Common use of ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ Clause in Contracts

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.1. Роботодавець зобов’язується: 2.1.1. Забезпечити ефективну діяльність Підприємства за рахунок бюджетних коштів; коштів, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУ, надання платних медичних та сервісних послуг, спонсорської допомоги, благочинних надходжень, орендної плати, та інших незаборонених законодавством коштів, а також матеріально-технічних засобів. 2.1.2. Уникати будь-яких проявів дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. 2.1.3. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення з ними працівників. 2.1.4. Не застосовувати контрактну форму трудового договору, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо передбачених законами України. 2.1.5. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис права, обов’язки, поінформувати про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та цього Колективного договору. 2.1.6. Створити для працівників належні умови праці, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язком, де необхідно транспортом, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченням, доступом до мережі Інтернет. 2.1.7. Не вимагати від працівників виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. 2.1.8. Здійснювати звільнення працівників - за ініціативою Роботодавця виключно за наявності попередньої згоди Ради трудового колективу та Профкому в порядку і випадках визначених чинним законодавством. 2.1.9. Розірвати трудовий договір у термін, визначений працівником, якщо у Закладі не виконується законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ч. 3 ст. 38 КЗпП України). 2.1.10. Повідомляти працівників про нові нормативно-правові акти та документи, якими регулюються трудові відносини, організація і умови праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівників. 2.1.11. Забезпечити періодичне (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років. 2.1.15. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням Роботодавця, Ради трудового колективу та Профкому на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о. 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.17. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.18. Запобігативиникненню індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення згідно з чинним законодавством України. 2.1.19. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергувань, графік ротації, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) для окремих підрозділів, категорій (груп) працівників за попереднім погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладу, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинку. 2.1.20. Встановити для працівників Закладу п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями субота, неділя. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. 2.1.21. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, встановлені законодавством, лише у виняткових випадках за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні згідно із чинним законодавством. 2.1.22. Визначати режим роботи під час чергування, перелік працівників, які залучаються до чергування на підставі графіків роботи (змінності) або наказів, погоджених з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкою. У разі залучення працівників до чергування, зокрема у вихідні дні, завчасно узгоджувати з ними час початку та закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місця, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву для відпочинку та харчування (Додаток №2). 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер роботи. 2.1.36. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадах, передбачених пунктом «н» статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружини. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР). 2.1.42. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати. Проте ця вимога не стосується відпусток: у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.11.1. Роботодавець зобов’язується: 2.1.1. Забезпечити Адміністрація забезпечує ефективну діяльність Підприємства за рахунок бюджетних коштів; коштівінституту, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУналежні організаційні, надання платних медичних матеріально-технічні та сервісних послугсоціально-побутові умови працівників, спонсорської допомоги, благочинних надходжень, орендної плати, виходячи з фактичних обсягів бюджетного фінансування та інших незаборонених законодавством коштівраціонального використання коштів спеціального фонду. 1.2. Керівники усіх структурних підрозділів інституту зобов’язані здійснювати прийом працівників підвідомчих їм підрозділів з особистих питань не менше ніж два рази на тиждень, а також матеріальноз питань, що стосуються трудових відносин (організація та умови праці, заробітна плата, нормування праці, відпочинок, наукова та науково-технічних засобівпедагогічна діяльність тощо) у день звернення працівника. Відп.: директор, заступники директора, керівники підрозділів. 2.1.21.3. Уникати будьРегулювання трудових і соціально-яких проявів економічних відносин в інституті здійснюється на засадах рівноправності, гендерної рівності, недопущення дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від расистаті, кольору шкіринаціональної належності, політичнихмови, політичних поглядів, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та соціального і майнового стану, сімейних обов'язківстатусу, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. 2.1.31.4. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення з ними працівників. 2.1.4. Не застосовувати контрактну форму трудового договору, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо передбачених законами України. 2.1.5. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис права, обов’язки, поінформувати про умови праці, наявність Зарахування на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах проводиться відповідно до чинного законодавства з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України, законів України "Про освіту", "Про вищу освіту" та цього Колективного договору. 2.1.6Положення про ВП НУБіП України "НАТІ". Створити для працівників належні умови праці, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язком, де необхідно транспортом, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченням, доступом до мережі Інтернет. 2.1.7. Не вимагати від працівників виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. 2.1.8. Здійснювати звільнення працівників - за ініціативою Роботодавця виключно за наявності попередньої згоди Ради трудового колективу та Профкому в порядку і випадках визначених чинним законодавством. 2.1.9. Розірвати трудовий договір у термін, визначений працівником, якщо у Закладі не виконується законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору При прийнятті на роботу відділ кадрів зобов’язаний ознайомити працівника з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ч. 3 ст. 38 КЗпП України). 2.1.10. Повідомляти працівників про нові нормативно-правові акти та документи, якими регулюються трудові відносини, організація і умови праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівників. 2.1.11. Забезпечити періодичне (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років. 2.1.15. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням РоботодавцяПоложенням про ВП НУБіП України "НАТІ", Ради трудового колективу та Профкому на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о. 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.17. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.18. Запобігативиникненню індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення згідно з чинним законодавством України. 2.1.19. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергувань, графік ротаціїКолективним договором, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) для окремих підрозділівобов’язками працівника за посадовою інструкцією, категорій (груп) згодою на обробку персональних даних. Відділу охорони праці проводити вступний інструктаж з охорони праці. Призначення працівників на керівні посади, крім виборних посад, проводиться директором на основі рекомендації кадрової комісії за попереднім погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладу, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинку. 2.1.20. Встановити для працівників Закладу п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями субота, неділяучастю представника профспілкового комітету. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. 2.1.21. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, встановлені законодавством, лише у виняткових випадках за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні згідно із чинним законодавством. 