Дунайської транснаціональної програми (Interreg V-B Danube - CCI 2014TC16M6TN001)
Офіційний переклад
УГОДА ПРО ФІНАНСУВАННЯ
Дунайської транснаціональної програми (Interreg V-B Danube - CCI 2014TC16M6TN001)
ОСОБЛИВІ УМОВИ
Уряд України (далі – «країна-партнер ЄІС»), в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,
з одного боку,
Європейська Комісія (далі – «Комісія»), виступаючи від імені Європейського Союзу (далі –
«Союз»),
з іншого боку, та
Уряд Угорщини (далі – «Держава-член»), в особі Міністерства національної економіки, Керівного органу Дунайської транснаціональної програми співробітництва «Interreg V-B Danube»,
(1) Союз погоджується надати фінансування, а Уряд України погоджується прийняти фінансування зазначеної транснаціональної програми співробітництва, як викладено в Додатку I, та затверджено щодо Держав-членів та бенефіціарів ІПД II, що беруть участь у програмі, Виконавчим Рішенням Комісії C (2015) 5953 від 20 серпня 2015 року:
«Interreg V-B Danube» CCI: 2014TC16M6TN001
та, щодо участі Уряду України в цій Програмі, Виконавчим Рішенням Комісії C (2016) 4719
від 26 липня 2016 року1.
(2) Програма фінансується з бюджету Союзу згідно з таким основним актом:
1 Виконавче рішення Комісії C(2016) 4719 від 26 липня 2016 року про Спеціальний захід на 2016 рік щодо боротьби з корупцією і підтримки ключових реформ на користь Уряду України, який має фінансуватися із загального бюджету Європейського Союзу.
2 OJ L 77, 15.03.2014, стор. 27.
Відповідно до умов Програми фінансові внески здійснюються як від країни-партнера ЄІС, так і Союзу. Розподіл відповідних фінансових внесків наводиться в Додатку III.
Стаття 2 - Термін виконання і період прийнятності
(1) Термін виконання цієї Угоди про фінансування починається з дати набрання чинності цією Угодою про фінансування і закінчується через 12 років після цієї дати.
Стаття 4 - Часткова недійсність і ненавмисні прогалини
Якщо будь-яке положення цієї Угоди є або стає недійсним, або якщо ця Угода містить ненавмисні прогалини, це не впливає на дійсність інших положень цієї Угоди.
Відповідно до статті 73 «Загальних умов», Сторони замінять будь-яке недійсне положення або заповнять будь-яку ненавмисну прогалину дійсним положенням, яке буде якомога ближчим до мети та цілей недійсного положення.
Стаття 5 - Адреси та комунікація
Всі повідомлення, що стосуються виконання цієї Угоди про фінансування надаються в письмовій формі, та стосуються безпосередньо Програми, як це визначено в статті 1 (1), і надсилаються за такими адресами:
(a) для Уряду України
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
вул. Велика Житомирська, 9 01601 Київ, Україна
E-mail: xxxxxxxxx@xxxxxxxxx.xxx.xx
(b) для Європейської Комісії
Генеральний директорат з питань регіональної політики та урбанізації
B- 1049 Брюссель – Бельгія
E-mail:XXXXX-XXXXXXXXXXXXX-XXX-XXXXXXXXXXXXX-XXXXXXXXXXX@xx.xxxxxx.xx;
(c) для Уряду Угорщини
Керівний орган Дунайської транснаціональної програми Міністерство національної економіки Угорщини
Xxxxxx xxxxx tér 2-4
1051 Будапешт, Угорщина
E-mail: xxxxxx@xxxxxxxx-xxxxxx.xx
Ця Угода про фінансування складається з: (а) Цих Особливих Умов;
(b) Додатків, які є невід’ємною частиною Угоди:
i. Додаток I: Транснаціональна програма співробітництва Interreg;
ii. Додаток II: фінансовий план (частина щорічних фінансових зобов'язань);
iii. Додаток III: фінансовий план (частина фінансових внесків з боку Союзу та бенефіціарів ЄІС відповідно до вісі пріоритетів);
iv. Додаток IV: Загальні умови.
Стаття 7 - Положення, що доповнюють Додаток IV
Положення, що доповнюють Додаток IV:
(a) на додаток до статті 12 (2) Додатка IV, Держави-члени, які беруть участь у Програмі, вирішили застосувати варіант d);
(b) на додаток до статті 33 (1) Додатка IV, бенефіціар ЄІС вирішив скористатись можливістю використання Практичного посібника з контрактних процедур для зовнішньої діяльності ЄС;
(c) на додаток до статті 34 (1) Додатка IV, ці Особливі умови дозволяють брати участь в конкурсі заявок суб'єктам без утворення юридичної особи;
(d) на додаток до статті 34 (5) Додатка IV, прийнятність, як це визначено в цій статті, не обмежується додатково національною приналежністю, географічним розташуванням або характером заявників;
(e) на додаток до статті 40 (1) Додатка IV, Держави-члени, які беруть участь у Програмі, та країна-партнер ЄІС надали органу аудиту повноваження на виконання своїх функцій безпосередньо на всій території. Вони зазначили, коли орган аудиту має супроводжувати аудитор Держави-члена або третьої країни;
(f) на додаток до статті 41 (2) Додатка IV, країна-партнер ЄІС надала дозвіл органу аудиту на безпосереднє виконання функцій, передбачених у статті 127 Регламенту (ЄС) № 1303/2013 на всій території, яка охоплюється Програмою.
(g) на додаток до статті 44 Додатка IV, країна-партнер ЄІС делегувала свою роль з управління участі Уряду України в Програмі Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
(h) на додаток до статті 48 Додатка IV, ставка співфінансування, а також максимальний розмір допомоги ЄІС для кожного фонду та вісі пріоритетів визначені в Додатку III;
Національне публічне фінансування – внесок у грошовій формі, що здійснюється бюджетною установою або суб’єктом господарювання державної або комунальної форми власності, в рамках реалізації його участі у проекті.
Національне приватне фінансування – внесок у грошовій формі, що здійснюється суб’єктом господарювання приватної форми власності, в рамках реалізації його участі у проекті.
(i) у доповнення статті 56 (3) Додатка IV, методом, обраним для цієї Програми, є метод, зазначений в пункті (b) першого підпункту цієї статті;
(j) у доповнення статті 67(3) Додатка IV, країни-учасники прийняли рішення не стягувати неправомірно виплачену суму, якщо сума, що підлягає відшкодуванню з боку бенефіціара, без урахування відсотків, не перевищує 250 євро у розмірі внеску від допомоги ЕФРР.
Стаття 8 - Додаткова двостороння угода
Уряд України та Уряд Угорщини погодилися, що детальні домовленості між ними не обов'язково мають бути частиною цієї Угоди про фінансування у формі конкретного Додатка, оскільки всі питання достатньо висвітлені в Програмі, Загальних та Особливих умовах, «Посібнику Заявника», «Посібнику з реалізації», «Керівних принципах з контролю» та «Посібнику з технічної допомоги», що затверджені Моніторинговим комітетом.
У таких детальних домовленостях вичерпно викладені всі правила, що регулюють відповідні відносини між керуючим органом (включаючи технічний секретаріат), органом з сертифікації та органом аудиту Програми, а також відповідними органами влади в Уряді України.
Стаття 9 - Набрання чинності
Ця Угода про фінансування вважається укладеною на дату, коли вона підписується останньою стороною, за умови її підписання до 31 грудня 2017 року. Угода про фінансування набирає чинності з дати отримання Комісією повідомлення від Уряду України, що підтверджує завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності. Комісія інформує країну-партнера ЄІС про дату отримання такого повідомлення.
Ця Угода про фінансування складена у трьох примірниках англійською мовою, один з яких надано Уряду України, один - Комісії, та один – Уряду Угорщини.
За Уряд України (підпис) Xxxxxx Xxxxxxx-Xxxxxxxx
Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Брюссель, 8/12/2017 р.
За Комісію (підпис) Xxxx Xxxxxx Генеральний директор
Генеральний директорат регіональної політики та урбанізації
Брюссель, 7/12/2017 р.
За Уряд Угорщини (підпис) Xxxx Чалаговіц
Керівний орган Дунайської транснаціональної програми Міністерство національної економіки
Будапешт, 15/12/2017 р.
Програми співробітництва в рамках європейської територіальної співпраці
СCI | 2014TC16M6TN001 |
Назва | Дунай |
Редакція | 3.0 |
Перший рік | 2014 |
Останній рік | 2020 |
Початок впровадження | 1 січня 2014 р. |
Кінець впровадження | 31 грудня 2023 р. |
Основна поправка (вимагає схвалення ЄК - див. Ст. 96 Регламенту про загальні положення) | |
Погоджено Моніторинговим комітетом | √ |
Обгрунтування поправки | Включення початкового значення показника результативності для Конкретної цілі 2.2. Передбачалося, що це значення буде включено до версії Програми 2.1 / 2.2, але це було помилково пропущено. В рамках прийнятої версії 2.2 Програми співробітництва (ПC) використано дослідження початкових значень, що містить ці данні. |
Номер рішення ЄК | C(2017)4091 |
Дата рішення ЄК | 12 червня 2017 р. |
Номер рішення про внесення змін країн- членів | 15-та письмова процедура |
Дата прийняття рішення про внесення змін країнами- членами | 10 лютого 2017 р. |
Дата набрання чинності рішення про внесення змін країн- членів | 10 лютого 2017 р. |
Регіони NUTS, охоплені програмою співробітництва | AT - ÖSTERREICH AT11 - Burgenland (AT) AT12 - Niederösterreich AT13 - Wien AT21 - Kärnten AT22 - Steiermark AT31 - Oberösterreich AT32 - Salzburg AT33 - Tirol AT34 - Vorarlberg BA - BOSNIA AND HERZEGOVINA BG - БЪЛГАРИЯ (BULGARIA) BG31 - Северозападен (Severozapaden) BG32 - Xxxxxxx централен (Severen tsentralen) BG33 - Североизточен (Severoiztochen) BG34 - Югоизточен (Yugoiztochen) BG41 - Югозападен (Yugozapaden) BG42 - Южен централен (Yuzhen tsentralen) CZ - ČESKÁ REPUBLIKA CZ01 - Praha CZ02 - Střední Čechy CZ03 - Jihozápad CZ04 - Severozápad CZ05 - Severovýchod CZ06 - Jihovýchod CZ07 - Střední Morava CZ08 - Moravskoslezsko DE - DEUTSCHLAND DE1 - BADEN-WÜRTTEMBERG DE11 - Stuttgart DE12 - Karlsruhe DE13 - Freiburg DE14 - Tübingen DE2 - BAYERN DE21 - Oberbayern DE22 - Niederbayern DE23 - Oberpfalz DE24 - Oberfranken DE25 - Mittelfranken DE26 - Unterfranken DE27 - Schwaben HR - HRVATSKA HR03 - Jadranska Hrvatska |
HR04 - Kontinentalna Hrvatska HU - MAGYARORSZÁG HU10 - Közép-Magyarország HU21 - Közép-Dunántúl HU22 - Nyugat-Dunántúl HU23 - Dél-Dunántúl HU31 - Észak-Magyarország HU32 - Észak-Alföld HU33 - Dél-Alföld MD - Moldova ME - ЦРНА ГОРА / CRNA GORA RO - ROMÂNIA RO11 - Nord-Vest RO12 – Centru RO21 - Nord-Est RO22 - Sud-Est RO31 - Sud - Muntenia RO32 - Bucureşti - Ilfov RO41 - Sud-Vest Oltenia RO42 - Vest RS - SERBIA SI - SLOVENIJA SI01 - Vzhodna Slovenija SI02 - Zahodna Slovenija SK - SLOVENSKO SK01 - Bratislavský kraj SK02 - Západné Slovensko SK03 - Stredné Slovensko SK04 - Východné Slovensko UA - Ukraine UA01 - Chernivetska Oblast UA02 - Ivano-Frankiviska Oblast UA03 - Zakarpatska Oblast UA04 - Odessa Oblast |
1. СТРАТЕГІЯ СПРИЯННЯ ПРОГРАМИ СПІВРОБІТНИЦТВА З РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ЄС ЩОДО РОЗУМНОГО, СТАЛОГО ТА ВСЕОХОПЛЮЮЧОГО ЗРОСТАННЯ, А ТАКОЖ ДОСЯГНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ, СОЦІАЛЬНОЇ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ
1.1 Стратегія сприяння програми співробітництва з реалізації стратегії ЄС щодо розумного, сталого та всеохоплюючого зростання, а також досягнення економічної, соціальної та територіальної цілісності
1.1.1 Опис стратегії програми співробітництва з огляду її сприяння реалізації стратегії ЄС щодо розумного, сталого та всеохоплюючого зростання, а також досягнення економічної, соціальної та територіальної цілісності.
1.1.1.1 Роль програми співробітництва
Європейські програми територіального співробітництва мають на меті доповнювати інші європейські програми, такі як "розвиток сільських територій" або "підтримка розвитку та працевлаштування", що передбачають інвестиції в інфраструктуру, підприємство та людський капітал. Програми співробітництва, головним чином, розробляються з метою подальшої територіальної інтеграції шляхом посиленого співробітництва у конкретних сферах політики. З огляду на загальний розмір бюджету, програми співробітництва не можуть бути спрямовані на широкомасштабні інвестиційні проекти та, відповідно, не передбачають значного економічного впливу.
Дунайська транснаціональна програма (ДТП) є фінансовим інструментом з визначеною сферою дії та незалежним Керівним органом, яка спрямована на підтримку інтеграції політики в Дунайському регіоні в обраних сферах відповідно до європейських нормативів РЗП/ЄФРР (Регламент про загальні положення/ Європейський фонд регіонального розвитку), пов'язаних зі Стратегією ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР). Стратегічне бачення полягає в "інтеграції політики" нижче рівня ЄС (не дублюючи заходів з політики інтеграції на рівні ЄС, наприклад, TEN-T) та вище національного рівня в конкретних сферах діяльності. Транснаціональні проекти повинні впливати на національну / регіональну / місцеву політику ("політичний стимул").
З метою досягнення вищого рівня територіальної інтеграції дуже неоднорідно розвинутого Дунайського регіону транснаціональна програма співробітництва виконуватиме роль політичного стимулу і першопочатківця у вирішенні загальних проблем і потреб у конкретних сферах політики, в яких транснаціональне співробітництво повинно досягнути позитивних результатів через розвиток і практичне впровадження політичних рамок, інструментів, послуг, а також визначених пілотних інвестицій, що забезпечить суттєвий взаємозв'язок з іншими партнерами ЄСДР.
Серед питань, що потребують вирішення, є вдосконалення інституційних засад співробітництва, покращення якості політики та її впровадження, а також реалізація рішень за допомогою визначених інструментів фінансування та належних пілотних заходів.
Успіх реалізації програми буде залежати від цільового вибору найбільш актуальних заходів, а також подальшого підвищення ефективності адміністративних процедур і зменшення адміністративного навантаження для бенефіціарів.
Одним із уроків, засвоєних у період 2007-2013 рр., було те, що кількість установ, які можуть виконувати функцію основного партнера, була обмеженою з різних причин. Тому, програма на період 2014-2020 рр. має бути розроблена з урахуванням сфер співробітництва, в яких зможе вяти участь достатня кількість компетентних суб'єктів та можна реалізувати достатньо ефективних ідей.
Метою є максимальне використання потенціалу для підтримки збалансованого створення груп, платформ, мереж, форумів з обміну практикою, а також спільних ініціатив, проведення спільних заходів і впровадження спільних пілотних проектів в рамках всієї сфери співробітництва.
Програма транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи на 2007- 2013 рр.
Транснаціональне співробітництво має певну традицію в Дунайському регіоні, яка розпочалася в 1996 році з впровадженням програми CADSES. До 2007 було реалізовано програму CADSES II, і саме тоді створено програму співробітництва Південно-Східної Європи (ПСЄ), що мала деякі географічні відмінності та яку можна вважати безпосереднім попередником Дунайської транснаціональної програми.
ПСЄ була спрямована на поліпшення інтеграції та конкурентоспроможності такого складною та різнорідного регіону як і регіон, охоплений Дунайською транснаціональною програмою. Враховуючи здобутий позитивний та цінний досвід, можна зробити висновок, що програма була успішною. Такий досвід є кращою практикою, що братиметься до уваги в майбутньому. Одним із перших прикладів успіху є прийняття рішення сприяти підтримці інтегрованої системи управління для фондів Інструменту передвступної допомоги II (далі
–ІПД)та Європейського інструменту сусідства (далі - ЄІС), створених у рамках ПСЄ.
У Програмі співробітництва Південно-Східної Європи брали участь 16 країн-учасниць, з яких деякі не будуть залучені до Дунайської транснаціональної програми, але продовжать співпрацю в рамках Адріатично-Іонічної програми (Албанія, Греція, Італія). Натомість, в програмі візьмуть участь німецькі землі Баден-Вюртемберг, Баварія та Чеська Республіка.
ПСЄ мала чотири основні пріоритетні напрями: інновації, захист навколишнього середовища, доступність та сталий розвиток. Про успіх програми свідчить велика кількість профінансованих проектів - 122, більшість з яких базується на широких партнерських відносинах десяти та більше організацій. Така кількість проектів свідчить, про те, що, незважаючи на складність сфери програми, існує значна потреба та бажання співпрацювати на транснаціональному рівні в даному регіоні. Дунайська транснаціональна програма повинна об'єднати енергію співробітництва та спрямувати її на виконання стратегічних цілей європейського та макрорегіонального рівнів. Двері, в які постукала програма співробітництва Південно-Східної Європи, можуть бути відкритими Дунайською транснаціональною програмою завдяки досягнутим результатам та ініційованому співробітництву.
Дунайська транснаціональна програма на 2014 - 2020 рр.
У грудні 2012 року Європейська Комісія представила своє бачення щодо територіального охоплення новими програмами, у тому числі Дунайською транснаціональною програмою,
яка об'єднує 14 країн. У січні 2013 року в Європейській Комісії за участю представників залучених країн відбулося попереднє обговорення питання взаємозв'язку ДТП та ЄСДР, основою якого є взаємодія та взаємна підтримка.
1.1.1.2 Географічне охоплення програми
Програма охоплює дев'ять держав-членів (Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Німеччина - Баден-Вюртемберг і Баварія, Румунія, Словаччина, Словенія) та п'ять держав, які не є членами ЄС (Боснія і Герцеговина, Молдова, Чорногорія, Сербія та Україна - 4 області), що складаються з 69 регіонів NUTS2 (номенклатури територіальних одиниць для цілей статистики).
Географічно територія ДТП охоплює територію, передбачену Стратегією ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР), що включає також Дунайський басейн і гірські райони (такі як Карпати, Балкани та частина Альп). Це найбільший міжнародний басейн річок у світі. Площа регіону становить одну п'яту частину території ЄС, а кількість населення - приблизно 114 мільйонів осіб. Різноманітність природного середовища, соціально- економічні відмінності та культурне різноманіття різних частин регіону можуть виглядати серйозними проблемами, але насправді є важливими можливостями та невикористаним потенціалом.
Рисунок 1. Територія Дунайської транснаціональної програми Див. мапу в Додатку 10
1.1.1.3 Основні факти про регіон програми Економічна цілісність Дунайського регіону
Однією з найбільш помітних рис регіону є непропорційний рівень економічного розвитку. З огляду на економічний потенціал, західна частина регіону значно випереджає інші частини. Найбільш вживаним показником у визначенні економічного розвитку є валовий внутрішній продукт, який в даному регіоні на душу населення є нижчим за середній показник 28 країн ЄС (дані ZEW та інших організацій станом на 2014 рік1). Аналіз ВВП регіону за 2011 рік свідчить, що дві федеральні землі Німеччини, які є учасницями програми, виробляють майже половину ВВП всієї території. Більш глибокий аналіз показав, що рівень дисбалансу є ще більш вражаючим, якщо порівняти частку держав- членів ЄС у ВВП регіону (88-90%) з державами, які не є членами ЄС (10%). Тим не менше, темп приросту ВВП у період 2003-2012 рр. у східній частині регіону (приблизно 26%) значно перевищував темп приросту в західних країнах (16%), що є основою для посилення цілісності та зменшення розриву в розвитку на макрорегіональному рівні.
Крім того, навіть якщо економіка країн регіону значною мірою покладається на малі та середні підприємства, такі країни не здатні повністю використовувати свій наявний потенціал через структурні труднощі та відсутність інтернаціоналізації діяльності. Прикладом може слугувати той факт, що, навіть якщо малі та середні підприємства
1 Центр європейських економічних досліджень (ZEW), Інститут прикладних економічних досліджень (IAW), Віденський інститут з міжнародних економічних досліджень (WIIW) (березень 2014 р.): Соціально-економічна оцінка Дунайського регіону: стан регіону, виклики та розробка стратегії
виробляють чверть загального ВВП регіону, це не повністю відображено в експортній діяльності, де їх частка становить лише 10%.
Ринок праці в регіоні, що є ключовим елементом економічного зростання, страждає від негативних наслідків економічної кризи, яка розпочалася в Європі у 2008 році. Через кризу проявилися структурні проблеми в економіці регіону, які також суттєво позначилися на ринках праці, про що свідчить рівень безробіття. Це питання, як і багато інших питань, демонструє, що картина регіону не є однаковою і на цьому рівні розбіжності також проявляють. У західній частині регіону програми рівень зайнятості варіюється від 70% до 75%, тоді як у східних країнах цей показник становить нижче 55% у більшості регіонах NUTS2 часто на загальнодержавному рівні.
Аналіз ринків праці вказує на ще більшу неоднорідність регіону, крім того, причини проблем відрізняються на національному та навіть регіональному рівнях (регіональний аналіз Дунайського регіону, проведений Центральноєвропейською службою транскордонних ініціатив (CESCI)). Однією з найважливіших проблем, щонайменше у Східній частині регіону програми, є масштаб тіньового ринку праці, однак існують й інші значні перешкоди для розвитку цього сектору, зокрема, рівень освіти, рівень інвестицій та загальне бізнес-середовище. Взагалі, економічно менш розвинені регіони також є менш урбанізованими, при цьому значна частка активної робочої сили зайнята в аграрному секторі, що показує вищий рівень безробіття.
Рисунок 2. Національні та регіональні відмінності рівня зайнятості в регіоні басейну річки Дунай
Див. мапу в Додатку 10
Співробітництво на макрорегіональному рівні може стати важливим інструментом у подоланні труднощів, навіть якщо не існує універсального рішення, можна розглянути деякі найкращі практики, особливо ті, що пов'язані з нетиповою зайнятістю, та заходи з адаптації освітніх систем до вимог ринку.
Соціальна цілісність Дунайського регіону
Дунайський регіон має дивовижне розмаїття культур. Незважаючи на міжусобиці історичного характер це розмаїття може перетворитися на ефективну складову регіону, оскільки такі соціальні ресурси сприяють діям та розвитку. Крім етнічних викликів регіон має проблеми в інших сферах соціальної інтеграції, зокрема, наявність різних маргінальних груп. Їх потреби потрібно вирішувати на рівні суспільства в цілому, інакше може виникнути серйозна загроза сталому розвитку регіону.
У розподілі населення в регіоні не спостерігається такої неоднорідності, як в інших економічних показниках. Тим не менш, концентрація населення спостерігається навколо столичних міст, а також інших великих економічних і культурних міст (наприклад, Мюнхена або Штутгарта), де концентрація становить 4000 осіб/км2, тоді як мінімальні показники щільності населення зареєстровані в гірських районах. У середньому щільність населення варіюється від 50 до 250 осіб/ км2.
У Дунайському регіоні простерігаються великі відмінності в показниках ринку праці. Розрив є особливо великим між найбільш розвиненими країнами регіону та найменш розвиненими країнами-кандидатами на вступ до ЄС, а також країнами сусідства, де простежується найнижча частка робочої сили в загальній чисельності та найнижчий рівень зайнятості, особливо серед молоді.
У Дунайському регіоні спостерігається значна міграційна активність. Міграція є національною (з сільської місцевості до міст), транскордонною (зі східних країн до західних) та зовнішньою (з країн Азії та Африки).
