втрачають або вже втратили свої захисні властивості.

По території району проходять магістральні газопроводи I-ІІ класів небезпеки охоронні зони яких регламентуються в залежності від діаметру труби, а також (згідно Закону України

№3041-VІ від 17.02.2011р. «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів»).

SWOT- аналіз екологічної ситуації.

Робочою групою з проведення СЕО був виконаний SWOT-аналіз екологічної ситуації Бучанського району, узагальнені результати якого наведені в таблиці.

СИЛЬНІ СТОРОНИ	СЛАБКІ СТОРОНИ
Економічний і фінансовий центр Бучанського району, значна концентрація фінансових ресурсів	Недіючі промислові підприємства, що не реконструюються та не модернізуються
Високий потенціал енергозбереження	Неефективне використання природних ресурсів
Розвинута транспортна інфраструктура	Забруднення повітряного басейну
Розробка та втілення у життя програм по сортуванню, та переробці твердих побутових відходів.	Неналежна очистка стічних вод
Розвинута інфраструктура енерго-, газо-, водо-, теплопостачання	Недотримання режиму прибережних захисних смуг
Високий рівень стурбованості городян щодо стану довкілля у селищі	Недостатній рівень розвитку електротранспорту
Високий рівень активності екологічної громадськості	Функціонування екологічно небезпечного об’єкту
	Відсутність оперативного попередження населення про екологічні загрози
	Відсутність належного громадського контролю за охороною довкілля
МОЖЛИВОСТІ	ЗАГРОЗИ
Значний кліматичний і технологічний потенціал для впровадження діяльності	Неможливість модернізувати виробничі потужності на підприємствах через відсутність ресурсів
Використання альтернативних джерел енергії	Високі темпи подальшого зростання вартості життя, перш за все, вартості послуг за тепло- та енергопостачання
Впровадження енергоощадних технологій внаслідок підвищення конкурентоспроможності металургійних підприємств
Подальший розвиток екологічного управління	Підвищення рівня захворюваності
Високий потенціал економії енергоресурсів в секторі споживачів	Значна залежність регіону від зовнішнього постачання енергоресурсів
Подальша інтеграція в ЄС	Політична нестабільність

9.7. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, які ймовірно зазнають впливу при провадженні діяльності.

До можливих впливів майбутнього будівництва на навколишнє середовище є вплив на повітряне, водне середовище та ґрунти.

Атмосферне повітря.

Забруднення приземного шару повітря у великій мірі залежить від метеорологічних умов. В періоди, коли метеорологічні умови сприяють накопиченню забруднювальних речовин у приземному шарі атмосфери, концентрації забруднювачів можуть різко збільшуватись. Для запобігання високого рівня забруднення необхідне своєчасне прогнозування таких умов, оповіщення та своєчасне скорочення викидів в атмосферу.

Необхідність розроблення заходів по регулюванню викидів в атмосферне повітря в період НМУ обґрунтовується територіальними органами управління по гідрометеорології та контролю стану природного середовища.

У відповідності з вимогами РД 52.04.52-85 заходи по регулюванню викидів при НМУ розроблюються для 3-х режимів роботи.

Перший режим роботи. При першому режимі роботи заходи повинні забезпечити зменшення концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери на 15-20 %. Ці заходи носять організаційно-технічний характер, швидко здійснюються, не потребують великих затрат та не призводять до зменшення потужності підприємства, а саме:

- підсилення контролю за дотриманням технологічного регламенту виробництва;

- підсилення контролю за роботою контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних систем управління;

- заборона роботи обладнання у форсованому режимі;

- заборона продувки та чистки обладнання (резервуарів), ремонтних робіт,

- пов’язаних з підвищенням викидів в атмосферу;

- підсилення контролю за герметичністю трубопроводів;

- обмеження вантажно-розвантажувальних робіт, пов’язаних із викидами в атмосферу забруднюючих речовин (обмежити операції по приймання, зберігання та відпускання зріджених вуглеводневих газів).

Другий режим При другому режимі роботи передбачаються заходи по зменшенню концентрації забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери на 20-40 % . Це заходи, розроблені по першому режиму і такі, які супроводжуються незначним зниженням потужності підприємства, а саме:

- зниження потужності окремого обладнання (зменшити кількість заправних операцій на 20%);

- зупинити обладнання, якщо термін початку планово-попереджувальних по його ремонту близький;

- заборонити спалювання сміття та відходівиробництва.

Третій режим роботи. По третьому режимі роботи передбачаються заходи по зниженню концентрації забруднювачів на 40-60 % або по повному припиненню роботи, а саме:

- обмежити кількість заправних робіт на 50%;

- відключити обладнання, робота якого пов’язана із забрудненням повітря (виключити зливання зріджених вуглеводневих газів з автоцистерн в резервуари);

- заборонити виїзд автотранспортних засобів (включаючи приватний) з не відрегульованими двигунами.

Водне середовище

Водопостачання виробничо-складських будівель та споруд передбачається від власної артезіанської свердловини.

Каналізація на виробничо-складських будівель та споруд передбачається системами ЛОС (Локальні очисні споруди).

Геологічне середовище

На території виробничо-складських будівель та споруд передбачені заходи, що виключають забруднення ґрунтів аварійними витоками з інженерних комунікацій, технологічного обладнання та поверхневими стоками:

- вертикальне планування площадки при будівництві виробничо-складських будівель та споруд вирішене в ув’язці з існуючим рельєфом;

- організація стоку поверхневих вод із влаштуванням зливової каналізації з очищенням стоків у локальних очисних спорудах;

- влаштування водонепроникних вимощень по периметру будівель і споруд;

- прокладка зовнішніх та внутрішніх водокомунікацій з виключенням можливості витоків з них;

- гідроізоляція підземних водоємких споруд бітумом.

При виконанні охоронних заходів стан геологічного середовища в районі суттєво не зміниться. Планована діяльність не суперечить Кодексу України про надра.

Земельні ресурси

Рельєф ділянки для розміщення виробничо-складських будівель та споруд відносно рівний. По території земельної ділянці проходять підземні та наземні інженерні мережі. На ділянці присутні зелені насадження.

Проектом передбачається комплекс заходів щодо захисту ґрунту від забруднення:

- здійснення вертикального планування з метою створення нормативних схилів для відведення дощових та талих вод;

- улаштування закритих систем водопостачання і водовідведення;

- викиди не вплинуть на геохімічний склад ґрунту;

- для підтримки належного санітарного стану території передбачається збирання побутового сміття у встановлені урни та герметичні контейнери з подальшим вивезенням по мірі накопичення на полігон відходів;

- загальна територія виробничо-складських будівель та споруд підлягає благоустрою із влаштуванням бетонного і асфальтобетонного покриттів проїздів, площадок та пішохідних доріжок;

- вільні території озеленюються трав’яними газонами з багаторічних трав та квітниками.

Полив території здійснюється очищеними в локальних очисних спорудах дощовими стоками.

Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти

Діяльність в галузі захисту зелених насаджень в містах та населених пунктах регламентують: Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища»,

«Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України», Лісовий кодекс та Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України (затверджуються Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству) тощо.

На ділянці присутні зелені насадження, ділянка місцями благоустроєна асфальтобетонним покриттям. На території відсутні тваринні угрупування, які становлять екологічну цінність, або є об’єктом особливої охорони.

Даним проектом враховані заходи по збереженню, охороні та утриманні існуючих зелених насаджень, а саме:

– не допущення складування будівельних матеріалів, стоянки машин і механізмів на відстані не менше 2,5 м від дерева і 1,5 м від чагарнику;

– під’їзд до ділянки будівництва передбачено здійснювати по існуючим та тимчасовим дорогам, які розміщені на відстані не менше 1м та 3 м , відповідно, від існуючих дерев;

– копання канав глибше 1 м для прокладання підземних інженерних мереж і фундаментів на відстані не менше 2 м від дерева та 1,5 м від чагарнику.

Прийняті рішення вказують на те, що планована діяльність прогнозовано не призведе до негативного впливу на флору, а також вагомих змін в якісному і кількісному складі навколишнього середовища.

Періодичні викиди в атмосферне повітря не спричинять негативного впливу на рослинний світ.

Площадка будівництва об’єкту не розташована на території, що відзначається наявністю ареалів розповсюдження тварин.

Запроектований об’єкт, включаючи його інженерні комунікації не розміщується у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, діяльність не суперечить діючому законодавству з охорони рослинного і тваринного світу і підписаним Україною міжнародним угодам зі збереження видової різноманітності.

Поводження з відходами

Під час будівельних робіт утворяться відходи будівельних робіт, відходи обслуговування будівельної техніки та тверді побутові відходи.

Під час експлуатації виробничо-складських будівель та споруд можливе утворення відходів V - ІV класів небезпеки, а саме:

- тверді побутові відходи;

- відстояний осад з локальних очисних споруд дощових стоків

- промаслене ганчір’я.

Зачистка резервуарів виконується із дотриманням вимог «Правил технічної експлуатації резервуарів» планово (1 раз на 2 роки) або при заміні нафтопродуктів. При цьому утворюватимуться такі продукти зачистки: вуглеводневий осад (25 кг), зібрані при промиванні резервуарів стічні нафтовміщуючі води (3,0 м3) та підтоварні води (1,8 м3) забруднені нафтопродуктами. Все це збирається в герметичну тару і вивозяться для регенерації на нафтопереробні підприємства за договорами.

При ремонті і експлуатації устаткування згідно «Збірці питомих показників утворення відходів виробництва і споживання» (М., 1999 р.) утворюється 100 г промасленого ганчір’я на 1 ремонтну одиницю на протязі 8 годинної роботи.

Шумове навантаження

За умов затвердження проекту ДПТ тимчасове шумове навантаження на довкілля відбудеться від будівельної техніки. Дане навантаження є тимчасовим та має локальний характер.

При розробці проекту ДПТ використовувалися наступні нормативні матеріали:

- ДСН 3.3.6.037-99 (Постанова Мінохорони здоров’я України №37 від 01.12.99

«Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку»);

- ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 «Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій».

Рівень шуму обладнання виробничо-складських будівель та споруд не перевищуватиме допустимих нормативних значень. Застосовуване обладнання по виділенню шуму і вібрації не перевищує нормативні рівні звукового тиску та рівні шуму на робочих місцях.

Рівні вібрації механізмів не перевищують допустимих нормативних значень, згідно з вимогами ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».

Джерела ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань.

Проектні рішення детального плану території не передбачають будівництво об’єктів та споруд, що можуть бути джерелами ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань.

Ймовірний екологічний вплив на складові довкілля

50
№	Чи може реалізація планованої діяльності спричинити:	Негативний вплив			Пом’якшення існуючої ситуації
№	Чи може реалізація планованої діяльності спричинити:	Так	Ймовірно	Ні
Повітря
1.	Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел	+			Дотримання правил та вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Врахування кумулятивних впливів на наступних стадіях реалізації планованої діяльності
2.	Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел	+			Використання технічно справного автотранспорту.
3.	Погіршення якості атмосферного повітря		+		Проведення моніторингу забруднюючих речовин після початку реалізації планованої діяльності.
4.	Поява джерел неприємних запахів			+	Не потребує заходів пом’якшення
5.	Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату			+	Не потребує заходів пом’якшення
Водні ресурси
6.	Збільшення обсягів скидів у поверхневі води		+		Вплив опосередкований, через скид очищених стоків вторинними власниками (контрагентами, що займаються вивезенням стічних вод). Контроль за схемою та технологією поводження зі стічними водами контрагентами (в тому числі очищення та скид)
7.	Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними)			+	Не потребує заходів пом’якшення
8.	Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню			+	Не потребує заходів пом’якшення
9.	Збільшення навантаження на			+	Контроль за схемою та

51
	каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод				технологією поводження зі стічними водами контрагентами (в тому числі очищення та скид)
10.	Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)			+	Не потребує заходів пом’якшення
11.	Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь-якого поверхневого водного об’єкту			+	Не потребує заходів пом’якшення
12.	Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону			+	Не потребує заходів пом’якшення
13.	Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)			+	Не потребує заходів пом’якшення
14.	Забруднення підземних водоносних горизонтів		+		Ймовірно, лише за умов виникнення надзвичайної аварійної ситуації.
Відходи
15.	Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів	+			Запровадження системи роздільного збирання побутових відходів
16.	Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів V класу небезпеки	+			Зберігання відходів у відведених місцях. Ведення обліку та звітності відходів Передача відходів тільки спеціалізованим підприємствам для подальшого поводження (видалення, утилізації, тощо).
17.	Спорудження еколого- небезпечних об’єктів поводження з відходами			+	Не потребує заходів пом’якшення
18.	Утворення або накопичення радіоактивних відходів			+	Не потребує заходів пом’якшення
Земельні ресурси
19.	Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару	+			Проектування та виконання підготовчих та земляних робіт у чіткій відповідності до чинних норм, правил, стандартів. Планування території з максимальним урахуванням існуючого рельєфу та топографічних особливостей місцевості.

52
20.	Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів			+	Не потребує заходів пом’якшення
21.	Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу		+		Проектування та виконання підготовчих та земляних робіт у чіткій відповідності до чинних норм, правил, стандартів. Планування території з максимальним урахуванням існуючого рельєфу та топографічних особливостей місцевості.
22.	Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літо генної основи або зміни геологічної структури			+	Не потребує заходів пом’якшення.
23.	Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель	+			Виконання умов законодавства при зміні цільового використання земельної ділянки
24.	Виникнення конфліктів між ухваленими цілями ДДП та цілями місцевих громад			+	Не потребує заходів пом’якшення
Біорізноманіття та рекреаційні зони
25.	Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)			+	Не потребує заходів пом’якшення
26.	Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві			+	Не потребує заходів пом’якшення
27.	Збільшення площ зернових культур або с/г угідь в цілому			+	Не потребує заходів пом’якшення
28.	Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин			+	Не потребує заходів пом’якшення
39.	Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей			+	Не потребує заходів пом’якшення
30.	Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної спадщини			+	Не потребує заходів пом’якшення
31.	Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу			+	Не потребує заходів пом’якшення.