2.1.22. Визначати режим роботи під час чергування, перелік працівників, які залучаються до чергування приймаються на підставі графіків роботи (змінності) або наказів, погоджених з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкою. У разі залучення працівників до чергування, зокрема у вихідні дні, завчасно узгоджувати з ними час початку та закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місцяроботу, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву можливий контакт з шкідливими для відпочинку та харчування (Додаток №2)здоров'я речовинами обов’язковим є проходження медичного огляду. 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер роботи. 2.1.36. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадах, передбачених пунктом «н» статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружини. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР). 2.1.42. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати. Проте ця вимога не стосується відпусток: у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.1. Роботодавець зобов’язуєтьсяРОБОТОДАВЕЦЬ І УПОВНОВАЖЕНА ОСОБА ВІД ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ ЗОБОВ’ЯЗУЮТЬСЯ: 2.1.13.1. Здійснювати прийом на роботу нових працівників лише у випадках забезпечення повної продуктивної зайнятості працюючих і якщо не прогнозується їх вивільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. 3.2. Забезпечити ефективну діяльність Підприємства за рахунок бюджетних коштів; коштівпротягом 2-х років переважне право на працевлаштування працівникам, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУвивільненим з Товариства на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, надання платних медичних та сервісних послуг, спонсорської допомоги, благочинних надходжень, орендної плати, та інших незаборонених законодавством коштів, а також матеріальнов разі виникнення потреби прийняття на роботу працівників аналогічної професії чи кваліфікації (Ст.42-технічних засобів1 КЗпПУ). 2.1.2. Уникати будь-яких проявів дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. 2.1.3. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення з ними працівників. 2.1.43.3. Не застосовувати контрактну на підпрємстві котрактну форму трудового договору, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо передбачених законами Українидоговору працівників які знаходяться в трудових відносинах з підприємством. 2.1.5. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис права, обов’язки, поінформувати про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та цього Колективного договору. 2.1.6. Створити для працівників належні умови праці, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язком, де необхідно транспортом, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченням, доступом до мережі Інтернет. 2.1.73.4. Не вимагати звільняти з роботи з ініціативи адміністрації працівників без достатніх підстав і попереднього погодження з уповноваженою особою від працівників виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. 2.1.8. Здійснювати звільнення працівників - за ініціативою Роботодавця виключно за наявності попередньої згоди Ради трудового колективу та Профкому в порядку і випадках визначених чинним законодавством. 2.1.9. Розірвати трудовий договір у термін, визначений працівником, якщо у Закладі не виконується законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ч. 3 ст. 38 43 КЗпП України). 2.1.103.5. Повідомляти працівників про нові нормативно-правові акти та документи, якими регулюються трудові відносини, організація і умови праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівниківЗабезпечити нормальну тривалість робочого часу – 40 годин на тиждень. 2.1.113.6. Забезпечити періодичне (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації лікарівРобочий час, молодших спеціалістів з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації час відпочинку працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або в навчальних закладахТовариства регулювати положенням чинного законодавства, як правилоданого колективного договору, не рідше ніж один раз на п’ять років. 2.1.15. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням Роботодавця, Ради трудового колективу та Профкому на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о. 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.17. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.18. Запобігативиникненню індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення згідно з чинним законодавством України. 2.1.19. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергувань, графік ротації, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) для окремих підрозділів, категорій (груп) працівників за попереднім погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладу, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинку. 2.1.20. Встановити для працівників Закладу п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями субота, неділя. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. 2.1.21. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, встановлені законодавством, лише у виняткових випадках за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні згідно із чинним законодавством. 2.1.22. Визначати режим роботи під час чергування, перелік працівників, які залучаються до чергування на підставі графіків роботи (змінності) або наказів, погоджених з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкою. У разі залучення працівників до чергування, зокрема у вихідні дні, завчасно узгоджувати з ними час початку та закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 406-ти годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місця, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву для відпочинку та харчування (Додаток №2). 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер роботи. 2.1.36. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадах, передбачених пунктом «н» статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружини. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР). 2.1.42. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати. Проте ця вимога не стосується відпусток: у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.1. Роботодавець зобов’язується: 2.1.1. Забезпечити стабільну та ефективну діяльність Підприємства за рахунок бюджетних коштів; коштівпозашкільного навчального закладу Станіславської школи мистецтв, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУ, надання платних медичних та сервісних послуг, спонсорської допомоги, благочинних надходжень, орендної плативиходячи з фактичних обсягів фінансування, та інших незаборонених законодавством коштівраціональне використання позабюджетних коштів для підвищення результативності роботи закладу, а також матеріально-технічних засобівполіпшення ефективності праці усіх працівників. 2.1.2. Уникати будьЗабезпечити розвиток і зміцнення матеріально-яких проявів дискримінації у сфері працітехнічної бази позашкільного навчального закладу Станіславської школи мистецтв, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконаннястворення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу. 2.1.3. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх категорій працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення з ними працівників. 2.1.4. Застосовувати засоби матеріального і морального стимулювання якісної праці, раціонального використання наявного обладнання, технічних засобів навчання і т.п. 2.1.5. Здійснювати прийняття на роботу нових працівників лише у випадках забезпечення повної продуктивної зайнятості працюючих і якщо не прогнозується їх вивільнення на підставі п. 1. ст.40 КЗпП України. 2.1.6. Забезпечити протягом одного року реалізацію працівниками переважного права на укладення трудового договору у разі повторного прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (ст.42-1 КЗпП України). 2.1.7. Не застосовувати контрактну форму трудового договору, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо крім випадків, передбачених законами Україничинним законодавством з праці. 2.1.52.1.8. Відповідно до заявок забезпечити працевлаштування в закладі освіти випускників педагогічних навчальних закладів за отриманою спеціальністю, уклавши з ними безстроковий трудовий договір та установивши їм навчальне навантаження в обсязі не нижче кількості годин на ставку заробітної плати. 2.1.9. Забезпечити наставництво над молодими спеціалістами, сприяти їх адаптації в колективі та професійному зростанню. 2.1.10. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис розписку його права, обов’язки, поінформувати інформувати про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких особливих умовах відповідно до чинного законодавства та цього і даного Колективного договору. 2.1.62.1.11. Створити для Звільнення працівників належні умови праці, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язком, де необхідно транспортом, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченням, доступом до мережі Інтернет. 2.1.7. Не вимагати від працівників виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. 2.1.8. Здійснювати звільнення працівників - за ініціативою Роботодавця виключно адміністрації здійснювати за наявності попередньої згоди Ради трудового колективу та Профкому в порядку і випадках визначених попереднім погодженням з трудовим колективом згідно з чинним законодавством. 