Більшість країн Дунайського регіону стикаються з проблемами старіння населення, що спричиняє тиск на системи соціального забезпечення. Крім України, Словенії та Сербії, всі інші країни у тій чи іншій мірі переживають явище старіння населення. Найвищі показники зафіксовані в Австрії, Німеччині та центральній частині Болгарії, де кількість громадян віком старше 65 років приблизно вдвічі перевищує кількість громадян віком до 15 років. Таким чином, необхідно розробити політику щодо створення систем соціального захисту, які б сприяли вирішенню зростаючих проблем, а також були б орієнтовані на поліпшення умов для молоді у сільських та економічно відсталих регіонах.
Рисунок 3. Індекс старіння Дунайського регіону на рівні NUTS3 Див. мапу в Додатку 10
Територіальна цілісність
Значна адміністративна фрагментація Дунайського регіону є однією з головних проблем територіальної цілісності регіону. Демаркаційні лінії державних кордонів створюють різні рівні адміністративних перешкод для в'їзду та переміщення в межах регіону, що має важливі наслідки для транспорту, зв'язку, соціально-економічного співробітництва та розвитку. Рівень відкритості державних кордонів є різним - від практично неіснуючих кордонів між державами Шенгенської зони, до кордонів країн, які не входять до зони Шенген, кордонів асоційованих країн ЄС та кордонів сусідніх третіх країн.
Територіальна цілісність Дунайського регіону залежить від поліцентричного та збалансованого територіального розвитку регіону. Дунайський регіон характеризується моноцентричними міськими районами без потужних транскордонних зв'язків. Така особливість створює можливість для розвитку поліцентричних столичних районів, що вже часто проявляється через формування функціональних міських районів і потужних столичних регіонів європейського розвитку. Цей процес заохочується через послаблення кордонів між державами-членами, але для країн, які не є членами ЄС, кордони до сих пір залишаються бар'єрами.
Дунайський регіон має велику різноманітність біогеографічних особливостей, а отже і широкий спектр різних середовищ для проживання. Така різноманітність зумовлена різними типами клімату в регіоні та різними ландшафтами. Це робить макрорегіон дуже цінним природним середовищем з унікальними особливостями. Значення природного середовища визнано у всьому світі, зокрема, вісім природних об'єктів регіону занесені до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Проте, людська діяльність, така як сільське господарство, промисловість, розвиток інфраструктури, регулювання та інтенсивне використання води, загрожує збереженню та сталому розвитку всього регіону.
Основним елементом макрорегіону є гідрографічний басейн річки Дунай. Уздовж своєї протяжності 2857 км в річку впадають води 74 притоків з поверхні площею 801463 км2 з особливими та цінними екосистемами, що також зазнають втручанням людини. Так, екосистема річки часто руйнується встановленням інфраструктурних об'єктів для захисту від паводків, вироблення гідроенергії або водопостачання.
Рисунок 4. Річка Дунай та її притоки Див. мапу в Додатку 10
1.1.1.4 Процес визначення потреб транснаціонального співробітництва
З метою проведення координації та прийняття рішень під час виконання заходів з підготовки програми у лютому 2013 року був створений Програмний Комітет, до складу якого увійшли представники країн-учасниць. Окрім визначення змісту програми, завданням Комітету було проведення консультацій з національними та міжнародними зацікавленими сторонами з метою розробки програми на основі політичної програми, яка б найкращим чином відповідала потребам потенційних бенефіціарів і цільових груп. З метою впровадження практичного досвіду транснаціонального співробітництва в цьому регіоні, було ініційовано консультаційний процес зі Спільним технічним секретаріатом програми транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи, внесок якої став корисним в оцінці доцільності та практичного виконання заходів.
У 2013 році Програмний Комітет провів кілька зустрічей за результатами яких були визначені деякі можливі орієнтири для змісту майбутньої програми та узгоджено інституційну структуру управління. У липні 2013 року під час проведення зустрічі в Бухаресті вирішено, що особливу увагу необхідно приділяти таким питанням, як інституційне співробітництво, інновації та дослідження, захист навколишнього середовища, ефективне використання ресурсів, транспорт, проблеми, спричинені процесами зміни клімату, зменшення викидів вуглецю та питання освіти. Проте, не було прийнято остаточного рішення щодо пріоритетів програми. З метою забезпечення ефективного та цільового впровадження програми були проведені подальші обговорення та аналіз під час наступних зустрічей, які відбулися у 2013 році в Белграді, Штутгарті та Загребі, а також у 2014 році - в Любляні, Будапешті, Спліті та Брюсселі.
Для забезпечення всеохоплюючого процесу визначення транснаціональних викликів і потреб у Дунайському регіоні, було використано комплексну систему інструментів, у тому числі територіальний аналіз регіону, результати, отримані в рамках програми транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи, та громадські консультації. Всі ці питання були інтегровані в два етапи під контролем Програмного Комітету, що дозволило визначити найбільш актуальні виклики та потреби, які необхідно розглянути в рамках Дунайської транснаціональної програми.
Щоб мати основу для прийняття рішень щодо пріоритетів програми, перш за все, майбутній Керівний орган залучив до роботи зовнішніх експертів, які мали підготувати комплексний територіальний аналіз. Документ готувався у період з осені 2013 року до першого півріччя 2014 року. Відповідні результати та висновки послугували основою для розробки змісту програми.
Аналіз є комплексним оглядом регіону програми, у тому числі територіальних, економічних і соціальних аспектів без орієнтації на тематичні цілі, які визначені Регламентом про загальні положення. Проблеми, виявлені під час аналізу, стали важливим елементом у процесі прийняття рішень Програмним Комітетом щодо відповідних тематичних цілей та пріоритетів програми. Крім того, результати територіального аналізу були доповнені досвідом, накопиченим в рамках впровадження програми транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи. Це надало можливість отримати важливі матеріали щодо практичних аспектів транснаціонального співробітництва в усьому регіоні програми. Під час засідання Програмного Комітету, яке відбулося в Любляні в березні 2014 року, було погоджено перелік тематичних цілей Дунайської транснаціональної програми, у т.ч. TЦ1, TЦ6, TЦ7 та TЦ11.
Наступним кроком в напрямку кінцевого вибору пріоритетів фінансування і визначення конкретних цілей було подальше уточнення та деталізація попередньо обраних пріоритетів фінансування незалежною командою експертів, відповідальних за розробку програми співробітництва. Проблемні питання, визначені територіальним аналізом, який
підготувала Центральноєвропейська служба транскордонних ініціатив (CESCI), були розглянуті на предмет можливості їх вирішення в рамках Дунайської транснаціональної програми. Ті питання, які могли бути вирішені програмою, були додатково розглянуті та досліджені з метою визначення сфер, в яких можна досягнути найбільшого транснаціонального впливу.
В рамках розробки заходів програми було передбачено комплексну процедуру громадських консультацій, яка надавала можливість зацікавленим сторонам активно сприяти розробці програми співробітництва.
Такий поглиблений та комплексний аналіз транснаціональних викликів і потреб визначених пріоритетів дозволив Програмному Комітету визначити елементи, на які повинна бути зорієнтованою програма, що стали основою для формулювання конкретних цілей, результатів та дій.
Загальні рамки політики
Дунайська транснаціональна програма була розроблена з урахуванням загальних рамок політики, спрямованої на проведення заходів з макрорегіонального, національного та регіонального розвитку. Програма була розроблена, в першу чергу, відповідно до цілей та пріоритетів, визначених багатовекторними стратегіями на європейському та макрорегіональному рівнях.
Стратегія "Європа 2020", як інструмент координації політики на національному та європейському рівнях, що використовується для ініціювання та підтримки розвитку на рівні ЄС, базується на трьох основних засадах концепції росту - "розумний", "сталий" та "всеосяжний". Механізм, необхідний для досягнення вищезазначених цілей, включає в себе програми національних реформ, які охоплюють цілі національного рівня, що відповідають цілям Стратегії "Європа 2020".
"Порядок денний територіального розвитку Європейського Союзу 2020", (TA2020) який направлений на досягнення всеохоплюючого, розумного та сталого зростання різних регіонів Європи, має на меті визначати стратегічні орієнтири для територіального розвитку, сприяти інтеграції територіального виміру в рамках різних політичних секторів на всіх рівнях управління та забезпечити імплементацію Стратегії "Європа-2020" відповідно до принципів територіальної цілісності.
Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону (ЄСДР) має на меті розробку узгодженої політики та впровадження ряду заходів в регіоні, посилюючи зобов'язання щодо Стратегії "Європа 2020" у напрямку розумного, сталого та всеохоплюючого зростання, що має чотири основні тематичні цілі та одинадцять пріоритетних напрямів, які повинні вирішувати такі основні проблеми, як мобільність, енергетика, біорізноманіття, соціально-економічний розвиток та безпека. Відповідно до цілей територіального співробітництва, орієнтиром Стратегії є не фінансування, а посилення співробітництва на відповідній території. Ключовим елементом Стратегії є координаціяшляхом заохочення до підвищення рівня та якості мережевих заходів, зміцнення існуючого регіонального та міжрегіонального співпрацтва, а також сприяння розвитку нових напрямів співробітництва.
Стратегія "Південно-Східна Європа 2020" (SEE 2020) започаткована країнами- учасницями у 2011 році, як визнання того, що тісна співпраця може прискорити досягнення цілей у ключових галузях. Враховуючи принципи Стратегії "Європа 2020", Стратегія "Південно-Східна Європа 2020" передбачає досягнення подібних цілей з урахуванням особливостей регіону. Документ містить важливі стратегічні принципи для країн Західних Балкан, що не є членами ЄС, щодо забезпечення вищого рівня відповідності з цілями ЄС-2020.
Крім того, з метою забезпечення максимального задоволення потреб в визначених галузях, в документі та під час розробки програми враховано тематичні політичні рамки, та цілі, визначені в тематичних областях. .До списку стратегічних документів та політичних рамок входять:
Водна Рамкова Директива ЄС (2000)
Проект ЄС "TEN-T Connecting Europe" ("Транс'європейські транспортні мережі, що об'єднують Європу")
Стратегія біорізноманіття ЄС (2011)
Рамки пріоритетних заходів Програми "NATURA2000"
Сьома програма дій ЄС з охорони навколишнього середовища
Кліматичний та енергетичний пакет ЄС
Плани дій з підвищення енергоефективності / план СЕТ
Акт підтримки малого і середнього підприємництва
Платформа Розумної Спеціалізації ЄС
Дунайське інноваційне партнерство
Європейський дослідницький простір, Стратегічні дослідницькі програми, розроблені в рамках Спільних програмних ініціатив
Західнобалканська стратегія розвитку інновацій - WISE (розроблена Світовим банком/ Радою регіонального співробітництва з метою моніторингу прогресу)
1.1.1.5 Дослідження та інновації Характеристика
Сектор досліджень та інновацій має особливе значення для регіону, оскільки він може створити додану вартість, необхідну для подолання відносної економічної відсталості регіону в цілому, а також сприяти вирішенню нових соціальних викликів регіону, таких як демографічні зміни або міграція. У цій сфері Дунайський регіон розвивається асиметрично, як з огляду існуючих ресурсів, так і з огляду структур і наявних людських ресурсів. Західна частина регіону знаходиться на рівні розвитку, який відповідає найбільш розвинутим європейським країнам, тоді як східна частина серйозно відстає. Така ситуація була представлена в системі показників “Інноваційне табло ЄС” у 2014 році, згідно якої німецькі землі Баварія та Баден-Вюртемберг визнані лідерами в сфері інновацій на рівні Союзу, тоді як більша частина регіону належить до "помірних інноваторів".
Рисунок 5. Інноваційне табло ЄС 2014 р. Див. мапу в Додатку 10
Нерівномірний розподіл науково-дослідницького та інноваційного капіталу спричинений, головним чином, різними базовими умовами в даній сфері. Широкий спектр фінансових асигнувань та політика, що регулює науково-дослідницький сектор, визначають інституційну спроможність залучених учасників, що призводить до різного рівня показників ефективності. У 2011 році обсяг загальних внутрішніх витрат на науково- дослідницькі роботи становив від 600 до 1000 євро в Німеччині та Австрії, тоді як в Чехії та Словаччині ця сума становила менше 150 євро. За даними 2010 року, частка ВВП була виділена цьому сектору на регіональному рівні лише в Німеччині та Австрії, які є єдиними регіонами, що досягнули цільового показника на рівні 3% згідно Стратегії "Європа 2020". Країни центральної частини регіону виділяють на науково-дослідні та дослідно- конструкторські роботи (НДДКР) на регіональному рівні 1 - 2% ВВП, тоді як ситуація в південній та східній частинах регіону є значно гіршою - не більше 0,5% ВВП.
Така диспропорція може бути вирішена за рахунок підвищення рівня взаємозв'язку між учасниками сектору, створюючи умови для кращого використання потенціалу менш
розвинутих регіонів. Стратегії транснаціонального рівня в галузі інновацій та широке застосування принципів розумної спеціалізації можуть посилити дослідницьку та інноваційну ефективність регіону, завдяки кращій координації спроможностей, створити синергію та забезпечити використання принципів взаємодоповнюваності. Крім того, посилення потоку знань та інформації через транснаціональні канали може сприяти розвитку інституційного співробітництва та розробці відповідних інструментів управління.
На макрорегіональному рівні також простежується нерівномірна інтенсивність передачі знань від наукового сектора до виконавців. Більша частина регіону має серйозні труднощі з трансформацією наукових результатів в комерційний успіх, що пояснюється, головним чином, слабкими взаємозв'язками між науковими центрами, органами державної влади, а також малим і середнім бізнесом. Цей факт є серйозним викликом для конкурентоспроможності регіону, адже інновації позитивно впливають на розвиток і показники малих і середніх підприємств, а також забезпечують зростання рівня зайнятості та підвищення якості робочих місць. Транснаціональне співробітництво може сприяти кращому поширенню знань та наукових результатів, а також може посилити спроможність малих і середніх підприємств брати активну участь у створенні інновацій або впровадженні результатів наукової сфери. Крім того, завдяки підвищенню рівня інтернаціоналізації транснаціональні заходи можуть сприяти створенню важливих мереж поширення результатів та практик, що дозволить ще більше посилити їх ефективність та сприяти зменшенню внутрішньо регіональних диспропорцій.
З метою сприяння сталому та всеосяжному розвитку напрямів Програми, необхідно брати до уваги й інші аспекти інновацій, такі як еко-інновації та соціальні інновації. Складність географічної зони вимагає нових підходів з огляду екологічних технологій, які допомагають створювати екологічно чисті робочі місця та забезпечують сталий розвиток регіону. Враховуючи, що більшість країн регіону імпортують необхідну енергію, а також зважаючи на нестійкий стан світового енергетичного ринку та екологічний вплив виробництва енергії на зміну клімату, існує потреба в підвищенні енергоефективності. Транснаціональні ініціативи в цьому сенсі можуть надати індивідуальні рішення для Дунайського регіону, з урахуванням його особливостей.
Розвиток науково-дослідницького та інноваційного секторів базується на людських ресурсах, задіяних у процесах. Статистика свідчить про низький рівень зайнятості в науковій сфері на макрорегіональному рівні та вказує на потребу в підвищенні кваліфікації та навичок, з метою підтримки використання та поширення результатів інновацій. Крім того, через ситуацію на ринках праці, використання можливостей, що виникають завдяки розвитку підприємницької культури, з особливим орієнтиром на інноваційні сектори, може надавати цінну підтримку в розвитку інноваційного потенціалу регіону. У цьому контексті транснаціональне співробітництво може відігравати важливу роль в адаптації інноваційних систем навчання, а отже, в підвищенні пристосованості робочої сили до технічного прогресу.
Крім того, Дунайський регіон має вирішувати важливі суспільні проблеми, що виникають внаслідок складності та специфіки регіону. Традиційні підходи не завжди дозволяють докорінно вирішити такі проблеми, тому в багатьох аспектах їх слід вирішувати за допомогою нових методів, процедур та інструментів, розроблених за допомогою інструментів соціальних інновацій. Стандартні методи мають обмежений вплив, особливо в країнах, що стикаються з економічними труднощами, тому нові, інноваційні методи можуть допомогти у вирішенні відповідних проблем, залучаючи відповідні групи суспільства до їх розв'язання.
Протягом 2014 - 2020 рр. основою політики ЄС у сфері НДДКР є розумна спеціалізація, тому багато країн розробили науково-дослідницькі та інноваційні стратегії для розумної
спеціалізації (S3). Серед проблем, які з'явилися після розробки стратегій S3, є відсутність досвіду впровадження S3 регіональними/ національними органами влади, а також обмежене міжрегіональне та міжнаціональне співробітництво у схожих пріоритетних сферах S3 у всіх макрорегіонах.
Країни/регіони Дунайського макрорегіону характеризуються різним рівнем інноваційного розвитку. Тому, питання розумного, сталого та всеохоплюючого розвитку, а також питання конкурентоспроможності Дунайського макрорегіону повинні вирішуватися за допомогою узгодженого комплексу заходів, інтегрованих через концепцію S3, які можуть сприяти визначенню конкурентних пріоритетів НДДКР, а також правильному підбору заходів у сфері політики у відповідності з баченням, стратегічним позиціонуванням та стратегіями S3 країн/регіонів Дунайського макрорегіону. Вирішення таких проблем через концепцію S3 може забезпечити більш ефективну координацію між різними зацікавленими сторонами у процесі багаторівневого управління, а, отже, сприяти впровадженню чітко визначеної конкурентної інноваційної політики в макрорегіоні.
Застосовуючи підхід розумної спеціалізації в транснаціональному співробітництві, Дунайські регіони/ країни можуть досягнути унікального поєднання додаткових навиків, використовувати свою компетенцію в НДДКР, отримувати необхідні дослідницьку спроможність, вирішувати питання браку критичної маси, фрагментації та кращого доступу до глобальних ланцюгів доданої вартості. Транснаціональний підхід до підтримки розумної спеціалізації через взаємне навчання також посилює впровадження S3 та сприяє створенню транснаціональних проектів співробітництва S3 у вертикальних пріоритетних сферах і відповідних горизонтальних питаннях НДДКР.
Виклики та необхідність для співробітництва
На інституційному рівні простежується слабке транснаціональне співробітництво та координація, що потребують вдосконалення задля покращення дослідницького та інноваційного потенціалу регіону, а також зменшення існуючого рівня диспропорцій.
Створення стимулюючого середовища для дослідницької та інноваційної діяльності залежить від впровадження відповідної політики, якої не існує в багатьох країнах регіону.
Пасивний обмін інформацією та знаннями між регіонами, охопленими Програмою, призводить до розбіжностей в науково-дослідницькій та інноваційній діяльності, тому необхідно створити функціональні та ефективні канали зв'язку.
Спроможність малих і середніх підприємств адаптуватися до інноваційних потреб повинна підтримуватися шляхом посилення передачі інформації та застосування чотирирівневого спірального підходу також у сфері екологічних інновацій.
Існує потреба у вдосконаленні знань та навичок, необхідних для отримання і використання результатів дослідницько-інноваційної сфери та забезпечення їх трансферу до економіки для вирішення соціальних проблем.
1.1.1.6 Культурна спадщина та туризм Характеристика
Окрім дивовижного біорізноманіття, регіон Дунайської транснаціональної програми є одним із найбагатших регіонів Європи з огляду на наявне різноманіття культур. Неймовірна різноманітність етнічних груп (приблизно 30) з власними мовами, релігіями, архітектурою та традиціями нанесли свій відбиток на регіон. Цінність більшості об'єктів культурної спадщини є визнаною. Крім того, велика кількість об'єктів світової спадщини на території Дунайського регіону знаходяться під охороною. Регіон має 65 культурних об'єктів світової спадщини, а також 8 об'єктів природної спадщини, що забезпечують
привабливість регіону для туризму, у тому числі еко-туризму. Однак, для підвищення вартості таких активів через туризм, необхідно покращити систему управління об'єктами з огляду збереження природних ресурсів і розвитку сталих методів експлуатації. Досі відсутня політична база для координації заходів популяризації Дунайського регіону як туристичного об'єкту. Також різні країни регіону мають різні можливості з огляду розміщення туристів та забезпечення привабливості регіону. За даними аналізу CESCI, Австрія лідирує в рейтингу найбільш відвідуваних країн - 12000 відвідувачів за добу/1000 осіб, друге місце посідає Хорватія - 8000 відвідувачів, Словенія, Чехія, Німеччина - 4000 відвідувачів, Угорщина, Словаччина, Болгарія - 2000 відвідувачів за добу/1000 осіб. Найменше свій туристичний потенціал використовує Румунія - 2000 відвідувачів за добу/1000 населення.
Рисунок 6. Місця світової спадщини Дунайського регіону Див. мапу в Додатку 10
Культурне різноманіття може представляти високий потенціал для розвитку, а співіснування численних етнічних, мовних і релігійних груп створюють передумови для покращення комунікації та більш інтенсивного співробітництва. Така історично- культурна різноманітність ще більше посилєються за рахунок великої кількості іммігрантів, зосереджених, головним чином, у великих містах регіону. Вони сприяють культурній ідентичності регіону, що має важливий вплив на його подальший розвиток. Специфічне мультикультурне середовище є джерелом для розвитку культурної творчості та рушійною силою для творчої індустрії, що сприяє створенню нових і кращих робочих місць як у сфері культури, так і в туризмі, підвищуючи привабливість регіону.
Виклики та необхідність для співробітництва
Існує потреба у посиленні управлінської та координаційної спроможності з метою збереження та підвищення вартості культурних і природних ресурсів.
Існує потреба в популяризації Дунаю як осередку різних туристичних продуктів, посилюючи туристичне значення всього регіону.
Існує потреба в захисті дивовижного ландшафту регіональних культурних ресурсів та посиленні їх зв'язків як інструментів для співробітництва та розвитку ідентичності Дунайського регіону.
1.1.1.7 Екосистеми та біорізноманіття Характеристика
Дунайський регіон разом із низовинами та горами – це унікальна екосистема, що складається з великої кількості біогеографічних регіонів з їх особливими середовищами існування та зі своєрідними ландшафтами та геологічними утвореннями. Розуміючи важливість екосистеми, країнами регіону виділено великі площі для збереження цього багатства. Зокрема, регіон нараховує 70 національних парків та понад 1000 територій мережі "NATURA-2000", що охоплюють великий спектр природних цінностей. Міжнародне співробітництво може сприяти створенню платформи для підтримки збереження природи та біорізноманіття, а також формуванню умов для сталого підвищення економічної вартості цих природних цінностей як на рівні управління, так і на практичному рівні.
Рисунок 7. Заповідні території Дунайського регіону Див. мапу в Додатку 10
Розвиток регіону та активне людське втручання спричинили тиск у сфері землекористування, що призвело до високої роздробленості ландшафтів, головним чином, в результаті створення транспортних мереж, змін у землекористуванні, лісозаготівель та
пожеж. Цей процес негативно вплинув на біорізноманіття, оскільки став причиною створення великих штучних площ, які майже непридатні для використання з точки зору екосистем. Крім негативних наслідків утворення штучних площ, фрагментація призвела до значного скорочення території з когерентними екологічними зв'язками, в результаті чого деякі природні середовища сильно постраждали. Транснаціональні дії можуть забезпечити основу для розробки відповідної політики, спрямованої на підтримку функціональної екологічної мережі. Інтенсивне використання та розвиток зеленої інфраструктури, а також посилена та узгоджена спроможність управління водними та природоохоронними ресурсами можуть стати ефективними інструментами в цьому напрямку.
Рисунок 8. Фрагментація ландшафтів у Дунайському регіоні Див. мапу в Додатку 10
Виклики та необхідність для співробітництва
Необхідно зменшити високий рівень фрагментації біогеографічних територій та природних середовищ існування, а також створити і зберегти цілісні транснаціональні екологічні коридори.
Необхідно визначити та впровадити на транснаціональному рівні заходи щодо сталої валоризації природоохоронних територій за рахунок створення зеленої інфраструктури.