53
	естетично прийнятих місць, руйнування пам’ятників природи тощо)
32.	Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні кількості населення будь-якої території		+		Створення нових робочих місць для місцевого населення
33.	Вплив на нинішній стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі			+	Не потребує заходів пом’якшення
34.	Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему. Зміни в структурі транспортних потоків.			+	Не потребує заходів пом’якшення
35.	Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень	+			Влаштування тротуарів.
36.	Потреби нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги			+	Не потребує заходів пом’якшення
37.	Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей		+		Дотримання вимог законодавства при проведенні будівельних робіт. Врахування кумулятивних впливів на наступних стадіях реалізації планованої діяльності.
Екологічне управління та моніторинг
38.	Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки			+	Не потребує заходів пом’якшення.
39.	Погіршення екологічного моніторингу			+	Не потребує заходів пом’якшення.
40.	Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження			+	Не потребує заходів пом’якшення.
41.	Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва			+	Не потребує заходів пом’якшення.
Інше
42.	Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів	+			Раціональне використання земельних ресурсів на ділянці провадження планованої діяльності. Рекультивація.
43.	Суттєве вилучення будь-якого			+	Не потребує заходів

54
	не відновлюваного ресурсу		пом’якшення.
44.	Суттєве порушення якості природнього середовища	+	Не потребує заходів пом’якшення.
45.	Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності викличуть значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей	+	Не потребує заходів пом’якшення.
9.8. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування. Екологічні проблеми Бучанського району загалом наведені в таблиці. № Проблема 1 Забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту. 2 Несанкціоновані сміттєзвалища. 3 Забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин промислових підприємств і підприємств ЖКГ. 4 Низький рівень використання альтернативних джерел енергії 5 Фізична зношеність і аварійність водопровідних мереж 6 Низький рівень впровадження енергоефективних технологій 7 Низький рівень екологічної культури у представників бізнесу та населення. 8 Незадовільний стан каналізаційних мереж і насосних станцій. 9 Недотримання режимів прибережно-захисних смуг. Об’єкт планової діяльності не впливатиме на екологічну ситуацію району та не посилюватиме вже наявні екологічні проблеми даного регіону. 9.9. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування Проектні рішення розроблено згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: Статті 3 «Основні принципи охорони навколишнього природного середовища». Відповідно до нормативно-правової бази України було прийнято ряд зобов’язань: 1) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів; 2) виконання ряду заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров'я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

3) планова діяльність не передбачає суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу;

4) проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

5) узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища в рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану території було обґрунтовано;

6) забезпечення загальної доступності матеріалів детального плану території та самого звіту СЕО відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці приміщення органу місцевого самоврядування, що розкриває питання щодо гласності і демократизму при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;

7) у звіті СЕО надання інформації щодо обґрунтованого нормування впливу планової діяльності на навколишнє природне середовище;

8) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) оцінка ступеню антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;

10) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;

11) використання отриманих висновків моніторингу та комплексу охоронних заходів об’єкту для виконання можливостей факторів позитивного впливу на охорону довкілля.

9.10. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків.

Згідно «Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.01.2011 № 29) наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення - будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об’єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

Вторинні наслідки - вигоди, які полягають у широкому залученні громадськості до прийняття рішень та встановлення прозорих процедур їх прийняття.

Кумулятивні наслідки - нагромадження в організмах людей, тварин, рослин отрути різних речовин внаслідок тривалого їх використання. Ймовірність того, що реалізація ДПТ призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.

Синергічні наслідки - сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії 2-х або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту.

56 Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) наразі відсутні. До довгострокових наслідків відноситься питання утилізації обладнання. Оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище та людей встановила, що окрім вигод проект може мати певний негативний вплив на довкілля у разі відсутності належного контролю за таким впливом. На Замовника покладено зобов’язання, щодо виконання заходів по запобіганню, скороченню чи зменшенню негативних впливів реалізації проектних рішень. В таблиці зазначені шляхи потенційного впливу на довкілля та відповідні заходи по скороченню та попередженню ймовірного негативного впливу, внаслідок реалізації проектних рішень.
№	Питання	Потенційний вплив	Заходи по скороченню негативного впливу
1	Загальні впливи будівництва	Будівельні та демонтажні роботи на ділянці спорудження об’єкту супроводжуватимуться скупченням будівельної техніки. Робота дизельних двигунів призводить до неорганізованого викиду в атмосферу забруднюючих речовин. Також, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при проведенні підготовчих та будівельних робіт здійснюються від зварювальних та фарбувальних робіт. Вплив на ґрунтовий покрив здійснюється внаслідок проведення земляних робіт.	Підготовка та втілення плану організації будівництва, з метою скорочення та пом’якшення ймовірних наслідків будівництва, в тому числі шум, викиди в атмосферу, утворення та утилізацію відходів, ризики ерозійних процесів. Дотримання підрядниками вимог державних будівельних норм та екологічного законодавства.
2	Вплив при експлуатації	Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є викиди від легкових автомобілів.	Застосування сучасних пристроїв та засобів зниження викидів в атмосферу.
9.11. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування. Проектні заходи Для запобіганням негативному впливу на довкілля та здоров’я населення проектом ДПТ передбачено проведення інженерного захисту території, заходів з благоустрою та озеленення території. Схема інженерної підготовки розроблена за принципом максимального збереження існуючого рельєфу. При проектуванні за основу взято відмітки асфальтового покриття існуючої дороги та існуючого рельєфу. Схемою передбачається: - забезпечення відведення поверхневих стічних вод; - забезпечення проектних відміток в точках перехрестя осей проїздів та в характерних місцях; - забезпечення нормативних повздовжніх ухилів на проїздах; - забезпечення мінімального обсягу земляних робіт; - максимального збереження природного стану ґрунтів;

- створення безпечних умов руху транспорту.

Для озеленення території планується висадити на основній частині території трав’яні насадження, що забезпечуватимуть уникнення перегріву землі, не дадуть проростати чагарникам. Висадка дерев чи кущів не відповідає технології роботи виробничого комплексу.

Проектні заходи щодо охорони атмосферного повітря та ґрунту:

- своєчасний збір та вивіз побутового сміття. Збір твердого сміття здійснюється в контейнери-сміттєзбірники;

- будівництво очисних споруд дощових і талих вод;

- будівництво сепараторних очисних споруд сильнозабруднених стоків;

- організація відведення поверхневих дощових і талих вод;

- благоустрій і озеленення ділянки;

- передбачено розміщення майданчику первинних засобів пожежогасіння.

9.12. Рекомендовані заходи для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання проектних заходів ДПТ.