2.1.92.1.12. Розірвати трудовий договір Звільнення педагогічних працівників у зв’язку із скороченням обсягу роботи здійснювати лише після закінчення навчального року. 2.1.13. У термін, визначений працівником, за його власним бажанням розривати з ним трудовий договір (в тому числі строковий), якщо у Закладі в установі не виконується законодавство про працюохорону праці, умови колективного чи трудового договору з цих питань з виплатою відповідної вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ч. 3 ст. 38 КЗпП Українист.6 Закону України “Про охорону праці”). 2.1.102.1.14. Повідомляти працівників про Протягом 2-х днів з часу одержання інформації доводити до відома членів трудового колективу нові нормативно-правові акти та документинормативні документи стосовно трудових відносин, якими регулюються трудові відносини, організація і умови організації праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівників. 2.1.112.1.15. Забезпечити періодичне (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації лікарівпедагогічних працівників, молодших спеціалістів гарантуючи їм при цьому відповідні пільги, компенсації згідно з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або в навчальних закладахчинним законодавством (збереження середньої заробітної плати, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років. 2.1.15. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням Роботодавця, Ради трудового колективу та Профкому на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-ооплата навчання). 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою Включати представника трудового колективу до складу тарифікаційної та Профкомоматестаційної комісій. 2.1.17. Затверджувати режим роботи, графіки роботи за погодженням з трудовим колективом. 2.1.18. Забезпечити при складанні графіку роботи оптимальний режим роботи: - для жінок, що мають двох і більше дітей віком до 15 років, - для тих, хто поєднує роботу з навчанням; - для незвільненого від основної роботи голови профкому. 2.1.19. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.182.1.20. Запобігативиникненню Упереджувати виникнення індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення згідно з чинним законодавством України. 2.1.192.1.21. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергуваньНе допускати в закладі необґрунтованого масового вивільнення працюючих з ініціативи власника або уповноваженого ним органу ( понад 10% чисельності працівників протягом календарного року). 2.1.22. Рішення про зміни в організації виробництва і праці, графік ротаціїреорганізацію і перепрофілювання закладу, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) що призводять до скорочення чисельності або штату працівників, узгоджувати з трудовим колективом, приймати не пізніше ніж за 3 місяці до запланованих дій з обґрунтуванням та заходами забезпечення зайнятості працівників, що вивільняються. Тримісячний період використовувати для окремих підрозділівздійснення роботи, категорій (груп) працівників за попереднім погодженням з Радою спрямованої на зниження рівня скорочення чисельності працівників. 2.2.Трудовий колектив в особі представника зобов’язується: 2.2.1. Роз’яснювати членам трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладузміст нормативних документів щодо організації праці, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації права і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинкуобов’язки. 2.1.202.2.2. Сприяти дотриманню трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку. 2.2.3. Забезпечувати постійний контроль за своєчасним введенням в дію нормативних документів з питань трудових відносин, організації, нормування праці, розподілення навчального навантаження. 2.2.4. Активно і в повній мірі реалізовувати права, надані йому відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України. 2.2.5. Сприяти упередженню виникнення трудових конфліктів. 2.2.6. Ініціювати колективні переговори з керівником закладу. 2.2.7. Посилити відповідальність представника трудового колективу за ухилення від ініціювання переговорів та укладання Колективного договору. 2.2.8. Підвищити ефективність роботи по укладанню та виконанню Колективного договору. 2.2.9. Підвищити вимоги до адміністрації закладу щодо виконання положень Колективного договору. 2.2.10. Інформувати органи Державної інспекції праці про факти порушення керівником закладу умов колективного договору. 2.2.11. Забезпечити реалізацію представником колективу відповідно до чинного законодавства своїх функцій щодо контролю за виконанням колективного договору. 2.3.Сторони колективного договору домовилися: 2.3.1. Встановити для працівників Закладу в позашкільному навчальному закладу Станіславської школи мистецтв, п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями суботав суботу та неділю, неділя. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. 2.1.21. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, встановлені законодавством, лише у виняткових випадках за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні яких встановлюються згідно із чинним законодавством. 2.1.22окремих графіків роботи, затверджених адміністрацією та погоджених з трудовим колективом. Визначати режим Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Тривалість щоденної роботи під час чергування, перелік працівниківпрацівників визначати Правилами внутрішнього трудового розпорядку, які залучаються до чергування на підставі графіків роботи (змінності) або наказівзатверджуються адміністрацією та погоджуються з трудовим колективом. За погодженням з трудовим колективом, погоджених з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкою. У разі залучення деяким окремим групам працівників до чергування, зокрема у вихідні дні, завчасно узгоджувати з ними може встановлюватися інший час початку та і закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місця, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву для відпочинку та харчування (Додаток №2). 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер роботи. 2.1.362.3.2. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадахСвоєчасно укладати Колективний договір та вносити до нього зміни та доповнення згідно з Законом України “Про колективні договори і угоди”. 2.3.3. На умовах, передбачених пунктом «н» статті 77 ст. 19 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII “Про колективні договори і угоди”, взаємно і своєчасно надавати інформацію, необхідну для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружинивиконанням даного Колективного договору. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР). 2.1.42. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати. Проте ця вимога не стосується відпусток: у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.1. Роботодавець зобов’язується2.1 Сторони домовилися що: 2.1.12.1.1 Трудові відносини між працівниками і адміністрацією здійснюються за трудовим договором (контрактом). Забезпечити ефективну діяльність Підприємства Обрання на вакантні посади науково- педагогічних працівників здійснюється за рахунок бюджетних коштів; коштів, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУ, надання платних медичних та сервісних послуг, спонсорської допомоги, благочинних надходжень, орендної плати, та інших незаборонених законодавством коштів, а також матеріально-технічних засобівконкурсом. 2.1.2. Уникати будь-яких проявів дискримінації у сфері праці2.1.2 Трудові відносини між працівниками і адміністрацією будуються на чинному законодавстві України, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. 2.1.3. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення з ними працівників. 2.1.4. Не застосовувати контрактну форму трудового договору, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо передбачених законами України. 2.1.5. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис права, обов’язки, поінформувати про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства вимог нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України та цього Колективного Всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями, що є чинними на час дії колективного договору. 2.1.62.1.3 При прийнятті на роботу із працівником укладається трудовий договір. Створити для працівників належні умови праціПретендент на зайняття відповідної посади в ЗДІА зобов'язаний подати паспорт або інший документ, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язкомщо посвідчує особу, де необхідно транспортомтрудову книжку, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченнямдокумент про освіту (спеціальність, доступом до мережі Інтернеткваліфікацію). У необхідних випадках також надаються документи, що підтверджують знання іноземної мови, науковий ступінь, вчене звання, звання “заслужений” або «почесний». 2.1.7. Не вимагати від працівників виконання роботи, не обумовленої трудовим договором2.1.4 Укладення трудового договору оформляється наказом ректора про прийняття на роботу. 