1.1.1.8 Зміна клімату та управління ризиками Характеристика
Оскільки річка є своєрідним каталізатором Дунайського регіону, центральним елементом міжнародного співробітництва в цьому регіоні є управління водними ресурсами. Згідно Водної Рамкової Директиви, План управління басейном ріки Дунай (DRBMP) визначає загальні цілі щодо захисту та покращення річкового басейну, а також сталого та довгострокового використання водних ресурсів. У таких рамках країни регіону готують свої плани управління басейном ріки Дунай, розробляють інструменти моніторингу і заходи щодо покращення якості води та екологічної рівноваги. З метою максимізації їх впливу, залучені країни повинні співпрацювати на міжнародному рівні. Транснаціональні ініціативи можуть сприяти цій роботі, а також подальшій розробці Плану управління басейном ріки Дунай.
Через свою географічну особливість у Дунайському регіоні часто виникають повені, інколи навіть вражаючого масштабу та періодичності. За даними статистики від цієї негоди найбільш страждає Румунія, де у період з 1998 р. по 2009 р. сталося дев'ять масштабних повеней. В Угорщині, Словаччині та Сербії також трапляються великі повені, тоді як в Словенії та Чорногорії це природне явище трапляється не часто. У разі настання такого стихійного лиха заходи повинні бути скоординованими, оскільки в більшості випадків таке природне явище має міжнародний характер. Транснаціональні дії можуть слугувати інструментом для покращення точності прогнозування, забезпечення готовності та спроможності проводити дії у скоординований спосіб.
Рисунок 9. Виникнення великих повеней в Дунайському регіоні Див. мапу в Додатку 10
Окрім повеней та забруднення водних ресурсів, існують також інші фактори ризику для людського та природного середовища регіону, зокрема, промислові аварії, пожежі або посухи. Не менш важливим явищем є зміна клімату, що дедалі частіше спричиняє
виникнення вищеперерахованих ризиків, створюючи загрозу для всього регіону. Найбільш вразливим до зміни клімату та негативних наслідків є східна частина регіону, тоді як ситуація є значно кращою в західній частині (особливо в Німеччині), де, згідно результатів дослідження, зміна клімату не матиме або матиме мінімальний вплив на загальне середовище.
Транснаціональні ініціативи можуть генерувати узгоджену політику та оперативну спроможність для міжнародної реакції у разі виникнення різних видів ризиків. Деякі країни регіону вже мають здатність адаптуватися до зміни клімату, що може слугувати кращою практикою для решти регіону. Завдяки передачі таких знань можливо значно посилити управлінську спроможність регіону в сферах, пов'язаних із екологічними ризиками.
Рисунок 10. Вразливість до зміни клімату в Дунайському регіоні Див. мапу в Додатку 10
Виклики та необхідність для співробітництва
Існує потреба у міжнародній координації політики, пов'язаної з управлінням водними ресурсами в рамках планів управління басейном ріки Дунай, оскільки вода є важливим ресурсом регіону.
Необхідно створити ефективні транснаціональні системи управління надзвичайними ситуаціями для розвитку спроможності призупиняти ризики та мінімізувати збитки від ризиків, що виникають.
Необхідно розробити транснаціональні стратегії та плани дій для управління викликами, які виникають в результаті зміни клімату.
1.1.1.9 Транспорт і мобільність Характеристика
Через своє географічне розташування Дунайський регіон є важливим транспортним коридором як на Північно-Південному, так і на Східно-Західному напрямках. Таким чином, було створено мультимодальну Транс’європейську Транспортну Мережу (TEN-T), яка знаходиться на різних стадіях впровадження, та охоплює такі коридори: Скандинавський- Середземноморський (Коридор 1), Балто-адріатичний (Коридор 4), Східно- Середземноморський (Коридор 5), Рейнско-Дунайский (коридор 8) та Середземноморський (коридор 9). Повна реалізація цього проекту підтримується, головним чином, за рахунок коштів Інструменту об’єднання Європи (CEF). Функціонування такої мережі дозволить створити високопродуктивну інфраструктуру для міжрегіональної та зовнішньої мобільності. Крім головних шляхів, Дунайський регіон має серйозні проблеми доступності, особливо для регіонів, розташованих поза визначеними коридорами. Приєднання цих регіонів до мережі TEN-T через вторинні та третинні вузли має особливе значення для створення умов розвитку регіону. Однак, для забезпечення належної ефективності цей процес має бути інтегрований та узгоджений на макрорегіональному рівні. Оскільки такі координаційні механізми поки що не існують, Дунайська транснаціональна програма може допомогти у створенні спільної транспортної стратегії для регіону.
Оскільки швидкість та ефективність перевезення вантажів є ключовим фактором успіху для глобальної конкурентоспроможності, особливу увагу слід приділити розвитку пріоритетних логістичних ланцюгів в макрорегіоні. Відсутність повністю мультимодальних мереж (автомобільного, залізничного, повітряного, водного транспорту) є значним недоліком, який потребує вирішення. Крім того, якість та кількість
інфраструктурних елементів, взаємозв'язок та мобільність можуть бути покращені за рахунок вдосконалення стратегічного управління транспортом, зокрема, координації між службами, інтермодальних систем, використовуючи наявну транспортну інфраструктуру, а також вирішення питань, пов'язаних із безпекою транспорту, або вирішення питання щодо цілісності між кордонами. Вирішення зазначених питань може також сприяти усуненню "стримуючих факторів розвитку" в мережі регіону та допомогти використати його потенціал мобільності. Ефективних результатів у цьому напрямку можна досягнути лише за допомогою застосування транснаціональних підходів.
Транспортна сфера є найбільшою сферою впливу діяльності людини на біорізноманіття, оскільки транспорт може спричинити фізичну фрагментацію природного середовища, а також є вагомим чинником повітряного та шумового забруднення. Однією з найбільш характерних рис регіону з точки зору транспортування є річка Дунай, яка є важливою частиною Рейнсько-Дунайского коридору TEN-T. Водний транспорт має порівняно низький вплив на навколишнє середовище, тому створення ефективної системи мультимодальних перевезень в регіоні може стати основою в підтримці його сталого розвитку.
Водний транспорт повинен відповідати Водній Рамковій Директиві та Плану управління басейном річки Дунай (ПУБРД). Навігаційні проекти повинні належним чином враховувати вимоги Водної Рамкової Директиви, зокрема, Статті 4 (7).
Рисунок 11. Можливий мультимодальний доступ Див. мапу в Додатку 10
Виклики та необхідність для співробітництва
З метою забезпечення доступності регіонів, що знаходяться за межами коридорів
TEN-T, необхідно створити інноваційну та стабільну систему мобільності.
Крім інфраструктурного розвитку, актуальним питанням є стратегічне управління, зокрема, підвищення ефективності громадського транспорту в міських і сільських районах, а також підвищення рівня безпеки транспортних мереж у регіоні.
Існує потреба в повному використанні потенціалу регіону з точки зору мобільності, шляхом розвитку ефективних мультимодальних вузлів / мереж.
Негативні наслідки, спричинені транспортом, та відносна крихкість екологічного балансу потребують інноваційних рішень щодо зменшення шкідливого впливу.
1.1.1.10 Енергетика Характеристика
Енергозабезпечення є основою економічного зростання, тому його дефіцит або нестача є стримуючим фактором в розвитку економіки. Дунайський регіон, як і держави-члени ЄС та інші країни світу, в даний час стикається з величезними проблемами в енергетичному секторі. Враховуючи різноманітність систем виробництва/розподілу енергії та цілей енергоефективності на європейському рівні, існує потреба в підготовці національних планів щодо раціонального використання існуючих джерел та забезпечення більш високого рівня енергетичної безпеки.
У зв'язку з вищим рівнем розвитку та більш активною економічною діяльністю, західна частина Дунайського регіону має більш високий рівень споживання енергії, ніж східна частина. З іншого боку, вони також є лідерами у виробництві енергії, значна частина якої здобувається за допомогою використання відновлюваних джерел. Основними елементами
забезпечення надійності постачання є диверсифікація джерел енергії та транспортування енергії, а також розвиток систем енергетичної інфраструктури (передача та розподіл). Дунайський регіон має вирішити проблему високого рівня втрат енергії в мережі, що в більшості країн перевищує 10%, що також є значною причиною збільшення витрат за користування системою передачі та розподілу.
Це питання вимагає застосування макрорегіонального підходу, що дозволить забезпечити більш ефективне регіональне планування, особливо зважаючи на слабке співробітництво між країнами Дунайського регіону в галузі енергетики.
Виклики та необхідність для співробітництва
Існує потреба у впровадженні скоординованих заходів в різних секторах виробництва/ розподілу/ використання енергії, з метою забезпечення роботи стабільної системи постачання енергії в регіоні.
Існує потреба в посиленні взаємозв'язку мереж передачі/ розподілу енергії, створенні функціональних регіональних енергетичних ринків, підвищенні рівня енергоефективності та раціональному використанні потенціалу відновлюваних джерел енергії, що підвищує безпеку енергопостачання в регіоні.
1.1.1.11 Управління Характеристика
Регіон Дунайської транснаціональної програми характеризується значною адміністративною фрагментацією. Макрорегіон складається з 14 країн, що мають різну площу та адміністративні структури. Окрім різних принципів, які лежать в основі адміністративних систем, країни регіону мають різні рівні ефективності управління, що відображає різні шляхи розвитку. Таким чином, країни мають різні інституційні можливості, деякі з них не мають стратегічної та виробничої спроможності реагувати на виклики, оскільки використання інвестиційного забезпечення, наданого європейськими фондами, є основним джерелом розвитку. Згідно стратегічного звіту ЄК про імплементацію 2007 - 2013, опублікованого в жовтні 2013 року, більшість країн Дунайського регіону мають найнижчі показники поглинання структурних фондів ЄС-27.
Крім того, на більшості території регіону участь громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін в процесах прийняття рішень є обмеженою, в результаті чого зменшується вплив втручання.
За деякими винятками (одним із яскравих прикладів ефективного транснаціонального співробітництва в сфері управління є Міжнародна комісія із захисту річки Дунай (МКЗРД), спостерігається недостатня спроможність використовувати потенціал територіального співробітництва для вдосконалення системи управління, навіть зважаючи на те, що існують деякі дуже важливі напрямки політики, які можуть бути ефективними тільки за умови функціонування спільної транснаціональної системи. Транснаціональні дії можуть допомогти посилити таку спроможність, а також сприяти розвитку належної практики надання державних послуг та заохочувати до обміну досвідом, що, в свою чергу, сприятиме досягненню цілей ЄС.
Підхід до інтегрованого вирішення проблем на транснаціональному рівні вже був визнаний ефективним інструментом країнами, розташованими в басейні ріки Дунай. В результаті було розроблено Стратегію Європейського Союзу для Дунайського регіону (ЄСДР), яка була схвалена державами-членами у квітні 2011 року. Стратегія має чотири основні засади та одинадцять пріоритетних напрямів, її метою є сприяння розвитку регіону через співробітництво. Макрорегіональна стратегія допомагає формулювати
спільні цілі політики та забезпечує належну узгодженість політики ЄС у Дунайському регіоні. Система управління стратегією контролюється координаторами пріоритетних напрямків, які забезпечують реалізацію пріоритетних напрямів шляхом планування та надання технічної допомоги у досягненні поставлених цілей. Таким чином, робота координаторів є надзвичайно важливою для успішної реалізації Стратегії та створення якісних транснаціональних проектів.
Враховуючи накопичений досвід, навіть, якщо початок є перспективним, завжди існують деякі питання впровадження, що потребують подальшого доопрацювання та розвитку, щоб покращити функціонування та ефективність системи управління ЄСДР. Дунайська транснаціональна програма може цьому сприяти шляхом надання допомоги в управлінні стратегією, підтримуючи діяльність координаторів пріоритетних напрямів або забезпечуючи підготовку якісних проектів для реалізації цілей ЄСДР. Більш того, програма може забезпечити платформу для комунікацій між різними зацікавленими сторонами, що представляють інтереси регіональних урядових органів і громадянського суспільства.
Виклики та необхідність для співробітництва
Використання коштів Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР) як джерела інвестицій є відносно низьким через обмежену спроможність національних систем, яка може бути посилена завдяки транснаціональному обміну досвідом.
Потенціал транснаціонального співробітництва в обміні передовим досвідом і координації політики був недостатньо вивчений при вирішенні основних соціальних проблем регіону.
Процес прийняття управлінських рішень повинен бути покращеним шляхом підвищення рівня співробітництва між різними урядовими рівнями, урядовими та неурядовими організаціями, а також узгодженості галузевої політики.
Необхідно сприяти роботі системи управління ЄСДР, підтримуючи діяльність координаторів пріоритетних напрямів, що забезпечить більш ефективне впровадження стратегії.
Зважаючи на труднощі, з якими стикаються потенційні бенефіціари проекту, існує потреба в підтримці розробки зрілих проектів, з метою забезпечення кращого доступу до різних джерел фінансування для впровадження ЄСДР
Для того, щоб підтримувати реалізацію ЄСДР, існує потреба у створенні Секретаріату Дунайської Стратегії, який сприятиме інформаційному потоку між ключовими учасниками ЄСДР.
1.1.1.12 Стратегічне реагування програми співробітництва на потребу сприяти формуванню стратегії "Європа 2020".
У 2010 році Європейський Союз та його держави-члени розпочали реалізацію стратегії "Європа 2020", що слугує дорожньою картою на десятирічний період. Стратегія являє собою загальні стратегічні рамки (передбачає п'ять основних цілей ЄС) та має три взаємопов'язаних пріоритети:
Розумне зростання: розвиток економіки на основі знань та інновацій;
Сталий розвиток: сприяння розвитку більш ресурсозберігаючої, екологічно чистої та конкурентоспроможної економіки;
Всеохоплююче зростання: стимулювання економіки з високим рівнем зайнятості, що забезпечує соціальну та територіальну цілісність.
Взаємозв'язок Дунайської транснаціональної програми з цілями Стратегії "Європа 2020" забезпечується шляхом визначення тематичних цілей (Стаття 9 РЗП) та вимог до тематичної сконцентрованості (Стаття 6 Регламенту ЄТС). Тематичні цілі розподіляються на пріоритети фінансування (Стаття 5 Регламенту ЄФРР) та конкретні цілі (Стаття 7 Регламенту ЄТС). Представлені пріоритетні напрямки об'єднують пріоритети фінансування однієї або декількох тематичних цілей з метою досягнення синергії.
Пріоритети програми співробітництва враховують специфічні особливості та потреби регіону, які були визначені та узгоджені в рамках складання програм та консультацій із зацікавленими сторонами програми та фахівцями з питань ЄТС. Крім того, в ході розробки програми було враховано досвід попередніх програмних періодів, існуючу фінансову структуру та наявність відповідних структур впровадження та адміністрування.
Пріоритетами програми співробітництва є вибір тематичних цілей та пріоритетів фінансування.
Дунайська транснаціональна програма сприятиме реалізації стратегії "Європа 2020" шляхом інвестування в нижче перераховані тематичні цілі та відповідні пріоритети фінансування, які завдяки транснаціональному співробітництву та досвіду програми транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи матимуть хороші результати("фільтр ТНК"):
Тематична ціль (1) "Розвиток у сфері досліджень, технологій та інновацій" - пріоритет 1b), у тому числі соціальний вимір інновацій та аспекти людських ресурсів, які слід розглянути.
Тематична ціль (6) “Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів" - пріоритети фінансування 6b), 6c) та 6d), у тому числі управління ризиками.
Тематична ціль (7) “Сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення врахливих місць в розвитку ключових мережевих інфраструктурах" - пріоритети фінансування 7с) та 7е), у тому числі енергетична безпека та енергоефективність.
Тематична ціль (11) “Підвищення інституційної спроможності органів державної влади та зацікавлених сторін, а також забезпечення ефективного державного управління" - з точки зору розвитку інституційного потенціалу в макрорегіоні та підтримки управління та впровадження ЄСДР.
Програма співробітництва показує чітку тематичну сконцентрованість на тематичних цілях 1, 6, 7 та 11. Це відповідає Регламенту ЄТС, оскільки принаймні 80% фінансових ресурсів Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР) повинні зосереджуватися не більше ніж на чотирьох тематичних цілях.
Для підтримки орієнтиру на тематичну сконцентрованість та обмеження кількості пріоритетів фінансування було розглянуто та використано взаємодоповнюючі елементи та потенційну синергію між пріоритетами фінансування. Наприклад, інвестиції у створення та/або підтримку екологічних коридорів безпосередньо пов'язані з управлінням водними ресурсами та контролем факторів ризику для навколишнього середовища, таких як зміна клімату та ризики повеней. В рамках програми співробітництва зручніше застосовувати інтегрований підхід, оскільки проект, в першу чергу, стосується структур управління та розбудови потенціалу, а не значних фізичних інвестицій.
Детальне обґрунтування обраних пріоритетів фінансування наведено в пункті 1.1.2.
Наступні тематичні цілі рамок ЄС не були безпосередньо відібрані Програмним Комітетом з наступних причин:
Тематична ціль (2) "Підвищення доступу, використання та якість ІКТ "- Тема є недостатньо актуальною для транснаціонального співробітництва та розглядається тільки як суміжне питання.
Тематична ціль (3) “Підвищення конкурентоспроможності МСП "- Існує потреба в цій темі, але найважливішими аспектами є використання нових ідей, інновацій - частина TЦ1, тому TЦ3 не була обрана.
Тематична ціль (4) “Підтримка переходу до економіки з низьким рівнем викидів вуглецю у всіх секторах" (TЦ4) не була обрана, однак деякі питання можуть бути вирішені в рамках TЦ1, де інноваційні підходи можуть бути ініційовані як частина екологічних інновацій, а також в рамках тематичної цілі ТЦ7, яка стосується енергетичної безпеки та енергоефективності.
Тематична ціль (5) “Сприяння адаптації до кліматичних змін, запобігання та управління ризикам"- пріоритет фінансування 5b) вважався надзвичайно актуальним з точки зору ризиків проходження повеней, але відповідні аспекти повинні розглядатися в рамках TЦ6.
Тематична ціль (8) “Сприяння стабільній та якісній зайнятості, а також підтримка мобільності робочої сили" - найбільші потреби в цій сфері стосуються розвитку людських ресурсів. Ця тематична ціль не була обрана через вимоги до тематичної сконцентрованості, але окремі питання можуть розглядатися в рамках TЦ11. Крім того, програма співробітництва повинна підтримувати інноваційні рішення (згідно підпункту 1b) для ефективного подолання складних викликів.
Тематична ціль (9) “Сприяння соціальній інтеграції, боротьба з бідністю та дискримінацією" - складність проблеми вимагає застосування ширшого підходу до її вирішення, ніж одна Тематична Ціль. Незважаючи на це, деякі важливі проблеми можуть бути ефективно вирішені в рамках питання щодо соціальних інновацій, передбачених пріоритетом фінансування 1b, та в рамках питання щодо потенційних ініціатив, передбачених TЦ 11.
Тематична ціль (10) “Інвестиції в освіту, навчання та професійну підготовку для вдосконалення навичок та підвищення кваліфікації” - у регіоні були виявлені основні потреби в галузі освіти, але через вимоги до тематичної сконцентрованості ця Тематична Ціль не була обрана. Деякі питання цієї сфери можуть бути розглянуті в рамках ТЦ1 через інноваційні системи навчання, тоді як питання розбудови інституційного потенціалу та співпраця можуть бути розглянуті в рамках ТЦ11.
Місія
Як загальний орієнтир для виконання пріоритетних питань програми, Програмний Комітет сформулював основні завдання, які коротко можна представити наступним чином:
Сприяння більш високому рівню територіальної інтеграції дуже неоднорідного Дунайського регіону шляхом розробки та реалізації стратегічних рамок та спільних перспектив у низці сфер, де заходи не можуть бути ефективними без транснаціональних рамок. Там, де існує обізнаність про спільні потреби, виклики та можливості, пілотні заходи можуть дозволяти відповідним суб'єктам розробляти нові підходи на загальних підставах.
Виконання ролі політичного фактору та першопочатківця у вирішенні загальних проблем та задоволенні потреб у конкретних галузях політики, де
транснаціональне співробітництво повинне забезпечити досягнення позитивних результатів.
Розробка політичних рамок, інструментів, послуг, а також передбачення відповідних пілотних інвестицій, що забезпечить суттєвий взаємозв'язок з іншими програмами та партнерами ЄСДР.
Проведення цільового відбору найбільш актуальних сфер та поліпшення ефективності адміністративних процедур, а також зменшення адміністративного навантаження для бенефіціарів, що дозволить забезпечити успішну реалізацію програми.
Пріоритетні напрями Дунайської транснаціональної програми
Програма співробітництва складається з п'яти пріоритетних напрямів (у тому числі пріоритетні напрями для технічної допомоги), які передбачають розробку узгодженої політики та дій на території регіону програми, посилюючи зобов'язання щодо стратегії "Європа 2020" у напрямку розумного, сталого та всеохоплюючого зростання.
Пріоритетний напрям 1: Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні.
Пріоритетний напрямок охоплює один пріоритет фінансування (1b), що відповідає тематичній цілі 1 (дослідження та інновації).
З метою сприяння реалізації флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" Стратегії "Європа 2020" у країнах Дунайського регіону, програма охоплює низку інноваційних тем, що мають широке значення в сфері співробітництва, зокрема, екологічні інновації, передача знань, кластерна політика, соціальні інновації та кваліфіковане підприємництво, у тому числі технологічні та нетехнологічні інноваційні аспекти. Велике значення має соціальний аспект інновацій (соціальні інновації, освітні аспекти та навички підприємництва). Дослідження та інновації взаємопов'язані з іншими тематичними цілями програми: ТЦ6 (захист навколишнього середовища, у тому числі кліматична адаптація, інноваційні технології для адаптації та запобігання ризикам), ТЦ7 (сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення " стримуючих факторів розвитку": інноваційні рішення для екологічно чистих та низько вуглецевих транспортних систем, а також для енергетичної безпеки та енергоефективності), TЦ1 (адміністративна спроможність може бути посилена завдяки інноваціям).
Пріоритетний напрям 2: - Екологічна та культурна відповідальність у Дунайському регіоні
Пріоритетний напрям охоплює три пріоритети фінансування (6b, 6c та 6d), що відповідають тематичній цілі 6 (Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів).
Програма зміцнює спільні та комплексні підходи до збереження та управління різноманіттям природних і культурних цінностей як основу для сталого розвитку та стратегії зростання у Дунайському регіоні. Крім того, програма передбачає інвестування в створення та / або підтримку екологічних коридорів транснаціонального значення в Дунайському регіоні. Такі заходи безпосередньо пов'язані з управлінням водними ресурсами та контролем факторів ризику для навколишнього середовища, таких як зміни клімату та ризики повеней. Крім цього, такі питання, як запобігання стихійним лихам та ліквідація їх наслідків (управління ризиками) розглядаються у контексті ризиків, які спричинені нефункціонуючими екосистемами та техногенними змінами в кліматичних умовах.
Пріоритетний напрям 3: - Покращення інфраструктурних зв’язків та енергоефективність в Дунайському регіоні
Пріоритетний напрям охоплює два пріоритети фінансування (7с та 7е), що відповідають тематичній цілі 7 (Транспорт).
Програма співробітництва буде спрямована на вирішення загальних проблем, пов'язаних із екологічно чистими (у тому числі з низьким рівнем шуму) та безпечними транспортними системами з низьким вмістом вуглецю, у тому числі внутрішні водні шляхи та порти, а також мультимодальні зв'язки, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності, модальної інтеграції та розумного транспорту. Програма також має на меті підтримувати регіональний взаємозв'язок та збалансовану доступність міських і сільських територій. Підвищення ефективності управління регіональною мобільністю та відкритість кордонів на регіональному рівні дозволить міським і сільським регіонам користуватися можливостями, які пропонують основні транспортні мережі, що розвиваються на європейському рівні. Крім того, енергетика є типовим питанням, що потребує транснаціонального підходу для забезпечення безпеки постачання енергоресурсів країнами, інтеграції ринків та більш ефективного регіонального планування, а також для спільного визначення найбільш важливих інфраструктурних змін. Існує потреба у вдосконаленні регіонального енергетичного планування та координації в усьому Дунайському регіоні в рамках більш широкого контексту формування енергетичної політики ЄС, щоб забезпечити безпеку та ефективність енергопостачання. Інший аспект полягає в розробці інтелектуальних систем розподілу, яка наразі знаходиться на початковій стадії. Програма має на меті в рамках своєї сфери дії сприяти розвитку «розумних» систем розподілу енергії, що дозволить регіону зробити значні інвестиції у відновлювані джерела енергії, підвищити енергоефективність та забезпечити ефективність «розумних» мереж.