Комплекс засобів щодо захисту навколишнього середовища охоплює заходи, спрямовані на охорону та раціональне використання природних ресурсів, і заходи, які забезпечують нормативні санітарно-гігієнічні параметри середовища міських і сільських поселень. Соціально необхідні охоронні заходи поділяються на організаційні, економічні та містобудівні.

Містобудівні заходи забезпечують охорону природного середовища за рахунок раціонального функціонального зонування території, створення санітарно-захисних, охоронних зон тощо, забезпечення екологічного балансу урбанізованих територій.

З метою покращення стану навколишнього середовища містобудівною документацією передбачається ряд планувальних та інженерних заходів, до яких відносяться, але не обмежуються ними:

- функціонально-планувальна організація території з урахуванням існуючих та перспективних планувальних обмежень - санітарно-захисних зон джерел забруднення повітря, охоронних зон інженерних мереж тощо;

- інженерна підготовка території та вертикальне планування, благоустрій, озеленення, влаштування твердого покриття проїздів тощо;

- налагодження ефективної системи сан. очищення території: своєчасне прибирання та забезпечення знешкодження/утилізації побутово- господарських відходів; вирішення проблеми збирання побутових відходів із запровадженням системи роздільного збирання ТПВ; організація вивезення ТПВ; вивезення небезпечних відходів на спеціалізовані підприємства для подальшої їх утилізації;

- організація належного водопостачання з забезпеченням потреб у воді на господарсько-побутові,

виробничі потреби та пожежогасіння;

- організація відведення дощових, талих снігових і господарсько-побутових стоків з території перспективної забудови з наступним їх очищенням на очисних спорудах.

Заходи зменшення впливу на стан атмосферного повітря

Для зменшення впливу на стан атмосферного повітря та забезпечення нормативного стану повітряного середовища передбачені заходи, направлені на здійснення викидів в атмосферу а саме:

- дотримуватись нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря - гранично допустимих

рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого, інших видів впливу біологічних та фізичних факторів середовища та дотримання нормативів якості атмосферного повітря з метою уникнення, зменшення чи запобігання негативним наслідкам погіршення якості повітряного середовища відповідно до ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 299

«Про розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря» та інших

нормативно-правових актів;

- забезпечити розробку еколого-дозвільної документації (дозволів на викиди забруднюючих речовин) для кожного проєктного об’єкту/території, що буде мати хоча б одне джерело викидів забруднюючих речовин;

- організувати належне кондиціонування та провітрювання житлових та громадських приміщень;

Заходи зменшення впливу на водні ресурси

Відповідно до Водного Кодексу України, стаття 10, до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Рекомендовано передбачити розроблення та оприлюднення на офіційному веб-сайті рекомендації щодо економного споживання питної води у побуті, задля вирішення питання перегляду споживацького відношення до водних ресурсів, переходу на ощадливе використання прісної води, в тому числі економне споживання питної води у побуті.

Заходи зменшення впливу на стан земельних ресурсів, ґрунтів:

Будівництво, введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об’єктів і застосування технологій, що викликають порушення стану та умов місцерозташування об’єктів рослинного світу, засмічення, а також забруднення хімічними та іншими токсичними речовинами територій, зайнятих ними, забороняється.

При здійсненні будівельних робіт відповідно до ст.48 Закону України «Про охорону земель» забезпечити заходи щодо:

- максимального збереження площі земельних ділянок з ґрунтовим і рослинним покривом;

- зняття та складування у визначених місцях родючого шару ґрунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь;

- не допущення порушення гідрологічного режиму земельних ділянок;

- дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об’єктів.

Для зменшення впливу на стан земельних ресурсів Замовник зобов’язується:

- проводити вчасний ремонт дорожнього покриття, гідроізоляції трубопроводів;

- нагально швидко забезпечити роздільне збирання відходів із подальшою їх передачею спеціалізованим ліцензованим профільним організаціям для подальшої переробки/утилізації;

Заходи зменшення впливу на рослинний та тваринний світ:

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про тваринний світ» під час розміщення, проектування та забудови населених пунктів, підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів, введення в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійснення лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону свійських тварин, розроблення туристичних маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища існування та умов розмноження тварин, збереження недоторканості ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу.

Також, відповідно до частини першої та другої статті 27 Закону України «Про рослинний світ», підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких пов’язана з розміщенням, проектування, реконструкцією, забудовою населених пунктів, підприємств, споруд та інших об’єктів, а також введення їх в експлуатацію, повинні передбачити і здійснювати заходи щодо збереження умов місцезростання об’єктів рослинного світу.

Заходи зменшення акустичного забруднення

Передбачається застосування малошумного технологічного, насосного, котельного, вентиляційного обладнання, яке не створює понаднормативних рівнів акустичного впливу. Необхідно забезпечити захист від шуму та вібрацій споруд, об’єктів та обладнання сукупністю об’ємно-планувальних, технологічних і конструктивних рішень із попутнім використанням засобів захисту від шуму: встановлення насосного обладнання на віброізолюючі основи, обмеження швидкості руху автотранспорту по території тощо, із дотриманням вимог ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму» та ДСТУ-Н-Б В.1.1-33:2013.

Для запобігання шумового забруднення від автомобільного транспорту передбачається дотримання санітарних розривів до об’єктів житлової забудови від автостоянок, доріг.

Заходи зменшення впливу на стан здоров’я населення

Для передбачення та уникнення негативних наслідків на стан здоров’я населення передбачено дотримання санітарно-захисних зон, зон санітарної охорони, санітарних розривів тощо.

Загальний благоустрій території задля комфортних умов перебування населення передбачається за рахунок створення зон громадського призначення та відпочинку та комплексного озеленення території проєктування із подальшим дотриманням оздоровлення зелених насаджень.

Санітарна очистка території

Для забезпечення виконання вимог ЗУ «Про відходи», Національної стратегії управління відходами до 2030 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 820-р) та «Програми поводження з твердими побутовими відходами» (постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2004 р. № 265) передбачається організація роздільного збору ресурсоцінних компонентів відходів у відповідних маркованих ємкостях на майданчиках (майданчики для встановлення контейнерів роздільного збору відходів повинні бути огороджені та мати тверде покриття (асфальтове, бетонне); для зберігання та тимчасового збирання побутових відходів рекомендується використовувати контейнери з подальшою передачею спеціалізованим підприємствам, які мають відповідні ліцензії на поводження з відходами та виробничі потужності після укладання відповідного договору на утилізацію чи захоронення

9.13. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка.

Альтернативи іншого характеру відсутні з огляду на необхідність провадження даної планованої діяльності.

Вибір майданчика будівництва проведено з урахуванням варіантів можливого розміщення та техніко-економічних обґрунтувань з урахуванням найбільш економного використання земель, а також соціально-економічного розвитку району.