2.1.82.1.6 Обсяг навчального навантаження професорсько-викладацького складу встановлюється відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, наказів Міністерства, наказу ректора. Здійснювати звільнення працівників - за ініціативою Роботодавця виключно за наявності попередньої згоди Ради трудового колективу та Профкому в порядку і випадках визначених чинним законодавствомКоригування обсягу навчального навантаження професорсько-викладацького складу після його встановлення на поточний навчальний рік здійснюється у разі потреби двічі на рік впродовж 2 тижнів з початку навчальних семестрів. Коригування навчального навантаження впродовж навчальних семестрів не здійснюється. 2.1.9. Розірвати трудовий договір у термін2.1.7 Зміна форми, визначений працівником, якщо у Закладі не виконується законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ч. 3 ст. 38 КЗпП України). 2.1.10. Повідомляти продовження або розірвання трудових відносин працівників про нові нормативно-правові акти та документи, якими регулюються трудові відносини, організація і умови праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівників. 2.1.11. Забезпечити періодичне (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або здійснюються в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років. 2.1.15. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням Роботодавця, Ради трудового колективу та Профкому на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о. 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.17. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.18. Запобігативиникненню індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення ЗДІА згідно з чинним законодавством України. 2.1.192.1.8 Працівники ЗДІА мають право розірвати трудові відносини за власним бажанням, попередивши про це адміністрацію за два тижні. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергуваньЗа домовленістю двох сторін трудові відносини можуть бути розірвані до закінчення терміну попередження про звільнення. У разі, графік ротаціїколи заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з поважних причин, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) для окремих підрозділівтрудовий договір повинен бути розірваний у строк, категорій (груп) працівників за попереднім погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладу, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинкувказаний працівником. 2.1.202.1.9 Працівники ЗДІА можуть бути звільнені у випадку змін у структурі ЗДІА, при скороченні чисельності штату. Встановити для працівників Закладу п’ятиденний робочий тиждень При цьому адміністрація своєчасно виплачує компенсації, визначені КЗпП України. Звільнення з двома вихідними днями субота, неділя. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень інших причин відбуваються згідно з одним вихідним днемчинним законодавством України. 2.1.21. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні2.1.10 Розірвання трудових відносин з ініціативи адміністрації можливе лише за згоди профспілкового комітету, встановлені законодавствомкрім випадків, лише у виняткових випадках за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні згідно із чинним законодавствомпередбачених законами України. 2.1.22. Визначати режим роботи під час чергування2.1.11 Припинення трудового договору оформляється наказом ректора, перелік працівників, які залучаються до чергування на підставі графіків роботи (змінності) або наказів, погоджених що забезпечує видачу працівникові у день звільнення належно оформленої трудової книжки та проведення з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкоюним розрахунку. У разі залучення працівників до чергування, зокрема звільнення працівника не з ініціативи самого працівника йому також у вихідні дні, завчасно узгоджувати день звільнення видається копія наказу про звільнення з ними час початку та закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23роботи. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місця, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву для відпочинку та харчування (Додаток №2). 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер День звільнення вважається останнім днем роботи. 2.1.36. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадах, передбачених пунктом «н» статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружини. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР). 2.1.42. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати. Проте ця вимога не стосується відпусток: у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.11.1. Роботодавець зобов’язується:Трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством та даним Колективним договором. І І І !іІ 2.1.11.2. Забезпечити ефективну діяльність Підприємства Здійснювати прййом на роботу нових працівників тільки за рахунок бюджетних коштів; коштівумови забезпечення повної зайнятості працюючих. Контрактну форму трудового договору застосувати лише у випадках, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУщо передбачені чинним законодавством, надання платних медичних та сервісних послугна вимогу профспілкової сторони надавати інформацію про умови контрактів. і 1.3. Розробити і затвердити посадові інструкції (функціональні обов’язки), спонсорської допомоги, благочинних надходжень, орендної плати, та інших незаборонених законодавством коштів, а також матеріально-технічних засобів. 2.1.2. Уникати будь-яких проявів дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. 2.1.3. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення ознайомивши з ними працівників. 2.1.4. Не застосовувати контрактну форму трудового договору, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо передбачених законами України. 2.1.5. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис права, обов’язки, поінформувати про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за Надавати працівникам роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та цього Колективного договору. 2.1.6. Створити для працівників належні умови праці, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язком, де необхідно транспортом, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченням, доступом до мережі Інтернет. 2.1.7займаної посади. Не вимагати від працівників виконання роботи, роботи не обумовленої об\мовленої трудовим договоромдоговором та посадовою інструкцією. 2.1.81.4. Здійснювати Не допускати звільнення працівників - за ініціативою Роботодавця виключно за наявності попередньої згоди Ради з ініціативи роботодавця без попереднього погодження з представником трудового колективу та Профкому в порядку і випадках визначених (крім випадків, передбачених чинним законодавством. 2.1.9. Розірвати трудовий договір у термін, визначений працівником, якщо у Закладі не виконується законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ч. 3 ст. 38 КЗпП законодавством України). 2.1.101.5. Повідомляти працівників Інформувати трудові колективи про нові нормативноможливе скорочення штатів, чи посади і, за 2 місяці з метою вжиття заходів щодо працевлаштування звільненого І працівника. І 1.6. Не допускається звільнення працівника, при умові ліквідації робочого місця, якщо до досягнення пенсійного віку йому залишилося пропрацювати не більше 3-правові акти та документи, якими регулюються трудові відносини, організація і умови праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівників. 2.1.11. Забезпечити періодичне (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять х років. 2.1.151.7. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням Роботодавця, Ради трудового колективу та Профкому Кожний прийнятий на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о. 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи роботу працівник зобов’язаний ознайомитися з і умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.17під особистий підпис. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.18. Запобігативиникненню індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення згідно з чинним законодавством України. 2.1.19. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергувань, графік ротації, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) для окремих підрозділів, категорій (груп) працівників за попереднім погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладу, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинку. 2.1.20. Встановити для працівників Закладу п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями субота, неділя. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. 2.1.21. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, встановлені законодавством, лише у виняткових випадках за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні згідно із чинним законодавством. 2.1.22. Визначати режим роботи під час чергування, перелік працівників, які залучаються до чергування на підставі графіків роботи (змінності) або наказів, погоджених з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкою. У разі залучення працівників до чергування, зокрема у вихідні дні, завчасно узгоджувати з ними час початку та закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місця, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву для відпочинку та харчування (Додаток №2). 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер роботи. 2.1.36. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадах, передбачених пунктом «н» статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружини. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР). 2.1.42. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати. Проте ця вимога не стосується відпусток: у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;І