Пріоритетний напрям 4: - Ефективне управління в Дунайському регіоні.
Пріоритетний напрям охоплює один пріоритет фінансування, який розподілений між двома конкретними цілями ("11а" / ЄФРР та "11b" / ЄТС), що відповідають тематичній цілі 11 (Управління).
Інституційне співробітництво та спроможність є ключовою метою та життєво важливим елементом програми одночасно. Інституційна спроможність - це не просто технічне питання підготовки державних службовців, а й здатність органів державної влади взаємодіяти та надавати послуги бізнесу та населенню. "Належне управління" є основою та кінцевою метою розбудови інституційної спроможності. Належне управління формує довіру та соціальний капітал. Держави з високим рівнем соціального капіталу, як правило, мають кращі економічні показники.
Необхідність була визначена шляхом аналізу для розвитку потенціалу органів державної влади та інших державних і громадських зацікавлених сторін, щоб вони могли ефективно вирішувати проблеми, що є найбільш акутальними для регіону. Встановлення інституційного співробітництва в рамках впровадження програми сприятиме вдосконаленню законодавчих і політичних рамок, розробці стратегій та планів дій, розвитку спільних можливостей та узгодженому наданню послуг у регіонах, що мають серйозні соціальні проблеми, зокрема, політика ринку праці, систему і політику в галузі освіти, демографічні зміни та міграція, вразливі та маргінальні групи, процес планування за участі громадян і залучення громадянського суспільства, співробітництво та партнерство між містами і селами, співпраця у питаннях безпечності, безпеки та юстиції. Крім того, існує потреба у покращенні можливостей та спроможності державних установ та ключових суб'єктів, залучених до розробки складного транснаціонального проекту з метою забезпечення ефективного впровадження ЄСДР.
Останнім, але не менш важливим, є Пріоритетний напрям 5 (ехнічна допомога), який покликаний забезпечити ефективну та безперешкодну імплементацію Дунайської Транснаціональної Програми.
Загальні рамки програми співробітництва представлені в таблиці нижче.
Рисунок 12. Огляд пріоритетних напрямів та конкретних цілей програми співробітництва Див. ілюстрацію в Додатку 10
Види заходів, що впроваджуватимуться за підтримки програми співробітництва
Загалом, наступні види заходів підлягаються підтримці в рамках програми співробітництва:
Розробка спільних орієнтирів, рамок і стратегій у сферах транснаціонального значення, які потребують допомогу в розробці політики (тобто у тих сферах, які до сих пір не були охоплені проектами протягом попередніх програмних періодів).
Розробка та практичне впровадження транснаціональних інструментів і послуг (наприклад, аналітичні інструменти, інструменти управління, технічні інструменти, програмні інструменти, інструменти моніторингу).
Підготовка транснаціональних інвестицій (інфраструктура, обладнання), що надалі фінансуватиметься з інших джерел.
Пілотні заходи, у тому числі незначні фіксовані інвестиції (випробувального чи демонстраційного характеру).
Розробка і проведення тренінгів та підвищення кваліфікації (наприклад, навчальні семінари та курси, навчальні поїздки, експертні оцінки).
Забезпечення супровідної інформації, проведення заходів з розповсюдження, накопичення та реклами з метою інформування зацікавлених сторін та/ або широкої громадськості про діяльність і результати проекту.
Програма співробітництва підтримує створення груп, платформ, мереж і форумів з обміну передовою практикою з метою розробки та впровадження спільних ініціатив, спільних дій та пілотних проектів.
Вищезгадані транснаціональні інвестиції здійснюються в рамках спільної транснаціональної роботи. Підготовка, реалізація та оцінка такого фінансування повинна проводитися у чіткому транснаціональному контексті. Це означає, що проект повинен:
Бути орієнтованим на транснаціональний фізичний або функціональний взаємозв'язок (наприклад, транспортний коридор, туристичний напрямок, мережа), роль та місце якого були проаналізовані з транснаціональної точки зору, та який показує соціально-економічний або екологічний вплив за межами державного кордону, або
Формувати практичні рішення ("нариси") шляхом проведення тематичних досліджень в одній з країн регіону, результати яких будуть спільно проаналізовані партнерами проекту, а відповідні рішення будуть передані для пілотного впровадження щонайменше до двох інших країн-учасниць.
Приклади заходів, впровадженню яких сприятиме програма співробітництва, описані в розділі 2.
Взаємозв'язок запланованих заходів зі Стратегією ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР) на рівні підготовки та впровадження програми описаний в пункті 4.4.
[1] Центр європейських економічних досліджень (ZEW), Інститут прикладних економічних досліджень (IAW), Віденський інститут з міжнародних економічних досліджень (WIIW) (березень 2014 р.): Соціально-економічна оцінка Дунайського регіону: Стан Регіону, Виклики та Розробка Стратегії
1.1.2 Обґрунтування вибору тематичних цілей та відповідних пріоритетів фінансування, обраних з урахуванням Загальних Стратегічних Рамок, що грунтуються на результатах аналізу потреб регіону в цілому, та стратегії, яка обрана для вирішення таких потреб, зокрема, відсутність зв'язків в транскордонній інфраструктурі, враховуючи результати попередньої оцінки.
Таблиця 1: Обґрунтування вибору тематичних цілей та відповідних пріоритетів фінансування
Обрана тематична ціль | Обраний пріоритет фінансування | Обґрунтування вибору |
01 - Розвиток у сфері досліджень, технологій та інновацій. | 1b - Підтримка досліджень та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та центрами розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко- інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації, та підтримуючи технологічні та прикладні дослідження, експериментальні лінії, початкові заходи з перевірки продукції, посилені виробничі спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. | Існує вагомий потенціал для координації дослідницької та інноваційної спроможності макрорегіону, неоднорідність якого надає можливість використовувати порівняльні переваги оптимізованої внутрішньої синергії. Існує потреба в посиленні недостатньо розвинених взаємозв'язків між підприємствами, науково-дослідними установами та державним сектором (тривимірний підхід), оскільки це сприятиме комерційному використанню інноваційних технологій та процесів. Наявні людські ресурси можуть краще використовуватися завдяки підвищенню навичок і кваліфікації, за допомогою використання інноваційних методів. Таким чином, люди зможуть краще користуватися наукомісткою продукцією та послугами, а також сприяти подальшій розробці інноваційних продуктів/ процесів/ послуг. |
06 - Збереження і захист навколишнього | 6b - Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог | Існує потреба у вдосконаленні механізмів управління та контролю |
Обрана тематична ціль | Обраний пріоритет фінансування | Обґрунтування вибору |
середовища та підвищення ефективності використання ресурсів. | природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами- членами, що потребують підтримки, які виходять за рамки таких вимог. | водних ресурсів як ключового ресурсу регіону. Стале та довгострокове використання водних ресурсів повинне передбачати захист від повеней. |
06 - Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів. | 6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. | Управління об'єктами багатої культурної та природної спадщини повинно бути покращено шляхом вдосконалення системи менеджменту та забезпечення їх збереження. Простежується слабка транснаціональна координація в підвищенні рівня відвідування туристами культурних і природних об'єктів Дунайського регіону. Співробітництво є ключовим інструментом для покращення сталого планування та сприяння сталому розвитку туристичних напрямків у регіоні. |
06 - Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів. | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через мережу Натура 2000 та зелену інфраструктуру. | Значна фрагментація природного середовища через втручання людини (транспортні коридори, землекористування, лісозаготівля) ставить під загрозу унікальне біорізноманіття регіону. Питання неналежно розвиненої зеленої інфраструктури має бути вирішене, що дозволить покращити систему управління заповідними зонами. Існує потреба в координації спроможностей регіону прогнозувати, проводити підготовчі заходи та діяти у випадку настання катастроф природного характеру або таких, що спричинені людськими діями. |
07 - Сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення стримуючих факторів розвитку в ключових мережевих інфраструктурах | 7c - Розробка та вдосконалення екологічних (з низьким рівнем шуму та низьким вмістом вуглецю) транспортних систем, у тому числі внутрішні водні шляхи і морський транспорт, порти, мультимодальні сполучення, інфраструктури аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності. | Регіон має віддалені райони, які мають обмежені можливості доступу, тому існує потреба в їх під'єднанні до (транс'європейських) транспортних мереж. З метою скорочення рівня забруднення, існує загальна потреба в забезпеченні роботи більш екологічного транспорту, шляхом розробки ефективних управлінських рішень в транспортній сфері. Мультимодальність сприяє сталому розвитку транспортних систем, тому |
Обрана тематична ціль | Обраний пріоритет фінансування | Обґрунтування вибору |
зусилля повинні бути спрямовані на їх розвиток. | ||
07 - Сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення стримуючих факторів розвитку в ключових мережевих інфраструктурах | 7e - Підвищення енергоефективності та безпеки постачання шляхом розробки інтелектуальних систем розподілу, зберігання та передачі енергії, а також за допомогою інтеграції розподіленої генерації електроенергії з відновлювальних джерел. | Впровадження цілей у сфері енергоефективності на рівні ЄС вимагає розробки ефективних систем передачі та розподілу з метою підвищення рівня енергетичної безпеки. Енергетичну залежність регіону можна зменшити шляхом кращої координації між напрямками енергетичної політики країн. |
11 - Підвищення інституційної спроможності органів державної влади та зацікавлених сторін, а також забезпечення ефективного державного управління | 11a - Підвищення інституційної спроможності органів державної влади та зацікавлених сторін, і забезпечення ефективного державного управління шляхом зміцнення інституційного потенціалу та ефективності роботи державних адміністрацій і громадських служб, пов'язаних із впровадженням ЄФРР, і підтримкою заходів, що впроваджуються в рамках Європейського Соціального фонду (ESF), з метою зміцнення інституційного потенціалу та ефективності державного управління. | Крім посилення обміну передовою практикою, існує потреба в покращенні інституційної та політичної координації між країнами регіону, що забезпечить кращу інституційну спроможність для функціонування та подальшого розвитку існуючих структур і процесів, необхідних для більш ефективної адміністративної роботи державного сектору в сферах, основних соціальних проблем. У багатьох країнах регіону спостерігається низький рівень розвитку та використання сучасних систем та інструментів управління державними установами, що негативно впливає на якість державного управління. Отже, це питання потребує вирішення. |
11 - Підвищення інституційної спроможності органів державної влади та зацікавлених сторін, а також забезпечення ефективного державного управління | 11c - Розробка та координація макрорегіональних і морських басейнових стратегій (ЄТС-TN). | Враховуючи накопичений досвід, сприяння розвитку системи управління ЄСДР повинне забезпечуватись шляхом підтримки діяльності ключових виконавців і розробки нових інструментів для посилення комунікації між ключовими учасниками. Ефективна імплементація ЄСДР залежить від якісних і ефективних проектів, тому, враховуючи труднощі, з якими стикаються потенційні бенефіціари проекту, існує потреба в підтримці залучення різних джерел фінансування для реалізації Стратегії ЄС. |
1.2 Обґрунтування фінансових асигнувань
Обґрунтування фінансових асигнувань (тобто підтримки ЄС) на кожну тематичну ціль та, у деяких випадках, на кожний пріоритет фінансування підготовлено відповідно до тематичних вимог щодо сконцентрованості, з урахуванням результатів попередньої оцінки.
Загальний розмір фінансової допомоги ЄС на впровадження програми співробітництва становить приблизно 222 млн. євро, при цьому розмір внеску ЄФРР становить приблизно
202 млн. євро, а розмір внеску ІПД - приблизно 20 мільйонів, що більш детально представлено в розділі 3 (План фінансування). Додаткові інвестиції будуть здійснюватися за рахунок державного та приватного фінансування. Після інтеграції коштів ЄІС загальна допомога ЄС на підтримку впровадження програми співробітництва становить приблизно 232 млн. євро. Зведена таблиця всіх витрат ЄС на підтримку впровадження програми та відповідних національних внесків представлена в окремому документі, що додається до цього документа.
Під час планування бюджету варто зважати на те, що програма співробітництва передбачає фінансування, головним чином, заходів "помірного характеру", таких як розробка спільних рамок, транснаціональних інструментів і послуг, підготовка транснаціональних інвестицій, підготовка кадрів та створення потенціалу, а також заходи з поширення результатів, доповнені невеликими інвестиціями в матеріальні активи. Фізичні інфраструктурні типи інвестицій не входять до рамок програми співробітництва.
Фінансові асигнування на обрані тематичні цілі TЦ1, ТЦ6, TЦ7 та TЦ11 відображають пріоритети, визначені програмним Комітетом, і враховують досвід програмного періоду за 2007-2013 рр. та результати робіт у перспективних сферах політики, таких як інновації та захист навколишнього середовища, а також враховують тематичні питання, які становлять значний інтерес, але не були безпосередньо охоплені попередньою програмою співробітництва, зокрема, енергетична безпека, навички та знання, а також підтримка управління та впровадження ЄСДР.
Досвід впровадження програми транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи протягом 2007-2013 рр. показав, що найкращих показників досягнуто в пріоритетних напрямках 1 (Інновації) та 2 (Захист навколишнього середовища), хоча до кінця періоду програми значних результатів також досягнуто за іншими двома пріоритетними напрямками (3. Доступність та 4. Сталий розвиток). В рамках виконання пріоритету 3 (Доступність) залучення зацікавлених сторін у сфері транспорту було складнішим, ніж очікувалося. З іншого боку, зацікавленість країн ІПД до питань транспорту та мобільності виявилася досить жвавою.
Враховуючи попередній досвід та необхідність врахування нових тем в рамках програми співробітництва, Програмний Комітет прийняв стратегічне рішення щодо розподілу фінансових ресурсів:
Приблизно 28% коштів від фонду ЄФРР та близько 27% коштів від фонду ІПД виділені на тематичну ціль (1) "Розвиток у сфері досліджень, технологій та інновацій", зокрема, на виконання пріоритету фінансування 1b). Цей напрямок охоплює такі питання, як інновації, передача технологій, підприємництво,
підвищення потенціалу бізнесу та соціальні інновації, які повинні бути вирішені за допомогою програми співробітництва. Іншим поясненням такого вибору також є міжсекторальний характер інновацій.
32% коштів від ЄФРР та близько 31% коштів від ІПД виділені на тематичну ціль (6) "Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів", зокрема, на виконання пріоритетів фінансування 6b), 6c) та 6d). Найбільші фінансові асигнування обґрунтовані наявністю великого попиту на спільні транснаціональні дії та підходи у цій сфері, а Дунайська транснаціональна програма повинна сприяти інтеграції політики у низці тісно взаємопов'язаних сфер діяльності, таких як стале використання природної та культурної спадщини і ресурсів, відновлення екологічних коридорів, управління водними ресурсами, запобігання ризику виникнення повеней та управління ризиками стихійних лих.
21% коштів від ЄФРР та близько 20% коштів від ІПД виділені на тематичну ціль (7) "Сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення стримуючих факторів розвитку в ключових мережевих інфраструктурах", зокрема, на виконання пріоритетів фінансування 7с) та 7е). Цей напрямок охоплює такі питання, як розвиток розумних і сталих транспортних систем із низьким вмістом вуглецю, збалансована доступність міських і сільських територій, енергетична безпека та енергоефективність. Оскільки програма співробітництва передбачає надання підтримки у впровадженні заходів "помірного характеру" та повинна лише доповнювати інші європейські ініціативи та програми, меншого розміру асигнування, порівнюючи з асигнуваннями в сфері інновацій та захисту навколишнього середовища, є виправданими. Варто також враховувати, що енергетична безпека є новою темою для програми, що пояснює практично відсутній досвід впровадження, з точки зору програми транснаціонального співробітництва.
13% коштів від ЄФРР та близько 12% коштів від ІПД виділені на тематичну ціль (11) "Підвищення інституційної спроможності органів державної влади та зацікавлених сторін, а також забезпечення ефективного державного управління", що передбачає розвиток інституційного потенціалу в макрорегіоні, а також надання підтримки в управлінні та впровадженні ЄСДР. Проекти орієнтовані на меншу групу суб'єктів багаторівневого управління передбачають менші витрати (проекти розбудови інституційної спроможності повинні бути менш масштабними), але мають значний фактор впливу.
Крім того, 6% коштів від ЄФРР та 10% коштів від ІПД виділені на Технічну Допомогу.
Загалом, теми "інновації" (у тому числі інвестиції в підвищення рівня знань і навичок) та "захист навколишнього середовища" (у тому числі управління ризиками) є основними пріоритетами Дунайської транснаціональної програми, на які виділено приблизно 60% бюджету програми.
Таблиця 2: Огляд стратегії фінансування програми співробітництва
Пріорит етний напрям ок | Внесок ЄФРР (€) | Відсоток (%) загального внеску ЄС у впровадження програми співробітництва (Фондом) | Тематична ціль /Пріоритет фінансування/ Конкретна ціль | Індикатори результатів відповідно до конкретного індикатора | ||
ЄФРР | ЄІС (у разі доцільності) | ІПД (у разі доцільності) | ||||
1 | 56,586,713.00 | 25.50% | 0.00% | 2.40% | 01 - Розвиток у сфері досліджень, технологій та інновацій 1b – Підтримка досліджень та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко-інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації, підтримуючи технологічні та прикладні дослідження, експериментальні напрями, початкові заходи з перевірки продукції, посилені виробничі спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. 1.1 - Покращення рамкових умов для інновацій (коротка назва). Покращення інституційних та інфраструктурних рамкових умов, а також вдосконалення інструментів політики у сфері досліджень та інновацій з метою забезпечення більш широкого доступу до знань, необхідних для розвитку нових технологій і соціального виміру інновацій. 1.2 - Підвищення компетенції для бізнесу та соціальних інновацій (коротка назва). Вдосконалення інноваційних навчальних систем з метою підвищення компетентності працівників у бізнесі, покращення підприємницької культури та навчання, що сприяє кращому задоволенню соціальних потреб і наданню послуг загального значення. | [1.1, 1.2] |
2 | 64,670,530.00 | 29.14% | 0.00% | 2.74% | 06 - Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів 6b – Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених Державами-членами, що потребують фінансування, які виходять за рамки таких вимог. 2.1 - Покращення транснаціонального управління водними ресурсами та запобігання паводкам (коротка назва). Зміцнення спільних та інтегрованих підходів до подальшого | [2.1, 2.2, 2.3, 2.4] |
Пріорит етний напрям ок | Внесок ЄФРР (€) | Відсоток (%) загального внеску ЄС у впровадження програми співробітництва (Фондом) | Тематична ціль /Пріоритет фінансування/ Конкретна ціль | Індикатори результатів відповідно до конкретного індикатора | ||
ЄФРР | ЄІС (у разі доцільності) | ІПД (у разі доцільності) | ||||
розвитку та впровадження планів управління басейном річки в державах-партнерах відповідно до Загального плану управління басейном річки Дунай з метою покращення транснаціонального управління водними ресурсами та попередження небезпеки повеней, що сприяє сталому забезпеченню екосистемних послуг. 6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. 2.2 - Сприяння сталому використанню природної і культурної спадщини та ресурсів (коротка назва). Зміцнення спільних та інтегрованих підходів до збереження та управління різноманіттям природної і культурної спадщини та ресурсами Дунайського регіону як основну стратегію сталого розвитку та зростання. 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Натура 2000 та зелену інфраструктуру. 2.3 - Сприяння відновленню та управлінню екологічними коридорами (коротка назва). Забезпечення ефективних підходів до збереження, відтворення та управління біокоридорами та водно-болотними угіддями, що мають міжнародне значення, з метою сприяння кращому охоронному стану екосистем європейського значення. 2.4 - Підвищення готовності до управління ризиками охорони навколишнього середовища (коротка назва). Створення та розвиток більш ефективної системи управління охороною навколишнього середовища, спрямованої на подолання надзвичайних ситуацій та підвищення готовності органів державної влади та організацій цивільного захисту, що сприяє зменшенню ризиків і впливу на екосистемні послуги, біорізноманіття та здоров'я людей. | ||||||
3 | 42,440,035.00 | 19.12% | 0.00% | 1.80% | 07 - Сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення стримуючих факторів розвитку в ключових мережевих інфраструктурах 7c - Розробка та вдосконалення екологічних (з низьким рівнем шуму) та низьким вмістом вуглецю транспортних систем, у тому числі внутрішні водні шляхи і морський транспорт, порти, мультимодальні сполучення, інфраструктури аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності. | [3.1, 3.2] |
Пріорит етний напрям ок | Внесок ЄФРР (€) | Відсоток (%) загального внеску ЄС у впровадження програми співробітництва (Фондом) | Тематична ціль /Пріоритет фінансування/ Конкретна ціль | Індикатори результатів відповідно до конкретного індикатора | ||
ЄФРР | ЄІС (у разі доцільності) | ІПД (у разі доцільності) | ||||
3.1 - Підтримка розвитку екологічних і безпечних транспортних систем, а також забезпечення збалансованої доступності міської та сільської місцевості (коротка назва). Поліпшення планування, координації та практичних рішень для екологічної, низьковуглецевої та більш безпечної транспортної мережі та послуг в регіоні програми, що сприяє збалансованій доступності міських і сільських територій. 7e - Підвищення енергоефективності та безпеки постачання шляхом розробки інтелектуальних систем розподілу, зберігання та передачі енергії, а також за допомогою інтеграції розподіленої генерації електроенергії з відновлювальних джерел. 3.2 - Поліпшення енергетичної безпеки та енергоефективності (коротка назва). Сприяння енергетичній безпеці та енергоефективності регіону шляхом підтримки спільних регіональних рішень та стратегій щодо зберігання і розподілу енергії, з метою підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії. | ||||||
4 | 26,272,403.00 | 11.84% | 0.00% | 1.11% | 11 - Підвищення інституційної спроможності органів державної влади та зацікавлених сторін, а також забезпечення ефективного державного управління 11a - Підвищення інституційної спроможності органів державної влади та зацікавлених сторін, забезпечення ефективного державного управління шляхом зміцнення інституційного потенціалу та ефективності роботи державних адміністрацій і громадських служб, пов'язаних із впровадженням ЄФРР, а також підтримка заходів, що впроваджуються в рамках Європейського Соціального Фонду (ЄСФ) , з метою зміцнення інституційного потенціалу та ефективності державного управління. 4.2 - Надання підтримки в управлінні та впровадженні ЄСДР (коротка назва). Поліпшення системи управління, можливостей та спроможності державних інституцій та ключових суб'єктів, що беруть участь у розробці складних транснаціональних проектів, з метою забезпечення більш ефективного впровадження ЄСДР. 4.1 - Підвищення інституційної спроможності для вирішення основних соціальних проблем (коротка назва). Зміцнення багаторівневого та транснаціонального управління, а також інституційної спроможності, та забезпечення життєздатних інституційних і правових рамок | [4.1, 4.2] |
Пріорит етний напрям ок | Внесок ЄФРР (€) | Відсоток (%) загального внеску ЄС у впровадження програми співробітництва (Фондом) | Тематична ціль /Пріоритет фінансування/ Конкретна ціль | Індикатори результатів відповідно до конкретного індикатора | ||
ЄФРР | ЄІС (у разі доцільності) | ІПД (у разі доцільності) | ||||
для більш ефективного, ширшого та поглибленого транснаціонального співробітництва в країнах Дунайського регіону, що мають серйозні соціальні проблеми. 11c - Розробка та координація макрорегіональних і морських басейнових стратегій (ЄТС-TN). 4.2 - Надання підтримки в управлінні та впровадженні EUSDR (коротка назва). Поліпшення системи управління, можливостей та спроможності державних інституцій та ключових суб'єктів, що беруть участь у розробці складних транснаціональних проектів, з метою забезпечення більш ефективного впровадження EUSDR. | ||||||
5 | 12,125,724.00 | 5.46% | 0.00% | 0.89% | 5.1 - Забезпечення ефективної та безперешкодної імплементації Дунайської Транснаціональної Програми. | [-] |
2. Пріоритетні напрями
2.A Опис пріоритетних напрямів за винятком технічної допомоги
Номер пріоритетного напряму | 1 | |||
Назва пріоритетного напряму | Інноваційність та Дунайському регіоні | соціальна | відповідальність | в |
| Весь пріоритетний напрям буде впроваджуватися виключно за допомогою фінансових інструментів |
| Весь пріоритетний напрям буде впроваджуватися виключно за допомогою фінансових інструментів, створених на рівні ЄС |
| Весь пріоритетний напрям буде впроваджуватися за допомогою місцевого розвитку під керівництвом громади |
2.A.2 Обґрунтування встановлення пріоритетного напряму, що охоплює більше однієї тематичної цілі (у разі доцільності)
Не застосовується
2.A.3 Фонди та основа розрахунку внесків ЄС
Фонд | Основа розрахунку (загальні допустимі витрати або допустимі державні витрати) |
ЄФРР | Всього |
ІПД | Всього |
2.A.4 – Пріоритет фінансування
Номер пріоритету фінансування | 1b |
Назва пріоритету фінансування | Сприяння виробничим інвестиціям у дослідження та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко-інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання |
Номер пріоритету фінансування | 1b |
попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації, підтримуючи технологічні та прикладні дослідження, експериментальні напрями, початкові заходи з перевірки продукції, посилені виробничі спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. |