У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану території, та відмова від реалізації будівництва об’єкту, що проектується, призведе до неможливості розвитку економіки району. Цей сценарій може розумітися, як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля. За даним варіантом подальший стабільний розвиток району є, очевидно, проблематичним, і ця альтернатива веде до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів, хаотичної забудови та погіршення ландшафту в цілому.

9.14. Опис здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Під час підготовки звіту зі стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та функціонування проектних будівель і споруд, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:

1) аналіз слабких та сильних сторін проекту містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації;

2) консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;

3) з прогнозовано наслідки затвердження ДДП;

4) особи, які приймають рішення, ознайомлені з можливими наслідками здійснення запланованої діяльності;

5) отриманні зауваження і пропозиції до проекту містобудівної документації;

6) проведено громадське обговорення у процесі розробки проекту містобудівної документації.

В ході СЕО проведено оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, враховано екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного соціально-економічного розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.

9.15. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Згідно з проведеним аналізом прогнозованого впливу на довкілля, визначено, що під час погодження проекту детального плану території з метою будівництва житлових будинків очікується допустимий вплив на довкілля, зумовлений викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, шумовим забрудненням та здійсненням операцій у сфері поводження з відходами. Значний негативний вплив на довкілля не передбачається.

Відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» замовник у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.

Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджує Кабінет Міністрів України.

Програма екологічного моніторингу буде розроблена на час будівництва та експлуатації планованого об’єкту. Вона складається із переліку дій та заходів, кожний із яких має певну мету, ключові індикатори та критерії для оцінки.

Постійний моніторинг буде здійснюватися під час всього життєвого циклу запроектованого об’єкту (наслідок виконання документа державного планування).

Моніторинг включає, але не обмежується наступними етапами:

1. Вибір параметрів навколишнього природнього та соціального середовища для певних аспектів;

2. Встановлення ключових параметрів моніторингу;

3. Візуальний огляд;

4. Регулярний відбір зразків/проб та їх дослідження;

5. Регулярні опитування та зустрічі з громадськістю, яка потенційно потрапляє в зону впливу об’єкту планованої діяльності.

6. Аналіз інформації, що була отримана під час моніторингу та за необхідності розробка комплексу заходів, що усувають або максимально пом’якшують вплив об’єкту на навколишнє природне та соціальне середовище.

7. Регулярний перегляд (не менше одного разу на рік) програми моніторингу та її коригування в разі необхідності.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. №1272 Про затвердження Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення моніторинг здійснюється з метою виявлення наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, забезпечення здійснення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного

планування, а також у разі виявлення негативних наслідків, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку, вжиття заходів для їх усунення.

Для здійснення моніторингу замовник документа державного планування розробляє заходи з урахуванням результатів громадського обговорення, консультацій з органами виконавчої влади у процесі проведення стратегічної екологічної оцінки та транскордонних консультацій (у разі їх проведення). Здійснення таких заходів забезпечує можливість:

- виявлення наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, а саме вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (на один, три-п’ять, 10-15 років, 50-100 років відповідно), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

- запобігання, зменшення та компенсації негативних наслідків, зумовлених виконанням документа державного планування;

- виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

З метою забезпечення систематичності та об’єктивності спостережень за змінами стану довкілля, у тому числі за станом здоров’я населення, замовник визначає:

Зміст заходів, передбачених для здійснення моніторингу, та строки їх виконання: Зміст заходів:

1. Планування та підготовка моніторингу;

2. Збір інформації шляхом проведення візуального огляду та проведення лабораторних досліджень, компонентів довкілля, що відбираються для ідентифікації впливу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

3. У разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, розробка плану заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення наслідків проєкту документа державного планування;

4. Підготовка звіту моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення та оприлюднення результатів моніторингу на своєму офіційному веб-сайті у мережі інтернет.

Строки виконання заходів: один раз на рік протягом строку дії документа державного планування та через рік після закінчення такого строку (етап реалізації від 3 років до 7 років).

- Кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників відповідно до кожного з визначених у звіті про стратегічну екологічну оцінку наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров ’я населення, а також періодичність вимірювання показників, проведення їх аналізу та співставлення із цільовими значеннями наведено у таблиці.

- Кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення: для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення передбачається вживання заходів, розглянутих у Розділі 6 даного звіту.

- Методи визначення кожного із показників, які дають змогу швидко та без надлишкових витрат їх вимірювати:

При проведенні моніторингу Замовнику рекомендовано використовувати наступні нормативно-правові акти, в яких визначено методичні вимоги щодо лабораторних досліджень:

- для моніторингу рівня забруднення атмосферного повітря - Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 827). Відповідно п. 7 Порядку, суб’єкти моніторингу атмосферного повітря встановлюють пункти спостережень, ведуть спостереження за рівнями забруднювальних речовин та вмістом складових та/або показників атмосферних опадів, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, проводять аналіз і прогнозування стану атмосферного повітря та оцінювання його якості з дотриманням законодавства про охорону атмосферного повітря, єдиних методичних вимог у сфері державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, а також вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.

- для визначення якості питної води (за фізико-хімічними показниками та бактеріологічними показниками) - ДСанПіН 2.2.4-171-10 (Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України 12.05.2010 N 400).

Для визначення показників утворення відходів (загальний обсяг, кількість відсортованих відходів по видам, охоплення населення послугами із збирання та перевезення побутових відходів) рекомендуємо проводити облік відповідно до Договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами. Відповідно п. 1.5. Методичних рекомендацій з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації побутових відходів (Затверджено Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 07.06.2010 N 176) порядок поводження з ПВ у населеному пункті визначається затвердженими органом місцевого самоврядування Правилами благоустрою, Схемою санітарної очистки та місцевими програмами поводження з ПВ.

Засоби і способи виявлення наявності або відсутності наслідків для довкілля, у тому числі для здоров ’я населення, з урахуванням можливості виявлення негативних наслідків виконання документа державного планування, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку: моніторинг здійснюється з метою виявлення наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, забезпечення здійснення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування, а також у разі виявлення негативних наслідків, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку, вжиття заходів для їх усунення.

Моніторинг здійснює замовник. З метою забезпечення здійснення моніторингу замовник своїм рішенням може утворювати групи експертів, що відповідальні за здійснення моніторингу (моніторингові групи), визначати їх склад та порядок роботи.

Замовник протягом п’яти робочих днів з дня затвердження документа державного планування розміщує на власному офіційному веб-сайті заходи, передбачені для здійснення моніторингу, і письмово повідомляє про це Міндовкіллю.

Результати моніторингу замовник оприлюднює на власному офіційному веб-сайті один раз на рік протягом строку дії документа державного планування та через рік після закінчення такого строку.

У разі коли під час здійснення моніторингу виявлено не передбачені звітом про стратегічну екологічну оцінку негативні наслідки виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, замовник вживає заходів для їх усунення, а також подає органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який затвердив документ державного планування, пропозиції щодо внесення змін до такого документа з метою усунення негативних наслідків. У такому разі зміни, що вносяться до документа державного планування, підлягають стратегічній екологічній оцінці.

