Українська культура та мистецтво. 4. Наука та освіта України. А до програми з розвитку мовлення такі додатки: тематичний перелік синтаксичних конструкцій, які необхідні для бесід і дискусій; теми творів; список тем рефератів з країнознавства (їх читають раз на тиждень); навчальні фільми; тексти для поточного та підсумкового контролю. Програма містить перелік найважливіших тем розмовних занять, тем для повідомлень, бесід і дискусій, пов’язаних з головними тема- ми занять з розвитку мовлення, набір текстів. Теми розмовних занять, повідомлень, бесід і дискусій стосуються питань історії, географії, державного устрою, культури, системи освіти та ін. Деякі теми можуть вивчатися не в повному обсязі – це залежить від того, наскільки підготовлені студенти або в якому університеті (технічному чи гуманітарному реалізується програма). Порядок вив- чення тем може бути змінений, враховуючи рівень знань студентів, їх інтереси, а також об’єктивні умови (мається на увазі навчальний план занять, можливі екскурсії, лекції з країнознавства та ін.). На нашу думку, дуже важливо пов’язати тематичне наповнення з програмою занять з розвитку мови, що дозволить успішно вирішити дві пробле- ми – навчальну і виховну. Послідовність вивчення розмовних тем повинна бути тісно пов’язана з тематикою лекцій з країнознавства, переглядом фільмів. Для вивчення української мови як іноземної відбір лексичного мінімуму є одним із найважливіших завдань. Тому до розмовних тем додається лексика для активного засвоєння, яка є основою для фор- мування мовленнєвої компетентності. Цей розділ програми призначе- ний, в основному, для менш підготовлених груп. Студенти, які добре володіють цим мінімумом, повинні лише впорядкувати і уточнити його. Мінімум обов’язкової тематичної лексики можна підготувати, але можна запозичити з інших посібників з розвитку мови. Найбільш ірраціональними процесами у мові і найскладнішими під час вив- чення іноземної мови є розуміння фразеологізмів та переосмис- лення значень, які постійно поповнюють лексичну систему мови і відображають особливості народу. Це важливий аспект, адже «од- ним із показників рівня знання мови, як відомо, є рівень володіння її фразеологією»4. У цьому напрямі доцільно використовувати лінгвокраїнознавчі словники, що «дасть змогу не лише зрозуміти основні значення лексем, про що чужоземні студенти можуть дізнатися із загальномовних лексикографічних праць, але й збагнути усю повноту семантичної структури мовної одиниці, мотивуючи її відомостями з культури та історії народу»5. Такі словник...