2.A.5 Конкретні цілі, що відповідають пріоритету фінансування та очікувані результати
Номер конкретної цілі | 1.1 |
Назва конкретної цілі | Покращення рамкових умов для інновацій (коротка назва). Покращення інституційних та інфраструктурних рамкових умов, а також вдосконалення інструментів політики у сфері досліджень та інновацій з метою забезпечення більш широкого доступу до знань, необхідних для розвитку нових технологій і соціального виміру інновацій. |
Результати, яких держави-члени очікують досягнути з допомогою ЄС | Відомо, що інноваційна спроможність та сталі структури для досліджень та інновацій визначаються взаємозв'язком основних факторів, які дозволяють перетворити знання на нові продукти, процеси та організаційні форми, що, в свою чергу, сприяють економічному розвитку та зростанню. Основу інновацій становлять наука, технології та нетехнологічний потенціал до інституційної спроможності, тобто якісне державне управління інноваціями, відмінна дослідницька інфраструктура, ефективні інститути передачі технологій, надійна банківська та фінансова системи, професійна (вища) освіта та навчальні системи, а також сприятливе середовище для інновацій. Покращення інноваційної структури, зокрема, інституційного співробітництва, інструментів політики та налагодження практичної взаємодії між підприємствами, науково-дослідницькими установами, вищою освітою, державним сектором та користувачами (чотиривимірний підхід) є основним викликом для більшості частин Дунайського регіону, як зазначено в розділі аналізу. Слабка співпраця між науковими центрами, освітою, органами державної влади та МСП становлять основну проблему для перетворення наукових результатів на комерційний успіх та забезпечення більш широкого доступу до знань. Транснаціональне співробітництво може відігравати важливу роль у розробці спільних орієнтирів, засад та інструментів (політичних інструментів), шляхом |
Номер конкретної цілі | 1.1 |
Назва конкретної цілі | Покращення рамкових умов для інновацій (коротка назва). Покращення інституційних та інфраструктурних рамкових умов, а також вдосконалення інструментів політики у сфері досліджень та інновацій з метою забезпечення більш широкого доступу до знань, необхідних для розвитку нових технологій і соціального виміру інновацій. |
об'єднання ключових суб'єктів, у тому числі державні установи, науково-технічні установи, МСП та установи передачі технологій, а також фінансування практичних пілотних заходів з вивчення та оцінки практичного значення транснаціональних інструментів і послуг. Основними запланованими результатами є: Поліпшення стратегічних рамок та налагодження співробітництва з метою створення відмінної дослідницької інфраструктури в Дунайському регіоні. Проведення ефективних спільних заходів у сфері досліджень та інновацій, а також підтримка розвитку взаємодії між підприємствами, науково-дослідними центрами, професійною і вищою освітою та державним сектором, з метою покращення комерційного використання результатів досліджень, сприяння передачі технологій та розширення доступу до знань. Підвищення рівня координації та розробка практичних рішень для кластерної політики і транснаціонального кластерного співробітництва, з метою забезпечення інноваційного розвитку в технологічних сферах (наприклад, екологічні технології та енергоефективність) та нетехнологічних сферах (інновації в сфері послуг, соціальні інновації) на основі підходу розумної спеціалізації (RIS3). Поліпшення стратегічних рамок та розробка практичних рішень щодо вирішення факторів стимулюючих факторів розвитку, які перешкоджають інноваційному розвитку малого та середнього бізнесу, наприклад, кращий доступ до фінансування інноваційної діяльності, підтримка розвитку інноваційних стартапів та допомога в управлінні правами інтелектуальної власності. Особлива увага повинна приділятися суміжним питанням, що становлять загальний інтерес, зокрема, екологічним інноваціям (наприклад, адаптація до зміни клімату, зменшення впливу на ресурси), соціальним інноваціям (наприклад, задоволення соціальних потреб, пов'язаних із демографічними змінами, старінням населення) та інноваціям у сфері послуг (наприклад, підвищення рівня зайнятості та розвиток наукомістких культурних і творчих |
Номер конкретної цілі | 1.1 |
Назва конкретної цілі | Покращення рамкових умов для інновацій (коротка назва). Покращення інституційних та інфраструктурних рамкових умов, а також вдосконалення інструментів політики у сфері досліджень та інновацій з метою забезпечення більш широкого доступу до знань, необхідних для розвитку нових технологій і соціального виміру інновацій. |
індустрій), які є пріоритетом для програми і які можуть бути вирішені на різних рівнях. Участь в ініціативах щодо співробітництва є досить непропорційною в Дунайському регіоні, особливо суб'єкти та організації з менш розвинутих країн Дунайського регіону повинні більше залучатися до процесів співробітництва та відповідних мереж. |
Назва конкретної цілі | 1.2 |
Номер конкретної цілі | Підвищення компетенції для бізнесу та соціальних інновацій (коротка назва). Вдосконалення інноваційних навчальних систем з метою підвищення компетентності працівників у бізнесі, покращення підприємницької культури та навчання, що сприяє кращому задоволенню соціальних потреб і наданню послуг загального значення. |
Результати, яких держави-члени очікують досягнути з допомогою ЄС | Ціль розширює коло класичних представників у сфері інновацій та передбачає подолання розриву між освітою, установами та розробниками політики на всіх рівнях. Транснаціональні дії повинні зміцнювати міждисциплінарні зв'язки між відповідними суб'єктами, зокрема, особами, що приймають рішення, освітніми та навчальними центрами, науково-дослідними установами, бізнесом, організаціями ринку праці. |
Очевидно, що існує значна сукупна взаємодія між знаннями, навичками та інноваціями. Кваліфіковані люди відіграють вирішальну роль в розвитку інновацій завдяки новим знанням, які вони здобувають, впровадженню та розвитку існуючих ідей, а також завдяки їх здатності підвищувати свій рівень компетентності та адаптуватися до змін середовища. | |
У деяких частинах Дунайського регіону відсутність привабливих робочих місць для висококваліфікованих людей призводить до відтоку мізків молодих і добре освічених людей, що може бути обумовлено розвитком |
Назва конкретної цілі | 1.2 |
Номер конкретної цілі | Підвищення компетенції для бізнесу та соціальних інновацій (коротка назва). Вдосконалення інноваційних навчальних систем з метою підвищення компетентності працівників у бізнесі, покращення підприємницької культури та навчання, що сприяє кращому задоволенню соціальних потреб і наданню послуг загального значення. |
навчальної та соціально інноваційної культури на рівні місцевого бізнесу. Крім того, Дунайський регіон має краще використовувати наявний потенціал старіючого суспільства. Відповідні тренінги та навчання повинні дозволяти всім людям адаптуватися до соціально-економічних змін та отримувати необхідну кваліфікацію, якої потребує економіка, що базується на знаннях. Крім того, основним орієнтиром повинні бути соціальні інновації та соціальні послуги. У зв'язку з тривалим процесом трансформації та низьким рівнем спроможності, міграцією робочої сили, демографічними змінами у багатьох постсоціалістичних країнах Дунайського регіону, багато соціальних послуг не надаються в соціальній сфері, а також в сфері охорони здоров'я та освіти. Тому існує потреба в застосуванні інноваційних підходів для гарантування послуг, що становлять загальний інтерес. В цілому, транснаціональні дії повинні забезпечувати сприятливе середовище в сфері освіти та професійної підготовки з конкретною метою підвищити рівень знань та компетенції, навичок інновацій та творчості, ділових і комунікаційних навичок, що, в свою чергу, дозволить посилити (соціальні) інновації в Дунайському регіоні. Такі дії передбачають наступні результати: Покращення навчального процесу та розробка практичних рішень щодо адаптації людських ресурсів до технологічних змін і вимог ринку. Поліпшення політики та практичних рішень щодо підприємницької культури та навчання. Створення розвинутої культури підприємництва, вдосконалення навичок і компетенцій для інноваційного підприємництва, включаючи гендерні аспекти, а також вирішення питання високоякісного |
Назва конкретної цілі | 1.2 |
Номер конкретної цілі | Підвищення компетенції для бізнесу та соціальних інновацій (коротка назва). Вдосконалення інноваційних навчальних систем з метою підвищення компетентності працівників у бізнесі, покращення підприємницької культури та навчання, що сприяє кращому задоволенню соціальних потреб і наданню послуг загального значення. |
початкового та середнього навчання. Зміцнення спроможності так званих підтримуючих організацій. Покращене середовище, вищий рівень навичок і компетенції сприятимуть розвитку соціальних інновацій та соціальних послуг, що дозволить забезпечити краще задоволення соціальних потреб та подальше підвищення рівня спроможності регіонів і державних установ долати нові виклики, зокрема, ті, що виникають в результаті демографічних змін, міграції та витоку мізків, а також покращене надання послуг, що становлять загальний інтерес. Формування спільних освітніх пропозицій у конкретних сферах, що становлять інтерес (наприклад, у сфері стабільно розвиваючої транспортної системи). Вдосконалені системи інституційного навчання та розбудови потенціалу державного управління для кращого вирішення питань інноваційних процесів. Оскільки ця конкретна ціль відповідає тематичній цілі 1 (дослідження та інновації), акцент зроблено на "інноваційні системи навчання" (питання більш широких сфер, зокрема, освіти, професійної освіти, підготовки та підвищення кваліфікації, без безпосереднього зв'язку з інноваціями можуть вирішуватися в рамках цілі TЦ 11 "Управління"). |
2.A.6 Заходи, впровадження яких підтримується в рамках пріоритету фінансування (за пріоритетом фінансування)
2.A.6.1 Види та приклади заходів, у реалізації яких надаватиметься підтримка, а також їх вплив на конкретні цілі, у тому числі, визначення основних цільових груп, конкретних цільових територій та бенефіціарів.
Пріоритет фінансуванн я | 1b - Сприяння дослідженням та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко- інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації та підтримка технологічних та прикладних досліджень, експериментальних напрямів, початкових заходів з перевірки продукції, посилення виробничої спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. |
У відповідності з моделлю SFC2014 (Європейська система управління фондами) в наступній частині наведено огляд видів заходів, впровадженню яких сприятиме програма співробітництва. Відповідний огляд доповнений орієнтовними тематичними прикладами. За пріоритетом фінансування 1b можуть фінансуватися наступні види заходів: Розробка спільних орієнтирів, засад і стратегій, розробка та практичне впровадження транснаціональних інструментів і послуг, підготовка транснаціональних інвестицій, пілотних заходів, у тому числі невеликі інвестиції, розробка та проведення тренінгів і заходів з розбудови потенціалу, підготовка та розповсюдження супровідної інформації, заходи з популяризації ( Див. Пункт 1.1.1.12). Наступні орієнтовні приклади заходів можуть розглядатися як такі, що сприятимуть досягненню конкретної цілі № 1.1. Поліпшення рамкових умов для інноваційного розвитку. Сприяння розвитку науково-дослідницької інфраструктури в Дунайському регіоні, перш за все у формі спільного планування та управління дослідницькими інфраструктурами з транснаціональною сферою дії (а не фізичним будівництвом). Крім того, Дунайська транснаціональна програма також може підтримувати спільні заходи для конкретної та/ або меншої дослідницької інфраструктури з метою її вдосконалення. Надання підтримки у покращенні координації кластерної політики та проектів кластерного співробітництва, які сприяють розробці спільних інновацій та спільних підходів розумної спеціалізації в технологічних і нетехнологічних сферах, наприклад, розвиток та поширення кластерних ініціатив шляхом проведення спільного навчання, спільних досліджень ринку та координації програм підтримки кластерів. Соціальні кластери також можуть враховуватись. Кластерна політика може бути пов'язана з подальшою розробкою підходів розумної спеціалізації та концепцій «розумних регіонів» шляхом передачі знань та розбудови спроможності органів влади, відомств, соціальних та економічних | |
Пріоритет фінансуванн я | 1b - Сприяння дослідженням та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко- інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації та підтримка технологічних та прикладних досліджень, експериментальних напрямів, початкових заходів з перевірки продукції, посилення виробничої спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. |
партнерів, освітньої та дослідницької спільноти, з метою повного використання потенціалу для розумної спеціалізації в Дунайському регіоні. Розробка і впровадження стратегій та інструментів для забезпечення кращого доступу до фінансування інновацій та підтримки інноваційних стартапів. Можуть бути підтримані спільні зусилля, направлені на вдосконалення інструментів, необхідних для кращого фінансування інноваційних малих і середніх підприємств, стартапів, створення нових робочих місць, інтернаціоналізацію, доступ до нових ринків. Вивчення інноваційних методів фінансування (наприклад, поліпшена координація національних, регіональних та європейських фондів, фінансування фізичними особами тощо). Орієнтиром можуть бути творчі індустрії, зелені технології, екологічна індустрія та культурні інкубатори. Розробка та впровадження стратегій, що охоплюють інноваційні ідеї з практичною цінністю, та забезпечення спільної роботи винахідників з підприємцями, що мають досвід у розвитку бізнесу, з тим, щоб ці ідеї могли стати комерційно успішними; Розробка та адаптація законодавства з метою підтримки успішної реалізації інноваційних ідей на практиці; проведення спільних заходів, спрямованих на підвищення рівня знань про інтелектуальну власність. Сприяння спільній науково-дослідній та інноваційній діяльності та розвитку відповідних мереж між підприємствами, науково-дослідними центрами, центрами інформаційних технологій, освітою та вищою освітою, державним сектором і користувачами для подальшого розвитку інноваційних екологічних технологій та спільних стандартів і критеріїв ефективності використання ресурсів, у тому числі технології енергоефективності та міжнародне управління водними ресурсами, а також покращення комерційного використання результатів досліджень. Розробка нових відкритих інноваційних підходів залучення чотирьох сторін. Створення транснаціональних мереж між відповідними партнерами з метою розробки та впровадження продуктів, послуг і моделей для задоволення соціальних потреб і створення нових соціальних відносин або налагодження співробітництва. Наприклад, дослідження в сфері охорони здоров'я можуть заохочуватися з метою надання більш повної інформації особам, що приймають рішення, та практичного використання. Підтримка спільних зусиль, направлених на посилення спроможності так званих підтримуючих організацій у сфері послуг та інструментів, пов'язаних з інноваціями. | |
Пріоритет фінансуванн я | 1b - Сприяння дослідженням та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко- інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації та підтримка технологічних та прикладних досліджень, експериментальних напрямів, початкових заходів з перевірки продукції, посилення виробничої спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. |
Зазначені орієнтовні заходи є лише прикладами заходів, які можуть бути виконані в рамках проектів. Очікується, що проекти будуть розроблятися цілісно та охоплювати більше заходів, а не орієнтуватися виключно на одному заході. Наступні орієнтовні приклади заходів можуть розглядатися як такі, що сприятимуть досягненню конкретної цілі № 1.2. Підвищення компетенції для бізнесу та соціальних інновацій. Підтримка взаємного навчання та співробітництва з метою підвищення кваліфікації працівників і роботодавців, щоб вони краще адаптувалися до технологічних змін та вимог ринку (наприклад, інноваційне навчання на основі роботи). Розробка та впровадження стратегій, спрямованих на заохочення молоді працювати в сфері науки та інновацій, а також розвиток молодіжного підприємництва ("інноваційна молодь", розширення можливостей для молоді). Підтримка спільного розвитку навичок та знань з метою впровадження соціальних інновацій та інноваційних систем навчання у сфері соціальних послуг; подвійна професійна освіта за соціальними спеціальностями, наприклад, для людей похилого віку та людей з особливими потребами; розвиток навичок та інноваційних послуг у таких сферах, як міграція, охорона здоров'я та старіння; бізнес-інкубація, інновації на робочих місцях. Створення міждисциплінарних мереж та розробка спільних транснаціональних інформаційно-тренінгових заходів з метою покращення відповідних кваліфікацій та компетенцій. Розробка спільних інструментів і послуг, необхідних для підвищення компетенції для інноваційного підприємництва, вдосконалення навичок інноваційної культури та інноваційного менеджменту, підвищення спроможності стартапів. Підвищення обізнаності про навчальні системи для розвитку відкритих інновацій. Підтримка освітнього процесу та практичних інноваційних підходів до середньої спеціальної освіти з метою реформування освітніх систем. Розбудова потенціалу державного управління для здійснення інноваційних державних закупівель, щоб сприяти залученню ринку інноваційних продуктів та послуг. | |
Пріоритет фінансуванн я | 1b - Сприяння дослідженням та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко- інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації та підтримка технологічних та прикладних досліджень, експериментальних напрямів, початкових заходів з перевірки продукції, посилення виробничої спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. |
Підтримка стратегічних підходів транснаціональних освітніх і навчальних мереж у вищих навчальних закладах для кращого поєднання академічної та ділової кваліфікації. Зазначені орієнтовні заходи є лише прикладами заходів, які можуть бути виконані в рамках проектів. Очікується, що проекти будуть розроблятися цілісно та охоплювати більше заходів, а не орієнтуватися виключно на одному заході. 2.1.3.3. Основні цільові групи та бенефіціари, яким надаватиметься підтримка в рамках виконання пріоритету фінансування Основними цільовими групами є державні та приватні суб'єкти, які користуються транснаціональними досягненнями, такими як інтеграція політики, передача знань та розбудова потенціалу, конкретні рішення у сфері інновацій, дослідження, передача технологій, кластери, розвиток МСП, соціальні інновації та кваліфікація. Бенефіціарами за своєю правовою формою є місцеві, регіональні та національні державні органи / установи, органи публічної влади, EGTC (Європейська група територіального співробітництва), міжнародні та громадські організації. Бенефіціари тематично згруповані серед місцевих регіональних та національних державних органів і організацій, створених і керованих органами державної влади, відповідальними за дослідження, інновації, освіту, професійну освіту та професійну підготовку (Vacational Education Training). Бенефіціарами також є секторальні відомства і відомства регіонального розвитку, мережі, кластери та асоціації, науково-дослідні установи, університети з дослідницькою базою, організації з підтримки бізнесу (наприклад, торгово-промислова палата, центри бізнес-інновацій, центри інформаційних технологій), вищі навчальні заклади, навчально-виховні центри та школи, неурядові організації, приватні підприємства, у тому числі малі та середні підприємства. 2.1.3.4. Конкретні території, охоплені пріоритетом фінансування. Конкретні території не визначені. Програма охоплює весь регіон. | |
2.A.6.2 Основні принципи вибору заходів.
Пріоритет фінансування | 1b - Сприяння дослідженням та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко-інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації, підтримуючи технологічні та прикладні дослідження, експериментальні лінії, початкові заходів з перевірки продукції, посилені виробничі спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. |
Вибір заходів буде здійснюватися відповідно до статті 12 Регламенту ЄТС (ЄС) № 1299/2013. Керівні принципи відбору проектів описані в пункті 5.3.3 програми співробітництва і тут не дублюються. Детальні критерії оцінювання будуть викладені та надані потенційним заявникам у посібнику програми та зазначені в погоджених додатках. | |
2.A.6.3 Заплановане використання фінансових інструментів (у разі доцільності)
Пріоритет фінансуванн я | 1b - Сприяння дослідженням та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко-інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації, підтримуючи технологічні та прикладні дослідження, експериментальні напрями, початкові заходи з перевірки продукції, посилені виробничі спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. |
Не застосовується | |
2.A.6.4 Заплановане використання основних проектів (у разі доцільності)
Пріоритет фінансування | 1b - Сприяння дослідженням та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко-інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації, підтримуючи технологічні та прикладні дослідження, експериментальні напрями, початкові заходи з перевірки продукції, посилені виробничі спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. |
Не застосовується | |
2.A.6.5– Результати впровадження проекту (за напрямом фінансування) Таблиця 4: Загальні та специфічні результати
Пріоритет фінансуван ня | 1b - Сприяння дослідженням та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко-інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації, підтримуючи технологічні та прикладні дослідження, експериментальні лінії, початкові заходи з перевірки продукції, посилені виробничі спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. | ||||
Номер | Індикатор | Одиниця вимірювання | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
CO04 | Підтримка виробництва: кількість підприємств, які отримують нефінансову підтримку. | Підприємства | 450.00 | Система моніторингу | щорічно |
CO26 | Дослідження, інновації: кількість підприємств, що співпрацюють з науково-дослідними установами. | Підприємства | 450.00 | Система моніторингу | щорічно |
P01 | Кількість розроблених та/ або впроваджених стратегій вдосконалення інституційних та інфраструктурних засад для досліджень та інновацій. | Од. | 14.00 | Система моніторингу | щорічно |
P02 | Кількість розроблених та/ або впроваджених інструментів для вдосконалення інституційних та інфраструктурних засад для досліджень та інновацій. | Од. | 28.00 | Система моніторингу | щорічно |
P03 | Кількість розроблених та/ або впроваджених пілотних заходів щодо вдосконалення інституційних та інфраструктурних засад для досліджень та інновацій. | Од. | 7.00 | Система моніторингу | щорічно |
P04 | Кількість розроблених та/ або впроваджених стратегій підвищення компетентності працівників у бізнесі та зміцнення підприємницьких навичок. (підприємливості) | Од. | 13.00 | Система моніторингу | щорічно |
P05 | Кількість розроблених та/ або впроваджених інструментів для підвищення компетентності працівників у бізнесі та зміцнення підприємницьких навичок. (підприємливості) | Од. | 26.00 | Система моніторингу | щорічно |
P06 | Кількість розроблених та/ або впроваджених пілотних заходів щодо підвищення компетентності працівників у бізнесі та зміцнення підприємницьких навичок. (підприємливості) | Од. | 7.00 | Система моніторингу | щорічно |
Пріоритет фінансуван ня | 1b - Сприяння дослідженням та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко-інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації, підтримуючи технологічні та прикладні дослідження, експериментальні лінії, початкові заходи з перевірки продукції, посилені виробничі спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення. | ||||
Номер | Індикатор | Одиниця вимірювання | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
P07 | Кількість документально зафіксованих пільних навчальних заходів у впроваджених заходах. | Од. | 81.00 | Система моніторингу | щорічно |
2.A.7 Система показників ефективності
Таблиця 5: Система показників ефективності пріоритетних напрямів
Пріоритетний напрям | 1 - Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні | ||||||
Код | Тип індикат ора | Індикатор або ключовий етап впровадження | Одиниця вимірювання, у разі доцільності | Показник за 2018 р. | Кінцева ціль (2023) | Джерело даних | Обгрунтування актуальності індикатора, у разі доцільності |
FI1 | F | Загальна сума допустимих витрат ЄК на пріоритетний напрямок 1 | євро | 2,063,929 | 72,826,617.00 | ОС | Фінансові індикатори системи показників ефективності, зокрема, "Загальна сума допустимих витрат, занесена до бухгалтерської системи сертифікуючого органу та завірена органом", для відповідного пріоритетного напрямку, безпосередньо пов'язані з інформацією, зазначеною в розділі 3 КП (План фінансування). Значення показників за 2018 рік забезпечує досягнення цілі n + 3 за 2018 рік відповідно до річних зобов'язань для ЄФРР та ІПД, зазначених у пункті 3.1 КП. |
KIS | I | Кількість документально зафіксованих спільних навчальних заходів (в погоджених проектах) | Од. | 17 | 81.00 | КО (моніторинг ова система) | Ключовий етап впровадження відповідає кількості документально зафіксованих взаємодій у погоджених додатках. Очікується, що кожний проект буде, в першу чергу, розвивати та документально фіксувати принаймні три навчальні взаємодії. Очікується, що деякі партнери проекту та, у разі потреби, також зовнішні організації будуть залучатися до навчальної взаємодії. |
Пріоритетний напрям | 1 - Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні | ||||||
Код | Тип індикат ора | Індикатор або ключовий етап впровадження | Одиниця вимірювання, у разі доцільності | Показник за 2018 р. | Кінцева ціль (2023) | Джерело даних | Обгрунтування актуальності індикатора, у разі доцільності |
Під час оцінки виконання індикатора буде враховуватися кількість спільних документально зафіксованих навчальних взаємодій, а не кількість залучених партнерів. | |||||||
P07 | O | Кількість документально зафіксованих навчальних взаємодій у впроваджених заходах | Од. | 0 | 81.00 | КО (моніторинг ова система) | Індикатор буде вимірюватися на основі кінцевих звітів проектів. Вихідний індикатор відноситься до 60% фінансових асигнувань на пріоритет, оскільки кожний проект пріоритету має розробити та документувати три спільні навчальні взаємодії. |
Додаткова якісна інформація про створення системи показників ефективності
2.A.8 Категорії взаємодій (заходів)
Категорії заходів, що відповідають змісту пріоритетних напрямків, на основі номенклатури, прийнятої Комісією, та орієнтовний розподіл фінансової підтримки Союзу.