Внутрішній моніторинг

Загальне управління організацією робіт по виконанню природоохоронних заходів у відповідності до вимог законодавчих і нормативних документів покладається на керівника

підприємства або уповноваженого ним працівника підприємства. Передбачено проведення інструктажів та роз’яснювальних робіт з метою виконання вимог екологічної безпеки.

Повсякденний контроль за станом обладнання і технічних заходів по запобіганню забруднення навколишнього середовища здійснюється силами робітників підприємства, що відповідальні за контроль стану окремих ділянок виробничо-складського майданчика і обладнання, пошкодження якого може призвести до забруднення навколишнього середовища.

Зовнішній моніторинг

Передбачається виконання зовнішнього моніторингу об’єкта силами органів державного нагляду, місцевого самоврядування та місцевих громадських об’єднань.

Органи державного нагляду здійснюватимуть моніторинг та контроль підприємства шляхом проведення планових та позапланових перевірок із залученням інших зацікавлених сторін.

Органи місцевого самоврядування та місцеві громадські об’єднання мають право долучатись до контролюючих органів або відвідувати об’єкт самостійно у відповідності до вимог безпеки, що встановлені на підприємстві.

Об’єкт

моніторингу

Параметр, що підлягає моніторингу

Періодичність

Хто проводить моніторинг

Індикатори результативності

Повітря

Вміст забруднюючих речовин у вихлопних газах автотранспортни х засобів

1 раз на рік

Станції технічного обслуговування

Відповідність: статті 9,10, 17 ЗУ Про охорону атмосферного повітря № 2707-ХП;

ЗУ 3353-12 від 28.04.2017 ДСТУ 4276:2004 та ДСТУ 4277:2004

Якість повітря в приміщеннях

1 раз на рік

Обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров'я України

Відповідність ГОСТ

12.1.005-88

Ґрунт

Стан ґрунтів в межах ділянки будівництва

1 раз на рік

Обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров'я України

Відповідність встановленим гранично допустимим концентраціям хімічних і біологічних речовин.

Відходи

Місця тимчасового зберігання відходів

Щоденно

Еколог підприємства або особа, призначена відповідальною за ОНС

Умови зберігання

відходів мають відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.7.029-

Відповідно до плану перевірок та позапланово

Представники Держпродспоживслужб и, Державної екологічної інспекції, представники органів місцевого

самоврядування та

Рослинний та тваринний світ

На межі будівельного майданчику

Щоденно

Еколог підприємства або особа, призначена відповідальною за ОНС

Відсутність порушень меж будівельного майданчика та не потрапляння будівельної техніки і сміття на прилеглі території з природними комплексами

Соціальне середовище

Населення

Не менше 2 разів на місяць і за потреби

Фахівець у сфері КСВ, соціальний працівник

Позитивний настрій зацікавлених сторін на продовження співпраці

Громадські організації

Щоразу за потребою

Фахівець для зв’язків з громадськістю, соціальний працівник, інший фахівець підприємства

Позитивний настрій зацікавлених сторін на продовження співпраці

ЗМІ

Щоразу за потребою

Фахівець для зв’язків з громадськістю

Нейтральні або позитивні публікації у ЗМІ

Інші зацікавлені сторони

Щоразу за потребою

Фахівець для зв’язків з громадськістю, соціальний працівник, інший фахівець підприємства

Співпраця із зацікавленими сторонами

9.16 Обгрунтувaння вибopу випpaвдaниx aльтepнaтив, щo poзглядaлиcя, oпиc cпocoбy, в який здiйcнювaлacя cтpaтeгiчнa eкoлoгiчнa oцiнкa

У кoнтeкcтi cтpaтeгiчнoï eкoлoгiчнoï oцiнки мicтoбyдiвнoï дoкyмeнтaцiï бyли пpийнятi нacтyпнi пepcпeктиви для вивчeння нaявниx aльтepнaтив тa ïx впливy нa нaвкoлишнє cepeдoвищe:

Aльтepнaтивa 1. Пpoeктoм пoтpiбнo пepeдбaчити зacтocyвaння нaйкpaщиx cyчacниx тexнoлoгiй тa пpaктик, вpaxyвaти мicтoбyдiвнi oбмeжeння тa ocoбливocтi paйoнy poзтaшyвaння.

Aльтephaтивa 2 (нyльoвa aльтepнaтивa). Biдмoвa вiд peaлiзaцiï пpoєктy нe пpизвeдe дo змiн cтaнy кoмпoнeнтiв дoвкiлля тa coцiaльнo-eкoнoмiчниx пoкaзникiв плaнoвoï тepитopiï, пpoтe, ycклaднить пoдaльший cтaлий poзвитoк нaceлeнoгo пyнктy.

Іншиx aльтepнaтивниx вapiaнтiв пpoєктy нe пepeдбaчasтьcя, ocкiльки впopядкyвaння тepитopiï здiйcнюєтьcя в мeжax icнyючoï громадської тepитopiï.

Пiд чac пiдгoтoвки звiтy cтpaтeгiчнoï eкoлoгiчнoï oцiнки визнaчeнo дoцiльнicть i пpийнятнicть пpoeктниx piшeнь гeнepaльнoгo плaнy тa oбгpyнтyвaння зaxoдiв щoдo oxopoни aтмocфepнoгo пoвiтpя, вoднoгo тa гpyнтoвoгo cepeдoвищa, зaxoдiв щoдo oxopoни пpaцi тa пoжeжнoï бeзпeки, лaндшaфтнo-плaнyвaльниx зaxoдiв. 3 мeтoю зaбeзпeчeння oxopoни нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, нaдaнo пpoгнoз впливy нa oтoчyючe cepeдoвищe. 3 ypaxyвaнням пpиpoдниx, coцiaльниx тa тexнoгeнниx yмoв.

Ocнoвним кpитepiєм пiд чac cтpaтeгiчнoï eкoлoгiчнoï oцiнки пpoєктy мicтoбyдiвнoï дoкyмeнтaцiï є ïï вiдпoвiднicть дepжaвним бyдiвeльним нopмaм, caнiтapним нopмaм i пpaвилaм Укpaïни, зaкoнoдaвcтвy в cфepi oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa.

9. 16. Резюме нетехнічного характеру

Даний документ - Резюме нетехнічного характеру (РНХ) - містить коротку інформацію про потенційні екологічні та соціальні наслідки, які мають відношення до запропонованої діяльності. Також надаються відповідні заходи по зниженню негативних екологічних та соціальних наслідків, що можуть виникнути в процесі будівництва та експлуатації об’єкту планованої діяльності.

Будь-яка особа може надати свої зауваження та рекомендації щодо екологічних, соціальних та інших аспектів цього проекту.

1. Замовник – Ірпінська міська рада

2. Місце розташування майданчика будівництва – с. Михайлівка-Рубежівка Ірпінської міської територіальної громади Київської області.

3. Характеристика діяльності (об’єкта) – не належить до об’єктів, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 808 «Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1160 від 30.12.2015).