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.1. Роботодавець зобов’язується: 2.1.1. Забезпечити ефективну діяльність Підприємства за рахунок бюджетних коштів; коштів, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУ, надання платних медичних та сервісних послуг, спонсорської допомоги, благочинних надходжень, орендної плати, та інших незаборонених законодавством коштів, а також матеріально-технічних засобів. 2.1.2. Уникати будь-яких проявів дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, Керівник не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. 2.1.3. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення з ними працівників. 2.1.4. Не застосовувати контрактну форму трудового договору, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо передбачених законами України. 2.1.5. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис права, обов’язки, поінформувати про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його має права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та цього Колективного договору. 2.1.6. Створити для працівників належні умови праці, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язком, де необхідно транспортом, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченням, доступом до мережі Інтернет. 2.1.7. Не вимагати від працівників училища виконання роботиробіт, не обумовленої передбачених трудовим договором. 2.1.8. Здійснювати В училище повинні бути розроблені та затверджені в установленому порядку для кожної посади (професії), передбаченої штатним розписом, посадові (робочу) інструкції, з якими працівники повіни бути ознайомлені під розпис. У посадовій інструкції може бути передбачено виконання одним з працівників обов’язків іншого працівника у випадках тимчасової відсутності останнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням тощо. При покладанні таких обов’язків на працівника повинні бути враховані реальні можливості їх виконання: кваліфікаційні вимоги та завантаженість при виконанні своїх безпосередніх обов’язків. За вищезазначених умов працівник має право на додаткову оплату. На період короткотерміновій відсутності директора училища право підпису має один із заступників директора чи помічник директора по режиму. Керівництво визначає кадрову політику за принципами фахової гідності та гендерної рівності, враховуючи рівність прав та можливостей чоловіків і жінок як при прийнятті на роботу, так і при просуванні по службі. Кожен працівник має особисто виконувати свої обов’язки, працювати сумлінно і якісно; своєчасно виконувати накази, розпорядження та локальні нормативні акти Керівника; дотримуватися Правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог нормативних актів з питань охорони праці і протипожежної безпеки; дбайливо ставиться до майна училища. Працівники можуть бути звільнені з підприємства у випадку зміни в організації виробництва, при скороченні чисельності штату. У цих випадках вони персонально попереджаються роботодавцем про майбутнє звільнення працівників - не пізніше ніж за ініціативою Роботодавця виключно два місяці. При цьому роботодавець надає працівнику іншу роботу за наявності попередньої згоди Ради трудового колективу та Профкому спеціальністю, а у випадку неможливості цього або при відмові працівника від запропонованої йому роботи останній працевлаштовується самостійно. При звільненні працівника за визначеними в порядку і випадках визначених чинним законодавством. 2.1.9. Розірвати трудовий договір у термін, визначений працівником, якщо у Закладі не виконується законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору з виплатою вихідної допомоги цьому пункті підставами йому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (чмісячного заробітку. 3 ст. 38 КЗпП України)Звільнення працівників при скорочені чисельності штатів допускається тільки після використання всіх наявних і додатково створених можливостей для забезпечення зайнятості на підприємстві. 2.1.10. Повідомляти працівників про нові нормативно-правові акти та документи, якими регулюються трудові відносини, організація і умови праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівників. 2.1.11. Забезпечити періодичне (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років. 2.1.15. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням Роботодавця, Ради трудового колективу та Профкому на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о. 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.17. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.18. Запобігативиникненню індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення згідно з чинним законодавством України. 2.1.19. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергувань, графік ротації, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) для окремих підрозділів, категорій (груп) працівників за попереднім погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладу, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинку. 2.1.20. Встановити для працівників Закладу п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями субота, неділя. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. 2.1.21. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, встановлені законодавством, лише у виняткових випадках за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні згідно із чинним законодавством. 2.1.22. Визначати режим роботи під час чергування, перелік працівників, які залучаються до чергування на підставі графіків роботи (змінності) або наказів, погоджених з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкою. У разі залучення працівників до чергування, зокрема у вихідні дні, завчасно узгоджувати з ними час початку та закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місця, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву для відпочинку та харчування (Додаток №2). 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер роботи. 2.1.36. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадах, передбачених пунктом «н» статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружини. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР). 2.1.42. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати. Проте ця вимога не стосується відпусток: у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.11.1. Роботодавець зобов’язується: 2.1.1. Забезпечити Адміністрація забезпечує ефективну діяльність Підприємства за рахунок бюджетних коштів; коштівінституту, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУналежні організаційні, надання платних медичних матеріально-технічні та сервісних послугсоціально-побутові умови працівників, спонсорської допомогивиходячи з фактичних обсягів бюджетного фінансування та раціонального використання коштів спеціального фонду. 1.2. Керівники усіх структурних підрозділів інституту зобов’язані здійснювати прийом працівників підвідомчих їм підрозділів з особистих питань не менше, благочинних надходжень, орендної плати, та інших незаборонених законодавством коштівніж два рази на тиждень, а також матеріальноз питань, що стосуються трудових відносин (організація та умови праці, заробітна плата, нормування праці, відпочинок, наукова та науково-технічних засобівпедагогічна діяльність тощо) у день звернення працівника. 2.1.21.3. Уникати будьРегулювання трудових і соціально-яких проявів економічних відносин в інституті здійснюється на засадах рівноправності, гендерної рівності, недопущення дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від расистаті, кольору шкіринаціональної належності, політичнихмови, політичних поглядів, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та соціального і майнового стану, сімейних обов'язківстатусу, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. 2.1.31.4. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення з ними працівників. 2.1.4. Не застосовувати контрактну форму трудового договору, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо передбачених законами України. 2.1.5. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис права, обов’язки, поінформувати про умови праці, наявність Зарахування на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах проводиться відповідно до чинного законодавства з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України, законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Статуту НУБіП України та цього Колективного договору. 2.1.6Положення ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут». Створити для працівників належні умови праці, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язком, де необхідно транспортом, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченням, доступом до мережі Інтернет. 2.1.7. Не вимагати від працівників виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. 