Таблиці 6-9: Категорії взаємодій
Таблиця 6: Вимір 1 Сфера заходів
Пріоритетні напрями | 1 - Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні | |
Код | Сума (€) | |
060. Науково-дослідні та інноваційні заходи у державних дослідницьких центрах та експертно-консультаційний центрах, у тому числі створення мереж | 3,095,130.00 | |
062. Передача технологій та співробітництво між університетами та підприємствами, головним чином, на користь МСП | 9,285,394.00 | |
063. Підтримка кластерів та бізнес-мереж, головним чином, на користь МСП | 3,095,132.00 | |
065. Науково-дослідна та інноваційна інфраструктура, процеси, передача технологій та співпраця підприємств, орієнтуючись на низьковуглецеву економіку та стійкість до кліматичних змін | 6,190,262.00 | |
067. Розвиток бізнесу малих і середніх підприємств, підтримка підприємництва та інкубації (у тому числі підтримка спінофф- та спінаут компаній) | 9,285,394.00 | |
117. Забезпечення рівних можливостей усіх вікових груп підвищувати кваліфікацію у формальних і неформальних умовах, підвищення рівня знань, навичок та компетенції робочої сили, а також заохочення до гнучких навчальних програм, у тому числі шляхом профорієнтації та перевірки набутої компетенції. | 15,475,656.00 | |
Пріоритетні напрями | 1 - Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні | |
118. Посилення значення системи освіти та підготовки кадрів на ринку праці, сприяння переходу від освіти до роботи, а також зміцне ння системи професійної освіти, підготовки кадрів та підвищення їх якості, у тому числі через механізми передбачення навичок, адаптації навчальних програм, створення та розвитку навчальних систем без відриву від виробництва, у тому числі подвійні системи навчання та програми стажування. | 15,475,656.00 | |
Таблиця 7: Вимір 2 Форма фінансування
Пріоритетний напрям | 1 - Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні | |
Код | Сума (€) | |
01. Грант без повернення | 61,902,624.00 | |
Таблиця 8: Вимір 3 Тип території
Пріоритетний напрям | 1 - Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні | |
Код | Сума (€) | |
07. Не застосовується | 61,902,624.00 | |
Таблиця 9: Вимір 6 Механізми територіальної реалізації проектів
Пріоритетний напрям | 1 - Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні | |
Код | Сума (€) | |
07. Не застосовується | 61,902,624.00 | |
2.A.9 Огляд запланованого використання технічної допомоги, у тому числі заходи, у разі потреби, щодо посилення адміністративної спроможності органів, залучених до управління та контролю за програмами та роботою бенефіціарів, а також, у разі потреби, заходи щодо підвищення адміністративної спроможності відповідних партнерів для участі у впровадженні програм (у разі доцільності).
Пріоритетний напрям: | 1 - Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні |
Не застосовується | |
Номер пріоритетного напряму | 2 |
Назва пріоритетного напряму | Екологія та культурна відповідальність в Дунайському регіоні |
| Весь пріоритетний напрям буде здійснюватися виключно через фінансові інструменти |
| Весь пріоритетний напрям буде здійснюватися виключно через фінансові інструменти, встановлених на рівні ЄС |
| Весь пріоритетний напрям буде впроваджуватися за допомогою місцевого розвитку під керівництвом громади |
2.A.2 Обґрунтування створення пріоритетного напрямку, що охоплює більше однієї тематичної цілі (у разі доцільності)
Не застосовується
2.A.3 Фонди та основа розрахунку внесків ЄС
Фонд | Основа розрахунку (загальні допустимі витрати або допустимі державні витрати) |
ЄФРР | Всього |
ІПД | Всього |
2.A.4 – Пріоритет фінансування
Номер пріоритету фінансування | 6b |
Назва пріоритету фінансування | Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами-членами, що потребують підтримки, які виходять за рамки таких вимог. |
2.A.5 Конкретні цілі, що відповідають пріоритету фінансування, та очікувані результати
Номер конкретної цілі | 2.1 |
Назва конкретної цілі | Покращення транснаціонального управління водними ресурсами та запобігання паводкам (коротка назва). Зміцнення спільних та інтегрованих підходів до подальшого розвитку та впровадження планів управління басейном річки в державах- партнерах відповідно до загального плану управління басейном річки Дунай з метою покращення транснаціонального управління водними ресурсами та попередження небезпеки виникнення повеней, що сприяє сталому забезпеченню екосистемних послуг. |
Результати, яких держави- члени прагнуть досягнути з допомогою ЄС | Сприяння створенню та/або підтримці екологічних коридорів (наприклад, уздовж основних річкових систем), як це передбачено в рамках конкретної цілі 2.3, безпосередньо пов'язані з управлінням водними ресурсами та контролем факторів ризику навколишнього середовища, таких як зміна клімату та ризики виникнення повеней. Відповідно, програма співробітництва спрямована на фінансову підтримку розвитоку зеленої інфраструктури (що сприяє захисту та відновленню біорізноманіття, а також наданню екосистемних послуг), що також передбачає комплексний спосіб захисту від повеней, і підвищення якості та забезпечення доступності води. Водна політика ЄС в значній мірі базується на Водній Рамковій Директиві, основним елементом якої є плани управління річковим басейном (ПУРБ). Такі плани містять детальний опис яким чином у встановлений термін будуть досягатися цілі щодо річкового басейну (екологічний статус, кількісний статус, хімічний статус та цілі природоохоронних територій). Таким чином, ПУРБ забезпечують загальний контекст для управління водними ресурсами в Дунайському регіоні, у тому числі усунення прогалин, організацію заходів та визначення цілей. Кошти програми співробітництва повинні бути спрямовані в рамках контексту відповідних ПУРБ. Плани управління річковим басейном визначають шлях до забезпечення, принаймні, належного стану всіх вод басейну Дунаю. У Дунайському регіоні всі країни (у тому числі країни, що не є членами ЄС) розробляють свої національні плани управління. Оскільки такі плани повинні розроблятися для кожного річкового басейну (національні плани з управління |
Номер конкретної цілі | 2.1 |
Назва конкретної цілі | Покращення транснаціонального управління водними ресурсами та запобігання паводкам (коротка назва). Зміцнення спільних та інтегрованих підходів до подальшого розвитку та впровадження планів управління басейном річки в державах- партнерах відповідно до загального плану управління басейном річки Дунай з метою покращення транснаціонального управління водними ресурсами та попередження небезпеки виникнення повеней, що сприяє сталому забезпеченню екосистемних послуг. |
річковими басейнами), країни також співпрацюють у цьому напрямку на міжнародному рівні з метою обговорення та узгодження транскордонного аспекту управління водними ресурсами. Для подальшого захисту та покращення стану всіх вод і з метою забезпечення сталого та довгострокового використання водних ресурсів існує потреба в забезпеченні більш ефективної координації та співробітництва на транснаціональному рівні, а також об'єднанні зусиль існуючих органів. Крім того, на основі директиви ЄС про оцінку і управління ризиками затоплення та враховуючи часті загрози виникнення повеней в басейні річки Дунай (2002, 2005, 2006, 2009, 2010 та 2013 роки), існує потреба в розробці плану управління ризиками виникнення повеней, який повинен бути тісно взаємопов'язаний з планами управління річковим басейном. Таким чином, спільні плани щодо управління водними ресурсами та захисту від повеней є ключовими інструментами для адаптації водного господарства до зміни клімату, а також вирішення проблеми дефіциту води та посухи. Існує потреба в розробці інструментів, необхідних для створення нових спільних планів з управління водними ресурсами та захисту від повеней, що є головним завданням всіх регіонів-партнерів. Транснаціональні заходи можуть сприяти вирішенню управлінських проблем та підвищити рівень знань щодо розробки комплексних планів управління водними ресурсами та захисту від повеней. Результатом таких заходів можуть бути, наприклад, дані або доказова база для таких планів та гармонізація національних дій та заходів. Загалом, основними запланованими результатами є: |
Номер конкретної цілі | 2.1 |
Назва конкретної цілі | Покращення транснаціонального управління водними ресурсами та запобігання паводкам (коротка назва). Зміцнення спільних та інтегрованих підходів до подальшого розвитку та впровадження планів управління басейном річки в державах- партнерах відповідно до загального плану управління басейном річки Дунай з метою покращення транснаціонального управління водними ресурсами та попередження небезпеки виникнення повеней, що сприяє сталому забезпеченню екосистемних послуг. |
Кращі інтегровані плани та розроблені рішення для подальшого захисту та покращення стану всіх вод, а також забезпечення сталого та довгострокового використання водних ресурсів Дунайського регіону, добре узгодженого з управлінням ризиками виникнення повеней. Опис видів та прикладів заходів, у впровадженні яких надаватиметься підтримка, представлений в окремому розділі (відповідно до моделі програм співробітництва). |
2.A.6 Заходи, впровадження яких підтримується в рамках пріоритету фінансування (за пріоритетом фінансування)
2.A.6.1 Види та приклади заходів, у реалізації яких надаватиметься підтримка, а також їх вплив на конкретні цілі, у тому числі, визначення основних цільових груп, конкретних цільових територій та бенефіціарів.
Пріоритет фінансування | 6b – Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами-членами, що потребують інвестицій, які виходить за рамки таких вимог. |
У відповідності з моделлю SFC2014 в наступній частині наведено огляд видів заходів, впровадженню яких сприятиме програма співробітництва. Відповідний огляд доповнений орієнтовними тематичними прикладами. За інвестиційним пріоритетом 6b можуть фінансуватися наступні види заходів: Розробка спільних орієнтирів, засад і стратегій, розробка та практичне впровадження транснаціональних інструментів і послуг, підготовка транснаціональних інвестицій, пілотних заходів, у тому числі невеликі інвестиції, розробка та проведення тренінгів і заходів з розбудови потенціалу, підготовка та розповсюдження супровідної інформації, заходи з популяризації ( Див. пункт 1.1.1.12). Наступні орієнтовні приклади заходів можуть розглядатися як такі, що сприятимуть досягненню конкретної цілі № 2.1. Покращення транснаціонального управління водними ресурсами та запобігання паводкам. Підвищення обізнаності щодо впровадження найбільш відповідних методів та екологічних практик, у тому числі подальше покращення ефективності очищення стічних вод та рівня очищення; Забезпечення інтеграції політики з метою зменшення загального рівня забруднення, наприклад, біогенними та небезпечними речовинами, що потрапляють до басейну річки Дунай. Проведення спільного моніторингу за екологічним і хімічним станом, а також спільна розробка заходів щодо підвищення якості води та екологічного стану; Поліпшення інтеграції політики з метою запобігання погіршенню якості підземних вод та концентрації забруднюючих речовин в ґрунтових водах. Сприяння вдосконаленню системи управління ґрунтовими водами та виведенню резервуарів підземних вод (у тому числі покращення системи моніторингу кількісного та якісного балансу водних ресурсів); Послаблення конфлікту інтересів, розробка інноваційних заходів, а також покращення координації та діалогу між користувачами водних та інших ресурсів, наприклад, між фермерами та іншими користувачами водних ресурсів. Заохочення до більш ефективного обміну інформацією, взаємного навчання та використання сталого підходу до управління ризиками виникнення повеней з метою захисту життя, здоров'я та майна людей, а також заохочення до збереження та вдосконалення водних ресурсів і екосистем | |
Пріоритет фінансування | 6b – Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами-членами, що потребують інвестицій, які виходить за рамки таких вимог. |
Сприяння спільній транскордонній імплементації Директиви про оцінку та управління ризиками виникнення повеней (спільні системи моніторингу та оповіщення про повені) шляхом інтегрованого та більш ефективного інформаційного прогнозування настання повені (виходячи за рамки проектів, що підтримувалися у попередні періоди), координації роботи гідротехнічних споруд, обміну технологіями та досвідом щодо захисту від повеней, гармонізації оперативних методів захисту від повеней; Сприяння належному управлінню наносами та донними відкладами з метою відстеження транспортування донних наносів і морфологічних змін у річковій системі; Підвищення рівня обізнаності щодо спільних заходів та сприяння обміну передовим досвідом (наприклад, комунікація з громадськістю та конкретними цільовими групами); Розробка та впровадження освітніх програм і розбудова потенціалу з метою підтримки раціонального управління водними ресурсами. Зазначені орієнтовні заходи є лише прикладами заходів, які можуть бути виконані в рамках проектів. Очікується, що проекти будуть розроблятися цілісно та охоплювати більше заходів, а не орієнтуватися виключно на одному заході. 1.1.1.1 Основні цільові групи та бенефіціари, яким надаватиметься підтримка в рамках виконання інвестиційного пріоритету Основними цільовими групами є державні та приватні суб'єкти, які користуються транснаціональними досягненнями, такими як інтеграція політики, передача знань та розбудова потенціалу, конкретними рішеннями у сфері розвитку зеленої інфраструктури, управління водними ресурсами, запобігання ризику повеней, управління ризиками стихійних лих. Бенефіціарами за своєю правовою формою є місцеві, регіональні та національні державні органи / установи, органи публічної влади, EGTC (Європейська група територіального співробітництва), міжнародні та громадські організації. Бенефіціари тематично згруповані серед місцевих, регіональних і національних державних органів і організацій, створених і керованих органами державної влади, відповідальними за питання охорони навколишнього середовища та інфраструктури. Бенефіціарами також є постачальники (державних) послуг (наприклад, водопостачання), зацікавлені групи, у тому числі неурядові організації (наприклад, міжнародні організації, організації захисту навколишнього середовища, добровільні об'єднання тощо), науково-дослідні установи, університети з науково-дослідною базою, вищі освітні заклади, навчально-виховні центри та школи. 1.1.1.2 Конкретні території, охоплені пріоритетом фінансування. | |
Пріоритет фінансування | 6b – Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами-членами, що потребують інвестицій, які виходить за рамки таких вимог. |
Конкретні території не визначені. Програма передбачає охоплення всього регіону. | |
2.A.6.2 Основні принципи вибору заходів.
Пріоритет фінансування | 6b – Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами-членами, що потребують підтримки, які виходить за рамки таких вимог. |
Вибір заходів буде здійснюватися відповідно до Статті 12 Регламенту ЄТС (ЄС) № 1299/2013. Керівні принципи відбору проектів описані в пункті 5.3.3 Програми співробітництва і тут не дублюються. Детальні критерії оцінювання будуть викладені та надані потенційним заявникам у посібнику до Програми та зазначені в погоджених пакетах документів на кожен конкурс проектів. | |
2.A.6.3 Заплановане використання фінансових інструментів (у разі доцільності)
Пріоритет фінансування | 6b - Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами- членами, що потребують підтримки, які виходять за рамки таких вимог. |
Не застосовується | |
2.A.6.4 Заплановане використання основних проектів (у разі доцільності)
Пріоритет фінансування | 6b - Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами- членами, що потребують підтримки, які виходять за рамки таких вимог. |
Не застосовується | |
2.A.6.5 Результати впровадження проекту (за пріоритетом фінансування) Таблиця 4: Загальні та програмні результати
Пріоритет фінансування | 6b - Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами- членами, що потребують підтримки, які виходять за рамки таких вимог. | ||||
Номер | Індикатор | Одиниця вимірювання | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
P07 | Кількість документально зафіксованих навчальних взаємодій у впроваджених заходах. | Од. | 15.00 | Система моніторингу | щорічно |
P08 | Кількість розроблених та/або впроваджених стратегій щодо поліпшення транснаціонального управління водними ресурсами та запобігання ризику виникнення повеней. | Од. | 5.00 | Система моніторингу | щорічно |
P09 | Кількість розроблених та/або впроваджених інструментів для поліпшення транснаціонального управління водними ресурсами та запобігання ризику виникнення повеней. | Од. | 10.00 | Система моніторингу | щорічно |
P10 | Кількість розроблених та/або впроваджених пілотних заходів для поліпшення транснаціонального управління водними ресурсами та запобігання ризику виникнення повеней. | Од. | 3.00 | Система моніторингу | щорічно |
2.A.4 – Пріоритет фінансування
Номер пріоритету фінансування | 6c |
Назва пріоритету фінансування | Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. |
2.A.5 Конкретні цілі, що відповідають пріоритету фінансування та очікувані результати
Номер конкретної цілі | 2.2 |
Назва конкретної цілі | Сприяння сталому використанню природної і культурної спадщини та ресурсів (коротка назва). Зміцнення спільних та інтегрованих підходів до збереження та управління різноманіттям природної і культурної спадщини та ресурсами Дунайського регіону як основи стратегій сталого розвитку та зростання. |
Результати, яких держави-члени очікують досягнути з допомогою ЄС | Вдосконалення системи управління та зміцнення спроможності для сталого використання та валоризації дуже багатої та різноманітної природно-культурної спадщини та ресурсів Дунайського регіону, що є головною проблемою для більшості країн регіону, про що зазначено в розділі, що містить аналіз. Необхідно встановити належний баланс між збереженням, захистом і розвитком. Дунайський регіон привабливий для туристів своїм культурним надбанням і надзвичайними ландшафтами. Одним із найважливіших критеріїв розвитку туризму має бути сталість. Обов'язковим є сталий розвиток туризму у всьому Дунайському регіоні, який повинен інтегрувати досвід країн Західної Європи у верхній частині Дунаю щодо важливості належного балансу між туризмом, захистом навколишнього середовища та економічним зростанням. Таким чином, розвиток туризму та охорона культурної спадщини є можливістю сприяти транснаціональному співробітництву між державами, регіонами та громадами, і бути важливим інструментом для інтеграції країн Дунайського регіону. Це також сприяє постійному створенню туристичних продуктів, з орієнтиром, наприклад, на природу, культуру, сільську місцевість, виноградарство, велосипедні маршрути, річкові тури та круїзи. Співробітництво є основною вимогою для сталого планування та розвитку туристичних напрямків. Важливу |
Номер конкретної цілі | 2.2 |
Назва конкретної цілі | Сприяння сталому використанню природної і культурної спадщини та ресурсів (коротка назва). Зміцнення спільних та інтегрованих підходів до збереження та управління різноманіттям природної і культурної спадщини та ресурсами Дунайського регіону як основи стратегій сталого розвитку та зростання. |
роль у застосуванні політики туризму для Дунайського регіону можуть відігравати існуючі суб'єкти та мережі, шляхом їх співробітництва. Спільні підходи до захисту та сталого використання природної і культурної спадщини, а також ресурсів визначаються шляхом впровадження спільних стратегій. Такі стратегії можна вважати ключовими факторами для забезпечення сталого розвитку та уникнення конфліктів (наприклад, з використанням природних ресурсів). Транснаціональне співробітництво може мати важливу перевагу при розробці спільних орієнтирів, рамок та інструментів для обміну знаннями і досвідом між регіонами. Програма повинна об'єднати різні зацікавлені сторони, що займаються питаннями захисту природної та культурної спадщини/ ресурсів, а також питаннями розробки стратегій розвитку з метою формування спільних і комплексних підходів. Загалом, основними запланованими результатами є: Кращі засади, можливості та рішення для сталого розвитку туризму в Дунайському регіоні на основі захисту та сталого використання природної і культурної спадщини та ресурсів, зменшення споживання ресурсів та енергії, управління екологічно стійкою транспортною системою з метою досягнення економічного розвитку, захисту навколишнього середовища та підвищення якості життя. Більш ефективні стратегії та інструменти для сталого використання культурної і природної спадщини та ресурсів для регіонального розвитку з метою уникнення або обмеження конфліктів щодо їх використання (наприклад, щодо туризму, споживання природних ресурсів). Інвестиції в реконструкцію історичних будівель, об'єктів, пам'ятників повинні підтримуватися лише в тому випадку, якщо вони є частиною більш широкої стратегії розвитку та |
Номер конкретної цілі | 2.2 |
Назва конкретної цілі | Сприяння сталому використанню природної і культурної спадщини та ресурсів (коротка назва). Зміцнення спільних та інтегрованих підходів до збереження та управління різноманіттям природної і культурної спадщини та ресурсами Дунайського регіону як основи стратегій сталого розвитку та зростання. |
пов'язані зі сталим зростанням. Програма не може замінити національні бюджети на підтримку культурної спадщини. |
Таблиця 3: Індикатори результатів програми (за конкретними цілями)
Конкретна ціль | 2.2 - Сприяння сталому використанню природної і культурної спадщини та ресурсів (коротка назва). Зміцнення спільних та інтегрованих підходів до збереження та управління різноманіттям природної і культурної спадщини та ресурсами Дунайського регіону як основи стратегій сталого розвитку та зростання. | ||||||
Номер | Індикатор | Одиниця вимірювання | Базове значення | Базовий рік | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
2.2 | Інтенсивність співробітництва ключових суб'єктів регіону програми з метою забезпечення | Напівкількісний показник | Встановлено через опитування серед обраних ключових суб'єктів | 2014 | 3.87 | Опитування серед обраних ключових суб'єктів у сфері сталого розвитку | 2018, 2020, 2023 |
сталого використання | туризму та управління | ||||||
природної і культурної | використання | ||||||
спадщини та ресурсів | природних ресурсів. | ||||||
(комплексний індикатор на | |||||||
основі опитування) | |||||||
2.A.6 Заходи, впровадження яких підтримується в рамках пріоритету фінансування (за пріоритетом фінансування)
2.A.6.1Види та приклади заходів, у реалізації яких надаватиметься підтримка, а також їх вплив на конкретні цілі, у тому числі, визначення основних цільових груп, конкретних цільових територій та бенефіціарів.