3. Потреба в ресурсах при будівництві та експлуатації:

земельних – за рахунок земельної ділянки;

сировинних – товарний бетон, збірний залізобетон, металопрокат та металоконструкції, пісок, щебінь, цемент та ін. - з підприємств Бучанського району.

енергетичних – електропостачання, від сільських мереж згідно вимог технічних умов. водних – водоспоживання – вода питної якості від сільських мереж.

4. Транспортне забезпечення (під час будівництва та експлуатації) – автомобільні перевезення (загальнобудівельний, пасажирський транспорт) – по існуючих автодорогах. При експлуатації – автотранспорт на договірних засадах.

5. Екологічні та інші обмеження діяльності – не виявлено. Згідно з «Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів», затвердженими наказом МОЗ Украйни від 19.06.1996 р. № 173

6. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території – топографо-геодезичні, інженерно- геологічні, гідрологічні, екологічні, археологічні та інші вишукування виконуються у необхідному обсязі. Проектні рішення в період реконструкції та експлуатації будуть забезпечувати раціональне використання земельних ресурсів, передбачені заходи протидії підтопленню, просіданню, активізації інших екзогенних процесів, охоронні, відновлювальні, захисні та компенсаційні заходи.

7. Можливі впливи планованої діяльності на навколишнє середовище клімат і мікроклімат – вплив відсутній;

геологічне середовище – вплив не очікується;

повітряне середовище – при будівництві – тимчасові викиди при зварювальних, фарбувальних роботах та транспорту. При експлуатації – не очікується;

водне середовище – централізована система водопостачання на господарсько-питні та протипожежні потреби за рахунок підключення до водоводів села;

ґрунти –територія підлягає благоустрою та озелененню.

рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти – на земельній ділянці відсутні зелені насадження.

Площадка реконструкції об’єкту не розташована на території, що відзначається наявністю ареалів розповсюдження тварин. Запроектований об’єкт, включаючи його інженерні комунікації не розміщується у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду;

Висновок

При дотриманні вимог екологічного законодавства та державних будівельних норм - об’єкт не матиме негативного впливу на громадську та житлову забудову, об’єкти соціально-побутового, спортивно-оздоровчого, курортного та рекреаційного призначення.

В цілому відзначається позитивний вплив запланованої діяльності на соціальні умови та задоволення потреб місцевого населення.

10. ЗЕМЛЕУСТРІЙ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

10.1. Перспективне використання земель

Більша частина території сформована, та данні внесені до Державного земельного кадастру.

Детальним планом передбачено формування двох кадастрових ділянок.

№ п/п

Площа, га

Цільове використання проєктне

1,9701

02.03 Території житлової багатоквартирної забудови

0,4771

11.07 Зелені насадження спеціального призначення

11. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Техніко-економічні показники. Показники	Од. виміру	Короткостроко вий період

1 Територія в межах проекту, всього	га	2,7228
в тому числі:
- територія під житловими будинками	га	0,4865
- територія під громадськими будинками	га	0,8278
- проїзди, площі, пішохідні доріжки	га	1,4502
- територія дитячого навчального закладу	га	0,1006
- зелені насадження обмеженого користування	га	0,8650
- зелені насадження спецпризначення	га	0,4025
- територія вулиць, доріг, проїздів, площ	га	0,0404
2 Вулично-дорожня мережа і транспорт:
- протяжність вулично-дорожньої мережі	м	508
- майданчики для стоянки легкових автомобілів	маш-місць.	60

12. ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА МИРНИЙ І ОСОБЛИВИЙ ЧАС

12.1. Аналіз сучасного стану

За існуючим станом ділянка проєктування обтяжена постійним перебуванням людей, є потреба у забезпеченні захисту та життєдіяльності населення у місцях захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Аналіз сучасного стану реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО) на території с. Михайлівка- Рубежівка Бучанського району Київської області здійснюється за показниками, які характеризують рівень реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО) щодо забезпечення захисту та життєдіяльності населення у місцях захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у мирний час і на особливий період. На основі висновків щодо виявлених проблем формуються принципові пропозиції розроблення інженерно- технічних заходів, які відповідають сучасним потребам безпеки населення. На території проєктування ХНО відсутні.

Під’їзди до території проєктування мають тверде покриття, в хорошому стані.

12.2. Проєктні рішення

У проєктному рішенні детального плану враховується можливе проходження жовтих ліній – меж максимально можливого розповсюдження завалів забудови уздовж проїздів. Пересування евакуйованого населення як на транспорті так і в пішому порядку передбачено по вулицям і проїздам з асфальтовим покриттям.

Відстань між жовтими лініями прийнято не менше 7 м.

12.3. Захисні споруди цивільного захисту.

Основним способом захисту від засобів масового ураження в особливий період та при надзвичайних ситуаціях у мирний час є укриття у захисних спорудах (сховищах і укриттях). В якості тимчасового укриття, на території що проєктується, пропонується використовувати цокольний або перший поверх. Місткість укриття визначається кількістю проживаючих осіб для житлової багатоквартирної забудови. В громадських будівлях та будівлях навчальних закладів таке укриття має бути розраховано щонайменше на кількість осіб, що відвідують їх на постійній основі, в т.ч. співробітники закладів. Санітарно-технічні системи захисних споруд повинні забезпечувати необхідні умови перебування у них людей і відповідати вимогам ДБН В.2.2-5, ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.5-67.

Відповідно до законодавства, насамперед Кодексу цивільного захисту України, завдання та обов'язки щодо організації створення фонду захисних споруд та організації укриття у ньому населення належать:

• центральним органам виконавчої влади (стосовно персоналу апаратів та суб'єктів господарювання, що належать до сфери їх управління);

• місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування (щодо укриття населення на відповідних територіях);

• суб'єктам господарювання (стосовно їх працівників).

ДСНС у межах своїх повноважень здійснює нормативно-правове та технічне регулювання у цій сфері, веде електронний облік цих споруд, а також здійснює державний нагляд (контроль) у зазначеній сфері (на період воєнного стану наглядові заходи призупинено).

Захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні укриття), споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Основні вимоги до найпростіших укриттів:

1. Розташовуються у складі основної будівлі закладу освіти або на відстані не більше 500 м до неї (рекомендується до 100 м).

2. Забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати запас бутильованої води та окремі приміщення для встановлення виносних ємностей для нечистот.

3. Не мають великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, а наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закладки (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою тощо).

4. Забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (у разі планування укриття менше 50 осіб нормами допускається наявність одного евакуаційного виходу).

5. Через приміщення, призначені для перебування населення не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж).

6. Висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м (в окремих випадках не менше 1,8 м). Ширина дверних отворів становить не менше ніж 0,9 м (в окремих випадках не менше 0,8 м). Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається.

7. Отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

8. Об’єкт перебуває у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил).

9. Місткість вираховується з розрахунку: 0,6 м2 площі основних приміщень на одну особу. За можливості розміщення двоярусних нар площу можу бути зменшено до 0,5 м2 на одну особу, при триярусному – до 0,4 м2 на одну особу.