2.1.8. Здійснювати звільнення працівників - за ініціативою Роботодавця виключно за наявності попередньої згоди Ради трудового колективу та Профкому в порядку і випадках визначених чинним законодавством. 2.1.9. Розірвати трудовий договір у термін, визначений працівником, якщо у Закладі не виконується законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору При прийнятті на роботу відділ кадрів зобов’язаний ознайомити працівника з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ч. 3 ст. 38 КЗпП України). 2.1.10. Повідомляти працівників про нові нормативно-правові акти та документи, якими регулюються трудові відносини, організація і умови праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівників. 2.1.11. Забезпечити періодичне (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років. 2.1.15. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням РоботодавцяПоложенням ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», Ради трудового колективу та Профкому на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о. 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.17. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.18. Запобігативиникненню індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення згідно з чинним законодавством України. 2.1.19. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергувань, графік ротаціїКолективним договором, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) для окремих підрозділівобов’язками працівника за посадовою інструкцією, категорій (груп) згодою на обробку персональних даних. Відділу охорони праці проводити вступний інструктаж з охорони праці. Призначення працівників на керівні посади, крім виборних посад, проводиться директором на основі рекомендації кадрової комісії за попереднім погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладу, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинку. 2.1.20. Встановити для працівників Закладу п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями субота, неділяучастю представника профспілкового комітету. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. 2.1.21. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, встановлені законодавством, лише у виняткових випадках за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні згідно із чинним законодавством. 2.1.22. Визначати режим роботи під час чергування, перелік працівників, які залучаються до чергування приймаються на підставі графіків роботи (змінності) або наказів, погоджених з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкою. У разі залучення працівників до чергування, зокрема у вихідні дні, завчасно узгоджувати з ними час початку та закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місцяроботу, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву можливий контакт з шкідливими для відпочинку та харчування (Додаток №2)здоров'я речовинами обов’язковим є проходження медичного огляду. 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер роботи. 2.1.36. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадах, передбачених пунктом «н» статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружини. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР). 2.1.42. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати. Проте ця вимога не стосується відпусток: у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.1. Роботодавець зобов’язується2.1.Роботодавець зобов’язується : 2.1.1. Забезпечити Забезпечувати ефективну діяльність Підприємства лікарні за рахунок бюджетних коштів; коштів, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУ, надання платних медичних та сервісних послуг, спонсорської допомоги, благочинних надходжень, орендної плати, коштів Національної служби здоров’я України та інших незаборонених законодавством коштів, а також матеріально-технічних засобів. 2.1.2. Уникати будь-будь – яких проявів дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'яздоров’я , інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІДСНІД , сімейного та майнового стану, сімейних обов'язківобов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні об’єднанні громадян, участі у страйку, ,звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, ,за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання. 2.1.3. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення з ними працівників. 2.1.4. Не застосовувати контрактну форму трудового договорудоговору крім випадків, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо передбачених законами України. 2.1.5. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис права, ,обов’язки, поінформувати про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'яздоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та цього Колективного договору. 2.1.6. Створити для працівників належні умови праці, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язком, де необхідно транспортом, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченням, доступом доступу до мережі Інтернет, професійною літературою та періодичним медичним виданнями, зокрема, електронними. 2.1.7. Не вимагати від працівників виконання роботи, не обумовленої трудовим договоромдоговором та посадовою (робочою) інструкцією. 2.1.8. Здійснювати звільнення працівників - за ініціативою Роботодавця виключно за наявності попередньої згоди Ради трудового колективу та Профкому в порядку і випадках визначених чинним законодавством. 2.1.9. Розірвати трудовий договір у термін, визначений працівником, якщо у Закладі не виконується законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ч. 3 ст. 38 КЗпП України). 2.1.10. Повідомляти працівників про нові нормативно-правові акти та документи, якими регулюються трудові відносини, організація і умови праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівників. 2.1.11. Забезпечити періодичне (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років. 2.1.15. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням Роботодавця, Ради трудового колективу та Профкому на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о. 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.17. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.18. Запобігативиникненню індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення згідно з чинним законодавством України. 2.1.19. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергувань, графік ротації, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) для окремих підрозділів, категорій (груп) працівників за попереднім погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладу, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинку. 2.1.20. Встановити для працівників Закладу п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями субота, неділя. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. 2.1.21. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, встановлені законодавством, лише у виняткових випадках за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні згідно із чинним законодавством. 2.1.22. Визначати режим роботи під час чергування, перелік працівників, які залучаються до чергування на підставі графіків роботи (змінності) або наказів, погоджених з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкою. У разі залучення працівників до чергування, зокрема у вихідні дні, завчасно узгоджувати з ними час початку та закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місця, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву для відпочинку та харчування (Додаток №2). 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер роботи. 2.1.36. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадах, передбачених пунктом «н» статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружини. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР). 2.1.42. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати. Проте ця вимога не стосується відпусток: у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. 2.13.1. Роботодавець зобов’язується: 2.1.1. Забезпечити ефективну діяльність Підприємства за рахунок бюджетних коштів; коштів, отриманих за надання медичних послуг від НСЗУ, надання платних медичних Прийняття на роботу та сервісних послуг, спонсорської допомоги, благочинних надходжень, орендної плати, та інших незаборонених законодавством коштів, а також матеріально-технічних засобів. 2.1.2. Уникати будь-яких проявів дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними звільнення з характером роботи або умовами її виконання. 2.1.3. Забезпечити розробку та погодження з Радою трудового колективу та Профкомом посадових (робочих) інструкцій (функціональних обов’язків) для всіх працівників закладу, положень про структурні підрозділи (служби) та своєчасне ознайомлення з ними працівників. 2.1.4. Не застосовувати контрактну форму трудового договору, але надати можливість роботодавцю укладати договори у випадках прямо передбачених законами України. 2.1.5. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роз’яснити йому під підпис права, обов’язки, поінформувати про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах здійснюється адміністрацією відповідно до чинного законодавства та цього Колективного договору. 