Пріоритет фінансування | 6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. |
У відповідності з моделлю SFC2014 в наступній частині наведено огляд видів заходів, впровадженню яких сприятиме програма співробітництва. Відповідний огляд доповнений орієнтовними тематичними прикладами. За пріоритетом фінансування 6c можуть фінансуватися наступні види заходів: Розробка спільних орієнтирів, засад і стратегій, розробка та практичне впровадження транснаціональних інструментів і послуг, підготовка транснаціональних інвестицій, пілотних заходів, у тому числі невеликі інвестиції, розробка та проведення тренінгів і заходів з розбудови потенціалу, підготовка та розповсюдження супровідної інформації, заходи з популяризації ( Див. Пункт 1.1.1.12). Наступні орієнтовні приклади заходів можуть розглядатися як такі, що сприятимуть досягненню конкретної цілі № 2.2 Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. Удосконалення засад та розробка спільних і комплексних рішень щодо сталого розвитку туризму ("зелений туризм"), відпочинку та культури, наприклад, у сфері еко-туризму (зокрема, постійні туристичні заходи в національних парках та природних заповідниках, гео-парках), велосипедного туризму, агротуризму, розвитку нових та існуючих туристичних маршрутів у Дунайському регіоні, тематичних напрямків і спільних продуктів, що передбачені більш загальними стратегіями розвитку, які сприяють утворенню стабільних робочих місць і розвитку. Впровадження спільних стратегій з метою розробки спільних підходів до захисту та сталого використання природної і культурної спадщини та охорони ресурсів; Підтримка розвитку широких партнерських мереж, що об'єднують різні програми, центральні, регіональні та місцеві органи влади, неурядові організації, центри підтримки бізнесу та мережі мобільності. Забезпечення сталого збереження культурної спадщини шляхом створення відповідних кластерів і мереж об'єктів культурної спадщини, музеїв, перекладацьких та інформаційно-туристичних центрів в Дунайському регіоні, а також підтримка реалізації спільних стратегій. Координація стратегій та планів розвитку на регіональному та/ або місцевому рівні з метою забезпечення економічного впливу та популяризації за межами місцевого рівня. Необхідно розробити правильний баланс між збереженням, | |
Пріоритет фінансування | 6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. |
охороною природної спадщини та ресурсів, популяризацією та розвитком. Програма співробітництва не підтримує одновимірне економічне використання природної спадщини та ресурсів. Програма повинна об'єднати різні зацікавлені сторони, що займаються питаннями захисту природної і культурної спадщини/ ресурсів, а також стратегіями розвитку з метою розробки спільних і комплексних підходів. Скорочення споживання енергії, викидів СО2 та споживання ресурсів (наприклад, води) за рахунок збільшення використання відновлюваних джерел енергії та заходів з енергоефективності та ресурсозбереження як інтегрованого аспекту сталого розвитку туризму. Удосконалення засад, розробка спільних і комплексних рішень щодо управління сталою мобільністю (наприклад, громадським транспортом) як інтегрованої частини управління туристичними напрямкам та просування на ринку туристичних продуктів. Зокрема, в сільських та більш периферійних регіонах поліпшення сталості транспортної системи є основним чинником для підтримки сталого розвитку туризму. Управління мобільністю підтримуватиметься в рамках пріоритету фінансування 6с лише як інтегрована частина розвитку сталого туризму. Пріоритет фінансування 6с не передбачає окремої категорії заходів у сфері транспорту та підтримку основної транспортної інфраструктури. Розробка та впровадження заходів у сфері освіти, підготовки кадрів та підвищенні кваліфікації з метою підтримки якісного туризму, екологічного туризму та екологічних транспортних рішень. Підтримка реалізації заходів у сферах мультикультуралізму, культурного обміну та встановлення зв'язків у сфері творчої індустрії з метою підвищення культурного розмаїття. Підвищення поінформованості про переваги культурного різноманіття в Дунайському регіоні. Підтримка спільних стратегій управління та захисту природних ресурсів у тісній взаємодії з природоохоронними територіями та культурною спадщиною. Сприяння розробці планів управління ризиками для об'єктів культурної та природної спадщини, які зазнають впливу кліматичних змін в рамках сталого розвитку туризму. Зазначені орієнтовні заходи є лише прикладами заходів, які можуть бути виконані в рамках проектів. Очікується, що проекти будуть розроблятися цілісно та охоплювати більше заходів, а не орієнтуватися виключно на одному заході. 2.2.3.3. Основні цільові групи та бенефіціари, яким надаватиметься підтримка в рамках виконання пріоритету фінансування Основними цільовими групами є державні та приватні суб'єкти, які користуються транснаціональними досягненнями, такими як інтеграція політики, передача знань та | |
Пріоритет фінансування | 6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. |
розбудова потенціалу, конкретними рішеннями у сфері сталого розвитку туризму, культури, управління та захисту природних ресурсів. Бенефіціарами за своєю правовою формою є місцеві, регіональні та національні державні органи / установи, органи публічної влади, EGTC (Європейська група територіального співробітництва), міжнародні та громадські організації. Бенефіціари тематично згруповані серед місцевих, регіональних і національних державних органів і організацій, створених і керованих органами державної влади, відповідальними за питання охорони навколишнього середовища, туризму, культури. Бенефіціарами також є галузеві відомства, відомства регіонального розвитку, туроператори, туристично-інформаційні центри (пункти), регіональні туристичні ради та музеї, науково-дослідні інститути, університети з науково-дослідною базою, організації підтримки бізнесу (наприклад, торгово-промислова палата, центри бізнес- інновацій), вищі навчальні заклади, навчально-виховні центри та школи, неурядові організації, приватні підприємства, у тому числі малі та середні підприємства. 2.2.3.4. Конкретні території, охоплені пріоритетом фінансування. Конкретні території не визначені. Програма охоплює весь регіон. | |
2.A.6.2 Керівні принципи у виборі заходів
Пріоритет фінансування | 6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. |
Вибір заходів буде здійснюватися відповідно до статті 12 Регламенту ЄТС (ЄС) № 1299/2013. Керівні принципи відбору проектів описані в пункті 5.3.3 програми співробітництва. Детальні критерії оцінювання будуть викладені та надані потенційним заявникам у посібнику програми та зазначені в погоджених додатках. | |
2.A.6.3 Заплановане використання фінансових інструментів (у разі доцільності)
Пріоритет фінансування | 6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. |
Не застосовується | |
2.A.6.4 Заплановане використання основних проектів (у разі доцільності)
Пріоритет фінансування | 6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. |
Не застосовується | |
2.A.6.5 – Результати впровадження проекту (за напрямком фінансування) Таблиця 4: Загальні та програмні результати
Пріоритет фінансування | 6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини. | ||||
Номер | Індикатор | Одиниця вимірювання | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
P07 | Кількість документально зафіксованих навчальних взаємодій у впроваджених заходах. | Од. | 42.00 | Система моніторингу | щорічно |
P11 | Кількість розроблених та/ або впроваджених стратегій щодо збереження та управління природною і культурною спадщиною. | Од. | 14.00 | Система моніторингу | щорічно |
P12 | Кількість розроблених та/ або впроваджених інструментів для збереження та управління природною і культурною спадщиною. | Од. | 28.00 | Система моніторингу | щорічно |
P13 | Кількість розроблених та/ або впроваджених пілотних заходів щодо збереження та управління природною і культурною спадщиною. | Од. | 7.00 | Система моніторингу | щорічно |
2.A.4 Пріоритет фінансування
Номер пріоритету фінансування | 6d |
Назва пріоритету фінансування | Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. |
2.A.5 Конкретні цілі, що відповідають пріоритету фінансування та очікувані результати
Номер конкретної цілі | 2.3 |
Назва конкретної цілі | Сприяння відновленню та управлінню екологічними коридорами (коротка назва). Забезпечення ефективних підходів до збереження, відтворення та управління біокоридорами та водно-болотними угіддями, що мають міжнародне значення, з метою сприяння кращому охоронному стану екосистем європейського значення. |
Результати, яких держави-члени очікують досягнути з допомогою ЄС | Враховуючи той факт, що лише невеликий відсоток мережі охоронних ділянок Співтовариства (наприклад, "Натура 2000") має належний природоохоронний статус у Дунайському регіоні, програма передбачає комплексний підхід до вирішення спільних питань розвитку зеленої інфраструктури, а також управління ризиками та адаптації до кліматичних змін. Транснаціональна програма заходів може сприяти, відповідно до стратегії ЄС щодо розвитку зеленої інфраструктури (2013 р.), покращенню взаємозв'язку природних середовищ, що мають вагоме значення для підтримки функціональної екологічної мережі. Збереження коридорів дикої природи є однією з найважливіших стратегій збереження біорізноманіття, що розширює стратегію збереження природоохоронних територій. Взаємозв'язок природних середовищ і коридорів дикої природи шляхом зменшення бар'єрів (наприклад, через "зелені мости" над транспортними інфраструктурами), вдосконалення управління земельними та водними ресурсами та охорона природи; Вдосконалення стратегічного планування та політичних рамок. Основна увага має бути направлена на біокоридори з транснаціональним значенням, такі як транскордонний |
Номер конкретної цілі | 2.3 |
Назва конкретної цілі | Сприяння відновленню та управлінню екологічними коридорами (коротка назва). Забезпечення ефективних підходів до збереження, відтворення та управління біокоридорами та водно-болотними угіддями, що мають міжнародне значення, з метою сприяння кращому охоронному стану екосистем європейського значення. |
біосферний заповідник "Мура-Дрова-Дунай", умови проживання вздовж річки Дунай та його притоках, а також інші ключові зелені інфраструктури, у тому числі Дельта Дунаю. Підтримка повинна бути спрямована на природоохоронні території та відповідні прилеглі райони у всьому Дунайському регіоні. Таким чином, основними передбачуваними результатами є: Покращені стратегічні засади та розроблені конкретні рішення щодо відновлення, збереження та вдосконалення мережі зеленої інфраструктури/ біокоридорів Дунайського регіону, що складаються з природних і напівприродних середовищ існування, з метою зменшення фрагментації екосистем та покращення зв'язків між охоронними ділянками мережі "Натура 2000" для забезпечення біорізноманіття. Цього можна досягнути завдяки вдосконаленню бази знань та створенню відповідних і надійних джерел інформації, відновленню чуттєвих ландшафтів і річок, комплексному управлінню природними середовищами, охороні та повторній колонізації ендогенних видів, контролю інвазивних видів, підвищенню рівня обізнаності щодо сталого землекористування та захисту ґрунтів, пом'якшенню негативних наслідків землевідведення та фрагментації земель. Останнім, але не менш важливим, є сприяння підвищенню обізнаності та екологічної освіти, що може бути частиною більш широкої проектної діяльності. |
Номер конкретної цілі | 2.4 |
Назва конкретної цілі | Підвищення готовності до управління ризиками охорони навколишнього середовища (короткий титул). Створення та розвиток більш ефективної системи управління охороною навколишнього середовища, спрямованої на подолання надзвичайних ситуацій та підвищення готовності органів державної влади та організацій цивільного захисту, що сприяє зменшенню ризиків і впливу на екосистемні послуги, біорізноманіття та здоров'я людей. |
Результати, яких держави-члени очікують досягнути з допомогою ЄС | Питання політики щодо запобігання ризикам розглядаються в рамках конкретних цілей 2.1 та 2.3, тоді як конкретна ціль 2.4 спрямована на політику управління ризиками для навколишнього середовища та стратегії, пов'язані з ризиками, які виникають через не функціонуючі екосистеми та техногенні дії, а також інші фактори ризику, що ставлять під загрозу природне середовища регіону. Управління/ попередження стихійних лих багато в чому пов'язане з питаннями безпеки та подолання надзвичайних ситуацій, які, головним чином, є прерогативою органів державної влади на всіх рівнях. Крім того, організація цивільного захисту з залученням добровольців є основою в управлінні ліквідацією наслідків стихійних лих. Важливою функцією програми співробітництва є сприяння роботі професійних аварійно-рятівних служб на всіх рівнях, з метою забезпечення їх реагування на надзвичайні ситуації національного та міжнародного рівнів. Існує потреба в посиленні інституційної та технічної спроможності для реагування в надзвичайних ситуаціях, шляхом прийняття спільних рішень між низкою профільних органів. Необхідно сприяти поширенню передової практики у сфері надання державних послуг та сприяти обміну досвідом/ налагодженню співробітництва між державними та приватними суб’єктами, що надають державні послуги. Це допоможе розробити сучасні системи та інструменти управління. Інвестиції в запобігання та підготовку до надзвичайних ситуацій повинні доповнювати ініціативи держав-членів та Європейської Комісії (наприклад, через Генеральний Директорат ЄС з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту) щодо запобігання надзвичайним ситуаціям. |
Номер конкретної цілі | 2.4 |
Назва конкретної цілі | Підвищення готовності до управління ризиками охорони навколишнього середовища (короткий титул). Створення та розвиток більш ефективної системи управління охороною навколишнього середовища, спрямованої на подолання надзвичайних ситуацій та підвищення готовності органів державної влади та організацій цивільного захисту, що сприяє зменшенню ризиків і впливу на екосистемні послуги, біорізноманіття та здоров'я людей. |
В рамках співробітництва між регіонами та державами- членами повинні розглядатися питання, що мають транснаціональний вплив, зокрема, питання щодо захисту від повеней, лісових пожеж, засух, дефіциту води та інших техногенних ризиків. Програма має зосереджуватися на всіх етапах циклу управління наслідками надзвичайних ситуацій (реагування, відновлення, пом'якшення наслідків, готовність), пріоритетною складовою якого має бути дотримання мір запобігання. Розбудова спроможності та передача знань повинні бути керівним принципом такої конкретної цілі. Оцінка ризику надзвичайних ситуацій повинна охоплювати як окремі, так і комплексні ризики, оскільки важливо проаналізувати негативну синергію надзвичайних ситуацій. Врахування та моделювання послідовного впливу допоможе органам влади та зацікавленим сторонам Дунайського регіону краще зрозуміти характер та сукупні наслідки надзвичайних ситуацій. Таким чином, основними передбачуваними результатами є: Поліпшення стратегічного та оперативного співробітництва і взаємодії між органами з питань надзвичайних ситуацій та зацікавленими сторонами на всіх рівнях країн Дунайського регіону, зокрема, розробка спільних стратегій і планів заходів для більш ефективного управління катастрофами природного та техногенного характеру; створення загальної бази знань та можливостей для спостереження за даними, а також розробка механізмів обміну інформацією; спільна розробка інструментів і їх практичне впровадження у сфері освіти, підготовки кадрів та підвищення кваліфікації. Види та приклади заходів, у впровадженні яких надаватиметься підтримка, наведені в окремому розділі (відповідно до моделі програми співробітництва). |
Таблиця 3: Індикатори результатів програми (за конкретними цілями)
Конкретна ціль | 2.3 – Сприяння відновленню та управлінню екологічними коридорами (коротка назва). Забезпечення ефективних підходів до збереження, відтворення та управління біокоридорами та водно-болотними угіддями, що мають міжнародне значення, з метою сприяння кращому охоронному стану екосистем європейського значення. | ||||||
Номер | Індикатор | Одиниця виміру | Базове значення | Базовий рік | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
2.3 | Інтенсивність співробітництва ключових учасників регіону програми, що сприятиме відновленню та управлінню екологічними коридорами (комплексний показник на основі результатів опитування) | Напівкількісний показник | 3.55 | 2014 | Підвищений рівень співробітництва (якісна ціль) | Опитування серед обраних ключових суб'єктів у сфері захисту навколишнього середовища/ природоохоронних органів | 2018 р. , 2020 р., 2023 р. |
Конкретна ціль | 2.4 - Підвищення готовності до управління ризиками охорони навколишнього середовища (короткий титул). Створення та розвиток більш ефективної системи управління охороною навколишнього середовища, спрямованої на подолання надзвичайних ситуацій та підвищення готовності органів державної влади та організацій цивільного захисту, що сприяє зменшенню ризиків і впливу на екосистемні послуги, біорізноманіття та здоров'я людей. | ||||||
Номер | Індикатор | Одиниця виміру | Базове значення | Базовий рік | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
2.4 | Інтенсивність співробітництва ключових учасників регіону програми, з | Напівкількісний показник | 3.65 | 2014 | Підвищений рівень | Опитування серед обраних ключових | 2018 р. , 2020 р., 2023 р. |
метою покращення стану готовності до управління ризиками охорони навколишнього середовища (комплексний показник на основі результатів опитування) | співробітництва (якісна ціль) | суб'єктів у сфері управління ризиками |
2.A.6 Заходи, впровадження яких підтримується в рамках пріоритету фінансування (за пріоритетом фінансування)
2.A.6.1Види та приклади заходів, у реалізації яких надаватиметься підтримка, а також їх вплив на конкретні цілі, у тому числі, визначення основних цільових груп, конкретних цільових територій та бенефіціарів.
Пріоритет фінансування | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. |
У відповідності з моделлю SFC2014 в наступній частині наведено огляд видів заходів, впровадженню яких сприятиме програма співробітництва. Відповідний огляд доповнений орієнтовними тематичними прикладами. За інвестиційним пріоритетом 6d можуть фінансуватися наступні види заходів: Розробка спільних орієнтирів, засад і стратегій, розробка та практичне впровадження транснаціональних інструментів і послуг, підготовка транснаціональних інвестицій, пілотних заходів, у тому числі невеликі інвестиції, розробка та проведення тренінгів і заходів з розбудови потенціалу, підготовка та розповсюдження супровідної інформації, заходи з популяризації ( Див. Пункт 1.1.1.12). Наступні орієнтовні приклади заходів можуть розглядатися як такі, що сприятимуть досягненню конкретної цілі № 2.3 Сприяння відновленню та управлінню екологічними коридорами. Надання підтримки у формуванні стратегічних засад і розробці конкретних рішень щодо відновлення, збереження та вдосконалення мережі зеленої інфраструктури/ біокоридорів транснаціонального значення в Дунайському регіоні, що складаються з природних і напівприродних середовищ існування, з метою зменшення фрагментації екосистем та покращення зв'язків між охоронними ділянками мережі "Натура 2000". Покращення бази знань та створення надійних джерел даних: надання підтримки в проведенні спільних дослідницьких та оціночних заходів, у тому числі розробка передових інструментів для картографування, діагностики, захисту та управління природними ландшафтами. Підтримка спільних зусиль для покращення картографування екосистем, моніторингу їх змін, змін у землекористуванні та їх впливу на біорізноманіття. Сприяння встановленню взаємозв'язку між природними середовищами існування та коридорами дикої природи шляхом зменшення бар'єрів, повторного з'єднання сусідніх заплав річки/ водно-болотних угідь, вдосконалення управління земельними і водними ресурсами та охорони природи; вдосконалення стратегічного планування та політики використання земель. Підтримка інтегрованого управління природними середовищами існування, захисту та відтворення (флагманських) видів. Сприяння інтегрованому підходу, спрямованого на забезпечення кращої координації питань захисту навколишнього середовища з питаннями захисту від наслідків повені, | |
Пріоритет фінансування | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. |
а також подальше розширення внутрішньої системи судноплавства та транспортної інфраструктури шляхом налагодження багатогалузевого партнерства (створення мережі зацікавлених сторін). Розробка пілотних заходів з гармонізації систем протипаводкового захисту та реабілітації річкових систем. Забезпечення ефективного управління процесом відвідування охоронних територій. Сприяти просвітницькій та екологічній освіті, що є частиною більш широкої проектної діяльності. Посилення інтегрованих підходів до захисту ґрунтів та поінформованості з даного питання. Визначення та впровадження узгоджених заходів з управління, контролю та викорінення інвазивних чужорідних видів у Дунайському регіоні. Зміцнення спроможності та мереж неурядових організацій, зацікавлених сторін та органів, що займаються питаннями збереження біорізноманіття та охорони природи, сприяючи міжгалузевому співробітництву та підвищенню рівня поінформованості. Зазначені орієнтовні заходи є лише прикладами заходів, які можуть бути виконані в рамках проектів. Очікується, що проекти будуть розроблятися цілісно та охоплювати більше заходів, а не орієнтуватися виключно на одному заході. Наступні орієнтовні приклади заходів можуть розглядатися як такі, що сприятимуть досягненню конкретної цілі № 2.4 Підвищення готовності до управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій Розробка спільних стратегій та планів заходів щодо управління ризиками: зміцнення оперативного співробітництва та взаємодії між органами оперативного реагування на надзвичайні ситуації в країнах Дунайського регіону; Вдосконалення професійних стратегій щодо реагування на стихійні лиха, поліпшення планів (у тому числі оцінка впливу ризиків, пов'язаних із виникненням стихійного лиха, на здоров'я людини) та підвищення потенціалу на місцевому та національному рівнях для реагування на надзвичайні ситуації національного та міжнародного масштабу, а також налагодження транснаціонального співробітництва в межах Дунайського регіону. Створення загальної бази знань та можливостей для спостереження за даними, а також розробка механізмів обміну інформацією, наприклад, надання підтримки в картографуванні ризиків та оновленні існуючої бази даних з інформацією про місця, | |
Пріоритет фінансування | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. |
де існує найбільша ймовірність виникнення стихійного лиха, забруднені місця та місця, що використовуються для зберігання небезпечних речовин; координація ведення документації про небезпечні природні явища та їх наслідки. Об'єднання зусиль в розробці майбутніх сценаріїв управління ризиками, розробка комплексних заходів з подолання наслідків; створення супровідних платформ для обговорення питань адаптації до кліматичних змін та зменшення ризику виникнення стихійних лих у Дунайському регіоні. Спільна розробка інструментів, наприклад, сучасних систем та інструментів управління для підвищення ефективності роботи державних установ на всіх рівнях; розробка процедур і планів швидкого реагування у разі промислового аварійного забруднення річкових вод; встановлення стандартизованих операційних процедур проведення спільних заходів у разі виникнення транскордонних технологічних аварій на воді. Розробка та практичне впровадження заходів у сфері освіти, підготовки кадрів та підвищення кваліфікації з метою підтримки належного рівня управління ризиками. Забезпечення підготовки спеціалістів відповідно до стандартів ЄС; розробка освітніх програм для працівників служб з надзвичайних ситуацій та управління стихійними лихами. Покращення співробітництва з метою ліквідації нетрадиційних вибухових та запальних пристроїв, а також небезпечних боєприпасів, та вирішення питань щодо небезпечних речовин та можливих нещасних випадків, спричинених вибухом небезпечних боєприпасів. Зазначені орієнтовні заходи є лише прикладами заходів, які можуть бути виконані в рамках проектів. Очікується, що проекти будуть розроблятися цілісно та охоплювати більше заходів, а не орієнтуватися виключно на одному заході. 2.2.4.3. Основні цільові групи та бенефіціари, яким надаватиметься підтримка в рамках виконання інвестиційного пріоритету Основними цільовими групами є державні та приватні суб'єкти, які користуються транснаціональними досягненнями, такими як інтеграція політики, передача знань та розбудова потенціалу, конкретні рішення у сфері розвитку зеленої інфраструктури, управління водними ресурсами, запобігання ризику повеней, управління ризиком стихійних лих. Бенефіціарами за своєю правовою формою є місцеві, регіональні та національні державні органи/ установи, органи публічної влади, EGTC (Європейська група територіального співробітництва), міжнародні та громадські організації. Бенефіціари тематично згруповані серед місцевих регіональних та національних державних органів і організацій, створених і керованих органами державної влади, відповідальними за питання охорони навколишнього середовища. Бенефіціарами також є постачальники (державних) послуг (наприклад, водопостачання), зацікавлені групи, у тому | |
Пріоритет фінансування | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. |
числі неурядові організації (наприклад, міжнародні організації, організації захисту навколишнього середовища, добровільні об'єднання тощо), науково-дослідні установи, університети з науково-дослідною базою, вищі освітні заклади, навчально-виховні центри та школи. 2.2.4.4. Конкретні території, охоплені пріоритетом фінансування. Конкретні території не визначені. Програма охоплює весь регіон. | |
2.A.6.2 Основні принципи вибору заходів.