10. У разі використання приміщень на перших поверхах необхідні захисні властивості як правило забезпечують об’єкти зі стінами 2 – 2,5 цеглини завтовшки, або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см. Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67 – 78 см (мішок з піском (ґрунтом), укладений поперек конструкції (ряду).

Не рекомендовано включати до фонду захисних споруд неопалювані будівлі (споруди, приміщення) з підвищеним рівнем вологості (вище ніж 70 %), а також об’єктів, температура в яких узимку становить менше +10 °C.

До недоліків, що призводять до неготовності споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ, під час огляду систем вентиляції з механічним спонуканням належать: відсутність передбаченого проектною документацією обладнання систем вентиляції, відхилення товщини стінок повітроводів від нормативних вимог або їх наскрізне іржавіння; відсутність вентиляторів, редукторів електроручних або ручних вентиляторів, ділянок повітроводів.

До недоліків, що призводять до неготовності споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ, під час огляду систем опалення належать відсутність систем опалення, передбачених проектом.

До недоліків, що призводять до неготовності споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ, під час огляду систем водопостачання та водовідведення (каналізації), належать відсутність системи водопостачання та водовідведення (каналізації), що передбачені проектом.

До недоліків, що призводять до неготовності споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ, під час огляду систем електропостачання та електроосвітлення належать відсутність таких систем, що передбачені проектом.

Для здійснення зв’язку зі службами та підрозділами цивільного захисту також можуть бути використані автономні стаціонарні та переносні радіостанції. Використання мобільного телефонного зв’язку в споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ не рекомендовано. Разом з цим, відсутність засобів зв’язку та оповіщення не може бути підставою визнання споруди неготовою для використання за призначенням.

12.4. Місця медичного обслуговування

Медичне обслуговування громадян буде здійснюватися безпосередньо у відділенні амбулаторії сімейної практики с. Михайлівка-Рубежівка.

12.5. Можливі евакуаційні заходи

Розпорядження про початок і порядок евакуації передається по всіх каналах зв'язку, телебачення, для всього населення с. Михайлівка-Рубежівка Бучанського району, а працюючі, крім того, оповіщаються через адміністрацію. Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакопунктів, терміни прибуття на ці пункти, маршрути проходження при евакуації пішки, а також інші відомості, що узгоджуються із місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження.

Евакуація проводиться у найближчі населені пункти, що знаходяться поза зоною виникнення надзвичайної ситуації

13. ПРОЕКТ МІСТОБУДІВНИХ УМОВ І ОБМЕЖЕНЬ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ’ЄКТА БУДІВНИЦТВА

Територія для розміщення житлових багатоквартирних будинків

(назва об'єкта будівництва)

Загальні дані:

1. с. Михайлівка-Рубежівка Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області.

(вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки)

2.Ірпінська міська рада

(інформація про замовника)

3. _

(відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки

містобудівній документації на місцевому рівні)

Містобудівні умови та обмеження:

1. До 20 м умовної висоти.

(гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах)

2. 45

(максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки)

3. 260.

(максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону))

4. Згідно з Державними будівельними нормами.

(мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд)

5. При проектуванні врахувати охоронні зони пам’яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, історичні ареали та прибережно-захисні смуги відповідно до ст. 36, 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст 87-89, 91 Водного Кодексу України, ст. 60,61,63 Земельного Кодексу України.

(планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони)

6. При проектуванні враховувати охоронні зони інженерних комунікацій згідно з проектними рішеннями Генерального плану та вимогами Розділу 10 «Транспортна інфрастуктура» ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН В.2.3-5-2018. Згідно з дод. И.1 ДБН Б.2.2-12:2019 та інших нормативних документів

(охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж)

Території житлової багатоквартирної забудови:

Переважні види використання:

1. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку

(02.03).

Супутні види використання:

1. Для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови (02.09);

2. Земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони (02.12);

3. Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (03.12);

4. Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування (03.13);

5. Для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв’язку(13.03).

6. Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної енергії (14.02).

Document Metadata

Table of Contents

Document Metadata

ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ

ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПО ВУЛ. ЗАРІЧНА, 24-А, 24-Б, 26-А В С. МИХАЙЛІВКА-РУБЕЖІВКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИХІДНІ ДАНІ

СТРАТЕГІЯ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ

ВСТУП

1. ПРОСТОРОВО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

1.1. Ситуаційний план

1.2. Планувальний каркас та система розселення

2. ЗЕМЛЕУСТРІЙ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

2.1. Сучасне використання земель

2.2. Обмеження у використанні земельних ділянок

1. ПРОСТОРОВО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

2. ПРИРОДООХОРОННІ ТА ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНІ ТЕРИТОРІЇ

3. ОБМЕЖЕННЯ У ВИКОРИСТАННІ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

4. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ

5. ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

5.1. Розміщення житлового фонду

5.2. Обсяги житлового будівництва. Чисельність населення

5.3. Система обслуговування населення

6.2 Організація паркувального простору

7.ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІЇ

7.1. Водопостачання

7.2. Протипожежні заходи

7.3. Каналізування

7.4. Дощова каналізація

7.5. Теплопостачання

7.6. Електропостачання

8. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ

8.1 Інженерна підготовка і захист території

8.2. Благоустрій території

8.3.Поводження з відходами

9. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

9.1. Нормативно-правова база проведення СЕО.

9.2. Забезпечення доступу та врахування думки громадськості під час розроблення ДПТ та здійснення СЕО.

9.3. Основні цілі детального плану території та його зв'язок з іншими документами державного планування.

9.4. Географічне розташування та кліматичні особливості.

9.5. Характеристика об’єкту планової діяльності.

9.7. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, які ймовірно зазнають впливу при провадженні діяльності.

9.12. Рекомендовані заходи для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання проектних заходів ДПТ.

9.13. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка.

9.14. Опис здійснення стратегічної екологічної оцінки.

9.15. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

9.16 Обгрунтувaння вибopу випpaвдaниx aльтepнaтив, щo poзглядaлиcя, oпиc cпocoбy, в який здiйcнювaлacя cтpaтeгiчнa eкoлoгiчнa oцiнкa

9. 16. Резюме нетехнічного характеру

Висновок

10. ЗЕМЛЕУСТРІЙ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

10.1. Перспективне використання земель

11. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

12. ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА МИРНИЙ І ОСОБЛИВИЙ ЧАС

12.1. Аналіз сучасного стану

12.2. Проєктні рішення

12.3. Захисні споруди цивільного захисту.

12.4. Місця медичного обслуговування

12.5. Можливі евакуаційні заходи

13. ПРОЕКТ МІСТОБУДІВНИХ УМОВ І ОБМЕЖЕНЬ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ’ЄКТА БУДІВНИЦТВА

Загальні дані:

Містобудівні умови та обмеження:

14. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

14.1.Містобудівна частина

14.2.Землевпорядна частина

Document Metadata