2.1.6штатного розпису. Створити для працівників належні умови праці, забезпечити медичних працівників стаціонарним зв’язком, де необхідно транспортом, комп’ютерами та необхідним для роботи програмним забезпеченням, доступом до мережі Інтернет. 2.1.7. Не вимагати від працівників виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. 2.1.8. Здійснювати звільнення працівників - за ініціативою Роботодавця виключно за наявності попередньої згоди Ради трудового колективу та Профкому в порядку і випадках визначених чинним законодавством. 2.1.9. Розірвати трудовий договір у термін, визначений працівником, якщо у Закладі не виконується законодавство про працю, умови колективного чи Адміністрація має право укладати контракт як особливу форму трудового договору з виплатою вихідної допомоги окремими працівниками на підставі чинного законодавства. Працівник, з яким укладено контракт, має право передати його копію комітету профспілки для здійснення контролю за його виконанням. Не допускати переукладання безстрокового трудового договору на строковий з підстав досягнення працівником пенсійного віку за ініціативою адміністрації (крім наукових та науково-педагогічних працівників). Відповідальні: ректор, голова комітету профспілки, начальник відділу кадрів. 3.2. Адміністрація зобов’язується не приймати на роботу нових працівників у розмірі випадках, коли прогнозується вивільнення працівників подібних професій, спеціальностей та кваліфікації на підставі п.1ст.40 КЗпП України. При вивільненні посад проводити їх першочергове заміщення за умови відповідної кваліфікації та згоди працівника: професорсько-викладацького складу – науковими співробітниками, спеціалістів та адміністративно- господарського персоналу – іншими працівниками, чиї посади підлягають скороченню. Відповідальні: ректор, начальник відділу кадрів. 3.3. Адміністрація зобов’язується узгоджувати із комітетом профспілки рішення про зміни в штатному розписі, які ведуть до скорочення чисельності окремих категорій працівників або окремих підрозділів. В разі необхідності ті чи інші посади для нормального функціонування університету і його підрозділів, які не менше тримісячного середнього заробітку (чфінансуються МОН України, переводити на утримання за рахунок спеціальних коштів. 3 Відповідальні: ректор, головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера з ПФР, голова комітету профспілки. 3.4. Звільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату здійснювати лише за умови неможливості їх працевлаштування на іншому робочому місці, в тому числі і шляхом звільнення сумісників, окрім випадків, коли сумісник є науково-педагогічним працівником високої кваліфікації і його звільнення може призвести до зниження рівня науково-педагогічної роботи університету. Відповідальні: ректор, начальник відділу кадрів. 3.5. При скороченні штатів переважне право на залишення на роботі крім випадків, передбачених ст. 38 42 КЗпП України), надається: особам передпенсійного віку, багатодітним співробітникам, особам, які виховують дитину – інваліда, жінкам, які мають дітей віком до 6 років, одиноким матерям. Працівникам, які вивільнюються з підстав, передбачених п. 1ст. 40 КЗпП України, надається можливість пошуку нового місця роботи в межах робочого часу до 8 годин на тиждень протягом не більше двох місяців із збереженням заробітної плати. Відповідальні: ректор, начальник відділу кадрів, керівники підрозділів, голова комітету профспілки. 2.1.103.6. Повідомляти працівників Адміністрації та профкому створити умови для діяльності Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених згідно з Законом України «Про вищу освіту», Статуту університету та Положенням про нові нормативно-правові акти та документице товариство. Відповідальні: ректор, якими регулюються трудові відносиниголова комітету профспілки, організація і умови праці, роз’яснювати їх зміст, права та обов’язки працівниківпроректори. 2.1.113.7. Забезпечити періодичне (Адміністрація і комітет профспілки рекомендують керівникам підрозділів забезпечити роботою викладачів, науковців та спеціалістів на повну ставку, за винятком окремих випадків, коли за рішенням атестаційної комісії, умов фінансування, поданням керівників підрозділів та згодою працівника доля ставки може бути меншою, ніж 100%. Відповідальні: ректор, проректори, голова комітету профспілки, керівники підрозділів. 3.8. Адміністрація може укладати трудові договори за сумісництвом для виконання науково-викладацької роботи з керівниками, науково-педагогічними та іншими працівниками, в тому числі працівниками сторонніх ВНЗ, організацій і підприємств лише за умови забезпечення штатних науково-педагогічних працівників навчальним навантаженням на повну ставку за винятком, коли працівник сторонньої організації має високу кваліфікацію і його залучення до роботи сприятиме підвищенню наукового потенціалу університету. Відповідальні: ректор, проректори з НПР та наукової роботи, начальник відділу кадрів. 3.9. Звільнення викладачів у зв’язку зі скороченням штату може здійснюватися лише після закінчення навчального року. Відповідальні: ректор, начальник відділу кадрів. 3.10. Адміністрація зобов’язується призначати працівників на керівні господарські посади з урахуваннями рішення профкому. Відповідальні: ректор, голова комітету профспілки, начальник відділу кадрів. 3.11. Адміністрація зобов’язується організувати періодичне, не рідше одного разу на п’ять років) 5 років підвищення кваліфікації лікарівнауково-педагогічних працівників як в університеті, молодших спеціалістів з медичною освітою. 2.1.12. Погоджувати з Радою трудового колективу та Профкомом Графік проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками. 2.1.13. Включати представника Ради трудового колективу та Профкому до складу атестаційної комісії Закладу. 2.1.14. Забезпечити підвищення кваліфікації працівників немедичного профілю безпосередньо у Закладі або так і в інших навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років. 2.1.15. Визначати трудовий розпорядок у Закладі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням Роботодавця, Ради трудового колективу та Профкому на основі Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о. 2.1.16. Приймати у випадках, встановлених законодавством чи умовами Колективного договору локальні акти з питань регулювання трудових та соціально-економічних відносин лише після попереднього погодження з Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.17. Сприяти створенню в трудовому колективі здорового морально-психологічного мікроклімату. 2.1.18. Запобігативиникненню індивідуальних та колективних трудових конфліктів, а у випадку їх виникнення, забезпечити їх вирішення згідно з чинним законодавством України. 2.1.19. Запроваджувати чи змінювати режим роботи(зокрема графік чергувань, графік ротаціїзакладах і наукових установах, а також збереження чергувань лікарів жіночої консультації) для окремих підвищення кваліфікації спеціалістів університету. Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи, керівники підрозділів, категорій (груп) працівників за попереднім погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом виключно з метою підвищення ефективності роботи Закладу, у зв’язку з необхідністю забезпечення безперервності надання медичної допомоги та діяльності Закладу, а для окремих працівників – за їх згодою. Збереження ротації та чергувань по пологовому будинку з метою збереження кваліфікації і підтримки професійного рівня лікарів жіночої консультації і пологового будинку. 2.1.203.12. Встановити для Профком зобов’язується доводити до відома працівників Закладу п’ятиденний робочий тиждень нормативні документи щодо прийняття на роботу та звільнення з двома вихідними днями суботароботи, неділяздійснювати контроль за виконанням в університеті трудового законодавства. Для деяких категорій працівників наказом Роботодавця чи графіками роботи (змінності) може встановлюватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днемВідповідальні: голова комітету профспілки. 2.1.213.13. Залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, встановлені законодавством, лише у виняткових випадках Адміністрація та профком несуть відповідальність за погодженням з Радою трудового колективу та Профкомом (крім працівників, які працюють за затвердженими у встановленому порядку графіками роботи (змінності). Компенсувати працівникам роботу у вихідні дні захист персональних даних згідно із чинним законодавством. 2.1.22. Визначати режим роботи під час чергування, перелік працівників, які залучаються до чергування на підставі графіків роботи (змінності) або наказів, погоджених з Радою трудового колективу та Профкомом. Медичному персоналу, зайнятому на щоденній роботі, дозволити нічні чергування по обслуговуванню хворих у вечірній та нічний час, але не більше ніж половини місячної норми часу, і тільки за згодою працівника та РТК з Профспілкою. У разі залучення працівників до чергування, зокрема у вихідні дні, завчасно узгоджувати з ними час початку та закінчення робочого часу, порядок і розміри компенсації. 