ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ. Мета даної фінансової звітності та перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності Основа підготовки
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ. Облікова політика Компанії в частині оцінки активів інститутів спільного інвестуван- ня ґрунтується на вимогах Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондо- вого ринку від 30 липня 2013 року N 1336 «Про затвердження Положення про поря- док визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестуваня». Щодо питань, які не регламентовано вимогами Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 липня 2013 року N 1336, облікова політика Компанії ґрунтується на вимогах МСФЗ. Далі наведено розкриття облікової політики відповідно до МСФЗ. Облікова політика, викладена нижче, послідовно застосовувалася до всіх періодів, представлених у цій фінансової звітності. Нематеріальні активи Нематеріальні активи у Компанії відсутні. Основні засоби Основні засоби в Компанії відсутні. Визнання фінансових інструментів Компанія визнає фінансові активи та фінансові зобов’язання у своєму балансі тоді і тільки тоді, коли вона стає стороною контрактних зобов’язань на інструменти. Фі- нансові активи та зобов’язання визнаються на дату здійснення операції. Згідно з МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», фінансові активи кла- сифікуються на чотири категорії: -фінансові активи, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток; -позики та дебіторська заборгованість; -інвестиції, що утримуються до погашення; і -фінансові активи, що є в наявності для продажу. При первісному визнанні фінансових активів, вони визнаються за справедливою вартістю плюс, у разі, якщо це не інвестиції, які переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, витрати за угодами, прямо пов’язані з придбан- ням або випуском фінансового активу. Коли Компанія стає стороною за договором, то вона розглядає наявність у ньому вбудованих похідних інструментів. Вбудовані похідні інструменти відокремлюються від основного договору, який не оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток у випадку, якщо аналіз пока- зує, що економічні характеристики і ризики вбудованих похідних інструментів істот- но відрізняються від аналогічних показників основного договору. Компанія класифікує фінансові активи безпосередньо після первісного визнання і, якщо це дозволено або прийнятно, переглядає встановлену класифікацію в кінці кожного фінансового року. Всі угоди з купівлі або продажу фінансових активів на «стандартних умовах»...