Пріоритет фінансування | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. |
Вибір заходів буде здійснюватися відповідно до статті 12 Регламенту ЄТС (ЄС) № 1299/2013. Керівні принципи відбору проектів описані в пункті 5.3.3 програми співробітництва. Детальні критерії оцінювання будуть викладені та надані потенційним заявникам у посібнику програми та зазначені в погоджених додатках. | |
2.A.6.3 Заплановане використання фінансових інструментів (у разі доцільності)
Пріоритет фінансування | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. |
Не застосовується | |
2.A.6.4 Заплановане використання основних проектів (у разі доцільності)
Пріоритет фінансування | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. |
Не застосовується | |
2.A.6.5 – Результати впровадження проекту (за пріоритетом фінансування) Таблиця 4: Загальні та спеціфічні результати
Пріоритет фінансування | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. | ||||
Номер | Індикатор | Одиниця вимірювання | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
P07 | Кількість документально зафіксованих навчальних взаємодій у впроваджених заходах | Од. | 33.00 | Система моніторингу | щорічно |
P14 | Кількість розроблених та/або впроваджених стратегій щодо посилення підходів до збереження, відтворення та управління біокоридорами та водно-болотними угіддями. | Од. | 6.00 | Система моніторингу | щорічно |
P15 | Кількість розроблених та/або впроваджених інструментів для посилення підходів до збереження, відтворення та управління біокоридорами та водно-болотними угіддями. | Од. | 12.00 | Система моніторингу | щорічно |
P16 | Кількість розроблених та/або проваджених пілотних заходів щодо посилення підходів до збереження, відтворення та управління біокоридорами та водно-болотними угіддями. | Од. | 3.00 | Система моніторингу | щорічно |
P17 | Кількість розроблених та/або проваджених стратегій щодо поліпшення співробітництва між органами оперативного реагування на надзвичайні ситуації із зацікавленими сторонами. | Од. | 5.00 | Система моніторингу | щорічно |
P18 | Кількість розроблених та/або впроваджених інструментів для покращення співробітництва та взаємодії між органами оперативного реагування на надзвичайні ситуації та зацікавленими сторонами. | Од. | 10.00 | Система моніторингу | щорічно |
Пріоритет фінансування | 6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через систему Natura 2000 та зелену інфраструктуру. | ||||
Номер | Індикатор | Одиниця вимірювання | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
P19 | Кількість розроблених та/або впроваджених пілотних заходів для покращення співробітництва та взаємодії між органами оперативного реагування на надзвичайні ситуації та зацікавленими сторонами. | Од. | 3.00 | Система моніторингу | щорічно |
2.A.7Система показників ефективності
Таблиця 5: Система показників ефективності пріоритетних напрямків
Пріоритетний напрям | 2 - Екологічно та культурно відповідальний Дунайський регіон | ||||||
ном ер | Тип індикат ора | Індикатор або ключовий етап впровадження | Одиниця вимірювання, у разі доцільності | Показник за 2018 р. | Кінцева ціль (2023) | Джерело даних | Обгрунтування актуальності індикатора, у разі доцільності |
FI2 | F | Загальна сума допустимих витрат ЄК на пріоритетний напрямок 2 | євро | 2,358,777 | 83,230,421.00 | ОС (орган сертифікації) | Фінансові показники системи показників ефективності, зокрема, "Загальна сума допустимих витрат, занесена до бухгалтерської системи органу сертифікації та завірена органом", для відповідного пріоритетного напрямку, безпосередньо пов'язані з інформацією, зазначеною в розділі 3 КП (План фінансування). Значення показників за 2018 рік забезпечує досягнення цілі n + 3 за 2018 рік |
Пріоритетний напрям | 2 - Екологічно та культурно відповідальний Дунайський регіон | ||||||
ном ер | Тип індикат ора | Індикатор або ключовий етап впровадження | Одиниця вимірювання, у разі доцільності | Показник за 2018 р. | Кінцева ціль (2023) | Джерело даних | Обгрунтування актуальності індикатора, у разі доцільності |
відповідно до річних зобов'язань для ЄФРР та ІПД, зазначених у пункті 3.1 КП. | |||||||
KIS | I | Кількість документально зафіксованих навчальних взаємодій (в погоджених додатках) | Од. | 20 | 90.00 | КО - керівний орган (моніторинго ва система) | Ключовий етап впровадження відповідає кількості документально зафіксованих взаємодій у погоджених додатках. Очікується, що кожний проект буде, в першу чергу, розвивати та документально фіксувати принаймні три навчальні взаємодії. Очікується, що деякі партнери проекту та, у разі потреби, також зовнішні організації будуть залучатися до спільних навчальних процесів. Під час оцінки виконання індикатора буде враховуватися кількість спільних документально зафіксованих навчальних заходів, а не кількість залучених партнерів. |
P07 | O | Кількість документально зафіксованих навчальних взаємодій у впроваджених заходах | Од. | 0 | 90.00 | КО (моніторинго ва система) | Індикатор буде вимірюватися на основі кінцевих звітів проектів. Вихідний індикатор відноситься до 60% фінансових асигнувань на пріоритет, оскільки кожний проект пріоритету має розробити та документувати три спільні навчальні заходи. |
Додаткова якісна інформація про створення системи показників ефективності
2.A.8 Категорії взаємодій (заходів)
Категорії заходів, що відповідають змісту пріоритетних напрямків, на основі номенклатури, прийнятої Європейською Комісією, та орієнтовний розподіл фінансової підтримки Європейського Союзу.
Таблиці 6-9: Категорії взаємодій Таблиця 6: Вимір 1 Сфера заходів
Пріоритетні напрями | 2 - Екологічно та культурно відповідальний Дунайський регіон | |
Код | Сума (€) | |
021. Управління водними ресурсами, охорона та раціональне використання питної води (у тому числі управління річковим басейном, водопостачання, спеціальні заходи з адаптації до кліматичних змін, облік споживання на рівні району та окремими споживачами, системи нарахування, зниження рівня витоків). | 12,535,282.00 | |
085. Захист та покращення біорізноманіття, охорона природи та зеленої інфраструктури. | 6,262,113.00 | |
086. Захист, відновлення та стале використання об'єктів мережі "Натура 2000". | 6,262,114.00 | |
087. Заходи з адаптації до зміни клімату, а також запобігання та управління ризиками, пов'язаними зі змінами клімату, наприклад, ерозія, пожежі, повені, шторми та посуха, в тому числі підвищення рівня обізнаності, цивільний захист, інфраструктури та системи управління надзвичайними ситуаціями. | 6,262,113.00 | |
088. Запобігання ризикам та управління природними ризиками, що не пов'язані зі змінами клімату (наприклад, землетруси) та ризиками, пов'язаними з діяльністю людини (наприклад, техногенні аварії), у тому числі підвищення рівня обізнаності, цивільний захист, інфраструктури та системи управління надзвичайними ситуаціями. | 6,262,114.00 | |
091. Розвиток та просування туристичного потенціалу природних територій. | 16,581,060.00 | |
094. Захист, розвиток та популяризація суспільних об'єктів культурної та архітектурної спадщини. | 8,290,530.00 | |
Пріоритетні напрями | 2 - Екологічно та культурно відповідальний Дунайський регіон | |
095. Розвиток та просування послуг у сфері культурної та архітектурної спадщини. | 8,290,531.00 | |
Таблиця 7: Вимір 2: Форма фінансування
Пріоритетний напрямок | 2 - Екологічно та культурно відповідальний Дунайський регіон | |
Код | Сума (€) | |
01. Грант без повернення | 70,745,857.00 | |
Table 8: Вимір 3: Тип території
Пріоритетний напрямок | 2 - Екологічно та культурно відповідальний Дунайський регіон | |
Код | Сума (€) | |
07. Не застосовується | 70,745,857.00 | |
Таблиця 9: Вимір 6 Механізми територіальної доставки
Пріоритетний напрям | 2 - Екологічно та культурно відповідальний Дунайський регіон | |
Код | Сума (€) | |
07. Не застосовується | 70,745,857.00 | |
2.A.9 Огляд запланованого використання технічної допомоги, у тому числі заходи щодо посилення адміністративної спроможності органів, залучених до управління та контролю за програмами та роботою бенефіціарів, а також, у разі потреби, заходи щодо підвищення адміністративної спроможності відповідних партнерів для участі у впровадженні програм (у разі доцільності).
Пріоритетний напрям: | 2 - Екологічно та культурно відповідальний Дунайський регіон |
Не застосовується | |
Ідентифікатор пріоритетного напряму | 3 |
Назва пріоритетного напряму | Покращення інфраструктурних зв’язків та енергоефективність в Дунайському регіоні |
| Уся діяльність за цим пріоритетним напрямом буде реалізована виключно через фінансові інструменти |
| Уся діяльність за цим пріоритетним напрямом буде реалізована виключно через фінансові інструменти, встановлені на рівні ЄС |
| Уся діяльність за цим пріоритетним напрямом буде реалізована за допомогою місцевого розвитку під керівництвом громади |
2.A.2 Обґрунтування для створення пріоритетного напрямку, що охоплює більше однієї тематичної цілі (де це застосовно)
Не застосовується
2.A.3 Фонд та база для розрахунків допомоги ЄС
Фонд | База для розрахунків (Загальні прийнятні витрати або відповідні державні витрати) |
Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР) | Загальні |
Інструмент Предвступної Допомоги (ІПД) | Загальні |
2.A.4 Пріоритет фінансування
Номер пріоритету фінансування | 7c |
Назва пріоритету фінансування | Розробка та вдосконалення екологічно чистих (включаючи низький рівень шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, включаючи внутрішні водні шляхи та морський транспорт, порти, мультимодальні зв'язки та |
Номер пріоритету фінансування | 7c |
інфраструктуру аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності |
2.A.5 Конкретні цілі, що відповідають пріоритету фінансування та очікувані результати
Ідентифікатор конкретної цілі | 3.1 |
Назва конкретної цілі | Підтримка екологічно чистих та безпечних транспортних систем та збалансованої доступності міських та сільських територій (коротка назва). Поліпшення планування, узгодження практичних рішень для екологічно безпечної, низьковуглецевої та безпечної транспортної мережі та послуг в сферах охоплених програмою, що сприяє збалансованій доступності міських та сільських територій. |
Результати, які держави- члени прагнуть досягти за допомогою підтримки Союзу | В цілому, існує розрив у якості та безпеці транспортної інфраструктури від західних до східних країн Дунайського регіону. Це стосується доріг, залізниць, портів та аеропортів,. На додаток до існуючих проблем, майбутній розвиток транспорту створює значні виклики для регіону. Очікується, що протягом наступних років кількість транспорту у Дунайському регіоні збільшиться. Економічне зростання регіону напряму залежить від розвитку та зростання транспортної інфраструктури . Сучасні тенденції відображають значне зростання автомобільних перевезень, що збільшує споживання енергії та забруднення навколишнього середовища. Транспортна політика необхідна для спрямування зростаючого попиту в бік більш екологічно чистих видів транспортування з низьким вмістом вуглецю, наприклад, залізничних, внутрішніх водних шляхів, модальної інтеграції, стійкої міської та сільської мобільності та інтелектуального транспорту. У той же час необхідно забезпечити збалансовану доступність міських та сільських територій. Однією з характерних рис регіону з точки зору транспортування є річка Дунай як важлива частина коридору Xxxx-Дунаї Транс’європейської транспортної мережі. Річка Дунай має низький коефіцієнт використання |
Ідентифікатор конкретної цілі | 3.1 |
Назва конкретної цілі | Підтримка екологічно чистих та безпечних транспортних систем та збалансованої доступності міських та сільських територій (коротка назва). Поліпшення планування, узгодження практичних рішень для екологічно безпечної, низьковуглецевої та безпечної транспортної мережі та послуг в сферах охоплених програмою, що сприяє збалансованій доступності міських та сільських територій. |
та великий потенціал для створення надійного транспортного забезпечення в майбутньому. В принципі, водний транспорт може потенційно впоратися із частиною зростаючого обсягу перевезень. Проте якість річкових перевезень Дунаю та його портів як мультимодальних вузлів потребують значного покращення. Але збільшення судноплавства збільшить місцеві екологічні проблеми річки Дунай та її оточення. Тому особливо складним завданням є повною мірою використовувати економічний потенціал річки Дунай як транспортного шляху та водночас зберегти екологічну рівновагу незмінною. Крім основних шляхів, Дунайський регіон стикається з важливими проблемами доступності, особливо для районів, розташованих поза встановленихкоридорів. З'єднання цих регіонів з Транс’європейською транспортною мережею (як один із багатьох інших аспектів) через вторинні та третинні вузли має особливе значення для створення умов для забезпечення якості життя та економічного зростання в регіоні, особливо в тих регіонах, що постраждали від демографічних змін. Транснаціональний план дій повинен доповнювати (а не дублювати) ініціативи з координації політики на рівні ЄС та пріоритетних сфер 1a та 1b ЄСДР та передбачати наступні результати: Сприяння розвитку екологічно чистої транспортної системи, що володіє кращими взаємозв'язками та можливістю взаємодіяти. Краща інтегрована політика та практичні рішення для подальшого розвитку водних шляхів при обмеженні негативного впливу транспортних систем на екосистему Дунаю. |
Ідентифікатор конкретної цілі | 3.1 |
Назва конкретної цілі | Підтримка екологічно чистих та безпечних транспортних систем та збалансованої доступності міських та сільських територій (коротка назва). Поліпшення планування, узгодження практичних рішень для екологічно безпечної, низьковуглецевої та безпечної транспортної мережі та послуг в сферах охоплених програмою, що сприяє збалансованій доступності міських та сільських територій. |
Поліпшення координації та транснаціональної інтеграції між зацікавленими сторонами транспорту для подальшого розвитку мультимодальних вузлів, терміналів та зв'язків. Сприяння безпеці транспортної мережі. Сприяння кращій організації та кращому сполученню ліній громадського транспорту та інших транспортних засобів в функціонуючих зонах міст та сел. Опис типу та прикладів заходів, яким надається підтримка, наведено в окремому розділі (відповідно до моделі програм співробітництва). Взагалі, фізичні будівельні роботи виходять за межі програми співробітництва. В окремих випадках можуть розглядатися дрібні фіксовані інвестиції у тестування або демонстраційні роботи. |
Таблиця 3: Індикатори результативності на рівні програми (за конкретною ціллю)
Конкретна ціль | 3.1 - Підтримка екологічно чистих та безпечних транспортних систем та збалансованої доступності міських та сільських територій (коротка назва). Поліпшення планування, узгодження та практичних рішень для екологічно безпечної, низьковуглецевої та безпечної транспортної мережі та послуг в районі програми, що сприяє збалансованій доступності міських та сільських територій. | ||||||
Ідентифі катор | Індикатор | Одиниця вимірювання | Базове значення | Базовий рік | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
3.1 | Інтенсивність співробітництва ключових учасників програми на території, з метою зміцнення екологічно безпечних та збалансованих транспортних систем (комбінований показник на основі опитування) | Напівкількісна шкала | 4.05 | 2014 | Підвищення рівня співробітництва (якісна ціль) | Опитування серед вибраних ключових суб'єктів, пов'язаних з галуззю транспорту | 2018, 2020, 2023 |
2.A.6 Заходи, яким надається підтримка згідно пріоритету фінансування (за пріоритетами фінансування)
2.A.6.1 Опис типу та прикладів заходів, яким надається підтримка, та їхній очікуваний внесок у досягнення конкретних цілей, включаючи, де це необхідно, визначення основних цільових груп, конкретних цільових територій та видів бенефіціарів
Пріоритет фінансування | 7c - Розробка та вдосконалення екологічно чистих (включаючи низький рівень шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, включаючи внутрішні водні шляхи та морський транспорт, порти, мультимодальні зв'язки та інфраструктуру аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності |
Відповідно до моделі SFC2014 в наступній частині наведено огляд типів заходів, які планується підтримувати програмою співробітництва. Цей огляд доповнюється орієнтовними тематичними прикладами. В рамках пріоритету фінансування 7с можуть фінансуватися наступні види діяльності Розробка спільних орієнтирів, рамок та стратегій, розробка та практичне впровадження транснаціональних інструментів та послуг, підготовка транснаціональних інвестицій, пілотні заходи, включаючи невеликі інвестиції, розробку та практичне впровадження тренінгів та розбудову потенціалу, супровідну інформацію, заходи розповсюдження та реклами ( див. Пункт 1.1.1.12). Наступні орієнтовні приклади заходів можуть розглядатися як такі, що сприяють досягненню конкретної мети № 3.1. Підтримка екологічно чистих та безпечних транспортних систем та збалансована доступність міських та сільських територій. Сприяння розвитку інтегрованих транспортних рамок та інших спільних координаційних заходів для Дунайського регіону. Підвищення координації та транснаціональної інтеграції між зацікавленими сторонами транспортної системи для кращого управління та управління екологічно чистими транспортними коридорами. Створення платформ, які допоможуть зібрати фінансування, планувати та керувати подальшим скороченням викидів та енергоефективним вантажним та пасажирським транспортом. Шляхом інтеграції політики, сприяння створенню всеохоплюючої взаємозв'язаної транспортної системи, тобто приєднання транспортних шляхів нижчого рівня до системи Транс’європейської транспортної мережі. Сприяння більш інтегрованій стратегії та практичним рішенням щодо подальшого розвитку водних шляхів через обмін та передачу ноу-хау та кращої практики у сфері інфраструктури водного транспорту, утримання та управління водними шляхами, модернізації флоту або розвитку портів (інфраструктури). Сприяння більш ефективному обміну інформацією, діалогу та інтегрованим підходам для обмеження впливу транспортних систем на екосистему Дунаю, беручи | |
Пріоритет фінансування | 7c - Розробка та вдосконалення екологічно чистих (включаючи низький рівень шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, включаючи внутрішні водні шляхи та морський транспорт, порти, мультимодальні зв'язки та інфраструктуру аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності |
до уваги законодавство з охорони навколишнього середовища та сприяючи міжгалузевому співробітництву, встановлюючи більш ефективну співпрацю між адміністраціями водних шляхів та адміністраціями захищених територій. Покращення координації та транснаціональної інтеграції між зацікавленими сторонами транспортної системи для подальшого розвитку мультимодальних вузлів, терміналів та зв'язків; сприяння розвитку ефективних мультимодальних терміналів на портах річки Дунай і сухих портах для з'єднання внутрішніх водних шляхів із залізничним та автомобільним транспортом; обмін знаннями в галузі розвитку портової інфраструктури, визначення нових ринків і потоків вантажів, заохочення переходу від автомобільних до водних шляхів (Дунай), підтримка співробітництва мультимодальних терміналів поряд з Дунаєм; підвищення ефективності транскордонних переміщень вантажів на зовнішні кордони ЄС шляхом подолання адміністративних та податкових бар'єрів; гармонізування технічних, безпекових, юридичних, організаційних та інших аспектів транспортних режимів та мереж. Водний транспорт повинен дотримуватися Рамкової директиви Європейського союзу щодо водних ресурсів та Плану управління басейном річки Дунай (DRBMP). Навігаційні проекти повинні належним чином враховувати вимоги щодо Рамкової директиви щодо водних ресурсів та, зокрема, вимоги статті 4 (7) в разі необхідності. Сприяння безпеці транспортної мережі шляхом вдосконалення процедур, розробки конкретних екологічно безпечних та стабільних транспортних рішень та надання інструментів навчання, технологій та звітності для створення та підтримки національних, регіональних та місцевих можливостей для обміну досвідом та знаннями щодо ефективних програм безпеки дорожнього руху в регіоні. Сприяння кращій організації зв'язків громадського транспорту та інших стабільних форм транспорту у функціональних міських та сільських районах. Обмін та передача ноу-хау та передового досвіду для кращої організації зв'язків громадського транспорту в функціональних сферах (наприклад, транспортними асоціаціями), управління мобільністю, громадський транспорт на вимогу, сприяння руху пішоходів та велосипедистів, електронної мобільності, безпеки дорожнього руху, включаючи пілотні інвестиції. Підтримка підготовки інвестицій у центри мобільності та автобусні термінали. Висвітлення теми доступності стосовно сільської місцевості. Заохочення спільного планування та розробки міських, міжміських та транскордонних велосипедних маршрутів у Дунайському регіоні. Підтримка мультимодального велосипедного туризму, що найбільш сприяє зростаючій тенденції велосипедного туризму - особливо вздовж річок - а також через бум електро-велосипедів. Дунай пропонує унікальну можливість поєднання їзди на велосипеді з подорожами на човні. Проекти можуть охоплювати транскордонні | |
Пріоритет фінансування | 7c - Розробка та вдосконалення екологічно чистих (включаючи низький рівень шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, включаючи внутрішні водні шляхи та морський транспорт, порти, мультимодальні зв'язки та інфраструктуру аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності |
мульти-модальності, включаючи залізничні перевезення, включаючи вирішення організаційних та правових бар'єрів. Сприяння забезпеченню доступності сільської місцевості, особливо тих районів, які зазнають демографічних змін. Ці орієнтовні заходи - лише приклади заходів, які можуть бути виконані в межах проектів. Очікується, що проекти будуть розроблені в повному обсязі, щоб поєднувати більше заходів, а не просто будуватися виключно на одному з них. 2.3.3.3. Основні цільові групи та види бенефіціарів, яким надається підтримка в рамках пріоритету фінансування. Основними цільовими групами є державні та приватні суб’єкти, які отримують вигоду від транснаціональних досягнень, таких як інтеграція політики, передача знань та розбудова потенціалу, конкретні рішення у сфері сталого та більш взаємозв'язаного транспорту. Бенефіціарами, відповідно до їх юридичної форми, є місцеві, регіональні та національні структури / установи, органи державної влади, діяльність яких регламентується публічним правом, EGTC (Європейська група територіального співробітництва), міжнародні та громадські організації. Бенефіціарами, відповідно до їх тематичного спрямування, є, серед інших, місцеві, регіональні та національні державні органи та організації, сформовані та керовані органами державної влади, відповідальними за транспорт та економічний розвиток, інфраструктуру та провайдерів (громадських) послуг (наприклад, для громадського транспорту), державні та приватні логістичні компанії та оператори громадського транспорту, зацікавлені групи, у тому числі громадські організації (наприклад, міжнародні організації, природоохоронні організації, добровільні об'єднання тощо), організація підтримки бізнесу (наприклад, торгово-промислова палата, центри бізнес інновацій), науково-дослідницькі установи, університети, що мають науково- дослідницькі установи, вищі навчальні заклади, освітні/навчальні центри та школи. 2.3.3.4. Конкретні території, що є об’єктами пріоритету фінансування Не визначено конкретних фокусних областей. Усі території, що входять до сфери діяльності програми, мають право на пріоритет фінансування. | |
2.A.6.2 Керівні принципи вибору операцій
Пріоритет фінансування | 7c - Розробка та вдосконалення екологічно чистих (включаючи низький рівень шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, включаючи внутрішні водні шляхи та морський транспорт, порти, мультимодальні зв’язки та інфраструктуру аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності |
Вибір операцій буде здійснюватися відповідно до Статті 12 Регламенту ЄTC - Європейського територіального співробітництва (ЄС) № 1299/2013. Керівні принципи вибору проектів описані в пункті 5.3.3 програми співробітництва, і тут не повторюються. Детальні критерії оцінювання будуть викладені та надані потенційним заявникам у Посібнику до Програми та пакетах для заявників, орієнтованих на запити. | |
2.A.6.3 Плановане використання фінансових інструментів (у разі доцільності)
Пріоритет фінансування | 7c - Розробка та вдосконалення екологічно чистих (включаючи низький рівень шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, включаючи внутрішні водні шляхи та морський транспорт, порти, мультимодальні зв’язки та інфраструктуру аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності |
Не застосовується | |
2.A.6.4 Плановане використання масштабних проектів (де це можливо)
Пріоритет фінансування | 7c - Розробка та вдосконалення екологічно чистих (включаючи низький рівень шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, включаючи внутрішні водні шляхи та морський транспорт, порти, мультимодальні зв’язки та інфраструктуру аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності |
Не застосовується | |
2.A.6.5 Індикатори виконання задач (за пріоритетом фінансування)
Таблиця 4: Індикатори виконання задач – загальні та на рівні програми
Пріоритет фінансування | 7c - Розробка та вдосконалення екологічно чистих (включаючи низький рівень шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, включаючи внутрішні водні шляхи та морський транспорт, порти, мультимодальні зв’язки та інфраструктуру аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності | ||||
Ідентифікатор | Індикатор | Одиниця вимірювання | Цільове значення (2023) | Джерело даних | Частота звітності |
P07 | Кількість задокументованих навчальних заходів у завершених операціях | од. | 39.00 | Система моніторингу | щорічно |
P20 | Кількість розроблених та / чи впроваджених стратегій для вдосконалення транспорту та транспортних систем | од. | 13.00 | Система моніторингу | щорічно |
P21 | Кількість розроблених та / чи впроваджених інструментів для вдосконалення транспорту та транспортних систем | од. | 26.00 | Система моніторингу | щорічно |
P22 | Кількість розроблених та / чи впроваджених пілотних операцій для вдосконалення транспорту та транспортних систем | од. | 7.00 | Система моніторингу | щорічно |