2.1.23. Скорочувати на одну годину напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень. 2.1.24. Установити такі норми робочого часу для працівників Закладу (Додаток 1): 2.1.25. Установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема й таку, що перебуває під її опікою; особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку; батька, який виховує дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.26. Забезпечити тривалість перерви між змінами не менше ніж подвійна тривалість роботи в попередній зміні (включно з часом перерви на обід) та тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше ніж 42 год. 2.1.27. Забезпечити працівників службовими приміщеннями у структурних підрозділах, обладнаними для відпочинку, переодягання, зберігання особистих речей та прийому їжі. 2.1.28. Облаштувати місця, де працівники прийматимуть їжу в робочий час на роботах, де за умовами їх виконання неможливо встановити перерву для відпочинку та харчування (Додаток №2). 2.1.29. Залучати працівників до роботи в надурочний час, як виняток, лише з дозволу Ради трудового колективу та Профкому. Така робота не може тривати більше ніж чотири години протягом двох днів підряд і 120 год на рік, з оплатою в подвійному розмірі годинної ставки. 2.1.30. Не залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні й направлення у відрядження без їх згоди таких осіб, як-от: вагітні жінки й ті, що мають дітей віком до трьох років; батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.31. Не залучати до надурочних робіт і не направляти у відрядження без їх згоди: жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років; осіб, які мають дітей з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі); опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. 2.1.32. Обліковувати робочий час відповідно до актів чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку та цього Колективного договору. Аби оптимально регулювати й обліковувати робочий час працівників зі змінним режимом роботи, за якого неможливо дотримувати нормальної тривалості щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, установлювати для цієї категорії працівників облік робочого часу за 1 місяць (або інший триваліший період: квартал, півріччя, рік). Облік погоджувати з Радою трудового колективу. Підлягає перегляду після підписання згоди з НСЗУ. 2.1.33. Затверджувати за погодженням Радою трудового колективу та Профкому Графік надання щорічних відпусток з огляду на необхідність забезпечити безперервну роботу Закладу та створити сприятливі умови для відпочинку працівників не пізніше ніж 25 грудня поточного року. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджувати з працівниками. Проводити виплату відпускних не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати, на вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена (згідно ст.115 КЗпП та ст.6 і 7 розділ 3 закону про відпустки. Наказ на основі поданої працівником заяви про відпустку, подавати в бухгалтерію за 14 днів до початку відпустки. 2.1.34. Надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, — особам з інвалідністю I-II груп — 30 календарних днів, — особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів, — особам віком до 18 років — 31 календарний день за відпрацьований робочий рік. Відлік робочого року починається з дня укладення трудового договору. У випадках, які передбачає законодавство, відпустку надавати пропорційно до відпрацьованого часу. 2.1.35. Вести облік відпусток, зберігати за працівниками право на невикористані щорічні відпустки й не допускати випадків, коли працівникам не надають: щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років підряд; відпустку протягом робочого року — працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або відпустки за особливий характер роботи. 2.1.36. Надавати додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні : -медичним працівникам, які працюють на посадах, передбачених пунктом «н» статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII за безперервну роботу понад 3 роки. - членам добровільної пожежної дружини. 2.1.37. Установити щорічні додаткові відпустки: за особливий характер праці окремим категоріям працівників за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Додаток №3); за ненормований робочий день — до 7 календарних днів для працівників, час роботи яких, з огляду на характер праці, не піддається точному обліку (Додаток №4). У період дії Колективного договору питання встановлення ненормованого робочого часу з наданням додаткової відпустки за особливі умови праці для окремих працівників може визначати також наказ Роботодавця, погоджений із Радою трудового колективу та Профкомом. 2.1.38. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку матері (батьку), що виховує дитину до 18 років (до досягнення повноліття) без батька (матері), тривалістю 10 календарних днів. Якщо працівник має двох і більше дітей — надавати відпустку тривалістю 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП), 2.1.39. Надавати додаткову оплачувану соціальну відпустку на 10 календарних днів, загальною тривалістю не більше 17 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, які передбачає стаття 73 КЗпП) за наявності документів (копії свідоцтва про народження дитини, або копії документів, що підтверджують установлення опіки або опікування над дитиною) або відповідних обставин таким працівникам: жінці, що має двох і більше дітей з інвалідністю; жінці, що має двох і більше усиновлених дітей; жінці, що має одну дитину усиновлену, а другу — з інвалідністю; матері, що має двох дітей віком до 15 років і третю, усиновлену дитину, або дитину з інвалідністю, або дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; жінці, що має одну дитину з інвалідністю (чи усиновлену дитину), а другу — дитину, що перебуває під опікою, або дитину, щодо якої вона є опікуном; батьку, що виховує двох дітей без матері (зокрема й за тривалого перебування матері в лікувально-профілактичному закладі безперервно 4 місяці й більше,); батьку, що виховує дитину без матері (або за тривалого перебування матері дітей у лікувально-профілактичному закладі) і який опікає іншу дитину; жінці або чоловікові, що опікає двох дітей; одному з прийомних батьків двох дітей; матері двох осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Дитиною вважають особу віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набула прав повнолітньої раніше (для цілей цього пункту). Щоб надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, розповсюдити право на таку відпустку на: xxxxx, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зробили в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; xxxxx, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучену xxxxx, яка виховує дитину без батька). Щоб підтвердити право на таку відпустку, працівник має пред’явити Роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ. Такий документ має з достатньою достовірністю засвідчувати, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. Зокрема (але не виключно) таким документом може бути: рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду про розшук відповідача — у справах за позовами про стягнення аліментів; акт, що склала комісія, створена Радою трудового колективу та Профкому, або акт комісії представників органу місцевого самоврядування, у якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт, що другий із батьків не бере участі у вихованні дитини. До одиноких матерів (батьків) прирівнюються також удови (вдівці), які мають дітей. У такому разі до заяви про надання додаткової соціальної відпустки, яку такі працівники подають уперше, вони мають додати копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини). 2.1.40. Надавати разову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) працівникам, які усиновили дитину, старшу трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Щоб отримати таку відпустку, працівник зобов’язаний подати заяву про надання такої відпустки не пізніше ніж через три місяці з дня, коли рішення про усиновлення набрало законної сили. Якщо усиновителі — подружжя, то таку відпустку надають одному з них — на їхній розсуд. 2.1.41. Надавати один додатковий день відпочинку працівнику, якщо він здавав кров (її компоненти). Такий відпочинок працівник може використати впродовж року з дня, коли він здавав кров або її компоненти (ч. 2 ст. 9 Закону Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР)захист персональних даних». 2.1.423.14. Надавати працівникам Закладу на підставі їхньої письмової заяви в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної платиАдміністрація зобов’язується створити постійно діючий семінар для завідувачів кафедр, керівників окремих підрозділів з питань етики, психології, трудового законодавства. Проте ця вимога не стосується відпустокВідповідальні: проректор з НПР. 3.15. В окремих випадках, у зв’язку з ювілейним днем народження працівника — 1 день;разі неможливості забезпечення освітнього процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково- педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році. Відповідальні: ректор, начальник відділу кадрів.